CC BY
12
Таким чином, на сьогодш в Украши склались позитивнi умови для розвитку торговельних мереж, як спричиненi формуванням нових ринкових вщносин, побудованих на диференщаци споживчого попиту та пiдвищеннi вимог споживачiв до торгового асортименту та торговельного обслуговуван-ня. З огляду на це, кожна торговельна мережа повинна здшснювати пос-тiйний мониторинг потенцiйних споживачiв та формувати гнучку, адаптовану до споживача стратегш розвитку.
Лггература
1. Концепц1я розвитку торпвл1 у м. Львов1 (до 2010 р.). [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.gromada.lviv.ua/articles/2007/04/10/333.html.
2. Криган Р.В. Стан i тенденцп розвитку роздрiбноi торговельно'' мережi у Львiвськiй областi / Р.В. Криган, Т.В. Футало // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.6. - С. 188-193.
3. Роздр1бна торпвля у ХХ1 столггп. Теперiшнi i майбутнi тренди / за ред. Мураш К. Мантрала, Манфред Краффт : пер. з англ. / за ред. Л. Савицько''. - К. : Вид-во Олекая Ка-пусти (пiдроздiл "Агенщя "Стандарт"), 2008. - С. 190-195.
4. Роздр1бний товарообiг пiдприeмств торгово'' мережi за 2000-2008 рр. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2006 p/dialog/ statfile 1 _r.asp.
Миценко Н.Г., Бойко Л.Л. Особенности развития торговых сетей в конкурентной среде
Проанализированы особенности формирования и тенденции развития торговых сетей в Украине и во Львовской области. Предложены основные принципы построения эффективной стратегии развития торговой сети в условиях конкуренции. Установлено, что на сегодня в Украине сложились позитивные условия для развития торговых сетей, которые вызваны формированием новых рыночных отношений, построенных на дифференциации потребительского спроса и повышении требований потребителей к торговому ассортименту и торговому обслуживанию.
Mitcenko N.G., Boyko L.L. Features of development of networks of auctions are in competition environment
The features of forming and progress of networks of auctions trend are analysed in Ukraine and Lvov area. Basic principles of construction of effective strategy of development of auction network are offered in the conditions of competition. Described that for today Ukraine had positive terms for development of point-of-sale networks, which are caused forming of new market relations, built on differentiation of consumer demand and increase of requirements of users to the point-of-sale assortment and point-of-sale service.
УДК35.073.513.2:[330.142.211:630 6:674](477.8) Асист Н.Я. Наливайко -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1ЗИНГ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНИЙ 1НСТРУМЕНТ МОДЕРШЗАЦП ОСНОВНОГО КАП1ТАЛУ Л1СОВИХ ТА ДЕРЕВООБРОБНИХ ШДПРИеМСТВ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Розглянуто стан основного катталу люових та деревообробних тдприемств Карпатського репону Украши. Проаналiзовано рiзноманiтнi фiнансовi шструменти модершзацп основного катталу та можливосп використання !х на галузевих тд-приемствах репону. Обгрунтовано використання лiзингу, як одного з найбшьш ре-альних та ефективних фшансових шструмешив оновлення основного катталу в су-часних умовах.
Ключов1 слова: лiзинг, основний каттал, фшансовий шструмент, швестицп.
Актуальшсть проблеми. Дефщит фiнансових ресурсiв у люовш та деревообробнiй промисловостi спричинило ютотне послаблення 11 матерiаль-но-техшчно1 бази, руйнування економiчних основ оновлення та розвитку. Вщтак нестача фiнансових ресурЫв на лiсових та деревообробних шд-приемствах Карпатського регiону призводить до попршення стану 1хнього основного кашталу.
