CC BY
35
9. Яцишин С.1. Розрахунок балансу деревини внаслiдок розкроювання колод на радь альш пиломатерiали розвально-сегментним способом / С.1. Яцишин, Ю.1. Грицюк // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 149-163.
УДК 65.011 Проф. О.М. Ананьев, канд. екон. наук;
викл. О.1. Белей - Львiвська КА
1НТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТ1 РОЗВИТКУ СУБ'еКТЮ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЯК КРИТЕР1Й ПРИЙНЯТТЯ
УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
Розглянуто iнтегральний показник ефективносп розвитку господарського об'-екта, який використовують як критерiальний пiд час обгрунтування управлiнських рiшень на довготривалу перспективу. Дослiджено можливi способи розрахунку i ви-мiрювання витрат та результат пiд час визначення чисельно'1 величини економiчно-го ефекту.
Ключов1 слова: ефективний розвиток суб'ектiв господарювання, iнтегральний показник ефективностi, критерiй ощнки, розрахунки витрат i результатiв, сума над-ходження прибутку, приведенi витрати, акумульований прибуток.
Prof. O.M. Anan'ev; lecturer O.I. Beley - L'viv commercial academy
Development efficiency integral index of subjects menage as criterion of acceptance of administrative decisions
The integral index of efficiency of development of economic object which is utillized in quality a criterion at the ground of administrative decisions on a long-term prospect is examined. The possible methods of calculation and measuring of charges and results are probed at determination of numeral size of economic effect.
Keywords: effective development of subjects of menage, integral index of efficiency, criterion of estimation, calculations of charges and results, sum of receipt of income, charges are resulted, an income is accumulated.
Вступ. Пщвищення сощально-економ1чно1 ефективносп виробництва i вщтворення е найважлившим джерелом задоволення невпинно зростаючих ма-тер1альних потреб суспшьства. Теор1я економ1чно! ефективносп виробництва i вщтворення як самостшний роздш економ1чно! науки найакгившше розви-ваеться в останш десятир1ччя. У цш сфер1 створено наукову методолопю, яка з багатьма сво1ми постулатами увшшла в практику сучасного менеджменту.
Водночас у цш сфер1 потр1бно ще багато зробити, оскшьки сучасна економ1чна практика шдприемств повинна грунтуватися саме на ефективно-му функцюнуванш у довготривалш перспектив^ В цьому контекст тема до-слщження видаеться актуальною i своечасною.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досягнення в розвитку те-орп економ1чно! ефективносп пов'язаш з 1менами таких вчених, як Л.1. Абал-кш, Т.В. Хачатуров, Н.Н. Федоренко, Л.В. Канторович, В.В. Новожилов, А.Л. Лур'е, М. Портер i багатьох шших, як представляли р1зн1 школи i нап-рямки теоретичних пошукiв у цш багатограннiй сферi.
Постановка завдання. Пошук i вибiр найефективнiших ршень е не-вiд'емною i найважлившою складовою частиною загального управлiння. Метою роботи е розгляд i формування методики прийняття управлшських рь
шень через обрахунок штегрального показника ефективностi розвитку су-б'екпв господарювання.
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо [1, 3], процес виробництва за своею природою е динамiчним. Вiн вщбуваеться в час пiд впливом багато-чисельних перебудов i змiн. Загальноприйнятi статистичш критери дають лише одномоментну фотографда економiчного стану виробництва в будь-якому перiодi i не вщображають загальних тенденцiй його подальшого розвитку. Проте, сучасш темпи науково-технiчного прогресу дедалi бiльше потребують випереджувальних довготривалих прогнозiв. Лаг великих структурних перебудов народного господарства становить 10-15 роюв [3]. Саме тому ощнюва-ти 1х ефективнiсть можна тшьки з позицiй довготермiнового перiоду. На сьо-годнi запропоновано i використовуються декiлька модифiкацiй спецiальних динамiчних методiв та iнтегрованих критерив ефективностi [5]. Загальними 1х особливостями е облж витрат i результатiв за довгий перюд з вщображен-ням змш найважливiших технiко-економiчних показникiв за його роками.
