CC BY
11
■ИИВБИШдинвВ
ИНВВдИДДиИИИВИтШН
УДК 338.24.021.8; 338.242.2
I.A. БУЛК1Н,
к.е.н, с.н.с., 1нститут дослщжень науково-технчного потен^алу та icropii науки ¡м. Г.М. Доброва HAH Украни,
B.A. ДЕНИСЮК,
к.т.н, с.н.с., 1нститут дослщжень науково-технчного потен^алу та ¡сторп науки ¡м. Г.М. Доброва HAH Украни
■ ■ ■ ■ ■ ■w ■ ■
Оцшювання динамши фшансування шновацшны дшльност! в промисловост Укра1ни (1998-2015)
У статт дослщжено ключoвi тенденцИ фiнанcування нновацйних витрат у промисловост Украни за видами екoнoмiч-но'1 дяльност в поточних ц1нах i постйних цнах в аспект основних макpoекoнoмiчних показниюв. Показано, що у 20142015 роках обсяг iннoвацiйних витрат в промисловост у постйних öiнах виявився нижчим, нж у 1998-2000 роках. У 2008-2014 роках цей показник скоротився бтьш нж утpичi, а за обробною пpoмиcлoвicтю - у 3,76 раза. Обробна промисловсть залишилася кризовим об'ектом iннoвацiйнo¡ полтики, а зростання обсягу вкладень в iннoвацií у 2015 ро-ц проти попереднього року стало наслдком надзвичайно piзкoгo збтьшення витрат на придбання основних фондв для технолопчного переозброення металургйного виробництва.
Ключовi слова: технолопчн iннoвацií, промислов'\сть, фiнанcування, витрати в поточних i постйних ц1нах, види еко-ном1чно'1 дяльнос^.
И.А. БУЛКИН,
к.э.н, с.н.с., Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва HAH Украины,
B.A. ДЕHИСЮК,
к.т.н., с.н.с., Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва HAH Украины
Оценка динамики финансирования инновационной деятельности в промышленности Украины (1998-2015)
B статье исследованы ключевые тенденции финансирования инновационных затрат в промышленности Украины по видам экономической деятельности в текущих ценах и постоянных ценах в аспекте основных макроэкономических показателей. Показано, что в 2014-2015 годах объем инновационных затрат в промышленности в постоянных ценах оказался ниже, чем в 1998-2000 годах. B 2008-2014 годах этот показатель сократился более чем в три раза, а по обрабатывающей промышленности - в 3,76 раза. Обрабатывающая промышленность осталась кризисным объектом инновационной политики, а рост объема вложений в инновации в 2015 году по сравнению с предыдущим годом стал следствием чрезвычайно резкого увеличения расходов на приобретение основных фондов для технологического перевооружения металлургического производства.
Ключевые слова: технологические инновации, промышленность, финансирование, расходы в текущих и постоянных ценах, виды экономической деятельности.
© I.A. БУЛКИ, B.A. ДЕHИСЮК, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра!ы №6 (181)/2016 Ц
I. BULKIN,
Ph.D., senior GI 'Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and History studies at the NAS of Ukraine,
V. DENYSIUK,
Ph.D., senior GI 'Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and History studies at the NAS of Ukraine
Assessment of the dynamics of financing of innovative activity in the industry of Ukraine (1998-2015 years)
The key trends in innovation expenditures in Ukrainian industry according to the types of economic activity at current and constant prices are analyzed. It is shown that in 2014-2015 the volume of innovative charges in industry in the constant prices appeared below, than in 1998-2000. In 2008-2014 this indicator grew short more than in three times, and in manufacturing in 3,76 times. Manufacturing remained the crisis object of innovative politics, and it was extraordinarily sharp growth of expenditures on acquisition of capital assets for the technological rearmament of metallurgical production that resulted increase of investments in innovation in 2015 comparing to the previous year.
Keywords: technological innovations in industry, financing, expenditures in current and constant prises, types of economic activities.
Постановка проблеми. Важливою метою, що стоУть перед економкою УкраУни на сучасному етат, е пщвищення конкурентоспроможност промислових TOBapiB на свгтових та нацюнальному ринках. Внаслщок квотування експорту та застосування нетарифних обмежень з боку бвросоюзу, не-достатньоУ обгрунтованост нав'язуваного ззовн аграрного вектора eкономiчного розвитку, piзкого скорочення тор-гових вщносин з Роайською Федера^ею, вмськових дм на сходi краУни, а також обмежених можливостей розширення збуту товapiв в краУни Азп та Африки принципове ршення ^е'У зaдaчi може спертися лише на прискорене введення в господарський оборот Ыновацмних ршень, як базуються на практичному використанн науково-техычних результалв.
Розгляду питань фЫансування Ыновацмно'У дiяльностi у вЬ тчизняый промисловост тpaдицiйно пpидiляeться пщвище-на увага. Так, у робот [1] були пpоaнaлiзовaнi в краУн зако-ни, пов'язaнi зi стимулюванням ряду галузей промисловост i нaукомiстких виробництв, а витрати на Ыновацмну дiяль-нiсть були pозглянутi в якост ресурсного потeнцiaлу ви-робництва. Особливу увагу було пpидiлeно динaмiцi обсягу витрат на iнновaцiйну дiяльнiсть в поточних цЫах в промис-ловост у цiлому та мaшинобудувaннi в 1998-2004 роках. У монографп [2] пpоaнaлiзовaно загальний обсяг фЫансу-вання Ыновацмно'У дiяльностi у вiтчизнянiй промисловост в 2000 i 2005-2007 роках, а також динамка витрат на ви-конання iнновaцiйно-оpieнтовaних дослiджeнь та придбан-ня нових тeхнологiй. Було визначено, що фiнaнсовi витрати на ц цiлi займають лише восьму частину вщ загального обсягу Ыновафйних витрат, а придбання нових технолопй в 2006-2007 роках становило лише 2,6-3,0% вщ загального обсягу витрат. У робот [3] показник «обсяг фЫансування ЫновацмноУ дiяльностi» був використаний в числi показни-кiв ресурсно' складовоУ при визначенн iнновaцiйного piвня пpомисловостi, для оцЫки якого також використовувалися показники ринковоУ та тeхнологiчноi' складових. У монографп [4] обсяг витрат на Ыновацмну дiяльнiсть був пpоaнaлiзо-ваний з точки зору розрахунку Ыдексу фЫансового (Ынова-цiйного) потeнцiaлу промислового сектору краУни (додатково включае показники ланцюгового Ыдексу iнвeстицiй в осно-вний кaпiтaл, внутpiшнi поточнi витрати на нaуковi та науко-во-техычы роботи в поточних цiнaх) на часовому iнтepвaлi 2005-2007 pокiв. У робот [5] пpeдстaвлeнi методолопч-н пiдходи до iдeнтифiкaцiУ та групування галузей промисло-
вост за рюнем Ух технолопчноУ ¡нтенсивност, а в статтях [6, 7] досл¡джено науковий сyпров¡д розвитку обробноУ промис-ловос^ з точки зору групування УУ галузей за р¡внем науко-eмност¡ в призм¡ методологУУ ОЕСР. У статп [8] досл¡джено структуру економки та експорту високотехнолог¡чноУ про-дукцп в Украi'н¡ та Серб¡i' у пор¡внянн¡ з ¡ншими краУнами та розглянуто напрями актив¡зац¡i' структурних змЫ в економ¡ц¡ краУн з перехщною економ¡кою. В робот¡ [9] в контекс^ ви-вчення питань стимулювання ¡нновацмноУ активност¡ серед ¡ндикатор¡в, що входять до авторськоУ методики ¡нтеграль-ного оц¡нювання ¡нновац¡йноy активност¡ промислових пщ-приемств, був використаний показник питомоУ ваги ф¡нан-сування ¡нновацмноУ д¡яльност¡ у в¡дсотках в¡д ВВП.