Подолання економiчноl та фшансово1 кризи потребуе значних фшан-сових i матерiальних ресурсiв. Залучити кошти в необхiднiй кiлькостi для шдприемницько1 дiяльностi у лiсовiй та деревообробнiй промисловост е над-то складно. Значш потреби в коштах i надто мат потужностi украшських банкiв не дають змоги останнiм резервувати кошти для видачi пiдприемствам гарантiй на кредити з оновлення та закупiвлi основного кашталу. З рiзних на-явних фiнансових iнструментiв залучення кош^в найбiльш реальний та ефек-тивний на сьогодш е лiзинг.
Постановка проблеми. За нестачi власних кош^в, недосконалостi кредитно! полiтики держави, недостатньо! кiлькостi iнвестицiй в регiонi люо-вi та деревообробнi пiдприемства Карпатського регюну змушенi шукати новi фiнансовi iнструменти фiнансування оновлення основного катталу. Серед безлiчi доступних фiнансових шструменпв найбiльш ефективним i реально можливим для застосування на сьогоднi залишаеться лiзинг.
Мета досл1дження - проаналiзувати в динамiцi стан основних фондав ль сових i деревообробних тдприемств Карпатського регiону, дослiдити можливi фiнансовi iнструменти 1хньо! модершзаци й обгрунтувати використання лiзингу як найефективнiшого з можливих механiзмiв оновлення основного катталу.
Аналiз дослiджень та публiкацiй. У лiтературi розглядали питання впровадження лiзингу в рiзнi галузi економiки (сшьське господарство, будiв-ництво, транспорт, машинобудування й iншi). Проте, питання використання лiзингу в лiсовiй i деревообробнш промисловостi Украши порушуеться впер-ше i тому, на наш погляд, потребуе особливо1 уваги.
Виклад основного матерiалу. Можливiсть випуску конкурентоспро-можно1, яюсно1 продукци залежить вiд матерiально-технiчного рiвня вироб-ництва. Високий техшчний рiвень виробництва - це висока яюсть продукци, рацiональне використання природних ресуршв i мiнiмальний негативний вплив на довкшля, пiдвищення екологiчностi продукци, високий рiвень без-пеки та комфортност працi. Розвиток техшко-технолопчно1 бази тд-приемства, який, за належних умов господарювання, мае супроводжуватись систематичним И оновленням, потребуе значних швестицшних ресурсiв. Проте, сучасний етап економiчного розвитку переважно1 бшьшосл лiсових i деревообробних пiдприемств Карпатського регюну Украши позначився рiз-ким спадом або цшковитим припиненням оновлення техтчно1 бази, що в невдовзi може негативно вiдобразитись на дiяльностi галузi загалом.
Пiд час визначення рiвня спрацювання машин i обладнання виникае низка проблем. У бшьшосп випадюв розрахунок рiвня спрацювання на шд-приемствах визначають через амортизащю залишково1 вартостi активiв. Пiд час планування вщновлення основних фондiв на вЫх рiвнях господарсько1 дь яльност потрiбно визначати не лише фiзичне, але й моральне спрацювання у вЫх його рiзновидах.
Моральне спрацювання виникае головним чином за таким чинником як науково-технiчний прогрес, котрий кардинально змiнюе технiку, технологш, матерiали та через них, посилюючи тиск на зовнiшне середовище, формуе новi суспiльнi потреби, зокрема й щодо екологи. Рiвень морального зносу залежить не лише вiд появи ново1 технiки, але й вщ кiлькостi !х у вiльному продажу.
Ситуащя, котра склалася зi спрацюванням та оновленням основного капiталу на шдприемствах Карпатського регiону, е вкрай невтшною (рис. 14). У вЫх областях регiону ступiнь спрацювання основних засобiв у лiсовому секторi е досить високим, а в деяких випадках нав^ь загрозливим, бо стано-вить понад 50 % i е бiльшим, нiж середнш рiвень спрацювання основних за-собiв в областi загалом (Закарпатська та Чершвецька областi).
Рис. 1. Динамка ступеня спрацювання основних засобiв у Закарпатськш областi за 2002-2007рр.
