CC BY
17
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 347.965.42 doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.126194
1НСТИТУТ МЕД1АЦП В УКРА1Н1 (НАЦ1ОНАЛЬНО-1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)
Денисова Римма Олександрiвна,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mai: [email protected] ORCID 0000-0002-1650-3193
Досл1джено мед1ацт як один з альтернативних способ1в виршення правових конфл1кт1в в Украгш в нац1онально-1сторичному контекст1, а також проблеми гг впровадження та проведення.
Ключов1 слова: медiацiя; суспшьство; нащонально-юторичний контекст; конфлшт.
/йМ^цГ Л ' /\ и
Постановка проблеми. Пошук способ1в ефективного цившзованого попередження 1 врегулювання суперечок, що виникають у суспшьств1, набувае
сьогодш все бшьшо! актуальности 1х складнють 1 масштаб збшьшуються
1 ^ -Л \\ V I " ' ,
настшьки, що судова система об'ективно не здатна забезпечити !х належне
виршення. Довол1 поширеною е думка, що певною м1рою ця проблема може
виршуватись за рахунок реформування судово! системи, в тому числ1
прискорення 1 спрощення судового розгляду, а також становлення системи
третейських суд1в. Але, як свщчить свггова ютор1я 1 практика, при всш
значущост суду як шституту виршення спор1в, судовий розгляд може
виступати лише як останнш зас1б, коли сторонами вичерпано вс можливост
досягти консенсусного виршення проблеми.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Питання формування та розвитку альтернативних способ1в виршення спор1в, необхщност законодавчого закршлення всесвггньо визнано! процедури мед1ацп привертають все бшьше уваги науковщв та знаходять свш вираз в працях вггчизняних та заруб1жних дослщниюв, серед яких слщ видшити роботи А. Я. Анцупова, В. М. Баранова, О. О. Белкова, в. О. Борисово!, О. М. Боброво!, © Денисова Р. О., 2018 1
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
Н. Л. Бондаренко-Зелшсько!', С. В. Васильчака, Г. Брука, Г. Зера, А. О. Горово!,
B. А. Жмудь, В. В. Землянсько!, Р. Г. Коваля, Г. I. Срьоменко,
C. I. Калашниково!, Ю. А. Михальського, Н. Н. Леннуара, К. В. Михайлово!, Н. П. Осшово!', I. В. Паново!, Т. О. Подковенко, Ю. Д. Притики, О. М. Спектр, А. I. Шипилова, В. Ф. Яковлева та ш.
Мета статт - проанаизувати нацiонально-iсторичнi аспекти становлення шституту медiацi! в Укра!нi та сучасш проблеми його впровадження в нащональний контекст.
Виклад основного матерiалу. Посередництво як спошб врегулювання правових конфлшпв - не нове явище у правовш культурi кра!н свiту, багато його рис, як вiдомi сучасному праву, сформувалися ще на раншх етапах виникнення людсько! цивiлiзацi!. Примирш процедури пройшли тривалу еволюцiю й по^зному застосовувалися в рiзних юторичних умовах i рiзними
/ /ХУ Ц 1 чУч w;
народами, але завжди вiдiгравали значну стабiлiзуючу роль у суспiльствi через зняття приватних i громадських протирiч.
