CC BY
19
ЕКОНОМ1КА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Удк 338(477):504:330.15 JEL Classification: Q56
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВИОСП ВИКОРИОТАННЯ ЕИЕРГЕТИЧИИХ РЕСУРС1В У К0НТЕКСТ1
ПЕРЕХОДУ ДО «ЗЕЛЕНО! ЕК0Н0М1КИ»
® 2019 МЕЛЬНИЧУК I. в.
УДК 338(477):504:330.15 JEL Classification: Q56
Мельничук I. В.
Пщвищення ефективностi використання енергетичних ресурсiв у контекст переходу до «зелено!економши»
Метою cmammi е дотдження тенденцй впровадження 'тструмент'ю i принцитв «зеленоI» економки у рзних кранах £вропи i Украни для тдви-щення ефективностi використання енергоресурав. Окреслено основы! пр'юритети «зеленоI» економши та и вiдмiнностi eid традицйноI, так званоI «коричневоI» економки. Актуальнсть теми доведено з використанням м'жнародних документ'в i угод. Обрано показники для доведення важли-вост'> скорочення використання вичерпних ресурав i зменшення викид'в в атмосферу з метою зниження навантаження на навколишне середовище. Проаналзовано та спрогнозовано показник 'ттенсивност'1 викид'в СО2 (за паритетом кутвельноi спроможност'>) та частки вдновлюваних джерел енергПу структур'> виробництва електроенергиу кранах £вропи i Украни. В результат'> анал'ву вид'шено й описано о^м! iнстuтуцiйнi й економiчнi жтрументи «зеленоI» економки, якi допомогли рзним кранам досягнути устху та зменшити використання традицйних ресурав, замiнuвшu 1х на альтернативтджерела енергПiзб'шьшивши 1хчастку. На основ'>проведенихдослджень виокремлено соцiально-економiчнiнапрями тарекомендацИ для Украни щодо стимулюванняреал'ваци елемент'ю «зеленоI» економки i тдвищення ефективност'> використання енергоресурав. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-200-207
Ключов'1 слова: «зелена» економ'жа, «зелена» енергетика, енергозбереження, альтернативш джерела енергП. Рис.: 2. Б'бл.: 14.
Мельничук 1ванна Василвна - кандидат економiчнuх наук, доцент кафедри економки тдприемства, 1вано-Франювський нацональний техтчний
ушверситет нафти i газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франшвськ, 76019, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3425-2575
Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-7162-2017
УДК 338(477):504:330.15 JEL Classification: Q56 Мельничук И. В. Повышение эффективности использования энергетических ресурсов в контексте перехода к «зеленой экономики»
Целью статьи является исследование тенденций внедрения инструментов и принципов «зеленой» экономики в разных странах Европы и Украины для повышения эффективности использования энергоресурсов. Определены основные приоритеты «зеленой» экономики и ее отличия от традиционной, так называемой «коричневой» экономики. Актуальность темы доказана с использованием международных документов и соглашений. Выбраны показатели для доказательства важности сокращения использования исчерпывающих ресурсов и уменьшения выбросов в атмосферу для уменьшения нагрузки на окружающую среду. В частности, проанализированы и спрогнозированы показатель интенсивности выбросов СО2 (по паритету покупательной способности) и доли возобновляемых источников энергии в структуре производства электроэнергии в странах Европы и Украины. В результате анализа выделены и описаны отдельные институциональные и экономические инструменты «зеленой» экономики, которые помогли различным странам достичь успеха и уменьшить использование традиционных ресурсов, заменив их на альтернативные источники энергии и увеличив их долю. На основе проведенных исследований выделены социально-экономические направления и рекомендации для Украины относительно стимулирования реализации
UDC 338(477):504:330.15 JEL Classification: Q56 Melnychuk I. V. Improving the Energy Efficiency in the Context of the Transition to the Green Economy
The aim of the article is to study the trends in the introduction of tools and principles of the green economy in countries of Europe and Ukraine to improve the efficient energy use. The main priorities of the green economy and its differences from the traditional so-called brown economy are determined. The relevance of the topic is proved using international documents and agreements. There selected indicators to justify the importance of cutting the use of exhaustive resources and reducing emissions to the atmosphere to decrease the burden on the environment. In particular, the indicator of the CO2 intensity (in terms of purchasing power parity) and the share of renewable energy sources in the structure of electricity production in Europe and Ukraine are analyzed and forecast. The analysis allowed to identify and describe institutional and economic tools of the green economy which helped various countries achieve success and cut the use of traditional resources, replacing them with alternative energy sources and increasing the share of the latter. Based on the carried out research, there highlighted social and economic directions and recommendations for Ukraine as regards stimulating the implementation of elements of the green economy and increasing the efficiency of energy use. Keywords: green economy, green energy, energy saving, alternative energy sources.
