CC BY
28
удк 338.45.01 (06i.ieq JEL Classification: 0350; P33; F680
ПРОМИОЛОВА П0ЛiТИKA СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: iHCТИТУЦIOHAЛЬHI ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ РЕАЛ1ЗАЦГ1"
Промислова полiтика Свропейського Союзу: iнституцiональнi передумови формування та особливост реалiзацii
Метою статт'> е визначення соц/ально-економ/чних, полтичнихта Iнституцюнальнихпередумов для формування промисловоI полтики Европей-ського Союзу та особливостей и реал'заци. Визначено, що промислова полтика е одним ¡з головних прюритет'в економЫного розвитку краш ЕС I ключовим фокусом стратеги «Европа 2020». Промислова полтика ЕС формувалася Ыд впливом зростаючоI конкуренцп на свтовому ринку, необ-хШностI реал'ваци IдеI з'еднання европейський краш за метою забезпечення стаб'шьност'! полтичноI ситуацИ. Поглиблення демократичних засад урядування, розширення прав I свобод громадян, необхШтсть конвергенцП економЫного розвитку при зростанн клькостI членю спльноти стали новими викликами для формування единого внутршнього ринку та забезпечення конкурентоспроможностI промислових тдприемств ЕС. Внаслдок цього сформована модель промисловоI полтики зосередилась на тдтримц сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бзнесу, розробки та впровадження нов'ттх технологй, на створент р'вних можливостей в умовах конкуренцп (горизонтальна промислова полтика) на противагу секторальнй полтиц та скороченнI державноI тдтримки окремих галузей промисловостI, забезпеченн виконаннI рамкових угод. Най-б'шьш успшнI практики використання моделI промисловоI полтики ЕС, спрямован на формування сприятливих умов для п:двищення конкурентоспроможностк' промислових тдприемств, можуть бути використан для розробки стратеги промислового розвитку Украни. Кпючов'1 слова: промислова полтика, Европейський Союз, ¡нституцюнальн'1 чинники, стратег'т промислового розвитку, конкурентоспроможтсть економши.
Циплцька Олена Олександр'ена - кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри економ/чно! теорИ та м1жнародно1 економши, Чорномор-
ський нацональний утверситет :м. П. Могили (вул. 68 Десантниюв, 10, Миколтв, 54003, Украна)
E-mail: o.liakhovetz@gmail.com
ORCHID: 0000-0003-3803-9421
Researcher ID: T-7569-2017
Яненкова 1рина ГеоргИена - доктор економiчних наук, доцент, пров'дний науковий ствробтник, сектор цифрово'1 економки, 1нститут економки
та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Кшв, 01011, Украна)
E-mail: 777fler@gmail.com
ORCHID: 0000-0002-7007-4481
Researcher ID: N-5378-2018
® 2018 ЦИПЛЩЬКА 0. 0., ЯНЕНКОВА I. Г.
УДК 338.45.01 (061.1£С)
JEL Classification: 0350; P33; F680
Циплщька О. О., Яненкова I. Г.
Рис.: 1. Б1бл.: 11.
УДК 338.45.01 (061.1£С) JEL Classification: 0350; P33; F680
UDC 338.45.01 (061.1£С) JEL Classification: 0350; P33; F680
Цыплицкая Е. А., Яненкова И. Г. Промышленная политика Европейского Союза: институциональные предпосылки формирования и особенности реализации
Tsyplitska O. O., lanenkova I. G. Industrial Policy of the European Union: Institutional Preconditions for Formation and Features of Realization
Целью статьи является определение социально-экономических, политических и институциональных предпосылок для формирования промышленной политики Европейского Союза и особенностей ее реализации. Определено, что промышленная политика является одним из главных приоритетов экономического развития стран ЕС и ключевым фокусом стратегии «Европа 2020». Промышленная политика ЕС формировалась под влиянием растущей конкуренции на мировом рынке, необходимости реализации идеи объединения европейских стран с целью обеспечения стабильности политической ситуации. Углубление демократических основ управления, расширение прав и свобод граждан, необходимость конвергенции экономического развития при увеличении количества членов сообщества стали новыми вызовами для формирования единого внутреннего рынка и обеспечения конкурентоспособности промышленных предприятий ЕС. Вследствие этого сформированная модель промышленной политики сосредоточилась на поддержке благоприятной среды для развития малого и среднего бизнеса, разработки и внедрения инновационных технологий, на создании равных возможностей в условиях конкуренции (горизонтальная
The aim of the article is to determine the socio-economic, political and institutional prerequisites for the formation of EU industrial policy and the specifics of its implementation. It is determined that industrial policy is one of the main priorities of the economic development of EU countries and the key focus of the Europe 2020 strategy. EU industrial policy was formed under the influence of the growing competition in the world market, the need to realize the idea of uniting European countries with a view to ensuring the stability of the political situation. Deepening the democratic foundations of government, expanding the rights and freedoms of citizens, the need for convergence of economic development with increasing number of members of the community have become new challenges for the formation of a single internal market and ensuring the competitiveness of EU industrial enterprises. As a result, the developed model of industrial policy has focused on supporting a favorable environment for the development of small and medium-sized businesses, developing and implementing innovative technologies, creating equal opportunities in a competitive environment (horizontal industrial policy) as opposed to sectoral policies and reducing state support for individual industries,
промышленная политика) в противовес секторальной политике и сокращении государственной поддержки отдельных отраслей промышленности, обеспечении выполнения рамковых договоров. Наиболее успешные практики использования модели промышленной политики ЕС, направленные на формирование благоприятных условий для повышения конкурентоспособности промышленных предприятий, могут быть использованы для разработки стратегии промышленного развития Украины.