Звернемося з цього приводу до укра!нських нацiонально-iсторичних
I I I , \ \\
традицiй. До ХХ ст. iснували так званi «полюбовш казки» - рiзновид мирових
угод. 1х головними героями були купщ, селяни, ремюники - всi, хто досяг
повно! дiездатностi. Треба зауважити, що дгги i божевiльнi в полюбовних
казках брати участь не могли. Кршосш також не могли брати участь у них, хоча
сам змют полюбовно! казки нерщко безпосередньо стосувався !х дол^
Примiтно, що i жiнки теж довгий час не могли брати у них участь. Вважалося,
i//7/|7i7nrtl\\\v
що це справа вшьних чоловiкiв. Неодмшною умовою полюбовно! казки була взаемна згода всiх !! учасникiв. Полюбовш казки зазвичай не були усними. Вони викладалися на гарному паперi й обов'язково скрiплювалися пiдписами сторш. Часто такi казки розглядали судд^ Як правило, вони враховували !х змiст при винесеннi вирокiв. А в багатьох випадках суд виршував чи слiд схвалити цю казку. Вона фшсувалась у книгах ршень суду i являла собою зобов'язання, в силу якого одна сторона, за взаемною згодою, брала на себе виконання будь-яких умов (сплатити борг до визначеного термшу, © Denysova R. O., 2018 2
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
винагородити шшу за завдаш тш образи, не завдавати надалi образ i т. д.). Полюбовна казка оформлялася як зобов'язання односторонне, вщ iменi вiдповiдача. Однак вона могла мати силу тшьки за згодою позивача й iнодi мютила i його зустрiчнi зобов'язання, зазвичай - прощення вiдповiдача (вiдмова вщ позову).
Наведемо випадки з юторп Укра!ни щодо ставлення до примирно! процедури. Так, у Жiхаревской волост (Харкiвського повiту) попереднiй вирок суду застер^ае сторони, лякаючи !х, що справу буде передано мировому судд^ де протягають цший мiсяць, посадять до в'язнищ або накладуть великий штраф. В Основ'янськш волостi (Харювського повiту) суддi для спонукання сторш до миру, за поясненням самих суддiв, садять як позивача, так i вiдповiдача в арештантську. У Мозолевськш волостi (Кременчуцького повiту) власне вироки ухвалюються рiдко, бо сторони, побоюючись, щоб суддi не били !х за завзятiсть, бiльше миряться за вшма справами, навiть з крадiжки (а в
/ / Ч. 1 \ \ 1
Кам'янськiй волост селяни прямо заявляють, що вони миряться у справах про кращжку зi страху «взяти грiх на душу i перед начальством вщповюти»). На
1 2 \ А \\ //Л /
додаток до всього, нерiдко суддi виносили рiшення, в яких наказували
сторонам закiнчити справу миролюбно [1]. Як бачимо, в Укра!ш спошб
позасудового вирiшення спорiв iз залученням посередникiв мае юторичну
традицiю, яка спираеться в т.ч. на нащональний менталитет. Укра!нському
характеру притаманш такi риси: демократичнiсть, любов до вол^ емоцiйнiсть,
прагнення до справедливости культ родини та жшки, толерантнiсть до
•i/'ijD^n С U\\»
оточуючих. Бiльшiсть дослiдникiв схиляеться до того, що укра!нщ за своею суттю iнтроверти, тобто спрямованi на власний психiчний свiт, на проблеми насамперед власного сощуму. Саме тому в укра!нському суспiльствi родина, найближчi родичi мають велику цiннiсть. Важливо зауважити, що iнтровертнiсть виявляеться в миролюбносп, несхильностi до агресп та насильства, зосередженш на власнiй внутрiшнiй свободт Певна закритiсть для зовнiшнього свпу породжуе особистiсну стриманiсть, витримку i наполегливiсть. Практично всi дослiдники визначають таку характерну рису © Денисова Р. О., 2018 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
yKpaiH^B, aK mguBigyam3M, aKuft Bupa^aeTtca b HenpuHHarri TucKy Bnagu. BKa3aHi ncuxonorinm pucu yKpamctKoi MeHTantHocTi 6e3yMOBHO e Ba^nHBHMH HHHHHKaMH gna cnpuHHaTTa antTepHaraBHux cnoco6iB BupimeHHa cynepenoK. To®; ctorogm Megia^a aK TexHonoria antTepHarnBHoro BperynroBaHHa cnopiB Moraa 6 cTara igeanoM KoMnpoMicHoro BupimeHHa cnopiB aK npaBoBuft MexaHi3M MupHoro BperynwBaHHa KoH^mKTy, 3a aKoro nocepegHuK npaцroe He 3 npoTHne^HHMH no3H^aMH, a 3 iHTepecaMu CTopiH, aKi nparayTt go nopo3yMiHHa [2].
