CC BY
32
УДК 378:331.102.344(477)
ВИЩА ОСВ1ТА В СТРУКТУР1 1ИТЕЛЕКТУАЛЬИОГО ПОТЕИЦ1АЛУ УКРА1ИИ: СТАИ I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
® 2014 РЕВАК I. 0.
УДК 378:331.102.344(477)
Ревак I. О.
Вища ocBiTa в CTpyKTypi iнтелектуального потенцiалу УкраУни: стан i перспективи розвитку
Метою cmammi е анал/з поточного стану вищо:' освти в УкраЫ та перспектив и розвитку. Акцентовано увагу на трактуванн вищоi осв/ти як складово! нтелектуального потенц/алу Украни, що мае величезн можливостi до збереження, в'дтворення та накопичення знань. Проанал/зовано законодавче тд(рунтя освтньоi д'яльностi в УкраЫ та обфунтовано доцмьнсть функцтнування приватноi осв/ти на р'вш з державною. Охарактеризовано чинну в УкраМ систему заклад'ю освти та внутр'шньосистемт причини зниження якостi вищоiосв/ти. Встановлено, що темпи приросту к/лькостi студент'в, якi навчаються у вищих навчальних закладах Ill - IVр'вня акредитацЦ та к/лькостi випущених фах/вщв за останш п'ять рок/в мають в'д'емт значення. На основiпорвняльно!характеристики кадрового забезпечення державних iприватних ВНЗ доведено здатн/стьукра-¡нських виш'в рзних форм власностi надавати осв'тт послуги однаковоiякостi. Проанал'вовано структуру державного фшансування вищоiосв/ти та зроблено висновок про наближення р/вня фшансування втчизняноi осв/ти до европейських норм. Акцентовано увагу на структурой деформацИ системи вищоi осв/ти в УкраМ, ¡iнадм/рну гуман/защю. Встановлено позитивт тенденци у тдготовц кадрв вищоiквал'ф'шаци та обфунтовано необх/дтсть оргамзацн процесу п/двищення квал'ф'шаци населення за допомогою системи безперервно'}'осв/ти та тдвищення р'вня доступностi вищоiосв/ти. Здшснено порвняльний анал/з шдикативнихпоказнишв вищоiосв/ти, професшноiтдготовки в Укран та пров'днихдержавах свту. Кпючов'1 слова: вища освта, штелектуальний потенц/ал, кадри вищоiквал'ф'шаци, професшна тдготовка, система вищоiосв/ти Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 17.
Ревак 1рина Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, професор, кафедра iнформащйних технологш у д'тльностi ОВС та економ/чно'}' безпеки, Льв'вський державний ушверситет внутр/шн/х справ (вул. Городоцька, 26, Льв'в, 79066, Украна) Email: irrevak@inbox.ru
УДК 378:331.102.344(477) Ревак И. А. Высшее образование в структуре интеллектуального потенциала Украины: состояние и перспективы развития
Целью статьи является анализ текущего состояния высшего образования в Украине и перспектив его развития. Акцентировано внимание на трактовке высшего образования как составляющей интеллектуального потенциала Украины, которая имеет огромные возможности для сохранения, воспроизводства и накопления знаний. Проанализирована законодательная база образовательной деятельности в Украине и обоснована целесообразность функционирования частного образования на уровне с государственным. Охарактеризованы действующая в Украине система учебных заведений и внутрисистемные причины снижения качества высшего образования. Установлено, что темпы прироста количества студентов, обучающихся в высших учебных заведениях III - IVуровня аккредитации, и количества выпущенных специалистов за последние пять лет имеют отрицательные значения. На основе сравнительной характеристики кадрового обеспечения государственных и частных вузов доказана способность украинских вузов разных форм собственности предоставлять услуги одинакового качества. Проанализирована структура государственного финансирования высшего образования и сделан вывод о приближении уровня финансирования отечественного образования к европейским нормам. Акцентировано внимание на структурной деформации системы высшего образования в Украине, ее чрезмерной гуманизации. Установлены положительные тенденции в подготовке кадров высшей квалификации и обоснована необходимость организации процесса повышения квалификации населения с помощью системы непрерывного образования и повышения уровня доступности высшего образования. Осуществлен сравнительный анализ индикативных показателей высшего образования и профессиональной подготовки в Украине и ведущих странах мира. Ключевые слова: высшее образование, интеллектуальный потенциал, кадры высшей квалификации, профессиональная подготовка, система высшего образования Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 17.
Ревак Ирина Александровна - кандидат экономических наук, доцент, профессор, кафедра информационных технологий в деятельности ОВД и экономической безопасности, Львовский государственный университет внутренних дел (ул. Городоцкая, 26, Львов, 79066, Украина) Email: irrevak@inbox.ru
UDC 378:331.102.344(477) Revak I. O. Higher Education within the Structure of Intellectual Assets of Ukraine: the Current Status and Development Prospects
The objective of the article is the analysis of the current status of higher education in Ukraine and its development prospects. The article emphasizes the interpretation of higher education as one of the intellectual assets of Ukraine which provides significant opportunities for storage, reproduction, and accumulation of knowledge. The legal framework for educational activities in Ukraine was analyzed, and rationale was provided for the private education functioning on a level with the public education. The study also describes the system of higher educational establishments currently existing in Ukraine and discusses the intrasystemic causes of the deteriorating quality of higher education. The rates of increase in the number of students at higher educational establishments of the 3rd and 4th accreditation levels, as well as rates of growth in the number of graduates over the past five years were established to have negative values. A comparison of the staffing of state-affiliated and private higher education establishments demonstrated the ability of Ukrainian educational establishments with varying forms of ownership to provide services of equal quality. The article also analyzes the structure of state financing for higher education and reaches a conclusion on the degree to which financing for domestic education approaches the European standards. Special emphasis is put on the structural deformation of the system of higher education in Ukraine and its excessive humanization. The article also identifies positive trends in training top-qualification specialists and substantiates the necessity of organizing advance training for the population using the continuing education system and making higher education more accessible. A comparative analysis of indicative rates of higher education and professional training in Ukraine and leading countries of the world was conducted. Keywords: higher education, intellectual assets, top-qualification specialists, professional training, higher education system Pic.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 17.
