CC BY
33
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15
There are several main mechanisms of lobbying activity: using their own staff (in-house lobbyist) or with help of hired specialist who provides professional services (consultant lobbyist). Consultant lobbyist can act as the representative of lobby firm, or as private entrepreneur (self-employed consultants).
During their activity lobbyists use traditional (direct) methods (such as personal meetings, business lunches, informal consultations, providing reports and studies, correspondence, telephone conversations, participation in public hearings, expert councils, etc.) and indirect methods, which includes organization of mass campaigns and shaping public opinion by combining methods of lobbying, technologies ofpublic relations and advertising.
Key words: lobbyism, lobbying, institutionalization, Lobbyists Registration System, Sponsorship Scandal, groups of business interests, public interest groups, СЕТА.
УДК 327.8(510):061.1(045)
М.В. Трофименко
1НСТИТУТ КОНФУЦ1Я ЯК МЕХАН1ЗМ РЕАЛВАЦП ПУБЛIЧНОÏ ДИПЛОМАТП MTATCbKOÏ НАРОДНОÏ РЕСПУБЛ1КИ
Починаючи з 70-х роюв ХХ ст. eKonoMi4nuu розвиток е головним прюритетом КНР. Однак на початку ХХ ст. кeрiвництво КНР почало ставити бшьш амбщйт цт з перетворення Китаю на глобальну велику державу. Для цього були запущен серйозн мехатзми впровадження та рeалiзацlï публiчноï дипломами КНР задля формування образу Китаю як однiеï з найдавнших та найвеличнШих цивтзацт свту, eкономiчно, втськово, культурно найбшьш розвинених сучасних держав свту. Одним з таких потужних мeханiзмiв рeалiзацlï публiчно'ï дипломатг^ безумовно, е 1нститут Конфущя. У ро6ом1 розглядаються основн засади дiяльностi iнститутiв Конфущя як мехатзму рeалiзацi 'ï публiчно'ï дипломатlï КНР. Розглядаеться дiяльнiсть iнститутiв Конфущя в якосм1 мeрeжeвоï модeлi рeалiзацlï культурно'ï та публiчно'ï дипломатlï КНР. Розглядаеться структура взаемоди iнститутiв Конфущя. Робиться огляд дiяльностi iнститутiв Конфущя, та ïï аналiз на основi трьох аспeктiв мeрeжeвоï комуткаци: структура мeрeжi, взаемодiя всередиш мeрeжi та стратeгiя мeрeжi.
Ключовi слова: 1нститут Конфущя, публiчна дипломатiя, м'яка сила, культурна дипломатiя. мережа.
Китайська диплома™ в другш половиш XX ст. зазнала значних змш. З вщстало'1 краши Китай перетворився на ядерну державу з твторамшьярдним населенням, з потужною економшою, що бурхливо розвиваеться [1, с.18].
В умовах економiзащï мiжнародних вщносин, змщнення анал^ичного потенщалу МЗС КНР i його велика орiентацiя на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вщбуваються головним чином за рахунок залучення до роботи в МЗС вчених i експертсв у галузi економши, особливо мiжнародноï валютно-фiнансовоï сфери. Розширюються контакти мшютерства з величезною кшькютю дослщних шститупв, ствроб^ники яких, у першу чергу анал^ики свiтовоï економши, перюдично направляються «вахтовим методом» на роботу в зарубiжнi установи i представництва КНР при мiжнародних оргашзащях. Починаючи з 80-х роюв, практично весь персонал мшютерства мусив пройти через систему рiчних економiчних курав, щоб бшьш ефективно сприяти втизняному бiзнесу.
Що стосуеться дипломатично'' дiяльностi нинiшнього Китаю, то для цих цiлей створено величезний апарат, що знаходиться як в самому Кита!', так i в посольствах та консульствах краши в 170 державах, з якими КНР встановила дипломатичш вщносини. Сюди ж необхщно зарахувати й китайськi мюп при ООН i в рядi шших мiжнародних органiзацiй.
Починаючи з 70-х роюв ХХ ст., економiчний розвиток е головним прюритетом КНР. Однак на початку ХХ1 ст. керiвництво КНР почало ставити бiльш амбщшш цiлi з перетворення Китаю на глобальну велику державу. Для цього були запущен серйозш механiзми впровадження та реалiзацiï публiчноï дипломати КНР задля формування образу Китаю як одше'' з найдавшших та найвеличшших цивiлiзацiй свiту, економiчно, вiйськово, культурно найбшьш розвинених сучасних держав св^у. Одним з таких потужних механiзмiв реалiзацiï публiчноï дипломатп безумовно е 1нститут Конфуцiя.
В листопадi 2014 року програмi 1нституту Конфуцiя в Кита'' виповнилося десять рокiв. З моменту свого створення в 2004 рощ, програма, фшансована Китайським урядом задля сприяння поширенню китайсько'' мови та культури в свт, стала дуже популярною. Зпдно з даними офщшного сайту 1нституту Конфуцiя, на даний час юнуе мережа з 1104 фшй (147 у кра'нах Азп, 308 - Свропи, 535 - Америки, 49 - Африки, 65 -Океани) [3]. Глобальна мережа 1нститупв Конфущя - мережа мiжнародних культурно-освiтнiх центрiв, яю створюються Державною канцелярiею з розповсюдження китайсько'' мови за кордоном Мшютерства освiти КНР. Окрiм iнститутiв вщкривають також «класи» Конфуцiя. Координуе роботу та забезпечуе фшансування з китайського боку Штаб-квартира шституту Конфуцiя. 1м'я видатного мислителя, фiлософа, вчителя давнини Конфущя присвоене мереж iнститутiв за аналопею до нiмецького 1нституту Гете, юпанського 1нституту Сервантеса, ^алшсько'' Спшки Данте Алiг'ерi тощо. Серед подiбних культурних органiзацiй тiльки Альянс Франсез (Alliance Française) та представництва Британсько'' ради (British Council) мають бшьш шж 1000 класiв та шститу^в, що знаходяться в бiльш шж 100 краïнах. Але франкомовна оргашзащя була заснована бiльше 120 роюв тому, а Британська рада - 80 роюв тому. Очевидно, Китай розпочав амбщшну та дуже активну пол^ику з поширення своïх культурних центрiв по всьому свiту [4, с.7].
