CC BY
14
Hugh, P. "Financial Development and Economic Growth in Underdeveloped Countries". Economic Development and Cultural Change. 1966. https://www.jstor.org/ stable/1152568?seq=1 Lomachynska, I., Yakubovskiy, S., and Plets, I. "Dynamics of Austrian foreign direct investment and their influence on the national economy". Baltic Journal of Economic-Studies, vol. 4, no. 5 (2018): 167-174. DOI: http://dx.doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-5-167-174
Paun, C. V. et al. "The Impact of Financial Sector Development and Sophistication on Sustainable Economic Growth". Sustainability, vol. 11, no. 6 (2019): 1-21. DOI: 10.3390/su11061713 UNCTAD Statistics. https://unctad.org/en/Pages/statistics. aspx
Yakubovskiy, S., Rodionova, T., and Derkach, T. "Impact of Foreign Investment Income on External Positions of Emerging Markets Economies". Journal Transition Studies Review, vol. 26, no. 1 (2019): 81-91. DOI: https://doi.org/10.14665/1614-4007-26-1-005
УДК 330.341:336.5:338.45 JEL: L52; L65; O14; O32
ЕНДОГЕН1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ЧЕРЕЗ РОЗБУДОВУ ВИСОКОТЕХНОЛОПЧНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ВИРОБНИЦТВ: ДОСВ1Д СВРОПИ, УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
®2020 САЛ1ХОВА О. Б., ГОНЧАРЕНКО Д. О.
УДК 330.341:336.5:338.45 JEL: L52; L65; O14; O32
Салiхова О. Б., Гончаренко Д. О. Ендогешзащя eK0H0Mi4H0r0 розвитку через розбудову високотехнологiчних фармацевтичних виробництв: досвщ €вропи, уроки для УкраУни
Розбудова нацональних фармацевтичних виробництв - це не лише виршення питання здоров'я нацП, зниження навантаження на пенсшш сис-теми та системи медичного обслуговування, а й збереження ¡снуючоi зайнятостi та започаткування нових робочих мсць, науковий та шно-вац:йний розвиток, зменшення залежнот тд iмпорту, створення високоi доданоi вартот та прискорення економiчного зростання. Метою статтi еузагальнення особливостей форм та 'тструмент'в державноiдопомоги компатям фармацевтичнiй шдустри в Еврот, об(рунтування можливостi 'тплементаци кращих практик в Укртт та визначення ключових ор'кнтир'в державноiполтики щодо нновацшного розвитку наць ональних виробнимв фармацевтичноiпродукцИта зменшення впливу екзогенних фактор'в на економiчне зростання. Встановлено, що виробники фармацевтичноi продукцй в кранах ЕС отримують ф'тансову допомогу здеб'шьшого через регюнальт та горизонтальн мехашзми, як уряди кра!н застосовують у контекстi визначених на нацональному р'внi технологчних, ннова^йних i промислових пртритет'в. Об(рунтовано, що одним iз найб'шьш розповсюджених горизонтальних механiзмiв сприяння розбудов фармацевтичних виробництв в ЕС е допомога господарюю-чим суб'ектам на дотдження, розробки та iнновацii. Розглянуто систему публ'мних закутвель як один iз '>нструмент'1в тдтримки та захисту нацональних фармацевтичних виробнимв. Надано рекомендацИ для Украни, реалiзацiя яких дозволить прискорити ендогенiзацiю економiчного розвитку через розбудову нацональних високотехнологчних фармацевтичних виробництв i сум'жних сектор'в економки. Ключов'! слова: державна допомога, публ'мн'! закутвлi, iнновацii, фармацевтичне виробництво, розвиток. DOI:
Ббл.: 27.
Салiхова Олена Бориавна - доктор економiчних наук, протдний науковий ствробтник тддшу моделювання та прогнозування економiчного розвитку, 1нститут економ'ши та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Кив, 01011, Украна) E-mail: salikhova_elena@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7669-6601
Гончаренко Дар'я Олегiвна - головний спе^алст тддшу базових галузей головного управлшня галузей промисловостi директорату промисловоi
полтики та стимулювання розвитку регшшв, М'нктерство розвитку економки, торгiвлi та альського господарства Украни (вул. М. Грушев-
ського, 12/2, Кшв, 01008, Украма)
E-mail: dp170292ddo@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4937-2596
УДК 330.341:336.5:338.45 JEL: L52; L65; O14; O32
Салихова Е. Б., Гончаренко Д. О. Эндогенизация экономического развития через развитие высокотехнологичных фармацевтических
производств: опыт Европы, уроки для Украины
Развитие национальных фармацевтических производств - это не только решение вопроса здоровья нации, снижение нагрузки на пенсионные системы и системы медицинского обслуживания, но и сохранение существующей занятости и появление новых рабочих мест, научное и инновационное развитие, уменьшение зависимости от импорта, создание высокой добавленной стоимости и ускорение экономического роста. Целью статьи является обобщение особенностей форм и инструментов государственной помощи компаниям фармацевтической индустрии в Европе, обоснование возможности имплементации лучших практик в Украине и определение ключевых ориентиров государственной политики по инновационному развитию национальных производителей фармацевтической продукции и уменьшению влияния экзогенных факторов на экономический рост. Установлено, что производители фармацевтической продукции в странах ЕС получают финансовую помощь в основном через региональные и горизонтальные механизмы, которые правительства стран применяют в контексте определенных на национальном уровне технологических, инновационных и промышленных приоритетов. Обосновано, что одним из самых распространенных горизонтальных механизмов содействия развитию фармацевтических производств в ЕС является помощь хозяйствующим субъектам на исследования, разработки и инновации. Рассмотрена система публичных закупок как один из инструментов поддержки и защиты фармацевтических производителей. Даны рекомендации для Украины, реализация которых позволит ускорить эндогенизацию экономического развития посредством развития национальных высокотехнологичных фармацевтических производств и смежных секторов экономики.
Ключевые слова: государственная помощь, публичные закупки, инновации, фармацевтическое производство, развитие. Библ.: 27.
