CC BY
17
Висновки
За результатами проведеного дослщження можна зроби-ти таю висновки. 1снують р1зн1 методики управлЫня ¡ннова-фйними процесами на пщприемств^ як дозволяють виршу-вати питання щодо досягнення визначених ц¡лей пщприем-ства у своему ¡нновац¡йному розвитку.
Одними з пщходв на даному етап е ¡нновац¡йний менеджмент та б^нес-планування ¡нновац¡йних проект¡в, як мають свою сферу застосування, позитивы аспекти та певн недол¡ки. Так, ¡нновацмний менеджмент являе собою сукупнють засоб¡в, метод¡в ¡ форм управлЫня ¡нновац¡йною д¡яльн¡стю з метою досягнення позитивного ефекту в дан¡й сферг Б^нес-плану-вання ¡нновац¡йних проект¡в представляе собою ¡нструмента-р¡й управл¡ння окремими проектами, що направлен на плану-вання, розробку та впровадження ¡нновацмних ¡дей.
Таким чином, проведений анал^ систем управл¡ння ¡нно-вац¡йними процесами розкрив Тхн позитивн¡ та проблемы аспекти. Вщповщно до цього вважаемо, що найб¡льш ефек-тивною системою управлЫня ¡нновац¡йними процесами на п¡дприeмств¡ е бюджетування.
Головною перевагою такого пщходу перед ¡ншими системами управлЫня ¡нновац¡йними процесами е охоплення вах функц¡ональних сфер д¡яльност¡ пщприемства: досл¡дження, закуп¡вл¡, виробництво, контроль якоси маркетинг, упра-вл¡ння персоналом, продаж. Поряд з цим, бюджетування до-зволяе оперативно реагувати на змЫи, як¡ в¡дбуваються на кожн¡й стади процесу розробки, впровадження ¡ реал^аци ¡нновац¡й на п¡дприeмств¡.
Список використаних джерел
1. Державна регюнальна политика УкраТни: особливост та стратегий прюритети: Монографт / За ред. З.С. Варналт. - К.: Н1СД, 2007. - 820 с.
2. Федулова Л.1. Менеджмент орган1зац1й: Пщручник. - Ки1в: Ли-6iflb, 2004. - 448 с.
3. Дудар Т.Г., Мельниченко В.В. 1нновацмний менеджмент: навч. посВ. - Тернопть: Економтна думка, 2008. - 250 с.
4. Захарченко В.1., Корикова Н.М., Меркулов М.М. 1нновацмний менеджмент: теори i практика в умовах трансформаци економ^и. Навч. посiб. - К.: Центр учбово''' лiтератури, 2012. - 456 с.
5. Лаврук В.В. Методичн основи Ыновацмного бiзнес-плануван-ня в контекстi формування галузево''' стратеги / 1нновацмна еконо-мiка. Всеукра'нський науково-виробничий журнал. - 2012. - №3. -С. 15-19.
6. Катаев А.В., Гербут М.В. Розробка бiзнес-плану виробництва iнновацiйних товарiв / Вюник Нацiонального унiверситету «Львiв-ська полтехыка». Серiя «Проблеми економiки та управляя». -2011. - №698. - С. 180-190.
7. Князь С.В., Георгiадi Н.Г., Бопв Я.С. Бiзнес-планування Ынова-цiйних проектiв: сутнють технологiй, переваги i недолiки / Маркетинг i менеджмент Ыновацй - 2012. - №2. - С. 199-207
8. Ткаченко С.А. Функцюнальна пщсистема «бюджетування» в забезпеченн Ыновафйного розвитку промислового пiдприeмства / «Економiчнi науки». - Серiя «Обл^ i фiнанси». - Вип. 7 (25). -Ч. 5. - 2010.
9. Панков В.А. Контролн i бюджетування фЫансово-господар-сько''' дiяльностi пiдприeмства / Панков В.А., блецьких С.Я., Михай-личенко Н.М. - К.: Центр учбово''' лтератури, 2007. - 112 с.
10. Дугельный А.П., Комаров В.Ф. Бюджетное управление предприятием / А.П. Дугельный, В.Ф. Комаров // - [2-е изд.]. - М.: Дело, 2004. - 432 с.
11. Харко А.Ю. Бюджетування у процес управлЫня фiнансовою дiяльнiстю пiдприeмства / А.Ю. Харко // ФЫанси УкраТни. -2001.- №9. - С. 87-91.
12. Мельник О.Г. Методи бюджетного планування / О.Г. Мельник // ФЫанси пщприемств. - 2003. - №12 (97). - С. 37-46.
