CC BY
31
31.Kindleberger, Ch. (1968). International Economics. Homewood.
32.Laulajainen, R., Stafford, H. A. (1995). Corporate Geography: Business location principles and cases. London: Kluwer Academic Publisher.
33.Ozawa, T. (1992). Foreign direct investment and economic development, Transnational Corporation, Vol.°1 No. 1 (February).
34.Rostow, W. (1960). The Stages of Economic Growth: A Non-Communist, Manifesto.
35.Wever, Е. (1984). Friesland: Spatial dynamics within a dynamic company. The Corporate Firm in a Changing World Economy: case studies in the geography.
36. World Investment Report (1993). Transnational Corporationsand Integrated International Production. UN, NewYork, P. 91.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бахур HaAÎH BiKTopiBHa, головний консультант сектору регюнальних стратегш, Центру регюнальних дослщжень
Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень вул. Алмазова 18/7, м. Кив, 01133, Украша e-mail: Nadin_B@ukr.net orcid.org/0000-0003-3025-6763
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бахур Надежда Викторовна, главный консультант сектора региональных стратегий, Центра региональных исследований
Национальный институт стратегических исследований ул. Алмазова 18/7, г. Киев, 01133, Украина e-mail: Nadin_B@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Bakhur Nadiia, chief consultant Sector of Regional Strategies Center for Regional Studies The National Institute for Strategic Studies st. Almazova, 7a, Kyiv, 01030, Ukraine e-mail: Nadin_B@ukr.net
Рецензент: Жук Микола Васильович, доктор економiчних наук, професор кафедри менеджменту, публiчного управлшня та адмшютрування Подтьського державного аграрно-техшчного ушверситету.
Подано до редакци 30.06.2020 Прийнято до друку 18.07.2020
УДК 339.5:338 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-20-30
1НСТИТУЦ1ЙН1 ОСНОВИ АКТИВ1ЗАЦП ЕКСПОРТООРЮНТОВАНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 АГРАРНИХ ПЩПРИеМСТВ УКРАТНИ В УМОВАХ ПОГЛИБЕННЯ еВРО1НТЕГРАЦП
Жук М. В., Бшянський Ю. О.
Предметом досл'1дження е теоретико-методологiчнi та практичнi засади дослдження впливу '¡нституцшного середовища на ефективнсть експортоор'ентованого виробництва п1'дприемств аграрного сектору економки та актив'зацУУ Ух зовн'шньоеконом'нноУ д'яльност'! на европейському ринку с'тьськогосподарсько'У продукций
Метою роботи е розробка теоретичних засад / практичних рекоменда^й щодо запровадження ефективноУ системи '¡нституцшного забезпечення акти&зацУУ експортноУ д'яльност'! аграрних п1'дприемств на европейському вектор/ розвитку.
Методолог'чною основою статт'1 стали загальнонауков методи теоретичних та ем^ричних наукових дошджень, спе^альн методи наукового пзнання. Для проведення дослдження були використанi методи: д'алектичний, економко-статистичний, балансовий, нормативний, економко-математичний, економ'чних пор!внянь, групування, граф'нний, системно-структурного аналзу i синтезу.
Результати роботи. В статт'1 дослджено вплив '¡нституцшного середовище на розвиток експортоор'ентовано'У дiяльност/ втчизняних аграрних п1'дприемств в умовах поглиблення евро'ттеграцшного процесу. Запропонован заходи нститу^йного й органiзацiйно-економiчного характеру, спрямованих на посилення експортного потен^алу п1'дприемств аграрно-продовольчого комплексу та пдвищення Ух конкурентоздатност/ на спльному ринку с'тьськогосподарсько'У продукцИ краУн - членв €С.
20
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 46
© Жук М. В., Бшянський Ю. О., 2020
Галузь застосування результатiв. Результати й висновки можуть бути використанi при розробц стратеги виходу п1'дприемств аграрно-продовольчого комплексу на европейський ринок с'шьськогосподарськоУ продукцП, пiдготовцi фах1вц1в в галуз/ мiжнародних економ'чних в'дносин та зовшшньо'У торгiвлi.
Висновки. Анал'з сучасного стану експортоор'ентованоУ д'яльност'! украУнських п1'дприемств аграрного сектору економки засв'дчуе необх'дн'ють проведення структурночнститу^йно'У трансформацп систем/ оргашзацп зовшшньоеконом'чно'У д'яльност'! суб'ект'1в господарювання. В умовах поглиблення евроiнтеграцiйного процесу,функцонування п1'дприемств аграрного сектору економки п'ддан'! суттевому впливу внутршнього i зовншнього нститу^йного / ринкового середовища. В'дпов'дно, це в'дображаеться на економ'чних показниках Ух д'яльност'! та конкурентоспроможност/ украУнськоУ с'шьськогосподарськоУ продукцп на европейському ринку. 1нститу^йн умови / фактори, як'! уповльнюють вих'д украУнських аграрних п1'дприемств на европейський ринок, наступш.недосконал'ють национально'/ системи земельно-ринкових вдносин, в'дсутн'ють ефективних '¡нститут'т власност'! i землекористування;неефективна структурночнститу^йна полтика держави в аграрнiй сферi; низький р'тень iнституцiйно'l'пiдтримки, стимулювання / регулювання експортоор'ентовано'Уд'яльност'! аграрних пiдприемств; нев'дпов'дн'ють вiтчизняноl' с'тьськогосподарсько'У i харчовоУ продукцп европейським вимогам / стандартам; недосконалсть системи контролю якост'! виробництва, збергання, транспортування харчовоУ продукцп' тощо.
Ключов'1 слова: аграрнi пiдприемства, експортоор'ентована д'яльн'ють, структурночнститу^йна трансформа^я, '¡нститути ринковоУ економки, евроiнтеграцiйний процес, европейський аграрний ринок, тарифнi / нетарифнi обмеження, стандартиза^я с'шьськогосподарськоУ продукцп'.
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ АКТИВИЗАЦИИ ЭКСПОРТООРИЕНТИРОВАННОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АГРАРНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ УГЛУБЛЕНИЯ
ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
Жук Н. В., Билянский Ю. А.
Предметом исследования выступают теоретико-методологические и практические основы исследования влияния институциональной среды на эффективность экспортно-ориентированного производства предприятий аграрного сектора экономики и активизации их внешнеэкономической деятельности на европейском рынке сельскохозяйственной продукции.
Целью работы является разработка теоретических основ и практических рекомендаций по внедрению эффективной системы институционного обеспечения активизации экспортной деятельности аграрных предприятий на европейском векторе развития.
Методологической основой статьи являются общенаучные методы теоретических и эмпирических исследований, специальные методы научного познания. Для проведения исследования были использованы методы: диалектический, экономико-статистический, балансовый, нормативный, экономико-математический, экономических сравнений, группировки, графический, системно-структурного анализа и синтеза.
Результаты работы. В статье исследовано влияние институциональной среды на развитие экспорт ориентированной деятельности отечественных аграрных предприятий в условиях углубления евро интеграционного процесса. Предложенные меры институционального и организационно-экономического характера, направленных на усиление экспортного потенциала предприятий аграрно-продовольственного комплекса и повышения конкурентоспособности на общем рынке сельскохозяйственной продукции стран - членов ЕС.
