CC BY
70
УДК 658.713 : 656.2
О. М. ЛУК'ЯНОВА (УкрДАЗТ, Харюв)
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДИКИ ОЦ1НКИ Л1ЗИНГУ ТА ЙОГО АЛЬТЕРНАТИВНИХ МЕТОД1В
В статп наведено класифшащю методик ощнки економ1чно! ефективносп л1зингу, де в якосп критерш взято правило моделювання грошового потоку, розкрип !х переваги та недол1ки.
Ключовi слова: л1зинг, правило моделювання грошового потоку, економ1чна ефективнють, класифжащя методик ощнки л1зингу
В статье приведена классификация методик оценки экономической эффективности лизинга, где в качестве критерия взято правило моделирования денежного потока, раскрыты их преимущества и недостатки.
Ключевые слова: лизинг, правило моделирования денежного потока, экономическая эффективность, классификация методик оценки лизинга
In the article a classification of techniques of estimation of economic efficiency of leasing, where the rule of modeling a currency flow is taken as a criterion, is presented; their advantages and demerits are demonstrated.
Keywords: leasing, rule of modeling a currency flow, economic efficiency, classification of methods of leasing estimation
Постановка проблеми
Дощльшсть i необхщшсть лiзинговоi дiяль-носп, як i 6удь-яко' iншоi економiчноi дiяльно-сп, може бути обгрунтована, в остаточному шдсумку, одшею найважлившою категорieю -ефектившстю и здшснення. Отже, найважлив> шим завданням лiзингового бiзнесу е правильна оцiнка ефективностi, дощльносп iнвестування шляхом лiзингових операцiй. 1з цього погляду, надзвичайно важливi самi основи оцiнки швес-тування. Вихщне положення, на якому потрiб-но зупинитися, полягае в тому, що вибiр най-бiльш ефективного способу швестування почи-наеться iз ч^кого видiлення всiх можливих альтернативних варiантiв. Досвiд свiтового й украшського бiзнесу однозначно довiв, що вщ-сутнють альтернативних способiв i напрямкiв каттальних вкладень змушуе приймати едино наявний варiант. При цьому ефективнiсть його, як правило, або недостатня, або досить сумшв-на. Сказане повною мiрою стосуеться й лiзин-гово' дiяльностi, оскiльки й у нш багатоварiан-тнiсть присутня (або повинна бути присут-ньою) у значнш мiрi:
- лiзингоотримувач сто'ть перед вибором варiантiв: свого технiчного оснащення, швесту-вання для здiйснення цього переоснащення, джерел фiнансування, здiйснення розрахунюв (платеж1в) за лiзингове майно;
- лiзингодавець сто'ть перед вибором об'екта швестування й лiзингоотримувача; перед вибором варiантiв i строкiв погашення по-зичково' заборгованостi й лiзингових платеж1в.
Вiдзначенi аспекти використання ощнки ва-рiантiв застосування лiзингових вщносин ще раз показують, що ощнка довгострокових про-ектiв (а саме такими i е лiзинговi проекти) особливо важка, тому що прогнозування тривало' перспективи найбiльш трудомютко, а ймовiр-нiсть виконання прогнозу невисока. Причому, чим бiльше перюд часу - тим менше ймовiр-нiсть точностi економiчного прогнозу.
Оскшьки результати будь-якого капiтально-го проекту й витрати на нього звичайно чис-леннi й не завжди легко розраховуються, ви-значення ефективностi перетворюеться в три-валий аналiз всiх стадiй i аспектiв швестищй-ного проекту. В результат такий складний аналiз став концепщею, що кладе в основу ощнки швестицшних проектiв (у тому чи^ й л> зингових) у кра'нах з ринковою економшою. Безумовно, така принципово важлива ощнка повинна проводитися за певною методикою, обгрунтованою й послiдовною.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Внаслiдок низки причин - орiентацiя на м> нливу вiтчизняну законодавчу базу, складшсть та рiзноманiтнiсть видiв лiзингових угод, ура-хування особливостей одного конкретного виду або лiзинговоi схеми, вщсутнють достатнього практичного досвiду серед втизняних шдпри-емцiв фахiвцями пропонуються до використання рiзноплановi методики визначення ефективносп лiзингу.
