CC BY
30
УДК 330.332. Астр. ЮА. Кашпрук1 - Львыська КА
1НСТИТУЦ1ЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ТА МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО 1МПЛЕМЕНТАЦН В УКРА1Н1
Узагальнено свгговий досвiд становлення та сучасного стану систем шститу-цiйного банкiвського регулювання. Висвiтлено ознаки правових статусiв централь-них банкiв деяких кра!н Свропи, Япони та США. Сформульовано висновки щодо можливостi застосування свiтового досвщу у вiтчизнянiй практицi iнституцiйного регулювання банювсько! дiяльностi в перiод посткризового вщновлення економiки.
Ключовг слова: шституцшне регулювання банювсько! дiяльностi, регулятивнi органи, Центральш банки, фiнансово-кредитнi установи, фiнансово-економiчна криза, антикризове регулювання.
Постановка проблеми. Одшею з головних причин уповшьнення тем-тв економ1чного зростання в Укра!ш е розбалансовашсть банювсько! систе-ми, вщсутнють ефективних мехашзм1в регулювання 11 роботи з боку держав-них оргашв. На вщтну вщ кра!н з розвиненою ринковою економжою, де система державного регулювання банювсько! д1яльносп формувалася впро-довж тривалого перюду, в Укра!ш таке регулювання ще не отримало надежного розвитку, а недосконале законодавство, у пол! якого функцюнуе вггчиз-няна банювська система, та кризовий стан економжи ще бшьше знижують ефектившсть управлшських дш. Для змщнення стимуляцшного впливу бан-ювськими шститутами економ1чного зростання необхщно придшити увагу питанням регулювання банювсько! д1яльност1, забезпечення !х фшансово! стшкосп та кредитоспроможностг
Анал1з наукових джерел 1 публжацш показуе, що дослщженню проблем шституцшного регулювання банювсько! д!яльносп придшяють належну увагу впчизняш практики 1 науковщ. Вагомий внесок у !х виршення здшснили О. Василик, А. Гальчинський, А. Даниленко, О. Дзюблюк, I. Лю-тий, М. Савлук, В. Ющенко та ш. Разом з тим, багато аспекпв цього питання залишаеться недостатньо висвгтленими та потребуе подальшого опрацюван-ня. Розгортання кризових явищ в украшськш економщ на фош незаверше-них трансформацшних процешв об'ективно зумовило зосередження уваги на-шо! роботи на проблемах стабшьного функцюнування банювських шститупв за допомогою вщповщного мехашзму регулювання банювсько! д1яльностг Все це ! зумовило виб1р теми наукового дослщження.
Методика дослвджень. Метою роботи е вивчення та узагальнення свь тового досвщу становлення та сучасного стану систем шституцшного бан-ювського регулювання та розроблення на його основ! концептуальних тдхо-д!в щодо можливост! застосування цього досвщу у вичизнянш практицг
Результати досл1дження. У б!льшост! розвинених демократичних держав регулятивш функц!! не монопол!зоваш одним органом - Централь-ним банком, а розпод!ляються м!ж !ншими спещально створеними автоном-ними органами, проте оргашзацшна структура цих оргашв у р!зних кра!нах е
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
рiзною - усе залежить вщ особливостей юторичного та економiчного розвит-ку кра!ни, а також традицiй i характеру банювсько! системи.
Заслуговуе на увагу усталена система органiв регулювання банювсь-кою дiяльнiстю Францп. Поряд з Банком Францп, до суб'eктiв шституцшного банкiвського регулювання у цiй кра!ш належать: Нацiональна кредитна рада, Комггет з банювсько! регламентацп, Комiтет кредитних установ, Банювська комiсiя. Кожна зi зазначених органiзацiй виконуе тiльки притаманш 1й фун-кцп, що забезпечуе високу ефективнiсть управлiнських дiй. Так, Нащональна кредитна рада виступае посередником у процеш функцiонування банювсько! i фшансово! систем з питань банювсько! дiяльностi; Комiтет з банювсько! регламентацп розробляе та приймае нормативнi акти з питань правового регулювання дiяльностi кредитних установ i затверджуе нормативи та порядок ведення бухгалтерского облiку i звггаосп; Комiтет кредитних установ видае акти застосування права, яю мають iндивiдуальний характер, займаеться реестрацiею кредитних установ, жорстко контролюе законнiсть 1х створення; Банкiвська комiсiя гарантуе безпеку французько1 банювсько! системи [3].