Область применения результатов. Результаты и выводы могут быть использованы при разработке стратегии выхода предприятий аграрно-продовольственного комплекса на европейский рынок сельскохозяйственной продукции, подготовке специалистов в области международных экономических отношений и внешней торговли.
Выводы. Анализ современного состояния экспортно-ориентированной деятельности украинских предприятий аграрного сектора экономики свидетельствует о необходимости проведения структурно-институциональной трансформации системе организации внешнеэкономической деятельности субъектов хозяйствования. В условиях углубления евро интеграционного процесса функционирования предприятий аграрного сектора экономики подвержены существенному влиянию внутреннего и внешнего институционального и рыночной среды. Соответственно, это отражается на экономических показателях их деятельности и конкурентоспособности украинской сельскохозяйственной продукции на европейском рынке. Институциональные условия и факторы, которые замедляют выход украинских аграрных предприятий на европейский рынок, следующие: несовершенство национальной системы земельно-рыночных отношений, отсутствие эффективных институтов собственности и землепользования; неэффективная структурно - институциональная политика государства в аграрной сфере; низкий уровень институциональной поддержки, стимулирования и регулирования экспортно-ориентированной деятельности аграрных предприятий;
несоответствие отечественной и пищевой продукции европейским требованиям и стандартам; несовершенство системы контроля качества производства, хранения, транспортировки пищевой продукции и тому подобное.
Ключевые слова: аграрные предприятия, экспортно-ориентированная деятельность, структурно-институциональная трансформация, институты рыночной экономики, евро интеграционный процесс, европейский аграрный рынок, тарифные и нетарифные ограничения, стандартизация сельскохозяйственной продукции.
INSTITUTIONAL BASES OF ACTIVATION OF EXPORT-ORIENTED ACTIVITIES OF AGRARIAN ENTERPRISES OF UKRAINE UNDER CONDITIONS OF DEEPENING OF EUROINTEGRATION
Zhuk Mykola Bilianskyi Yurii
The subject of the research is the theoretical, methodological and practical basis for studying the impact of the institutional environment on the efficiency of export-oriented production of enterprises in the agricultural sector of the economy and the activation of their foreign economic activities in the European agricultural market.
The purpose of the work is to develop theoretical foundations and practical recommendations for the implementation of an effective system of institutional support for the activation of export activities of agricultural enterprises in the European development vector.
Methodological basis of the article is General scientific methods of theoretical and empirical research, special methods of scientific knowledge. To conduct the research, the following methods were used: dialectical, economic-statistical, balance, normative, economic-mathematical, economic comparisons, grouping, graphic, system-structural analysis and synthesis.
Results of work. The article examines the impact of the institutional environment on the development of export-oriented activities of domestic agricultural enterprises in the conditions of deepening the European integration process. The author suggests measures of an institutional and organizational-economic nature aimed at strengthening the export potential of enterprises of the agricultural and food complex and increasing their competitiveness in the common market of agricultural products of the EU member States.
The field of application of results. The results and conclusions can be used in the development of a strategy for entering the European market of agricultural products for enterprises of the agricultural and food complex, training specialists in the field of international economic relations and foreign trade.
Conclusions. Analysis of the current state of export-oriented activities of Ukrainian enterprises in the agricultural sector of the economy indicates the need for structural and institutional transformation of the system of organization of foreign economic activity of economic entities. In the context of the deepening of the European integration process, the functioning of enterprises in the agricultural sector of the economy is significantly affected by the internal and external institutional and market environment. Accordingly, this is reflected in the economic indicators of their activities and the competitiveness of Ukrainian agricultural products in the European market. Institutional conditions and factors that slow down the entry of Ukrainian agricultural enterprises to the European market are the following: imperfection of the national system of land market relations, lack of effective institutions of ownership and land use; inefficient structural and institutional policy of the state in the agricultural sphere; low level of institutional support, stimulation and regulation of export-oriented activities of agricultural enterprises; noncompliance of domestic agricultural and food products with European requirements and standards; imperfect quality control system for production, storage, transportation of food products, etc.
Key words: agricultural enterprises, export-oriented activities, structural and institutional transformation, market economy institutions, European integration process, European agricultural market, tariff and non-tariff restrictions, standardization of agricultural products.
Постановка проблеми. В умовах поглиблення евро штеграцмних процеав для пщприемств аграрного сектору економш актуальним стае питання формування експортного потен^алу з метою aK^Bi3a^'i дiяльностi на европейському ринку, а також розширення (збереження) свою присутнють на внутршньому ринку шляхом посилення уже отриманих конкурентних переваг. Вплив на реалiзацiю експортоорiентовано''' моделi розвитку вп"чизняними пщприемствами аграрно-продовольчого комплексу мае структурночнституцмна трансформа^я внутршнього i зовншнього ринкового середовища. 1нституцмне середовище безпосередньо впливае на ефективнють експортно'' дiяльностi суб'екпв господарювання аграрно''' сфери та пщвищення конкурентоспроможносл укра'нських пщприемств на европейському ринку стьськогосподарськоТ продукцп
Анашз останшх дослщжень i публшацш. Питання Ыституцшне забезпечення розвитку зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi суб'екпв господарювання на теоретичному рiвнi стали предметом дослщження багатьох зарубiжних i укра'нських вчених-економспв. 1нституцмному аналiзу проблеми присвячен науковi прац Дж. Сакса, Дж. Сшлща, Е. Уорнера, Дж. Хатемi та Ыших. Процеси европейсько'' штеграцп та особливост оргашзацп внутршньогалузево''' торгiвлi в межах сптьного ринку були об'ектом дослщження низки теоретиш i практимв, а саме Б. Баласса, П. Вердума, М. Гарнье, П. Кругмана, К. Ланкастера, С. Е.Чемберлена та Ыших.
Через призму шституцшно''' теори визначали роль,мюце i значення шститу^в та шституцш в забезпечеш економiчного розвитку на мiжнародному i мiжрегiональному рiвнi таю вчен як Д. Норт, Р. Перротл, Р. ван Руден, Р. Томас та багато шших. Значенню експорту в економiчному розвитку кра'ни присвячеш науковi прац
представникiв рiзних економiчних течш, зокрема, це науковi роботи Р. I. МакКшона, Х. Ченерi, А. М. Страута та шших. У цьому напрямi активiзувалися науковi i практичнi дослiдження й вiтчизняних науков^в.
Зокрема, питанням оцiнки ефективностi зовнiшньоекономiчно'Т дiяльностi аграрних та iнших пщприемств присвяченi роботи П. Беленького, Н. Варшавсько'Т, М. Долiшнього, Ю. Лопатинського, А. Педька, П. Саблука. Оцшку впливу зовншнього i внутрiшнього шституцшного середовища на ефективнiсть функцiонування аграрного сектору в кра'Тнах свiту розкрит в наукових працях Анисенко О. В., Вакар К. В., Вастьево'Т Л. М., Олiйник Р. Ю., ОнегiноТ' В. М., Шибаево'Т Н. В., Стоянець Н. В., Сщенка В. Оргаыза^я та розвиток зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi вiтчизняних суб'ектiв аграрного господарювання, аналiз та оцiнка експортно'Т полп"ики краТ'ни, впливу внутрiшнього i зовншнього шституцшного середовища на ефективнiсть ТТ реалiзацiТ' стали предметом дослiдження Заскалкшо'Т О. М., КарасьовоТ' М. А., Квашi С. М., Ульянченка Ю. О., iнших дослiдникiв.