Салихова Елена Борисовна - доктор экономических наук, ведущий научный сотрудник отдела моделирования и прогнозирования экономического развития, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: salikhova_elena@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7669-6601
Гончаренко Дарья Олеговна - главный специалист отдела базовых отраслей главного управления отраслей промышленности директората
промышленной политики и стимулирования развития регионов, Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины
(ул. М. Грушевского, 12/2, Киев, 01008, Украина)
E-mail: dp170292ddo@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4937-2596
UDC 330.341:336.5:338.45 JEL: L52; L65; O14; O32
Salikhova E. B., Honcharenko D. O. Endogenization of Economic Development through the Development of High-Tech Pharmaceutical Industries:
Europe's Experience, Lessons for Ukraine
The development of national pharmaceutical industries is not only a solution to the nation's health, reducing the burden on pension systems and health care systems, but also the preservation of existing employment and the emergence of new jobs, scientific and innovative development, reduced dependence on imports, high value added activity and accelerated economic growth. The article is aimed at generalizing the features of forms and instruments of government assistance to the companies of pharmaceutical sector in Europe, substantiating the possibility of implementing best practices in Ukraine, defining the key guidelines of the State policy on the innovative development of the national pharmaceutical manufacturers and reducing the impact of exogenous factors on economic growth. It is determined that the pharmaceutical manufacturers in the EU countries receive financial assistance mainly through regional and horizontal mechanisms that national governments apply in the context of the technological, innovative and industrial priorities that are defined at the national level. It is substantiated that one of the most common horizontal mechanisms to facilitate the development of pharmaceutical industries in the EU is providing aids to economic entities in terms of their research, develop and innovation activities. The public procurement system is considered as one of the instruments to support and protect pharmaceutical manufacturers. Recommendations for Ukraine have been given, the implementation of which will accelerate the endogenization of economic development through the development of national high-tech pharmaceutical industries and related sectors of the economy. Keywords: government assistance, public procurement, innovation, pharmaceutical production, development. Bibl.: 27.
Salikhova Elena B. - D. Sc. (Economics), Leading Researcher of the Department of Modeling and Forecasting of Economic Development, Institute for Economics
and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine)
E-mail: salikhova_elena@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7669-6601
Honcharenko Daria O. - Chief Specialist of the Department of Basic Industries of the Main Directorate of Industries of the Directorate of Industrial Policy and Promotion of Regional Development, Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine (12/2 M. Hrushevskoho Str., Kyiv, 01008, Ukraine) E-mail: dp170292ddo@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4937-2596
Для урядiв европейських кра!н розбудова фар-мацевтичних виробництв - це не лише ви-ршення питання здоров'я наци, зниження аження на пенсшш системи та системи медич-ного обслуговування, а й збереження шнуючо! зайня-тосп, започаткування нових робочих мшць, зменшен-ня залежност в^д iмпорту, створення високо! додано! вартост та зростання доходiв домогосподарств. У документ «Фармацевтична промисловкть: страте-пчний сектор европейсько! економши» зазначаеться, що фармацевтика е одшею з перлин шдустри регюну, яка мае надзвичайно важливе значення для економiч-ного зростання, торгiвлi та науки [1]. Аби прискорити темпи зростання, бвропейська рада в березш 2019 р. ухвалила резолюцию, що вказуе на необх^дшсть ршу-чо! промислово! полiтики (assertive industrial policy), яка дозволить бвросоюзу залишатися сильним [2].
Постановка проблеми. Новообрана президент-ка бвропейсько! комiсíi Урсула фон дер Ляен, в^дкри-ваючи «полiтичний сезон» 2019-2024 рр., у «Порядку денному для бвропи» зазначила, що вкрай необх^дно надати новi можливост для шновацш, створення ро-
бочих мшць i посилення конкурентних переваг шдустри [3]. У контекст ще! настанови президентка звер-нулася до Комкара бС з питань охорони здоров'я з проханням знайти способи допомогти забезпечити бвропу доступними лжами для задоволення потреб громадян i при цьому тдтримати европейську фар-мацевтичну галузь, аби вона залишалася новатором i свтовим леером [4].
Як показало доЫдження [5], керiвництво бвросоюзу та уряди союзних краш вже багато роив тд-тримують нацюнальних високотехнолопчних вироб-нишв ^ зокрема, фармацевтично! продукци.
У працях учених-економкпв Ю. Стюарта, С. Цемнолонсйса, О. Булана, Д. Чернжова, А. Крисо-ватого, Т. Кощук, М. Ватаговича розглядаються меха-шзми державно'! допомоги суб'ектам господарюван-ня. Водночас питання системних заходiв урядiв европейських кра!'н щодо тднесення фармацевтичних виробництв i використання цього досв^ду в УкраМ залишаються недостатньо розробленими.
Метою доЫдження е узагальнення особли-востей форм та шструменйв державно! допомоги
компангям фармацевтичнгй шдустри в бвропг, об-Грунтування можливостi iмплементацГi кращих практик в Украшг та визначення ключових орiентирiв державно! полiтики щодо iнновацiйного розвитку нацiональних виробникiв фармацевтично! продукцГ! та зменшення впливу екзогенних факторiв на еконо-мiчне зростання.
Нормативно-правовим пiдГрунтям для запро-вадження допомоги, сумгсно! з принципами внутргшнього ринку 6С, е Регламент, ухва-лений бвропейською комiсiею у 2014 р. [6]. Наведен механiзми можна агрегувати в 4 групи: реггональна; горизонтальна (сюди включено допомогу для: МСП, порятунок i реструктуризацiю пгдприемств у скрут-ному становищi, професгйну пiдготовку працiвникiв, охорону навколишнього середовища, дослiдження, розробки та iнновацi! тощо); галузева та De minimis допомога (асигнування у розмiрi до 200 тис. евро, що можуть надаватися будь-якому бiзнесу протягом трирiчного пергоду).
Виробники фармацевтично! продукцГ! в кра!-нах 6С отримують допомогу здебГльшого через ре-ггональнг та горизонтальнг механгзми. Така допомога надаеться в контекстг визначених технологгчних, гн-новацгйних i промислових пргоритетгв.
