Научная статья на тему 'Development of rural areas in Ukraine in public-private partnership’s framework'

Development of rural areas in Ukraine in public-private partnership’s framework Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
32
4
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Sciences of Europe
Область наук
Ключевые слова
ПУБЛіЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО / СіЛЬСЬКА ТЕРИТОРіЯ / ЛОКАЛЬНИЙ РіВЕНЬ / МЕХАНіЗМ / ТЕРИТОРіАЛЬНА ГРОМАДА / СТАЛИЙ РОЗВИТОК / PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP / RURAL AREA / LOCAL LEVEL / MECHANISM / LOCAL COMMUNITY / SUSTAINABILITY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ilina M.V., Shpyliova Y.B.

The article includes definitions and key features of the public-private partnership as mechanism of cooperation between a state, businesses and territorial communities. Ways of public-private partnership’s applying for the sustainable development of rural areas are analyzed. Principle stakeholders and organizational models of publicprivate partnership are determined and specified for being realized on rural territories. History and practice of the mechanism’s institutional and legislative framework are substantiated for the local level in Ukraine. Key challenges of the partnership’s realization at the level of rural areas and ways of their overcoming are discovered.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Development of rural areas in Ukraine in public-private partnership’s framework»

ECONOMIC SCIENCES

РОЗВИТОК СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й УКРА1НИ НА ЗАСАДАХ ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО

ПАРТНЕРСТВА

1лына М.В.

доктор eKonoMiHuux наук, с.н.с., старший науковий ствробтник ДУ «1нститут eKOHOMiKU природокористування та сталого розвитку НАН Украти»

Шпильова Ю.Б. кандидат економiчних наук, с.н.с., старший науковий спiвробiтникДУ «1нститут економiки природокористування та сталого розвитку НАН Украти»

DEVELOPMENT OF RURAL AREAS IN UKRAINE IN PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP'S

FRAMEWORK

Ilina M. V.

Doctor of Economic Sciences,

Senior Researcher, Senior Researcher in Institute of Environmental Economics and Sustainable

Development of the National Academy of Sciences of Ukraine

Shpyliova Y.B.

Candidate of Economic Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher in Institute of Environmental Economics and Sustainable

Development of the National Academy of Sciences of Ukraine

АНОТАЦ1Я

У статп описано сутшсть та основш ознаки публiчно-приватного партнерства як мехашзму сшвпращ держави з бiзнесом та територiальними громадами. Проаналiзовано особливосп застосування публiчно-приватного партнерства для сталого розвитку сшьських територш. Визначено основш суб'екти та оргаш-зацшш моделi публiчно-приватного партнерства; здшснено 1х специфжащю для реалiзацil на сшьських територiях. Обгрунтовано особливосп нормативно-правового забезпечення зазначеного мехашзму на локальному рiвнi в Укрш'ш. Виявлено основш проблеми реалiзацil партнерства на рiвнi сiльських територiй та напрями 1х подолання.

ABSTRACT

The article includes definitions and key features of the public-private partnership as mechanism of cooperation between a state, businesses and territorial communities. Ways of public-private partnership's applying for the sustainable development of rural areas are analyzed. Principle stakeholders and organizational models of public-private partnership are determined and specified for being realized on rural territories. History and practice of the mechanism's institutional and legislative framework are substantiated for the local level in Ukraine. Key challenges of the partnership's realization at the level of rural areas and ways of their overcoming are discovered.

Ключовi слова: публiчно-приватне партнерство; альська територiя; локальний рiвень; мехашзм; те-рш^альна громада; сталий розвиток.

Keywords: public-private partnership; rural area; local level; mechanism; local community; sustainability.

Постановка проблеми. У пошуках шновацш-них форм державного управлшня виникають новi теоретичш тдходи, головними ознаками яких е зо-рiентовашсть на розвиток громад, забезпечення 1х спроможносп та зростання потенщалу. В рамках публiчного управлшня держава значну частину сво1х повноважень передае мiсцевому самовряду-ванню та громадським об'еднанням. Внаслщок цього та завдяки сутгевiй децентралiзацii влади в европейських кранах виникла нова форма сшв-працi держави з бiзнесом, що отримала назву пуб-лiчно-приватного партнерства (англ. - Public private partnership).

Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Ва-

гомий внесок у розвиток теори та практики публь чно-приватного партнерства зробили зарубiжнi вченi, зокрема Б. Петерс, Т. Бов'ярд, Й. Куек, Дж.

Енгель, М. Роса, П. Газберген, Е. Соренсен, С. Крь стопулос, Дж. ЛаФранс та iншi. Серед вичизняних науковцiв, що дослiджують механiзми партнерсь-ко! взаeмодii держави з бiзнесом, необхiдно видь лити I. Островського, Н. Мартинов, О. Рогова, I. За-патрша, О. Захарiна, Л. Симоненко, М. Сайкевича, Ю. Залознову, Н. Бутенко, I. Петрова. Ц та iншi вченi у сво!х працях визначають сутнiсть механiзму публiчно-приватного партнерства та умови й особливосп його практично! реалзаци. Однак, попри певш досягнення в дослвдженш цiei проблематики, недостатньо розробленi питання щодо шляхiв опти-мiзацii взаемодп мiж органами державно! влади та бiзнесом на рiвнi сiльських територш Укра!ни в умовах здiйснюваних реформ.

Видшення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Оптимiзацiя взаемоди мiж органами державно! влади та бiзнесом мае вщбува-тися на основi сучасних концепцiй державного уп-равлiння, принципiв демократ, транспарентносп та евроiнтеграцiйних намiрiв i перспектив сучасно! Укра!ни. Невирiшеними у цш частинi завданнями суспшьно! ваги е обгрунтування шлях1в тдви-щення ефективносл взаемоди влади з бiзнесом i громадою з урахуванням особливостей розвитку альських територiй Укра!ни та перебну реформи децентралiзацil влади, що вщбуваеться нинi.

Метою статтi е аналiз умов та перспектив за-стосування механiзму публiчно-приватного партнерства на альських територiях Укра!ни у сучасних умовах; обгрунтування оптимальних форм ввдповь дно! взаемоди мiж основними и учасниками; враху-вання специфiки розвитку сiльського простору для реалiзацi! мехашзму спiвпрацi.

Виклад основного матерiалу. Публiчно-при-ватне партнерство (скор. - ППП) як механiзм ств-працi держави з бiзнесом може набувати рiзних форм, мати рiзнi цiлi та функцюнальне призна-чення, вiдiгравати основну, допомiжну або нагля-дову роль у ввдносинах мгж державою та бiзнесом. У деяких випадках ППП е способом регулювання, в iнших - шституцшним механiзмом фiнансового спiвробiтництва, стратегiею розвитку, шструмен-том вирiшення проблем, конфлжпв, надання соща-льних, комунальних, шфраструктурних послуг тощо.

Публiчно-приватне партнерство в ушверсаль-ний спосiб дае змогу реалiзовувати тдприемни-цьку iнiцiативу, зберiгаючи при цьому контрольнi та регулюючi функцп держави в соцiально значу-щих секторах економiки. При цьому на вщмшу вiд приватизацп як форми передачi державно! (мунщи-пально!) власносп iншим особам та структурам, партнерство дае змогу державi чи органу мюцевого самоврядування зберiгати право власносп та вод-ночас трансформуватися з метою залучення приватного бiзнесу для виконання частини сощальних, економiчних, оргашзацшних, управлiнських та ш-ших функцш держави [1].

Застосування публiчно-приватного партнерства в европейських кра!нах демонструе так його переваги, як шдвищення ефективностi державного апарату та стимулювання впровадження сощально-економiчних iнновацiй. У сучасних умовах ППП вь дображае взаемодiю м1ж сферами економши (освгги, охорони здоров'я, iнфраструктури, агроп-ромислового комплексу, транспорту, житлово-ко-мунального господарства, туризму) та суспшьними секторами (державою, бiзнесом, громадськими ор-ганiзацiями) на рiзних рiвнях адмiнiстрування. У бь льшостi мiжнародних документiв ППП визначають як важливий iнструмент досягнення економiчного зростання та сталого розвитку: найчастше його визначають як системш спiльнi заходи, в яких беруть участь представники двох або б№ше суспiльних секторiв, спiвпраця мiж якими мае неiерархiчний характер та стльну мету, що полягае у досягненш сталого розвитку територiй [2].