Рис. 2. Динамша ступеня спрацювання основних засобiв у 1вано-Франшвськш областi за 2002-2007рр.
Puc. 3. Динамжа cmупeню cпpацювання ocнoвних заcoбiв у Львiвcькiй oблаcmi
за 2002-2007pp.
Puc. 4. Динамжа cmупeню cпpацювання ocнoвнuх заcoбiв у Чepнiвeцькiй oблаcmi
за 2002-2007pp.
Оновлення основних зaсобiв на шдприемствах Карпатського репону вщбуваеться досить повшьно. Про це свдаать коефщенти 1'хнього оновлення, котpi не перевищують 15 %, о^м Iвaно-Фpaнкiвськоï облaстi у 2GG4 р. та Львiвськоï област у 2GG4, 2GG6 та 2GG7 рр. (рис. 5).
Ось чому, на наш розсуд, невщкладним питанням для тдприемств e пошук шструменлв фiнaнсyвaння основного кaпiтaлy. Вибip вщповщного ва-piaнтa фiнaнсyвaння оновлення основних зaсобiв для пiдпpиeмствa загалом здшснюеться з урахуванням таких основних чинниюв:
Рис. 5. Динамжа коеф^ента оновлення основных засобiв у оброблент деревини та виробництвi виробiв з деревини, крм меблiв, за 2002-2007рр.
достатност власних фшансових ресуршв для забезпечення економiчного розвитку тдприемства у майбутньому перюда;
вартост довготермiнового фiнансового кредиту, порiвняно з рiвнем прибут-ку, який генеруеться тими основними засобами, як1 оновлюються; досягнутого спiввiдношення використання власного й позикового катталу, який визначае рiвень фшансово! стшкост п1дприемства; доступности довготермiнового фiнансового кредиту для тдприемства.
Представимо на рис. 6 схему можливих фшансових шструменпв мо-дершзацп основного катталу та проанал1зуемо можливють використання 1х на люових 1 деревообробних шдприемствах Карпатського регюну Укра1ни.
Рис. 6. Фiнансовi нструменти модернЬаци основного катталу тдприемства
1. Залучеш кошти. Анашзуючи швестицшну полггику в певному реп-ош, варто зауважити, що за 2002-2007 pp. обсяги швестицш в основний каш-тал Карпатського регюну загалом зростали (рис. 7). Проте, в обробленш деревини та виробнищв виpобiв з деревини, ^м мeблiв, за цей перюд швес-тицiï в основний каштал не мали чiткоï тeндeнцiï до збшьшення, а у 2007 р. взaгaлi спостepiгaлося ïx^ зменшення у Закарпатськш та Львiвськiй областях, та незначне зростання в 1вано-Франювськш област (рис. 8) [1].
9000 8000 7000 6000 | 5000 | 4000 3000 2000 1000
0 -i-,-,-,-,-
2002 2003 2004 2005 2006 2007 Роки
и 1нвестици в основпий каштал 1вано-Фрапювсько1 областа, млн грн. —■— 1нвсстицп в основний каштал Закарпатсько! облает^ млн грн.
1нвестици в основний кап ¡тал Льв1всько1 облает^ млн грн. —•— 1нвестицп' в основний кап ¡тал ЧершвецькоУ области, млн грн.
Рис. 7. ДинамШа обсягiв швестицШ в основний каптал Карпатського регюну
за 2002-2007рр.
300 250
И 200 &
х 150 5 100 50
2002 2003 2004 2005 2006 2007 Роки
1нвестицп в основний каштал у обробленш деревини та виробншгш вироб^в з
деревини, кр1м мебл{в, млн грн.
—■— 1вапо-Фраиювська область
—■— Закарпатська область
Льв1вська область
Чершвецька область
Рис. 8. Динамка обсягiв ШвестицШ в основний каштал Карпатського регюну у оброблент деревини та виробництвi виробiв з деревини, крм меблiв,
за 2002-2007рр.
