CC BY
7
УДК 378.147:004.422.322
1НСТИТУЦ1ЙН1 ПЕРЕТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ОСВ1ТИ В ЕПОХУ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
© 2015 УШАКОВА Н. Г., П0М1Н0ВА I. I.
УДК 378.147:004.422.322
Ушакова Н. Г., Помшова I. I. Ыституцшш перетворення системи освгги в епоху глобалiзацii'
Метою cmammi е дослдження процеав формування ¡нтелектуального капталу, як визначальноi конкурентноi переваги епохи глобально/ знанне-во1 економки, на основi перетворень нацональних систем освти. Доведено, що посилення глобал/зацшних тенденцй в штелектуальнш сферi спричинило вих/д процеав формування та розвитку нацональних штелектуальних каттал'в за нацюнальш межi й перетворення ix на складовi глобального iнтелектуального капталу. Об(рунтовано, що сучасне структурно-функцональне ускладнення освтньоi сфери е вiдповiддю на-цональних систем освти на виклики глобал'ваци. Доведено, що формування гiбридноiглобальноi системи освти, вбудовування в яку вимагае трансформацп нацональних осв'ттх систем, мае для них суперечливi наслдки: з одного боку, створюються безпрецедентн умови для розвитку мiжнародного спiвробiтництва в осв'тнш сферi та появи нових iнститут'в освти, з 'тшого, - з'являються р'вноматтт форми «освтнього 'тпер'шл'вму». Об(рунтовано, що зменшення негативних наЫдюв глобалiзацiйниx процеав на втчизняну систему освти вимагае реал'ваци державноi полтики з формування нституцшного простору, який дозволить пiдвищити яксть вищоi освти, а також ефективно використовувати 'ттелектуальний каптал всередит крани та запоб'гти його в'дтокуза кордон. Кпючов'1 слова: ттелектуальний каптал, глобалiзацiя, нацональна система освти, вища освта. №п.: 11.
Ушакова Наталiя rp^opiBHa - кандидат економ'нних наук, професор, зав'дувачка кафедри економiчноiтеорПта права, Хармвський державний ушверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
Помшова 1рина 1ва^вна - старший викладач кафедри економiчноi теорП та права, Хармвський державний унверситет харчування та торгвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 378.147:004.422.322 Ушакова Н. Г., Поминова И. И. Институциональные преобразования системы образования в эпоху глобализации
Целью статьи является исследование процессов формирования интеллектуального капитала, как определяющего конкурентного преимущества эпохи глобальной экономики знаний, на основе преобразований национальных систем образования. Доказано, что усиление глобализационных тенденций в интеллектуальной сфере послужило причиной выхода процессов формирования и развития национальных интеллектуальных капиталов за национальные границы и преобразования их в составляющие глобального интеллектуального капитала. Обосновано, что современное структурно-функциональное усложнение образовательной сферы является ответом национальных систем образования на вызовы глобализации. Доказано, что формирование гибридной глобальной системы образования, встраивание в которую требует трансформации национальных образовательных систем, имеет для них противоречивые последствия: с одной стороны, создаются беспрецедентные условия для развития международного сотрудничества в образовательной сфере и формирования новых институтов образования, с другой, - появляются разнообразные формы «образовательного империализма». Обосновано, что уменьшение отрицательных последствий глобализационных процессов на отечественную систему образования требует реализации государственной политики по формированию институциональной среды, которая позволит повысить качество высшего образования, а также эффективно использовать интеллектуальный капитал внутри страны и предотвратить его отток за границу. Ключевые слова: интеллектуальный капитал, глобализация, национальная система образования, высшее образование. Библ.: 11.
Ушакова Наталья Григорьевна - кандидат экономических наук, профессор, заведующая кафедрой экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
Поминова Ирина Ивановна - старший преподаватель кафедры экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 378.147:004.422.322 Ushakova N. G., Pominova 1.1. Institutional Transformations of Education System in the Era of Globalization
The article is aimed at studying the processes of formation of intellectual capital, as a definitive competitive advantage of the era of the global knowledge economy, based on transformations of national education systems. It has been proven that increased globalization trends in the intellectual sphere led to the exit of the processes of formation and development of national intellectual capital across national boundaries and to their transformation into constituents of the global intellectual capital. It has been substantiated that the current structural-functional complexity of education sphere is a response of national education systems to the challenges of globalization. It has been proven that the formation of a hybrid global education system, embedding in which requires the transformation of national educational systems, brings along contradictory effects for the latter: on the one hand, unprecedented conditions for the development of international cooperation in education along with formation of new educational institutions are being created, on the other, various forms of «educational imperialism» are appearing. It has been substantiated that reducing the negative effects of globalization processes on the domestic education system requires implementation of the State policy on the formation of institutional environment that will enhance the quality of higher education, as well as the effective use of intellectual capital within the country and prevent its outflow abroad. Key words: intellectual capital, globalization, national education system, higher education. Bibl.: 11.