За таким вражаючим зростанням та пол^икою iнституцiйних стимулiв i ресурав, що проводиться Державною канцелярiею з розповсюдження китайськоï мови за кордоном (Ханьбань), стоять певш рушшш сили, що зумовило зростаючий штерес до Китаю, до викладання китайсь^' мови, а також до пов'язаноï з цим моделi органiзацiï загалом.
Однак, 1нститут Конфуцiя часто зазнае критики. Наприклад, деяю стверджують, що шститути вiдображають та реалiзують порядок денний китайського уряду. Iншi вважають навчальш та педагогiчнi матерiали, що використовуються шститутами, невiдповiдними. Критика всерединi краши полягае у обвинуваченш уряду у видшенш освiтнiх ресурсiв зарубiжним установам, у той час як 'х можна було б розподшити на бщш шкiльнi округи Китаю, та у сумшвах щодо використання iменi Конфуцiя в якостi офiцiйноï назви, оскшьки освiтня програма iнституту не мае жодного вщношення до вчення Конфущя.
Не зважаючи на щ коментар^ явищу 1нституту Конфуцiя все ж не вистачае повнощнного концептуального, академiчного аналiзу. Статтi на цю тему, яю з'явилися в наукових журналах, забезпечують загальний огляд оргашзацп та ïï дiяльностi в контексп «м'яко'' сили» Китаю. Дiйсно, 1нститут Конфуцiя - це приклад того, як оргашзащя, що реалiзуе культурну та публiчну дипломатiю, вирiшуе наявш проблеми та вiдповiдае на сучасш виклики.
Одними з найбшьш грунтовних публiкацiй, якi розглядають дiяльнiсть 1нституту Конфуцiя е роботи Р. Захарни, Дженшфер Хабберт та Фолка XapTira [5, 6, 8].
Так, Р. Захарна розглядае 1нститут Конфущя як «мережевий проект, що займаеться культурною дипломатсею» та пiдкреслюе зростаючу важливiсть процесiв взаемодп. Вона вивчае структуру, взаемодп та стратегiю всередиш мережi Iнститутiв Конфуцiя. Використовуючи антрополопчний пiдхiд, Дженнiфер Хабберт фокусуе свое дослщження на подорожi Китаем, що була оргашзована 1нститутом Конфуцiя для американських учшв середньо'1 школи. Через детальний опис вона дослщжуе навмисне використання м'яко'1 сили за допомогою двох механiзмiв: «врахування сучасностi» та «результатившсть слiдування традицiям». Цi роботи тдкреслюють актуальнiсть та необхiднiсть подальшого дослiдження феноменального зростання ролi 1нститу^в Конфуцiя.
Зовнi полiтика iнститутiв Конфущя, створених урядом КНР, здаеться схожою на культурну дипломатсю iнших краш. Китай, здаеться, просувае китайську мову та культуру в прагненш збшьшити свою м'яку силу на мiжнароднiй аренi. У той час як багато краш подшяють мету поширення !х мови та культури, 1нститут Конфуцiя (1К) може похвалитися вражаючими темпами зростання. Пiсля проведення пшотно1 програми в Ташкентi та Узбекистан в червнi 2004 року перший 1нститут Конфуцiя вiдкрився в Сеулi вже в листопадi 2004 року. Наприкшщ 2005 року було вщкрито бiльше 32 1К в 23 крашах. У 2006 роцi новий 1нститут Конфуцiя створювався у середньому маже кожш чотири днi. На початку 2007 року, в усьому свт було 128 1К [8, с.9].
Два роки потому, в 2009 рощ кшьюсть 1К подвошася до 256 iнститутiв у 81 кршш. Наприкiнцi 2013 року в 115 крашах та регюнах св^у розмiщувалося 440 1К.
Таке рiзке збiльшення кiлькостi Iнститутiв Конфуцiя привернуло увагу як учених, якi займаються питаннями публiчноi дипломатп, так i полiтикiв.
Незважаючи на те, що 1нститутам Конфуцiя усього дванадцять роюв, ix показники можуть перевершити або вже перевершили показники «старших» та вщомших шститу^в та подiбниx оргашзащй, що мають значнiшi ресурси. З погляду культурно!.' привабливостi деякi з них були здивоваш тим, як Китай випередив Япошю, незважаючи на популяршсть японського анiме, караоке та сушь
У культурному плаш, Китай значно вiдрiзняеться вiд неазiйськиx краш, в яких здiйснюють свою дiяльнiсть 1К. Лiберальнi демократа (США та краши Свропи) мають найвищу концентращю iнститутiв. Крiм того, китайська мова не е легкою для вивчення i не е такою поширеною як, наприклад, юпанська.
1дея назвати шститут на честь китайського фшософа Конфуцiя (551-479 рр. до н.е.) спочатку з'явилася через бажання продемонструвати довговiчнiсть китайсько'' культури, а, таким чином, i довговiчнiсть дiяльностi 1К. Китайський фiлософ та iнститути, що назваш на його честь, подшяють прагнення акцентувати важливють культивування та тдтримки вiдносин мiж людьми.
