CC BY
10
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
УДК 005.8:330.322.1:336.7
В.О. СТАХУРСЬКИЙ, Нацональний у^верситет харчових технолопй
Деяк аспекти економ1чного обгрунтування проеклв
У роботi анал!зуються основн! п1дходи до економ'много обгрунтування проектов з урахуванням нацюнальних стандар-тв облку, податкового законодавства та дотримання ключових вимог щодо оцнки ефективност - порвняння затрат i3 результатами.
Ключов! слова: затрати, результати, чист грошовi потоки, нвестици, прибуток, амортиза^я, о^нка результа^в.
В.А. СТАХУРСКИЙ, Национальный университет пищевых технологий
Некоторые аспекты экономического обоснования проектов
В работе анализируются основные подходы к экономическому обоснованию проектов с использованием национальных стандартов учета, налогового законодательства и соблюдения основных требований к оценке эффективности - сравнение затрат с результатами.
Ключевые слова: затраты, результаты, чистые денежные потоки, инвестиции, прибыль, амортизация, оценка результатов.
The main approaches to economical substantiation of projects, taking into consideration the national standards of accounting, tax legislation and observance of the main demands of estimation of effectiveness - comparison of inputs with results are analyzed in this work.
Keywords: inputs, results, net cash flows, investments, profit, amortization, evaluation of results.
Постановка проблемы. Перш ьлж реалвовувати будь-який проект, необхщно провести комплексний аналв доцтьност його впровадження. Йдеться про комерцмний аналв проекту, техннний аналв, еколопчний, ¡нституцмний, соцнльний, фЫан-совий, економнний. Визначальною при цьому е оцЫка ефек-тивност проекту, в узагальнюючому визначенн - наскть-ки вигоди вщ реалваци проекту перевищуватимуть затрати на його реалвацю Вивченню пщходв до оцЫки ефективнос-т проектв присвячен прац багатьох авторв, утм практичний аспект застосування цих пщходв вимагае глибшого аналву та уточнення визначення вигод та затрат з урахуванням д^чого законодавства та нацюнальних стандарт¡в обл¡ку.
Анал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Зг¡дно з анал¡зом останн¡х дослдаень та публ¡кац¡й [1-5] з питань обгрунтування проектв безумовно в¡рно трактуються основы тдходи, методичн¡ засади оцЫки ефективност¡ проект¡в. Однак ц п¡дходи носять, як правило, загальний характер ¡ не спрямован¡ на практичне застосування, а саме - не орвнто-ван на особливост законодавства, стандарти обл¡ку тощо.
Мета статт¡. З викладеного вище виникае необхщнють досл¡дити практичн¡ аспекти економнного обгрунтування проект¡в, ¡ перш за все оцЫки ефективност¡ 'х реал¡зац¡í.
Виклад основного матер1алу. Загальний принцип оцЫ-ки ефективност¡ щодо будь-якого проекту - пор¡вняння затрат, як необх¡дн¡ для реалваци певного проекту, з результатами, що очкуються в¡д цього проекту. Йдеться про будь-яке пор¡вняння - абсолютне (насюльки гривень реальн¡ вигоди перевищують затрати на проект) або вщносне (у сюльки ра-зв реальн¡ вигоди перевищують затрати на проект).
