CC BY
12
мт^ш [шсшимш
УДК 33:330:330.3:330.34:330.34.01 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-7-20
ВПЛИВ 1НСТИТУЦ1ЙНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В
АГРАРНОМУ СЕКТОР1 ЕКОНОМ1КИ
Бахур Н. В.
Актуальнсть теми досл'дження. В умовах трансформаций особлива роль у формуваннi сприятливого нститу^йного середовища для акти&зацИ 1'нвестиц1'йноУ д'яльност'! в аграрнiй сферi в'дводиться держав¡, як важливому iнституту оргашзацИ процесу та його учасник'т.
Постановка проблеми. Взаемозв'язок 1'нвестиц1'йноУ дiяльностi з процесами ¡нституцюнально)' трансформацп поки що слабко вивчений в економ'чшй теорп в силу новизни цього процесу та мае системний характер. Тут значну роль в'д'грають, в першу чергу, нститу^йн особливостi формування сприятливого iнвестицiйного середовища в умовах поглиблення трансформа^йних та iнтеграцiйних процес'т в держав¡. Для трансформа^йно'У економки актуальною проблемою являеться система в'дносин економ'чно'У власност¡, зокрема, для аграрного сектору - це власнсть на землю.
Анал'з останнiх досл'джень i публ'мацш. Питанню iнституцiональних теор1'й ¡нвестиц^й присвячено чимало праць вдомих науков^в: А. Шпiтгоф [ 5, с. 330-331], Дж. Коммонс [3], У. Мiтчелл [15], Дж. Б'юкенен [4], В. Ростоу [24], Р. Коуз [11], Ж. Еллюль [27], Р. Арон [18], Дж. Гелбрейт [30], Й. Шумпетер [21], О. Фаворо [19], К. Еклунд [7], А. Берлi [6], Г. Мнз [6], I. Надлер [6], С. Чейз [6], П. Друкер [26]. В УкраУш також представленi науковi досл'дження втчизняних вчених з використанням методолог'чного iнструментарiю iнституцiоналiзму: А. Бикова, М. Колсник, Т. Косова, Н. Маренков, О. 1вашина, В. Федоренко. У працях Н. Маренкова [13], А. БиковоУ [1], О. 1вашиноУ [1], М. Колсника [9], М. Туган-Барановського [20], розкрита органiзацiя процесу формування та розвитку неринкових форм господарських взаемодш в умовах трансформацп сусп'тьно-економ'нних в'дносин.
Видшення недосл'1джених частин загальноУ проблеми. Особливого дослдження ¡нвестищ'йно'У дiяльностi в умовах поглиблення трансформацйних процесв в нацiональнiй економiчнiй системi вимагають розгляду двох сторн цього процесу: необ^днсть i принципи адаптацИ' нвестицЮних '¡нститут'в, як носив ншо'У iнституцiональноУ традицИ, до умов ринкового середовища, що формуеться; вивчення тих позитивних нституцональних ефе^в прямих iнвестицiй, як сприяють прискоренню Iнституц/ональних перетворень, адаптацИ св/'тових «нститу^ональних стандарт¡в» до науональних умов.
Постановка завдання, мети досл'дження. Дослдити теоретичн!' та практичнi аспекти взаемозв'язку структурно - ¡нститу^йно'У трансформацп з органiзацiею ¡нвести^йного процесу в аграрнiй сферi економки.
Метод або методолог'т проведення досл'дження. lнституцiоналiзм, як науковий напрям, виник на рубежiХ1Х-ХХст., як теч'я, що критикуе методологiчнiпозицИнеокласично'Ушколи. До числа вдомих представникв ц'е'У школи зазвичай вдносять Т. Веблена, Дж. Коммонса, У. Мiтчела, Д. Кларка. При цьому раннiй iнституцiоналiзм iнодi розглядають в якостi попередника кейнсанства [12, с. 28]. Методолог'чною основою нового iнституцiоналiзму являються роботи класиюв економ'нноУ науковоУ думки.
© Бахур Н. В., 2020
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 46
7
Викладення основного матерiалу (результати роботи). У статтi до^джено особливот нститу^йного забезпечення у розвитку ¡'нвестиц'йно'У д'яльност'! в аграрному секторi економки. В процес розгляду iнвестицiйного потен^алу, з точки зору нститу^йного пдходу, е необх'дшсть врахувати iнвестицiйнi потужност/ в методологи анал'зу iнвестицiйного потен^алу. Процеси глобал'зацУУ е катал'затором у пошуку кранами шлях'т зростання економ'чного добробуту / важливою передумовою даного процесу виступае iнвестицiйний потен^ал. Доведено можливсть використання !нституцюнальноУ теори у розвитку ¡'нвестиц'йно'У д'яльност'!. Надано рекоменда^ю стосовно того, що iнвестицiйний процес / iнвестицiйну д'яльн'ють доцльно досл'джувати i розглядати в динам/ц/'.
Iнсmиmуцюналiзм орiентований на комплексне досл'дження економ'чних систем. ТеорУ iнсmиmуцюналiзму, що пов'язан'! '¡з '¡нвестуванням зводяться до окремих концеп^й поведнки суб'ект'в ринку та до анал'зу iнвесmицiйного кл'шату. Для формування мiжнародних економ'чно'У в'дносин, важливим елементом визначення ефекmивносmi глобальноУ економки виступають пдходи до iнсmиmуцюнальноУ економки. Важливим фактором утворення економ'чно'У iнсmиmуцюнальноУ системи е чинник високих технологш. Предметом пзнання '¡нституцшноУ теори е '¡нститути, в чому / е УУ переваги. 1нститут (як предмет досл'дження), з одного боку, забезпечуе широкий погляд на розвиток економки й суспльства, аналiз економ'чно'У системи й суспльства як цлсност/ при взаемод'УУ з iншими !нститутами, такими як держава, а з другого - потребуе глибокого й конкретного розумiння суmi й особливостей самих '¡нститут'т. З точки зору представник'т iнсmиmуцюналiзму, '¡нститути - це спос'б мислення й д'УУ, що втлюеться в со^альних звичаях, установах, правилах. За неiнсmиmуцюнального напряму!нститути розглядаються як чинники впливу на рiшення, що приймають економiчнi агенти.
Галузь застосування результат¡в. Напрями подальшого розвитку аграрного сектору нацюнальноУ економки залежить в'д ¡'нвестиц/'йно'У полтики, яка формуе iнвесmицiйний кл'шат в кра'Унi та здатност/ державних '¡нститут'т УУ ефективно реал'зувати. 1нвести^йний процес, як засвдчуе с&товий досв'д, здатний забезпечити масштабне технчне i технолог'чне оновлення аграрноУ сфери, результатом чого стане пдвищення конкуренmоспроможносmi сльськогосподарського виробництва / забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку краУни.
Висновки в'дпов'дно до статт'1. Необхдно зазначити, що за методолог'ею системного пдходу, iнвесmицiйна д'яльн'ють носить вс ознаки системи, яка розвиваеться динам'чно i пддана впливу зовншнього i внутршнього нститу^йного середовища. Розвиток економки УкраУни в умовах поглиблення трансформа^йних та iнmеграцiйних процес'т характеризуеться посиленням впливу фактор'т невизначеност/ та ризиюв сучасного нститу^йного середовища, в якому здйснюеться iнвесmицiйна д'яльн'ють не тльки нацюнальних, але i '¡ноземних '¡нвестор'в. Посилення ступеня невизначеност/ iнвесmицiйного процесу в умовах трансформацй' нацюнальноУ со^ально - економ'чно'У системи обумовлене, насамперед тим, що в умовах переходу до ринкових вдносин збергаються '¡нститути та '¡нституци, успадкован вд попередньоУ економ'чно'У системи, а '¡нститути ринку ще не сформован або слабо функцюнують. Також, на розвиток iнвесmицiйного процесу впливае пост'!йна змна економ'чно'Уситуац'УУта кон'юнктура i конкурен^я на ринку iнвесmицiйного капталу, впровадження у виробництво нових технологй i метод'в оргашзацУУ виробничого процесу тощо. Отже, '¡нституцюнал'зм виступае продуктивним напрямком у розвитку ¡'нвестиц'йно'У д 'яльност'!.
Ключов'1 слова: iнвесmицi'У, нституц'УУ, теорУУ, меmодологiчний '¡нструментарт, iнсmиmуцiйне середовище, аграрний сектор.
ВЛИЯНИЕ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЙ СРЕДЫ НА РАЗВИТИЕ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В АГРАРНОМ СЕКТОРЕ ЭКОНОМИКИ
Бахур Н. В.
Актуальность темы исследования. В условиях трансформации, особая роль в формировании благоприятной институциональной среды для активизации инвестиционной деятельности в аграрной сфере отводится государству, как важному институту организации процесса и его участников.
Постановка проблемы. Взаимосвязь инвестиционной деятельности с процессами институциональной трансформации пока слабо изучена в экономической теории в силу новизны этого процесса и носит системный характер. Здесь значительную роль играют, в первую очередь, институциональные особенности формирования благоприятной инвестиционной среды в условиях углубления трансформационных и интеграционных процессов в государстве. Для трансформационной экономики актуальной проблемой является система отношений собственности, в частности, для аграрного сектора - это собственность на землю.
