CC BY
10Зоны отдыха имеют удобное географическое положение, связанное с близостью индустриальных густонаселенных регионов.
Имея уникальные природно-климатические условия - красоту ландшафта с великолепным сочетанием скалистых гор, хвойных лесов, озер с удобными пляжами, рекреационными зонами озер курортного района «Бурабай», озер Жокей, Катар-коль, Майбалык, Большое и Малое Чебачье можно соперничать с известными курортами государств СНГ.
Возможности для развития туризма имеются в Зерендинском, Сандыктауском, Аккольском, Ерей-ментауском, Коргалжынском районах, где размещена сеть домов отдыха, санаториев, туристических баз, профилакториев, пансионатов [3,5].
Отечественные и зарубежные инвесторы должны быть абсолютно уверены в том, что все их
проекты будут претворяться в жизнь в исключительно благоприятной и стабильной экономико-правовой среде.
В целом, область обладает огромным потенциалом для привлечения инвестиций в развитие экономики региона, в т.ч. международного туристского бизнеса.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Национальный Атлас Республики Казахстан. Социально-экономическое развитие. — Ал-маты, 2010. — Т. 2. — 163 с.
2. Казахстан: в цифрах и фактах. — Алматы: Статистика, 1998
3. VisitKazakhstan.kz
4. www.mcds.ru — «Межрегиональный центр делового сотрудничества
5. kazakh.ru — «Международный казахский сервер»
УДК 353.2
INSTITUTIONAL CAPACITY OF LOCAL SELF-GOVERNMENT IN THE REGION
Bezena I.
Ph.D., Head of the
Department of Social and Humanitarian Education of the Dnipro Academy of Continuing Education, Dnipropetrovsk Regional Council,
Ukraine, Dnipro
ШСТИТУЦЮНАЛЬНА СПРОМОЖШСТЬ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В РЕГ1ОН1
Безена I.
к.фшос.н., 3aeidyea4 кафедри сoцiальнo-гуманiтаpнoi освти КЗВО «Днтровська академiя nenepepenoi освти» Днiпропетровськоi обласно'1'ради»,
Украта, м.Дтпро
Abstract
The article deals with the institutional capacity of local self-government in the region, which is a promising factor in the democratization of regional power. The imperfection of the institutional capacity of the local self-government body constitutes one of the important factors that impedes the sustainable territory development and, accordingly impedes the improvement of the well-being of residents. The process of initiated democratization in the society and the government envisages the creation of vital public institutions that provide constructive interaction of the powerful bodies of state and local government with the developed civil society. Representative authorities are empowered for a clearly defined term in accordance with the current legislation of Ukraine. It is entrusted with the powers of normative and executive power, empowered to represent the interests of its constituents, and its characteristic features are election and collegiality.
Анотащя
Стаття присвячена дослвдженню шституцюнально! спроможносп мюцевого самоврядування в реп-ош, яка е перспективним фактором демократизаци регионально! влади. Саме недосконалють шституцюнально! спроможносп органу мюцевого самоврядування постае одним iз вагомих факторiв, який гальмуе сталий розвиток територи та ввдповщно, стримуе пвдвищення добробуту жителiв. Процес розпочато! демократизаци в суспiльствi та влад^ передбачае створення життево^яльшсних публiчних шститупв, яш забезпечують конструктивну взаемодш спроможних оргашв державно! i мюцево! влади з розвиненим гро-мадянським суспшьством. Представницьш органи влади надшеш повноваженнями на чггко визначений термш, ввдповщно до чинного законодавства Укра!ни. На не! покладено повноваження, як нормотворчi та розпорядч^ надiленi правом представляти штереси сво!х виборцiв, характерними ознаками е виборшсть i колегiальнiсть.
Keywords: local community; powers of representative bodies; organizational capacity.
Ключовi слова. Територiальна громада; повноваження представницьких органiв; оргашзацшна спро-можнiсть.
Постановка проблеми. В сучаснш Укрш'ш, реформа з децентралiзацil та демократизацп публь чно1 влади, перезавантаження повноважень i вщпо-вiдальностi м1ж центром та мюцевою владою, вже пройшла перший етап - органiзацiйний. Окреслеш процеси органiзацiйного оформления структури оргашв мюцево1 влади та формування ново! мереж1 публiчних iнституцiй об'еднано! територiальноl громади (далi - ОТГ), тдходе до етапного завер-шення. Тепер органи мiсцевого самоврядування (далi - ОМС) розпочинають реалiзовувати другий етап реформи - реалiзацiю нових стратегш розви-тку територи та досягнення фшансовох i шституць онально! (оргашзацшноГ) спроможностi в громадi.