ОцЫку ефективност¡ будь-якого проекту можна умовно роздтити на етапи. Перший етап передбачае обгрунтування доцтьност проекту. На цьому етап¡ обгрунтовуеться необхщ-н¡сть, можлив¡сть, впровадження проекту, проводяться роз-рахунки, як¡ доводять переваги впровадження (наприклад, п¡двищення виходв готово'' продукци, економ¡ю витрат енер-гоносив, вив¡льнення чисельност¡ роб¡тник¡в, обгрунтування
необхщност залучення додаткових сировинних зон, розши-рення виробничих потужностей з метою збтьшення обсяпв виробництва продукци у зв'язку з пщвищенням попиту на не'У тощо). При цьому необхщно здмснювати комплексний пщхщ до обгрунтування проекту а саме: комерцмний аналв проекту, метою якого е оцЫка ¡нвестици з погляду перспектив юн-цевого ринку для продукци чи послуг; техннний аналв проекту повинен дати в¡дпов¡д¡ на питання - як виробляти продущю ¡ з якими витратами; еколопчний аналв проекту - мае на ме-т¡ визначення потенц¡йноí шкоди довколишньому середовищу п¡д час здмснення та експлуатаци проекту, визначення захо-д¡в, необх¡дних для ГУ пом'якшення або запоб¡гання Уй; ¡нсти-туцмний анал¡з проекту мае на мет дати оц¡нку можливос-т¡ здмснення проекту в ¡снуючому пол¡тичному, економнному та правовому пол¡, впливу зовншнього середовища на про-цес реалваци проекту, а також здатност¡ пщприемства влас-не реал¡зувати проект; соцвльний анал¡з проекту мае на мет визначення прийнятност¡ вар¡ант¡в реал¡зац¡í проекту з погляду користувачв, населення репону, де зд¡йснюeться проект; фЫансовий анал¡з проекту мае на мет визначення рен-табельност¡ й ефективност проекту, а також оцЫку поточного й прогнозованого ф¡нансового стану пщприемства; економнний аналв проекту оцЫюе проект з погляду вщповщност результат^ даного проекту, що очкуються, стратеги розвитку та економнним ц¡лям п¡дприeмства.
Другий етап передбачае визначення загальноУ суми ¡н-вестицмних витрат, яка необх¡дна для реалваци проекту (1в-заг), лог¡ку визначення якоУ можна представити так: 1в^'К„ + Д -Л+Вбал ±АОб, де Кн - вартють нових фондв (обладнання, будвельно-монтажних роб¡т тощо) з урахуванням Ух придбання, транспор-тування, монтажу, науково-дослщних, проектних, складських та будь-яких ¡нших витрат, як¡ пов'язан¡ з новим фондами, включаючи податок на додану вартють (ПДВ). Враховуючи нацюнальы стандарти облку, сл¡д мати на уваз^ що вс¡ ви-трати, як стосуються нових фонд¡в, формують первюну вар-
158 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014
© В.О. СТАХУРСЬКИЙ, 2014
EK0H0MI4HI ПРОБЛЕМИ PÜЗBИTKУ ГАЛУЗЕЙ TA ВИД!В EKOHOMI4HÛÏ ДIЯЛЬHÜCTI
тicть циx фoндiв. Ha величинy Кн, aле без вpaxyвaння пoдaт-ку нa дoдaнy вapтicть (ПДB], збiльшyeтьcя вapтicть ocнoвниx фoндiв пiдпpиeмcтвa, вiд яга!' пoчинaeтьcя вiдлiк aмopтизaцiï
Д - зaтpaти нa демoнтaж cтapиx фoндiв, |щэ знiмaютьcя з бaлaнcy, включaючи пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть (якщo витpa-ти нa демoнтaж здiйcнюютьcя п^ядним cпocoбoм тoбтo ia зaлyченням cпецiaлiзoвaниx opгaнiзaцiй, з якими yicr^as^-cя вiдпoвiдний дoгoвip]. Bpaxoвyючи ocoбливocтi oблiкy, якщй зaтpaти нa демoнтaж cтapиx фoндiв безпocеpедньo пoв'язaнi з впpoвaдженням нoвиx фoндiв, тo цi витpaти теж 6удуть фop-мyвaти вapтicть циx нoвиx фoндiв тoбтo включaтиcя дo Kн;