Зокрема, Нгмеччина, де фармацевтика вгдгграе значну роль в економгцг, з 2006 р. i дотепер реалгзуе «Стратеггю високих технологгй» [7], де «вгдкриття но-вих лгкгв» визначено серед пргоритетгв. Для !х досяг-нення у 2018 р. федеральним урядом було асигновано 6,44 млрд евро (2017 р. - 6,14 млрд евро). У 2019 р. Федеральне мгнгстерство економгки та енергетики почало реалгзацгю «Нацюнально! промислово! стратеги 2030. Стратеггчнг кергвнг принципи для нгмець-ко! та европейсько! промислово! полгтики» [8], де хгмгчна, включаючи фармацевтичну, промисловгсть також е пргоритетом.
Одним гз найбГльш розповсюджених механгзмгв сприяння розбудовг фармацевтичних виробництв е допомога на дослгдження, розробки та гнновацГ!. Як зазначено в роботг [9], бврокомгсгя на користь поши-рення цього механгзму наводить такг аргументи: + по-перше, метою науково-технгчно! полгтики 6С, вгдповгдно до Стати 179 Договору, е змгцнення науково-технологгчного базису та створення сприятливих умов для розвитку конкурентоспроможностг, у тому числг про-мисловостг;
+ по-друге, Стратеггею «бвропа 2020» визначе-но, що дослгдження г розробки (ДгР) та гнно-вацг! е ключовим фактором досягнення цглей розумного, сталого та всеосяжного зростання.
Зггдно з Регламентом [6] державна допомога на ДгР та гнновацг! спрямовуеться для вгдшкодування суб'ектам господарювання витрат, пов'язаних гз за-значеною дгяльнгстю, зокрема витрат на реалгзацгю
проекйв з: фундаментальних дослiджень (fundamental research), промислових доЫджень (industrial research), експериментальних розробок (experimental development), а також на оргашзащю досл^жень та по-ширення знань (research and knowledge-dissemination organization). Допомога може покривати вартшть об-ладнання; витрати на будiвлi та землю, як викорис-товуються для реалiзацГi проекту; витрати на патен-ти, на консультацшш послуги тощо.
На практищ уряди краiн надають таку допомогу суб'ектам господарювання як на нащональному, так i на регiональному рiвнi.
Наприклад, у Нiмеччинi для полегшення доступу МСП до фшансування ДiР Федеральне мШстер-ство освiти i науки започаткувало загальнодержав-ну Програму «¡нновацшш МСП» (KMU-innovative), у рамках яко! у 2007 р. було створено окремий на-прям для розвитку бютехнологш - «KMU-innovative: Biotechnologie-BioChance», серед ключових бене-фiцiарiв яко! - фармацевтичнi компани. За 10 роив шдтримку отримали близько 260 шдив1дуальних i спiльних досл^дницьких проектiв, на реалiзацiю яких спрямована допомога в розмiрi 230 млн евро [10].
3 разком шдтримки технолопчного розвитку фармацевтичних виробникiв на регюнальному рiвнi е Баварська програма з просування про-ектiв дослiджень i розробок в галузi бiотехнологiй та генно! iнженерií (Forschungsprogramm «Bio- und Gentechnologie» - BayBIO). Уряд БаварГ! за згоди бвроко-мiсi! запустив !"! ще у 1999 р. Програма фшансуеться з бюджету Бавари та керуеться Баварським мШстер-ством економiки, регiонального розвитку та енергетики. BayBIO шдтримуе лише спкьш проекти, якГ реалiзуються в щГльнГй спiвпрацi бiзнесу та дослГд-ницьких установ. УспГх програми спонукав до !! про-лонгацц [11]. Бюджет програми становив 6 млн евро на рГк. Для науково-дослтдних проектiв штенсив-нГсть державно! допомоги була на рГвш 50% для фундаментальних i промислових досл^жень та на рГвнГ 35% (25% + 10% надбавка для МСП) - для експериментальних розробок. З огляду на досягнення в ходГ реалiзацii програми, у 2014 р. скоригували напрями фшансування: покриття видатшв на фундаменталь-ш досл1дження вже на передбачено, а на промисловГ досл^ження держава надае допомогу в розмГрГ 50% вартосй, на експериментальнi - 35% (25% + 10% надбавка до МСП), технiко-економiчне обгрунтування -50%, шновацшна допомога для МСП - 50% [12]. Зараз щорГчний бюджет програми становить 2,3 млн евро. Допомога надаеться у виглядГ прямого гранту або/ та субсиди на процентну ставку. Серед ключових бе-нефiцiарiв - фармацевтичш компани з обов'язковим розташуванням чи постГйним представництвом у Бавари, як реалiзують проекти в галузi технологи бю-логГчних процесiв, технiчних ферментiв i бiокаталiза-торГв, нових бiоматерiалiв тощо.
Поряд з програмами шдтримки доЫджень дь ють програми пiдтримки iнновацiй.
На федеральному рiвнi ще у 2008 р. було запущено «Центральну шновацшну програму для МСП» (Zentrales Innovationsprogramm Mittelstand - ZIM) [5]. З того часу за допомогою грантш уряд шдтримав бiльше 3000 проектш, у т. ч. у сферi фармацевтики. У 2020 р. почався новий етап програми з рiчним бюджетом 555 млн евро [13]. Допомога покривае до 50% видатйв МСП на проект, а тим, де зайнято менше 50 оаб, держава компенсуе близько 75% витрат.
Щп
еться, як п
е одним важливим мехашзмом пiдтримки фармацевтичних виробництв е регюналь-.на iнвестицiйна допомога [6]. Вона нада-правило, для початкових швестицш (initial investment) i, зокрема, iнвестицiй на користь ново! економiчноi дiяльностi (initial investment in favor of new economic activity). Мова йде про кашталовкладен-ня в матерiальнi та нематерiальнi активи, повязан з розширенням можливостей шнуючого шдприем-ства, диверсифiкацiею його продукци або змiнами загального виробничого процесу, а також в активи, пов'язанi зi створенням нового шдприемства або ди-версифкащею його дiяльностi.
Тут уряд Шмеччини так само займае активнi по-зици. Федеральне мiнiстерство економiки та енерге-тики надае iнвестицiйну допомогу галузевим компа-нiям (так званш комерцiйнiй економiцi - gewerbliche Wirtschaft) у рамках реалiзацii програми «Покращен-ня регiональноi економiчноi структури» (GRW). Ii бюджет на 2020 р. становить 600 млн евро (сткьки ж було минулого року) [14].