ОТГ вже отримали: новi повноваження, консо-лвдований бюджет, який забезпечуе функцюну-вання, самодостатнiсть i розширенi можливостi у виршенш проблем мюцево1 територи; шституцю-нальну спроможнiсть i переваги нещодавно запро-ваджених прямих трансферiв ввд центрального бюджету та ново1 податково1 бази ОТГ; розширенi мо-жливостi у розвитку соцiальних контракта м1ж суб'ектами шдприемництва, громадянами та громадою; оновлений перелж адмшстративних пос-луг, як1 надаються мюцевою владою; розширення права участi громадян в процесах вирiшення проблем територи; створення ефективних соцiальних шституцш ОТГ для задоволення сощально-еконо-мiчних потреб територи тощо. Окресленi аспекти, в сучасних умовах вже почали змшювати шституцю-нальну спроможнiсть ОМС та !х структур у забез-печеннi сталого стратегiчного розвитку територи i аналiзу регiональних процесiв.
ЦШ дослiдження. Дослiдити процеси розвитку шституцюнально1 спроможностi мiсцевого самоврядування в процесах демократизацп i децент-ралзаци, як1 здiйснюються через впорядкування дь яльностi системи публiчноl влади регюнального рiвня та мiсцевого самоврядуванням.
Аналiз останнiх досл1джень i публшацш. По-трiбно вiдзначити, що в Укра1ш проблеми шститу-цiоналiзацil вщносин «центр-регюни» знаходять свiй науковий штерес в дослiдженнi. Необхiдно шдкреслити, що широко розповсюджеш саме дос-лвдження вiдносин держави з територiями у межах теори державного устрою, державного управлшня, мiсцевого самоврядування. О. Сушинський, В. Ка-мпо, Б. Андресюк, Р. Колишко, С.Телешун, В. Ке-рецман, Н. Колiснiченко, О. Печерський, О.Кукар-цев, А.Халецька, Г.Щедрова, В.Сиченко, Н.Шевченко, С.Серьогiн, G.Бородiн, К.Романенко, та ш., якi розглядають виршення питань полiтико-територiа-льно1 оргашзаци влади через пошук конституцшно-правових механiзмiв врегулювання взаемоввдносин органiв влади: держави, репошв та мiсцевих рад; реформування системи державного управлiння i мь сцевого самоврядування.
Виклад основного матерiалу. Ми, починаемо розглядати публiчнi iнститути суспiльства та и ключову основоположну складову - мiсцеве самоврядування, яке керуеться загальноприйнятими нормами i правилами. Розглядаючи змiстовi аспекти
!х дiяльностi, можна виокремити два ключових аспекти: шституцшна та iнституцiональна спромож-ностi. Iнституцiйна спроможнiсть, поняття, яке включае до свого спектру i поняття шституцюна-льна спроможнiсть, та до свого середовища включае: норми, правила, цшносп, методи, тощо.
На початку дослвдження, зупинимось на зага-льних теоретичних питаннях, а саме, на змгсп концепту «шституцюнальна спроможнiсть мiсцевого самоврядування», який визначаеться як «спромож-нiсть шституту мiсцевого самоврядування, ... офь цшно, ... встановлений у своему суспшьному ста-туа» [1]. Чинним законодавством Укра1ни, суст-льна iнституцiя, яку ми вивчаемо - «орган мюцевого самоврядування», постае, як юридична або адмшстративна одиниця, яка мае певш повноваження, вiдповiдальнiсть, звiтнiсть та вщповщну структуру, представницький iнститут територи, здшснюе сво! повноваження за дорученням держави та вiд iменi громадян, йому притаманнi орга-нiзацiйно-правовi форми й методи оргашзацш-нох/шституцюнальнох дiяльностi.
Експерти вiдмiчають, що «шституцюнальш засади формування та функцюнування ОМС - це ос-нови, яш забезпечують внутрiшню органiзацiю мю-цевих рад, а також реалiзацiю закрiплених за ними функцiй i повноважень» [1]. Продовжуючи окрес-лене, зупинимося докладшше, на сутнiсних шсти-туцiональних засадах ОМС, як1 можна змютовно розкривати через функцiональну та оргашзацшну складовi. Переважно функцiональнiсть ОМС можна сконцентрувати у сукупносл функцiй, як1 за-крiплено за ними для виконання повноважень, а ор-ганiзацiйна складова - це порядок утворення ради та и органiв; органiзацiйна структура та взаемини з iншими органами влади, суб'ектами дiяльностi тощо.
