CC BY
68
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 330.341:338.45(44+477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005
Олена Борнпвна Салiхова,
д-р екон. наук E-mail: salikhova_elena@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-7669-6601;
Наталiя Мнхайшвна Шелудько,
д-р екон. наук, професор
Державна установа «1нститут економшки та прогнозування НАН Укра1ни» вул. Панаса Мирного, 26, м. Ки'в, Укра!на, 01011 E-mail: n.sheludko@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-6936-3158
1НСТИТУЦ1ЙН1 ТА Ф1НАНСОВ1 МЕХАН1ЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ 1ННОВАЦ1Й У ПРОМИСЛОВОСТ1: ДОСВ1Д ФРАНЩ1, УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ1
Ощнено наслщки вщсутност мехашзм1в реал1зацИ шновацшних прюритеив у про-мисловост для економжи Укра'ни. Виявлено, що ключовою структурною проблемою укра-'нсько! промисловост е слабкий шновацшний потенщал, який обумовлюе низью конку-рентш позици низки ключових галузей на св^овому ринку.
Проанал1зовано рекомендаци щодо запозичення для Укра'ни кращих св^ових практик, зокрема держав-члешв GC, яю мають усшшш нащональш шновацшш системи й ефек-тивш шструменти заохочення приватного катталу в шноваци. Встановлено передумови та ключов1 тренди трансформацш у полчищ фшансування шновацш ключових св1тових грав-щв (GC, США, Китай). Узагальнено практичний досвщ й особливост шституцшних трансформацш, спрямованих на актив1зац1ю фшансування шновацш у Францп.
Одним з основних недолшв юнуючо! оргашзацшно-шституцшно! системи управлшня дослщженнями та шноващями в Укра'ш визначено вщсутшсть структури, функцюнально нацшено! на промислово-шновацшний розвиток економжи. Розпорошешсть функци форму-вання та реал1заци промислово! пол1тики (покладено на Мшекономрозвитку) та шновацш-но! (вщнесено до компетенци Мшютерства осв1ти i науки) мае наслщком втрату як компе-тенцш, так i позицш нацiональних промислових виробникiв на внутршньому i зовнiшньому ринках, а також слабю позици у «торговельних вшнах».
З метою зупинення деградаци промисловост та нарощування iнновацiйного потенщ-алу в Укра'ш запропоновано створення принципово нового, багатофункцiонального органу державного управлшня промисловютю, здатного об'еднувати iнструменти промислово!, технолопчно! та шновацшно! полiтики з пол^икою у сферi освiти i людських ресурсiв.
Конкретизацiя авторських пропозицш потребуе подальших дослiджень щодо наявност «вжон можливостей», якi завжди вщкриваються на етапi змiни техноекономiчних парадигм, i реального потенцiалу iнституцiйних трансформацш в Укра'ш.
Ключовi слова: шноваци, промисловшть, банки, фiнансовий сектор, фiнансовi компа-
нп.
JEL: О23, О32, О38
1 Статтю тдготовлено за матерiалами НДР «Макроперспективи ендогенiзацii економшчного роз-витку Укра1ни» та НДР «1ндустрш фiнансових послуг в умовах "ново! реальносп"» ДУ «1нститут еконо-мiки та прогнозування НАН Укра!ни».
© О. Б. Салiхова, Н. М. Шелудько, 2020
i
-Економжа промисловостi W' Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5
За роки незалежност Укра!на втра-тила позици у свт як iндустрiальна держава - трете десятил^тя поспiль вщбува-еться !! масштабна деiндустрiалiзацiя. На-разi, за ощнками фахiвцiв, бiльшiсть ви-робничих технологш у промисловостi на-лежить до третього i четвертого техноло-пчних укладiв, тобто тих, перiод домiну-вання яких у свiтi завершився ще у ХХ ст. (Вишневський, Гаркушенко, Князев, Лип-ницький, Чекша, 2020, c. 113).
Ключовою структурною проблемою промисловост е слабкий шновацшний по-тенцiал, що обумовлюе низью конкурентнi позицп низки ключових галузей на св^о-вих ринках. У загальному обсязi шнова-цiйних затрат майже 70% припадае на за-купiвлю машин та обладнання, програмних засобiв, 15% - на виконання внутрiшнiх R&D i лише 9,1% - на фшансування зов-шшшх розробок. Таким чином, вiтчизнянi пщприемства впроваджують новi технологи переважно за рахунок iмпорту швести-цшних товарiв (Гиршфельд, Салихова, 2018c).
Хоча стратепчш орiентири шнова-цiйного розвитку в Укра!ш задекларованi вже давно i на рiзних рiвнях, однак дотепер через вщсутшсть механiзмiв реалiзацil ш-новацiйних прiоритетiв у промисловоси, створення та виробництво високотехноло-гiчних товарiв не набули системного характеру: Украша продовжуе падшня у Global Innovation Index (рейтинг шновацшних економiк Bloomberg): у 2020 р. - лише 56 позищя, тодi як у 2015 р. - 33) (Гиршфельд, Салихова, 2018b).
Пол^ична риторика щодо прюритет-ностi iнновацiй не пiдтримуеться реальни-ми механiзмами державно! допомоги ш на дослiдження i розробки в штересах бiзнесу, нi на шновацп суб'ектiв господарювання (хоча така допомога передбачена законо-давчими на нормативними актами1).
1 Закон Укра!ни «Про державну допомогу суб'ектам господарювання»; Постанова Кабшету Мшстр1в Укра!ни вщ 07.02.2018 р. № 118 «Про затвердження критерив оцiнки допустимостi державно! допомоги суб'ектам господарювання на проведення наукових дослщжень, технiчний розвиток та шновацшну д1яльшсть».
В^чизняш та заруб1жш експерти (Vishnevsky, Kniazev, 2018; Кшдзерський, 2013; Вишневский, 2016; Ellram, Tate, Petersen, 2013; Manyika, Chui, Bughin, Dobbs, Bisson, Marrs, 2013; Райнерт, 2011) вважа-ють за необхщне запозичити найкращий свiтовий досвщ, зокрема держав-членiв GC, що мають успiшнi нацiональнi шнова-цiйнi системи й ефективш iнструменти за-охочення приватного капiталу в iнновацi!. Це, безумовно, слушна рекомендацiя, але слщ зауважити, що iнституцi! та процеси, якi формують нацiональнi iнновацiйнi системи, не е статичними. Вони постшно зм> нюються в ру^ еволюци економiчних i соцiальних умов2.
Як додатковий аргумент щодо недо-цшьност безсистемного запозичення зару-бiжного досвiду i перенесення його в Укра-!ну без урахування нацюнальних особли-востей доцiльно навести мiркування фахiв-цiв Секретарiату ООН, яю дослiджували заходи щодо фiнансування шновацш у рiз-них кра!нах (Организация Объединенных Наций. Европейская экономическая комиссия, 2008): «Кра!ни вiдрiзняються одна вщ одно! iсторiею нацiонального економiчного та iнновацiйного розвитку, у них рiзнi умо-ви й шститути, що пiдтримують цикл шно-вацшного фiнансування, вони мають рiзнi за сво!м характером i послiдовнiстю засто-сування заходи для усунення недолив у цьому цикш».
Мета статтк для розумiння причин-но-наслiдкових зв'язюв мiж шституцшни-
2 У мiру того, як держава економiчно роз-виваеться, змiнюються i детермiнанти !! конку-рентоспроможностi, а з ними й роль i тип необ-х1дного науково-технологiчного та iнновацiйного потеншалу. Заходи, як1 були запровадженi та мали успiх у певних кра!нах, вiдповiдали рiвню розвитку нацюнальних рамкових умов для шновацш, досягнутих на той час, зокрема, стану норматив-но-правово! бази, кредитно-грошово!, бюджетно-податково! i навiть судово! систем, вщкритосп економiки, режиму захисту авторських прав та ш, що обумовило готовшсть i здатнiсть усiх ланок шновацшно! системи до реалiзацi! започатко-ваних програм i заходiв. Детальнше: (Организация Объединенных Наций. Европейская экономическая комиссия, 2008, с. 558).
ми змшами i конкретними заходами поль тики з використанням фшансово-кредит-них шструмешчв, а також еволюцп цих зв'язкiв дослiдити досвiд Францп, де впро-довж останнiх 10 роюв реалiзуeться цше-спрямована промислово-iнновацiйна поль тика на основi бюджетного та банювського фiнансування.
Логiку дослiдження побудовано таким чином: спочатку розглянуто ключовi тренди трансформацiй у полчищ фшансу-вання iнновацiй ключових св^ових гравцiв (СС, США, Китай), поим детально проана-лiзовано iнституцiйнi трансформацп ф> нансування iнновацiй у Францп. Завершу-ють статтю висновки i пропозицп про мож-ливi напрями активiзацil технологiчних iнновацiй у промисловост Укра!ни.
Мехашзми фшансування шновацш в умовах «ново!' реальности: вектори трансформаций
Активiзацiя торговельних обмежень i протекцюшстських протистоянь (насампе-ред двох найбшьших економiк свiту), яка набрала с^мких обертiв з початку прези-денства Д. Трампа, була не просто вщпо-вщдю на суперечливi тенденцп деглобаль зацп, а ознаменувала собою чергову фазу боротьби за домiнування у новш iндустрiа-льнiй структурi свiту (Вишневский, Вишневская, Матюшин, Шелудько, 2017, с. 8, 11, 190). За останне десятилiття в Кита! вдалося якiсно змiнити промисло-ву базу, «виростити» потужнi нацiональнi високотехнолопчш бренди, причому не лише завдяки послщовнш i масштабнiй промисловiй полчищ, але i так званому «швестицшному мародерству»1 (Салихова, 2020).
Щоб не втратити контроль за важли-вими нацюнальними технологiчними активами внаслiдок входження недружшх ш-весторiв (зокрема китайських), американ-
1 Термш, застосований мшютром економь ки i фiнансiв Францп Брюно ле Мером у контекс-Ti обгрунтування обмежень для фшьтрування шо-земних iнвестицiй.
-Економжа npoMucnoeocmi
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
ськ1 та европейсью пол^ики, по-перше, вжили жорстких заход1в щодо контролю за шоземними швестищями у «чутливЬ» сек-тори (особливо щодо критичних техноло-гш, розробок подвшного призначення, пов'язаних з1 штучним штелектом, робото-техшкою, натвпровщниками, юбербезпе-кою, а також ядерних технологш, бю- та нанотехнологш); по-друге, здшснили ак-тивну трансформащю внутршшх фшансо-вих механ1зм1в для фшансування шновацш згщно з визначеними прюритетами (Сал> хова, 2015; Салихова, 2020).
Шдтримка шновацш у промисловост Францп: ключов1шстнтуцшш трансформацп
Коли французька економжа почала швидко втрачати сво! позици внаслщок св1тово! фшансово! кризи, а додана вар-ткть переробно! промисловост у 2009 р. пор1вняно з 2008 р. скоротилася на 7% - до 267 млрд дол. (constant 2010 US$), промис-ловшть було визначено «прюритетом номер 1», причому його реал1защя супровод-жувалася значними шституцшними змша-ми.