Позначимо перюд, що приймаеться для ощнки ефекту, через т. Вибiр його протяжностi - завдання достатньо складне. Справа в тому, що з позицш перiодiв рiзноl протяжностi ефективнiсть одного i того ж ршення е рiзною . При тривалшому перiодi оцiнки в складi критерiю, крiм капiтальних вкла-день, починае акумулюватися i прибуток, що 1х окуповуе. Чим тривалшим приймаеться перiод оцiнки, тим бшьшу роль в критери ефективностi буде вь дiгравати накопичувальний прибуток по роках, i вiдповiдно, тим бшьш ефек-тивними буде здаватися будь-який довгостроковий варiант. При прийняттi надто тривалшого перiоду, будь-який (навiть дуже капiталомiсткий) проект е ефективним, оскшьки початковi вкладення перекривались би продовженою акумуляцiею ефекту. Навпаки, при орiентуваннi на невеликi перiоди оцiнки,
ми не враховували б притiк ефекту i цим самим висновок про ефектившсть
*
капiталомiстких варiантiв був би невiрним .
Звiдси, при принциповому спрямуванш до тривалiших перiодiв оцiнки проекту повиннi мати певш самообмеження. Окрiм загально вiдомих [2, 3], варто зазначити таю:
• чим довший горизонт прогнозування, тим менша надштсть прогнозних по-казнишв: вона стр1мко зменшуеться за межами 10-15 рошв;
• будь-яке тдприемство (як 1 технолопя) мае визначений цикл морального зношування. За сучасних темтв науково-техтчного прогресу середня про-тяжтсть циклу становить не бшьше 15 рошв. Тому не реалштично пробувати вже на стадп проектування нового тдприемства ввдображати 1 його майбутт реконструкци. При цьому дуже важливо розумгги, що перюд оцшки доцшь-но приймати не б1льшим за цикл морального зношування тдприемства;
• розрахунки витрат 1 результатов за межами 15 рошв не тшьки ненад1йт, але 1 беззмштовт: з урахуванням дисконтування 1 грн витрат, що ввдбудеться, на-приклад, через 15 рошв, буде екивалентною лише 9 копшкам, що витрачет сьогодт. Якими б не були змши витрат в окрем1 роки, б1льш1сть з них не мае практичного впливу на сьогодтшню оцшку вар1анпв.
А, наприклад, з позицш перюду 6уд1вництва вар1ант взагал не дае жодного ефекту 1 т1льки потребуе витрат - авт.
Прийняття коротких перюд1в оцшки при експертиз1 проеклв означало б надм1рну турботу про "сучас-ник1в" на противагу штересам "нащадк1в" 1 навпаки - авт.
Принципово штегральний критерiй n0Tpi6H0 розраховувати за перюд, який дорiвнюе:
роюв, (1)
де: tnp, t6yd, toce, - протяжшсть перiодiв вiдповiдно проектування, будiвництва i освоення потужностi шдприемства (в середньому по галузi); tH.e - протяжнiсть перюду нормально! експлуатаци, достатня для оцiнки ефективностi об'екта.
Перiод оцiнки т - це об'ектившше розрахована модифiкацiя нормативного термшу tnp. Показник т - це такий перюд, прийнятий для ощнки ефек-тивностi варiанта, що i tnp, але при цьому вш вiдображае реальну послщов-шсть фаз будiвництва, освоення спроектованих результат i нормального функцiонування об'екта надаль
З урахуванням вказаного вище дощльна тривалiсть перiоду оцiнки ефекту т за динамiчноl постановки задач повинна перебувати в iнтервалi 1015 роюв (а в деяких специфiчних проектах ще нижче (7,5-10 роюв)).
Перелiк витрат, внесених до штегрального критерiю, повинен вiдрiз-нятися вщ приведених витрат. Основним принципом для побудови цього критерш стае суворе закршлення витрат за реальними роками !х виникнення. Найзручнiше групувати такi витрати, заповнюючи таблицi за стовпцями, що вщводяться для тих чи шших видiв витрат, i стрiчками, що позначають роки, перiоду т.
