CC BY
32
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.7
Результати виконаних розрахунюв наведено у таблица
Назва методу д1агностування Значения величин
Z0 Р(Н21) Р(Н12) R
М1н1мального ризику 7,46 0,0098 0,0066 0,23
М1н1мального числа помилок 9,80 0,0228 0,0073 0,47
Мшмаксу 5,70 0,3248 0,0019 0,37
Неймана-П1рсона 7,50 0,0987 0,0063 0,34
Найбшьшо! правдопод1бност1 8,14 0,0052 0,0099 0,26
Висновки. Анашзуючи дат, як показано в таблищ, можна стверджу-вати, що найбшьшу кшьюсть пропускання дефект1в редуктора дае застосу-вання методу найбшьшо1 правдопод1бност1, а тому його не варто використо-вувати в тих системах, де це тягне за собою дуже велик матер1альш чи шш1 втрати тд час такого помилкового д1агностування. Застосування методу мь шмаксу призводить до шшо1 крайности редуктор необгрунтовано зшмаеться з експлуатаци у бшьш шж 32 % випадюв. Якщо розглядати такий штеграль-ний показник ефективност використання д1агностичних метод1в, як функщя ризику, то перевагу варто надавати методу мш1мального ризику. На користь цього методу говорить ще й той факт, що для визначення z0 вш не потребуе розв'язування нелшшного р1вняння.
Л1тература
1. Гаспарян А.С., Грейвулис Я.А., Теребов А.Ф. Диагностика и вопросы подшипнико-вих узлов электрических машин // Вестник НТУ "ХПИ": Проблемы автоматизованого елек-тропривода. Теория и практика, 2008. - Вып. 30 - С. 533-535.
2. Байдак Ю.В., Слободченко Б.И., Байдак В.Ю. Устройство диагностики энергопотребления электромеханических систем // М1жвщомчий науково-техшчний зб.: Електромаши-нобудування та електрообладнання. - К. : Вид-во "Техшка". - 2006. - Вип. 66 - С. 344-347.
3. Марчук Я.С., Андриишин М.П., Игуменцев Е.А., Прокопенко Е. А. Диагностика газотранспортной системы с использованием факторного анализа // Вестник НТУ "ХПИ": Проблеми автоматизованого електропривода. Теория и практика. - 2008. - Вып. 30: Електро-машинобудування та електрообладнання - С. 538-543.
4. Марчук Я.С., Игуменцев Е.А., Прокопенко Е.А. Автоматизированный контроль дисбаланса прихода и распределения газа магистрального газопровода // Зб1рник наукових праць Дншродзержинського державного техшчного ушверситету (техшчш науки): Тематич-ний випуск "Проблеми автоматизованого електроприводу. Теор1я i практика". - Дншродзер-жинськ : Вид-во ДТУ, 2007. - С. 487-492.
5. Лозинський О.Ю., Щербовських С.В. Прогнозування кiлькостi запасних частин елекгромеханiчних об'ектiв на основi методу Монте-Карло // Мiжвiдомчий науково-техшчний зб.: Електромашинобудування та електрообладнання. - К. : Вид-во "Техшка", 2006. - Вип. 66 - С. 348-349.
6. Вапник В.Н., Червоненкис А.Я. Теория распознавания образов. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 416 с. _
УДК65.011 Асист 1.В. Артищук-RbeiecbKaКА
ШТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТ1 РОЗВИТКУ СУБ'еКТЮ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЯК КРИТЕР1Й ПРИЙНЯТТЯ
УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
Розглянуто штегральний показник ефективносп розвитку господарського об'екта, який використовують як критерiальний тд час обгрунтування управлiнських рiшень на довготермшову перспективу. Дослiджено можливi способи розрахунку i
вимiрювання витрат i результатiв для визначення чисельно! величини економ1чного ефекту.
Ключов1 слова: ефективний розвиток суб'екпв господарювання, штегральний показник ефективностi, критерiй оцiнки, розрахунки витрат i результатiв, сума над-ходження прибутку, приведенi витрати, акумульований прибуток.