Анализ последних исследований и публикаций. Вопросу институциональных теорий инвестиций посвящено немало работ известных ученых: А. Шпитгоф [5, с. 330-331], Дж. Коммонс [3], В. Митчелл [15], Дж. Бьюкенен [4], У. Ростоу [24], Р. Коуз [11], Ж. Эллюль [27], Р. Арон [ 18], Дж. Гэлбрейт [30], Й. Шумпетер [21], В. Фавор [19], К. Эклунд [7], А. Берли [6], Г. Минз [6], I. Надлер [6], С. Чейз [6], П. Друкер [26]. В Украине также представлены научные исследования отечественных ученых с использованием методологического инструментария институционализма А. Быкова, М. Колесник, Т. Косова, Н. Маренков, А. Ивашина, В. Федоренко. В работах Н. Маренкова [13], А. Быковой [1], А. Ивашиной [1],
М. Колесника [9], М. Туган-Барановского [20], раскрыта организация процесса формирования и развития нерыночных форм хозяйственных взаимодействий в условиях трансформации общественно-экономических отношений.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. Особого исследования инвестиционной деятельности в условиях углубления трансформационных процессов в национальной экономической системе требуют рассмотрения двух сторон этого процесса: необходимость и принципы адаптации инвестиционных институтов, как носителей другой институциональной традиции, к условиям рыночной среды, формирующейся; изучение тех положительных институциональных эффектов прямых инвестиций, которые способствуют ускорению институциональных преобразований, адаптации мировых «институциональных стандартов» к национальным условиям.
Постановка задачи, цели исследования. Исследовать теоретические и практические аспекты взаимосвязи структурно-институциональной трансформации с организацией инвестиционного процесса в аграрной сфере экономики.
Метод или методология проведения исследования. Институционализм, как научное направление, возник на рубеже Х1Х-ХХ вв., Как течение, критикует методологические позиции неоклассической школы. К числу известных представителей этой школы обычно относят Т. Веблена, Дж. Коммонса, У. Митчелла, Д. Кларка. При этом ранней институционализм иногда рассматривают в качестве предшественника кейнсианства [12, с. 28]. Методологической основой нового институционализма являются работы классиков экономической научной мысли.
Изложение основного материала (результаты работы). В статье исследованы особенности институционального обеспечения в развитии инвестиционной деятельности в аграрном секторе экономики. В процессе рассмотрения инвестиционного потенциала, с точки зрения институционального подхода, необходимость учесть инвестиционные мощности в методологии анализа инвестиционного потенциала. Процессы глобализации являются катализатором в поиске странами путей роста экономического благосостояния и важной предпосылкой данного процесса выступает инвестиционный потенциал. Доказана возможность использования институциональной теории в развитии инвестиционной деятельности. Предоставлено рекомендацию о том, что инвестиционный процесс и инвестиционную деятельность целесообразно исследовать и рассматривать в динамике. Институционализм ориентирован на комплексное исследование экономических систем. Теории институционализма, связанные с инвестированием сводятся к отдельным концепциям поведения субъектов рынка и к анализу инвестиционного климата. Для формирования международных экономических отношений, важным элементом определения эффективности глобальной экономики выступают подходы к институциональной экономики. Важным фактором образования экономической институциональной системы является фактор высоких технологий. Предметом познания институциональной теории есть институты, в чем и есть ее преимущества. Институт (как предмет исследования), с одной стороны, обеспечивает широкий взгляд на развитие экономики и общества, анализ экономической системы и общества как целостности при взаимодействии с другими институтами, такими как государство, а с другой -требует глубокого и конкретного понимания сути и особенностей самих институтов. С точки зрения представителей институционализма, институты - это образ мышления и действия, воплощается в социальных обычаях, учреждениях, правилах. По неинституциональных направления институты рассматриваются как факторы влияния на решения, которые принимают экономические агенты.
Область применения результатов. Направления дальнейшего развития аграрного сектора национальной экономики зависит от инвестиционной политики, формирует инвестиционный климат в стране и способности государственных институтов ее эффективно реализовать. Инвестиционный процесс, как показывает мировой опыт, способен обеспечить масштабное техническое и технологическое обновление аграрной сферы, результатом чего станет повышение конкурентоспособности сельскохозяйственного производства и обеспечения устойчивого социально-экономического развития страны.
Выводы в соответствии со статьей. Необходимо отметить, что по методологии системного подхода, инвестиционная деятельность носит все признаки системы, которая развивается динамично и подвержена влиянию внешнего и внутреннего институциональной среды. Развитие экономики Украины в условиях углубления трансформационных и интеграционных процессов характеризуется усилением влияния факторов неопределенности и рисков современного институциональной среды, в которой осуществляется инвестиционная деятельность не только национальных, но и иностранных инвесторов. Усиление степени неопределенности инвестиционного процесса в условиях трансформации национальной социально-экономической системы обусловлено, прежде всего тем, что в условиях перехода к рыночным отношениям сохраняются институты и институты, унаследованные от предыдущей экономической системы, а институты рынка еще не сформированы или слабо функционируют. Также, на развитие инвестиционного процесса влияет постоянная смена экономической ситуации и кон'юнктура, и конкуренция на рынке инвестиционного капитала, внедрение в производство новых технологий и методов организации производственного
процесса. Итак, институционализм выступает продуктивным направлением в развитии инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: инвестиции, институты, теории, методологический инструментарий, институциональная среда, аграрный сектор.
THE INFLUENCE OF THE INSTITUTIONAL ENVIRONMENT ON DEVELOPMENT OF INVESTMENT ACTIVITY IN THE AGRICULTURAL SECTOR OF THE ECONOMY
Bakhur Nadiia
Relevance of the research topic. In the conditions of transformation, a special role in the formation of a favorable institutional environment for the intensification of investment activities in the agricultural sector is given to the state as an important institution for the organization of the process and its participants.
Formulation of the problem. The relationship of investment activity with the processes of institutional transformation is still poorly studied in economic theory due to the novelty of this process and are systemic in nature. Here, a significant role is played, first of all, by the institutional features of the formation of a favorable investment environment in the conditions of deepening transformation and integration processes in the state. For the transformational economy, the system of economic property relations is an urgent problem, in particular, for the agricultural sector - it is land ownership.
Analysis of recent research and publications. Many works of famous scientists are devoted to the issue of institutional theories of investment: A. Spithof [5, p. 330-331], J. Commons [3], W. Mitchell [15], J. Buchanan [4], W. Rostow[24], R. Coase [11], J. Ellull [27], R. Aron [18], J. Galbraith [30], J. Schumpeter[21], W. Favor[19], K. Eklund ¡7], A. Burley [6], G. Minz [6], I. Nadler [6], S. Chase [6], P. Drucker [26]. In Ukraine, scientific research of domestic scientists using the methodological tools of institutionalism A. Bykova, M. Kolesnik, T. Kosovo, N. Marenkov, A. Ivashina, V. Fedorenko is also presented. In the works of N. Marenkov [13], A. Bykova [1], O. Ivashina [1], M. Kolisnyk [9], M. Tugan-Baranovsky [20], the organization of the process of formation and development of non-market forms of economic interactions in conditions of transformation of social and economic relations.
Selection of unexplored parts of the general problem. A special study of investment activity in the context of deepening transformation processes in the national economic system requires consideration of two aspects of this process: the need and principles of adaptation of investment institutions as carriers of another institutional tradition to the market environment; study of those positive institutional effects of direct investment, which contribute to the acceleration of institutional transformations, the adaptation of world «institutional standards» to national conditions.
Setting the task, the purpose of the study. To study the theoretical and practical aspects of the relationship between structural and institutional transformation with the organization of the investment process in the agricultural sector.
Method or methodology of the study. Institutionalism, as a scientific field, emerged at the turn of the XIX-XX centuries, as a trend that criticizes the methodological positions of the neoclassical school. Among the well-known representatives of this school are usually T. Veblen, J. Commons, W. Mitchell, D. Clark. At the same time, early institutionalism is sometimes considered as a precursor of Keynesianism [12, p. 28]. The methodological basis of the new institutionalism are the works of the classics of economic scientific thought.
Presentation of the main material (results of work). The article examines the features of institutional support in the development of investment activities in the agricultural sector. There is a need to take into account investment capacity in the methodology of analysis of investment potential, in the process of considering investment potential, from the point of view of the institutional approach. The processes of globalization are a catalyst in the search for ways to increase economic prosperity and an important prerequisite for this process is the investment potential. The possibility of using institutional theory in the development of investment activity is proved. A recommendation is given that the investment process and investment activities should be studied and considered in dynamics.
Institutionalism focuses on a comprehensive study of economic systems. Theories of institutionalism related to investment are reduced to separate concepts of behavior of market participants and to the analysis of the investment climate. For the formation of international economic relations, an important element in determining the effectiveness of the global economy are approaches to institutional economics. The factor of high technology is an important factor in the formation of an economic institutional system. The subject of knowledge of institutional theory are institutions, and what are its advantages. The institute (as a subject of research), on the one hand, provides a broad view of the development of the economy and society, analysis of the economic system and society as a whole in interaction with other institutions, such as the state, and on the other - requires a deep and specific understanding institutions. From the point of view of representatives of institutionalism, institutions are a way of thinking and acting that is embodied in social customs, institutions, and rules. In the non-institutional direction, institutions are considered as factors influencing the decisions made by economic agents.
The field of application of results. Directions for further development of the agricultural sector of the national economy depend on the investment policy that shapes the investment climate in the country and the ability of state institutions to implement it effectively. The investment process, as evidenced by world experience, is able to provide large-scale technical and technological renewal of the agricultural sector, which will result in increasing the competitiveness of agricultural production and ensuring sustainable social and economic development of the country.
Conclusions according to the article. It should be noted that according to the methodology of the system approach, investment activity has all the hallmarks of a system that is developing dynamically and is influenced by external and internal institutional environment. The development of Ukraine's economy in the conditions of deepening transformation and integration processes is characterized by increasing influence of uncertainties and risks of the modern institutional environment in which investment activities are carried out not only by national but also foreign investors. Increasing the degree of uncertainty of the investment process in the transformation of the national social and economic system is due primarily to the fact that in the transition to market relations remain institutions and institutions inherited from the previous economic system, and market institutions are not yet formed or poorly functioning. Also, the development of the investment process is influenced by the constant change of the economic situation and the situation and competition in the investment capital market, the introduction of new technologies and methods of organizing the production process, and so on. Thus, institutionalism is a productive direction in the development of investment activities.
