CC BY
15
УДК 338:662.763.3:339.9
Б1ОЕКОНОМ1КА: ГЕНЕЗИС I СУЧАСН11МПЕРАТИВИ
©2018 КРАВЧУК Н. I., К1ЛЬН1ЦЬКА О. С., ТАРАСОВИЧ Л. В.
УДК 338:662.763.3:339.9
Кравчук Н. I., Кшьнщька О. С., Тарасович Л. В. Бюекономта: генезис i cy4acHi iMnepaTMBM
Розкрито ктор'ж походження, сутшсть, властивостi та рушшш сипи боекономки. Синтезовано три nidxodu до ii 'ттерпретаци: технологч-ний, ресурсний та екологiчнuй. Узагальнено заруб'жний досв'д тплементаци б'юекономши в господарську Ыяльшсть рзних галузей. Досл'джено мкце бкекономки у стратегирозвитку пров'дних кра!н свту: США, Нмеччини, Фiнляндii, ФранцЦ ВеликобританИ, 1талП та участь у даношу процес шiжнароднux органiзацiй. Установлено, що бiоеконошiчна система повинна стати складовою нацiональноi економки крани. Со^ально-еконошiчна д'тльшсть, заснована на процесах, що шають бiологiчну основу, сприятише: стiйкошу i ресурсоефективношу виршенню проблем у xарчовiй, xШiчнiй, лковш галузях, у машинобудуванш, енергетицi, в охорон здоров'я; форшуванню продовольчо'1' безпеки; збереженню еколого-еконошiчноi р'вноваги. Запропоновано систему детерм'тант'в бюеконом'ши: стшксть, ентропт, самов'дновлення, сишб'юз, неортодоксаль-нсть, динам'нна ефективнсть. Дuнашiчну ефектившсть включено в нову перспективну концеп^ю круговой або циркулярноi, економки. Кпючов'1 слова: бюекономЫа, б'ютехнологи, стшккть, в'дновлюват ресурси, б'юресурси, б'юмаса. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 36.
КравчукНаталiя 1ва^вна- кандидат економ'мнихнаук, доцент, доцент кафедри економки iтдприемництва, Житомирський нацюнальний агро-еколог'нний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: faulbeere@ukr.net
Кльнцька Олена СергП'вна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри економки i тдприемництва, Житомирський нацюнальний агроекологiчнuй ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: kilnytskaya.lena@gmail.com
Тарасович Людмила Валерпвна - кандидат еконошiчнux наук, доцент, доцент кафедри маркетингу, Житомирський нацюнальний агроекологiч-ний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: luda2310@i.ua
УДК 338:662.763.3:339.9 Кравчук Н. И., Кильницкая Е. С., Тарасович Л. В. Биоэкономика: генезис и современные императивы
Раскрыта история происхождения, сущность, свойства и движущие силы биоэкономики. Синтезированы три подхода к её интерпретации: технологический, ресурсный и экологический. Обобщен зарубежный опыт имплементации биоэкономики в хозяйственную деятельность разных отраслей. Исследовано место биоэкономики в стратегии развития ведущих стран мира: США, Германии, Финляндии, Франции, Великобритании, Италии и участие в этом процессе международных организаций. Определено, что биоэкономическая система должна стать составляющей национальной экономики страны. Социально-экономическая деятельность, основанная на процессах, которые имеют биологическую основу, способствует: устойчивому и ресурсоэффективному решению проблем в пищевой, химической, лесной отраслях, в машиностроении, энергетике, в охране здоровья; формированию продовольственной безопасности; сохранению эколого-экономического равновесия. Предложена система детерминантов биоэкономики: устойчивость, энтропия, самовозобновление, симбиоз, неортодоксальность, динамическая эффективность. Динамическая эффективность входит в новую перспективную концепцию круговой, или циркулярной, экономики.
Ключевые слова: биоэкономика, биотехнологии, устойчивость, возобновляемые ресурсы, биоресурсы, биомасса. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 36.
Кравчук Наталия Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: faulbeere@ukr.net
Кильницкая Елена Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: kilnytskaya.lena@gmail.com
Тарасович Людмила Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры маркетинга, Житомирский национальный агроэкологи-ческий университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: luda2310@i.ua
UDC 338:662.763.3:339.9 Kravchuk N. I., Kilnitska O. S., Tarasovych L. V.
The Bioeconomy: Genesis and Modern Imperatives
The history of origin, the essence, properties, and driving forces of the bioeconomy are disclosed. Three approaches to its interpretation are synthesized: technological, resource, and ecological. The foreign experience of implementation of the bioeconomy in economic activity of different branches is generalized. The place of the bioeconomy in development strategy of the leading world countries: USA, Germany, Finland, France, Great Britain, Italy, and participation in this process of the international organizations are researched. It is determined that the bioeconomic system should become a component of the national economy of the country. The socio-economic activity, based on the processes that have a biological basis, promotes: sustainable and efficient solution of problems in the food, chemical, forest industries, mechanical engineering, energy, health protection; formation of food security; preservation of ecological-economic equilibrium. The system of the following determinants of the bioeconomy: stability, entropy, renewal, symbiosis, unorthodoxness, dynamic efficiency has been proposed. The dynamic efficiency is part of a new perspective concept of the circular economics. Keywords: bioeconomy, biotechnology, sustainability, renewable resources, bioresources, biomass. Fig.: 3. Tbl.: 1. Bibl.: 36.
Kravchuk Nataliia I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: faulbeere@ukr.net
Kilnitska Olena S. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: kilnytskaya.lena@gmail.com
Tarasovych Lyudmila V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Marketing, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: luda2310@i.ua
Поняття «бюекономка», проблеми ii станов-лення та розвитку все частгше стають одними з найбiльш актуальних у програмах наукових дослгджень та прерогативою соцiально-економiчноi полiтики краш у всьому свт. Усвiдомлення загрози для гснування людства зростаючих глобальних проблем, зокрема: змгна клiмату, нестача питно! води, неякiснi продукти харчування, вичерпнгсть родовищ мiнерально-сировинних ресурсiв та багато гнших, що призводять до поггршення здоров'я, пiдвищення рiвня захворюваностi й смертности зумовили необ-хiднiсть консолгдацй зусиль з метою '!х подолання [1, с. 47]. Про нагальнгсть виргшення проблем довкк-ля, продовольчо! безпеки, охорони здоров'я, реструк-туризацц промислових об'eктiв та енергетично! безпеки йдеться в Лундськiй деклараци [2], де !х визначе-но як постiйнi, дуже складнi, вгдкритг та невизначенi, а лише часткове !х вирiшення може призвести до по-дальших негараздiв для майбутнк поколiнь з огляду на формування ефекту зворотного зв'язку.