элементов зеленой экономики и повышения эффективности использования энергоресурсов.
Ключевые слова: «зеленая» экономика, «зеленая» энергетика, энергосбережение, альтернативные источники энергии. Рис.: 2. Библ.: 14.
Мельничук Иванна Васильевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (ул. Карпатская, 15, Ивано-Франковск, 76019, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3425-2575 Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-7162-2017
Постановка проблеми. Перех^ до сталого вико-ристання та зменшення залежност економши в^ тради-цшних джерел енерги е важливим фактором и розвитку. Згiдно з даними Всесвiтнього фонду охорони природи потреби людства в природних ресурсах перевищують мож-ливост !х задоволення на 50 % [1], тому, якщо способи господарювання та прiоритети розвитку суспкьства не будуть змшет, до 2050 року для виживання людства необ-х^но буде використовувати ресурси трьох таких планет, як Земля. Стратепчним завданням, зпдно з Енергетичною стратегiю на перюд до 2035 року [2], е виведення держави на рiвень максимально! енергетично! незалежностi. В най-ближчому майбутньому згiдно з цим документом першии етапом «Реформування енергетичного сектору» до 2020 року передбачаеться завершення iмплементащ! Третього енергетичного пакета, що мае дозволити створити повно-цiннi ринки природного газу та електроенергп вiдповiдно до енергетичного законодавства 6С. Також плануеться ре-формувати енергетичт компанп вiдповiдно до зобов'язань Укра!ни у межах Договору про заснування Енергетичного Ствтовариства, збiльшити видобуток газу, знизити енер-гоемнiсть ВВП та здшснювати подальший розвиток ВДЕ. Далi до 2025 року головним фокусом мае бути енергозбе-реження, утримання досягнутих обсяпв видобутку вугле-воднiв i максимальна диверсифiкацiя постачання первин-них енергоресурсiв.
Отже, розвиток в^новлюваних джерел енерги та ефективне 1х використання i iнших енергетичних ресур-сш е одним iз першочергових завдань держави для тдви-щення енергоефективностi, зниження енергоемностi ВВП i скорочення викидiв С02 та витрат енерги. Такiй пiдхiд до використання енергетичних ресурйв обумовлений в кон-текстi «зелено! економiки», що веде до тдвищення добро-буту людей i змiцнення сощально! справедливо™ за одно-часного зниження ризиив для довккля i дефiциту еколо-гiчних ресурсiв [3].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання розвитку концепщ! «зелено!» економiки сьогоднi активно вивчаються i поширюються як на ршш мiжнародних ор-ганiзацiй, нащональних урядiв, так i у колi науковцiв. Зо-крема, загальнi положення розробки засад «зелено!» економши стали предметом дослiдження у документах ООН: ЮНЕП та ЮНДЕСА. ^м того, особливостi формування «зелено!» економши у рiзних кра!нах були предметом ви-вчення таких науковцш, як Едвард Барбье, Моллi Скотт Като, Мшель Коммон, Сiгрiд Стагл, Мiрам Кеннет, 1ндже
Fig.: 2. Bibl.: 14.
Melnychuk Ivanna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Enterprise Economics, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (15 Karpatska Str., Ivano-Frankivsk, 76019, Ukraine)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3425-2575
Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-7162-2017
Ропке, Po6íh Хахнел [4]. Своею чергою, питанням тдвищення ефективност використання енергетичних ресурав у свгговш енергетичнш сферi сьогодт також придкяеться особлива увага на ршш мiжнародних енергетичних органь зацш (ВЕР, МЕА, С1ГРЕ, Секретарiат Енергетично! Хартп iн.), а також кра!н - членш ОЕСР, бвропейського Союзу, а в останнi роки - i Укра!ни. З-помiж наукових робгг, якi мiстять наукову розробку питань щодо розвитку ринку енергоресурав, причин його дисбалансу, аналiзу спожи-вання та виробництва енергоресурсiв, ролi енергетичних ресурсш у загальному розвитку економш Укра!ни, слiд зазначити науковi працi таких вiтчизняних i зарубiжних учених: Б. Коробко, Г. Семенова, С. Маркова, В. Гайдука, А. Дмитрiевського, С. Юрiя, В. Остальського, В. Самохва-лова, М. Юдевича, О. 1ванова, О. Бешти, В. Корсуна, Б. Ма-евського та багатьох iнших. Тому, вивчивши i дославши досвiд кра!н, якi вже маються певнi здобутки у питаннях ефективного використання енергоресурсш у контекст розвитку «зелено!» економiки, можна виокремити можливост адаптацГ! !х позитивного досвгду в Укра!нi.