Ushakova Nataliia G. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pominova Iryna I. - Senior Lecturer of the Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Глобалiзацiя перетворюе свiтове господарство на цкксне середовище, в якому пов'язуються нацю-нальний i мiжнародний рухи капталу, шформаци, трудових ресурсiв тощо. Сучасний етап розвитку свгто-во! економжи пов'язаний з посиленням процесiв глоба-лiзацi! в iнтелектуальнiй сферi.
Дослцження iнститутiв формування штелекту-ального кашталу на глобальному рiвнi та особливостей ефективного його вцтворення й використання нацю-нальними i свiтовим ринками е об'ективною вимогою сучасно! економжи.
У вiтчизняних i зарубiжних дослцженнях визна-чилися основнi проблеми глобалiзацi!, частина яких тим чи шшим чином розкривае аспекти глобалiзацi! штелектуально! сфери: глобалiзацiя науково-техпчно! сфери (Дж. Сорос, О. Шчкур, А. Фшпенко, Ф. Фукуяма); концепцiя глобально! освiти (Е. Егрон-Шолак, С. Мо-торна, А. Шанарш, М. Щелкунов та ш.); теоретико-мето-дологiчнi основи конкурентно! боротьби унiверситетiв (Ф. Альтбах, А. Гобс, Д. Ломбард! Д. Салм! Ф. Хiрш та ш); роль держави в нарощуванн конкурентних переваг вищо! освiти в умовах глобалiзацi! (Й. Ванг, Х. Грехем, Р. Гейгер, I. Фрумш та ш.) тощо.
Шосилення глобалiзацiйних процесiв в штелектуаль-н1й сферi потребуе дослдження iнституцiйних механiзмiв формування iнтелектуального кашталу глобального рiвня на основi перетворень нацюнальних систем освiти.
Мета стати полягае в дослцженш процесiв формування штелектуального калiталу як визначально! конкурентно! переваги епохи глобально! знаннево! економЬ-ки на основi перетворень нацiональних систем освiти.
Шроцес глобалiзацi! розпочався в 1960-х рр., а з 1990-х рр. вступив у зрку стадiю, яка характеризуеться своерцним «стиранням нацiональних кордонiв» у тор-говельнiй, фiнансовiй, виробничiй, шформацшпй сферах. На перших етапах глобалiзацi! iнтеграцiйнi тенден-ци свгтового господарського середовища стимулювали-ся, насамперед, розвитком свитого iнформацiйного простору, глобально! фшансово! системи, глобалiзацiею ринку пращ. Для сучасного етапу характерне збкь-шення фiнансування науково! дiяльностi з боку вси суб'ектiв свiтово! економши, формування специфiчно! iнфраструктури функцiонування штелектуального кашталу глобального рiвня, поява нових механiзмiв м1ж-народних партнерських вiдносин в освiтньо-науковiй сферi та ш. Усе це спричинило пенетрацiйну взаемодiю елементiв нацiональних iнтелектуальних капiталiв мiж собою та створення вцповцних мiжнародних шсти-тутiв, якi забезпечують цi процеси, тобто формування глобального штелектуального капталу. Ментальна гло-балiзацiя спричинюе все бкьш вiдчутнi трансформаци та якiснi зрушення в розвитку сучасного сощуму. Фор-муеться яюсно нове «квантове суспкьство» з упфь кованою культурою та високою мобкьпстю [1, с. 37]. 1нтелектуальний каптал, спроможний перетворювати iнформацiю та знання на матерiальний iнновацiйний продукт або послугу, сьогодш стае основним драйвером глобально! циркуляци iнтелекту.