Ключевые слова: промышленная политика, Европейский Союз, институциональные факторы, стратегия промышленного развития, конкурентоспособность экономики. Рис.: 1. Библ.: 11.
Цыплицкая Елена Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории и международной экономики, Черноморский национальный университет им. П. Могилы (ул. 68 Десантников, 10, Николаев, 54003, Украина) E-mail: o.liakhovetz@gmail.com ORCHID: 0000-0003-3803-9421 Researcher ID: T-7569-2017
Яненкова Ирина Георгиевна - доктор экономических наук, доцент,
ведущий научный сотрудник, сектор цифровой экономики, Институт
экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26,
Киев, 01011, Украина)
E-mail: 777fler@gmail.com
ORCHID: 0000-0002-7007-4481
Researcher ID: N-5378-2018
ensuring the implementation of framework agreements. The most successful practices of using the model of EU industrial policy, aimed at creating favorable conditions to increase the competitiveness of industrial enterprises, can be used to elaborate Ukraine's industrial development strategy.
Keywords: industrial policy, European Union, institutional factors, industrial development strategy, competitiveness of the economy. Fig.: 1. Bibl.: 11.
Tsyplitska Olena O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory and International Economics, Black Sea National University named after P. Mohyla (10 68 Desantnykiv Str., Mykolayiv, 54003, Ukraine) E-mail: o.liakhovetz@gmail.com ORCHID: 0000-0003-3803-9421 Researcher ID: T-7569-2017
Ianenkova Iryna G. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, Sector of the Digital Economy, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: 777fler@gmail.com ORCHID: 0000-0002-7007-4481 Researcher ID: N-5378-2018
Постановка проблеми. Свп^ тенденщ! св^чать про скорочення частки промисловост у свгговому ВВП за рахунок збкьшення третинного сектора. За двадцять роив (1996-2016) частка промисловост в свт зменшила-ся на 4,7 % до рiвня 29,2 %. Найбкьш швидкими темпами знижуеться питома вага промисловост у «старих» шду-стрiальних кра!нах, зокрема, бвропейського Союзу. Якщо у 1991 рощ вона становила 31 %, то у 2016 рощ - 24,5 % (для поршняння у США - 14,8 % у 2017 рощ). В Укра!ш частка промисловост у ВВП за перюд 2010-2017 рр. коливалася в дiапазонi в^ 19,77 % (2012 р.) до 22,6 % (2010 рж). Станом на 2017 рж вона становила 21,7 %.
Незважаючи на загальносвiтовi тенденщ! потреба в розробщ iндустрiальних стратегш набувае все бкьшо! гостроти. Так, стратепя 6С «бвропа 2020» головним прь оритетом встановлюе саме промислову полiтику. Першо-черговою метою !! проведення була технолопчна в^ста-лють в^ США, але з часом вона стала викликом глобалiза-щ! - втрата позищй на свгтових ринках, створення единого ринку вимагали удосконалення параметрiв промислового виробництва та продукщ! на користь посилення конкурен-тоспроможность
Промислова полiтика в^1грае важливу роль у фор-муванш ново! галузево! структури економши тд час кризи, а також спрямована на тдтримку та реалiзацiю промислового потенщалу кра!ни тд час економiчного зростання. В Украш за весь перюд !! незалежност не вироблено четкого та системного тдходу до того, якою мае бути промислова полiтика. По суп, вона звелася до надання податкових тльг i фшансово! допомоги окремим галузям економь ки [1]. Укра!на взяла курс на европейську модель розвитку,
а европейський досв^ формування i реалiзащ! промислово! полiтики може стати орiентиром у визначенш цкей промислового розвитку нащонально! економжи.
