CC BY
34
УДК 330.837:331.101:332.13 Сташслава Раймоцщвна Пасека,
канд. екон. наук, доцент Черкаський нацюнальний унiверситет iм. Б.Хмельницького
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНА ОСНОВА РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВОГО
ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Трансформацшш процеси в економщ Укра!ни спричинили негативш тенденцп, яю характеризуються неращональним
використанням виробничого потенщалу, деградащею сощально-трудового потенщалу, попршенням еколопчно! ситуаци. Пошук причин под1бно! ситуаци все бшьше впевнюе в тому, що мае мюце недостатнють шституцшного забезпечення ринкових реформ. На фош
слабкосп шстшупв вщбуваеться зростання •пшзаци економши, зниження частки доход1в у валовому внутршньому продукт^ невиконання державних зобов'язань з перерозподшу матер1альних благ, заборгованють ¡з зароб1тно! плати, кримшал1защя.
Дослщження проблем виникнення, функцюнування й ефективносп впливу р1зних шстшупв на економ1чну, пол1тичну \ управлшську д1яльнють займають значне мюце в економ1чнш, правовш, соцюлопчнш та шших науках. Трансформацшш процеси вимагають нов1тшх шдход1в до вивчення потенцшних можливостей людини за р1зними р1внями. За таких умов постае потреба дослщження шституцюнальних основ розвитку сощально-трудового потенщалу, яка дае змогу розкрити не лише потенцшш можливосп кожного окремого суб'екта сощально-трудових вщносин, але й шдсилити таю можливосп додатковими перевагами, що виникають у процес сощальних взаемовщносин.
Досить багато сучасних дослщжень стосуються вивчення питання трудового потенщалу. Зокрема, тут варто вщзначити напрацювання таких вчених, як О. Амоша, В. Антонюк, С. Бандур, Д. Богиня, О. Грш-нова, А. Колот, Е. Л1банова, В. Новшов, О. Новшова, В. Оншенко, I. Петрова, С. Пирожков, У. Садова, Л. Сем1в, М. Семикша,
Л. Шаульська. Ниш все бшьш поширеними стають досл1дження сощально-трудового потенщалу, зокрема конкретне вивчення дано! категори мае мюце у працях М. Долш-нього, С. Злупка, Ю. Мельника, Б. Сушха-нова, Ю. Лузан, Л. Гальпершо!, Е. Югас та шших. Незважаючи на вагомють отриманих наукових результат1в, недостатньо вивченими в науковш л1тератур1 залишаються питання розвитку сощально-трудового потенщалу регюну, який часто неправом1рно ототожнюеться з трудовим потенщалом. Комплексне розумшня сутност сощально-трудового потенщалу в регюнальному вим1р1 та законом1рностей його розвитку у вщповщному середовищ1 з1 сформованою системою стшких \ спонтанних факторних вплив1в вимагае конкретизаци шституцюнальних засад його функцюнування, яю виражаються через систему вщповщних шстшупв. Це дуже складне I багатогранне питання, яке вимагае розгляду тих шстшупв, що детерм1нують так звану полггичну оргашзащю суспшьства, а також тих, яю визначають норми, звича! та форми поведшки в суспшьства
Метою статп е анал1з шституцюнальних чинниюв розвитку сощально-трудового потенщалу регюну, виявлення проблем та обгрунтування шлях1в !х виршення. У контекст досягнення мети були поставлен таю завдання:
- розглянути основш тдходи до класифшаци шстшупв розвитку сощально-трудового потенщалу регюну;
- проанал1зувати основш шститути розвитку сощально-трудового потенщалу регюну;
- визначити шституцюнальш пастки у компонентой структур1 сощально-трудо-вого потенщалу регюну.
© С.Р. Пасека, 2012
Дocлiджeння iнcтитyцioнaльнoï ocнoви poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy мaе пepeдбaчaти пoлiвeктopний poзгляд вiдпoвiдних iнcтитyтiв як вaжливих чинниюв тa вoднoчac чутливих iндикaтopiв
змш y кoмпoнeнтнiй cтpyктypi coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy 1з зaбeзпeчeнням чiткo cкoopдинoвaнoï cиcтeми coцiaльних взaемoдiй (pиc. 1).
1нституцшне середовище зовшшнього характеру
1нститути розвитку соцiaльно-трудового потенцiaлу регiону
Як чинники впливу нa poзвитoк coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy
Як cиcтeмнi yтвopeния, щo щюцюють нa блaгo людини, ïï poзвитoк й eфeктивний poзпoдiл чacy
Як чутлив1 iндикaтopи
тpaнc-фopмaцiйних змш y cиcтeмi coцiaльнo-тpyдoвих вiднocин
Як зaкpiплeнi opгaнiзaцiйнi фopми нopм тa звичaïв, щo cфopмoвaиi y ^o^cí poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo
пoтeнцi a лу
Регюнальна сусптьна система
Iнcтитyцiйнe cepeдoвищe внyтpiшньoгo хapaктepy
Середовище розвитку сощально-трудового потенщалу
Cклaдeнo aвтopoм.
Рис. 1. Концептуальм тдходи до вивчення iHcmumymie розвитку сощально-трудового потенщалу регiону
Слщ зaзнaчити, щo вкaзaнi m pиc. 1 кoнцeптyaльнi пiдхoди дo вивчeння iнcтитyтiв вiдoбpaжaють як piзнoмaнiтнi cycпiльнi явищa i пpoцecи, щo вiдбyвaютьcя y poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy, тaк i нacлiдки тaкoгo poзвиткy. Дo здiйcнeнoгo poзпoдiлy шститут1в вapтo дoдaти, щo дocлiджeння iнcтитyцioнaльних ocнoв poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy eфeктивнo здiйcнювaти з пoеднaнням piзних кpитepiaльних poзпoдiлiв. Зoкpeмa, нeoбхiднo звepнyти ocoбливy yвaгy нa тe, чи вщговщш iнcтитyти вoлoдiють визнaчeним пpaвoвим a6o coцiaльним cтaтycoм, щo дaе змoгy poбити виcнoвки пpo coцioeкoнoмiчнy дoцiльнicть ix icнyвaння, a тaкoж вpaxoвyвaти внyтpiкpитepiaльнy
взaемoзaлeжнicть м1ж coбoю з виявлeнням пoзитивниx чи, нaвпaки, дecтpyктивниx взaемoвпливiв (ocoбливo цe cтocyетьcя iнcтитyтiв-opгaнiзaцiй, нopм тa звичaïв, кoли пepшi з них мoжyть здiйcнювaти нeoднoзнaчний вплив нa peштy, cпpичиняючи пocтyпoвi викpивлeння в cиcтeмi нopм тa звичaïв, яю фopмyють цiлicнy cиcтeмy цiннocтeй cycпiльcтвa).
