CC BY
186
ня. Полем для подальших дослiджень можуть бути особливост застосування норми резервних вимог у банювськш системi Укра!ни, зокрема в умовах фь нансово! кризи та загрози стабшьност банкiв.
Лггература
1. Грош1 та кредит / 1.В. Алексеев, М.К. Колюник, О.Й. В1вчар, П.Г. 1льчук. - Льв1в : НУ "Льв1вська пол^ехшка", 2004. - 168 с.
2. 1вас1в Б.С. Грош1 та кредит/ 1ваав Богдан Степанович. - Тернопшь : Карт-бланш, 2005. - 528 с.
3. Лютий 1.О. Грошово-кредитна пол1тика в умовах перехщно! економши : монограф1я/ 1.О. Лютий. - К. : Атка, 2000. - 240 с.
4. Матв1енко П.В. Розвиток грошово-кредитних вщносин у трансформацшнш економь щ Украши/ П.В. Матаенко. - К. : Наук. думка, 2004. - 256 с.
5. Грош1 та кредит / Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуховкша М.Ф., Шамо-ва I B. / за ред. M.I. Савлука. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.
6. Болдаков В. Обов'язкове резервування як шструмент грошово-кредитно! пол1тики/ В. Болдаков // Вюник НБУ. - 1998. - № 1. - С. 52-53.
7. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика/ Э.Дж. Долан, К.Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл. - СПб. : Санкт-Петербург оркестр, 1994. - С. 198-228.
8. Бурда М. Макроекономша: Свропейський контекст / М. Бурда, Ч. Виплош. - К. : Ос-нови, 1998. - 283 с.
УДК 336.71(477)+339.727 Acnip. О.Б. Бус - Утверситет банмвськог справи
Нащонального банку Украти, м. Кит
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦ11 БАНК1ВСЬКОГО НАГЛЯДУ, КОНТРОЛЮ ТА РЕГУЛЮВАННЯ В ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1НАХ
Розглянуто м1жнародний досвщ становлення банювського нагляду та розробле-но рекомендацп щодо вдосконалення банювського нагляду в Украшу
Post-graduate О.В. Bus - University of banking of the National bank
of Ukraine, Kyiv
Peculiarities of banking supervision, control and regulation
in foreign countries
The article considers the international the experience of bank supervision and the general recommendations for bank supervision improving in Ukraine are worked out
Як засв^уе свгговий досвщ, для забезпечення економiчного розвитку краши, ефективного функцюнування банювсько! системи загалом та дiяль-ност окремих банюв велике значення вщграють спещальш шститути з пи-тань нагляду, контролю та регулювання дiяльностi банюв. Питання банювсь-кого нагляду та регулювання в кра!нах з розвинутою економжою значно ак-туалiзувалось впродовж останнiх 15-20 рокiв [3].
Проблеми оргашзаци банкiвського нагляду та регулювання дослщжу-вали зарубiжнi та вггчизняш вченi, зокрема: П. Роуз, К. Радхер, Ф. Мишюна, В.В. Масленников, В.П. Поляков, Л.О. Примостка, А.М. Мороз, К.С. Раевсь-кий, Г. О. Кришталь та шшь
На сьогодш майже кожна з економiчно розвинутих кра!н мае свою специфшу оргашзаци та пiдпорядкування наглядового органу. Ми виконали
порiвняльний анашз свiтового досвiду становлення та сучасного стану систем банювського нагляду, контролю i регулювання та обгрунтували пропози-цп щодо удосконалення банювського нагляду в Укрш'ш.
Розглядаючи особливост оргашзаци органiв банкiвського нагляду за кордоном, слщ насамперед розрiзняти рiзнi структурнi форми такого нагляду, виходячи з мюця й ролi центрального банку в його дiяльностi, а саме:
• наглядова д1яльтсть здшснюеться безпосередньо центральним банком;
• наглядова д1яльтсть здшснюеться центральним банком разом з шшими кон-тролюючими органами;
• наглядова д1яльтсть здшснюеться 1ншими органами (без участ1 центрального банку).
При цьому органами, що здшснюють банкiвський нагляд, вщповщно до наведено! вище класифжаци, е:
• структуры тдрозд1ли центрального банку;
• незалежний контролюючий орган, комю1я, агентство або декшька паралель-но дшчих оргатв;
• вщд1ли при мшстерствах, переважно при м1тстерств1 фшансш.