Аналiз останн1х дослiджень i публжацш. Промислова полiтика бвропейського Союзу е об'ектом уваги науковщв у багатьох дослiдженнях. Часто вона розгляда-еться з точки зору ощнки ступеня державного втручання, яке в останш роки знижуеться, або типу полiтики - горизонтально! чи вертикально!, якш надаеться перевага тощо. Серед учених, що дослiджували моделi промислово! поль тики, у тому чи^ запровадженi в 6С, можна назвати Амб-розяка А., Антоненко Г., В1тер I., Дейнеко Л., Захарова А., Круглашова А., Хаустову В. та ш.
Впдьлення рашше невиршених частин загально! проблеми. Зростання iнтересу до промислово! полiтики пов'язане iз тим, що глобальний ланцюг створення вартос-тi стае все складншим, а конкуренцiя з боку нових ринкш посилюеться. бвропейсью виробники поступово втрача-ють свiтовi ринки через посилення конкуренщ! з боку азь атських кра!н, якi бкьше уваги придiляли промисловому розвитку та його тдтримщ державою. Наприклад, Китай у своему дванадцятому 5^чному Плат розвитку страте-гiчних галузей (2011-2015 рр.) визначив перелш галузей, як необхiдно розвивати в прiоритетному порядку, та вста-новив цiлi щодо !х зростання стосовно ВВП (в тому чи^ за допомогою фккально! полiтики та фiнансово! допомоги) [1, с. 13]. Тож фактори, що визначають модель i результати впровадження промислово! полiтики у розвинутих кра!нах, зокрема, кра!нах 6С, вимагають додаткового досл^ження.
Формулювання цiлей статтi. Метою статт висту-пае визначення економiчних та iнституцiональних чинни-
ив формування моделi промислово'1 полiтики в бС та ви-явлення особливостей ïï реал!зацп на сучасному етат.
Виклад основного MaTepiaAy дослiдження. Перший крок з формування загально'1 промислово'1 полiтики був здiйснений шляхом прийняття Декларацп Шумана 9 травня 1950 року. Первинною причиною такого ршення мiнiстра Р. Шумана стало примирення Францп та №меч-чини та недопущення мiж ними вшни в майбутньому [4]. Водночас метою штеграцп стало також посилення довь ри до нацiональноï державностi та мiж крашами бвропи. Декларацieю було встановлено, що франко-шмецьке ви-робництво вуплля та сталi задля забезпечення миру мае контролюватися единою шститущею, крiм того, це стало кроком по утворенню федерацп бвропи. Цш Декларацп Шумана були трансформованi в цш бвропейського Ств-товариства Вуплля та Сталi (бСВС). Осккьки защкавле-нiсть у вступi до бСВС виказали краши з рiзним ршнем промислового розвитку, декларацiя пропонувала деяи трансформацiйнi заходи, такi як застосування плану ви-робництва й швестицш, встановлення компенсацiйного механiзму виршнювання цш i створення реструктури-зацiйного фонду для прискорення рацiоналiзацiï вироб-ництва. Концептуальною основою цього документа став французький етатизм.
Саме економiчнi штереси стали рушем створення бС як iнтеграцiйного утворення. Поглиблення штернащональ зацп економiчного життя, швиди темпи зростання свгто-во'1 торгiвлi у повоенний перiод, а також в^носна схожiсть полiтичних режимiв захiдноевропейських краш спонукала ïx до посилення ствпращ та необхiдностi захисту власно'1 промисловостi вiд посилення конкуренцп з боку США. Внаслiдок у 1957 рощ були тдписаш Римсьи договори про створення бвропейського економiчного спiвтовариства i бвропейського спштовариства з атомно'1 енергп.
Включення до складу майбутнього бС краш, в яких були наявш економiчнi проблеми (Великобритатя, 1спа-нiя, Португалiя, Грецiя), вимагало запровадження заxодiв, спрямованих на удосконалення структури ïx економiки, розширення торговельних можливостей та сприяння еко-номiчному розвитку. У 1987 рощ було тдписано бдиний европейський акт, який передбачав створення бдиного внутршнього ринку до 01.01.1993 р., запроваджував стль-ну економiчну полiтику та ряд iнституцiй.
