CC BY
197
3. Bedratyi V.M. Rol ta mistse derzhavy y suchasnyh umovah transformatsii ekonomichnoi systemy v Ukraini [Role and place of state in the current transformation conditions of economic system in Ukraine]. Ekonomika i derzhava, 2006, № 3, pp. 66-68.
4. Buda T. Rehuliyvannia zainiatosti molodi v konteksti instytutsiinyh zmin u suspilstvi [Youth employment regulation in the context of institutional changes in society]. Psykholohiia i suspilstvo, 2013, № 1, pp. 98-104.
5. Buzhyn А.А. Humanizatsiia motivatsii truda - odin iz hlavnikh putei ustoichivoho sotsialno-ekonomicheskoho razvitiia obshchestva [Labor motivation humanization - one of the main ways of sustainable socio-economic development of society]. Ekonomika i derzhava, 2006, № 3, pp.86-89.
6. Denysenko M.P. Investytsii yak zasib stymuliuvannia rozvytku rynku pratsi [Investment as means of labor market stimulation]. Derzhavne rehuliuvannia rynku pratsi: suchasni tekhnolohii ta napriamy yikh rozvytku. Teoriia ta praktyka. Materials of international scientific and practical conference, 22 December 2015, Vol. 1. Kyiv: IPK DSZU, 2006, pp. 113-117.
7. Zhylinska O., Parafiinyk A. Empirychni doslidzhennia vplyvu doslidzhen i rozrobok ta innovatsii na zainiatist [Empirical studies of the impact of R&D and innovation on employment]. Ukraina: labor aspects, 2005, № 1, pp. 23-29.
8. Kuchinska О.О. Vplyv intehratsiinyh protsesiv na ekonomichnu aktyvnist naselennia, zainiatist ta rynok pratsi [Impact of integration on the economic activity of population, employment and labor market]. Ekonomika i derzhava, 2006, № 3, pp. 82-85.
9. Litynska V.A. Derzhavne rehuliuvannia zainiatosti naselennia v Ukraini [State regulation of employment in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasy, 2013, № 3, pp. 260-263.
10. Bruno Amable, Lilas Demmou, and Donatella Gatti «The effect of employment protection and product market regulation on labour market performance: substitution or complementarity?» Applied Economics, Volume 43, Issue 4, 2011, pp. 449-464.
11. Shanthi Nataraj, Francisco Perez-Arce, Sinduja Srinivasan, and Krishna B. Kumar, «The Impact of Labor Market Regulation on Employment in Low-Income Countries: A Meta-Analysis.» Journal of Economic Surveys 28(3), 2014, pp. 551-572.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Лич Володимир Миколайович - доктор економнних наук, професор, завщувач кафедри економйчноТ теори
КиТвський нацюнальний уыверситет бу^вництва i арх^ектури
03680; м. КиТв, Пов^рофлотський пр., 31
е-mail: kapitall337@ukr.net
Джегур Геннадш Васильович астлрант
НДЕ1 МУстерства економiчного розвитку i торгiвлi
03680; м. КиТв, Пов^рофлотський пр., 31
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Лич Владимир Николаевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономической теории
Киевский национальный университет строительства и архитектуры
03680; г. Киев, Воздухофлотский пр., 31
е-mail: kapitall337@ukr.net
Джегур Геннадий Васильевич аспирант
НИЭИ Министерства экономического развития и торговли
03680; г. Киев, Воздухофлотский пр., 31
DATA ABOUT THE AUTHORS
Lych V.N., Doctor of Economics, Professor,
Kyiv National University of Construction and Architecture
etc. Povitroflotskyi, 31, Kiev, 03680, Ukraine
e-mail: kapitall337@ukr.net
Dzehur H.V., graduate student
etc. Povitroflotskyi, 31, Kiev, 03680, Ukraine
УДК 330.837
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНА ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я: СУТН1СТЬ ТА ВИТОКИ
Мага А.М.
Криза економ1чно)' науки, як I системи суспльних наук завалом, що зумовлена завальноцив1л1зац1йними змнами в сусп1льств1 вимавае переходу в1д використання методологи класично)' завальнонауково)' парадивми до принципе цив1л1зац1йново анал1зу, зм!ни науково)' парадивми економ1чних досл1джень.
Метою даново досл1дження е встановлення на основI цив1л1зац1йно)' парадивми суспльствознавства методолов1чних витоюв 1нституц1онально)' економ1чно)' теори.
Предметом досл1дження виступае формування та розвиток методолов1чних засад 1нституц1онально)' економ1чно)' теори та етап1в и еволюцИ
Методологя проведення роботи. Методоловчну основу досл1дження становить системний п!дх!д до анал1зу економ1чних явищ та процесв. Також у досл1дженн1 методолов1чних засад 1нституц1онально)' економ1чно)' теори використано сторико-венетичний метод та ряд завальнонаукових метод1в досл1дження - д1алектики, науково)' абстракцЦ анал1зу I синтезу, дедукт))' I ндукцИ Теоретичним пдфунтям дисертац1йново досл1дження е цив1л1зац1йна парадивма сусптьново розвитку, на якш базуеться сучасна економ1чна наука.
Галузь застосування результате. Сформульован1 в статт1 теоретичн1 положення та висновки повлиблюють розумння сутност1 еволюц1)' методолов1чних засад 1нституц1онально)' економ1чно)' теори I мають науково-практичне значення для розробки навчальних проврам, лекцшних I семнарських занять для студент1в економ1чних факультет1в.
