CC BY
61
Литература
1. Редьква О. Управлшня персоналом машинобудiвних пщприемств Украши в умовах кризи [Електронний ресурс] / О. Редьква, О. Галущак // Соцiально-економiчнi проблеми i держава. - 2011. - Вип. 2 (5). - Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/ 11rozvuk.pdf.
2. Савчук Л.М. Оргашзацшна поведшка / Л.М. Савчук, Н.Ю. Бутенко, А.М. Власова. - К.: КНЕУ, 2001. - 249 с.
3. Спивак В.А. Организационное поведение и управление персоналом / В.А. Спивак. - СПб.: Питер, 2000. - 416 с.
4. Минаев В.А. Как управлять массовым сознанием: современные модели: моногр. / В.А. Минаев, А.С. Овчинский, С В. Скрыль, С.Н. Тростянский. - М., 2012. - 213 с.
5. Мансур О. Логика коллективных действий. Общественные блага и теория групп / О. Мансур; пер. с англ. - М.: ФЭИ, 1995. - 174 с.
6. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / С. Московичи; пер. с фр. - М.: Центр психологии и психотерапии, 1998. - 480 с.
7. Rolfe M. Social Networks and Threshold Models of Collective Behavior: Preprint / M. Rolfe. - Chicago: University of Chicago, 2004. - 215 p.
Представлена в редакцию 16.12.2014 г.
Н.Ф. Васильева, к.е.н.
1ННОВАЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА Н1МЕЧЧИНИ
В КОНТЕКСТ1 ÏÏ НЕО1НДУСТР1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ДОСВ1Д ДЛЯ УКРАШИ
У березш 2010 р. було узгоджено [1, с. 1-7, 10-11], а у червш схвалено [2, с. 1-4, 11-12] нову европейську стратегш економiчного розвитку на 10 роюв «Свропа 2020: стратепя
© Н.Ф. Васильева, 2014
розумного, сталого i всеохоплюючого зростання», що стала програмою подальшого розвитку неоiндустрiальноl економiки кра!н Свропейського Союзу (£С).
Стратегiя «Свропа 2020» встановлюе три основних чин-ники змiцнення економжи GC: розумне зростання - економжа заснована на знаннях; сттке зростання - створення економ> ки на основi доцiльного використання ресурсiв, полшшення стану екологп та конкуренци, тобто просування вде! бiльш до-цшьного використання природних ресурсiв, полiпшення стану еколопчного середовища i конкурентоспроможностi в еконо-мiцi; всеохоплююче зростання - економша високого рiвня зайнятостi населення, яка прагне до економiчного, сощального i територiального об'еднання.
Для досягнення поставлених цiлей Стратеги «Свропа 2020» як прюритетш висунуто сiм напрямiв, серед яких перше мiсце посщае «1нновацшний Союз», який передбачае об'еднання зусиль для створення i впровадження шновацш, що дозволить використовувати шновацшш ще! у виробництвi товарiв та послуг.
Розроблена нова програма об'еднала Рамкову програму науково-технологiчного розвитку £С - 7РП, рамкову програму розвитку конкурентного середовища та шновацш i Свропейсь-кий шститут iнновацiй i технологш. Метою об'еднання всiх трьох джерел фшансування стало створення единого мехашз-му пiдтримки всiх стадш iнновацiйного ланцюга, щоб максимально пщтримати вихiд продукту на ринок, а також значно спростити i зробити бшьш ефективною процедуру доступу до фшанав.
Ця програма отримала назву «Horizon 2020» [3], i! бюджет на перiод 2014-2020 рр. перевищить 80 млрд евро. При цьому штегральний бюджет на дослщження й шноваци (включаючи всi джерела) буде збшьшено на 46% у стввщно-шеннi з попереднiм (2007-2013 рр.). Рамкова програма розвитку конкурентоспроможност та шновацш разом з Свропейсь-кою мережею пiдтримки пщприемництва перетворена на Програму «Конкурентоспроможшсть пiдприемств» (COSME) з
бюджетом на 2014-2020 рр. у 2,5 млрд евро, яка буде повшстю opiernoBaHa на мехашзми полшшення фшансово! та iнших форм пiдтpимки пщприемств.