Метою статг'1 е визначення основних рис динамки ¡н-новац¡йних витрат на максимально широкому часовому ¡н-тервалк При цьому ми спробуемо скорегувати оптим¡стич-ну картину, яка об'ективно виникае внасл¡док поширеноУ в дослщницьюй практиц¡ опори на значення показниюв, що розрахован¡ у поточних цЫах, а також з'ясуемо вщмЫнос^ в ¡нтенсивност¡ вкладень в ¡нноваци в р¡зних сегментах в¡тчиз-няноУ промисловост¡.
Виклад основного матер1алу. На рис. 1 графнно представлена динамка ¡нновафйних витрат промислових пщ-приемств при Ух обчисленн¡ у поточних та пос™них ц¡нах. Якщо в поточних ц¡нах сукупний обсяг витрат за амнадцять рок¡в вирю у 11,75 раза (в¡дпов¡дно з 1175,4 до 13183,7 млн. грн.) при загальному тяжЫы тренду до збтьшення ¡з се-редньор¡чним темпом приросту у 15,6%, то при використан-ы перерахунку у постмы ц¡ни та при оперyванн¡ граничними значеннями ¡нтервалу (тобто 1998 ¡ 2015 роках), навпаки, в¡дбyлося скорочення обсягу витрат на 12,7% - з 535,1 до 467,1 млн. грн. при середньому темт приросту -0,8%. Мак-симальний обсяг витрат протягом усього перюду спостере-ження був досягнутий в 2007 ро^ - 1243,3 млн. грн. у по-с™них ц¡нах 1995 року, чому вщповщае 36,8 млрд. грн. у цЫах 2015 року, або $4856,8 млн. у парите^ купвельноУ спроможност¡ нац¡ональних валют (ПКС). Якщо при розгляд¡ величин у поточних цЫах ¡сторично найг¡ршим був 1999 рк (насл¡дки аз¡атського ф¡нансовоi' кризи), то у пос™них ц¡нах - 2014 рк (причина, чому Ум не виявився насттьки ж кри-зовий в ряд¡ аспект¡в 2015 рк, буде пояснена трохи тзыше). Значення ¡сторичного м¡н¡мyмy дор¡внювало 364,9 млн. грн. у цЫах 1995 року, або $1468,7 млн. за ПКС. Таким чином,
Рисунок 1. Динамша обсяпв ¡нновацшних витрат у промисловосл, млн. грн.
Джерело: авторський розрахунок на основ/ бази даних Державно/ служби статистики Укра/ни.
розкид значень становив 3,41 раза в гривы та 3,31 раза у доларах за ПКС, тобто нацюнальы та м1жнародн1 ¡ндикатори можуть використовуватися паралельно.
Сл¡д звернути увагу на складну форму змЫи обсягу витрат у постйних ц¡нах: якщо протягом 2000-2007 роюв про-ти локального мУмуму 1999 року вони зросли у 2,97 раза з досить високим середньорнним приростом у 14,6%, то у подальшому динамка рвко змЫила спрямован¡сть. Вже у 2008 роц ланцюгове скорочення витрат у постйних ц¡нах досягло 13,8%, - ¡ це незважаючи на те, що в цЫах поточних прирс 'хнього обсягу становив 10,8%, а на всьому подальшому часовому ¡нтервал^ попри локальн спалахи значень в 2011-2012 ¡ 2015 роках, згортання фЫансування ¡нно-вац¡йноí активност в¡дбувалося ц¡лком поступально. Спалах значень у 2011-2012 роках прим^ний за амплггудою при обох способах обчислення вже в наступному роц змшов на-н¡вець, тому в динамщ обсягу витрат досить вид¡лити всього два яюсних етапи: до 2008 року - позитивний, а пюля нього - негативний. Вггчизняна регуляторна практика у сфер¡ ¡н-новацмного розвитку на злам¡ десятил¡ть не змогла вироби-ти д¡eздатн¡ механвми захисту промислового зростання ан¡ вщ впливу свггово''' фЫансово''' кризи, ан в¡д насл¡дк¡в системного соц^льно-економнно'!' кризи в кра'У, яка розпоча-лася в 2014 роц¡. Якщо ВВП Укра'ни у 2014 роц¡ на 10,3% поступалася р¡вню 2007 року (високому, але не рекордному), то обсяг ¡нновацмних витрат у 2014 рощ нав^ь без порвняння з ¡сторичним максимумом, виявився на 12,9% меншим в¡д значення колишнього ¡сторичного м¡н¡муму, за-фксованого у далекому 1999 роц¡. В™ р¡вень витрат ¡ у 2015 роц не особливо вражае: хоча вЫ у пост¡йних ц¡нах ¡ перевищив знижене значення попередника на цтих 28,0%, при цьому поступався результатам вс¡х ¡нших рок¡в ¡нтерва-лу, виключаючи згадан¡ 1999 ¡ 2014 роки. Без занурення на рвень структурних елемент¡в промисловост¡ пояснення того, що сталося у 2015 рощ пов'язано з тим, що прирют з¡ змен-шено'' бази забезпечити легше, н¡ж ¡нтенсиф¡кувати довго-строковий поступальний розвиток (феномен так звано'' «до-
завантаження» економ¡ки,, що проявився на рубеж¡ стол¡ть). Приймемо це судження як промену тезу.