Метою статтг е дослгдження тенденцш впроваджен-ня гнструментгв i принципГв «зелено!» економши у ргзних кра!нах бвропи й Укра!ш для пiдвищення ефективностi використання енергоресурсш.
Виклад основного MaTepiaAy. «Зелена» економша -напрям в економiчнiй науцi, який сформувався в останш два десятилiття, в межах якого вважають, що економiка е залежним компонентом природного середовища, в якому вона кнуе i е його частиною.
«Зелена» економiка - це протилежтсть так званiй «коричневiй» економщ, яка е традицiйним видом економши з початку епохи iндустрiалiзацГ!. «Коричнева» економша характеризуеться високим вмктом вуглецю, марно-тратством ресурав i соцiальною ексклюзивнiстю. Своею чергою, «зелену» економiку можна охарактеризувати як низьковуглецеву, так i ресурсоефективну та сощально ш-телектуальну (визначення ЮНЕП). Питання енерго- та ре-сурсоефективност заснованi на економп.
Зпдно з Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) зелена економша - це економша, яка при-зводить до тдвищення добробуту людей та змщнення сощально! справедливо™ за одночасного штатного зниження ризикш для навколишнього середовища та дефщиту еколопчних ресурсiв.
бвропейським стратегiчним планом з енергетичних технологш передбачено швидке розроблення ключо-
вих енергетичних технологш на европейському ршш до 2020 року i досягнення трьох стратепчних цiлей: скорочен-ня обсягiв споживання первинно! енерги на 20 %, збкьшен-ня до 20 % частки в^новлюваних джерел енерги в енерге-тичному балансi 6С та зменшення на 20 % обсягш викидiв парникових газiв.
На 22-й Конференцп сторш Рамково! конвенщ! ООН зi змши клiмату у Маракешi у 2016 рощ 47 кра!н свiту при-йняли рiшення перейти на 100 % в^новлювано! енергетики вже до 2050 року.
За словами учено!, громадсько! дiячки, зеленого еко-номiста, представника бвропейського парламенту Молi Скот Като [5], зелена економша вiдрiзняеться вiд домшу-ючо! економiчноl парадигми, яку вткюють полiтики, i ви-кладаеться в университетах так:
■ вона по суп пов'язана з соцiальною справедливк-тю. Для традицшно! економiки економiка благо-получчя - це доповнення, незначна частина дис-циплши, яка лише розглядаеться перифершно;
■ походить вiд еколопчних активiстiв i зелених по-лiтикiв через !хню потребу в цьому, поширюеться знизу вгору i в^ тих, хто будуе стiйку економшу на практицi, а не в^ абстрактних теорiй;
■ не е поки що навчальною дисциплшою в университетах, тому що академiчнi дебати навколо еко-номiки i роль самого унiверситету були охоплеш глобалiзованою економiчною системою, яка е паншною. Мотиваци цiе! системи несушсш з по-сланням зелено! економши - зв^си i напруже-шсть.
Серед основних принципiв «зелено!» економши можна видкити:
■ вiдповiднiсть принципам сталого розвитку;
■ принцип обережност щодо соцiальних наслiдкiв i впливу на навколишне середовище;
■ розумшня високо! цiнностi природного та сощ-ального капiталу, наприклад, за рахунок штерна-лiзацi! зовнiшнiх екологiчних витрат, «зеленого» облшу, оцiнки витрат за перюд усього життевого циклу та полшшення управлшня;
■ ефективнiсть використання ресурйв, стiйке споживання i виробництво.
Як видно з визначення i основних принципов, «зелена» економша - це протилежшсть так званш «коричневiй» економiцi, яка е традицшним видом економiки з початку епохи iндустрiалiзацi!. «Коричнева» економiка означае ви-сокий вмiст вуглецю, марнотратство ресурсш i соцiальну ексклюзивнiсть. Своею чергою, «зелену» економiку можна охарактеризувати як низьковуглецеву, ресурсоефективну i соцiально iнклюзивну (визначення дано шщативою по «зеленiй» економiцi ЮНЕП). Питання енерго- та ресурсо-ефективностi, в^новлювано! енерги е визначальним в «зе-ленiй» економiцi.