Мiсце та роль бюекономки у розв'язаннi глобальних проблем людства окреслено у стратеггчних програмах переходу до бiоекономiчного напряму розвитку нацгональних економiк таких краш свiту як: США, Нгмеччина, Фiнляндiя, Францiя, Великобри-танiя, Iталiя; рiзних мiжнародних органiзацiй: Ор-гашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (OECD), бвропейського спiвтовариства (бС), бвро-пейсько! технологiчноi платформи для дослiдження органгчних продуктiв харчування та сiльського госпо-дарства (European Technology Platform TP Organics), а також розмiром видкених фiнансових ресурсiв для !х реалiзацГi на мiжнародному, регiональному та мгс-цевому рiвнях. У 2012 р. у Сполучених штатах Америки представлено програму бюекономки [3], яка отримала назву «National Bioeconomy Blueprint 2012» та програму полiтики бвропейського Союзу [4]. Проведений у 2015 р. у Берлгнг Перший глобальний бго-економiчний сами закликае до зростання ккькостг науково-прикладних дослгджень щодо бiоекономiки i питань, пов'язаних з нею [5]. У контекстг зазначеного логгчним е висновок про те, що основою формування високо1 конкурентоспроможностг провiдних евро-пейських крахи вбачаеться становлення бюекономки, що досягаеться передусгм за рахунок гармонiзацГi вгд-носин мгж природою та суспГльством. Платформою трансформаци нацгональних економгчних систем провгдних краш свгту е перехгд вгд споживчого пгдхо-ду, обмеженого турботою про навколишне середови-ще, до господарськоТ дгяльностг людини, метою яко! е оптимальне поеднання досягнення комфортностг життя та максимального збереження довкГлля. Очевидно, що в найближчг 10-20 рокгв лише така основа економГки дозволить сформувати конкурентнГ переваги краши, що забезпечать якгсне життя населення в екологГчно чистому довкГллГ.
Украша гармоншно iнтегруeться у свiтовий еко-HOMi4Hrn npocTip, займае стiйку позицiю в мiжнарод-ному подiлi працi, активно бере участь у формуванш та розвитку взаемовкносин з крашами бвропейського Сшвтовариства, входить до складу СОТ. Зазначене визначае об'ективш можливосп для уряду, ушверси-тетiв, науково-досл^них iнститутiв, науковцiв щодо розробки стратеги подальшого розвитку краши, а також обгрунтування можливостей ii реалiзацii, що випливатимуть з довгострокових цкей. Одним iз елементiв стратегiчного передбачення мае бути використання бiоекономiчного потенцiалу Украши. З цiею метою необхiдно активiзувати вiтчизняний науковий потенцiал щодо розробки та уточнення категорiально-понятiйного апарату «бюекономки», встановлення ii складових елементiв, iмплемента-ци переваг ii властивостей на нацюнальному рiвнi. Наразi бiоекономiка е в^дносно новою концепцiею розвитку, що вказуе на неоднозначшсть ii наукового роз'яснення та трактування. Iснуючi визначення рiз-няться за сво1м змктом, забезпечують рiзнi перспек-тиви та сприйняття цього зростаючого явища.
Питання становлення та розвитку бюекономки, розробки ii парадигмального концепту е сферою наукових штересш переважно зарубiжних досл^нишв. М. Бугге (Bugge, M., 2016), Т. Хансен (Hansen, T., 2016), А. Кликов (Klitkou, А.,
2016) досл^джують походження та змкт термша «бюекономка» в академiчнiй лiтературi [6]. М. Мацейчак та К. Хофрейтер (Maciejczak, M., Hofreiter, K., 2015,
2017) вивчають концепци бюекономки, в основi яких лежить стшка трансформацiя вiдновлюваних бюло-пчних ресурсiв шляхом впровадження у виробництво бютехнологш [7; 8]. Д. Вкд (Wield, D., 2013) в основу бюекономки закладае розвиток бiотехнологiй, що мають проникати в уа без виключення сфери госпо-дарськоi дшльност [9]. К. МакКормiк (McCormick, K., 2013), Н. Каутто (Kautto, N., 2013) роблять акцент на активному використанш бюлопчних ресурав у сферi матерiального виробництва [10]. Окрiм зазначених авторiв, е багато iнших, напрацювання яких пред-ставляють значний штерес у зародженнi вiтчизняних витокiв бюекономки. 1х iдеi використано при напи-саннi даноi статтi та здшснено вiдповiднi посилання.
Серед вiтчизняних досл^нишв цiнними вба-чаються результати дослкжень А. Прощаликiноi (Proschalikina, A., 2016), яка визначае передумови становлення та розвитку бюекономки [11]. Г. Стеблш (Stebliy, G., 2011) вивчае бiоекономiчну систему з точки зору в^дтворення навколишнього природного се-редовища та забезпечення екологiчноi рiвноваги мiж суспiльством i природою [12]. Т. Кваша, О. Паладчен-ко (Kvasha, T., Paladchenko, O., 2010) вивчають бютех-нологи як прюритетний напрям украiнськоi економь ки [13]. Значш напрацювання вже мають таю украш-ськi автори, як В. Байдала та В. Бутенко (Baidala, V.,
Butenko, V., 2013, 2015), як зробили спробу трактува-ти поняття бюекономки та розробляють методичнi пiдходи до оцшки потенцiалу бiоекономiки в Укра'М [14; 15]. Решта дослiджень мають дотичний характер i опосередковано пов'язаш iз сутнiстю бiоекономiки.
З огляду на те, що у вкчизнянш науковiй думцi бiоекономiка мае початковий етап становлення, не-вирiшеними залишаються питання 11 генезису, сучас-ного розумшня сутностi, властивостей, мети, цкей та завдань, що обумовило необх^шсть проведених дослiджень.
Мета статтi - визначення генезису поняття «бюекономка», и складових, сучасних iмперативiв та концептуальних засад, що базуються на надбаннях свково! економiчноi думки. Дослiдження проведено переважно iз використанням зарубiжних першодже-рел. У процесi дослiдження використано таи загаль-нонауковi та спещальш методи: абстрактно-логiчний, зокрема його прийоми шдукци та дедукци; аналог!! та зiставлення (для систематизаци та теоретичного уза-гальнення наукового бачення процесу генезису бюе-кономiки); iсторико-економiчний (для вивчення осо-бливостей еволюци поняття бюекономки). Таблич-ний i графiчний прийоми використано для наочного представлення отриманих результапв.
Сьогодення iнтерпретуе бюекономку як велику систему, що пов'язуе природш ресурси, технологи, ринки, людей та полiтику. Вона активно встановлюе економiчнi зв'язки, якi рашше не були предметом дослiдження, зокрема - мiж учасниками виробництва, що утворюють ланцюг додано! вартоси, коли в рамках нових симбютичних в^дносин одна з га-лузей використовуе побiчну продукцiю (або вiдходи) шшо! внаслiдок нових технологiчних змiн. У результат встановлюеться ци^чне замкнуте коло бюцир-кулярно! економiки. Стверджуеться, що бiоекономiка об'еднуе незiставнi процеси: бiзнес i стiйкiсть; еко-системи та промисловкть; iнновацiйнi та традицшш процеси, технолог!!; бiомасу та готову продукщю [16]. Усе це зумовлюе економiчний мейнстрим для задово-лення зростаючих очiкувань споживачiв.
Об'ективним вбачаемо твердження, що можли-востi бюекономки необмежен! З одного боку, вона е дуже давньою та традицшною (випiкання хлiба, пивоварiння, збереження продукив харчування, ви-робництво деревного вугкля, бiологiчнi процеси в с1льському господарствi за участi бактерiй), з шшого - iнновацiйною (новi бiоматерiали, бюфармацевтичш препарати, бiодобавки, синтетичнi продовольчi това-ри та корми, премiкси, консерванти, знезаражукш речовини, косметичнi iнгредiенти тощо). Бiологiчнi ресурси присутнi в уск куточках планети: в умовах спеки, холоду або посухи, а знання про стратег!! ви-живання рiзних органiзмiв у поеднаннi з винахкли-вiстю людини можуть бути використаш в господар-ськiй дiяльностi.