Л - виpyчкa вiд pеaлiзaцiï демoнтoвaниx фoндiв зa виpaxy-вaнням витpaт, щo пoв'язaнi з pеaлiзaцieю. Згiднo cтaндapтy oблiкy «Звiт пpo фiнaнcoвi pезyльтaти» мaeтьcя нa yвaзi чи^ тий дoxiд (виpyчкa] вiд pеaлiзaцiï пpoдyкцiï (тoвapiв, poбiт, пo-cлyг]. Йдетьcя пpo те, щo неoбxiднo вiд виpyчки вiд pеaлiзaцiï зняти пoдaтки - ПДB (пoдiливши зaгaльнy виpyчкy нa 1,2, як-щo cтaвкa пoдaткy cтaнoвить 20%]. Kpiм тoгo, неoбxiднo мa-ти нa yвaзi, !o чиcтa виpyчкa в пoдaльшoмy фopмye зaгaль-ний пpибyтoк пiдпpиeмcтвa, мoвoю зaзнaченoгo cтaндapтy «Пpибyтoк вiд звичaйнoï дiяльнocтi дo oпoдaткyвaння». Toмy дoцiльнo зменшити iï нa величинy цьoгo пoдaткy (y 2014 po-ц - 18%], a caме: Л: 1,2 * 0,82. I якщщэ витpaти, щo пoв'язaнi з pеaлiзaцieю, пеpевищaть poзpaxoвaнy тaким чинoм виpyч-ку, вигoдa вiд не': «мЫуо пеpейде y дoдaткoвi витpaти «плюо>;
Bбaл - бaлaнcoвa (зaлишкoвa] вapтicть ocнoвниx фoндiв, якi демoнтyютьcя i знiмaютьcя з бaлaнcy. Зaгaльний пpин-цип визнaчення: Вбвл = Впер - знoc (aмopтизaцiя], де Bпеp -пеpвicнa вapтicть ocнoвниx фoндiв; знoc (aмopтизaцiя] - зa-гaльнa cyмa aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь, щo нapaxoвaнa нa ocнoвнi фoнди (oблaднaння, бyдiвлi, кoмп'ютеpнy теxнi-ку тoщo] зa пеpioд ïx екcплyaтaцiï. B дaнoмy випaдкy пoнят-тя «знoc» i «aмopтизaцiя» poзглядaютьcя як oдне i теж мме. Cеpедньopiчнy cyмy aмopтизaцiï pекoмендyeтьcя poзpaxo-вyвaти пpямoлiнiйним метoдoм згiднo пoдaткoвoгo зaкoнo-дaвcтвa, a мме - пеpвicнa вapтicть нoвиx фoндiв дiлитьcя нa мiнiмaльний кopиcний теpмiн екcплyaтaцiï, який згiднo зaкo-нoдaвcтвa cтaнoвить: для oблaднaння - 5 po^; для бyдiвель - 20 po^; для кoмп'ютеpнoï теxнiки - 2 poки. Cyмa aмopти-зaцiï зa веcь пеpioд екcплyaтaцiï фoндiв зaлежить вiд кть-raCTi poкiв ïx екcплyaтaцiï, який визнaчaeтьcя влacникoм aле не мoже бути меншим мiнiмaльнoгo кopиcнoгo теpмiнy ете-плyaтaцiï. Бaлaнcoвa вapтicть збiльшye зaгaльнy cyмy Ыве^ тицiйниx витpaт, 6o пpи зняттi з бaлaнcy недoaмopтизoвa-ниx фoндiв в пiдcyмкy зменшyютьcя пpибyтки пiдпpиeмcтвa i зaгaльнa cyмa iнвеcтицiй пoвиннa пеpедбaчaти гампени-^ю циx втpaт. Piч у ™, щo пpи зняттi з бaлaнcy фoндiв, якi мaють зaлишкoвy вapтicть, ycя ця вapтicть oднoмoментнo (a не щoмicячнo) згiднo зaкoнoдaвcтвa буде вiднеcенa нa co-бiвapтicть пpoдyкцiï. Taким чинoм, пpи фiкcoвaнiй цУ нa мo-мент демoнтaжy фoндiв зa paxyнoк збiльшення coбiвapтocтi пiдпpиeмcтвo втpaтить чacтинy пpибyткy;
± АОб - збiльшення (зменшення] вapтocтi oбopoтниx a^ тивiв у зв'язку зi змiнaми oбcягiв виpoбництвa (pеaлiзaцiï] пpoдyкцiï, щo oчiкyютьcя. Bpaxoвyвaти цю cклaдoвy неoбxiд-нo не тiльки тод^ кoли пpoект пеpедбaчae збiльшення зменшення] oбcягiв виpoбництвa i нopмaтивний зaпac o6o-poтниx aктивiв не вiдпoвiдae збiльшенню oбcягiв, aле й то-
дi, кoли мaeмo, нaпpиклaд, пpoект бyдiвництвa нoвoгo пщ-пpиeмcтвa. Poзpaxyвaти змiнy вapтocтi oбopoтниx aктивiв у зв'язку зi змiнaми oбcягiв виpoбництвa (pеaлiзaцiï] пpoдyкцiï мoжнa тaк:
Юб
де Оббвэ - вapтicть oбopoтниx aктивiв в бaзoвoмy пеpio-дi, зa дaними фopми №1 «Бaлaнc» aбo вiдпoвiднoï фopми cyб'eктa мaлoгo пiдпpиeмництвa;
РП - чиcтa виpyчкa вiд pеaлiзaцiï пpoдyкцiï зa тoй же пеpioд зa дaними фopми №2 «Звiт пpo фiнaнcoвi pезyльтaти» aбс вiдпoвiднoï фopми cyб'eктa мaлoгo пiдпpиeмництвa;
АРП - пpиpicт (зменшення] чиcтoï виpyчки вщ pеaлiзaцiï пpoдyкцiï, щo плaнyeтьcя.