Науковцями напрацьовано ряд методiв ф> нансово-економiчноi ощнки альтернативних
© Лук'янова О. М., 2011
джерел оновлення основних засобiв виробниц-тва. Анатз означених пiдходiв дозволив под> лити !х на три групи [1]:
- перша група грунтуеться на ощночно-дiагностичних методах, для яких вирiшальним показником ефективностi е прибуток (або його показник - коефщент випереджувального зро-стання фшансових результатiв) [2 - 5];
- друга група базуеться на аналiзi динамiч-ностi, який передбачае розрахунок точки без-збитковостi та сшвставлення прибутковостi iнвестицiй та продажу i може застосовуватись у випадках, коли прост та дисконтнi методи ощ-нки не дають змоги зробити висновок про еко-номiчну ефективнють [6];
- третя група використовуе комплексш методи, якi тiсно пов'язаш з визначенням зви-чайного та дисконтованого перюду окупностi, чисто! тепершньо! вартостi, рiвня звичайно! та модифшовано! внутршньо! норми прибутку [7 - 10].
Таким чином, на сьогодш як лiзингоотриму-вачi, так i лiзингодавцi стикаються з проблемою вибору найбшьш достовiрноl методики для визначення умов, при яких лiзинг буде еко-номiчно вигiдним.
Видшення невир1шених частин загальноТ проблеми
Представлеш у рiзних джерелах шформаци методики ощнки економiчно! ефективностi т-зингу розрiзняються кiлькiстю вихiдних даних, ступенем складност розрахункiв, кiнцевими показниками, що е критерiями оцiнки ефективносп.
В результатi виникла необхiднiсть класиф> кацп, яка обумовлена декiлькома причинами:
- по-перше, И вiдсутнiстю у вщомих нам джерелах. Вiдсутнiсть класифшаци не дозволяе побачити специфiку явищ, !х розматсть, влас-тивостi, зв'язки й залежносп, спiльне й специ-фiчне та за допомогою цього зрозум^и !хню сутнiсть;
- по-друге, представлеш методики розрiз-няються алгоритмами, ступенем складносп проведених розрахункiв, обсягом i складом ви-хiдних даних, певними допущеннями й крите-рiями, на основi яких визначаеться економiчна доцiльнiсть використання того або шшого методу фiнансування. Це ускладнюе процес вибору адекватно! методики ощнки економiчно! ефективностi лiзингу лiзингоотримувачем, що служить додатковою причиною ршення за-вдання класифiкацi! iснуючих методик, подан-ня !х у строго впорядкованому видь
Мета статт
На пiдставi вищевикладеного виникае нага-льна потреба виршення вiдразу двох завдань: 1) диференщювати методики оцiнки eKoroMi4-но! ефективностi лiзингу; 2) провести порiвня-льний аналiз, тобто не тшьки зiставити методики, визначити !хш переваги та недолiки, але дати оцiнку якостi розглянутих методик, яка повинна бути проведена на основi критерда комплексностi, що припускае урахування най-бiльшо! кiлькостi факторiв, якi впливають на кiнцевий результат.
Виклад основного матерiалу
Для систематизащ! всiе! сукупностi всiляких методик був використаний прийом класифша-щ! - це дихотомiчне подання рiзних методик ощнки економiчно! ефективностi лiзингу, вид> лених по одному критерiю. Таким чином, не-зважаючи на те, що класифшащя е однокрите-рiальною i характеризуеться достатнiм ступенем укрупненоси, однак вона дозволяе елiмi-нувати неупорядковану множину вiдомих методик. Як критерш виступае правило моде-лювання грошового потоку.