Висновки. 1нституц1ональна економ1чна теор1я на сьоводншнш день е досить р1знобарвним та баватовранним вченням, що за досить малий в!др!зок часу перетворилося на одну ¡з можливих альтернатив сучасному мейнстр1му. Тому вона потребуе подальших системних, комплексних методолов1чних досл1джень на принципах цивлЬа^йново анал1зу, як б дали змову подолати вдрив теори в1д практики та реально вдображати змни у восподарсьш системI та сусп1льств1 в ц1лому.
© Мага А.М., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
139
Кпючов'1 слова: цив^зац^йна парадигма суспльствознавства, нституц^ональна eK0H0Mi4Ha теорiя, неоiнституujоналiзм, нова нститщональна економiчна теорiя, ммеиька сторична школа.
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ: СУЩНОСТЬ И ИСТОКИ
Мага А.Н.
Кризис экономической науки, как и системы общественных наук в целом, который обусловлен цивилизационными изменениями в обществе требует перехода от использования методологии классической научной парадигмы к принципам цивилизационного анализа, изменения научной парадигмы экономических исследований.
Целью данного исследования является установление на основе uивилизаuионной парадигмы обществоведения методологических истоков институциональной экономической теории.
Предметом исследования выступает формирование и развитие методологических основ институциональной экономической теории и этапов ее эволюции.
Методология проведения работы. Методологическую базу исследования составляет системный подход к анализу экономических явлений и процессов. Также в исследовании методологических основ институциональной экономической теории использованы историко-генетический метод и ряд общенаучных методов исследования - диалектики, научной абстракции, анализа и синтеза, дедукции и индукции. Теоретическим основанием диссертационного исследования является цивилизационная парадигма обществоведения, на которой базируется современная экономическая наука.
Область применения результатов. Сформулированы в статье теоретические положения и выводы углубляют понимание сущности эволюции методологических основ институциональной экономической теории и имеют научно-практическое значение для разработки учебных программ, лекционных и семинарских занятий для студентов экономических факультетов.
Выводы. Институциональная экономическая теория на сегодняшний день является достаточно разноцветным и многогранным учением, которое за достаточно малый отрезок времени превратилось в одну из возможных альтернатив современному мейнстриму. Поэтому она требует дальнейших системных, комплексных методологических исследований на принципах цивилизационного анализа, которые бы позволили преодолеть отрыв теории от практики и реально отражать изменения в хозяйственной системе и обществе в целом.
Ключевые слова: цивилизационная парадигма обществоведения, институциональная экономическая теория, неоинституционализм, новая институциональная экономическая теория, немецкая историческая школа.
INSTITUTIONAL ECONOMIC THEORY: MAIN POINTS AND ORIGINS
Maha A.M.
Crisis in the science of economy as well as in the system of social sciences in general, which was caused by general civilizing changes in the society, demands transfer from the usage of methodology of classical general science paradigm to the principles of civilized analysis and changes of scientific paradigm of economic research.
Degree research paper aims to determine methodological origins of institutional economic theory on the basis of the civilized paradigm of social science.
Subject of degree research paper is formation and development of methodological bases of institutional economic theory and periods of its evolution.
Methodology of carrying out the work. Methodological basis of research includes systematic approach to the analysis of economic occurrences and processes. In investigating methodological bases of institutional economic theory it was used historico-genetic method and a series of general scientific research methods such as dialectics, scientific abstraction, analysis and design, deduction and induction. Theoretical basis for thesis research is the civilized paradigm of social development serving as the basis for modern economic science.
Sphere of the results usage. Theoretical propositions and conclusions, formulated in the article, extend understanding of subject matter of evolution of institutional economic theory bases and have theoretical and practical meaning for working out syllabus, lectures and seminars for students at the departments of economy.
Conclusions. Nowadays institutional economic theory is enough diverse and comprehensive teaching which has recently turned into one of possible alternatives to modern mainstream. Consequently it demands following systematic, complex methodological research based on principles of the civilzed analysis. This research is expected to give a possibility to overcome a gap between theory and practice and to reflect actual changes in economic sphere and society in general.
Key words: the civilized paradigm, institutional economic theory, neoinstitutionalism new institutional economic theory, the German historical school
Актуальнють та ан^з попередых дослщжень.
Сучасна економлчна наука потребуе розширення методолопчноТ бази дооглджень господарських процеав що е одыею з передумов подолання кризових явищ в ТТ розвитку. Дане доа^дження передбачае застосування пiдходiв, що протягом останых десятил^ь вттилися в цтюну систему наукових понять цив^зацмноТ парадигми сусптьствознавства. Вони суттево вiдрiзняються вщ позитивiзму, що домЫуе в сучасному сусптьствознавства i е важливим та перспективним напрямком оновлення методологи сусптьствознавства.
Важливим напрямом розвитку сучасноТ економiчноТ думки стало вщродження щей класичного Ыституцюна^зму як альтернативи неокласичноТ економiчноТ теорп. Для його розвитку виключного значення набувае використання пiдходiв цив^зацмноТ парадигми для уточнення змюту ключових положень i лопки зв'язку мiж ними. Це дозволить подолати певн недолш, притаманн новм Ыституцюналы-лй економiчнiй теорп, надати Тй цтюносп та забезпечити безпосереднм вихщ на практику.
Актуальнють запропонованого дос^дження полягае також в тому, що воно дозволяе переглянути пщ запропонованим кутом зору значн надбання неоiнституцiоналiзму та включити Тх до змiсту цiлiсноТ системи положень новоТ iнституцiональноТ економiчноТ теорп(Н1ЕТ). Вони надають Н1ЕТ операбельного характеру, можливють формувати висновки та пропозицп для практики.
Останне мае особливе значення для УкраТни, яка здмснюе важливi економiчнi реформи. Використання наукового потенщалу новоТ iнституцiональноТ економiчноТ теорп дозволить трансформувати юнук^ та створити новi економiчнi iнститути, забезпечити цтюнють нацiональноТ господарськоТ системи. Досягненню щеТ мети будуть сприяти надбання ымецькоТ iсторичноТ школи, зокрема, про сутнють господарськоТ системи закономiрностi та чинники ТТ формування.