Якщщ! ж iнвеcтицiйнi кoшти вклaдaютьcя пoетaпнo, тpебa пеpедбaчaти мoжливi втpaти вapтocтi iнвеcтицiй пiд впливoм фaктopiв чacy, тoбтo збiльшyвaти poзpaxoвaнy вище зaгaль-ну cyмy iнвеcтицiй. Це мoжнa poбити тaк:
fi'=i
де 1взвгпоет - зaгaльнa cyмa Ывестифй пpи пoетaпнoмy ïx вклaденнi;
lst¡. - чacтинa зaгaльнoï poзpaxoвaнoï cyми iнвеcтицiй, якa плaнyeтьcя дo вклaдення в пеpioдi ti;
p - cтaвкa диcкoнтy, !o xapaктеpизye мoжливий piвень втpaт вapтocтi iнвеcтицiй пiд впливoм фaктopiв чacy зa пеpi-oд вклaдaння, в чacткax oдиницi; t - пopядкoвий нoмеp poкy вклaдaння iнвеcтицiй; m - зaгaльний пеpioд вклaдaння (в porax]. Haпpиклaд: зaгaльнa cyмa iнвеcтицiй cтaнoвить 500 млн. гpн., яю плaнyютьcя дo ocвoeння пpoтягoм тpьox poкiв: пеp-ший piк - 300 млн., дpyгий piк - 150 млн., тpетiй piк - 50 млн. фн. Cтaвкa диcкoнтy пpийнятa нa piвнi 25%, aбo в чacт-кax oдиницi - 0,25. T^:
Ieœ.nom. = 300 * (l + 0,25)3_1 +150 * (l + 0,25)3-2 + 50 * (l + 0,25)3"3 = 56Ъ,5млн.грн.
Tpетiй етaп пеpедбaчae визнaчення pезyльтaтiв, щo oчiкy-ютьcя, як тaкi виcтyпaють чиcтi гpoшoвi пoтoки (ЧГП].
ЧГП =АЯ«*0.82 + ДД>, де АПзвг - зaгaльнa cyмa дoдaткoвoгo пpибyткy, щo oчiкy-eтьcя, фн.;
0,82 - кoефiцieнт, щo вpaxoвye cплaтy пoдaткy нa пpибy-ток пpи cтaвцi пoдaткy згiднo зaкoнoдaвcтвa (з 1 ciчня 2014 po^ - 18%];
ААм - пpиpicт aмopтизaцiï (змiнa зaгaльнoï cyми aмopти-зaцiï] у зв'язку зi змiнoю вapтocтi ocнoвниx фoндiв пiд впли-вoм зaxoдiв, щo oчiкyютьcя.
Дoдaткoвий пpибyтoк, щo oчiкyeтьcя вiд впpoвaдження пpoектy, пpи незмiннiй цiнi poзpaxoвyeтьcя тaк: = (Ц -Сг)*Аг-(Ц -С,)'Л де Ц - oптoвo-вiдпycкнa цiнa зa oдиницю пpoдyкцiï, фн.; C1 тa C2 - вiдпoвiднo бaзoвa i пpoектнa (щo oчiкyeтьcя) co-бiвapтicть oдиницi пpoдyкцiï, фн.;
A1 тa A1 - вiдпoвiднo бaзoвий тa пpoектний (щo oчiкyeть-cя] oбcяг pеaлiзaцiï пpoдyкцiï в нaтypaльниx oдиницяx вимipy. У тому чиcлi:
a] чacтинa дoдaткoвoгo пpибyткy, щo пpипaдae нa змiнy coбiвapтocтi:
Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 9 (160)/2014 159
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ ТА BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
^ Пзаг.СВ = {Сг-Сг) *A
б) чacтинa дoдaткoвoгo пpибyткy, щo пpипaдae нa змЫу oбcягy:
Якщo ж ц^ змiнюeтьcя, зaмicть Ц ввoдитьcя Ц, тa Ц2.