Формування ж сучасного дизайну промислово'1 по-лiтики бвропейського Союзу розпочалося з 1990-х роив. У лютому 1992 рощ було тдписано Маастрихтський до-говiр, яким було утворено бвропейський Союз, i який окреслював напрями спшпращ як в економiчнiй сфер! так i в полiтико-правовiй та обороннш сферах. Створення та функцюнування бвропейського Союзу засновувалося на демократичних принципах, яи тiсно пов'язанi iз л!бераль зацiею економiки. Метою економiчноï полiтики бС у той перюд став, у першу чергу, розвиток малих i середтх тд-приемств, чому сприяло i створення единого ринку. Зна-чення малого та середнього бiзнесу для бС важко переощ-нити - на його частку припадае 2/3 вск зайнятих та 60 % додано'1 вартост [2, с. 39].
З 1993 року одним iз прiоритетiв европейсько'1 ш-теграцп стае конкурентоспроможнiсть промисловость У зв'язку з цим постала необх^шсть координацп промис-
лово'1 полiтики iз iншими сферами державного регулюван-ня економiки, а саме: торпвля, сталий розвиток, НДДКР, регiональний розвиток, сощальна сфера й зайнятiсть, за-хист споживачiв, охорона здоров'я й еколопя [5, с. 3]. В щ-лому такий пiдxiд виявився досить успшним, оск1льки прив1в до створення спкьного ринку, сприяв структурним зрушенням у промисловостi, а також забезпечив ютотний прогрес у сферь Приеднання до бС-15 кра'1н з трансфор-мацiйними економiками, якi в економiчному сенсi були значно слабшими, створило новi можливостi та новi ви-клики для кра'1н-член1в бС. Новi учасники Союзу протягом роив готувались до вступу i впроваджували реформи, що реструктуризували 'гх економжи. Прискорити цей процес вдалося завдяки функщонуванню бдиного внутрiшньо-го ринку. В^криття нових ринкiв дозволило сформувати новi ланцюги додано'1 вартостi, сприяло перетоку новитх теxнологiй з бкьш розвинутих у менш розвинутi краши, але посилило трудову мiграцiю як з боку краш-члетв, так i з боку трепх кра'1н.
Сучасна економiчна дiяльнiсть в бС пов'язана з реа-лiзацiею Стратегй «бвропа 2020», прийнято'1 у 2010 рощ та сформовано'1 пiд впливом неолiберальниx iдей. ïï прийняття стало насл^ком визнання Лiсабонськоï стратегй, яка дь яла до цього, неефективною, осккьки вона не змогла запо-б1гти кризовим явищам кiнця першого десятилитя ХХ1 ст.
Цiлi ще'1 стратегй частково вiдxилялися вiд головно'1 мети промислово'1 полiтики - тдвищення конкуренто-спроможностi пiдприемств бС на световому ринку. Однiею з причин цього може бути «втомлетсть» в^ розширення бС. Необxiднiсть багатостороннього узгодження питань, виршення проблем рiзного характеру краш-члетв ви-кликало потребу у все бкьшш унiверсалiзацiï рiшень. Тому Стратепя спрямована на тдвищення зайнятосп (а це означае вищi витрати тдприемств на оплату працi), новi правила захисту довкiлля (що е занадто витратним для тдприемств), збкьшення частки оаб з вищою освпою (що не асоцiюеться з поточними потребами промисловосп) та зниження б^ность Стратегiя бiльше репрезентуе бвропей-ську соцiальну й екологiчну модель розвитку, атж форму-люе iндустрiальну та чiтко не окреслюе роль держави у цих процесах.
бвропейська Комiсiя впровадила вираз «стала про-мислова полiтика бвропейського Союзу», а Рада бС роз-ширила його до «нова европейська промислова конкурентна полiтика». У 2012 рощ бврокомiсiя запропонувала партнерство в промисловш полiтицi, що передбачало ïï зосередження на iнвестуваннi та шноващях в 6 прiоритет-них видах дiяльностi: провiднi обробнi технологи, ключовi технологи, бiологiчнi продукти, стала промислова та будь вельна полiтика, екологiчно чистий транспорт та розумт мережi. При цьому було заплановано збкьшити частку об-робно'1 промисловосп, яка стабiльно зменшувалася, з 16 до 20 % ВВП [7, p. 45]. Цього очшувалося досягти за рахунок збкьшення обсягу швестицш, розширення торг!^ товарами на внутршньому ринку та значного збкьшення малих i середнк пiдприемств-експортерiв у треп краши. Ця концепщя, своею чергою, не позбавлена недолшв: зокрема, централiзоване планування цих заxодiв не враховувало вiдмiнностей у структурах нащональних економiк, якост! робочо'1 сили, сировини та матер!ал1в.
