CC BY
12
УДК 330.111.42
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНА П1ДТРИМКА РОЗВИТКУ Б1ОЕКОНОМ1КИ, ЗАСНОВАНОТ НА ЗНАННЯХ:
СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д
©2018 ЛИМДР В. В.
УДК 330.111.42
Лимар В. В. 1нституцюнальна пщтримка розвитку бюекономюи, засновано! на знаннях: европейський досвщ
Метою cmammi е вивчення европейського docBidy iнституцюнальноi тдтримки розвитку бюекономки, заснованоi на знаннях, а також визначен-ня фактор'в сприяння формуванню б'юкластер'в та бюрегютв. Бюекономша, заснована на знаннях, - це трансформа^я знань наук про життя у новi, стаб'шьш, еколог'мт та конкурентоспроможт продукти. З точки зору ефективностi боекономка, заснована на знаннях, - це стаб'шьний менеджмент, виробництво i використання в'дновлюваних бюлог'мних ресурав на основi знань наук про життя та бютехнологш. Запропоновано заходи, як е неoбхiдними для тдтримки розвитку б'юекономши, заснованоi на знаннях: удосконалення кластерноi полтики; розвиток трансна-цюнальноi кластерноiкооперацп; тдтримка кнуючих кластер'в; сприяння 'ттеграци iннoвацiйних малих та середтх фiрм до кластер'в. Визна-чено критерИ формування структури б'юкластера: яшсть НДДКР, як проводитимуться в межах кластера; яксть освти у в'дпов'дних галузях; динамiка створення нових та iннoвацiйних фiрм у регюш; залучення рег'юнального нновацшного потен^алу, всесвтньов'домих учених, а також 'тоземних твестицш; наявшсть рег'юнальних 'тструмент'в тдтримки ннова^й; попит з боку пyблiчнoгo сектора. Ключов'! слова: бюекономка, бютехнологи, б'юкластер, бюрегюн. Рис.: 2. Ббл.: 10.
Лимар Вале^я Валерпвна - кандидат екoнoмiчних наук, директор навчально-наукового центру мiжнарoднoi освти, Донецький нацюнальний ушверситет iменiВасиля Стуса (вул. 600-рччя, 21, Внниця, 21021, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.111.42 Лимарь В. В. Институциональная поддержка развития биоэкономики, основанной на знаниях: европейский опыт
Целью статьи является изучение европейского опыта институциональной поддержки развития биоэкономики, основанной на знаниях, а также определение факторов содействия формированию биокластеров и биорегионов. Биоэкономика, основанная на знаниях, - это трансформация знаний наук о жизни в новые, стабильные, экологические и конкурентоспособные продукты. С точки зрения эффективности биоэкономика, основанная на знаниях, - это стабильный менеджмент, производство и использование возобновляемых биологических ресурсов на основе знаний наук о жизни и биотехнологий. Предложены следующие мероприятия необходимые для поддержки развития биоэкономики, основанной на знаниях: усовершенствование кластерной политики; развитие транснациональной кластерной кооперации; поддержка существующих кластеров; содействие интеграции инновационных малых и средних фирм в кластеры. Определены критерии формирования структуры биокластера: качество НИОКР, которые будут проводиться в пределах кластера; качество образования в соответствующих отраслях; динамика создания новых и инновационных фирм в регионе; привлечение регионального инновационного потенциала, всемирно известных ученых, а также иностранных инвестиций; наличие региональных инструментов поддержки инноваций; спрос со стороны публичного сектора.
Ключевые слова: биоэкономика, биотехнологии, биокластер, биорегион. Рис.: 2. Библ.: 10.