Po3raaHeMo HeraraBHi ^aKTopu, rn,o Mo®yTt rantMyBara BnpoBag^eHHa Megia^i b YKpaiHi. nepm 3a Bce cnig B3aTH go yBaru HacmgKu HacuntHu^Koi pagaHCtKoi ge^opMa^i Ha^oHantHoro cBtioraagy. Y CPCP nrogHHa 3 gHTHHCTBa BHxoByBanact y gyci KoneKTHBi3My, rn,o 3HanHoro nacTHHow HaceneHHa 6anunoca aK egHHo mo^hhbhh cnoci6 ^yH^ioHyBaHHa cycnmtcTBa. Ha pagaHCtKHH KoneKTHBi3M HaKnagaBca cintctKHH MeHTaniTeT, rn,o BKyni gaBano rpuMyny cyMim
I \ ill \y\ \
6e3iH^iaraBHocTi h BigcyTHocTi BnacHoi gyMKH. KoneKTHBi3M pagaHCtKoro po3HHBy 3'aBHBca BHacnigoK BigcyTHocTi npHBaraoi BnacHocTi h npuBarnux
iHTepeciB rpoMagaH i b pe3yntTari nopogHB 6e3igeHHe i nroMnern3oBaHe
\ 111' \\
cycnintcTBo.
3apa3, b nocTiHgycTpiantHoMy cBiTi, KoneKTHBi3M mBugme mKignuBHH, iнiцiaтнвa i BnacHa gyMKa ctorogHi Ha6araTo Kopucmmi Ta npogyKTHBHimi. ^wguHa, aKa c^opMyBanact y pagaHctKift gmcHocri, nacTo arpecuBHa, He Mae HaBunoK npuHMaTH pimeHHa, 6o cxuntHa go naTepHani3My, He BipuTt y cBoi chhh Ta 3gi6HocTi (b ToMy nucm rn,ogo nepeMoBHH 3 iHmuMH oco6aMu), He goBipae
¿/ii/ni/nriiW»
mupocri cTopoHHix oci6, aKi nparHyTt in gonoMorra, nigo3pwe aK nocepegHHKa, TaK i nporane^Hy cTopoHy y 3nux HaMipax npoTH ce6e. CaMe BKa3aHi peanii Mo®yTt cnyryBara nigrpyHTaM gna nacuBHoro onopy 3anpoBag®eHHW мegiaцii b yKpaiHctKoMy cycnmtcTBi, npunoMy aK 3 6oKy cTapmoro, TaK i nocTpagaHctKoro noKonrnt, ag®e цboмy Mo®e cnpuaTu arpecuBHufi 6e3KoMnpoMicHuft poguHHufi cBtioraag. To6to nomupeHHa npaKTuKu 3acTocyBaHHa мegiaцii b YKpaiHi ycKnagHweTtca HaaBHicTW b Hamifi KyntTypi npaBoBoi HacTaHoBu Ha BupimeHHa npo6neM 3 noзнцii cunu nu Bnagu Ta yHuKHeHHa oco6ucToi BignoBigantHocT 3a Te, © Denysova R. O., 2018 4
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
що вщбуваеться, тенденцп шукати винного ззовш. З шшого боку, медiацiя мае досить сприятливий грунт унаслщок тако! особливостi укра!нсько! самосвщомосп, як велика значимiсть взаемовiдносин мiж людьми [2].