В перше термш «6ioeKOHOMiKa» пролунав у 1997 р. на ceMiHapi з геномки у доповiдi Хуана Енрке-за i Родриго Мapтiнeca. Вiдтодi вш набув попу-ляpноcтi в наукових колах. Бюекономка визначалася як вся eкономiчнa дiяльнicть, що заснована на результатах науково! та/або дослано! роботи i зосереджена на розумшш мeхaнiзмiв i пpоцeciв на генетичному (молекулярному) piвнi та може бути застосована у промисловост [17]. З того перюду концeпцiя бю-економки зайняла ключову позицiю, стала основою офщшних iнiцiaтив бС та шших розвинених кра!н cвiту, включаючи США. Цей термш набув широкого використання регюнальними агентствами розвитку, м!жнародними оргашзацшми, бiотeхнологiчними компaнiями. Вiн тicно пов'язувався з бютехнолопч-ною галуззю. Проте дониш визначення еволющону-вало зi змiщeнням aкцeнтiв. Розумiння концепц!! в!д-piзняeтьcя стосовно руш!йних сил, що враховуються: стшккть системи, конкуpeнтоcпpоможнicть, добро-бут, збереження довккля тощо (табл. 1).
Концeптуaлiзaцiя бiоeкономiки вapiюe вк парадигм, що фокусують бюекономку на використанш бiотeхнологiй в р!зних галузях [18-20], до тих, де ак-центуеться на викоpиcтaннi бюлопчних мaтepiaлiв [10]. Поширеним е бачення !! як нeобхiдноcтi розвитку шституцюнальних cтpaтeгiчних п!дход!в до виршен-ня проблем б^дносй, ст!йкост!, зм!ни клшату [21-25]. Р!зн! мiжнapоднi оpгaнiзaцiï пропонують власну штер-пpeтaцiю п!дгрунтя формування бюекономки: Ор-гaнiзaцiя eкономiчного сшвробкництва та розвитку (OECD) - бютехнологи'; бвропейська ком!с!я (European Commission) - бюресурси; бвропейська технолопч-на платформа для дослдження оpгaнiчних продук-тш харчування та с1льського господарства (European Technology Platform TP Organics) - бюекологш. В окре-мих твердженнях бiоeкономiкa pозумiетьcя не як одна з галузей eкономiки або наукова шновацш, а як еконо-м!чний процес, вид д!яльност!, тpaнcфоpмaцiя.
Рада з бюекономки уряду Шмеччини (The Bioeconomy Council of the German) штерпретуе бю-eкономiку як економку, основану на викоpиcтaннi у виро6ництв! 6!олог!чних pecуpciв для забезпечення процеав створення продукцй, ро6!т i послуг у вск секторах eкономiки в рамках стшко! eкономiчноï системи [26]. Таке визначення окреслюе роль бюлопчних ресурав не лише як замшника шшого ресурсу, але й створення нових продукив, робп, послуг, процеав. Воно мае завершену форму та прийняте Радою мШ-стр!в п!вн!чних кра!н (The Nordic Council of Ministers), осккьки поеднуе як традицшний, так й iнновaцiйних п!дходи до розумшня сутност бiоeкономiки, що до-зволяе використовувати природн! ресурси, здатш до вiдновлeння, знання та шновацшш технологй.
Пpовiднa оpгaнiзaцiя BBSRC (Науково-досл^на рада з бiотeхнологiй та бюлопчних наук), що займа-еться забезпеченням мщно! бiоeкономiки для май-бутнього Великобритани' та включае в себе Форум ль
Таблиця 1
Дефшщп поняття «6ioeKOHOMiKa»
PiK Автор, кража Визначення та характеристика поняття
1 2 3
2017 АрхГтектурш ршення глобальних бюекономГчних можливостей та можливостей чистих технологiй / Solution Architect for Global Bioeconomy & Cleantech Opportunities (Фiнляндiя) ЕкономГка, яка використовуе бюлопчш природы ресурси та пере-творюе Т'х в продукти харчування, енерпю та шшГ товари i характеризуемся використанням чистих технологiй, що зберГгають навколишне середовище та забезпечують ефективну переробку бiоматерiалiв
2016 А. Прощаликша (Укра'ша) Економiка, заснована на застосуванн бiотехнологiй, якi використову-ють поновлювану бiологiчну сировину; це високотехнолопчна части-на економiки, яка дае можливост пiдвищувати енергоефективнiсть, рiвень повторного використання вiдходiв, розвивати вщновлювану енергетику на основi бiомаси, здшснювати екологiзацiю промислово-го сектора, пщвищувати стiйкiсть сiльського господарства, виробляти новi продукти харчування, розвивати медичнi технолог!''
2014 Нацiональна стратегiя наукових дослщжень з бiоекономiки - 2030 / Nationalen Forschungsstrategie Bioökonomie 2030) (Ымеччина) Галузь економГки, що заснована на останшх досягненнях науки в рвних галузях щодо використання бюлопчних ресурав, таких як рос-лини, тварини та мiкроорганiзми, та лiквiдуе розрив мГж технологiею, екологiею та високоефективною економГкою
2013 В. Байдала (УкраТна) Нова пiдсистема народного господарства, яка поеднуе вщносини мГж людьми, що виникають в процеа виробництва, обмшу та розподту продукцГ'', що одержана в результат використання бюлопчних техно-логш, якГ базуються на принципах збереження ресурав, рециклшгу, незабруднення довкГлля, з метою покращення якостГ та тривалостi життя людини
2012 £вропейська комiсiя / European Commission ЕкономГка, що використовуе 6ГологГчнГ ресурси суш! та моря та вГдходи, у тому числГ харчовГ, як сировину для промисловостГ та виробництва енергп, а також охоплюе бГологГчнГ процеси в зеленш економГцГ
2012 Бтий дiм / The White House (США) Сфера дГяльносл, що базуеться на використаннГ дослщжень та шновацш в бюлопчних науках для здшснення економГчно' дГяльностГ та створення сусптьних благ
20132011 К. МакКормГк / McCormick (Швецiя) ЕкономГка, в основ! яко' головнГ матерГали для хЫчно''' промисловостГ та енергетики отримуються з вщновлюваних бГологГчних ресурсГв, джерелами яких служить рослинний i тваринний свГт
2011 £вропейський вiддiл вiдбору персоналу / EPSO СтГйке виробництво та трансформацГя бГомаси у продукти харчування, лГки, волокно, енергГю та рГзнГ промисловГ продукти
2010 £вропейська комiсiя / European Commission Виробнича дГяльнГсть, що заснована на бГологГчних процесах у при-родних екосистемах, яка витрачае мшГмальну ктькГсть енергп та не виробляе вщходГв, оскГльки вГдходи одного виробництва стають ресурсом для шшого, тобто використовуються вдруге
2010 Бiоекономiчна технологiчна платформа / BECOTEPS Ус сектори економГки, якГ отримують продукцГю з бГомаси
2009 Оргашзафя економiчного ствробГт-ництва та розвитку / OECD ТрансформацГя наукових досягнень (знань) в нов!, стГйкГ, еколопчно ефективнГ та конкурентоспроможнГ продукти
2007 Департамент навколишнього сере-довища, продовольства та сiльських справ / DEFRA ЕкономГчна дГяльнГсть, яка вГдображае латентну цшшсть бГологГчних процесГв та вГдновлювальних бюресурав для покращення здоров'я людей та стшкого зростання та розвитку
2007 Кьольнський документ / Cologne paper (Ымеччина) Включае в себе виробництво вщновлюваних бГологГчних ресурсГв та 'х перетворення в продовольчГ товари, корми, бГопродукти та бюенергетику
20062005 Генеральний директор европейсько''' комо з дослщжень та шновацш / DG Research and Innovation (R&I) УсГ виробничГ системи, пов'язан з бГофГзичними та бГохГмГчними процесами, що включають у себе вс галузГ знань i пов'язанГ з ними технолог!'', необхщш для створення корисних продуклв; бютехнологп
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
о
ш
Закшнення табл. 1
1 2 3
в стьському господарств1 та промисловост! так1 як бюпереробш заводи, бюенергетика, б1ох1м1я; е невщ'емною частиною економ1ки, основано! на бюлопчних ресурсах, що включае в себе нов1 методи використання ресурав суш1 та моря, а також використання вщход1в; стшка, еколого ефективна трансформацт вщновлюваних бюлопчних ресурс1в у продовольч! непродовольч1 та енергетичн товари
1997 Енр1ке Мартшес / Enriquez and Martinez (США) Уся економмна д1яльн1сть, яка на основ! дослщно! та/або науково! роботи сфокусована на розумшш мехашзм1в та процеав на генетич-ному/молекулярному ртнях та !х використанн в промисловост
Джерело: складено на 0CH0Bi [8; 11; 14; 26; 29].