св. кульгинський,
к.е.н., пров\цний науковий сп'юроб'пник В!рдту фмансово-бюджетноï пол'тики, Науково-дослщний економЫний iнститут Мнекономрозвитку i торг'юлi Украни
Напрями стимулювання ¡нновацшного розвитку економши через мехашзм монетарного регулювання
У статт розглядаються основн причини низького рв~ ня iнновацiйного потени/алу в'пчизняно'! економiки та проблеми фнансування нновацй. Aналiзуються напрями стимулювання нвестицй у розвинених кранах. Гро-понуються монетарнi механ!зми беземiсiйного фнансу-вання нвести^йних проектв, як запроваджуються з боку держави.
Ключов'1 слова: iнновацiï, монетарне стимулювання, нвестици, державы! банки.
В статье рассматриваются основные причины низкого уровня инновационного потенциала отечественной зкономики и проблемы финансирования инноваций. Анализируются направления стимулирования инвестиций в развитых странах. Гредлагаются монетарные механизмы неэмиссионного финансирования инвестиционных проектов, которые внедряются государством.
Ключевые слова: инновации, монетарное стимулирование, инвестиции, государственные банки.
46 Формування ринкових вщносин в УкраМ № 4 (155)/2014
© С.В. КУЛЬГНСЬКИЙ, 2014
The article discusses the main reasons for the low level of innovation capacity of domestic economy and the problems of financing the innovations. Key areas of stimulating investment in developed countries are analyzed. Monetary arrangements without additional money injections for financing investment projects implemented by the state are suggested.
Keywords: innovation, Monetary stimulus, investment, state-owned banks.
Постановка проблемы. Вщновлення темглв зростання економлчних гоказниюв гюля фЫансовоУ кризи 2008 року бу-ло гом1рним i вщбувалося гереважно за рахунок сгоживання домогосгодарств. У той же час рiвень iнвестицiй в основний кагiтал залишався на досить низькому рiвнi як в Укра'У, так i в рядi розвинених кра'н. Таким чином, гередумови для дов-гострокового i сталого зростання економiки гогiршуються i вимагаеться низка заходiв, якi сгриятимуть сгрямуванню емiтованих коштiв в Ывестицмний розвиток. Це обумовлюе виявлення чинниюв низьких темгiв iнвестування, виявлення джерел сгрямування фiнансових ресурсiв i розробки мехаыз-мiв сгрямування банкiвських коотв в iнвестицiйну сферу.
Анал'з дослщжень та публкащй з проблемы. Розроб-кою механiзмiв герерозгодiлу емiтованих коотв в Ывести-цiйний розвиток займалися вггчизняы науковцi, зокрема В. Геець, А. Гальчинський, В. Корнеев, А. Вожжов, А. Гриценко, С. Мщенко, А. Мороз та багато Ыших. В Ухых грацях наго-лошуеться на необхiдностi вироблення бтьш ефективних ме-ханiзмiв функцiонування кредитного ринку для готреб еконо-мки. Hинi актуальним залишаеться гитання надмiрноí кон-центраци кредитних ресурсiв у малогродуктивних огера^ях, низький рiвень державного Ывестування та слабке функцю-нування трансмiсiйного механiзму монетарно'' голiтики щодо сгрямування фЫансового ресурсу в реальний сектор.
Метою статт1 е розробка грогозицм щодо нагрямiв не-емiсiйного фiнансування iнновацiйного розвитку економiки за умов дефщиту iнвестицiйних коштiв.
Виклад основного материалу. 1нвестицмне кредитування в Укра'У у середньому геребувало на рiвнi, близькому до 4% вщ загального обсягу нових виданих банками креди^в, якщо розрахувати вiдношення фЫансування iнвестицiй в основний кагiтал за рахунок банювських коштiв го вщношенню до за-гальних нових наданих креди^в. Це вiдговiдним чином вщоб-разилося на уговiльненнi гриросту Ывестицм в основний ка-гiтал у 2012 роц до 8,3% i зниження за 2013 рiк.
Ситуа^я з фiнансуванням iнновацiйного розвитку ще менш сгриятлива. Так, загальнi витрати на Ыноваци досягли найбiльшого значення в 2011 роц^ становивши 14,3 млрд. грн., однак знову знизилися до 11,3 млрд. грн. у 2012 роцк Це становить близько 5% вщ загального обсягу Ывестицм в основний каттал i менше 1% щодо ВВП. Якщо врахувати, що бтьшу частину цих витрат займае гридбання машин та грограмного забезгечення, суми виявляються мiзерними.