Оперування пост¡йними ц¡нами дозволяе визначити най-кращ¡ для розвитку ¡нновацмно''' д¡яльност¡ роки з точки зо-ру ¡нтенсивност¡ приросту витрат. На першому етап¡ це 2002 ¡ 2007 роки, коли цепн¡ прирости досягли вщповщно 45,1 та 43,1%. Вплив першо' хвил¡ свггово''' фЫансово' кризи проявився в тому, що рвень ф¡нансування у 2009 роц скоротився проти р¡вня 2007 року в поточних цЫах на 26,5%, у постйних ц¡нах - на 48,8%, а у перерахунку на мжнародний долар за ПКС - на 47,4%. У 2010 роц вщповщы значення станови-ли 25,6, 55,7 та 53,5%, тобто негативы явища протягом двох роюв подолан були, а лише пригальмувалися. У 2011 ро-ц вщбулася досить парадоксальна на перший погляд змЫа: у посткризов¡й економщ був зареестрований рекордний за весь перюд спостереження обсяг ¡нновац¡йних витрат у поточних цЫах - 14,33 млрд. грн. Однак при обчисленн значення показника у постйних цЫах рекордне значення 2007 року все ж встояло, переважаючими рвень 2011 року ви-явилися ¡ р¡чн¡ обсяги у 2004-2005 та 2007-2008 роках. При цьому темп зростання витрат продемонстрував неха-рактерну для вггчизняно''' економки еластичнють. Якщо у поточних цЫах зростання у 2010-2011 роках, яке становило 1,782 раза, мае аналог у 2006-2007 роках (1,757 раза), то у постйних цЫах воно виявилося ункальним - 1,558 раза. Це - рекордна змЫа на другому етат, яка в¡дбулася пюля сери попередн¡х негативних значень ланцюгового приросту - на 13,8% у 2008 рощ на 41,4% у 2009 роц та на 11,1% у 2010 рощ Другим Т останым позитивним приростом вщзначилася ланцюгова змЫа обсягу в 2015 рощ яка теж в¡дбулася п¡сля трьох роюв посл¡довного скорочення - на 26,0% у 2012 рощ на 19,2% у 2013 роц ¡ на 29,9% у 2014 рощ Таким чином, у пщтримц ¡нновацм на р¡вн¡ промисловост¡ у цтому (пщкрес-лимо це!) в останн в¡с¡м рок¡в накопичилася значна негативна ¡нерцт, яка не компенсувалася спорадичними спалахами уваги господарюючих суб'ектв. Тим бтьше що в яюсному ас-пект¡ в укра'нсьюй економщ так ¡ не з'явилися зачатки ¡нвес-
тицмного кл1мату, що забезпечуе «довгограючу» фонову мо-тивац1ю для посилення ¡нновац1йноУ активност без прив'язки до конкретно! галуз¡.
На рис. 2 ¡нтенсивнють ¡нновац¡йниx витрат в промисло-вост¡ була сп¡вв¡днесена з обсягом реал^ованоУ продукц¡í та ВВП. Ми виходили з нульовоУ ппотези: в¡дносний показник оперуе даними одних ¡ тих же рок¡в без урахування часового лагу мж здмсненням вкладень в ¡нноваци та отриманням вщ них економнно''' в¡ддач¡. Величина лагу, безумовно, е вщмЫ-ною вщ нуля, але и обгрунтоваы оц¡нки на макрор¡вн¡ у науко-в¡й л¡тератур¡ в¡дсутн¡. В¡дзначимо, що частина ефекту може проявитися ¡ протягом того ж званого ¡нтервалу, в якому бу-ло зроблено вкладення в ¡нноваци.
У частин придбання основних фонд¡в та ¡нших засоб¡в ви-робництва - дтльноси яка у в¡тчизнян¡й статистиц¡ вщне-сена на ¡нновац¡йн¡ витрати (причому без обов'язкового пщ-твердження зв'язку ц^У практики з виконанням ¡нновацмних проект¡в) та мае серед напрямю ¡нновац¡й дом¡нуючу вагу, це припущення допустимо.
Паралельний розгляд рис. 1 та 2 дозволяе виявити синх-роннють динам¡ки обсягу ¡нновац¡йниx витрат у постмних цЬ нах з Ух часткою у юнцевм продукци промисловост¡. Якщо на усьому ¡нтервал¡ м¡ра кореляци показник¡в е досить пом^ною (г = 0,799), а в 1998-2007 роках вона ще нижча (г = 0,788), то у 2007-2015 роках под^нють процесс рвко зростае (г = 0,982). ВщмЫност у м¡р¡ корельованост¡, на наш погляд, пояснюються тим, що на другому етап у пщприемств закрЬ пився б¡льш-менш однаковий патерн реагування на зовн0-н¡ негативы умови: ¡нновацмы витрати розгадалися швид-ше як стаття економи для стаб^заци ф¡нансового становища п¡дприeмств, ¡ т¡льки у р¡дк¡сниx випадках слугували важелем модерн¡зац¡í. Pан¡ше у промисловост була присутня б¡льша
р¡зноман¡тн¡сть щодо вибору стратеги збуту продукци в ¡нно-вац¡йно-активниx та пасивних галузях, що (за винятком кри-зового 1999 року) приводило до бтьшо'!' варюцп у динам¡ц¡ обсягу юнцево''' продукци, яка е знаменником вщносного по-казника. Протягом першого перюду швидк¡сть зростання обсягу ¡нновафйних витрат випереджала зростання реалваци промислово' продукци: зокрема, протягом 2000-2002 роюв суттевий прир¡ст величини частки з 1,091 до 1,680% супро-воджувався пром¡рним пожвавленням промислового вироб-ництва, зростання якого у постмних цЫах становило 17,2%, тобто вкладення в ¡нновацмну д¡яльн¡сть зд¡йснювалося в ви-переджаючому режим¡. У 2007 роц в кра'У вдалося досяг-ти пкового значення не т¡льки обсягу витрат на ¡нноваци, а й |'х частки у випуску (1,811%). Цей факт примггний тим, що у 2003-2007 роках вщбулося збтьшення обсягу реалвовано''' продукци в 1,278 раза у постмних ц¡наx, тобто рекорд вкладень в ¡нноваци вщбувся вщносно максимально' за рвнем ба-зи. На другому етат, виключаючи 2011-2012 ¡ 2015 роки, спостергалися протилежн¡ явища. Так у 2008-2010 роках частка спввщнесених ¡нновацмних витрат прос¡ла в 1,98 раза, що стало наслщком скорочення 'х абсолютного обсягу в 2,23 раза та того факту, що провал в обсяз¡ промислового випуску в 2010 роц вже був частково подоланий (його об-сяг поступився значенню 2008 року на 11,5%, але у наступ-ному роц впритул до нього наблизився). Важливим е те, що зростання промислового виробництва в Укра'У пюля свгго-вого фЫансово''' кризи почався при скороченн обсягу ¡нно-вацмних витрат, тобто мав п¡д собою кон'юнктуры, а не технологий п¡дстави. У 2011 роц¡ прирют випуску промислово' продукци становив пом^ы 5,4%, але при цьому рвко зросла частка у н¡й ¡нновацмних витрат (у 1,41 раза, або на 0,375 вщс. пункти). Аналоги тако' зм¡ни мали м¡сце ттьки у 2002 та
Рисунок 2. Динамша вщносних параметр1в ¡нновацшних витрат у промисловосл
Джерело: авторський розрахунок на основ/ бази даних Державно/ служби статистики Укра/ни.