Revak Iryna O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor, Department of Information Technology in the Activities of the Police Department and Economic Security, Lviv State University of Internal Affairs (vul. Gorodotska, 26, Lviv, 79066, Ukraine) Email: irrevak@inbox.ru
Вступ. CboroAHÎ високорозвиненi держави свпу пе-реконливо демонструють, насккьки важливою е система вищо'1 освiти для здшснення структурних перетворень та iнновацiйного розвитку. Вища освiта як феномен сощо-культурно'1 реальностi мае величезнi потенщйш можли-востi щодо збереження та нагромадження знань, духовних цiнностей i надбань нацiональноï культури, вона в^грае провiднy роль в iдентифiкацiï суспкьства та е рyшiйною силою економiчного розвитку будь-яко'1 держави.
В умовах побудови знаннево'1 економiки штелекту-альний потенцiал визначаеться ршнем розвитку освггньо'1 i науково'1 сфер, станом культурно! та духовно! спадщини, адже в його основi закладена природна здатшсть акумулю-вати все новi знання, генерувати новi iдеï, що стають осно-вним джерелом економiчного зростання. Вища освгга, що е базовим елементом штелектуального потенцiалy, в^по-вкае за стан освiченостi сyспiльства, його здатшсть до розвитку та самовдосконалення.
Аналiз останшх дослiджень. У вггчизнянш i зару-бiжнiй лiтератyрi iснyе чимало фундаментальних праць, присвячених вивченню освiтнього потенцiалy та значу-щостi освiти в наyково-технологiчномy та шноващйному розвитку нацiональноï економiки. Вагомий внесок у ви-вчення ще! проблеми зробили Д. Бел, В. Ростоу, Т. Шульц, Л. Туроу, М. Блауг, Ф. Махлуп, А. Тофлер, Т. Стюарт та шшь Серед вггчизняних дослкниив цiеï проблеми смд назвати Ю. Канигiна, О. Созшова, В. Гейця, I. Каленюк, В. Куценко, М. Згуровського, Б. Калщького, I. Лyкiнова, Л. Федулову, О. Комарову, В. Удовиченко та багатьох шших.
Метою статт е аналiз сучасного стану та перспектив розвитку вищо! освiти як структурного елемента штелектуального потенщалу Украши.
Виклад основного матерiалу. Вища освгга виступае не лише носгем штелектуального потенщалу, але й висо-копродуктивною силою у суспГльствг та потребуе постшно! уваги з боку держави та належно! фшансово! шдтримки. Дослгдниками освито! сфери доведено, що спшвгдно-шення витрат на освгту до економгчного ефекту вгд не! становить 1:4. Аналгз багатьох свгтових рейтингов дозволив зробити таи висновки: за ршнем письменностг дорос-лого населення Украша е однгею з перших у свт, за кгль-кгстю вчених - серед перших 25 вгдсоткш, проте за ршнем добробуту - серед останнк 40 вгдсоткш краш, за часткою високотехнологгчного експорту - майже останньою. За ощнками захгдних експертш, Украша мае яскраво вираже-ну конкурентну перевагу - високий ргвень освгти, науки i загально! культури населення. У рейтингових поршняннях Свпового економiчного форуму украшська освiтянська система визнана кращою за нiмецькy, росшську, польську, гталшську, китайську та турецьку. Таке високе мкце в рейтингу зумовлено поргвняно високою яистю вищо'1 техшч-но! та математично! освгти. Украша серед 144 краш посiдае 30 мкце, випереджаючи ряд розвинених держав - США, Ве-ликобританiю, Швещю, Iталiю, а також такi краши з транс-формацiйною економiкою, як Польща, Китай та Туреччина. Ще однiею сильною стороною в^чизняно! освито! систе-ми е те, що за ккьистю сертифiкованих програмiстiв Украша пойдае 4-те мiсце в свт, а щороку в^чизняш вузи ви-пускають до 50 тис. дипломованих IТ-фахiвцiв. Результати оцiнювання 144 краш за окремими складовими глобального шдексу конкурентоспроможност у 2014 - 2015 рр. показа-
ли, що Украша поска за р1внем вищо1 осв1ти та профес1йно1 тдготовки 40, за технолопчною готовшстю - 85, за шнова-щями - 81 мюце. Загалом Украша покращила сво1 позицп на 8 пункт1в та пойла 76 мюце проти 84 у 2013 - 2014 рр. [1].
Переконаш, що освгга е продуктивною силою суспкьства, а отже, безпосередньо долучаеться до процеав формування та розвитку штелектуального потенщалу. Вища освгга виступае виршальним фактором шновацш-ного поштовху та штелектуального прориву, осккьки глобальна економжа, до яко1 прагне ввшти Украша, вимагае яисно нового р1вня осв1ти та постшного оновлення знань 1 навичок упродовж усього життя. Передова система освь ти робить можливим прорив практично у вск сферах життя суспкьства та е важливим чинником стабкьност1 та на-щонально! економ1чно'1 безпеки держави.