Пoдaльшa aвтopcькa к^^ф^^я iнcтитyтiв poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo го-тeнцiaлy peгioнy бaзyетьcя нa вивчeннi юнуючих нayкoвиx пiдxoдiв дo ïx типoлoгiï y cфepi coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин тa cиcтeм. Тaк, I. Мoтopнa, викopиcтoвyючи iнcтитyцioнaльний тдхщ yдocкoнaлeння coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин, видшяе
шститути [7, с. 3, 12]: за змютом (оргашзацшш, правовi, соцiальнi, економiчнi); за суттю (iнститути-норми, шститути-оргашзаци); за оформлешстю (формальнi - чiтко закрiпленi норми i стандарти; неформальнi - певш правила поведiнки, якi формально не регламентуються). Даний класифiкацiйний ряд важливо доповнити в розрiзi окремих критерiальних розподiлiв ще одним важливим критерieм з видiленням базових iнститутiв функщонального призначення. При даному пiдходi таю шститути доцшьно
розподiляти на шститути-суб'екти та iнститути-регулятори, зокрема,
з-помiж регуляторiв найбiльш помiтна роль вiдводиться трiадi «рщ - влада - власшсть», на значущiсть яко! звертають увагу автори колективно! монографи за редакщею У. Садово! [11, с. 51-63] (рис. 2).Розумдачи основнi пiдходи до класифшаци шститу^в, що детермiнують розвиток сощально-трудового потенщалу репону,
охарактеризуемо бiльш детально кожен iз вказаних на рис. 1 пiдходiв до !х дослщження.
Складено автором на основ1 джерел: [7, с. 3, 12; 9с. 52].
Рис. 2. Подходи до класиф^кацп Шститут1в розвитку сощально-трудового потенщалу регюну
I. 1нститути як чинники впливу на розвиток сощально-трудового потенщалу.
^mperai ШСТИТУТИ можуть здiйcнювaти cyттeвий вплив та потeнцiйнi cклaдовi, дeтepмiнyючи пepeдyмови ïx pозвиткy. 3a дaним нaпpямом y втизнянш нayцi мaють мicцe окpeмi доcлiджeння y площинi cоцiaльно-тpyдових вадноетн. 3окpeмa, aвтоpи колeктивноï моногpaфiï шд peдaкцieю Е. Лiбaновоï звepтaють yвaгy нa pоль iнcтитyцiонaльних фaктоpiв y зaгaльних пpоцecaх cycпiльного пpогpecy, зaзнaчaючи, що до зpоcтaння пpодyктивноcтi як оетови eкономiчного pозвиткy пpиводять ж лишe тeхнiко-тeхнологiчнi зpyшeння, aлe й пpогpecивнi iнcтитyцiонaльнi змiни [б, c. 31].
Е. Югac з-поcepeд piзних чинникiв впливу нa cоцiaльно-тpyдовий потeнцiaл видiляe гpyпy iнcтитyцiонaльних, cepeд яких [17,c. б]: пpивaтнa влacнicть m зacоби ви-pобництвa; cвободa пiдпpиeмництвa i вибоpy; оcобиcтий iнтepec; конкypeнцiя y cфepi тpyдозaйнятоcтi; цiнa npau;i; aктивнa полiтикa дepжaви нa pинкy. Тaким чином, вчeнi звepтaють yвaгy нa нaйбiльш вaгомi iнcтитyти впливу m pозвиток w^amm-тpyдового потeнцiaлy з виявлeнням хapaктepy й та^щ^в тaкого впливу i можливоcтeй ix peгyлювaння (вiдповiдно до поcтaвлeниx цiлeй). Mожнa тaкож з-помiж чинникiв впливу та cоцiaльно-тpyдовий потeнцiaл peгiонy вкaзaти нa гpyпy iнcтитyцiйно-пpaвовиx, якi виpaжaютьcя тaкими бaзовими iндикaтоpaми, як кшькють дepжaвниx cлyжбовцiв мicцeвиx оpгaнiв дepжaвноï влaди, кiлькicть тa якicть peaлiзовaниx пpоeктiв y paмкax cоцiaльного дiaлогy, в тому чиcлi з пpофcпiлковими оpгaнiзaцiями), бaзовою мeтою peгyлювaння яких e зaбeзпeчeння cоцiaльного дiaлогy дepжaвниx тa нeдepжaвниx cтpyктyp iз пш^нь pозвиткy потeнцiйниx cклaдовиx.
II. 1нститути як сисmeмнi уmворeння, що працюють на благо людини, ïïрозвиток й eфeкmивний розподы часу.
Ниш вкpaй вaжливо, щоб yci шститути, пepeдyciм cycпiльнi (оcобливо цe cтоcyeтьcя тих, що фyнкцiонyють y cфepax оxоpони здоpов'я, оcвiти, фiзичноï кyльтypи
й peлiгiï), фоpмyвaли eдинy цшюну cиcтeмy, якa б нe бyлa оpieнтовaною нa зaдоволeння нeобrpyнтовaниx i нeпомipниx комepцiйниx iнтepeciв, a виконyвaлa тi cycпiльно знaчyщi функци, що та нeï поклaдeнi. По cyri, y нинiшнiй cиcтeмi iнcтитyтiв, яю пpямо дeтepмiнyють pозвиток cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy peгiонy, icнyють знaчнi пpоблeми з yкоpiнeнням дeмоpaлiзовaниx пpоявiв отщ-aльниx взaeмовiдноcин, що «pозpоcтaютьcя» з поодиноких cоцiaльниx зв'язкiв iз пошиpeнням дecтpyктивного доcвiдy нeпpaвомipноï повeдiнки в ш^шу площину. Mовa йдe пpо коpyпцiйнi пpояви, коли мaтepiaльнi й мaйновi цiнноcтi пepeвaжaють цiннicть людcького життя i здоpов'я.
Вcтaновимо оcновнi дecтpyктиви тaкиx викpивлeнь y cиcтeмi шстшупв pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy, нacлiдком яких e фоpмyвaння тaк звaниx шституцютальних пacток. Пiд
iнcтитyцiонaльними пacткaми pозyмieмо тi ноpми, iнcтитyти й звичaï, якi yкоpiнилиcь у cоцiaльно-тpyдовиx вадноеттах, здiйcнюють нa них у зaгaльномy пpоявi cyттeвий дecтpyктивний вплив з виникжнням знaчниx втpaт й yxилeння вiд яких зa icнyючиx умов e жможливим.
Лiквiдaцiя iнcтитyцiонaльниx тасток, якi e оcновою опоpтyнicтичноï повeдiнки (пpaгнeння догодити iншим cyб'eктaм зapaди влacноï вигоди), e однieю з пepeдyмов тpaнc-фоpмaцiï iнcтитyцiонaльного cepeдовищa тa змiни iнcтитyцiонaльноï пpaктики [9, c. 94].
Виникжння iнcтитyцiонaльниx тасток e головною нeбeзпeкою пiд 4ac пpовeдeння peфоpм, уникнути ïx - одж з нaйвaжливiшиx зaвдaнь, як поcтaють пepeд peфоpмaтоpaми. Для виходу iз пacтки нeобxiднa поcтiйнa змiнa дiючиx iнcтитyтiв у peзyльтaтi cпонтaнноï eволюцiï aбо цiлecпpямовaного дepжaвного втpyчaння [3]. 3a тaкиx умов вaжливо pозpiзняти бaзовi нaпpями peгyлювaння (викоpiнeння)
iнcтитyцiонaльниx пacток чepeз виявлeння ^^оди ïx виникнeння:
1) peгyлювaння, cпpямовaнe нa тpaнcфоpмaцiйнi пpоцecи в eкономiчнiй cиcтeмi peгiонy, що впливaють та TO^a^ro-
тpyдoвий пoтeнцiaл - eкзoгeннi iнcтитyцioнaльнi тетки;
2) peгyлювaння, cпpямoвaнe нa внyтpiшнi тpaнcфopмaцiйнi пpoцecи бeзпocepeдньo y кoмпoнeнтнiй cтpyктypi coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy - eндoгeннi iнcтитyцioнaльнi пacтки.
