CC BY
2
УДК 339.92:553.98-049.5
ГЛОБАЛЬН! ТРЕНДИ В АЛЬТЕРНАТИВН1Й ЕНЕРГЕТИЦ1 ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО! ПОЛ1ТИКИ У СФЕР1 Ф1СКАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ: В ПОШУКАХ Р1ВНОВАГИ ТА РИНК1В
© 2017 ГНЕД1НА К. В., ПЕТРАКОВ Я. В., СИЗОНЕНКО О. В.
УДК 339.92:553.98-049.5
Гнедша К. В., Петраков Я. В., Сизоненко О. В. Глобальн тренди в альтернативнш енергетицi та вдосконалення державно! полiтики у сферi фiскальноi безпеки: в пошуках рiвноваги та ринкiв
Метою cmammi е узагальнення глобальних тренд'в в альтернативнш енергетиц/ в контекст/ розробки державноi полтики у сферi фокально! безпеки. Наведено огляд публ'жацш щодо останнХ тренд/в розвитку альтернативноi енергетики, переважна б'шьшкть яких сфокусована на /дентиф'шаци базових секторальних тенденцш. Водночас мало досл/дженими залишаються питання фокально':' безпеки в енергетицi, зокрема в частит особливостей формування державноi полтики, яка б взаемоузгоджувала штереси р/зних груп стейкхолдер/в. Встановлено, що в роз-винених кранах iстотне зростання частки альтернативноi енергетики обумовлене посл/довною державноi полтикою зi створення умов для формування ефективних галузевих ринк/в i вир/шення так званоi енергетично! трилеми. Ключов'! слова: альтернативна енергетика, тренди, державна пол/тика, ф/скальна безпека. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Гнедна Катерина Володими^вна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерского облку, оподаткування i аудиту, Чер-нг/вський нац/ональний технолог/чний ун/верситет (вул. Шевченка, 95, Черн/г/в, 14027, Укртна) E-mail: [email protected]
Петраков Ярослав Валерiйович - кандидат економ/чних наук, доцент, пров/дний науковий ствробтник, Чернмвський нац/ональний технолог/ч-ний ун/верситет (вул. Шевченка, 95, Черн/г/в, 14027, Украна) E-mail: yacherny@ukr. net
Сизоненко Олена Володимирiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерського облку, оподаткування i аудиту, Чернi-г/вський нацюнальний технолог/чний ун/верситет (вул. Шевченка, 95, Чернгв, 14027, Укртна) E-mail: [email protected]
УДК 339.92:553.98-049.5 Гнедина Е. В., Петраков Я. В., Сизоненко Е. В. Глобальные тренды
в альтернативной энергетике и совершенствование государственной политики в сфере фискальной безопасности: в поисках равновесия и рынков Целью статьи является обобщение глобальных тенденций в альтернативной энергетике в контексте разработки государственной политики в сфере фискальной безопасности. Приведен краткий обзор публикаций о последних трендах развития альтернативной энергетики, большинство из которых сфокусированы на идентификации базовых секторальных тенденций. Вместе с тем слабо исследованными остаются вопросы фискальной безопасности в энергетике, особенно в части особенностей формирования государственной политики, согласовывающей интересы разных групп стейкхолдеров. Установлено, что в развитых странах существенный рост альтернативной энергетики обусловлен последовательной государственной политикой по созданию условий для формирования эффективных отраслевых рынков и решения так называемой энергетической трилеммы. Ключевые слова: альтернативная энергетика, тренды, государственная политика, фискальная безопасность. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Гнедина Екатерина Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры бухгалтерского учета, налогообложения и аудита, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: [email protected]
Петраков Ярослав Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент, ведущий научный сотрудник, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: yacherny@ukr. net
Сизоненко Елена Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерского учета, налогообложения и аудита, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.92:553.98-049.5 Hnedina K. V., Petrakov la. V., Syzonenko O. V. The Global Trends in the Alternative Energetics and Improvement of the State Policy in the Sphere of Fiscal Security: in Search for Equilibrium and Markets The article is aimed at generalizing global trends in alternative energetics in the context of development of the State policy in the sphere of fiscal security A brief overview of the latest trends in the alternative energetics development, most of which focus on identifying the basic sectoral trends, has been provided. However, the issues of fiscal security in the energy sector remain poorly researched, especially in terms of formation of the State policy, consolidating interests of different groups of stakeholders. It has been determined that in the developed countries a significant growth of alternative energetics is caused by the consistent State policy on creation of conditions for formation of effective branch markets and the solving of so-called energy trilemma.