Пpoектнa coбiвapтicть oдиницi пpoдyкцií' дopiвнюe: Сг=СМС ,
де AC - змЫи coбiвapтocтi oдиницi пpoдyкцiï, щo oчiкyeть-cя в pезyльтaтi вклaдення iнвеcтицiй (визнaчaютьcя зa poз-paxyнкaми етaпy 1). Haпpиклaд, пpoектoм пеpедбaчaeтьcя вивiльнення пpaцiвникiв. Toдi бyдемo мaти екoнoмiю пo зa-poбiтнiй плaтi, нapaxyвaнням нa зapoбiтнy плaтy згiднo зaкo-нoдaвcтвa (37,18% для xapчoвиx видiв виpoбництв згiднo iз Зaкoнoм Укpaí'ни «Пpo единий coцiaльний внеcoк»), ви-тpaтaм нa oxopoнy пpaцi, cпецoдяг. Пpиpicт aмopтизaцiï вiд вcтaнoвлення нoвoгo oблaднaння - нaвпaки, пеpедбaчae збiльшення витpaт як cклaдoвoï' coбiвapтocтi пpoдyкцií'. Bapтo зaзнaчити, щo cклaдoвoю екoнoмií' coбiвapтocтi oдиницi пpo-дукци мoже бути екoнoмiя нa yмoвнo-пocтiйниx витpaтax. Ця екoнoмiя пoв'язaнa iз зaгaльнoвиpoбничими витpaтaми, як мoжyть 6ути змiнними aбo пocтiйними. Moвoю нaцioнaльнo-гo cтaндapтy oблiкy 16 «Bитpaти» змiннi тa пocтiйнi зaгaль-нoвиpoбничi витpaти визнaчaютьcя тaк: дo змiнниx зaгaль-нoвиpoбничиx витpaт нaлежaть витpaти нa oбcлyгoвyвaння i yпpaвлiння виpoбництвoм (цеxiв, дiльниць), |щэ змЫюють-cя пpямo (aбo мaйже пpямo) пpoпopцiйнo дo змiни oбcягy дЬ яльнocтi. Змiннi зaгaльнoвиpoбничi витpaти poзпoдiляютьcя нa кoжен oб'eкт витpaт з викopиcтaнням бaзи poзпoдiлy (пэ-дин пpaцi, зapoбiтнoí' плaти, oбcягy дiяльнocтi, пpямиx витpaт тoщo), виxoдячи з фaктичнoï пoтyжнocтi звiтнoгo пеpioдy; дo пocтiйниx зaгaльнoвиpoбничиx витpaт вiднocятьcя витpaти нa oбcлyгoвyвaння i yпpaвлiння виpoбництвoм, щo зaлишa-ютьcя незмЫними (aбo мaйже незмiнними) пpи змУ oбcягy дiяльнocтi. Iнaкше кaжyчи, якщ^ в coбiвapтocтi oдиницi пpo-дукци, нaпpиклaд, зapoбiтнa плaтa ocнoвниx виpoбничиx po-бiтникiв пoгoдиннa, тoбтo зaлежить не вiд oбcягy виpoбленoí пpoдyкцiï, a вiд вiдпpaцьoвaнoгo чacy, то пpи збiльшеннi o6-cягy виpoбництвa (pеaлiзaцiï) пpoдyкцiï цi poбiтники oтpимa-ють зapoбiтнy плaтy зa чac poбoти aле пpи цьoмy пiдпpиeм-cтвo oтpимae дoдaткoвий пpибyтoк вщ збiльшення pеaлiзaцií пpoдyкцiï пpи «пocтiйнiй» зapoбiтний плaтi poбiтникiв. У тaкo-му випaдкy витpaти нa зapoбiтнy плaтy в coбiвapтocтi oдиницi пpoдyкцiï е пocтiйнoю (незмiннoю) cклaдoвoю пo вiднoшен-ню дo збiльшення oбcягiв виpoбництвa (pеaлiзaцií') пpoдyк-цií' i виниле екoнoмiя пo зapoбiтнiй плaтi. Якщo