2007 роках, коли були досягнут pi4Hi ланцюгов! прирости вщ-повщно на 0,384 i 0,466 вщс. пункти. На перший погляд це, безумовно, позитивний результат, осктьки за формальною ознакою вщбулося поеднання ктьюсного (зростання обсягу реал!заци) та яюсного розвитку (зростання Ыновацмних витрат випередили темпи вщновлення промислового сектору). Однак уже у 2012 роц вс три показники продемонстрували негативну ланцюгову змЫу, де лщерство в скороченн знову виявилося за динамкою витрат на ¡нновацмну д!яльнють: за 2012-2014 роки обсяг витрат у постйних цЫах знизився у 2,38 раза, притому що промисловий випуск - ттьки у 1,41 раза. У пщсумку це i призвело до ¡сторичного мУмуму частки стввщнесених Ыновацмних витрат на р!вн 0,763% вщ обсягу юнцево''' продукцп. У 2015 роц тренди розмшлися: Ыновацм-н витрати продемонстрували неспод!ване зростання, що на тл! тривалого скорочення реал!зовано''' продукцп' забезпечи-ло збтьшення значення вщносного показника до 1,119%, що перевершило значення не ттьки 2012-2014 роюв, а й 2010 року (коли був зафксований локальний мУмум Ыновацмних витрат). Формально под!я може виступити аргументом на ко-ристь висновку про пщвищення ефективност ^новац^но''' пол!тики та навггь про початок макроеконом!чно''' стабУзаци в кра'У, але нижче ми покажемо його передчаснють.
Осктьки вкладення в шновацм в частин поточних витрат також е елементом додано' вартост, 1'х можливо стввщнес-ти з вщповщним агрегатом !ераржчно бтьш високого р!в-ня - валовим внутршым продуктом. 1сторичний максимум в стввщношены обсяпв Ыновацмних витрат у промисловост та ВВП був зафксований у 2007 роц - 1,501%, а мУмум у 0,491% ВВП - у 2014 рощ тобто розкид виявився бтьш ыж триразовим. Незначн вщхилення у форм! динамки частки Ы-новацмних витрат у реал!зовано''' продукцп та у ВВП м!ж собою обумовлен поступовим зменшенням частки промислового виробництва у ВВП кра'ни, а також коливаннями частки додано' вартост в структур! юнцево''' продукцп внаслщок м!жга-лузевих зрушень. М!ж тим стввщнесення обсягу Ыновацмних витрат з ВВП - процедура умовна, бо на вщмЫу, наприклад, вщ науково-техычно''' д!яльност у вггчизнянм структур! Ыно-вацмних витрат велика частка витрат на придбання основних фонд!в, як! через амортизац!ю розпод!ляються на низку рок!в ! на один календарний р!к н!як не проектуються.
Варт уваги й надзвичайно р!зк коливання частки вггчиз-няних економ!чних суб'ектв у сукупних витратах у 20092011 роках - бтьш ыж на 29 вщс. пунктв. Якщо у 2008 роц вона перевищувала 99% (тобто майже все фЫансуван-ня Ыновацм вироблялося з нацюнальних джерел), то масштаб зниження часткою Ыновацмних витрат нацюнальних суб'ектв вщносно обсяпв промислово' продукцп в цей перЬ од становив 1,112 вщс. пункти, тобто майже дв! третини вщ значення, досягнутого у 2007 роц Звичайно, з точки зору зовншнього спостеркача криза була заретушована вщнов-ленням зростання обсягу юнцево''' промислово' продукцп', але в Ыновацмному аспект! при ел!мЫуваны Ыоземних вкладень його глибина виявилася пор!внянною з макроеконом!чним спадом у середин! 1990-х роюв. Стан був врятований дуже великими Ыоземними вкладеннями у виробництво основно' оргаычно''' жмнно'Г продукцп. Без них значення Ыновацмних витрат у 2010 роц склало б впевнену конкуренц!ю юторич-
ному мУмуму 2014 року. Якщо у 2010 роц обсяг Ыозем-ного фЫансування Ыновацм в поточних цЫах сягав 2411,4 млн. грн. (юторичний максимум вкладень з джерела ! у поточних, ! у постйних цЫах), то наступного року вЫ скоротив-ся до 56,9 млн. грн., а ланцюгове падЫня в постйних цЫах становило 48,5 раза! При цьому насттьки радикальна змЫа на р!вн промисловост у цтому було з перекриттям компен-сована з нацюнальних джерел, частка яких у 2011 роц до-сягла рекордних 99,6%. До реч!, Ытенсивнють Ытересу Ыо-земних Ывестор!в до розвитку те''' ж х!м!чно' промисловост всього за рк скоротилася на два порядки! Беручи до уваги вщсутнють у тогочаснм УкраУ значимих пол!тичних пере-думов для тако''' суттевоУ змЫи рол! Ыоземних джерел у фЬ нансуванн Ыновацй стан у 2011 роц може бути пояснений двома причинами. По-перше, недосконалютю системи статистичного облку ^новац^но''' д!яльност в аспект! забез-печення достов!рност первинних даних, бо вщповщальнють за це несуть сам! респонденти. По-друге, сформованою у кра'У дискретною моделлю вкладення в Ыновацмну д!яль-н!сть, коли велик! локальн! !нвестиц!' мають окупитися, тому додаткове фЫансування у наступн часов! Ытервали стано-вилося непр!оритетними. У раз! витрат на придбання осно-вних фонд!в це виглядае природам, але в раз! Ыших вид!в !нновац!йних витрат цей крок е сумн!вним. Для пор!вняння: у статистиц! науково-техн!чно' д!яльност! н!чого под!бного з !нтенсивн!стю Ыоземних надходжень пом!чено не було, при-родна !нерц!йн!сть процес!в у велиюй соц!альн!й систем! зна-йшла адекватне вщображення в !нформац!йн!й проекц!'''. Але при цьому абсолютна бтыхлсть Ыоземних кошт!в спрямову-валася на фЫансування поточних витрат, а не каттальних. Пом!рне зниження рол! нац!ональних економ!чних суб'ект!в (до 86,9%) в!дбулося у 2013 роф ! було викликано посилен-ням сп!впрац! з Росмською Федерац!ею у галуз! виробництва турбЫ та ав!ац!йно-косм!чноУ техн!ки. У св!тл! пол!тич-них под!й 2014-2015 роюв втеча !ноземного, перш за все росмського, кап!талу з ^новац^но''' сфери виглядае ц!лком лог!чним. У пщсумку рекордне значення структурно' частки коштв нацюнальних суб'ектв у 2015 роц! було в!дтворе-но. З не''' переважна частина навантаження з ф!нансування !нновац!й була перенесена на плеч! самих пщприемствНн-новатор!в (97,2% в!д сукупного обсягу коотв, що теж стало !сторичним максимумом, набагато обмшовши колишн! зна-чення, як! не перевищували 87,8%).
Анал!з динам!ки !нновац!йних витрат на р!вы промисловос-т! в ц!лому мае природы обмеження, як! пов'язан! з процедурами узагальнення ! усереднення шформацм. Тому перенесе-мо увагу на р!вень структурних елемент!в промисловост (рис. 3), для чого обмежимо часовий !нтервал до 2001-2015 ро-к!в (ран!ше, у 1978-2000 роках, для вщображення iï струк-тури застосовувався Загальний класифкатор галузей народного господарства !з зовс!м Ышими принципами побудови) ! сфокусуемося на розгляд! процес!в у розр!з! сещй та розд!л!в Класиф!кацГ'' вид!в економ!чно' д!яльност! (КВЕД).