Assist. I.B. Artischuk - L'viv commercial academy
Integral index of efficiency of development of subjects of menage as criterion of acceptance of administrative decisions
The integral index of efficiency of development of economic object which is utillized in quality a criterion at the ground of administrative decisions on a long-term prospect is examined. The possible methods of calculation and measuring of charges and results are probed at determination of numeral size of economic effect.
Keywords: effective development of subjects of menage, integral index of efficiency, criterion of estimation, calculations of charges and results, sum of receipt of income, charges are resulted, an income is accumulated.
Вступ. Шдвищення сощально-економ1чно1 ефективност виробництва та вщтворення е найважлившим джерелом задоволення постшно зростаючих матер1альних потреб суспшьства. Теор1я економ1чно! ефективност виробництва та вщтворення як самостшний роздш економ1чно! науки найбшьш активно розвиваеться впродовж останнього десятир1ччя. У цш сфер1 створено наукову методолопю, яка з багатьма сво1ми положеннями ввшшла в практику сучасного менеджменту.
Водночас у цш галуз1 потр1бно ще багато зробити, оскшьки сучасна економ1чна практика тдприемств повинна грунтуватися саме на ефективно-му функцюнуванш в довготермшовш перспектив!. У цьому контекст! тема дослщження е актуальною i своечасною.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Досягнення в розвитку те-ори економ1чно! ефективност пов'язаш з 1менами таких учених, як Л.1. Абал-кш, Т.В. Хачатуров, Н.Н. Федоренко, Л.В. Канторович, В.В. Новожилов, А.Л. Лур'е, М. Портер й шш1, як представляли р1зн1 школи та напрямки те-оретичних пошуюв у цш багатограннш галузь
Постановка завдання. Пошук i виб1р найефектившших ршень е не-вщ'емною i найважлившою складовою частиною загального процесу управ-лшня. Метою дослiдження е розгляд i формування методики прийняття уп-равлшських рiшень через обрахунок iнтегрального показника ефективностi розвитку суб,ектiв господарювання.
Виклад основного матерiалу. Як вщомо [1, 3], процес виробництва за своею природою е дишм!чним. Вш вщбуваеться тд впливом чисельних пере-будов i змш. Загальноприйнятi статистичнi критери дають лише одномомен-тну фотографда економiчного стану виробництва в будь-якому ^рюд! та не вiдображають загальних тенденцiй його подальшого розвитку. Однак сучасш темпи науково-технiчного прогресу дедалi бiльше потребують випереджуваль-них довготермшових прогноз!в. Лаг великих структурних перебудов народного господарства становить 10-15 роюв [3]. Саме тому оцшювати 1хню ефектив-шсть можна тшьки з позицш довготермiнового перюду. На сьогодш запропо-новано та використовують кшька модифiкацiй спецiальних динамiчних мето-
Шуковий iticiiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2009. - Вип. 19.7
д1в й iнтегpoвaниx кpитеpiïв ефективнocтi [5]. Зaгaльними ïxнiми ocoбливocтя-ми e oблiк витpaт i pезyльтaтiв зa тpивaлий пеpioд 1з вiдoбpaженням змш нaйвaжливiшиx теxнiкo-екoнoмiчниx пoкaзникiв зa дого poкaми.