Бтьш тривожною е тенденцiя скорочення гитомо' ваги вгровадження iнновацiй на громислових гщгриемствах, яка знизилася з 6,7% до гочатку фЫансово''' кризи до 3,3% у 2012 роцк
Hезадiянi кошти на рахунках гiдгриeмств грактично досягли свого максимального значення в 2012-2013 роках, гро що свщчать гоказники дегози^в юридичних оаб. В Ук-ра'У цей гоказник дегози^в досяг максимального значення нагриюнц 2013 року. Аналогiчна ситуа^я характерна i для ряду розвинених кра'н. Зокрема, в США зниження Ыве-стицiй вiдбувалося на mi збтьшення коргоративних гри-буткiв. Так, грибутки коргорацм вiдносно ВВП у фй кра'У в 2012 роц становили 12,4%, що е найвищим рiвнем з 1943 року. Це сугроводжувалося накогиченням значних обсяпв
Таблица 1. Витрати на ¡нновацшну д1яльтсть у 2005-2012 роках, млрд. грн.
Перюд Загальт витрати Дослщження та розробки Придбання машин та програмне забезпечення
2005 5,7 0,6 3,1
2006 6,1 0,9 3,4
2007 10,8 0,98 7,4
2008 11,9 1,2 7,6
2009 7,9 0,8 4,9
2010 8 0,9 5
2011 14,3 1,1 10,4
2012 11,4 1,2 8
PiK Процентне вщношення впровадження шновацш
2005 6,5
2006 6,7
2007 6,7
2008 5.9
2009 4,8
2010 3,8
2011 3,8
2012 3,3
Джерело: Державна служба статистики.
Джерело: Державна служба статистики.
Таблица 2. Питома вага впровадження шновацш на промислових шдприемствах у 2005-2012 роках, %
Таблиця 3. Iнвecтицiï в основний каттал у вiднoшeннi до ВВП, %
2008 2009 2010 2011 2012
Aвcтpiя 23 21 22 23 23
Бeльгiя 24 20 21 22 21
Дaнiя 22 17 17 18 18
Фiнляндiя 22 19 19 21 19
Фpaнцiя 22 19 19 21 20
Hiмeччинa 19 16 17 18 17
Гpeцiя 24 19 18 16 14
Icлaндiя 25 14 12 14 15
Iтaлiя 22 19 20 19 18
Япoнiя 23 20 20 20 19
Icпaнiя 29 24 23 22 20
C0A 18 14 15 15 13
Beликoбpитaнiя 17 14 15 15 14
Джерело: http://data.worldbank.org/indicator/NE.GDI.FTOT.ZS
вiльниx гаш^в нa paxyнкax нaйбiльшиx кopпopaцiй ($1,45 тpлн. y 2Q12 po^, щo нa $13Q млpд. бтьше, нiж y пoпе-pедньoмy po^) тa низькoю вapтicтю фiнaнcoвoгo pecypcy пpoтягoм тpивaлoгo пеpioдy [1]. Як нacлiдoк, iнвеcтицiï в oc-нoвний кaпiтaл y cтpyктypi ВВП cкopoчyвaлиcя.
Зpocтaння пpибyткiв тa кoштiв нa paxyнкax кopпopaцiй мoж-нa poзцiнювaти як cвoepiдне «caмocтpaxyвaння» кopпopaцiй вщ мoжливoï дpyгoï xвилi кpизи, pизики яш пocтiйнo oбгoвo-pюють екoнoмicти. В yмoвax, кoли дoвipa дo нaдiйнocтi CTpaxo-виx кoмпaнiй знaчнo зменшилacя, a пiдтpимкa бaнкiвcькиx cтем cтaлa нapiжним кaменем деpжaвнoï пoлiтики тa aнтикpи-зoвoгo фiнaнcoвoгo менеджментy, тимчacoве poзмiщення де-пoзитiв юpидичниx ocí6 нa бaнкiвcькиx paxyнкax cтaлo пopiвня-нo бiльш нaдiйним iнcтpyментoм зaxиcтy кopпopaтивниx ram-тaлiв. У тoй же чac гашти нa paxyнкax великиx кopпopaцiй мoжнa poзцiнювaти i як еквiвaлент ™x кoштiв, якi пoтенцiйнo мoгли б 6ути iнвеcтoвaнi y poзвитoк pеaльнoгo cектopy.
Фyндaментaльнoю вiдмiннicтю cитyaцiï в Ó^aN вiд cитya-ци в poзвинениx кpaïнax е виcoкi вiдcoткoвi cтaвки в Укpaïнi. Ixнiй piвень cпpияe пеpетoкy емiтoвaниx кoштiв y бaнкiвcькy cиcтемy пеpевaжнo y виcoкoдoxiднi cпекyлятивнi oпеpaцiï, зoкpемa нa вaлютний pинoк, кpедити в cектop oптoвoï i poз-дpiбнoï тopгiвлi, poздpiбнi кpедити, кyпiвлю деpжaвниx oблi-гафй (як iнcтpyмент лiквiднocтi для бaнкiв).