За своею природою штелектуальний капiтал е бкьш iнтернадiональним, н1ж капiтал фiзичний. У сучасному
свiтi ефективний розвиток наукових знань i винахк,ниць-ко! дшльносй стае неможливим у суто нацюнальних межах (мксце генераци основно! маси новiтнiх технологiчних iдей уже не обмежуеться виключно кра!нами - леерами свiтового розвитку); формування значно! кiлькостi шно-вацш для виробництва товарiв i послуг заздалегiдь розра-ховане на мiжнародне використання (перенесення виробництва товарiв з найвищими стандартами якостi до кра!н, в яких були в1дсутш умови для формування власного штелектуального капталу); результативность функцiонування ключового iнституту формування штелектуального капь талу - системи освии - усе бкьше залежить вiд активного використання в навчальному процесi новiтнiх досягнень науки й широкого обмшу мiжнародним досвiдом навчан-ня, викладачами та студентами.
Отже, iнтелектуальний капiтал кожно! кра!ни в процесi формування та розвитку виходить за нацiональнi межi й перетворюеться на складову глобального штелектуального кашталу, специфiчними властивостями якого е таю: недкима цiлiснiсть через взаемопроникнення нацюнальних штелектуальних ка-пiталiв; iнтернацiоналiзацiя процесу формування, розвитку й використання, що вiдбуваеться пiд активним впливом мiждержавних iнститутiв; висока суперечли-вiсть процесiв вiдтворення.
Базовим шститутом формування штелектуально-го капiталу, шституцшно-господарською платформою його розвитку е система освгти, насамперед 'й вищий рiвень [2, с. 20]. Високий рiвень сучасних технологiй, що акумулюють у собi новiтнi досягнення iнформацiйно! економжи, вимагае якiсно! загальноосвiтньо! шдготов-ки та значно! питомо! ваги фахiвцiв з вищою освiтою (не менш 40-60 %) у загальнiй чисельност зайнятого насе-лення. Освiта сьогодш розглядаеться як одна з основних цшностей, без яко! неможливий подальший розвиток iнтелектуального капiталу в глобалiзованiй економiцi, де вiдбуваеться постiйна «циркуляцш iнтелекту» - по-стiйне перемщення iнновацiйного людського капiталу мiж рiзними кра!нами та органiзацiями з метою створення, розповсюдження та колективного використання знань, методiв та технологш [3, с. 74].
Усе це вимагае вк, нацюнальних систем освгти вцповцних викликам глобалiзацi! iнституцiйних перетворень, у результат чого вцбуваеться структурно-функцiональне ускладнення освiтньо! сфери. Одшею з перших вiдповiдей системи освiти на запити глобалiза-ци стала iнтернацiоналiзацiя вищо! школи, що представ-ляе собою зближення вищих навчальних закладiв рiзних кра!н, нацюнальних освини систем, навiть з подальшою iнтеграцiею в мiжнароднi iнститути. Мiжнародне сшв-робiтництво перетворилося з побiчноl дiяльностi навчальних закладiв на невц'емну частину !хньо! стратег!!, стало основою формування конкурентоспроможного в глобальному господарському середовищi штелектуаль-ного капталу [4, с. 13].
Результатом процейв гомогенiзадi!, формування масово! культури, транснацiоналiзацil освгтньо! сфери стае формування пбридно! глобально! системи освгти, вбудовування в яку вимагае трансформаци нацюналь-
них освгш1х систем з досить суперечливими наслцками. Глобал1зац1я вищо! осв1ти виглядае як процес формуван-ня единого освинього простору з в1дпов1дними, виро-бленими дом1нуючими транснацiональними акторами, стандартами i регламентами, до яких змушеш адаптува-тися нацiональнi осв1тн1 системи [5, с. 36].
Отже, глобалiзацiя iнтелектуально! сфери е супер-ечливим процесом. З одного боку, використання в осштньому процей зарубiжних надбань роз-вивае здатнiсть людини оцiнювати явища з позицп 1н-шо! людини, культури, соцiально-економiчноl формаци. Осв1тн1 послуги, отримаш в системi наднацiонально! освпи, дозволяють здiйснювати професшну д1яльн1сть у р1зних кра!нах св1ту без потреби шдтвердження диплом1в та сертиф1катiв випускниюв зарубiжних унiверситетiв, що надае додатковi можливост1 усп1шно соцiалiзуватися в шших кра!нах; уможливлюеться розвиток дистанцш-ного навчання та створення вiртуальних ушверситетш.