Органи банкiвського нагляду, контролю i регулювання можуть бути рiзними за статусом, але майже завжди вони е державними. Оргашзащя сис-теми банювського нагляду, контролю i регулювання в окремих крашах зале-жить вщ особливостей економiчного, полiтичного та сощального розвитку держави. Вiдтак, у кожнш державi iснуе своя система нормативно-правових аклв, що регламентують дiяльнiсть цих органiв.
Впродовж останнiх роюв прослiдковуеться тенденцiя до об'еднання оргашв нагляду з врахуванням основних принцишв ефективного банювсько-го нагляду, яю були ухваленi Базельським комiтетом у вересш 1997 р. Зокре-ма, незалежно вiд того, як оргашзовано i налагоджено банкiвський нагляд, орган, що вщповщае за виконання ще! функцiй, надiлений повноваженнями, потрiбними йому для виконання тих чи шших завдань, а його дiяльнiсть завжди строго законодавчо регламентована [4]. Але так було не завжди. Зокрема банювський нагляд та регулювання у Великобритани досить тривалий час мав непрозорий та неформальний характер, осюльки не було окремих зако-шв, якi б регламентували дiяльнiсть банкiв та органiв контролю. Контроль за дiяльнiстю банкiв здшснювався за загальним законом про акцюнерш компа-ни вiд 1948 р. Дослщник банювсько! дiяльностi Г. Шелдон зазначае: "... бан-кiри в цш кршт були в минулому вшьш вiд законодавчого регулювання та державного втручання, а банки могли розвиватися, виходячи iз розумних, практичних та конкурентних принцитв..." [ 1 ].
Хоча не було законодавства з питань нагляд та регулювання дiяльнос-т банюв, однак у Великобритани сформувались досить потужнi банкiвськi об'еднання: "Ллойдс", "Барклайс", "Нешнл Вестмiнстер", "Мщленд". Вони здiйснювали практично всi безготiвковi операци.
Банкiвська криза 1973-1974 рр. та банкрутство торгового банку "Бе-ршгс" спонукали Уряд Англи до надання функцп контролю та нагляду за дь яльнiстю банкiв центральному банку та офщшного законодавчого оформлен-
ня банювського нагляду. Саме з часу вступу в дда першого Банювського закону в 1979 р. функщю банювського нагляду офщшно почав здшснювати Банк Англи. Цим законом було введено обов'язкове лщензування комер-цшних банкiв та сформовано нацiональний фонд страхування депозит1в.
Необхiдно зазначити, що до 1982 р. Банком Англи не практикувалось проведення шспекцшних перевiрок. На сьогоднi у Великобританiï проведен-ня iнспекцiйних перевiрок здшснюеться невеликою групою фахiвцiв, яка включае банювських працiвникiв та бухгалтерiв, котрi не е працiвниками Банку Англiï, але працюють пiд керiвництвом його менеджера. Ця шспек-торська група перюдично перевiряе лише окремi види дiяльностi банкiв, зок-рема: систему облжу та контролю, якiсть кредитного портфелю, стушнь ком-петенцiï менеджменту, дшову стратегiю та полiтику банку.
Щоб зробити Банкiвський нагляд бiльш ефективним, закон 1979 р. був посилений Банювським законом 1987 р., яким було встановлено правила на-дання великих позик, порядок здшснення об'еднання банюв та проведення аудиторських перевiрок. Надалi нормативним документом Банку Англи № В80/1 в 1994 р. було визначено основш принципи проведення тристорон-шх зустрiчей мiж Банком Англи, банками та ïхнiми аудиторами i звiтуючими ревiзорами, чим було засвщчено прагнення центрального банку до вщкршш i конструктивноï спiвпрацi з аудиторами i звггуючими ревiзорами. Щ зустрiчi проводились здебiльшого пiсля отримання звтв щодо достовiрностi бухгал-терських та шших записiв системи внутршнього контролю, а також пояснень керiвництва банку щодо сумнiвних операцiй. На звггуючих ревiзорiв покла-даються обов'язки звггувати про всi аспекти проведено!' роботи та надавати документи за встановленою iнструкцiею формою.