Cеpед ocнoвниx пpичин низькoгo piвня iннoвaцiйнoгo Ы-веcтyвaння вiдзнaчимo тaкi.
• Bищезгaдaнi виcoкi вiдcoткoвi cтaвки пo депoзитax для пiдпpиeмcтв (юpидичниx ocí6], якi е вищими зa piвень pентa-бельнocтi i вiдпoвiднo деcтимyлюють iнвеcтyвaння. Taк, в Ук-païm cтaвки зa депoзитaми юpидичниx ocí6 cтaнoвили в ce-peдньoмy 13,4% y пepioд 2Q11-2Q13 po^, щo вiдпoвiднo вiдoбpaзилocя нa вклaдeнняx кoштiв пiдпpиeмcтв нa дeпo-зитн paxyнки бaнкiв. Ixнiй зaгaльний oбcяг нa paxyнкax бaн-кiв cтaнoвив 22B млpд. гpн. нa Q1.Q1.2Q14 пopiвнянo з близькo 25Q млpд. гpн. iнвecтицiй в ocнoвний ^п^л зa 2Q13 piк i y^ora 11,4 млpд. гpн. iннoвaцiйниx витpaт пiдпpи-eмcтв. Пopiвнянo з пepeдкpизoвим cтaнoм пpиpicт кoштiв юpидичниx ocí6 нa дeпoзитниx paxyнкax бaнкiв cтaнoвив 1B,4 млpд. гpн. (щoдo iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл дaний
пpиpicт cтaнoвив 243,9 млpд. гpн.]. У 2Q13 po^ ïxнiй пpиpicт cтaнoвив 26,B млpд. гpн., пpитoмy |щэ в нoмiнaльнoмy виpa-жeннi зpocтaння iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл y 2Q13 po^ зaлишивcя нeзмiнним, a в peaльнoмy нaвiть пoкaзaв пaдiння.
• Hизькa iнфляцiя виpoбничиx цЫ пicля пoчaткy кpизи 2QQB po^. З 2QQB poкy iндeкc цЫ виpoбникiв cтaнoвив y piчнoмy вимipi в cepeдньoмy 1B,7%, y пepioд з 2QQ4 пo 2QQB pk йoгo cepeднe знaчeння cтaнoвилo 9,B%. Це cтaлo нacлiдкoм глoбaльнoгo пaдiння цiн нa cиpoвиннi pecypcи i пpизвeлo дo зaгaльнoгo зниження цЫ в eкoнoмiцi i вiдпoвiд-нoгo cкopoчeння тeмпiв зpocтaння пpибyткiв.
• Heвизнaчeнicть щoдo пepcпeктив eкoнoмiчнoгo зpo-cтaння i вiдпoвiднo cyкyпнoгo пoпитy.
• Biдcyтнicть eфeктивниx iнcтpyмeнтiв пepepoзпoдiлy емН тoвaниx кoштiв нa iнвecтицiйнi пpoeкти, зoкpeмa нeдocтaтня poль дepжaвниx бaнкiв в iнфpacтpyктypниx iнвecтицiяx, тa збiльшeння cтимyлiв дo вклaдeнь бaнкaми кoштiв в iншi oпepaцiï, !o пpинocять швидкий i виcoкий пpибyтoк.
Biдпoвiдним чинoм пpoявляeтьcя дeфiцит фiнaнcoвoгo pecypcy для дoвгocтpoкoвиx кaпiтaлoвклaдeнь, i зoкpeмa для iннoвaцiйнoгo фiнaнcyвaння. Вггчизняними aвтopaми нaгoлoшyeтьcя нa нeoбxiднocтi peфopмyвaння фiнaнcoвoï apxiтeктypи пpи мoнeтapнoмy cтимyлювaннi eкoнoмiчнoгo зpocтaння [2].