Пoзнaчимo пеpioд, щo пpиймaeтьcя для oцiнки ефектy, чеpез т. Btóip йoгo пpoтяжнocтi - зaвдaння caме coбoю e дocтaтньo cклaдним. Спpaвa в тому, шр з пoзицiй пеpioдiв piзнoï пpoтяжнocтi ефективнicть oднoгo i тoгo ж pi* . ... шення e piзнoю . У pasi тpивaлiшoгo пеpioдy oцiнки в cклaдi кpитеpiю кpiм
кaпiтaльниx вклaдень пoчинae aкyмyлювaтиcя i пpибyтoк, шo ïx oкyпoвye. Чим тpивaлiшим пpиймaeтьcя пеpioд oцiнки, тим бшьшу poль в ^m^pii' ефек-тивнocтi бyде вiдiгpaвaти нaгpoмaджyвaний пpибyтoк зa poкaми, i вiдпoвiднo, тим ефективнiшим бyде здaвaтиcя 6удь-який дoвгoтеpмiнoвий вapiaнт. У paai пpийняття нaдтo тpивaлiшoгo пеpioдy, 6удь-який (нaвiть дyже кaпiтaлoмic-ткий) пpoект здaвaвcя б ефективним, ocкiльки пoчaткoвi вклaдення пеpекpи-вaлиcь би пpoдoвженoю aкyмyляцieю ефектy. Haвпaки, тд чac opieнтyвaння
нa невеликi пеpioди oцiнки ми не вpaxoвyвaли б ^итт ефектy i цим caмим
*
виcнoвoк пpo ефективнicть кaпiтaлoмicткиx вapiaнтiв 6ув би невipним .
Звщод, зa пpинципoвoгo cпpямyвaння дo тpивaлiшиx пеpioдiв oцiнки пpoектy пoвиннi мaти мicце певнi caмooбмеження. Окpiм зaгaльнoвiдoмиx [2, 3], вapтo вiдзнaчити тaкi:
• чим дoвшии гopизoнт пpoгнoзyвaння, тим меншa нaдlинlcть пpoгнoзниx го-кaзникiв: вoнa plзкo зменшyeтьcя зa межaми 10-15 poкiв;
• бyдь-яке пiдпpиeмcтвo (як i теxнoлoгlя) мae визнaчениИ цикл мopaльнoгo знoшyвaння. 3a cyHacfí^ темпlв нayкoвo-теxнlчнoгo пpoгpеcy cеpедня ïïpo-тяжнlcть циклу cтaнoвить не б1льше, н1ж 15 poкiв. ^му неpеaлlcтичнo ïïpo-бyвaти вже та cтaдlï' пpoектyвaння нoвoгo пiдпpиeмcтвa вiдoбpaжaти i Иoгo мaИбyтнl pекoнcтpyкцlï. Отож, дуже вaжливo poзyмlти, шo пеploд oцlнювaн-ня дoцlльнo пpиИмaти не б1льшим зa цикл мopaльнoгo знoшyвaння п1д-пpиeмcтвa;
• poзpaxyнки вш^т 1 pезyльтaтlв зa межaми 15 poRrn не т1льки ненaдlИнl, aле й беззмlcтoвнl: з вpaxyвaнням диcкoнтyвaння 1 гpн витpaт, шo буде мaти мlcце, нaпpиклaд, зa 15 po^, буде еквlвaлентнoю лише 9 кoпlИкaм, шo витpaченl cьoгoднl. Якими би не були зм1ни витpaт зa oкpемl poки, бlльшlcть з ник не мae пpaктичнoгo впливу нa cьoгoднlшню oцlнкy вaplaнтiв.
Пpинципoвo iнтегpaльний кpитеpiй пoвинен poзpaxoвyвaтиcя зa ^pi-oд, який дopiвнюe:
т tnp + t6yd. + toce.
+ tHe, pOкiв, (1)
де: tnp, t6yd, toce. _ пpoтяжнicть пеpioдiв вiдпoвiднo пpoектyвaння, бyдiвництвa й ocвoeння пoтyжнocтi пiдпpиeмcтвa (в cеpедньoмy пo гaлyзi); tH.e. _ пpoтяжнicть пеpioдy нopмaльнoï екcплyaтaцiï, дocтaтня для oцiнки ефективнocтi oб,eктy.