Структура взаемодп та реляцiйна динамiка е ключовими особливостями шститупв Конфуцiя. На вщмшу вiд бiльшостi культурних шститупв, якi е автономними, незалежними оргашзащями в приймаючiй кршш, 1К ствпрацюе у сво'й дiяльностi з Китайським ушверситетом. Обидвi цi оргашзацп прив'язаш до одше1 штаб-квартири 1К у Пеюш. Це фактично дозволяе створити багатовимiрну, багатошарову структуру глобальной мережь Структура взаемодп - це тшьки частина загально1 картини. Не менш важливою е реляцiйна динамiка. Ус iнiцiативи 1К включають в себе багато видiв дiяльностi як онлайн, так й оффлайн, що пов'язаш не тшьки з культурною тематикою, а й мютять у собi потенщал для внутршньо1 та зовшшньо1 спiвпрацi [8, с.10].
Аналiз публiчноi дипломатп i дiяльностi неурядових оргашзацп США показав вiдмiнностi в ix пiдxодаx до комушкацп. Пiсля Терористичного акту 11 вересня 2001
337
року публiчна дипломам США, здавалося, намагалася використовувати м'яку силу за допомогою масових комушкацш. Це був iнформацiйний пiдхiд, що допомагав розробляти та доносити певш повiдомлення конкретнiй цiльовiй аудиторп.
На вщмшу вiд статичного, ресурсоемного тдходу розумного використання м'яко'1' сили, неурядовi оргашзацп створювали м'яку силу через мережеву комушкащю. Мережева комунiкацiя дозволяе активно залучати аудитора до взаемодп та реляцiйноi динамiки, що дозволяе розширити мережу. Мережева комунiкацiя заснована на трьох взаемопов'язаних аспектах: структура мереж^ що полегшуе реляцiйнi зв'язки i обмiн iнформацiею; взаемодiя всередиш мережi, що створена через налагодження зовшшшх та внутрiшнiх вiдносин та впровадження рiзноманiтностi; стратегiя мережi, яка дозволяе учасникам брати участь у створенш нацiональноi щй та спшьно' iдентичностi [8, с. 1112].
Реляцшна динамiка необхiдна для того, щоб перетворити цiльову аудиторiю на защкавлену сторону за допомогою внутршньо'1' та зовшшньо' реляцiйноi дiяльностi. Защкавлеш сторони беруть участь у спшьному вирiшеннi проблем та генерацп знань, допомагають пiдтримувати та розширювати структуру взаемодп. Часто дiяльнiсть «мереж1» структурована, але не динамiчна, тому не здатна тдтримувати iнiцiативу. Свiдченням устшного використання мережево'1 комушкацп е те, що ус iнiцiативи згуртованi та скоординоваш, що зумовлюе органiчне зростання, цшсшсть та створення знань.
Традицiйнi тдходи до культурно'1 дипломатп були викладеш Джозефом Найемом. Вiн описуе використання культури у якосп iнструмента м'яко'1 сили. З щй' точки зору, культура, як i повiдомлення, е статичним атрибутом, що виробляеться i поширюеться окремою крашою. З позицп комушкацп, культура розглядаеться як продукт. Цей продукт можна просувати через зусилля рiзних культурних i мовних шститутсв. Як i будь-яким продуктом, культурою можна обмшюватися пiд час культурних обмшв, культурних заходiв, тематичних культурних «роюв» та двостороннiх дiалогiв. Краши можуть бути надзвичайно винахiдливi в тому, як використовувати культуру у якосп ресурсу м'яко'1 сили, особливо в тому, як залучати аудитор^ до участ у заходах та виставках. Вони також можуть створити складш реляцшш мережi для просування i передачi культури та ii продуктiв. Використання культури у якосп ресурсу м'яко'1' сили вимагае постшних зусиль i витрат ресурйв спонсорiв для того, щоб просувати шщативи.
У деяких дослiдженнях в сферi культурно! дипломатп висловлюеться думка про те, що культура трансформуеться з продукту у процес. Однак цей мехашзм е дос не зовам зрозумшим. На даний час, враховуючи сьогодшшш технологи, вiдносно легко створити культурну мережу. Тим не менш, оскшьки мережа взаемодп мiж людьми - це живий оргашзм, дуже важливо вивчити таку мережу зсередини - ii дiяльнiсть, структуру взаемодп та динамшу. Дiяльнiсть 1К Китаю дае уявлення про те, як вдало поеднати структуру взаемодп з реляцшною динамшою.
Штаб-квартира 1нституту Конфуцiя знаходиться у Пекiнi та тдтримуеться Державною канцелярiею з поширення китайсь^ мови за кордоном (або Ханьбань). За даними сайту 1К, його дiяльнiсть «направлена на сприяння розвитку дружшх вiдносин з шшими кранами та пiдвищення розумiння китайсь^ мови i культури в свт» [3]. 1К також пiдтримуе китайських вчителiв, якi працюють за кордоном та допомагае оргашзовувати фестивалi китайсь^ мови та культури у рiзних кранах.
У 2006 роцi штаб-квартира почала проводити щорiчнi конференцп для вже юнуючих та майбутнiх шститу^в. У 2009 було створено 1нститут Конфуцiя Онлайн, який надае детальну шформащю про дiяльнiсть 1К. О^м подкастiв та ресурсiв з
вивчення китайсько1 мови, на сайт (www.chinese.cn) згодом з'явився онлайн форум для спiлкування [3].