Key words: investments, institutions, theories, methodological tools, institutional environment, agricultural sector.
JEL Classification: В25, B41, Q10.
Актуальнсть теми досл'1дження. Тема дослщження е досить актуальною. В умовах трансформаций особлива роль у формуванн сприятливого шституцшного середовища для активiзацiТ швестицшноТ дiяльностi в аграрнш сферi выводиться державу як важливому шституту оргашзаци процесу та цього учасниш.
Постановка проблеми. Взаемозв'язок швестицшноТ дiяльностi з процесами шституцюнальноТ трансформаци поки що слабко вивчений в економiчнiй теорп в силу новизни цього процесу та мають системний характер. Тут значну роль в^грають, в першу чергу, шституцшш особливост формування сприятливого швестицшного середовища в умовах поглиблення трансформацшних та штеграцшних процеав в державк Для трансформацшноТ економки актуальною проблемою являеться система вщносин економiчноТ власносл, зокрема, для аграрного сектору - це власнють на землю. Не виршення ^еТ проблеми здатне ывелювати ва заходи оргашзацшно - шституцшного характеру, спрямованих на активiзацiю та стимулювання швестицшноТ дiяльностi в аграрнш сферк Необхщно зазначити, що в умовах поглиблення трансформацшних i штеграцшних процеав, швестицшна дiяльнiсть пщдана значному впливу шституцшного регулювання штереав приватних iнвесторiв, захисту швестицшного капггалу тощо. Вщповщно, швестицшна дiяльнiсть сприяе структурним змшам в системi соцiально - економiчних вщносин, тобто носить системний характер.
AHcini3 останшх досл'джень i публ'мацШ. Питанню шституцюнальних теорiй iнвестицiй присвячено чимало праць вщомих науковцiв: А. Шпгггоф [ 5, с. 330-331], Дж. Коммонс [3], У. Мггчелл [15], Дж. Б'юкенен [4], В. Ростоу [24], Р. Коуз [11], Ж. Еллюль [27], Р. Арон [18], Дж. Гелбрейт [30], Й. Шумпетер [21],О. Фаворо [19], К. Еклунд [7], А. Берлi [6], Г. Мшз [6], I. Надлер [6], С. Чейз [6], П. Друкер [26]. В УкраТш також представлен науковi дослiдження вiтчизняних вчених з використанням методолопчного iнструментарiю iнституцiоналiзму: А. Бикова, М. Колюник, Т. Косова, Н. Маренков, О. 1вашина, В. Федоренко. У працях Н. Маренкова [13], А. БиковоТ [1], О. 1вашиноТ [1], М. Колюника [9], М. Туган-Барановського [20], розкрита оргаыза^я процесу формування та розвитку неринкових форм господарських взаемодш в умовах трансформаци сусптьно - економiчних вщносин.
Видлення недосл'1джених частин загальноi проблеми. Особливого дослщження швестицшноТ дiяльностi в умовах поглиблення трансформацшних процеав в нацюнальнш економiчнiй системi вимагають розгляду двох сторiн цього процесу: необхщнють i принципи адаптацiТ швестицшних iнститутiв, як носив iншоТ шституцюнальноТ традици, до умов ринкового середовища, що формуеться; вивчення тих позитивних шституцюнальних ефеклв прямих швестицш, як сприяють прискоренню iнституцiональних перетворень, адаптаци свiтових «iнституцiональних стандартiв» до нацюнальних умов.
Постановка завдання, мети досл'дження. Дослщити теоретичнi та практичнi аспекти взаемозв'язку структурно-шституцшноТ трансформацiТ з оргашза^ею iнвестицiйного процесу в аграрнiй сферi економiки.
Метод або методолог'т проведення досл'дження. lнституцiоналiзм, як науковий напрям, виник на рубежi XIX-XX ст., як течiя, що критикуе методолопчш позицiТ неокласичноТ школи. До числа вщомих представниш цiеТ школи зазвичай вщносять Т. Веблена, Дж. Коммонса, У. М^чела, Д. Кларка. При цьому раннш iнституцiоналiзм iнодi розглядають в якосп попередника кейнсiанства [12, с. 28]. Методолопчною основою нового iнституцiоналiзму являються роботи класикiв економiчноТ науковоТ думки.
Викладення основного матер'алу (результатироботи). 1нституцюнальний пiдхiд до дослщження швестицшноТ дiяльностi, пов'язаноТ iз рухом капiталу, зокрема i шоземного, розглядае IT в якостi одного з механiзмiв реалiзацiТ економiчних трансакцш не тiльки на внутрiшньому але i на мiжнародному ринку з передачею правового контролю вщ одшеТ особи до iншоТ i, на вщмшу вiд неокласичного пiдходу, шституцюнальний пiдхiд заперечуе спрощений пiдхiд до пщприемця як до суб'екта, однозначно i без всяких утруднень що оцшюе кориснiсть будь-якого блага з метою максимiзацiТ ефекту вiд використання запасу фшшсових ресурсiв. Економiчна поведшка людини носить складний, а iнодi - iррацiональний характер. Особливо це характерно для умов незнайомого (зовшшнього) економiчного середовища, в якому пщприемець опиняеться, займаючись бiзнесом.
Загалом же, сучасш iнвестицiйнi теорiТ iнституцiоналiзму вказують на необхщнють врахування впливу позаекономiчних чиннимв активiзацiТ iнвестицiйноТ дiяльностi. Теоретики - шституцюналюти визнають необхiднiсть регулюючого i стимулюючого втручання держави в швестицшш процеси, особливо це актуально для трансформацшних соцiально-економiчних систем. В працях теоретиш доведена вирiшальна роль
державних шститулв в оргашзаци' iнвестицiйноï дiяльностi, зокрема, у створенш сприятливого iнвестицiйного клiмату. Насамперед, держава формуе iнститут фiнансових посередникiв, в тому числГ i таких шститутГв, якi здатнi нiвелювати в бiзнес-середовищi iнвестицiйнi ризики тощо. Iнституцiйна теорiя визначае шституци', якi формують швестицшне середовище кражи. В першу чергу, це формальш iнститути, насамперед економiчнi, а саме: фiнансово-кредитнi; ринковi; адмшютративш тощо та неекономiчнi iнститути й шституци', зокрема, суспiльнi iнститути, встановлеш норми i правила та шшк Слiд звернути увагу на те, що швестицшш теорiï iнституцiоналiзму розробили низку концепцш, якi визначають поведшки суб'ектiв ринкових взаемодiй i взаемовщносин та новi методологiчнi пiдходи до аналiзу iнвестицiйного клiмату кражи.
Вклад прибiчникiв неоiнституцiоналiзму полягае також в тому, що вони розширили можпивосл неокласичного аналiзу шляхом вбудування теори прав власностi i теорiï трансакцшних витрат. Поняття трансакцiйних витрат, запропоноване дослщниками i вiдсутне в теорiях неокласичного напряму, надае дослiдженням дiяльностi пiдприемств з iноземними iнвестицiями тюшший зв'язок з iснуючою дiйснiстю, осктьки для дано' категори' бiзнесу облк трансакцiйних витрат мае велике значення. Недостатнють ринкових сил в умовах сучасно' економiки була визнана ефектом трансакцшних витрат. КонцепцГя трансакцiйних витрат, створена зусиллями вчених рГзних поколшь - Р. Коузом, П. Утьямсоном, Р. Метьюзом - оцiнюеться, як значний внесок у розвиток теори' ФГрми.
Науково-практичнi дослiдження мають грунтуватися на врахування i використанш основних концепцш теори' швестицш, розроблено'' в межах шституцшного пГдходу до вивчення проблеми.
1нституцюнальне середовище грае ключову роль у функцiонуваннi i розвитку трансформацшно' економiки. Основу, на якш вiдбуваеться людська взаемодiя, становлять шституци' та вГдповГднГ ГнституцГйнГ обмеження. Вплив окремих складових на формування швестицшного клГмату вивчае iнвестицiйна теорiя iнституцiоналiзму, а також вона мГстить концепцГ'' поведiнки ФГрм.
Перегляд традицiйних пщходГв до вивчення руху iнвестицiй був викликаний змшами, характерними для свгтово''' господарсько' системи друго'' половини XX столГття. З'явилися новГ напрями теоретичних дослщжень, якГ розглядають iнвестицiï невщривно вГд дГяльностГ транснацiональних корпорацiй (ТНК).
ЕволюцГя економiчноï думки в цьому напрямГ була обумовлена:
• по-перше, тим, що транснацiональнi корпораци' перетворилися на найактившших суб'ектiв вивезення кашталу;
• по-друге, тим, що переважаючого значення в перемiщеннi капiталу набули прямГ iноземнi iнвестицiï;
• по-трете, тим, що натомють традицiйному перемщенню капiталу з розвинених краж в кражи, що розвиваються, стала переважати тенденцГя до перемiщення капiталу мГж промислово розвиненими кражами.
У основГ цих теорiй лежав статистичний матерiал дГяльностГ ТНК США. ПГзнГшГ теоретичш дослiдження, основувалися на аналГзГ i узагальненш досвГду дГяльностГ транснацГональних корпорацш ФРН, а потГм i ЯпонГ''.
КонцепцГ'', що описують природу i основы економГчш стосунки, пов'язанГ з перемщенням ГнвестицГйного капГталу, залежно вщ аспекту, який вони вГдображають, можна класифГкувати таким чином (таблиця 1.)