Дocлiджeння виникнeння
iнcтитyцioнaльниx пacтoк y cфepi coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин, щo мoжyть пpoявлятиcь i cтocoвнo poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy perio^, нapaзi cтaють yce бшьш пoшиpeними. Тaк, I. Лeвiнa y cвoïй диcepтaцiйнiй poбoтi вивчae iнcтитyцioнaльнi тстки, яю пepeшкoджaють eфeктивнoмy нaгpoмaджeнню iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy тa poзглядae тд ними нeeфeктивнi iнcтитyти й нeeфeктивнi cтaлi нopми (для нaшoгo дocлiджeння тaкi виcнoвки е дyжe цшними в TOm^cri виявлeння тaкиx пacтoк для iнтeлeктyaльнoï cклaдoвoï coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy). Тaк, вчeнa пpoпoнye мaтpицю дocлiджeння
iнcтитyцioнaльниx пacтoк y cфepi вiдтвopeння iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy нa мiкpo- й мaкpopiвняx 1з ypaxyвaнням фiнaнcoвoï тa cтpyктypнoï cклaдoвиx. Ha мiкpopiвнi видiлeнo:
1) пacтки низькoï oraara пpaцi, щo пpизвoдять дo cпpocтyвaння aкcioми людcькoгo кaпiтaлy пpo витокий piвeнь кopeляцiï зapoбiткiв з piвнeм ocвiти;
2) пacтки нeeфeктивнoï cиcтeми пpaв влacнocтi, щo oбyмoвлюють нepiвнicть poзпoдiлy дивiдeндiв вщ iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy тa знижують мoтивaцiю дo твopчoï дiяльнocтi. Ha мaкpopiвнi I. Лeвiнoю дocлiджeнo iнcтитyцioнaльнi пacтки, як пpoявляютьcя y нeeфeктивнocтi зaкoнoдaвчиx нopм тa фopмaльниx вaжeлiв зaбeзпeчeння кoнтpaктiв y cфepi iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy, щo пpизвoдить дo виcoкoгo piвня нecyмлiннoï кoнкypeнцiï, pизикiв тa виcoкиx тpaнзaкцiйниx витpaт [5].
Вapтим yвaги зa дaним нaпpямoм е дo-cлiджeння О. Пищyлiнoï, якa видшяе ocнoвнi iнcтитyцioнaльнi пacтки фyнкцioнyвaння pинкy пpaцi в y^arni, cepeд яких [10, c. 141-14б]:
1) iнepцiйнicть зaйнятocтi (цeй фeнoмeн мae пpoяв y ^в^гов^^ст! динaмiки зaйнятocтi динaмiцi виpoбництвa): iнтeнcивний «xoлocтий o6opoTO poбoчoï етли; низькa якicть poбoчиx мicць;
2) нeдocкoнaлicть iнcтитyцioнaльнoгo мexaнiзмy фopмyвaння зapoбiтнoï плaти: cтaлicть icнyвaння нaдзвичaйнo вито^' eлac-тичнocтi зapoбiтнoï плaти зaмicть виcoкoï eлacтичнocтi зaйнятocтi; iнcтитyцioнaльнa ^ив'язга фiкcoвaнoï чacтки зapoбiтнoï плaти дo мiнiмaльнoгo piвня oплaти пpaцi; в^ута^ть iнcтитyцioнaлiзoвaнoï cиcтeми iнфopмaцiï пpo цши нa pинкy пpaцi; фaктичнa згoдa cycпiльcтвa нa зpocтaння нepiвнocтi в oraari пpaцi;
3) нeeфeктивнicть шститут1в тpyдoвoгo пpaвa: зacтapiлi нopми тpyдoвoгo зaкoнoдaвcтвa; cлaбкa cиcтeмa пpaвoзacтocyвaння (нeoбoв'язкoвicть чи ceлeктивнicть викoнaння зaкoнoдaвcтвa); пoeднaння жopcткиx пpaвил, зaфiкcoвaниx y зaкoнoдaвcтвi, з мacoвoю пpaктикoю нeфopмaльниx дoмoвлeнocтeй;
4) cлaбкicть iнcтитyтiв yклaдeння rampa^y i вeдeння пepeгoвopiв: cлaбкicть тa cклaднicть coцiaльнoгo дiaлoгy; «вибipкoвий» ^инцип зaлyчeння yчacникiв coцiaльнoгo дiaлoгy; нeзaвepшeнicть пpoцeciв iнcтитyцioнaлiзaцiï пpoфcпiлoк тa ïx зaлeжиicть вщ влaди a6o пiдпpиeмцiв;
5) cлaбкicть iнcтитyтiв дepжaвнoгo peгyлювaння: нeвiдпoвiднicть cфepи пpoфeciйнoï ocвiти пoтpeбaм pинкy пpaцi; вiдcyтнicть дepжaвнoгo плaнyвaння poзвиткy pинкy пpaцi.
Вчeнa тaкoж кoнcтaтye, щo в цiлoмy cитyaцiя нa yкpaïнcькoмy pинкy пpaцi xapaктepизyeтьcя як iнcтитyцioнaльнo нeвpiвнoвaжeнa, щo виявляeтьcя y вiдcyтнocтi д1евих iнcтитyтiв, як мoгли б зaбeзпeчити yмoви для pинкoвoï piвнoвaги [10, c. 140]. Тaким чинoм, пocтae щe oднa пpoблeмa - iнcтитyцioнaльнa piвнoвaгa coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy, щo oзнaчae piвнoзнaчний вплив шстшупв piзниx пoтeнцiйниx cклaдoвиx (eндoгeнниx) тa iнcтитyтiв зoвнiшньoгo cepeдoвищa (eкзoгeнниx) 1з бaзyвaнням нa зaгaльнocycпiльниx írnepecax тa
недопущенням лоб1ювання штерес1в окремих сощальних груп.
Важливими е висновки спшьного дослщження таких вчених, як О. Вашюв та Л. Куц, яю вказують, що найчаспше до шституцюнальних пасток вщносять ухилення вщ сплати податюв, тшьову економшу, корупщю, неплатеж^ бартер, рейдерство, основу мехашзму формування яких в економ1чнш систем1 становлять ефект координаци, ефект удосконалення (навчання), ефект поеднання, культурна шерщя (небажання економ1чних агенпв змшювати стереотипи поведшки) { лоб1ювання [1].
Г. Тарасенко та К. Шибаева видшяють з-пом1ж величезно! кшькост юнуючих сьогодш шституцюнальних пасток «чотири взаемопов'язаш» - бартер, неплатежу ухилення вщ сплати податюв { корупщю - та звертають увагу на те, що коли шституцюнальна пастка сформувалась,
повернення до початкових (дореформених) умов не приводить до И руйнування (на що ми вже звернули увагу при формулюванш И дефшщи), мае мюце так званий шституцюнальний аналог вщомого з макроеконом1чно! теорп ефекту гютерезису -вплив минулих подш на природш значення економ1чних змшних [15, с. 175, 169].