Критерiй - правило моделювання грошового потоку - дозволив, у нашому випадку, розчле-нувати вiдомi методики на двi групи: 1) методики ощнки економiчно! ефективносп лiзингу, заснованi на моделюваннi грошових потокiв на основi витрат, пов'язаних винятково з фшансу-ванням активу; 2) методики ощнки економiчно! ефективносп лiзингу, заснованi на моделюван-ш грошових потокiв шляхом розрахунку чис-тих доходiв. У кожнiй iз зазначених груп юну-ють методики, що вiдрiзняються за критерiем, на пiдставi якого проводиться вибiр того або шшого методу фшансування реальних швести-цiй. Засобами оцiнки виступають рiзнi показ -ники. Основними показниками щодо розглянутих методик, яю дозволяють зробити оцiнку, е: NPV (Net Present Value ) - показник або чиста приведена вартють; IRR (Internal Rate of Return) - показник або внутршня норма прибут-ковостц е^валентний кредитний аналiз або еквiвалентна позика (ЕП).
Зазначенi показники, що виступають крите-рiями оцiнки ефективностi, використовуються в першiй групi методик побудовано! класифша-цi!, у другiй груш як результуючий критерiй оперують NPV-показником.
Для проведення порiвняльного аналiзу дощ-льно привести короткий опис позначених методик.
Перший спошб, що буде розглянутий, вщ-носиться до першо! групи класифшаци, а як результуючий показник виступае КРУ-пока-зник. Даний метод, визначений як «КРУ-аналiз» [11], полягае в порiвняннi дисконтова-них грошових потокiв покупки права власностi й оренди. Цей метод з невеликими вщмшнос-тями викладений в [12 - 15]. Алгоритм «КРУ-аналiзу» складаеться iз трьох послiдовних кро-кiв: обчислюеться чистий грошовий потш покупки або ефективнiсть покупки, його дискон-тування; обчислюеться чистий грошовий потш оренди або ефектившсть оренди, його дискон-тування; порiвняння приведених витрат покупки й оренди.
Чистий грошовий потш (КСБ) придбання права власносп на актив визначаеться в такий спошб: чиста цiна покупки активу в нульовий перюд (вiдтiк); витрати на обслуговування активу (вщтш); податкова економiя на обслугову-ванш, що дорiвнюе множенню ставки податку на прибуток на величину витрат (приплив); по-даткова економiя на амортизацi! (приплив); т-квiдацiйна вартiсть активу (приплив); податок на дохщ вiд лшвщаци активу (вiдтiк).
У випадку лiзингу чистий грошовий потiк (КСБ) розраховуеться шляхом шдсумовування негативного грошового потоку (вщтш) у формi орендних платеж1в i позитивного грошового потоку (приплив) у формi податково! економi! на оренднш платi, рiвно! добутку ставки податку на прибуток на величину орендних платежiв (у кожний перюд). Пюля того як чисп грошовi потоки, зв'язанi винятково з фшансуванням активу по покупцi права власносп й орендi, визначенi !х варто дисконтувати. Як вщзнача-ють автори: «Бiльшiсть аналiтикiв рекоменду-ють використовувати цiну позикового кашта-лу... Оскiльки сума вiдсоткiв, що сплачуються, пiдлягае вiдрахуванню з оподатковуваного прибутку, варто використати пiсляподаткову цiну позикового кашталу...» [11, с. 145]. Пюля-податкова ставка дисконтування розраховуеть-ся за наступною формулою:
r = r (1 - T),
(1)
по орендi (PV), оцiнка ефективностi того
або iншого методу фiнансування проводиться на основi показника NAL (Net Advantage to Leasing) - чистого ефекту оренди, що знахо-диться в такий спошб:
NAT = PV - PV
покупка оренда *
(2)
де r - скоректована (тсляподаткова) ставка дисконтування, частка одинищ;
r - цiна позикового капiталу (наприклад, ставка по банкiвському кредит^, частка оди-ницi;
T - податок на прибуток, частка одинищ.