Важливим кроком щодо посилення банювського нагляду було ршен-ня Уряду Великобритани щодо реформування та вдосконалення системи нагляду та контролю за дiяльнiстю фшансових компанш з метою захисту спожи-вачiв, вдосконалення наглядовоï шфраструктури, створення вiдкритого ринку та шдвищення довiри до фiнансовоï системи. У 1997 р. було створено нове вщомство - Оргашзащя фшансового нагляду (Finansial Supervision Authority). До його складу ввшшли майже всi контролюючi органи за фiнансовою системою краши, а саме: Департамент нагляду Банку Англи, Управлшня з щнних паперiв та iнвестицiй, Управлiння регулювання ринюв цiнних паперiв i ф'ючершв, Управлiння приватних iнвестицiй, Органiзацiя регулювання дiяль-ностi iнвестицiйних менеджерiв, Департамент страхування при Мiнiстерствi торгiвлi i промисловост^ Реестр взаемних ощадних шститу^в, Комiсiя взаемних ощадних iнститутiв, Комiсiя будiвельних товариств. Внаслiдок цiеï реформи у Великобритани створено добре структуровану систему з широкими повноваженнями щодо здшснення нагляду за дiяльнiстю вшх посередни-юв фiнансового ринку, зокрема банюв, страхових та швестицшних компанш та шших небанювських фшансових установ.
Сьогодш дiюча кредитно-банкiвська система Великобритани вщповь дае вищим свгговим стандартам, ïï дiяльнiсть добре гармошзована з свiтовою банкiвською системою.
Система контролюючих органiв за банкiвськими установами у Францп впродовж тривалого перюду часу була спрямована лише на виконання ок-ремих завдань банювського нагляду та не була жорстокою за своею суттю. Майже до 30-х роюв минулого столiття 11 можна було вважати лiберальною. Однак надалi держава почала посилювати контроль за банювською дiяльшс-тю. Початком цього перюду слщ вважати проведення нащоналiзацн Банку Францп i чотирьох великих комерцшних банкiв краши та створення Нащ-онального кредитного союзу. I лише в 60-х роках минулого столггтя вщбуло-ся деяке послаблення нагляду за банювським сектором, що було зумовлено реформами в банювсьюй системi, якi мали забезпечити шдвищення мiжна-родно! конкурентоспроможностi французьких банюв та сприяти створенню свггового фiнансового центру в Парижi. Одним iз таких законiв, був закон 1984 року, який регламентував дiяльнiсть вЫх фiнансових iнститутiв Францп, на вщмшу вiд попереднiх законiв (1941 р. та 1945 р.), яю поширювали свою дiю лише на зареестроваш банки та фiнансовi установи.
Унаслщок здiйснених реформ у Францп було створено досить своерiдну систему контролю та нагляду за дiяльнiстю банювських установ. Вiдповiдно до чинного законодавства, функцп контролю за здшсненням бан-ювсько1 дiяльностi розподiленi мiж трьома колегiальними органами, а саме: Банювською комiсiею, Комiтетом банкiвського регламентування та Ком^е-том кредитних установ.
Банювська комiсiя е державним адмшютративним органом, який тiсно спiвпрацюе з Банком Францп i е незалежним вiд нього. Комiсiю очолюе голова Банку Францп. Банкiвська комiсiя здiйснюе контрольнi та наглядовi функцп за дiяльнiстю банкiв. До функцюнальних обов,язкiв працiвникiв Бан-ювсько1 комюп входить вивчення умов дiяльностi кредитних установ, контроль за 1хшм фiнансовим станом, а також контроль за дотриманням пращв-никами банювських установ професшно1 етики. Виконуючи сво! функщ-ональнi обов'язки, члени Банювсько1 комюп проводять iнспекцiйнi перевiрки безпосередньо в кредитних установах, перевiряючи правомiрнiсть здiйснених операцiй. 1нспектування проводяться на основi розпорядження про проведення перевiрки конкретного виду банювсько1 документацп.
У випадках виявлення порушень Комiсiя мае право вживати заходiв впливу до установи, яка здшснила такi порушення. Такими заходами впливу можуть бути: попередження, обмеження дiяльностi, тимчасове вщсторонення керiвникiв вiд здшснення покладених на них обов,язкiв, анулювання лщензп, накладення грошових штрафiв тощо.