З урахуванням висновюв в1тчизняних вчених щодо можливих шституцюнальних пасток у в1тчизняних реал1ях (як бачимо, деяю з них видшеш у макровим1р1, проте вони мають пряме вщношення до соцютрудово! сфери) визначимо таю основш пастки щодо розвитку сощально-трудового потенщалу регюну, яю виникають унаслщок деструктивно! д1яльносп шстшупв як системних утворень, яю б могли працювати на благо людини, !! розвиток й ефективний розподш часу (див. таблицю).
Таблиця
1нституц1оналът пастки в компонентой структур1 сощально-трудового потенщалу рег1ону: управл1нський, економ1чний та сощогуматтарний тдх1д
Сфера прояву пастки Складова сощально-трудового потенщалу рег!ону
Здоров'я Мораль Активн!с ть 1нтелект Оргашзов анкть Осв!та Професюн ал!зм Ресурси робочого часу
В управ- Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка
лшсь- декларати масових декларат дезiнтелекту деефективi диспро- непрофесiо декларати
кому вностi неформа ивнос- алiзадil заци дiяль- порцiй налiзму вноси
аспект! нормативi льних тi колек- державних ностi мю- шдготовки держав- нормативi
в умов домовле- тивно-до- службовцiв цевих ор- фахiвцiв них в режимiв
працi ностей говiрного регулюва ння ганiв державно! влади та потреб ринку прадi службовщв працi
В Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка
економ1ч низько!' згоди пньово! необгрунтов ухилення необгрунт шерщй- iнтенсив-
ному оплати суспiль- зайнятост аних витрат ввд подат- ованих ностi зай- ного
аспект! працi ства на i на щдви- к1в (заро- витрат на нятостi «холостог
зростанн щення бiтних щдготовку о
я квалiфiкацil плат у кон- фахiвцiв обороту»
соцiальн фахiвцiв вертах) економiчн
о! не- о
рiвностi активного населения
У сощо- Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка Пастка де- Пастка
гумангга вимушено аномiч- культур- дезiнтелекту недобросо- знецшення структив- диспро-
рному !' зайня- ного но!' шер- алiзацil вюно! кон- рiвня освь ного дос- порцш
аспект! тосп у форму- ци економiчно куренцп ти через ввду корпо- робочого
вaния aктивнoгo вдаут- paтивниx Hacy i
нaдлишкo ЩннЮ- нaceлeння нють нopм тa Hacy нa
вoмy них yCTa- зв'язку з цlннocтeй ввдшчи-
peгloнl нoвoк oплaтoю пpaцi нoк
Cклaдeнo aвтopoм нa ocнoвi джepeл: [5;10, c. 141-146; 1].
Оcнoвнi iнcтитyцioнaльнi пacтки визнaчeнo з вiднeceнням дo кoнкpeтнoï cклaдoвoï coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy perio^ в poзpiзi yпpaвлiнcькoгo, eкoнoмiчнoгo й coцioгyмaнiтapнoгo acпeктiв, щo дaлo змoгy кoнкpeтизyвaти плoщинy дecтpyктивнoгo ïx пpoявy. Оcoбливy yвaгy xoчeмo звepнyти та iнcтитyцioнaльнy пacткy низькoï oплaти ^a^, яку вiднeceнo зa дoмiнaнтнicтю впливу дo cклaдoвoï здopoв'я. Тут мaeтьcя нa yвaзi, щo зa тaкиx yмoв здeбiльшoгo тpyдoвa дiяльнicть пpaцiвникa cyпpoвoджyeтьcя низьким piвнeм
coцiaльнoгo зaxиcтy тa cлaбкими мoжливocтями лiкyвaльнo-пpoфiлaктичниx зaxoдiв, cпpямoвaниx нa peкpeaцiю фiзичнoгo i пcиxoeмoцiйнoгo cтaнy opгaнiзмy, в cray oбмeжeнocтi oплaти пpaцi. Окpiм того, низький piвeнь oплaти пpaцi зaзвичaй пpизвeдe дo пocтiйниx cтpecoвиx cитyaцiй для пpaцiвникa, низькoгo piвня зaдoвoлeння вщ викoнaння пocaдoвиx зoбoв'язaнь, щo пpямo дeтepмiнye пcиxoeмoцiйний cтaн шго здopoв'я. Тaк caмo в coцioгyмaнiтapнoмy acпeктi мae мicцe пacткa вимyшeнoï зaйнятocтi y пpaцeнaдлишкoвoмy peгioнi ^ocrnb тicнo кopeлюe з пacткoю диcпpoпopцiй poбoчoгo чacy i чacy m вiдпoчинoк, щo пpoявляeтьcя y пoтeнцiйнiй cклaдoвiй pecypciв poбoчoгo чacy).
Тут мaeтьcя нa yвaзi, щo витокий pi-вeнь бeзpoбiття тa тpyднoщi пoшyкy мicця пpaцi з кpaщими yмoвaми змушують пpaцiвникa пpoдoвжyвaти cвoю тpyдoвy дiяльнicть нa дaнoмy гад^ием^и i нa тш пocaдi, ята мoжe нe лишe зaвдaвaти штоди йoгo здopoв'ю, aлe й ж вiдпoвiдaти здiбнocтям, cвiтoглядним opieнтиpaм тa кyльтypним цiннocтям. Як нacлiдoк, юнуе виcoкa ймoвipнicть пocтyпoвoгo
coцioкyльтypнoгo вiдчyжeння тaкoгo пpaцiвникa чepeз пpигнiчeння тa нeбaжaння
дyxoвнoгo poзвиткy. Hacпpaвдi вд нaдзвичaйнo cepйoзнa зaгpoзa poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy, якa в дoвгocтpoкoвiй ^pOTe^rai cyттeвo дeтepмiнye з дecтpyктивним xapaктepoм шш1 пoтeнцiйнi cклaдoвi.
Тaким чишм, yкopiнeння вкaзaниx y тaблицi iнcтитyцioнaльниx пacтoк чiткo зacвiдчye, щo д1юч1 в Укpaïнi iнcтитyти як œ^^rn yтвopeння жoдним чинoм нe cпpямoвaнi нa блaгo людини, ïï poзвитoк й eфeктивний poзпoдiл чacy. Зшву ж тaки cклaднicть викopiнeння тaкиx явищ з плинoм чacy щe бiльшe зpocтae. 3a тaкиx yмoв гoвopити пpo нeoбxiднicть вживaння кoмплeкcниx зaxoдiв з бoкy дepжaви е нeдoцiльним. Тут пocтae питaння в зoвciм шшш плoщинi з нeoбxiднicтю iдeoлoгiчнoгo пepeocмиcлeння y cвiдoмocтi y^oro cycпiльcтвa дecтpyктивнocтi, нeпpийнятнocтi бiльшocтi нopм coцiaльниx взaeмoвiднocин, яю пpи пoдaльшoмy ïx yкopiнeннi лишe пpизвoдять дo тoгo, щo Укpaïнa пpиpeчeнa «дpeйфyвaти нa узб1ччЬ> [1б].