Не Bci форми сшвпращ мiж державними та приватними суб'ектами належать до публiчно-приватного партнерства. Характерними ознаками ППП е доволi тривалий термiн вiдносин мiж основними партнерами; особливий механiзм фшансування проекту, що здiйснюеться частково за рахунок приватного сектору, iнодi шляхом застосування склад-них схем i3 залученням стороннiх органiзацiй та оаб; ключова контролююча та наглядова роль держави на вах етапах реалiзацii проекту (розробки, реалiзацii, фiнансування). Держава в межах реалiза-цii проектiв ППП зосереджуеться переважно на ви-значеннi цiлей, яких необхвдно досягнути, якостi послуг i цiновiй полiтицi на них, мониторингу ввд-повiдностi результатiв визначеним щлям, дотри-манню розподiлу ризик1в мгж партнерами. При цьому публiчно-приватне партнерство не означае, що приватний сектор бере на себе вс або бшьшу частину ризик1в: 1х точний розподш визначаеться в кожному окремому випадку та згiдно зi спроможш-стю сторiн !х оцiнювати, контролювати та управ-ляти ними [3, с. 8].

Сутшсть механiзму ППП полягае у встанов-леннi тривалих стратегiчних вiдносин мiж приват-ним сектором i владою для реалiзацil суспiльно зна-чущих проектiв. При цьому досвщ реалiзацil таких проекпв сввдчить, що у багатьох випадках центральна та мiсцева влада мають рiзнi iнтереси, що мо-жуть навiть суперечити однi одним. Наприклад, для реалiзацil певного загальнодержавного проекту (будiвництва автомобiльноi дороги, атомно! стан-ци, стадiону) необхвдне використання земельних дь лянок, що перебувають у власностi мюцево!' гро-мади. Остання може не погоджуватися на видь лення таких дiлянок для державного будiвництва з огляду на штереси мешканцiв територп. Так1 розбь жностi ускладнюють реалiзацiю проекту ще на етапi його iнiцiювання [4].

ППП все часпше використовують у таких сферах економши, як охорона навколишнього природного середовища, енергетика та iнфраструктура [5] та на рiзних рiвнях (глобальному, транснащональ-ному, нацiональному, субнацiональному, регюна-льному та мiсцевому). Особливо!' ролi ППП набувае для локального рiвня, позитивним чином вплива-ючи на розвиток територiальних громад. Власне, мехашзми партнерськоi спiвпрацi на початку i ви-никли саме задля спшьно! працi багатьох суб'ектiв у межах одше! територiальноi громади: на цьому рь внi публiчно-приватне партнерство найчаспше набувае форму угоди про ствпрацю, укладену м1ж мь сцевими органами влади i бiзнесом. Таким чином на рiвнi окремих територш партнерство стае шстру-ментом 1х економiчного пiднесення, пiдвищення рь вня життя населення, а у випадку йльсько! мюцево-стi - узгодження полiтики ii розвитку з метою збе-реження природних ресурсiв (земл^ води, лiсiв, бiорiзноманiття, ландшафтiв) [6].

Локальне публiчно-приватне партнерство - це специфiчний тип зв'язк1в i вщносин, що виникають у результатi сшвпращ суб'екпв, що дшть в межах одного середовища (напр., альськох' територп) [7].

Партнерства, створеш за територiальним принципом, вщграють важливу роль для забезпечення ста-лого розвитку села та е елементом политики альсь-кого розвитку; саме через партнерство мюцеве населения бере участь у житп села та його громади. Досвiд розвинених кра!н свiдчить, що сiльський ро-звиток, забезпечений партнерськими вiдносинами мiж мюцевими мешканцями, пiдприемцями, фермерами, органами мюцевого самоврядування е бiльш перспективним, осшльки ППП пiдвищуе ефектив-шсть витрат на виконання прiоритетних для громади завдань. Це особливо актуально для Укра!ни в умовах децентралiзацii влади, яка зiштовхнулася з проблемою обмежених фшансових ресурсiв на роз-виток сiльських громад. Мюцева влада при цьому здiйснюе управлшня, орiентуючись на потреби громади, яш визначенi не тiльки проблемами життеза-безпечення, але й прагненням оргаиiзувати житте-вий простiр у вщповщносп з бiльш високими стандартами. Саме громада стае пею шстанщею, яка встановлюе вимоги щодо якостi надання послуг, контролюе i перевiряе результати - тобто безпосе-редньо й активно бере участь у процесах управ-лшня територiальним розвитком, що i е метою фо-рмування спроможних територiальних громад.