Пеpioд oцiнювaння т пpедcтaвляe coбoю б1льш oб,eктивнo poзpaxoвa-ну мoдифiкaцiю нopмaтивнoгo теpмiнy oкyпнocтi tn. Пoкaзник т - це тaкий пеpioд, пpийнятий для oцiнки ефективнocтi вapiaнтa, шo i tn, aле пpи цьoмy
А з шзиц1й пеploдy бyдlвництвa bapiaffr взaгaлl не Aae жoднoгo ефекту й т1льки пoтpебye витpaт - abx Пpийняття кopoткиx пеploдlв oцlнки п1д Hac екcпеpтизи пpoектlв oзнaчaлo б нaдмlpнy тypбoтy пpo "cyчacникiв" нa пpoтивaгy lнтеpеcaм "нaшaдкiв" 1 нaвпaки - aвт.
вш вщображае реальну послiдовнiсть фаз будiвництва, освоення спроектова-них результатiв i нормального функцюнування об'екту в подальшому.
З огляду на викладене вище доцшьна тривалiсть перiоду оцiнювання ефекту т за динамiчноl постановки задач мае перебувати в iнтервалi 10-15 ро-кiв (а в деяких специфiчних проектах ще нижче (7,5-10 роюв)).
Перелiк витрат, що долучають в штегральний критерiй, повинен вщ-рiзнятися вiд приведених витрат. Основним принципом шд час побудови цього критерш стае суворе закрiплення витрат за реальними роками 1'хнього виникнення. Найбшьш зручно групувати такi витрати, заповнюючи таблиц за стовпцями, що вщводять для тих чи iнших видiв витрат, i стрiчками, що позначають роки, перюду т.
До складу штегрального критерiю витрат повинна бути долучена сума каштальних вкладень Kt i поточних експлуатацiйних витрат Ct (без амортиза-цп At) за прийнятий перюд оцiнки т.
B[Hm = X (Kt + Ct + Apt) ^ min (2)
t=1
Для врахування економiчноl нерiвноцiнностi витрат, що вщносяться до рiзних рокiв перiоду т, показники Kt, Ct, Apt щороку попередньо множаться на коефщенти Bt.
Кiнцевий штегральний критерш витрат мае вигляд
BHm = X (Kt + Ct - Apt) • Bt ^ min (3)
iHm
Показник (3) е динамiчним аналогом статистичного критерш приве-дених витрат.
За аналопею того, як при статистичнш постановцi задач [4, 5] критерш витрат С+ЕпК вщповщав перший парний йому критерш ефекту Ц -(С+ЕпК), так штегральному критерiю витрат (3) вщповщае парний йому кри-терiй штегрального ефекту, що побудований за цим самим принципом:
BHm = X [Ц - (Kt + Ct - Apt) • Bt ^ max (4)
¡нт
*
де Ц - гранично допустимий для нацюнально! економiки рiвень витрат , пов'язаний з отриманням продукци в розглядуванiй перспективi.
Цей критерш вщображае рiзницю iнтегральних результатiв (вартост реалiзованоl продукцп) та iнтегральних витрат за перюд ощнки т. Якщо у ви-разi (4) розкрити дужки i врахувати, що рiзниця Ц - (С+ЕпК) е прибуток Пь тодi формула iнтегрального ефекту набуде вигляду
BHm = X (П + Apt - Kt) • Bt ^ max. (5)
¡нт
1ншими словами, iнтегральний ефект представляе собою суму надхо-дження прибутку й амортизацшних вiдрахувань за мшусом капiтальних вкладень протягом прийнятого перюду ощнки ефекту т. Загалом критерш штег-
На жаль, так розрахунки в даний час майже не проводяться, що призводить до появи категорй' "заплановано збиткових" тдприемств - авт.
Шуковий тсиик НЛТУ Yu-paíiin. - 2009. - Вип. 19.7
paльнoгo ефекту вiдoбpaжae вcю cyкyпнicть пpямиx i не^ям^ нacлiдкiв пpийняття визнaченoгo piшення, шo пpoявляeтьcя впpoдoвж ycьoгo пеpioдy oцiнки.