Вщповщносл до Закону Укра1ни "Про Нацiональний банк", у нашш державi також передбачено створення вищого органу управлiння та регулювання - Ради Нащонального банку. Проте 11 регулятивш функцп розповсю-джуються лише на НБУ, залишаючи за межами безпосереднього впливу дь яльнють комерцiйних банкiв. Натомiсть у Францп головною функщею всiх регулятивних оргашв е регламентацiя i контроль за дiяльнiстю банювсько! системи загалом.
В 1тали, як i у Францп, iнституцiйне банювське регулювання е бага-топлановим. Крiм Центрального банку, його здiйснюе Мiжмiнiстерський ко-мiтет, який несе вщповщальшсть за дотримання законностi у сферi кредитно1 полiтики i за стан захисту ощадних банкiв [1].
Сво1 особливостi мае iнституцiйна побудова оргашв регулювання банювсько! дiяльностi в США. Банювська система в цш кра!ш контролюеться i регулюеться як Федеральним урядом, так i урядами Штапв. Основними ш-ституцiйними структурами системи банювського регулювання е: Федеральна резервна система (ФРС); Федеральна корпоращя зi страхування депозитiв (ФКСД); Служба контролера грошового обпу при Мiнiстерствi фiнансiв (СКГО); Банкiвськi департаменти при урядах штапв. Банкiвництво у США належить до найбiльш регульованих сфер тдприемницько! дiяльностi. Дер-жавнi регулятори перевiряють банки часто i ретельно, що забезпечуе належне виконання ними сво!х функцiй.
Система iнституцiйного регулювання банювсько! дiяльностi Японп складаеться з таких установ: Мшютерство фiнансiв; Банк Японп; комерцiйнi банки; банки довгострокового кредиту; трастовi банки; спецiалiзованi банки обм^ шоземно! валюти; спецiалiзованi фiнансовi установи для малого i се-реднього бiзнесу; фiнансовi установи для сшьського i лiсового господарств та риболовства; урядовi фiнансовi установи. Центральне мюце в банкiвськiй системi Японп посщае Мiнiстерство фiнансiв, яке прямо чи опосередковано регулюе дiяльнiсть уих фiнансових установ в державi. Банк Японп оргашза-цiйно не входить до складу урядових органiзацiй, хоча фактично уряд мае
значний вплив на його дiяльнiсть i полггаку, оскiльки йому належить 55 % акцш Банку.
Однiею iз найбшьш розвинених у свiтi е система шституцшного регу-лювання банювсько! дiяльностi в Нiмеччинi. Враховуючи те, що Нiмеччина стала на шлях ринкових реформ дещо швидше, нiж Укра!на, вважаемо 11 дос-вiд особливо корисним для Укра!ни. Успiх Имеччини значною мiрою пояс-нюеться поетапним розвитком системи банювського регулювання та удоско-наленням правових засад функцюнування кредитних установ. Головну регу-лятивну функцiю в Нiмеччинi на сьогодш здiйснюе Федеральне управлiнням з контролю за банювськими установами, яке хоча й мае статус самостшно! державно! установи, але зобов'язане узгоджувати сво! управлшсью дл з шши-ми державними органами та мiжнародними оргашзащями у межах чинного законодавства. За погодженням iз центральним банком Управлшня встанов-люе низку нормативiв для комерцшних банкiв, що мають рекомендацшний характер i не е обов'язковими для виконання. Але якщо Федеральне управлшня фшсуе у банку низьку лiквiднiсть та вiдсутнiсть достатнього катталу внаслiдок недотримання цих нормативiв, воно може застосувати до нього до-сить жорсткi санкцп i навiть припинити дiяльнiсть цього банку.