Для бшьш детального вивчення стратеги 1К необxiдно розглянути ii в рамках трьох взаемопов'язаних аспектiв: структура мереж1, взаемодiя всерединi мережi i стратегiя мережь
Структура мереж1
Особливютю 1К е те, що вони складаються з декшькох взаемопов'язаних рiвнiв. Перший офiцiйний 1нститут Конфуцiя, який вщкрився у Сеулi в 2004 рощ, свщчив про встановлення вщносин на нацiональному рiвнi мiж Китаем та Швденною Кореею. Iншi 1нститути Конфуцiя пiдтримували партнерськi вiдносини з китайськими шститутами, що вiдрiзняе релящйну модель 1К вiд iншиx культурних шститутв. На початку 1К були створеш на базi провiдниx приймаючих установ. Так, наприклад, Лондонська школа економши була одше1 з перших установ у Великш Британи, у якш з'явився 1нститут Конфуцiя. Його партнером був не менш вщомий Ушверситет Цiнxуа в Пекiнi. Бшьшють 1К у Сполучених Штатах розташоваш на видiленiй урядом земельнiй дшянщ або на територи державних ушверситетв. Такi взаемовiдносини мiж державними та китайськими ушверситетами символiчно поширюють вщносини мiж певною державою та Китаем.
Партнерство приймаючих шститупв з китайськими унiверситетами забезпечуе необхщну платформу для прямого мiжособистiсного спiлкування та потенцiал для створення стiйкиx довготривалих стосункiв. Таке партнерство супроводжуеться офщшними вiзитами пiд час тдписання договорiв або вiдкриття шституту, за якими слiдують домовленостi про обмши студентами та викладачами, а також про наукове ствроб^ництво. Таке партнерство демонструе високий рiвень координаци та вiдданостi у порiвняннi з дiяльнiстю незалежних культурних iнститутiв, яю пов'язанi тiльки зi штаб-квартирою у свош кршш.
Концентруючи всi шститути Конфуцiя та ix китайських партнерiв у штаб-квартирi Ханьбань в Пеюш, вiн фактично стае скупченням шформаци або центром глобальной мереж1 1К. Тобто можна сказати, що 1К е централiзованою мережею. Але Ханьбань не тшьки е центром ща мережi, але i ii «творцем». Науковцi стверджують, що такi центри е дуже важливими для створення стабiльноi та постiйно зростаючоi мережь Централiзацiя може зменшити невизначенiсть всередиш мережi та допомогти в управлшш конфлiктами [8, с.16].
Мережа 1К е не тiльки централiзованою, але й щшьною. В рамках аналiзу мережi, щiльнiстю називаеться вiдношення мiж кiлькiстю суб'ектiв, пов'язаних один з одним. Чим бшьше пов'язанi мiж собою учасники мереж1, тим бшьш щшьною вона е. Ми можемо простежити щшьшсть мережi на кшькох рiвняx. Перший рiвень (центр 1К) - це Ханьбань, який виступае центральним вузлом всiеi дiяльностi 1К. Другий рiвень (приймаюча установа-китайський партнер) - це об'еднаш зусилля приймаючих ушверсше1в та партнерських унiверситетiв Китаю, яю також «прив'язанi» до Ханьбаню. Таке переплетшня перетворюе цю мережу на складний, багатовекторний мехашзм. Третш рiвень (1К-1К) - це взаемозв'язок мiж приймаючими установами 1К в одному регюш. Четвертий рiвень (китайський партнер - 1К + 1К + 1К) - це взаемозв'язок мiж провiдним китайським унiверситетом та кшькома iноземними приймаючими установами. П'ятий рiвень (1К + китайський партнер + 1К + 1К i т.д.) - це взаемозв'язок мiж приймаючою органiзацiею китайського партнера та шшими приймаючими органiзацiями [8, с.17].
М'яка сила 1К мiститься не у перелiчуваннi iнститутiв, а у взаемозв'язку шститу^в. Ще один рiвень, який варто згадати, складаеться з «клаав» Конфуцiя, що часто пов'язаш
з мiсцевим або регюнальним 1К. Однак, «зв'язування» шститутсв е тiльки першим кроком у створенш мережевох комушкацп.
Другий важливий крок у створенш мережевоi комушкацп фокусуеться на реляцшнш динамiцi. Спонсор повинен гарантувати взаемодш мiж членами мереж^ щоб запалити реляцiйну динамшу, в якiй учасники мереж беруть на себе вщповщальшсть за пщтримку i зростання мережi.
Взаемод1я всередиш мережи процес налагодження в1дносин
Взаемодiя всерединi мережi - це другий аспект, який генеруеться через мережеву комушкащю. Взаемодiя всередиш мережi складаеться з трьох взаемопов'язаних реляцiйних процейв: становлення вiдносин всерединi; створення коалщп зовнi; впровадження рiзноманiтностi. Дiяльнiсть 1К Китаю е активною у рамках трьох реляцшних процесiв.
Встановлення взаемозв'язку всередиш мереж впливае на ii загальну продуктившсть, узгодженiсть та стшкють. G два види внутрiшнього налагодження вщносин: встановлення зв'язку та "пмбшдшг. Встановлення зв'язку е необхiдним для пщтримки членства у мережi та ii життездатносп в цiлому, оскшьки iнодi легше залучити учасникiв, шж втримати 1'х разом у мереж. Багато науковцiв стверджують, що взаемш iнтереси - це основна умова для побудови вщносин. Однак, у дослщженнях азшських учених стверджуеться, що реляцшна динамша починаеться з розробки тактик, направлених на встановлення зв'язку, а вже потим переходить до знаходження спшьних штерейв [8, с.18].
