CC BY
7
УДК 339.727.22
1НВЕСТИЦ1ЙН1 ПР1ОРИТЕТИ ГЛОБАЛЬНИХ 1НВЕСТОР1В У ЕНЕРГЕТИЧН1Й СФЕР!
®2018 БОЛКВАДЗЕ Н. I., СИВАК Р. Б.
УДК 339.727.22
Болквадзе Н. I., Сивак Р. Б. 1нвестицшш прюритети глобальних iHBecTopiB у енергетичнш сферi
Метою cmammi е дослдження прюритетних галузей швестування в енергетичнш сферi. Проанал'вовано частку глобальних ¡нвестицИ в елек-троенергю, нафту, газ, розвиток в'дновлювальних джерел енергП, а також у покращення енергоефективност'1. Зазначено, що глобальн iнвестицИ в енергетику зазнали певного зменшення, зокрема найбльше скоротилися iнвестицИ у в'дновлювальт джерела енергП Дослджено енер-гетичн жестицП кран свту, де найбльшими 'твесторами е крани iз розвиненими економками, а саме: Китай та Сполучен Штати Америки. Визначено iнвестицiйнi тренди в енергетиц розвинених кран та кран, що розвиваються. Виокремлено роль в'дновлювальних джерел енергП у зб'шьшеннi доступу до електрики та розвитку нвестицй у технологи децентрал'вацП електроенергП. Проанал'вовано загальн iнвестицi¡ та iнвестицi¡ б'ржового ринку у в'дновлювальн джерела енергП, визначено ¡х прюритетн сектори. Зазначено ризики, якi можуть скоротити iнвестицИ як в енергетику загалом, так i у в'дновлювальн джерела енергП зокрема.
Ключов1 слова: електроенергiя, нафта, газ, вуглля, в'дновлювальн джерела енергП, енергетика, iнвестицi¡. Рис.: 6. Ббл.: 10.
Болквадзе Наталiя 1ван1вна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри мiжнародних економ'нних в'дносин, Тернотльський нацо-нальний економiчнийутверситет (вул. Льв'юська, 11, Тернотль, 46020, Украша) E-mail: [email protected]
Сивак Роман Богданович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри м'жнародних економ'мних в'дносин, Тернотльський нацональний економiчнийутверситет (вул. Льв'юська, 11, Тернотль, 46020, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 339.727.22
Болквадзе Н. И., Сывак Р. Б. Инвестиционные приоритеты глобальных инвесторов в энергетической сфере
Целью статьи является исследование приоритетных отраслей инвестирования в энергетической сфере. Проанализирована доля глобальных инвестиций в электроэнергию, нефть, газ, развитие возобновляемых источников энергии, а также в энергоэффективность. Указано, что глобальные инвестиции в энергетику несколько уменьшились, в частности больше всего сократились инвестиции в возобновляемые источники энергии. Исследованы энергетические инвестиции стран мира, где крупнейшими инвесторами являются страны с развитыми экономиками, а именно: Китай и Соединенные Штаты Америки. Определены инвестиционные тренды в энергетике развитых и развивающихся стран. Выделена роль возобновляемых источников энергии в увеличении доступа к электричеству и развитии инвестиций в технологии децентрализации электроэнергии. Проанализированы общие инвестиции и инвестиции биржевого рынка в возобновляемые источники энергии, определены их приоритетные сектора. Указаны риски, которые могут сократить инвестиции как в энергетику в целом, так и в возобновляемые источники энергии в частности. Ключевые слова: электроэнергия, нефть, газ, уголь, возобновляемые источники энергии, энергетика, инвестиции. Рис.: 6. Библ.: 10.
Болквадзе Наталья Ивановна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: [email protected]
Сывак Роман Богданович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международных экономических отношений, Терно-польский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.727.22
Bolkvadze N. I., Syvak R. B. The Investment Priorities of Global Investors in the Energy Sphere
The article is aimed at researching priority sectors of investment in the energy sphere. The share of global investments in electric energy, oil, gas, development of renewable energy sources, and also in energy efficiency is analyzed. It is indicated that global investments in energy sector have decreased somewhat, in particular the investments in renewable energy sources have reduced the most. Energy investments of the world countries where the largest investors are the countries with the developed economies, namely China and the United States of America, are researched. Investment trends in the energy sector of both developed and developing countries are defined. The role of renewable energy sources in increasing access to electricity and promoting investment in electric energy decentralization technologies is allocated. The general investments and investments of the exchange market in renewable energy sources are analyzed, their priority sectors are defined. The risks that can reduce investments in energy in general and in renewable energy sources in particular are indicated.