Важливим шститутом регулювання дiяльностi банювських установ в Нiмеччинi е Центральний банк - Бундесбанк. У сво!й дiяльностi вiн не тдпо-рядковуеться нi Уряду, нi Парламенту, ш Вищому Суду, а лише дiе на тдста-вi "Закону про Бундесбанк". Основними його функщями е: нагляд за дiяль-нiстю банюв на пiдставi аналiзу !х фшансово! звiтностi, аналiз аудиторських висновкiв, здшснення iнспекцiйних перевiрок на мiсцях [2].
Досвщ Нiмеччини щодо самостiйностi центрального банку е надзви-чайно актуальним для Укра!ни. Застосування цього досвщу у вiтчизнянiй економiцi дасть змогу не лише повнiстю фiнансувати економiчний i сощаль-ний розвиток держави, але й сприятиме наближенню укра!нських стандарпв до стандартiв СС та прискоренню штеграцп банкiвськоl системи Укра!ни в мiжнародний фiнансовий ринок. Проте шдвищення рiвня незалежностi НБУ неможливе без посилення його шституцшно! спроможносп виконувати сво! функцil.
Розглянувши наявш моделi органiзацil iнституцiйного регулювання банювсько! дiяльностi в економiчно розвинених кра!н, необхiдно зазначити, що жодна iз них не е iдеальною i не гарантуе абсолютно! надiйностi банювських установ i банкiвськоl системи загалом. Самi органи банкiвського регулювання в жоднш з кра!н не визнають свое банкiвське регулювання щеальним. Це цiлком закономiрно, адже розвиток банювських систем, нових банювських шструменпв та технологш вимагае постшного розвитку та вдосконален-ня системи банювського регулювання. Проте використання зазначених моделей дозволило вивести економжи цих кра!н на шлях сталого розвитку i забез-печити швидкий вихiд iз кризи. Неабиякий вплив мали також антикризовi заходи урядiв. Для подолання наслщюв фiнансовоl кризи уряди бiльшостi кра!н посилили контроль за дiяльнiстю банюв i фiлiй iноземних банкiв на територп держави, запровадили механiзм рейтингування кредитних iсторiй позичаль-ник1в, надали потужну фiнансову пiдтримку фiнансово-кредитним установам
(Уряд Бельгп i група KBC Group у жовтт 2009 р. уклали угоду, за якою держава пщтримае капiтал 1 рiвня групи KBC на 3,5 млрд. евро. KBC Group одержить щ HOBi ресурси для збшьшення свого капiталу до 2,25 млрд евро у банку KBC Bank та нарощування катталу на 1,25 млрд евро страхово! компа-ни KBC Insurance. Commerzbank AG, другий за розмiром банк НГмеччини, одержав 8,2 млрд евро у виглядГ вливань у каттал вiд нiмецького уряду), зап-ровадили гарантшну схему для пiдтримання середньострокових потреб у фь нансуваннi банюв та iпотечних установ [2].
Отже, як переконуе зарубiжний досвiд бшьшосл розвинених кра!н, ш-ституцiйне банювське регулювання не повинно бути монополiзованим, воно не мае здiйснюватися тшьки одним вiдомством - центральним банком. Держава повинна строго контролювати дiяльнiсть банков, використовуючи для цього рiзноманiтнi механiзми i важелi. Свгговий досвiд заслуговуе на увагу i впровадження у впчизняну практику, осюльки стан банкiвського регулювання в Украш з боку держави не вщповщае реальнiй обстановцi в економщ кра!ни i значною мГрою обумовив зростання злочинносп у цш сферг
Основними напрямами побудови системи ефективного антикризового шституцшного регулювання банювсько! дГяльиосп в Украш е:
• забезпечення суворого контролю з боку нащональних регуляторiв в особГ центральних банкiв та шших спецiально створених установ за дГяльшстю всх шститутш кредитно! системи, пiдвищення рГвня !х прозоросп i тдзвГт-ностц
• посилення мiжнародного спiвробiтництва мГж нацiональними регулятивни-ми органами з тим, щоб !хня полiтика не призводила до негативних насладив для шших кра!н, тобто обмеження так званого "ф1нансового протекцюшзму" у мГжнародних економiчних вадносинах.