Сталий розвиток сшьських територiй потребуе комплексного розвитку економiчно!, сощально! й екологiчноi сфер, !х взаемного узгодження, а також збалансованого використання природних ресурсiв. Однак держаы самотужки складно зорганiзувати таку д1яльшсть: потрiбна налагоджена спiвпраця мiж органами державно! влади, мюцевого самовря-дування, бiзнесу (у першу чергу виробництв агроп-ромислового комплексу) та сшьських мешканщв, що вiдображаеться в основних засадах публiчно-приватного партнерства.

Публiчно-приватне партнерство, що реалiзу-еться на сiльськiй територи, включае рiзнi форми спiвпрацi мiж суб'ектами управлiния й економiчно! д1яльносл, як1 розташоваиi або проживають на цш територi!, мають за мету !! розвиток i так чи шакше визначають та впливають на оргашзацш життедь яльностi i простору навколо. До суб'ектв публiчно-приватного партнерства на сiльськiй територii слщ вiднести органи мiсцевого самоврядування, тдпри-емства, iнiцiативнi групи або представнишв мешка-нцiв села, служби зайнятосп, громадськ1 оргашза-цii та асощацц. З метою досягнення визначених ць лей партнери спiльно, системно, узгоджено та iз застосуванням iнновацiйних методiв i засобiв пла-нування, проектування й реалiзацi! виконують комплекс певних дш, впроваджують рiзноманiтнi шщь ативи у визначених сферах д1яльносп - насамперед виробничiй, соцiальнiй та еколопчнш. Ключовою метою та орiентиром для ППП в межах визначеного простору е отримання максимально! шлькосп благ для сiльськоi громади та !! мешкаицiв, а однiею з найбшьш поширених на сьогоднi форм оргашзацп тако! спiвпрацi - реалiзацiя локальних програм сiльського розвитку.

Оргашзацшно моделi публiчно-приватного партнерства на сшьських територiях можуть набу-вати форм оргашзацп консорцiумiв, iнвестицiйних

фондiв, фондiв розвитку мiсцевих громад, у тому числ екологiчних тощо. В частинi захисту навколи-шнього природного середовища та використання природних ресурсiв важливим у цьому ввдношенш стае органiзацiя ППП м1ж державою, шдприемцями та мiсцевими мешканцями у виглядi укладення кре-дитно! угоди, договорiв про iнвестицiйну або ст-льну дiяльнiсть (на засадах ств фiнансування), оре-нду, концесiю тощо. Крiм того, на нашу думку, для стимулювання розвитку сiльських територш на етапi формування спроможних територiальних громад доцiльно використати европейський досв1д створення фондiв мiсцевих громад.

В частиш реалiзацii моделi публiчно-приват-ного партнерства на сiльських територiях Укра!ною вже зроблено низку вагомих крошв. Так, у 2015 р. ухвалено Концепцш розвитку сiльських територш, якою передбачено заходи з удосконалення системи управлшня сiльськими територiями шляхом поси-лення ролi територiальних громад сш та селищ у плануваннi i реалiзацii заходiв з розвитку сшьських територш, незалежносп територiальних громад ввд традицiйних центрiв ухвалення рiшень, !х фiнансо-во! спроможностi, розширення повноважень. Також Концепщею з метою розвитку альських тери-торiй передбачено впровадження публiчно-приватного партнерства для реалiзацii проектiв, залучення iнвестицiй та створення фонду розвитку альських територш [8, с. 103].