Другий тип внутрiшнього реляцiйного процесу фокусуеться на перетворенш групи ойб на команду. У той час як група спираеться на поеднання результат дiяльностi кожного ii члена окремо, едина команда спираеться на налагоджений обмш мiж членами та^ команди. Коли члени мережi працюють разом, як команда, вони створюють такий тип енергп, або синерги, який зростае у геометричнш прогресп. Проблемно-орiентованi заходи допомагають створити вщчуття того, що щось було досягнуто. Сощально-орiентованi заходи допомагають створити вщчуття спшьносп. Позитивнi мiжособистiснi переживання також можуть збшьшити iндивiдуальний особистий внесок у колективш зусилля.
Встановлення взаемозв'язку всередиш мережi е характерною особливютю дiяльностi 1К i вiдображаеться у стратепчному поеднаннi викладання (або згуртування завдань) з культурною дiяльнiстю (або сощальна згуртованiсть), якi е обов'язковими для вйх iнститутiв. Викладацька дiяльнiсть iнституту забезпечуе початковий процес встановлення зв'язку через згуртування завдань: студенти стикаються з однаковими складнощами, вивчаючи непросту мову. Культурш заходи дозволяють взаемодiяти один з одним, незалежно вщ рiвня знання мови, i надають вщчуття приналежносп серед студенев. Не варто недооцiнювати важливiсть емоцш, особливо у встановленнi зв'язку
[8, с19].
У той час як взаемозв'язок всерединi мереж1 сприяе перетворенню окремих члешв мереж1 на команду, взаемозв'язок за межами мережi допомагае розширити не тiльки саму мережу, а i ii ресурси, вплив та лептимшсть. Процес зовнiшнього налагодження вщносин може вщбуватися через «мережевий мiст», який служить каналом для передачi iнформацii та ресурсiв та може сприяти налагодженню вщносин за межами мережа Встановлення взаемозв'язку за межами мереж1 також може вщбуватися за допомогою спещально розроблених заходiв, яю покликанi полегшити взаемодiю.
Ханьбань активно заохочуе i полегшуе встановлення взаемозв'язку за межами мережь Кожен шститут може встановити зв'язок з мюцевим спiвтовариством через фiнансованi культурш заходи. У глобальному плаш Ханьбань допомагае 1К встановити онлайн зв'язок через онлайн портал 1К, який виступае не тшьки як масив шформацп про
340
установу. Ханьбань також полегшуе налагодження оффлайн зв'язку в рамках щорiчноï конференци в Пеюш. Конференцiя дае делегатам можливiсть зустр^и однодумцiв, обмiнятися iдеями та досвщом. Конференцiя дозволяе налагодити спiлкування вiч-на-вiч, що вiдiграе важливу роль у змщненш та пiдтримцi онлайн-спшкування. Спiлкування оффлайн допомагае персоналiзувати та перетворити аношмне онлайн спiлкування на значущ^ мiжособистiснi вiдносини [8, с.20].
Третiм процесом взаемодп та джерелом синерги, котра виникае в результат гармонiчних внутрiшнiх та зовнiшнiх вщносини, е впровадження i використання рiзноманiтностi. Рiзноманiтнiсть служить однiею з ознак динамiчноï i творчо'1' мережi, яка здатна об'еднати наявш ресурси у новий спойб. Однак, впровадження рiзноманiтностi може мати певнi недолiки. Дослщження доводять, що культурне та етшчне рiзноманiття е найбiльшими джерелами конфлштсв у командi. Конфлiкти можуть виникати через рiзнi точки зору, щнносп, або стиль роботи. Робота в командi з тими, хто подшяе спiльну з тобою мету, але мають iншу точку зору, е основою ефективно'1' спiвпрацi [8, с.20].
Взаемодiя всерединi мереж е одшею з найбiльш важливих особливостей дiяльностi 1К. Внутрiшня динамiка встановлення взаемозв'язку в рамках певного 1нституту Конфущя, в поеднаннi з взаемовiдносинами, встановленими мiж рiзними 1К, як онлайн, так й оффлайн, допомагае генерувати синерпю в мережi 1К, що проявляеться у швидкому зростаннi активносп дiяльностi. Синергiя, що походить з процесу впровадження рiзноманiтностi, дозволяе створити шновацшш програми викладання китайсько'1' мови, поширення китайсько'1' мови та культури в цшому.
Стратег1я мереж1: спшьш зусилля у створенн1 нацюнальноУ щеУ та 1дентичност1
Третiй аспект мережево'1' комушкацп спираеться на стратегiю мереж1, яка допомагае створити нацiональну щею та iдентичнiсть, що е дуже важливим для утримання члешв мережь Вона нiби склеюе усi елементи, щоб утворити повнощнну мережу. Важливим е те, що на щ аспекти не видшяються матерiальнi ресурси - вони створюються членами мереж спiльно. Стратегiя мереж зосереджуеться на тому, як використовуеться та поширюеться шформащя серед членiв мереж1. Значення шформацп розглядаеться через призму реляцшно'1' динамiки. Найбiльш поширена iнформацiя може стати найнадшшшою. Стратегiя мережi розглядае обмш повiдомленнями як творчий процес, результатом якого е поява ^ï через взаемодп. Нiякий ресурс не створюе i не контролюе щею. Послщовшсть ïï створення - ось що важливо. Замiсть того, щоб розпочати процес зi створення повщомлення без огляду на аудиторiю, мережева комушкащя придiляе основну увагу створенню реляцiйноï динамiки для ефективно'1' комушкацп серед члешв мереж^ а вже по^м вони поеднують зусилля у створенш ще'1'. Зосереджуючись в першу чергу на обмш повщомленнями, а по^м на спiльному створеннi контенту повщомлення, результати дiяльностi глобально'1' мереж1 залишаються значимими та актуальними, навт перетинаючи нацiональнi та культурнi кордони [8, с. 21-22].