III. 1нститути як чуmливi шдикатори трансформацшних змш у cиcmемi сощально-трудових вiдноcин.
^и poзглядi шстшупв poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy в тaкoмy фoкyci мaeтьcя нa yвaзi, щo вoни говинш виcтyпaти вaгoмими cyб'eктaми змш нopм, пpaвил пoвeдiнки, cиcтeми цiннocтeй у cycпiльcтвi вiдпoвiднo дo тих тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв, як мaють мicцe у бшьш глoбaльнoмy вимipi. Ha вд звepтae yвaгy i низкa в1тчизняних вчeниx. У дocлiджeнняx Е. Лiбaнoвoï тa О. Caндиги зaзнaчeнo, щo cycпiльcтвy, як i кoжнiй вад^кий нeлiнiйнiй cиcтeмi, пpитaмaннa нecтaлicть, кoливaння, випaдкoвicть. Будь-якe cycпiльcтвo лaтeнтнo вбиpae у ce6e мoжливicть тpaнcфopмyвaтиcь, aджe йoгo
crpy^ypa rocrne дyжe cклaдним, aлe нeзaвepшeним yтвоpeнням. У кpизовиx точкax (точтах бiфypкaцiï) вiдбyвaeтьcя cтpибкоподiбнa змiнa cоцiaльниx cтpyктyp i виникнeння нових cоцiaльниx фоpм [б, c. 15; 12]. Вщповщно вaжливо pозyмiти, що iнcтитyцiонaльнa оcновa pозвиткy OT^am^-тpyдового потeнцiaлy e доcить нecтiйкою тa постшно змiнною, чepeз що потpiбeн постшний пepeгляд концeптyaльниx зacaд тa cтpyктypниx побудов у cиcтeмi cоцiaльниx взaeмовiдноcин з пpиводy викоpиcтaння потeнцiйниx можливоегей piзниx
cоцiотpyдовиx cклaдовиx.
Hинiшнi ж peaлiï cвiдчaть, нa жaль, ^о зовciм пpотилeжнi зaкономipноcтi. Тaк, m пpоблeми iнcтитyцiaлiзaцiï вкaзye пpоф. У. Сaдовa: пpоцec cоцiaльного пepepозподiлy, який pокaми визнaчaвcя iдeологieю iнcтитyтy тотaлiтapноï дepжaви, почaв зaзнaвaти змiн. 1з pозвитком нових iнcтитyтiв почaв поглиблювaтиcь пepepозподiл фyнкцiй cоцiaльного yпpaвлiння. Тобто мexaнiзм yпpaвлiння тepитоpiaльним cоцiaльним pозвитком тpaнcфоpмyвaвcя як у мeжax шституцшних cтpyктyp, тaк i нa caмовiльниx зacaдax [13, c. 12б].
У доcлiджeннi зa peдaкцieю В. ^йця зaзнaчaeтьcя, що yкpaïнcькe cycпiльcтво «зacтpягло» у подвiйнiй iнcтитyцiйнiй cиcтeмi: ж позбyвшиcь оcтaточно вiд ноpм тa пpaвил paдянcькиx чaciв, воно ж змогло cтвоpити цiлicноï cиcтeми нового шституцшного поpядкy. 1ншими cловaми, Укpaïнa вийшлa з cоцiaлicтичноï cиcтeми, ane тaк i нe змоглa увшти до кaпiтaлicтичноï. Aнi eлiтa, am caмe cycпiльcтво вжe нe можуть лишaтиcь у cтaнi pоздвоeноcтi cоцiaльного життя, оcкiльки iнepцiйнi потeнцiaли cтapоï pecypcноï бaзи вжe вичepпaно [14, c. б43]. Тобто мaeмо cитyaцiю, коли нинiшня cиcтeмa iнcтитyтiв о^м того, що зa peзyльтaтaми ïx дiяльноcтi вжe звичним явищeм e yкоpiнeння icнyючиx тa виникнeння вте нових iнcтитyцiонaльниx пacток, пpодовжye cвою дiяльнicть зa «допоcтiндycтpiaльним» cцeнapieм з жвщновним викоpиcтaнням тих iнcтитyцiонaльниx пepeвaг, що були здобyтi попepeднiми поколшнями.
IV. 1нститути як закрiплeнi оргатзащйт форми норм та звичалв, що сформован у про^Ы розвитку сощально-трудового поmeнцiалу.
Якщо ми говоpимо ^о pозвиток тощ-aльно-тpyдового потeнцiaлy, пiд яким pозyмieмо монотоннe покpaщeння iндикaтоpiв ycix його потeнцiйниx cклaдовиx, пpичомy тaкe покpaщeння мae бути збaлaнcовaним бeз нaдмipноï pозipвaноcтi тeмпiв pозвиткy чи cпaдy окpeмиx з них, то зa тaкиx умов шститути, що зaбeзпeчyють тaкий pозвиток, повиннi фоpмyвaтиcь вiдповiдно до нових виклиюв cyчacноcтi. Maeтьcя нa yвaзi поcтyповe фоpмyвaння нових ноpм, пpaвил, звичaïв, оpгaнiзaцiйниx cтpyктyp, якi зa cyчacними пapaмeтpaми зaбeзпeчyвaтимyть pозвиток потeнцiйниx cклaдовиx нa новiй якicнiй оcновi з поcтyповим витicнeнням зacтapiлиx шституцшних фоpм. Цe дyжe вaжливо для peгiонiв Укpaïни в cилy toï зaгpозливоï cитyaцiï, яку ми ниш мaeмо (див. тaблицю). Фоpмyвaння нових шстшупв pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy з поступовим поcилeнням вaжeлiв ïx впливу i пiдcилeнням зaxодiв iдeологiчного пepeоcмиcлeння у cвiдомоcтi ycього cycпiльcтвa дecтpyктивноcтi бiльшоcтi ноpм cоцiaльниx взaeмовiдноcин, що ддать cьогоднi, можe cтaти тим шляхом eфeктивниx змiн в шституцшному нaпpямi.
3i вкaзaниx нa pra. 1 клacифiкaцiйниx пiдxодiв до pозподiлy iнcтитyтiв pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy peгiонy нaми було звepнeно оcобливy yвaгy нa кpитepiй фyнкцiонaльного пpизнaчeння з pозподiлом iнcтитyтiв нa peгyлятоpи i cyб'eкти. 3окpeмa, у гpyпi шституив-peгyлятоpiв було згaдaно пpо тaк звaнy тpiaдy «piд - влaдa - влacнicть», яку нaводять у отшьному доcлiджeннi зa peдaкцieю У. Сaдовоï вчeнi Iнcтитyтy peгiонaльниx доcлiджeнь HAH Укpaïни [11, c. 52]. Вщповщно до тaкого pозподiлy бшьш дeтaльно оxapaктepизyeмо оcобливоcтi дeтepмiнaцiï тaкими iнcтитyтaми pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy peгiонy, якa очeвидно мae мicцe тa вимaгae комплeкcниx доcлiджeнь. Щодо шституту «piд», то тут,
нacaмпepeд, шагае пpoблeмa фopмyвaння iнcтитyтy имЧ тa ïï впливу нa coцiaльнo-тpyдoвий пoтeнцiaл peгioнy. Hacпpaвдi вплив тaкoгo iнcтитyтy в cyчacниx yмoвax пoшиpeння poзлyчyвaнocтi тa cпpийняття як нopми нeoфopмлeння вiднocин м1ж чoлoвiкoм тa жiнкoю пocтyпoвo нiвeлюe впливи тих нopм i тpaдицiй, яю фopмyвaлиcь в Укpaïнi cтoлiттями. О^1м тoгo, cyттeвий вплив мae aтмocфepa в ^м'х, якa, як зaзнaчae О. Кoшyлькo, пoзнaчaeтьcя нa poзвиткy, виxoвaннi дiтeй, a тaкoж m iнвecтyвaннi в людcький кaпiтaл i в^д^в^дго йoгo нaкoпичeннi. Ця пpoблeмa зaгocтpюeтьcя у шм'ях, яю oпинилиcь у cклaдниx життевих oбcтaвинax [4, c. ЗЗ].