На жаль, в ухваленому у 2017 рощ Плаш захо-дiв з реалiзацii зазначено! концепцi!' iдеi публiчно-приватного партнерства не вiдображенi [9]. Нато-мiсть плануеться, що вiдповiднi заходи будуть реа-лiзовуватися винятково за кошти державного та мi-сцевого бюджепв. Пiдтримка мiсцевих iнiцiатив для розв'язання проблем сiльських територiй е од-нiею з умов нацюнального законодавства. Тому, на нашу думку, залучення приватного сектору на засадах публiчно-приватного партнерства для реалiза-цп проеклв мiсцевого розвитку е важливим з огляду на позитивну европейську практику та мож-ливють залучення додаткових джерел фiнансу-вання.

Слщ погодитися з вiтчизняними авторами, що у зазначеному Планi заходiв ППП може бути усш-шно застосоване зокрема до виконання таких захо-дiв: змiцнення матерiально-технiчно!' бази закладiв культури i впровадження сучасних шформацшних технологiй у !х дiяльнiсть; ввдновлення й модернi-зацiя iнженерних мереж та водоочисних споруд, забезпечення альського населення питною водою на-лежно! якостi; пiдтримка створення та д1яльносп сiльських центрiв з надання житлово-комунальних послуг та пiдвищення !х якостi; розвиток соцiаль-них послуг для альсько! громади; органiзацiя робгг з утилiзацii залишкiв непридатних або заборонених до використання пестицидiв i агрохiмiкатiв; створення та функцюнування музе!в природи, музейних комнат, еколого-освгтшх центрiв, класiв, екологiч-них стежок на територ1ях та об'ектах природно-за-пов1дного фонду; проектування i будiвництво водо-пров1дних та каналiзацiйних очисних споруд, у

тому числ локальних, шших об'ектiв системи во-довiдведення в сшьськш мiсцевостi iз застосуван-ням новiтнiх технологiй та обладнання; сприяння формуванню сировинно! бази для виробництва i ви-користання бiопалива для теплопостачання кому-нально! сфери та альського населения тощо [8, с. 104].

На сьогодш в умовах функцюнувания сшьсь-ких територiй в Укра!ш основнi переваги ввд засто-сувания ППП нiвелюються через брак кошпв державного, мiсцевого бюджепв та приватних учасни-к1в. Складно у сучасних вичизияних реалiях дотримуватися ще одного принципу здiйснення ППП: щодо незмiнностi протягом усього строку ди договору про партнерство цiльового призначення та форми власностi об'екпв, що перебувають у дер-жавнш або комунальнiй власностi та передаш приватному партнеру. Крiм того, устшна реалiзацiя проекту ППП часто призводить до виникнения сш-льно! частково! власностi публiчного та приватного партнера на створюваш чи придбаш об'екти. Однак порядок визначения часток у прав власностi, умови i порядок !х ввдчужения до сьогодш складно урегу-льовуються чинними договорами, i найчастiше ста-ють предметом судових спорiв.

Проблемним для приватного швестора е також використания земельних дмнок для здiйснения публiчно-приватного партнерства. Зпдно з чинним законодавством, у разi використания земельно! дь лянки для реалiзацi! проекту ППП витрати на роз-робку та погодження проектiв землеустрою щодо вiдведения дмнки, пiдготовку iншо! вiдповiдно! документацi! розробляються на замовления державного партнера, але вiдшкодовуються приватним партнером. Така вимога е додатковим фшансовим тягарем для приватного швестора, що позбавляе його економiчно! защкавленосп в учасп i проектi, а в умовах шституцшних перетворень може бути джерелом зловживань iз боку держави.

Брак кадрового забезпечення для реалiзацi! ме-ханiзму ППП на рiвнi сшьсько! територi! стае особливо помггним пiд час органiзацi! конкурсу на початку реалiзацi! проекту, а також аналiзi ефектив-ностi його здшснення (наприкiнцi), адже щодо об'екпв комунально! власностi такий аиалiз проводиться уповноваженим вщповщною сiльською чи селищною радою або !! виконавчим комiтетом. До iнших проблем можна ввднести практику дозволено! учасп особи, яка органiзовуе або надае фшаи-сування в рамках ППП, у договорi ППП на сторош приватного партнера. Пiд час виконання проекту така особа мае право звернутися до державного органу з пропозищею про замiну приватного партнера. Така практика, на наш погляд, мютить потен-цшш можливостi для зловживань. Про це ж свщ-чить норма, зпдно з якою державна пвдтримка здшснення публiчно-приватного партнерства нада-еться без проведения державно! реестрацп швести-цшних проектiв та проектних (iнвестицiйних) про-позицiй. Втiм, на сьогоднi конкретш мехаиiзми на-дания державно! тдтримки для реалiзацi! проектiв ППП все ще не розроблеш.