Головною причиною, що стимулюе вкрай р!зке зростання динамки в 2011-2012 роках, стало буд!вництво екс-периментальних установок сонячно' ! в!тряно' енергетики в АР Крим, як! були безпосередньо перенесен! на !нновац!й-н! витрати. Саме завдяки цьому внесок виробництва елек-
троенергИ', газу та води (секци Е за версию КВЕД-2005) у загальн ¡нновацмы витрати в 2011 роц в поточних цЫах досяг 5,03 млрд. грн., а в постмних ц¡нах перевершив рЬ вень попереднього року в 44,6 раза! Для оцЫки масштабу явища врахуемо, що загальний ланцюговий прирют обся-гу вкладення в 2011 роц становив 6,29 млрд. грн., з яких 4,93 млрд. грн. було здмснено у секци Е, 0,74 млрд. грн. - у добувнм промисловост (секци С) ¡ ттьки 0,62 млрд. грн. -у переробнм промисловост¡ (секци D), попри дуже широку р¡зноман¡тн¡сть галузей, що входять до не'''. При ел^нуваны «стрибк¡в» у секц¡ях C ¡ E ланцюговий прир¡ст обсягу ¡ннова-ц¡йних витрат мав би скласти лише 7,7% у поточних цЫах, а в постмних вЫ би виявився негативним -5,8%. У 2012 роц вщбулося пом¡тне ланцюгове скорочення вкладень у розви-ток секци, однак не слщ забувати, що база в^ку в попере-дньому роц¡ була п¡двищеною. Також великим був ¡ обсяг ¡н-вестування, який вдалося реал¡зувати ттьки протягом двох рок¡в. Тому робити висновок про сктьки-небудь суттеве ко-ливання ¡нтересу до фото- та в^роенергетики буде непра-вом¡рно - просто одна ¡ та ж капггаломютка стад¡я проекту була нервном^но спроектована у час¡. Проте частка енер-гетичного проекту в сукупних витратах на ¡нноваци у 2012 роц сягала суттевих 24,2% (а у 2011 роц - 35,1%), з яких на придбання машин ¡ обладнання спрямувалося 97,2% ко-|±тв (роком ран¡ше - 92,2%). При виключенн цих витрат рЬ вень ф¡нансування ¡нновац¡й за всюю промислов¡стю у 2012 роц¡ ненабагато б перевищив значення 2015 року. Вщмгги-мо, що в розглянутм секци КВЕД завжди була присутня дис-кретнють характеру вкладень в ¡нновацмну д¡яльн¡сть: п¡сля сплеску значень слщували к¡лька рок¡в з обсягами витрат, меншими його у ктька раз¡в. Б¡льш того, спостер¡галися ко-ливання ¡ з порядковим розкидом значень у постмних цЬ нах (до 13,1 раза в 2002-2003 роках). Однак динамка у
2010-2012 роках, зважаючи на свою масштабнють в абсолютному вимр коливань, стала ункальним явищем серед вск секцм промисловостк
Не заперечуючи кориснють р¡шення енергетичних проблем кра'ни ¡ перспективи розвитку нетрадиц¡йного для ¡нду-стр¡альноí епохи напряму енергетики, вважаемо за необхщ-не заборонити сумнвну практику в¡днесення витрат у рамках великих проекта кап¡тального будвництва на ¡нновац¡йн¡ витрати. В ¡ншому випадку будь-як¡ нетип¡чн¡ вкладення бу-дуть штучно зб¡льшувати обсяг ¡нновацмно' активност¡ - у прям¡й залежност в¡д ангажованост¡ ос¡б, як¡ надають пер-винну зв¡тн¡сть. Якщо до 2007 року при обчисленн обсягу витрат враховувалися ттьки т ¡нвестици п¡дприeмств у придбання засобв виробництва, як¡ були пов'язан¡ ¡з здмснен-ням ¡нновац¡й, то тзшше цю умову було л¡кв¡довано, тому ¡н-новац¡йними стали визнаватися вс витрати п¡дприeмств з придбання машин та програмного забезпечення.
Вщзначимо нетиповють в 2011 роц¡ перевищення абсолютного обсягу ланцюгового приросту у добувнм промис-ловост¡ над приростом в обробнм промисловост¡, яке було забезпечено за рахунок прискореного оновлення основних фондю (перш за все у Донецькм области, частка якого серед ¡нших напрямю ¡нновацм перевищила 83% в¡д сукупних витрат, а у галуз¡ видобутку вуг¡лля д¡йшла до 91,6%. При використанн «старого» порядку розрахунк¡в обсягу ¡н-новац¡йних витрат прецедент насттьки нест¡йкого характеру динам¡ки скорше за все не в¡дбувся б: якщо у 2010 ро-ц величина ¡нновац¡йних витрат у добувнм промисловост у пост¡йних ц¡нах становила лише 40,3% вщ р¡вня 2001 року, наступного року зросла до 140,9%, то у 2012 роц вона ско-ротилася до 86,8%, а у 2015 роц взагал¡ провалилася до 22,7%. Таким чином цьому об'екту також властива ¡мпуль-сно-дискретна модель ¡нвестування, але з бтьш пом¡рними
1 600
1 400
1200
1 ООО
800
600
400
200
»Обробна промисловкть (л1ва вкь)
•Добувна промисловкть (права вкь)
1 Впробнпцтво електроепергй, газу i води (права юсь) _
350
300
250
200
150
100
50
О
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Рисунок 3. Динамша ршня ¡нновацшних витрат за секщями КВЕД, постшт цши 1995 року, млн. грн.
Джерело: авторський розрахунок на основ! бази даних Державно/ служби статистики Укра/ни.
масштабами коливань. Саме зм¡нами у секц¡ях С та Е укра'н-ська промислов¡сть у 2011 роц була зобов'язана пщвищен-ням величини стввщнесених ¡нновац¡йних витрат до 1,29% вщ обсягу промислового випуску, впритул наблизившись до значення 2003 року (частка ¡нновацмних витрат у реа-л¡зован¡й продукци в енергетиц тод¡ зросла за р¡к з 0,07 до 2,60%, а у добувнм промисловост - з 0,26 до 0,77%). 0д-нак у 2013-2014 роках з обсягом реалваци вже стввщно-силися ¡нновац¡йн¡ витрати, як були позбавлен¡ «начинки» в особ¡ великих разових кап¡таловкладень, що викликало ско-рочення величини показника як за окремими секцтми, так ¡ за промислов¡стю в цтому. Джерелом кошт¡в для здмснен-ня проекту в галуз¡ енергетики виступили банювсью креди-ти, застосування яких до потреб пщтримки ¡нновац¡йноí дЬ яльност¡ пережив справжн¡й ренесанс, котрий виявився, на жаль, недовгим. Якщо до свггово' фЫансово' кризи частка цього джерела у загальному фЫансуваны ¡нновацм у 19982008 роках ттьки чотири рази перевищила рюень в 10%, а в 2007-2008 роках досягла вщповщно 18,5 ¡ 33,7%, то у 2011-2012 роках - 38,3 ¡ 21,0% з подальшим стр¡мким скороченням до символнних 0,8% у 2015 роц¡. Кредитуван-ня виконувалося п¡д державн¡ гаранти, тому спад вагомост¡ джерела в останн три роки не дивний, особливо в контекст кризи функцюнування банювсько' системи в Укра'У. ФЫан-сування проект¡в у добувн¡й промисловост, навпаки, вщбу-валося переважно за рахунок власних коштв.