Треба також звернути увагу на певш прогалини в сучасному вихованш новiтнього поколiння: зi школи не вчать тому, що кооперащя (не плутати з колективiзмом) приносить вигоду всiм, а також тому, що причина мае слщство. Тому, коли дгти виростають, то вони дшть у рамках свого вузького его!стичного цiлепокладання. Як наслщок, кожен раз ми дивуемося, що нас хтось не зрозумiв, недооцшив, не розкрив наш талант, не шшов нам назустрiч. А шчого дивного в цьому немае. Просто потрiбно вивчати самих себе i навколишнiй свiт. Розумiння породжуе адекватшсть, адекватнiсть - правильну дiю, правильна дiя - позитивний результат. Часто ми не намагаемося зрозумгти мотиви оточуючих, щоб через усвщомлення !х iнтересiв дiяти таким чином, щоб завдавати мтмально! шкоди сво!м штересам, а ще краще -примножувати !х.
Незайвим буде згадати про насадження суспiльству думки про суд як
Г |)/ А \\ /// /
едине мюце розгляду суперечок. Неготовнiсть широких верств населення
сприймати медiацiю як альтернативу державному судочинству викликана
насамперед вiдсутнiстю об'ективно! iнформацi! про можливост та переваги
медiацi!. Основою вшх iснуючих сумнiвiв щодо обгрунтованост та
правомiрностi функцiонування вiдновного правосуддя е загальш глобальнi
питання ставлення до права як феномену та сощального явища. Однак ламання
D^iTCiAW»
стереотипiв е вкрай важливим для сприйняття нетрадицiйних, нестандартних пiдходiв до вирiшення соцiальних конфлжлв [3].
Тож, з основних складношдв для тих, хто береться «привносити медiацiю» в життя укра!нцiв, можна видiлити наступнi: по-перше, недовiра до тдходу як такого. Укра!нцi все ще дуже не довiрливi один до одного. Тому можна припустити, що багато хто буде скептично ставитися до основного параметру медiацi! - нейтральносп посередника i конфщенцшносп процесу; по-друге, низька культура ведення переговорiв (знову-таки вщбуваеться з © Денисова Р. О., 2018 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
низького piBHa довiри), що зводиться до маншуляцш i обману як основних шструменив досягнення цшей. Цi iнстpументи зазвичай заважають у пpоцесi медiацii; по-трете, медiацiя може допомогти зберегти вiдносини i «зняти» болючi питання, але в умовах переважання коpоткостpоковоi вигоди над довгостроковими вщносинами i pепyтацiею в сучасному украшському сyспiльствi ii застосування матиме багато практичних обмежень.
Об'ективно багато украшщв елементарно не освiченi щодо такого явища, як медiацiя, в тому числi й досить «продвинул» в сучасному свiтi. Тож необхщна попyляpизацiя медiацii як тако!' не тiльки в наyковiй цариш або в рамках пiдготовчих i тpенiнгових центpiв, медiатоpи повиннi виходити на широкий загал з метою ознайомлення з поняттям та мехашзмами застосування медiацii. В Укpаiнi юнуе проблема недостатнього забезпечення кiлькостi професшних медiатоpiв, якi б могли надавати послуги кНенту на якiсномy
/ ¿Г Г^У 1 / \\ X II ^А \
piвнi. Склалася така ситyацiя, в якiй медiацiею займалися в основному психологи, сощологи, соцiальнi пpацiвники, якi проходили спещальш навчальнi курси з конфлiктологii. Для юрислв - це вiдносно нова площина дiяльностi. Пiдготовка пpофесiйного корпусу медiатоpiв мае стати обов'язком держави, адже розвиток приватно!' медiацii зможе знизити piвень завантаженостi судово!' системи.
На даному етапi впровадження медiацii в Укpаiнi вiдбyваеться створення спецiалiзованого законодавства у сфеpi медiацii. Починаючи з 2010 р. украшсью медiатоpи заручилися пiдтpимкою паpламентаpiв та зареестрували у Веpховнiй Радi Украши десять законопроекпв про медiацiю. Однак через нестабшьну полiтичнy ситyацiю, постiйнi змши ypядiв i паpламентськi вибори закон дос не прийнято. У листопащ 2016 р. Верховна Рада прийняла у першому читаннi проект Закону про медiацiю № 3665 [4]. У загальних рисах треба зауважити, що законодавство про медiацiю повинно мати насамперед шформацшну фyнкцiю, стати катаНзатором попиту на цi послуги. Саме у закон про медiацiю держава мае визначити мipy свое!' присутност в альтернативних способах виршенш конфлiктiв - так, щоб не заважати iнiцiативi громадян i не допускати © Denysova R. O., 2018 6
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
зловживань, зокрема при проведенш медiaщi [5].