Водночас формування наднацiонально! осв1ти посилюе конкуренцiю в осв1тн1й сферi, зб1льшуе ризик втрати вищою школою нацюнальних академiчних цш-ностей, iнтенсифiкуе процеси «в1дпливу ум1в» за кордон, породжуе рiзноманiтнi форми «осв1тнього шперЬ-алiзму». Наприклад, перемога в 6ороть61 за iноземних студентiв дозволяе виршувати лiдерам мiжнародного осв1тнього ринку к1лька проблем:
+ по-перше, дефiциту студенив, пов'язаного з демографiчною кризою у власних кра!нах (ф1-нансування ушверситейв Нiмеччини напряму пов'язане з чисельшстю в них студентiв); + по-друге, це сприяе покращенню позиц1й уш-верситетiв кра!ни в мiжнародних рейтингах (частка зарубiжних студентiв мае складати що-найменше 5 %), що в подальшому також в1дби-ваеться на розмiрах державного фiнансування та збереженш репутаци кра!ни як провайдера високояюсно! вищо! осв1ти; + по-трете, значно зб1льшуються розм1ри ф1нан-сових надходжень до ун1верситет1в та економ1к цих кра!н (за статистикою, шоземний студент ви-трачае приблизно п'яту частину власних кошт1в у краМ перебування на навчання 1 чотири п'ятих -на проживання, харчування, розваги тощо).
У США вища освиа - п'ята в грошовому обчис-ленш стаття експорту американсько! економжи, яка школи перевищуе обсяг надходжень в1д експорту збро!. В Австрали осв1тня галузь е трет1м найб1льшим дже-релом бюджетних надходжень в економжу кра!ни [6]. У 2014 р. канадський уряд визнав м1жнародну осв1ту ключовим фактором у створенш нових робочих м1сць та покращенш добробуту та плануе до 2022 р. вдв1ч1 зб1ль-шити к1льюсть шоземних студенпв - до 450 тис. ос1б. Це приведе до зростання витрат шоземних студенпв у краМ до 16,1 млрд дол. 1 дозволить створити в Канад! щонайменше, 86,5 тис. нових робочих мксць [7].
У цьому аспект найб1льшим ризиком для систем вищо! осв1ти б1льшост1 европейських кра!н з нижчим р1внем життя е загроза залишитися без власних сту-дент1в: у Болгари, наприклад, на 59 тис. випускниюв
болгарських шк!л 2014 р. у вищих навчальних закладах пропонувалося 77 тис. мкць (у 2015 р. чисельн1сть випускниюв взагал1 складала 35 тис. ойб); схожа демогра-ф1чна ситуац1я в 1нших кра!нах [8].
1нформатизац1я та гло бал1з ац1я формують сьогодн1 нову 1нституц1йну форму в систем! осв!ги, яка базуеться на концентраци св!тових осв!шьо-наукових досягнень i доступнш для багатьох форм! передач! цих знань -дистанцшнш. Ïï розвитку сприяють в1ртуальш курси, ушверситети та академ!!, в1ртуальш б1блютеки, елек-тронш ресурси. У ряд1 краш (Китай, Латв!я, Шдерланди, Алжир, Великобритан!я, Туреччина та !н.) в1д 10 до 25 % студенпв отримують освиу в закладах дистанцшного навчання. У 2012 р., зпдно з результатами дослцжен-ня Babson Survey Research Group, 32 % студенпв вищих навчальних заклад1в США (понад 6,7 млн) пройшли хоча б один курс дистанцшного навчання, а 65 % амери-канських ВНЗ увели дистанцшне навчання в стратегш свого розвитку. Затребувашсть дистанцшного онлайн-навчання п1дтверджуеться реестращею наприкшщ 2014 р. близько 3 млн користувач1в проекту дистанцшного он-лайн-навчання edX (сумкний проект Гарвардського уш-верситету i Массачусетського технолопчного !нституту, запущений у травш 2012 р.) i 1 млн слухач1в (серед яких 13 тис. - украшщ) на курси Coursera [9].