Аналiзуючи оприлюднен результати наукових дослiджень, можна зробити висновок, що питання впливу шституцшного середовища на оптимiзацiю експортоорiентованоТ дiяльностi пiдприемств вiтчизняного аграрного сектору економки в умовах посилення його евроштеграцшного вектору розвитку залишаються не в повнш мiрi розкритими. Як засвщчуе практика, украТнськi аграрнi пiдприемства, в першу чергу фермерськ господарства та суб'екти малого i середнього агробiзнесу, експортоорiентовану дiяльнiсть лише переорiентовують вщповщно до ринкових умов господарювання. Також потребуе свого виршення проблема пщвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних сiльськогосподарських пiдприемств на сптьному европейському ринку аграрноТ продукцп, визначення мюця та ролi нацюнальних i наднацiональних iнститутiв у процес органiзацiТ i розвитку Т'х експортоорiентованого виробництва.
Мета статтi - обфунтування напрямiв структурно-iнституцiйноТ трансформацп ринкового середовища для активiзацiТ експортоорiентованоТ дiяльностi пщприемств агропродовольчого комплексу на европейському векторi розвитку.
Виклад основного матерiалу дослщження. Аграрний сектор нацiональноТ' економiки володiе значним природно-ресурсним потенцiалом, а також природними конкурентними перевагами серед кра'Тн - члешв 6С. В порiвняннi iз кра'Тнами бвропи, Укра'Тна володiе найбiльшою площею сiльськогосподарських угiдь (70% територи держави), з яких майже 42 млн. га задiянi в стьськогосподарському виробництвi. Впродовж останнiх 5 рош частка економiчних одиниць стьськогосподарського виробництва складала близько 4% вщ загальноТ кiлькостi зареестрованих суб'ектiв господарсько'Т дiяльностi. При цьому, абсолютна Т'х бтьшють представлена аграрними пiдприемствами. На початок 2020 року в Укра'Тш зареестровано понад 76,3 тис. одиниць стьськогосподарських пщприемств, зокрема 50,5 тис. пщприемства та 25,8 тис. фiзичних оаб - пiдприемцiв. Кiлькiсть особистих селянських господарств склала майже 4 млн. одиниць iз площею земельних дтянок понад 6132 тис. га [20]. У в^чизняному аграрному секторi економки видiляються чотири основнi групи товаровиробниш, а саме господарськi товариства; пщприемства колективно'Т власностi; приватнi пщприемства, у т.ч. фермерськ господарства; особист селянськi господарства.
Особистi селянськi господарства (включаючи фiзичних осiб - пщприем^в) спецiалiзуються на виробництвi рослинницькоТ' i тваринницькоТ' продукцй', зокрема овочiв та фруктiв, не тiльки для власних потреб, але й для реалiзацiТ' на внутршньому аграрному ринку. На тепершшй час налiчуеться понад 4,1 млн. одиниць особистих селянських господарств. 1х частка у внутршньому виробництвi складае щорiчно вiд 35 до 45% загального обсягу нацiональноТ' аграрноТ' продукцй'. Вони забезпечують значну частку в окремих ТТ видах, а саме майже 97% картопл^ 89% овочiв на вщкритому фунт, 63% овочiв в теплицях, 90% продовольчих баштанних культур, 84% плодово-ягщних культур, 80% молока, 75% м'яса ВРХ, 59% м'яса свиней, 94% м'яса овець тощо [20].
Нацюнальш фермерськ господарства оргашзовують процес стьськогосподарського виробництва на власних або орендованих землях, де зайнят, в основному,члени ам'Т фермера, iнколи винаймають сезонних пра^внимв. Середня площа сiльськогосподарських угщь таких господарств коливаеться вiд десятш до п'яти-десяти тис. га. Бтьше 60% фермерських господарств виробляють сiльськогосподарську продукцiю на площi вщ 100 га до 2 тис. га. У 2019 роц функцюнувало 46,1 тис. фермерських господарств, як обробляли майже 4, 6 млн. га стьськогосподарських угщь, з яких 4,4 млн. га становила ртля.
Середньорiчна кiлькiсть працiвникiв у фермерських господарствах складае майже 80% економiчно активного населення стьсько'Т мiсцевостi. В структурi виробництва аграрноТ' продукцй фермерських господарств близько 90% займае рослинництво. На продукцш тваринництва, припадае менше 2% загального виробництва стьськогосподарсько'Т продукцй. Частка фермерських господарств у формуванн аграрного ВВП краТ'ни не перевищуе 6-7% впродовж останшх рош [20].
Ктькють приватних стьськогосподарських пщприемств на 2019 рк перевищила 45,5 тис. одиниць. Вони обробляли бтьше жж 20 млн. га стьськогосподарських угщь, в тому чи^ понад 19 млн. га ртлк В основному, вони також спецiалiзуються на виробництвi продукцй' рослинництва. Пщприемства колективно'Т форми власност представлен^ переважно, у виглядi виробничих та обслуговуючих кооперативiв. В^^чаеться щорiчне збiльшення функцiонуючих стьськогосподарських обслуговуючих кооперативiв. У 2019 р. в Укра'Тш налiчувалося 735 дшчих сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв: молочарських - 186 одиниць; iз обробiтку землi та збираннi врожаю - 162; плодоовочевих - 113; зернових - 41; м'ясних - до 35; кооперативiв з надання шших послуг - 198 одиниць [17].
Ктькють господарських i акцюнерних товариств постшно змшюеться i в 2019 роц становила бiльше 8,7 тис. одиниць, або понад 18% вщ загальноТ сукупност сiльськогосподарських пiдприемств у кра'Тж.
У розпорядженн пiдприeмств аграрного сектору знаходиться понад 39% уах стьськогосподарських угiдь, фермерськi господарства концентрують 10,4% всiх аграрних земель, а у власносл i користування населення
- 38,2%. Решта сiльськогосподарських угщь до теперiшнього часу не с в користування i вiдносяться до земель запасу. На тепершнш час у державнш власностi знаходилося 24,1% стьськогосподарських упдь, у приватнш
- 74,8%, комунальнш - 1,06%, колективнш - 0,04%.
Зокрема, це земельш дiлянки, якi вiднесенi до земель запасу та резервного фонду. Щороку зростае площа земель, що обробляються фермерськими господарствами. Так, якщо в 2000 роц вони обробляли 1,1 млн. га стьгоспугщь, то у 2019 роц цей показник збтьшився до 4,6 млн. га. За цей же перюд, у 2,5 разiв збiльшилася площа господарств населення. Земельними паями володiють близько 7 млн. громадян УкраТни
13 загальною площею пайових угiдь у 27,5 млн. га. Площа переданих в оренду земельних паТв перевищуе 60%, 17% приеднаш до шдивщуальних господарств без оформлення юридичноТ особи, 22% використовуеться без належноТ реестраци або зовсiм не перебувають у господарському об^у [20].
Показники використання стьськогосподарських земель для виробництва аграрно'' продукци в УкраТш щорiчно змшюються. Так, у 2017 роцi працювали 40,011 тис. аграрних пiдприемств, ям пiд посiви сiльськогосподарських культур використовували 27,046 млн. га. Зокрема, юридичними особами було зааяно 18,9 млн га, а особистими господарствами - 8,1 млн га. При цьому, фермерських пщприемств було зареестровано 39,864 тис. i вони обробляли 15,9 млн. га стьськогосподарських упдь. Також у цьому роц функцюнувало 146 великих агрохолдинпв, ям обробляли близько 3 млн. га.