Пiдxoди щщрэ виpiшeння пpoблeми iнвecтицiйнoгo poзвиткy cepeд iнoзeмниx нayкoвцiв не е oднocтaйними, aлe гoлoвним зaвдaнням, cпpямoвaним нa пiдвищeння cyкyпнoï пpoпoзицiï, нa думку фaxiвцiв OECP, е зaпpoвaджeння мexaнiзмiв, якi б дa-ли змoгy cкopиcтaтиcя cтpyктypними змiнaми, якi виникли внacлiдoк глoбaльнoï кpизи i здмтити пepeдиcлoкaцiю pecyp-ciв нa дiяльнicть, якa гapaнтye нaйбiльшi дoвгocтpoкoвi eкoнo-мiчнi i coцiaльнi пepeвaги [3]. Ôa^^ OECP вiдзнaчaють тaкi У-цiaтиви, якi мaють cпpияти дoвгocтpoкoвoмy зpocтaнню:
- пiдтpимкa iннoвaцiй чepeз cтимyлювaння пiдпpиeмництвa;
- iнвecтyвaння в «iнтeлeктyaльнy» iнфpacтpyктypy;
- cтимyлювaння дocлiджeнь i poзpoбoк;
- «зeлeнi» iнвecтицiï;
- пepeквaлiфiкaцiя пpaцiвникiв;
- cпpямyвaння yчacникiв pинкy дo iннoвaцiйнoï дiяльнocтi;
- прискорення розвитку сфер, в яких ¡снують висок¡ бар'ери щодо входження.
Зменшення прибутк¡в протягом кризи знизило можливо-ст¡ фЫансування ¡нновац¡йних проект¡в, а нематер¡альн¡ ак-тиви малих та середн¡х пщприемств, так¡ як патенти чи лЬ ценз¡í, досить важко оц¡нити, що ускладнюе íхн¡й доступ до фЫансових ринк¡в.
Фах¡вц¡ ОЕСР вид¡ляють прюритети ф¡нансування ¡ннова-ц¡йного розвитку по високотехнолопчних секторах (зокрема, 1Т, фармацевтична галузь, аеронавтика) та наукоемы (тех-н¡чн¡ ¡ профес¡йн¡). При цьому ОЕСР виокремлюе так¡ шляхи пщтримки ¡нновац¡йного розвитку п¡дприeмств, як¡ застос-ували ряд кратн п¡сля початку кризи 2008 року:
1. Один з¡ шляхв п¡дтримки ¡нновац¡й в ¡нфраструктуру -через державн¡ банки. В КитаТ державн¡ банки займають майже 60% в активах усюТ банювськоТ системи. Як насл¡док, програми стимулювання ¡нфраструктурних проект¡в фЫан-сувалися переважно за рахунок державного кредиту, фак-тично представляючи собою субсидю у вигляд¡ зниженоТ вщсотковоТ ставки.
2. Сек'юритизацт актив¡в, пов'язаних з ¡нновацтми (орга-н¡зац¡я портфелю заздалепдь обумовлених надходжень в¡д ¡нновац¡йних чи «зелених» проект¡в, Тх групування ¡ продаж як окремий ф¡нансовий актив). Передбачаеться агрегац¡я пулу актив¡в, фЫансових контракт¡в чи позичок ¡ трансфор-мац¡я майбутн¡х грошових поток¡в у цЫний пап¡р, наприклад монетизац¡я грошових потоюв в¡д майбутн¡х покупок елек-троенерги, виробленоТ з в¡дновлювальних джерел.
3. Полегшення обмежень л¡кв¡дност¡ для малих ф^м. Серед заход¡в, як були реал¡зован¡ у пров¡дних краТнах, можна видЬ лити: а) заходи щодо пщтримки реалваци продукци, експортн кредити та страхування, факторинг дебггорськоТ заборгова-ност¡, податков¡ в¡дстрочки, полтшення платжноТ дисципл¡ни з боку державних замовниюв; б) заходи щодо полегшення доступу малого ¡ середнього бвнесу до ф¡нансових ресурс¡в, зокрема через розширення д¡ючих кредитних гарантмних схем; в) заходи, спрямован на п¡дтримку ¡нвестиц¡йного р¡вня малого ¡ середнього б¡знесу та Тх здатност реагувати на змЫу в
попит¡ на продукц¡ю шляхом ¡нвестицмних грант¡в та кредит¡в, фЫансування наукових розробок.
В Украíн¡ основною проблемою ¡нвестицм у в¡тчизняну економку е Тхня низька спрямован¡сть на ¡нновацмний ро-звиток. Особливо це стосуеться ¡ноземних ¡нвестиц¡й, де значну частину з $55,3 млрд. загальних ¡нвестицм станом на 01.07.2013 було вкладено в сектори, пов'язан з¡ спожи-ванням, ¡ в юнцевому рахунку вони гальмували економ¡чний розвиток через значну концентра^ю ф¡нансових ресурса у таких секторах, як фЫансова д¡яльн¡сть, оптова ¡ роздр¡бна торпвля, операци з нерухом¡стю. В¡дпов¡дно збтьшувався обсяг зайнятих у даних секторах ¡ заборгован¡сть. Унасл¡док концентрацп ресурса у даних сферах загальна продуктив-н¡сть економ¡ки знижувалася, ¡ ряд секторв, як¡ потенц¡йно могли стати драйверами зростання, не одержали достат-нього ресурсу: зокрема, транспортна ¡нфраструктура, хмн-не виробництво, машинобудування.