Зробивши розрахунок за зазначеною ставкою наведених витрат по покупщ (РР"покупка) i
У результат^ якщо величина показника NAL позитивна, то лiзинг варто звол^и покуп-цi й навпаки.
Розглянут методику та алгоритм вибору методу фшансування мiж покупкою права вла-сностi й лiзингу можна трансформувати для порiвняльного аналiзу лiзингу й альтернативного йому методу фшансування - кредиту. Процедура ощнки залишасться незмшною: грошовi потоки моделюються виходячи з витрат, пов'язаних з фшансованим активом, критерieм оцiнки ефективност виступае NPV-показник. Коригуванню пiдлягають вщповщно елементи грошового потоку, формованого кредитом. По-рiвняльний аналiз лiзингу й кредиту на основi представлено! методики викладений у рядi джерел [14 - 16]. Найбшьш деталiзований i на-очний порiвняльний аналiз проведено в [12]. Наочшсть даного методу забезпечуеться табу-люванням одночасного аналiзу запозичення й придбання та аналiзу оренди. Грошовi потоки, обумовленi запозиченням, включають:
1) програму погашення кредиту:
а) виплати по кредиту (сума п. б) i п. в));
б) вщсотки;
в) виплати основно! суми боргу;
г) залишок, що залишаеться.
2) програму нарахування зносу:
а) основа для амортизащ! (первюна вар-тiсть активу);
б) амортизацшш вiдрахування.
3) грошовi виплати:
а) кредитш платежi;
б) процентна економiя на податках;
в) амортизацшна економiя на податках;
г) обслуговування обладнання (у тсляпо-датковому вираженш);
д) чистi грошовi виплати при покупщ (за рахунок запозичення).
Чисп грошовi виплати при орецщ розрахо-вуються аналопчно першiй розглянутiй мето-дицi iз включенням в останнiй рiк аналiзовано-го перiоду придбання за щною опцiону (обра-нiй цiнi) об'екта лiзингу. Чистi грошовi виплати дисконтуються за ставкою, обумовленою автором як «витрати по заборгованост тсля сплати податюв» [12, с. 502]. В якосп результуючого
показника, що виступае засобом оцiнки, е «чис-т1 переваги оренди», що розраховуеться в такий спосiб:
Чист1 переваги оренди = = Усього ДС витрат волод1ння - Усього ДС витрат оренди.
(3)
Другий спос1б, що входить у першу групу, але з кiнцевим показником IRR - внутр1шня норма прибутковосп - мае несуттевi в1дм1ннос-т1 вiд вищеописаного способу. Вiн наводиться в [11, 15], одержав назву «IRR-аналiз» та викори-стовуеться для порiвняльного аналiзу лiзингу з покупкою. Критерiем, на основi якого проводиться оц1нка, виступае пiсляподаткова ц1на капiталу по орендi, що з1ставляеться з п1сляпо-датковою цiною позикового катталу. П1сляпо-даткова цiна катталу обчислюеться як внутр1-шня норма прибутковосп (IRR) чистого грошового потоку, формованого орендою. Даний по-казник «являе собою орендний екв1валент позичкового вiдсотка в пiсляподатковому обчи-сленнi» [11, с. 146], обчислюеться ставка дис-контування - (в умовних позначках авторiв), що сумарну наведену вартiсть чистого грошового потоку оренди зводить до нуля:
NPPV = 0.
t0(1 + к,)
(4)
Особливий штерес являе собою спосiб, що входить у першу групу, заснований на е^ва-лентуванш, тобто як критерш оцiнки ефектив-ностi виступае обсяг фшансування, забезпечу-ваний еквiвалентною позикою. Даний спосiб викладений в [11, 14, 17] i мае назву «е^вале-нтний кредитний анатз». Найбшьш детатзова-ний аналiз проведений Р. Брейт та С. Майер-сом. Основний принцип ухвалення ршення щодо вибору методу фiнансування реальних швестицш формулюеться так: «... фiнансовий лiзинг е переважнiше покупки або одержання позики, якщо фiнансування, обумовлене лiзин-гом, перевершуе фiнансування внаслiдок екв> валентно! позики» [17, с. 726]. З цього вихо-дить: якщо суб'ект господарювання, що потре-буе певного активу, здатний сформувати таке запозичення, яке забезпечуе аналогiчний вiдтiк грошових коштiв в кожному майбутньому пе-рiодi, що i лiзинг, але найбшьший одномомент-ний приплив грошових кошив, то е^валент-нiй позищ слiд вiддати перевагу над лiзингом i навпаки.