Ha в1дм1ну в1д cтaтиcтичнoгo пoкaзникa пpиведениx витpaт, кaпiтaльнi вкгадення в cклaд iнтегpaльниx кpитеpiïв (3), (4), (5) беpyтьcя нoвими для вcix цикл1в cтвopення i зaмiни oб,eктiв, шo oцiнюютьcя, пpoтягoм ^pio^ oцiнки. Iнтегpaльнi кpитеpiï чiткo вiдoбpaжaють бaлaнc вcix вклaдень з aмopтизa-ц1йними нaдxoдженнями (Apt), як1 poзглядaютьcя в ïx пpиpoднiй poлi джеpел фiнaнcyвaння кaпiтaльниx вклaдень. Включення кoефiцieнтa Et вiдoбpaжae piзницю в дингшщ кaпiтaльниx вклaдень i aмopтизaцiйниx т^еджень. В тиx випaдкax, кoли пеpioд oцiнки т зaвеpшyeтьcя ocтaннiм poкoм poбoти oб,eктa, cyмa aмopтизaцiйниx т^еджень Apt cтae piвнoю пo нoмiнaлy кaпiтaльним вклaденням Kt зa пеpioд т, a кpитеpiй iнтегpaльнoгo ефекту (5) пеpетвopюeтьcя в aкyмyльoвaний ^ибуток П плюc ефекти в1д дого oбеpтaння.
Для oбгpyнтyвaння yпpaвлiнcькиx piшень п1д чac poзpoблення б1зне^ плaнy бyдiвництвa пiдпpиeмcтвa теxнiкy poзpaxyнкiв iнтегpaльнoгo кpитеpiю пpoiлюcтpoвaнo в тaкiй пocтaнoвцi зaдaчi.
Пoтpiбнo poзpaxyвaти iнтегpaльний ^rn^pm для oб,eктa з тaкими та-paметpaми: теpмiн oкyпнocтi бyдiвництвa дopiвнюe 3-м poкaм. Вapтicть в 1G млн ^н poзпoдiляeтьcя зa poкaми тaк: пеpший piк - 2 млн ^н, дpyгий piк -4,5 млн ^н i тpетiй piк - 3,5 млн ^н. Пoтyжнicть oб,eктa 1,G млн oд. ^o^^ ци зa piк ocвoюeтьcя пpoтягoм шеcти poкiв. Обcяг пpoдyкцiï Qt у четвеpтoмy poцi cтaнoвить G,4 млн oд., у п'ятому poцi - G,8 млн oд. З1 шocтoгo пo чoтиp-^д^тий poки oб,eкт випycкae пo 1,G млн oд. пpoдyкцiï шopiчнo. У чoтиpнaд-цятoмy poцi oб,eкт мoдеpнiзyють, витpaчaючи в цьoмy ж po^ 1,5 млн гpн га-пiтaльниx вклaдень. Пicля цьoгo oб,eкт випycкae шopiчнo 1,2 млн oд. ^o^^ u;iï, пoчинaючи з чoтиpнaдцятoгo то двaдцятий poки включнo, a тот1м вибу-вae. Р1чн1 витpaти з1 coбiвapтocтi зa poкaми екcплyaтaцiï oб,eктa cтaнoвлять: у четвеpтoмy poцi - б млн ^н, у п'ятому - 9 млн ^н, з шocтoгo пo чoтиpнaдця-тий pora - то 1G млн ^н, з п'ятнaдцятoгo дo вiciмнaдцятoгo - то 11 млн гpн i в дев'ятшдцятому poцi - 12 млн ^н. Aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння та pенoвa-ц1ю, шo вxoдять дo ïxньoгo cклaдy, cтaнoвлять: з четвеpтoгo пo чoтиpнaдця-тий poки - G,8 млн гpн шopiчнo, з п^^д^того пo дев'ятнaдцятий poки -G,9 млн гpн. Цiнa oдиницi пpoдyкцiï, шo випycкaeтьcя Ц = 11 ^н.