Програма GRW була запущена ще в 1969 р. як в^дпов^ь на падшня ГМК у Зах^нш Шмеччиш. У 1998 р. ii iнструменти були скоригованi (це - пря-мi субсидй, субсидй на в^дсоткову ставку та надання гарантш) i визначено новi прiоритети - швестицшне сприяння промисловостi в частит будiвництва, роз-ширення, перетворення або рацiоналiзацii бiзнесу та посилення конкурентоспроможносп компанiй. У пе-рiод з 1995 по 2014 рр. загальне фшансування в рамках GRW становило близько 41 млрд евро (з федерального та земельних бюджепв), з яких близько 70% спрямовано як сшвшвестици комерцшнш економщ. У цш програмi акцент зроблено на велик компани (бiльш шж 250 спiвробiтникiв i рiчним оборотом по-над 50 млн евро). З 2000 р. таи фiрми отримали 48% наданих швестицшних гранпв. Це обумовлено тим, що велик компани вiдiграють ключову структурую-чу роль у регюнальнш економiцi та на ринку пращ, а також здатш взяти на себе ризики проведення ДiР, створення нових брендiв i виведення на ринок шно-вацiйних продуктiв [15]. У 2014 р. стартував черговий етап програми, який триватиме до кшця 2020 р.
У рамках GRW найактивншими в частиш шдтримки фармацевтично1 промисловосп на мiсцевому
рiвнi е Берлш, Саксонiя-Ангальт i Тюрiнгiя. Найпо-тужнiшим е Берлiн, який продукуе 14% фармацевтичних товарiв Шмеччини. Там розташована компанiя Berlin-Chemie - одна з «великоi четвiрки», до яко!' належать також Bayer, Pfizer та SanofiAventis. Компа-нiею з 1992 р. володiе iталiйська Menarini Group, яка на виробничих майданчиках в Адлерсхофi та Брицi в БерлШ продукуе твердi лiкарськi форми, р^дини, супозитори, а також розчини для шфузш. Цi вироб-ничi потужносп повнiстю модернiзованi за вищими технологiчними стандартами завдяки отриманiй до-помозi в рамках програми GRW. У 2016 р. у BerlinChemie AG завершився черговий проект iз розвитку виробництва вартiстю 9,7 млн евро, який за допомогою GRW дозволив збкьшити робочi мiсця до 903.
У землi Саксонiя-Ангальт на пiдтримку ви-робниюв фармацевтично1 продукци протягом 20102014 рр. у рамках GRW було швестовано 219,5 млн евро, 39 млн евро будо надано бiзнесу у вшл^ гран-тiв на реалiзацiю 15 проектiв. У землi Тюрiнгiя в за-значений перюд було профiнансовано 7 проектiв, загальне швестування - 166,1 млн евро, з яких гранти склали 30,6 млн евро.
У звт «Значущкть та ефективнiсть стимулю-вання великих пiдприемств за рахунок промислово1 iнвестицiйноi субсидИ в рамках сшльного завдання «Полiпшення регiональноi економiчноi структури» [16] зазначаеться, що за шдсумками 10 рокiв реалiза-ци програми GRW у дотацiйних компашях кiлькiсть робочих мiсць зростала на 3,3% у рш, а з урахуван-ням «сумiжникiв» - зайняпсть збiльшилася на 9%. Дотацй мали значний «ефект залучення» (crowding in effect), але вш залежав в^д розмiру бенефiцiарiв: 1 евро з бюджету великим, орiентованим на експорт компа-нiям стимулювало !'х швестувати в розвиток близько 7 евро; для невеликих компанш спiввiдношення становило 1: 4.
Сл^ зазначити, що поряд iз «класичними» ме-ханiзмами допомоги Нiмеччина використовуе й «особливЬ пiдходи у критичних ситуацiях. Так, щоб тримати пiд контролем додатковi витрати на лiкарськi засоби шсля свiтовоi фiнансовоi кризи, парламент краши ухвалив рiшення «заморозити» цши на рiвнi 2009 р. Було введено обов'язкову знижку для виробниюв у розмiрi 16% на деяш фармацевтичнi препарати, що вiдпускаються за рецептом, яш були проданi державним медичним фондам i приватним медичним страховим компашям у перiод з 1 серпня 2010 р. по 31 грудня 2013 р. [17]. З 1 квита 2014 р. для захищених патентом лшв без фiксованоi суми знижку скоротили до 7% в^д продажноi цiни фарма-цевтичноi компанИ; для лiкiв без патенту з тим самим активним iнгредiентом - до 6%.
Проте, запроваджуючи знижки, уряд Шмеччини подбав i про компенсаци для тих фармацевтичних виробнишв, чия фшансова життездатнiсть у резуль-
тай обов'язково! знижки виявилася пiд загрозою. 6в-ропейська комiсiя дала згоду на захд «Передбачена допомога шмецьким фармацевтичним компанiям, що мають фiнансовi труднощi через надання знижок» (Herstellerrabatt bei Pharmaunternehmen) з 2015 по 2018 рр. у розмiрi 20,7 млн евро [18].
Розглядаючи цей випадок допомоги, Комiсiя ви-
знала, що вiн вiдповiдае статт 107 (3) (с) Договору про функцюнування бвропейського Союзу, яка передбачае, що «допомога для сприяння розвитку певно! економiчноi дiяльностi або певних економiчних зон, де така допомога не робить негативного впливу на торговi умови в тш мiрi, в якш це суперечить за-гальним штересам», констатувавши, що така допомога е сумшною з внутршшм ринком, адже мае на мей задоволення сусп1льних iнтересiв, а саме: скорочення витрат на охорону здоров'я. Це ршення е позитивним сигналом для кра!н, що бажають створити аналопчш механiзми захисту i споживачiв, i виробникiв. Воно та-кож показуе, що можна об'еднати скорочення держав-них витрат на охорону здоров'я, не шддаючи небезпецi нацiональну фармацевтичну промисловшть [19].
Федеральне мiнiстерство охорони здоров'я Hi-меччини офiцiйно заявило, що «мораторш цiни буде продовжений у зв'язку з подальшими заходами у фар-мацевтичному секторi до 31 грудня 2022 р., оскiльки вш довiв свою ефективнiсть у пом'якшенш тенденци зростання витрат у фармацевтичному секторЬ [20]. За оцiнками експерпв, якщо цiни на лiки не стриму-вати штучно, це може призвести до щорiчних додат-кових витрат у системi соцiального забезпечення в розмiрi вiд 1,5 до 2 млрд евро [21].