Keywords: alternative energetics, trends, the State policy, fiscal security Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Hnedina Kateryna V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting, Taxation and Audit, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Petrakov laroslav V. - PhD (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: [email protected]
Syzonenko Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting, Taxation and Audit, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: [email protected]
Альтернативна енергетика е важливою складовою конкурентоспроможностг та безпеки нацюналь-но'1 економгки. Енергетика з вiдновлювальних джерел в усьому свт розглядаються як ключовi компо-ненти нацiонального розвитку, створюючи передумови для нових робочих мгсць, ринкiв та шновацшно! висо-котехнологгчно! iнфраструктури.
Стрiмкий розвиток ВДЕ протягом останнгх 10 ро-кiв обумовлений як спробами окремих краш зберегти та посилити сво'1 конкурентнi переваги на свгтових ринках, так i зусиллями мiжнародних органiзацiй (ООН, IRENA, МЕА) з консолгдаци рiзних стейкхолдерiв щодо досяг-нення енергетично'1 та фгскально! безпеки, захисту до-вкглля та змiни клiмату.
У 2015 р. глобальнг швестици у новi потужностi ВДЕ (без урахування пдрогенераци з потужнiстю понад 50 МВт) склали $265,8 млрд, перевищивши бгльш нiж удвiчi швестици на пгдтримку вуггльного та газового секторiв - $130 млрд. Економiчна привабливiсть про-ектiв у вiдновлюванiй енергетицi останнгм часом зрос-тае внаслiдок зниження вартостг електроенергГ1, що ви-робляеться вгтряними, сонячними та геотермальними електростанцГями, поргвняно з вартгстю електроенер-гГ1, вироблено'1 ТЕС з використанням викопних палив [1, с. 115].
Частка ВДЕ у загальному виробництвг електро-енергГ1 у свт у 2015 р. становила 23,7 %, при цьому на идроенергГю припало 16,6 %, вГтрову енерггю - 3,7 %, сонячну енерггю - 1,2 %, бюмасу - 2 %, геотермальну
енергГю, енергГю океанГв Г концентровану сонячну енер-ггю - 0,4 %.
Незважаючи на швидкий розвиток вГдновлюваль-но! енергетики, головним чином через залучення гнвес-тицгй у нарощування електрогенеруючих потужностей, насамперед сонячних, Китай посгдае перше мгсце у свт за показником забруднення повГтря - його частка ви-кидгв СО2 у загальносвгтовому вимгрг перевищуе 27 %, а у 2015 р. поргвняно з 2005 р. викиди зросли на 51 %. Це вказуе на те, що енергетична стратегГя краши, на вгдмг-ну вгд 6С, не Грунтуеться на прюритетг виргшення про-блеми боротьби зг змгною клгмату, а спрямована, насамперед, на задоволення зростаючого попиту китайсько'1 економгки [1, с. 116].
Таблиця 1
Потужност у вiдновлюванiй енергетицi у 2014-2015 рр., ГВт
Сектор 2014 р. 2015 р.
ВДЕ (включно з пдроенерпвю), з них: 1701,0 1849,0
пдроенерпя 1036,0 1064,0
бюенерпя 101,0 106,0
геотермальна енерпя 12,9 13,2
фотоелектрична сонячна енерпя 177,0 227,0
концентрована сонячна енерпя 4,3 4,8
вггрова енерпя 370,0 433,0
CBÍT еС-28 БР1КС
Китай США Нiмеччина Японiя lндiя lталiя lспанiя
Джерело: складено за [1].
Кллллллллллллллллллллл! -- -- -- -- -- -- -- у-.--.-- t/////H 785
<VWVW4--
3ZJ 276
AAAAAAAAATCÑ-TTl 262
0 100 200 300 400 500
wwwwwwwwwwwwy^---
600
<xxxxxxxl
700
N771199
800
■■■I///HI122
/И 92
XXXX1M36
I / 1133
wyg.il 32
■ Енергiя океану ЕЗ Концентрована сонячна енергiя в Геотермальна енерпя
□ Бiоенергетика
□ Сонячна енерпя и Вiтрова енерпя
0
50
100
150
200
Рис. 1. Встановлена потужшсть ВДЕ в окремих краТнах CBiTy у 2015 р., ГВт
Джерело: складено за [1].
