CC BY
7
УДК [621:334.716] :330.322
О. Г. Курган,
астрант, м. Донецьк
ШВЕСТИЦШНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ИНОГО РОЗВИТКУ МАШИНОБУД1ВНОГО П1ДПРИСМСТВА
В умовах переходу до ринково! економiки ук-ра!нсьш промисловi пiдприeмства мають певнi труд-нощi до втшення стратеги iнновацiйного розвитку. Розвиток економiки Укра!ни на власнш науково-технiчнiй основi, можливють грунтувати виробництво на базi власних науково-дослiднидьких розробок галь-муеться браком фшансових ресурсiв, слабким дер-жавним фiнансуванням НДДКР, незадовiльним техш-чним рiвнем виробничо! бази промисловостi.
Метою ще! роботи е розробка мехашзму швес-тицiйного забезпечення iнновацiйно! дiяльностi про-мислового тдприемства.
Питания швестицшного забезпечення дальности про-мислових гпдприемств широко висвiтлюеться в роботах украшських та закордонних науковщв, таких, як В.П. Се-миноженко, В.М. Геець, Б. С. Кваснюк, С.М. 1лляшенко, Р. А. Фатхутдинов, 1.О. Бланк, В.В. Ковальов та iн.
В умовах трансформащйно! ринково! економiки Укра!ни iиновацiйно-iнвестицiйна дальнють, основою яко! е науково-техшчний прогрес, перетворюеться в головний фактор соцiально-економiчного розвитку та ввдграе вирiшальиу роль в рiшеннi економiчних, еко -логiчних та сощальних завдань.
На практицi iнновацiйна активнють промислових тдприемств Укра!ни зменшуеться (рис.1).
Наведена на рис. 1 динамша сввдчить про скоро-чення ваги шновацшно активних тдприемств в загаль-ному обсязi промислових тдприемств Украши.
Факторами, що перш за все перешкоджали здiйснению iнновацiйио! дiяльностi, були вартют, а саме нестача власних кошт!в (80,1% тдприемств, що обстежувалися), значш витрати на нововведення (55,5%), недостатня фiнансова пiдтримка держави (53,7%), високий економiчний ризик (41%), довгий термш окупност нововведень (38,7%), ввдсутнють кош-пв у заказнишв (33,3%) [1, с. 191].
Особливост фiнансуваиня шновацшно! дшльносп укра!нських тдприемств в сучасних умовах знаходять вiдображення в основних теидеицiях: значно знизилася частка швестицш в основний капiтал; скорочення iнве-стицiй призвело до зменшення приросту основних фонда в промисловост та скорочення !х юлькост!
Створення нового продукту як повного циклу iнновацiйиого процесу потребуе значних катталовк-ладень. Бшьшють укра!нських промислових тдпри-емств не може займатися створенням iнновацiйно!
1491
1503 1506
2000
2001
2002
2003 Роки
2004
2005
I Юлькютъ промислсвих пщприемств -♦— ГИпома вага Ыновацйно активних пщприемств
16 15 14 13 12 11 10 9 8 7
2006
Рисунок 1. Кшьмсть тдприемств, що впроваджуе шноващУ, та Ух питома вага в загальнш кiлькостi
промислових п1дприемств [1, с. 224]
2003
3%
4%
4%
18%
70%
□ 11=121=131=141=151=16
1%
2004
1%
0%3%
18%
1%
77%
шс^пзсис^пб
2005
1 %-\1 %3% 7% 0%
88%
□ 1 П2 П3 П4 П5 П6
2%
2006
0% 3% 9% 2%
84%
□ 1П21:131:141:151:16
Рисунок 2. Розподш загальнго обсягу фшансування шновацшноТдтльносп за джерелами, де 1 — власш кошти; 2—кошти державного та мкцевих бюджетш; 3 — кошти вггчизняних iнвесторiв; 4—кошти шоземних 1нвестор1в; 5 — кредити; 6 — кошти шших джерел [1, с. 216]
Таблиця 1
Динамша показниюв, що характеризують машинобудiвну галузь в Укрш'ш, % [2, с. 33]
№ п/п Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006
1 Частка в загальному обсязi промислового виробництва 10,2 10,7 12,2 13,4 12,7 Даш вщсутш
2 Частка в структурi експорту 13,9 13,6 14,3 15, 5 13,1 14,1
3 Частка в структурi iмпорту 19,8 20,8 23,5 24,9 26,5 28,9
4 Темпи росту виробництва 118,8 111,3 135,8 128,0 107,1 111,8
5 Темпи росту експорту 125,9 108,2 135,2 153,1 139,2 120,3
6 Темпи росту iмпорту 123,3 143,7 151,9 135,2 132,2 136,2
продукци з причини проблем з фшансуванням. Ос-новним джерелом фшансування шновацшно1 дальност в Укра1ш традицiйно е власш кошти тдприемства та, меншою м1рою, кредити. Вага кошт!в вгтчизняних та шоземних 1нвестор1в, мюцевих та державного бюджета як джерела фшансування шноващйно1 дальност замала та продовжуе скорочуватися (рис. 2). Станом на 2006 р. шновацшна дiяльнiсть украшських пiдприемств була профшансована в розмiрi 6159950,4 тис. грн., з яких власнi кошти тдприемств склали 5211354,0 тис. грн. Практика кредитування
iнновацiй широко не розповсюджена з причини висо-ких вiдсоткових ставок за кредитами та невилдних умов повернення коштiв тдприемствами.