Це вплинуло й на обмеження застосування такого шструменту, як державна допомога, осильки вона розгля-далася як мiра, що викривляе дiю ринкового мехатзму та обмежуе конкуренцiю. Для регулювання питання надання тако! допомоги були встановлет певнi принципи:
1) допомога може надаватися регюнам, де рiвень життя е досить низьким або де е значне безро-бггтя;
2) допомога може надаватися на вткення важливих проектiв спкьного европейського значення;
3) допомога надаеться на в^новлення кра!н-члетв у перюд суттевих економiчних спадш;
4) допомога може надаватися на розвиток регютв i господарсько! дiяльностi, яка не матиме негативного впливу на торгшлю [1, с. 14].
До процедур надання державно! допомоги засто-совуеться також триступенева процедура контролю (по-переднш, поточний контроль та за результатами надання допомоги).
Зростання мобкьносп людського катталу всереди-нi 6С внаслiдок зникнення кордонш, зближення освишх стандартш i взаемного визнання дипломш про вищу освiту; швидкий техтчний та технологiчний розвиток поставили новi задачi промислового розвитку та спонукали до перегляду стратеги промислового розвитку 6С.
У вереснi 2017 року в 6С було визначено новi прю-ритети стратегiю промислово! полiтики - «1нвестищ! у ро-зумну, iнновацiйну та стiйку промисловють». Основними прiоритетами були названi: мiжнародний вимiр, единий ринок i розширення можливостей для людей, цифровiза-щя, циркулярна та низьковуглецева економiка, швестищ!, iнновацi! [11].
Важливiсть розробки ще! стратеги Грунтуеться на фактi, що промисловють 6С займае сильнi позици у бага-тьох секторах глобально! економжи. Незважаючи на значне скорочення частки промисловосп у ВВП 6С, вона все ще в^гграе визначальну роль у формуваннi стрижня на-цiональних економiки кра!н-членш. Частка промислово! продукци в експортi 6С складае 2/3. Вона забезпечуе ро-бочими мiсцями 32 млн ойб (14,4 % вiд уск зайнятих в еко-номiцi 6С).
Новi iнструменти стратеги промислово! полiтики включають:
1) ибербезпеку. Передбачено створення бвропей-ського центру досидження кiбербезпеки та ком-петенцiй, метою якого буде тдтримка розвитку технологiй та промислових можливостей у сферi кiбербезпеки та створення схем сертифшацп продукци та послуг для кра!н 6С;
2) вкьний об1г даних, що не носять персонального характеру. Це забезпечить модертзащю промисловосп та створить дшсно стльний бвропей-ський шформацшний простiр;
3) заходи з розвитку циркулярно! економiки, що включають покращення виробництва в^новлю-вальних бiологiчних ресурсш та !х перетворення у бюенергш та бiологiчнi продукти;
4) ряд шщатив, що забезпечать кращий захист прав штелектуально! власностi;
5) шщативу щодо покращення функцiонування сис-теми державних закупшель в 6С, особливо тих, що стосуються великих шфраструктурних про-екпв;
6) розширення спектра навичок для нових ключових секторш промисловостi, таких як будiвництво, виробництво стам, паперу, зеленi технологи та в^новлювана енергiя, обробка та морсью пере-везення;
7) iнiцiативи, пов'язанi i3 збалансованою та прогре-сивною торговельною полiтикою та вiдбором прямих шоземних iнвестицiй, якi б не становили загрози безпещ або громадському порядку;
8) перегляд перелжу критичних сировинних ресурсш, яи Комiсiя допомагатиме забезпечувати для досягнення стабiльноï та доступно! пропозищ! обробно! промисловостi 6С;
9) новi плани щодо чисто!, конкурентно! та чггко! мобiльностi, включаючи жорсткi стандарти щодо викидiв СО2 для автомобiлiв i вантажшок, План дш щодо iнфраструктури альтернативного пали-ва для пiдтримки розвитку шфраструктури для електромобiлiв [11].
бвропейська модель промислово! полiтики Грунтуеться на равноправному партнерствi держави та бiзнесу. Вона е прикладом так звано! «горизонтально!» промислово! полiтики, яка базуеться на створенш рiвних умов для розвитку уах галузей економжи. Промислова полiтика пе-редбачае ряд виключень для галузей, що становлять стра-тегiчний iнтерес бвропи, зокрема, для суднобудування, сталеливарно! та алюмшево! галузей, вугкьно! промисло-востi. Для них передбачеш субсиди, а також застосовують-ся iншi протекцiонiстськi шструменти - квоти, мита тощо.
Основу сучасно! моделi промислово! полiтики 6С становлять такi принципи:
1. Фокус на створення середовища для розвитку малого та середнього бiзнесу. Аналiз динамiки ккь-костi тдприемств промисловосп у 6С за перюд 2011-2015 рр. св^чить про певш позитивнi зру-шення на фот скорочення частки промисловостi у ВВП. Зокрема, ккьисть малих пiдприемств промисловосп за перюд збкьшилася на 0,7 % i склала 2,2 млн од. Що стосуеться середнк тдприемств, то !х кiлькiсть скоротилася за перюд на 1691 оди-ниць або на 2,1 % [8]. В той же час ккьисть великих тдприемств промислового сектора зросла.