У цiлoму пpiopитет у пpoгpaмi «Horizon 2020» вiддaнo високоефективним технолопям - еко-, нано-, 6io-, та шфотех-нoлoгiям, зосередженим на виршенш сoцiaльних i глобальних проблем («зелена економша», енергетика, транспорт, змiни у кшмат та стapiння населення). Створений Свропейський дос-лiдницький пpoстip дозволить подолати неспpиятливi умови, якi заважають приватному сектору здiйснювaти iнвестицii у дослщження, розробки й iннoвaцii, запоб^ти фpaгментaцii докладених зусиль, лiквiдувaти небажане дублювання витрат i poбiт у науково-техшчнш сфеpi piзними pегioнaми.
Завдяки об'еднанню кадрового пoтенцiaлу, дослщниць-ких програм й iнфpaстpуктуpи, спiльнoму використанню знань i мiжнapoднiй нaукoвo-технiчнiй кооперацп дiстaв подальшого розвитку oбмiн шформащею, знаннями i технoлoгiями, науко-вими досягненнями вченими, поступово долаються перешкоди у сшвпращ мiж:
кpaiнaми - за допомогою створення бaгaтoнaцioнaльних кoнсopцiумiв iз залученням дoслiдникiв з усiх краш свiту;
piзними типами opгaнiзaцiй - ушверситетами, наукови-ми центрами, комерцшними i приватними пiдпpиeмствaми, у тому чи^ малими i сеpеднiми, великими компашями; piзними дoслiдницькими дисциплiнaми; нащональними фiнaнсoвими фондами. Реaлiзaцiя програми «Horizon 2020» сприятиме виконан-ню Стратеги «Свропа 2020», тобто прискоренню розвитку нео-iндустpiaльнoi екoнoмiки кpaiн £С. Формування неoiндустpia-льного розвитку краш £С пов'язане з успiшним розвитком промисловоси, зокрема мaшинoбудiвнoi гaлузi.
Найбшьшими свiтoвими центрами машинобудування зараз е Свросоюз, Китай, США i Япoнiя. GC залишаеться поки найбшьшим свiтoвим центром машинобудування за загальним валовим випуском пpoдукцii. Серед краш £С на нaйбiльшу увагу заслуговуе дослщження стану мaшинoбудiвнoi гaлузi
Имеччини, досвщу здiйснення в цiй ^arni iнновaцiйних пере-творень, що може бути aктyaльним для Укрaïни.
Дослщженню проблем побудови неоiндyстрiaльноï еко-номжи в Укрaïнi й iнших ^arnax свiтy вiдведено вaжливy роль у процях К. Бaрaновоï, О. Бiлорyсa, G. Белaшовa, В. Бело-вa, В. Вишневського, Б. Дaнилишинa, А. Зaдоя, Л. Збaрaзськоï, В. Кондрaтьевa, В. Ляшенкa, О. Собкевичa, С. Тульчинськох', Л. Федулово1, Н. Шелюбськоï тa iн. Проте подaльшого досл> дження зaслyговyють проблеми, що виникоють у мошинобуд> внiй гaлyзi крош GС стосовно пiдвищення iнновaцiйноï октив-ностi пiдприемств.
Мета стaттi - дослщити стaн мaшинобyдiвноï гaлyзi Hi-меччини тa iнстрyменти, якi використовуються для пiдтримки iнновaцiйниx пiдприемств у шмецькш економiцi, визнaчити можливiсть ïx зaстосyвaння для прискорення формyвaння нео-iндyстрiaльноï економiки Укрaïни.