В1дм1тними рисами такого навчального процесу е гнучюсть, адаптившсть, модульшсть, економ1ч-на ефектившсть, ор1ентац!я на споживача, вико-ристання передових комушкацшних та шформацшних технологш, що створюе умови для розвитку св!тового осв!тнього простору та об'еднання св!гового штелекту-ального ресурсу. З точки зору формування «з нуля» ви-сокояюсного !нтелектуального кашталу онлайн-освиа навряд чи може бути конкурентом класичному ушвер-ситету (дослцницьку, виховну i, тим б!льш, культурну функци вона виконувати не в змоз1), але як шновацш-ний та недорогий зайб розповсюдження знань на широ-ку аудиторш може стати важливим шститутом розвитку безперервного навчання.
Основними ризиками ще! форми трансгранично! освпи е посилення гегемон!! англо-американсько! акаде-м1чно! системи вищо! осв!ти, що шдтверджуеться такими даними: компан!я Coursera пропонуе 535 курйв з р1з-них дисциплш i ткьки 24 % з них розроблеш поза США, Канади, Великобриташ! або Австрал!!. EdX пропонуе 91 курс, з яких ткьки 19 створен! не в американських або англшських ушверситетах [10, с. 10]. Розроблеш курси спираються на американсью шдходи в освт, список л1-тератури, як правило, включае роботи американських та зах1дних автор1в, яю домшують у впливових науко-вих журналах, доступн! англшською мовою. Англшська мова стала майже одноойбною в професшнш комуш-кац!! та використовуеться як мова МООС, що надал1 розповсюджуе методолопчш й штелектуальш шдходи академ1чно! культури англомовного свпу та призводить до втрати нацюнально! кентифжац!!. З !ншого боку, саме через глобальний !нтелектуальний рух нацюнальш системи освпи i науки отримують можливкть оц1нити ефективн1сть свое! д!яльност1.
Отже, посилення процейв глобалГзацГ! спричини-ло змшу цiннiсних орieнтацiй освiти, в основi яко! вже не сткьки нацiональнi традици, сккьки штернацюналь-ш уяви та потреби свiтового товариства. Стало зрозу-мким, що освпш системи, якi зберiгають винятково традицшш форми передачi знань i не враховують вплив iнтегративних та глобалiзацiйних процесiв, вГдтворю-ють у сво!х нацiональних системах загальноцившзацш-не вГдставання. Вiд адекватного впровадження в процес освГти глобалiзацiйних складових залежить яюсть ште-лектуального капiталу - основно'1 конкурентно! переваги наци в знанневш економiцi, та, по суп, майбутне само! нацiонально! системи вищо! освiти. Це вимагае вiд кожно! кра!ни розробки власно! стратеги реагування на виклики глобалiзацi!. Держава, незважаючи на постш-не зростання частки ринкового регулювання на ринку освГтнГх послуг, залишаеться провГдним суб'ектом про-ведення освГтньо! полГтики, визначаючи генеральш цш освГти г механiзми !х реалiзацi!.
Становлення економГки знань та посилення гло-балГзацГйних процесГв вимагае вГд компетент-них державних оргашв визначення, гармошзаци та затвердження нормативно-правового забезпечення у сферГ вищо! освГти з урахуванням вимог мГжнарод-но! та европейсько! систем стандартГв та сертифжаци. Впровадження зарубГжних освгтнГх зразкГв та практик, !х освоення або вГдторгнення залежить вГд поставлених завдань, можливостей (Гснуюча система вищо! освГти з Гнфраструктурою), Гсторичних традицш (академГзм, фундаменталГзм) кожно! нацГонально! системи освГти.
Посилення ризику невикористання сформованого в краМ Гнтелектуального потенцГалу (зайнятГсть людини в шшш сферГ залишае невикористаними отриманГ в сис-темГ вищо! освГти знання) потребуе бкьшо! вГдповГдно-стГ результатГв освГтньо! дшльностГ запитам нацюналь-ного господарства, що вимагае вГд держави наукового прогнозування змш перелГку спецГальностей та сфер за-йнятостГ. Для зупинення вГдтоку висококвалГфГкованих спецГалГстГв та науковцГв за кордон, що стало наслГдком дисипацГ! грошово! та академГчно! ренти в УкраМ протя-гом останнк десятилпъ, необх1дш консистентнГ транс-формацГ! в освГтнш, соцГальнГй та економГчнГй сферах.