Сьогодш в УкраМ створюеться ефективна законо-давча база, адекватна м1жнародним нормам у сфер1 осв1ти. Так, новий Закон Украши «Про вищу освгту» встановлюе основш правов1, оргашзацшш, фшансов1 засади функщону-вання системи вищо'1 осв1ти, визначае умови для посилення спгвпращ державних орган1в 1 б1знесу з вищими навчаль-ними закладами (ВНЗ) на принципах автономп останшх, поеднання осв1ти з наукою та виробництвом з метою шд-готовки конкурентоспроможного людського кашталу для високотехнолопчного та шновацшного розвитку кра'1ни, самореамзащ! особистосп, забезпечення потреб суспкь-ства, ринку пращ та держави у квамфшованих фаивцях
[2]. Стратепчним документом у сфер1 осв1ти е Нащональна доктрина розвитку осв1ти, у загальних положеннях яко'1 за-значено, що освгга в1дтворюе 1 нарощуе штелектуальний, духовний та економ1чний потенщали сустльства, е стратепчним ресурсом покращення добробуту людей, забезпечення нащональних штерес1в, змщнення авторитету 1 конкурентоспроможност держави на м1жнароднш арен1
[3]. Освгга е нев1д'емною складовою суспкьства та основою розвитку особистосп, вона повинна бути визнана ре-альним пр1оритетом державно'1 пол1тики, переважно через прюритетшсть 11 державного фшансування.
1снування ж приватно'1 осв1ти нар1вш з державною е виправданим з огляду на те, що Украша дос1 не досягла пдного р1вня нац1онального достатку, який, за ощнками ЮНЕСКО, наступае т1льки тод1, коли питома вага ос1б працездатного вшу з вищою осв1тою перевищуе 50 %. На жаль, анамз структури працездатного населення п1дтвер-джуе, що в УкраМ серед економ1чно активного населення у в1щ 15 - 70 роив повну вищу освгту мали: у 2005 р. - 21 %, у 2010 р. - 25,8 %, у 2013 р. - 27,8 % [4], що е недостатшм для актив1защ1 широкомасштабних швестицшно-шновацшних проект1в. Очевидно, в УкраШ утворилася велика кадро-ва нша, яку мае заповнити система вищо'1 осв1ти, здатна п1дготувати висококвамфшованих фах1вц1в 1 поповнити кадровий резерв, що стане шдГрунтям для нарощування штелектуального потенщалу.
Чинна система заклад1в вищо! осв1ти е розгалуже-ною, характеризуеться в1дкритктю та р1зними формами навчання 1 залишаеться конкурентоспроможною у св1то-вому осв1тньому простор1, при цьому сформована мережа державних та приватних ВНЗ викликае занепокоення на-самперед з приводу якосп наданих осв1тн1х послуг. Так, за анамзований пер1од спостер1галося поступове зростання кглькост1 ВНЗ приватно! форми власносп, хоч переважну
частку (майже 70 %) завжди становили державнi. Найбiльшу кiлькiсть ВНЗ III - IV р1вн1в акредитаци приватно! форми власност було зафiксовано на початку 2005 / 06 навчаль-ного року - 113 (32,8 %) вишiв проти 232 вузiв державно! форми власность Варто зауважити, що така ситуащя була об'ективною, осккьки чисельнiсть абiтурieнтiв з початку 90-х роив ХХ ст. щорiчно зростала. Однак, так тривало до
2010 року, шсля чого почалися зворотнi процеси: зменшен-ня ильисть вступникiв у ВНЗ, зумовлене демографiчним спадом у 1993 - 1999 роках; лжв^ащя дрiбних приватних вузiв; поглиблення фiнансово-економiчноï кризи тощо. Тенденцп основних показниив освiтньоï сфери Украши надано у табл. 1.
Таблиця 1
Показники освггньоТ дiяльностi в УкраТш*
Роки Показники 2009/10 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14
ВНЗ III - IV рiвня акредитаци, всього 350 349 345 334 325
у т. ч. державно! та комунально! власност 242 243 238 231 229
приватно! власносп 108 106 107 103 96
Ктьисть студенпв у ВНЗ III - IV рiвня акредитацГ!, тис. 2245,2 2130 1954,8 1824,9 1724
Темпи приросту до попереднього навчального року -0,05 -0,05 -0,08 -0,07 -0,06
Ктьисть студенпв у ВНЗ III - IV рiвня акредитацГ! на 10 тис. населення 488 465 428 401 380
Випущено фахiвцiв з ВНЗ III - IV рiвня акредитацГ!, тис. 527,3 543,7 529,8 520,7 485,1
Темпи приросту до попереднього навчального року 0,06 0,03 -0,03 -0,02 -0,07
Питома вага студенпв (%), яи навчалися за рахунок
державного бюджету 36,5 38,3 39,8 42,1 н. д.
мкцевих бюдже^в 1 1 0,9 1 н. д.
органiв державно! влади, юридичних оаб 0,4 0,4 0,5 0,3 н. д.
фiзичних осiб 62,1 60,3 58,8 56,6 н. д.
*Розраховано за [5]
Загалом, кiлькiсть ВНЗ в УкраМ зростала зi 149 у 1990 рощ до 353 у 2009 рощ, тобто у 2,4 рази. Хоча про-тягом останнк роив намiтилась стала тенденцiя до скоро-чення мережi ВНЗ, однак !хня кiлькiсть пор1вняно з евро-пейською освiтньою системою е надто великою. Спостерь гаеться також зменшення контингенту студентш. Так, на початку 2013 / 14 навчального року у вузах рiзних форм власност налiчувалося понад 1,7 млн студент1в, зокрема за денною формою навчання - трохи бкьше 1 млн оаб, що на 480 тис. оаб менше, нiж у 2005 рощ, а в розрахунку на 10 тис. населення - 380 студенпв у 2013 рощ проти 470 у 2005 рощ [5].
Даш табл. 1 св^чать про зростання питомо! ваги сту-денпв, яи навчаються за рахунок державного бюджету iз 36,5 % у 2009 / 10 н. р. до 42,1 % у 2012 / 13 н. р. та поступо-ве скорочення частки студенпв, оплату за навчання яких здшснюють фiзичнi та юридичш особи iз 62,1 % до 56,6 % за аналопчний перюд.