Це доводять i мiжнароднi документи. Зокрема, зпд-но зi Стратегiею для захисту кммату до 2050 року, яку роз-робила бврокомгая, викиди парникових газiв у кра!нах бвросоюзу можна скоротити до нуля протягом наступних 30 роив.
У Стратеги описано вгам сценаров розвитку подiй. Два сценарЦ передбачають скорочення викидiв парнико-
вих ra3iB до нуля. Iншi сценари враховують скорочення ви-кидiв на 80-95 %.
Скорочення викидш на 100 % потребуе значних ш-вестицiй: до 290 мкьярдш евро на рш. З iншого боку, кра!-ни 6С могли б заощадити цi кошти на iмпортi енергоносов, на що звернув увагу еврокомiсар.
У документi йдеться про в^мову вiд використання нафти, вуплля i природного газу, пiд час згоряння яких ви-дкяеться вуглекислий газ. Зпдно зi Стратегiею до 2050 року понад половина потреб краш 6С у енерги мае покриватися за допомогою електрики. Для громадян це означае використання електромобшв i часткове опалення помешкань за допомогою струму. Виробництво електроенергп мае в^-буватися на 80 % за допомогою в^новлюваних джерел i на 15 % - за допомогою АЕС [6].
За даними ООН, у 2017 рощ обсяг викидiв вуглекис-лого газу на планет зрк i перевищив 53 игатонни.
Тому наступним кроком у стати е короткий аналiз показниив, якi е прiоритетними для краш 6С з метою зменшення навантаження на еколопчну та сощальну скла-довi по кра!нах бвропи, яи характеризують ефективнiсть використання ресурав i ршень викидiв.
Iнтенсивнiсть викидiв СО2 [7] (за паритетом кут-вельно! спроможностi) е показником, що показуе спшв^-ношення викидш CO2 вiд спалювання палива над валовим внутрiшнiм продуктом (ВВП), який вимiрюеться у доларах США за паритетом кушвельно! спроможностi i вимiрюе викиди СО2 для створення однiеï одинищ ВВП. ВВП ви-ражаеться у постшному валютному курсi та паритет ку-пшельно! спроможностi для усунення впливу iнфляцiï та вiдображення в^мшностей у загальних цiнових рiвнях, та в^ношення споживання енерги до реального ршня еконо-мiчноï дiяльностi.
Використання курав паритету купшельно! спромож-ност для ВВП замiсть обмiнних курав збкьшуе величину ВВП в регюнах з низькою вартiстю життя, а отже, знижуе !х енергетичну штенсившсть. Розмiрнiсть цього показника подаемо в kCO2/$15p - кгС02/$2005 ПКС - кг викидiв CO2 / на один дол. США за паритетом купшельно! спроможнос-тi у щнах 2015 р.
На рис. 1 наведено змшу цього показника за перюд 1990-2017 рр. i проведено прогноз на три наступш роки за допомогою додавання лшш тренду додатка Microsoft Excel. Серед обраних для аналiзу краш бачимо що загальна тен-денщя е позитивна i протягом наступних роив показник збереже тенденщю до зниження. Проте чггко видно, що цей показник по Укра!ш був i залишаеться найвищим серед iнших кра!н, що е негативним явищем. А його спад протягом останшх роив в^буваеться не як наслiдок яисних змiн у iнтенсифiкацiï виробництва, а за рахунок скорочення обсягш виробництва.
Наступним кроком е аналiз частки в^новлюваних джерел енерги у структурi виробництва електроенергп. Цей показник показуе сшвв^ношення мiж виробництвом електроенергп в^новлюваними джерелами енерги (пдро-енерпя, вiтер, геотермальна та сонячна) та загальним виробництвом електроенергп. Також наведено фактичш об-сяги виробництва електроенергп протягом 1990-2017 рр. у таких крашах, як Румушя, Швещя, Нiмеччина, Польща та Укра!на [8].