Комiтет банкiвського регламентування теж мае досить широю повно-важення щодо забезпечення стабшьно1 роботи банювсько1 системи. Вш вста-новлюе загальнi нормативи для банюв у частит достатност кашталу, кре-дитно1 полiтики, лжвщност^ платоспроможностi, оперативно: дiяльностi, бухгалтерського облжу та звiтностi. Саме цей комггет розробляе та затвер-джуе законодавчу та нормативну базу дiяльностi банювських установ. Зокрема, ком^етом встановлено, що сума кредипв та шших вимог банку до одного кшента не повинна перевищувати 40 % акцюнерного капiталу, а загальна су-
ма шдивщуальних ризиюв не може бути бшьшою вiд восьмикратноï величи-ни кашталу. Банки зобов'язанi постiйно пiдтримувати доведений 1м коефь цiент лiквiдностi, забезпечувати 100 % покриття усiх активiв та пасивiв стро-ком до 1 мюяця. Крiм цього, довгостроковi кредити та капiтальнi вкладення банку повинш бути покритi акцiонерним кашталом i резервами не менше, тж на 60 % [7, 8].
КомГтет кредитних установ Франци уповноважений здшснювати ви-дачу банкiвських лщензш на здiйснення банкiвських операцiй та дозволiв на внесення змiн до статутГв банкiвських установ. Цей комггет також здiйснюе реестрацiю кредитних установ. Комггет складаеться з шести члешв, врахову-ючи директора державного казначейства при Мiнiстерствi фiнансiв i економь ки. Головою комiтету е керГвник Банку Франци.
Головною функцiею вЫх трьох представлених вище контролюючих оргашв Франци е регламентацiя i контроль за дГяльшстю всiеï банкiвськоï системи краши. При цьому Комiтет кредитних закладiв та Комiтет банювсь-регламентаци здебiльшого займаються розробкою нормативно-правовоï бази дГяльност кредитних установ.
ОкрГм цих установ, певнi контрольш функци за дГяльшстю банювсь-ких установ здшснюе Генеральна рада, що е органом управлшня Банку Франци, а також Нацiональна кредитна рада.
За прикладом Франци побудували систему банювського нагляду i краши, яю в недалекому минулому були французькими колошями. Це краши, що утворюють Захщноафриканський валютний союз, - Бенш, Буркiна-Фасо, Гвiнея Бiсау, Кот-д'1вуар, Малi, Нiгер, Сенегал i Тогу. Вони створили единий Центральний банк. Нагляд за банками в цих крашах, крГм Центрального банку, здшснюе, як i у Франци, Банювська комшя [6].
Особливоï уваги заслуговуе система банкiвського регулювання та нагляду у США, яка почала створюватися ще у 60-х роках XIX ст. ПершГ спроби держави щодо оргашзацп регулювання та нагляду за банювською дГяльшстю завершились в 1864 р. прийняттям Нацюнального банювського акту, який пе-редбачав: ведення единоï нацiональноï системи банкнот, фшансування грома-дянськоï вшни, створення основ банкiвського регулювання та нагляду, а також заборону вщкриття фшш великим банкам, щоб таким чином сприяти становленню дрГбних кредитних установ.
Фшансова криза 1907 р. створила передумови для становлення i роз-витку Федеральноï резервноï системи (ФРС), показала необхiднiсть створення центрального банку та закршлення за ним контрольноï функци. Подальше становлення державного регулювання фшансово-кредитного сектору еконо-мжи США пов'язане з Федеральним резервним актом 1913 р., вщповщно до якого було створено гнучку систему регулювання грошовоï маси, введено обов'язковГ резервнi вимоги та централiзовано банкiвське регулювання та нагляд. Вище перелiченнi функци було покладено на ФРС, у структурГ якоï було створено складну, бюрократичну та багатоструктурну систему банювського нагляду та контролю як на федеральному рГвш, так i на рГвш штатГв. Це багато в чому зумовило юнуванням двох великих груп банюв: нацюнальних
тa бaнкiв штaтiв. Cистемa нaцioнaльниx бaнкiв знaxoдиться y пiдпopядкyвaн-нi федеpaльнoгo Уpядy, a системa бaнкiв штaтiв - шд юpисдикцieю Уpядy штaтiв. Haдaлi впpoдoвж тpивaлoгo пеpioдy чaсy стpyктypa i пoвнoвaження ФРС pефopмyвaлись вiдпoвiднo дo вимoг Зaкoнy npo бaнки 1935 p., Угoди мiж ФРС i кaзнaчействoм 1951 p., Зг^ну npo pегyлювaння депoзитниx yCTa-^в i кoнтpoль зa гpoшoвим oбiгoм 1980 p.