Першим кроком стало перетворення у 2009 р. МЫстерства промисловоси, по-штових послуг i телекомушкацш, зовшш-ньо! торпаш, яке функцюнувало з 1995 р., на Мшютерство економши, промисловост та зайнятоси, мета д1яльност1 якого поля-гала в посиленш ствпращ держави та приватного сектору при визначенш прюрите-т1в i реформуванш промисловост краши на шновацшних засадах2.
Як вщзначено у джерел1 (Гиршфельд, Салихова, 2020), для налагодження постш-ного д1алогу з приватним сектором у 2010 р. уряд Францп на чол1 з Ф. Фшоном створив Нацюнальну конференщю з про-мисловост (Conférence nationale de l'industrie - CNI) - консультативний орган,
2 Згодом мшютерство отримало назву «Мiнiстерство продуктивного ввдновлення» (Ministère du redressement productif).
Экономика промышленности-
7
що пщпорядковуеться прем ер-м1Н1ст-
ру1- . .
Наступний уряд Франци на чол1 з Ж.-М. Еро у 2013 р. скоригував назву органу, зм1нивши ïï на «Нац1ональна рада з промисловост1» (Conseil national de l'industrie - CNI), а також визначив нов1 завдання (Les pôles de compétitivité, 2020)2.
У 2017 р. у CNI створено виконавчий ком1тет (Comité exécutif)3 задля кращого
1 В1дпов1дно до ст. 2 даного Указу «CNI роз'яснюе та консультуе органи державно! влади щодо стану промисловостi (l'industrie) та промис-лових послуг (des services à l'industrie) Франци на нацюнальному i територiальному рiвнях. CNI уповноважена пропонувати заходи нацiонального чи европейського рiвня, спрямованi на пiдтримку конкурентоспроможносп та розвиток цих видiв дiяльностi, робочих мiсць i пов'язаних iз ними навичок; подавати аргументованi пропозици щодо ефективностi державно! допомоги промисло-востi, а також впливу державно! полтгики на про-мисловють i промисловi послуги». CNI надае консультацi! щодо проектiв законодавчих чи ре-гуляторних актiв, як! можуть мати вплив на про-мисловють, а також з будь-яких шщатив щодо структурних зрушень у французькш промисловосп. Керують CNI прем'ер-мшстр, мшютр еконо-м1ки та фшанав, вiце-президент. До складу вхо-дять 42 особи - державнi службовщ та керiвники бiзнес-асоцiацiй, профспшок, наукових установ.
2 Протягом каденцш наступних прем'ер-мш1стр1в: М. Вальс - з 31 березня 2014 р. по 6 грудня 2016 р., Б. Казнева - з 6 грудня 2016 р. по 15 травня 2017 р., Е. Фшппа - з 15 травня 2017 р. i станом на 22 ачня 2020 р. Нацюнальна рада з промисловосп дiе в1дпов1дно до указу в1д 22 лютого 2013 р. З метою кращо! комушкацп урядов-ц1в 1з бiзнес-середовищем прем'ер-мiнiстр Е. Ф1-лшп вв1в посаду заступника голови - вще-президента та призначив на не! Ф. Варш - голову ради директор1в компанiï' Orano. У рамках CNI шд керiвництвом вiце-президента дiе секретар (Secrétaire général du CNI) (з березня 2018 р. -П. Клемент, який в1дпов1дае за оргашзацш робо-ти CNI та координацш роботи стратегiчних ком1-тет1в i тематичних секцiй. В1н забезпечуе взаемо-д1ю м1ж р1зними защкавленими сторонами та в1д-повiдае за шституцшш в1дносини CNI на нацюнальному i сустльному р1внях.
3 Виконавчий комггет збираеться щоквар-тально. В1н пiдбивае тдсумки виконання ршень
CNI, стежить за роботою груп, створюе нов! структури, що в1дпов1дають оперативним потре-
спрямування на вир1шення ключових проблем промисловосп. Також на майданчику CNI було створено стратег1чн1 ком1тети промислових сектор1в (Comités stratégiques de filières industrielles), як! е центральним елементом !! д1яльност1 (Conseil National de l'Industrie, 2019a)4. ïхня мета - налагодити ефективний i регулярний д1алог м1ж державою та компашями р1зних галузей сто-совно ключових питань, вир1шення яких дасть поштовх розвитку французьк1й промисловосп.
У липн1 2018 р. CNI утворила ще 2 структури для п1дтримки д1яльност1 ко-м1тет1в - Нац1ональну раду з цифров1зац1ï (CNI numérique) та Нац1ональну раду 1нтер-нац1онал1заци промисловост1 (CNI International), до сфери компетенци яко! в1днесено м1жнародн1 аспекти д1яльност1 промисло-вост1. Мета д1яльност1 CNI numérique -прискорення перебудови французько! про-мисловост1 шляхом цифров1заци. До компетенци CNI International в1днесено консо-л1дац1ю державних 1 приватних виробник1в для стимулювання експорту, п1двищення в марц1 «made in France» частки вироблених у Франци компонент1в; 1нтернац1онал1за-ц1ю д1яльност1 промислових МСП у на-прям1 розробок 1 застосування промислових ланцюг1в.
Станом на 1 лютого 2020 р. у CNI д1е 18 стратег1чних ком1тет1в. Нараз1 це ком1-тети в таких сферах: аеронавтика, АПК, автомобшьна промислов1сть, деревооброб-
бам. Наприклад, Виконавчим комитетом 5 березня 2019 р. було створено Раду з питань гендерно! piBHOCTi у промисловостi, а також тематичну ро-бочу групу 3i зниження piвня викидiв вуглецю у промисловосп. Керують Виконавчим комiтетом: прем'ер-мшютр, мiнiстp економiки та фiнансiв, вще-президент. До складу входять 13 оаб - дер-жaвнi службовцi, кеpiвники бiзнес-асоцiацiй i пpофспiлок.
4 Керують стратепчними комiтетaми промислових сектоpiв пpовiднi представники вщпо-вiдних галузей. Наприклад, комитетом з харчово! промисловосп - Р. Жерардо - президент Nestlé France, комггетом з ГМК - К. Боррю - президент та виконавчий директор багатонацюнально! rip-ничо-метaлуpгiйноï компaнiï Eramet.
ка, х1м1чна галузь, постачання води, зал1з-ниця, буд1вництво, електронна промисло-вшть, морська шдустр!я, нов1 енергетичш системи, 1ндустр1я охорони здоров'я, галузь безпеки, цифрова шфраструктура, прнича промисловшть i металурпя, мода i розюш, ядерна зброя, перетворення i переробка вщход1в, а також тематичш секцп. Кожен ком1тет визначае ч1тке коло галузевих проблем i пропонуе шляхи ix виршення. На приклад! стратепчного ком1тету комплексу шдустрш i технологш здоров'я (Comités stratégiques de la fillière industries et technologies de santé) у робот (Сал1хова, Гончаренко, 2020) показано принципи вза-емодп б1знесу i влади в частиш створення нових шструментв промислово! пол1тики.
У структур! Генерально! дирекцп пщ-приемств (Direction générale des entreprises - DGE) у склад! МЫстерства економь ки та фшанЫв вщповщно до Наказу мшют-ра (Legifrance.gouv.fr, 2019) д1е Служба промисловост (Le service de l'industrie), яка розробляе, впроваджуе та оцшюе державну промислову пол1тику. У ïï структур! функ-цюнуе секретар1ат Нацiональноï ради з промисловостг
Така шституцшна вертикаль - вщ прем'ер-мшктра до профшьного структурного п1дрозд1лу, який безпосередньо фор-муе та реал1зуе промислову пол1тику через д1алог 1з б1знесом (Гиршфельд, Салихова, 2020), - дозволяе оперативно втшювати затребуваш й узгоджеш з уама стейкхол-дерами шщативи.
Ф1нансов1 мехашзмн стнмулювання технолоНчинх шновацш у промнсловост Францн
Наступним кроком стало формування програм розвитку та ч1ткого визначення обсяпв ïx фшансування. Однак цьому передувало визначення прюритеив промис-ловоï пол1тики Францiï. За участ На-цiональноï ради з промисловост було створено стратегш «Нова iндустрiальна Францiя» (Nouvelle France Industrielle) (Gouvernement.fr, 2020). Ïï розробляли майже рж за активное' участ бiзнесу, що стало вщм^ною рисою нового адмшют-
рування промислового розвитку краши, оскшьки бiльша частина з ухвалених про-ектiв (близько 80%) була вибрана на базi пропозицш промисловщв i управлятиметь-ся великими пщприемцями. Визначенi 34 конкретних плани реформування про-мисловост на шновацшнш основ! заклали фундамент для розбудови вдустри Францiï на наступш 10 роюв. Задля ïx реалiзацiï буде потрiбна участь держави. Через бю-джетнi програми було запущено шщативи, як! стимулюють теxнологiчнi шноваци у промисловоси, шляхом державноï пщтри-мки таких напрям!в:
1) дослщження i розробки наукового й осв!тнього сектор!в в штересах шнова-цшного розвитку промисловостц
2) дослщження та шноваци б!знесу для збшьшення доданоï вартосп, поси-лення конкурентоспроможноси, створення високооплачуваних нових робочих мюць i нових високотехнолопчних продукпв.
При реал!зацп першого напряму го-ловним каналом надання допомоги через державний бюджет стала Програма № 192 «Дослщження i вища осв!та реальноï еко-номши та промисловости» (Recherche et enseignement supérieur en matière économique et industrielle)1. На ïï здшснення у 2020 р. видшено 761,8 млн евро в AE (autorisations d'engagement - дозвш на при-йняття зобов'язань при баншвськш опера-ц!х)2 (+88,3% проти 2019 р.) i 784,5 млн евро в CP (crédits de paiement - схвалений пла^ж) (+ 55,7 %).
Програма № 192 базуеться на трьох заходах, як! залишаються незмшними вже близько 10 роюв, лише коригуються у сво-
1 Ця програма залишаеться незмшною 6i-льше 10 рок1в. Бшьш детально: (Сал1хова, 2012, с. 303-304).
2 Вщповщно до французького публ1чного законодавства санкцюноваш зобов'язання (autorisations d'engagement) - це дозволи, що представ-ляють верхню межу витрат, якi можна здiйснити протягом року. Вони дшть лише протягом поточного року, але невикористану 1х суму (крiм витрат на персонал) можна перенести на наступний рк (Le portail de l'Économie, des Finances, de l'Action et des Comptes publics, 2019).
-Економжа npoMurnoeocmi W' Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9
!й внутр1шн1й структур!, доповнюючись новими аспектами (Senat.fr, 20196).