Дослщженнями у сферi економiчноТ теорiТ в цiлому та ЫституцюнальноТ економiчноТ теорп зокрема були розкрит у працях таких зарубiжних учених, як: М. Блауг, Е. Вайнтрауб, Б. Колдуелл, Д. Макклосга, Б. ХеммЫг, Т. Веблен, У. Гамтьтон, Дж. М. Кларк, Дж. Коммонс, У. Мiтчелл, та Ы. На пострадянському просторi активна розробка Ыституцмних економiчних проблем була розпочата такими росмськими ученими, як О. Аузан, В. Вольчк, О. 1ншаков, Р. Капепюшнiков, Я. Кузьмiнсв, Д. Львов, О. Нестеренко, Р. Нуреев, М. Одинцова А. Олейнк, В. Полтерович, О. Сухарев, Д. Расков, В. Тамбовцев, О. Тарушган,
О. Шастiтко, Д. Фролов, М Юдкевич, G. Ясiн та Ышл. Значний внесок в дослдження проблем сучасноТ iнституцiональноТ теорп здмснили i вiтчизнянi науковцi, такi як С. Архiереев, А. Гриценко, В. Дементьев, П. Ещенко, В. Лагупн, I. Малий, В. Мандибура, А. Маслов, О. Нестеренко, Ю. Павленко, С. Панчишин, О. Прутська, Р. Пустовмт, С. Степаненко, В. Тарасевич, А. Ткач О. Чаусовський, В. Якубенко, О. Яременко, та Ы.
Разом з тим в галузi дослдження становлення та еволюцiТ методолопчних основ iнституцiональноТ теорiТ, що становить безсумнвний науковий iнтерес Тх юторичному генезису в загальнонауковому контекстi працюють В.Фещенко, П.Леоненко, В. Небрат, Н.Супрун, Ю.Ущаповський, Л.Корнiйчук, О.Маслов, О.Нестеренко, Т.Гайдай та Ы. Саме осмислення елементiв того Ытелектуального простору, на якому визрiв iнституцiональний напрям становить безсумнiвний науковий Ытерес для подальших дослiджень.
Мета i завдання. Метою даного дослдження е встановлення на основi цив^зацмноТ парадигми суспiльствознавства методологiчних витокiв ЫституцюнальноТ економiчноТ теорiТ. Завдання, що передбачають досягнення поставленоТ мети:
- встановити методолопчы ознаки iнституцiональноТ економiчноТ теорп та проаналiзувати Тх еволюцiю;
- розкрити становлення сучасноТ ЫституцюнальноТ економiчноТ теорiТ на основi принципiв цив^зацмноТ парадигми;
- дослiдити еволюцiю та показати етапи розвитку ЫституцюнальноТ економiчноТ теорп;
- розглянути висвiтлення взаемозв'язку ЫституцюнальноТ економiчноТ теорп та нмецькоТ ^оричноТ школи в науковiй лп"ератур^
Виклад основного матерiалу дослiдження. Iсторiя розвитку економiчноТ думки та переб^ iсторичних подiй чiтко
демонструють, що кожнй конкретнiй епосi властивий свм спосiб наукового мислення, а вщхилення вiд загальноприйнятих методiв дослiдження виявляються або тупиковим шляхом, або ж породжують революцiйнi зрушення, нових нобелiвських лауреатiв. Таким чином першим кроком у здмснены наукового вiдкриття виявляеться новаторство у методологчному пiдходi. Виявлення методологчних особливостей пiдходiв того чи Ышого вченого-дослiдника дае можливiсть оцнити його реальний внесок в економiчну науку.
В сучаснiй лiтературi зазвичай пщ методологiею розумiють перш за все методологю наукового пiзнання, тобто вчення про принципи побудови, форми i способи науково-пзнавальноТ дiяльностi. Вщповщно, методологiя науки дае характеристику компонентв дослiдження - його об'екта, предмета, задачi дослiдження, сукупностi засобiв i т. iн.
Зрозумiло, що реальний св^, з усiею притаманною йому палтрою закономiрностей, протирiч, взаемовпливiв i взаемозалежностей породив величезну кiлькiсть методiв наукового пiзнання у всiх без виключення напрямках пiзнання. Бiльше того, багатограннють свiту без сумнiву народжуватиме все новi й новi методи, прийоми, способи, засоби дослщження. 1снування iнколи взаемно виключних методiв i прийомiв породило не один десяток суперечок i дискусiй з приводу методу.
В юторп економiчноТ науки з самого ТТ зародження юнувало багато прикладiв методологiчних спорiв, що перюдично стихали та знов розгоралися. Згщно з вiдомою схемою Т. Куна [1, С.106] дослщницью програми або науковi парадигми змiнюються з певною перюдичнютю, з появою новоТ i сходом з iсторичноТ арени ЫшоТ. В такi перiоди особливо загострюються науковi суперечки з приводу того, що слщ дослiджувати, з яких позицй, який iнструментарiй i як використовувати, як Ытерпретувати i застосовувати отриман данi. Вочевидь легко побачити який потужний вплив на заперечення домЫуючих положень i доведення нових наукових гпотез чинить пануюча парадигма на фтософю, полiтичнi, етичнi, культуры та Ышл аспекти життя сусптьства.
Представники iнституцiональноТ економiчноТ теорп, долаючи обмеженють, вузькiсть класичноТ економiчноТ теорп, оперуючи Ышими методологiчними прийомами, дають нову картину економiчноТ дiйсностi, з бтьш широким охопленням рiзноманiтних аспектв життя людини. В цьому аспект особливо чiтко проявляються сильнi сторони iнституцiоналiзму, його методологiчнi ознаки.