Мiсцеве самоврядування визначаеться сучас-ними демократичними принципами розбудови вря-дування громади, як1 розумiються через право i ре-альну здатшсть ОМС регламентувати значну час-тину державних прав i управляти нею, дшчи в межах закону, пвд свою вiдповiдальнiсть i в штере-сах населення територи'. Органи врядування стано-влять одну з тдвалин демократичного ладу, а право громадян брати участь в управлшш державними справами постае як основна ознака демократичних принцишв. Вiдповiдно, саме iснування, набли-ження до громадян та надшення реальною владою забезпечуе ефективну систему управлшня громади [2, с.216].
Сучасна ефективна ОТГ постае з новим сусш-льним статусом, розвиненою i самоврядною публь чною системою, ввд яко1 залежить стан справ на територи та, яка ввдкрита, доступна i пiдзвiтна перед громадянами. До публiчноl системи ОТГ, вщпо-ввдно до чинного законодавства вщносяться: голова та виконавчий комiтет, посадовi особи та структу-рнi пвдроздши управлiния ради; комунальнi шдпри-емства; депутати ради; старости округiв; громадсь-кий актив та громадяни; тощо. Особливе значення у окреслених питаннях, покладаеться на систему мiсцевого самоврядування громади та долучення
до процеав вах без виключення громадян, за зага-льним принципом «громада-громадянин».
Проблеми функцюнування ОМС в умовах ре-форми з децентралiзацi! влади в Укра!ш актуалiзу-ються у зв'язку iз нормативними змшами та появою нових прикладiв оргашзацшно! дiяльностi. Окрес-лене, потребуе бiльш грунтовного аналiзу, оцiнки та узагальнення форм шституцюнально! спромож-носп ОМС у здiйсненнi нового обсягу повнова-жень, якi передбачено децентралiзацiйною реформою. Переход реформи iз теоретично! в емпiричну площину було розпочато на европейських практиках, й процес диспергування владних повноважень вщ центрального управлiння до мiсцевого вряду-вання вже постае однiею iз ознак демократизацi!. В нашiй кра!ш реалiзуеться територiальна та функць ональна децентралiзацiя, ввдповвдно активна фаза нормативно! творчосл й конституцiйного процесу вже сввдчать про iнституцiональний етап окресле-но! подi!. В той же час, в дiяльностi ОМС постають ряд iнституцiональних ризикiв/суперечностей, якi можуть привести до розбалансування ситуацi!, на-приклад: потребуе конкретизацi! механiзми зупи-нення дi! актiв ОМС, як протирiчать Конституцi! або законiв, тощо [3]. Ми пiдтримуемо думку, про те, що iнституцiональна спроможнiсть ОМС мае враховувати реальш дiевi критери, як1 встановлю-ють рiвень життездатносп громади (нормативи, фь нансова достатшсть, ресурсне забезпечення, кадро-вий потенщал, щдтримка мiсцевим населениям, баланс суперечностей мiж ОМС та контролюючими структурами, тощо).
При цьому, «iнституцiоналiзацiя - укорiнення таких полiтичних структур, яш б забезпечували са-моввдновлюваний, мiцний, чiтко налагоджений характер процесу взаемодп держави з субнацюналь-ними територiями й задоволення найважливших потреб людей» [4, с. 60]. Вiдмiчаеться ситуацiя у вь дсутносп iнституцiональних каиалiв зв'язку м1ж територiальними спiльнотами i органами державно! влади, на тл^ можливо перебшьшеного впливу у суспiльно-полiтичному життi, неформальних ме-тодiв взаемодi! регiону з центром та вщповвдно, значно актуалiзуеться необхiднiсть вивчення й роз-роблення механiзмiв оптимiзацi! полiтичних вщно-син мгж центром i регiонами.