дерiв у галузi промислових бютехнологш (IBLF), Раду лiдерiв агротехнологш (ATLC) i Раду керiвникiв синтетично! бюлог!! (SBLC), розробили таке визначен-ня бiоекономiки: «бiоекономiка - це вся економiчна дiяльнiсть, що заснована на продуктах i процесах на бюлопчнш основi та сприяе стiйкому i ресурсоефек-тивному виршенню проблем, з якими ми стикаемося в галузях виробництва продовольства, хiмiчних ре-човин, матерiалiв, енерг!!, охорони здоров'я та навко-лишнього середовища» [27]. Ця органiзацiя iнвестуе в прюритетш галузi науки - в!д дослiджень всього геному людини до розробки джерел бюпалива та отри-мання корисно! речовини з в!дход!в.
3 березня 2015 р. у Брюссел! пiдписано Угоду про участь Укра!ни у в!дом!й Програм! бвропейсько-го сп!втовариства «Горизонт 2020». У шй ч!льне м!сце выведено вир!шенню глобальних проблем i, зокрема, бюекономщ! Головне завдання полягае у зниженш залежност! в!д природних ресурав, сприянн! пере-ор!ентац!! та стшкому виробництву в!дновлюваних ресурс!в земл!, рибальства та аквакультури, !х подальше перетворення в продовольч! товари, корми, бю-продукти та б!оенерг!ю, а також збкьшення робочих м!сць [28]. За прогнозами, у найближч! десятир!ччя у св!т! посилиться конкуренц!я за обмежеш при-родн! ресурси. За попередшми оц!нками, до 2050 р. необх!дно на 70% зб!льшити свкове виробництво продовольства, щоб прогодувати 9 млрд людей. У с!льському господарств! викиди парникових газ!в зростуть у межах 10-20% до 2030 р. До 2050 р. очку-еться скорочення на 60% видобування нафти та газу. Бювщщи становлять 138 млн т/рк, дв! третини з яких надходять в навколишне середовище як см!ття. У розвинутих кра!нах викидаеться 30% виробленого продовольства, залишаючись взагал! не спожитим. Тому е гостра необх!дшсть переходу до оптимального використання в!дновлюваних б!олог!чних ресурс!в, створення ст!йких систем первинного виробництва та переробки, що зможуть забезпечити зростакш потреби в продукц!!, про що йдеться в стратег!! бвропи 2020 «Innovation Union & Resource Efficient Europe» [28].
Економ!чне зростання Фшлянди базуеться на спроможност! використовувати в!дновлюваш при-
роднi ресурси, зокрема завдяки найбкьшому у свт досвiду застосування переваг бiоекономiки в лковш промисловостi. На заключному фшському науковому семiнарi з питань використання целюлози, що вкбув-ся у травш 2017 р., зазначено, що: бюекономка - це економiка, яка використовуе бюлопчш природнi ре-сурси та перетворюе !х в продукти харчування, енер-гш та iншi товари i характеризуеться використанням чистих технологш, що зберкають навколишне середовище та забезпечують ефективну переробку бюма-терiалiв [29]. Завдяки бюекономщ ця кра!на стала менш залежною вiд викопного палива, створено пе-решкоди збiдненню екосистем i умови сприяння еко-номiчному зростанню. 1нновац!!, спiвробiтництво та комбшоваш технолог!! в будiвництвi, енергетицi, хь м!!, харчовiй промисловостi та охорош здоров'я зро-били Фiнляндiю тонером у бюекономщ!
Серед укра!нських досл^ниюв значний штер-ес викликають пращ В. Байдали, яка пропонуе таке визначення: «бюекономка - це така нова шдсистема народного господарства, яка поеднуе в^д-носини м!ж людьми, що виникають у процеа виробництва, обмшу i розподку продукц!!, що одержана в результат використання бюлопчних технологш, як базуються на принципах збереження ресурав, реци-клшгу, незабруднення довккля, з метою покращення якост та тривалостi життя людини» [14, с. 24]. Автор наводить також низку аргуменпв, що доводять негативш сторони або загрози розвитку бюеконо-мiки, зокрема: загострення конкуренц!! за сировину, зростання цш на продукти харчування, необхiднiсть значних витрат переходу на бiобазовi технолог!!, в^д-сутнiсть необхiдноi iнфраструктури та лопстики, що призведуть до подорожчання бюсировини.
А. Прощаликiна також представляе спкьноту вiтчизняних науковцiв, якi присвятили сво! досль дження проблемам становлення та розвитку бю-економiки в Украш! Авторка стверджуе, що «бюекономка - це економка, заснована на застосуванш бiотехнологiй, якi використовують поновлювану бюлопчну сировину; це високотехнолопчна частина економiки, яка дае можливосп пiдвищувати енерго-
ефективнгсть, рiвень повторного використання вгд-ходiв, розвивати вiдновлювану енергетику на осно-вi бiомаси, здiйснювати екологiзацiю промислового сектора, пгдвищувати стiйкiсть сiльського господар-ства, виробляти новi продукти харчування, розвивати медичнг технологи». Головними П складовими е: бiопаливо, бiонiка, бiотехнологГi, штучний фотосинтез, органгчне землеробство [11].
