CC BY
33
Вюник КиТвського нацюнального уыверситету ¡мен Тараса Шевченка. Фтософт. Пол¡толог¡я. - 2010. -Вип. 94 - 96. - С. 87-93.
3. МЫакова Т. П. Пдходи до оц¡нювання якост¡ ви-що! осв¡ти / Т. П. МЫакова // Economic Annals-XXI. - 2012. - № 7 - 8. - С. 50-52.
4. Про затвердження перелку галузей знань ¡ спе-ц¡альностейl за якими здмснюеться п¡дготовка здо-бувач¡в вищоТ осв¡ти: Постанова Kаб¡нету M¡н¡стр¡в УкраТни в¡д 29.04.2015 р. № 266 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/266-2015-n/page
5. Про затвердження перелку наукових спец^ль-ностей: Наказ МУстерства осв¡ти ¡ науки УкраТни вщ 14.09.2011 р. № 1057 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ z1133-11/page
6. Розвиток системи забезпечення якост вищоТ осв¡ти в Укра'У: ¡нформац¡йно-анал¡тичний огляд / [Кол. авт.: Добко Т., Золотарьова I., Калашнкова С., Ковтунець В., Курбатов С., Линьова I., Луговий В., Прохор I., Рашкевич Ю., Скорська I., Таланова Ж.|Ф¡н¡ков Т., Шаров С.; за заг. ред. С. КалашнковоТ та В. Лугового]. - К. : НВЦ «Прюритети», 2015. - 84 с.
7. Ca^0H0Ba B. Bfl0cK0HaneHHn MeioflonoriHHi/ix nifl-xofliB flo oqiHKM nKocii bi/iioT ocBiii/i ak 3aranbH0flep-xaBHoro npiop/ieiy / B. Ca$0H0Ba // EK0H0Mici. -2011. - № 1. - C. 54-59.
8. CiaHKeB/iH I. B. CyiHicib noHnrrn «nKicib biioT ocBi-ii/i» b cynacH/x yM0Bax po3B/iKy / CiaHKeB/iH I. B. // Economic Annals-XXI. - 2015, № 9 - 10. - C. 60-63.
9. Oinoco^cbKo-MeioflononHHi 3acafl/ niflBi/|eH-ha nKocii B/|oT ocBii/ YKpaTHM: eBponeficbKufi B/Mip : MoHorpa^m / [aBi. Kon.: B. AHflpyieHKo (KepiBH/K), M. EoMneHKo, R Top6yH0Ba, I. HaflonbHi/M ia iH.] - K. : ne-flaroriHHa flyMKa, 2012. - 220 c.
10. The Global Competitiveness Report 2014 - 2015 [EneKipoHH/M pecypc]. - Pexi/iM flociyny : http:// www.weforum.org/reports/global-competitiveness-report-2014-2015.
11. The Global Competitiveness Report 2015 -2016 [EneKipoHH/M pecypc]. - Pexi/iM flociyny : http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/competitiveness-rankings/
12. The Global Competitiveness Report 2016 - 2017 [EneKipoHH/M pecypc]. - Pexi/iM flociyny: https://www. weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2016-2017-1
0.0. ЛЯХОВА,
к.е.н., доцент кафедри ¡нвестицйно! д'1яльност1 ДВНЗ «Ки'/вський нацональний економчний ун'1верситет ¡мен Вадима Гетьмана»
Спец1ал1зована проектна компашя в проектному фшансуванш ¡нфраструктури: св1товий досвщ
V статт'1 досл'щжено сутнсть проектного фнансування ¡нфраструктури на принципах державно-приватного партнерства як системи ф'1нансово-кредитних та догов'1рних в'щносин учасниюв проекту ¡з застосуванням елементв ф¡нансового ¡нжин'1рингу. Розглядаються особливост'1 д^яльност спе^а-л'зовано! проектной компанИ' в межах такого проектного фнансування та перспективи застосування проектного фнансування ¡нфраструктури для оновлення транспортно'1' системи Vкраiни.
КлючовI слова: ¡нвестицИ, проектне фнансування, спец¡ал¡зована проектна компаня, держав-но-приватне партнерство, ¡нфраструктурний проект, транспортна ¡нфраструктура.