Захгд № 1 «Оргашзаци вищо! осв1ти та досл1дження» (Organismes de formation supérieure et de recherche). Бюджет програ-ми на 2020 р. становить 319,9 млн евро (-3,3% проти 2019 р.). Бенеф1ц1арами про-грами е установи п1д патронатом М1н1стер-ства економ1ки та ф1нанс1в (а не М1н1стер-ства осв1ти), оск1льки ор1ентир - 1ннова-ц1йн1 потреби економ1ки та промисловост1. Ключов1 ц1л1 цього заходу:
стимулювати кер1вник1в високого р1вня, здатних до 1нновац1й у сп1впрац1 з м1ждисципл1нарними командами, розвива-тися в м1жнародному контекст!;
розвивати досл1дницьку д1яльн1сть у партнерств1 з компашями за передовими технолог1ями з найб1льшим потенц1алом на майбутне, особливо в кластерах конкурен-тоспроможност1;
п1дтримувати створення п1дприемств у р1зних рег1онах шляхом шкубаци проек-т1в 1 передач! технолог1й.
Серед установ-бенеф1ц1ар1в - Державна установа наукового, культурного 1 профес1йного характеру (Les établissements publics à caractère scientifique, culturel et professionnel, EPSCP), що складаеться з 7 1нженерних шк1л (Télécom Paris, Télécom Sud Paris, Mines Saint-Etienne, IMT Mines Alès, IMT Mines Albi Carmaux, IMT Atlantique, IMT Lille-Douai), 1 Державна школа управл1ння (Institut Mines-Télécom Business School). Таким чином, уся «Група Mines-Télécom» (включаючи 1нститут Mines-Télécom 1 його доч1рню компан1ю Eurécom, а також Mines ParisTech 1 Armines) являе собою одного з головних гравц1в у сфер1 вищо! осв1ти 1 наукових до-сл1джень для технолог1чно! та 1нновац1йно! п1дтримки французько! промисловост1.
Захгд № 2 «П1дтримка 1 поширення технолог1чних 1нновац1й» (Soutien et diffusion de l'innovation technologique). Бюджет програми на 2020 р. становить 324,3 млн евро (-12,3% проти 2019 р.). Його ак-туальшсть пов'язана з тим, що у Францп дом1нують мал1 п1дприемства та п1дприем-
ства середнього piBra, фiнансова пiдтримка 1'хшх npoeKTÍB згiдно з даним заходом по-легшуе поширення технологiчних шнова-цш в економiцi. Задля цього в рамках заходу держава фокусуе своï видатки на таких напрямах:
фшансування iнновацiйноï програми, оператором яко' е Bpifrance Finance, «До-помога для шновацш» (Aides à l'innovation - AI), що тдтримуе шновацшш проек-ти, здiйснюванi компашями до 2000 оаб (стартапи, МСП, ETI);
стимулювання поширення технологiй електрошки та мiкpосистем у пpодукцiю МСП уах сектоpiв через pеалiзацiю нащо-нально' програми CAP'TRONIC;
фiнансування програми «Молодi ш-новацiйнi компанiï» (Jeunes entreprises innovantes - JEI - компанп, що видшяють щонайменше 15% сво'х щоpiчних витрат на проекти НДДКР), у рамках яко' надаеть-ся звiльнення вiд внескiв сощального стра-хування i корпоративного податку для мо-лодих iнновацiйних компанiй, що допома-гае пiдтpимувати 'х розвиток. Ця система була посилена в 2014 р. зi змiною критерш щодо штату спiвpобiтникiв - його допов-нено тими, хто розробляе прототипи i m-лотнi лшп для нових пpодуктiв, а також скороченням кiлькостi виняткiв для пщ-тримки розвитку цих компанiй у довго-стpоковiй пеpспективi. У 2020 р. ухвалено piшення про ïï продовження до 2022 р.
У рамках заходу фшансуеться шно-вацшний податковий кредит (crédit impôt innovation - CII). Вiн е фшкальним iнстpу-ментом, спрямованим на стимулювання дослiдницькоï дiяльностi, що стосуеться витрат тдприемств на дослiдження i роз-робки. Його сенс полягае в тому, що пщ-приемство може вирахувати 20% вiд витрат, необхщних для проектування та/або виробництва дослiдних зpазкiв або пшот-них установок нових пpодуктiв, до лiмiту в 400 тис. евро на рж на компанiю. Цей податковий кредит розраховуеться на базi вЫх витрат на НДДКР (вщ проектування та/або виробництва дослщних зpазкiв або пiлотних установок нових продукив). В
основному так! витрати стосуються людсь-кого катталу, а також матер!альних витрат на дослщження та розробки всередиш пщ-приемства, залучення сшввиконавщв, отримання i захист патенив.
Захгд № 3 «Пщтримка стратепчних промислових дослщжень» (Soutien de la recherche industrielle stratégique). Бюджет програми на 2020 р. збшьшено на 106,5 млн евро в AE (autorisations d'engagement - дозвш на прийняття зобов'язань при банювськш операци)1 i на 71,4 млн евро в CP (crédits de paiement - схвалений пла^ж), тобто + 790% i + 103%. Це збшьшення при-значене виключно для фшансування натв-провiдниковоï промисловость
У цшому захщ пщтримуе дослщ-ницью проекти у визначених на на-цюнальному р!вш стратепчних секторах i на тдприемствах, як! спрямоваш на розви-ток промислових технологш i не можуть бути реал!зоваш без державноï допомоги. Вш пов'язаний реал!защею полiтичноï шщативи щодо пщтримки зростання клю-чових сектор!в i теперiшньоï та майбутньоï зайнятостг Одним ключових прюритеив державноï допомоги е сектор наноелектро-шки. Завдяки своему високому потенщалу щодо створення стратепчних ключових технологш для шновацш у широкому кол! галузей промисловост цей сектор розгля-даеться як база формування ланцюпв до-даноï вартост у промисловость Розробка i поставка нових електронних компонент е технолопчною основою для майбутшх ш-новацш, а отже, потужним конкурентним важелем для таких сектор!в, як автомобше-будування, аеронавтика i космос, охорона здоров'я, штернет речей тощо.
Запроваджена у 2018 р. програма пщ-тримки Nano2022 посилюе попередню про-
1 Вiдповiдно до французького публiчного законодавства санкцiонованi зобов'язання (autorisations d'engagement) - це дозволи, що представ-ляють верхню межу витрат, яку можна здiйснити протягом року. Вони дшть лише протягом поточного року, але невикористану 1х суму (крiм ви-трат на персонал) можна перенести на наступний рiк.
-Економжа промисловостi
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
граму Nano2017 (Conseil national de l'industrie, 20196). Сьогодш вона ор!ентована на лщер!в шдустрп, розташованих у шести р!зних регюнах, а також е частиною шно-вацiйноï програми в рамках важливих про-екив, що становлять загальний европейсь-кий штерес, що реал!зуеться спшьно Фран-щею, Шмеччиною, 1тал!ею i Великобрита-шею.
Програма Nano 2022 фшансуеться за рахунок кошив Товариства через мехашзм JU Ecsel (компашя, уповноважена Свроко-мшею, фшансувати дослщження, розробки та шновацп у сфер! електронних компонен-■пв i систем, залучаючи фшансов! ресурси з £С i краш-члешв, а також мшцевою вла-дою. Внесок держави здшснюеться безпо-середньо за рахунок кредиив через бю-джетну програму 192, а з шшого боку -внески вщ Програми швестицш у майбутне (PIA) i Фонду для шновацш та промисло-вост (FII) - конкурсний фонд, прикр!пле-ний до програми 192, а також за кредитами Мшктерства Збройних Сил.
До 2019 р. у рамках цього заходу вщ-бувалося фшансування спшьних дослщ-ницьких проекпв «ПолюЫв конкуренто-спроможностЬ» (Pôles de Competivite - РС) (Les pôles de compétitivité, 2020) призначен-ня яких - поеднання на певнш територи приватних пщприемств, державних дослщ-ницьких та освпшх оргашзацш задля при-скорення обм!ну шформащею м!ж р!зними типами економ!чних агенив та стимулю-вання надходження швестицш у НДДКР, що фшансуються державою, з боку мшце-вих оргашв влади, а також упровадження шновацшних проекпв. З 2019 р. з метою спрощення i полшшення зручност надання iнновацiйноï допомоги державне фшансу-вання на пщтримку спшьних проекпв (через Сдиний м!жмшютерський фонд - FUI) та програму «Структуруюч! проекти полю-ав конкурентоспроможностЬ» (Projets structurants des Pôles de Compétitivité -PSPC) було переведено на програму «1нве-стицп в майбутне» (PIA).
Реал!защя другого напряму вщбува-еться в рамках програми «1нвестици в май-
Экономика промышленности-
11
бутне» (PIA). Два колишшх прем'ер-мЫст-ри Франци А. Жюппе i М. Рокар у доповь дi «1нвестування в майбутне. CTpaTeri4Hi iнвестицiйнi прюритети та нацiональнi за-позичення» (Juppé, 2009) вщзначили необ-хiднiсть швестицш в обсязi 35 млрд евро для посилення iнновацiй у Франци, закли-каючи уряд посилити стимули для приватного сектору iнвестувати в розвиток секто-рiв майбутнього. У вщповщь уряд запустив у 2010 р. Програму «1нвестици в майбутне» (PIA), яка дiе дотепер.
Ре^защя програми стратегiчних щ-лей стала можливою завдяки «великiй по-зицi» (grand emprunt) 35 млрд евро, про яку оголосив президент Франци наприкшщ 2009 р.: 22 млрд евро уряд мобшзував на фшансових ринках, а 13 млрд - це кошти, повернув в держбюджет французькими банками, якi 1м було надано державою для усунення наслщюв кризи (Gouvernement.fr, 2010). Схвалюючи такий пщхщ, Лагард прокоментувала, що велика позика, яка збираеться на фшансових ринках, зазвичай коштуе менше, шж велика позика, призна-чена для вах наших спiвгромадян (Le Monde, 2009). Попередня державна позика
Таблиця 1
Першi два етапи PIA були зосеред-женi на стратепчних прiоритетах у ключо-вих секторах французько! економiки (про-мисловiсть, цифрова галузь, транспорт, енергетика, охорона здоров'я). Створеш на цих етапах результати дозволили перейти до PIA 3 i нацшитися на перехiд до цифрового св^ й iмперативу сталого розвитку. З
(40 млрд франюв) у 1993 р. «мобшзувала заощадження найбагатших французьких громадян для фшансування доступу до ро-боти для молодi та вiдродження публiчних робiт i будiвництва».