Як бачимо з рис. 8, частка швестицш в основний каштал у обробленш деревини та виробнищв виробiв з деревини, ^м меблiв, е досить незнач-ною у загальному обсязi iнвестицiй в основний каштал кожно! областi. Щодо iнвестицiй в основний капiтал у меблевому виробнищв Карпатського реп-ону, то тут спостершалася тенденцiя щодо !хнього збiльшення за 20022006 рр. з 128,52 млн грн до 300,00 млн грн вщповщно, проте вже у 2007 р. вщбулося !хне значне зменшення до 203,50 млн грн [1].
Отже, швестицшт ресурси в цьому регюш е недостатшми для повно-го фшансування оновлення основних виробничих фондiв пiдприемств люово!
та деревообробно! промисловость Розраховувати на швидке залучення швес-тицш в основний каштал можливо лише за умови створення привабливого швестицшного кшмату, основними елементами котрого е прибутковють тдприемств, прогнозована та стабшьна податкова пол1тика, надшт гарантн та захист швестор1в, досконалють укра!нського законодавства.
2. Власнi кошти тдприемств. Варто зауважити, що достатньо велика кшьюсть люових й деревообробних тдприемств Карпатського регюну е збитковими, або такими, котр1 ледь-ледь виживають у складних економ1чних умовах. Так, за 2002-2007 рр. частка збиткових тдприемств люового госпо-дарства Карпатського регюну хоча \ зменшився вщ 24,4 % до 9,7 %, а у ви-робнищш вироб1в 1з деревини - 37,3 % до 29,5 %, проте ще е достатньо висо-ким, що св1дчить про неможливють таким тдприемствам самостшно онов-лювати свш парк обладнання за рахунок власних кошт1в [1].
Ситуащя у меблевому виробнищш ще прша, оскшьки середнш частка збиткових тдприемств Карпатського регюну за 2002-2007 рр. становила 32 % [1]. Для подолання збитковост тдприемств \ забезпечення !хньо! фь нансово! стшкост у довготермшовш перспектив! необхщним е пошук \ зап-ровадження нових шновацшних мехатзм1в, як забезпечували б нормал1за-щю грошових потоюв у напрямку збшьшення випуску та реал1зацп яюсно! продукцн й економп операцшних витрат.
3. Бан^всъкий кредит. Економ1чна та фшансова криза в Укра!т кардинально змшила умови банювського кредитування. Кредити стали дорогими та малодоступними, а вщтак практично недосяжними для малих \ серед-тх тдприемств галузь Окр1м того, тд час кризи майже кожна фшансова ус-танова зггкнулася з проблемою дефщиту лжвщность Станом на 1 Ычня 2010 р. у стади лжвщност перебували лише 14 банюв. Попереднього року банювська система завершила 1з загальним збитком 38,45 млрд грн [2].
За таких умов розраховувати на збшьшення кредитування галуз1 практично неможливо, особливо враховуючи той факт, що тепер банки набагато жорстюше ощнюють платоспроможшсть позичальникiв, шж ратше. А, як зга-дувалось ратше, у 2007 р. кожне десяте шдприемство люового господарства регюну { кожне трете шдприемство у деревообробленш були збитковими.
4. Оренда. Оренда е одним 1з альтернативних фшансових шструменпв модершзацп основних виробничих фонд1в тдприемств \ одним 1з д1евих нап-рям1в тдвищення ефективност використання виробничого потенщалу. Проте, оренда не е до кшця випдним мехашзмом для люових та деревообробних тдприемств, оскшьки, насамперед, в оренду пропонують вже наявне обладнання, яке може не вщповщати сучасним вимогам. Використовувати орендо-ване майно необхщно ч1тко за його цшьовим призначенням \ здшснювати за власний рахунок профшактичне обслуговування, усувати вс несправност та поломки, поточний { каштальний ремонти. Окр1м того, зазвичай, орендш пла-теж1 е чггко фжсованими.