Ще одним шструментом пiдтримки та захисту нащональних фармацевтичних виробникiв е система публiчних закупiвель.
У нiмецькому законодавствi окрема увага при-д1ляеться закупiвлi iнновацiйних товарiв i послуг. Осшльки в Hiмеччинi федеральний уряд, а також уряди земель активно надають шдтримку через ш-ституцiйне та проектне фiнансування [5, с. 355-375], очевидно, що в закушвлях товарiв i послуг нащональ-нi господарюкш суб'екти, що здiйснюють шновацш-ну дiяльнiсть, мають переваги.
У Шмеччиш законодавчо визначено жорсткi вимоги до учасниюв тендерiв, зокрема щодо !хньо! квалiфiкацii та дозволу на практику, в^дпов1дно до яких замовник може вимагати в^д виконавця довести його приналежшсть до професiйного реестру кра!-ни, а також наявнiсть дозволу або тдтвердження, що вони е членами конкретно! професшно! органiзацií. Велика увага в тендерних документацiях придкяеть-ся якiсним, екологiчним, соцiальним та шновацшним критерiям. Замовник розглядае техшчну цiннiсть, ес-тетику, доступнiсть виконання, особливо для людей з обмеженими можливостями, а також наявшсть об-слуговування кллентш, умови доставки тощо.
Уряд Великобританг! ще у 2003 р. гнгцгював роз-слгдування щодо упередженостг до британських ви-робникгв поргвняно з мгсцевими виробниками при публгчних закупгвлях в 6С. В оглядг [22] було вказано, що е численнг приклади дискримгнацг! та явного по-рушення закону про публгчнг закупгвлг единого ринку, але бгльшгсть гз них анекдотичнг та важко пгддаються оскарженню. Проблеми вбачаються у так званих «сг-рих зонах», де замовники формально дотримуються правила единого ринку, але все ж таки надають перевагу мгсцевим компангям.
Якщо рангше пгдтримка нацгональних виробни-кгв через публгчнг закупгвлг була бгльш завуа-льованою, сьогоднг вона набувае вгдкритостг. Як зазначено в матергалг [23], на початку 2019 р. Федеральний союз нгмецько! промисловостг (BDI), що представляе гнтереси понад 100 тис. компангй 40 га-лузей, у числг яких - фармацевтичнг виробники, звер-нувся до влади ФРН з проханням про допомогу через «системну конкуренцгею» мгж вгдкритою економгкою 6С г економгкою КНР, де домгнують держкомпанг!, якг дотуються з бюджету. BDI запропонував уряду 54 заходи щодо виправлення ситуацг!, серед яких - бгльш ретельно пгдходити до публгчних закупгвель г процедур !х проведення. Промисловцг вимагали включити механгзми, якг дозволять запобггти демпгнгу в держ-закупгвлях, оск1льки через низькг цгни на китайськг товари вгдбуваеться спотворення конкуренцг!. Серед гншого, BDI рекомендуе бгльш жорстко використову-вати екологгчнг та соцгальнг стандарти в числг критерий тендерно! документации
Аналоггчнг кроки гз захисту та пгдтримки нацго-нальних виробникгв простежуються в гнших кра!нах. Для того, щоб посилити внесок нецгнових критерг!в при публгчних закупгвлях, Польща у 2019 р. внесла змгни до закону [24]. Його стаття 91 (2а) тепер перед-бачае, що у критергях оцгнки пропозицгй питома вага цгнового критергю не може бути нижчою, нгж 60%, що пгдсилило вагу соцгальних та гнновацгйних аспектгв г розширило можливостг замовника надати перевагу польським виробникам.
Бгльш радикальнг заходи вживае уряд Туреччи-ни [25]. Хоча кра!на пгдписала Угоду про асоцгацгю з 6С ще у 1960-х рр., вона дотепер не приедналася до Угоди Свгтово! оргашзаци торггвлг про публгчнг заку-пгвлг (WTO GPA) (на вгдмгну вгд Укра!ни, яка пгдпи-сала таку угоду у 2015 р.). Це дозволяе Туреччинг за-конодавчо встановити цгновг преференцг! нацгональ-ним виробникам, зокрема понижуючий коефгцгент 15% при закупгвлях продукци, у т. ч. фармацевтично!, яка мае Сертифгкат товару мгсцевого походження (Domestic Goods Certificate) г вироблена компангею, що мае Сертифгкат промислово! реестрацг! в Ту-реччинг (Industry Registration Certificate). Отриман-ня сертифгкату передбачае проведення експертизи, в рамках яко! уповноваженг фахгвцг ви!жджають на
шдприемство, щоб оцiнити його виробничий потен-цiал i пiдтвердити piBeHb локалiзащ! виробництва товару на територи кра!ни, який мае бути не менше 51%.
ВИСНОВКИ
Очевидно, що пiд тиском нових потужних грав-цiв свiтового ринку - Китаю, 1нди, Бразили - евро-пейськi кра1ни активнiше використовують механiзми шдтримки нацiональних виробникiв, а керiвництво 6С розглядае можливiсть реформи законодавства про державну допомогу та конкуренщю в контекст ново! промислово! полiтики.
Як показало досл^дження, завдяки системному шдходу федерального уряду Нiмеччини в шднесен-нi нацiонального фармацевтичного виробництва (як у частиш стимулювання пропозици шновацш, так i заохочення попиту на шновацшш товари), додана вартiсть сектора щорiчно зростае i у 2018 р. досягла шторичного максимуму - 38 млрд дол. Згадаш вище Польща i Туреччина, наслiдуючи приклад Шмеччини, показали серед европейських кра!н найбiльшi темпи зростання додано! вартост фармацевтики - в^дпо-вiдно 2,8 та 6,8 разу (2018 р. порiвняно iз 2002 р.). Така тенденщя сприяе економiчнiй стабiльностi та нащо-нальнiй безпецi цих кра!н.