3a остaннi 10 рокiв до свiтовиx лiдерiв мaшинобyдiвноï гaлyзi ввiйшов Китaй, a 3a виробленою умовно-чистою проду-кщею нaвiть посiв перше мiсце у свт. У цей же перюд серед-ньорiчнi темпи приросту випуску мaшинобyдiвноï продyкцiï в GС склони лише 1,1%, a в США i Японп нaвiть спостерiгaлося тдшня (но 1,1 i 3,1% вщповщно). Якщо зaйнятiсть у гaлyзi в 2000-2012 рр. у розвинених ^arnax скорочуволося (у США -та 2,6% но рiк, у Япони - но 3,3 у GС - но 1,5% но рш), то в Китaï вота зростоло щорiчно но 5,8% i досягло 6 млн чол. [4], у дво рози перевищивши покозник зойнятост у крaïнax Gвросо-юзу. Ha це вплинув зогольний процес перенесення мошинобу-дiвниx потужностей iз Зоходу но Сxiд. Питомi трyдовi витроти в Китaï в дво рози нижче, нiж у Япони, у три рози нижче, нiж у США, i мойже в п'ять рaзiв нижче, нiж у GC
Конкyрентнi позицiï европейських крош у сферi моши-нобудувоння ослaбленi ще i порiвняно бiльш низьким покоз-ником продyктивностi прaцi, що склодое 54 тис. дол. (у США -91 тис. дол., у Япони - 97 тис. дол.). Це можно пояснити рiз-норщним хороктером економiк крош, що входять до GC Од-так тав^ь у провiднiй крaïнi 3axiдноï Gвропи - Hiмеччинi
продуктившсть пращ в машинобудуванш складае ильки 70 тис. дол. [4].
Розглянемо стан розвитку машинобудування серед краш СС на прикладi Нiмеччини. Имеччина е найбiльшою державою Захщно! Свропи (табл. 1), за iндексом глобально! конку-рентоспроможностi (2014-2015 рр.) посщае 5 мiсце серед 144 кра1н св^ [5], за глобальним iндексом iнновацiй (2014 р.) - 13 мюце серед 143 кра!н свiту [6] i за рiвнем розвитку машинобудування е одшею з провiдних кра!н свiту (табл. 2).
Таблиця 1
Основы економгчт показники Шмеччини за 2009-2013 рр. [7; 8]
Економiчнi показники 2009 2010 2011 2012 2013
Населення, млн чол. 82,3 82,3 81,5 81,3 81,0
ВВП (по ППС), млрд дол. 2810.7 2810.7 3085.0 3123.0 3227,0
ВВП на душу населення (по ППС), дол. 34151,9 34151,9 37852,8 38413,3 39839,5
Темпи зростання ВВП, % -5,1 3,7 3,0 0,9 0,5
Розмiр номшального ВВП, млрд дол. 3307.2 3286.5 3629.0 3367.0 3593,0
Темпи зростання обсягу проми-слового виробництва, % -15,0 9,0 8,0 0,0 -0,3
Рiвень шфляци, % 0,2 1,1 2,3 2,0 1,6
Рiвень безробптя, % 7,7 7,1 7,1 6,5 5,3
Обсяг експорту, млрд дол. 1145,0 1303,0 1547,0 1492,0 1493,0
Обсяг iмпорту, млрд дол. 956,7 1099,0 1333,0 1276,0 1233,0
Державний борг, % до ВВП 74,1 83,4 80,6 81,7 79,9
Таблиця 2
Питома вага крат СС у розвитку машинобудування у 2012р., % [4]
Кра!на Виробництво Умовно-чиста продукщя Зайнятють
Шмеччина 38 41,5 34,1
1тал1я 19,1 15,6 15,1
Франщя 7,9 7,9 8,6
Великобриташя 6,3 7,1 6,6
1спашя 3,9 3,9 4,1
Польща 1,9 2,3 4,8
Чехiя 2,0 1,9 4,5
Словаччина 0,5 0,4 1,3
За piBHeM розвитку машинобудування Нiмеччина практично у два рази випереджае Ггалш, хоча частка Нiмeччини в европейському машинобудуваннi за останнi десятил^тя змен-шилася (з 42% у 1990-х роках до 38% у 2012 р.).
Машинобудування займае провщне становище в еконо-мщ кра!ни: на нього припадае 13% усього виробництва обро-бно! пpомисловостi (у середньому по кра!нах Евросоюзу -9%). Шмецьке машинобудування вiдомe широкою розматстю продукцп. У той же час останш 15 pокiв тут посилювалася спeцiалiзацiя. На пpовiднi 10 пщгалузей машинобудування в 1995 р. припадало 48% продукцп галузi, а в 2012 р. - вже 63%. Питома вага верстатобудування зросла з 3 до 6%. Бшьш висо-кими темпами розвивалася тдшипникова пpомисловiсть, частка яко! зросла з 5,6 до 8%. Обидвi пiдгалузi мають тiснi спад-ш зв'язки з iнвeстицiйними галузями, насамперед з автомо-бiльною пpомисловiстю, що складае потужний загальноевро-пейський iндустpiальний кластер. Значення цих пiдгалузeй машинобудування в Шмеччиш iстотно вище, шж у середньому по GC (де 4% належить верстатобудуванню i 6% - пщшипни-ковiй пpомисловостi).