Як зазначають експерти Центру Розумкова, «по-ряд з альтернативними джерелами енергГ1, якг сприяють розвитку низьковуглецево'1 енергетики, зростаюча увага у свт придГляеться енергоефектив-ностг... через впровадження новгтнГх: енергоефективних технологгй та обладнання. Саме завдання переведення свгтово! енергетики на якгсно новий технгчний та техно-логГчний рГвень розвитку е сьогоднГ найбГльш актуаль-ним. Передбачаеться, що сшвпраця краш у сферг енер-гоефективностг стане фактором зростання економгчно!
активностг г продуктивностг, пгдвищить енергетичну безпеку та полшшить стан довкГлля» [1, с. 116].
Частка загальносвгтового виробництва енергГ1 з ВДЕ кра'1нами ОЕСР (67,5 %) удвгчг перевищуе вгд-повгдний показник кра'1н, що розвиваються, (32,5 %). Упродовж 2005-2015 рр. глобальне виробництво енер-гГ1 з ВДЕ (без урахування ггдроенергетики) зросло на 339 %, найбГльшг темпи спостерггалися у Кита! - 588 %, крашах 6С - близько 300 % та США - близько 250 % [1, с. 46].
Аослцження е продовженням роботи авторiв над обгрунтуванням фiскальних iнструментiв модершзаци електроенергетики в умовах не-арно! економжи [2; 3]. Попри популярнiсть проекпв у сферi альтернативно! енергетики питання державно! пол^ики у сферi фискально! безпеки в цьому контекстi порушуються дуже мало. Крiм того, у кра!нах iз ринками, що розвиваються, рiвновага мiж попитом i пропозищею е досить умовною завдяки феномену про-сумеризаци1.
Метою статтi е узагальнення глобальних трендiв в альтернативнш енергетицi в контекстi розробки державно! полiтики у сферi фккально! безпеки.
Експерти КРМ6 зазначають неоднорцшсть по-ширення ВДЕ в рiзних кра!нах iз фокусом на економiч-ну вигоду та технологiчну сталкть. Крiм того, протягом останнього десятилптя у сферi ВДЕ спостерiгалося ефективне збалансування ризикiв для сектора в бага-тьох сферах, зокрема: + ринковi ризики; + операцiйнi ризики; + надiйнiсть джерел; + придатшсть iнфраструктури; + пiдтримка полiтики; + технологiчнi покращення [4]. иЫЕР видкяють низку потенцiйних торговельних можливостей у секторк
+ експорт сировинних матерiалiв, компонентiв чи завершених продуктiв для систем постачан-ня ВДЕ (сонячних панелей, повiтряних турбiн, водородних паливних елементiв); + експорт енерги, що виробляеться з вцновлю-
вальних джерел; + експорт природних ВДЕ з виробництва енерги
(зокрема, бiогазу, бюпалива та бiомаси); + послуги з транскордонного надання послуг у сферi ВДЕ;
+ продаж вуглецевих кредитiв на мiжнародних ринках [5].
Починаючи з 1990-х рокiв середньорiчнi темпи зростання генерування електроенерги сонця, виру та бiомасу становили вiдповiдно 42 %, 25 % та 15 %, порiв-няно з 1,3 % для нафти. У 2010 р. у генеруючi потужност ВДЕ було швестовано 211 мiльярдiв доларiв США, що в п'ять разiв перевищило швестици 2004 р. Кра!ни, що розвиваються, продемонстрували найбкьше зростання експорту матерiалiв для потужностей генераци (сонячних панелей, гiдравлiчних вiтряних турбiн, сонячних обiгрiвачiв води). У 2009 р. Китай експортував понад 10 мiльярдiв доларiв в сонячш панелi, вдвiчi бкьше, шж найближчий конкурент [5, с. 233].
Узагальнюючи свiтовий досвiд у сферi пiдтримки ВДЕ, фахiвцi иЫЕР пропонують спрямувати зусилля на: 1. Публiчнi швестици та витрати на: + заохочення iнновацiй, дослiджень i розвитку, а також навчання;
1 prosumer з англiйськоí: pro(ducer) + (con)sumer, тобто одночасно виробник i споживач
f розширення доступу енергетичних мереж для фасилiтацГi експортних можливостей для електроенерги з вГдновлюваних джерел; f пiдтримка нових зелених секторiв.