Машинобудування для будь-яко! держави постае стратепчно важливою галуззю. Стан ще! галузi виз-начае рiвень виробництва в кра1ш, незалежнiсть вiд шоземних виробниыв, конкурентоспроможнiсть впчизняно1 продукци на внутршньому та зовшшньо-му ринках, рiвень розвитку решти галузей промисло-восп. Питанням створення сприятливого ктмату для оргашзаци iнновацiйного процесу в цш галузi повин-
□1□2ПЗП4П5П6
Рисунок 3. Структура фшансування галузi машинобудування за джерелами, де 1—власш кошти; 2—кошти державного та мкцевих бюдже^в; 3 — кошти вiтчизняних швесторш; 4—кошти 1ноземних iнвесторiв; 5—кредити; 6—кошти шших джерел (розраховано автором за даними [1]).
на придiлятися першочергова увага. Основнi показ-ники, що характеризують динамiку розвитку маши-нобудiвно! галузi Укра!ни останнiх рошв, представлено в табл. 1.
Стан машинобудiвно! галузi в Укра!ш за 2006 р. характеризуется такими показниками (розроблено автором за даними [1]):
— усього на iнновацiйиу дiяльнiсть витрачено 2137083,1 тис. грн. (35% ввд суми витрат в цшому у промисловосп);
— сума витрат на продуктовi iнновацi! склала 1459872,7 тис. грн., на процесовi — 677210,4 тис. грн.;
— вага машинобудiвних тдприемств, що реаль зують бшьше 50% iнновацiйио! продукци, складае до 50% ввд !х загально! кшькосп;
— 157 машинобудiвних тдприемств реалiзову-вали iнновацiйиу продукцто за межi Укра!ни на суму 3367038,1 тис. грн. або 38,4% ввд загального обсягу реалiзовано! iнновацiйио! продукци в галузг
Фiнансування машинобудiвно! галузi в 2006 р. було проведено на суму 2137083,1 тис. грн. Структура розподшу кош-пв наведена на рис. 3.
У структурi фшансування найбтьшу питому вагу мають власш кошти. Серед власних джерел фшансування iнвестицiй головну роль виконуе прибуток, що залишаеться в розпорядженш тдприемств тсля сплати податшв, та амортизацшш вiдрахування. Практика за-стосування амортизацiйиих вiдрахувань як основного джерела оновлення основних фондiв пiдприемства досить дискусiйна з погляду довгостроково! ефектив-носп, бо тсля внесення змш до Закону Укра!ни «Про
оподаткування прибутку тдприемств» (вiд 22.05.97 р.) в Укра!ш спостерiгаеться стiйка тенденщя до зростан-ня ступеня зносу основних фондiв. Так, у 1990 р. стутнь зносу основних фондiв складав 36,5%, у 1998 р. — 40,4%, а в 2004 р. практично досяг половину !х вартосп [3, с. 32].
Нарахування прискорено! амортизаци на залиш-кову вартють основних фондiв без здшснення знач-них iнвестицiй в !х оновлення поступово зменшуе об-сяг амортизаци в подальшi роки.
У машинобудавнш галузi амортизац1йна полiтика формуе ряд негативних тенденцiй, а саме:
— ввдсутш стимули для впровадження наукових розробок;
— вiдбуваеться збiльшення витрат на катталь-ний ремонт обладнання, а не на оновлення основних виробничих фондiв;
— заходи щодо поширення виробництва грунту-ються на основi iитенсифiкацil виробництва, не допус-каючи як1сну переорiеитацiю виробничого процесу.