Темп розвитку економки безпосередньо залежить в¡д ¡нно-вацмноТ складовоТ, про що багато разв зазначалося у працях в¡тчизняних науковцв. I в докризовий пер¡од, ¡ на сучасному етап¡ розвитку краТни актив¡зац¡я науковоНнновацмноТ дтль-ност¡ е одним ¡з визначальних фактор¡в структурноТ перебудо-ви та прискорення економнного зростання. Було в¡дзначено, що державну фЫансову пол¡тику необх¡дно актив¡зувати в на-прям¡ зм¡цнення фЫансовоТ бази украТнського б¡знесу та впровадження ¡нновацм. Б¡льш виваженими мають бути пщ-ходи й до залучення ¡ноземних ¡нвестицм та Тх спрямування в ¡нновацмну сферу. Це особливо важливо при формуванн державноТ пол¡тики, спрямованоТ на довгострокове зростання, - осюльки попередн¡ ¡нвестици переважно спрямовували-ся на к¡нцеве споживання, зокрема у фЫансовий сектор, операци з нерухом¡стю, торг¡вл¡. 1нвестици в ц галуз¡, як¡ склали майже 50% уах прямих ¡ноземних ¡нвестицм та 27% вну-тр¡шн¡х ¡нвестицм, не стали чинником ¡нновац¡йного зростання. Натомють ¡ноземн¡ ¡нвестици станом на початок 2013 року в промисловють становили 31% (рис. 1).
У краТнах 6С, незважаючи на окрем¡ розходження в пщходах, можна вид¡лити три загальн¡ аспекти ¡нновацмноТ пол¡тики.
ПМ за видами економ1чноТ д1яльносл
Фшансова
¡ним* 99% ^ЛвЯШ —^^ д1яльнють;
Ж 26%
......
\ \ ^^ нерухомим
V \ майном; 8%
Торпвля,
Промисловють;J ремонт; 13%
31%
Рисунок 1. Прям1 ¡ноземт ¡нвестици за видами д1яльносп станом на 31.12.2013
Джерело: Державна служба статистики.
Перший - це утворення нових адмУстративних структур, заснованих на системному характер! !нновац!й. Ряд кра'н (Велика Британ!я, Н!меччина) зм!нили функци мУстерств, у тому числ! мУстерств економ!ки чи економ!чного розвитку, або створили нов! мУстерства, що займаються питаннями ¡нновац!йно' пол!тики. У ФЫляндп очолювана прем'ер-мУ-стром Рада з науково''' ! технолопчно''' пол!тики несе вщповЬ дальн!сть за стратепчний розвиток ! координац!ю ц!еУ пол!-тики, а також !нновац!йно1' системи в ц!лому. В 1спани уряд сформував у рамках нацюнально''' !нновац!йно1' програми (PROINOV - the Integrated Programme for Innovation) коор-динац!йну структуру в област! !нновац!йно1' пол!тики п!д ке-р!вництвом прем'ер-мУстра [4].
Внесен! також зм!ни в механ!зм координаци - створен! нов! координуюч! органи (!нновац!йн! ради) чи в компетенц!ю вже !снуючих наукових рад включен! питання !нновац!йно1' д!яльност!.
Другий аспект - це пщтвердження визнання на урядово-му р!вн! !нновац!й як життево важливого фактора економ!ч-ного розвитку, проведення широко''' урядово''' кампани з проблем нововведень, актив!зац!я д!алогу м!ж науковим сп!вто-вариством, промислов!стю ! громадськ!стю. Практика про-ведення !нформац!йних кампан!й поширена у Велик!й Бри-танп ! Н!меччин!. В 1спанп створений Форум !нформац!йного сусп!льства, одним з головних завдань якого е стимулюван-ня координацп д!яльност! уряду та р!зних промислових ! гро-мадських орган!зац!й при розробц! Нац!онального плану д!й з! створення !нформац!йного сусп!льства.
Трет!й аспект - це використання нового механ!зму прог-нозування ! вироблення пр!оритет!в «Форсайт» (Foresight) для формування нацюнально''' !нновац!йно1' стратег!'. Його мета - визначити стратепчн! напрями дослщжень ! !ннова-ц!й, необхщн! для п!двищення конкурентоспроможност!.