Програма «1нвестици в майбутне» (PIA) реалiзуеться в три етапи (Degois, 2019):
PIA 1 (з 2010 р.) - асигнування 35 млрд евро, розподшеш за темами: вища освiта та професшна пiдготовка (11 млрд), дослщження (8 млрд), промисловий сектор i МСП (6,5 млрд), сталий розвиток (5 млрд), цифрова економжа (4,5 млрд);
PIA 2 (з 2014 р.) - 12 млрд евро, розподшеш за схожою галузевою лопкою: вища осв^а i дослщження (3,6 млрд), енер-гетична «трансформащя» (2,3 млрд), шно-ваци для стало! промисловост (1,7 млрд), технолопчна досконалiсть аеронавтики та космiчноl галузi (1,3 млрд), iнше (3,1 млрд);
PIA 3 (з 2018 р.) - 10 млрд евро: освь та i дослщження (2,9 млрд), розвиток нау-кових дослiджень (3 млрд), шноваци та розвиток бiзнесу (4,1 млрд) (табл. 1).
Оновлена траектор1я.
моменту запуску PIA профшансувано зага-лом понад 6200 проекпв на суму 46 млрд евро.
PIA реалiзуеться через три бюджетнi програми, яю пiдтримують прогрес у на-вчаннi та дослiдженнях, !х просування i прискорення модершзаци промисловостi: Програма 421 «Пщтримка прогресу у сферi
- Етапи та обсяги фшансування за програмою PIA 3 -¡нвестнцп в майбутне, млн евро 1_
1нвестици мiсiï AE 2017 CP 2018 CP 2019 CP 2020 CP 2021 CP 2022
Програма 421 «Пщтримка прогресу у сферi вищоï осв^и та дослiджень» 2900 142,5 212,5 435 490 420
Програма 422 «Валоризащя дослiджень» 3000 227 433 620,3 734 1036
Програма 423 «Прискорення модершзаци пiдприемств» 4100 710 404 1120 690 656
Разом 10000 1079,5 1049,5 2175,3 1914 2111,7
1 Джерело: PLF 2020.
bh^oï ocbîth Ta gocnig^eHb» (Soutien des progrès de l'enseignement et de la recherche), nporpaMa 422 «Banoproa^a gocnifl^eHb» (Valorisation de la recherche), nporpaMa 423 «npucKopeHHa Mogepm3a^ï nignpueMCTB» (Accélération de la modernisation des entreprises). Ha ocTaHHro nporpaMy npunagae 6inbme nonoBHHH acurHyBaHb 2020 p. BoHa 6e3nocepegHbo noB'a3aHa 3i CTHMynroBaHHaM TexHonorÎHHux iHHoBa^H 6i3Hecy.
PIA 3 ynpaBnaeTbca reHepanbHHM ceK-peTapiaTOM 3 iHBecra^H (secrétariat général pour l'investissement - SGPI) - cny®:6oro npeM'ep-Mimcipa, creopeHoro Ha 6a3i reHepa-nbHOÏ iHBecTuujHHOÏ KOMiciï y 2018 p. Horo re-HepanbHHH ceKpeTap r. Eygi BignoBigae 3a nporpaMH Miciï «Iнвeстнцiï b MaS6yTHe».
Ta6nun;a 2 - HanpnviH (iHHaHcyeaHHH npor
У циx кoнвeнцiяx фopмaлiзyютьcя методи ви6ору пpoeктiв для фiнaнcyвaння та видaчi кpeдитiв. Таким чином, операто-ри анотеують програми в paмкax зaxoдiв та запрошення взяти yчacть, де визначають отецифжацп для piзниx дш. Вони розгля-дають заявки на проекти, яю пoтiм вщби-paютьcя mypi або незалежним кoмiтeтoм (за нeoбxiднocтi залучають мiжнapoдниx
Для peanÍ3a^i програм пiдтримки в рамках здшснення промислово! полiтики уряд пiдписуe конвенцп мiж державою i вiдповiдaльними операторами (Сaлiховa, Гончаренко, 2020). У PIA 3 е чотири опера-тори:
Bpifrance - 3,4 млрд евро в AE за програмами 422 i 423;
Депозитна ощадна каса - 2,8 млрд евро в AE за програмами 421, 422 i 423;
Нащональне дослщницьке агентство (ANR) - 2,8 млрд евро в рамках програм 421 i 422;
Агентство з управлшня навколишшм середовищем i енергетикою (ADEME) -1 млрд евро за програмами 422 i 423 (табл. 2).
и 423 «Прискорення модернпацп пщпрн-
eкcпepтiв, але piшeння про фшажування зaлишaeтьcя за державою, яка cпиpaeтьcя на думку кoмiтeтy).
3üxid 01. Шдтримка стльних шновацш. Бюджетш ашгнування - 100 млн евро (у виглядi гpaнтiв та aвaнcoвиx плaтeжiв, що пiдлягaють вiдшкoдyвaнню). Уряд Францп yxвaлив piшeння про тдтримку aмбiтниx пpoeктiв, cпpямoвaниx на прорив-
емств» у бюджeтi Фpaнцiï' Ha 2020 p., млн CBpo 1
^прям Захiд Оператор Cyмa
Пщтримка шновацш бiзнecy 01. Пщтримка стльних шновацш (Soutien à l'innovation collaborative) Bpifrance 100,0
02. Сприяння i трансформащя виробничих ланцю-riB (Accompagnement et transformation des filières) Bpifrance 250,0
Пщтримка «Iндycтpiï майбутнього» 03. Iндустрiя майбутнього (Industrie du futur) Bpifrance 50,0
04. Адаптащя та квалiфiкацiя робочо! сили (Adaptation et qualification de la main d'oeuvre) CDA 30,0
Пpиcкopeння розвитку MCT 05. Конкурс шновацш (Concours d'innovation) Bpifrance, ADEME 90,0
06. Нащональний поЫвний фонд (Fonds national d'amorçage) № 2 Bpifrance 250,0
07. Фонд iнтернацiоналiзацiï МСП (Fonds à l'internationalisation des PME) CDC 100,0
08. Фонд кош^в «Multicap Croissance» № 2 (Fonds de fonds "Multicap Croissance" n° 2) 0
09. «Велик виклики» (Grands défis) CDC 250,0
Зaгaльнa сумa 1120,0
1 ^epeno: Projet de Loi de finances pour 2020 (Forum de la performance direction du budget, 2020a).
-Економжа npoмиcлoвocтi W' Экономика npoмышленнocти
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
н1 1нновац1!, як1 реал1зуються у сп1впрац1 м1ж великими компан1ями, МСП 1 досл1д-ницькими 1нститутами. У рамках даного напряму Bpifrance зг1дно з принципами державно-приватного партнерства реал1зуе програму «Структуруюч1 проекти полюс1в конкурентоспроможност1» (Projets structurants des Pôles de Compétitivité - PSPC).
3axid 02. Сприяння i трансформащя виробничих ланцюгiв. Бюджетш асигну-вання - 250 млн евро (у вигляд1 грант1в 1 авансових платеж1в, що п1длягають в1д-шкодуванню). У рамках даного напряму Bpifrance зг1дно з принципами державно-приватного партнерства реал1зуе програму проектного ф1нансування «Промислов1 проекти майбутнього» (Projets industriels d'avenir - PIAVE). Мета - стимулювання зм1н в орган1зац1! виробничих екосистем (сектор1в), викликаних еволюц1ею б1знес-моделей. Особливий 1нтерес становлять комплексн1 п1дходи до вир1шення питань, пов'язаних з економ1чними 1 технолог1чни-ми зм1нами.
Практика орган1заци надання державно! допомоги для реал1зац1! проект1в у рамках зазначених та 1нших програм е такою. Bpifrance як оператор анонсуе техшчне за-вдання для нос1!в проекту, де ч1тко вказано критер1!, яким мае в1дпов1дати заявник 1 проект; критерп в1дбору безпосередньо проекту; гранично допустимий розм1р державно! допомоги для реал1зац1! проект1в р1зними категор1ями п1дприемств; статт1 покриття витрат зг1дно з Регламентом GC № 651/2014 в1д 17 червня 2014 р.
Подiбнi пiдходи до проектного ф> нансування дають можливiсть пщтримува-ти т розробки, результати яких упровад-жують ïx безпосереднi виконавщ. Це дозволило прискорити трансформацш техно-логiй в iнновацiйнi продукти i робочi MiC-ця, стало одшею з головних причин зрос-тання iнновацiйного потенцiалу Францiï та полшшення значень глобальних iндексiв краши.
Захгд 06. Нацюнальний поЫвний фонд № 2 мае 500 млн евро, з яких 250 млн у 2020 р. буде направлено на фшансування стартатв - переважно тих, яю створеш у прюритетних галузях охорони здоров'я (бiотеxнологiï та медичш засоби), цифро-вих (штучний iнтелект, великi данi, юбер-безпека, fintech тощо) та екологiчниx технологи. FNA 2 продовжуе стратегш, шщь йовану першою FNA, прагнучи до збшь-шення приватних швестицш у теxнологiчнi iнновацiï.
Запровадження бюджетних програм державноï тдтримки дослгджень та iнно-вацш в штересах розвитку нацюнальног' промисловостi, виходячи з визначених урядом прiоритетiв, дозволяе приватному сектору Францп здшснювати довгостро-кове планування швестицш в шновацп.
Заходи державноï пщтримки на прак-тищ реалiзують 3 оператори (табл. 3): Bpifrance (2762,5 млн евро), Caisse des Dépôts et Consignations (985 млн евро) i Агентство з управлшня навколишшм середовищем i енерпею (Agence de l'environnement et de la maîtrise de l'énergie) (136 млн евро).
Таблиця 3 - Оператори PIA 3 ¡нвестицп в майбутне, програма 423 «Прнскорення
модермзацп шдпрнемств» (2020 р.), млн евро 1
Оператор Субсидп (Subventions) Аванси, що тдлягають вщшкодуванню (Avances remboursables) Участь в акцюнерному капiталi (Prises de participation) Разом АЕ
CDC 85,0 900,0 985,0
Bpifrance 659,9 702,6 1400,0 2762,5
ADEME 90,7 45,3 136,0
1 ^epe^o: Projet de loi de finances pour 2020 - Mission Investissements d'avenir (Forum de la performance direction du budget, 2020b).
Державний швестицшний банк (Bpifrance) сьогоднi е ключовим оператором бюджетних програм уряду Францп щодо пiдтримки технолопчних iнновацiй у промисловостi. Iсторiя цього фонду поча-лася ще у 2005 р., коли уряд Францп ухва-лив рiшення створити державний холдинг OSEO на базi трьох нащональних агентств пiдтримки малого та середнього бiзнесу: Нацiонального агентства з питань комерщ-атзацп результатiв дослщжень (ANVAR), Програми держгарантiй Sofaris i Банку роз-витку малих i середшх пiдприемств (BDPME). OSEO був спрямований на пщ-тримку шновацшно! дiяльностi, пряме фь нансування, гарантп банкiвських кредитiв. Це був орган комплексного обслуговуван-ня для забезпечення цiлiсного пiдходу до потреб компанш (вiд формалiзацil ще1 i ТЕО проекту до створення високотехноло-пчних пiдприемств). Паралельно було створено Агентство з питань промислових iнновацiй (All), яке мало виявляти, вщби-рати на конкурснш основi та фшансувати великi науково-дослiднi проекти загально-нащонального рiвня (що пов'язанi з висо-кими технологiями i реалiзуються у близь-кому партнерствi держави i приватного сектору), а також контролювати 1х виконання й оцшювати одержанi результати. У 2008 р. All приеднали до OSEO, а у 2012 р. тсля чергово! реоргашзацп на базi OSEO створили BPI-Groupe.