Найбiльш простий i дiючий метод одержання величини е^валентно! позики - дисконту-вання чистого грошового потоку при лiзингу по
пiсляподатковiй цiнi позикового катталу. Гро-шовi потоки, формованi лiзингом з урахуван-ням оподатковування, можуть бути табульо-ванi, а ппотетичний потiк коштiв по роках мае вигляд (табл. 1).
Таблиця 1 Чистий грошовий потш при лiзингу
Pix (t)
Чистий гро- to t1 t2 tn
шовий пот1к +rnto -rnt1 -rnt2 -ГЩ.
при л1зингу
Представлений у табл. 1 часовий ряд в1дто-к1в коштiв дисконтуеться по пiсляподатковiй ставц1 кредиту (г*), що господарюючий суб'ект може одержати для фшансування придбання активу:
- ГПЛ + - rnt 2
*
1 + г
(1 + г*)2
+... + -
- ГП
tn
(1+г 7
= ЕП. (5)
Отримана величина е сумою е^валентного лiзингу позики. I! необхщно зютавити з одно-моментним припливом коштв, забезпечуваним лiзингом у нульовому перiодi (+ГПг 0).
Першiй групi методик властива загальна ознака: потоки коштв, що генеруються експлу-атацiею активу, не враховуються. Даний гро-шовий потш апрiорi вважаеться позитивним, у противному випадку актив не здобуваеться.
Релевантною вщмшшстю друго! групи методик ощнки ефективностi альтернативних ме-тодiв фiнансування реальних iнвестицiй е мо-делювання грошових потокiв, що враховують величину доходу. Одним iз базових методiв, що наповнюють другу групу, е метод, викладений Х.-Й. Шпiттлером [18]. Суть даного методу зводиться до зютавлення сумарно! величини фактично! (дисконтовано!) вартостi нетто-доходу, отриманого вщ використання активу, придбаного за допомогою лiзингу, й покупки через кредит. Автор виходить iз передумови, що господарюючий суб'ект у кожному часовому перiодi (рш) протягом усього строку угоди одержуе фшсовану величину брутто-доходу. Алгоритм моделi лiзингу зводиться до наступ-ного: iз щорiчного брутто-доходу вiднiмаються лiзинговi платежi, податок iз промислового прибутку, податок на прибуток корпорацш. Да-лi, отримаш рiчнi величини нетто-доходу мно-жаться на «фактор фактично! вартосп», тобто приводяться до одного моменту часу - початку угоди. Алгоритм моделi покупки складаеться з наступних послiдовних крокiв: з передбачува-
ного щорiчного брутто-доходу вiднiмаються амортизацiйнi вщрахування, податок iз проми-слового кашталу, вiдсотки на взятий позиковий каттал, податок на промисловий дохiд, податок на прибуток корпорацш, «вщсотки на влас-ний капiтал» вщ використання власних коштiв у фшансуванш проекту. Отриманi результати (щорiчний нетто-дохщ) дисконтуеться до моменту початку угоди. У якосп ставки дискон-тування використаеться очiкуваний вiдсоток iз власного капiталу. Пiсля зроблених розрахун-кiв, отриманi «фактичнi вартостi нетто-доходiв» при лiзингу й покупщ зiставляються. Ефективнiсть лiзингу порiвняно з кредитом бу-де виражатися в найбшьшш величинi дискон-тованого нетто-доходу, i навпаки.