У цьому зв'язку, з метою змщнення шституцшного регулювання банювсько! дГяльиосп, на нашу думку, необхщно:
• створити в державi автономний орган з нагляду i регламентаци банювсько! дГяльност (Банкiвську комГаю), до складу яко! включити представникiв Ад-мшстрацп Президента Укра!ни, Верховно! Ради Укра!ни, Мiнiстерства фь нансiв, Казначейства, Мшстерства економши, Державно! податково! адмь шстраци, дглових кгл, профспглок, кредитних установ та незалежних спещ-алгстш в галузГ фшанав, економгки i внести вадповадт змгни до проекту Закону Укра!ни "Про банки i банювську дГяльшсть";
• заснувати автономну службу банкгвського регулювання в кожнш област з розрахунку по 1 контролеру на область та 5-7 контролерш при УрядГ Укра-!ни;
• внести змгни i доповнення до Закону Укра!ни "Про контрольно-ревГзшну службу", якими передбачити надання Контрольно-ревГзшнш службГ Укра!ни права фгнансового контролю всх комерцшних структур, у тому числГ банкв;
• надати НБУ право Гстотно впливати на процедуру i порядок проведення аудиту комерцшних банкгв, надшивши його правом видач лщензш ауди-торським оргашзащям для проведення аудиту банкгв;
• надати спещальним тдроздглам для боротьби з оргашзованою злочиншстю право одержувати шформащю з автоматизованих шформацшних систем банюв;
• запровадити мехашзм Гдентифкацп ктента банку, який подае документи для вГдкриття розрахункового рахунку та проведення банкшських операцш;
• запровадити мехашзм публ1чного тдтвердження звпносп банкшських уста-нов за результатами шспекцшних перев1рок. Виконання цього заходу забез-печить прозорють д1яльносл та стабшьшсть роботи банюв, тдвищить до них дов1ру з боку вкладникш.
Враховуючи умови розвитку свиово! фiнансово-економiчноl кризи та зарубiжний досвiд iнституцiйного регулювання банювсько! дiяльностi, вва-жаемо, що першочерговими напрямами реформування системи шституцшно-го регулювання банювсько! дiяльностi в Укра!ш е:
• правова регламентащя взаемодп органш банювського регулювання;
• формування мехатзму д1агностики проблемност банюв шляхом впрова-дження сучасного комп'ютерного програмного забезпечення, що дасть змогу простежувати регулятору д1яльшсть банку в режим1 реального часу;
• розширення практики використання м1жнародних стандартв та вимог щодо оргашзацп та прозорост банювського регулювання;
• полшшення умов роботи, забезпечення правового захисту прац1вниюв банювського регулювання;
• надання функцш банювського регулювання громадським оргашзац1ям, асо-ц1ац1ям, зокрема Асоц1ацп укра1нських банюв;
• тдвищення обсяга державного фшансування шститупв банювського регулювання та/або впровадження часткового !х фшансування за рахунок банкшських установ;
• покращення техшчно! шфраструктури наявних шститутав банк1вського регулювання та фшансування програмного забезпечення !х д1яльносл. Зазначенi заходи тдвищать ефективнiсть iнституцiйного регулювання
дiяльностi банюв i е необхiдними для стабшьного розвитку банкiвського сектору Укра!ни.
Висновки. У бшьшост розвинених кра!н iнституцiйне банювське регулювання не е монополiзованим, воно не здiйснюеться тiльки одним вщом-ством - центральним банком. Держава строго контролюе дiяльнiсть банюв, використовуючи для цього рiзноманiтнi мехашзми i важелi. Такий досвiд зас-луговуе на увагу i впровадження у впчизняну практику.