Враховуючи глобальний характер дГяльностГ транснацГональних корпорацш, який характеризуеться мГжнародним розмГщенням виробництва i шновацшною дГяльнГстю, цта група теорГй аналГзуе рГзну природу переваг оргашзаци' тако' дГяльностГ.
Ранш дослГдження в цГй областГ Е. Чемберлша, С. Хаймера, якГ вщносяться до класу теорГй монополютично'Г конкуренцГ'', пов'язували переваги ТНК в основному з недосконалютю ринку i монопольним положенням фГрми. На думку С. Хаймера [29], якби ТНК не мали монополютичних переваг в област ГнновацГй, швестици' за рубГж були б невипдш, оскГльки на зарубГжних ринках потрГбнГ високГ витрати на маркетингове вивчення ринку. КрГм того, непомГрно пГдвищуеться ступГнь ризику в порГвнянш з кра'ною походження капГталу. А це, в свою чергу, вимагае додаткових витрат на оргашзацш i дистанцшне керування виробництвом.
Послщовники цГе'' концепцГ'' - Ч. Кшдльбергер, Г. Дж. Джонсон, Р. Кейвз, Т. Хорст окрГм ГнновацГй (наявнють патентГв, ноу-хау, управлГнських знань) видтяли в якостГ конкурентних переваг ТНК таю фактори, як ГмГдж торгово''' марки, легкий доступ до ринкГв капГталу, квалГфГкований персонал, розмГр компанГ'' (виробнича i фГнансова потужнГсть), вертикальна штеграцГя, корпоративна стратегГя i тому подГбне [31]. Таким чином, корпорацГя, маючи монополГстичнГ переваги, нейтралГзуе негативш сторони бГзнесу в зарубГжнГй кра'н i i при цьому може потюнити нацГональних конкурентГв.
На думку Е. Чемберлша [24], основним, проявом «недосконало' конкуренцГ''» е «диференцГацГя продукту», яка виникае в результат прагнення задовольнити рГзномаштш потреби споживача. В результат у кожного рГзновиду продукту з'являеться свш монополГст, що мае вщомГ переваги, в тому числГ ГнновацГйнГ, але в той же час вщкритий для конкуренцГ' з досконалГшими замГнниками.
До групи теорГй, що аналГзують вплив ГнвестицГй на економГку кра'ни-реципГента, вГдноситься теорГя наздоганяючого циклу. В роботГ Т. Озави, автор показуе, яким чином швестици' можуть форсувати економГчний прогрес i полшшення структури економГки в кражах, що розвиваються [33]. В своему дослщженш автор використав модель розвитку японсько'' промисловосп, яка мала назву «парадигмою гусей, що летять».
Зпдно з цГею парадигмою в кожнш галузГ на першГй фазГ розвитку надходження товарГв забезпечуеться в основному за рахунок Гмпорту, на другш стадГ'' вплив Гмпорту слабшае, оскГльки отримуе розвиток ГмпортозамГщеного виробництва, яке у мГру наростання витГсняе Гмпорт, i на третГй стадГ'' галузь стае такою, що експортуе, оскГльки виробництво товарГв починае випереджати попит.
Таблиця 1. Iнституцiйна теори як методологiчна основа швестицтно'' дiяльностi
Теори i концепцп Аналiзований аспект Автори
Теори, якi описують вплив мiжнародного руху капiталу на нацюнальну економiку Вплив мiжнародних iнвестицiй на нацюнальж швестици i рiвень зайнятостi Л. Метцлер, Ф. Махлуп, К. Розе, Д. Данiнг
Теори, якi описують вплив експорту швестицш на економiчний цикл Виявлення антици^чного впливу зовнiшнiх i внутршжх iнвестицiй К. Брандк Д. Хаубольд, Х. Е. Шаррер
Теори, якi описують макроекономiчний вплив iнвестицiй на платiжний баланс краТни Активiзацiя чи пасивiзацiя плалжного балансу в результатi надходження швестицш Р. Стоубог, Р. Вернон, Д. Хаубольд, В. Реддевей, Р. Пльпш
Теорiя iнвестицiйних iмпульсiв Кумулятивне швестування А. Шжтгоф, М. Туган-Барановський
Теорiя свiдомого формування обмежувального чи сприятливого швестицшного середовища Державне управлiння швестицшними процесами та лiбералiзацiT шоземноТ пщприемницькоТ дiяльностi. Транснацiоналiзацiя економiки завдяки корпоратизаци. В. Ростоу, Ж. Еллюль i Р. Арон
Еклектична модель прямих шоземних iнвестицiй OLI-парадигма мiжнародного виробництва Д. Данншг
Теорiя «iндустрiального сусжльства» Держава мае забезпечувати безризиковють корпоративно'^ дiяльностi, утворюючи вщповщж нацiональнi та мiжнароднi шституц Дж. Гелбрейт
Теорiя зникаючих iнвестицiйних можливостей Основнi причини зникнення iнвестицiйних можливостей Й. Шумпетер
Теорiя наздоганяючого циклу; макроекономiчна теорiя прямих швестицш; теорiя конкурентной' переваги нацш Взаемодiя ТНК з краТнами-рецитентами з метою пщвищення конкурентних переваг краТн Т. Озава, К. Кодзима, М. Портер
Концеп^я, яка систематизуе фактори, що вплинули на штенсивнють потоку прямих шоземних швестицш в свп~овм економiцi Вплив короткострокових, довгострокових i структурних факторiв Дослщження наукових пщрозд^в ООН
Теорiя «народного капiталiзму» Акцiонування. Створення транснацiональних корпорацш А. Берл^ Г. Мшз, I. Надлер, С. Чейз, П. Дракер
Джерело: Складено автором
Т. Озава додав в цю парадигму iнвестицiйний аспект i на прикладi спiвпрацi Япони i краТн ^вденно-СхщноТ Ази показав, як за допомогою iноземних iнвестицiй можна створювати новi конкурентоспроможнi галузi, як сприятимуть прогресу всieT економiки. При цьому шоземш iнвестори допомагають значно скоротити другу фазу розвитку i швидко перейти до стадГТ експортно-орieнтованого розвитку.
М. Портер, провiвши масштабы дослщження, створив свою теорiю конкурентно! переваги нацш. У цiй теори певне мюце вiдведене поеднанню стратегш транснацiональних корпорацiй з конкурентними перевагами краТн-рецишенлв. М. Портер сформулював чотири групи факторiв, якi в сукупност утворюють так званий «дiамант конкурентних переваг» [17].
В роботах Хакансона, Дккена, Вефера, Лаулайанела розглянутi дослщження просторово! оргашзаци продуктивних сил у св^овому економiчному просторi [28, 25, 35, 32].
Хакансоном була запропонована просторова модель розширення фiрми, що мютить п'ять стадiй зростання. На першш стади компанiя розширюеться шляхом створення пщрозд^в у рамках нацюнального ринку. На другому етапi здшснюеться залучення торгових агентiв за кордоном в краТнах, де не застосовуються торговi бар'ери. На третьому етап створюються власнi торговi фти за кордоном в краТнах, де торпвля здiйснюeться особливо успiшно. На наступному етап створюються дочiрнi компани по виробництву товарiв в краТнах, де вже юнують торговi пiдроздiли. Завершальним етапом е проникнення на ринки краТн, що проводять обмежувальну торгову пол^ику, шляхом створення виробничих пщрозд^в i мережi дистриб'юторiв. Таким чином, компашя поступово перетворюеться з поодинокоТ фiрми в транснацiональну корпорацiю. Схожi стадiT розвитку видiляе у своТй моделi Дiккен, розглядаючи як додатковi варiанти укладення лiцензiйних угод i поглинання мiсцевих фiрм.
Е. Вефер вважае, що стратепя розширення фiрми, що виробляе декiлька видiв продукци, не може вкладатися в рамки оджеТ моделi, оскiльки рiзнi види продуклв можуть знаходитися на рiзних стадiях розвитку. Тому стратегiя розширення фiрми повинна носити багатоплановий характер, виробництво кожного виду продуклв може розвиватися по своТй моделi залежно вщ особливостей ринку цього виду продукци.
Значний вклад в створення теоретично'' бази ТНК вносять експерти ООН, якГ працюють в рамках Програми по вивченню транснацГональних корпорацш (Program on Transnational Corporations). ЩорГчнГ огляди, що випускаються органГзацГею UNCTAD, ставлять своею метою вивчення природи ТНК, 'х впливи на свГтовий розвиток, у тому числГ на економГку кра'н експортерГв i ГмпортерГв капГталу, а також шляхГв створення сприятливого середовища для мжнародних Ывестицш. ЗгГдно з дослГдженнями експертГв ООН сукупнГсть факторГв, якГ впливають на об'еми прямих Гноземних ГнвестицГй у свгтовш економГцГ, можна подГлити на три категорй' - короткостроковГ фактори; фактори, обумовленГ економГчною полГтикою i таю, що мають довгострокову дю; i структурнГ фактори.