Е.А. ЛЯХОВА, к. э. н., доцент кафедры инвестиционной деятельности, ГВVЗ «КНЭV имени Вадима Гетьмана»
Специализированная проектная компания в проектном финансировании инфраструктуры: мировой опыт
В статье исследована сущность проектного финансирования инфраструктуры, которая базируется на принципах государственно-частного партнерства как системы финансово-кредитных и договорных отношений участников проекта с применением элементов финансового инжиниринга. Рассматриваются особенности деятельности специализированной проектной компании в рамках такого проектного финансирования и перспективы применения проектного финансирования инфраструктуры для обновления транспортной системы Vкраины.
© 0.0. ЛЯХОВА, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраТж №6 (193)/2017 73
Ключевые слова: инвестиции, проектное финансирование, специализированная проектная компания, государственно-частное партнерство, инфраструктурные проекты, транспортная инфраструктура.
О. LIAKHOVA,
Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor Department of Investment Activity Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
A special purpose vehicle in the project infrastructure
financing: world experience
The article is devoted to «infrastructure project financing» nature investigation which is based on principles of public-private partnership. Such partnership is considered to be a system of a project participants' financial-credit and contract relations with use of some financial engineering elements. Several features of a specialized project company activity which carries out its business in project financing area are considered as well as perspectives of infrastructure project financing use to renovate a transport system of Ukraine.
Keywords: investment, project financing, special purpose vehicle, public-private partnership, infrastructure project, transport infrastructure.
Постановка проблеми. Традиц^но у в^чизня-них наукових дослщженнях акцентуеться увага на необхщност реал^ацм ¡нфраструктурних проекта виключно за рахунок державних коштю, однак в силу обмеженост бюджетних ресурса у сучасних умовах розвитку в^чизняно! економки УкраТни основну увагу слщ придтяти реал^ацм значущих проекта з використанням мехаызму проектного фЫансування на принципах державно-приватно! партнерства з поеднанням бюджетного та ква-зНбюджетного фЫансування проекта. Ц акту-альн¡ питання вимагають додаткового наукового обгрунтування та розробки нових фЫансових тех-нолог¡й, включаючи побудову фЫансово! стратеги залучення кошт¡в ¡нвесторю, порядку фЫансу-вання проект¡в, управлЫня грошовими потоками спец^зовано! проектно! компанп, тощо. Так¡ на-прями дослщження е мало досл¡дженими та вимагають бтьш глибокого анал¡зу.
Анал13 останшх дослгджень та публжацт. Теоретично! основою науково! статт е прац цг лого ряду таких заруб^них вчених, як А.Бар¡нов [1], В.Бочаров [2], Б.Ест [3], Е.Йескомб [4], С. Лебедев [5], В. Катасонов, Д. Морозов [6], та ¡н. Серед в^чизняних науков^в популяризува-ли змют проектного ф¡нансування: Г. Бардиш [7], В.Жуков [8], Т. Куриленко [9], Т. Майорова [10], А. Пересада [10], В. Сословський [11] та ¡н. Про-те приходиться констатувати, що наукова роз-робка проблеми фЫансування ¡нфраструктурних проекта поки не мае системного характеру. Багато аспекта методолопчного та практичного
характеру висв^леы недостатньо повно ¡, таким чином, потребують розвитку.
Метою статл е розробка методолопчних засад проектного фЫансування ¡нфраструктурних проект¡в. Для досягнення мети було поставлено наступи завдання: дослщити сучасний ¡н-струментар¡й ф¡нансування складних проект¡в, пов'язаних з розвитком ¡нфраструктури; ¡ден-тифкувати поняття проектного ф¡нансування та проектного фЫансування ¡нфраструктурних про-ект¡в на принципах державно-приватного партнерства; проанал^увати сучасний мжнародний досв¡д реал^ацп ¡нфраструктурних проекта та можливостей його застосування в Укран
Виклад основного материалу. В умовах глоба-л^ацм свплво! економнно! системи ¡ набуття нею рис цтюносп роль ¡нфраструктурних галузей невпинно зростае, в¡дбуваeться !х диференц^цст, зростають к¡льк¡сн¡ та як¡сн¡ параметри !хньо! роботи.
Ключове м¡сце ¡нфраструктури в розвитку еконо-м¡ки будь-яко! кра!ни пов'язане з¡ станом продук-тивних сил ¡ територ¡альним подтом прац¡, а також з ефективнютю функц¡онування сфери матер^ль-ного виробництва. 1нфраструктурне облаштування економ¡ки, з одного боку, залежить вщ темп¡в його модерызацм, а з ¡ншого - е самост¡йним двигуном економ¡чного зростання кра!ни. Розвиток ¡нфраструктури, в свою чергу, пов'язаний ¡з специфг кою галузей ¡ рег¡он¡в та зд^снюеться в¡дпов¡дно до зм¡н у виробнич^ сфер¡.