В той же час, у окресленому контексп потребуе розроблення та реалiзацi! нова регiональна по-лггика, яка б передбачила сучасну, ефективну та де-мократичну модель управлшня регiонами, яка на-даватиме можливють забезпечувати баланс iнтересiв - загальнодержавних, регiональних та мь сцевих. 1нтереси, як1 будуть грунтуватись на засадах едносп i цiлiсностi державно! територп, поед-наинi балансу механiзмiв централiзацi! i децентра-лiзацi! публiчно! влади. Дослвдник, вiдмiчае про проблему, яка проявляеться у нечеткости розмежу-вання повноважень головних регiональних оргашв публiчно! влади - обласно! державно! адмшютраци (орган державно! влади) та обласно! ради (орган са-моврядування) [4]. Такий стан публiчно-правово! ситуацi!, зумовлюе виникиения конкуренцп цих ор-гаиiв i, як наслщок, спричиняе появу конфлiктних
ситуацш в ухваленнi управлiнських рiшень з пи-тань розвитку територi!. Наявшсть правових шдс-тав для втручання органiв виконавчо! влади у сферу компетенци мiсцевого самоврядування, а також державш контролюючi структури в реальних практиках використовуються, щоб тиснути на органи та посадових оаб мiсцевого самоврядування.
Iнституцiональна спроможиiсть, ^м всього, окреслюеться у концептi взаемовщносин мiж пуб-лiчними iнституцiями центру i регiонiв, оргаиiв влади i громадянського суспiльства, держави i гро-мадянина. Нацiональнi дослiдники вiдмiчають те, що «розвиток зв'язкiв з громадсьшстю орiентуеться на зворотнiй зв'язок «суспшьство-влада», при якому влада стае принципово залежною в1д iнтере-сiв населення» [5]. Таким чином, ми шдшшли до основно! мiсiй iнституцiонально! спроможносп, яка проявляеться у цiлiсностi комушкативно! дi! мiж суб'ектами дiяльностi та досягаеться шдиввду-альнiсть кожного елементу суспiльно! взаемодi!.
Як ми рашше вiдмiчали, що нiмецький досл1д-ник Хабермас Ю. вперше запровадив поняття «iн-струментальна» та «комунiкативна дiя», пiзнiше вiн виокремив ще чотири типи дi!: стратегiчна, нормо-регулювальна, експресивна та комунiкативна дiя. Стратепчна дiя орiентована на успiх, на викорис-тання засобiв, якi вщповвдають за досягнення цiлей, залишилися !! характеристиками [6]. В подаль-шому, суто iнструментальна дiя, вiдповiдае щдходу до людсько! дiяльностi, яка у вузькому значеннi ви-сувае в основу саме сощальну взаемод1ю людей через контексти ефективносп ди. А в комунiкативнiй дi!, на думку науковця, акцент робиться на спрямо-ваиiсть суб'ектiв дiяльностi у пошуку конструктiв взаемного порозумiния, компромюу та рацiональ-ностi.
Мiрилом доцшьносп е розгляд рiвня рацiона-льносп: по-перше, iнструментальна рацiональнiсть, яка визначаеться рацюнальшстю розв'язання технi-чних питань через емпiричне знання; по-друге, стратепчна рацюнальшсть, яка визначаеться посту-повютю розв'язання на користь iнших, яш не мають вибору; по-трете, нормативна рацюнальшсть, яка окреслюеться рацюнальшстю розв'язання практич-них завдань в контексп принцитв та окреслених правил; по-четверте, рацюнальшсть «експресив-но! дi!», через поняття i вiдповiдностi до змюту ти-пологi! дi! [7, с.114]. Таким чином, вiдмiчаемо, що ва суспiльнi процеси розкривають змiст поняття «комушкативна дiя», яка завжди пов'язана iз суб'ектами дiяльностi, а також вщповщно вони -«говорять», «слухають», «чують» i «взаемно-реагу-ють». Ва окресленi процеси, у суб'ектiв ди прохо-дять одночасно та вщбуваеться прояви iндивiдуаль-ного ставления до окремих шдивщв через опосере-дковану комунiкацiю з iншими громадянами.
У результат^ всi стратегi! розвитку ОТГ та !! публiчного управлiння регюну вiдзначаються особливою важливiстю технолопчних етапiв прийняття ефективного i актуального управлшського рi-шення. Результатом окресленого i визначального етапу постае проблема «активних, динамiчних i по-зитивних змш» в соцiальних життевих практиках,
як направлено на покращення рiвня життя грома-дян, «долучення жителiв до громадсько-активно1 спiвпрацi iз органами мюцево! влади у вирiшения проблем територп» [8, с. 199]. Тож, на нашу думку, незаперечним ключовим чинником, який визначае ефектившсть суспшьних процесiв постають в аспектах: громадяни i територiальна громада, особис-тiсть i публiчнi шституцп влади.