Результати проведеного дослгдження вказують на те, що концепцгя бiоекономiки розглядаеться в багатьох наукових аспектах. Поглиблений аналiз лг-тературних джерел уможливлюе серед сукупностi трактувань гдентифгкувати три основнi напрями ви-значення бiоекономiки [6]:
+ бiотехнологiчний пiдхiд - це концепцiя, що пгдкреслюе важливiсть наукових дослiджень у сферi бiотехнологiй, !х iмплементацГi та ко-мерцiалiзацГi в рiзних галузях; + бюресурсний пiдхiд - фокусуеться на дослг-дженнях, пов'язаних з використанням бго-логгчно! сировини, у т. ч. бгомаси, в таких галузях, як сгльське, морське, лгсове господар-ство та виробництво бюенерги, створення на 1х основг доданоi' вартостг;
+ бiоекологiчний пiдхiд - це своергдне бачен-ня бюекологи, що пгдкреслюе важливгсть екологгчних процесгв, якг оптимгзують використання бюенерги та поживних речовин, сприяють збереженню бюргзномангття та за-побггають деградацГ! грунтгв (рис. 1).
Слгд зазначити, що першг два бачення зосеред-женг на технологгях, що вгдгграють ключову роль у глобальних системах, проте в останньо-му варгантг пгдкреслюеться важливгсть потенцгалу реггональних екосистем. Авторське бачення зводить-ся до необхгдностг розгляду цих штерпретацш не як абсолютно вгдмгнних одна вгд одно!, а, радше, як клю-чових складових бгоекономгки з огляду на !х спгльнг загальнг цглг та завдання. II варто розглядати з точки зору комплексно! перспективно! системи, що адапту-еться до умов середовища проживання. Бгоекономгка створюе новий вимгр у рамках гснуючо! соцгально-економгчно! системи з урахуванням досягнень науко-вого прогресу, особливо бгологгчного та технгчного, а також продуктових г технологгчних гнновацгй.
Вищенаведенг визначення бгоекономгки мгстять значнг перспективи, якг в контекстг даного дослгдження узагальнено в моделг теоретичних концепцгй (рис. 2).
Б1ОЕКОНОМ1КА
и.
> Бютехнологп ' 4 Бюресурси
Бiоекологiя
Вирiшення технологiчних завдань використання живих
органiзмiв, |'х систем i продуктiв жип^яльност^ створення живих органiзмiв з необхiдними властивостями методом генно''' iнженерí''
Використання бюлопчноУ
сировини рослинного i тваринного походження
як суш^ так i води в галузях економки для створення додано''' вартосп, у т. ч. отримання корисних речовин з бюмаси
Урахування у господарськш дiяльностi екологiчних процеав для охорони довкiлля, збереження видового рiзноманiття, використання бiологiчних об'ек^в (мiкроорганiзмiв i ферментiв)
Застосування у галузях: харчова, медична, фармацевтична, целюлозно-паперова, стьське та лiсове господарство, паливно-енергетична, хiмiчна, машинобудування тощо
Головнамета - оптимальне використання вщновлюваних бiологiчних ресурав; створення на 'х основi стшких систем виробництва i переробки, що дозволять виробляти продовольчi та непродовольчi товари з меншими затратами вхщних ресурсiв; усунення негативного впливу на довктля; створення безвiдходного виробництва для покращення якостi та тривалостi життя людей
Рис. 1. Концептуальш пiдходи до визначення сутностi та мети бюекономюи Джерело: авторська розробка.
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
2 ш
Концептуальна модель бюекономши описуе систему, в якш поновлюванi ресурси, що е первинними ресурсами iз сушi та моря, а також вторинш ресурси, як е вiдходами, у процесi створення додаткових цшностей за допомогою за-стосування знань, iнновацiй i технологш трансфор-муються в процеси, продукти i послуги, очiкуванi вiд приватного i державного секторiв. Розвиток за-безпечуеться науковими зусиллями, якi е в^дпов^д-дю на суспiльнi та приватш потреби. Процеси, якi
в^дбуваються в цiй системi, регулюються полiтикою, законодавством, а також вимогами ринку. Орип-нальнiсть цього явища полягае в стшкосп та ефек-тивносп вiдновлюваних ресурсiв. Цi фактори також створюють проспр для розвитку теоретичних засад бюекономши. З огляду на проведений аналiз досяг-нень у зазначенш сферi можливим стае визначення детермшант (рушiйних сил) !"! виникнення i розвитку, що пояснюють головш властивостi бюеконо-мiчноi системи (рис. 3).
Потреба
Матерiальнi блага (товари, послуги)
Поновлюваы бiологiчнi ресурси (первинн ресурси iз сушi та моря)
Бiоекономiчна система
Знання, шновацп, технологи
Вториннi ресурси (вiдходи, бiомаса)
Трансформация Рис. 2. Концептуальна модель бiоекономiчноí системи
Джерело: авторська розробка.
Детермiнанти
Сутнiсна характеристика
Рис. 3. Детермшанти розвитку бiоекономiчноí системи
Джерело: авторська розробка.
Перша детермгнанта випливае з концепци стгй-костг, що означае досягнення балансу мгж господар-ською дгяльнгсть та природним середовищем. Як свгдчать дослгдження [30], стгйкгсть бюекономгчно! системи мае бути домгнантою в дослгдницьких про-грамах та ключовою цгллю бгоекономгки. Як ствер-джуе Я. Голембевськг (Got§biewski, /.): «бгоекономгка може сприяти бгльш стгйкому розвитку майбутнього завдяки досягнення позитивного екологгчного та со-цгального ефекту, забезпечуючи при цьому еконо-мгчне зростання за рахунок шновацшно! продукци та збереження традицгйних джерел сировинних при-родних ресурсгв, зокрема для виробництва продуктгв харчування» [31].
Наступну умову - ентропгю - варто розглядати в контекстг взаемозв'язку мгж ргзними секторами, що беруть участь в бгоекономгчному процесг. II сутнгсть полягае в тому, що в економгцг, як г в природг, не гс-нуе абсолютно гзольовано! системи, тому мгж системами вгдбуваеться постгйний процес обмгну ресурсами, енерггею, гнформацгею. Цей процес йде за рахунок того, що все в природг пгд впливом змгн прагне до балансу, але це можливо при постгйному процесг розпаду через невизначенгсть у функцгонуваннг системи [32].
1нший фактор, який стимулюе розвиток бгоеко-номгки з теоретично! точки зору, полягае у вико-ристаннг вгдновлюваних ресурсгв як основи ви-робничо! дгяльностг. У цьому зв'язку принциповим пгдходом е неортодоксальна економгчна теоргя дина-мгчно! ефективностг соцгально-економгчних систем. 1ншими словами - це альтернативна економгка, що не потрапила до мейнстриму, й включае гдеологгю антропоцентризму, зггдно з яким людина - це господар природи, що мае право змгнювати г використовувати навколишнгй свгт, рахуючись лише зг сво!ми гнтереса-ми. Такими були науковг думки свого часу А. Смгта, Д. Ргкардо, А. Маршалла й гнших, г цг думки склали основу полгтики ВТО, МВФ г Свгтового банку. Ниш антропоцентризму протиставляеться екоцентризм, одним гз вгдгалужень якого е бгоцентризм, що ви-ходить гз уявлень про явний пргоритет збереження екологгчно! сфери планети (включаючи Г! неживг еле-менти) над задоволенням поточних потреб людини. Це усвгдомлення людством тге! гстини, що розвиток наук, технгки та вдосконалення технологгй, спрямо-ваних на задоволення утилгтарних потреб, не е само-цгллю. Бгльше того, виявилося, що розвиток наук г технгки може загрожувати здоров'ю г життю людини через глобальнг екологгчнг катастрофи. Поряд з бго-економгкою до неортодоксальних наукових течгй, що грунтуються на дбайливому ставленнг до природи, належать: «зелена» економгка, екологгчна економгка, соцгальна екологгя, вгдновлювальна енергетика, орга-нгчне сгльське господарство [33].