Розглядаючи ¡нфраструктуру як сукупнють галузей ¡ вид^ д¡яльност¡, як¡ обслуговують основне
виробництво ¡ забезпечують його ефективну еко-ном¡чну дтльнють (виробнича ¡нфраструктура — транспорт, зв'язок, електроенергетика тощо) ¡ населення (соцтльна ¡нфраструктура — комплекс заклада охорони здоров'я, торг¡вл¡ тощо), можна стверджувати, що ¡нфраструктурн¡ об'екти характеризуються високою гнучкютю залежно в¡д р^ня !хнк виробничих ¡ соц¡альних фунщй, масштаб¡в створеного потенц¡алу та обсягу по-слуг, що ними надаються, а отже потребують значних ¡нвестиц¡й для свого розвитку.
За оцЫками, ¡нвестиц¡йн¡ витрати на ¡нфра-структуру у свтовому масштаб¡ мають тенденц¡ю до зростання з 4 трлн. дол. США на рк (у 2012 роц^ до 9 трлн. доларю на рк до к¡нця 2025 року. Загалом очкуеться ¡нвестувати близько 78 трильйоыв долар¡в в перюд м¡ж 2014 ¡ 2025 роками. Проте McKinsey Global Institute вважае, що св¡т повинен мУмально ¡нвестувати в середньому 3,3 трильйони доларю на р¡к в ¡нфраструктуру лише для п¡дтримки !! оч¡куваних темп¡в зростання.
За останне десятир¡ччя з моменту глобально! фЫансово! кризи, б¡льше 200 млрд. доларю США (див.рис.1) вкладено ¡нвестифйними фондами для освоення довгострокових ¡нвестицм в ¡нфраструктуру.
Приваблив¡сть кра!н свпу для ¡нфраструктурних ¡нвестор¡в у довгостроков^ перспектив¡ (5+рок¡в) в¡дображуe Глобальний ¡нфраструктурний ¡нвести-ц¡йний ¡ндекс (The Global Infrastructure Investment Index, GIII). Така оц¡нка грунтуеться на даних нацг онально! статистики ¡ в¡дкритих джерелах, ор^н-тованих на оч¡куваному попит на ¡нфраструктур-
н¡ ¡нвестицм, легкост ведення б¡знесу в тих кра!нах ¡ пор¡вняльних ¡ндексах ¡нвестиц¡йного ризику. В межах ¡ндексу GIII значна увага придтяеться ¡нди-каторам динам^му нацюнально! економ¡ки. Рей-тингування проводиться за 24 ¡ндикаторами, як¡ згрупован за 5 категор¡ями. Серед них:
1). Економнне середовище (попит на ¡нфраструктура ¡нвестицм, що базуеться на таких по-казниках, як зростання ВВП, зростання населення тощо);
2). Дтове середовище (насктьки приваблива кра!на для ¡нвестиц¡й, що базуеться на показни-ках, наприклад, легк¡сть ведення б¡знесу, свобода вщ корупцм);
3). Ризик ( ризик повернення ¡нвести^й кра!ни, що базуеться на р^ы тероризму в кра'У, ступен¡ захисту ¡нвестора тощо);
4). 1нфраструктура (в¡дносний рейтинг можли-востей ¡нфраструктури кра!ни та здатност !! поста-чальник¡в, що базуеться на загальый якост¡ ¡нфраструктури, якост м¡сцевих постачальник¡в тощо);
5). ФЫансове середовище (ступ¡нь п¡дтримки ¡нфраструктурних ¡нвестифй, отриманих з боку фЫансового середовища, що базуеться на по-казниках, таких як ступ¡нь та ефект оподаткуван-ня, доступн¡сть фЫансових послуг тощо).