ЗагальносвГтовим трендом ГнституцГйних пере-творень нацюнальних систем вищо! освГти е створен-ня лГдерських дослГдницьких ушверситейв та розви-ток штернацюналГзаци !х дГяльностГ через пГдвищення академГчно! мобкьносп професорсько-викладацького складу вишГв, зростання юлькост Гноземних студентГв, проведення наукових розробок сумГсно з провГдними свГтовими науковими центрами, впровадження спкь-них освГтнГх програм тощо. Таку практику модершзащ! та розвитку нацГональних систем освГти використову-ють НГмеччина, Франц1я, Японш, АвстралГя, Китай та Гн. Бкьшкть укра!нських вищих навчальних закладГв тим чи шшим способом уже стали суб'ектами мГжнародно! дГяльностГ, однак рГвень тако! участГ незначний. ЛГдери вгтчизняно! системи вищо! освГти вГдзначаються присут-нГстю в юлькох топових свгтових рейтингах, однак мГсця е доволГ низькими. ПГдвищення якостГ надаваних освгт-
нк послуг потребуе розширення бюджетного фшансу-вання вищо! осв1ти Укра!ни, що в нин1шн1й економ1чн1й ситуацИ майже неможливо. Ефективним, на наш погляд, може стати застосування селективно! стратеги розвитку вищо! школи [11], яка полягае в активнш шституцюналь-нш та матер1альн1й п1дтримц1 державою конкурентных на св1товому ринку ушверситейв, як1 потенц1йно спро-можн1 виконувати функцш формування нац1онального штелектуального капталу св1тового р1вня i в перспектив! представляти кра!ну на глобальному ринку освггнк послуг. Високояк1сний штелектуальний кап1тал немож-ливий без його глобально! спрямованосй, що вимагае реформування нац1онально! системи його в1дтворення з участю м1жнародних 1нститут1в у цьому процеа.
ВИСНОВКИ
Сучасний етап розвитку св1тово! економ1ки по-в'язаний з процесами глобал1зацй в 1нтелектуальн1й сфе-р1, п1д впливом чого формуеться штелектуальний каш-тал глобального р1вня. Цьому сприяють 1нституц1йн1 пе-ретворення у сфер1 осв1ти, насамперед вищо!, у результат! яких в1докремлений розвиток нац1ональних осв1тшх систем змшюеться на !х кооперац1ю та штеграцш. Сьо-годн1 настав той момент кторичного розвитку св1тово! системи вищо! осв1ти, коли нац1ональна в1докремлен1сть виш1в усе бкьше вступае в конфлжт з насл1дками та перспективами штернацюнал1защ! та глобал1зац1!.
П1дготовку висококвал1ф1кованих мобкьних фа-х!вц1в спроможна забезпечити ткьки така нац1ональна осв1тня система, в основ1 яко! лежить цшсне !! включен-ня в процеси м1жнародно! штеграци осв1ти. Водночас процеси формування наднацюнально! осв1ти посилюють конкуренцш в осв1тн1й сфер1, збкьшують ризик втрати вищою школою нац1ональних академ1чних ц1нностей, ш-тенсиф1кують процеси «в1дпливу ум1в» за кордон, поро-джують р1зноман1тн1 форми «осв1тнього 1мпер1ал1зму». Зменшення негативних наслоив глобал1зац1йних про-цеав на в1тчизняну систему осв1ти вимагае в1дпов1дно! державно! осв1тньо! пол1тики, що потребуе подальших досл1джень в цьому напрямку. Актив1зац1я процес1в штеграци в1тчизняно! системи осв1ти в глобальний науково-осв1тн1й прост1р, яка е об'ективною вимогою глобально! знаннево! економжи, мае в1дбуватися шляхом реал1зац1! державно! политики з формування 1нституц1йного простору, який дозволить ефективно використовувати штелектуальний каптал всередиш кра!ни та запоб1гти його в1дтоку за кордон. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Zohar, D. The Quantum Society: Mind, Physics and New Social Vision / D. Zohar, I. Marshall. - N.Y., 1994. - 237 р.
2. Коломкць Г. 1нституцшно-господарська платформа розвитку штелектуального катталу / Г. Коломкць, I. noMiHOBa // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 6. - С. 19-23.
3. Чередников О. Высокотехнологичные стартапы в мире и в России / О. Чередников // Мировая экономика и международные отношения. - 2013. - № 10. - С. 68-75.