Зapaз y США oснoвними стpyктypaми системи бaнкiвськoгo шгляду тa кoнтpoлю ei
• Федеpaльнa pезеpвнa системa;
• Федеpaльнa кopпopaцiя з1 стpaxyвaння депoзитiв (ФКСД);
• Cлyжбa кoнтpoлеpa гpoшoвoгo oбiгy (npn Miнiстеpствi фiнaнсiв);
• Бaнкiвськi депapтaменти npn ypядax штaтiв.
ФРС пoдae Koнгpесy США звiт npo свoю дiяльнiсть двa paзи нa prn. ФКСД - кoнтpoлюючий opгaн, шр дie незaлежнo вiд центpaльнoгo бaнкy й ypядy тa пiдзвiтний лише ^нгресу США. Oснoвнoю сфеpoю дого дiяльнoстi e стpaxyвaнням вклaдiв к^нив. Cвoïм членствoм у ФКСД пpедстaвленo 98 % всix бaнкiв ^ai™. Cлyжбa кoнтpoлю гpoшoвoгo oбiгy ^и Miнiстеpствi фiнaнсiв e opгaнoм Kaзнaчействa тa видae дoзвoли нa ствopення бaнкiв нгщ-oнaльнoгo мaсштaбy, здiйснюe пеpioдичнi пеpевipки тa pевiзiï, poзглядae зa-явки щoдo вiдкpиття вщдшень i oб,eднaння бaнкiв. Бaнкiвськi депapтaменти в Уpядax штaтiв виpiшyють пш^ння npo нaдaння лiцензiй для в^^ится бaн-кiв, видaчy дoзвoлiв m вiдкpиття вiддiлень, oб,eднaння тa злиття бaнкiв, a тa-кoж npo змши в стpyктypi бaнкiвськoгo ran^any.
Hеoбxiднo зaзнaчити, щo в США юнують й iншi opгaни, нaдiленi фун-кцiями кoнтpoлю зa ^едитними yстaнoвaми, зoкpемa; Miнiстеpствo юстици, Koмiсiя з бipж тa цiнниx пaпеpiв, Федеpaльнa тopгoвельнa кoмiсiя, Aмеpи-гансь^ aсoцiaцiя бaнкipiв, Aсoцiaцiя незaлежниx бaнкipiв тoщo. Усi вoни кoнтpoлюють злиття бaнкiв тa ствopення xoлдингiв, емiсiю aкцiй тa пpaвa пpaцювaти m бipжi, якiсть oбслyгoвyвaння спoживaчiв, стaндapти oбслyгoвy-вaння клieнтiв, виpiшення теxнiчниx питaнь щoдo пpoведення бaнкiвськиx o^p^rn, пiдтpимyють стoсyнки iз Koнгpесoм тa пpесoю.
Oкpiм цьoгo, iснye i системa неypядoвиx opгaнiв кoнтpoлю зa дiяльнiс-тю кpедитниx yстaнoв, a сaме: Aмеpикaнськa aсoцiaцiя бaнкipiв, Aсoцiaцiя незaлежниx бaнкipiв тoщo. Hеypядoвi opгaни кoнтpoлю poзpoбляють стaндap-ти oбслyгoвyвaння клieнтiв, виpiшyють теxнiчнi питaння здшснення oпеpaцiй тa пiдтpимyють стoсyнки з ^н^ешм США i пpесoю.
Iснyвaння тaкoï poзгaлyженoï системи бaнкiвськoгo шгляду тa pегy-лювaння пpипyскae чaсткoве дyблювaння кoнтpoльнo-pегyлюючиx фyнкцiй, a oбoв,язки пpaцiвникiв неypядoвиx opгaнiв в oкpемиx випaдкax e пapaлель-ними. ^му пoдaльший poзвитoк бaнкiвськoï системи США шв'язують з pе-фopмyвaнням ^eï склaднoï системи бaнкiвськoгo кoнтpoлю тa нaглядy з ме-тoю ïï спpoщення, усунення дyблювaння кoнтpoльнo-pегyлюючиx функцш тa усунення пapaлельнoгo кoнтpoлю.