Keywords: electric energy, oil, gas, coal, renewable energy sources, energy sector, investments. Fig.: 6. Bibl.: 10.
Bolkvadze Nataliya I. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: [email protected]
Syvak Roman B. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: [email protected]
1сторично шлях до eK0H0Mi4H0r0 зростання люд-ства багато в чому був наЫдком переходу в^д аграрно! економки до шдустрiалiзащi та еконо-мши знань. Таи структуры змши в економщ, своею чергою, змшюють сво! моделi та рiвнi споживання енерги, типи палива та енергетичш технологи, як
вона використовуе. Таким чином, економiчний i сощ-альний розвиток залежать також i в^д трансформаци енергетичного сектора.
Без розвитку енергетично! галузi та широкого доступу до енерги людство не досягнуло б такого ви-сокого рiвня еволюцП та процвиання. Сучасний сви
перебувае тд впливом екологiчних, технологiчних та економГчних факторiв, що змушуе кра!ни перегляда-ти свою полiтику у сферi енергетики. Так, наприклад, основними змшами на ринку електроенергй е змен-шення виробництва електроенергй з вуплля, вста-новлення модернiзованиx мереж електропостачання («smartgrids»), зниження вартост виробництва елек-трики i3 вГдновлювальних джерел енергГ! та iн. Ринок електроенергй шукае шляхи до шдвищення ефектив-ностi та надiйностi у виробництвГ, розпод1лу та тран-спортуванш товару до кiнцевого споживача. Що сто-суеться газового ринку, то видобуток сланцевого газу не втрачае сво!х позицш та розвиваеться швидкими темпами. Видобуток нафти обмежуеться членами ОПЕК, проте попит на нафту зростае. ВугГлля вже не е одним iз основних видiв сировини для генерацГ! енергГ!, йому на змшу прийшли вiдновлювальнi джерела енергГ!. Загалом глобальнi зрушення в енергетичнiй системi привели до того, що поступово споживачi та виробники енерги зрозумки спiльнiсть сво!х штер-есiв, i вiдбуваеться свiдомий переход, до економiки, що орiентована на мжс екологiчно чисто! енергГ!.
Проте сьогодш все ще залишаються краши та цш регiони, де забезпечення доступною, надшною, стаб1льною та сучасною енерпею е проблемним, а отже, питання зi зменшення рiвня бкносп та еконо-мiчного зростання залишаються вГдкритими.
За прогнозами европейських науковщв, насе-лення планети у 2040 р. досягне 9 млрд людей, вГд-повГдно потреба в енерги зросте до 30% вГд сьогод-нiшнього показника [1]. Найбiльшими споживачами енерги будуть краши Пшденно-Сх1дно! АзГ!, Близько-го Сходу, Африки, Латинсько! Америки, а також 1нд1я, тобто кра!ни iз найбiльшою кiлькiстю населення. Робота над виршенням ще! проблеми не припиняеться, i з 2012 р. понад 100 млн людей щороку отримують доступ до електрично! енерги [2].
ГВт
Cьогоднiшнi тенденцГ! розвитку свiтового енер-гетичного ринку пов'язаш з подальшим змен-шенням використання нафти та частковою або ж повною вГдмовою вгд переробки вуг1лля для генерацГ! електроенергй. Натомiсть, у свГтГ споживання газу докоршно не змГниться, хоча все буде залежати вГд полГтики окремих кран. Так, Китай плануе наро-щувати споживання газу для промислових потреб i збкьшити виробництво електроенергй за допомо-гою атомних електростанцiй. Найбкьшого розвитку слГд очiкувати вГд використання палива Гз низьким вмГстом вуглецю, зокрема вГдновлювальних джерел енергГ! (ВДЕ).