Для створення е^валентних умов при по-рiвняннi обох моделей, у моделi покупки пе-редбачаеться, що придбаний у власшсть актив продаеться в момент закшчення договору лiзи-нгу за залишковою балансовою вартiстю, якщо по заюнченш договору лiзингу лiзингоотриму-вач повертае його лiзингодавцю. Якщо ж актив викупляеться лiзингоотримувачем за залишковою вартютю, то зазначенi дi! в моделi покупки провадити не слщ. Вищеописана вимога е юто-тною, тому що порiвняльний аналiз буде корек-тним тiльки в тому випадку, якщо обидвi моде-лi будуть представляти однаковий перiод. 1гно-рування дано! вимоги (порiвнянностi термшв) представляеться неприпустимим з теоретично! точки зору, шакше результати порiвняльного аналiзу можуть бути неточними.
Результати дослщження вiтчизняного ринку лiзингових послуг показали, що необхщною умовою при укладанш лiзингово! угоди е вимога лiзингових компанiй про виплату авансового платежу з боку лiзингоотримувача. Виплата авансового платежу являе собою участь лiзин-гоотримувача у фiнансуваннi угоди. Отже, при проведенш порiвняльного аналiзу альтернатив-них методiв фiнансування варто враховувати альтернативш витрати лiзингоотримувача разом з альтернативними витратами при кредит (якщо вони мають мюце в обох варiантах).
Принципово схожою з вищеописаною методикою оцшки ефективносп лiзингу е методика, пропонована А. Кiркоровим [19]. Дана методика одержала назву «моделювання грошових потокiв i визначення чистого доходу». Процедура визначення економiчно! ефективносп л> зингу проводиться поетапно. Спочатку форму -ються грошовi потоки з урахуванням оподатко-вування для визначення щорiчного чистого доходу (ЧД;) при лiзингу й при кредит!. Далi
сальдо грошового потоку кожного часового перiоду (ЧД;) приводиться до певного моменту часу (початок угоди). Доцшьшсть використання того або шшого методу фшансування визна-чаеться порiвнянням чистих дисконтованих доходiв при лiзингу й кредитi. Передбачаеться, що виторг i витрати по основнiй дiяльностi не залежать вiд методу фшансування швестицш. У рамках дано! методики розглядаеться суб'ект господарювання, що працюе тшьки на майнi, придбаному за рахунок кредиту або лiзингу.
Таким чином, у зазначенш методицi використаеться схожий алгоритм розрахунку, а як критерш оцшки ефективносп виступае величина КРУ-показника. Проте, методики дано! гру-пи мають вщмшносп, деякi з яких пов'язанi зi специфiкою нацiонального оподатковування. Вiдмiтнi риси розглянутих методик друго! гру-пи зводяться до наступного:
- методика моделювання грошових потоюв i визначення чистого доходу не враховуе такий аспект, як фiнансування деяко! частини швестицш за рахунок власних кош^в (авансовий пла^ж), тобто лiзингова компанiя здiйснюе по-внiстю фшансування придбання активу. Покупка також припускае 100-вiдсоткове фiнансу-вання. Метод Х.-Й. Шшттлера враховуе альте-рнативш витрати при покупцi активу;
- методика моделювання грошових потоюв i визначення чистого доходу виходить зi специ-фiки укра!нського податкового законодавства, ураховуе розрахунки ПДВ в обох варiантах.
Способи, що становлять першу групу оцшки ефективносп фшансування реальних швестицш, що характеризуються рiзними результую-чими критерiями, дають однаковi результати, тобто мають iдентичний рiвень вiрогiдностi, що обумовлено використанням практично однако-вих вихiдних даних i однозначно певно! послi-довно! процедури розрахунку кiнцевого показ-ника.