2. Реформи у сферi ринкових шструменив i суб-
сидiй:
f використання належних податкiв i ринкових ш-струментiв для промоцГ! зелених швестицш та iнновацiй у постачання ВДЕ; f правильне застосування механiзмiв стимулю-
вання для технологiй у сферi ВДЕ; f поступова вiдмову вГд субсидiй на енергоре-сурси.
3. Заохочення дiалогу та пiдвищення спроможностi: f промоцiя фiнансування «зелено!» торгiвлi енер-
гieю з вiдновлюваних джерел; f промоцiя поширення «зелених» технологiй [5].
О. Трофименко видГляе як позитивш, так i нега-тивнi властивосй нетрадицiйних вiдновлюваних джерел енергГ!. Зокрема, до позитивних вiдносить широку поширенiсть бiльшостi !х видiв та еколопчну чистоту (через вiдсутнiсть паливно! складово!, що робить енер-гш з цих джерел практично безкоштовною). Водночас експерт зауважуе на таких негативних якостях:
1) мала щГльшсть потоку (питома потужнiсть), що вимагае створювати великi площi енергоустановок, що «перехоплюють» потiк використовувано! енергГ! (при-ймальнi поверхнi сонячних установок, площа вГтроко-леса, протяжнГ греблi приливних електростанцiй тощо). Це призводить до велико! матерiаломiсткостi подГ6них пристро!в, а отже, до збГльшення питомих кашталовкла-день порГвняно з традицiйними енергоустановками;
2) мшливкть у часi бГльшосп НВДЕ, зокрема, со-нячного випромшювання, вГтру, припливГв, стокГв ма-лих рГчок, тепла навколишнього середовища [7].
Ощнюючи безпековi аспекти майбутнГх енергетичних систем, Йогансон (2013) зазначае, що вГдновлювана енергетика е незалежною вГд кон-центрованих i розщеплюваних ресурсiв. Водночас варГа-тивнГсть генераци з вГдновлювальних джерел становить Гстотний виклик для безпеки постачання (захист критично! шфраструктури, доступнГсть земельного банку, узгоджешсть попиту та пропозицГ!) [6].
С. Везмар та ш. (2014), аналiзуючи ВДЕ в розрГзГ видГв генераци, зазначають Гстотний позитивний еко-нологГчний та соцГально-полГтичний впливи, зокрема, скорочення викидГв, пГдвищення якостГ повГтря та води, вГдновлення та вивГльнення ГрунтГв [8].
За Д. ТГммонсом та Гн. (2004), допомога держави у формуванш ефективних ринюв полягае у застосуваннГ ринкових (market-based) шструменив, до яких вГдносять енергетичш субсидГ! та податковГ пГльги. Енергетичш субсидГ! можуть надаватися у формГ: прямих платежГв Гз бюджету чи гарантованих державою позик, зелених та-рифГв, податкових вирахувань чи обов'язкових квот для закушвлГ [9, р. 27]. Ми не подГляемо цГе! позицГ!, осюльки вГдмГннГсть механГзмГв надання рГзних форм державно! допомоги по-рГзному впливае на квалГфжоваш видатки
бюджету (вони можуть визнаватися фккальними, якщо прямо фшансуються з бюджету; або ж квазГфккальни-ми, коли накопчуються в секторi загальнодержавного управлiння на шдприемствах державного сектора еко-номжи). Вiдповiдно, це впливатиме на розмiр дефiциту бюджету та державного боргу.