До складу штегрального критерш витрат повинна бути внесена сума каштальних вкладень Kt i поточних експлуатацшних витрат Ct (без амортиза-цп Apt) за прийнятий перiод ощнки т.
ВТнт =Z (Kt + Ct + Apt) ^ min . (2)
t=1
Для врахування економiчноl нерiвноцiнностi витрат, що належать до рiзних роюв перюду т, показники Kt, Ct, Apt щороку попередньо перемножу-ють на коефiцiенти Bpt.
Кiнцевий штегральний критерш витрат мае такий вигляд:
ВТнт = z (Kt + Ct - Apt) • Bt ^ min. (3)
iHm
Показник (3) е динамiчним аналогом статистичного критерш приведених витрат.
За аналопею того, як при статичнш постановщ задач [4, 5] критерш витрат С+ЕПК вiдповiдав перший парний йому критерш ефекту Ц -(С+ЕПК), так iнтегральному критерiю витрат (3) вiдповiдае парний йому критерiй ш-тегрального ефекту, що побудований за цим самим принципом:
ВТнт = ![ Ц - (Kt + Ct - Apt) • Bt ] ^ max (4)
iHm
*
де Ц - гранично допустимий для нащонально! економжи рiвень витрат , по-в'язаний з отриманням продукци в розглядуванш перспективi.
На жаль, так розрахунки в даний час майже не проводяться, що призводить до появи категорй' "запланова-но збиткових" пвдприемств - авт.
Цей критерш вщображае рiзницю iнтегральних результатiв (вартост реалiзованоl продукцп) та iнтегральних витрат за перiод часу оцiнки т. Якщо у виразi (4) розкрити дужки i врахувати, що рiзниця Ц -(С+ЕПК) е прибуток П, тодi формула iнтегрального ефекту набуде вигляду:
В[нт = i (П - Kt + Apt) • Bt ^ max. (4)
inm
1ншими словами, iнтегральний ефект - це сума надходження прибутку i амортизацiйних вiдрахувань за мшусом капiтальних вкладень протягом прийнятого перюду ефекту т. Загалом критерiй штегрального ефекту вщоб-ражае всю сукупшсть прямих i непрямих наслiдкiв прийняття визначеного рь шення, що проявляеться протягом всього перюду ощнки.
На вщмшу вiд статистичного показника приведених витрат, кашталь-нi вкладення до складу штегральних критерпв (3), (4), (5) беруться новими по вЫх циклах створення i замiни об'екпв, що оцiнюються, протягом перiоду ощнки. 1нтегральш критерп чiтко вiдображають баланс вЫх вкладень з амор-тизацшними надходженнями (Apt), якi розглядаються в 1х природнiй ролi джерел фшансування капiтальних вкладень. Введення коефiцiента Bt вщобра-жае рiзницю в динамщ капiтальних вкладень i амортизацiйних надходжень. В тих випадках, коли перюд ощнки т завершуеться останнiм роком роботи об'екта, сума амортизацiйних надходжень Apt дорiвнюе за номiналом каш-тальним вкладенням Kt за перюд т, а критерш штегрального ефекту (5) перет-ворюеться в акумульований прибуток П плюс ефекти вщ його обертання.
Для обгрунтування управлшських рiшень при розробцi бiзнес-плану будiвництва пiдприемства технiку розрахункiв iнтегрального критерш про-iлюстровано в наступнiй постановщ задачi.