Отже, загальнi спадш тенденцп, якi спостерiгаемо в освггнш сферi, на наш погляд, мають як негативнi, так i позитивш наслiдки. До позитивних сторiн варто взнести поступове скорочення кiлькостi ВНЗ, що, вiрогiдно, шд-вищить яисть освiти, адже питання якостi освггнк послуг в Украïнi загострилося у зв'язку з лжв^ащею державного розподку випускник1в вузiв, нестiйким попитом на фахiв-цiв з боку працедавщв, недостатнiм бюджетним фшансу-ванням тощо. Негативш наслiдки значною мiрою торка-ються науково-педагогiчного персоналу вузiв, осильки при скороченнi, реорганiзацï¿ чи укрупнены вузiв порушуються
певн1 орган1защйно-штатн1 пропорцп, що в к1нцевому шд-сумку призводить до скорочення квал1фжованих кадр1в. На ринку прац з'являеться категор1я «дипломованих спе-щалкт1в», незатребуваних в1тчизняною економшою. Ще одним негативним проявом тако1 ситуацй сьогодн1 можна вважати практичну неможливкть осв1тянам-науковцям працювати за сумюництвом, що масово спостер1галося в УкраМ у перюд з 2004 по 2009 роки.
На жаль, в1д'емш темпи приросту чисельносп студен™ 1 випущених фах1вщв 1з вуз1в вищих р1вн1в акреди-тацп не дозволять у недалекому майбутньому створити той кадровий резерв, який збагатить штелектуальний потенщ-ал держави та здшснить 1нтелектуальний прорив.
Особливо! уваги, на нашу думку, потребуе анал1з якост1 осв1тн1х послуг, що надаються державними 1 при-ватними ВНЗ. З щею метою спробуемо проанал1зувати та оц1нити кадровий потенщал ВНЗ за такими критер1ями:
■ яисний викладацький склад (питома вага штат-них прац1вник1в 1 сумюниив);
■ сп1вв1дношення штатних прац1вник1в 1 студен™ (табл. 2).
Пор1вняльну характеристику кадрового забезпечен-ня державних 1 приватних ВНЗ на початок 2013 / 14 на-вчального року надано у табл. 2.
Анамз даних табл. 2 дозволив зробити таи висновки: основний персонал ВНЗ вищих р1вн1в акредитаци склада-ють 138,3 тис. викладач1в; з них: доктор1в наук - 15,5 тис., кандидапв - 76,2 тис., професор1в - 13,6 тис. (8,5 %), доцен-т1в - 51,2 тис. (31 %). Окр1м того, у вузах працюють понад
Таблиця 2
Порiвняльна характеристика кадрового забезпечення державних i приватних ВНЗ на початок 2013 / 14 навчального року*
Показники Державш ВНЗ Приватш ВНЗ
Чисельнкть, осiб % Чисельнкть, оаб %
Викладацький склад ВНЗ Штатнi пра^вники 128487 88,6 9843 73,2
Сумiсники 16584 11,4 3607 26,8
Науковi ступенi та вчеш звання викладацького складу ВНЗ Кандидати наук 70354 48,5 5875 51,2
Доктори наук 14298 9,9 1169 10,2
Доценти 47680 32,9 3491 30,4
Професори 12633 8,7 950 8,3
Чисельысть студентiв, осiб 1565385 158300
Спiввiдношення штатних працiвникiв i студентiв Всього 1:26 1:36
Професори 1:124 1:167
Доценти 1:33 1:45
*Розраховано за [5]
20 тис. сумкниив. Спiввiдношення числа професорсько-викладацького складу i студент1в у вузах державно! та приватно! форм власност майже не вiдрiзняeться, хоча ситуа-цiя з яисним науково-педагогiчним складом у державних ВНЗ е дещо кращою. Рiвень забезпечення державних вузiв викладачами основного персоналу е вищим, однак бгльша частка сумкник1в у приватних вузах зумовлюе пор1вняно вищу мобiльнiсть професорсько-викладацького складу.
Загалом данi порГвняльно! таблицi свГдчать про при-близно однаковий яисний склад основного персоналу державних i приватних ВНЗ III - IV р1вн1в акредитацГ!, вГд-так, можна стверджувати, що украшсьи вишi рiзних форм власностi здатнi забезпечувати приблизно однакову яисть освiти.
Подгляемо думку Т. Луино! та О. Ляшенка щодо того, що якiсть освiти перебувае у прямiй залежностi вГд ште-лектуального р1вня та духовно! культури суспгльства [6, с. 133]. Яисть вищо! освiти мае на мета: забезпечення яис-ного управлшня навчально-виховним процесом у кожному ВНЗ; здшснення науково-методично! роботи на р1вш, що вiдповiдае сучасним вимогам; упровадження системи стимулювання працi професорсько-викладацького складу; високу яисть результат освГтнього процесу; креатившсть викладацького персоналу та студентав тощо [7, с. 78].
Гострою проблемою сучасно! вищо! освiти е неефек-тивне використання бюджетних коштв для забезпечення високо! якоста освiтнiх послуг. Наявний р1вень бюджетного фшансування освiтньо! сфери позбавлений швестищйно-го характеру, не забезпечуе надшного розвитку та модер-нiзацi! освiти. На нашу думку, держава повинна створити належш умови для ефективно! дiяльностi навчального закладу, максимально зосередити бюджетш ресурси на прю-ритетних напрямах розвитку освiти, осильки, усвГдомив-ши пряму залежнiсть економiчного добробуту держави вiд загального освггнього рiвня населення, фiнансування системи вищо! освГти розвинут кра!ни свГту розглядають як iнвестицi! у людський капiтал. Варто наголосити, що майже 55 % укра!нсько! освГти фшансуеться за рахунок приватних коштав, а лише понад 1 % - за рахунок фшансових ресурсГв промислових шдприемств [8]. ВГтчизняш бiзнес-структури,
на жаль, поки що не зрозумГли, що швестування в освГту е одшею з найприбутковiших сфер вкладення катталу, яка забезпечуе швидке зростання доходГв Г конкурентоспро-можшсть створюваних товарГв.