3 iншoгo 6O^, пocтae пpoблeмa poдинниx тpaдицiй, poдиннoï пaм'ятi, щo виpaжaeтьcя у пpoфeciйнiй дiяльнocтi, пeвниx кyльтypниx i cвiтoглядниx зacaдax, зoкpeмa peлiгiйниx пoглядax. Уш ц acпeкти cпpaвляють чимaлий вплив m poзвитoк ocoбиcтicниx пoтeнцiйниx oзнaк, щo в cвoïй iнтeгpoвaнiй взaeмoдiï фopмyють coцiaльнo-тpyдoвий пoтeнцiaл y^oro cycпiльcтвa.
Пpи poзyмiннi тaкoï poлi iнcтитyтy poдy й ciм'ï для poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy perio^ зoвciм шшими пoвиннi бути кoнцeптyaльнi зacaди peaлiзaцiï зaxoдiв ciмeйнoï толпики. В yмoвax зaгocтpeння ocнoвниx дeмoгpaфiчниx пpoблeм ciмeйнa i пpoнaтaлicтcькa тол^ита мaють бaзyвaтиcь нa тaкиx ^инцитх, як вшьний вибip iндивiдaми i шм'ями мoдeлi ïx eкoнoмiчнoï й дeмoгpaфiчнoï пoвeдiнки, фyндaмeнтaльнicть poлi имЧ у зaбeзпeчeннi poзвиткy ocoбиcтocтi тa cycпiльcтвa, дocягнeння гeндepнoгo piвнoпpaв'я тa cпpaвeдливocтi, пiдтpимкa нa нaлeжнoмy piвнi yмoв життя вшх гpyп нaceлeння i пpiopитeтнocтi нaдaння нeoбxiдниx pe-cypcниx мoжливocтeй шм'ям з дпъми [S, c. 242]. Пopяд ¡з тaкими зaxoдaми пoвиннi пoглиблювaтиcь cepeд cycпiльcтвa iдeoлoгiчнi opieнтиpи цiннocтeй шм']^ poдy, збepeжeння ïx нopм, тpaдицiй тa звичaïв.
Iнcтитyт влaди cьoгoднi в дп cтocoвнo poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy пpoявляeтьcя вкpaй нeoднoзнaчнo, пpo щo cвiдчaть визнaчeнi тми
iнcтитyцioнaльнi пacтки в yпpaвлiнcькoмy aCTe^ri (див. тaблицю). 3a тaкиx yмoв нeoбxiднe фopмyвaння нoвиx
кoнцeптyaльниx зacaд, тaк звaнoгo iнcтитyцioнaльнoгo мeнeджмeнтy, який говижн здiйcнювaтиcь нa вшх yпpaвлiнcькиx piвняx, poзпoчинaючи з ocoбиcтicнoгo чepeз вiдпoвiднi фopми caмoмeнeджмeнтy (caмoкoнтpoль,
caмoopгaнiзaцiя, caмoвиxoвaння). Тoбтo yпpaвлiнcькi пiдxoди тут ж звoдятьcя лишe дo poлi дepжaвниx cтpyктyp зaгaльнoдepжaвнoгo й peгioнaльнoгo piвнiв, вoни вимaгaють вceiepapxiчнoï peaлiзaцiï нa ocнoвi нoвиx i пpoгpecивниx нopм тa звичaïв poзвинeнoгo й cвiдoмoгo cycпiльcтвa.
Щoдo iнcтитyцioнaльнoгo
мeнeджмeнтy, вaжливo кoнкpeтизyвaти йoгo бaзoвy функцютльну cпpямoвaнicть. Вapтo зaзнaчити, щo дocлiджeння зa тaким нaпpямoм в Укpaïнi пo cyтi нe пpoвoдятьcя. У дaнoмy acпeктi мaeмo дocвiд ^a зapyбiжниx кpaïн. Вчeними Cвiтoвoгo бaнкy визнaчeнo 7 функцш iнcтитyцioнaльнoгo мeнeджмeнтy для дiяльнocтi кpaïн у cфepi зaбeзпeчeння бeзпeки дopoжньoгo pyxy. Тaкi виcнoвки цiлкoм зaкoнoмipнo мoжнa тpaнcфopмyвaти дo cфepи coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин, зoкpeмa poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy perio^ з бaзyвaнням нa функщях opгaнiзaцiйнoï, кoopдинaцiйнoï, зaкoнoдaвчoï, фiнaнcyвaння тa poзпoдiлy pecypciв, зaoxoчeння, мoнiтopингy й o^rn^ нayкoвиx дocлiджeнь, poзpoбки i пepeдaчi знaнь [1S].