Створення щентичносп служить подвшнш метi надання почуття приналежностi для iснуючих членiв, а також виступае в якосп засобу залучення нових або потенцшних члешв.
Можна видшити три типи щей, здатних пiдтримати цiлiснiсть мереж1. 1дея, орiентована на виконання завдання, походить з мiсiï або мети мережь Соцiально-орiентована iдея приваблюе можливютю знайти однодумцiв. 1дея, орiентована на щентичшсть, пiдкреслюе та посилюе почуття самого буття (а не приналежносп) або звертаеться до особистих якостей, за якими щентифшують людей, таю як: стать, етшчна приналежнiсть або релшя. 1нститути Конфуцiя зосереджують сво'1' зусилля на
341
просуваннi мови та культури (тобто використовують щею, орiентовану на виконання завдання). Тим не менш, акцент, який робить 1К на культурних заходах, являе собою важливий аспект соцiально-орiентованоi ще", заохочуючи людей дiлитися емоцiями та приеднуватися до групи. Для студентв з Китаю або з шшо" азшсько1 краши, може здатися, що 1К використовуе iдею, орiентовану на щентичшсть.
Однiею з ознак ютинно1 взаемоди всерединi мереж та стратеги мережi, що простежуеться у дiяльностi 1К, е спiльнi зусилля, яю призводять до створення цiнниx знань. У декшькох звiтаx 1К мютиться iнформацiя про навчальнi та культурн заходи, якi могли б призвести до створення нових знань. Наприклад, Ушверситет штату Мiчиган дiлиться сво'ми досягненнями у сферi викладання: «Унiверситет штату Мiчиган» першим запропонував провести онлайн-курси мандаринсько1 мови для старшокласниюв. Також цей унiверситет першим випустив спещальну гру для вивчення китайсько1 мови та культури» [8, с.23].
Однак негативне сприйняття пол^ично1 системи Китаю може не кращим чином вплинути на стратепю мереж1, особливо в Захщнш Свропi та Сполучених Штатах. Можна сказати, що 1К «ходить по краю», просуваючи вивчення китайсько1 мови та культури як правильний крок, тому що ризикуе бути сприйнятим як загроза шшим мовним та культурним групам. Те, наскшьки ефективно 1К зможе виступити посередником у просуванн мови та культури, залежатиме вщ ефективно1 стратеги мережь
Дiяльнiсть 1К пропонуе конкретну модель побудови мережевого проекту культурно1 дипломати. З огляду на дiяльнiсть 1К, можна пiдкреслити важливiсть основних реляцiйниx процесiв, таких як: встановлення взаемозв'язюв всерединi мережi та за ii межами, впровадження рiзноманiтностi та створення взаемоди всерединi мережъ Без цих елементв мережа не може юнувати як динамiчний органiзм. Без внутршшх зв'язкiв мережа може стати неясною, невизначеною групою оаб, яю працюють незалежно один вiд одного або навт наперекiр цiлям шших членiв мережъ Без зовнiшнього налагодження вщносин мережа не зможе тдтримувати свою внутрiшню життеву силу або зовшшню легiтимнiсть i визнання. Без впровадження рiзноманiтностi мережа стае статичною, нерухомою, та, насамкiнець, схильною до краху або фрагментаци. Спонсори можуть бути в змозi пiдтримувати мережу, але це, швидше за все, потребуватиме значних ресурав. З активною реляцшною динамiкою, мережа може бути ефективною й без початкових швестицш спонсора.
Дiяльнiсть 1К Китаю - це приклад феномену зваженого ствроб^ництва. Якщо мережа являе собою структуру, то ствпраця - це процес. У дiяльностi 1К простежуються явш риси спiвробiтництва. Вона виходить за рамки «Залогу» та «обмiну» шформащею та культурними ресурсами, якими сторони, можливо, вже володiють, та стае процесом накопичення знань та щей, яких не було рашше. Ствпраця - це не тшьки участь, це й певною мiрою почуття приналежностi, що дозволяе залучатися до виршення проблем, та, таким чином, тдтримувати проект без ресурав спонсора.
Дiяльнiсть 1К Китаю - це приклад реляцшного погляду на м'яку силу. М'яка сила за Наемом е невщ'емним атрибутом установи. Привабливють полягае в штереа до ресурсiв або культури. Але дiяльнiсть 1К не спираеться на привабливють китайсько1 мови та культури. Вона спираеться на мережеву комушкащю, яка генеруе структуру вщносин та реляцшну динамшу [8, с.25].
В той час як дiяльнiсть 1К е оригiнальною, його практика поширення мови та культури досить звична, але заснована на вивченш шших культур та цившзацш та встановленш взаемозв'язюв. Висока оцшка важливостi культури, взаемовiдносин та
мережево'1' комушкацп Китаю у використанш м'яко'1' сили, можливо, е найвiрнiшим висновком.