Ефективнгсть у динамгчнгй системг означае здгй-снити вибгр мгж нингшнгм та майбутнгм ргвнем спо-
живанням продукци на душу населення, що зростати-ме з кожним роком, зберггаючи при цьому внутргшню та зовнгшню ргвновагу економгки в довгостроковгй перспективг. Динамгчна ефективнгсть - це стан еко-номгки, суть яко! полягае в дотриманнг пропорцгй-ностг мгж ргвнями зберггання ресурсгв та гнвестуван-ня в умовах зростаючого споживання. Припущення про динамгчну ефективнгсть, що вгдповгдае концепци стгйкостг бгоекономгчно! системи, включенг в нову та перспективну концепцгю кругово!, або циркулярно!, економгки [34]. У циркулярнгй економгцг матергальнг потоки бувають двох типгв: бгологгчнг поживнг ре-човини, призначенг для безпечного гснування в бго-сферг; та технгчнг речовини, якг призначенг для кру-гообггу високо! якостг, оскгльки не потрапляють в бгосферу [35]. Вона охоплюе бгльш, нгж виробництво та споживання товаргв г послуг, у тому числг перехгд вгд невгдновлюваних ресурсгв до вгдновлюваних, вгд використання вичерпних паливних ресурсгв до вгд-новлювальних джерел енерги, а також диференцгацгю джерел, стгйких у виробничих системах [36].
Отже, основними пгдходами до розумгння сут-ностг та властивостей бгоекономгки е такг:
1) системний пiдхiд, оргентований на постачан-нг бгомаси та пов'язаних з нею галузей, що спожива-ють та постачають продукцгю (послуги), виготовлену з не!, використовуючи традицгйну та гнновацгйну тех-нологг!;
2) пiдхiд, заснований на ланцюзi створення до-даног вартость який грунтуеться на використаннг бгосировини, що пгдлягае трансформацг! для вироб-ництва з нього продукту з подальшою його реалгза-цгею. Такий процес був вгднесений до бгоциркуляр-но! економгки та надглений першочерговою увагою, оскгльки дае можливгсть «спожити неспожите» (створити безвгдходне виробництво), опосередкова-не гнновацгйними технологгями;
3) ринковий пiдхiд базуеться на шституцшнш точцг зору, коли ринок, полгтика та наука впливають на розвиток бгоекономгчно! системи г на !! можливо-стг. Цей розвиток також проявляеться з точки зору зовнгшнгх факторгв, таких як стгйкгсть, зростання та добробут.
ВИСНОВКИ
Результати проведеного дослгдження дозволя-ють стверджувати, що бгоекономгка визначае межг соцгально-економгчно! активностг, для яко! бголо-ггчна система може бути ефективно використана без руйнування !! регенерацг! та, як наслгдок, досягнен-ня стгйкостг. Бгоекономгку слгд розумгти як систему, економгчним пгдгрунтям яко! е стгйка трансформацгя бгологгчних ресурсгв, що базуеться на гнновацгях у галузг бготехнологгй та спрямована на покращення якостг та тривалостг життя людей, а також збережен-ня еколого-економгчно! ргвноваги.
Концепцш бюекономки е iнновацiйним шдхо-дом до подолання негативних наслiдкiв функцюну-вання свiтовоi економiчноi системи, що пов'язанi, пе-редуам, 3i збкьшенням кiлькостi населення планети, пiдвищеним навантаження на навколишне природне середовище, зниження запаав невiдновлюваниx ре-сyрсiв, нестачею питно! води та погiршенням здоров'я. Успк впровадження бiоекономiки залежатиме вгд того, наскiльки сyспiльством yсвiдомлюватиметься 11 значення та як стимулюватиметься ii розвиток. Го-ловнi концепци бюекономки зводяться до стiйкого еколого-економiчного розвитку бiоекономiчноi системи, досягнення сощального благополуччя, конку-рентоспроможностi за рахунок Тмплементащ! шнова-цГйних знань у вах сферах д1яльносп та галузях. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кравчук Н. I. Концептуальнi аспекти бюеконом^и як основи зростання конкурентоспроможност нацюналь-ноТ економiчно''' системи // Формування та розвиток сучас-ноТ моделi бiоекономiчноТ системи на сiльських територiях : матерiали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Житомир, 18 травня 2017 р.). Житомир : ЖНАЕУ, 2017. С. 47-53.
2. Lund Declaration. Europe Must Focus on the Grand Challenges of Our Time; Swedish EU Presidency: Lund, Sweden, 2009. URL: http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/down-load_en/isi_contribution.pdf
3. National Bioeconomy Blueprint. 2012: The White House Washington DC. URL: http://www.bionebraska.org/ Userfiles/Docs/National-Bioeconomy-Blueprint.pdf
4. Innovating for Sustainable Growth: A Bioeconomy for Europe. 2012: European Commission, Brussels. URL: http:// ec.europa.eu/research/bioeconomy/pdf/conferences/partner-ing_regions_20121012/draft_opinion_of_the_cor_on_the_ bioeconomy_strategy_2012.pdf
5. Global Bioeconomy Summit. 2015. URL: http:// gbs2015.com/the-summit. 10.10.2015 ; http://gbs2015.com/ fileadmin/gbs2015/Downloads/Communique_final.pdf
6. Bugge, M. M., Hansen, T., Klitkou, A. What Is the Bioeconomy? A Review of the Literature. Sustainability. 2016. Vol. 8. P. 1-22. URL: http://www.mdpi.com/2071-1050/8/7/691/htm (DOI: 10.3390/su8070691)
7. Maciejczak, M. How to analyze bioeconomy? Stowarzyszenie Ekonomistów Rolnictwa i Agrobiznesu. Roczniki Naukowe. 2017. Tom XVII. Zeszyt 6. S. 165-171. URL: http://age-consearch.umn.edu/bitstream/233499/2/17-6-Maciejczak.pdf
8. Maciejczak, M., Hofreiter, K. How to define bioeconomy? Stowarzyszenie Ekonomistów Rolnictwa i Agrobiznesu. Roczniki Naukowe. 2015. Tom XV. Zeszyt 4. S. 243-248. URL: http:// maciejczak.pl/download/15-4-Maciejczak.pdf
9. Wield, D. Bioeconomy and the Global Economy: Industrial Policies and Bio-Innovation. Technology Analysis & Strategic Management. 2013. Vol. 16. Issue 10. P. 1209-1221. URL: http://dx.doi.org/10.1080/09537325.2013.843664
10. McCormick, K., Kautto, N. The Bioeconomy in Europe: An Overview. Sustainability. 2013. Vol. 5. P. 2589-2608. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/49af/047f80f1d369fb50 2a9154177e9b04b75192.pdf (D0I:10.3390/su5062589)
11. Прощаликша А. М. Передумови становлення та розвитку бюеконом^и. Ефективна економ'ка. 2016. № 12.