У структурГ державного фшансування вГдбуваеть-ся поступове збГльшення обсяпв фшансування, однак видглеш суми е недостатшми для реального оновлення освгтньо! сфери. Так, загальш видатки зведеного бюджету у 2013 рощ становили 105,5 млрд грн, або 20,9 % вГд загаль-но! суми видатив, що на 22 %, або 19,3 млрд грн бгльше, шж у 2011 рощ [9]. Питома вага видатив на освГту у высотках до ВВП теж мае тенденщю до зростання та наближаеться до р1вня фшансування освГти урядами европейських держав. У 2013 рощ на розвиток освГти в Украш було видГлено 7,3 %, що на 1,9 в. п. бГльше, шж у 2005 рощ (рис. 1). Дер-жавш видатки на освГту в кра!нах 6С-28 у 2011 рощ дор1в-нювали 5,25 % вГд ВВП, в той час, як витрати державних Г приватних джерел фшансування на навчальш заклади становили 6,3 % ВВП. Найвищий рГвень державних витрат на освГту у высотках до ВВП спостерггався в Дани (8,8 % ВВП), на ЮпрГ та Малы! (по 7,9 %), ШвецГ! (6,8 %), Фшляндн (6,8 %), найнижчий - у РумунГ! (3,5 %) Г ЛюксембурзГ (3,2 %). У бгльшоста держав - член1в 6С державш витрати на освГту коливалися в межах вГд 4,0 % до 6,0 % вГд обсягу ВВП [10].
Одшею з нагальних проблем сьогодення е деформа-щя структури освГтньо! системи, спричинена проблемами всередиш само! системи. Так, некерованим став процес реоргашзащ! вузГв та !хшх фшй, комерщалГзащя системи освГти, вГдкриття нових спещальностей. Такий стан справ спричинив ситуащю, коли вища освГта, позбавлена належно! державно! фшансово! шдтримки Г намагаючись вижити, не реагуе на потреби сучасного ринку пращ. Вна-слГдок цього збгльшуеться тдготовка одних фах1вц1в, тодГ як у сусшльствГ гостро вГдчуваеться нестача шших спещ-алют1в. Сьогодш не вистачае квамфжованих прац1вниив шженерних спещальностей та е надлишок правниив та економктав. Викликае занепокоення надмГрна гумашзащя вищо! освГти - переважання спещальностей гумаштарного профглю. Гумаштарш факультети, за винятком випускник1в педагопчних шститутав, яи не вельми прагнуть працюва-
Млрд грн 120,0 т-
100,0
-г25
--20
15
10
\//\ Видатки зведеного бюджету на осв^у, млрд грн
—♦— Видатки зведеного бюджету Украши на освггу, у % до загальноТ суми видатгав _ " Державнi видатки на освггу, у % до ВВП
Рис. 1. Видатки зведеного бюджету Украши на освгсу за 2005 - 2013 роки [11]
ти у школах, готують величезну ккьисть фахiвцiв, знання i вмiння яких взагалi не потрiбнi суспiльству [12, с. 109].
Вважаемо, що УкраМ як держав^ що прагне увшти до европейського освiтнього простору, необх^но пере-орiентовуватися на спецiальностi природничого характеру з орiентацiею на сучасш комп'ютернi науки та шформацш-ш технологй. Розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних тех-нологш е одним iз найважливiших факторiв штелектуаль-ного прориву та економiчного зростання.
Безперечнi процеси нарощування штелектуального потенщалу в УкраМ висувають до вищо'1 освiти новi ви-моги, зокрема: тдготовка кадрiв вищо'1 квалiфiкащï; охо-плення населення системою безперервно'1 освiти; тдви-щення рiвня професшно'1 освiти; формування та розвиток шфраструктури освiтнiх заклад1в; надання якiсно нового рiвня знань iнноваторам (бiзнесменам, менеджерам, пра-цiвникам), розробникам знанневомiстких товарiв i послуг (ученим, винахiдникам, шженерам) i споживачам освiтнiх послуг тощо.
Актуальною проблемою ефективного функщонуван-ня освпньо'1 сфери, на нашу думку, е тдготовка наукових та науково-педагопчних кадр1в. У системi вищо'1 освiти ство-рюеться цiлiсна система тако'1 пiдготовки: МОН Украши запроваджуе нову концепщю розвитку системи тдготов-ки кандидапв i доктор1в наук, спрямовану на тдвищення якостi та ефективност пiдготовки науково-педагогiчних i наукових кадрш. Загалом, в Украïнi третя частина фахiв-цiв вищо'1 квалiфiкацiï, яи займаються науково-технiчною дiяльнiстю, працюе у ВНЗ, п'ята частина - в установах ака-демiчного профiлю, 6,2 % - в галузевих наукових органь зацiях, 0,2 % - у заводському секторь Протягом 2013 року дипломи доктора i кандидата наук отримали 5,7 тис. оаб,
у т. ч. 46,0 % - у галузi сустльних наук (40 % з яких - у галу-зi економiчних, 16,0 % - техшчних, 12,4 % - природничих, 11,5 % - медичних, 3,2 % - скьськогосподарських i 10,8 % -гумаштарних наук). Двi третини загально'1 ккькост нових фахiвцiв вищо'1 квалiфiкацiï - це викладачi вищих та шших навчальних закладiв, доценти, професори кафедр, асистен-ти; 14 % - науковi спiвробiтники, вченi секретарi; 13 % - ке-рiвники тдприемств, установ, органiзацiй i кер1вники рiз-них виробничих пiдроздiлiв [13, с. 30].