Вiдповiдно до ст. 1 Закону № 20121559 вщ 31 грудня 2012 р. (Senat.fr, 2019а) Державний швестицшний банк обслуговуе фшансування i розвиток бiзнесу, реалiзу-ючи державну полiтику на нащональному та регiональному рiвнях. З метою пщтрим-ки сталого зростання, зайнятост та конку-рентоспроможностi економiки вш сприяе iнновацiям, фокусуе свою дiяльнiсть на малому i середньому бiзнесi переважно у промисловому секторi, фшансуе довго-строковi проекти, пiдтримуе нащональну промислову полiтику, зокрема стратеги розвитку секторiв, бере участь у розвитку секторiв майбутнього, цифрового перетво-рення, пiдтримуе реалiзацiю еколопчно1 та енергетично! трансформаций може стабшь
зувати пакет акцш великих компанш, як! забезпечують зростання i конкурентоспро-можшсть французь^ економши.
Промисловшть залишаеться основою французь^ економши. Ïï трансформащя з точки зору цифрових технологш, а також у галуз! енергетики й екологи е прюритетом для компанiï Bpifrance.1 Обсяг кошт!в, що видшяються Bpifrance для фшансування французь^ промисловост!, не припиняе зростати з 2013 р. Бшьше того, промисло-вшть е основним сектором штервенцш Bpifrance (25% вщ його загальноï активнос-ri).
Окр!м програми «Iнвестицiï в май-бутне», Bpifrance откуеться реал!защею Ыщативи «Французька фабрика» (La French Fab), запущеноï з 2017 р., щодо про-сування новпшх технологш у промислово-сть Очжуеться, що протягом 2018-2021 рр. держава спрямуе понад 150 млн евро на пщтримку переходу МСП до «промисло-вост майбутнього».
Визначеш оператори бюджетних програм оптим!зують процес надання дер-жавноï пщтримки дослщжень та шновацш в штересах розвитку нацiональноï промис-ловостг
15 ачня 2018 р. ршенням мЫс-терства економши та фшанав було утворе-но Фонд для шновацш i промисловост (Fonds pour l'Innovation et l'Industrie - F2I), оператором якого е Bpifrance. Бюджет (10 млрд евро) сформований ¡з продаж!в актив!в компанш Engie i Renault (1,6 млрд евро) та внесюв у вигляд! цшних папер!в EDF i Thales (13,3 та 25,76% ïx катталу вщповщно - близько 8,4 млрд евро).
У 2019 р. було ухвалено Закон про зростання i перетворення компанш, який дозволяе продаж частки держави в ком-пани «La Francaise des Jeux», а також Aéro-
1 «Каштальний ремонт» галузi необх1дний для збшьшення наших експортних потужнос-тей, - вважае керiвництво Bpifrance. Bpifrance часто сприймаеться як банк для французьких тех-нологiй, для старгатв. Але перш за все це банк для промисловосл». URL: https://www.bpifrance. fr/A-la-une/Actualites/L-industrie-1er-secteur-d-intervention-de-Bpifrance-39755).
-Економжа npoMurnoeocmi W' Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15
ports de Paris i Engie, що мае поповнити Фонд для шновацш i промисловост ще на 10 млрд евро. У листопадi 2019 р. 52 з 72% акцш держави у «La Française des Jeux» було продано за 2 млрд евро.
Запуск Фонду заплановано на 2020 р. Прибутковкть цього фонду складе 2,5%, вш генеруватиме 250 млн евро на рш, яю будуть направлен на фшансування про-ривних iнновацiй, зокрема в рамках реаль зацп заходу 09 «Велик виклики» бюджет-но1' Програми 423 «Прискорення модер-шзацп тдприемств». Фонд сприятиме створенню «нацiональних шновацшних чемпiонiв», здатних конкурувати на зов-нiшнiх ринках високотехнологiчних това-рiв (Legifrance.gouv.fr, 2012).
Заплановано видатки за такими прю-ритетами: 70 млн евро шдивщуально!' до-помоги для стартатв у проривних техно-лопях у контекстi проектiв, якими керуе Bpifrance; 120 млн евро для фшансування основних проривних iнновацiйних проекпв бiзнесу, вiдiбраних Радою з шновацш, на шдивщуальну суму 30 млн евро протягом перiоду вiд трьох до чотирьох рокiв мш> мум; 60 млн евро для пщтримки стратепч-них секторiв, таких як план Nano 2022 або розвиток акумуляторiв для електромобЫв (Senat.fr, 2019c).
Цшеспрямована полiтика уряду Фра-нцп щодо прискорення технологiчних ш-новацш у промисловостi задля забезпечен-ня конкурентних позицiй нацюнально1' еко-номши сьогоднi та в майбутньому, яка за-лишаеться незмiнною протягом 10 роюв вiд часiв прийняття ршень про шляхи по-долання фiнансово-економiчноï кризи, до-тримання намiченого курсу, незважаючи на змiну урядiв, е безперечною перевагою i дае сво1' результати.
У рейтингу iнновацiйних економж-2020 Bloomberg Францiя у жорсткш конку-рентнiй боротьбi пiднялася на одну пози-цiю порiвняно з 2017 р. та увшшла у десятку лiдерiв, тодi як Украша втратила 14 позицiй, поавши 56 мiсце. У 2015 р. Украша займала 33 позицiю (Гиршфельд, Салихова, 2018b) (табл. 4).
УкраУна: важлив1 висновки
Одним з основних недолiкiв юнуючо! оргашзацшно-шституцшно! системи уп-равлiння дослiдженнями та iнновацiями в Укра!ш е « ... вiдсутнiсть структури, «заточено!» пiд промислово-iнновацiйний розвиток економжи» (Гиршфельд, Салихова, 2018а). Функцп формування та реалiзащ! промислово! полiтики покладено на Мш-економрозвитку, а шновацшно! - на Мшю-терство освiти i науки. У таких умовах проблематично системно використовувати важелi впливу. Наслiдком цього стала втрата як низки компетенцш, так i багатьох позицiй нацiональних промислових вироб-никiв на внутрiшньому i зовнiшньому ринках, а також слабю позицп у «торговельних вшнах» (Салiхова, Шелудько, 2019). В Укра!ш у 2013 р. додана варткть пере-робно! промисловостi скоротилася порiв-няно з 2012 р. на 9% - до 16 млрд дол. (constant 2010 US$). Щоб зупинити падш-ня, було iнiцiйовано створення Мшютерст-ва промисловостi та шновацш Проект вщ-повщно! Постанови Верховно! Ради Укра!-ни № 4351-1 зареестровано 28.03.2014 р., але дотепер його так i не реалiзовано. За пiдсумками 2018 р. додана варткть пере-робно! промисловостi скоротилася i стано-вить 14 млрд дол. (constant 2010 US$).
У робой (Салiхова, 2015, с. 36) за-пропоновано два варiанти:
розширення функцiй Мшекономроз-витку Укра!ни за рахунок передачi йому повноважень щодо формування та реалiза-цп науково-технолопчно! та шновацшно! полiтики вiд Мшютерства освiти i науки Укра!ни;
створення Мшштерства промислово-iнновацiйного розвитку Укра!ни - якiсно нового, багатофункцiонального органу по-лiаспектного державного управлiння роз-витком в^чизняно! шдустрп шляхом поед-нання iнструментiв промислово!, техноло-пчно! та шновацшно! полiтики з пол^и-кою у сферах освiти i розвитку людських ресурсiв. Цей орган мае змшити систему адмiнiстрування промислового розвитку Укра!ни.
- Економта npoMucnoeocmi Economy of Industry
Таблиця 4 - Динамика Global Innovation Index, Bloomberg (2017-2020 рр.) 1
2020 Ранг 2017 Ранг Змша 2020 / 2017 Кра'на Пiдсумковий iндекс Дослщження та розробки (R&D intensity) Додана варткть обробно! промисловоси (Manufacturing added-value) Продуктивш сть (Productivity) Концентращя хай-тек компанш (High-tech density) Охоплення вищою освпою (Tertiary efficiency) Концентращя дослщниюв (Researcher concentration) Патентна актившсть (Patent activity)
1 3 +2 Шмеччина 88,21 8 4 18 3 26 11 3
2 1 -1 Швденна Корея 88,16 2 3 29 4 16 5 11
3 6 +3 Сшгапур 87,01 12 2 4 17 1 13 5
4 4 0 Швейцарiя 85,67 3 6 14 10 17 3 19
5 2 -3 Швещя 85,50 4 16 19 7 13 7 18
6 10 +4 1зра!ль 85,03 1 31 15 5 32 2 7
7 5 -2 Фiнляндiя 84,00 10 15 9 14 24 9 10
8 8 0 Дашя 83,22 7 24 6 8 31 1 24
9 9 0 США 83,17 9 27 12 1 47 29 1
10 11 +1 Франщя 82,75 13 39 16 2 20 17 8
• • •
56 42 -14 УкраУна 48,24 57 57 57 35 48 49 36
47,28* 47* 48* 50* 32* 21* 46* 27*
1 Складено за даними (Bloomberg, 2020). * Показники 2017 р.
Обидва варiанти мають сво! переваги i недолiки, що потребуе фахово! дискусп, в якiй варто не тшьки спиратися на сучасний зарубiжний досвiд, але i враховувати ви-клики, що стоять сьогоднi перед Укра'ною. Такi iнституцiйнi змiни вщповщатимуть нагальним потребам суспiльства.
У кра!ш назрiла необхiднiсть ство-рення Мшстерства промислово-шновацш-ного розвитку (Мiнпромiнновацiй) - прин-ципово нового, багатофункцiонального органу державного управлшня промисловю-тю, здатного об'еднувати iнструменти про-мислово!, технолопчно! та шновацшно! полiтики з полпикою у сферi освiти i люд-ських ресурсiв з метою пщвищення конку-рентоспроможностi та досягнення першос-тi на ринку (Гиршфельд, Салихова, 2018а).
Особливих дискусiй з цього приводу в експертних i наукових колах школи не було - представники 1нституту економiки промисловост НАН Укра'ни (Вишневский, Амоша, Збаразская, Охтень, Череватский, 2013), 1нституту економжи та прогнозу-вання (Даниленко, 2017; Кшдзерський, 2013 та iн.), бiзнес-кiл i профiльних асоща-цiй (Новицький, 2019) вже тривалий час наголошують на необхiдностi створення подiбно! шституцп.