Характеризуючи тенденци у ф¡нансуванн¡ ¡нновацмно''' дЬ яльност в обробн¡й промисловост¡ (рис. 3, 4), звернемо ува-
гу на ктька момент¡в. У структур¡ ¡нновацмних витрат за сек-ц¡ями КВЕД вона абсолютно домЫувала на всьому ¡нтервал¡ спостереження: кр¡м 2011-2012 роюв и частка вар¡ювала у двпазон 84,1% (2003) - 98,0% (2006). Стрибок обсягу вкладень у добувну промисловють та виробництво елек-троенергп у 2011 роц¡ привв до вкрай р¡зкого ланцюгового скорочення структурно' частки секци з 95,7 до 58,0%. 0д-нак вже протягом наступних чотирьох роюв Г'' величина по-вернулася в д^пазон, характерний для 2004-2010 рок¡в, сягнувши 95,4% у 2015 роц¡. Тому будь-який розгляд ¡н-новац¡йного розвитку у промисловост в ц¡лому пов'язаний з характеристикою стану саме в обробнм промисловост, але, як продемонстрували поди 2011-2012 роюв, не може бути повнютю нею замЫений. Внасл¡док величини свое' структурно' частки траекторт зм¡ни р¡вня ¡нновацмних витрат в обробн¡й промисловост¡ подана динам¡ц¡ за промислов¡с-тю у цтому, виступаючи И' згладженою версию. Тим часом розкид п¡кових значень (у 2007 та 2014 роках) за секцию виявився бтьшим, аыж у промисловост¡ - в¡дпов¡дно 3,76 ¡ 3,41 раза, при цьому ва ланцюгов¡ прирости у 2008-2014 роках були негативними. 0днак якщо у 2008-2009 роках падЫня р¡вня витрат за секцию виявилося б¡льш вираженим пор¡вняно з динамкою у промисловост, то у 2012-2014 роках вони, навпаки, були меншими (-10,3% у 2012 рощ -0,7% у 2013 роц та -28,6% у 2013 роц¡). Пюля семир¡ч-ного пад¡ння в обробнм промисловост¡ у 2015 роц¡ вщбувся ланцюгов¡й прир¡ст обсягу вкладень в ¡нноваци у 38,6% (ра-н0е под¡бне траплялося т¡льки у 2002 роф (+ 51,4%) та у
350
300
250
200
150
100
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Рисунок 4. Динамка р1вня ¡нновацшних витрат за об'ектами обробно'| промисловосл, пост1йн1 ц1ни 1995 року, млн. грн.
Джерело: авторський розрахунок на основ/ бази даних Державно/ служби статистики Укра/ни.
2007 poцi (+41,4%]. Беpyчи дo yвaги мacштaби лaнцюгoвo-ro cкopoчення iннoвaцiйниx витpaт y видoбyвнiй пpoмиcлo-вocтi (-45,1%] тa y виpoбництвi електpoенеpгiï, гaзy тa вoди (-53,5%], caме зaвдяки цiй змУ (в aбcoлютнoмy вимipi це 3,67 млpд. гpн. y цiнax 2015 po^] i 6ув зaбезпечений ютот-ний пoзитивний пpиpicт зa пpoмиcлoвicтю y цiлoмy.
Звaжaючи нa велику якicнy неoднopiднicть oб'eктiв, щo oб'eднyютьcя в paмкax лoкaлiзyeмo кoнкpетнy пpичи-ну cплеcкy, якa пoлягae y вкpaй piзкoмy збiльшеннi фiнaнcy-вaння iннoвaцiй y гaлyзi метaлypгiйнoгo виpoбництвa. Якщo y
2014 po^ йoгo oбcяг y пoтoчниx цiнax cтaнoвив 0,34 млpд. гpн., то в 2015 poцi вiн зpic дo 7,7B млpд. гpн., тобто y пocтiй-ниx цiнax y 16,5 paзa. Це менше, ыж зpocтaння в електpo-енеpгетицi y 2010-2011 porax, aле для тpaдицiйнo вели-кoгo oб'eктa KBEД, який зa piзними oцiнкaми зaбезпечye вщ 25 дo 40% нaцioнaльнoгo екcпopтy тoвapiв, тaкa змiнa е унЬ кaльнoю. Ó 2015 poцi вклaдення в метaлypгiю були здiйcненi пoвнicтю (!] зa paxyнoк влacниx гаш^в пiдпpиeмcтв, cягнyв-ши 56,3% вщ cyкyпнoгo фiнaнcyвaння iннoвaцiй y пpoмиc-лoвocтi тa 59,0% - в oбpoбнiй пpoмиcлoвocтi. Xoчa y 2007-200B poкax вклaдення в poзвитoк метaлypгií' в aбcoлютнoмy вимipi були ще бтышими (pиc. 4], cтpyктypнa чacткa oб'eктa ще нiкoли не бyлa тaкoю виcoкoю (кoлишнiй мaкcимyм 200B poкy дopiвнювaв 26,9%]. Maйже вci кoшти (99,7%] в 2015 po^ були cпpямoвaнi нa пpидбaння мaшин тa oблaднaння, тoдi як y пoпеpедньoмy poцi цей нaпpям iннoвaцiй aкyмyлю-вaв тiльки 5B,7% iнвеcтицiй y гaлyзь. Геoгpaфiчнo ocнoвни-ми pеципieнтaми вклaдень cтaли метaлypгiйнi пiдпpиeмcтвa Днiпpoпетpoвcькoí' oблacтi, зaвдяки чoмy вoнa з бiльш нiж тpикpaтним вiдpивoм oчoлилa pейтинг pегioнiв ^a^ (pa^-ше лише вxoдилa дo тpiйки лiдеpiв]. Динaмiкa виpoбництвa зa пеpшi тpи мicяцi 2016 po^ пpoдемoнcтpyвaлa випpaвдa-нicть paнiше здiйcнениx iнвеcтицiй: y пpиpocтi oбcягy pеaлi-зoвaнoí' пpoмиcлoвocтi пpoдyкцií' пpoти aнaлoгiчнoгo пеpioдy
2015 poкy (нa 3,7%] вaгoмий внеcoк був здiйcнений мме метaлypгieю, де пpиpicт cтaнoвив 9,B%. Пoпеpедньo (динa-мiкa зa ве^ piк мoже виявитиcя iнaкшoю, o^^^ бaзa нa пoчaткy 2015 po^ бyлa низькoю] тaкий пpиpicт мoже cтaти пpиклaдoм, кoли бaгaтo в чoмy вимушений кpoк, пoв'язaний iз втpaтoю чacтини виpoбничиx пoтyжнocтей, cтимyлювaв cвoeчacне пpoведення мoдеpнiзaцií' тa пpизвiв дo пoзитив-нoгo кoмеpцiйнoгo pезyльтaтy.