Теорiя iнституцiоналiзму бере початок розвитку з Х1Х-ХХ ст. та була заснована у США i протягом всього перюду увiбрала в себе щеТ нiмецькоТ iсторичноТ школи, англiйських фабiанцiв, французьких соцiологiчних традицiй i деякою мiрою iдеологiю марксизму [2, с. 31]. Зокрема, представники нмецькоТ юторичноТ школи були тими, хто впритул звертався до проблематики економiчних Ыституцм, тим самим виступаючи iдейними та теоретичними попередниками iнституцiоналiзму, зокрема його юторично першоТ форми - раннього iнституцiоналiзму кiнця XIX - початку ХХ ст.
Значна методологчна спорщненють iнституцiональноТ економiчноТ теорiТ з юторичним напрямом не залишилась поза увагою дослщниюв iсторiТ економiчноТ думки. Так, В. eфiмов, здiйснюючи дискурсивний аналiз методологiТ та iсторiТ економiчноТ науки, зазначае, що «i нституцiоналiзм шмоллерiвськоТ новоТ нiмецькоТ iсторичноТ школи був пщхоплений у США, де власне i народився термiн «iнституцiоналiзм»« [3, с. 24]. Ще один вщомий дослiдник iсторiТ економiчноТ думки Т. Негш взагалi вважав, що «iнституцiоналiзм представляе собою американський напрям юторичноТ школи» [4, с. 34]. Питання про розмежування зазначених напрямiв е дискусйним, однак незаперечною залишаеться теза про Тх безсумнвну спорiдненiсть «1сторична школа та iнституцiоналiзм е парадигмами, або дослщницькими програмами, явно вщмЫними вiд класичноТ i неокласичноТ шкт. Очiкуеться, що iсторична школа i iнституцiоналiзм можуть дати привабливi пщходи до деяких складних проблем, не виршених неокласичноТ школою» [4, с. 36].
В^чизняна дослiдниця iсторiТ економiчноТ думки Т.Гайдай наводить фундаментальнi для XX ст. риси методологи, що об'еднують iнституцiоналiзм та юторичний напрям: юторичний метод; емпiризм; мiждисциплiнарний пщхщ в економiчних досль дженнях - синтез економiчного знання з Ышими галузями суспiльствознавства (iсторiею, правом, соцюлогею, соцiальною психологiею, антропологiею тощо); врахування нацюнальних особливостей економiчного розвитку, ^норування загальних економiчних закономiрностей, дослiджуваних класичною школою; врахування широкого кола неекономiчних та нематерiальних чинникiв економiчного розвитку (соцальних, етичних, моральних, правових); визнання суттевоТ ролi суспiльних (соцiальних, нацюнальних, державних) утворень (iнституцiй) всупереч методологчному iндивiдуалiзму класикiв; етатизм (визнання визначноТ ролi держави) в економiчнiй теорп та економiчнiй полiтицi. [5, с.8].
Вищезазначене е пiдставою для бiльшостi дослiдникiв iсторiТ економiчноТ думки дотримуватись висновку проте, що iсторичний напрям е одним з визначальних теоретичних джерел, предтечею виникнення iнституцiоналiзму.
У хронологчних межах XX ст. iнституцiоналiзм як течiя свiтовоТ економiчноТ думки пройшов складний шлях розвитку: вщ альтернативноТ неокласицi, «другорядноТ» течп економiчноТ думки в кiнцi XIX - на початку XX ст. до одного з провщних напря-мiв свiтовоТ економiчноТ науки, на який вЫ перетворився через столiття - наприюнц XX - на початку XXI ст.
За своею сутнютю iнституцiоналiзм не був цiлiсним теоретичним ученням. У його межах розроблялися концепцп, вщмЫн одна вiд одноТ за предметом аналiзу, метою, результатами та висновками дослджень. Проте, виступивши з рiзкою критикою засадничих положень неокласики (абстрактних теоретичних моделей, методоло^ного iндивiдуалiзму, принципу рацiональностi економiчноТ поведЫки iндивiда, концепцiТ загальноТ економiчноТ рiвноваги, статичного аналiзу господарських процесiв тощо), представники iнституцiоналiзму розробили власнi, вщмЫн вiд попередникiв, методологiчнi пiдходи, до вивчення сусптьно-економiчних явищ, що дало змогу об'еднати Тхнi концепцп в русл iнституцiональноТ течГТ економiчноТ думки.
До основних методологiчних характеристик iнституцiоналiзму вiдносять мiждисциплiнарний пiдхiд, вщмова вiд неокласичноТ моделi homo economicus та врахування в дослiдженнях факторiв соцiального середовища, широке застосування емпричного аналiзу, практична спрямованiсть дослiджень, еволюцйний пiдхiд у вивченнi соцiально-економiчних Ыститулв, вiдмова вiд статичного, функцiонального аналiзу та використання iдеТ розвитку, трансформацп в дослiдженнi суспiльних процесiв, вивчення
еволюцií людського суспiльства з позицй pi3HOMaHiTHMX соцiально-економiчних Ыститутв, визнання посилення впливу держави на господарську сферу сусптыства, акцентування уваги на вивченн джерел, сутност та способiв реалiзацií економiчноí влади, спроба дослдження економiки з позицiй цiлiсностi, системност та eдностi структурних елементiв та Ы.
Вiдмiнною рисою iнститyцiоналiзмy вщ iнших напрямiв економiчноí думки було те, що вс його течи об'еднувалися не на ос-новi eдиноí теоретичноí концепцií, а на основi спiльноí методологií наукового анализу економiчних процесiв.