Починаючи iз 2018 року, нам^ились тенденци щодо змши основних показникiв розвитку аграрного сектору краТни загалом. Загальна площа посiвiв сiльськогосподарських культур збiльшилася до 27,682 млн га, а мльмсть аграрних пщприемств зменшилась до 39,561 тис. одиниць. З них юридичш особи вирощували аграрну продукцш на 19,2 млн. га, а особист господарства - на 8,3 млн. га. Зменшилась майже на пiвтисячi й ктькють зареестрованих фермерських господарств, ям уже в 2018 роц обробляли 15,7 млн. га. Натомють, збтьшилась до 160 одиниць ктькють агрохолдинпв i вони обробляли вже 3,5 млн. га.
У 2019 роц збереглися тенденци вщносно збтьшення поавних площ сiльськогосподарських культур. Загальна площа посiвiв збiльшилася до 27,842 млн. га, але загальна ктькють компанш, ям були зайнятi в стьськогосподарському виробництвi, зменшилась до 38,451 тис. одиниць. При цьому особистими господарствами було зааяно 8,393 млн. га, а юридичними особи - 19,449 млн. га. Порiвняно iз попередшм роком зменшилась i мльмсть фермерських пщприемств (38268 одиниць), ям обробляють майже 16 млн. га стьськогосподарських упдь [20].
УкраТнський аграрний сектор в умовах переходу до ринкових вщносин зайняв провщне мюце в загальному випуску продукци (щорiчно понад 13% у фактичних цшах). Також, впродовж останнiх десяти ромв залишаеться стабiльним показник валовоТ' доданоТ вартостi, створений в аграрнiй сфер^ який коливаеться вiд
14 до 16%. Слщ зауважити що частка стьського господарства в загальнiй величин валовоТ доданоТ вартостi краТни порiвняно iз 1991 роком (майже 27%) постшно знижувалася [4]. Значне зниження приведеного показника обумовлене, насамперед, суттевим впливом шституцшних чиннимв, якi активiзувалися в умовах переходу до ринкових вщносин та глибокоТ структурно! трансформаци економiчноТ системи в краТнi.
Аналiзуючи результати оприлюднених дослiджень [2; 5; 8; 9; 14], можна зробити висновок, що в умовах поглиблення трансформацшних та штеграцшних процеав розвиток експортоорiентовaноТ дiяльностi суб'ектiв господарювання нацюнального аграрно-продовольчого комплексу базуеться, в основному,на наявному виробничо-сировинному i природно-ресурсному потен^ал^ а система iнституцiйного забезпечення й державноТ пiдтримки такоТ дiяльностi знаходиться на етап становлення [12].
В нових умовах господарювання дiяльнiсть експортоорiентовaних аграрних пiдприемств зазнае впливу низки Ыституцшних фaкторiв як внутрiшнього, так i зовнiшнього середовища. Вiдповiдно, виникае необхщнють проaнaлiзувaти Тх вплив на ефективнють виробництва продукци на експорт в^чизняними пщприемствами агропромислового комплексу. Зважаючи на те, що Ыституцмна трансформа^я зовншнього i внутрiшнього середовища безпосередньо впливае на ефективнють експортноТ дiяльностi вiтчизняних сiльськогосподaрських пiдприемств та суб'екпв зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, цей процес слщ розглядати системно i послiдовно.
Вплив Ыституцмних умов i чинникiв на систему мiжнaродноТ економiчноТ взаемоди i взaемовiдносин, а також оргaнiзaцiю i розвиток експортоорiентовaних аграрних пiдприемств прослщковуються на чотирьох рiвнях: мiкроiнституцiйному, мезоЫституцшному, мaкроiнституцiному i мегaiнституцiйному (евроiнтегрaцiйному/ глобальному). Видтеш рiвнi iнституцiйного середовища перебувають у постшному взаемозв'язку i взаемоди, тобто вищi iнституцiйнi рiвнi формують «середовище економiчноТ дiяльностi» i ринкове середовище для нижчих рiвнiв. Особливо це важливо для суб'ектiв експортноТ дiяльностi в aгрaрнiй сферi.
Саме пщприемства вiтчизняного аграрного сектору в своТй експортнiй дiяльностi пiддaються суттевому впливу зовшшнього i внутрiшнього шституцшного середовища, що прямо вiдобрaжaеться на результатах Тх господарськоТ дiяльностi та конкурентоспроможносл не тiльки на зовшшньому, але i на внутрiшньому ринках стьськогосподарськоТ продукцп [10; 13; 21]. Це засвщчують показники зовнiшньоторговельного об^у продукцiею агропромислового комплексу. Зокрема, його обсяг у 2019 ро^ склав 24,6 млрд. дол. США. При цьому експорт дорiвнювaв 19,5 млрд. дол. США, iмпорт - понад 3,1 млрд. дол. США. Зауважимо, що обсяги експорту перевищують обсяги iмпорту бтьше шж у 6 рaзiв, що свщчить про позитивний експортночмпортний баланс або сальдо.
Частка продукцiï аграрного сектору економки в загальному eKcnopTi кражи займае понад 42% [7; 11]. Починаючи з 2016 року, пюля трирiчного скорочення обсягiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi в аграрному секторi, вiдмiчаеться ïx позитивна динамiка (Рис. 1, 2). Йдеться про зростання в товарнш структурi вiтчизняного аграрно-продовольчого експорту зернових й олшних культур, олiï та залишки i вiдxоди переробки, а також м'яса птиц тощо. На ц групи товарiв припадае близько 85 % в аграрному експортк Основними ринками збуту залишаються три регюни: краУни Аз^, бвропейського Союзу й Африки, що становить понад 90% вартост украУнського експорту стьгосппродукци' [7; 11]. Третина вiтчизняного експорту стьгосппродукци - 33,9% у цш сукупностi припадае на краУни бвропейського Союзу. У перiод iз листопада 2018 р. до жовтня 2019 року вони закупили ïï на суму понад 7,5 млрд. евро.
80 70 60 50 40 30 20 10 0
17,9
17
16,7
50,06
14,6 15,3
17,8
18,6 22,1
küüü Продук^я АПК i харчовоУ пром-сл
— —Загальний експорт
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Рисунок 1. Динамка агропродовольчого експорту з Укра'ши (млрд. дол. США)
Джерело.розраховано за даними Державно!' служби статистики УкраУни.
На тепершнш час право експорту свое!' продукцй в краУни бвропейського Союзу мають 308 украУнських аграрних пщприемств iз майже 50 тис. пщприемств, як здшснюють стьськогосподарську дiяльнiсть. Серед них 22 виробники молока та молочноУ продукцй; 4 виробники м'яса птиц; 1 виробник продуктв iз м'яса птицi; 24 виробники риби; 4 виробники яець та яечноУ продукцй; 66 виробниш меду; 1 виробник харчового колагену; 1 виробник кишковоУ сировини; 5 виробниш равлиш тощо [7].