Ураховуючи викладене вище, в УкраМ задля прискорення ендогенiзацii економiчного роз-витку через розбудову нацiональних високо-технологiчних фармацевтичних виробництв i сумiж-них секторiв рекомендуеться здiйснити таи заходи:
1. У «СтратегИ розвитку сфери шновацшно! дь яльностi на перюд до 2030 року» необх^дно визначи-ти прiоритети, серед яких - хiмiчнi та бiологiчнi технологи для фармацевтичного виробництва, а також ключовi технологш, що розвиваються (Key Enabling Technologies).
2. Розробити стратегш розвитку промисло-востi на шновацшних засадах до 2030 р., де серед прюритепв визначити хiмiчне та фармацевтичне виробництво; поряд iз регiональними та горизон-тальними заходами промислово! полiтики визначити секторальнi програми розбудови промислових «ло-комотивiв» економiчного зростання, зокрема фарма-цевтичного виробництва.
3. Щдготувати проект Постанови Кабiнету Mi-нiстрiв Укра1ни «Про затвердження критерив оцшки допустимостi державно! допомоги суб'ектам госпо-дарювання, що здiйснюють виробництво основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних пре-паратiв (Розд1л 21 КВЕД-2010)», в^дпов^дно до пп. 8 Статтi 6 [26], що визначае допустимкть державно! допомоги на шдтримку окремих галузей економши.
4. Розробити Стратегiю розвитку фармацевтичного виробництва Укра!ни до 2030 р.
5. Розробити п'ятирiчну Програму та план за-ходiв на реалiзацiю Стратеги розвитку фармацевтичного виробництва Укра!ни.
6. Розробити бюджетш програми пiдтримки фармацевтичного виробництва Украши [27].
7. 1мплементувати досв^д Нiмеччини щодо регулювання цiн на окремi лiкарськi засоби з метою скорочення державних видаткiв на охорону здоров'я з одночасним в^дшкодуванням виробникам збитшв, якi були отриманi через це регулювання та привели до скрутного становища i браку власних ресурав, необ-х^дних для шновацш та подальшого розвитку. Це дозволить реалiзовувати програму доступних лшв без шкоди нацiональнiй фармацевтичнiй промисловосп.
8. Розробити проект Закону Украши «Про вне-сення змiн до Закону Украши "Про публiчнi закушв-л"» у частинi сприяння закупкам шновацшних това-рiв i послуг, у т. ч. у фармацевтичних, а також iмпле-ментацГ! в систему публiчних закупiвель Укра!ни про-цедури «iнновацiйного партнерства», визначеного у Статт 31 Директиви 2014/24/6С, яка повинна бути iмплементована в рамках Угоди про асощацш мiж Украшою та бвропейським Союзом.
9. Розробити проект Закону Украши «Про вне-сення змш до Закону Украши "Про публiчнi закушв-Ai"» за прикладом Польщ^ у частинi зменшення пи-томо! ваги цiнового критерго iз теперiшнiх 70 до 60% та запровадження критерив якостi та шдсилюючи со-цiальнi й шновацшш аспекти.
10. Запровадити за прикладом Туреччини Сер-тифжат промислово! реестраци в Украïнi та Сертифь кат товару мiсцевого походження для !х продукцй', якi видаватиме центральний орган виконавчо! влади, що формуе та реалiзуе промислову полiтику.
11. Розробити проект Закону Украши «Про вне-сення змш до Закону Украши "Про публiчнi закушв-лГ» в частиш запровадження цшових преференцiй у розмiрi 15% при закупiвлях продукцй', яка матиме Сертифшат товару мшцевого походження.
Bирiшення проблем фармацевтично! галузi
Укра!ни та прискорення економiчного зрос-
тання через запровадження зазначених вище та шших механiзмiв державно! допомоги, стимулювання та здорового протекцюшзму потребують по-лiтичноï волi, виконавчо! дисциплши та монiторингу отриманих результапв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Pharmaceutical Industry: A Strategic Sector for the European Economy / European Commission. Commission Staff Working Document, SWD (2014) 216 final/2. 25 p. URL: https://webcache.googleusercontent.com/searc h?q=cache:xfPDNHF4iwcJ:https://ec.europa.eu/docs-room/documents/7649/attachments/1/translations/ en/renditions/native+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
2. European Council meeting (21 and 22 March 2019) -Conclusions. Brussels, 22 March 2019. URL: https:// www.consilium.europa.eu/media/38789/22-euco-final-conclusions-en.pdf
3. A Union that strives for more. My agenda for Europe / By candidate for President of the European Commission Ursula von der Leyen. Political guidelines for the next European Commission 2019-2024. URL: https:// www.europarl.europa.eu/resources/library/media/20 190716RES57231/20190716RES57231.pdf
4. Mission letter Stella Kyriakides, Commissioner-designate for Health Brussels, 10 September 2019. URL: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/ files/mission-letter-stella-kyriakides_en.pdf
5. Салiхова О. Б. Високотехнолопчш виробництва: вщ методологи оцшки до пщнесення в УкраТ'ш : моно-графiя. КиТв, 2012. 624 с.