У Н!меччин! уряд сприяе розвитков! !нновац!йного та венчурного ф!нансування через банк (Kreditanstalt fuer Wiederaufbau - KfW), який надае позики новим компан!ям, а найбтьшим !нвестором вважаеться High-Tech Grunder-fonds (HTGF), який e нап!воф!ц!йною структурою з ф!нансу-вання венчурних проект!в. 80% !нвестиц!йного ресурсу над-ходить з Федерального мУстерства економ!ки та технолог!', яке надае рекомендаци щодо незначних за масштабом !н-вестиц!й обсягом близько 500 тис. евро новим венчурним
компан!ям в обм!н на 15% 1'х акцюнерного кап!талу. Умови надання кошт!в так!: строк позики становить с!м рок!в, в!д-соткова ставка - 10%, але сплата вщсотюв на перш! чотири роки вщстрочуеться з метою пщтримки л!кв!дност! нового пщприемства. Причому сама ф!рма фЫансуе 20% (а в окремих землях 10%) обсягу !нвестиц!й, половина з яких може бути надана приватними !нвесторами [5].
Виходячи з !снуючих на сьогодн! проблем, притаманних економ!ц! Укра'ни, зокрема високих ризик!в вкладення в !н-новац!йн! проекти, високих в!дсоткових ставок за кредитами, бюджетного дефщиту та низького р!вня державного !н-вестування, е доцтьним запровадження схем !з викори-станням кошт!в державних банк!в.
Так, з грудня 2008 року по грудень 2013 року обсяг ОВДП у портфел! НБУ вир!с на 142 млрд. грн. За цей же пе-рюд обсяг обл!гац!й у портфел! державних банк!в вир!с на 60 млрд. грн. Ц! кошти можна вважати незад!яними ресурсами, як! потенц!йно могли бути використаними для !нвестування в !нновац!йн! проекти за визначеними критер!ями [6].
Додатков! можливост! ф!нансування !нвестиц!йних проект!в можуть бути розширен! з участю державних банк!в, в як! держава вклала значний обсяг кошт!в з початку ф!нансово''' кри-зи 2008 року. Державы банки (Укрекс!мбанк та Ощадбанк) за останн! п'ять рок!в недостатньою м!рою виконували функци !нвестиц!йного драйвера зростання, як це, наприклад, викону-ють державн! ф!нансов! установи в Кита''', Япони чи Бразили. Так, загальний кредитний портфель цих двох установ з 2008 року вир!с на 18 млрд. грн., у тому числ! юридичним особам на 22,5 млрд. грн., ф!зичним особам - знизився на 6,2 млрд. грн. У той же час прир!ст портфелю обл!гац!й, серед яких практично вс!ма е ОВДП, становив 60 млрд. грн.
Ми пропонуемо зад!яти кошти, як! були спрямован! да-ними установами на придбання ОВДП, через компенсац!ю вщсотюв в!д !нвестиц!йних проект!в, через механ!зм свопу (зам!ни) цих ц!нних папер!в зобов'язаннями, випущеними п!д ц! проекти.
Цей механ!зм мае працювати таким чином. МУстерство економ!чного розвитку ! торпвл! Укра'ни (МЕРТУ) визнача-тиме !нвестиц!йн! проекти зг!дно з критер!ями. Держбанки випускають довгостроков! обл!гаци (на 3-5 рок!в) п!д ц! проекти з дох!дн!стю 6-7% р!чних, причому НБУ викуповуе у св!й портфель частину ОВДП, як! знаходяться в портфел!
Рисунок 2. Цшт папери (торгов!, на продаж i до погашения) в Ощадбанку та Укрекс1мбанку, млрд. грн.
Джерело: НБУ, фмансова зв1тн/сть банмв.
цих банк1в, нин 1'хн1й обсяг становить понад 61 млрд. грн. [7], а вони отримують кошти на 'Ухне придбання (здмснення ан-дерайтингу).
НБУ викуповуе в них ОВДП, вщповщно надаючи довгос-троков! кошти. 1хн1й загальний обсяг може становити до 60 млрд. грн.
Р1зниця, яка покриватиме доходи цих банюв вщ утриман-ня ОВДП (нин становлять 14,2% по 5-р1чних ОВДП) та ви-трати на надання ними коотв пщ ц проекти (близько 7%) сплачуеться з надходжень вщ ОВДП, як одержан! НБУ (при-бутки НБУ вщ утримання понад 130 млрд. грн. ОВДП у своему портфел! нин перераховуються до держбюджету, i в даному випадку обсяги обл^ацй як! викупаються за зниже-ною дохщнютю, мають бути узгоджен з НБУ).
Висновки
Переваги даного мехаызму полягають в такому:
• Кошти опосередковано спрямовуються в реальний сектор, а не лише на покриття бюджетного дефщиту (без додат-ково'У ем!сп).
• Обсяги ОВДП на фЫансовому ринку зменшуються, таким чином дохщнють за ними знижуеться, що дае можли-вють розмщувати нов! випуски з нижчою дохщнютю.