Цi тенденцИ е вкрай негативними з погляду за-безпечення довгостроково! конкурентоспроможносп машинобудiвно! галузi.
У цих умовах застосування в машинобудiвнiй галузi iнвестицiйиого лiзингу як джерела фшансування iнновацiйно! дiяльностi стае найперспектившшою формою залучення позикових коштiв.
У бшьшосп випадк1в лiзинг трактуеться як дов-гострокова оренда машин, обладнання, транспортних засобiв та споруд виробничого призначення. Тобто мова йде про передачу господарського майна в тим-часове користування на умовах визначеного термь ну, поверненост^ та платности або отриманнi в ви-робниче користування майна, яке не е власнютю ко-ристувача.
Лiзинг виконуе декшька народногосподарських фуикцiй. Вiн е:
— формою забезпечення вкладень в основш фонди, доповнюючи традицiйиi канали фшансування;
— прогресивним методом матерiально-технiчно-го забезпечення виробництва;
— способом збуту машин та обладнання, а та-кож iнструмеитом активного маркетингу.
Таким чином, лiзинг можна розглядати як особ-ливий вид iнвестицiйно! дiяльностi, який мiститься в наданш лiзингодавцем лiзингоотримувачу на певний термiн та за визначену плату предметов лiзингу вiдпо-вiдно до дточого законодавства. При цьому право власносп на наданi предмети лiзингу залишаеться в лiзингодавця на термш дi! договору.
Лiзингова дiяльнiсть е, по суп, тльговою галуз-зю iнвестицiйно! дiяльностi. Це вiдбуваеться тому, що держава, змiнюючи розмiри податшв, строки аморти-
зацп, впроваджуючи певнi пiльги, стимулюе отриман-ня приватних iнвестицiй в т! чи iншi галузi виробни-цтва, що, у свою чергу, сприяе пожвавленню !нвести-цiйного процесу i швидкому розвитку цих галузей, i внаслiдок, п!двищенню рiвня добробуту суспшьства в цiлому.
Застосування фiнансового лiзингу дозволяе пiдприемству-лiзингоотримувачу користуватися по-трiбним йому майном без одночасно1 мобшзаци на щ цiлi власних кошта або баншвського кредиту. Звтьнен-ня лiзингоотримувача вiд одночасно1 повно1 оплати вартосп майна вигiдно вiдрiзняе лiзинг вiд звичайно1 купiвлi-продажу та в рядi випадшв розглядаеться як и альтернатива.
Для лiзингоотримувача переваги лiзингу так [4, с. 40]:
— лiзингоотримувач звiльняеться вiд повно1 од-ночасно1 виплати майна, отримуе в користування тех-н!ку та обладнання з ввдстрочкою платежiв;
— придбати майно на умовах лiзингу простше, нж використовувати кредит на його використання, бо лiзингове майно саме е заставою;
— почати виробництво можна за умови наявносп 1/3 потрiбних кошт!в або згорнути виробництво продукций що не мае попиту, з поверненням обладнання його власнику (лiзингодавцю);
— лiзингоотримувач отримуе можливють вико -ристовувати бiльше виробничих потужностей, нiж при купiвлi того ж активу, бо тимчасово вившьнеш кошти лiзингоотримувач може використовувати на iншi цiлi;
— лiзинговi платеж! ввдносяться на собiвартiсть продукци;
— л!зинг не збiльшуе борг в баланс л!зингоот-римувача, що дае можливють отримати додатковi по-зиков! кошти.
При здiйсненнi фiнансового л!зингу вартютъ майна повертаеться лiзингодавцю за час ди договору л!зин-гу (що передбачае збiгання термшу повно! амортизаци майна та термiну договору л!зингу). Вш передбачае впродовж свое! ди виплату л!зингових платежiв, яК покривають повну вартiстъ амортизаци обладнання або бшьшу И частину, додатковi витрати та дохвд л!зинго-давця. Фiнансовий л!зинг передбачае передачу права власност! на майно лiзингодавцю тсля закiнчення строку л!зингово! угоди.
Мехашзм розрахунку додаткового прибутку, от-римуваного машинобудiвним пiдприемством в результат тако! угоди, носить досить складний характер через необх!дню1ъ врахування велико1 кшькосп вх!дних даних. Для того, щоб розрахувати економiчний ефект ввд тако! операци, необхiдно знати к!лькютъ обладнання, яке тдлягае вiдновленню, суму доходу за роками експлуатаци вiдновлюваного обладнання, експлуа-
тащйш витрати за роками, величину л!зингових пла-тежiв, термiн ди л!зингово! угоди, потр!бну норму до-ходносп вкладень, термiн окупност проекту.