Проте, особливе занепокоення викликають процеси, що попршують склад науково-педагопчних кадрш, перш за все, 1хне старшня. На инець 2013 р. частка фахшцш iз нау-ковими ступенями, старших за 50 роив, порiвняно з инцем 2012 р. зменшилась на 1,8 в. п. i становила 47,6 %, фахшцш вжом до 40 роив включно - зросла на 1,2 в. п. (32,9 %). При цьому, середнш вж уах спещалюпв з науковими ступенями не змшився i становив майже 50 роив (жшок - 45,6, чоловшв - 53,8 рокв) [13, с. 30]. Водночас яисний склад науково-педагогiчних прац1вник1в вуз1в Укра'1ни з року в рж покращуеться, про що св^чать данi табл. 3.
Як бачимо, друга половина першого десятилптя XXI ст. характеризуеться сталою тенденцiею до зростання обсяив пiдготовки фахiвцiв вищо'1 квалiфiкацiï. Частка пiдготовлених асшрант1в у загальнiй кiлькостi прийнятих починае зростати, особливо протягом останнк трьох рок1в (82,8 % у 2011 р., 84,7 % у 2012 р. та 95,9 % у 2013 р.). Однак, за результатами до^джень, 30 - 40 % iз тих, хто йде навча-тися до астрантури, не мають штересу до науково'1 пращ. Мотиващями тут е прагнення закршитися у мкп, неба-жання служити у вшську, можливiсть за час перебування в аспiрантурi знайти б1льш випдне заняття [14, с. 23]. Разом з тим, сл^ зазначити, що протягом останшх п'яти рок1в
Таблиця 3
Пщготовка фахiвцiв вищоТ квалiфiкацiï у ВНЗ Украши у 2005 - 2013 рр.*
Роки Приркт фахiвцiв вищоТ квалiфiкацiï, % Сшввщношення шдготовлених фахiвцiв вищоТ квалiфiкацiï до прийнятих, % Частка випущених фахiвцiв вищоТ квалiфiкацiï i3 захистом дисертацм у загальнiй кiлькостi випущених, %
кандидатiв наук докт^в наук в аспiрантурi у докторат^ з астрантури з докторантури
2005 5,12 3,48 64,6 77,0 18,25 13,94
2006 5,27 3,95 65,2 78,1 21,02 21,97
2007 3,20 2,86 67,9 84,1 21,20 20,05
2008 4,81 4,50 70,3 96,7 21,79 21,14
2009 4,38 3,30 74,8 102,5 23,03 26,88
2010 3,49 3,98 76,6 74,0 23,57 28,76
2011 1,17 3,31 82,8 80,5 24,24 25,66
2012 3,62 4,68 84,7 63,8 25,38 33,25
2013 95,9 94,7 26,12 32,53
*Розраховано за [13]
намiтилась тенденцiя до збкьшення питомо'1 ваги осiб, якi закшчили аспiрантуру (докторантуру) iз захистом дисерта-цп: кандидатсько'1 - з 18,3 % - у 2005 р. до 26,1 % - у 2013 р., докторсько'1 - з 13,9 % до 32,5 % вкповкно.
У цкому, вдосконалення потребуе не лише система тдготовки астрантш i докторантГв, але й система выбору претендентiв на навчання у системi пiслядипломноï освь ти. В окремi роки не виконуеться державне замовлення на прийом до докторантури, знижуеться ïï ефективнiсть (за-хищаеться в установлений термш лише кожен десятий докторант); випускники астрантури зазвичай не поповнюють штатш посади кафедр вищих навчальних закладiв [13].
Незважаючи на таку позитивну динамку тдготовки спещалктш вищо'1 квалГфжацп, кадровий потенцiал вузшсько'1 науки та науки загалом перебувае пiд загрозою. РГвень престижностi працi в науково-освпнш сферi падае. Викладацька дiяльнiсть у ВНЗ перестала бути достатшм джерелом матерiального забезпечення, що змушуе значну частину викладацько'1 елiти шукати додаткову роботу.
Вважаемо, що вища освгга повинна бкьш активно впливати на розвиток уае'1 системи освГти через удоскона-лення педагогiчноï освГти, розробку штегрованих навчальних програм i вкповкних новигах технологiй навчання, проведення наукових дослГджень у щй сферь Реалiзацiя системи «наука - освГта - технологи» у навчально-виховному процесi потребуе посилення процесГв штеграцп мГж наукою, освГтою та виробництвом, що сприятиме тдвищенню ефективносп та якост професiйно-практичноï тдготовки.
Гострою проблемою вищо'1 школи сьогодш е орга-нiзацiя процесу пiдвищення квалГфжацп населення за до-помогою системи безперервно'1 освГти. Це, без сумшву, сприяе оптимiзацiï професiйно-квалiфiкацiйноï структури робочо'1 сили, пiдвищуе рiвень ïï конкурентоспроможность Система тслядипломно'1 освГти створюе умови здобуття особою освГти впродовж усього життя Гз набуттям таких базових компетенцш, як: умшня працювати в колективГ, готовшсть поеднувати дкову кар'еру з продовженням навчання, здатшсть самостшно опрацьовувати отриману ш-формащю, приймати вкповкальш ршення тощо.
Питання ргвня доступност вищо'1 освГти теж стоять на порядку денному процесу реформування системи вищо'1 освГти. АналГз структури населення в УкраШ показуе, що за чаав незалежност Украши зрю ргвень доступност освГти, що визначаеться двома показниками: фГзичною доступшстю закладгв освГти та фшансовою доступшстю освитшх послуг для бкьшост населення [15, с. 21]. На ргвш вищо'1 освГти фь зична доступшсть освпшх закладГв не вiдiграе суттево'1 ролГ, осккьки мережа осв^нк закладГв е досить розгалуженою та спостертаеться пiдвищена мобкьшсть самого контингенту. Проблемою залишаеться фiнансова доступшсть осв^нк послуг, що залежить вк статусу вузу, його престижности мкця розташування, обрано'1 спецiальностi.