• Ризики мУм!зуються шляхом: 1) фтьтрування проект!в через визначен критери; 2) можливост продажу цих обл!га-фй з дисконтом у раз! необхщносл; 3) запровадження даного мехаызму поетапно з коригуванням обсяпв продажу,
npMHOMy Bifl6yBaeTbcn ue no xofly 3aranbHoro 3Hi/ixeHHA flo-xiflHOCTei/i 3a OBfln.
OaKTMHHo 6aHKii 3aMiHnraTb OBfln, i^o 3HaxoflflTbcn b i'x-HboMy nopT^eni, Ha pecypc, nKi/ii/i cnpnMoByeTbcn b peanbHw/i ceKTop, i npoBoflflTb pe6anaHcyBaHHn i'xHboro nopT^enra.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n:
1. U.S. Companies Stashing More Cash Abroad As Stockpiles Hit Record $1.45T. Forbes. [EneKTpoH. pecypc]: http://www.forbes.com/si-tes/afontevecchia/2013/03/19/u-s-companies-stashing-mo-re-cash-abroad-as-stock-piles-hit-record-1-45
2. TeopeTiHHi acneKTi <£opMyBaHHfl apxiTeKTypi <£iHaHcoBoro cti-MynroBaHHn eKoHoMiHHoro 3pocTaHHn / A.n. bo**ob, OTI. rpiHbKo // ®iHaHci yKpaiHi. - 2012. - №10. - C. 20-33.
3. Policy Responses to the Economic Crisis: Investing in Innovation for Long-term Growth. OECD. 2009. - 39 p.
4. A. Havas, D. Schartinger and M. Weber. The Impact of Foresight on Innovation Policy-making: Recent Experiences and Future Perspectives. Research Evaluation, 19(2), June 2010, p. 91-104.
5. Business Creation in Germany. A Slow Climb. The Economist. October 5th, 2013.
6. HaKa3 №243 MiHicTepcTBa eKoHoMiHHoro po3BiTKy i TopriBni yKpaiHi npo 3aTBepfl*eHHH MeTofliiKii npoBefleHHn flep^aBHo'i eKcnepTi3i iHBe-cTuqiMHux npoeKTiB Ta <£opMii BicHoBKy 3a ii pe3ynbTaTaMii 13.03.2013.
7. Po3paxoBaHo 3a flaHiiMii HBy. flaHi <£iHaHcoBoi' 3BiTHocTi 6aHKiB cTa-hom Ha 01.10.2013. [EneKTpoH. pecypc]: http://www.bank.gov.ua/con-trol/uk/publish/category?cat_id=64097
УДК 336.532.1/.3
1.В. ВЛАСОВА,
к.е.н., доцент кафедри банк'юських iнвестиц1й, Кивський нацюнальний економ1чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
я я я w ^ я
Оцшка 1нвестиц1ино1 привабливосп об'еклв ¡нвестування
У статт автором досл'/джено змют понять «нвестицйна привабливсть» та «нвестицйний шмат», виокремлено рiвнi комплексноi оцнки iнвестицiйно¡ привабливост об'екИв нвестування. Оцнено нвести^йну привабливсть Украни на макроекономiчному р^вн! шляхом анапзу динамки мiжнародних нвести^йних рейтинпв крани.
Ключов! слова: iнвестицiйна привабливсть, нвести-цйний кл!мат, твести^йний 'шдж, iндекс глобально'1' конкурентоспроможносл.
В статье автором исследована суть понятий «инвестиционная привлекательность» и «инвестиционный климат», выделены уровни комплексной оценки инвестиционной привлекательности объектов инвестирования. Дана оценка инвестиционной привлекательности Украины на макроэкономическом уровне путем анализа динамики международных инвестиционных рейтингов страны.
© I.B. ВЛАСОВА, 2014
Ключевые слова: инвестиционная привлекательность, инвестиционный климат, инвестиционный имидж, индекс глобальной конкурентоспособности.
The article deals with the investigation of «investment attractiveness» and «investment climate» essence concepts, the levels of comprehensive evaluation of investment objects attractiveness have been defined. The investment attractiveness of Ukraine at the macroeconomic level by analyzing dynamics of international investment ratings have been analyzed.
Keywords: investment attractiveness, investment climate, investment image, the Global Competitiveness Index.
Постановка проблеми. Важливою передумовою ефек-тивно'У реал!зацп завдання ¡з залучення ¡нвестицмних ре-сурав до кра'Уни, репону або галуз! е здмснення об'ективно'У комплексно! оцЫки Ух швестицйноТ привабливостк За умов
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014 51