6. European Commission. Commission Regulation (EU) No. 651/2014 of 17 June 2014 declaring certain categories of aid compatible with the internal market in application of Articles 107 and 108 of the Treaty Text with EEA relevance. URL: https://eur-lex.eu-ropa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ .L_.2014.187.01.0001.01.ENG
7. Die neue Hightech-Strategie Innovationen für Deutschland. URL: https://www.bmbf.de/upload_ filestore/pub_hts/HTS_Broschure_Web.pdf
8. Nationale Industriestrategie 2030 Strategische. Leitlinien für eine deutsche und europäische Industriepolitik. URL: https://www.bmwi.de/Redaktion/DE/Publika-tionen/Industrie/nationale-industriestrategie-2030. html
9. Гиршфельд А., Салихова Е. Вредит ли бизнесу господдержка // Левый берег. 21 ноября 2018 г. URL: https://lb.ua/economics/2018/11/21/412912_vredit_ li_biznesu_gospodderzhka.html
10. Innovation durch Biotechnologie. Zehn Jahre KMU-innovativ: Biotechnologie - BioChance. URL: https:// www.bmbf.de/upload_filestore/pub/Innovation_ durch_Biotechnologie.pdf
11. Staatliche Beihilfe N 528/2007 - Deutschland. Verlängeä rung und Änderung der Beihilferegelung N 372/1999 -Arbeitsgrundsätze zur Förderung von Forschungs- und Entwicklungsvorhaben auf dem Gebiet der Bio- und Gentechnologie - BayBIO. Brüssel, den 12.XII.2007. K(2007)6462. URL: https://ec.europa.eu/competition/ state_aid/cases/221993/221993_1153978_26_2.pdf
12. Information communicated by Member States res garding State aid granted under Commission Regulation (EU) No. 651/2014 of 17 June 2014. URL: https://ec.europa.eu/competition/state_aid/cas-es/278386/278386_2043015_11_1.pdf
13. Neufassung der Richtlinie "Zentrales Innovationspros gramm Mittelstand (ZIM)" - Kerninhalte. URL: https:// www.bmwi.de/Redaktion/DE/Downloads/M-O/neue-richtlinie-zentrales-innovationsprogramm-mittel-stand-zim.pdf?_blob=publicationFile&v=6
14. Bundeshaushalt 2020. Einzelplan 09. Bundesministerium für Wirtschaft und Energie. URL: https://www. bmwi.de/Redaktion/DE/Downloads/H/haushalt-bm-wi-2020-eckpunkte.pdf?_blob=publicationFile&v=8
15. Regionalpolitischer Bericht der Bund-Länder-Gemeinschaftsaufgabe „Verbesserung der regionalen Wirtschaftsstruktur". 2016. URL: https://www.bmwi.de/ Redaktion/DE/Publikationen/Wirtschaft/regionalpoli-tischer-bericht-bund-laender-gemeinschaftsaufgabe-verbesserung-regionale-wirtschaftsstruktur-2016. pdf?_blob=publicationFile&v=4
16. Bade F.-J. Bedeutung und Wirksamkeit der Förderung größerer Unternehmen durch den gewerblichen In-vestitionszuschuss im Rahmen der Gemeinschaftsaufgabe „Verbesserung der regionalen Wirtschaftsstruktur" (GRW). URL: https://www.bmwi.de/Redaktion/DE/ Publikationen/Wirtschaft/grw-folgestudie-tu-dort-mund.pdf?_blob=publicationFile&v=3
17. State aid SA.34881 (2013/C) (ex 2013/NN) (ex 2012/CP) -Germany Alleged aid to German pharmaceutical companies in financial difficulties through the exemption from mandatory rebates. Brussels, 24.07.2013 C(2013) 4775 final. URL: https://ec.europa.eu/competition/ state_aid/cases/249522/249522_1452631_13_2.pdf
18. Commission decision of 27.03.2015 on the Aid scheme Aid to German pharmaceutical companies in financial difficulties through the exemptions from mandatory rebates SA.34881 (2013/C) (ex 2013/NN) (ex 2012/ CP). URL: https://ec.europa.eu/competition/state_aid/ cases/249522/249522_1646264_383_2.pdf
19. State aid SA.34881 (2013/C) (ex 2013/NN) (ex 2012/ CP) - Germany Alleged aid to German pharmaceutical companies in financial difficulties through the exemption from mandatory rebates. URL: https://ec.europa.eu/competition/state_aid/cas-es/249522/249522_1452631_13_2.pdf
20. Preismoratorium für Arzneimittel. URL: https://www. bundesgesundheitsministerium.de/preismoratorium. html
21. Wenzl M., Paris V. Pharmaceutical reimbursement and pricing in Germany. OECD. June 2018. URL: https:// www.oecd.org/health/health-systems/Pharmaceuti-cal-Reimbursement-and-Pricing-in-Germany.pdf
22. Wood Review. Investigating UK business experiences of competing for public contracts in other EU countries / by Alan Wood supported by the Office of Government Commerce November 2004. URL: https:// www.bipsolutions.com/docstore/pdf/8756.pdf
23. Гиршфельд А., Салихова Е. Любить по-немецки // Левый берег. 29 октября 2019 г. URL: https://lb.ua/ economics/ 2019/10/29/440825_lyubit_ponemetski. html
24. Ustawa Prawo zamöwien publicznych z dnia 29 styczt nia 2004 r. (Dz. U. z 2004 Nr 19 poz. 177, opracowane na podstawie: t. j. Dz. U. z 2018 r. poz. 1986, 2215 z 2019 r. poz. 53). URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap. nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20040190177
25. Гиршфельд А. Гамбит османского тигра // Левый берег. 27 февраля 2018. URL: https://ukr.lb.ua/blog/ anatoliy_girshfeld/391344_gambit_osmanskogo_ tigra.html
26. Закон УкраТни «Про державну допомогу суб'ектам господарювання» вщ 1 липня 2014 р. № 1555-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1555-18
27. Салiхова O. Б., Крехiвський О. В. Новий мехашзм державноТ пщтримки технолопчних шновацм для розвитку промисловосл. Статистика Украни. 2018. № 2. C. 30-35.
DOI: 10.31767/su.2(81)2018.02.04
REFERENCES
"A Union that strives for more. My agenda for Europe". Political guidelines for the next European Commission
E?
CQ О О
О
CL О
<c
CO
<
о
Ш
E? cq o o
o
Q_
O <
CO
<
s
w
2019-2024. https://www.europarl.europa.eu/ resources/library/media/20190716RES57231/201907 16RES57231.pdf "Bundeshaushalt 2020. Einzelplan 09. Bundesministerium fur Wirtschaft und Energie". https://www.bmwi.de/Re-daktion/DE/Downloads/H/haushalt-bmwi-2020-eck-
punkte.pdf?_blob=publicationFile&v=8
Bade, F.-J. "Bedeutung und Wirksamkeit der Forderung grosserer Unternehmen durch den gewerblichen In-vestitionszuschuss im Rahmen der Gemeinschaftsaufgabe „Verbesserung der regionalen Wirtschaftsstruktur" (GRW)". https://www.bmwi.de/Redaktion/DE/Pu-blikationen/Wirtschaft/grw-folgestudie-tu-dortmund.