Рoзpaxyнoк iнтегpaльниx ^ш^ив витpaт B[Hm i ефекту E[Hm вигану-ють зa фopмyлaми (3) i (4) зa 2G-piчний пеpioд oцiнки т шляxoм пoбyдoви тaбл. 1. Iнтегpaльний кpитеpiй витpaт 3fHm, пpиведений дo знaчень пеpшoгo poкy у вкaзaнoмy пеpioдi, дopiвнюe 7б,5 млн гpн. Пapний дo ньoгo im^^an^ ний кpитеpiй ефекту E[Hm cтaнoвить 3,1 млн грн, шo oтpимaнi з викopиcтaн-ням зменшyвaльниx кoефiцieнтiв Вt. Ц1 величини виpaженi н1би тo у вapтic-ниx oцiнкax пеpшoгo poкy пеpioдy т. Aнaлoгiчний poзpaxyнoк мoжнa здiйcнювaти i з викopиcтaнням збiльшyвaльниx кoефiцieнтiв Et. Рoзpaxoвy-ючи знaчення будь-я^ мoдифiкaцiï кpитеpiю зa вciмa вapiaнтaми, мoжнa вибpaти нaйвигiднiший.
Табл. 1. Таблиця розрахунку чокашик'ш штегральних витрат '1 ефекту
Роки за порядком Р1чт витрати, млн грн к * ^ к « Ее Й к со Я а К й н Й л й § О к К к к ^ д •й й Н & Л й & ^ о ,3 К к о м X С ^ Й К и н к и • ^ я • ^ <и о « к п £ ^ ¡3 «э ££ * Д к р и К к Й 'Й г а Рз • ^ а <и р Р1чт значення [Ц,- (К, +С-Ар)\* В(, млн грн
£ н • ^ с а « о • Э - ^ § о н о а сп
1 2,0 - - 2,0 1,0 2,0 - -2,0
2 4,5 - - 4,5 0,93 4,2 - -4,2
3 3,5 - - 3,5 0,86 3,0 - 3,0
4 - 6,0 0,8 5,2 0,79 4,1 4,4 -0,6
5 - 9,0 0,8 8,2 0,73 6,0 8,8 +0,4
6 - 10,0 0,8 9,2 0,68 6,3 11,0 + 1,2
7 - 10,0 0,8 9,2 0,63 5,8 11,0 + 1,1
8 - 10,0 0,8 9,2 0,58 5,3 11,0 + 1,0
9 - 10,0 0,8 9,2 0,54 5,0 11,0 + 1,0
10 - 10,0 0,8 9,2 0,50 4,6 11,0 +0,9
11 - 10,0 0,8 9,2 0,46 4,2 11,0 +0,8
12 - 10,0 0,8 9,2 0,43 4,0 11,0 +0,8
13 - 10,0 0,8 9,2 0,40 3,7 11,0 +0,7
14 1,5 10,0 0,8 9,2 0,37 3,4 11,0 +0,7
15 - 11,0 0,9 10,1 0,34 3,4 13,2 +1,1
16 - 11,0 0,9 10,1 0,31 3,1 13,2 +1,0
17 - 11,0 0,9 10,1 0,29 2,9 13,2 +0,9
18 - 11,0 0,9 10,1 0,27 2,7 13,2 +0,8
19 - 12,0 0,9 11,1 0,25 2,8 13,2 +0,5
20 - - - - - - - -
Всього за т=20 рок1в 157,7 76,5 +3,1
Висновки. 1нтегральний критерш володiе найбiльшою економiчною емшстю. З його допомогою розв'язуються складнi менеджерськ задачi. Га-лузь його використання обмежуеться лише складнiстю прогнозування дина-мiки технiко-економiчних показникiв на перспективу. Але в тих задачах, де змши показниюв у часi вщграють значну роль i де важливо вiдобразити 1х найбiльш точно, штегральш критерп е незамiнними. З 1хньою допомогою пiддаються економiчнiй оцiнцi задачi будь-якого масштабу i ступеню складность Але було б непрактично використовувати щ критери пiд час виршення будь-яких управлiнських задач. Там, де немае ч^ко виражених динамiчних властивостей, iнтегральнi критерп не приведуть до уточнення вибраних варь анлв рiшень.