ВГдновлюваш джерела енергГ! охоплюють двГ третини глобальних ГнвестицГй, якГ спрямоваш на по-будову електростанцГй протягом 20 наступних роив, осккьки вони стають для багатьох кра!н найменш витратним джерелом отримання енергГ! нового по-колГння [3].
У даний час найбГльше енергГ! з низьковуглеце-вих технологГй отримують Гз енергГ! вГтру, використання яко! переважае в бврош завдяки !"! географГч-ним i клГматичним умовам, проте в майбутньому на перше мГсце вийде сонячна фотоенергетика. Саме на !"! розвитку зосереджуються таи кра!ни, як 1ндГя та Китай, що е найбкьшими Гнвесторами у ВДЕ (рис. 1).
Уже сьогодш на енергетичних бГржах цша елек-троенергГ!, вироблена за допомогою вГдновлювальних джерел енергГ!, конкуруе Гз традицшними видами генераци. ОкрГм прямого використання енергГ!, отримано! з вГдновлювальних джерел на електрифй кацГю осель, зростае !х використання для обйрГву по-мешкань та для забезпечення мобкьносп населення (електрокари). Так, наприклад, у БразилГ! частка пря-мих i непрямих вГдновлюваних джерел у кшцевому споживаннГ енергГ! зросла до 39% у 2016 р., а до 2040 р. плануеться збкьшення до 45% (для порГвняння: гло-
80 70 60 50 40 30 20 10 0
Енерпя сонця Енерпя BiTpy 1нш1 види ВДЕ Вид енегрп
Рис. 1. Середньор!чна чиста потужнiсть за видами ВДЕ
Джерело: побудовано на 0CH0Bi [1].
2010-2016 pp. 12017-2040 pp.
бальне зростання за той самий пергод прогнозуеться вгд 9% до 16%) [3].
Мiжнародне енергетичне агентство у своему звт щодо свiтового прогнозу розвитку енергетики стверджуе, що протягом наступних двох десятирiч людство збгльшить кiнцеве споживання електрично! енергг! на 40% [4]. Це можна пояснити збгльшенням попиту на електрокари, переходом домогосподарств на «розумнг» електроприлади, змгною клiмату та де-централiзацiею електропостачання.
Масштаби майбутн1х потреб у електроенер-ги пояснюють, чому у 2016 р. глобальне гнвестування в електроенерггю перевищи-ло показники iнвестицiй у нафту та газ. Зростаюче використання цифрових технологш у всш економгцг покращуе ефективнiсть i полегшуе гнучкгсть роботи енергетичних систем, але також створюе потенцшш новi вразливостi, якг потребують вирiшення [4].
Загальний обсяг швестицш в електроенергiю у 2016 р. склав 1,7 трлн дол. США [1]. Як зазначае у сво!й доповгдг виконавчий директор Мiжнародного енергетичного агентства (МЕА) Ф. Бiрол, «глобальш iнвестицГi у сферу енергетики зазнають скорочення другий ргк поспгль, i у 2016 роцг вони зменшилися на 12% поргвняно з 2015 р., що склало 2,2% свгтового валового внутргшнього продукту (ВВП)» [6]. На рис. 2 зображено обсяг глобальних швестицш, де вкладен-ня в електроенергетику вперше перевищили швестици в нафту та газ, а найбкьше зросли швестици в енергоефективнгсть. Загалом нафта та газ складають двг п'ятих частини свгтових швестицш, а електро-енергетика випередила нафтогазовий сектор.
СвГтова нафтогазова промисловГсть перебувае пгд дгею трансформацгйних змгн, зосереджуючи увагу на дгяльностг, що забезпечуе повернення вкладених ГнвестицГй за короткГ термГни, а перевага надаеться
простим та оптимгзованим проектам. У свт протягом останнгх двох рокгв спостерггаеться тенденцГя до скорочення витрат на одиницю капгталу пгд час видо-бутку нафти i газу (скорочення витрат на бургння та зменшення енерговитрат), а також ВДЕ (зменшення вартостГ сонячних установок), що, як вважають екс-перти, е однгею з причин зниження ргвня швестицш.