Таким чином, основними проблемами реалiза-цп мехашзму ППП на рiвнi сiльських територiй е: складнiсть умов довгострокового планування спiв-робiтництва у сучасних умовах; низький рiвень ш-ституцiйноi спроможностi органiв мiсцевого само-врядування i приватного сектору до впровадження партнерства; низький рiвень довiри громадян до ор-ганiв державно!' влади та обiзнаностi щодо переваг реалiзацii' iнвестицiйних проектiв на засадах публь чно-приватного партнерства, недостатнiй рiвень пошформованосп населення про переваги i ризики застосування механiзмiв такого партнерства, нена-лежне кадрове забезпечення органiв мюцевого са-моврядування фах1вцями у сферi ППП; недостатня iнвестицiйна спроможнiсть бюджепв ОТГ та приватних шдприемщв; складнiсть погоджувальних процедур, умов провадження пiдприемницькоi д1я-льностi п1д час реалiзацii проектiв ППП; практична ввдсутшсть механiзму надання державно! п1дтри-мки для реалiзацii довгострокових iнвестицiйних проекпв за участю приватних партнерiв.

Ключовою проблемою реалiзацii ППП на аль-ських територiях сл1д вважати дефщит коштiв мiс-цевих бюджетiв для надання тдтримки приватним партнерам та вщсутшсть швестицшних коштiв у останшх, а також вiдсутнiсть програм регулярного фшансування довгострокових проектiв на прозорих умовах та за нескладних процедур. Реалiзацiя про-ектiв публiчно-приватного партнерства на мюце-вому рiвнi повинна опиратися на фiнансовi ресурси бюджепв ОТГ, можливють для органiв мюцевого самоврядування самостiйно ухвалювати рiшення про доцшьшсть реалiзацii конкретних проект1в, отримувати консультативну та методичну допо-могу ввд державних та iноземних оргашзацш, а також спiвпрацю з громадськими об'еднаннями для формування шституцшного середовища та реалiза-цii проекпв ППП.

Удосконалення механiзму фiнансування проекпв ППП на ОТГ з обмеженою економiчною спро-можнiстю, до яких в1дносяться бiльшiсть сiльських територш в Украi'нi, потребуе бiльш масштабноi участi держави у реалiзацii проекпв на принципах середньо- та довгострокового програмно-цшьового фшансування. На альських територiях державна фiнансова пiдтримка публiчно-приватного партнерства повинна передбачати надання прямо! фь нансовоi пiдтримки, державних гарантш з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'ектiв господарювання та навиъ, в окремих ви-падках, вщшкодування з державного бюджету ви-трат приватного партнера за наданi споживачам по-слуги та запровадження стимулюючого тарифного регулювання.

Висновки i мромозиц1У. Публiчно-приватне партнерство е актуальним для забезпечення розви-тку сiльських територiй Укра!ни. Однак процес переходу ускладнюеться внутршшми протирiччями та об'ективними обставинами. Щдгрунтям для реа-лiзацii моделi публiчно-приватного партнерства для Укра!ни мають стати демократизация системи управлiння: подолання корупцшних явищ, забезпечення прозоростi ухвалення рiшень на всiх рiвнях,

поширення принцитв представницько! демократп; завершения об'еднання територiальних громад: проведения виборiв, формування планiв розвитку, бюджепв, реалiзацiя проектiв мiсцевого розвитку; посилення участi громадян у реалiзацil мюцево! по-лiтики: започаткування обов'язкового залучення представник1в громади до обговорень актуальних питань, громадсько! експертизи проектiв, мониторингу громадсько! думки; розвиток неурядових ор-гаиiзацiй, у першу чергу локальних: це дасть змогу громадянам об'еднуватися, консолiдоваио брати участь у житп громади, впливати на ршения; удо-сконалить структури управлiния оргашзацш, забез-печить !х незалежиiсть ввд мiських центрiв, урядо-вих структур та зовшшшх джерел фiнансування; за-безпечения ефективно! спiвпрацi мiж державним i недержавним секторами: широке застосування кон-цепцii публiчно-приватного партнерства.