Рисунок 2. Динамка агропродовольчого iмпорту до Укра'ши (млрд. дол. США)
Джерело: розраховано за даними Державно'/' служби статистики УкраУни
Натомють,для уах виробникiв харчових продуклв iз 28 краУн - члешв 6С украУнський ринок повнютю вiдкритий, тобто не передбаченi обмеження Ух експорту за умови виконання встановлених в^чизняних
ÎMnopTHMX умов [6; 23]. При цьому украшсьм arpapHi пщприемства для експорту в кражи GC повинн проходити оцiнку системи державного контролю (з подальшою веpифiкaцieю) та отримувати дозволи на нього [16]. Так, якщо за 2012-2019 рр. iмпоpт стьськогосподарськоТ продукци зменшився з 7,5 млрд. дол. США до 6,1 млрд. дол. США, то експорт збтьшився з 17,9 млрд. дол. США до 22,1 млрд. дол. США [7; 11].
Впродовж останшх ромв в^^чаються значн регюнальш трансформаци зовшшньоторговельноТ дiяльностi суб'eктiв аграрного сектору нацюнальноТ економiки. Суттево змшилася геогpaфiя ïx зовнiшньоекономiчниx взaемовiдносин i взаемозв'язмв. Звiдси, pегiонaльнa структура мiжнapодного товapообiгу сiльськогосподapськоï пpодукцiï е достатньо диверсифкованою. У 2019 р. ключовими партнерами УкраТни у регюнальнш стpуктуpi товapообiгу сiльськогосподapськоï пpодукцiï були кражи бвропейського Союзу, частка яких становить 42,1%.
На краТни Ази' припадало 41,4% украшського товapообiгу стьськогосподарськоТ пpодукцiï, краТни Африки - 13,4%, краТни СНД - 6,9%, США - 1,1%, на ^i краТни свiту - 6,1%. Головними партнерами УкраТни у зовшшньоторговельному обоpотi за пщсумками 2019 р. виступають там краТни свiту як lндiя (майже 8,6%), бгипет (бiля 7%), Китай (майже 6%), 1спашя (4,82%), Туреччина (4,8%), Польща (4,5%), Нiдеpлaнди (4,39%), lтaлiя (бiля 4%), 1ран (понад 3,5%), Ымеччина (бiльше 3%) [7].
Переважну частку в^чизняного експорту стьськогосподарськоТ пpодукцiï формують зеpновi (майже 40% у загальнш стpуктуpi експорту), олiя (23,3%) та олiйнi культури (10,2%). Якщо aнaлiзувaти його товарну структуру, то найбтьше зростання показника частки вщбулося за рахунок збiльшення обсяпв експорту пшеницi, piпaку, м'яса i субпродуклв птицi, олiï, тютюну, яець та кондитерських виpобiв. У грошовому виpaзi у 2019 pоцi значну частку в експорт займали рослинн продукти: зеpновi культури - 1697,0 млн. дол. США; насшня та плоди олшних культур - 194,7 млн. дол. США; готовi продукти харчування - 580 млн. дол. США; жири та оли тваринного або рослинного походження - понад 977 млн. дол. США. У стpуктуpi експорту продукци тваринного походження найбтьша частка припадала на м'ясо та Тспвш субпродукти - 97,1 млн. дол. США, молоко та молочн продукти, яйця птиф; натуральний мед - 58,3 млн. дол. США. та ^i [1; 3; 11; 23].
Частка iмпоpту в загальнш стpуктуpi товарооб^ стьськогосподарськоТ продукци становить понад 20%. За пщсумками 2019 р. iмпоpт аграрно-продовольчоТ продукци збтьшився на 600,0 млн дол. США, або на 11% в поpiвняннi iз 2018 р. та оцшюеться в 6,1 млрд. дол. США. Основними постачальниками стьськогосподарськоТ продукци до УкраТни е краТни - члени 6С. Вартють ввезено!' аграрноТ продукци' з краш бвропи збтьшилася з $2,6 млрд 2018 року до $3,1 млрд в 2019 роц i склала 51% загального вп"чизняного iмпоpту.
Обсяги iмпоpтниx поставок з краТн Аз^ становили бтьше 18%, ЛатинськоТ Америки - 7,4%, Африки - 4,6%. Основними европейськими постачальниками агропродовольчих товapiв в Украшу у 2019 роц були стьськогосподарсьм виробники iз Польщi (659 млн. дол. США), Нмеччини (511 млн. дол. США), 1тали (394 млн. дол. США), Франци (269 млн. дол. США), НщерланФв (248 млн. дол. США), Норвеги (211 млн. дол. США), та 1спани (190 млн. дол. США). Велику частку в струю^ зapубiжниx поставок продукци аграрного сектору традицшно складають наступи товapнi групи: плодово-ягiднa пpодукцiя - 673 млн. дол. США, риба i морепродукти - 645 млн. дол. США; алкогольн i безалкогольн напоТ - 533 млн. дол. США; тютюновi вироби - 496 млн. дол. США; piзнi xapчовi продукти - 440 млн. дол. США; насшня олшних культур -340 млн. дол. США; какао-продукти i шоколад - 327 млн. дол. США [1; 11]. ^м того, збтьшилось постачання стьськогосподарськоТ пpодукцiï в Украшу з краТн ЛатинськоТ Америки i, зокрема, БразилГГ за окремими товарними пози^ями - плоди, гоpixи та цедра; тютюн та вироби з нього; риба, paкоподiбнi та молюски; какао боби, продукти з нього, шоколад.
Результати aнaлiзу експортного потен^алу украТнських пiдпpиемств аграрного сектору, формування Тх ресурсно!' бази та шституцшного забезпечення aктивiзaцiï зовнiшньоекономiчноï дiяльностi зaсвiдчуе необxiднiсть проведення структурних й шституцшних перетворень [19]. Поряд iз покращенням економiчного середовища в нових умовах господарювання, потребуе удосконалення дшчоТ системи оргашзаци, регулювання i стимулювання експортноТ дiяльностi суб'ектiв сiльськогосподapського виробництва. 1нституцшно-оргашзацшна тpaнсфоpмaцiя мае бути спрямована, в першу чергу, на aктивiзaцiю та пщвищення ефективностi експоpтооpiентовaноï дiяльностi украТнських аграрних пiдпpиемств, aдaптaцiï Тх до роботи на европейському та шших аграрних ринках.
У сукупносп внутр^шх i зовнiшнix iнституцiйниx чиннимв, ям безпосередньо впливають на розвиток зовнiшньоекономiчноï дiяльностi пiдпpиемств аграрного сектору та зростання обсяпв експорту Тх продукци на европейський ринок виступае:
1) наявнють високоТ мiжнapодноï конкуренци та широке запровадження iнституцiйного а не ринкового мехашзму державноТ пщтримки i стимулювання нaцiонaльного експорту в економiчно розвинутих краТнах свiту; широке застосування адмшютративних зaxодiв стримуючого характеру, спрямованих на захист внутр^нього аграрного ринку; використання шшими краТнами в piзниx формах пpотекцiонiстськиx методiв пщтримки нацюнальних товapовиpобникiв тощо;
2) низький piвень розвитку та недосконaлiсть системи стандартизаци, сеpтифiкaцiï та контролю якосп на всix етапах виробництва експортноТ продукци' вггчизняними аграрними пiдпpиемствaми, що безпосередньо впливае на piвень ïx конкурентоспроможносп;
3) вiдсутнiсть ефективноТ лопстичноТ iнфpaстpуктуpи для забезпечення нарощування в^чизняного експоpтооpiентовaного агарного виробництва, низький piвень представлення у краТн i транспортно-лопстичноТ меpежi загальноевропейського значення та одновекторнють кaнaлiв збуту на зовнiшньому аграрному ринку;
4) недосконалiсть iнституцiйного середовища здшснення ефективно!' експортоорiентованоï дiяльностi та вщсутнють дiевоï системи стимулювання, координаци', контролю, регулювання й управлiння зовнiшньоекономiчними процесами на нацiональному, регiональному i галузевому рiвняx;
5) вiдсутнiсть системно!' економiчноï взаемодiï i взаемовiдносин у переважно!' бiльшостi вiтчизняниx аграрних пщприемств iз европейськими партнерами; низький рiвень розвитку виробничих кооперацiйниx та штеграцшних зв'язкiв iз пiдприемствами краТн бвропейського Союзу, що обумовлюе недостатнi обсяги шоземного iнвестування експорторiентованого аграрного виробництва в УкраМ тощо.