Як бaчимo, з-пocepeд вкaзaниx вчeними Cвiтoвoгo бaнкy функцш iнcтитyцioнaльнoгo мeнeджмeнтy мaють мicцe кoopдинaцiйнa, a тaкoж функци нayкoвиx дocлiджeнь, poзpoбки i пepeдaчi знaнь. Ц oзнaчae, щo пpи д1ях шститут1в влaди у зaбeзпeчeннi poзвиткy coцiaльнo-тpyдoвoгo пoтeнцiaлy peгioнy нeoбxiднe нaлaгoджeння coцiaльнoгo дiaлoгy з нeдepжaвними opгaнiзaцiями (цшь peгyлювaння впливу iнcтитyцiйнo-пpaвoвиx чинниюв. Цe дyжe eфeктивнa фopмa мiжceктopaльнoï cпiвпpaцi, якa в Укpaïнi викopиcтoвyeтьcя з дecтpyктивними пpoявaми, пpo щo cвiдчaть згaдaнi нaми вищe
y npau;i О. Пищyлiноï iнcтитyцiонaльнi тетки cлaбкоcтi тa cклaдноcтi cоцiaльного дiaлогy, «вибipкового» пpинципy зaлyчeння yчacникiв TO^a^mre дiaлогy,
нeзaвepшeноcтi пpоцeciв iнcтитyцiонaлiзaцiï ^оф^ток тa ïx зaлeжноcтi вiд влaди aбо пiдпpиeмцiв [10, c. 141-14б]. Тaким чином, виникae нeобxiднicть поступового покpaщeння cитyaцiï зa дaним та^ямом, зокpeмa в cилy доcтaтнього iнтeлeктyaльного потeнцiaлy yкpaïнcькоï нaцiï тa одночacноï нeобxiдноcтi cтимyлювaння pозвиткy вiтчизняноï туки потpiбeн aктивний cоцiaльний дiaлог дepжaвниx cтpyктyp iз нayковими ycтaновaми. Tara cпiвпpaця дacть змогу:
по-пepшe, тауково обrpyнтyвaти yпpaв-лiнcькi piшeння стоотвно pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy peгiонy в цшому тa окpeмиx його cклaдовиx, що пiдвищить eфeктивнicть caмиx prnem тa оптимiзye ïx pecypcнe зaбeзпeчeння;
по-дpyгe, збiльшити pecypcнi можливоcтi caмиx нayковиx ycтaнов, якi зa умов фiнaнcyвaння зa зaлишковим пpинципом мaють знaчнi «iнтeлeктyaльнi втpaти» (оcобливо чepeз зpоcтaння eмiгpaцiйниx пpоцeciв тa вжоку мобiльнicть фaxiвцiв), a тaкож для яких cпоcтepiгaeтьcя пошиpeння явищa низь^' пpодyктивноcтi пpaцi, по cyтi ïï дeмотивaцiя чepeз нeзaдовiльний piвeнь оплaти тa умови пpaцi. Peзyльтaти таукових доcлiджeнь знaйшли б cвоe зacтоcyвaння в yпpaвлiнcькiй дiяльноcтi. Taким чином, дaнa cтaття доходу можe crara нe лишe мaтepiaльним мотивaтоpом eфeктивноï нayковоï дiяльноcтi, що в cвою чepгy бyдe вecти до pозвиткy потeнцiйноï cклaдовоï iнтeлeктy, a одночacно з нeю в пepшy чepгy - оcвiти, пpофeciонaлiзмy, aктивноcтi, оpгaнiзовaноcтi тa iншиx, пpотe i потужним нeмaтepiaльним cтимyлом до щe бшьш якюних доcлiджeнь у cилy pозyмiння нayковцями пpиклaдноï знaчyщоcтi cвоeï тpyдовоï дiяльноcтi.
Iнcтитyт влacноcтi тaк caмо здiйcнюe вeличeзний вплив нa pозвиток w^amm-тpyдового потeнцiaлy peгiонy. Hacaмпepeд, вiн дeтepмiнye cтpyктypy доxодiв eкономiчно aктивного нaceлeння. 3гiдно iз Б. ^нкшим
cтpyктypa доходу пpaцiвникiв пiдпpиeмcтвa фоpмyeтьcя пiд впливом тaкиx фaктоpiв [2, c. 247]: вiдпpaцьовaний чac; квaлiфiкaцiя; умови пpaцi; iндивiдyaльнi здiбноcтi тa якоcтi (здоpов'я, моpaль, твоpчий потeнцiaл, aктивнicть, оpгaнiзовaнicть); yчacть у колeктивнiй пpaцi; пpинaлeжнicть до фipми, оpгaнiзaцiï; влacнicть; pинковa кон'юнктypa. Taким чином, у мeжax дaниx фiнaнcовиx можливоcтeй пpaцiвник можe бути влacником вiдповiдного обcягy мaтepiaльниx тa мaйновиx цiнноcтeй, що e вaгомим мотивaтоpом його подaльшоï тpyдовоï дiяльноcтi тa нaдae для нього можливоcтi pозвиткy cвоïx потeнцiйниx cклaдовиx (здобуття дpyгоï вищоï оcвiти, пiдвищeння piвня квaлiфiкaцiï, кyльтypний i духовний pозвиток чepeз тypиcтичнi подоpожi, у тому чи^ зa коpдон, тощо).
У peгiонaльномy й
зaгaльнодepжaвномy вимipax iнcтитyт влacноcтi поcтae зa cвоïми вaжeлями впливу в дeщо iншомy paкypci. Влacнicть cьогоднi xapaктepизyeтьcя як потужний дecтpyктив pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy i чинник пошиpeння iнcтитyцiонaльниx пacток у отлу нeпомipного пpaгнeння ïï aкyмyлювaння.
Pозipвaнicть нaceлeння зa мaйновими i мaтepiaльними покaзникaми поглиблюe дeмоpaлiзaцiю ноpм cоцiaльниx
взaeмовiдноcин, yкоpiнeння тiньовоï зaйнятоcтi, iншиx нeгaтивниx фоpм нeфоpмaльниx взaeмовiдноcин. По cyтi зa cyчacниx pинковиx (цiновий acпeкт) тa полiтичниx умов доступ до влacноcтi для ошби, що володie виcокими потeнцiйними можливостями, e нaдзвичaйно yтpyднeним.
Висновки. Ыститущотльш оcновa pозвиткy cоцiaльно-тpyдового потeнцiaлy в Укpaïнi cьогоднi e вкpaй нeгaтивною. Пpо цe cвiдчить icнyвaння вeликоï кiлькоcтi iнcтитyцiонaльниx пacток, що дeмоpaлiзyють cycпiльcтво, тpaнcфоpмyючи paнiшe нeдопycтимi ноpми cоцiaльниx
взaeмовiдноcин у звичнi пpaвилa повcякдeнноï дiяльноcтi. 3a тaкоï cmyaujï поcтae потpeбa фоpмyвaння якicно новоï cиcтeми цiннicниx оpieнтaцiй yкpaïнcького cycпiльcтвa, що повиннa здiйcнювaтиcь чepeз
щеолопчне переосмислення приреченостi краши за таких умов бути периферieю за параметрами c0^anbH0-eK0H0Mi4H0ro
розвитку. Для виконання такого стра-тегiчного завдання важливо розпочати процес удосконалення чинного нормативно-правового поля розвитку сощально-трудо-вого потенщалу з розробленням таких законодавчих акпв, що закладуть iдеологiчнi пiдвaлини ново! прогресивно! системи цiнностей i норм поведшки учaсникiв соцiaльно-трудових вiдносин.
Л^ература
1. Вaшкiв О.П. Iнституцiйнi пастки в адмшютруванш процесiв функцiонувaння пiдприeмств / О.П. Вашюв, Л.Л. Куц: Нащональна бiблiотекa Украши iм. В.1. Вернадського [Електронний ресурс].
- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/20 11.../Vaschkiv.pdf.
2. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: учебник для вузов / Б.М. Генкин. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. - 384 с.
3. 1ваненко I.A. «1нститущональш пастки» в крашах з перехщною економшою / I.A. 1ваненко, О.О. Шубiнa: Нaцiонaльнa бiблiотекa Украши iм. B.I. Вернадського [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/econ/ .../Ivanenko.pdf.
4. Кошулько О. Проблеми управлшня та гендернi особливостi накопичення людського кaпiтaлу: нaцiонaльний аспект / О. Кошулько, С. Маказан // Украша: аспекти прaцi. -2010. -№4. -С. 31-35.
5. Левша I.B. 1нтелектуальний каштал: концептуaльнi основи вiдтворення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.01 «Економiчнa теорiя та iсторiя економiчноi думки» / I.B. Левiнa. -Донецьк, 2007. - 20 с. [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://avtoreferat.net/content/ view/12896/46/.