Лггература

1. Островський 1.А. Публiчно-приватне партнерство як сощальна iнновацiя: переваги та ризики [Електронний ресурс] / 1.А. Островський, Б.Ю. Юх-нов, С.1. Стефаи // Ефективна економжа. - 2016. -№5. - Режим доступу : www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4969.

2. Van Huijstee M.M. Partnerships for sustainable development: a review of current literature / Van Huijstee M.M., Francken M., Leroy P. // Environ. Sci. - 2007. - Vol. 4 (2). - P. 75-89.

3. Грищенко С. Подготовка та реалiзацiя про-екпв публiчно-приватного партнерства: практич-ний поабник для органiв мiсцевоi влади та бiзнесу

/ Грищенко С. - Ки!в : Москаленко О. М., - 2011. -140 с.

4. Запатрша 1.В. Публiчно-приватне партнерство в Укра!ш: перспективи застосування для реа-лiзацiï iнфраструктурних проектiв i надання публь чних послуг / 1.В. Запатрша // Економша та прогно-зування. 2010. - № 10. - С. 62-86.

5. LaFrance J. Corporate awakening. Why (some) corporations embrace public private partnerships. / LaFrance J., Lehmann M. // Bus. Strategy Environ. - 2005. - Vol. 14 (4). - P. 216-229.

6. Gasbergen P. Partnerships, Governance and Sustainable Development / Gasbergen P., Biermann F., Mol A.P.J. (Eds.). - Edward Elgar : Cheltenham. -2011.

7. Мартинова Н.О. Використання европейсь-ких моделей локального партнерства у сферi розвитку альських територш та ïx адаптащя до нацюна-льного законодавства [Електронний ресурс]. / Мартинова Н.О. // Актуальш проблеми держави i права. - Режим доступу : http://www.apdp.in.ua/v72/38.pdf.

8. Кульчш 1.М. Публiчно-приватне партнерство як споаб забезпечення сталого розвитку альсь-ких територiй / 1.М. Кульчiй // Проблеми законности 2017. - Вип. 138. - С. 99-108.

9. Про затвердження плану заxодiв з реалiза-цп Концепцп розвитку сiльськиx територiй. Розпо-рядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 19.07.2017 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/489-2017-p.

АНАЛИЗ СТРУКТУРЫ И ДИНАМИКИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КРЕДИТНОГО ПОВЕДЕНИЯ

НАСЕЛЕНИЯ

Александрова Л.А.

Оренбургский филиала РЭУ им.Г.В.Плеханова, д.э.н., профессор

Верещагина Е.П.

Оренбургский филиала РЭУ им.Г.В.Плеханова, студент магистратуры

Лаптева Е.В.

Оренбургский филиала РЭУ им.Г.В.Плеханова, к.э.н., доцент

ANALYSIS OF THE STRUCTURE AND DYNAMICS OF INDICATORS OF CREDIT BEHAVIOR OF

THE POPULATION

Aleksandrova L.A.

Orenburg Branch of the University of Economics named after G. V. Plekhanov,

Doctor of Economics, Professor Vereshchagina E.P.

Orenburg branch of the University of Economics named after G. V. Plekhanov, graduate student

Lapteva E.V.

Orenburg branch of the University of Economics named after G. V. Plekhanov, Ph.D., associate professor АННОТАЦИЯ

The article discusses the dynamics of consumer sentiment index for 2009-2017; the dynamics of changes in the annual consumer confidence index; the dynamics and structure of monetary receipts of the population of Russia for 2009-2017 and expenditures of the population of Russia for 2009-2017. ABSTRACT

В статье рассматривается динамика индекса потребительских настроений за 2009-2017 гг.; динамика изменения годового индекса потребительской уверенности; динамика и структура денежных поступлений населения России за 2009-2017 годы и расходов населения России за 2009-2017 годы.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.