Методики дано! групи мають загальш ознаки:
- по-перше, автори вищерозглянутих методик роблять припущення про повне фшансування за допомогою i кредиту, i лiзингу;
- по-друге, використовуеться вiдносно мiнi-мальна кiлькiсть вихщних даних. Досить iнфо-рмацi! про актив, що здобуваеться, i режими оподатковування лiзингоотримувача. Методики першо! групи використовуються без урахуван-ня особливостей дiяльностi господарюючого суб'екта, тобто не розглядаеться величина та динамша доходу вщ експлуатацi! активу, особ-
ливост1 фшансування 1нвестиц1йного проекту (наприклад, альтернативы витрати).
У результат1 того, що методики першо! гру-пи не досить детал1зован1, виходячи 1з прийня-тих обмежень (допущень), що значно спрощуе посл1довну процедуру розрахунку, це може не дозволити повною м1рою врахувати ризик не-отримання податково! економИ.
Ризик неотримання податково! економи н1-велюеться при в1дпов1дних розм1рах доход1в 1 специф1ки оподатковування. Для вищеописа-них методик характерним е позитивний грошо-вий пот1к, що генеруеться експлуатац1ею активу, який здобуваеться.
Методики друго! групи класиф1кац1! врахо-вують при моделюванн1 грошових поток1в роз-м1р доходу, що генеруеться у результат1 вико-ристання активу (при цьому в1н вважаеться по-ст1йним), а як критер1й оц1нки ефективност1 виступае чистий дисконтований дох1д.
В анал1з1 ефективност1 1нвестиц1йних проек-т1в найб1льш прийнятними для ухвалення в1д-пов1дного р1шення е значення показник1в NPV 1 IRR. На практиц1 прерогатива вибору того або 1ншого методу ф1нансування реальних 1нвести-ц1й 1 в1дпов1дно критер1ю оц1нки ефективност1 залишаеться за л1зингоотримувачем (Укрзал1з-ницею, незалежними перев1зниками), при цьо-му !хн1 значення використовуються в якост1 лише одного з формал1зованих аргумент1в при ухваленн1 р1шення в1дносно даного вибору.
До переваг першо! групи методик можна в1днести: невелику к1льк1сть вих1дних даних; зрозум1лу посл1довну процедуру розрахунку. Зокрема, для методу «IRR-аналiз» немае необ-х1дност1 призначати ставку дисконтування, а для методу екв1валентування 1нтерпретац1я критер1ю оц1нки ефективност1 очевидна.
До недол1к1в можна в1днести: 1мов1рн1сть виникнення ризику неотримання податково! економ1!; допущення про повне ф1нансування.
До загально! переваги методик друго! групи можна в1днести найб1льшу детал1зац1ю, що за-безпечуе точн1шу оц1нку ефективност1 того або 1ншого методу ф1нансування. Методики дано! групи можуть використовуватись для ухвален-ня остаточного р1шення про виб1р методу ф1-нансування, оск1льки з !хньою допомогою мо-жна врахувати особливост1 д1яльност1 л1зинго-отримувача.
До загального, але незначного, недол1ку друго! групи метод1в можна в1днести абсолют-не значення критер1ю, на основ1 якого зд1йсню-еться оц1нка.
Методика Шпiттлера враховуе альтернатив-нi витрати в моделi покупки, що е !! перевагою, але в моделi лiзингу не розглядаються. Методика моделювання грошових потоюв i визна-чення чистого доходу враховуе специфшу вiт-чизняного оподатковування.
Висновки
Таким чином, в результат диференщацп методик оцiнки ефективностi лiзингу були ви-явленi переваги й недолши обох груп, що дозволить лiзингоотримувачу, а саме Укрзатзни-щ, управлiнням залiзниць або !х лшшним шд-роздiлам вибрати потрiбну методику ощнки економiчно!' ефективностi лiзингу.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Ковальчук, К. Ф. Методолопя вибору ефек-тивного виду л1зингово!' угоди основними учасниками [Текст] : монограф1я / К. Ф. Ковальчук, К. М. Савчук, Т. В. Вишнякова. -Д.: 1МА-прес, 2007. - 117 с.