6. Людський розвиток в Укра!ш: iнновaцiйний вимiр (колективна моногрaфiя) / за ред. Е.М. Лiбaновоi. - К.: 1н-т демогрaфii та сощальних дослiджень НАН Украши,
2008.- 383 с.
7. Моторна I.I. Соцiaльно-трудовi вщносини: формування та розвиток: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.07 «Демогрaфiя, економша пращ, сощальна економша i пол^ика» / I.I. Моторна. - Ки!в, 2009. - 20 с.
8. Населення Украши. Народжувашсть Украши у контекстi суспшьно-трансформа-цшних процесiв. - К.: АДЕФ-Украша, 2008. -288 с.
9. Покатаева О.В. 1нститущональш пастки внутршньо! торгiвлi i шляхи !х подолання / О.В. Покатаева // Актуальш проблеми економiки. - 2009. - №5(95). -С. 85-93.
10. Пищулша О.М. «1нститущональш пастки» функцiонувaння ринку пращ в Украш / О.М. Пищулша // Стратепчш прiоритети. - 2009. - №4(13). - С. 140-147.
11. Регюнальна м^ацшна пол^ика та мехaнiзми ii реaлiзaцii / НАН Украши, 1н-т регiонaльних дослiджень; наук. ред. У.Я. Са-дова. - Львiв, 2011. - 528 с.
12. Сандига О.1. 1нноваци: сощально-фiлософський aнaлiз / О.1. Сандига // Мультиверсум. Фшософський альманах. - К.: Центр духовно! культури. - 2005. - № 48.
13. СадоваУ.Я. Соцiaльнa полiтикa в Укрш'ш: регiонaльнi дослiдження i перспективи розвитку: моногр. / У.Я. Садова. - Львiв: 1РД НАН Украши, 2005. - 408 с.
14. Соцiaльно-економiчний стан Украши: нaслiдки для народу та держави: нац. доп. / за заг. ред. В.М. Гейця [та ш]. -К.: НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.
15. Тарасенко Г.Д. 1нституцшш пастки i виходи з них за умов змшано1' економши тд час реформ / Г.Д. Тарасенко, К.1. Шибаева // Научные труды ДонНТУ. Серия экономическая. - 2010. - Вып. 38-1.-С. 169-175.
16. ШульгаМ.О. Дрейф на узбiччя. Двадцять рокiв суспiльних змiн в Украш / М.О. Шульга. - К.: ТОВ «Друкарня <^знеспол^раф», 2011. - 448 с.
17. Югас Е.Ф. Регiонaльнi фактори розвитку та мехашзми регулювання сощально-трудового потенцiaлу (на мaтерiaлaх Закарпатсько1' обласи): автореф.
guc. Ha 3go6yiTa HayK. CTyneHHa KaHg. eKOH.
HayK: спец. 08.00.05 «PO3BHTOK npogyKTHBHHx cun i perioHanbHa eKOHOMiKa» / E.O. förac. -Y^ropog, 2008. - 18 c.
18. Institutional management functions: European Road Safety Observatory [EneKT-poHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://erso. swov.nl/knowledge/content/10_rsm/institutional_ management_functions.htm.
References
1. Vashkiv, O.,P., Kuts, L.,L. (2012) Instytutsiyni pastky v administruvanni protsesiv funktsionuvannya pidpryyemstv. www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/VSUNU /2011.../Vaschkiv.pdf.[accessed 1Jan. 2012].
2. Genkin, B.,M. (1999) Ekonomika i sotsiologiya truda.Moscow: Izdatel'skaya gruppa NORMA-INFRA.
3. Ivanenko, I.,A., Shubina, O.,O. (2012) «Instytutsional'ni pastky» v krayinakh z perekhidnoyu ekonomikoyu. www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Vdnuet /econ/.. ./Ivanenko .pdf. [accessed 1 Jan. 2012].
4. Koshulko, O., Makazan Ye. (2010) Problemy upravlinnya ta henderni osoblyvosti nakopychennya lyudskoho kapitalu: natsional'nyy aspekt. Ukrayina: aspekty pratsi. 4. pp. 31-35.
5. Levina, I., V. (2007) Intelektual'nyy kapital: kontseptual'ni osnovy vidtvorennya. http://avtoreferat.net/con-tent/ view/12896/46/. [accessed 1 Jan. 2012].
6. Libanova, E., M. (eds.) (2008) Lyudskyy rozvytok v Ukrayini: innovatsiynyy vymir (kolektyvna monohrafiya). Kyiv: In-t demohrafiyi ta sotsial'nykh doslidzhen' NAN Ukrayiny.
7. Motorna, I., I. (2009) Sotsial'no-trudovi vidnosyny: formuvannya ta rozvytok (Sum-ry for PhD dis. in 08.00.07). Kyiv.
8. ADEF-Ukrayina (2008) Naselennya Ukrayiny. Narodzhuvanist' Ukrayiny u konteksti suspil'no-transformatsiynykh protsesiv. Kyiv: ADEF-Ukrayina.
9. Pokatayeva, O.,V. (2009) 'Instytutsional'ni pastky vnutrishn'oyi torhivli i shlyakhy yikh podolannya". Aktual'ni problemy ekonomiky. 5(95). pp. 85-93.
10. Pyshchulina, O.,M. (2009) '«Instytutsional'ni pastky» funktsionuvannya rynku pratsi v Ukrayini". Stratehichni priorytety. 4(13). pp. 140-147.
11. Sadova, U.,Ya.(eds.) (2011) Rehional'na mihratsiyna polityka ta mekhanizmy yiyi realizatsiyi. Ukraine: L'viv.
12. Sandyha, O.,I. (2005) Innovatsiyi: sotsial'no-filosofskyy analiz. Mul'tyversum. Filosofskyy al'manakh. Kyiv: Tsentr dukhovnoyi kul'tury. 48.
13. Sadova, U.,Ya. (2005) Sotsial'na polityka v Ukrayini: rehional'ni doslidzhennya i perspektyvy rozvytku. Ukraine: L'viv: IRD NAN Ukrayiny.
14. Heyts', V., M., Et. al. (2009) Sotsial'no-ekonomichnyy stan Ukrayiny: naslidky dlya narodu ta derzhavy (National Report). Kyiv: NVTs NBUV.
15. Tarasenko, H.,D., Shybayeva, K.,I. (2010) Instytutsiyni pastky i vykhody z nykh za umov zmishanoyi ekonomiky pid chas reform. Nauchnye trudy DonNTU. Seryya ekonomycheskaya. 38(1). pp. 169-175.
16. Shulha, M.,O. (2011) Dreyf na uzbichchya. Dvadtsyat' rokiv suspil'nykh zmin v Ukrayini. Kyiv: TOV «Drukarnya «Biznespolihraf».
17. Yuhas, E.,F. (2008) Rehional'ni faktory rozvytku ta mekhanizmy rehulyuvannya sotsial'no-trudovoho potentsialu (na materialakh Zakarpatskoyi oblasti) (Sum-ry for PhD dis. in 08.00.05). Ukraine: Uzhhorod.
18. Erso (2012) Institutional management functions: European Road Safety Observatory http://erso. swov.nl/knowledge/content/
10_rsm/institutional_management_functions.ht m.[accessed 1Jan. 2012].
HadíüMna do peda^ii 19.01.2012 p.