Жеpтвoю екoнoмiчниx пеpипетiй ocтaнньoгo деcятиpiч-чя cтaв iннoвaцiйний poзвитoк y мaшинoбyдyвaннi, де Ы-нoвaцiйнi витpaти y 2007-2015 poкax впaли в 5,6 paзa в пocтiйниx цiнax, пpичoмy тiльки зa ocтaннi двa poки - y 3,B paзa. Cтpyктypнa чacткa мaшинoбyдyвaння, кoлиcь eдинoгo oб'eктa, здaтнoгo зa oбcягoм вклaдень pегyляpнo ган^у-вaти з метaлypгiйним виpoбництвoм, cкopoтилacя дo cвoгo icтopичнoгo мiнiмyмy в 11,6% (для пopiвняння: y 2014 po-цi вoнa дopiвнювaлa 30,B%, a y 2006 po^ - 34,7%]. Пoпpи знaчимicть мacштaбy poзкидy мiж екcтpемyмaми динaмi-кa витpaт y мaшинoбyдyвaннi нaйменше xapaктеpизyвaлa-cя диcкpетнoю пилкoпoдiбнoю фopмoю: зa виняткoм ocтaн-нix двox poкiв, кoли iнеpцiйнicть poзвиткy бyлa зpyйнoвaнa, кoливaння ïx piвня мaли низьку чacтoтy, a пaдiння внacлiдoк впливу cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи вже в 2010 poцi змiнилo-cя пoмipним пiдйoмoм, який тpивaв дo 2013 poкy включнo.
Bиглядae пapaдoкcaльним тoй фaкт, щo oбcяг pеaлiзoвa-нoí' пpoдyкцií' мaшинoбyдyвaння нa пoчaткy 2016 poкy збть-шивcя пpoти aнaлoгiчнoгo пеpioдy 2015 poкy нa 4,0% - i це пpи бaгaтopiчнoмy xpoнiчнoмy недoфiнaнcyвaннi iннoвaцiй-нoï' дiяльнocтi, тoбтo зpocтaння вiдбyлocя зaвдяки дií' фaктo-piв пеpевaжнo кoн'юнктypнoгo xapaктеpy.
Бдиним великим oб'eктoм, |щэ пpoдемoнcтpyвaв c™-ке зpocтaння пoзa зв'язку iз зaгaльнoю динaмiкoю зa гек-цieю, виявилocя фapмaцевтичне виpoбництвo, де зa ocтaннi тpи po^ витpaти зpocли y 4,6 paзa, cягнyвши cвoгo icтopич-нoгo мaкcимyмy тa пеpевеpшивши oбcяг вклaдень дo xap-чoвoí' пpoмиcлoвocтi, якa в ^orci чеpгy в 2001-2003 porax впевненo кoнкypyвaлa з метaлypгieю тa мaшинoбyдyвaнням. Пpимiтнo, щo y 2015 po^ y фapмaцевтицi бiльше пoлoвини (5B,3%] кoштiв cпpямoвyвaлocя нa пpoведення внyтpiшнix HДДKP тa пpидбaння зoвнiшнix нayкoвo-теxнiчниx pезyльтa-тiв (paнiше - не менше 27%], a чacткa витpaт нa пpидбaння мaшин i oблaднaння нiкoли не пеpевищyвaлa 63%. h^po™ y xapчoвiй пpoмиcлoвocтi ва лoкaльнi мaкcимyми oбcягy ви-тpaт (2002, 2007 i 2010 po^] були пoв'язaнi якpaз з гам-пaнiями з oнoвлення зacoбiв виpoбництвa, кoли чacткa цьo-ro нaпpямy пеpевищyвaлa B7%. Ó xiмiчнiй пpoмиcлoвocтi тa y виpoбництвi неметaлевoí' мiнеpaльнoï' пpoдyкцií' тaкoж pеa-лiзyвaлacя iмпyльcнa мoдель вклaдень з мiнiмaльним yвaгoю дo нayкoвo-теxнiчнoгo зaбезпечення iннoвaцiйнoí' дiяльнocтi. Paзoвий cпaлax piвня витpaт y 2009-2010 po^x нaпpикiн-цi пеpioдy cпocтеpеження oбеpнyвcя ïx пaдiнням вiдпoвiднo y 3B тa 17B paзiв, щo зa aмплiтyдoю кoливaння пеpевеpшилo нaвiть динaмiкy в електpoенеpгетицi. ^му з aнaлiзy елacтич-нocтi в^л^день в iннoвaцií' ми мoжемo зpoбити виcнoвoк: чим вище чacткa витpaт нa пpидбaння ocнoвниx фoндiв, мaшин тa пpoгpaмнoгo зaбезпечення y CTpy^ypi iннoвaцiйниx витpaт, тим бiльш виpaженoю е диcкpетнicть вклaдень (тa вiдпoвiднo нижче ïx iнеpцiйнicть]. Aкцент нa цей нaпpям cпpияe зaвищен-ню зaгaльнoгo oбcягy iнвеcтицiй в iннoвaцií', oднaк пpи цьoмy cтaвитьcя пщ cyмнiв пocтyпaльнicть в йoгo динaмiцi.
Oбpoбнa пpoмиcлoвicть збеpеглa cтaтyc пpoблемнoгo oб'eктa iннoвaцiйнocтi пoлiтики. Пpи елiмiнyвaннi cтpибкa O6-cягy iннoвaцiйниx витpaт y метaлypгiйнoмy виpoбництвi y 2015 po^ (тoбтo пpи збеpеженнi pеcypcнoï' бaзи гaлyзi нa кoлишньo-му piвнi] oбcяг витpaт пopiвнянo з пoпеpеднiм poкoм cкopoтив-cя б нa 55,4%. A як пoкaзaв дocвiд pеaлiзaцií' електpoенеpге-тичнoгo пpoектy, нaвiть дуже великi вклaдення в ocнoвнi фoнди oбмеженi теpмiнoм y дешь^ poкiв, пicля якиx oб'eктивнo пo-чинaeтьcя cпaд. Пoлiтичнa cтaвкa нa oднy велику гaлyзь пpи вiдcyтнocтi пiдтpимки динaмiки з 6o^ кiлькox oб'eктiв з мен-шими, aле cтiйкими темпaми зpocтaння зaгpoжye пoвеpнен-ням знaчень пoкaзникiв ^eï cекцií' KBEД нa пpoлoнгoвaнy тpa-eктopiю, яку бyлo cфopмoвaнo в 2009-2014 po^x.