Результати третього глобального ¡нфраструк-турного ¡нвестиц¡йного ¡ндексу (GIII) на 2016 рк пщкреслили, що найб¡льш привабливими ринками для ¡нвестора залишаються ринки таких кра!н, як¡ мають найсильн¡ший потенц^л зростання, най-безпечн¡ше б¡знес середовище, добре сформова-н¡ законодавч¡ та регуляторы системи та стабтьы
и
60 ООО ВО ООО § 40 ООО I 30 ООО я 20 ООО J 10 ООО
55 ООО
23 ООО 27 ООО
27 ООО
13 ООО
2007 2008 2009 2010
Роки
Рисунок 1. Каштальш ¡нвестицм ¡нвестицшних фонд1в свпу в розвиток ¡нфраструктури у перюд 2006-2016р.р. [12]
полп"ичы умови. В результат! таю краТ'ни як Онгапур, Канада, Катар, ОАЕ, Норвепя, Швецст, Малайзст, Великобританст, США та Нщерланди залишають-ся десяткою найпопулярыших у свт, як найбтьше ¡нвестували в ¡нфраструктуру. [13].
Враховуючи те, що ¡нфраструктура мае ¡стотний вплив на ефективнють функцюнування господа-рюючих суб'ект!в через участь виробничих та со-ц!альних послуг у створены споживно'Т вартост! ! ц!ни продукту, слщ говорити про важпивють роз-витку об'ект!в ¡нфраструктури або ф!нансування ¡нфраструктурних проект¡в. Проте ¡нфраструктурн¡ проекти, за звичай, потребують значних ¡нвести-ц^них вкладень, з одного боку, та мають складну техн¡чну та еколопчну специф¡ку, з ¡ншого.
Тому одним з найпоширеыших та часто най-ефективн¡ших механ¡зм¡в ф¡нансування великих ¡нфраструктурних проект^ у св¡тов¡й практик виступае проектне ф¡нансування.
Попри широке застосування схем проектного фЫансування у св¡т¡, його сутн¡сть науковц й практики вбачають по-р¡зному. Так, проектне фЫансування ¡нод¡ розглядають як «фЫансуван-ня з обмеженим регресом» або «ф¡нансування без регресу на позичальника»; або специф¡чний ф¡нансовий ¡нструмент за якого актив у фор-м¡ кредиту обм¡ню8ться на ¡нший актив у фор-м¡ потенфйних ф¡нансових ресурс¡в, що генеру-ються проектом. Також проектне фЫансування вважають напрямом фЫансування ¡нвестиц¡й, що забезпечуе техн¡ко-економ¡чну ефективн¡сть д¡яльност¡ п¡дпри8мства та дае можлив¡сть гене-рувати достатн для цього грошов¡ потоки.
1снуе також погляд на проектне фЫансування як поеднання р¡зних джерел та метода фЫансуван-ня конкретного проекту з розподтом ризик¡в серед його учасникв В зах¡дн¡й практик проектне ф¡нансування може ототожнюватися з проектним конструюванням (project designing) та представляв собою частину фЫансового ¡нжиырингу, що застосовуеться для побудови схем фЫансування.
З юридично'Т точки зору, проектне фЫансуван-ня е системою договор¡в та контракт¡в, що ви-значае права та обов'язки учасниюв проекту.
Стрижнем проектного фЫансування виступае ф¡нансовий ¡нжин¡ринг, або комплекс захода ф¡нансового впливу на дтльнють (у даному ви-падку на реал^ацш проекту), процес цтеспря-мованого використання нових фЫансових ¡н-струмен^в, нових схем ф¡нансування д¡яльност¡,
розробки ефективних ¡ннова^йних метод¡в та ¡н-струмент¡в ф¡нансового менеджменту та ризик-менеджменту. [14]
У проектному фЫансуваны ф¡нансовий ¡нжинг ринг включае в себе проектування, розробку та реал^ацш ¡нновафйних ф¡нансових ¡нструмент¡в для конкретного проекту, а також творчий пошук нових тдходю у залученн¡ та ефективному вико-ристанн¡ ф¡нансових ресурса, формуванн¡ оптимально'' структури фЫансових джерел, ¡нстру-мент¡в мУмюацй ризиюв проекту та ¡н.
Зрештою, враховуючи особливост проектного ф¡нансування в теорм та практиц¡, будемо роз-глядати його як систему фЫансово-кредитних та догов¡рних в¡дносин учасник¡в проекту ¡з засто-суванням елемент¡в фЫансового ¡нжин¡рингу, що вир¡зняeться в¡д ¡нших метод¡в ф¡нансування су-купн¡стю особливостей, пов'язаних з природою проекта, для яких вЫ використовуеться, за умови, що джерелами погашення заборгованост¡ висту-пають виключно грошов¡ потоки проекту. [14]
Зважаючи на особливост реал^ацп ¡нфраструктурних проект¡в та приймаючи до уваги той факт, що зазвичай важко забезпечити Т'х фЫан-сування лише на основ¡ приватного капралу. Тому актуальним може бути вибудовування схем взаемодм приватних ¡нвесторю та держави на принципах державно-приватного партнерства (ДПП, public-private partnership, РРР) в систем¡ проектного фЫансування.