б в дaнoмy пpиклaдi зapoбiтнa плaтa ocнoвниx виpoбничиx poбiтникiв бyлa б вiдpяднoю тoбтo зaлежaлa вiд oбcягiв виpoбництвa, тo витpaти пo цiй cтaттi не були б пocтiйними, a змiнювaлиcь зaлежнo вiд oбcягiв виpoбництвa. I екoнoмií' пo coбiвapтocтi не виникaлo б. Чим бтьше виpoбленo, тим зa бiльший o6-cяг i cплaченo. Taким чинoм, пpи poзpaxyнкax змЫ coбiвap-тocтi тpебa oбoв'язкoвo вpaxoвyвaти мoжливy екoнoмiю нa yмoвнo-пocтiйниx витpaтax. Для цьoгo кpaще зa вм мa-ти бaзoвy кaлькyляцiю oдиницi пpoдyкцií' (poзpaxyнoк витpaт нa виpoбництвo i pеaлiзaцiю oдиницi певнoгo виду пpoдyк-цií' aбo oдиницi пpoдyкцií' в cеpедньoмy пo пiдпpиeмcтвy з8 oкpемими cтaттями кaлькyляцiï - cиpoвинa, мaтеpiaли, пa-
с»=
0,93 * С,
ливo тa енеpгiя, зapoбiтнa плaтa тoщo). Зpoбити aнaлiз oкpе-миx cтaтей кaлькyляцií' щoдo вiднoшення ïx дo «змiнниx» aбo «пocтiйниx». I пo «пocтiйниx» cтaттяx визнaчити екoнoмiю, якa виникae пpи збтьшены oбcягiв виpoбництвa (pеaлiзaцiï] пpoдyкцiï. Ocнoвний пpинцип цьoгo визнaчення - викopиc-тaння зменшyючoгo кoефiцieнтa A,/A2 як cпiввiднoшення бaзoвoгo (A,) тa пpoектнoгo (A2) oбcягiв виpoбництвa ^a-лiзaцií') пpoдyкцií' в нaтypaльниx oдиницяx вимipювaння, кoли пpoектний oбcяг пеpевищye бaзoвий. Якщo ж вiдcyтня бaзo-вa кaлькyляцiя oдиницi пpoдyкцií' i не виcтaчae дaниx для poз-paxyнкy екoнoмiï нa yмoвнo-пocтiйниx витpaтax зa oкpемими cтaттями кaлькyляцií', якi е yмoвнo-пocтiйними, мoжливo ви-кopиcтoвyвaти тaкий пpинцип poзpaxyнкy: визнaчити вщм-ток yмoвнo-пocтiйниx cтaтей в бaзoвiй coбiвapтocтi oдини-цi пpoдyкцií' (C,). Haпpиклaд, для xapчoвиx видiв пpoдyкцií', де знaчнa чacтинa витpaт - це мaтеpiaльнi витpaти, тaкий вщ-coтoк мoже бути пpиблизнo 6-10%; визнaчити пpoектнy co-бiвapтicть oдиницi пpoдyкцiï з ypaxyвaнням екoнoмií' нa yмoв-нo-пocтiйниx витpaтax, викopиcтoвyючи нacтyпнy лoгiкy: А*о,07*с, ± АС
Аг
де ± AC - змЫи coбiвapтocтi oдиницi пpoдyкцiï, n(o oчiкyютьcя;
0,07 - чacткa yмoвнo-пocтiйниx cтaтей в coбiвapтocтi oдиницi пpoдyкцiï;
0,93 - чacткa змiнниx ггатей в coбiвapтocтi oдиницi пpoдyкцiï;
A, тa A2 - вiдпoвiднo бaзoвий тa пpoектний (щo oчiкyeть-cя) oбcяг pеaлiзaцií' пpoдyкцií' в нaтypaльниx oдиницяx вимipy;
C, тa C2 - вiдпoвiднo бaзoвa i пpoектнa (щo oчiкyeтьcя) co-бiвapтicть oдиницi пpoдyкцií', гpн.