Основною проблемою в окреслених питаннях розвитку конструктивно1 взаемодп органiв публiч-но! влади i громадськостi постають щодо форму-вання та реалiзацi! державно! полiтики, протидп ко-рупци, забезпечення врядування громади та грома-дян, розвитку ОТГ у сталому режимi для особистостi. На наше переконання, практикам i теоретикам потрiбно враховувати досвiд, який вже мають сусiднi краíни та надав !м можливiсть розбу-дувати ефективну модель спiвпрацi i результативности Основою будь яких суспiльних процеав розвитку територп постае питання про нормативно-правове забезпечення, мехашзми регуляторного процесу i процедур, вщкрипсть та правдивiсть суб'ектiв спiвпрацi, процеси, як1 направлено на за-безпечення дотримання прав i свобод людини.
Нацiональним законодавством окреслено новi функцюнальш норми для дiяльностi оргаиiв мюце-вого самоврядування, як1 мають, як теоретичну, так практичну складовi. Так, Закон Укра!ни «Про мю-цеве самоврядування в Украíнi» (далi - Закон) ввiв в обiг новi поняття та уточнив старi: територiальна громада, адмiнiстративно-територiальна одиниця, представницький орган мюцевого самоврядування, виконавчий орган ради, органи самооргашзацп на-селення, посадова особа мiсцевого самоврядування, старостинський округ, система мюцевого самоврядування, повноваження оргаиiв самооргашзацп тощо.
Зiставлення засввдчуе, що демократизащя сус-пiльного життя та И ключова реформа з децентраль заци, виходить на новий етап реалiзацi!, який мае акцентоватися на реалiзацiю шести головних за-вдань: першого, формування ново! територiально! основи для дiяльностi оргаиiв влади на рiвнi громад; другого, перерозподш i передача повноважень вщ органiв державно! влади до ОМС та розмежу-вання за принципом субсидiарностi; третього, створення належно! мюцево! ресурсно! бази для здшснення повноважень органiв мiсцевого самоврядування; четвертого, формування ефективно! системи оргашзацп проходження служби в органах мюцевого самоврядування; п'ятого, впорядку-вання прозоро! системи державного контролю та нагляду за законнiстю дiяльностi ОМС; шостого, розвиток актуальних форм прямого народовладдя: прозорих виборiв, референдумiв, консультування, громадського обговорення, долучення громадян до процесiв самооргаиiзацi! на територп.
Прикладом слугуе, Свропейська хартiя мiсце-вого самоврядування, яка визначае три ключових концепти, що держава мае визнавати наступне: «органи мюцевого самоврядування е одшею з головних шдвалин будь-якого демократичного режиму», «повне право вшьно вирiшувати будь-яке питання
... зi сфери !хньо! компетенцi!» та !х «iснуваиня ..., надiлених реальними повноваженнями, може забез-печити ефективне i близьке до громадянина управ-лшня» [9]. Окреслене, на нашу думку, визначае де-фiнiцiю «субсидiарнiсть», що визначае систему вза-емоввдносин, яш направлено на допомогу громадянам у процесах самостiйного вирiшения життевих проблем. Незаперечно, що в демократич-них державах принцип субсидiарностi, перебувае в основi iнституцiально! спроможиостi оргаиiв самоврядування громади, та може: по-перше, викону-вати лише функцп, здiйснения яких проблемне для громадян i !х об'еднанням; по-друге, до компетенцi! оргашв вищого рiвия можуть належати завдання, як1 на нижчому рiвнi не можуть його виконати краще i ефектившше [10, с. 60].
Отже, зютавивши свiтовi та нацiональнi конце-пти, в1дзначаемо, що головними цшностями в iн-ституцiональнiй спроможиостi ОМС е людина, яка прагне отримати вiд влади риси вiдповiдальностi, справедливосп i загального блага, що надаватиме можливiсть узгодити iнтереси конкретно! людини, суспшьства та влади. Так, свгговий досвiд свiдчить, що з метою швелювання впливiв корупцiйних ри-зишв, починаючи з 2016 року було активно започа-тковано реформу з надання населенню громади рi-зних адмшютративних послуг. В рамках окресле-ного вектору публiчно! дiяльностi, на мюцевому рiвнi було розпочато створення Цеи^в надаиия адмiнiстративних послуг (далi - ЦНАП) на терито-ри новоутворених об'еднаних територiальних громад. Ввдповщно, станом на 01.01.2020 року, вже сформовано 1045 громад, що покривае 90% територп держави, Дншропетровська область представлена вщповвдно 71 громадою та покриттям 66% територп [11].