Вплив короткострокових факторГв проявляеться через цикли дтово' активносп в кра'нах експортерах i Гмпортерах капГталу, при цьому циклГчшсть по-рГзному вГдбиваеться на ГнвестицГях в рГзних секторах економГки (примГром, швестици в сектор послуг менше схильнГ до впливу в порГвняннГ з швестицГями в оброблювальну промисловГсть). ЕкономГчш цикли також впливають на споаб фшансування прямих Гноземних ГнвестицГй -вкладення материнсько' компанп' в активи за кордоном, решвестицп' з прибутку, що створюеться зарубГжним пГдроздГлом, внутршньо-фГрмовГ позики. Залежно вГд економГчно' ситуацГ'' в кра'нах експортерах i Гмпортерах мшяеться спГввГдношення мГж джерелами фшансування. Пщ час циклГчного пГдйому материнська компашя може збГльшувати фГнансування ГнвестицГй за кордоном на безповоротнш основГ або у виглядГ внутрГшньо-фГрмових позик. I, навпаки, пщ час рецесп ТНК може помГняти полГтику фГнансування ГнвестицГй за кордоном, зарубГжш пщроздши фГнансуватимуть ГнвестицГ'' з власного прибутку. Бтьше того, якщо зарубГжнГ пщроздши працюють в сприятливГших економГчних умовах, шж материнська компанГя, прибуток з-за кордону може повертатися в крашу походження капГталу. З економГчними циклами тюно пов'язаш i процеси злиття i поглинань. ОскГльки фГнансування придбання пщприемств вГдбуваеться зазвичай за рахунок прибутку, то в перюди економГчного спаду вГдбуваеться уповГльнення продаж1в на ринках корпоративного контролю. Звичайно, ринки злиття i поглинань знаходяться пщ дГею i шших факторГв, наприклад, ставки вГдсотка i стану ринку цшних паперГв, але вплив бГзнес-цишв безперечний.
ДовготривалГ фактори, що впливають на динамку прямих Гноземних ГнвестицГй, пов'язаш зГ змГнами в економГчнш полГтицГ, що мають глобальну дю. ТранснацГональнГ корпорацГ'' швидко реагують на рГзш полГтичнГ змГни, у тому числГ шляхом змГни зарубГжних ГнвестицГй, як несуть в собГ довготривалу реакцю В число факторГв, пов'язаних з полГтичними змГнами в свт, включаються лГбералГзацГя торгГвлГ, довготривалГ змши валютних курсГв, процеси лГбералГзацй' i приватизацГ'', що вГдбуваються в рГзних кра'нах, ГнтеграцГйнГ процеси в субрегюнах свГту.
В якостГ структурних факторГв розглядаються фактори шерцшного характеру. Вони пов'язаш з юнуючою у свт розстановкою сил у сферГ мГжнародних ГнвестицГй. Рух ГнвестицГй у свт значною мГрою пов'язаний з мережею пщприемств, що сформувалася у свгговш економщГ, створених ТНК. В рамках вже функцюнуючо' в свГтГ мГжнацюнально' системи виробництв вГдбуватиметься постГйне збтьшення накопичених прямих Гноземних ГнвестицГй навгть за вГдсутностГ дГ'' короткострокових i довготривалих факторГв.
Загалом, швестицшна дГяльнють в аграрному секторГ вГтчизняно' економГки мае властивГ тГльки 'й особливосп. Розвиток поцесу Гнвестування в агропромисловий сектор Укра'ни характеризуються наступними тенденцГями.
Впродовж останнГх рокГв капГтальнГ ГнвестицГ' в аграрний сектор характеризуються позитивною динамкою як у вартюному виразГ, так i щодо 'хньо' частки у загальнш структурГ капГтальних ГнвестицГй в економГку Укра'ни. Так, якщо у 2011 р. обсяг капГтальних ГнвестицГй у стьське господарство, люове господарство та рибне господарство становив 13496,6 млн. грн, або 6,4% загального обсягу капГтальних ГнвестицГй в економГку, то у 2016 р. - 57804,7 млн. грн., або 14,1%, а у - 2019 р. - 59129,5 млн. грн. або 9,5% загального обсягу капГтальних ГнвестицГй в економГку. КапГтальнГ ГнвестицГ'' за видами економГчно'' дГяльностГ за перюд 2010-2019 рр., у % до загального пщсумку, наведено в таблицГ 2.
Таблиця 2. Каштальш швестици за видами eKOHOMi4HOï дiяльностi за перюд 2010-2019 рр. (у фактичних цшах; мтьйошв гривень)________
2010 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Стьське, люове та рибне господарство: 11568 18796 30155 50484 64243 66104 59129
у т.ч. стьське господарство, мисливство та надання пов'язаних з ним послуг 11311 18388 29310 49660 63401 65059 58555
ПромисловГсть: 56725 86242 87656 117754 143300 199896 254196 (всього)
з не' виробництво харчових продуклв, напо'в та тютюнових виробГв 8665 13487 13548 21291 18927 30213 -
БудГвництво 32790 36057 43464 44444 52176 55994 62346
Оптова та роздрГбна торпвля; ремонт автотранспортних засобГв i мотоциклГв 18868 20716 20663 29957 33665 51818 44173
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дГяльнють 19592 15498 18704 25107 37944 50078 43792
Тимчасове розмГщування й органГзацГя харчування 1671 1482 1393 1478 2134 2675 2832
1ншГ види економГчно' дГяльностГ 47847 40629 71081 89992 115000 152161 196320
Джерело: складено автором за даними Статистичного 36ipHUKa «Стьське господарство УкраУни 2018» Державноï служби статистики УкраУни, а також даними Державноï служби статистики УкраУни за 2019 р/'к, режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/09/Zb_sg_2018%20.pdf, http://www.ukrstat.gov.ua/
Прирiст капiтальних iнвестицiй в аграрному секторi протягом 2011-2019 рр становив 44308,1 млн. грн. (4,3 рази).
Темпи зростання каштальних швестицш в аграрний сектор в цтому перевищують темпи зростання обсягiв виробництва валовоТ' продукцГТ сiльського господарства. За 2011-2019 рр. шдекс капiтальних швестицш перевищував шдекс валовоТ' продукцГТ стьського господарства за винятком 2013 та 2014.
Основним джерелом каштальних швестицш в аграрному секторi е власш кошти пiдприeмств та органiзацiй. Даш стосовно каштальних швестицш в УкраТ'ш за джерелами фшансування наведено в таблиц 3.
Таблиця 3. Структура капггальних швестицш в УкраТш за ^джерелами фiнансування за 2016-2019 рр.
Джерела фшансування каштальних швестицш Структ ура каштальних швестицш, %
2016 2017 2018 2019
Каштальш швестици, усього 100,0 100,0 100,0 100,0
у т.ч. за рахунок: - кошлв державного бюджету 2,3 3,4 4,0 4,9
- кошлв мюцевого бюджету 7,1 9,3 8,7 9,1
- власних кошлв пiдприемств та органiзацiй 69,4 69,1 71,3 65,0
- кредилв банкiв та iнших позик 7,1 6,6 6,7 10,8
- кошлв iноземних iнвесторiв 2,9 1,4 0,3 0,7
- кошлв населення на будiвництво житла 8,9 7,3 6,4 5,2
- шших джерел фiнансування 2,3 2,9 2,6 3,9
Джерело: складено автором за джерелом [18] та за даними ДержавноУ служби статистики УкраУни, за 2019 р/'к. [Електронний ресурс]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Даш таблиц 3 свщчать про наступне: за чотири роки в структурi каштальних швестицш в УкраТ'ш за джерелами фшансування вщбулися суттевi змши. Найбтьшу суму каштальних вкладень становлять власш кошти пщприемств та оргашзацш, частка яких в загальному обсязi капiтальних швестицш в 2018 рощ зросла порiвняно з попередшми роками i склала 71,3%. У 2019 рощ спостер^алося зменшення показника - вiн склав 65% (-6,3%). Також необхщно вщмпити такi сприятливi змiни, як збтьшення частки капiтальних iнвестицiй за рахунок кошлв державного бюджету, частка яких в 2016 роц становила 2,3% загального обсягу, в 2017 роц вона збтьшилась до 3,4%., а вже у 2018 рощ - становила 4,0% та у 2019 роц за даним показником маемо прирют - становив 4,9%. Частка каштальних швестицш за рахунок кошлв мюцевих бюджелв в 2017 роц порiвняно з 2016 роком зросла до 9,3%, але в 2018 роц дещо зменшилась i становила 8,7% вщ загально'Т суми швестицш, однак, у 2019 рощ - збтьшилась на 0,4% проти 2008 року (9,1%). Це свщчить про можливост мюцевих оргашв влади бтьше коштiв залучати в мiсцевi та регюнальш проекти.
В той же час, у 2019 роцк зросла частка каштальних швестицш за рахунок кредилв банш та iнших позик, тобто баншська сфера почала створювати умови для можливостей кредитування швестицшних проектiв порiвняно з iншими аналiзованими перiодами. Частка коштiв населення на будiвництво житла зменшилась - з 8,9% у 2016 роц до 6,4% у 2018 роцк на що в свою чергу вплинули труднощi з тримання баншських кредилв. Але у 2019 роцi, ситуа^я трохи покращилася, показник зрiс. Дшсно негативними змiнами в структурi каштальних вкладень е значне скорочення швестицш за рахунок кошлв шоземних iнвесторiв: якщо в 2016 роцi кошти шоземних iнвесторiв складали 2,9% загального обсягу каштальних швестицш, то в 2018 роц всього 0,3%. Ситуа^я трохи покращилася у 2019 роц - показник склав 0,7%. Це ще раз пщтверджуе висновки про те, що бтьшють шоземних iнвесторiв не ризикують вкладати кошти в економку Укра'Тни.
Сiльськогосподарськi пiдприемства каштальш iнвестицiТ', переважним чином, спрямовують на вирощування стьськогосподарських культур. Зокрема, за даними Мшагрополггики Укра'Тни, протягом 2019 р. у регюнах в агропромисловому комплекс Укра'Тни тривала пiдготовка та впровадження 393 швестицшних проеклв загальною вартiстю майже 41 млрд. грн. Вартють iнвестицiйних проектiв варiюе вщ 100 тис. грн. до 9,6 млрд. грн. У 2018 р. завершено реалiзацiю 55 швестицшних проеклв на загальну суму майже 1,7 млрд. грн. Створено орiентовно 400-500 робочих мюць.