кСО 2/$2015р 1,600
1,400
1,200
1,000
0,800
0,600
0,400
0,200
0,000
о о
000000000000000
222222222222222222222
Ымеччиина
Шве^я
Польща
Експоненцiальна (Румунiя) Експоненцiальна (УкраТна)
Румунiя УкраТна
Полiномiальна (Нiмеччиина) Експонен^альна (Швецiя) Логарифмiчна (Польща)
Рiк
Рис. 1. Змша та прогноз показника штенсивносп викидiв С02 (за паритетом кушвельноТ спроможносп)
Проаналiзувавши цi показники по рiзних кра!нах, можна сказати, що протягом останнiх роив частка вГднов-люваних джерел енергп зростае, проте рiзними темпами, i !х частки кардинально вiдрiзняються. Зокрема, в №меч-чинi цей показник у 2017 р. становить уже 35 %, у Швеца - майже 55 %, Румушя - близько 38 %, у Польщi - 17 %, а в Укра!ш всього лише 8 %. Проте, якщо в шших кра!нах показник виробництва електроенерги за останш 10 роив переважно зростав, i частка в^новлювальних джерел енер-гГ1 також зростала, що свiдчить про ефективну полiтику держав у сферi переходу до використання альтернативних джерел енергп, то в Укра!ш виробництво енергп скоро-чуеться, що в основному зумовлено скороченням попиту промислових тдприемств через стагнащю промислово'1 галузi [9].
Наприклад, що стосуеться нормативного забезпе-чення розвитку ВДЕ i «зелено'1» енергетики, то в Шмеччиш в Енергетичний Стратег!' до 2050 року (прийнята у 2010 р.) передбачено повну в^мову в!д використання атомно'1 енергп до 2022 року. Реалiзацiя цього плану почалася iз зу-пинення 8 найстарiших АЕС. В^новлюваш джерела енергп визначенi Стратепею як основна складова структури енер-гопостачання кра'1ни у майбутнiй перспектив! Також було розроблено законодавчi мехашзми стимулювання розвитку ВДЕ та енергоефективност!
Цi механiзми прописанi у програмi «Енергетичний перехiд» (Energiewende). [10]. Ця програма може вважа-тись програмою, яка розроблена уже в умовах дотриман-ня принципш «зелено'1» економiки, зокрема, велика увага
прид1ляеться «зеленiй» енергетицi i так званим «зеленим» будинкам.
Також енергетична полiтика Швеца керуеться двома урядовими законами, як були схваленi парламентом Швецп в 2009 роцi. Закон про «1нтегрування ^матично! та енер-гетично'1 полiтики» («Еп integrerad energioch klimatpolitik»J встановлюе амбiцiйнi цiлi щодо впровадження загально'1 мети 20/20/20 6С i, крiм того, запроваджуе нацюнальш нормативи i закони, якi е жорсткшими, нiж пропонуе ев-ропейський уряд.
У рамках штегровано! ^матично! та енергетично'1 полiтики Швецiя запровадила виконання плану дш з в!д-новлювано'1 енергетики.
Вш включае бкьш амбiтнi цгл! для системи зелених сертифiкатiв - збкьшення виробництва на 25 ТВт-год до 2020 року порiвняно з 2002 р., коли система була впроваджена. Швещя також визначила загальнонащ-ональш цiлi з виробництва електроенерги на ВЕС -30 ТВт-год до 2020 р. (20 ТВт-год - наземш, 10 ТВт-год -офшорш) для полегшення процесу планування виробництва на мюцях.
ДосвГд Румунп в енергетичному секторi показуе, що серед альтернативних джерел енергй найбьльшу частку i потенцiал мають вiтроенергетичнi установки. Одним iз основних факторiв, що вплинули на швидке просу-вання в Румуни вироенергетичних технологiй, стало рiшення 6врокомГси в липнГ 2011 р. про введення системи фшансового стимулювання виробниюв «зелено'! енерг!!», а саме вид!лення iнвесторам субси-
Показник 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Показник 70
60 50 40 30 20 10
о'—гчт^ипчог^.сос^о
9999999999000000000000000000
«—«—«—«—«—«—«—«—«—«—г^г^г^г^гчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгчгч
0 Рiк
Частка iнших джерел енерги у виробниц^ електроенергп
Частка
вiдновлюваних джерел енерги у виробницта електроенергп
Виробництво
електроенергп,
террават/год
Румушя
Показник 100%
90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Показник 700
600 500 400 300 200 100
Частка шших джерел енергГГ у виробниц^ електроенергп
Частка
вiдновлюваних джерел енергГГ у виробниц^ електроенергГГ
Виробництво
електроенергГГ,
террават/год
0
№<^<^<^<^<^<^<^<^<^000000000000000000 Р1к
т—т—т—т—т—т—т—т—т—т—ГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧ
Нiмеччина
Показник 100% п
90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Показник гтт 180
160 140 120
-- 100 " [
80 60 40 20
0
9999999999 9999999999
0000000000
Шве^я
гчт^ил^ог^
Частка iнших джерел енергГГ у виробництвi електроенергГГ
Частка
вiдновлюваних джерел енергГГ у виробниц^ електроенергГГ
Виробництво
електроенергГГ,
террават/год
Ик
Рис. 2. Частка вiдновлюваних джерел енергГГ у струк^ виробництва електроенергГГ у рiзних кражах за 1990-2017 рр.