Таким чином, здшснений нами комплексний аналiз результатв економiчноï дiяльностi украУнських аграрних пщприемств та ïx ресурсного потенцiалу для забезпечення стшкого розвитку в нових умовах господарювання дозволяе зробити висновки про наявнють значних резервiв i можливостей суттево наростити виробництво стьськогосподарськоТ продукцiï на експорт [18]. Разом з тим, недосконалють сучасноТ системи шституцшного забезпечення експортоорiентованоï моделi розвитку пщприемств аграрного сектору гальмуе ïx вихщ на зовнiшнi ринки.
Певною мiрою, це уповiльнюе розвиток евроштеграцшного процесу в галузi загалом. Функцюнуюча модель органiзацiï зовнiшньоекономiчноï дiяльностi вгтчизняних суб'ектiв аграрного господарювання не створюе належних шституцшних передумов для реалГзаци' потужного природно-ресурсного i виробничого потенцГалу пiдприемств аграрного сектору в повнш мiрi. Також вона не дозволяе посилити ïx конкурентоспроможнiсть на европейському аграрному ринку.
При цьому украшсьм аграрн пiдприемства в процесi оргашзаци виробництва продукцiï на експорт зустрГчаються iз iнституцiйною невизначенiстю як у внутрГшньому, так i в зовшшньому ринковому середовищi. Основнi внутрiшнi шституцшш перешкоди, що стримують розвиток вГтчизняного експортоорiентованого аграрного виробництва, якi неподолан в тривалому процесi реформування стьськогосподарсько'Т галузi економiки Укра'ши до теперГшнього часу, зводяться до наступного:1) недосконалост нацiональноï системи земельних вiдносин, наявност невiдповiдностi мiж правовим оформленням шститутв землекористування та ïx практичним вттенням; 2) неефективноТ структурно! полiтики держави в аграрнш сферi, яка за своею суттю е структурно-шституцшною; 3) недостатнього регулювання, пщтримки й стимулювання розвитку експортоорiентованиго виробництва.
Реалiзацiя на практик Угоди про Асоцiацiю мiж Украшою i бвропейським Союзом засвщчуе недосконалiсть функцiонуючиx в краïнi регуляторних i фiскальниx iнститутiв та шституцш. Неефективна ïx дiяльнiсть спричинила скорочення масштабiв виробництва та деградацiю ресурсного забезпечення експорт орiентованоï дiяльностi аграрних пщприемств. Вщповщно, вiдмiчаеться штучне скорочення конкурентного потенцГалу аграрного виробництва загалом. Наявнють дисбалансу в системi нацюнального виробництва стьськогосподарсько!' сировини з часткою суб'еклв цього сектору менше 25% та ктькютю суб'ектiв, зайнятих переробкою i реалiзацiею продукцiï на внутрГшньому i зовнiшньому аграрних ринках призводить до дефщиту фiнансовиx ресурсiв для розвитку суб'ектв сiльськогосподарського виробництва.
1нституцшно обумовлена нееквiвалентнiсть внутрiшньо- i мiжгалузевиx взаемовiдносин i взаемодiй,створениx iнституцiйним середовищем, е одшею iз кiлькоx перепон, як суттево стримують дiяльнiсть експортоорiентованиx сiльськогосподарськиx пiдприемств. Наявнiсть зазначених диспропорцш негативно впливае не тiльки на ефективнють функцiонування пiдприемств i галузГ, але i на ïx швестицшну привабливiсть;
Крiм того, мають мюце експортнi обмеження не тiльки загального характеру, але i специфiчнi регуляторы вимоги для окремих товарiв. Зокрема, щодо зернових та рису дiе правило подання заявки для iмпорту та експорту. Також дшть спецальш правила, регламенти, квоти, лiцензiï та iншi вимоги iнституцiйного характеру щодо iмпорту-експорту цукру, молочноУ продукцГТ, яловичини й шшого м'яса, вина, алкоголю та шших товарiв. Встановленi (шституцшного, а не ринкового характеру) нормативы вимоги, де кожен продукт, що експортуеться до 6С, е об'ектом регулювання, виступають суттевою загрозою експортнш орiентацiï в^чизняного агропродовольчого сектору.
Встановлеш нормативно-правовi вимоги й правила для вах експортерiв, а саме техшчш регламенти, санiтарнi, фiтосанiтарнi й шшГ, поширюються не тГльки на товари, ям ввозяться на територiю краУни - члена 6С, але i на всю продукцш, яка виробляеться Гз експортованоТ сировини чи нашвфабрикату в межах 6С [6; 16; 25]. Слщ зауважити, що украшсью пГдприемства агропродовольчого комплексу, якГ експортують продукцш на европейський аграрний ринок, окрГм правових норм, повиннГ дотримуватися ринкових вимог, тобто кожен продукт мае вщповщати вимогам споживачГв (покупав). Серед основних ринкових умов можна назвати специфкацш продукту, цГну, якють, упаковку i маркування, своечасне постачання, особливосп товару, приватнГ стандарти тощо.
Як засвщчуе практика, процес приведення власного виробництва стьськогосподарсько!' продукцй' до встановлених норм i вимог 6С, запровадження вах необхщних технГчних регламентГв i отримання сертифГкатГв вГдповГдностГ,мае суттевий вплив на ефективнють експортноТ дГяльносп аграрних пГдприемств (особливо малих i середшх) та ïx конкурентоспроможнГсть на европейському ринку. Вш сприяе пщвищенню дохГдностГ вГд експорту продукцГТ та пщвищенню ïx конкурентних переваг i на внутрГшньому аграрному ринку.
Проведене нами дослщження свщчить, що суттевий вплив на показники експортоорГентованоТ дГяльносп вГтчизняних аграрних пГдприемств в умовах поглиблення трансформацшних та евроГнтеграцГйних процеав мають численнГ ГнституцГйнГ чинники внутрГшнього i зовнГшнього середовища. СучаснГ факторы
умови здшснення експорту на мiкpоекономiчному piвнi дозволяють пiдпpиемствaм виробляти конкурентоспроможн товари як для внутрГшнього, так i для зовнiшнього аграрних ринмв. При цьому вiтчизняне експоpтооpiентовaне виробництво сiльськогосподapськоï продукци' спираеться на потужний виробничий i ресурсно-сировинний потенцГал.