5. Лiзинг. На наш погляд, найефектившшим фшансовим шструментом модершзацп основного катталу люових та деревообробних тдприемств за умов, що склалися, може стати саме л1зинг. Л1зинг потр1бно розглядати як
вид тдприемницько! дiяльностi, спрямовано! на iнвестування тимчасово вшьних, або залучених коштiв, коли за угодою лiзингодавець зобов'язуеться придбати у власшсть зумовлене майно та надати його лiзингоотримувачу за плату в тимчасове користування для шдприемницьких цшей. Тобто, йдеться про передачу господарського майна в тимчасове користування на визначений перiод, що не е власнiстю користувача, на умовах платност та зворотностi.
У лiзинговiй угодi пiдприемець може виступати i як орендар, i як орен-додавець. У першому варiантi лiзинг дае можливiсть модернiзувати устатку -вання за вiдсутностi необхiдних фшансових ресурсiв. Окрiм того, лiзинговi платежi належать до витрат виробництва, як знижують обсяг оподаткованого прибутку користувача майна. Другий варiант лiзингу дае змогу шдприемству ефективнiше використовувати свш основний капiтал, який тимчасово не ви-користовуеться, тобто не бере участ у виробничому процесi, але перебувае на балансi пiдприемства. Обидва варiанти використання лiзингу е привабливими для люових i деревообробних шдприемств Карпатського регiону, оскiльки першочерговим питанням для них е необхщшсть оновлення свого парку об-ладнання без значних одноразових фшансових витрат, а саме: лiзинг забезпе-чуе гнучку взаемоприйнятну систему платежiв без значного першого внеску. Також привабливим е можливють передачi в оренду вживаного майна, котре на сьогодш не використовуе шдприемство, i цим самим отримувати лiзинговi платежi та вщповщно пiдвищувати сво! фiнансовi результати.
Лiзинг поширився у свiтовiй практицi, оскшьки задовольняе тi вимо-ги, яю не задовольняють традицiйнi фiнансовi шструменти. Ефективний вплив лiзингу на оновлення основного кашталу лiсових i деревообробних тдприемств Карпатського регiону пояснюють тими потенцшними можли-востями, якi закладеш в лiзинговiй формi шдприемницько! дiяльностi, а саме:
• можлнвшть доступу до нового дорогого обладнання, без значних одноразових витрат. Саме завдяки використанню л1зннгу л1сов1 та деревообробт тд-приемства мають уткальну можлнвшть отрнматн необхщне !м обладнання без попереднього внкупу. Пвд час укладання л1зингово1 угоди не вимагають негайного початку внплатн платеж1в, хоча угоду укладають на повну вар-тють л1зингового майна. Окр1м того, л1зинг страхуе вщ техтчно! ввдсталосп, оскшькн надае змогу л1зингоотримувачу оновлювати обладнання, поверта-ючн його л1зингодавцю напрнкiнцi термшу л1зингу;
• можлнвшть кращого управлiння власннм обiговнм катталом. Лiзннг зберiгае обiговнй кап1тал лiзингоотримувача та цим самим дае змогу йому використовувати його на iншi цiлi, що е основним чннннком розвнтку внробннцтва;
• можлнвшть отрнмання лiзннгових послуг для тдприемства-новачка, яке ще не мае власних обiгових коштiв i креднтно! шторй для отрнмання познкн. Дрiбннм i середнiм п1дпрнемствам укластн лiзннгову угоду також легше, шж креднтну, оскшькн забезпеченням угодн вважаеться саме майно (шзингода-вець може його негайно забратн в разi невнконання зобов'язань орендарем). Навiть якщо лiзннгова компатя внмагае заставу або додатковi гарантп, !х розмiр буде меншнм, тж прн баншвському кредит!.