Показник 100%
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
Показник 180
160
140
120
100
80
60
40
20
Частка шших джерел енергп у виробниц^ електроенерги
Частка
вщновлюваних
джерел енергп
у виробниц^
електроенерги
Виробництво
електроенерги,
террават/год
rvim^Lnvo
Ot-rNfO^r^vONOOOiO
9999999999000000000000000000
т—т—т—т—т—т—т—т—т—т—ГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧГЧ
0
Рiк
Показник 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Польща
Показник 350
300
250 200
150 100 50
0
Частка шших джерел енергп у виробницта електроенерги
Частка
вщновлюваних
джерел енергп
у виробницта
електроенерги
Виробництво
електроенерги,
террават/год
ot-tnfo^uivoncooi
9999999999 9999999999
0000000000
Ик
Украша
Рис. 2. Частка вiдновлюваних джерел енергп у CTpyKTypi виробництва електроенерги у рiзних кра'шах за 1990-2017 рр.
дш в po3Mipi 19,5 млрд евро протягом найближчих 15 роюв [11].
Схвалена бврокомшею схема передбачае стимулювання зростання швестицш в цей сектор румун-сько'1 енергетики. Одним i3 способш тдтримки виробництва «зелено'1» електроенерги е видача «зелених сертифь кат1в». Залежно вiд типу бiоенергетики i використано'1 технологи виробники отримують певну кiлькiсть сертифiкатiв за кожен МВт/год вироблено'1 «зелено'1» електроенерги. «Зелеш сертифiкати» е цiнними паперами, яи можна вкь-но продавати незалежно вiд продажу електроенерги на ор-ганiзованому ринку. Сертифiкати купують постачальники та виробники електроенергй для власного кшцевого спо-живання енергп, окремо в^ технологiчних витрат [12].
Схема зелених сертифжапв була насправдi на-стiльки щедрою, що приваблювала також шоземних iнвесторiв i мета 2020 року, яка мала бути викона-на приблизно за 11 роюв, була досягнута лише за
два роки. Проте така швидюсть зростання, а також тривала економiчна та пол^ична криза переконали румунський уряд у тому, що необх^дно зменшити субсидн' на вiдновлювану енергiю [13]. Був прийня-тий закон про обмеження ккькост «зелених» сертифша-тав. Нормативно-правовий акт передбачае, що виробники електроенергй з поновлюваних джерел отримають ткьки частину «зелених» сертифiкатiв, а решту - через три роки.
У Польщi також розроблено мехашзми для тдтрим-ки виробництва електроенерги з поновлюваних джерел. Б1льшгсть зобов'язань щодо купiвлi або виробництва електроенерги з поновлюваних джерел покладаються на енер-гетичнi компанп. Значний акцент зроблено на використан-нi бюпалива. Ще на початку 2007 р. Уряд Польщi прийняв два закони про виробництво бюкомпоненпв та р^кого палива, механiзмiв монiторингу та контролю за яистю тако'1 продукцп. Постачальники бюпалива постшно шфор-мують громадсьисть про новi розробки. Бiовiдходи зi зва-
лищ, очисних споруд i тваринницьких ферм активно пере-робляють на геотермальну енергiю для локальних систем опалення бiльшостi господарств. Використання сонячно! енерги вiдносно незначне. Зр^ка сонячнi панелi викорис-товують для побутового нагрiву води, однак i ^матичш умови та архпектурш традици Польщi не забезпечують значного використання енерги сонця. Проте виробництво бюпалива щороку зростае [14].