Перспективи подальших дослiджень. Методолопя вибору опти-мальних за вибраним критерiальним показником рiшень е предметом майбут-нiх спецiальних дослiджень. Коли ршення повинно прийматися з врахуван-ням не тiльки економiчних, але й iнших чинникiв (соцiальних, еколопчних тощо) варто переходити до шструментарш багатокритерiального обгрунту-вання прийняття управлшських рiшень.
Науковий вкник НЛТУ УкраГни. - 2009. - Вип. 19.7
Лггература
1. Баев Л.А. Интенсивная организация экономических систем: концепции, теория, модели / Л. А. Баев. - Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 1999. - 268 с.
2. Бокс Дж. Анализ временных рядов. Упражнение и прогнозирование / Дж. Бокс, Т. Дженкинс. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1974. - 328 с.
3. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса / С.В. Валдайцев. - М. : Изд-во "Проспект", 2004. -
360 с.
4. Джонсон Н. Статистика и планирование эксперимента в технике и науке / Н. Джонсон, Ф. Лион. - М. : Изд-во "Мир", 1980. - 610 с.
5. Коупленд Т. Стоимость компаний: оценка и управление / Т. Коупленд. - М. : Изд-во "Олимп-Бизнес", 2002. - 576 с.
6. Нельсон Н. Эволюционная теория экономических изменений / Н. Нельсон, С. Уинте-ра. - М. : ЗАО "Финстатинформ", 2000. - 473 с.
7. Харченко А.Ю. Оценка и моделирование экономической эффективности функционирования инновационных предприятий : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук. - С-Пб, 2000. - 21 с. _
УДК 528.74:625 Доц. М.П. Генсецький, канд. техн. наук - 1ПО Кшвський
шщональний умверситет будiвництва i архтектури
АСПЕКТИ ЩОДО СТВОРЕННЯ КАДАСТРУ 1НЖЕНЕРНИХ КОМУН1КАЦ1Й
Розглянуто основш аспекти законодавчого й шформацшного забезпечення що-до створення кадастру шженерних комушкацш, визначена точшсть створення кадас-трових плашв. Встановлено, що створення системи кадастру шженерних комушкацш дасть змогу мати шформацшну базу для планування ïx розвитком, швентаризацп об'ек^в, взаеморозрахунюв за носп, оперативного диспетчерського управлшня, а та-кож взаeмодiяти з шшими територiальними службами й органами управлшня.
Ключов1 слова: кадастр, шженерш комушкацп, шформацшна модель, кадас-тровий план.
Assoc. prof. M.P. Hensetskyi - IPO Kievan national university
of building and architecture
The cadastre creation aspects concerning of engineering communications
The main aspects of legislative and information providing concerning the creation of cadastre of engineering communications have been viewed. The accuracy of creation the cadastre plans has been defined in the article. It is set that creation of the system of cadastre of engineering communications will enable to have an informative base for planning, taking of inventory of objects, mutual settlements, their development after transmitters, operative controller's management, and also to co-operate with other territorial services and management organs.
Keywords: cadastre, engineering communications, information model, cadastre plan.
Постановка проблеми. Упродовж останшх роюв в Украш1 формують систему державних кадастр1в, яю утворюють взаемозв'язаний комплекс тери-тор1ально-розподшених поресурсних кадастр1в. ïx ведуть вщповщно до пра-вових, технолопчних та економ1чних норматив1в. Серед основноï групи ство-рюють кадастри нерухомосл, до складу яких входять шженерш комушкацп.
Вивчаючи стан геошформацшного картографування шженерних комушкацш (1К) великих населених пункпв, маючи достатню законодавчо-нор-мативну базу [2-4], можна вщзначити, що в бшьшосп випадюв не завершено