Лимарь Валерия Валерьевна - кандидат экономических наук, директор учебно-научного центра международного образования, Донецкий национальный университет имени Василя Стуса (ул. 600-летия, 21, Винница, 21021, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.111.42 Lymar V. V. The Institutional Support for the Development of Knowledge-Based Bioeconomy: the European Experience
The article is aimed at researching the European experience of institutional support for the development of knowledge-based bioeconomy, as well as identifying the factors contributing to formation of bioclusters and bioregions. The knowledge-based bioeconomy is a transformation of the knowledge of life sciences into new, stable, ecological and competitive products. In terms of efficiency, the knowledge-based bioeconomy represents the stable management, production, and use of renewable biological resources, based on knowledge of life sciences and biotechnology. The following activities are proposed to support the development of knowledge-based bioeconomy: improvement of cluster policy; development of the transnational cluster cooperation; support for existing clusters; facilitating the integration of innovative small and medium-sized firms into clusters. Criteria of formation of the structure of biocluster have been defined as follows: quality of research and advanced development, which will be carried out within cluster; quality of education in the relevant industries; dynamics of creation of new and innovative firms in region; attraction of regional innovation potential, internationally known scientists, and also foreign investments; availability of regional tools to support innovation; demand on the part of public sector. Keywords: bioeconomy, biotechnology, biocluster, bioregion. Fig.: 2. Bibl.: 10.
Lymar Valeriia V. - PhD (Economics), Director of the Educational and Scientific Center for International Education, Vasyl' Stus Donetsk National University (21 600-richchia Str, Vinnytsia, 21021, Ukraine) E-mail: [email protected]
Сучасна ринкова економка характеризуемся активним використанням нових шновацшних методiв виробництва та реалiзащI товарiв i послуг. Сьогодш можна i3 упевнешстю стверджувати, що новi знання та результати шновацшно! дГяльнос-ri проникають в уа сфери економки та сусшльного життя. Наразi одним i3 сучасних феномешв е виник-нення та стрiмкий розвиток бюекономки, засновано! на знаннях.
Так, дане поняття е центром уваги як деяких вичизняних вчених, так i зарубiжних науковщв. Особливо'! уваги заслуговують науковi доробки таких вичизняних авторiв, як В. В. Байдала, В. М. Бутенко, М. П. Талавиря, О. М. Талавиря, В.В. Лимар, як у сво-!'х роботах досл^жують методичш шдходи до ощнки потенщалу бiекономiки, зарубiжний досв^д, кластери-зацГ! та застосування його в умовах розвитку бюеко-номки в УкраМ, а також досвгд розвитку бюеконо-
мши в бвропг в цглому. Також у дангй cTaTi проана-лiзовано роботи вiдомих зарубiжних учених, таких як А. Маршалл та М. Енрайт, яю створили достатньо потужний науковий базис для вивчення принципгв та особливостей кластеризаци економiки.
Незважаючи на науковi результати вищезгада-них вчених, залишаються питання, якi потребують б1льш глибокого аналiзу та деталгзаци, а саме: визна-чення факторiв та принципiв формування бгокласте-рiв як елементiв iнституцiональноi пiдтримки розви-тку бiоекономiки, заснованоi на знаннях.
Метою стати е вивчення европейського досвiду iнституцiональноi пiдтримки розвитку бгоекономгки, засновано! на знаннях, а також визначення факторiв сприяння формуванню бiокластерiв та бiорегiонiв.
Як зазначають вгтчизнянг науковцi В. В. Байдала, В. М. Бутенко [1, с. 30], «концепцгя бгоекономг-ки, запропонована як альтернатива традицгй-нiй економiцi, яка базуеться на використаннг викоп-них палив, пгдкреслюе важливiсть рацiонального ви-користання поновлюваних ресурсiв у тгсному зв'язку з останнiми досягненнями в галузi бiотехнологiй та iнших наук про життя, що створюе новi можливостi для економiчного зростання без тиску на кглькгсть i якгсть природних багатств».
У 2005 р. бвропейська Комiсiя затвердила концепцiю бгоекономгки, засновано! на знаннях (Knowledge-Based Bioeconomy - KBBE), з метою пгдви-щення продуктивностi науки, технологш та промис-ловостi, а також пгдтримки запроваджувати шновацг! у харчовий сектор, виробництво кормгв та хгмгчну промисловгсть.