З точки зору рацiонального тдходу структура Мiнпромiнновацiй мае формува-тися не за галузевим, а за функцюнальним принципом у вирiшеннi проблем промис-лового розвитку з дотриманням таких прюритеив:
розробка стратеги шновацшного розвитку промисловостi Укра'ни вщповщно
-Економжа npoMurnoeocmi W' Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
до принцитв адекватного протекщошзму i стимулюючих преференцiй у спiвпрацi з бiзнес-середовищем, науковими i громад-ськими колами з урахуванням кон'юнктури внутрiшнього та зовшшнього ринкiв; мош-торинг виконання завдань стратеги, вне-сення коректив, виходячи з нових викли-юв;
координацiя планiв промислового ро-звитку регюшв Украши з урахуванням 1х потреб i потенцiалу, кореляцiя з завдан-нями нащонально! стратеги розвитку про-мисловостi;
сприяння iнновацiйному розвитку малих i середнiх пiдприeмств, а також ре-ашзацп стратегiчних плашв «технолопч-них чемшошв» нащонально! промисловос-тц
започаткування державного фшансо-вого агента розвитку шновацш та пщтрим-ки малих i середнiх пщприемств у промис-ловостi;
реформування юнуючих та створення нових науково-дослiдних i проектно-конст-рукторських iнститутiв згiдно з принципами державно-приватного партнерства; шь щювання запуску науково-технiчних про-грам, спрямованих на створення техноло-пчних iнновацiй, якi пiдвищать конкурен-тоспроможшсть виробничого сектору;
сприяння пiдготовцi трудових ресур-сiв i !х професшного складу з урахуванням поточних i майбутнiх потреб промисловос-тi; формування спiльноти iнвестицiйних менеджерiв й експерив промислово-шно-вацiйних проектiв.
Державним фшансовим агентом з розвитку iнновацiй та пщтримки малих i середнiх пщприемств у промисловост з широким спектром функцш може стати Нацiональна акщонерна компанiя, яку ма-ють створити Мшютерство економiки та Мiнфiн. У сферi И управлiння мають бути: банк, що надаватиме державнi швестици; страхова компанiя, яка оцiнюватиме ризи-ки; агентство сприяння реалiзацil шнова-цiйних проектiв (переважно на етат при-кладних дослiджень й експериментальних розробок). Серед завдань компани:
пщтримка iнновацiй (через гранти, субсиди, 6e3B^C0TK0Bi кредити, позики, що пiдлягають поверненню);
надання гарантiй для полегшення доступу до банювських позик i додаткового капiталу (венчурному капiталу, бiзнес-ангелам);
змiцнення фiнансових умов МСП i пiдтримка !х зростання.
Окремим акцентом !! дiяльностi мае стати сприяння пщнесенню нащонально! високотехнолопчно! сфери шляхом надання фшансових послуг для створення нових компанш, орiентованиx на випуск високо-теxнологiчниx товарiв (субординоваш позики у первинний каттал, iнвестицiйнi кредити, гаранти тощо), та розвиток юну-ючих.
Для вирiшення даного завдання НАК мае (Салixова, 2012, с. 566):
здшснювати iдентифiкацiю та кваль фiкування високотеxнологiчниx пщпри-емств i за умов вiдповiдностi певнш систе-мi критерив надавати сертифшат (дiйсний протягом 4 рокiв). Наявшсть сертифiката е пiдrрунтям для отримання пiдприемством ряду преференцiй, головними з яких мають стати: зниження податку на прибуток, ско-рочення податюв на землю та неруxомiсть, зниження професшних податкiв i корпора-тивних платежiв у системах соцiального страхування в частинi персоналу, задiяного у науково-дослщних проектах компанiй, отримання безвщсоткових позик для екс-порту високотехнолопчно! продукци;
проводити загальнонацiональний конкурс на отримання гранту для створен-ня нових високотехнолопчних фiрм. У рамках цього заходу мають розглядатися проекти, розроблеш науковими установами промислово! орiентацil, вишiвськими до-слiдниками, науковими пiдроздiлами при-ватних компанiй. Розмiр гранту мае зале-жати вiд стади проекту.
Створення нового державного органу комплексного обслуговування дозволить забезпечити комплементаршсть заxодiв з пщтримки НДДКР та iнновацiй: формаль заци ще!, теxнiко-економiчного обгрунту-
вання доцшьност ре^зацп проекту, ф> нансування його ключових стадiй (ство-рення прототипiв, пiлотних iнсталяцiй, до-слщних серiй, стандартизацiï), патентуван-ня винаходiв, пошуку партнерiв тощо, а також оптимiзувати зусилля та ресурси, спрямоваш на створення нових технологiй та ïx швидку трансформацiю у новi продук-ти та робочi мшця.
У бюджетi Украïни немае жодноï статтi видаткiв на допомогу бiзнесу в на-укових та шновацшних проектах.
Експертною радою Нацiонального компету з промислового розвитку, створе-ного за аналопею з Нацiональною радою з промисловост Францiï (Conseil national de l'industrie - CNI), було iнiцiйовано започат-кування програми тдтримки iнновацiй у промисловостi вiдповiдно до середньо-строкових прiоритетiв iнновацiйноï дiяль-ностi галузевого рiвня на 2017-2021 рр.
Завдяки цш iнiцiативi у 2018 р. було запроваджено бюджетну програму «Державна пiдтримка технолопчних iнновацiй для розвитку промисловостЬ) (КПКВ 1201560). Експертами Нацiонального ком> тету в рамках робочо1' групи разом iз фаxiв-цями ДУ «1нститут економiки i прогнозу-вання НАН Украши», Мiнекономрозвитку, Антимонопольного комiтету було запро-поновано новий меxанiзм (його концепцш презентовано в роботi (Салixова, Креxiвсь-кий, 2018)), на базi якого розроблено вщ-повiдний Проект постанови КМУ. У жовт-ш 2018 р. Антимонопольний комiтет Украши рiшенням № 572-р визнав, що нова державна допомога на технолопчш шно-вацiï для розвитку промисловост з моменту ухвалення проекту постанови по 31.12.2019 р. у сумi 300 млн грн. е допустимою. Однак програма у 2018 р. так i не була реалiзована. Дотепер в Укршш немае меxанiзмiв державноï пщтримки техноло-гiчниx iнновацiй бiзнесу.
Щоб зупинити деградацiю промисло-востi й наростити шновацшний потенцiал в Укра1ш, необxiдно здiйснити iнституцiйнi трансформацiï, започаткувавши профiльне мiнiстерство, що матиме спецiалiзований
дорадчо-консультацiйний орган для кому-шкацл з бiзнесом в ухваленнi ршень, фi-нансово-кредитного агента-оператора про-грам i власне запустити фшансово-кредит-ний iнструментарiй бюджетного i банюв-ського фiнансування стимулювання технолопчних шновацш у промисловостi.
Проте конкретизащя цих пропозицiй потребуе як подальших дослiджень у сферi наявност «вiкон можливостей», що завжди вщкриваються на етапi змiни техноеконо-мiчних парадигм, так i реального потенща-лу iнституцiйних трансформацiй в Укршш.
Позитивний приклад Францii в частит надання стимулiв на НДДКР приватного сектору, спираючись на ринковий пiдхiд до вiдбору та фшансування шнова-цiйних проектiв, також потребуе подальших дослщжень для адекватно! репродук-цii цього досвщу в Украiнi. На особливу увагу заслуговують засади створення агента держави та реалiзацiя його функцш, зо-крема: пiдтримка iнновацiй, спрощення доступу МСП до банкiвських позик i до-даткового капiталу, змщнення фiнансових умов МСП тощо.
Л1тература
Вишневский В. П. (2016). Глобальная неоиндустриализация и ее уроки для Украины. Экономика Украины. № 8. С. 2643.
Вишневский В. П., Вишневская Е. Н., Матюшин А. В., Шелудько Н. М. (2017). Монетарная власть в современном мире. Кто бросит вызов доллару? Киев: Академпериодика. 200 с. Вишневський В. П., Амоша А. И., Збараз-ская Л. А., Охтень А. А., Череват-ский Д. Ю. (2013). Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: концептуальные основы: монография / под общ. ред. В. П. Вишневского и Л. А. Збаразской. Донецк: ИЭП НАН Украины. 180 с. Вишневський В. П., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Липницький Д. В., Чек> на В. Д. (2020). Цифровiзацiя економши
-Економжа npoMurnoeocmi W' Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
Укра1ни: трансформацшний потенцiал: монографiя / за ред. В. П. Вишневсь-кого та С. I. Князева. НАН Украши, 1н-т економши пром-CTÍ. Ки1в: Академ-перiодика. 188 с.
Гиршфельд А., Салихова Е. (2018а). Ареопаг промышленного ренессанса. Lb.ua. URL: https://lb.ua/economics/2018/05/15/ 397658_areopag_promishlennogo_renessa nsa.html (дата звернення: 16.02.2020).
Гиршфельд А., Салихова Е. (2018b). Вредит ли бизнесу господдержка. Lb.ua. URL: https://lb.ua/economics/2018/11/21/ 412912_vredit_li_biznesu_gospodderzhka. html (дата звернення: 19.03.2020).
Гиршфельд А., Салихова Е. (2018с). Zeitgeist инноваций. Lb.ua. URL: https://lb.ua/economics/2018/06/08/39983 2_zeitgeist_innovatsiy.html (дата звернення: 19.03.2020).
Гиршфельд А., Салихова Е. (2020). Увидеть Париж и умереть? Lb.ua. URL: https://lb.ua/economics/2020/02/18/45010 9_uvidet_parizh_umeret.html (дата звернення: 19.03.2020).
Даниленко А. I. (2017). Основш проблеми шновацшно! перебудови та фiнансовi аспекти и забезпечення в Укра1ш. Ф1-нанси Украши. № 5. С. 7-21.
Кшдзерський Ю. В. (2013). Промисловшть Украши: стратепя i полпика структур-но-технолопчно! модершзацп: моно-графiя. Ки1в: 1н-т економiки та прогно-зування НАН Украши. 536 с.
Новицький В. С. (2019). Нова iндустрiалi-защя - реальний шанс для Украши. Ки-1в: Аванпост-прим. 80 с.
Организация Объединенных Наций. Европейская экономическая комиссия (2008). Финансирование инновационного развития. Сравнительный обзор опыта стран ЕЭК ООН в области финансирования предприятий на ранних этапах развития / пер. с англ. Санкт-Петербург: Российская ассоциация прямого и венчурного инвестирования. 214 с.
Райнерт Э. С. (2011). Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные стра-
ны остаются бедными. Москва: Изд. дом Гос. ун-та Высшей школы экономики. 384 с.
Салихова Е. Б. (2020). ТурбоНяни. Lb.ua. URL: https://lb.ua/economics/2020/02/25/ 450866_turbonyani_.html (дата звернення: 19.03.2020).