Визначення перелiчених показникiв проводиться поетапно на приклад! даних звгтносп ЗАТ «Горл!всь-кий машинобуд!вник» за 2006 рш.
1. Визначення юлькосп обладнання, що тдлягае в!дновленню.
Вiдновлення операцiйних необоротних активiв пiдприемства може здiйснюватися на простой або по-ширенiй основ!, ввдображуючи процес простого або поширеного вiдтворення.
Просте вщтворення основних виробничих фонда (ОВФ) здшснюеться за ф!зичним та моральним зно-сом в межах суми накопичено! амортизаци.
Поширене в!дтворення обладнання (ОВА) здшснюеться з урахуванням необх!дносп формування нових !х вида не ттьки за рахунок суми накопичено! амортизацi!, але й за рахунок шших фiнансових джерел (прибутку, довгострокових фiнансових кредита та ш).
Для машинобудiвних пiдприемств доцшьно вра-ховувати необхiдний обсяг ввдновлення ОВА в про-цесi !х поширеного вiдновлення.
Розрахунок проводиться за формулою 1 [5].
ОВАпош - ЗПОВА - ФНОВА + ВВФ,М :
(1)
де ОВАпош — необх!дний обсяг вiдновлення ОВА пiдприемства в процеа поширеного в!дновлення;
ЗП ОВА — загальна потреба пiдприемства в ОВА в наступному перiодi;
ФНова — фактична наявнiсть ОВА, що вико -ристовуються на початок перюду;
ВВФ,М — вартiстъ ОВА, що вибувае в наступному перюда у зв'язку з ф!зичним та моральним зносом.
Перш, шж розраховувати потр!бну кшькють обладнання, що ввдновлюеться, необхiдно провести розрахунок загально! потреби пiдприемства в ОВА в майбутньому перюд! Оптимiзацiя !х кшькосп здiйснюеться з врахуванням передбачених на тдприемств! можливих резервiв тдвищення продуктивной обладнання в майбутньому перюд! До числа основних з таких резерв!в належать: тдви-щення продуктивност використання ОВА в час! (за рахунок приросту коефщенпв змшносп та безпе-рервносп !х роботи) та тдвищення продуктивност! використання ОВА за потужнютю (за рахунок росту продуктивност! окремих !х вид!в в межах передба-чувано! техшчно! потужносп).
Для ЗАТ «Горл!вський машинобуданик» в результат! впровадження нового обладнання плануеться:
— скорочення кшькосп цлодобових та внутрш-иьозмiнних просто!в на 70%;
— тдвищення коефiцiента змiнностi до 0,55;
— прирют коефiцiеита використання ОВА по часу на 0,25;
— прирют коефщента використання ОВА за по-тужнютю на 0,3;
— тдвищення темпу приросту обсягу ре^зацл продукци на 0,15.
Розрахункова формула мае вигляд [7]:
ЗПАова = (ОВАк -ОВАнп)• (1 + АКВЧ)• •(1 + АКВп >(1 + АОРп ) (2)
де ЗПАОВА — загальна потреба тдприемства в ОВА в наступному перюдц
ОВАк — вартють ОВА на шнець звiтного перю-ду, яке використовуеться тдприемством;
ОВАНП — вартють ОВА на шнець звiтного пе-рiоду, яке не використовуеться;
АКВЧ — збшьшення за планом коефiцiеиту ви-користання ОВА по часу;
АКВП — збiльшення за планом коефщента використання ОВА за потужнютю;
АОРП — темп приросту за планом обсягу реа-л1заци продукци
Для ЗАТ «горл!вський машинобуд1вник»:
ЗПАОВА = 77597,7 • (1 + 0,25) • (1 + 0,3) • (1 + 0,15) =
= 145010,7 тис. грн.
Знаючи загальну потребу тдприемства в облад-нанш в майбутньому перiодi, проведемо розрахунок необхiдного обсягу вiдновлення ОВА в процеа !х по-ширеного вiдтворения.
ОВАпош = 145010,7 - 77597,7 + 501,8 =
= 67914,8 тис. грн.
Розраховане значення в цьому випадку дорiвнюе сумi позики на придбання обладнання.