Бгоекономгка, заснована на знаннях, - це широка концепщя, яка може трактуватися декглькома способами. По сутг вона е баченням бвропи, як за-мгнити сировину, що виробляеться з викопних, лгмг-тованих ресурсгв, сировиною на базг вгдновлюваних, рослинних матергалгв, де хгмгчнг процеси замгнюють-ся бгологгчними, а смгття повнгстю переробляеться. З урахуванням вищесказаного вона мае розробляти-ся на базг знань, наукових досягнень та технологгй та забезпечити стабгльну зайнятгсть населення бвропи.
Метою розвитку бгоекономгки, засновано! на знаннях, як зауважують М. П. Талавиря, В. В. Лимар та В. В. Байдала [2, с. 21], е «пгдсилення бази знань та прискорення трансферу гнновацгй для досягнення зростання виробничого потенцгалу, а також стиму-лювання стабгльного використання ресурсгв та змен-шення впливу на довкглля».
Так, констатуемо, що бгоекономгка, заснована на знаннях, - це трансформацгя знань наук про життя у новг, стабгльнг, екологгчнг та конкурентоспроможнг продукти. З точки зору ефективностг бгоекономгка, заснована на знаннях, - це стабгльний менеджмент, виробництво г використання вгдновлюваних бголо-ггчних ресурсгв на основг знань наук про життя та бготехнологгй.
Бгоекономгка, заснована на знаннях, базуеться на таких бготехнологгях:
f «червот бютехнологи» - виробництво ме-дичного обладнання (розвиток нових видгв дгагностики та терапг!) на основг використання результатгв геномгки та протеомгки; f «зелет бютехнологи» - запровадження аг-ропромислових бготехнологгй, включаючи вгдновлювану енерггю, вироблену гз залишкгв продукцг! сгльського господарства; f «бш бютехнологи» - запровадження бго-процесгв у виробництво бюхгми, бгофарма-цевтики, харчових гнгредгентгв з метою зро-бити промисловгсть бгльше екологгчною та менш шкгдливою для довкглля; f «блакитт бютехнологи» - використання продукцг! аквакультури для виробництва екологгчно! продукцг!.
Бгоекономгка, заснована на знаннях, е мгждис-циплгнарним феноменом г включае в себе елементи багатьох наук, а саме: хгмг!, бюлоги, математики, фг-зики, комп'ютерних наук та економгки.
Далг запропоновано структурно-логгчну схему, яка вгдображае мгсце г роль знань та гнновацгй в бго-економгцг (рис. 1).
Бгоекономгка, заснована на знаннях, вгдгграе дуже важливу роль у стимулюваннг економгч-ного зростання та формулювання ефективних вгдповгдей на сучаснг глобальнг виклики. Основними рухаючими силами необхгдностг розвитку бгоекономгки, засновано! на знаннях, е зростаючий попит на екологгчну продукцгю, сировиннг матергали та пали-ва. Вона розвиваеться на основг таких секторгв: сгль-ське господарство, лгсгвництво, рибництво, харчова промисловгсть, енергетичний та хгмгчний комплекси. Бгоекономгка, заснована на знаннях, е важливою не лише з економгчно! точки зору, !! розвиток позитивно впливатиме на благоустргй суспгльства та стимулюва-тиме формування стгйко! та гнклюзивно! економгки.
Дослгджено европейський досвгд щодо пгдтрим-ки розвитку бгоекономгки, засновано! на знаннях, та визначено такг програми та проекти, започаткованг бвропейською Комгсгею: «Рослини для майбутньо-го» (Plants for future), «Харчування для життя» (Food for life); «Стабгльна хгмгя» (Sustainable chemistry); «Стабгльне виведення та розмноження тварин» (Sustainable farm animal breeding and reproduction); «Сектори лгсгвництва» (Forest-based sectors); «Бгопа-лива» (Biofuels); «1нженергя сгльського господарства» (Agricultural engineering and innovation); «Технологш та гнновацц аквакультури» (Agriculture technology and innovation); «Глобальне здоров'я тварин» (Global animal health); бвропейськг технологгчнг платформи (European technology platforms - ETPs).