В цiломy, Ыституцмна економiчна теорiя у XX ст. пройшла тривалу теоретико-методологiчнy еволюцiю:
- I етап - 20-30 роки XX ст. - раннй (традицйний, старий) iнститyцiоналiзм
- II етап - 40-70 роки XX ст. - неоiнститyцiоналiзм та соцальночнституцюналы-л технократичн концепцií;
- III етап - з 80-90-х роюв ХХ ст. - до тепершныого часу - сучасний iнститyцiоналiзм, що поеднав неоiнститyцiоналiзм та нову iнститyцiоналынy економiчнy теорю
Серед багатыох сучасних дослiдникiв поширена думка про вiдсyтнiсты остаточноí сформованост як единоí класифiкацií yсiх напрямкв та течiй новоí iнститyцiонапыноí економiчноí теорií, так i остаточноí сформованост сучасного iнститyцiонапiзмy як цiлiсноí системи. Процес формування це' наyковоí концепцп далекий вiд завершення, а отже виникае маса суперечок з приводу класифкацп напрямiв дослiдження, приналежностi тих чи Ыших економiстiв до певних концепцй тощо. В деяких працях дослiдникiв не завжди можна зyстрiти розмежування мiж новою iнститyцiоналыною економiчною теорiею та неоiнститyцiоналiзмом, що пояснюе вiдсyтнiсты чiткоí визначеностi цих поняты. Виникае ситуаця, коли одних i тих же вчених зараховуюты до кола рiзних напрямiв iнститyцiоналыноí теори. Певним чином це можна пояснити складню™ та взаемопереплетнням рiзних течм в самiй iнститyцiоналынiй теорií, величезне коло питаны, пщнятих цiею концепцею ще необхiдно дослiджyвати.
У випадку iз старим iнститyцiоналiзмом проблем не виникае, осгалыки його межi, представники (Т.Веблен, Дж.Коммонс, У.Мiтчел та Дж.Гелбрейт), методологiчнi особливостi та iсторичнi рамки з'ясован, а от з поняттями неоiнститyцiоналiзмy та ново! iнститyцiоналыноí економiчноí теорií ситуаця виглядае дещо незрозyмiлою. У росмсыких вчених точки зору стосовно термЫологп, назв напрямкiв i íх представнигав суттево вiдрiзняютыся. 1снуе декiлыка варiантiв бачення меж напрямкiв i 1х представникiв:
- Р.1.Капелюшников видiляе термЫ «неоiнститyцiоналiзм», однак часто як синонм вживае термiн «нова iнститyцiоналына теорiя»;
- А.Н.Олейник, Т.Еггертссон, Р. Нуреев, О.Брепделыова переважно використовуюты термiн «неоЫституцюналына теорiя»;
- С.Худокормов, В.Автономов, А.Шасттко, видiляюты один термiн «нова Ыституцюналына теорiя».
Зокрема А.е. Шастiтко зазначае, що в лiтератyрi можна зустр™ досить багато iнших назв, що позначаюты згаданий напрямок дослiджены. У 1х числi: неоiнститyцiоналына економiчна теорiя, економiчна теорiя прав власностi, теорiя трансакцiйних витрат, нова полiтична економiя, економiчна соцiологiя, нова теорiя оргаызаци галузевих ринкiв i т.д. Однак дан термiни не е замЫниками: вони вiдносятыся до рiзних дослщних традицiй i шкiл, з одного боку, i одночасно до рiзних пiдходiв iдентифiкацií новоí дослiдницыкоí програми - з Ышого [6, С.25]. Автор обфунтовуе використання термiнy «нова Ыституцюналына економiчна теорiя» ширшим змютом, порiвняно з неоiнститyцiоналiзмом, вбачаючи рiзницю мiж ними у стyпенi змЫи «жорсткого ядра» неокласики [7, С.38].
У своему науково-теоретичному арсенал неоЫституцюналзм i нова iнститyцiоналына економiчна теорiя маюты низку спiлыних рис, характеристик, методолопчних пiдходiв, завдяки яким вони й були об'еднан в межах одного з доситы впливових i перспективних напрямiв економiчноí науки юнця XX початку XXI ст. - сучасного iнститyцiоналiзмy. Водночас наявнiсты певних вщмЫностей у теорií та методологи íхныого аналiзy стали пщфунтям для виокремлення в зазначеному напрямi сучасно^ економiчноí теори двох самостiйних наукових течм - неоiнститyцiоналiзмy i НЕ1Т.
Обидвi течи сучасного iнститyцiоналiзмy сформувалися пщ значним впливом неокпасичноí економiчноí теорií та IT критичного переосмислення. Загалыною концептуалыною основою зазначених течм е теорiя трансакцiйних витрат, аналiз i порiвняння рiзних типiв контрактних угод та iнститyцiйних структур. Обидва зазначених напрями, на вщмЫу вщ статичного пщ-ходу неокласики, вивчаюты економiкy з позицiй динамiчного аналiзy.
Основнi розбiжностi мiж неоiнститyцiоналiзмом i новою iнститyцiоналыною економiчною теорiею полягаюты в основному у сферi методологи (вщповщно до Н1ЕТ, ринкова рiвновага може iснyвати й не юнувати, може бути одна або ктыка точок рiв-новаги; вона не обов'язково зб^аетыся з оптимумом Парето (теорiя iгор Дж. Неша), вибiр не обов'язково бувае рацiоналыним унаслщок недостатностi iнформацií, а також через нездатнюты належним чином проаналiзyвати юнуючу iнформацiю (Г. Саймон), iнтереси формуютыся екзогенно та ендогенно (Д. Норт)) та у рiвнi критичного сприйняття положены неокласики (прихилыники Н1ЕТ радикалыыци в критицi кпасичноí meinstream).