1ншим важливим сектором залишаеться енергетичне машинобудування. Його частка в загальнш продукцп галузi в сepeдинi 2000-х роюв досягала в Нiмeччинi 17%. Шзшше цей показник знизився до 14%. Це пояснюеться особливiстю контракт на виробництво великих туpбiн для електростанцш, ви-конання яких мае тривалий часовий лаг. Нiмeччина з такими великими виробниками, як «Siemens», займае пом^ний сегмент глобального ринку турбш.
Компанiям у кра!ш наданi дуже спpиятливi умови для дослщжень i розробок, виробництва найважливших тeхнiчних компонeнтiв. Створена в Шмеччиш iнфpастpуктуpа, що вклю-чае податковi пiльги, визнана експертами Евросоюзу як «най-краща практика». Проте машинобудiвнi компанп зштовху-ються з проблемами структурних зрушень i високо! зароб^но! плати. Тpадицiйно в цiй галузi робився акцент на виробництво всередиш кра!ни в рамках одше! корпораци. У 1990-х роках
ситуащя стала змшюватися. Багато компанiй перетворилися на глобальних гравцiв, що мають виробничi майданчики на най-бшьш важливих зарубiжних ринках.
Тривалий процес консолщаци галузi супроводжувався в Имеччиш активними злиттями i поглинаннями. Це призвело до припинення дiяльностi ряду великих корпорацш. Так, кор-поращя «Mannesmann» була поглинена в 1999 р. британською телекомунiкацiйною компанieю «Vodafone». Дочiрнi компани корпораци, такi як «Mannesmann Rexroth» (виробник гщравль чного устаткування) i «Demag Cranes», були продаш. Через якийсь час обц^ цi компани ввiйшли до складу «Siemens». А ще пiзнiше «Rexroth» була придбана компанieю «Bosh», а «Demag Cranes» у 2002 р. перейшла пщ контроль американсь-ко! машинобудiвно! компани «Terex».
Нiмецькому машинобудуванню властивi тiснi зв'язки компанiй уздовж усього ланцюжка додано! вартостi. Така осо-бливiсть базуеться не тшьки на довгостроковiй i надiйнiй коопераций але i на обмш технологiями, а також стандартами якостг Це сприяе збереженню стабiльного ствроб^ництва навiть в епоху тотально! глобалiзацi!. Великi компани демон-струють бшьшу зацiкавленiсть у пiдтримцi сво!х нащональних постачальникiв.
З часу возз'еднання Шмеччини кра!ни Центрально! та Схiдно! Свропи стали частиною ланцюжкiв додано! вартост нiмецьких машинобудiвних компанiй. Це дозволяе, з одного боку, використовувати бшьш низью трудовi витрати для ефек-тивного фiнального складання устаткування в самш Имеччи-нi, а з шшого - органiзовувати виробництво i фiнальне складання на важливих регюнальних ринках з метою швидшого доступу туди нiмецького устаткування.
Останшми роками в Нiмеччинi все бшьша увага придшя-еться штандортнiй полчищ, у рамках яко! успiшно реалiзу-ються окремi елементи промислово!, шновацшно! i технолоп-чно! полiтики стосовно до конкретного регюну.
Хоча в окремих випадках шмецька держава, як i ранiше, позначае так зваш iнновацiйнi галузi, але все бшьше дотриму-
еться загально! (а не специфiчно галузево!) пiдтримки шнова-цiйних економiчних суб'екив, вплив яких на майбутнi струк-турнi народногосподарськi змiни сьогоднi важко визначити.
Важливо, що загальним правилом здшснення шновацш-них перетворень у Шмеччиш стала реалiзацiя повсюдно! сис-теми монiторингу й оцiнки ефективност проектiв НДДКР за державно! тдтримки, у тому числi за участю мiжнародно! експертизи.