Потрiбно розрахувати iнтегральний критерш для об'екта з такими параметрами: термш окупност будiвництва становить три роки. Вартють в 10 млн грн розподшяеться за роками так: перший рш - 2 млн грн, другий рш - 4,5 млн грн i третш рiк - 3,5 млн грн. Потужшсть об'екта 1,0 млн од. продукцп на рiк освоюеться протягом 6 роюв. Обсяг продукцп Qt в четвертому роцi становить 0,4 млн грн , у п'ятому рощ - 0,8 млн од. З шостого по чо-тирнадцятий роки об'ект випускае по 1,0 млн од. продукцп щорiчно. У чотир-надцятому рощ об'ект модершзують, витрачаючи в цьому ж рощ 1,5 млн грн каштальних вкладень. Шсля цього об'ект випускае щорiчно 1,2 млн од. продукцп, починаючи з чотирнадцятого по двадцятий роки включно, а по^м ви-бувае. Рiчнi витрати зi собiвартостi за роками експлуатацп об'екта дорiвню-ють: у четвертому - 6 млн грн, у п'ятому - 9 млн грн, з шостого по чотирнад-цятий - по 10 млн грн, з п'ятнадцятого до вiсiмнадцятого - по 11 млн грн i в дев'ятнадцятому - 12 млн грн. Амортизацшш вщрахування на реноващю, що входять до 1х складу, становлять: з четвертого по чотирнадцятий роки -0,8 млн грн щорiчно, з п'ятнадцятого по дев'ятнадцятий роки - 0,9 млн грн. Цша одинищ продукцп, що випускаеться Ц=11 грн.
Розрахунок штегральних критерпв витрат В[нт i ефекту E[nm викону-ють за формулами (3) i (4) за 20-рiчний перiод ощнки т шляхом побудови табл.
Табл. Таблиця розрахунку показнишв штегральних витрат i ефекту
Роки за порядком Р1чт витрати, млн грн Амортизацшних надходжень, Ар(, млн грн Прям1 витрат за вирахуванням амортизацшних надходжень К+а-Ар(, млн грн осТ т н • ^ Я • ^ е о « Р1чт значення (К,+с,Ар, млн грн <й •й к лр рн рл и к -п чц • ^ Рц а е ) н £ ^ к V V РЦ ^
£ н • ^ с а « Р о £ П • ^ ю о о
1 2,0 - - 2,0 1,0 2,0 - -2,0
2 4,5 - - 4,5 0,93 4,2 - -4,2
3 3,5 - - 3,5 0,86 3,0 - 3,0
4 - 6,0 0,8 5,2 0,79 4,1 4,4 -0,6
5 - 9,0 0,8 8,2 0,73 6,0 8,8 +0,4
6 - 10,0 0,8 9,2 0,68 6,3 11,0 +1,2
7 - 10,0 0,8 9,2 0,63 5,8 11,0 +1,1
8 - 10,0 0,8 9,2 0,59 5,3 11,0 +1,0
9 - 10,0 0,8 9,2 0,54 5,0 11 +1,0
10 - 10,0 0,8 9,2 0,5 4,6 11 +0,98
11 - 10,0 0,8 9,2 0,46 4,2 11 +0,8
12 - 10,0 0,8 9,2 0,43 4,0 11 +0,8
13 - 10,0 0,8 9,2 0,4 3,7 11 +0,7
14 1,5 10,0 0,8 9,2 0,37 3,4 11 +0,7
15 - 11,0 0,9 10,1 0,34 3,4 13,2 +1,1
16 - 11,0 0,9 10,1 0,31 3,1 13,2 +1,0
17 - 11,0 0,9 10,1 0,29 2,9 13,2 +0,9
18 11,0 0,9 10,1 0,27 2,7 13,2 +0,8
19 - 11,0 0,9 11,1 0,25 2,8 13,2 +0,5
20 - - - - - - - -
Всього за 20 рошв 157,7 76,5 +3,1
1нтегральний критерш витрат В[нт, зведений до значень першого року у вказаному перiодi, дорiвнюе 76,5 млн грн. Парний до нього штегральний критерiй ефекту Е[нт становить 3,1 млн грн, що отриманi з використанням зменшуючих коефщент1в Вг. Цi величини вираженi шби то у вартiсних оцш-ках першого року перюду т. Аналопчний розрахунок можна здiйснювати i з використанням збшьшуючих коефщенлв Вг. Розраховуючи значення будь-яко! модифжацп критерш по вЫх варiантах, можна вибрати найвипдшший.