На n^CTaBi здшсненого анашзу проблем впровадження медiацii вважаемо за доцiльне пiдтримaти зaпропоновaнi юристами-практиками таю заходи:
1) проведення прaвовоi освгти та виховання населення з метою тдвищення рiвня прaвовоi культури;
2) пiдвищення рiвня довiри до послуги шляхом доведення до вщома суспшьства iнформaцii про переваги медiaцii та ii yспiшнiсть порiвняно з шшими способами вирiшення спорiв;
3) активна шформацшна полiтикa, яка виявлятиметься в постшнш цiлеспрямовaнiй дiяльностi оргашв державно!' влади та осiб, як здiйснюють дiяльнiсть у сферi медiaцii;
4) розширення завдань мiжнaродних проеклв iз впровадження медiaцii в Укра1ш, залучення до вiдповiдних програм не лише державних оргашв, а й громадських оргашзацш медiaторiв, якi довели ефектившсть впровадження
/ / Ч. 1 \ \ 1
програм медiaцii на практищ, задля популяризацп медiaцii в Украшц
5) запровадження державного фшансування програм проведення медiaцii;
Ч ()/ А \\ /// /
6) поширення серед юристiв знань i практичних навичок про медiaцiю,
створення мережi центрiв пiдготовки медiaторiв, прийняття вщповщного законодавства, яке б закршило правовий статус професiйного медiaторa та процедуру формування корпусу медiaторiв, сприяння дiяльностi та налагодженню взаемодп iз громадськими оргaнiзaцiями, якi займаються подготовкою професiйних медiaторiв;
7) прийняття спещального закону про медiaцiю i зaкрiплення в ньому кола справ, у яких можливе призначення медiaцii, принципiв медiaцii, визначення вимог до медiaторiв та процедури !х обрання, зaкрiплення основних засад та форм проведення медiaцii, характеристика власне процедури медiaцii, надання гaрaнтiй для сторш та врегулювання iнших важливих питань [6].
Нами здiйснено спробу осмислити саме готовшсть сучасного украшського сyспiльствa сприйняти i використовувати медiaцiю у своему повсякденному життi або ж хоча б зробити до цього першi кроки. Щодо © Денисова Р. О., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
доцшьност впровадження в Укра1ш шституту медiацii, то коротко можна зауважити наступне: 1) переваги медiацii для держави: розвантаження судово1' системи; розвантаження виконавчо1' служби судових ршень; зниження piвня коpyпцii; 2) переваги медiацii для пеpесiчних громадян: економiя часу i грошей; можливють самим сторонам контролювати процес; можливють отримати piшення, яке задовольняе вшх.
Висновки. Медiацiя на шляху свого розвитку в Укра1ш зiштовхнyлася з низкою перешкод морально-етичного, психологiчного, економiчного та законодавчого характеру, виpiшення та врегулювання яких потребуе певних зусиль з боку як суспшьства, так i держави. Але, аналiзyючи психолопчний портрет украшського сyспiльства в юторичному контекстi, а також сyчаснi реалп, доречно дiйти висновку, що спошб медiативного розгляду суперечок мае тдстави оpганiчно вписатися в сучасне життя. Саме суб'ективний вплив
7 ¿s/v 1 / \ / \ // ^
шституту медiацii, з yсiм його piзноманiтним специфiчним iнстpyментаpiем, зможе допомогти звести нашвець вказанi вище рудименти радянсько1' бyтностi, можливо навiть дещо скоригувати нащональну ментальнiсть, ознайомити
1 |Г|' \\
yкpаiнцiв з всесвггньовщомими й розвинутими способами альтернативного розв'язання споpiв та взагал допомогти yсвiдомити ними свою значушдсть як у власному, так i сyспiльномy життi. Об'ективно сьогоднi вщбуваеться iнтенсивне формування нормативно1' бази (як на державному, так i локальному piвнях), що базуеться на десятиpiчнiй пpактицi проведення медiацii у багатьох конфлштах (спорах).