Висновок про рiвень фiнансовоï доступност вищо'1 освГти можна зробити на пiдставi порГвнянь вартосп навчання за мкяць та розмГру середньомiсячноï заробiтноï плати. Така практика застосовуеться в багатьох европей-ських крашах та США. Високий рiвень доступност освГти сприяе тдвищенню питомо'1 ваги оаб серед економiчно активного населення, що здобувають вищу освпу, при цьо-му частка оаб, що мають початкову загальну або не мають освГти взагалi в Украïнi з 2005 року скоротилася майже у 6 разГв: з 237,3 тис. оаб у 2005 р. до 40,4 тис. оаб у 2013 рощ [4].
Беззаперечним завданням вищо'1 освГти е досягнення прискореного прогресу у питаннях модершзацп (реформування) нащонально'1 системи освГти з метою одержання кожним шдивком нових знань, навичок, компетенцш, яи будуть використанi у науковш, осв^тй, технологiчнiй, ви-робничш та шшш дГяльность Ощнюючи яисть системи освГти Украши за рейтинговими показниками, констатуе-мо суттеве вiдставання нашо'1 держави вк краш - лкерш освiтньо-iнновацiйного розвитку (табл. 4).
За аналiзований перiод мiсце Украши у свГтовому освГтньому рейтингу практично не змшилося. Надалi спо-стерГгаемо високий рiвень охоплення населення вищою освГтою та провкш мкця Украши у секторГ природничих та математичних наук. Невиправдано низьким, на наш по-гляд, видаеться значення коефщента охоплення серед-
Таблиця 4
Порiвняльна характеристика iндикативних показникiв вищо''' освiти та професiйноi' пщготовки в Украiнi та провiдних
державах свiту у 2007 та 2013 роках*
№ з/п 1ндикативш показники 2007 р. 2013 р.
Найвища позицiя Значення Мкце Украши Значення Найвища позищя Значення Мкце Украши Значення
1 Охоплення середньою освтою, % Aвстралiя 150,3 50 93,4 Aвстралiя 135,5 41 97,8
2 Охоплення вищою освiтою,% Гре^я 94,9 14 72,8 ^вденна Корея 103,1 13 79,7
3 Ягасть системи освiти Фiнляндiя 6,2/7 40 4,2 Швейцарiя 6/6** 72 3,7
4 Якiсть викладання математики та природничих наук Фiнляндiя 6,5/7 32 4,9 CiHranyp 6,3/7 30 4,8
5 Яисть шш менеджменту Францiя 6,1/7 71 3,9 Швейцарiя 6,2/7 88 3,9
6 Доступ до 1нтернету в учбовихзакладах Фiнляндiя 6,4/7 69 3,4 lсландiя 6,77 67 4,3
7 Доступшсть дослiдницьких та освггшх послуг США 6,1/7 66 3,9 Швейцарiя 6,5/7 84 3,9
8 Пiдвищення квалiфiкацií персоналу Дашя 5,9/7 99 3,5 Швейцарiя 5,7/7 92 3,8
*Складено за [1; 16]
**у другш частиш дробу (знаменнику) вказане максимальне значения
ньою освГтою та невисою мюця у свГтовому рейтингу - 41 у 2014 рощ проти 50 у 2008 рощ. Позитивш тенденцГ! де-монструе показник доступу до 1нтернету, значення якого зросло на 0,7 пункти за аналопчний перюд. Водночас чи-мале занепокоення викликае рГзке падшня показника якос-т вищо! освГти та зниження рейтингу Укра!ни на 32 пози-цГ! - ¡з 40 на 72 мкце. За даними центру Разумкова, понад 50,6 % респонденпв вважають, що сучасна укра!нська освГт-ня система забезпечуе середнш рГвень освГти, 16 % - висо-кий, 21,5 % - низький. Майже половина опитаних (45,5 %) стверджують, що за часГв незалежност вГтчизняна система освГти попршилася, а для 77,4 % респонденпв яисна вища освГта е практично недоступною [17]. Це, на нашу думку, зумовлено низкою причин внутршньосистемного характеру, зокрема:
■ браком фшансово! та академГчно! автономГ!, що сягае коршням в радянське минуле, адже центра-лГзована система управлшня вищою освГтою пе-редбачала складну бюрократичну процедуру для змши навчальних плашв, реамзаци освГтнгх шно-вацш, розподГлу бюджетних коштГв та ш. Принци-пи оргашзацп Г менеджменту освГтньо! дГяльност теж залишилися адмшктративними, що не вГдпо-вГдають сощальнш активност суспГльства, шфор-мацшним викликам часу, потребам ринку пращ, гнучкш диверсифшацп постачальниив освигах послуг, зростаючш студентськш мобГльностг
■ вГдсутшстю мотивацГ! до навчання у студенпв та шдвищенням якост надання освищи: послуг у викладачГв. На жаль, немае прямого зв'язку мГж обсягами фшансування, зокрема премшванням
та продуктившстю працi HayKOBO-neAarorÎ4Horo персоналу;
■ негнучистю системи вищо! освiти, внаслiдок чого ршень знань випyскникiв не в^пов^ае очшуван-ням роботодавцiв, пiдготовка фахшцш за спещ-альностями, що не в^пов^ають реальним потребам ринку пращ;
■ низькою персоналiзацiï освiти, що блокуе особис-тий розвиток i самореалiзацiю осiб, якi навчаються;
■ непрозорiстю проведення процедур iз питань забезпечення якостi вищо! освiти (залучення гро-мадськостi, пров^них або мiжнародних експер-тiв);
■ нев^пов^шстю вiтчизняноï системи забезпечення якост вищо! освiти европейським стандартам.
Загалом, питання забезпечення якостi вищо! освiти повиннi стояти на порядку денному новоствореного Нащ-онального агентства iз забезпечення якостi вищо! освiти, до компетенщ! якого також входять: формування вимог до системи забезпечення якост вищо! освiти, розроблення положення про акредитащю освiтнiх програм; анамз якостi освiтньоï дiяльностi ВНЗ Украши; проведення лiцензiйних експертиз; формування едино! бази даних запроваджених вищими навчальними закладами спещамзацш, за якими здшснюеться пiдготовка здобувачш вищо! освiти на кожному ршш вищо! освiти тощо [2].