pdf?_blob=publicationFile&v=3
"Commission decision of 27.03.2015 on the Aid scheme Aid to German pharmaceutical companies in financial difficulties through the exemptions from mandatory rebates SA. 34881 (2013/C) (ex 2013/NN) (ex 2012/ CP)". https://ec.europa.eu/competition/state_aid/cas-es/249522/249522_1646264_383_2.pdf "Die neue Hightech-Strategie Innovationen fur Deutschland". https://www.bmbf.de/upload_filestore/pub_ hts/HTS_Broschure_Web.pdf "European Commission. Commission Regulation (EU) No. 651/2014 of 17 June 2014 declaring certain categories of aid compatible with the internal market in application of Articles 107 and 108 of the Treaty Text with EEA relevance". https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=uriserv%3A0J.L_.2014.187.01.0001.01. ENG
"European Council meeting (21 and 22 March 2019) - Conclusions. Brussels, 22 March 2019". https://www.con-silium.europa.eu/media/38789/22-euco-final-conclu-sions-en.pdf
Girshfeld, A. "Gambit osmanskogo tigra" [Gambit of the Ottoman Tiger]. Levyy bereg. 2018. https://ukr.lb.ua/ blog/anatoliy_girshfeld/391344_gambit_osmansk-ogo_tigra.html Girshfeld, A., and Salikhova, Ye. "Lyubit po-nemetski" [Love in German]. Levyy bereg. 2019. https://lb.ua/econom-ics/2019/10/29/440825_lyubit_ponemetski.html Girshfeld, A., and Salikhova, Ye. "Vredit li biznesu gos-podderzhka" [Does State Support Harm Business]. Levyy bereg. 2018. https://lb.ua/econom-ics/2018/11/21/412912_vredit_li_biznesu_gospod-derzhka.html
"Information communicated by Member States regarding State aid granted under Commission Regulation (EU) No. 651/2014 of 17 June 2014". https:// ec.europa.eu/competition/state_aid/cases/ 278386/278386_2043015_11_1.pdf "Innovation durch Biotechnologie. Zehn Jahre KMU-in-novativ: Biotechnologie - BioChance". https://www. bmbf.de/upload_filestore/pub/Innovation_durch_ Biotechnologie.pdf [Legal Act of Ukraine] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/1555-18 "Mission letter Stella Kyriakides, Commissioner-designate for Health Brussels, 10 September 2019". https:// ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/ mission-letter-stella-kyriakides_en.pdf "Nationale Industriestrategie 2030 Strategische. Leitlinien fur eine deutsche und europaische Industriepolitik". https://www.bmwi.de/Redaktion/DE/Publikationen/ Industrie/nationale-industriestrategie-2030.html
"Neufassung der Richtlinie "Zentrales Innovationsprogramm Mittelstand (ZIM)" - Kerninhalte". https://www. bmwi.de/Redaktion/DE/Downloads/M-O/neue-richt-linie-zentrales-innovationsprogramm-mittelstand-
zim.pdf?_blob=publicationFile&v=6
"Pharmaceutical Industry: A Strategic Sector for the European Economy". European Commission. Commission Staff Working Document, SWD (2014). https:// webcache.googleusercontent.com/search?q=cache: xfPDNHF4iwcJ:https://ec.europa.eu/docsroom/docu-ments/7649/attachments/1/translations/en/rendi-tions/native+&cd=3&hl=ru&ct=clnk&gl=ua "Preismoratorium fur Arzneimittel". https://www.bundes-
gesundheitsministerium.de/preismoratorium.html "Regionalpolitischer Bericht der Bund-Lander-Gemeinschaftsaufgabe „Verbesserung der regionalen Wirtschaftsstruktur". 2016. https://www.bmwi.de/ Redaktion/DE/Publikationen/Wirtschaft/regionalpo-litischer-bericht-bund-laender-gemeinschaftsaufga-be-verbesserung-regionale-wirtschaftsstruktur-2016.
pdf?_blob=publicationFile&v=4
"Staatliche Beihilfe No. 528/2007 - Deutschland. Verlange-rung und Anderung der Beihilferegelung No. 372/1999 -Arbeitsgrundsatze zur Forderung von Forschungs- und Entwicklungsvorhaben auf dem Gebiet der Bio- und Gentechnologie - BayBIO. Brussel, den 12. XII. 2007. K (2007)6462". https://ec.europa.eu/competition/state_ aid/cases/221993/221993_1153978_26_2.pdf "State aid SA. 34881 (2013/C) (ex 2013/NN) (ex 2012/CP) -Germany Alleged aid to German pharmaceutical companies in financial difficulties through the exemption from mandatory rebates. Brussels, 24.07.2013 C (2013) 4775 final". https://ec.europa.eu/competition/state_ aid/cases/249522/249522_1452631_13_2.pdf "State aid SA. 34881 (2013/C) (ex 2013/NN) (ex 2012/ CP) - Germany Alleged aid to German pharmaceutical companies in financial difficulties through the exemption from mandatory rebates". https:// ec.europa.eu/competition/state_aid/cases/ 249522/249522_1452631_13_2.pdf Salikhova, 0. B. Vysokotekhnolohichni vyrobnytstva: vid metodolohii otsinky do pidnesennia v Ukraini [Hightech Industries: From Assessment Methodology to Growth in Ukraine]. Kyiv, 2012. Salikhova, 0. B., and Krekhivskyi, 0. V. "Novyi mekhanizm derzhavnoi pidtrymky tekhnolohichnykh innovatsii dlia rozvytku promyslovosti" [A New Mechanism for State Support to Technological Innovation for Industrial Development]. Statystyka Ukrainy, no. 2 (2018): 30-35. DOI: 10.31767/su.2(81)2018.02.04 "Ustawa Prawo zamowien publicznych z dnia 29 stycz-nia 2004 r. (Dz. U. z 2004 Nr 19 poz. 177, opracowa-ne na podstawie: t. j. Dz. U. z 2018 r. poz. 1986, 2215 z 2019 r. poz. 53)". http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/ DocDetails.xsp?id=WDU20040190177 "Wood Review. Investigating UK business experiences of competing for public contracts in other EU countries". Alan Wood supported by the Office of Government Commerce November 2004. https://www.bipsolu-tions.com/docstore/pdf/8756.pdf Wenzl, M., and Paris, V. "Pharmaceutical reimbursement and pricing in Germany". OECD. June 2018. https:// www.oecd.org/health/health-systems/Pharmaceuti-cal-Reimbursement-and-Pricing-in-Germany.pdf