Заслуговуе на увагу аналiз iснуючих державних програм й шструментарш щодо пiдтримки iнновацiйних пiдприeмств у шмецькш економiцi. Основнi державнi шструменти пiдтримки шновацшно! активностi пiдприeмств у Шмеччиш можна роз-дiлити на прям^ непрямi та спецiальнi.
Прям1 шструменти державно! пщтримки вiдiграють у Имеччиш особливо важливу роль, оскшьки за вiдсутностi «розкрученого» ринку приватного венчурного катталу за анг-ло-американським зразком держава змушена брати на себе значну частку фiнансування нових тдприемств. Варто вщзна-чити, що при видшенш державно! допомоги шновацшш пока-зники пiдприeмства вiдiграють незначну роль. Як правило, фь нансову пщтримку одержують пiдприeмства, показники ко-мерцiйно!' дiяльностi яких вiдповiдають вимогам, необхщним для одержання кредиту, у тому чи^ в частинi наявного стартового капiталу.
Традицiйно пщприемства, що здiйснюють iнвестицi! в НДДКР, мають право на одержання визначених податкових пшьг, серед яких слщ вiдзначити прискорену амортизацiю устаткування, зменшення оподатковувано! бази щодо податку на прибуток на величину здiйснених iнвестицiй, можливють перенесення невикористаних податкових пiльг на майбутш перiоди та iн. Основна проблема полягае в тому, що загальний рiвень оподаткування в Шмеччиш залишаеться все ще досить високим - нав^ь пiсля проведення реформи пщприемницьких податкiв у 2008 р., що перешкоджае здiйсненню iнновацiйно! дiяльностi пiдприемств рiзного розмiру. Високi податки допо-внюються i високими сощальними вiдрахуваннями.
Ha iннoвaцiйнi пiдпpиeмствa мглого i середнього бiзнесy поширюеться ряд дoдaткoвиx пшьг. Вони, зoкpемa, мaють мо-жливють через Kf (бaнк, що спецiaлiзyeться нa фiнaнсyвaннi м^ого i середнього бiзнесy) oдеpжyвaти пiльгoвий «тдприе-мницький кредит» iз фiксoвaними стaвкaми по кредиту. Якщо piчний оборот пiдпpиeмствa не пеpевищye 50 млн евро ^pxra межa м^ого i середнього пiдпpиeмствa по piчнoмy о6ороту), то зa paxyнoк пiдпpиeмницькoгo кредиту можуть фiнaнсyвaти-ся до 3/4 здшсненж iнвестицiй. Iншi пiдпpиeмствa можуть ф> нaнсyвaти через пiдпpиeмницький кредит не бшьше 2/3 сво!^ iнвестицiй. Мaксимaльний poзмip кредиту склaдae 5 млн евро, одтак для пiдпpиeмцiв ммого i середнього бiзнесy вiн може бути збшьшений. Кредит видaeться термшом нa 10 poкiв; при-чому в пеpшi двa роки здшснюються тiльки пpoцентнi виплa-ти, погашення кредиту пoчинaeться з третього року.
Непрям! iнстpументu покли^т сприяти як генеpyвaн-ню iннoвaцiй, тaк i ïx поширенню. Пoлягaють вони y створенш зaгaльниx спpиятливиx i пеpедбaчyвaниx умов для ведення бiзнесy. Для розвитку iннoвaцiйнoï aктивнoстi, зoкpемa, особ-ливе знaчення мaють тaкi paмкoвi умови, як зaxист iнтелектya-льно1' влaснoстi й розвинене пaтентне пpaвo; нa думку експер-тiв OECP, y цш сфеpi Hiмеччинa дoсяглa високого piвня зaxис-ту. Певш проблеми мaють мiсце y зв'язку з високим piвнем pегyлювaння ринюв, y тому числi y сфеpi цiнoyтвopення. У цiлoмy емпipичнi дослщження свiдчaть про те, що скорочення pегyлювaння веде до aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï aктивнoстi.