ДПП отримало св^ розвиток у багатьох краТ'нах св^у, у р¡зних галузях та на вск р¡внях управлЫ-ня. Форми та методи тако'Т взаемодм залежать вщ р¡вня розвитку ринкових вщносин у конкретн¡й краТы, а також розвитку фЫансових ¡нструмен-т¡в та ¡нститулв, що забезпечують моб¡л¡зац¡ю втьних грошових кошт¡в приватних ¡нвестор¡в. В умовах ДПП держава виконуе функцм, вщповг дальн¡ за загальнодержавн¡ ¡нтереси, а за б^не-сом, в свою чергу, залишаються функцм, що забезпечують збтьшення сусп¡льного багатства та розвиток економки на основ¡ ефективного використання власного та запозиченого капралу.
На практиц¡ проектне фЫансування на принципах ДПП зазвичай реал^уеться через спе-ц^льно створену проектну компан¡ю (СПК або англ. Special Purpose Vehicle (СПВ) або Special Purpose Entity (СПЕ)), яка мае право зд^снювати буд^ництво та експлуатацш проекту. СПК представляв собою спец^зовану компан¡ю (юри-
дичну особу) з вузьким предметом дтльност або проектну компанш, яка створена для реал^ацм певного проекту ( див.рис.2 ).
СПК використовуеться для виконання р^них завдань за умови управлЫня грошовими потоками проекту, у тому числ1 для зниження подат-кового тягаря, мУмюаци ризиюв, сек'юритизацм актива, зниження вартост фЫансування проекту. 0собливостями такоТ компанм е те, що вона не вщповщае за зобов'язаннями засновниюв, мае самостйний баланс та мае право укладати тран-закцм в1д свого ¡менк
Дтльнють СПК залежить в¡д грошових при-плив¡в в процес¡ реал^ацм догов^них угод та / або вщ тариф¡в в¡д к¡нцевих споживач¡в, як по-чинаються лише п¡сля того, як буд^ництво буде завершено та проект почне працювати.
СПК як звичайна компант, мае засновника та спонсора. 0фщйно спонсорська компант вщ-окремлюе активи або види дтльност в¡д себе ¡ передае СПК. Дистан^йоваы активи або види дтльност не п¡длягають ризикам, як¡ притаман-н¡ спонсорськ¡й (основн¡й) компанм. Тут велике значення мае дистанцт мТж основною компанг ею та СПК. При вщсутност належноТ дистанцм,
новостворена компант не буде виступати СПК, а лише дочТрым п¡дприeмством основно!.
Як св¡дчить св¡товий досв¡д, у бшьшост випад-к¡в використання СПК е вимогою, встановленою державним сектором, фЫансистами, гарантами або п¡дрядниками проекту для приватно''' компанм. Концептуально мехаызм д¡яльност¡ СПК працюе у двор^нев^ систем¡: у юридичн¡й та фЫансов^ площин¡. Кр¡м того, р¡зн¡ ¡нфраструктурн проекти мають р¡зну структуру СПК. Наприклад, структура СПК кардинально вщр^няеться при реал^ацм проект¡в у сфер¡ енергоефективност¡, телекомунг кац¡йних, транспортних та соц^льних проект¡в.