У Дшпропетровському регюш створено i пра-цюють ЦНАП, як1 приймають запит заявника, реес-трують документи, передають на розгляд вiдповiд-но! служби, за результатами надаються затребуванi документи у центр^ час розгляду заяви регламенто-вано у конкретний термiн. В даному проектi ЦНАП, органи влади активно ствпрацюють iз мiжиарод-ними шститущями - «U-LEAD з £вропою», примi-щення повнiстю реконструюються, облаштовано вiдповiдно до потреб людей в тому чи^ iз iнвалiд-шстю та дитячими кутками, облаштовано робочi мiсця за вимогами сучасностi, працюють квалiфiко-ваиi працiвники. За перспективними планами дер-жавних iнституцiй, до кшця 2020 року буде створено ще 600 нових ЦНАП у рiзних громадах Украши. Разом з тим, проведет опитування серед громадян, яш скористувалися послугами ЦНАП, лише 60% - задоволеш результатами, швидк1стю, як1стю та оптимальшстю надаио! адмiнiстративно! послуги. В той же час, окреслюються проблеми iз як1стю послуги: е певне число громадян незадово-лених результатом, не знають про можливостi адмi-шстративно! послуги, не розум1ють принципу надання послуги, проблеми iз охопленням послугою територiй громади, тощо.
Крiм того, експерти ведуть мову про «необхщ-шсть дотримаиия державних норм i стаидартiв жит-тевого рiвня у регiональному управлiннi максимально наближуе соцiальнi прiоритети до економiч-них» та «високий рiвень фшансово! та адмiнiстративно! децентралiзацi!» стають як фак-тори iнституцiонально! спроможиостi громади [12, 13]. Ми, дослвдили практичну реалiзацiю положень чинного законодавства i функцiонувания Апосто-л1всько! ОТГ Дншропетровсько! областi, до складу ради входять: 23,3 тис. жителiв, на базi 17 сiл створено - 7 старостинських окрупв, до яких входять вщ одного до чотирьох населених пунктiв [14].
Вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про мiсцеве самоврядування в Укра!ш», староста виконуе певш iнституцiональнi функцп: представляе iнтереси вь дповвдного старостинського округу; бере участь у пленарних зааданнях ради; сприяе поданню ввдпо-вiдних документiв до оргашв влади; виконуе рь шення ради; приймае участь у формуванш бюджету; вносить пропозицп до програм розвитку; здiйснюе контроль за дiяльнiстю комунальних пiд-приемств; координуе роботу з благоустрою терито-рi!; шформуе раду про стан справ на територп; за-лучае громадян до учасп у вирiшеннi важливих пи-тань мiсцевого значення; оргаиiзовуе проведення зборiв громади округу; монiторинг стану справ в окрузц сприяння виконанню програм розвитку на територi!; прийом громадян; контроль за землеко-ристуванням та роботою iнфраструктури на територп; сприяе дiяльностi органу самооргашзаци округу; попереджае дi! або бездiяльнiсть, як1 можуть зашкодити штересам громади i жителiв; звiтуе про свою роботу; виконуе доручення виконкому ради; веде ввдповщну документацiю з адмшютративних послуг: облiк, звiти, довiдки, характеристики жителям, ведення господарсько! книги громади округу; забезпечуе сплату мiсцевих податшв; е член ошку-нсько! ради; мониторинг ситуацп в кризових ам'ях; е адмiнiстратором адмiнiстративних послуг для громадян тощо [15].
Ц такий же спосiб, ми дослвдили процеси орга-нiзацiйно! роботи у Новоолександрiвськiй ОТГ Дшпропетровсько! областi, до складу яко! входить Волоський старостинський округ (села: Волоське, Ракшiвка, Червоний Садок та Майорка). Так, для будь яко! сшьсько! територи, залишаються систе-мнi проблеми: водопостачання, працевлаштування, благоустрш, соцiальнi об'екти, iнфраструктура тощо. Для порушення проблем округу, починаючи з 2016 року, староста за дольово! учасп жителiв сiл та мiсцевого бюджету було: впорядковано мережi водопостачання (95% домогосподарств - централь зовано отримують питну воду); у сферi поводження з твердими побутовими ввдходами - 82% домогосподарств уклади угоди на утилiзацiю смiття та практично впорядковано вже чисту територш округу; у сферi освiти: проведено ремонт школи та дитячого садка; впорядковано спортивну шфра-структуру сш; проведено реконструкцiю внутрш-нiх дор^ з твердим покриттям; впорядковано фь нансову складову громади через бюджет, який фо-рмуеться за рахунок мiсцевих податк1в та зборiв,
як сплачують суб'екти господарювання, мешкаицi та дачники; формування суспiльно активно! молодi в контекстi участi у справах територп. Вище окрес-лене, е прикладом активносп старости та громадсь-кого активу округу, пвдтверджують значення деце-нтралiзацi!, яка створила передумови для розвитку територi!.