На додаток, велика кглькгсть дослгдницьких проектгв у галузг бгоекономгки, засновано! на знаннях,
ЕК0Н0М1КА ЗАК0РД0ННИЙ досвщ -
Послуги
Торпвля
Х1м1чна/ фармацевтична галузь
Буд1вництво
Св1тов1 постачальники продовольства
Стьськогоспо-дарський та лкний комплекси
БЮТЕХНОЛОГИ
Цел юлозно-паперова галузь
Енергетичний сектор
Захист довктля та кл1мату
Вирощування рослин/тварин
Харчова промисловкть
Рибництво
1ННОВАЦМ ДЛЯ.....
Розумшня, прогнозування та використання бюлопчних систем
> ЕКОСИСТЕМИ < => ОРГАН13МИ < => ГЕНИ
1НТЕГРАЦ1Я ЗНАНЬ 3 ...
и
1нжиырингов1 Х1м1я Стьськогоспо-
науки дарськ1 науки
Бюлопя Комп'ютеры науки Математика
Науки щодо захисту довктля
М1жнародш
е о
■О
ю М
М О
М1ждисциплшарш
Рис. 1. Перспективи розвитку бюеконоинки, засновано!'на знаннях
Джерело:авторська розробка.
Соц1алы-М науки/ еконол/Пка
було фшансовано бвропейською Комiсieю (программ фшансування FP 6, 2002-2006; FP 7 2007-2013), а також деякммм Шщативами кра'ш - членiв 6С. Дослкжен-ня у сферi бiоекономiкм, засновано'1 на знаннях, сти-мулюються шляхом запровадження мереж европей-ського дослкницького простору (ERA-Nets): геномiка рослмн; бюлогкш смстемм; проммсловi бiотехнологiï; дослiднмцькi программ безпечного харчування. ^м того, створюються експертш групм, включаючм Комитет з дослiджень скьського господарства (Standing Committee for Agriculture Research - SCAR) [3].
На розвиток бюекономки, засновано'1 на знаннях, важлмвмй вплмв мають не лише Шщати-вм загальноевропейського рiвня, а й мкцев^ регiональнi та нацiональнi органм владм. На нацю-нальному рiвнi бютехнологи' розвмваються завдякм таким елементам шфраструктури, як бiотехнологiчнi парки, бiокластерм та бюрегюни. З метою формуван-ня та розвитку даних шституцш на тдтримку бюорь ентовано'1 економiкм розробляеться шновацшна по-лiтмка на рiвнi 6С, регiонiв та мiст, метою яко'1 стае трансфер знань, розробка шновацшних систем, шд-тримка конкуренцИ для залучення iнвестмцiй та висо-коквалiфiкованмх фахiвцiв у дану сферу. На рiвнi ре-гiону завданням урядiв е фiнансування iнновацiйнмх сфер. ^м того, загальною метою шновацшно'1 поль тики 6С е об'еднання защкавлених у розвитку бюекономки сторiн: бiзнесу, науки, сусп1льства та уряду.
Основними факторами, як шдтримують розвиток бiокластерiв та бюрегюнш, визначено: розумiння на регiональному рiвнi важлмвостi мiсцевого еконо-мiчного розвитку; послковний розпод1л ресурсiв; готовнiсть полггикш регiонального рiвня включити питання щодо необхiдностi розвитку бiоекономiкм у програму розвитку загальноевропейського масштабу.
При оголошенш бвропейського кластерного меморандуму (European Cluster Memorandum) було визначено необхкшсть створення кращих умов для актмвiзацГi шновацшно'1 дiяльностi з урахуванням досвiду найкращих кластерiв у свiтi та регюнальних кластерiв та мереж. Було зазначено, що европейськi регiонм мають функцiонуючi кластери, проте вони не характеризуются високою ефектмвнiстю через рин-кову фрагментаршсть та слабкий зв'язок промисло-востi та науки. Якщо даш проблеми не будуть усуненi, то рiвень конкурентоспроможностi регiонiв бвропи в глобальному масштабi не буде шдвищений.