Основними напрямами побудови системи ефективного антикризового шституцшного регулювання банювсько! дiяльностi в Укра!ш е: забезпечення суворого контролю з боку НБУ та шших спещально створених установ за дь яльнютю всiх iнститутiв кредитно! системи, посилення мiжнародного сшвро-бiтництва мiж нацюнальними регулятивними органами з тим, щоб !хня поль тика не призводила до негативних наслщюв для шших кра!н, тобто обмежен-ня так званого "фшансового протекцiонiзму" у мiжнародних економiчних вiдносинах.
Невiдкладними заходами реформування системи шституцшного регулювання банювсько! дiяльностi в Укра!ш е: правова регламентащя взаемодп органiв банкiвського регулювання; формування ефективного мехашзму дiаг-ностики проблемност банкiв; розширення практики використання мiжнарод-них стандартiв та вимог щодо оргашзацп та прозоросп банювського регулювання; надання функцiй банювського регулювання громадським оргашзащ-ям, асощащям; пiдвищення обсягiв державного фiнансування шститупв бан-кiвського регулювання та/або впровадження часткового !х фiнансування за
рахунок банювських установ; покращення техшчно! шфраструктури наявних шститулв банювського регулювання та фшансування програмного забезпе-чення !х дГяльностг
Л1тература
1. Авилова А. Реформа банковской системы в Италии / А. Авилова // Проблемы теории и практики управления : сб. начн. трудов. - 2005. - № 3. - С. 59-65.
2. Баранецький I. Свггова фшансова криза: першГ результати та уроки для Укра!ни / I. Баранецький // Зовшшш справи : наук. журнал. - 2008. - № 12. - С. 5-7.
3. Бус О.Б. Особливост оргашзацп банювського нагляду, контролю та регулювання в зарубГжних кра!нах / О.Б. Бус // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -ЛьвГв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 163-172.
4. Сщак М.В. ПравовГ статуси центральних банюв у кра!нах Свропи: порГвняльний ана-л1з / М.В. Сщак // Науковий вюник Ужгородського нащонального ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Право. - 2010. - Вип. 14. - С. 351-357.
Кашпрук ЮА. Институциональное регулирование банковской деятельности: зарубежный опыт и возможности его имплементации в Украине
Обобщен мировой опыт становления и современного состояния систем институционного банковского регулирования. Освещены признаки правовых статусов центральных банков некоторых стран Европы, Японии и США. Сформулированы выводы о возможности применения мирового опыта в отечественной практике институционального регулирования банковской деятельности в период посткризисного восстановления экономики.
Ключевые слова: институциональное регулирование банковской деятельности, регулирующие органы, Центральные банки, финансово-кредитные учреждения, финансово-экономический кризис, антикризисное регулирование.
Cashpruk Yu.A. Institutional banking regulation: international experience and the possibility of its implementation in Ukraine
The world experience of development and current state of systems of institutional banking regulation. The author attributes the legal status of the central banks of several countries in Europe, Japan and USA. Conclusions on the applicability of international experience in domestic practice, institutional banking regulation during the post-crisis recovery.
Keywords: institutional banking regulation, regulators, central banks, financial and credit institutions, financial crisis, crisis control.
УДК 336.71 Заст. директора з навч.-метод. роботи €.1. Парфенюк,
канд. екон. наук -Львгвський шститут МАУП
РОЗВИТОК БАНК1ВСЬКОГО 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ
РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В П1СЛЯКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Розкрито сутнють i особливост швестицшно! дiяльностi втизняних банювських установ та 1х швестицшного кредитування реального сектору нацюнально! економши. Проведено аналiз динамжи вкладень банюв в швестицшш активи в шслякри-зовий перюд. На осжш опрацьованого матерiалу запропоновано заходи щодо вдоско-налення та розвитку швестицшних послуг у сферi швестицшного кредитування.
Ключовг слова: банювське швестицшне кредитування, швестицп, реальний сектор, нащональна економжа, кризовий i шслякризовий перюди.