¡нвестици у ВДЕ, за винятком великих ггдро-електростанцгй, скоротилися на 23% i склали 241,6 млрд дол. США, але обсяги ново! потужностг, що були запущен у 2016 р., збгльшилися з 127,5 до ре-кордних 138,5 ГВт [7]. Разом з тим, вгдновлювальнг джерела (енергiя виру, сонця, бiомаси та вгдходгв, гео-термальнi, малi пдроелектростанци та морськг води) склали 55,3% ус1х потужностей ново! електроенерги, отримано! в усьому свт у 2015 р. Уперше найбiльший вклад внесли електростанцг!, що працюють вгд енергй' сонця (75 ГВт) [7]. Основна причина збкьшення використання та встановлення сонячних установок, незважаючи на те, що загальний рiвень швестицш зменшився, полягае у зниженнг капiтальних витрат на гелюелектростанци, вiтроустановки наземного та морського типу. Одним гз несприятливих факторiв, що перешкодив збiльшенню iнвестицiй у ВДЕ, стало сповгльнення економiки Китаю та Япони.
Попри загальний тренд скорочення швестицш в традицшну енергетику та у ВДЕ, окремi «чис-тг» технолог!!, такi, наприклад, як морськг вг-тровг електростанцй, отримали значне фшансування. У 2016 р. швестицшш рiшення щодо морсько! вгтрое-нергетики скали 30 млрд дол. США, що на 41% бкьше поргвняно з попередшм роком, було започатковано 14 проектгв вартгстю вгд 500 млн до 5,7 млрд дол. США у Великобритании Нгмеччинг, Бельги, Дани та Кита! [7]. Цг морськг установки мають набагато бкьшг капгталь-нг витрати на МВт, нгж наземнг вгтровг електростанцй,
$ млрд
1000
750 500 250
0
Електроенерпя Нафта, газ, вугтля Енергоефективнкть ВДЕ (транспорт
i опалення) Напрямок швестицш
Рис. 2. Глобальш швестици в енергетику у 2016 р.
Джерело: побудовано на ochobí [5].
проте цей недолк компенсуеться б1льшою ккьюстю робочих днiв установки протягом року.
Кра'ши, якi лiдирують за розвитком економки або володiють великими запасами енергетично! си-ровини, е найбкьшими iнвесторами та водночас е основними майданчиками для вкладення швестицш у створення нових технологш, модернiзацiю та роз-виток енергетичного сектора (рис. 3). Так, наприклад Китай у 2016 р. отримав найбкьшу суму енергетич-них швестицш, що становить 21% загального обсягу. 1нвестици в Кита! спрямоваш у зб1льшення енерго-ефективностi, в електромережi та постачання елек-троенерги iз ВДЕ. ¡нвестици в енергетику 1нди збкь-шилися на 7% завдяки планам уряду щодо модерш-зацИ, розширення енергосистеми краши, а також покращення доступу до електропостачання. Швидко зростаючi економки Пiвденно-Схiдноi Ази разом становлять понад 4% свггових iнвестицiй в енергго. Незважаючи на рiзке скорочення обсяпв iнвестицiй в нафту та газ, частка Сполучених Штайв у свкових iнвестицiях в енергiю зросла до 16% - усе ще вище, нiж у бврош, де швестици скоротились на 10% - го-ловним чином у результатi використання ВДЕ [5].
I нвестицй на бiржових (публiчних) ринках у щ-лому зменшилися на 53%, до 6,3 млрд дол. США, частково через скорочення власного кашталу «yieldcos», або котирувань фондiв, призначених для власних проекпв вiдновлюваноI енергетики [7]. 1н-вестици в енергiю вiтру склали близько 4,3 млрд дол. США на ринку, що на 66% бкьше порiвняно з мину-лим роком, а швестици в сонячну енергш скоротили-ся на 83% - до 1,7 млрд дол. США (рис. 5).