URL: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5314
12. Стеблш Г. Я. Еколого-економ1чш засади метро-пол1тарного простору. Фнансовий прост'р. 2011. № 2 (2). С. 90-93.
13. Кваша Т. К., Паладченко О. Ф. Розвиток бютехно-логш як прюритетного напряму розвитку укра!нсько! еко-ном1ки. Науково-технчна iнформацiя. 2010. № 3. URL: http:// www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=300
14. Байдала В. В. Бюеконом1ка в Укра'У: сучасний стан та перспективи. Зб'рник наукових праць Таврйського державного агротехнолог'чного ушверситету. Сер.: Еконо-м'чн!науки. 2013. № 1 (3). С. 22-28.
15. Байдала В., Бутенко В. Методичн пщходи до оцшки потенц1алу бюеконом1ки в УкраМ Б'внес 1нформ. 2015. № 4. С. 29-34.
16. Manninen, J., Nieminen-Sundell, R., Belloni K. People in the Bioeconomy 2044. VTT Technical Research Centre of Finland, Kuopio. 2014. URL: http://www.vtt.fi/inf/pdf/ visions/2014/V4.pdf
17. Enriques, J. Genomics and the World's Economy. Science. 1998. Vol. 281. No. 5379. P. 925-926. URL: https://d2u-fo47lrtsv5s.cloudfront.net/content/281/5379/925/tab-article-info (DOI: 10.1126/science.281.5379.925)
18. Takacs, I., Takacs-Gyorgy, K. Arguments for the optimisation of using biomass for energy production. Apstract: Applied Studies in Agribusiness and Commerce. 2013. Vol. 7. No. 2-3. P. 103-108. URL: http://ageconsearch.umn.edu/record/164813
19. Zilberman, D. et al. Technology and the future bioeconomy / Zilberman, D., Kim, E., Kirschner, S., Kaplan, S., Reeves R. Agricultural Economics. 2013. Vol. 44. P. 95-102. URL: https:// www.professorzilberman.com/wp-content/uploads/2015/01/ Technology-and-the-future-bioeconomy.pdf (DOI: 10.1111/ agec.12054)
20. The Bioeconomy to 2030. Designing a policy agenda. 2009: OECD, Paris. URL: https://www.oecd.org/futures/long-ter mtechnologicalsocietalchallenges/42837897.pdf
21. Nordic Bioeconomy. 2015: NORDEN. URL: http:// www.norden.org/en/theme/nordic-bioeconomy (accessed 15.10.2015).
22. Birch, K., Levidow, L., Papaioannou, T. Sustainable Capital? The Neoliberalization of Nature and Knowledge in the European "Knowledge-based Bio-economy". Sustainability. 2010. Vol. 2. No. 9. P. 2898-2918. DOI: 10.3390/su2092898
23. Birch, K., Tyfield, D. Theorizing the Bioeconomy: Biovalue, Biocapital, Bioeconomics or...What? Science, Technology, & Human Values. 2012. Vol. 38. No. 3. P. 299-327. URL: http:// journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/0162243912442398
24. Renssen van S. A bioeconomy to fight climate change. Nature Climate Change. 2014. Vol. 4. No. 11. P. 951-953. DOI: 10.1038/nclimate2419
25. Takacs, I., Nagy-Kovacs, E., Hollo, E., Marselek, S. Model for optimization of biomass utilization of energy production by energetic and economic requirements. Review of Applied Socio-Economic Research. 2012. Vol. 4. No. 2. P. 225-236. URL: ftp://ftp.repec.org/opt/ReDIF/RePEc/rse/wpaper/28_Takacs_ Reaser4_p225-235.pdf
26. Bioeconomy Innovation. 2010: German Bioeconomy Council, Berlin. URL: https://www.bmbf.de/pub/Biooekono-mie_in_Deutschland_Eng.pdf
27. Building the bioeconomy. BBSRC bioscience for the future. URL: http://www.bbsrc.ac.uk/research/briefings/bio-economy/
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 2 '2018
www.business-inform.net
28. Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation. URL: http://ec.europa.eu/programmes/ horizon2020/en/h2020-section/bioeconomy
29. Bioeconomy. Solution Architect for Global Bioecon-omy & Cleantech Opportunities. URL: http://clicinnovation.fi/ theme/bioeconomy
30. Pfau, S. F., Hagens, J. E., Dankbaar, B., Smits, A. J. M. Visions of Sustainability in Bioeconomy Research. Sustainability. 2014. Vol. 6. P. 1222-1249. URL: https://pdfs.semanticscholar. org/415a/3e066ad6d701 afcd0b2a0a6cb542e9f6a9a7.pdf (D0I:10.3390/su6031222)
31. Got^biewski, J., Czyzewski, A., Klepacki, B. Sustainable bio-economy - potential and development factors. Problems of agricultural development and food economy in the first decade of Poland's membership in the EU. Polish Economic Association, Warsaw, 2015.
32. BygrnKOBa W. B. EHTponia ak eKOHOMNHa KaTeropia. EfyeKmuBHa eKOHOM'm. 2012. № 7. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1287
33. Zsolnai, L. Framework of Alternative Economics. International Journal of Social Economics. 1993. Vol. 20. Issue 65. P. 65-75. DOI: 10.1108/03068299310025561.
34. Towards the Circular Economy: an economic and business rationale for an accelerated transition. 2013: Ellen Mac Arthur Foundation. URL: http://www.ellenmacarthurfounda-tion.org (accessed 05.10.2015).
35. Towards the Circular Economy: Accelerating the scale-up across global supply chains. 2014: World Economic Forum, Geneva. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ENV_ TowardsCircularEconomy_Report_2014.pdf
36. Towards a Circular Economy. A Zero-Waste Program for Europe. 2014 // European Commission, Brussels. URL: https:// www.oecd.org/env/outreach/EC-Circular-econonomy.pdf
REFERENCES
"Bioeconomy Innovation. 2010: German Bioeconomy Council, Berlin". https://www.bmbf.de/pub/Biooekonomie_in_ Deutschland_Eng.pdf
"Bioeconomy. Solution Architect for Global Bioeconomy & Cleantech Opportunities". http://clicinnovation.fi/theme/bio-economy
"Building the bioeconomy. BBSRC bioscience for the future". http://www.bbsrc.ac.uk/research/briefings/bioeconomy/
Baidala, V. V. "Bioekonomika v Ukraini: suchasnyi stan ta perspektyvy" [Bioeconomy in Ukraine: Current State and Prospects]. Zbirnyk naukovykh prats Tavriiskoho derzhavnoho ah-rotekhnolohichnoho universytetu (ekonomichni nauky), no. 1 (3) (2013): 22-28.
Baidala, V., and Butenko, V. "Metodychni pidkhody do ot-sinky potentsialu bioekonomiky v Ukraini" [Methodological approaches to assessing the potential of bioeconomy in Ukraine]. Biznes Inform, no. 4 (2015): 29-34.