2. Горизонтальна промислова полiтика як зааб забезпечення ршних конкурентних можливостей. На забезпечення конкурентоспроможност в бюджет 6С передбачено видатки, що становлять 14 % у 2017 рощ вк уск видатив бюджету, тодi як у 2015 рощ !х частка становила 12 % [9]. У !х складi витрати на забезпечення конкурентоспро-можностi малих i середнк пiдприемств (COSME). У 2015 рощ сума таких витрат склала 295,3 млн евро, що становить 0,2 % вк загально! суми бюджету i на 16,2 % бкьше, нгж у 2014 рощ.
3. Секторальна полiтика. Законодавством 6С передбачено надання невеликих сум державно! до-
помоги для окремих галузей промисловосп, як! потребують тдтримки внасл!док ктотно'1 р!знищ в регюнальних показниках ïx розвитку. До таких галузей в^носяться сталеливарна та вупльна.
Секторальна пол!тика спрямована на тдтримку за-криття неконкурентоспроможних тдприемств, зокрема, вупльно'! промисловосп, та секторальний розвиток че-
Млн евро, в поточних цiнах
рез реал!защю ряду шфраструктурних та шших проектш. Основною тенденщею е поступове скорочення державно'1 тдтримки таких заход!в в крашах бС. На рис. 1 подано динамку державно'1 допомоги на тдтримку тдприемств вупльно'! галуз! секторальний розвиток, досл^ження й розробки, включаючи шновацп, та мал! й середш тдпри-емства.
Разом
Дослiдження й розробки, включаючи шновацп Секторальний розвиток Малi та середнi пiдпри£мства Допомога на закриття
Рис. 1. Державна допомога в £С на цш секторального розвитку
Джерело: сформовано авторами на основ! [10]
Сума тако'1 допомоги за перюд 2009-2016 рр. ско-ротилася на 7,3 млн евро, а в структур! загальних видат-кш на державну допомогу, як! в щлому зросли на 41,5 % за перюд, видатки на зазначеш на рис. 1 цш скоротилися у 2 рази й у 2016 рощ становили лише 19,5 %. Це св!дчить про скорочення секторально': тдтримки промисловост та про ïï поступову л1берал1защю.
Основними шструментами фшансування цих заходш стали гранти, звкьнення в!д оподаткування, державш гаранта та пкьгов! кредити. Програми допомоги на закриття призначеш, в першу чергу, для Словенп, Польщ! та Шмеч-чини, де вупльна промисловють все ще в^рае стратепч-не значення; з 2012 по 2015 рр. так! витрати здшснювалися у Румунп.
В цкому щодо державно'1 тдтримки економ!чного розвитку в бС не юнуе однозначно'1 заборони, але багато ви-д!в державно'1 допомоги в бС жорстко обмежеш [6, с. 84].
4. Рамков! угоди. Так! угоди обумовлюють кнування единого внутршнього ринку та визначають умови, за яких цей ринок мае функцюнувати. До них в!дносяться:
■ подолання ринкових невдач через конкурентну пол!тику;
■ гармошзащя правил;
■ глобальний тдх!д;
■ спкьтсть регулювання, однор^шсть правил i '¿хне взаемне визнання;
■ конкурентоспроможш державш закупшл!;
■ стандартизащя i добровкьна сертифжащя;
■ зменшення негативного впливу на навколишне середовище [5, с. 12-13].
Посилення конкуренцп на внутршньому та зовнш-ньому ринках перюдично викликають пропозицп з боку промислово розвинених краш (Франщя, Шмеччина, 1тал!я) повернутися до вертикально'1 шдустр!ально'1 пол!тики.
Так, з метою лобшвання штересш промисловос-ri у 2013 рощ було створено неформальну групу «друзш промисловоси». В рамках мшктерсько'! зустр!ч! в жовтш 2013 року мшютри економши та промисловоси дев'яти краш - членш бС (Франщя, 1тал!я, 1спашя, Грещя, Болга-р!я, Люксембург, Бельия, Чеська Республша та Великобри-ташя) погодили та тдписали лист, в якому визначений ïx тдх1д до ново'1 промислово'1 пол!тики. Одним !з завдань було визначено замшити застарш правила та норми на нов!, як! в1дпов1дають глобальнш економщ! шшим за-вданням стало фокусування на тдход! ново'1 промислово'1 пол!тики, ор!ентовано'1 на окрем! сектори економш. Серед таких сектор!в були назван! сталева та суднобудшна галуз! а також фармацевтична промисловкть, сфера шформа-
щйних i комунiкацiйних технологiй i зелених технологш. Францiя також зважила на те, що необх^но змiнити мо-нетарну полiтику, осккьки евро е надто стшкою та надто дорогою валютою [7, с. 47].