Функц¡ональн¡сть СПК та и зв'язок з р^ними учасниками проекту визначають ф¡нансову стра-тег¡ю проектного ф¡нансування ¡нфраструктурних проекта за участю СПК. Через техннну та еко-лог¡чну складн¡сть зд^снення ¡нфраструктурних проект¡в, проект вимагае деяких витрат вже на етап проектування. Тому в цьому випадку доцтьно почати реалТзацш фЫансово''' стратегм за рахунок ¡нвести^й власних кошт¡в ^вестер^/спонсорю у проект. Це найпрост¡ший мехаызм накопичення кап¡талу. Сума власних коштв спонсор¡в, ¡нвесто-ваних на початковому етап проекту, достатня для
Кредитори
Борговий кап ¡тал
v
/
Гарантм
Обмежеж гарант»
1нвестори (спонсори) проекту
Власний каштал
v
Фшансове забезпечення проекту
Власники проектноТ компанм
СПЕЦ1АЛ130ВАНА ПРОЕКТНА КОМПАНИЯ (СПК)
"7Г
Л
а
Контракт на будшництво
ГПдрядник
/V
Контракт на експлуатащю та обслуговування проекту
Оператор проекту
Контракт на поставку сировини та матер1ал1в
Концесшна або лщензмна угода
I
Державш органи влади
Постачальник сировини та матер1ал1в
Рисунок 2. Схема оргашзацм проектного фшансування за участ СПК [14]
дiяльнocтi нa eтaпi пpoeктyвaння пpoeктy. Taк, нa ст^дм poзpoбки пpoeктy (пepeдiнвecтицiйнiй фa-зi житт8вoгo циклу пpoeктy) влacний ^пн^л пpo-eктy як пpaвилo пepeвaжae нaд бopгoвим. Пpoтe чepeз oб'eктивнi oбмeжeння oбcягy фiнaнcyвaння тaкиx пpoeктiв, cxeмa йoгo фiнaнcyвaння пepeд-бaчae дoпoвнeння iншими джepeлaми пpoтягoм пeвнoгo пepioдy чacy, ocoбливo нa eтaпi peaлiзaцiï, ocкiльки пpoeкт пoтpeбy8 пocтiйнoгo нaдxoджeння ocнoвниx фiнaнcoвиx pecypciв. ^му в пoдaльшo-му, нa cтaдiï peaлiзaцiï пpoeктy пoчинa8 дoмiнyвa-ти бopгoвий кaпiтaл. Зoкpeмa, збiльшити ^пн^л зa пpoeктoм мoжливo шляxoм випу^у oблiгaцiй, якщo в цьoмy е нaгaльнa пoтpeбa.
B пoдaльшoмy (пpoтягoм eкcплyaтaцiйнoï фa-зи життeвoгo циклу пpoeктy) мoжe бути збiльшe-нa чacткa влacнoгo кaпiтaлy пpивaтниx ^ecTO-piв. Пocтyпoвo, з poзвиткoм CñK тa збiльшeнням ïï мacштaбiв винигае пoтpeбa y дивepcифiкaцiï джepeл фiнaнcyвaння. Taким чинoм пo8днaння piзниx фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв y мeжax ф^нм-вoï cтpaтeгiï пpoeктy зaбeзпeчye йoгo нeoбxiдним кaпiтaлoм тa змeншy8 фiнaнcoвi pизики CñK. A цe в ^orci чepгy дoзвoляe пpoeктнiй кoмпaнiï cтвopити пoзитивнy кpeдитнy icтopiю тa oптимi-зyвaти бopгoвий тягap.
Heнaлeжнe нaлaштyвaння CñK e тягapeм для пpoeктy, щo мoжe змycити pecтpyктypизyвa-ти бopгoвий мexaнiзм i нaвiть cпpияти бaнкpyт-cтвy гiгaнтcькиx кoмпaнiй. Злaгoджeнi ж зycилля ypядy тa пpивaтнoгo ceктopy, a тaкoж cпpиятливi пoлiтичнi, пpaвoвi тa фiнaнcoвi мexaнiзми впли-вaтимyть нa пocтyпoвy peaлiзaцiю ycпiшнoï фг нaнcoвoï cтpaтeгiï CñK.
Toœ дiяльнicть cпeцiaлiзoвaниx пpoeктниx кoмпaнiй мae вaжливe знaчeння для ycпiшнo-ro фiнaнcoвoгo зaвepшeння iнфpacтpyктypниx пpoeктiв, щo здiйcнюютьcя нa пpинципax дep-жaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa.
Ha cьoгoднiшнiй дeнь ocнoвнi нaпpямки pин-кoвoï тpaнcфopмaцiï iнфpacтpyктypи Укpaïни бa-зyютьcя нa вiдпoвiдниx пoлoжeнняx зaгaльнo-
дepжaвнoï Пocтaнoви ^б^ту Miнicтpiв Укpaïни «ñpo зaтвepджeння Дepжaвнoï cтpaтeгiï perio-нaльнoгo poзвиткy нa пepioд дo 2Q2Q poкy».