Запропоновано такi заходи, якi е необхкними для пiдтрммкм розвитку бюекономки, засновано'1 на знаннях: удосконалення кластерно'1 полiтмкм; розвиток транснацiонально'i кластерно'1 коопераци'; шд-тримка iснуючмх кластерiв; сприяння iнтеграцГi шно-вацiйнмх малих та середшх фiрм до кластерiв.
З кiнця 1970-х рокiв бютехнологи' перетворили-ся з просто'1 низки технологш у повноцiнно й ефек-тивно функцiонуючу економiчну дiяльнiсть. Спочатку
новi бiотехнологГi застосовувались у фармацевтичнш галузi, що обумовило появу деккькох фiрм, якi мали краще обладнання, шж традицiйнi фармацевтичнi фiрми. З плином часу, на початку 1990-х роив, даш бютехнологи вже застосовувалися в харчовому сек-торi (виробництво сиру як приклад). На сьогодшшнш день сучасш бiотехнологГi' стали фактором зростання та шновацшних процеав у багатьох галузях (фармацевтика, сГльське господарство, харчова промисло-вiсть, охорона здоров'я тварин, охорона довккля, вГдновлювана енергiя, промисловi процеси).
Робота А. Маршалла [4] стосовно моделей лока-цшного вибору та промислових районш стала основою агломерацiйних економк (попередникiв класте-рiв), i ткьки нещодавно дослiдження отримали нове бачення завдяки роботам М. Енрайта [5]. У дшсност необхiдно зрозумiти роль шновацшних механкмш для пiдвищення конкурентоспроможносп комерцiйних компанiй або стимулювання економкного зростання в межах усiei краши, тому що в результатi агломераци рiзних фiрм та органiзацiй вкбуватиметься регюналь-не зростання та шдвищиться iнновацiйна активнiсть.
Отже, можливiсть шдвищення ефективностi функцiонування промислового сектора обумовлю-еться необхiднiстю наявностi географiчно локалко-ваних мереж - кластерiв.
Кластер - це географкна концентрацiя рiзних органiзацiй та пiдприeмств, якi конкурують та сшвп-рацюють в межах однш! помисливо'' галузi [6].
Генезис кластерш i 1хн]й подальший розвиток -це складний процес, який часто залежить вк багатьох дшчих оаб, включаючи державнi установи, пу-блiчнi органiзацii, академiчнi, освггш та дослiдницькi iнститути, рiзнi кооперацшш фiрми, постачальникiв та фiнансовi установи.
Просторовi кластернi та iнновацiйнi теори вi-дображаються багатьма науковими школами теорieю ендогенного зростання, новою еко-номiчною географieю, регiональними шновацшними системами, iнновацiйною просторовою концепцieю [7]. У цкому вищеназванi теори приходять до висно-вку, що географкна близьккть е важливим фактором для формування платформi для тiсноi коопераци та потокiв знань та шновацш. Зокрема для трансферу iнновацiй та прихованих знань важливим е пряма вза-емодш мiж дослiдними Гнститутами, фiрмами та поль тиками. Також вважаеться, що необхкним е пгдтрим-ка пiдприемницькоi культури, iнновацiй та стартатв та визначення ринково! оршнтаци кластерiв на основi конкуренцИ та коопераци [8].
Вищеназване обумовлюе стратегкну вигiднiсть конкуренцИ для мобiлiзацГi факторiв виробництва. Проте виникае дискусГя стосовно того, як конкретно галузГ здатш спровокувати економГчне зростання та бути конкурентоспроможними.