Слк вказати, що Рада бвропи фактично не прийняла до виконання розроблеш рекомендацп, лише «вiдмiтила» тi, яи доцкьно було б запровадити.
З метою посилення сво!х позицiй «друзi промис-ловостi» зiбралися в черговий раз у 2014 рощ, коли було представлено вже 18 краш бвропи. В авангардi ново! промислово! полiтики знаходилася Франщя, однак не ва кра!-ни тдтримали ïï екстремальнi позищ!. Фокус промислово! полiтики Спiльноти зосереджений на трьох напрямах, що сприяють тдвищенню конкурентоспроможност економь ки - наука i освгта, iнновацiï та пiдприемництво [5, с. 3].
Таким чином, модель промислово! полiтики бвро-пейського Союзу все бкьше орiентуеться на виклики гло-балiзацiï, поглиблюючи лiберальнi основи функщонування пiдприемств, галузей i ринкш. Фокус стратег!! промислового розвитку зосереджений на створенш сприятливих умов для забезпечення конкурентоспроможносп, а саме - на вкьному трансферi технологш i знань, розвитку шноващй, цифровiзацiï економiки, екологiзацiï виробництва тощо. Такий дизайн промислово! пол1тики найбiльш наближений до стратеги iндустрiалiзацiï через шноващ!, яка Грунтуеться на змщненш конкурентних позищй пiдприемцiв, закрь пленш на нових ринках завдяки конкурентним перевагам [3, с. 80].
Перевагами моделi европейсько! промислово! поль тики е те, що ïï цш синхрошзоваш !з цкями сощального та еколопчного розвитку кра!н бС; вона е гнучкою та ви-користовуе конкурентний мехашзм задля забезпечення модершзащ! структури економжи, що сприятиме тдвищенню ïï конкурентоспроможность
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Формування промислово! пол!тики бС здшснювалося в^пов^но до ряду сощально-економ1чних, пол!тичних та шститущональних чинниив. Серед останшх ключовими факторами формування ново! промислово! пол!тики стали необх^шсть забезпечення миру м!ж кра!нами бвропи та внасл^ок цього потреба в економ1чнш конвергенци; зближення демократичних пол!тичних режимш кра!н; розширення прав i свобод громадян, зростання !х мобкьносп та внасл^ок цього - трудово! мцрацц; розвиток стльних шститущй; шдписання угод i прийняття директив бС, обов'язкових до виконання уама кра!нами-членами бвро-пейського Союзу, що запроваджують конкурентш основи розвитку внутршнього ринку.
Модель промислово! пол!тики бС заснована пере-важно на горизонтальних принципах та ор!ентована на посилення конкуренци серед промислових тдприемств, л1берал1защю ринкових в^носин. Водночас промислова пол!тика стае ключовим фокусом стратеги розвитку бвро-пейського Союзу.
Вона все менше враховуе нащональш особливост шдустр1ального розвитку та унiфiкуеться. Це в^обража-еться й на поступовому скороченш прямо! державно! шд-тримки галузей промисловость З одного боку, це викликае певш занепокоення з боку нащональних урядш щодо !х економiчноï безпеки, однак, зв'язанi рамковими угодами,
вони не мають достатнього впливу на прийняття ршень бвропейською Комiсiею i не стримують прогресу розвитку вкьного ринку. З шшого боку, така пол!™^ може забез-печити найбкьш повнощнну структурну перебудову економши краш-членш, що в майбутньому надасть переваги найбкьш технологiчно розвинутим економжам.
ïï успшшсть можна ощнити по динамiцi частки товарного експорту з краш бС-28 у свиовому експортi, яка з 2010 по 2016 рр. скоротилася з 33,6 до 33,4 %. Тож активш заходи бС дозволяють поки що европейськш промисло-вост збернати сво! попереднi позищ! на световому ринку, але не збкьшувати свою частку.
Досвк розробки та реалiзацiï промислово! пол!тики бС може бути використаний для формування ново! стратеги промислового розвитку Украши. I хоча вона ще не готова до повнощнно! лiбералiзацiï економши, заходи, спрямо-ваш на тдвищення конкурентоспроможностi та розвиток пiдприемства, можуть бути успшно вбудованi в канву на-цiональноï стратеги промислового розвитку, яка сто!ть на порядку денному уряду Украши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антоненко Г., Захаров А. Чи noTpi6Ha yKpaïHi промислова полiтика? Аналогична записка. КиТв : Центр економiчноï' стратеги, 2015. 19 с.