Для збкьшення доступу до електрики в^днов-люваш джерела енерги вiдiграють все бкьшу роль, як у мережевiй електрифкаци, так i в розширеннi децен-тралiзованих технологiй, що е необйдними для вкда-лених с1льських райошв. Для чистого приготування ж в мштах використовують газ та електроенергш, тодi як у сiльськiй мкцевосп прогрес досягаеться зна-чною мiрою завдяки використанню бiомаси. Щорiчно необхкш iнвестицii складають 31 млрд дол. США для тдтримки сьогоднiшнiх темшв електрифiкацii. За наявних темпiв збкьшення мШмального попиту на енергiю (0,23%) не призведе до збкьшення викидiв парникових газiв, а дозволить зменшити кiлькiсть пе-редчасних смертей у вкдалених регiонах [7].
$ млрд
400
350 300 250 200 150 100 50 0
.йч PerioH
>> _ оУ
Рис. 3. Енеpгетичнi iнвеcтицií кра!'н у 2016 р.
Джерело: побудовано на 0CH0Bi [1]
Розподкення грошових коштiв, що надходять вiд венчурного капiталу та фондiв прямих iн-вестицiй до спецiалiзованих пiдприемств, якi займаються вкновлюваними джерелами енергй, зо-бражено на рис. 4. Загальна сума надходжень склала 3,3 млрд дол. США у 2016 р., де вкхилення порiвня-но з минулим роком становило 4% у бк зменшення. Найбкьшою популярнiстю серед iнвесторiв корис-туеться сонячна енергiя, що склала бкьшу частину загально! суми - $2,3 млрд дол. США, проте цей по-казник е на 2% менше, нiж у попередньому рощ [7].
Отже, основним джерелом забезпечення енер-пею вищезгаданих регюшв е ВДЕ. Головною проблемою вкновлювально! енергП на даний момент е дуже посереднi можливостi в напрямку сталого збериання надлишкiв тако! енергй. Проте дослiдження, якi три-вають останнi роки, прогнозують успшне вирiшення цiеI проблеми в найближчому майбутньому. Саме проблема збериання отримано! вк природних сил енергИ наразi унеможливлюе конкуренцiю на рiвних к традицшною енергетикою, i для и вирiшення в Hi-меччинi понад 1 млн будiвель обладнали мережами smart grid [9].
Сектор
Бюпаливо Енерпя сонця Енерпя BiTpy
0,3
Енеpгiя моря 0,02 Мала гщроенергетика Бiомаса i вiдxоди
0,17
0,08
0,5
0 0,5 1 1,5
$ млрд
Рис. 4. 1нвестици у ВДЕ за секторами у 2016 р.
2,5
Джерело: побудовано на 0CH0Bi [8]. Сектор Енерпя сонця
Енерпя BiTpy
Енерпя моря 0,027
Геотермальна енерпя 0,07
Бюпаливо 0,04
Бюмаса i вщходи 0,2
4,3
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
4,5
$ млрд
Рис. 5. 1нвестицп бiржового ринку у ВДЕ за секторами у 2016 р.
Джерело: побудовано на 0CH0Bi [8].
Швидке розповсюдження технологш «чисто!» енергетики та зниження !х вартосп е одним i3 масш-табних трансформацш енергетично! сфери, яке змь нило ставлення до ВДЕ. У 2016 р. зростання встанов-лено! потужносп сонячних електростанцш виперед-жав усi iншi види генерацГ!; з 2010 р. варпсть нових сонячних електростанцш знизилася на 70%, вирових -на 25%, а акумуляторiв - на 40% [10]. Усе це дозво-ляе зробити припущення про подальше здешевлення вартостi технологiй ВДЕ протягом наступних роив, що допоможе бкьш широкому !х впровадженню.
Даш рис. 6 шдтверджують, що кра!ни продовжу-ють пiдтримувати потужнiсть за допомогою вугкля та газу. Так, у 2016 р. до 138 ГВт «нових вкновлюва-
них джерел енергГ!» увшшли великi гiдроелектричнi дамби потужшстю б1льше 50 МВт. ^м того, великi ГЕС збiльшили вихк електроенергГ! приблизно на 15 ГВт, а запас атомних електростанцш - на 10 ГВт, що в сумi дало 163 ГВт загально! потужност в^д генерацГ! «чистих технологiй» [7].