Звaжaючи нa тoй фaкт, щo тpaнcпopтнa Ыф-pacтpyктypa Укpaïни e oднieю з нaйвaжливiшиx iнфpacтpyктypниx гaлyзeй мaтepiaльнoгo виpoб-ництвa, якa зaбeзпeчy8 виpoбничi i нeвиpoбничi пoтpeби eкoнoмiки тa нaceлeння в ycix видax пe-peвeзeнь, тo йoгo eфeктивнe фyнкцioнyвaння e нeoбxiднoю yмoвoю cтaбiлiзaцiï, cтpyктypниx пe-peтвopeнь eкoнoмiки, poзвиткy зoвнiшньoeкoнo-мiчнoï дiяльнocтi, зaдoвoлeння пoтpeб нaceлeння тa cycпiльнoгo виpoбництвa y пepeвeзeнняx, зa-xиcтi eкoнoмiчниx iнтepeciв Укpaïни.
B цiлoмy, тpaнcпopтнa cиcтeмa Укpaïни мa8 ic-тoтний пoтeнцiaл для пoлiпшeння cyкyпнoï пpoдyк-тивнocтi тa peгioнaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнoc-тi, пpoтe вимaгae вeликиx iнвecтицiй в aвтoдopoги i зaлiзницi. Taк, y 2Q12 p. пiдпpиeмcтвaми тpaн-cпopтнoгo ceктopy ocвoeнo мaйжe 27,5 млpд. гpн. ^ec™^^ щo cтaнoвилo близькo 11% зaгaльнo-ro oбcягy iнвecтицiй в eкoнoмiкy Укpaïни. Пpoтягoм нacтyпниx двox po^ iнвecтицiï y тpaнcпopтнy cиc-тeмy змeншyвaлиcя, i вiдпoвiднo y 2Q13 тa 2Q14 p.p. cтaнoвили мaйжe 16 млpд. гpн. тa 14 млpд гpн., щo cклaдaлo 7% зaгaльнoгo oбcягy iнвecтицiй в eкoнoмiкy. Зa ocтaннi двa poки cитyaцiя y визнa-чeнoмy нaпpямi дeщo пoкpaщилacя (див. тaблицю).
He дивлячиcь нa дeякe пoкpaщeння фiнaнcy-вaння тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи Укpaïни, oд-нaк вoнa пpoдoвжy8 вiдчyвaти гocтpy нecтaчy Ы-вecтицiй для cвoгo poзвиткy. Звaжaючи нa тe, щo нa фiнaнcyвaння y cфepi iнфpacтpyктypи з дep-жaвнoгo бюджeтy Укpaïни y 2Q17 p. зaплaнoвa-нo видiлити 64 123 тим. гpн., щo cтaнoвить ли-rne мaйжe Q,Q1% видaткiв зaгaльнoгo фoндy Бюджeтy Укpaïни [16], вoднoчac poзвитoк тpaн-cпopтнoï iнфpacтpyктypи y кpaïнax 6C e oднieю з нaйбiльшиx cтaтeй бюджeтниx витpaт. Toœ мйж-нa cтвepджyвaти, щo збepeжeтьcя тeндeнцiя iн-вecтyвaння тpaнcпopтнoгo ceктopy пepeвaжнo зa paxyнoк влacниx кoштiв пiдпpи8мcтв тpaнcпopтy
Iнвecтицiï в ocнoвний кaпiтaл ça видaми трaнcпoрту в Укрaïнi, млн.грн. [15]
Вид трaнcпoрту 2012 р. 2013 р. 2014р. 2015р. 2016р.
Haзeмний 12 6Q4,B 4BQB,5 3455,B 7,21B,Q 14957,2
Boдний 113,5 91,1 2QB,1 333,B 234,1
Aвiaцiйний 779,Q 519,4 32Q,1 65B,7 697,6
Дoпoмiжнi тpaнcпopтнi пocлyги 14334,7 1Q756,4 9972,Q BQ67,5 8848,8
Yci види тpaнcпopтy 27 B32,Q 16 175,4 13956,Q 16 27B,Q 24 737,7
та кредита банюв. Проте згщно з оцЫками Свг тового банку, УкраТна мала б витрачати близько 1,5 вщсотка ВВП лише на утримання автошля-хщ, а потреба в ¡нвестицтх скпадае приблизно 2,5 млрд. дол. на наступи 5 рок¡в [17]
Висновки
Ф¡нансування ¡нфраструктурних проект¡в УкраТни позитивно вплине, зокрема, на транспортну забезпеченють краТни як важливу складову ¡нф-раструктури економ¡ки УкраТни, а також на за-доволення потреб економки та виробництва у перевезеннях, стимулюватиме економ¡чне зрос-тання краТни, сприятиме залученню квалфкова-них кадрю, призведе до впровадження ¡ннова-ц^них процес¡в та технолог¡й, а також пщыме ТТ конкурентоздатн¡сть на мжнародних ринках.