2. Вггер I. I. Стратегiчнi оркнтири промислово! полiти-ки £С у ХХ1 столiттi. Стратег'я розвитку Украни. 2015. № 1. С. 32-42.
3. Дейнеко Л. Стратепчы варiанти неошдус^ально! трансформацп промислового потенцiалу // Модерыза^я управлiння нацiональною економiкою : зб. матерiалiв IV Мiж-нар. наук.-практ. конф. (Ки!в, 25-26 листоп. 2016 р.). Ки!в : КНЕУ, 2016. С. 76-81.
4. Круглашов А., Озимюк I., Астапенко Т., Руссу В. £вро-пейська iнтеграцiя на початку нового тисячолптя : довщник. Ч. 1. Чернiвцi, 2010. 212 с.
5. Промислова полiтика: порiвняльно-правове дош-дження вiдповiдностi законодавства Укра'ни aquis communautaire £вропейського Союзу. Ки!в, 2009. 115 с. URL: https://min-just.gov.ua/files/23505
6. Хаустова В. £. Промислова полiтика в Укра!ш в умовах iнтеграцiï' та глобалiзацiï' економiки : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03. Ки!в, 2015. 505 с.
7. Ambroziak A. A. Renaissance of the European Union's industrial policy. Yearbook of Polish European Studies. 2014. Vol. 17/2014. P. 37-58.
8. Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/web/ structural-business-statistics/data/database
9. Official Website of the European Union. URL: https:// europa.eu/european-union/index_en
10. State Aid Scoreboard 2017: Results, trends, observations regarding EU28 State Aid expenditure reports for 2016. URL: http://ec.europa.eu/competition/state_aid/scoreboard/state_aid_ scoreboard_%202017_final.pdf
11. State of the Union 2017 - Industrial Policy Strategy: Investing in a smart, innovative and sustainable industry (18/09/2017). URL: https://ec.europa.eu/growth/content/state-union-2017-%E2%80%93-industrial-policy-strategy-investing-smart-innovative-and-sustainable_en
REFERENCES
Ambroziak, A. A. "Renaissance of the European Union's industrial policy" Yearbook of Polish European Studies vol. 17/2014 (2014): 37-58.
Antonenko, H., and Zakharov, A. Chy potribna Ukraini pro-myslova polityka? Analitychna zapyska [Does Ukraine need industrial policy? Analytical note]. Kyiv: Tsentr ekonomichnoi stratehii, 2015.
Deineko, L. "Stratehichni varianty neoindustrialnoi transfor-matsii promyslovoho potentsialu" [Strategic variants of neo-industrial transformation of industrial potential]. Modernizatsiia upravlin-nianatsionalnoiuekonomikoiu. Kyiv: KNEU, 2016. 76-81.
Eurostat. http://ec.europa.eu/eurostat/web/structural-busi-ness-statistics/data/database
Khaustova, V. Ye. "Promyslova polityka v Ukraini v umovakh intehratsii ta hlobalizatsii ekonomiky" [Industrial policy in Ukraine in terms of integration and globalization of the economy]: dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.03, 2015.
Kruhlashov, A. et al. Yevropeiska intehratsiia na pochatku no-voho tysiacholittia [European integration at the beginning of the new millennium]. Part 1. Chernivtsi, 2010.
Official Website of the European Union. https://europa.eu/ european-union/index_en
"Promyslova polityka: porivnialno-pravove doslidzhen-nia vidpovidnosti zakonodavstva Ukrainy aquis communautaire Yevropeiskoho Soiuzu" [Industrial policy: Comparative legal study of compliance of the legislation of Ukraine with the acquis communautaire of the European Union]. https://minjust.gov.ua/ files/23505
"State Aid Scoreboard 2017: Results, trends, observations regarding EU28 State Aid expenditure reports for 2016" http:// ec.europa.eu/competition/state_aid/scoreboard/state_aid_score-board_%202017_final.pdf
"State of the Union 2017 - Industrial Policy Strategy: Investing in a smart, innovative and sustainable industry (18/09/2017)" https://ec.europa.eu/growth/content/state-union-2017-%E2%80%93-industrial-policy-strategy-investing-smart-innova-tive-and-sustainable_en
Viter, I. I. "Stratehichni oriientyry promyslovoi polityky YeS u XXI stolitti" [Strategic benchmarks for EU industrial policy in the 21st century]. Stratehiia rozvytku Ukrainy, no. 1 (2015): 32-42.