Водночас загальна потужшсть вугiльних елек-тростанцiй зросла на 54 ГВт, а газових генераторiв -на 37 ГВт. Варто зазначити, що щ даш е результатом рiзницi мiж активами, що припинили свою дiяльнiсть у 2016 р., i тими, якi лише були введеш в експлуатацiю протягом вказаного перюду. За оцiнками Bloomberg New Energy Finance, у 2016 р. у свт було введено в експлуатащю близько 87 ГВт вупльних електростан-
2
4
5
АЕС,
О
О Q_
О
Ш
CQ
<
ш
Велик ГЕС, 15 ^
10
1нш1 види,
]Г
5
Газ, 37
\
ВДЕ, 138
Вугтля, 54
Рис. 6. Чиста генеруюча потужшсть електростанцп, що була передана в мережу у 2016 р. (ГВт) Джерело: побудовано на основi [8].
цш, а у 2016 р. було виведено з експлуатацГ! 33 ГВт [7]. Основний тренд прослгдковуеться в такому: у розви-нених кра!нах електростанцГ!, що виробляють енер-гiю з вугГлля, припиняють свою роботу, а в крашах, що розвиваються (зокрема таких, як Укра!на), вугглля е основним активом для отримання енергГ!.
Щ
екти обед]
е одним трендом в енергетицi варто в^д-значити появу пбридних проектiв у галузi . в^новлювальних джерел енерги. Такi про-еднуються в, наприклад, у сонячна та впро-ва енергiя, або сонячно-термальна та геотермальна. Потенщал таких проекпв значно зросте в найближчi роки, осккьки розробники використовують переваги синерги вiд спiльного розмiщення двох або бкьше технологiй. Окрiм того, ще однieю перевагою таких пбридних проекив е можливiсть розд1лити одне ме-режеве з'еднання та виробляти бкьше електроенергГ! з кожного гектара земл^ зменшувати загальнi перебо! при змшах клiматичних умов, економити на експлуа-тацiйних та операцiйних витратах.
Основними перепонами до широкого викорис-тання пбридних проекив е збкьшення ризику скоро-чення поставок потужноси або енергГ!, якщо енергiю генерують одночасно два рiзнi джерела ВДЕ, а також вксутшсть обiзнаностi з такими проектами бкьшос-тi iнвесторiв.
Економiка «зеленого зростання» формуе симбь оз науки та технологiй, що дозволяе оберкати навко-лишне середовища вiд шкiдливого викидiв. Одним iз прикладiв тако! взаемоди е «розумш» технологи в енергетицi, що передуам зосередженi на ефектив-ному використанш електроенергГ!, палива та тепла. У 2016 р. швестици у «розумш» технологГ! в енерге-тицi зросли на 29% i досягли 41,6 млрд дол. США [7].
У 2016 р. до загально! маси швестицш увшшли бiржовi ринки, венчурний каштал i приватнi швес-тицГ! в компанГ!, що займаються питаннями енерго-ефективностi, зберiганням енергГ!, а також випуском транспортних засобiв з електродвигуном. Також сюди слк врахувати корпоративна урядовi науковi
дослгдження i розробки (НДР) у цих i сумгжних гз енергетикою галузях (розумш лгчильники, накопи-чення енергГ! та гн.).
ВИСНОВКИ
Загалом, серед найбкьш популярних видгв для здгйснення швестицш у вгдновлювальнг джерела енергГ! все ще залишаеться сонячна та вгтроенергетика. Далг варто зазначити бгомасу, переробку вгдходгв та малу ггдроенергетику. 1нвестицГ! в бгопаливо та енер-гГю океану е найменш популярним через !х високу вар-тгсть. Сьогоднг одним гз найбкьш перспективних сег-ментгв для вкладень е технологГ! геотермально! енергГ!.
Варто також тдсумувати, що вгдновлювальнг джерела енергГ! сьогоднг стали доступними не ткьки для багатих кра!н, по всьому свГту впроваджуються технологГ!, пов'язанГ з ВДЕ. НайбГльш розповсюдженГ сонячнГ та вГтроустановки тепер конкурують Гз тра-дицГйними способами генерацГ! електроенергГ! (газ Г вугГлля). Для пгдтримання активного впровадження ВДЕ необхгдно у стратеггях розвитку кра! на державному ргвнг затверджувати курс на тдтримку розвитку технологгй «чисто!» енергГ!. 1снуе високий ргвень ризику змгни полгтичного курсу кра'ш-лгдергв на шд-тримку та впровадження заходгв, спрямованих на за-хист вугГлля та газу.