• умовн лiзинговоl угодн е гнучкшнмн, порiвняно з кредитом, оскшькн дають змогу двом сторонам внбратн вигвдну схему виплат. Лiзннг завждн мае б№-шу пiдпрнемннцьку культуру, шж баншвський кредит. Лiзннг також зазвн-
чaй мeншe peгyлюeтьcя, якщо взaгaлi peгyлюeтьcя. Kpeдит пepeдбaчae oбмe-жeнi тepмiни тa cтaндapтний гpaфiк пoгaшeння, a зa л1зингу зaвжди мoжливa взaeмoпpийнятa тa зpyчнa дoмoвлeнicть щодо плaтeжiв, a тepмiни л1зингу можуть знaчнo пepeвишyвaти тepмiни нaдaння кpeдитy;
• лiзингoвe мaйнo ne пepeбyвae na бaлaнci лiзингooтpимyвaчa, що ne збiльшye його a^iran тa звiльняe ввд crnara пoдaткy нa цe мaйнo;
• викopиcтaння пpиcкopeнoï aмopтизaцiï пpeдмeтa л1зингу, що дae мoжливicть oпepaтивнo oнoвлювaти зacтapiлe ycтaткyвaння, a oтжe, змeншyвaти oпoдaт-кoвaний пpибyтoк;
• можлившть нaдaння нeфiнaнcoвиx пocлyг, якi ж мoжнa oтpимaти з iншиx джepeл кpeдитyвaння, нaпpиклaд, тexнiчнe oбcлyгoвyвaння oблaднaння. Зви-чaйнo, бaнки тколи ж можуть нaдaти тaкy допомогу paзoм з кoмepцiйнoю позикою.
Оcoбливe знaчeння poзвитoк pинкy лiзингy мae i для дepжaви, кoтpa пpи цьому oтpимye тaкi пepeвaги:
• пoжвaвлeння iнвecтицiйнoï aктивнocтi тa мoбiлiзaцiя фiнaнcoвиx кошт1в caмe пiд iнвecтицiйнi ^oe^ra;
• нaдaння дocтyпy до фiнaнcyвaння б1льшш кiлькocтi пiдпpиeмcтв, ocoбливo мaлиx тa cepeднix;
• poзшиpeння бaзи внyтpiшньoгo кaпiтaлy;
• зaoxoчeння до cтвopeння нoвиx фiнaнcoвиx пpoдyктiв;
• зaпpoвaджeння нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy;
• cтвopeння нoвиx poбoчиx мicць.
Пpoaнaлiзyвaвши yci пepeвaги лiзингy як для yчacникiв лiзингoвoï угоди, тaк i для дepжaви зaгaлoм, мoжнa cтвepджyвaти, що лiзинг e одним з нaйпpивaбливiшиx i нaйпepcпeктивнiшиx iнcтpyмeнтiв iнвecтyвaння, здaтнo-го знaчнo пoжвaвити пpoцec oнoвлeння мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи лicoвиx i дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтв Kapпaтcькoгo peгioнy Укpaïни, a вiдтaк вxo-джeння eкoнoмiки Укpaïни до cтpyктypи cвiтoвoгo pинкy.
Висвдвки. В aнaлiзoвaнoмy пepioдi зaзнaчeнo знaчнe пoгipшeння CTa-ну ocнoвнoгo кaпiтaлy лicoвиx i дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтв Kapпaтcькoгo peгioнy.
Heдocтaтнicть iнвecтицiйниx pecypciв, в^ута^ть влacниx кoштiв i нeдocтyпнicть бaнкiвcькoгo кpeдитyвaння пoтpeбyють пошуку нeтpaдицiйниx iнcтpyмeнтiв фiнaнcyвaння oнoвлeння ocнoвнoгo кaпiтaлy гaлyзeвими тд-пpиeмcтвaми.