Birch, K., and Tyfield, D. "Theorizing the Bioeconomy: Bio-value, Biocapital, Bioeconomics or ... What?" Science, Technology, & Human Values. 2012. http://journals.sagepub.com/doi/ pdf/10.1177/0162243912442398
Birch, K., Levidow, L., and Papaioannou, T. "Sustainable Capital? The Neoliberalization of Nature and Knowledge in the European"Knowledge-based Bio-economy". Sustainability. Vol. 2, no. 9 (2010): 2898-2918; doi: 10.3390/su2092898
Budnikova, Yu. V. "Entropiia yak ekonomichna katehoriia" [Entropy as an economic category]. Efektyvna ekonomika. 2012. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1287
Bugge, M. M., Hansen, T., and Klitkou, A. "What Is the Bioeconomy?". A Review of the Literature. Sustainability. 2016. http://www.mdpi.com/2071-1050/8/7/691/htm ; doi: 10.3390/ su8070691
Enriques, J. "Genomics and the World's Economy" Science. 1998. https://d2ufo47lrtsv5s.cloudfront.net/content/281/ 5379/925/tab-article-info ; doi: 10.1126/science.281.5379.925
"Global Bioeconomy Summit. 2015". http://gbs2015. com/the-summit.10.10.2015 ; http://gbs2015.com/fileadmin/ gbs2015/Downloads/Communique_final.pdf
Golebiewski, J., Czyzewski, A., and Klepacki, B. Sustainable bio-economy - potential and development factors. Problems of agricultural development and food economy in the first decade of Poland's membership in the EU. Warsaw: Polish Economic Association, 2015.
"Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation". http://ec.europa.eu/programmes/hori-zon2020/en/h2020-section/bioeconomy
"Innovating for Sustainable Growth: A Bioeconomy for Europe. 2012: European Commission, Brussels". http:// ec.europa.eu/research/bioeconomy/pdf/conferences/partner-ing_regions_20121012/draft_opinion_of_the_cor_on_the_ bioeconomy_strategy_2012.pdf
Kravchuk, N. I. "Kontseptualni aspekty bioekonomiky yak osnovy zrostannia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomichnoi systemy" [Conceptual aspects of bioeconomy as the basis for the growth of the competitiveness of the national economic system]. Formuvannia ta rozvytok suchasnoi modeli bioekonomichnoi systemy na silskykh terytoriiakh. Zhytomyr: ZhNAEU, 2017. 47-53.
Kvasha, T. K., and Paladchenko, 0. F. "Rozvytok biotekh-nolohii yak priorytetnoho napriamu rozvytku ukrainskoi ekono-miky" [Development of biotechnology as a priority direction of development of the Ukrainian economy]. Naukovo-tekh-nichna informatsiia. 2010. http://www.uintei.kiev.ua/viewpage. php?page_id=300
"Lund Declaration. Europe Must Focus on the Grand Challenges of Our Time; Swedish EU Presidency: Lund, Sweden, 2009". http://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/download_ en/isi_contribution.pdf
Maciejczak, M. "Now to analyze bioeconomy?" Stowarzyszenie Ekonomistow Rolnictwa i Agrobiznesu. Roc-zniki Naukowe. 2017. http://ageconsearch.umn.edu/bitstream/ 233499/2/17-6-Maciejczak.pdf
Maciejczak, M., and Hofreiter, K. "How to define bioeconomy?" Stowarzyszenie Ekonomistow Rolnictwa i Agrobiznesu. Roczniki Naukowe. 2015. http://maciejczak.pl/download/15-4-Maciejczak.pdf
Manninen, J., Nieminen-Sundell, R., and Belloni, K. "People in the Bioeconomy 2044". VTT Technical Research Centre of Finland, Kuopio. 2014. http://www.vtt.fi/inf/pdf/visions/2014/ V4.pdf
McCormick, K., and Kautto, N. "The Bioeconomy in Europe: An Overview". Sustainability. 2013. https://pdfs.semantic-scholar.org/49af/047f80f1d369fb502a9154177e9b04b75192. pdf ; doi:10.3390/su5062589
"National Bioeconomy Blueprint. 2012: The White House Washington DC". http://www.bionebraska.org/Userfiles/Docs/ National-Bioeconomy-Blueprint.pdf
"Nordic Bioeconomy. 2015: NORDEN". http://www.nor-den.org/en/theme/nordic-bioeconomy
Proshchalykina, A. M. "Peredumovy stanovlennia ta roz-vytku bioekonomiky" [Prerequisites for the establishment
EE
CL
o
LU
I—
<c m =r
o
<
o
u
and development of bioeconomics]. Efektyvna ekonomika. 2016. http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5314
Pfau, S. F. et al. "Visions of Sustainability in Bioeconomy Research". Sustainability. 2014. https://pdfs.semanticscholar. org/415a/3e066ad6d701afcd0b2a0a6cb542e9f6a9a7.pdf ; doi:10.3390/su6031222
Renssen van, S. "A bioeconomy to fight climate change". Nature Climate Change. Vol. 4, no. 11 (2014): 951-953; doi: 10.1038/nclimate2419
Steblii, H. Ya. "Ekoloho-ekonomichni zasady metropolitar-noho prostoru" [Ecological and economic foundations of metropolitan space]. Finansovyiprostir, no. 2 (2) (2011): 90-93.
"The Bioeconomy to 2030. Designing a policy agenda. 2009: OECD, Paris". https://www.oecd.org/futures/long-termtec hnologicalsocietalchallenges/42837897.pdf
"Towards a Circular Economy. A Zero-Waste Program for Europe. 2014" European Commission, Brussels. https://www. oecd.org/env/outreach/EC-Circular-econonomy.pdf
"Towards the Circular Economy: Accelerating the scale-up across global supply chains. 2014: World Economic Forum, Geneva". http://www3.weforum.org/docs/WEF_ENV_TowardsCir-cularEconomy_Report_2014.pdf
"Towards the Circular Economy: an economic and business rationale for an accelerated transition. 2013: Ellen Mac Arthur Foundation". http://www.ellenmacarthurfoundation.org
Takacs, I. et al. "Model for optimization of biomass utilization of energy production by energetic and economic requirements". Review of Applied Socio-Economic Research. 2012. ftp://ftp.repec.org/opt/ReDIF/RePEc/rse/wpaper/28_Takacs_ Reaser4_p225-235.pdf
Takacs, I., and Takacs-Gyorgy, K. "Arguments for the optimisation of using biomass for energy production". Apstract: Applied Studies in Agribusiness and Commerce. 2013. http:// ageconsearch.umn.edu/record/164813
Wield, D. "Bioeconomy and the Global Economy: Industrial Policies and Bio-Innovation" Technology Analysis & Strategic Management. 2013. http://dx.doi.org/10.1080/09537325.2013. 843664
Zilberman, D. et al. "Technology and the future bioeconomy" Agricultural Economics. 2013. https://www.professorzilber-man.com/wp-content/uploads/2015/01/Technology-and-the-future-bioeconomy.pdf ; doi: 10.1111/agec.12054
Zsolnai, L. "Framework of Alternative Economics". International Journal of Social Economics. Vol. 20, no. 65 (1993): 65-75; doi: 10.1108/03068299310025561
EE
Q_
o
LU
I—
<c m =r
o
<
S
U
18 BI3HECIHQOPM № 2 '2018
www.business-inform.net