Зaгaлoм нинi чиннa системa pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi в США фyнкцioнye m oснoвi двox пpинципiв; пo-пеpше, зaбезпечення стiйкoстi
i застереження вщ банкрутства кредитних закладiв та, по-друге, обмеження концентраци капiталу i недопущення монопольного контролю над грошовим ринком. Для виконання першого принципу законодавством США обмежують-ся операци, що мають великий ризик для банюв та знижують ix лжвщшсть. Щоб реалiзувати цей принцип, у 1934 р. в США було створено спещальну систему страхування банювських депозит1в з метою недопущення пашки на грошовому ринку, а також щоб упередити вилучення вкладниками своix вкла-дiв впродовж короткого перюду часу. Другий принцип обмежуе концентра-цiю капiталу та забезпечуе дотримання конкурентних взаемовiдносин на фь нансовому ринку. 1з цiею метою встановлено обмеження як у межах одного штату, так i мiж штатами на вщкриття вiддiлень банкiв. Утвердженню цього принципу сприяе i те, що ФРС здшснюе контроль за створенням холдингових компанш, а процес злиття банюв контролюють iншi органи нагляду [2].
Загалом система оргашв нагляду, контролю i регулювання банювсь^' дiяльностi в США е менш централiзованою, нiж в крашах Заxiдноi Свропи.
Однiею iз найбшьш розвинених у свiтi прийнято вважати банювську систему Нiмеччини. Ii усшх значною мiрою пов'язаний з постшним поетап-ним розвитком системи банювського нагляду та удосконаленням правових засад функщонування кредитних установ. Правова основа регулювання дь яльностi банкiв Шмеччини створювалась та надалi вдосконалювалась вщпо-вiдно до генерального Закону про банки Федеративноi республiки Нiмеччини 1961 р. На цьому законодавчому акт базуеться i система нагляду за банювсь-кою дiяльнiстю. Цей закон прийшов на замiну декрету 1931 р. i частково Закону 1934 р. Надалi до Закону про банки Федеративноi республiки Шмеччина вносились змiни: у 1974 р. - щодо здшснення валютних операцш, у 1976 р. -щодо надання великих кредит1в, у 1985 р. - стосовно консолщаци рахунюв i пов'язаних з цим ризиюв. За перюд з 1989 по 1995 рр. вступили в дш близько 140 нових i змшених норм щодо роботи ощадкас, з яких близько 40 регулю-ють здшснення фшансових операцш.
Ниш головну контрольну функщю за банкiвською дiяльнiстю здш-снюе Федеральне управлiнням з контролю за банювськими установами (Bun-desaufsichtamt fur das Kreditwesen), засноване згiдно iз законом вiд 1961 р. [5]. Федеральне управлшня з контролю за банювськими установами сшвпрацюе з Асощащею шмецьких банкiв, Асощащею iпотечниx банкiв i Асоцiацiею банюв для суднобудування. О^м цього, певш контрольнi функц^' здiйснюе Hi-мецька асоцiацiя ощадних кас, Асощащя нiмецькиx народних банкiв i кас взаемного сшьськогосподарського кредиту, а також Асощащя банюв державного сектору.
Федеральне управлшня з контролю за банювськими установами шд-порядковуеться федеральному мшстру фшанЫв. Президент Федерального управлiння призначаеться Президентом Шмеччини за представленням Федерального уряду, який погоджуе цю кандидатуру з представником Дойче Бун-десбанку. За погодженням iз центральним банком Федеральне управлшням з контролю за банювськими установами встановлюе низку обов'язкових нор-мативiв, зокрема:
• суму ризикових активiв банку, котра не повинна перевищувати суму акционерного катталу бiльше, нiж у 18 разiв;
• наприкiнцi кожного операцшного дня непокрита позищя в шоземнш валют! не повинна перевищувати акцюнерний капiтал банку бiльше, нiж на 30 %;
• вщкриту позицш щодо фiнансових ф'ючерсах та опцюнах не повинна перевищувати суму акционерного капiталу щоденно бiльше, шж на 20 %;
• про велик! кредити одному позичальнику (на суму, що перевищуе 15 % катталу банку) банки повинт негайно iнформувати Центральний банк, а загаль-на сума великих кредитив не повинна перевищувати кап1тал банку бшьше, тж у 8 разiв [7].
Щ нормативи мають рекомендацшний характер i необов'язков1 для ви-конання. Але якщо Федеральне управлшня фжсуе у банку низьку лжвщшсть та вщсутшсть достатнього кашталу, що е наслщком невиконання зазначених норматив1в, воно може застосувати до банку досить радикальш санкцп, як наприклад, припинення проведення операцш та тимчасове закриття [1]. До функцш банювського нагляду в Шмеччит належить розробка стандартних балансових показниюв звггност1, контроль за ix дотриманням, аудиторська перев1рка правильност бухгалтерсько! звггносл.