Салiхова О. Б., Крехiвський О. В. (2018). Новий мехашзм державно! пщтримки технолопчних шновацш для розвитку промисловостг Статистика Украши. № 2. С. 30-35. doi: https://doi.org/10. 31767/su.2(81)2018.02.04
Салiхова О. Б. (2012). Високотехнологiчнi виробництва: вiд методологи оцшки до пiднесення в Украшк монографiя. Кшв: 1н-т економiки та прогнозування НАН Украши. 624 с.
Салiхова О. Б. (2015). Ренесанс державно! штервенцп у промисловий розвиток: останш свiтовi тенденцiï та уроки для Украши. Економжа Украши. № 9. С. 20-40.
Салiхова О. Б., Гончаренко Д. О. (2020). Фармацевтична промисловшть Францп. Зовтшня торг1вля: економжа, фшан-си, право. № 2. С. 67-85. doi: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2020(10 9)05
Салiхова О., Шелудько Н. (2019). Сучаснi торговельш вiйни: на порозi новоï i^^-стрiальноï структури свiту. Разумков центр. URL: http://razumkov.org.ua/ up-loads/article/2019_trade_wars.pdf (дата звернення: 11.02.2020).
Bloomberg (2020). Global Innovation Index. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg. com/topics/global-innovation-index (дата звернення: 18.03.2020).
Conseil National de l'Industrie (2019a). Les CSF: remettre les filières au cœur de la politique industrielle française. Conseil National de l'Industrie. URL: https://www.conseil-national-industrie. gouv.fr/csf-remettre-filieres-au-coeur-de-la-politique-industrielle-francaise (дата звернення: 16.02.2020).
Conseil national de l'industrie (2019b). LE PLAN NANO 2022. Conseil national de
l'industrie. URL: https://www.conseil-national-industrie.gouv.fr/plan-nano-2022 (дата звернення: 11.02.2020).
Degois T. (2019). Investissements d'avenir. avis présenté au nom de la commission des affaires économiques sur le projet de loi de finances pour 2020 (n° 2272). TOME XI. Assemblée Nationale. URL: http://www.assembleenationale.fr/15/budg et/plf2020/a2298-tXI.asp (дата звернення: 16.02.2020).
Ellram L., Tate W., Petersen K. (2013). Off-shoring and Reshoring: An Up-date on the Manufacturing Location Decision. Journal of Supply Chain Management. Vol. 49. No. 2. P. 14-22.
Forum de la performance direction du budget (2020a). Accélération de la modernisation des entreprises. Forum de la performance direction du budget. URL: https: // www.performance-publi que. budget.gouv. fr/documents-budgetaires/ lois-projets-lois-documents-annexes-annee/exercice-2020/projet-loi-finances-2020-mission-investissements-d-avenir# resultat (дата звернення: 16.02.2020).
Forum de la performance direction du budget (2020é). Projet de loi de finances pour 2020 - Mission Investissements d'avenir. Forum de la performance direction du budget. URL: https://www.performance-publique.budget.gouv.fr/sites/performance _publique/files/farandole/ressources/2020/ pap/pdf/PAP2020_BG_Investissements_a venir.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
Gouvernement.fr (2010). Compte rendu. Commission des Finances, de l'économie générale et du contrôle budgétaire. Mardi 26 janvier 2010. Gouvernement.fr. URL: https: // www.gouvernement.fr/sites/defaul t/files/contenu/piece-jointe/2014/08/rap port_des_audition_de_rene_nicol_et_jluc _tavernier.pdf (дата звернення: 16.02.2020).
Gouvernement.fr (2020). La nouvelle France industrielle. Gouvernement.fr. URL: https://www.gouvernement.fr/action/la-nouvelle-france-industrielle (дата звер-нення: 16.02.2020).
Juppé A. (2009). Investir pour l'avenir : priorités stratégiques d'investissement et emprunt national: Rapport au Président de la République. Lgdj.fr. URL: https://www.lgdj.fr/investir-pour-l-avenir-priorites-strategiques-d-investissement-et-emprunt-national-9782110079893.html (дата звернення: 16.02.2020).
Le Monde (2009). Les particuliers ne pourront pas souscrire au grand emprunt. Le Monde. URL: https://www.lemonde.fr/la-crise-financiere/article/2009/11/18/le-grand-emprunt-recourerait-aux-marches-et-non-aux-particuliers_1268587_110 1386.html (дата звернення: 16.02.2020).
Le portail de l'Économie, des Finances, de l'Action et des Comptes publics (2019). Quelle différence entre autorisation d'engagement et crédit de paiement? Le portail de l'Économie, des Finances, de l'Action et des Comptes publics. URL: https://www. economie.gouv. fr/cedef/quell e-difference-entre-autorisation-denga ge-ment-et-credit-paiement (дата звернення: 16.02.2020).
Legifrance.gouv.fr (2012). LOI n° 2012-1559 du 31 décembre 2012 relative à la création de la Banque publique d'investissement. JORF n°0001 du 1 janvier 2013. texte n° 3. Legifrance.gouv.fr. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/affichText e.do?cidTexte=J0RFTEXT000026871127 &categorieLien=id (дата звернення: 10.02.2020).
Legifrance.gouv.fr (2019). Arrêté du 28 août portant organisation de la direction générale des entreprises. Legifrance.gouv.fr. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/ affichTexte.do;jsessionid=4E0C8344633 6E048E4BE93FE22B28D 13.tplgfr43s_1? cidTexte=J0RFTEXT000038988062&id Article=&dateTexte=20200123 (дата звернення: 16.02.2020).
Legifrance.gouv.fr (2020). Décret n° 2013162 du 22 février 2013 modifiant le décret n° 2010-596 du 3 juin 2010 relatif à la conférence nationale de l'industrie. Legifrance.gouv.fr. URL: https://www.legi france.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=
-Економжа npoMurnoeocmi W' Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
J0RFTEXT000027098270&categorieLi en=id (gaTa 3BepHeHHa: 06.02.2020).
Les pôles de compétitivité (2020). no^rocM KOHKypeHTOcnoœÔHOcra bo $рaнцнн. Les pôles de compétitivité. URL: https://compe titivite.gouv.fr/la-politique-des-poles/les-poles-de-competltlvlte/qu-est-ce-qu-un-pole-de-competitivite-663.html (gaTa
3BepHeHHa: 16.02.2020).
Manyika J., Chui M., Bughin J., Dobbs R., Bisson P., Marrs A. (2013). Disruptive technologies: Advances that will transform life, business, and the global economy. McKinsey Global Institute. 162 p.
Senat.fr (2019a). Projet de loi de finances pour 2020: Recherche et enseignement supérieur. Un financement de la recherche éclaté et manquant de lisibilité. Senat.fr. URL: https://www.senat.fr/rap/l19-140-323/l19-140-32319.html#fn33 (gaTa 3Bep-
HeHH* 16.02.2020).
Senat.fr (20196). Projet de loi de finances pour 2020 : Recherche et enseignement supérieur. B. Une augmentation des crédits portés par le programme 192 «Recherche et enseignement supérieur en matière économique et industrielle » afin de financer le plan NANO 2022. Senat.fr. URL: https://www.senat.fr/rap/l19-140-323/l19-140-32311.html (gaTa 3BepHeHHa: 16.02.2020).
Senat.fr (2019c). Projet de loi de finances pour 2020: Compte d'affectation spéciale: participations financières de l'État. Senat.fr. URL: https://www.senat.fr/rap/ l19-140-321/l19-140-3214.html (gaTa
3BepHeHHa: 16.02.2020).
Vishnevsky V. P., Kniazev S. I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine's Industry to Smart Transformations. Nauka innov. № 14 (4). C. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055
References
Vishnevsky, V. P. (2016). Global neo-industrialization and its lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 8, pp. 2643 [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Vishnevskaia, E. N., Ma-tiushyn, A.V., & Sheludko, N.M. (2017). Monetary power in the modern world. Who will challenge the dollar? Kyiv: Akademperiodyka [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Amosha, A.I., Zbarazskaia, L. A., Okhten, A. A., & Cherevats-kii, D. Yu. (2013). Industrial policy and industrial development management in the context of systemic imbalances: concept-tual framework. V.P. Vishnevsky & L. A. Zbarazskaia (Eds). Donetsk: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Garkushenko, O. M., Kniaiev, C. I., Lypnytskii, D. V., & Che-kinaa, V. D. (2020). Digitization of Ukraine's economy: transformation potential. In V.P. Vishnevsky & C. I. Kniaiev (Eds). Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
Girshfeld, A., & Salikhova, E. (2018a). Areopagus Industrial Renaissance. Lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/economics/ 2018/05/15/397658_areopag_promishlenn ogo_renessansa.html [in Russian].
Girshfeld, A., & Salikhova, E. (2018b). Does government support harm business. Lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/economics/ 2018/11/21/412912_vredit_li_biznesu_go spodderzhka [in Russian].
Girshfeld, A., & Salikhova, E. (2018c). Zeitgeist Innovation. Lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/economics/2018/06/ 08/399832_zeitgei st_innovatsiy.html [in Russian]
Girshfeld, A., & Salikhova, E. (2020). See Paris and die? Lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/economics/2020/02/18/45010 9_uvidet_parizh_umeret.html [in Russian].
Danylenko, A. I. (2017). The main problems of innovation restructuring and financial aspects of its provision in Ukraine. Finan-sy Ukrainy, 5, pp. 7-21 [in Ukrainian].
Kindzerskyi, Yu. V. (2013). Industry of Ukraine: strategy and policy of structural and technological modernization. Kyiv:
Institute of Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Novytskyi, V. S. (2019). New industrialization is a real chance for Ukraine. Kyiv: Avanpost-prym [in Ukrainian].
United Nations. Economic Commission for Europe (2008). Financing innovative development. Comparative review of the experience of UNECE countries in the field of enterprise financing in the early stages of development / Trans. from english. St. Petersburg: Russian Association of Private Equity and Venture Capital [in Russian].
Raitnert, E. C. (2011). How rich countries became rich, and why poor countries remain poor. Moscow: Publishing House house of State University of Higher School of Economics.^ Russian].
Salikhova, E. B. (2020). Turbo Nannies. Lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/econo-mics/2020/02/25/450866_turbonyani_.html [in Russian].
Salikhova, O. B., & Krekhivskii, O. V. (2018). The new mechanism of state power for technological innovation for the development of industrial and technological development. Statistics of Ukraine, 2, pp. 30-35. doi: https://doi.org/10.31767/su. 2(81)2018.02.04 [in Ukrainian].
Salikhova, O. B. (2012). High-tech production: from evaluation methodology to rise in Ukraine. Kyiv: Institute of Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Salikhova, O. B. (2015). Renaissance of state intervention in industrial development: the latest world trends and lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 9, pp. 2040 [in Ukrainian].
Salikhova, O. B., & Goncharenko, D. O. (2020). The pharmaceutical industry of France. Foreign trade: economics, finance, law, 2, pp. 67-85. doi: https://doi.org/ 10.31617/zt.knute.2020(109)05 [in Ukrainian].