2. На другому етат необхвдно розрахувати графiк повернення кредиту лiзингоотримувача лiзингодавцю.
У цьому випадку:
— термш кредиту буде складати 25 рошв як пе-рiод повно! амортизаци обладнання;
— величина кредиту складае 67914,8 тис. грн.;
— ввдсотковий плапж за користування кредитом — 10% рiчних, що й складае доход лiзингодавця;
— виплати здшснюються 1 раз на рiк;
— сума рiчно! виплати 1100000 грн. плюс ввдсоток.
З погляду лiзингоотримувача, виплату боргу кра-ще здшснювати методом «повiтряна куля» [6]. Сутнють цього методу полягае в тому, що основну суму кредиту виплачують впродовж всього строку кредиту. Однак порядок гаання такий, щодо зашнчення строку вiд суми кредиту залишаеться достатньо велика частина, яка тдлягае виплап. Якщо виходити з кон-цепци вартост грошей в чаа, то значний залишок на шнець перiоду погашення буде ввдносно невеликим порiвияно з меншими витратами в початку.
Виходячи з наведених умов, графiк повернення довгострокового кредиту ЗАТ «горл!вський машино-будiвник» представлено в табл. 2.
У цш таблиц колонка «р!чш виплата» вiдповiдае сумi лiзингових платежiв на кожен рш.
3 етап. Середню величину суми доходу вiд шве-стицш можна визначити як суму доходу за останнш (звiтний) рш i суми резервiв тдвищення прибутку, отримуваних внаслiдок впровадження ново! техтки.
Основний напрямок пошушв резервiв в цьому випадку — резерви росту продуктивности пращ.
Досягти зростання продуктивности можна за таких чиннишв:
— збiльшення випуску продукцi! за рахунок бiльш повного використання потужносп тдприемства, бо при нарощуваннi обсяпв виробництва збшьшуеть-ся тальки змiнна частина витрат робочого часу, а по-стшна залишаеться без змш. У результат! витрати часу на випуск одиниц продукци зменшуються.
— скорочення витрат пращ на !! виробництво, тдвищення якост продукци, упровадження комплексно! механiзацi! та автоматизаци виробництва, бшьш сучасно! техиiки та технологи виробництва, скорочення втрат робочого часу за рахунок полiпшення оргат-защ! виробництва, матерiально-техиiчного забезпечен-ня та ш.
При цьому можлив1 так1 варiаити ствввдношен-ня змши випуску продукци та витрат пращ, як по-винн враховуватися при вибор1 управлiнсько! стратеги !з забезпечення росту продуктивност працi за юну-ючих в цей момент економiчних умовах:
— вiдбуваеться збшьшення обсягу випуску продукци при зменшент витрат на !! виробництво;
— обсяг продукци зростае швидше, тж витрати пращ;
— обсяг продукци залишаеться незмшним при зменшент витрат працц
— обсяг продукци зменшуеться бшьш повшьни-ми темпами, шж витрати праш.
Незалежно ввд обраного варiанта стратегiчно! политики резерви збшьшення середньогодинно! виро-бгтки визначаються таким чином (3) [5]:
Таблиця 2
Графш повернення довгостроково'1 позики л1зингоотримувачем ЗАТ «Горлшський машинобуд1вник», тис. грн.
Рк Початковий баланс позики Погашення позики Вщсотки PiH^ виплата Кшцевий баланс позики
1 67914,8 1100 6791,48 7891,48 66814,8
2 66814,8 1100 6681,48 7781,48 65714,8
3 65714,8 1100 6571,48 7671,48 64614,8
4 64614,8 1100 6461,48 7561,48 63514,8
5 63514,8 1100 6351,48 7451,48 62414,8
6 62414,8 1100 6241,48 7341,48 61314,8
7 61314,8 1100 6131,48 7231,48 60214,8
8 60214,8 1100 6021,48 7121,48 59114,8
9 59114,8 1100 5911,48 7011,48 58014,8
10 58014,8 1100 5801,48 6901,48 56914,8
11 57914,8 1100 5791,48 6791,48 55814,8
12 56814,8 1100 5681,48 6681,48 54714,8
13 55714,8 1100 5571,48 6571,48 53614,8
14 54614,8 1100 5461,48 6461,48 52514,8
15 53514,8 1100 5351,48 6351,48 51414,8
16 52414,8 1100 5241,48 6241,48 50314,8
17 50314,8 1100 5031,48 6131,48 49214,8
18 49214,8 1100 4921,48 6021,48 48114,8
19 48114,8 1100 4811,48 5911,48 47014,8
20 47014,8 1100 4701,48 5801,48 45914,8
21 45914,8 1100 4591,48 5691,48 44814,8
22 44814,8 1100 4481,48 5581,48 43714,8
23 43714,8 1100 4371,48 5471,48 42614,8
24 42614,8 1100 4261,48 5361,48 41514,8
25 41514,8 1100 4151,48 45666,28 -
РзбГВ = ГВМ - ГВф =
ВПф + РзбВП ВП
ф
Тф -РммТ + Тд Тф
(3)
де Рзб ГВ—резерв збшьшення середньогодин-hoï виробпгси;
ГВм ф — вiдповiдно можливий та фактичний piBeHb середньогодинноï виробггки;
РзбВП — резерв збiльшення випуску продукцiï за рахунок впровадження заходiв НТП;
ВП ф — фактична величина випуску продукци;
Тф — фактичн витрати робочого часу на випуск фактичного обсягу продукцiï;
РзМТ — резерв скорочення робочого часу;
Тд — додатковi витрати часу, пов'язаН з збiльшенням випуску продукцiï.