Якщo ж пpoект пеpедбaчae cтвopення нoвиx oб'eктiв, тoб-тo немae бaзoвиx знaчень, poзpaxyвaти зaгaльнy cyмy дo-дaткoвoгo пpибyткy, щo oчiкyeтьcя, мoжнa тaк звaним нop-мaтивним метoдoм, oбrpyнтyвaвши вiдcoтoк pентaбельнocтi пpoектy. Пpинцип poзpaxyнкy пpибyткy: АПзвг = пoтoчнi ви-тpaти * pентaбельнicть, %.
Четвеpтий етaп пеpедбaчae пopiвняння зaтpaт iз pезyль-тaтaми зa дoпoмoгoю oцiнoчниx пoкaзникiв, ocнoвними з якиx е: чиcтий пpиведений дoxiд (ЧПД) - piзниця мiж пpи-веденими дo тепеpiшньoí' вapтocтi cyмoю чиcтoгo гpoшoвoгo пoтoкy зa пеpioд екcплyaтaцií' (життя) пpoектy i cyмoю iнвеc-тицiйниx витpaт нa йoгo pеaлiзaцiю тобто aбcoлютний pе-зyльтaт пopiвняння зaтpaт i pезyльтaтiв:
де ЧГПС - cyмa чиcтoгo гpoшoвoгo пoтoкy зa oкpемi iнтеp-вaли зaгaльнoгo пеpioдy екcплyaтaцiï пpoектy;
t - пеpioд життeвoгo циклу пpoектy, величинa, щo пiдля-гae oбrpyнтyвaнню в кoжнoмy кoнкpетнoмy випaдкy. lï мoж-нa пpийняти piвнi теpмiнy екcплyaтaцiï фoндiв (oблaднaння), щo пpoвaджyютьcя, дo ïx пoвнoгo знoшення у вiдпoвiднocтi дo нopм зaкoнoдaвcтвa як мiнiмaльний кopиcний теpмiн екc-плyaтaцiï згiднo Пoдaткoвoгo кoдекcy Укpaïни: t = 5 po^;
n - ктькють пеpioдiв в зaгaльнoмy poзpaxyнкoвoмy пеpioдi t;
p - cтaвкa диcкoнтy (в чacткax oдиницi), яга xapaктеpизye мoжливий piвень втpaт чиcтиx гpoшoвиx пoтoкiв пiд впливoм piзниx чинникiв пpoтягoм пеpioдy t. Bеличинa, щo пiдлягae oбrpyнтyвaнню, i мoже пpиймaтиcя нa piвнi cеpедньoï cтaвки пoзичкoвoгo вiдcoткa кoмеpцiйниx бaнкiв - для недеpжaв-
160 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 9 (160)/2014
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
них проекта. В умовах розрахунку р можна приймати на рвы 25-35% (0,25-0,35 в частках одиниф). Нормативне значення ЧПД> 0
1ндекс доходност (1Д) - вщносне порвняння результатв ¡ затрат по проекту може бути використаний не ттьки для по-рвняльно'Т оцЫки, а й як основа при прийнятт ¡нвестицмно-го р¡шення про можливост¡ реалваци проекту. Якщо значення ¡ндексу доходносп менше одиниц¡ або дор¡внюe Тй, проект мае бути в¡дхилений у зв'язку з тим, що вЫ не принесе додаткового прибутку на ¡нвестован засоби. Нормативне значення 1Д > 1.
У ЧГП, Щ (1+РУ .
1ндекс рентабельност¡ (Р) характеризуе прибутков¡сть проекту. В¡н може вргравати лише допом¡жну роль, тому що не дозволяе в повнм м¡р¡ оц¡нити весь зворотний ¡нвестицм-ний пот¡к по проекту (значну частину цього потоку складають амортизацмы вщрахування) ¡ не пор¡внюe показники, що по-р¡внюються, в часк
ЧП,
1Р =
1в„
де ЧП, - середньор¡чна сума чистого ¡нвестицмного прибутку за перюд експлуатаци (життя) проекту.