Salikhova, O., & Sheludko, N. (2019). Modern trade wars: on the threshold of a new industrial structure of the world. Razumkov center. Retrieved from
http://razumkov.org.ua/uploads/article/201 9_trade_wars.pdf [in Ukrainian].
Bloomberg (2020). Global Innovation Index. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/topics/global -innovation-index
National Industry Council (2019a). The CSFs: putting industries back at the heart of French industrial policy. National Industry Council. Retrieved from https://www.conseil-national-indust rie.gouv.fr/csf-remettre-filieres-au-coeur-de-la-politique-industrielle-francaise [in French].
National Industry Council (2019b). THE NANO PLAN 2022. National Industry Council. Retrieved from https://www.con-seil-national-industrie.gouv.fr/plan-nano-2022 [in French].
Degois, T. (2019). Investments for the future. opinion presented on behalf of the Committee on Economic Affairs on the 2020 finance bill, No. 2272, Vol. XI. National Assembly. Retrieved from http://www.assemblee-nationale.fr/15/ budget/plf2020/a2298-tXI.asp [in French].
Ellram, L., Tate, W., & Petersen, K. (2013). Offshoring and Reshoring: An Up-date on the Manufacturing Location Decision. Journal of Supply Chain Management, Vol. 49, No. 2. pp. 14-22.
Budget Management Performance Forum (2020a). Acceleration of business modernization. Budget Management Performance Forum. Retrieved from https: //www.performance-publi que .bud get.gouv.fr/documents-budgetaires/lois-projets-lois-documents-annexes-annee/ exercice-2020/projet-loi-finances-2020-mission-investissements-d-avenir#resultat [in French].
Budget Management Performance Forum (2020b). Finance Bill for 2020 -Investments for the Future Mission. Budget Management Performance Forum. Retrieved from https://www.performance-publi que .budget.gouv. fr/sites/performance _publique/files/farandole/ressources/2020/
-ErnuoMÍm npoMucnoeocmi W' Экономика npoMumnennocmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
pap/pdf/PAP2020_BG_Investissements_a venir.pdf [in French].
Gouvernement.fr (2010). Report. Finance, General Economy and Budgetary Control Committee. Tuesday January 26, 2010. Gouvernement.fr. Retrieved from https://www.gouvernement.fr/le-programme-d-investissements-d-avenir [in French].
Gouvernement.fr (2020). The new industrial France. Gouvernement.fr. Retrieved from https: // www.gouvernement.fr/action/l a-nouvelle-france-industrielle [in French].
Juppé, A. (2009). Investing for the future: strategic investment priorities and national borrowing: Report to the President of the Republic. Lgdj.fr. Retrieved from https: //www. lgdj. fr/investir-pour-l-avenir-priorites-strategiques-d-investissement-et-emprunt-national-9782110079893.html [in French].
Le Monde (2009). Individuals will not be able to subscribe to the large loan. Le Monde. Retrieved from https://www.lemonde.fr/ la-crise-financiere/article/2009/11/18/le-grand-emprunt-recourerait-aux-marches-et-non-aux-particuliers_1268587_11013 86.html [in French].
The Portal to the Economy, Finance, Action and Public Accounts (2019). What is the difference between commitment authorization and payment credit? The Portal to the Economy, Finance, Action and Public Accounts. Retrieved from https: //www. economie.gouv. fr/cedef/que lle-difference-entre-autorisation-denga gement-et-credit-paiement [in French].
Legifrance.gouv.fr (2012). Relating to the creation of the Public Investment Bank: Law of December 31, No. 2012-1559. JORF No. 0001 of January 1, 2013. text No. 3..Legifrance.gouv.fr. Retrieved from https: // www.l egifrance.gouv. fr/affi chText e.do?cidTexte=J0RFTEXT000026871127 &categorieLien=id [in French].
Legifrance.gouv.fr (2019). Order: On the organization of general company management of August 28. Legifrance.gouv.fr. Retrieved from https://www.legifrance. gouv. fr/affichTexte. do ;j sessioni d=4E0C83
446336E048E4BE93FE22B28D13.tplgfr4 3s_1?cidTexte=JORFTEXT00003898806 2&idArticle=&dateTexte=20200123 [in French].
Legifrance.gouv.fr (2020). Decree No. 2013162 of February 22, 2013 Amending Decree No. 2010-596 of June 3, 2010 Concerning the National Industry Conference. Legifrance.gouv.fr. Retrieved from https://www.legifrance.gouv. fr/affich Texte.do?cidTexte=J0RFTEXT00002709 8270&categorieLien=id [in French].
Poles of competitiveness (2020) Poles of competitiveness in France. Poles of competitiveness. Retrieved from https: // competitivite .gouv. fr/l a-politique-des-poles/les-poles-de-competitivite/qu-est-ce-qu-un-pole-de-competitivite-663.html [in French].
Manyika, J., Chui, M., Bughin, J., Dobbs, R., Bisson, P., & Marrs, A. (2013). Disruptive technologies: Advances that will transform life, business, and the global economy. McKinsey Global Institute.
Senat.fr (2019a). Finance bill for 2020: Research and higher education. Exploded and lacking readability of research funding. Senat.fr. Retrieved from https://www.senat.fr/rap/! 19-140-323/l19-140-32319.html#fn33 [in French].
Senat.fr (20196). Finance bill for 2020: Research and higher education. B. An increase in the appropriations carried by the program 192 "Research and higher education in economic and industrial matters" in order to finance the NANO 2022 plan. Senat.fr. Retrieved from https://www.senat.fr/rap/l 19-140-323/l19-140-32311.html [in French].
Senat.fr (2019c). Finance bill for 2020: Trust account: State financial contributions. Senat.fr. Retrieved from https://www.senat.fr/rap/l 19-140-321/l19-140-3214.html [in French].
Vishnevsky, V. P., & Knjazev, S. I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine's Industry to Smart Transformations. Nauka innov., 14 (4), pp. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055
Елена Борисовна Салихова,
д-р экон. наук E-mail: salikhova_elena@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-7669-6601;
Наталия Михайловна Шелудько,
д-р экон. наук, профессор
Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, Украина, 01011 E-mail: n.sheludko@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-6936-3158
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ И ФИНАНСОВЫЕ МЕХАНИЗМЫ СТИМУЛИРОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ИННОВАЦИЙ В ПРОМЫШЛЕННОСТИ: ОПЫТ ФРАНЦИИ, УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ
Дана оценка последствиям отсутствия механизмов реализации инновационных приоритетов в промышленности для экономики Украины. Выявлено, что ключевой структурной проблемой украинской промышленности является слабый инновационный потенциал, обусловливающий низкие конкурентные позиции ключевых отраслей на мировом рынке.
Проанализированы рекомендации по привнесению в Украину лучших мировых практик, в частности стран-членов ЕС, имеющих успешные национальные инновационные системы и эффективные инструменты привлечения частного капитала в инновации. Выделены предпосылки и ключевые тренды трансформаций в политике финансирования инноваций ключевых мировых игроков (ЕС, США, Китай). Обобщены практический опыт и особенности институциональных трансформаций, направленных на активизацию финансирования инноваций во Франции.
Одним из основных недостатков существующей организационно-институциональной системы управления исследованиями и инновациями в Украине считается отсутствие структуры, функционально нацеленной на промышленно-инновационное развитие экономики. Распыление функции формирования и реализации промышленной политики (закреплённое за Минэкономразвития) и инновационной (в компетенции Министерства образования и науки) обернулось потерей как компетенций, так и позиций национальных промышленных производителей на внутреннем и внешних рынках, а также слабыми позициями в «торговых войнах».
С целью противодействия дальнейшей деградации промышленности и наращивания инновационного потенциала в Украине предложено создание принципиально нового, многофункционального органа государственного управления промышленностью, объединяющего инструменты промышленной, технологической и инновационной политики с политикой в сфере образования и человеческих ресурсов.
Конкретизация авторских предложений потребует дальнейших исследований как в части наличия «окон возможностей», открывающихся на этапах смены техноэкономических парадигм, так и реального потенциала институциональных трансформаций в Украине.
Ключевые слова: инновации, промышленность, банки, финансовый сектор, финансовые компании.
JEL: О23, О32, О38
-Економжа промисловостi W' Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2020, № 2 (90)
Olena B. Salikhova,
Doctor in Economics E-mail: salikhova_elena@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-7669-6601;
Nataliia M. Sheludko,
Doctor in Economics, Professor State Institution «Institute for Economics and Forecasting, NAS of Ukraine»
26 Panasa Myrnoho Street, Kyiv, Ukraine, 01011 E-mail: n.sheludko@ukr.net https://orcid.org/0000-0001-6936-3158
INSTITUTIONAL AND FINANCIAL MECHANISMS TO STIMULATE TECHNOLOGY INNOVATION IN INDUSTRY: THE EXPERIENCE OF FRANCE, LESSONS FOR UKRAINE
The paper provides estimates of consequences of lacking mechanisms for implementing innovative priorities in industry for the economy of Ukraine. It is summed up that the key structural problem of Ukrainian industry is the weak innovation potential, which has worsened the already volatile competitive position of a number of national key industries in world markets.
Recommendations for bringing experience and best world practices to Ukraine, in particular - of EU member states with successful national innovation systems and effective tools for attracting private capital in innovation, were critically assessed. The preconditions and key trends of transformations in the policy of financing innovations of key world players (EU, USA, China) are highlighted. The practical experience and institutional transformations' peculiarities, aimed at a c-tivation of innovations financing in France, are generalized.
One of the main shortcomings of the existing organizational and institutional management system for research and innovation in Ukraine is the lack of a structure, functionally aimed at industrial and innovative development of the national economy. It is emphasized that the dispersion of the function of formation and implementation of industrial policy (assigned to the Ministry of Economic Development) and innovation (within the competence of the Ministry of Education and Science) resulted in the loss of a number of competencies and positions of national industrial producers in national and foreign markets, as well as weak position in "trade wars".
In order to counteract further degradation of the national industry and increase innovation potential in Ukraine, it is offered to create a fundamentally new, multifunctional body of state industrial management, combining the tools of industrial, technological and innovation policy with education and human capital policy.
It is noted that the concretization of the authors' proposals will require further research both in terms of the existence of "windows of opportunity" that do not open at the stages of changing technoeconomic paradigms, and the real potential of institutional transformations in Ukraine.
Keywords: innovations, industry, banks, financial sector, financial companies.
JEL: О23, О32, О38
Формат цитування:
CanixoBa О.Б., Шелудько Н.М. (2020). 1нституцшш та фiнансовi мехашзми стимулю-вання технолопчних шновацш у промисловостк досвщ Франци, уроки для Украши. Еко-номжа промисловост1. № 2 (90). С. 5-26. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005
Salikhova, O., Shelud'ko, N. (2020). Institutional and financial mechanisms to stimulate technology innovation in industry: the experience of France, lessons for Ukraine. Econ. promisl., 2 (90), рр. 5-26. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005
Надшшла до редакцИ 30.03.2020р.