За даними звiтностi i виробничих плашв проводиться розрахунок величини резерву збшьшення се-реднього динно1' виробпжи ЗАТ «Горлiвський маши-нобудавник».
„ „D 47966300+7194945
РзбГВ =-=
зб 1195917 - 409153 + 2668390
55161245
= 15,96
грн.
3455154
Для того, щоб знайти величину резерву виробгт-ки за рiк у тдприемстм, необхщно провести розрахунок за формулою 4 [5].
РРВ = РзбГВ • ОЗф • Тзм • Км • 365 (4)
де РРВ — сума резерву рiчноï виробгтки у тдприемствц
ОЗф — фактична наявнiсть обладнання;
Тзм — середня тривалють змши;
Кзм — коефщент змшност роботи обладнання.
РРВ = 15,96 -1127,03 • 8 • 0,55 • 250= = 19786138,86 грн.
У цьому випадку отримана величина резерву рiчноl виробiтки на заводi плюс валовий прибуток тдприемства за останнш рiк буде складати величину доходу вiд iнвестицiй, тобто величина отримуваного доходу за роками буде складати (5):
Д1Нв = РРВ + ВП, (5)
де Д нне — дохвд ввд впровадження лiзингу на
пiдприемствi;
ВП — валовий прибуток тдприемства за звгтнш перюд.
Днне = 19786138,68 +1373100 = 21159238,38 грн.
Величина Д нне утворюе вхвдний (тобто прибут-
ковий) потш. Для того, щоб вона була достовiрною, li необхiдно скоректувати на вихiдний потш. Вихiдний потш у цьому випадку — це обов'язковi вiдрахування та платежа За прогнозами вони будуть складати 25% вiд доходу ввд впровадження лiзингу на пiдприемствi та розраховуються за такою формулою (6):
В. = Д. • 25%, (6)
гнв гЛ гнв ' V '
де
величина вiдрахувань з доходiв, отри-
маних унаслiдок впровадження фiнансового лiзингу.
В ш = 21159238,38 • 0,25 = 5289809,67 грн.
Чистий рiчний грошовий потiк, отримуваний тдприемством внаслвдок впровадження фiнансового лiзингу, буде розраховуватись як рiзниця доходiв та витрат тдприемства (7):
ЧГП = Д. - В. , (7)
гЛ г не не ' V '
де ЧГП— чистий рiчний грошовий потж тдприемства.
ЧГП = 21159938,8 - 5289809,67 =
= 15869429,01 грн.
Таку суму чистого прибутку тдприемство буде отримувати щорiчно внаслiдок впровадження фшан-сового лiзингy
4. На четвертому етат необхвдно визначити внут-рiшню норму прибутковост (IRR).
IRR — це таке значення показника дисконту, при якому сучасне значення iнвестицiй дорiвнюе сучас-ному значенню потоков грошових кошт^в за рахунок iнвестицiй, або значення показника дисконту, при якому забезпечуеться нульове значення чистого сучас-ного значення швестицшних вкладень. Це «бар'ерний» показник, який показуе, якою повинна бути «по-тужтсть» проекту, щоб забезпечити необхiдне повер-нення та ввддачу грошей [6].