Слщ також зауважити, що виробництво продукцГТ сiльського господарства порiвняно з харчовою промисловiстю стабтьно залишаеться iнвестицiйно привабливим. У 2018 роц на гривню каштальних швестицш у виробництво харчових продукпв, напоТ'в та тютюнових виробiв припало 2,81 грн. вщповщних витрат у стьське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг. Для порiвняння, цей показник 2009 року становив - 1,00 грн./грн.; 2012 року - 1,40 грн./грн.; 2015 року - 2,16 грн./грн.; 2017 року - 2,35 грн. каштальних швестицш у стьське господарство, мисливство та надання пов'язаних iз ними послуг на 1 грн. каштальних швестицш у виробництво харчових продукпв. За прогнозами науков^в 1нституту аграрноТ' економш, точка рiвноваги в прюритетносп сiльського господарства i харчово'Т промисловост матиме мiсце у 2025 роцк
В умовах обмеженостi власних фшансових ресурсiв та iнвестицiйноТ' кризи в УкраТ'ш, шоземний капiтал у формi прямих i портфельних iнвестицiй е одним iз джерел фiнансування, яке дае можливють покривати тимчасовi потреби вггчизняного сiльськогосподарського виробника у фшансах. Прямi iноземнi iнвестицiТ' (П11), е найвигщшшим способом фшансування, осктьки у цьому випадку держава не повинна здшснювати платежi
на обслуговування борпв. З позицГ' платГжного балансу пряме шоземне Гнвестування - це будь яке надання кредиту чи придбання власност зарубГжного пГдприемства, певна частка якого перебувае у власност резидентГв кра'ни Гнвестора. У бГльш широкому контекст ГноземнГ ГнвестицГ' слГд розглядати як елемент залучення сукупного шоземного капГталу для здшснення економГчних перетворень. Але для цього прямГ ГноземнГ ГнвестицГ' повинш надходити для технГчного та технолопчного переоснащення, ноу-хау, патентГв для проведення реконструкцп i модернГзацГ' стьського господарства та матерГальних коштГв. ПрямГ ГноземнГ ГнвестицГ' заохочують експорт кра'ни, дають змогу пщприемствам стьського господарства розширити свою мережу збуту i таким чином розширити асортимент стьськогосподарських товарГв, ям продаються на закордонних ринках, бтьшою мГрою, шж якби вся торпвля здГйснювалася через експорт.
ПрямГ ГнвестицГй (акцюнерний капГтал) в економщГ Укра'ни за видами економГчно' дГяльностГ за перюд 2010-2019 рр., у % до загального пщсумку, наведено в таблицГ 4.
Малосприятливий швестицшний клГмат в Укра'нГ - головна причина вщсутносл стратегГчних Гноземних ГнвестицГй. Вш зумовлюе вичГкувальну позицш стратегГчних ГнвесторГв, особливо у план залучення середнього й великого капГталу. НавГть бГльше, спостерГгаеться тенденцГя вщтоку вже залучених ГнвестицГй: з 2014 року шоземними Гнвесторами вилучено понад 280 млрд. дол. США.
Свгтовий досвщ переконуе, що для макроекономГчно' стабГлГзацГ' кра'н з перехГдною економГкою та 'х ГнтеграцГ' у свггову економГку необхГднГ ГнвестицГ' в економГку кра'ни на рГвш 19-25% ВВП.
ТеперГшнш час характеризуеться поглибенням глобалГзацшних процесГв в економГчних вГдносинах i взаемодГях суб'ектГв господарювання. 1нвестування, а саме прямГ ГнвестицГ', стало основним фактором розвитку цих процесГв. Потребу кра'н у залученш Гноземних ГнвестицГй важко переоцшити. Бтьшють кра'н свгту мають обмеженГ внутрГшнГ ресурси, тому залучення шоземного капГталу е невщ'емною складовою зовшшньоекономГчних вГдносин будь-яко' кра'ни.
Таблиця 4. Прямi iнвестицiй (акцюнерний каштал) в економiцi Укра'ни за видами eKOHOMi4HOï дiяльностi за перюд 2010-2019 рр.*, у % до загального тдсумку ____
2010 2014 2015 2016 2017 2018 На 31.12.2018 На 31.12.2019
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Стьське, люове та рибне господарство 1,7 1,4 1,6 1,6 1,9 1,8 1,7 1,5
ПромисловГсть: 41,7 32,9 32,4 30,8 31,0 33,4 33,0 32,4
з не' виробництво харчових продуклв, напо'в та тютюнових виробГв 4,8 6,0 7,1 7,5 8,1 8,7 8,6 7,9
БудГвництво 3,2 2,9 3,4 3,4 3,3 2,9 2,9 2,9
Оптова та роздрГбна торпвля; ремонт автотранспортних засобГв i мотоциклГв 10,9 12,7 15,7 16,3 16,4 15,7 16,7 15,8
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дГяльнють 2,5 2,9 3,5 3,4 3,5 3,1 3,1 3,0
Тимчасове розмщування й оргашзацГя харчування 1,2 0,8 1,0 1,0 1,1 1,1 1,1 1,0
Iншi види економГчно' дГяльностГ 38,8 46,4 42,4 43,5 42,8 42,0 41,5 35,5
*Сформовано автором за даними Статистичного збiрника «Сльське господарство УкраУни 2018» Державноï служби статистики УкраУни, а також за даними Державно'/' служби статистики УкраУни за 2019 рк, URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/09/Zb_sg_2018%20.pdf, http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2018/zd/in v_zd/pi_ ak_ved/arh_pi_ ak_ ved_u. html
Надзвичайно важливу, постшно зростаючу роль у мГжнародному бГзнесГ грають саме прямГ ГноземнГ ГнвестицГ' (ПII). Вперше визначення П11 було надане МГжнародним валютним фондом (МВФ) та ОргашзацГею економГчного сшвробггництва та розвитку (ОЕСР). Вони розглядають П11 як категорш мГжнародних ГнвестицГй, що вщображае мету отримання резидентом одше' кра'ни (прямим швестором) стшкого штересу в пщприемствГ, яке е резидентом шшо' кра'ни (пГдприемства прямого Гнвестування). Стшкий Гнтерес передбачае юнування довгострокових вГдносин мГж Гнвестором i пщприемством прямого Гнвестування i значну мГру впливу Гнвестора на управлшня пГдприемством. ВГдносини прямого Гнвестування встановлюеться тодГ, коли прямий Гнвестор придбав 10 або бтьше вщсотш акцш пГдприемства за кордоном.
Зазвичай економюти видГляються прямГ та непрямГ шляхи (ефекти) впливу ПII на економГку кра'ни. ПрямГ ефекти стосуються безпосередньо пщприемств, якГ стають об'ектами Гнвестування, або тих, що створен за кошти шоземного надходження. НепрямГ ефекти впливу ПИ називають в економГчнш лггературГ екстерналГями. Вони вщображають вплив на ГншГ мГсцевГ пГдприемства, якГ не е об'ектами ПИ. Екстерналп можуть бути як горизонтальними, так i вертикальними. Вертикальш екстерналп - грошовГ, а горизонтальнГ - негрошовГ
ВертикальнГ екстерналГ' присутнГ тодГ, коли мГж пГдприемствами-реципГентами та мюцевими пГдприемствами без ГнвестицГй встановлюються вертикальш зв'язки, що забезпечуються угодами щодо кушвлГ-продажу, отримання лщенци, пГдпорядкування тощо. Дослщження вказують на те, що зазвичай
непрямi ефекти вiд вертикальних екстерналш е найвiдчутнiшими, особливо, коли пщприемство з iноземним капiталом замовляе промiжний продукт у мiсцевого пщприемства.
Щодо горизонтальних екстерналiй, що вiдомi також як «технологiчнi зовнiшнi ефекти» вщображають подiл знаннями, вмiннями та навичками мiж пiдприемством з шоземними вкладеннями та мiсцевими пiдприемствами.
Як прямГ, так i непрямi ефекти впливу ПII на економку можуть бути як позитивними, так i негативними.
Вплив зовнiшнього i внутрiшнього iнституцiйного середовища на активiзацiю швестицшноТ дiяльностi в трансформацiйнiй економiчнiй системi дослiджувалися вiтчизняними i зарубiжними вченими. Зокрема, А. Бикова та О. 1вашина вважають, що фшансовий бiк iнвестицiйного процесу е лише частиною економГчноТ проблеми. Автори розглядають iнвестицiйну дiяльнiсть з позицiй едност функцiонування фiнансових, трудових, матерiально-технiчних та шновацшних ресурсiв, яка здiйснюеться лише за умови формування сприятливого шституцюнального середовища для такого виду дiяльностi [1]. Тому, важливим залишаеться питання не ттьки ресурсного забезпечення швестицшноТ дiяльностi, але i умов здшснення такого процесу. Вiдповiдно, розгляд науковоТ проблеми вимагае системного пiдходу до комплексного дослщження соцiально-економiчних явищ i процесiв в умовах трансформаций КрГм того, в нацiональнiй економiчнiй системi поглиблюеться iнтеграцiйнi процеси, зокрема евроштеграцшш. Тому, як зауважуе Т. Косова, посилення евроштеграцшного процесу в УкраТш дозволить сформувати ефективне внутрiшне шституцюнального середовища, яке б вiдповiдало запитам суб'ектГв iнвестицiйного процесу та буде здатне активiзувати i стимулювати надходження швестицшних ресурав як загалом в нацюнальну економiку, так i в окремi и галузi [12].