Наприкiнцi вщзначимо, що в процесах демок-ратизацп та децентралiзацi! окреслились гранi балансу м1ж повноваженнями центру i регiонiв, регiонiв та мiсцевих рад, державних адмшютрацш i мюце-вого самоврядування, оргашв мюцевого самоврядування i громадянських iнститутiв, який проявля-еться у адекватнiй вiдповiдальностi за реальш соцi-ально-економiчнi i полтгачш умови розвитку в громадi [16]. Суш^ змiни, як1 проходять у функ-цiях ОМС проявляються в уах сферах життедiяль-ностi громади, що пвдтверджуеться розумiниям потреби у системних i поступальних дiях, участi в пе-рерозподiлi повноважень м1ж всiма суб'ектами мiсцево! самооргашзаци громадян. З огляду на мю-цевi процеси актуалiзуються сучаснi проблеми: ур-банiзацi!, агломерацi!, рацiоналiзацi! ресурсного споживання, оптимiзацi! мiсцевих iнституцiй, коо-перацi! громад по горизонталi для виршення спiль-них мiсцевих питань, тощо. Разом з тим, прослвдко-вуеться шший важливий аспект iнституцiоналiзацi! в1дносин в контентi «центр-регiони», який пов'яза-ний iз забезпеченням репонального представниц-тва на загальнонацiональному рiвнi. Адже безумо-вно, досвiд державного будiвництва у регiонально сегментованих державах сввдчить про те, що сепаратизм та iредентизм швидше з'являються там, де у регiону немае iнституцiоналiзованих каиалiв доступу i впливу на загальнонацiональнi центри влади. Зютавлення засвiдчуе, потребу у достут регiональ-них спiльнот до цен^в прийняття державних рi-шень, яш стосуються життя регiонiв та ставить перед суспшьством (державою) завдання у вироб-леннi внутрiшньо! полггаки через легальнi мехаиiзми полiтично! учасп територш з урахуван-ням штереав держави i регiонiв, як1 сприятимуть ефективному розвитку громади i людини.
Висновки. Таким чином, теоретичнi та прак-тичнi результати децентралiзацi! в Укра!ш окрес-люються в наступному: реформа з демократизацi! i децентралiзацi! органiзацiйно оформилась в новiй шституцюнальнш спроможностi i структурнiй мо-делi ОТГ; створено сучасний рiвень шституцюна-льного розвитку соцiальних iнституцiй сустльства та залучення громадян до трансформацш в громадi; окреслилась гнучкiсть системи мониторингу гро-мадсько-суспiльних проблем та ввдпрацювання шляхiв !х врегулювання; репональна та мiсцева система публiчно! влади стала регулятором: стратегi-чних, оргашзацшних, фiнаисових, матерiальних, людських та кадрових ресурсiв ОТГ; рiвень владно! i суспiльно! комунiкацi! по-вертикалi та по-горизо-нталi почав впливати на загальш процеси публiч-ного управлшня громадськими справами; ключо-вою фиурою всiх реформаторських процесiв стала людина, !! професiйна i громадська дiяльнiсть; ефе-
ктившсть дiяльностi публiчноï влади можна визна-чати через якiснi iндикатори piBra життя, соща-льно-економiчного розвитку, маркетингово1' дгяль-ностi та сталого розвитку громади i особистостi; не-обхвднють впорядкування «центр-регюни», який пов'язаний iз забезпеченням pегiонального пред-ставництва на загальнонацюнальному piвнi. Ураху-вання сутносп та взаeмопов'язаностi принципу су-бсидiаpностi з iншими принципами державного уп-pавлiння допоможе Укpаïнi досягнути високих свiтових стандаpтiв життя, подолати внутршш ро-збiжностi та полiтичнi розходження, як1 вже стали причиною трагедш народу у попеpеднi столiття. Подальшi нашi pозвiдки буде направлено на про-цеси розвитку житлово-комунальноï та земельноï сфери громади.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Колiснiченко Н. М., Войновський М. М.. Iнституцiйна та шституцюнальна спpоможнiсть мь сцевого самоврядування: сутшсть понять та особ-ливостi визначення. Теоpетичнi та пpикладнi пи-тання державотворення. 2015. Вип. 16. С. 296-309. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/tppd_2015_16_22../../D£ND D^D^N □ /Downloads/tppd_2015_16_22.pdf