Визначення величини IRR проводиься за такими етапами:
1. Знаходиться вiдношення потрiбного значення швестици до щорiчного притоку грошей, який генеруеть-ся впродовж 25 роив, яке буде зб^атися з множителем поки що невiдомого коефiцiента дисконтування:
67914800
k =-= 4,28
15869429.01
2. За допомогою фшансових таблиць визначення сучасного значення аннугтета впродовж n перiодiв знаходимо для n = 25 рокам:
r = 24% ^ k = 4,1474
r = 22% ^ k = 4,5139
Тобто значення IRR для цього проекту знаходиться мiж 24% та 22%.
3. Використовуючи лiнiйну iнтерполяцiю, знаходимо:
4 5139 - 4 28
IRR = 22% + —----2% = 23,28%
4,5139 - 4,1474
Таким чином, використання ставки дисконту 23,28%, яка е внутршньою нормою прибутковосп, забезпечить пвдприемству нульове значення чистого приведеного прибутку.
5. На останньому етат необхвдно визначити величину економiчного ефекту вiд впровадження фшан-сового лiзингу. З цiею метою закордоннi спеталюти рекомендують використовувати метод чистого сучас-ного значення (NPV).
NPV-метод дозволяе ощнити, чи в змозi гро-шовi потоки, що генеруються швестицшним проектом, покрити витрати ^нвеститйт та експлуатацiйнi) у пpоектi.
Метод базуеться на використаннi поняття чистого сучасного значення вартосп.
Термш «чистий» визначае, що кожна сума грошей визначаеться як алгебра1чна сума вхвдних (пози-тивних) та вихвдних (вiд'емних) грошових потоков.
Таблиця 3
Розрахунок NPV для ЗАТ «Горл1вський машинобуд1вник» при впровадженн1 финансового л1зингу
Показник Роки Сума грошей, тис. грн. Множитель дисконтування Сучасне значення тис. грн.
1 (7891,48) 0,9091 7174,14
2 (7781,48) 0,8264 6430,62
3 (7671,48) 0,7513 5763,58
4 (7561,48) 0,683 5164,49
5 (7451,48) 0,6209 4626,62
6 (7341,48) 0,5645 4144,27
7 (7231,48) 0,5132 3711,19
8 (7121,48) 0,4665 3322,17
9 (7011,48) 0,4241 2973,57
10 (6901,48) 0,3855 2660,52
11 (6791,48) 0,3505 2380,43
1нвестищя 12 (6681,48) 0,3186 2128,72
13 (6571,48) 0,2897 1903,76
14 (6461,48) 0,2633 1701,31
15 (6351,48) 0,2394 1523,54
16 (6241,48) 0,2176 1358,15
17 (6131,48) 0,1978 1212,81
18 (6021,48) 0,1799 1083,24
19 (5911,48) 0,1635 955,53
20 (5801,48) 0,1486 862,1
21 (5691,48) 0,1351 768,92
22 (5581,48) 0,1228 685,41
23 (5471,48) 0,1117 611,16
24 (5361,48) 0,1015 544,19
25 (45614,48) 0,0923 4216
Р1чний приток 1-25 158694,3 9,0770 1440468,07
NPV 805241,94
Типов! вхвдт потоки:
— додатковий обсяг продаж!в та збшьшення щни товару;
— зменшення валових витрат (зменшення со-б!вартосп товару);
— остаточне значення вартосп обладнання в юнщ останнього року !нвестищйного проекту;
— вившьнення оборотних кошт!в в шнщ останнього року !нвестицшного проекту.
Для ЗАТ «Горл!вський машинобуд!вник» розрахунок видного потоку було проведено на третьому етат в цьому роздш.
Типов! вихщт потоки:
— сума !нвестицш;
— збшьшення потреби в оборотних коштах в перш! роки !нвестищйного проекту;
—ремонт та техичне обслуговування обладнання;
— додатков! невиробнич! витрати.
Вихвдн потоки було розраховано на 2 i 3 етапах даного роздшу.
При визначеннi величини чистого грошового потоку доцшьно взяти 10% множитель дисконтування.
Розрахунок чистого сучасного значення проведено в таблиц 3.
У ходi розробки мехашзму iнвестицiйного забез-печення iнновацiйноï д1яльносп ЗАТ « Горлiвський ма-шинобуд1вник» було отримано так! висновки:
1. Основою ефективного використання головних виробничих фонда тдприемства е ïх задовшьний тех-шчний стан. З огляду на це, механiзм управлiння ефек-тивним використанням основних виробничих фонд1в промислового тдприемства повинен включати етапи аналiзу технчного стану основних виробничих фонда; визначення кшькосп обладнання, що тдлягае в1днов-ленню; ви6!р засобiв фiнансування вiдтворення по-тр!6но1' кшькосп ОВФ; розрахунок економiчного ефек-ту ввд впроваджених заходiв.