З метою посилення банювського нагляду та гарантування належного виконання функцш контролю в Шмеччит у 2002 р. Федеральне управлшня з контролю за банювськими установами одержало статус самостшно! державно! установи. Але сво! дп управлшня повинно координувати з шшими дер-жавними органами та м1жнародними оргашзащями у межах чинного законо-давства.
Розглянувши наявт модел1 оргашзаци банювського нагляду в еконо-м1чно розвинутих краш, слщ зазначити, що жодна 1з них не е щеальною i не гарантуе абсолютно! надшност банювських установ i банювсько! системи за-галом. Сам1 органи банювського нагляду в жоднш з краш не визнають свш банювський нагляд щеальним. Це цшком законом1рно, адже розвиток банювських систем, нових банювських шструменлв та технологш вимагае пос-тшного розвитку та вдосконалення системи банювського нагляду.
Економ1чн1 змши, що вщбуваються в нашш держав1 вщ часу здобуття нею незалежност1, значною м1рою впливають на розвиток банювсько! системи та д1яльност1 фшансово-кредитних установ. Найбшьш ютотний вплив мають процеси л1берал1заци i дерегуляци ринюв каштал1в, грошей та фшансо-вих потоюв. Контроль за банювською д1яльшстю з боку держави потребуе постшного розвитку нових шдход1в, зокрема вдосконалення оргашв банювського нагляду, контролю та регулювання. На сучасному еташ державот-ворення завдання щодо забезпечення ефективно! системи д1яльност1 банювського нагляду та регулювання лягае на структурш шдроздши Нацюналь-ного банку Украши. Першочерговим у його виконанш е вивчення досить ба-гатого свггового досвщу оргашзаци нагляду, контролю та регулювання бан-ювсько! д1яльносл.
Зараз окрем1 складов1 такого досвщу, на наш погляд, усшшно вико-ристовуються. Так, впродовж останшх роюв в Украш1 здшснено низку захо-д1в щодо вдосконалення роботи банюв та системи банювського нагляду та регулювання, зокрема:
• тдвищеиия значения кер1вництва та власиикгв баикгв у частит посилення ïâ вГдповвдальиосп за забезпечеиия иадшиосп та стабшьносп роботи баикгв;
• забезпечеио вщкрипстъ баикiвськоï звГтиосп, чим тдвищеио прозоршть та стабiльиiсть баикiвськоï дГяльиосп, а ввдтак i зростаиия дов1ри до баикгв з боку населення;
• поступово запроваджуються мГжиародт стаидарти ефективиого баикгвсько-го нагляду, прийнят1 Базельським ком1тетом.
ПодальшГ кроки формування ефективного банювського нагляду пов'язаш насамперед з широким використанням зарубГжних шдходГв щодо оргашзаци банювського нагляду, з обов'язковим врахуванням специфжи дь яльност вiтчизняноï банкiвськоï системи, чинного законодавства та наявноï економiчноï ситуаци. Сьогодш ддача система банювського нагляду в Украш мае ютотш вщмшностГ порГвняно з системами нагляду та контролю за кордоном через:
• вщсуттсть форвардних риикгв i ввдповвдно ризикгв щодо дериватив1в, яким на сьогодт оргаии баикгвського нагляду розвинутих краш прид1ляють зиач-ну увагу;
• иаявтсть у вiтчизияиих банках значнох дол1 актив1в в шоземиш валют!, що е не притаманним для краш зГ стабшьиою валютою, i спричиняе в дГяльиост банкгвських устаиов зростаиия валютного та ринкового ризикгв.
Враховуючи зарубГжний досвщ, дуже важливо, щоб органи банювсь-кого нагляду сшвпрацювали з суб'ектами зовшшнього аудиту, насамперед Гз зарубГжними компашями. Для цього потрГбно створити вщповщне нормативно - правове поле, заложивши в ньому необхщш мехашзми ствпращ.
На сьогодш у системГ банювського нагляду Украïни актуальним е питания публГчного шдтвердження звггаосл банювських установ за результатами шспекцшних перевГрок, що забезпечить прозорють дГяльност та стабшь-шсть роботи банюв, тдвищить до них довГру вкладниюв. Як показуе свгто-вий досвщ, публГчне шдтвердження органами банювського нагляду звггаосл банювських установ стае дедалГ актуальшшим. Виïзним шспектуванням в обов'язковому порядку охоплюються питания ощнки достовГрност фшансо-воï звггаостГ банювських установ.