Зaпpoпoнoвaнo викopиcтaння лiзингy, як одного з aльтepнaтивниx фь нaнcoвиx iнcтpyмeнтiв мoдepнiзaцiï ocнoвниx в^обничта фoндiв тд-пpиeмcтв.
Poзглянyтi пepeвaги лiзингy нaгoлoшyють нa мoжливocтi тa eфeктив-нocтi його зacтocyвaння m лicoвиx тa дepeвooбpoбниx пiдпpиeмcтвax Kap-пaтcькoгo peгioнy Укpaïни.
Лiтeрaтyрa
1. yKpaÏBa у цифpax 200S p. // Стaтиcтичний збipник. - K. : Дepжaвнe пiдпpиeмcтвo "1н-фopмaцiйнo-aнaлiтичнe aгeнтcтвoм, 2009. - С. 119-123.
2. Ри^к чyдec // Укpaïнcький тиждeнь, 2010. - № S. - С. 30-33.
3. Брус С.1. Розвиток p^Ry лiзингoвиx поолуг в Укpaïнi / С.1. Бpyc // Фiнaнcи Укpaïни, 200S. - № 11. - С. 75-S5.
Налывайко Н.Я. Лизинг как альтернативный инструмент модернизации основного капитала лесных и деревообрабатывающих предприятий Карпатского региона Украины
Рассмотрено состояние основного капитала лесных и деревообрабатывающих предприятий Карпатского региона Украины. Проанализированы разнообразные финансовые инструменты модернизации основного капитала и возможности использования их на отраслевых предприятиях региона. Обоснованно использование лизинга, как одного из наиболее реальных и эффективных финансовых инструментов обновления основного капитала в современных условиях.
Ключевые слова: лизинг, основной капитал, финансовый инструмент, инвестиции.
Nalyvayko N.Ya. The leasing as the alternative instrument of the fixed capital's modernization in the forest and woodworking enterprises of the Carpathians region of Ukraine
The article deals with modern condition of the forest and woodworking enterprise's fixed capital. Different financial instruments of the fixed capital's modernization and the possibilities of their introduction into the region enterprises are analyzed. The article proves the application of the leasing as the most practical and effective financial instrument of the fixed capital renovation in the nowadays.
Keywords: leasing, fixed capital, financial instrument, innovation.
УДК366.225:366.255.2 Доц. Л.1. Новосельська, канд. екон. наук;
студ. В.А. Козанкевич - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВО1 СЛУЖБИ УКРА1НИ
Внсвгтлено суть роботи державно! податково! службн на сучасному етат роз-внтку нашо! кра!нн. Розглянуто основш напрямкн модершзацн податково! снстемн, впровадження якнх можлнве через змiну тдходу до стлкування з платннкамн по-датюв. Наведено можлнвi шляхн вдосконалення роботн податковнх оргашв методом реформування податково! службн.
Ключов1 слова: податкова служба, адмшютрування податюв, податковнй тягар, стратепчнпй план розвнтку.
Цшеспрямований розвиток державно! податково! служби Укра!ни в умовах перетворень, що вщбуваються у нашому сусшльств1, мае здшснюва-тись на усвщомленш необхщносл докоршно! змши фшософи стлкування з платниками податюв з фюкально! на добровшьну сплату податюв, що потре-буе переходу до свгтових цившзованих норм в оподаткуванш.
Податкова служба в сучасних умовах повинна стимулювати економ1ч-ний розвиток кра!ни, сприяти створенню умов для залучення швестицш, роз-витку приватного б1знесу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доход1в до державного бюджету [2]. Необхщно трансформувати по-даткову службу в провщну демократичну та тдзв1тну суспшьству високо-ефективну державну установу, яка д1е на правових засадах та користуеться дов1рою { шдтримкою суспшьства.
Здшснення послщовних заход1в з модершзаци державно! податково! служби розпочато у 1997 р. з розроблення Концепци та Стратепчних напря-м1в розвитку державно! податково! служби Укра!ни. Свроштеграцшна стра-