Oднoчaснo було виявлено зaкoнoмipнiсть, вiдпoвiднo до яко1' зaгaльне зниження пpибyткoвиx i пiдпpиeмницькиx пoдaт-юв мae бiльш позитивний вплив та генеpyвaння, впpoвaджен-ня i поширення iннoвaцiй пopiвнянo з нaдaнням окремж тим-чaсoвиx пoдaткoвиx пiльг i звшьненням вiд пoдaткiв для знову ствopениx пiдпpиeмств. У цiлoмy експерти OECP дшшли ви-сновку, що непpямi iнстpyменти сприяння iннoвaцiям (як y сфеpi створення paмкoвиx умов, тaк i y сфеpi пoдaткoвoï пoлi-тики) е ефективнiшими, шж пpямi пiльги, poзпoвсюдженi в Имеччиш. Oстaннi нaйчaстiше не дoсягaють пoстaвленoï мети
сприяння шноващям, а лише тимчасово ведуть до зростання доходiв сторони, яка !х отримуе. Пряма пiдтримка приводить до використання державних коштiв на фшансування визначе-но! технологi! або продукту, i цiна помилки в цьому випадку може бути дуже високою. Непряме сприяння - через зниження регулювання i невисою податки - веде до сукупно! активiзацi! дiяльностi з НДДКР
Спещальт шструменти - цшеспрямована масштабна пщтримка окремо! галузi або великих пщприемств. Вони по-виннi, на одностайну думку фахiвцiв, використовуватися у ви-няткових випадках i бути обмежеш часом. Як правило, йдеться про пол^ично мотивованi «об'екти престижу» (зокрема, у ба-гатьох державах перюдично лунають заклики створити власну «силшонову долину» тощо).
Комплексне використання найрiзноманiтнiших шстру-ментiв е основним змютом сучасно! полiтики з неоiндустрi-ального розвитку економiки Имеччини i припускае системне використання значно бiльш широкого, шж ранiше, комплексу iнструментiв господарського регулювання, нацшених на вир> шення безлiчi завдань iнновацiйного розвитку, щодо створен-ня для господарюючих суб'екив i наймано! робочо! сили «ло-кальних» рамкових умов, що сприяють пiдвищенню !х конку-рентоспроможностi.
Досвщ Н1меччини свiдчить, що ключовими завданнями зростання шновацшно! активностi промислових пщприемств з метою реалiзацi! неоiндустрiального розвитку економши е:
посилення ролi держави в забезпеченш послiдовностi та ефективноси реалiзацi! всiх стадiй iнновацiйного процесу вщ НДДКР до комерцiалiзацi! та виведення на ринок ново! проду-кци з високою доданою вартштю;
структурна перебудова промислового сектору завдяки зростанню частки наукоемних та високотехнолопчних вироб-ництв;
розвиток кооперацi! мiж науково-дослiдним та виробни-чим секторами;
розвиток державно-приватного партнерства в шновацш-нш сферц
залучення висококвалiфiкованих кадрiв через розширен-ня зовнiшнiх зв'язкiв пщприемств;
розвиток аутсорсингу та зростання швестицшно! при-вабливостi пiдприeмств-членiв мережевих структур;
усунення диспропорцш у соцiально-економiчному роз-витку регiонiв та розвиток мiжрегiональних зв'язкiв через за-безпечення державно! пщтримки створення та розвитку регю-нальних i мiжрегiональних кластерiв у галузях, якi мають най-вищий потенцiал виробництва продукцi!, конкурентоспромо-жно! на внутрiшньому та зовнiшнiх ринках.
Державна пол^ика пiдтримки розвитку шновацшно! ак-тивностi промислових пiдприeмств, яко! дотримуеться Шмеч-чина, полягае у:
оновленш законодавчо! та нормативно-правово! спрямо-вано! на пiдтримку та розвиток шновацшно! складово! дiяль-ностi пщприемств;
сприянш розвитку iнновацiйно! iнфраструктури, ство-реннi або призначеннi органiзацiй, вщповщальних за реалiза-цiю iнновацiйно! пол^ики держави;
використаннi сучасних iнформацiйних технологш (1н-тернету, онлайн-послуг) як бшьш ефективних механiзмiв вза-емодi! промислових пщприемств, науково-дослщних, освiтнiх органiзацiй та оргашв державно! влади.