Проект 1К Китаю забезпечуе важливе розумiння китайського внеску не тшьки в реляцiйну складову культурно'' дипломатп, але й у культурне розумшня публiчноï дипломатп. У захщнш науцi не можуть прийти до консенсусу з приводу того, що публiчна диплома™, яка зосереджена головним чином на полчищ з метою пропаганди i впливу, повинна бути вщдшена вщ культурно'' дипломатп, яка бшьш заснована на взаемовщносинах з акцентом на взаеморозумiння. Ця рiзниця не може бути настшьки вираженою у китайськiй моделi; як культура, так i вщносини ввдграють центральну роль в китайськш дипломатп. У сво'й роботi в 2008 рощ, 1вей Ван припустив, що китайська публiчна дипломатiя мае сво'' особливостi, якi е ближчими до релящйно! моделi Францп, нiж до моделi США. Лi Чжиюнь у сво'х роботах ставить культуру на ще бшьш центральне мюце, стверджуючи, що «оригшальна форма публiчноï дипломатп в Кита'' не е мiжнародною пропагандою - як стверджують iншi вчеш, але е культурною диплома^ею» [8, с.26].
Причина передбачуваних зв'язюв мiж культурою, вiдносинами i диплома^ею може бути пов'язана з позищюванням Китаю i його тисячолiтнiм досвщом налагодження дипломатичних вщносин з шшими державами. Публiчна та культурна дипломатия е вiдносно молодими дипломатичними конструкщями, що стали використовуватися як державш моделi на основi дiяльностi сучасного захщного досвiду. Ван i iншi вченi вiдзначають, що Китай розглядае себе як цившзащя, яка визначаеться ïï культурою. Крiм того, як зауважив вщомий китайський вчений Джон Кшг Фербенкс, «вплив Китаю за кордоном був заснований на торгiвлi i культур^ а не на вшськовш мiцi». У зв'язку з цим, не зважаючи на те, що проект 1К може й бути вщносно новим, дiяльнiсть Китаю з поширення свое'' мови i культури не е новою, але грунтуеться на вивченш iнших культур, цившзацш i культивуваннi реляцiйних зв'язюв [8, с.26].
Важливiсть культури, вщносин i китайських мережевих зв'язюв у пiдходi до вибудовування м'яко'' сили е найбшьш значущими з точки зору дiяльностi 1К КНР.
Якщо прийняти до уваги тезу, що м'яка сила е ефективним або навт потенцшним шструментом публiчноï дипломатп, ми повинш не тiльки вивчити транснащональш напрями дiяльностi конкретних пол^ичних формувань, тобто, не тiльки тих, що «вважаються» м'якою силою та ïï засобами покращення iмiджу, але й специфiчнi проекти, в яких щ засоби використовуються. Таким чином, методолопчно i теоретично, ми будемо враховувати не тшьки пол^ичну вiзуалiзацiю м'яко'' сили, а й ус можливi та неможливi транслокальнi уявлення та альянси.
Одшею з найбшьш вщомих та масштабних програм, яю фiнансуе 1К, е програма «Chinese Bridge Summer Camp» (Л^нш табiр «Китайський мiст») [6, с.33].
U,i тури, за iнформацiею 1К, призначеш для «сприяння обмiну мiж молоддю Китаю та США, полшшення розумшня китайсько'' мови i культури американськими учнями середньо'' школи для того, щоб стимулювати !'хнш iнтерес у вивчеш китайсько'' мови» [6, с.34]. Програма 1К в цiлому також призначена для створення покращеного глобального iмiджу Китаю, особливо в часи, коли Китай представляеться деякими кра'нами як загроза для глобального благополуччя. Таким чином, 1К виступае мехашзмом для створення м'яко'' сили шляхом привернення уваги до китайсько'' культури та ïï використання для привернення уваги до Китаю як до об'екту штересу.
Зважаючи на все вищевикладене, необхщно зазначити, що дiяльнiсть 1К Китаю швидко поширюеться та являе собою один з головних механiзмiв кра'ни у використанш м'яко'' сили та публiчноï дипломатИ. 1К - це мiжнародна програма, що фшансуються урядом Китаю, та направлена на вивчення мови та культури. Вони змодельоваш за схемою таких европейських програми як Альянс Франсез та 1нститут Сервантеса. Ïk
343
ушкальшсть полягае у тому, що вони д^ть в рамках юнуючих шкiл та ушверситетв, а не виступають у якост самостiйних органiзацiй та пiдпорядковуються безпосередньо вщомству центрального уряду. Пiдтримка програм включае в себе заробiтну плату професорсько-викладацького складу з Китаю, навчальш матерiали для студентiв, довiдковi матерiали для бiблiотек та культурнi обмши. 1К також фiнансуе щорiчнi конференци в Кита! для представникiв рiзних верств населения з рiзних кра!н, що сприяе покращенню iмiджу Китаю, його сприйняття у рiзних кра!нах.
Список використано1 л1тератури
1.Трофименко М. В. Трансформащя дипломатично! служби Китайсько! Народно! Республiки як необхiднiсть закршлення статусу провщно! економiки свiту / М. В. Трофименко // Особливосп штеграци кра!н в свiтовий економiчний та пол^ико-правовий простiр : матер. IX Всеукр. наук.-практ. конф. м. Марiуполь, 6 груд 2013 р. -Марiуполь : МДУ, 2013. - С. 18-24 ; Trofymenko M. V. Transformatsiia dyplomatychnoi sluzhby Kytaiskoi Narodnoi Respubliky yak neobkhidnist zakriplennia statusu providnoi ekonomiky svitu / M. V. Trofymenko // Osoblyvosti intehratsii krain v svitovyi ekonomichnyi ta polityko-pravovyi prostir : mater. IKh Vseukr. nauk.-prakt. konf. m. Mariupol, 6 hrud 2013 r. - Mariupol : MDU, 2013. - S. 18-24
2. Балабанов К. В. Дипломатична та консульська служба : тдруч. / К. В. Балабанов, М. В. Трофименко. - Донецьк : Видавничий дiм «Ноулщж» (донецьке вщдшення), 2013. - 432 с. ; Balabanov K. V. Dyplomatychna ta konsulska sluzhba : pidruch. / K. V. Balabanov, M. V. Trofymenko. - Donetsk : Vydavnychyi dim «Noulidzh» (donetske viddilennia), 2013. - 432 s.