Також формування нацюнально-економнноТ' системи ринкового типу, та шлях до бвропейсько! економнно! системи висувають перед УкраТною вимоги реоргаызацм транспортно-економ¡чних зв'язюв, п¡двищення основних технко-економн-них показниюв д¡яльност¡ вс¡х вид¡в транспорту.
Реал^ацт таких крок¡в вимагае масштабних ¡нвести^й ¡ непростих орган¡зац¡йних р¡шень. Тож з метою реал^ацп великих ¡нфраструктурних проекта в умовах браку достатых бюджетних та кваз¡-бюджетних коштв доц¡льно викорис-товувати механ¡зм проектного фЫансування на принципах ДПП як один ¡з поширених механ¡зм¡в фЫансування ¡нфраструктури у св¡тов¡й практиц¡.
Список використаних джерел
1. Проджект файненсинг. Технологии финансирования инвестиционных проектов [Текст] : практикум / А. Э. Баринов. - М. : Ось-89, 2007. - 432 с.
2. Бочаров В.В. Финансовый инжиниринг / Бочаров В.В. - СПб. : Питер, 2004. - 400 с.
3. B.C. Esty, Modern Project Finance: A Casebook / John Wiley & Sons, 2004 p.25
4. Йескомб Э.Р. Принципы проектного финансирования / Э.Р. Йескомб; пер. с англ. И.В.Васильевской / Под общ. ред. Д.А. Рябых. - М.: Вершина, 2008. - С.98-100.
5. Лебедев П. Проектное финансирование: Факторы успеха // Консультант. - 2005. - №11. / [Електронний
ресурс] // Режим доступу до матерев: www.iteam.ru/ publications/project/section_36/article_2419
6. Катасонов В.Ю. Проектне фЫансування /В.Ю. Ка-тасонов, Д.С. Морозов. - М.: «АНКИ», 2000 р. - 272 с.
7. Бардиш Г. О. Проектне фЫансування : пщручник / Г. О. Бардиш. - К.: Хай-Тек Прес, 2008. - 463 с.
8. Жуков В.В. Проектне фЫансування : навч. Поаб-ник / В.В. Жуков. - 2-ге вид. [випр. ¡ доп.]. - Харьков : Вид-во «1НЖЕК», 2004. - 236 с.
9. Куриленко Т. П. Проектне фЫансування / Т. П. Куриленко. - К.: Кондор, 2006. - 208 с.
10. Пересада А. А. Проектне фЫансування: Пщручник / Пересада А. А., Майорова Т. В., Ляхова О. О. - К.: КНЕУ, 2005. - 735 c.
11. Сословський В.Г. Проектне фЫансування / В.Г. Сословський. - Львю: Новий Св^ - 2000», 2011. - 261с.
12. Global infrastructure investment : The role of private capital in the delivery of essential assets and services [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.pwc.com/gx/en/industries/assets/pwc-giia-global-infrastructure-investment-2017-web.pdf
13. ARCADIS: third global infrastructure investment index 2016 bridging the investment gap [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://www.arcadis.com/ media/3/7/E/%7B37E96DF6-82D5-45A6-87D8-5427637E736D%7DAG1015_GIII%20 2016_0NLINE%20FINAL_SINGLE%20PAGES.pdf
14. Майорова Т.В., Ляхова О.О. Система оргаыза-цм процесу проектного фЫансування ФЫанси, облк ¡ аудит / Майорова Т.В., Ляхова О.О. // ФЫанси, облк ¡ аудит: зб.наук.праць ДВНЗ «КиТвський нацюнальний економнний уыверситет ¡м. Вадима Гетьмана. - ви-пуск 2 (28). - КиТв: КНЕУ, 2016. - С.104-117
15. Офщйний сайт мУстерства ¡нфраструктури УкраТни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.mtu.gov.ua/content/byudzhet-ministerstva.html
16. Закон УкраТни «Про державний бюджет УкраТни на 2017 рк» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/1801-19
17. ВБ: Траспортная система Украины нуждается в миллиардных инвестициях [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ ru/news/-/269821/vb-trasportnaya-sistema-ukrainy-nuzhdaetsya-v-milliardnyh-investitsiyah