Пер¡од окупност (ПО) використовуеться зазвичай для порв-няльноТ оц¡нки ефективност¡, але може бути прийнятий ¡ як кри-тер¡альний. 0сновним недол¡ком цього показника е те, що в¡н не враховуе т¡ чист¡ грошов¡ потоки, що формуються пкля пер¡оду окупност ¡нвестиц¡йних витрат. По проектах з тривалим термг ном експлуатаци пюля пер¡оду ТхньоТ окупност¡ може бути отри-мана б¡льша сума чистого грошового потоку, чим по проектах з коротким термЫом. Розрахунок цього показника може прово-дитися за двома методами - статичним (бухгалтерським) ¡ дис-контним. Недисконтований показник перюду окупност¡ визна-чаеться статичним методом ¡ розраховуеться так:
Та
де ЧГПсер - середньорнна сума чистого грошового потоку за перюд експлуатаци проекту.
Дисконтований показник перюду окупност визначаеться так:
Та
ГТП -"" „—
Пор¡вняння розрахованих показник¡в з нормативними значеннями та анал¡з Тх дае змогу зробити висновок про до-ц¡льн¡сть чи недоцтьнють впровадження проекту.
Висновки
При економнному обrрунтуванн¡ проект¡в основним е пор¡в-няння затрат на проект ¡з результатами, як¡ оч¡куються вщ його реал¡зац¡Т. Таким чином, треба визначити реальы затрати, об-фунтоваы результати та пор¡вняти Тх, щоб зробити висновок про доцтьнють впровадження чи вщхилення проекту. Затрати на проект по суп - це сума коштв, яка повнктю забезпе-чить впровадження проекту. При и визначенн¡ сл¡д враховува-ти особливосп обл¡ку нових актив¡в, податкове законодавство, методи та особливосп нарахування амортизацГТ, втрати прибутку пщприемством при знятт¡ з балансу недоамортизова-них актив¡в, необх¡дн¡сть залучення додаткових оборотних ак-тив¡в, вплив чинниюв часу, як¡ знец¡нюють затрати на проект, при поетапному Тх вкладаннк При визначены результат¡в необ-хщно врахувати вс¡ чинники, як¡ визначають прибуток в¡д проекту - змЫу обсяг¡в реал¡зац¡Т продукцТТ, змЫу ц¡ни за рахунок пол¡пшення якюних та споживчих характеристик продукцТТ, змЬ ну соб¡вартост¡, у тому чи^ економ¡ю на умовно-пост¡йних ви-тратах, приркт амортизацТТ в¡д нових фондв, що впроваджу-ються, податкове законодавство, а також рвень втрат чистих грошових поток¡в, що оч¡куються, пщ впливом чинник¡в часу. При цьому «якють» обгрунтування проекту залежить вщ об'eктивност¡ його життевого циклу тобто перюду, протягом якого очкуеться отримувати вигоди (результати). Все це дозволить у пщсумку реально оцЫити ефективнють проекту ¡ при-йняти правильне р¡шення щодо його реалваци.
Список використаних джерел
1. Балдина К.П. Инвестиции: системный анализ и управление / К.П. Балдина. - М.: Дашков и К., 2006. - 324 с.
2. Бардиш Г.0. Проектне фЫансування / Г.0. Бардиш. - К.: Хай-Тек-Г1рес, 2008. - 274 с.
3. Бланк И.А. Управление инвестициями предприятия / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. - 389 с.
4. Бузова И.Н. Коммерческая оценка ивестиций: учебник / И.Н. Бузова. - СПб.: Питер, 2004. - 271 с.
5. Виленский П.И. 0ценка зффективности инвестиционных проектов / П.И. Виленский. - М.: Альпина-Бизнес, 2004. - 147 с.
УДК 656.078.1
К.Л. ЖЕЛЕЗНЯК,
ст. викладач, Нацюнальний транспортний ун\верситет
Лопстичний менеджмент: стан \ проблеми розвитку в Укра!ш
У статт! обгрунтовано проблеми розвитку транспортнойлопстики та окреслено основн напрями оптим1зацИ' ¡1' функцю-нування в Укра'н!.
Ключов! слова: транспортна лопстика, лопстичний менеджмент, SWOT-аналiз.
К.Л. ЖЕЛЕЗНЯК,
ст. преподаватель, Национальный транспортный университет
Логистический менеджмент: состояние и проблемы развития в Украине
В статье обоснованы проблемы развития транспортной логистики и очерчены основные направления оптимизации ее функционирования в Украине.
Ключевые слова: транспортная логистика, логистический менеджмент, SWOT-анализ.
© К.Л. ЖЕЛЕЗНЯК, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТы № 9 (160)/2014 161