Список л1тератури:
1. Давыденко Д. Л. Интересные факты и цитаты о спорах и их внесудебном урегулировании. Третейский суд. Санкт-Петербург, 2005. № 1. С. 157-163; № 2. С. 125-130.
2. Подковенко Т. О. Мед1ащя як один з альтернативних способ1в розв'язання конфл1кпв. Держава i право. Юридичт i полтичт науки. 2009. Вип. 45. С. 31-38.
3. Геселев О. Змша пануючого праворозумшня як обов'язкова умова впровадження виновного правосуддя в Укрш'ш (фшософсько-правовий аспект). Право Украши. 2010. № 3. С. 106-114.
4. Про мед1ащю: проект Закону Украши № 3665 вщ 17.12.2015 p. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=57463 (дата звернення: 17.12.2017).
5 Кисельова Т. Правове регулювання вщносин 1з надання послуг мед1ацп у заруб1жних кранах. Право Украши. 2011. № 11-12. С. 225-236.
© Denysova R. O., 2018 8
Тeорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13)
ISSN 2225-6555
6. Ясиновський I. Г. Проблеми впровадження та проведення медiащi в Укрш'ш. Актуальш проблеми полтики. 2015. Вип. 55. С. 260-267.
References:
1. Davydenko, D.L. (2005). Interesnye fakty i citaty o sporah i ih vnesudebnom uregulirovanii. Tretejskij sud. Sankt-Peterburg, 1, 157-163; 2, 125-130 [in Russian],
2. Podkovenko, T.O. (2009). Mediatsiia yak odyn z alternatyvnykh sposobiv rozv'iazannia konfliktiv. Derzhava i pravo - State and Law, Yurydychni i politychni nauky, issue 45, 31-38 [in Ukrainian],
3. Heselev, O. (2010). Zmina panuiuchoho pravorozuminnia yak obov'iazkova umova vprovadzhennia vidnovnoho pravosuddia v Ukraini (filosofsko-pravovyi aspekt). Pravo Ukrainy -Law of Ukraine, 3, 106-114 [in Ukrainian],
4. Pro mediatsiiu: proekt Zakonu Ukrainy № 3665 vid 17.12.2015 r. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=57463.
5 Kyselova, T. (2011). Pravove rehuliuvannia vidnosyn iz nadannia posluh mediatsii u zarubizhnykh krainakh. Pravo Ukrainy, 11-12, 225-236 [in Ukrainian],
6. Yasynovskyi, I.H. (2015). Problemy vprovadzhennia ta provedennia mediatsii v Ukraini. Aktualni problemy polityky, issue 55, 260-267 [in Ukrainian],
Денисова Р. А. Институт медиации в Украине (национально-исторический аспект).
В статье исследуется медиация как один из альтернативных способов разрешения правовых конфликтов в Украине в национально-историческом контексте. Проанализированы проблемы внедрения и проведения медиации в Украине, предложены пути решения указанных проблем.
Ключевые слова: медиация; общество; национально-исторический контекст; конфликт.
—^ ii// ' ; -у^ \ \\ /# ш ч \ \\|| i ^ -д
Г NilIР Г //It / I
Denysova R. O. Mediation Institute of Ukraine (national historical aspect).
The article deals with mediation as one of the alternative methods of solving legal conflicts in Ukraine in the national-historical context, Problems of introduction and mediation in Ukraine are analyzed, The ways of solving these problems are suggested,
Keywords: mediation; society; national-historical context; conflict.
Надтшла до редколеги 23.02.2018 р.
© Денисова Р. О., 2018
9