Уже зазначено, що шнуе велика ккьшсть визна-чень поняття «кластер». У даному досл^женш наведено таи:
+ «просторово (переважно географiчно) скон-центрованi види дiяльностi у сумiжних еконо-мiчних галузях, звичайно взаемопов'язаних з мiсцевими науковими системами (дослдними iнститутами, унiверситетами i т. п.)» [5, с. 45]; + «географiчна концентрацiя дiючих осiб, що знаходяться у вертикальних або горизонталь-них кооперацшних зв'язках, якi обмiнюються знаннями та досв^дом i залученi до локалiзо-вано! iнфраструктури пiдтримки» [9, с. 121].
Визначено таи критери, що об'еднують умови, якi сприяють виникненню та розвитку кластерiв. Критери формування структури кластера: яйсть НДДКР, як проводитимуться в межах кластера; яшсть освь ти у в^дпов^дних галузях; динамiка створення нових та шновацшних фiрм у регюш; привабливiсть регю-нального iнновацiйного потенщалу, всесвиньов^до-мих вчених, а також шоземних iнвестицiй; наявнiсть регiональних шструменпв пiдтримки iнновацiй, а також попит з боку публiчного сектора.
Як вiдмiчалося у концептуальному документ «Регюнальш бiотехнологГi» [10], термiн «бю-регiон» мае рiзноманiтнi визначення, яю пев-ною мiрою рiзняться в межах краш 6С. У даному до-слiдженнi використано таке визначення бюрегюну:
«це будь-яка географiчна одиниця (полiтична або ад-мiнiстративна), у межах яко! розвиток бiотехнологiй або природничих наук визначений прюритетним на-прямом» [6, с. 29].
Даний регюн може мати, але не обов'язково, деюлька бiокластерiв, бiотехнологiчних або науко-вих паркiв, якi шдтримуються для налагодження взаемозв'язку мiж ними з метою шдвищення ефек-тивносп !х функцiонування. Бiорегiон може виходи-ти за кордони краши, тобто включати частину суад-ньо!' кра!ни.
Як вiдмiчалося ранiше, бiокластери включають високоагреговану групу галузей та секторiв. ^м того, така органiзацiя кластерiв може розповсюджу-ватися на суадш краши та територи.
Суперкластери - це кластери, як виходять за межi регiонiв.
Мегакластери - це наднацюнальш кластери, що перетинають нацюнальш кордони [6, с. 30] (рис. 2).
Формування бiокластерiв позитивно впливае на результатившсть дiяльностi фiрм. Географiчно кон-центрований попит, пропозицiя квалiфiкованоi ро-бочо! сили, наявнiсть мереж i можливiсть використо-вування досв^ду сусiднiх фiрм забезпечуе значнi конкуренты переваги. Зокрема у високотехнолопчних секторах географiчна близькiсть займае центральне мкце на раннiх стадiях життевого циклу продукту (технологи), сприяючи трансферу прихованих знань мiж дiючими особами.
Мiжнародний рiвень
га
р
§
и
а р
о е
о р
Мегакластер
Суперкластер 1 Суперкластер 2
Мкцевий рiвень
Науковий парк
[- -] -[+ +]<г
->■ Вiртуальна iнтеграцiя кластерiв — — Географiчна близькiсть .<-
[+ +] - [- -]
Джерело: авторська розробка.
Рис. 2. Рiвнi кластеризацп видiв дiяльностi
ВИСНОВКИ
REFERENCES
Бюекономша, заснована на знаннях, - це транс-формащя знань наук про життя у нов^ стабкьш, еко-логiчнi та конкурентоспроможнi продукти. Вона вщ-грае дуже важливу роль у стимулюванш економiчного зростання та формулюванш ефективних вiдповiдей на сучасш глобальнi виклики.
На розвиток бюекономки, засновано! на знаннях, важливий вплив мають не лише шщативи за-гальноевропейського рiвня, а й мкцев^ регiональнi та нащональш органи влади. На нацiональному рiвнi бiотехнологГi розвиваються завдяки таким елемен-там iнфраструктури, як бiотехнологiчнi парки, бю-кластери та бiорегiони.