Неоiнститyцiоналiзм, за своею методологiею та теоретичним змютом, спираетыся на традицií неокласичного напряму (принципи рацiоналыного вибору та методолоМчного iндивiдyалiзмy, вiдсyтнiсты витрат пщ час здiйснення ринкового обмiнy, визнання доступност та повноти Ыформацп, а також вiдсyтностi витрат на IT отримання; концепця «економiчноí людини», максимiзацiя корисностi тощо), хоч i значно íх реформуе, розглядаючи ширший, нiж у неокласицi, спектр форм власност та контрактних форм, на основi яких здiйснюетыся обмiн, вводячи поняття Ыформацмних витрат, трансакцiйних витрат, обмежено: рацiоналыностi та опортyнiстичноí поведЫки.
У своíх дослiдженнях представники неоЫституцюналзму особливу увагу придiляюты питанням Ыституцмного середовища, у якому фyнкцiонyюты господарюк^ суб'екти; проблемам економiчноí влади, яю вивчаютыся в рiзних площинах: джерела, масштаби, форми, способи реалiзацií, наслщки, методи обмеження, зв'язок економiчноí й полiтичноí влади, природа конфлiктiв Ытереав у господарсыкiй практицi тощо. Важливою сферою сучасного iнститyцiоналыного аналiзy стали також процеси монопо-лiзацií економки та зростання ролi держави в соцiалыно-економiчномy розвитку.
В цiломy, неоЫституцюналына економiчна теорiя включае в себе наступн основнi стрyктyрнi блоки:
- теор^ трансакцiйних витрат (Р. Коуз, О. Втыямсон);
- теорiю прав власност (А. Алчiан, Р. Коуз, Г. Демсец, Р. Познер та ш.);
- теор^ сyспiлыного вибору (Дж. Б'юкенен, Д. Мюллер. М. Олсон, Г. Таллок, К. Ерроу та Ы.);
- конституцйну економку (Дж. Б'юкенен, Д. Бреннан, Г. Таллок);
- економку права (Р. Познер, Г. Демсец, Р. Кутер, Ф. Стефен, Дж. Галабрезi та ш.);
- нову економiчнy ютор^ (Д. Норт, Р. Фогелы, Дж. Уоллю та iн.).
Принципово новий напрям сучасноТ економiчноí думки, який сформувався на пщфунт критики неокласичноí методологií неоiнститyцiоналiзмy та переглядi и основних положены являе собою нова iнститyцiоналына економiчна теорiя. НЕ1Т вщобра-жае спробу створити власну теор^ iнститyтiв, що фунтуетыся на вщмЫних вiд неокласики постулатах. При цыому змiни в методологií Н1ЕТ зачтаюты не лише положення iз «захисноí оболонки» неокпасичноí моделi, але и положення и жорсткого ядра (принцип iснyвання единоí ринковоí рiвноваги, що зб^аетыся з оптимумом Парето, принцип рацюналыносп, стабiлынiсты та ендогенний характер переваг Ыдивщв).
У методологií Н1ЕТ е запозичення з американсыкого «старого» iнститyцiоналiзмy, зокрема емпiричний характер дослджены (вивчення реалыних iнститyтiв, а не абстрактних моделей неокласики), що забезпечуетыся юторико-генетичними, еволюцiйними
методами. Але при цьому, послщовники нового iнституцiоналiзму не визнають aHi холiзму, aHi iнституцiйного детермУзму (iнститути визначають поведiнку людей) своТх попередникiв. Так само, як вони, не визнають методолоИчного iндивiдуалiзму неокласики (¡ндивщи первиннi щодо iнститутiв), уважаючи, що iснуe тiсний взаемозв'язок i взаемовплив iнститутiв та iндивiдiв.
Нова ¡нституцюнальна економiчна теорiя посiдае сьогодн особливе мiсце серед течiй iнституцiоналiзму, представлена такими основними концепцiями:
- теорiею iгор (Дж. фон Нейман, О. Моргенштерн, Дж. Неш);
- теорiею неповноТ рацiональностi (Г. Саймон);
- теорiею економiки угод (JI. Тевено, О. Фавро, А. Орлеан, Р. Буайе, Ф. Емар-Дюверне, Л. Болтянськи).
1снуе думка, що зворотнм боком радикального руйнування «жороткого ядра» неокласичноТ теорiТ виявилась нездатнiсть раннх iнституцiоналiстiв створити «жорстке теоретичне ядро» власноТ теори. Критика надмiрно формалзованих схем аналiзу неокпасикiв привела до переважання у традицйних iнституцiоналiстiв емпризму, ¡ндуктивною методу та описовост. Саме це критики вважають найслабшим мюцем Тх теори.
У зазначеному контекст М. Блауг зауважував, що вс представники ¡ституцюнального напряму «багато в чому одностайн: вс вони уникають концепцй рГвноваги, рацюнальноТ поведЫки, миттевого пристосування й досконалоТ ¡нформаци й вс вони схильн до ¡деТ груповоТ поведЫки пщ впливом звичаТв i звичок, волГючи розглядати економГчну систему не як машину, а швидше як бюлоМчний органзм» [8, с. 67].
В украТнсьюй науковм лГтературГ УкраТни плщне та фунтовне дослщження теоретико-методолоМчних i науково-практичних ¡нституцйних проблем здмснюють таю украТнсью вчен, як С. АрхГереев, Т. Гайдай, А. Гриценко, В. Дементьев, М. Довбенко, В. Лтов, I. Малий, А. Маслов, О. Носова, Ю. Павленко, О. Прутська, Р. Пустовмт, С. Степаненко, В. Тарасевич, А. Ткач, та ¡ним.