4. Эгрон-Полак Э. Интернационализация высшего образования: тенденция на сближение или на расхождение? /
Э. Эгрон-Полак //Международное высшееобразование.-2014.-№ 76. - С. 13-14.
5. Помшова I. 1нституцмна трансформацiя вищоТ освiти як тра£кторiя ефективноТ iнтеграцiï в сучасну свтову економiку / I. Помшова // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 1. - С. 34-39.
6. Лозовий В. Укра'ша на мiжнародному ринку осв™х послуг вищоТ освiти : анал™чна записка / В. Лозовий // Н1СД [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.niss.gov.ua
7. У Канадi планують збiльшити вдвiчi ктьюсть iноземних студентiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zik. ua/ua/news/2014/01/16/u_kanadi_planuyut_zbilshyty_vdvichi_ kilkist_inozemnyh_studentiv_453165
8. Зарубежные вузы объявляют охоту [Электронный ресурс]. - Режим доступа : totul.md>ru/newsitem/518876.html
9. Карпенко М. Свгговий досвiд розвитку дистанцмних форм освiти у вггчизняному контекстi [Електронний ресурс] : аналiтична записка / М. Карпенко // Н1СД. - Режим доступу: www.niss.gov.ua.
10. Альтбах Ф. Массовые открытые онлайн-курсы как проявление неоколониализма: кто контролирует знания / Ф. Альтбах // Международное высшее образование. - 2014. -№ 75. - С. 10-12.
11. Сацик В. У Пошуку ефективноТ стратеги розвитку вищоТ освгги в Укра'Тш (економiчний аспект) / В. Сацик [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.edu-trends.info/
REFERENCES
Altbakh, F. "Massovye otkrytye onlayn-kursy kak proiavlenie neokolonializma: kto kontroliruet znaniia" [Massive open online courses as a manifestation of neocolonialism: who controls knowledge]. Mezhdunarodnoe vysshee obrazovanie, no. 75 (2014): 10-12.
Cherednikov, O. "Vysokotekhnologichnye startapy v mire i v Rossii" [High-tech start-ups in the world and in Russia]. Mirovaia ekonomika imezhdunarodnyeotnosheniia, no. 10 (2013): 68-75.
Egron-Polak, E. "Internatsionalizatsiia vysshego obrazovaniia: tendentsiia na sblizhenie ili na raskhozhdenie?" [Internationalization of Higher Education: the trend to convergence or divergence?]. Mezhdunarodnoe vysshee obrazovanie, no. 76 (2014): 13-14.
Kolomiiets, H., and Pominova, I. "Instytutsiino-hospodarska platforma rozvytku intelektualnoho kapitalu" [Institutional and economic platform of intellectual capital]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 19-23.
Karpenko, M. "Svitovyi dosvid rozvytku dystantsiinykh form osvity u vitchyznianomu konteksti" [World experience of development of distance education in the domestic context]. NISD. www. niss.gov.ua
Lozovyi, V. "Ukraina na mizhnarodnomu rynku osvitnikh posluh vyshchoi osvity : analitychna zapyska" [Ukraine in the international market of educational services of higher education: Policy Briefing]. www.niss.gov.ua
Pominova, I. "Instytutsiina transformatsiia vyshchoi osvity yak traiektoriia efektyvnoi intehratsii v suchasnu svitovu ekono-miku" [Institutional transformation of higher education as an effective path of integration into the modern global economy]. Biznes Inform, no. 1 (2015): 34-39.
Satsyk, V. "U poshuku efektyvnoi stratehii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini (ekonomichnyi aspekt)" [In search of an effective strategy for the development of higher education in Ukraine (economic dimension)]. http://www.edu-trends.info/
"U Kanadi planuiut zbilshyty vdvichi kilkist inozemnykh studentiv" [In Canada, plans to double the number of foreign students]. http://zik.ua/ua/news/2014/01/16/u_kanadi_planuyut_ zbilshyty_vdvichi_kilkist_inozemnyh_studentiv_453165
Zohar, D., and Marshall, I. The Quantum Society: Mind, Physics and New Social Vision. New York, 1994.
"Zarubezhnye vuzy obiavliaiut okhotu" [Foreign universities declare hunt]. totul.md>ru/newsitem/518876.html
<C
QQ О О
< £
S
ш