2. Енциклопедичний словник з державного управлшня. За редакщею Ю.В.Ковбасюка, В.П.Трощинського, Ю.П. Суpмiна. К.: НАДУ, 2010. 820с. URL: http://acad-emy. gov.ua/NMKD/library_nadu/Encycloped_vydann iy/14ff57eb-06bd-4b2b-8bfb-ead7f286d5dd.pdf
3. Щедрова Г.П. До питания шституцюналь-но1' спpоможиостi оpганiв мiсцевого самоврядування Украши в умовах децентpалiзацiï. Local Government in the Constitutions of selected Central and Eastern European countries// Chelm, 2018. С.145-156. URL: https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1706
4. Кукарцев О. 1нституцюнальш аспекти по-лггично!' pегiоналiзацiï в сучаснiй Укpаïнi. Украш-ська нацiональна iдея: pеалiï та перспективи розвитку. Випуск 22, 2010. С.60-65. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/han-dle/123456789/25757/10-Kukarcev.pdf?sequence=1
5. Халецька А., Халецький А.. 1нституцюна-льне забезпечення взаeмодiï оpганiв державно1' влади та громадянського суспiльства. Державне управлшня: удосконалення та розвиток. Електронний науковий журнал. №5, 2014. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21 DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20& S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21 COM=S&2_S 21P03=FILA=&2_S21STR=Duur_2014_5_5
6. Безена И.М. «Коммуникативное действие» Юргена Хабермаса в контекстах развития современной Украины. Norwegian Journal of development of the International Science. №40/2020. ISSN 34539875 VOL.3. c.60-64. URL: http://www.nor-ijour-nal.com/arhiv/
7. Хабермас Ю. Постнациональная констелляция и будущее демократии (Die Postnationale Konstellation und die Zukunft der Demokratie, aus: Habermas, Jürgen. Die Postnationale Konstellation. Politische Essays. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1998. S. 91—163. ) Перевод Б. М. Скуратова // Логос, 2003, № 4—5 (39). URL: http://www.ruthenia.ru/logos/number/39/09.pdf
8. Бородш £.L, Безена 1.М., Марк Е.Генсон про шляхи демократизаций та децентралiзацü публь чних шституцш держави. Публiчне управлшня та митне адмшютрування. Науковий збiрник. 2019. №3 (22). 290с. URL: http://customs-admin.umsf.in.ua/archive/2019/3/25.pdf
9. СВРОПЕЙСЬКА ХАРТ1Я мюцевого само-врядування м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036/print
10. Добрiвський Т. Реалiзацiя принципу субси-дiарностi у свгт реформи децентралiзацii влади. Науковi працi. Державне управлiння. Випуск 252. Том 263. 2015. С.59-63. URL: http://official.chdu.edu.ua/article/view/60097/55860
11. Децентралiзацiя дае можливосл - Дшпро-петровська область: формула усшху. Сайт Дшпро-петровського ЦРМС. URL: https://decentralization.gov.ua/areas/0562
12. Линьов О., Принцип субсидiарностi у державному управлшш URL: http://academy. gov.ua/ej /ej1/txts/LINOV.htm
13. Swianiewicz P. Foundations of Finscal Decentralization. Benchmarking Guide for Countries in Transition. Budapest: LGI/OSI, 2003. 77p. URL: http://pdc.ceu.hu/ar-
chive/00006929/01/LGI_Foundations-of-Fiscal-Decentralization_2003.pdf
14. Положения про старосту. Ршення Апосто-лiвськоi мiськоi ради ввд 22.08.2017 №1072-37/VII. URL: https://apost.otg.dp.gov.ua/ua/rada/starosti-gromad/polozhennya-pro-starost
15. Закон Украши «Про мюцеве самоврядування в УкраМ». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80
16. Квiтка С. Принцип субсидiарностi та про-цеси децентралiзацii в Украш. Аспекти публiчного управлшня. №4 (18). Квггень 2015. С.28-35. URL: file:///C:/Users/%D0%9F%D0%9A16/Downloads/148 -Article%20Text- 148-1-10-20160416.pdf