Полiтика у сферi фккально! безпеки е важливою з огляду на спроможшсть держави ефективно ви-конувати власш функцГ! та гарантувати права i свободи 'й громадян. Енергетична компонента фокально! безпеки е одшею з найважливiших, тому що одночас-но впливае на iншi сфери життедiяльностi суспГльства -економiчну, соцiальну та екологiчну. Завдяки особливос-тi енергГ! одночасно набувати форми ресурсу, процесу та продукту (результату) !! вимiрювання здiйснюеться як в розрiзi первинних джерел постачання енергГ!, енерге-тичного балансу кра!ни, так i в розрiзi перерозподГлу та кшцевого споживання. При цьому енергетичш ресурси можуть проходити кГлька еташв перетворення, на кожному з яких формуеться додана вартiсть, i створюеть-ся промiжний чи кшцевий продукт. Вiдповiдно, змiни в енергетичних ресурсах (обсягах, структурi чи щш) iс-тотно впливають на подальше !х використання та роз-подГл, що вимагае своечасно! та належно! оцiнки впливу на рiзнi групи стейкхолдерiв, зокрема, малозабезпечене населення та пiдприемства житлово-комунального гос-подарства (ЖКГ). Неплатоспроможнiсть (порушення аЬИ^Чо-рау принципу) громадян вимагае компенсацГ! енергогенеруючим компанiям з боку держави у виглядi субсидiй (якi збГльшують дефщит державного бюджету та негативно впливають на динамiку державного боргу). Низька ефектившсть пiдприемств ЖКГ спотворюе конкуренцiю на ринку надання послуг iз постачання ко-мунальних послуг, внаслГдок чого збитки комунальних шдприемств мають компенсуватися з мiсцевих бюдже-тiв, а збитки державних шдприемств - з державного, що формуе дефщит сектора загальнодержавного управлш-ня та е квазiфiскальною складовою державного боргу.
Слабка та неоднородна в розрiзi галузей техноло-гiчна модершзовашсть пiдприемств обумовлюе проблему низько! енергоефективностi та надвисокого розмiру вуглеводнево! компоненти ВВП (так звана енергоемшсть ВВП), що робить Укра!ну неконкурентоспроможною як за цшою, так i нецiновими факторами на мiжнародних ринках товарiв, робiт i послуг. Як наслГдок незбалансо-вано! зовнiшньо! торгiвлi вiд'емне сальдо рахунку поточ-них операцiй негативно впливае на курс гривш та спри-чиняе додатковi витрати на обслуговування державного боргу, номшованого в iноземнiй валютi. Зважаючи на високу частку iмпорту енергоресурйв, девальвацiя до-датково збГльшуе витрати iмпортерiв, якi через цiну автоматично перекладаються або на кшцевого споживача, або на державний бюджет.
Таким чином, збалансовашсть енергетично! компоненти ВВП в частиш попиту та пропозицГ! е ключо-вою передумовою для фккально! безпеки держави, !! мiжнародно! конкурентоспроможностi та привабливос-тi для iнвесторiв. Для цього негативний економiчний
вплив дисбалансу енергетично! системи мае бути не тГльки вимiрюваним, але i контрольованим, що в умо-вах запровадження Мiнiстерством фiнансiв Укра!ни середньострокового бюджетного планування та вве-дення 3-рiчних стель видаткiв, розширення перелiку фiскальних правил, жорсткого обмеження приросту дефщиту державного бюджету дозволить формувати яюсну державну полiтику у сферi енергетики. А тому, на нашу думку, об'ективним шдикатором вимiрювання фiскально! безпеки в енергетицi мае стати щорiчний прирiст / зменшення дефiциту державного бюджету та державного боргу вГд енергетично! компоненти ВВП (у вГдсотках до ВВП).
Тривала монополiзацiя ринкiв енергоресурсiв, виробництва, транзиту та постачання енерги для еко-номжи нестацiонарного типу породила ктотш викрив-лення у поведiнцi стейкхолдерiв, сформувала проти-лежнi за своею суттю групи штерейв, згенерувала та закршила в суспiльнiй свiдомостi негативну думку про сектор як джерело особистого збагачення, корупцГ! та зловживань. Введення загальних фiскальних обмежень i глибший аналiз окремих сегментiв ринюв мають допо-могти у визначенш основних першопричин !х повiльно! трансформаци.
Становлення нових енергетичних ринкiв (у роз-рiзi сегментiв ВДЕ) за мiжнародною практикою оцiнюеться як в чистому обсязi згенеровано-го доходу, так i iндикаторами так звано! «глибини» чи стратифiкацi! ринкiв - ккькосп та розмiру певних нш, в яких iснуе перманентна вузькоспецiалiзована конку-ренц1я, а також шдекс концентрацГ! ринкiв Герфiндаля-Гiршмана. Саме зворотня кореляц1я iндексу концентра-ци та вiдхилення в розмГрГ дефiциту державного бюджету у вцсотках до ВВП г мае стати межею застосування державно! допомоги ринкам ВДЕ залежно вГд фази !х життевого циклу (що потребуе окремого прикладного дослГдження).