ОкрГм цього, важливими складовими реформування банювського нагляду в Украши, на наш погляд, мають бути:
• розширеиия практики використання мГжиародиих стаидартГв та вимог щодо оргашзаци та прозорост баишвського нагляду;
• полшшення умов роботи, забезпечення правового захисту пращвиикгв баи-кгвського иагляду, зокрема тдвищеиия рГвия оплати пращ з метою запобь гання ï^ переходу до баикГвських устаиов, де вимагаеться подГбиа квалГфша-цГя;
• иадаиия фуикци баикгвського иагляду громадським оргатзащям, асощащям, зокрема Асощацп украïиських баикгв;
• тдвищити державие фшансування оргатв баикгвського иагляду та/або впро-вадити часткове фшансування за рахуиок банкгвських устаиов;
• полшшити техтчну шфраструктуру иаявиих служб банкгвського иагляду, полшшити фшаисуваиия програмного забезпечеиия дГяльиостг
Л1тература
1. Бшенчук П.Д., Динн1к О.Г., Лютий 1.О., Скороход О.В. Банкiвське право: украшсь-ке та европейське / за ред. П. Д. Бшенчук : навч. поабник. - К. : Атша, 1999. - 400 с.
2. Вовчак О.Д., Скаско О.1., Стас1в А.М. Банювський нагляд : навч. поабник. - Льв1в : Новий свгг-2000, 2005. - 472 с.
3. Жарковская Е., Аренде И. Банковское дело : курс лекций. - М. : ИКФ Омега-Л. -2002. - 399 с.
4. Кришталь Г.О. Система банювського нагляду в заруб1жних крашах // Фшанси Украши. - 2005. - № 6. - С. 122-127.
5. Лаптев С.М., Денисенко М.П., Кабанов В.Г., Лобунь О.С. Банювська д1яльшсть (вггчизняний та заруб1жний досвщ) : навч. поабник. - К. : ВД "Професюнал". - 2004. - 320 с.
6. Степаненко А.1. Банювський нагляд в Укра1ш : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.04.01. - К., 2004. - 182 с.
7. Яценюк А.П. Оргашзащя системи банювського нагляду i регулювання в Укрш'ш : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.04.01. - С., 2004. - 206 с.
8. Банк Франции: История, структура, роль. - Банк Франции: Ин-т проф. подготовки, 1995. - 76 с.
УДК 330.322.001.13:330.131.7 Ст. викл. Р.З. Дармщь - НУ "nbsiscbm
noRÎmexmrn"; ст викл. Г.В. Лещук-Прикарпатський тститутМАУП
ВПЛИВ РИЗИК1В У СИСТЕМ1 РЕАЛВАЦП 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
Проаналiзовано i структуровано можливi види ризиюв тд час планування й ре-атзацп швестицшних проекпв, а також сутшсть методiв ïx мiнiмiзацiï та уникнення. Виокремлено та доповнено прюритетш напрями мiшмiзацiï проектних ризикiв, а також згруповано чинники впливу на процеси швестування вiтчизняниx пiдприемств.
Ключов1 слова: швестицшш проекти, iнвестицiйнi ризики, проектш ризики, управлiння ризиками та ïx мiнiмiзацiя.
Senior teacher R.Z. Darmic - NU "L'vivs'ka Politekhnika"; senior lecturer H.V. Leshchuk - Transcarpathion institute IAPM
The influence of risks in the system of investment projects realization
Possible kinds of risks during the investment projects planning and implementation and also the essence of risks minimization and avoidance methods are analyzed and structured. Prioritized directions of project risks minimization are identified and complemented, also the main influential factors for the native enterprises investment processes are grouped.
Keywords: investment projects, investment risks, project risks, risks management and their minimization.
Постановка проблеми. У сучасних умовах свiтовоï кризи та фшансо-во-економiчноï нестабшьност процес планування, фшансування та реашзацп швестицшних проекпв зазнае впливу низки чинниюв (ризиюв), що усклад-нюе визначення ефективност1, окупност та конкурентоспроможност проекпв. З метою мш1м1зацп впливу ризиюв на реашзащю швестицшних проекпв слщ структурувати наявш види ризиюв, виокремити основш чинники, що зу-мовлюють ïx виникнення та окреслити напрями можливих коректив (усунення, зменшення тощо) щодо таких чинниюв впливу.