Так, у Шмеччиш Федеральним мiнiстерством економiки i технологiй у 2012 р. було створено агентство Kompetenznetze Deutschland, яке об'еднуе найбшьш iнновацiйнi технологiчнi кластери з метою отримання синергетичного ефекту.
В Укра!ш дiють лише окремi елементи шновацшно! ш-фраструктури, що перешкоджае створенню ефективно! нащо-нально! шновацшно! системи Укра!ни, яка б вщповщала су-часним ринковим вимогам та давала б можливють налагодити завершений цикл шновацшно! дiяльностi у промисловост -вiд створення iнновацiй до впровадження !х у виробництво.
Досвщ Кмеччини показуе, що iнновацiï можливi тiльки за наявностi загального сприятливого iнституцiонального сере-довища в держав^ помiрного оподаткування, розвиненоï сис-теми кредитування, якiсноï системи освiти та ш. Ц чинники в цшому бiльше впливають на iнновацiï, шж надання численних дрiбних i великих податкових, митних та iнших пшьг, а також iнших преференцiй.
У Шмеччиш й iнших краïнах св^ за наявностi iстотного технологiчного вщставання здiйснюeться разом i3 пiдтримкою нащональнох' iнновацiйноï дiяльностi iмпорт технологи. При цьому на перший план виходить питання про менеджмент ш-новацшних процесiв на рiвнi окремого економiчного суб'екта. Украшсью менеджери, особливо в малому i середньому бiзне-d, повиннi мати необхiднi знання, навички, компетенци у сфе-рi оргашзаци ефективноï взаeмодiï мiж усiма пщроздшами т-дприемства, якi беруть участь в шновацшному процесi, - це НДДКР, виробництво, маркетинг, збут. 1ншими словами, через управлiння iнновацiями вони повинш вмiти поеднувати в еди-ний процес iдеï, новiтнi розробки, створення (або придбання) iнновацiйного продукту (технологи, послуги) i його наступну комерцiалiзацiю, тобто успiшний вихiд на ринок.
Таким чином, використання досвщу здшснення шнова-цiйноï полiтики Шмеччиною дозволить прискорити форму-вання неоiндустрiальноï економiки Украши.
Л1тература
1. European Council25/26 March 2010. ^nc^sions. - Brussels, 26 March, EUCO7/10 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://ee.europa.eu/europe2020/documents/>. С. 1-7, 10-11.
2. European Council 17 June 2010/ Condusions, - Brussels, 17 June 2010,EUC013/10/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://ee.europa.eu/europe2020/documents/>. С. 1-4, 11-12.
3. Новая рамочная программа Европейского Союза по научно-техническому и инновационному развитию «Горизонт
2020» с 2014 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://webcache.googleusercont,com/seart?btnl=1%27m+Feel...]
4. Кондратьев В. Глобальный рынок машиностроения [Електронний ресурс] / В. Кондратьев. - Режим доступу: http://www.perspectivy.info/ 2013/24/10?ID=235247.
5. Всемирный экономический форум: Рейтинг глобальной конкурентоспособности 2014-2015 [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2014/09/03/6873.
6. Исследование INSEAD: Глобальный индекс инноваций 2014 года [Електронний ресурс] / Центр гуманитарных технологий. URL: - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/ 2014/07/18/6841.
7. CIA World Factbook. Мировая экономика. Мировая экономика и мировые рынки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ereport.ru.
8. Экономика Германии [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. e report. ru.
НадШшла до редакцП 20.10.2014 р.
О.О. Каменська, к.е.н.
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ТА ЙОГО РОЛЬ У СТРАТЕГ1ЧНОМУ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА
Перюд переходу до ринкового мехашзму господарюван-ня характеризувався загальним попршенням сощально-економiчноl ситуаци в Укра1ш, обумовлено! рядом проблем, пов'язаних 3Í скороченням матерiального виробництва, зрос-танням безроб^тя, значними розривами в рiвнi доходiв насе-лення.
Незважаючи на те що останнiми роками економiчна си-туащя в Укра1ш стабiлiзуeться, наслiдком тривало! кризи стало зменшення попиту на робочу силу з боку промислових
© О.О. Каменська, 2014 107