В умовах поглиблення трансформацшних та штеграцшних процесiв залишаеться актуальним формування сприятливого швестицшного клiмату в державi. Адже, на внутрГшньому i мiжнародному ринку швестицшного капiталу мае мiсце висока конкуренцГя, подiбна до конкуренцiТ на товарних чи ресурсних ринках. Тому, формування сприятливого шституцюнального середовища для ведення бiзнесу уах форм власност залишаеться важливим завданням нацiональних шститулв управлiння, регулювання i стимулювання такого виду дiяльностi. В умовах трансформацГТ соцiально-економiчноТ системи залишаеться важливим пошук необхiдних iнвестицiйних ресурсiв, як виступають в якостi каталiзатора i забезпечення сталого розвитку краТни. Тому, як зазначае М. Колюник, ефективна швестицшна дiяльнiсть можлива за умови тюноТ взаемодГТ органiзацiйно-правових, фiнансових, природних, техшко-технолопчних, шформацшно-iнтелектуальних, iнновацiйних та шших суспiльних ресурсiв [9].
Погоджуемося з пщходом В. Федоренко [22], який пропонуе розглядати швестицшну дiяльнiсть як едину економiчну систему iз властивою Тй сукупнiстю взаемодiючих пiдсистем i елементiв. На думку Н. Маренкова [13], швестицшний процес мае вс ознаки системи iз властивою Тй сукупнютю елементiв. Звiдси, така система мае властивий ттьки ТТ суб'ект (швестор), об'ект (об'ект iнвестицiй), а також постшно дiючi взаемозв'язки i взаемодГТ мiж ними ТТ стуктурними елементами (отримання i вiльне розпорядження швестицшним доходом). Такi взаемодiТ i взаемовiдносини вiдбуваються в сформованому швестицшному середовищi. Автор вважае, що в швестицшному середовищi усi процеси е двостороншми.
Галузь застосування результатiв. Напрями подальшого розвитку аграрного сектору нацюнальноТ економiки залежить вiд швестицшноТ полГтики, яка формуе iнвестицiйний клiмат в краТш та здатностi державних шститулв ТТ ефективно реалiзувати. Iнвестицiйний процес, як засвщчуе свiтовий досвiд, здатний забезпечити масштабне технiчне i технолопчне оновлення аграрноТ сфери, результатом чого стане пщвищення конкурентоспроможностi сiльськогосподарського виробництва i забезпечення сталого соцГально-економiчного розвитку краТни. Слiд зауважити, що державна в особi iнститутiв з одного боку формуе шституцшне середовища цГеТ дiяльностi та контролюе сам процес, а з шшого - е суб'ектом швестицшного процесу. Нацюнальш шститути також забезпечують концентрацiю швестицшних ресурав для структурноТ трансформацГТ аграрноТ сфери й соцГального розвитку стьськоТ територiТ тощо. Тому, при розроб^ стратегiТ iнвестицiйноТ полiтики в краТш необхщно використовувати системний пщхщ, що дозволить досягнути рацюнального використання швестицшного кашталу для iнституцiйно-структурноТ трансформацГТ стьськогосподарського виробництва та реaлiзaцiТ Гнших со^ально - економiчних цiлей i завдань сталого розвитку, а також виявити особливосп та специфку оргaнiзaцiТ швестицшноТ дГяльностГ в аграрному секторi економки умовах переходу до ринкових вщносин та учaстi в евроiнтегрaцiйних процесах [14].
При цьому, на нашу думку, швестицшний процес i швестицшну дГяльшсть доцтьно дослiджувaти i розглядати в динамщк оскГльки, будь-яка система постшно змшюеться пГд впливом як внутр^шх так i зовнГшнГх чинниш.
Висновки BiAnoBiAHO до статтi. Необхщно зазначити, що за методолопею системного пщходу, iнвестицiйнa дГяльнГсть носить ва ознаки системи, яка розвиваеться динамТчно i пiддaнa впливу зовнГшнього i внутрГшнього ГнституцГйного середовища. Розвиток економки УкраТни в умовах поглиблення трансформацшних та штеграцшних процеав характеризуеться посиленням впливу фaкторiв невизнaченостi та ризиш сучасного ГнституцГйного середовища, в якому здшснюеться iнвестицiйнa дГяльнГсть не ттьки нацюнальних, але i Гноземних швесторГв. Посилення ступеня невизначеностГ ГнвестицГйного процесу в умовах трансформацГТ нацюнальноТ соцГально - економГчноТ системи обумовлене, насамперед тим, що в умовах переходу до ринкових вщносин зберГгаються шститути та шституци, успадковаш вГд попередньоТ економГчноТ системи, а Гнститути ринку ще не сформоваш або слабо функцюнують. Також, на розвиток ГнвестицГйного
процесу впливае постiйна змша eKOHOMi4HOi ситуаци та кон'юнктура i конкуренцiя на ринку iнвестицiйного капралу, впровадження у виробництво нових технологш i методiв оргашзаци виробничого процесу тощо. Отже, iнституцiоналiзм виступае продуктивним напрямком у розвитку швестицшноТ дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Бикова А. Л., 1вашина О. Ф. Нагромадження катталу в процес економ'чного розвитку (iсторiя, форми, iнститути): монограф'я. Днпропетровськ: Наука та ос&та, 2007. 167 с.
2. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента. Киев : Эльга, Ника-центр, 2004. 440 с.
3. Блауг М. Шпитгоф. 100 великих экономистов до Кейнса. СПб.: Экономикус, 2008. 352 с.
4. Бреннан Дж., Бьюкенен Дж. Причина правил. Конституционная политическая экономия. СПб.: Экономическая школа, 2005. 272 с.
5. Дж. Коммонс. Економка колективних д/'й. Нью Йорк, Макмтан, 1951.
6. Економ/чна енциклопед/я: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (в/дп. ред.) та iн. КиУв : Видавничий центр «Академ/я», 2001. 847 с.
7. Эклунд К. Эффективная экономика - шведская модель: (Экономика для начинающих и не только для них...): Пер. со швед. /Авт. предисл. В. В. Попов, Н. П. Шмелев; Науч. ред. А. М. Волков. М.: Экономика, 1991. 349 с.
8. 1стор/я економ'чних учень: п/дручник /Л. Я. Корн/йчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та iн. КиТв : КНЕУ, 1999. 564 с.
9. Кол/сник М. М. Механ1'зми управлння регонального управлння iнвестиц/'йною д'яльн'ютю: авторефер. дис. к. держ. упр.: 25.00.02. Харюв, 2008. 20 с.
10.Косова Т. Д. Становлення iнституцiональних iнвестор'в в УкраУш: проблеми теори та практики: монограф'я. НАГ УкраУни. Донецьк: 1н-т економки промисловост1, 2004. 269 с.
11.Коуз Р. Фирма, рынок и право / пер. с англ. Б. Пинскера. М.: Дело ЛТД, 1993. 192 с.
12.Мазурок, Петро Петрович. 1стор1я економ'чних учень у запитаннях i в'дпов'дях : навчальний посбник. 2-е вид., стереотип. КиУв : Знання, 2006. 477 с.
13.Маренков Н. Л. Основы управления инвестициями: учеб. М.: Едиториал, 2003. 440 с.
14. Михайлов А. П. Методичнi пдходи та система показник'т визначення iнвестицiйного клiмату в аграрному секторi економ/'ки. URL: https://cutt.ly/jo92TyI
15.Митчелл У. Экономические циклы: проблема и ее постановка. М. Л., 1930.
16.Полтична економ'я. Економiчна енциклопед'т, Т. 2, М., 1975. С. 28.
17.Портер М. Мiжнародна конкурен^я: конкурентнi переваги кра/н. пер. з англ. М.: Мiжнароднi вдносини, 1993. 896 с.
18. Реймон Арон. Вступ до фтософУУютори: Есе про меж!' юторично'У об'ективност'г. пер. з фр. Оксана Йосипенко, Сергiй Йосипенко. КиУв: Укра'Унський центр духовно'/' культури, 2005. 580 с.
19. Самотоенкова О. В. Ывести^йна дiяльнiсть в УкраУш: тенденцИ та перспективи. Ефективна економка. 2019. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7052.
20.Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии. СПб.: Т-во О. Н. Поповой, 1909. 385 с.
21.Фаворо О. Внутренние и внешние рынки. Вопросы экономики. 1997. №10. С.90-103.
22.Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. 1нвестознавство: п'друч. КиУв : МАУП, 2000. 408 с
23. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла кон юнктуры; пер. с нем. М.: Прогресс, 1982. 455 с.
24. Chamberlin Е. Н. The Theory of Monopolistic Competition. ARe - Orientation of the Theory of Value. Cambridge, 1949.
25. Dicken P. Global shift: the internationalization of economic activity. 2th ed., Paul Chapman Publishing Ltd., 1992.
26.Drucher P. Americans Next Twenty years, N.-Y., 1957. p. 36.
27.Ellul Jacques. The Technological Society. N-Y. 1964.
28. Hakanson L. Towards а the ory of location and corporategrowth / Spatialanalysis: industry and industri alenvironment. London, Wiley, 1979.
29.Hymer S., Rowthom R. Multinational Corporations and International Oligopoly : the Non - American Challenge. Cambridge. London, 1970.
30. Galbraith, John, The New Industrial State, 1967.
31.Kindleberger Ch.International Economics. Homewood, 1968.
32.Laulajainen R., Stafford H,A. Corporate Geography: Business location principles and cases. London: Kluwer Academic Publisher, 1995.
33.Ozawa T. Foreign direct investment and economic development. Transnational Corporation. 1992. N°1,1 (February).
34.W. Rostow. The Stages of Economic Growth: A Non-Communist. Manifesto, 1960.
35. Wever Е. Friesland: Spatial dynamics within a dynamic company. The Corporate Firm in a Changing World Economy: case studies in the geography. 1984.
36.World Investment Report 1993: Transnational Corporationsand Integrated International Production.UN, NewYork, 1993. P.91.