Висновки. Вивчаючи досв^ бвропейських кра!н i полiтику 6С загалом, можна стверджувати що !хш дц направлен на розвиток «зелено!» економiки, зокрема: велика увага придiляеться скороченню викидiв у повiтря за рахунок в^мови вiд традицiйних джерел енерги, енергоефек-тивному використанню ресурсш (це декларуеться в енергетичних стратепях рiзних кра!н); в структурi виробництва енерги за останнi роки чпко прослiдковуеться збкьшення альтернативних джерел виробництва енергш. Механiзми, якi стимулюють щ процеси, е рiзноманiтними i мають як переваги, так i недолши, що просл^ковуються пiд час !х ре-алiзацiï, проте у разi '¿х виникнення приймаються поправки чи змши до основних документш, що дозволяе бути гнуч-кими i досягати поставлених стратепчних цiлей, можливо, з затримкою або з нижчими темпами зростання.
Якщо спробувати iмплементувати успшний закор-донний досвiд реалiзацï¿ елементш «зелено!» економiки i тдвищення ефективност використання енергоресурсiв, то можна видкити такi напрями:
■ сформувати остаточний варiант Енергетично! стратегй до 2035 р. i цш, яких реально досягнути, а також органiзацiйно-економiчнi, техшчш меха-нiзми !х досягнення;
■ для тдвищення рiвня ефективност використання енергетичних ресурсiв стимулювати та спонукати !х виробникiв використовувати альтернативш джерела енерги i зменшувати частку традицшних джерел, що приведе до скорочення викидш в по-вггря. Проте, вивчивши досвiд iнших краш, запо-6ггти надприбуткам виробникiв i великому збкь-шенню тарифiв для населення i промисловосп, що е найбкьшими споживачами енергоресурсш;
■ здшснювати енергозбереження у всгх можливих сферах i зменшувати частку викопного палива, за-мiнити його на в^новш джерела енергГ!;
■ використовувати економiчнi iнструменти - «зе-лене» оподаткування, екологiчнi платежi, серти-фiкати (торговГ дозволи) або правила в^пов^аль-носп, «зеленi» субсиди, а також в^мовитися вГд тих су6сидГй, якГ завдають шкоди навколишньому середовищу (дотування цш на викопнГ види пали-ва);
■ сприяти тдвищенню ршня поiнформованостi як населення, так i 6Гзжсу, змшити систему управ-лГння, здiйснювати перюдичний о6мГн досвГдом або добровкьш угоди мГж державними структурами i асощащями приватних тдприемцш («зеле-ш» договори або союзи);
■ розвиток нових технологш, екологiчного туризму дозволяе виршувати транспортнi проблеми, створювати новГ галузi. Наприклад, мультимедiйнi
форми розваг, якi приносять доходи, створюють po6o4i мiсця i ринки без шкоди для навколишнього середовища.
«Зелена економша» - це едина опщя, яка е у свт для подальшого сталого економiчного розвитку. Проте, на думку ЮНЕП, не кнуе будь-якого ушверсального ршення для забезпечення переходу до «зелено! економь ки». Всi заходи повинш бути ув,язанi з характеристиками i природною спадщиною кожно! кра!ни, рiвнем Г! розвитку, ефективнiстю дiяльностi Г! установ, а також характером i масштабами переважаючих дефекпв ринкового ме-ханiзму, секторами, визначеними як прюритетш, цкьови-ми показниками й шшими факторами, специфiчними для конкретно! ситуаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. An Action Agenda for Sustainable development Report for the UN Secretary-General. Published by Sustainable development solution network, 2013. URL: http://unsdsn.org/ files/2013/06/130613-SDSN-An-Action-Agenda-for-Sustainable-Development-FINAL.pdf
2. Енергетична стратепя Укра'Гни до 2035 року: Безпека, енергоефектившсть, конкурентоспроможнкть : Розпоряджен-ня КМУ вiд 18.08.2017 № 605-р. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/ minugol/doccatalog/document?id=245213112
3. Навстречу «зеленой экономике». Пути к устойчивому развитию и искоренению бедности. Доклад ЮНЕП, 2011. 52 с. URL:http://www.unep.org/greeneconomy/portals/88/documents/ ger/ger_synthesis_ru.pdf
4. Чмир О. С., Захаркевич Н. П. «Зелена» економша: сут-ысть, ц^ та базовi принципи. Економ'чний вкникДонбасу. 2013. № 3. C. 54-62. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/ecvd_2013_3_11.pdf
5. Environment and Economy Routledge Introductions to Environment: Environment and Society Texts // Molly Scott Cato Taylor & Francis, 2011. 286 р.