ВИСНОВКИ
Огляд публГкацГй щодо останнГх трендГв розвитку альтернативно! енергетики показав, що !х переважна бГльшГсть сфокусована на Гдентифжаци базових тен-денцш у галузГ, не придГляючи особливо! уваги питан-ню фГскально! безпеки в енергетищ, особливо в частиш особливостей формування державно! полижи, яка б узгоджувала штереси рГзних груп стейкхолдерГв.
ФГскальна безпека в сегментГ ВДЕ може оцГню-ватися за рГвнем зменшення / приросту дефщиту державного бюджету та державного боргу (у % до ВВП), що виникае внаслГдок економГ! на неефективних енергетичних субсидГях, а також додаткових податкових витрат на податковГ пГльги у формування потужностей генеращ! та енергоефективнГсть.
Встановлено, що в розвинених кра!нах Гстотне зростання частки альтернативно! енергетики обумовле-не послГдовною державно! полГтикою зГ створення умов для формування ефективних галузевих ринюв Г вирГ-шення так звано! енергетично! трилеми. ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Глобальн енергетичш тренди крвь призму нацюналь-них ¡нтереав УкраТни. Аналогична доповщь. КиТв: Заповгг, 2016. 118 с.
2. Petrakov I., Kucheryavaya E. Between failure and success of the integration process: explaining the policy impact (the case of the fiscal and energy unions). Przeglqd Europejski. 2016. No. 4 (42). P. 39-55.
3. Петраков Я. В. Мж гармонвацкю та фккалвацкю: переосмислюючи роль енергетичних акциза в УкраТы. Б'знес Нформ. 2017. № 1. C. 50-55.
4. KPMG (2016) Global Trends in Renewable Energy. URL: https://home.kpmg.com/content/dam/kpmg/sg/pdf/2016/11/ Global-Trends-in-Renewable-Energy.pdf
5. UNEP (2013) Green Economy and Trade. URL: https://web. unep.org/greeneconomy/sites/unep.org.greeneconomy/files/ fullreport.pdf
6. Johansson B. Security aspects of future renewable energy systems - A short overview. Energy. 2013. Vol. 61, No. 1. P. 598-605.
7. Trofymenko O. The global trends of use and production of electricity using renewable energy sources. Effective Economy. 2010. No. 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=353
8. Vezmar S., Spajic A., Topic D., Sljivac D. and L. Jozsa
(2014) Positive and Negative Impacts of Renewable Energy Sources. International Journal of Electrical and Computer Engineering Systems. 2014. Vol. 5, No. 2. P. 15-23.
9. The Economics of Renewable Energy/by David Timmons, Jonathan M. Harris, and Brian Roach. URL: http://www.ase.tufts.edu/ gdae/education_materials/modules/RenewableEnergyEcon.pdf
Hlobalni enerhetychni trendy kriz pryzmu natsionalnykh in-teresivUkrainy. Analitychna dopovid [Global energy trends through the prism of Ukraine's national interests. Analytical report]. Kyiv: Zapovit, 2016.
Johansson, B. "Security aspects of future renewable energy systems - A short overview" Energy vol. 61, no. 1 (2013): 598-605.
"KPMG (2016) Global Trends in Renewable Energy". https:// home.kpmg.com/content/dam/kpmg/sg/pdf/2016/11/Global-Trends-in-Renewable-Energy.pdf
Petrakov, I., and Kucheryavaya, E. "Between failure and success of the integration process: explaining the policy impact (the case of the fiscal and energy unions)". PrzegladEuropejski, no. 4 (42) (2016): 39-55.
Petrakov, Ya. V. "Mizh harmonizatsiieiu ta fiskalizatsiieiu: pereosmysliuiuchy rol enerhetychnykh aktsyziv v Ukraini" [Between Harmonization and Fiscal: Reconsidering the role of energy excise taxes in Ukraine]. Biznes Inform, no. 1 (2017): 50-55.
"The Economics of Renewable Energy". http://www.ase. tufts.edu/gdae/education_materials/modules/RenewableEner-gyEcon.pdf
Trofymenko, O. "The global trends of use and production of electricity using renewable energy sources". Effective Economy. 2010. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=353
"UNEP (2013) Green Economy and Trade". https://web.unep. org/greeneconomy/sites/unep.org.greeneconomy/files/fullreport. pdf
Vezmar, S. et al. "Positive and Negative Impacts of Renewable Energy Sources". International Journal of Electrical and Computer Engineering Systems. Vol. 5, no. 2 (2014): 15-23.