Зокрема, украТнський дослщник С. Степаненко стверджуе, що не дивлячись на позитивы зрушення в розвитку сучасноТ ¡нституцюнальноТ теори, ¡нституцюналзму загалом та Н|Ет зокрема, дос не вдалося набути статусу цтюноТ економГчноТ теори, яка б вщображала всю складнють економГчних систем, а ТТ поняття та категори не стали операбельними, не дають змоги здмснювати прогностичн та практичн рекомендаци на належному рГвн [9, С.256].
На нашу думку, попри широку внутршню структурну диференцацю, ¡нституцональну теорГю слщ сприймати як едину теорю, яка протистоТть неокласиц. Безумовно системоутворюючу функцю для даноТ течи економГчноТ думки виконуе визнання вагомого значення ¡нституцй як центрального об'екту дослдження, використання ¡нституцйного методу.
На думку дослщника ¡нституцюналзму Уоррена Дж. Семюелса, ¡ституцюнальна економГчна теорГя мае принаймн три основн гран:
- вона становить собою галузь знання;
- вона е пщходом до розв'язання проблем;
- вона е рухом теоретико-методолоМчного протесту [10, с. 125].
АналГз останнх тенденцй у розвитку сучасних економко-теоретичних дослщжень дае можливють стверджувати, що ¡нституцюнальна економГчна теорГя посщае вагому ншу у розмаТтп сучасноТ економГчноТ науки та по вщношенню до неокласики в певнй мГрГ набувае якост панГвноТ науковоТ течи.
Висновки. Отже, ¡нституцГональна економГчна теорГя на сьогодншнм день е досить рГзнобарвним та багатогранним утворенням, що за досить стислий термЫ перетворилося на одну ¡з домЫуючих альтернатив сучасному мейнсщму. Тому вона потребуе подальших системних, комплексних методолоМчних дослщжень на принципах цивтГзацмного аналГзу, як б дали змогу подолати вщрив теори вщ практики та реально вщображати змЫи у господарсьш системГ та сусптьствГ в цтому.
Список використаних джерел
1. Кун Т. Структура научных революций: пер. с англ. / Т. Кун. - М. : Прогресс, 1975. - 288 с.
2. Олейник А.Н. Институциональная экономика / А. Н. Олейник. - М.: ИНФРА - М, 2007. - 416 с.
3. Ефимов В М. Дискурсивный анализ в экономике: пересмотр методологии и истории экономической науки /
B. М. Ефимов // Journal of Economic Regulation (Вопросы регулирования экономики). - 2011. - Том 2. - № 3. - С. 5-79.
4. Негиши Т. История экономической теории/Пер. с англ. - М. : АС «Аспект Пресс», 1995 - 462 с.
5. Гайдай Т. В. Генезис досл1дження нституц/й в економ1чн1й теори / Т. В. Гайдай // Всник Кивського нац/онального ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка. Серя Економка. - 2006. - Вип. 89. - С. 6-10.
6. Шаститко А. Предметно-методологические особенности новой институциональной экономической теории / А. Шаститко // Вопросы экономики. - 2003. - № 3. - С. 24-41.
7. Шаститко А. Е. Новая институциональная экономическая теория /А. Е. Шаститко. - 3-е изд. - М.: ТЕИС, 2002. - 591 с.
8. Блауг М. Несложный урок экономической методологии //THESIS. 1994. Вып.4. С. 53-68.
9. Степаненко С. В. 1нституц1ональний анал1з економ1чних систем (проблеми методологи): монограф1я / С. В. Степаненко ; М-во освти I науки УкраУни, Держ. вищ. навч. заклад «Кивський нац. екон. ун-т 1м. В. Гетьмана». - К.: КНЕУ, 2008. - 312 с.
10. Сэмюэлс У. Дж. Институциональная экономическая теория / У. Дж. Сэмюэлс // Панорама экономической мысли конца XX столетия / Под. ред. Д. Гринуэйя, М Блини, И. Стюарта; В 2-х т / Пер. с англ. под ред. В. С. Автономова и
C. А. Афонцева. - СПб.: Экономическая школа, 2002. - Т.1. - СПб: Экономическая школа, 2002. - С. 125-141.
References
1. Kun T. Struktura nauchnykh revolyutsiy [The Structure of Scientific Revolutions]. M.: Progress, 1975. 288 p.
2. Oleynik A.N. Institutsional'naya ekonomika [institutional economic]. M.: INFRA, 2007. 416 p.
3. Efimov V M. Diskursivnyy analiz v ekonomike: peresmotr metodologii i istorii ekonomicheskoy nauki [Discourse analysis in economics: methodology and history of economics reconsidered]. Voprosy regulirovaniya ekonomiki. [Journal of Economic Regulation], no. 3 (2011): 5-79. (P. 24).
4. Negishi T. Istoriya ekonomicheskoy teorii [History of Economic Theory]. M.: AS «Aspekt Press», 1995. 462 p.
5. Haidai T. V. Henezys doslidzhennia instytutsii v ekonomichnii teorii [Genesis of research institutions in economic theory]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia Ekonomika [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics.], ch. 89 (2006): 6-10. (P. 8).
6. Shastitko A. Predmetno-metodologicheskie osobennosti novoy institutsional'noy ekonomicheskoy teorii [Subject-methodological features of the new institutional economics]. Voprosy ekonomiki [Problems of Economics], no. 3 (2003): 24-41. (P.25).
7. Shastitko A. E. Novaya institutsional'naya ekonomicheskaya teoriya [New institutional economic theory]. M.: TEIS, 2002. 591 p.
8. Blaug M. Neslozhnyy urok ekonomicheskoy metodologii [Economic Methodology in One Easy Lesson]. THESIS. ch.4 (1994): 53-68. (P.67).