2. Для фшансування ввдновлення ОВФ для ЗАТ «Горлiвський машинобудiвник» було обрано систему фшансового лiзингу. Слiдування загальним методич-ним рекомендашям, наданим в цш роботi, дозволить пiдприeмству правильно оргатзувати систему л!зин-гових вiдносин в свош практиш, що зможе знизити ризики неплатежiв, зриву доставок, недотримання до-говiрних зобов'язань, тобто застрахуе тдприемство вiд можливих фiнансових втрат.
3. При впровадженнi лiзингових заходiв для ЗАТ «Горлiвський машинобуд1вник»:
— по-перше, отримуеться прибуток у суш 805241,94 тис. грн. з урахуванням виплати кредиту, вiдсоткiв. Отримана сума е так званим «запасом мiцностi», який повинний компенсувати можливу по-милку у прогнозуваннi грошових потоков;
— по-друге, через те, що NPV > 0, тдвищуеть-ся цштсть компани, зростають масштаби виробницт-ва, тдсилюеться li ринкова стiйкiсть;
— по-трете, на новому обладнант можливе на-лагодження випуску ново! конкурентоспроможно! продукци, що в перспективi призведе до отримання додатково! величини прибутку та завоювання нових ринков збуту.
4. Запропоновану методику доцшьно використо-вувати для ощнки ефективност лiзингових операцiй на промислових тдприемствах. Вона дозволяе ощни-ти проект з урахуванням багатьох чиннишв, що впли-вають на виробництво, та дати достовiрну оцiнку результату. II основними недолiками можна назвати тру-домiсткiсть розрахуншв та складтсть прогнозування.
Напрямок подальших до^джень — розробка системи оцiнювання iнвестицiйноl привабливост ма-шинобудiвних тдприемств.
Л^ература
1. Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть в Укра1т : статистичний збiрник за 2006 рiк / УкрашаДержком-стат. — К. : 1нформащйно-видавничий центр Держ-комстату Украши, 2007. — 350 с. 2. Касич А. О. Стра-тепчт орiентири iнновацiйного розвитку машинобу-дування Украши / А. О. Касич // Актуальт проблеми економiки, 2007. — №7 (73). — С. 32—40. 3. Сфи-менко Н. А. Вплив амортизацшно! полiтики Украши
на процеси вiдновлення основних фондiв машинобу-дування як виду економiчноl дiяльностi / Н. А. Сфи-менко // 1нвестици: практика та досввд, 2007. — №19. — С. 31—36. 4. Красева Т. А. Основы лизинга / Т. А. Красева. — Ростов на Дону : Феникс, 2003. — 224 с. 5. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : 4-е изд., перераб. и доп. / Г. В. Савицкая. — Минск : ООО «Новое знание», 2000. — 688 с. 6. Волков И. М. Проектный анализ : учебник для вузов / И. М. Волков, М. В. Грачева. — М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. — 423 с.
Курган О. Г. 1нвестицшне забезпечення шно-вацшного розвитку машинобудiвного пщприемства
У стат розглянуп питання фшансування шнова-цшно! д1яльносп промислових тдприемств. Запропо-новано методику фшансування iнновацiйноl дальност машинобудiвного тдприемства за рахунок впровад-ження лiзингу.
Ключовi слова: iнновацiйна даяльмсть, швестицд, машинобудвне пiдприемство, лiзинг, лiзинговi платеж!, економiчний ефект.
Курган О. Г. Инвестиционное обеспечение инновационного развития машиностроительного предприятия
В статье рассматриваются вопросы финансирования инновационной деятельности промышленных предприятий. Предложено методику финансирования инновационной деятельности машиностроительного предприятия за счет внедрения лизинга.
Ключевые слова: инновационная деятельность, инвестиции, машиностроительное предприятие, лизинг, лизинговые платежи, экономический эффект.
Kurgan O. Investment of innovative development of machinebuilding enterprise
The questions of financing of innovative activity of industrial enterprises are examined in the article. The method of financing of innovative activity of machinebuilding enterprise is offered due to introduction of leasing.
Key words: innovative activity, investments, machine-building enterprise, leasing, leasings payments, economic effect.