Основними факторами, як пiдтримують розвиток бiокластерiв та бiорегiонiв, визначено: розумшня на регiональному рiвнi важливостi мкцевого еконо-мiчного розвитку; послiдовний розподк ресурсiв; готовнiсть полiтикiв регiонального рiвня включити питання щодо необхiдностi розвитку бюекономки у програму розвитку загальноевропейського масштабу.
Запропоновано таи заходи, що е необхкними для пiдтримки розвитку бюекономши, засновано! на знаннях: удосконалення кластерно! полiтики; розвиток транснащонально! кластерно! кооперацГ!; шд-тримка шнуючих кластерiв; сприяння iнтеграцГi шно-вацшних малих i середн1х фiрм до кластерiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Байдала В. В., Бутенко В. М. Методичн п1дходи до оцшки потенцшу бюекономки в УкрашК Б'внес 1нформ. 2015. № 4. С. 29-34.
2. Talavyria M. P., Lymar V. V., Baidala V. V., Talavyria O. M. Bioeconomy development in Europe in conditions of the globalization challenges. Економка АПК. 2015. № 8. С. 20-26.
3. The Knowledge Based Bio-Economy (KBBE) in Europe: Achievements and Challenges. URL: http://sectie.ewivlaan-deren.be/sites/default/files/documents/KBBE_A4_1_Full%20 report_final.pdf
4. Marshall A. Principles of Economics. London, 1920.
320 p.
5. Enright M. Regional Clusters and Economic Development. Berlin, 2009. 120 p.
6. Regional biotechnology, 2011. URL: https://www.pwc. lu/en/life-sciences/docs/pwc-publ-regional-biotechnology.pdf
7. Bergman E. In Pursuit of Innovation Clusters: Main Findings from the OECD Cluster Focus Group. Part A. Proceedings of the NIS Conference on Network and Cluster-oriented Policies. Vienna, 2010. P. 20-29.
8. Broecker J., Dohse D., Soltwedel R. Clusters and Competition as Engines of Innovation - An Introduction. Berlin, 2013. P. 65-73.
9. Chiesa V., Chiaroni D. Industrial Clusters in Biotechnology: Driving Forces, Development Processes and Management Practices. London, 2005. 230 p.
10. Zechendorf B. Regional Biotechnology: Establishing performance indicators for bioclusters and bioregions relevant to the KBBE area. The Concept. Directorate E - Biotechnologies, Agriculture, Food. European Commission, 2008. 56 p.
Baidala, V. V., and Butenko, V. M. "Metodychni pidkhody do otsinky potentsialu bioekonomiky v Ukraini" [Methodological approaches to assessing the potential of bioeconomy in Ukraine]. Biznes Inform, no. 4 (2015): 29-34.
Bergman, E. In Pursuit of Innovation Clusters: Main Findings from the OECD Cluster Focus Group. Part A. Proceedings of the NIS Conference on Network and Cluster-oriented Policies. Vienna, 2010.
Broecker, J., Dohse, D., and Soltwedel, R. Clusters and Competition as Engines of Innovation - An Introduction. Berlin, 2013.
Chiesa, V., and Chiaroni, D. Industrial Clusters in Biotechnology: Driving Forces, Development Processes and Management Practices. London, 2005.
Enright, M. Regional Clusters and Economic Development. Berlin, 2009.
Marshall, A. Principles of Economics. London, 1920.
"Regional biotechnology, 2011". https://www.pwc.lu/en/ life-sciences/docs/pwc-publ-regional-biotechnology.pdf
"The Knowledge Based Bio-Economy (KBBE) in Europe: Achievements and Challenges". http://sectie.ewivlaanderen. be/sites/default/files/documents/KBBE_A4_1_Full%20report_ final.pdf
Talavyria, M. P. et al. "Bioeconomy development in Europe in conditions of the globalization challenges". Ekonomika APK, no. 8 (2015): 20-26.
Zechendorf, B. Regional Biotechnology: Establishing performance indicators for bioclusters and bioregions relevant to the KBBE area. The Concept. Directorate E - Biotechnologies, Agriculture, Food. European Commission, 2008.
s1