References
1. Bykova, A. L. & Ivashyna, O. F. (2007). Nahromadzhennia kapitalu v protsesi ekonomichnoho rozvytku (istoriia, formy, instytuty), monohrafiia [Accumulation of capital in the process of economic development (history, forms, institutions): monograph]. Nauka ta osvita, Dnipropetrovsk, p. 167.
2. Blank, I. A. (2004). Osnovy investitsionnogo menedzhmenta [Fundamentals of investment management], El'ga, Nika-tsentr, K., p. 440.
3. Blaug, M. & Shpitgof, A. (2008). 100 velikikh ekonomistov do Keynsa [100 great economists before Keynes]. SPb.: Ekonomikus, 352 p.
4. Brennan Dzh. & B'yukenen, Dzh. (2005). Prichina pravil. Konstitutsionnaya politicheskaya ekonomiya [Reason for the rules. Constitutional political economy]. SPb.: Ekonomicheskaya shkola, 272 p.
5. Kommons, Dzh. (1951). Ekonomika kolektivnikh diy [Economics of collective action]. N'yu York, Makmilan.
6. Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopedia] (2001): U trokh tomakh. T. 2. / Redkol.: ...S. V. Mochernyi (ed) ta in. Vydavnychyi tsentr «Akademiia», K., 847 p.
7. Eklund, K. (1991). Effektivnaya ekonomika - shvedskaya model': (Ekonomika dlya nachinayushchikh i ne tol'ko dlya nikh...) [Efficient economy - the Swedish model: (Economics for beginners and not only for them ...)], translated V. V. Popov, N. P. Shmelev; Nauch., A. M. Volkov (Ed.), M.: Ekonomika, 349 p.
8. Istoriia ekonomichnykh uchen: pidruchnyk [History of economics: fellow] (1999). / L. Ya. Korniichuk, N. O. Tatarenko, A. M. Poruchnyk ta in. K.: KNEU, 564 p.
9. Kolisnyk, M. M. (2008). Mekhanizmy upravlinnia rehionalnoho upravlinnia investytsiinoiu diialnistiu [Mechanisms of management of regional management of investment management]: avtorefer. dys. k. derzh. upr.: 25.00.02. Kharkiv, 20 p.
10.Kosova, T. D. (2004). Stanovlennia instytutsionalnykh investoriv v Ukraini: problemy teorii ta praktyky: monohrafiia [The Establishment of Institutional Investors in Ukraine: Problems and Theory of Practice: Monograph], NAH Ukrainy, In-t ekonomiky promyslovosti, Donetsk, 269 p.
11. Kouz, R. (1993). Firma, rynok i pravo [Firm, market and law], translated by B. Pinskera, M.: Delo LTD, 192 p.
12. Mazurok, Petro Petrovych (2006). Istoriia ekonomichnykh uchen u zapytanniakh i vidpovidiakh: navchalnyi posibnyk [History of economics in questions and answers: a textbook]. 2 (ed)., stereotyp, Kyiv: Znannia, 477 p.
13.Marenkov, N. L. (2003). Osnovy upravleniya investitsiyami: ucheb. [Fundamentals of investment management: textbook]. M.: Editorial, 440 p.
14.Mykhailov, A. P. Metodychni pidkhody ta systema pokaznykiv vyznachennia investytsiinoho klimatu v ahrarnomu sektori ekonomiky [Methodical approaches and the system of indicators for identifying the investment climate in the agricultural sector of the economy]. URL: https://cutt.ly/jo92TyI.
15.Mitchell, U. (1930). Ekonomicheskie tsikly: problema i ee postanovka [Economic cycles: the problem and its formulation], L., M.
16.Politychna ekonomiia (1975). Ekonomichna entsyklopediia [Political economy. Economic Encyclopedia], Vol. 2, M, p. 28.
17.Porter, M. (1993). Mizhnarodna konkurentsiia: konkurentni perevahy krain [International competition: competitive advantages of countries], translated, M.: Mizhnarodni vidnosyny, 896 p.
18.Aron, Reimon. (2005). Vstup do filosofii istorii: Ese pro mezhi istorychnoi obiektyvnosti [Introduction to the philosophy of history: Essays on the limits of historical objectivity]: translated by Oksana Yosypenko, Serhii Yosypenko, Kyiv: Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury, 580 p.
19.Samotoienkova, O. V. (2019). Investytsiina diialnist v Ukraini: tendentsii ta perspektyvy [Investment activity in Ukraine: trends and prospects]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 5. URL: http://www. economy. nayka. com. ua/?op=1&z=7052.
20.Tugan-Baranovskiy, M. I. (1909). Osnovy politicheskoy ekonomii [Fundamentals of political economy]. SPb.: T-vo O. N. Popovoy, 385 p.
21.Favoro, O. (1997). Vnutrennie i vneshnie rynki [Domestic and foreign markets]. Voprosy ekonomiki -Economic issues, 10, 90-103.
22.Fedorenko, V. H. & Hoiko, A. F. (2000). Investoznavstvo [Investment Studies: textbook]. K.: MAUP, 408 p.
23.Shumpeter, Y. A. (1982). Teoriya ekonomicheskogo razvitiya: issledovanie predprinimatel'skoy pribyli,
kapitala, kredita, protsenta i tsikla konyunktury [Theory of economic development: a study of entrepreneurial profit, capital, credit, interest and the cycle of business], translated by Y. A. Shumpeter, M.: Progress, 455 p.
24.Chamberlin, E. H. (1949). The Theory ofMonopolistic Competition. ARe - Orientation of the Theory of Value, Cambridge.
25.Dicken, P. (1992). Global shift: the internationalization of economic activity. 2th ed., Paul Chapman Publishing Ltd.
26. Drucher, P. (1957). Americans Next Twenty years, N.-Y., p. 36.
27. Ellul, Jacques. (1964). The Technological Society. N-Y.
28.Hakanson, L. (1979). Towards a the ory of location and corporategrowth, Spatialanalysis: industry and industri alenvironment. London, Wiley.
29.Hymer, S., Rowthom, R. (1970). Multinational Corporations and International Oligopoly : the Non -American Challenge. Cambridge. London.
30. Galbraith, John (1967). The New Industrial State.
31.Kindleberger, Ch. (1968). International Economics. Homewood.
32.Laulajainen, R., Stafford, H. A. (1995). Corporate Geography: Business location principles and cases. London: Kluwer Academic Publisher.
33.Ozawa, T. (1992). Foreign direct investment and economic development, Transnational Corporation, Vol.°1 No. 1 (February).
34.Rostow, W. (1960). The Stages of Economic Growth: A Non-Communist, Manifesto.
35.Wever, Е. (1984). Friesland: Spatial dynamics within a dynamic company. The Corporate Firm in a Changing World Economy: case studies in the geography.
36. World Investment Report (1993). Transnational Corporationsand Integrated International Production. UN, NewYork, P. 91.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бахур HaAÎH BiKTopiBHa, головний консультант сектору регюнальних стратегш, Центру регюнальних дослщжень
Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень вул. Алмазова 18/7, м. Кшв, 01133, Украша e-mail: Nadin_B@ukr.net orcid.org/0000-0003-3025-6763
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Бахур Надежда Викторовна, главный консультант сектора региональных стратегий, Центра региональных исследований
Национальный институт стратегических исследований ул. Алмазова 18/7, г. Киев, 01133, Украина e-mail: Nadin_B@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Bakhur Nadiia, chief consultant Sector of Regional Strategies Center for Regional Studies The National Institute for Strategic Studies st. Almazova, 7a, Kyiv, 01030, Ukraine e-mail: Nadin_B@ukr.net
Рецензент: Жук Микола Васильович, доктор економiчних наук, професор кафедри менеджменту, публiчного управлшня та адмшютрування Подтьського державного аграрно-техшчного ушверситету.
Подано до редакци 30.06.2020 Прийнято до друку 18.07.2020
УДК 339.5:338 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-20-30
1НСТИТУЦ1ЙН1 ОСНОВИ АКТИВ1ЗАЦП ЕКСПОРТООРЮНТОВАНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 АГРАРНИХ ПЩПРИеМСТВ УКРА1НИ В УМОВАХ ПОГЛИБЕННЯ еВРО1НТЕГРАЦП
Жук М. В., Бшянський Ю. О.
Предметом досл'1дження е теоретико-методологiчнi та практичнi засади дослдження впливу '¡нституцшного середовища на ефективнсть експортоор'ентованого виробництва п1'дприемств аграрного сектору економки та актив'зацИ Ух зовн'шньоеконом'нноУ д 'яльностi на европейському ринку сльськогосподарськоУ продукцИ.
Метою роботи е розробка теоретичних засад i практичних рекоменда^й щодо запровадження ефективно'У системи '¡нституцшного забезпечення акти&зацИ експортно'У д'яльностi аграрних п1'дприемств на европейському векторi розвитку.
Методолог'чною основою cmammi стали загальнонауков методи теоретичних та ем^ричних наукових дошджень, спе^альн методи наукового пзнання. Для проведення дослдження були використанi методи: д'алектичний, економко-статистичний, балансовий, нормативний, економко-математичний, економ'чних пор!внянь, групування, граф'нний, системно-структурного аналзу i синтезу.
Результати роботи. В статтi дослджено вплив '¡нституцшного середовище на розвиток експортоор'ентовано'У д'яльност'! втчизняних аграрних п1'дприемств в умовах поглиблення евро'ттеграцшного процесу. Запропонован заходи нститу^йного й органiзацiйно-економiчного характеру, спрямованих на посилення експортного потен^алу п1'дприемств аграрно-продовольчого комплексу та пдвищення Ух конкурентоздатностi на спльному ринку сшьськогосподарськоУ продукцИ краУн - членв €С.
20
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 46
© Жук М. В., Бшянський Ю. О., 2020