6. Clean Planet for all. A European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy. COM, 2018. 773 р. URL: https://ec.europa.eu/clima/ policies/strategies/2050_en
7. Enerdata, Global Energy Statistical Yearbook 2004-2018, Energy intensity of GDP at constant purchasing power parities (koe/$2015 p). URL: https://yearbook.enerdata.net/
8. Enerdata, Global Energy Statistical Yearbook 2004-2018, Share of renewables in electricity production (%). URL: https:// yearbook.enerdata.net/
9. Тульська С.О. Чорнш Б. П. Виробництво та споживання електроенергГГ в Укра'Гш. Сучасн проблеми eKOHOMiKU i nidnpu-емництво. 2016. Вип. 18. С. 56-62.
10. The German Energiewende. URL: https://www. auswaertiges-amt.de/blob/610620/5d9bfec0ab35695b9db548d1 0c9 4e57d/ the-german-energiewende-data.pdf
11. State aid SA. 33134 2011/N-R0 [2011] Green certificates for promoting electricity from renewable sources. 46 р. URL: http:// ec.europa.eu/competition/state_aid/cases/240906/240906_1239 907_192_2.pdf
12. Пелш М., Каптару В. Енергетика та «зелен сертифта-ти». URL: www.rri.ro/uk_uk/Енергетика_та_зеленi_сертифiкати-14531
13. Popescu C. A legal conundrum: the interaction between the EU legislation on State Aid and the German and Romanian
legislation on renewable energy. URL: http://arno.uvt.nl/show. cgi?fid=135547
14. Комарова 0. Aльтернативнi джерела енергп в Поль-щi. URL: https://alternative-energy.com.ua/energy-polish-2/
REFERENCES
"An Action Agenda for Sustainable development Report for the UN Secretary-General. Published by Sustainable development solution network, 2013". http://unsdsn.org/files/2013/06/130613-SDSN-An-Action-Agenda-for-Sustainable-Development-FINAL.pdf "Clean Planet for all. A European strategic long-term vision for a prosperous, modern, competitive and climate neutral economy". COM, 2018. https://ec.europa.eu/clima/policies/ strategies/2050_en
Chmyr, O. S., and Zakharkevych, N. P. "«Zelena» ekonomika: sutnist, tsili ta bazovi pryntsypy" [«Green» economy: essence, goals and basic principles]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. 2013. http:// nbuv.gov.ua/jpdf/ecvd_2013_3_11.pdf
Environment and Economy Routledge Introductions to Environment: Environment and Society Texts. Molly Scott Cato Taylor & Francis, 2011.
"Enerdata, Global Energy Statistical Yearbook 2004-2018, Energy intensity of GDP at constant purchasing power parities (koe/$2015 p)". https://yearbook.enerdata.net/
"Enerdata, Global Energy Statistical Yearbook 2004-2018, Share of renewables in electricity production (%)". https://year-book.enerdata.net/
Komarova, O. "Alternatyvni dzherela enerhii v Polshchi" [Alternative energy sources in Poland]. https://alternative-energy. com.ua/energy-polish-2/[Legal Act of Ukraine] (2017). http://mpe. kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245213112
"Navstrechu «zelenoy ekonomike». Puti k ustoychivomu raz-vitiyu i iskoreneniyu bednosti" [Towards a «green economy». Ways to sustainable development and poverty eradication]. Doklad YuNEP, 2011. http://www.unep.org/greeneconomy/portals/88/ documents/ger/ger_synthesis_ru.pdf
Pelin, M., and Kaptaru, V. "Enerhetyka ta «zeleni sertyfikaty»" [Power engineering and green certificates]. www.rri.ro/uk_uk/ EHepreTUKa_Ta_3enern_cepTM^iKaTM-14531
Popescu, C. "A legal conundrum: the interaction between the EU legislation on State Aid and the German and Romanian legislation on renewable energy". http://arno.uvt.nl/show. cgi?fid=135547
"State aid SA. 33134 2011/N-R0 [2011] Green certificates for promoting electricity from renewable sources". http://ec.europa. eu/competition/state_aid/cases/240906/240906_1239907_192_ 2.pdf
The German Energiewende. https://www.auswaertiges-amt.de/blob/610620/5d9bfec0ab35695b9db548d10c94e57d/the-german-energiewende-data.pdf
Tulska, S.O., and Chornii, B. P. "Vyrobnytstvo ta spozhyvannia elektroenerhii v Ukraini" [Production and consumption of electricity in Ukraine]. Suchasni problemy ekonomiky i pidpryiemnytstvo, no. 18 (2016): 56-62.
Cmamma Hadmmna do pedant 11.04.2019 p.