Bиcнoвки
Bиявлений xapaктеp вiдмiннocтей в динaмiцi oбcягy ^o-вaцiйниx витpaт пpи poзpaxyнкy в пoтoчниx тa пocтiйниx цЬ нax cвiдчить пpo oбoв'язкoвicть зacтocyвaння O6OX метoдiв oбчиcлення для пiдвищення oб'eктивнocтi oцiнoк екoнoмiч-нoгo poзвиткy. ^тен^вн^^ фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoí' дi-яльнocтi в y^a'^^^ пpoмиcлoвocтi виявилacя нaдзви-чaйнo чyтливoю дo впливу як cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи, тaк i
до соц!ально-економ!чних потрясЫь в УкраУ в останн два роки. У 2008-2014 роках обсяг Ыновацмних витрат ско-ротився бтьш ыж утрич!, а за обробною промисловютю - в 3,76 раза. ЗмЫа вектора динамки в 2015 роц практично повнютю була обумовлена надзвичайно р!зким збтьшен-ням вкладень у придбання основних фонд!в для технолог!ч-ного переозброення металурпйного виробництва в зв'язку з втратою частини виробничих потужностей на Донбасс яке за масштабом е пор!внянним з кредитуванням проекту в об-ласт нетрадицмно''' енергетики у 2011-2012 роках. Таким чином, в УкраУ е кошти для фЫансування Ыновацм, а проблема полягае у нестач! мотиваци у економ!чних суб'ектв, для стимулювання яко' необхщы радикальн зовншы потрясЫня в умовах господарювання. Пюля втрати Укра'ною контролю над територ!ею Криму економ!чна доцтьнють здмснених вкладень у нетрадицмну енергетику виявилися пщ питанням. Тому обробна промисловють у 2011-2015 роках повернула сво''' позици як прюритет ^новац^но''' д!яльност!, що тю-струе збтьшення ïï структурно' частки в усм промисловост з 58,01 до 95,35%. 0днак на р!вн ïï структурних елементв криза фЫансово''' пщтримки Ыновацм лквщована не була, а в галузях машинобуд!вного профтю вона навггь посили-лася. 1нновацмна пол!тика в краУ так ! не змогла опанувати мехаызми фонового стимулювання Ыщативи економ!чних суб'ектв, а ïï реал!зац!я продовжуе спиратися на лопку «по-жежного» реагування у форс-мажорних умовах.
Список використаних джерел
1. Федулова Л.1. Технолог1чний розвиток економ1ки УкраУни / Л.1. Федулова // Технолопчний розвиток економ1ки УкраУни. - К.: 1н-т економ1ки та прогнозування. - 2006. - 527 с.
2. Одотюк I.B. Технолопчна структура промисловост УкраТни: реа-ли та перспективи розвитку / I.B. Одотюк // НАН УкраТни. 1н-т еко-номки та прогнозування НАН УкраТни. - К., 2009. - 304 с.
3. Якубовський М.М. Технолопчна ¡нновацмнють та методи ТТ оцЫ-ки / М.М. Якубовський // Потенцил нацюнально'Т промисловост¡: цл та механ¡зми ефективного розвитку. За ред. к.е.н. Ю.В. К¡ндзерського. НАН УкраТни; I-нт економ¡ки та прогнозування. - К.: 2009. - 928 с.
4. Маслак O.I. Диверсифкацт ¡нновац¡йного розвитку промисло-вост¡ УкраТни: монографи / O.I. Маслак // - Львв 1РД НАН УкраТни, 2010. - 456 с.
5. Булкин И.А. Группирование отраслей обрабатывающей промышленности в Украине по типам наукоемкости: выбор показателей и анализ изменений. Часть 1 / И.А. Булкин, В.А. Денисюк // Проблеми науки. - 2011.- №2. - С. 2-14.
6. Булкин И.А. Наукоемкость и технологическая интенсивность отраслей промышленности: методологические подходы и оценки / И.А Булкин, В.А. Денисюк// Наука та наукознавство. - 2010. - №2. - С. 72-89.
7. Денисюк В.А. Дослщження наукоемност та структури оброб-ноТ промисловост УкраТни в контекст групування галузей з ураху-ванням методологи ОЕСР / В.А. Денисюк, I.O. Булюн // Формування ринкових вщносин в УкраМ Зб. наукових праць. Вип. 11(126). - К., 2011. - С. 92-99.
8. Denysiuk Volodymyr. Analysis of economic and exports structure of Ukraine and Serbia as country level indicators of economic development // International Journal of Economics and Law, 2013. Vol. 3, No.7. - P. 8-17.
9. Денисюк В.А. !нновацмна активнють промислових пщприемств УкраТни: розробка методики, стан та перспективи / Денисюк В.А. // Вюник Нацюнального технтного унверситету «Харювський полтех-нтний ¡нститут». Зб. наукових праць. Тематичний випуск: Технтний прогрес ¡ ефективнють виробництва. - Харюв: НТУ «XnI». - 2012. -№15. - С. 74-83.
УДК 330.22.12
C.B. КРАСНОЖОН,
к.е.н., доцент кафедри iнвестицйноï дяльностi, Ки)'вський нацональний економЫний университет iм. Вадима Гетьмана,
ВА. П1ДДУБНИЙ,
д.т.н., професор кафедри теxнiчноï меxанiки i пакувально'1 технки, Нацюнальний университет харчових технологий
1нновацп в ocbîtî
Освта, як одна з найважливiшиx складових суспльства, з одного боку, знаходиться у певнй залежност процесв, що вщбуваються в ньому, повинна швидко реагувати та вщповщати стану науково-техн>чного прогресу, тенден^ям розвитку економiчноï сфери крани, з iншого - безумовно, впливае на ва процеси i сторони життя, осюльки готуе \ндив\дуум'\в та фаxiвцiв, розвивае особистсть, формуе певн життeвi погляди. Осв'па - це сполучна ланка, необхщна для процвтання i розвитку будь-яко\ крани. Так, для полпшення рвня життя окремоï держави необхщно використовувати синергетичний ефект взаемодИ' '¡нноваЦй i освпи.
Ключов'1 слова: глобалiзацiя, тноваци, нововведення, освта, ннова^йна дтльн'ють, нновацйн технологи, iнновацiï в освт, iнновацiйний процес, освiта в Укра'Ы.
C.B. КРАСНОЖОН,
к.э.н., доцент кафедры инвестиционной деятельности, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
ВА. ПОДДУБНЫЙ,
д.т.н., профессор кафедры технической механики и упаковочной техники, Национальный университет пищевых технологий
Инновации в образовании
Образование, как одна из важнейших составляющих общества, с одной стороны, находится в зависимости от процессов, происходящих в нем, должно быстро реагировать и отвечать состоянию научно-технического прогресса, тенденциям развития экономической сферы страны; с другой - безусловно, влияет на все процессы и стороны жизни, поскольку готовит индивидуумов и специалистов, развивает личность, формирует определенные жизненные взгляды. Образование - это связующее звено, необходимое для процветания и развития любой страны. Так, для улучшения уровня жизни отдельного государства необходимо использовать синергетический эффект взаимодействия инноваций и образования.
© C.B. КРАСНОЖОН, В.А. П1ДДУБНИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраТы №6 (181)/2016 19