9. Stepanenko S. V. Instytutsionalnyi analiz ekonomichnykh system (problemy metodolohii): monohrafiia [Institutional analysis of economic systems (methodological problems): monograph]. K.: KNEu, 2008. 312 p.
10. Semyuels U. Dzh. Institutsional'naya ekonomicheskaya teoriya [Institutional economic theory] Panorama ekonomicheskoy mysli kontsa XX stoletiya [Companion to Contemporary Economic Thought], T.1 (2002): 125-141. (P. 125).
ДАН! ПРО АВТОРА
Мага Апша Микола'вна, аспрант кафедри юторп та теорп господарства КиТвський нацюнальний економiчний унверситет iменi Вадима Гетьмана просп. Перемоги, 54/1, м. КиТв, 03680, УкраТна e-mail: romanishina a@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Мага Алина Николаевна, аспирант кафедры истории и теории хозяйства Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана просп. Победы, 54/1, г. Киев, 03680, Украина e-mail: romanishina a@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Maha Alina Mykolaivna, Ph.D. student in Economy History and Theory Department Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman 54/1 Prospect Peremogy 03680 Kyiv Ukraine e-mail: romanishina a@ukr.net
УДК 339.972
МЕХАН1ЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ НАДХОДЖЕННЯ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й У КОНТЕКСТ! НАЦЮНАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В УКРА1НИ
Маркевич К.Л.
Статтю присвячено анал1зу основних механ1зм1в стимулювання надходження прямих ноземних ¡нвестиц1й в Украшу -нститу^йно-правових, територ1ально-орган1зац1йних та бюджетно-податкових - з урахуванням ТТ нац1ональних нтереав. Проанал1зовано поточний стан застосування даних механ1зм1в в УкраТн1, зокрема: законодавство у сферi П11, ¡нституц1йне забезпечення, аспекти функ^онування територй, де надаеться спе^альний режим нвестии,ЮноТ' дiяльностi, окремi податковi та фiнансовi нструменти стимулювання надходження П11. Розглянуто провiднi свiтовi практики використання вказаних механiзмiв стимулювання надходження П11.
Сформовано рекомендацТ по удосконаленню використання вказаних механiзмiв з урахуванням науональних економiчних нтереав та економiчнöí безпеки УкраТни. Зокрема, надано пропозицГ по удосконаленню нвестии^йного законодавства, законодавства у сфер.i проведення приватизащТ, нституи^йного забезпечення, функиуонування СЕЗ, ТПР, наукових, mехнологiчних та ндустральних парюв, а також запровадження окремих податкових та фнансових iнсmруменmiв стимулювання надходження П11. Результати проведеного до^дження у подальшому сприятимуть вдосконаленню нвестии^йноТ' стратеги залучення П11.
Теореmико-меmодологiчною основою дослiдження стали сукупнсть приниипiв i прийомiв наукового дослiдження, загально-наукових (систематизаиЦ групування, узагальнення, формалiзаиi'í) i спец1альних (системно-структурного та компаративного аналiзу) меmодiв, використання яких поставлено метою дослiдження.
Ключов'1 слова: прямi iноземнi нвестии1Т' (П11), наиiональнi нтереси, економiчна безпека, нвести^йна полтика, бюджеmно-подаmковi мехамзми, iнсmиmуиiйно-правовi механiзми, mериmорiально-органiзаиiйнi мехамзми.
МЕХАНИЗМЫ СТИМУЛИРОВАНИЯ ПРИТОКА ПРЯМЫХ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ В КОНТЕКСТЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ ИНТЕРЕСОВ УКРАИНЫ
Маркевич Е.Л.
Статья посвящена анализу основных механизмов стимулирования притока прямых иностранных инвестииий в Украину -институиионально-правовых, территориально-организаиионных и бюджетно-налоговых - с учетом ее наииональных интересов. Проанализировано текущее состояние применения данных механизмов в Украине, в частности: законодательство в сфере ПИИ, институииональное обеспечение, аспекты функиионирования территорий, где предоставляется спеииальный режим инвестииионной деятельности, отдельные налоговые и финансовые инструменты стимулирования притока ПИИ. Рассмотрены ведущие мировые практики использования указанных механизмов стимулирования притока ПИИ.
Сформированы рекомендаиии по совершенствованию использования указанных механизмов с учетом наииональных экономических интересов и экономической безопасности Украины. В частности, даны предложения по совершенствованию инвестииионного законодательства, законодательства в сфере проведения приватизаиии, институиионального обеспечения, функиионирования СЭЗ, ТПР, научных, технологических и индустриальных парков, а также внедрения отдельных налоговых и финансовых инструментов стимулирования притока ПИИ. Результаты проведенного исследования в дальнейшем будут способствовать совершенствованию инвестииионной стратегии привлечения ПИИ.
Теоретико-методологической основой исследования стали совокупность приниипов и приемов научного исследования, общенаучных (систематизаиии, группировки, обобщения, формализаиии) и спеииальных (системно-структурного и компаративного анализа) методов, использование которых поставлено иелью исследования.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестииии (ПИИ), наииональные интересы, экономическая безопасность, инвестииионная политика, бюджетно-налоговые механизмы, институиионально-правовые механизмы, территориально-организаиионные механизмы.
MECHANISMS OF FDI INFLOW STIMULATION IN THE CONTEXT OF NATIONAL INTERESTS OF UKRAINE
Markevych K. L.
The article deals with the main incentive mechanisms of stimulation of foreign direct investment inflow in Ukraine - institutional and legal, organizational and territorial and fiscal - with due regard to its national interests. Current state of these mechanisms implementation in Ukraine, including legislation on FDI, institutional support, aspects of functioning of the territories with special
144
Економлчний вюник унверситету | Випуск № 26/1
© Маркевич К. Л., 2015