Вплив шституцшного середовища на ефективнють експоpтооpiентовaноï дГяльностГ пpослiдковуеться як на регюнальному, галузевому, так i на нацюнальному i нaднaцiонaльному (евpоiнтегpaцiйному) рГвнях. Розвиток експоpтооpiентовaноï дГяльностГ в транзитивнш економiцi супроводжуеться низкою ГнституцГйних i ринкових протирГч на рГзних рГвнях господарських взаемодГй i взаемовГдносин. У процес практично! дГяльностГ укра'шсьм аграрн пГдприемства зазнають суттевого впливу не ттьки нацГональних, але й наднацюнальних i глобальних ГнститутГв й шституцш.
Висновки. Практика дГяльностГ вГтчизняних експортоорГентованих аграрних пГдприемств засвГдчуе, що шститути й шституци' рГзних рГвнГв здатн не тГльки сприяти, але й створити певн проблеми та перешкоди на шляху до оргашзаци' ïx роботи на европейському та шших мГжнародних ринках стьськогосподарськоТ продукци'. Враховуючи виявлен проблеми стандартизаци' й структури виробництва, експорту та його каналГв, доступу на ринки, державГ необхщно реалГзувати низку першочергових заходГв, спрямованих на вдосконалення ¡нституцшноТ системи функцюнування пГдприемств вГтчизняного аграрного сектору та розвитку формальних i неформальних ГнститутГв регулювання ïx розвитку.
Головними напрямами структурно-шституцшноТ трансформаци' зовшшнього i внутрГшнього середовища, спрямованими на активГзацш експортоорГентованоТ дГяльностГ украТнських аграрних товаровиробникГв обфунтовано: удосконалення аграрноТ полГтики в контекстГ реалГзаци' цГлей i принципГв, на яких побудована сшльна аграрна полГтика (САП) бвропейського Союзу; спрощення тарифних i нетарифних обмежень, ям стримують експортну дГяльнють вГтчизняних пГдприемств; створення системи техшчного регулювання i стандартизаци' виробництва та продукци' вГдповГдно до стандартГв 6С; формування ефективноТ ¡нституцшноТ й ринковоТ Гнфраструктури; стимулювання процесу кооперацшних та ГнтеграцГйних взаемодГй вГтчизняних експортоорГентованих аграрних пГдприемств Гз шоземними партнерами з метою ïx входження у глобальн (европейськГ) ланцюги створення додано!' вартостк
Список використаних джерел
1. Аграрний експорт до Свросоюзу буде безмитним. URL: http:// www.sugarua.com/ua/sugarnews ukr/lists/1291 (дата звернення 19.05.2020).
2. Анисенко О. В., Вакар К. В. Розвиток аграрного сектора економки УкраУни в умовах iнституцiйних змн. Агросвт. 2018. № 9. С. 27-32
3. Баланси та споживання основних продукт'т харчування населенням УкраУни: Статистичний збiрник. КиУв: Державна служба статистики, 2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
4. Валова продук^я сльського господарства: Статистичний бюлетень (у постшних цнах 2010 р.). КиУв: Державна служба статистики, 2019. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
5. Васльева Л. М., Олiйник Р. Ю. Формування нституцюнального середовища аграрного сектору. Всник Днпропетровського державного аграрно-економ'чного ушверситету. 2015. № 4 (58). С. 128-131
6. Варшавська Н. Г. Спльна аграрна полiтика €С: генезис, основш цiльовi орiентири для УкраУни. Економка i управлння. 2016. № 2. С. 215-222.
7. Мармуль Л. О. Роль стратег'чного анал'зу в управлiннi виробничою д'яльшстю сльськогосподарських п1'дприемств. Науков прац ПолтавськоУ державно'/'аграрно'У академ'УУ. 2011. Вип. 2, т. 1. С. 152-156.
8. Заскалк'/на О. М. Концептуалiзацiя розвитку нституцюнального середовища в аграрному секторi економки УкраУни. Державне регулювання процес'/в економ'/чного i со^ального розвитку. 2016. № 4. С. 1-8.
9. Карасьова Н. А. Ыститу^ональне середовище експортоор'/ентовано'У д'/яльност/ аграрного сектору. Науковий вюник Херсонського державного ушверситету. Серiя «Економiчнi науки». 2015. Вип. 12 (1). С. 64-67.
10.Кваша С. М. Експортний потен^ал галузей АПК в умовах формування зони в'льно'У торгiвлi з €С. Науковий в/сник нац. ушверситету бюресурс/'в i природокористування УкраУни. 2012. № 169. С. 97-102.
11.Кра'Уни за товарною структурою зовшшньо'У торгiвлi. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2017/zd/kr_tstr/arh_kr_2020.htm.
12.Лопатинський Ю. М., Кифяк В. I. Розвиток аграрного сектора нацональноУ економки на iнституцiйних засадах: монограф'я. Чершвц'/: Чершвецький нац. ун-т, 2014. 248 с.
13.Норт Д. Институциональные измерения: рамки анализа. Вопросы экономики. 1997. №3. С. 6-17.
14.1гнатенко М. М. Соцiально-економiчний розвиток сльських територiй: монограф'я. Херсон:
Айлант, 2010. 238 с.
15.Педько А. Укра'Унський вим1'р европейського аграрного хабу. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/ ekonomika/ukrayinskyyvymiryevropeysa.
16.Правила для виробник'/в сертифковано'У органiчно'У продукци. URL: http://www.organic.com.ua
17.Рослинництво УкраУни: Статистичний зб1'рник. КиУв: Державна служба статистики, 2019. URL: http:// www. ukrstat.gov.ua
18. Саблук П. Т. EK0H0Mi4Huü iHmepec у розвитку аграрного виробництва: монографiя. К.: ННЦ «1АЕ», 2014. 356 с.
19.Св'1тов'1 модел'1 пiдтримки сльського господарства. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/2012230-svitovi-modeli-pidtrimki-silskogogospodarstva.html
20.С'шьське господарство УкраУни: Статистичний збiрник. 2018/В'дп. О. М. Прокопенко. КиУв Державна служба статистики, 2019. 235 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
21.Ст'1гл'1ц Дж. Економка державного сектора. КиУв : Основи. 1998. 854 с.
22. Стоянець Н. В. 1нститу^йн пастки та Ух вплив на сталий розвиток аграрного сектора економки УкраУни. Науковий вюник Ужгородського нацонального унверситету. 2018. № 17. С. 92-96.
23. Тваринництво УкраУни: Статистичний зб1'рник КиУв: Державна служба статистики, 2019. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
24.Романюк I. А. Новi чинники та концепцИ здшснення iнтенсиф'кацп сльського господарства. Вюник Бердянського ун'верситету менеджменту i б'знесу. 2016. № 4 (36). С. 60-63.
25.Угода про ЗВТ м'ж УкраУною та €С: Як змни чекають на аграрний сектор? URL: http://minagro. gov. ua/pressroom?nid= 19974
26.Ульянченко Ю. О., Ульянченко Н. В. Окремi питання удосконалення державно)' пiдтримки стьськогосподарських товаровиробник'т. URL: http://kbuapa.kharkov.ua
References
1. Ahrarnyi eksport do Yevrosoiuzu bude bezmytnym [Agricultural exports to the European Union will be duty free]. URL: http://www.sugarua.com/ua/sugarnews ukr/lists/1291.
2. Anysenko, O. V. & Vakar, K. V. (2018). Rozvytok ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy v umovakh instytutsiinykh zmin [Development of the agricultural sector of the economy of Ukraine in terms of institutional change]. Ahrosvit - Agrosvit, 9. 27-32.
3. Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv kharchuvannia naselenniam Ukrainy: Statystychnyi zbirnyk [Balances and consumption of basic foodstuffs by the population of Ukraine: Statistical collection]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2019. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
4. Valova produktsiia silskoho hospodarstva: Statystychnyi biuleten (u postiinykh tsinakh 2010 r.) [Gross output of agriculture: Statistical bulletin (at constant 2010 prices)]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2019. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
5. Vasilieva, L. M. & Oliinyk, R. Yu. (2015). Formuvannia instytutsionalnoho seredovyshcha ahrarnoho sektoru [Formation of the institutional environment of the agricultural sector]. Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarno-ekonomichnoho universytetu - Bulletin of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, 4 (58). 128-131.
6. Varshavska, N. H. (2016). Spilna ahrarna polityka YeS: henezys, osnovni tsilovi oriientyry dlia Ukrainy [Common Agrarian Policy of the EU: genesis, main targets for Ukraine]. Ekonomika i upravlinnia - Economics and management, 2. 215-222.
7. Marmul, L. O. (2011). Rol stratehichnoho analizu v upravlinni vyrobnychoiu diialnistiu silskohospodarskykh pidpryiemstv ¡The role of strategic analysis in the management of production activities of agricultural enterprises]. Naukovi pratsi Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii - Scientific works of Poltava State Agrarian Academy, 2/1. 152-156.
8. Zaskalkina, O. M. (2016). Kontseptualizatsiia rozvytku instytutsionalnoho seredovyshcha v ahrarnomu sektori ekonomiky Ukrainy [Conceptualization of the development of the institutional environment in the agricultural sector of the economy of Ukraine]. Derzhavne rehuliuvannia protsesiv ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku - State regulation of economic and social development, 4. 1-8.
9. Karasova, N. A. (2015). Instytutsionalne seredovyshche eksportooriientovanoi diialnosti ahrarnoho sektoru [Institutional environment of export-oriented activities of the agricultural sector]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «<Ekonomichni nauky» - Scientific Bulletin of Kherson State University. Economic Sciences Series, 12 (1). 64-67.
10.Kvasha, S. M. (2012). Eksportnyi potentsial haluzei APK v umovakh formuvannia zony vilnoi torhivli z YeS [Export potential of agricultural industries in terms of forming a free trade zone with the EU]. Naukovyi visnyk nats. universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy - Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine, 169. 97-102.
11. Krainy za tovarnoiu strukturoiu zovnishnoi torhivli [Countries by commodity structure of foreign trade]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/zd/kr_tstr/arh_kr_2020.htm.
12.Lopatynskyi, Yu. M. & Kyfiak, V. I. (2014). Rozvytok ahrarnoho sektora natsionalnoi ekonomiky na instytutsiinykh zasadakh: monohrafiia [Development of the agricultural sector of the national economy on an institutional basis: a monograph]. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t, 248 s.
13.Nort, D. (1997). Institutsionalnyye izmereniya: ramki analiza [Institutional Dimensions: A Framework for Analysis]. Voprosy ekonomiki - Economic Issues, 3. 6-17.
14.Ihnatenko, M. M. (2010). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok silskykh terytorii: monohrafiia [Socio-economic development of rural areas: a monograph]. Kherson: Ailant, 238 s.
15.Ped'ko, A. B. (2019), Ukrainskyi vymir yevropeiskoho ahrarnoho habu [Ukrainian dimension of the European agrarian hub]. Den', 103, URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ukrayinskyyvymiryevropeysa.
16.Pravyla dlia vyrobnykiv sertyfikovanoi orhanichnoi produktsii [Rules for producers of certified organic products]. URL: http://www.organic.com.ua
17.Roslynnytstvo Ukrainy: Statystychnyi zbirnyk [Crop production of Ukraine: Statistical collection]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
18.Sabluk, P. T. (2014). Ekonomichnyi interes u rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva: monohrafiia [Economic interest in the development of agricultural production: a monograph]. Kyiv : NNTs «IAE», 356 s.
19.Svitovi modeli pidtrymky silskoho hospodarstva [Global models of agricultural support]. URL: https://www. ukrinform. ua/rubric-abroad/2012230-svitovi-modeli-pidtrimki-silskogogospodarstva. html
20. Silske hospodarstvo Ukrainy: Statystychnyi zbirnyk [Agriculture of Ukraine: Statistical collection]. 2018 / Vidp. O. M. Prokopenko. Kyiv Derzhavna sluzhba statystyky, 2019. 235 s. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
21.Stihlits Dzh. (1998). Ekonomika derzhavnoho sektora [Public sector economics]. Kyiv : Osnovy, 854 s.
22. Stoianets, N. V. (2018). Instytutsiini pastky ta yikh vplyv na stalyi rozvytok ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy [Institutional traps and their impact on the sustainable development of the agricultural sector of Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 17. 92-96.
23. Tvarynnytstvo Ukrainy: Statystychnyi zbirnyk [Livestock of Ukraine: Statistical Collection]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky, 2019. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
24.Romaniuk, I. A. (2016). Novi chynnyky ta kontseptsii zdiisnennia intensyfikatsii silskoho hospodarstva [New factors and concepts of intensification of agriculture]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu -Bulletin of Berdyansk University of Management and Business, 4 (36). 60-63.
25. Uhoda pro ZVTmizh Ukrainoiu ta YeS: Yaki zminy chekaiut na ahrarnyi sektor? [FTA between Ukraine and the EU: What changes await the agricultural sector?]. URL: http://minagro.gov.ua/pressroom?nid=19974
26. Ulianchenko, Yu. O. & Ulianchenko, N. V. (2010). Okremi pytannia udoskonalennia derzhavnoi pidtrymky silskohospodarskykh tovarovyrobnykiv [Some issues of improving state support for agricultural producers]. URL: http://kbuapa.kharkov. ua
ДАНI ПРО АВТОР1В
Жук Микола Васильович, доктор економiчних наук, професор, професор кафедри менеджменту, публiчного управлшня i адмшютрування,
Подтьський державний аграрно-техшчний ушверситет
вул. Шевченка, 13, Кам'янець-Подтьський, Хмельницька область, 32301, Укра'ша e-mail: moa@pdatu.edu.ua
Бшянський Юрш Олександрович, здобувач кафедри менеджменту, публiчного управлшня та адмшютрування,
Подтьський державний аграрно-техшчний ушверситет
вул. Шевченка, 13, Кам'янець-Подтьський, Хмельницька область, 32301, Укра'ша ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Жук Николай Васильевич, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры менеджмента, публичного управления и администрирования
Подольский государственный аграрно-технический университет
ул. Шевченко, 13, Каменец-Подольский, Хмельницкая область, 32301, Украина
e-mail: moa@pdatu.edu.ua
Билянский Юрий Александрович, соискатель кафедры менеджмента, публичного управления и администрирования,
Подольский государственный аграрно-технический университет
ул. Шевченко, 13, Каменец-Подольский, Хмельницкая область, 32301, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Zhuk Mykola, Doctor of Economics, Professor, Professor at the department of management,
public management and administration,
State Agrarian and Engineering University in Podilia
Bilyansky Yurii,
candidate for a degree at the department of management,
public management and administration,
State Agrarian and Engineering University in Podilia
Подано до редакци 10.06.2020 Прийнято до друку 06.07.2020