Одними Гз загроз стабГльному зростанню ВДЕ е збкьшення процентних ставок, змгна економгчно! полгтики США, ЯпонГ!, 1ндГ! та Китаю, а також змен-шення прогнозованого попиту на електроенерггю. Достатньо важливим е те, як Гнвестори зможуть в разг припинення субсидування урядами проектгв ВДЕ (енерггя сонця та виру) убезпечити вгд впливу фГнансових ризикГв майбутнГ доходи.
Ще одним гз додаткових чинникгв, як стриму-ють швидкий розвиток швестицш у ВДЕ, е структура ринкгв електроенергГ!, що залишаеться проблемою не лише для розробникГв вГдновлювано! енергГ!, але г для урядгв держав у всьому свт. Досг не виргшено питання щодо гнучкостГ виробництва та зберГгання електроенергГ!, щоб система могла вчасно реагувати на падгння генерацГ! гз енергГ! вгтру та сонця.
Усг вищеперерахованг чинники створюють до-датковг ризики та витрати, пов'язанг гз широким упровадженням технологГй генерацГ! енергГ! за допо-могою вгдновлювальних джерел г ставить пгд сумнгв спроможнГсть цих технологГй забезпечити «зелене зростання» та циркулярну економГку необхГдним рГвнем ГнвестицГйно! зацГкавленостГ серед свГтових гравцГв енергетичного ринку. Усунення ризикГв та мГ-шмгзащя витрат гнвесторгв е запорукою пгдвищення швестицшного гнтересу до технологгй ВДЕ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. World Energy Outlook 2017. Growing energy demand. URL: https://www.iea.org/weo2017/
2. Falling short on access, air pollution and GHGs. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/weo2017/
3. Bright future for renewables. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/weo2017/
4. The future is electrifying. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/weo2017/
5. World Energy Investment 2017. Executive summary. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/Text-base/npsum/WEI2017SUM.pdf
6. Publications. International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/publications/wei2017/
7. Global Trends in Renewable Energy Investment 2017. URL: http://www.fs-unep-centre.org/
8. Максимум отдачи при минимуме затрат: новый рекорд снижения цен на ВИЭ. URL: http://renewnews.ru/ maksimum-otdachi-pri-minimume-zatrat-novyj-rekord-snizheniya-tsen-na-vie/
9. Майбутне: з нами або без нас. URL: http://nastupna. com/articles/tir
10. World Energy Outlook 2017. Краткий обзор. URL: https://www.iea.org/weo/
REFERENCES
"Bright future for renewables". International Energy Agency. https://www.iea.org/weo2017
"Falling short on access, air pollution and GHGs". International Energy Agency. https://www.iea.org/weo2017
"Global Trends in Renewable Energy Investment 2017". http://www.fs-unep-centre.org/
"Maibutnie: z namy abo bez nas" [The future: with us or without us]. http://nastupna.com/articles/tir
"Maksimum otdachi pri minimume zatrat: novyy rekord snizheniia tsen na VIE" [Maximum return at minimum cost: a new record for reducing prices for renewable energy]. http://re-newnews.ru/maksimum-otdachi-pri-minimume-zatrat-novyj-rekord-snizheniya-tsen-na-vie/
"Publications". International Energy Agency. https:// www.iea.org/publications/wei2017/
"The future is electrifying". International Energy Agency. https://www.iea.org/weo2017
"World Energy Investment 2017. Executive summary". International Energy Agency. https://www.iea.org/Textbase/ npsum/WEI2017SUM.pdf
"World Energy Outlook 2017. Growing energy demand". https://www.iea.org/weo2017/
"World Energy Outlook 2017. Kratkiy obzor" [ENGLISH. RU World Energy Outlook 2017. Short review]. https://www.iea. org/weo/
<
О ш