2. Бинкин, Б. А. Эффективность управления: наука и практика [Текст] / Б. А. Бинкин,
B. И. Черняк. - М.: Наука, 1982. - 56 с.
3. Вгглшський, О. Кредитний ризик та його врахування при обчисленш ставки ввдсотка [Текст] / О. Вилшський, М. Пернар1вський // Баншвська справа. - 1997. - № 5. -
C. 63-65.
4. Внукова, Н. Н. Мир лизинга [Текст] / Н. Н. Внукова, О. В. Ольховиков. - Х.: Основа, 1994. - 224 с.
5. Газман, В. Д. Лизинг: теория, практика, комментарии [Текст] / В. Д. Газман. - М.: Фонд «Правовая культура», 1997. - 416 с.
6. Шахмарова, Е. Д. Фшансова оцшка шнова-цшних проекпв [Текст] / Е. Д. Шахмарова // Фшанси Украни. - 2002. - № 36. -С. 122-126.
7. Газман, В. Д. Метод расчета платежей по лизингу, обеспечивающий безубыточность работы лизингодателя [Текст] / В. Д. Газман, Ю. Руднев // Лизинг ревю. - 1998. -№ 1-2. - С. 15-17.
8. Лизинг малых предприятий [Текст] / под ред. В. С. Штерна, Ю. В. Гладкова. - М., 1996. - 97 с.
9. Стукало, Н. В. Мгжнародний л1зинг та деяш проблеми митно-тарифного регулювання [Текст] / Н В. Стукало // Фшанси Укра!-ни. - 2000. - № 3. - С. 125-129.
10. Економ1ка тдприемства [Текст] : тдручник / за заг. ред. С. Ф. Покропивного. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
11. Бригхем, Ю. Финансовый менеджмент: Полный курс [Текст] : учеб. пособие для вузов по экон. спец. - В 2-х т. / Ю. Бригхем,
Л. Гапенски; [пер. с англ. под ред. В. В. Ковалева]; Ин-т «Эконом. шк.», СПб., Ун-т экономики и финансов, Гос. ун-т. - Высш. шк. экономики. - СПб.: Эконом. шк., 2004. - Т. 2. - 668 с.
12. Бригхем, Ю. Ф. Энциклопедия финансового менеджмента [Текст] / Ю. Ф. Бригхем : [сокр. пер. с англ.]; ред. кол. A. M. Емельянов [и др.]. - 5-е изд. - М.: РАГС; ОАО «Изд-во «Экономика», 1998. - 823 с.
13. Бирман, Г. Капиталовложения: Экономический анализ инвестиционных проектов [Текст] / Г. Бирман, С. Шмидт : [пер. с англ. под ред. Л. П. Белых]. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 631 с.
14. Михайлова, Ю. Ю. Финансовый лизинг как способ долгового финансирования компании [Текст] / Ю. Ю. Михайлова. - М.: Компания Спутник+, 2002. - 59 с.
15. Оценочная деятельность в экономике [Текст] : учеб. пособие / В. М. Джуха [и др.]. - М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Издат. центр «МарТ», 2003. - 304 с.
16. Аспекты лизинга: бухгалтерский, валютный и инвестиционный [Текст]. - М.: ИСТ-сервис, 1994. - 86 с.
17. Брейли, Р. Принципы корпоративных финансов [Текст] / Р. Брейли, С. Майерс : [пер. с англ. Н. Барышниковой]. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. - 1008 с.
18. Шпиттлер, Х.-И. Практический лизинг [Текст] / Х.-И. Шпиттлер : [пер. с нем.]; общ. ред. и вступ. ст. Б. Г. Дякина. - 2-е изд., доп. - М.: ЦНИИЭПСЕЛЬСТРОЙ, 1991. - 164 с.
19. Киркоров, А. Методы определения эффективности финансового лизинга по сравнению с кредитом [Текст] / А. Киркоров // Лизинг ревю. - 2000. - № 5/6. - С. 30-38.
Надшшла до редколегп 15.09.2010.
Прийнята до друку 28.09.2010.