Висновок. Змiни, пов'язаш зi зростанням ролi знань та штелекту у сyспiльствi, виникнення глобального ринку пращ, соцiально-полiтичнi трансформацп виявили сут-тевий вплив на роль, функцп та способи фyнкцiонyвання системи вищо! освiти у всьому свт, зокрема i в Украïнi.
Так, у в^пов^ь на CBiTOBi тенденцп розвитку в УкраМ вiдбуваються кардинальш змiни в системi вищо'1 освiти, включаючи змiни структури фiнансування i управлiння, створення системи оцiнки i акредитаци навчальних закла-дiв, нормативно-правово'1 бази, реформування навчальних програм.
ЛЫТЕРАТУРА
1. The Global Competitiveness Report 2014 - 2015. Full Data Edition. - [Electronic resource]. - Access mode : http://www. weforum.org/reports/global-competitiveness-report-2014-2015
2. Про вищу освггу : Закон Украши вщ 1 липня 2014 р. № 1556-VII [Електронний ресурс]- Режим доступу : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/1556-18
3. Про Нацюнальну доктрину розвитку освгти : Указ Президента Украши вiд 17 квгтня 2002 р. № 347/2002 [Електрон-ний ресурс]. - режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/347/2002
4. Результати вибiркового обстеження населення (домо-господарств) з питань економiчноT' активностi / Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Основы показники дiяльностi вищих навчальних за-кладiв УкраТни на початок 2005/2006 - 2013/2014 навчальних роив / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Лукша Т. Сутшсть категорГТ якост освгти в умовах реформування освгшьо! галузi / Т. Лукiна, О. Ляшенко // Збiрник наукових праць Нацюнально! академГТ державного управлiння при Президенте^ УкраТни. - 2003. - № 2. - С. 126 - 134.
7. Перехейда О. Управлшня ягастю освгти / О. Перехейда // Директор. - 2009. - № 1. - С. 78 - 79.
8. Статистичний щорiчник УкраТни за 2013 рт / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Продовження навчання та здобуття освiти : статистичний бюлетень / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
10. Educational expenditure statistics: European Commission Eurostat. - [Electronic resource]. - Access mode: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/ Educational_expenditure_statistics
11. Видатки зведеного бюджету на освпу / МУстерство фшанав УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.minfin.gov.ua/
12. Руткевич О. Вища освта: «доступна» та / або «плат-на»? / О. Руткевич // Вища освгта. - 2005. - № 5. - С. 104 - 112.
13. Наукова та шновацмна дiяльнiсть в УкраТн у 2013 роц : статистичний збiрник / Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua/
14. Федулова Л. I. Державна полiтика в нацюнальшй ш-новацшнш система стабтьшсть збер^асться / Л. I. Федулова // Актуальш проблеми економти. - 2008. - № 4. - С. 90 - 103.
15. Проблеми освгшьоТ' системи УкраТни // Нацюнальна безпека i оборона. - 2002. - № 4. - С. 21 - 32.
16. The Global Competitiveness Report 2008 - 2009. Full Data Edition. - [Electronic resource]. - Access mode : http://www3. weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2008-09.pdf
17. Соцюлопчы опитування. Громадяни УкраТни. Освн та / Центр Разумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/socpolls.php?cat_id=178
REFERENCES
"Educational expenditure statistics: European Commission" http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/ Educational_expenditure_statistics
Fedulova, L. I."Derzhavna polityka v natsionalnii innovatsiinii systemi: stabilnist zberihaietsia" [Public policy in the national innovation system: stability is preserved]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (2008): 90-103.
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/347/2002
Lukina, T., and Liashenko, O. "Sutnist katehorii iakosti osvity v umovakh reformuvannia osvitnyoi haluzi" [The essence of the category of quality education in the field of educational reform]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, no. 2 (2003): 126-134.
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
"Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini u 2013 rotsi" [Research and Innovation in Ukraine in 2013]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
"Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zakladiv Ukrainy na pochatok 2005/2006 - 2013/2014 navchalnykh rokiv" [Key indicators of higher educational institutions of Ukraine at the beginning of 2005/2006 - 2013/2014 academic years]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/ "Prodovzhennia navchannia ta zdobuttia osvity" [Continuing training and education]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Perekheida, O. "Upravlinnia iakistiu osvity" [Quality management education]. Dyrektor, no. 1 (2009): 78-79.
"Problemy osvitnyoi systemy Ukrainy" [The problems of the educational system of Ukraine]. Natsionalna bezpeka i oborona, no. 4 (2002): 21-32.
Rutkevych, O."Vyshcha osvita: «dostupna» ta / abo «platna»?" [Higher Education: "available" and / or "paid"?]. Vyshcha osvita, no. 5 (2005): 104-112.
"Rezultaty vybirkovoho obstezhennia naselennia (domohospodarstv) z pytan ekonomichnoi aktyvnosti" [The results of the sample survey of population (households) on economic activity]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/
"Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2013 rik" [Statistical Yearbook of Ukraine for 2013]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
"Sotsiolohichni opytuvannia. Hromadiany Ukrainy. Osvita" [Public opinion polls. The citizens of Ukraine. Education]. Tsentr Razumkova. http://www.razumkov.org.ua/ukr/socpolls. php?cat_ id=178
"The Global Competitiveness Report 2014 - 2015. Full Data Edition" http://www.weforum.org/reports/global-competit-iveness-report-2014-2015
"The Global Competitiveness Report 2008 - 2009" http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_ 2008-09.pdf
"Vydatky zvedenoho biudzhetu na osvitu" [Consolidated budget to education]. Ministerstvo finansiv Ukrainy. http://www. minfin.gov.ua/