3. Confucius Institute Online [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.chinesecio.eom/m/cio_wci
4. Confucius Institutes and the Globalization of China's Soft Power / J. Wang (Ed.) ; сontributions by R.S. Zaharna, J. Hubbert, F. Hartig. — Los Angeles : Figueroa Press, 2014. — 66 p.
5. Hartig F. The Globalization of Chinese Soft Power: Confucius Institutes in South Africa / F. Hartig // Confucius Institutes and the Globalization of China's Soft Power. — Los Angeles : Figueroa Press, 2014. — P. 47—60.
6. Hubbert J. Authenticating the Nation: Confucius Institutes and Soft Power / J. Hubbert // Confucius Institutes and the Globalization of China's Soft Power. — Los Angeles : Figueroa Press, 2014. — P. 33—46.
7. Ministry of Foreign Affairs of the People's Republic of China. — [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.fmprc.gov.cn/eng/
8. Zaharna R. S. China's Confucius Institutes: Understanding the Relational Structure & Relational Dynamics of Network Collaboration / R. S. Zaharna // Confucius Institutes and the Globalization of China's Soft Power. — Los Angeles : Figueroa Press, 2014. — P. 9—32.
Стаття надшшла до редакци 28.05.2016 р.
M. Trofymenko
CONFUCIUS INSTITUTE AS A MECHANISM FOR THE IMPLEMENTATION OF PUBLIC DIPLOMACY OF THE PEOPLE'S REPUBLIC OF CHINA
Since 1970s economic growth has become a key priority of the People 's Republic of China. However, in the early ХХ1 century leaders of the P.R China started to set more ambitious goals of turning China into the world power. There have been introduced serious mechanisms in order to achieve this goal and to practice the P.R. China's public diplomacy focused on the creation of China's image as one of the most ancient and powerful civilizations in the world in terms of current economic, defense and cultural policies of developed countries. Confucius Institute is one the most valuable mechanisms for practicing public diplomacy. The paper analyzes the fundamentals of the activities of Confucius Institutes as a mechanism for
344
practicing the P.R China's public diplomacy. The operation of Confucius Institutes as a network model of practicing cultural and public diplomacy and the structure of interaction between Confucius Institutes are also studied. The author also overviews the initiative of Confucius Institute through the lens of three aspects of network communication which are network structure, network synergy, and network strategy.
Considering information analyzed the author concludes that the scope of the activities of Confucius Institute is rapidly expanding. Confucius Institute is an important mechanism for using soft power and practicing public diplomacy. Confucius Institute is an international program sponsored by the Chinese government and aimed at studying language and culture. Its structure is similar to the structure of the Alliance Française and the Cervantes Institutes. Confucius Institutes are unique as they operate within existing schools and universities, rather than as separate organizations which are controlled by a branch of the central government.
Programs are managed through providing financial support to the teaching-staff, manuals for students, information materials for libraries and organazing cultural exchanges. Confucius Institutes also fund annual conferences in China for the representatives of different layers of society from different nations which boosts the image of China around the world.
Key words: Confucius Institute, public diplomacy, soft power, cultural diplomacy, network.
УДК 327.82:94 (477+44)
Я.Б. Турчин, Л.О. Дорош
ОСОБЛИВОСТ1 ПОЛ1ТИКИ ФРАНЦП ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ РОСШСЬКО-УКРАШСЬКОГО КОНФЛ1КТУ
Розглянуто бачення варiантiв розв'язання конфлтту на СхоЫ Украгни, як у значит мiрi залежать вiд активног полтико-дипломатичног тдтримки нашог держави найвпливовшими державами свту, зокрема Франщею. З 'ясовано передумови формування та особливостi полтики Францы щодо ростсько-украгнського конфлтту, а також вироблено рекомендацгг, реалiзацiя котрих сприятиме активiзацiг французько-украгнського мiждержавного дiалогу.
Ключовi слова: конфлтт на Сходi Украгни, Франщя, Украгна, евроттегращя, Ромя, м'яка сила.
Сучасна система мiжнародних вщносин характеризуемся змшою геопол^ичного балансу сил, що е засвщченням формування п ново'1' арх^ектури як у поличному, так i в безпековому вимiрах. Одшею з причин трансформаци сучасного глобального порядку е росшсько-украшський конфлшт, який за критерiем впливовост перетнув локальний вимiр та набув регионального i глобального значення. Фактично Росшська Федеращя, будучи постшним членом РБ ООН та «ядерного клубу», гарантом територiальноi цшсносп та безпеки Украши, цишчно порушуе норми мiжнародного права, здшснюе перерозподш кордошв Свропи та провадить неоголошену пбридну вшну проти Украши. Таю дп РФ ставлять тд сумшв не тшьки мiжнародно-правовi гаранта, надаш Укрш'ш згщно з Будапештським меморандумом «Про гаранта безпеки у зв'язку з приеднанням Украши до Договору про нерозповсюдження ядерно'1' збро'1'», а й загалом регуляторш функцп мiжнародного права i систему регюнально'1' та глобально'1' безпеки. Вiдтак, формат та мехашзми розв'язання конфлiкту на сходi Украши визначать перспективи