Висновки. 1нтегральний критерiй володiе найбiльшою мiсткiстю. З його допомогою розв'язують складнi менеджерськi задачi. Сфера його вико-ристання обмежуеться лише складшстю прогнозування динамiки техшко-економiчних показникiв на перспективу. Але в тих задачах, де змши показни-кiв у часi вiдiграють значну роль i де важливо вщобразити !х найбiльш точно, iнтегральнi критерп е незамiнними. З !х допомогою шддаються економiчнiй оцiнцi задачi будь-якого масштабу i ступеня складностi. Але було б непрактично використовувати щ критерп для рiшення будь-яких управлшських задач. Там, де немае яскраво виражених динамiчних властивостей, штегральш критерп не приведуть до уточнення вибраних варiантiв рiшень.
Перспективи подальших дослiджень. Методологiя вибору опти-мальних за вибраним критерiальним показником ршень е предметом майбут-шх спещальних дослiджень. Коли рiшення повинно прийматися з врахуван-ням не тшьки економiчних, але й iнших чинниюв (соцiальних, екологiчних тощо) доцiльно переходити до шструментарда багатокритерiального обгрун-тування прийняття управлшських рiшень.
Л1тература
1. Баев Л.А. Интенсивная организация экономических систем: концепции, теория, модели. / Л. А. Баев. - Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 1999. - 268 с.
2. Бокс Дж. Анализ временных рядов. Упражнение и прогнозирование / Дж Бокс, Т. Дженкинс. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1974. - 328 с.
3. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса / С.В. Валдайцев. - М. : Изд-во "Проспект", 2004. -
360 с.
4. Джонсон Н. Статистика и планирование эксперимента в технике и науке/ Н. Джонсон, Ф. Лион. - М. : Изд-во "Мир", 1980. - 610 с.
5. Коупленд Т. Стоимость компаний: оценка и управление / Т. Коупленд. - М. : Изд-во "Олимп-Бизнес", 2002. - 576 с.
6. Нельсон Н. Эволюционная теория экономических изменений / Н. Нельсон, С. Унтер. - М. : ЗАО "Финстатинформ", 2000. - 473 с.
7. Харченко А.Ю. Оценка и моделирование экономической эффективности функционирования инновационных предприятий : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук. - СПб., 2000. - 21 с. _
УДК 339.187.6 1.Я. Кулиняк - НУ "RbeiecbKa полтехмка "
МЕТОДИКА ЕКОНОМ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ Л1ЗИНГОВИХ ПЛАТЕЖ1В МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИСМСТВ
Запропоновано методику eK0H0MÏ4H0ro аналiзу лiзингових платеж1в машинобу-дiвних пщприемств, яка полягае у виявленш складових елеменпв, яю формують величину лiзингових платежiв; визначенш динамши обсягу сплачених лiзингових пла-теж1в та вагомосп лiзингових платеж1в у структурi витрат; оцшюванш впливу фак-торiв на обсяг лiзингових платежiв.
Ключов1 слова: лiзингова дiяльнiсть, лiзинговий платiж, спосiб ланцюгових пiдстановок, спосiб абсолютних рiзниць, споаб вiдносних рiзниць.
I. Ya. Kulynjak - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Method of economic analysis of leasings payments of machine-building
enterprises
It is offered the method of economic analysis of leasing payments of machine-building enterprises, which consists in the exposure of component elements which form the amount of leasing payments; determination of dynamics of amount of the prepaid leasing payments and ponderability of leasing payments in the structure of total charges; estimation of influencing of factors on amount of leasing payments.
Keywords: leasing activity, leasing payment, method of chain substitutions, method of absolute differences, method of relative differences.
Постановка проблеми та ïï зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. Ефектившсть здшснення л1зингово1 д1яльносп залежить вщ правильносл прийняття ршення про доцшьшсть реал1зацп rieï чи шшо1 л1зингово1 операцп з урахуванням ïï доходносп та ризику. Правиль-
