CC BY
26УДК 330.142
Шаповалова Т.В.,
к.е.н, доцент, директор НН1ПСТ, СНУ ÎMeHÎ Володимира Даля
СОЦ1АЛЬН1 МЕРЕЖ1 — ДЕТЕРМ1НАНТ СОЦ1АЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Здшсненим у статт анал1зом джерельноï бази встановлено, що невщ'емною компонентою, «судинною системою» i детермшантом сощального кашталу е сощальш мережа Виявлено, що сощальш мереж1 да-ють змогу накопичувати соцiальний капiтал. З'ясовано, що членство екожмчних агентiв в сощальних мережах е для них джерелом шформацп, отримання доступу до матерiальних i нематерiальних ресуршв, ïx обмiну та створюе ïм можливосп для отримання конкурентних переваг. Визначено, що зв'язки та вщно-сини мiж членами у соцiальниx мережах мають диспропорцiйний характер. Встановлено, що сощальш мережi (вiдкритi, закритi) можуть бути як позитивним, так i негативним ресурсом економiчного розвитку суспшьства в цiлому.
Ключовi слова: сощальний капiтал, соцiальнi мережi, економiчний розвиток.
ВСТУП
Сучасний економiчний розвиток характеризуеться широким впровадженням мережевих форм оргаш-зацп економiко-господарськоï дiяльностi. Нинi в багатьох крашах свiту соцiальнi мережi (social networks) охоплюють все бшьше сфер економiчного та соцiального життя, а ïxне значення в обмш iнформацiйними потоками, веденнi бiзнесу, торгiвлi товарами та послугами постiйно шдвищуеться [6, с. 17].
Дiйсно, сощальш мережi в умовах глобалiзацiï та бурхливого розвитку сучасних комушкацш та шфор-мацiйниx теxнологiяx створюють все новi можливостi для економiчниx агенпв, суб'ектiв господарювання для обмiну шформацшними потоками, доступу до матерiальниx i нематерiальниx ресурсiв, отримання до-xодiв, а також економiчного та суспшьного розвитку в цiлому.
Соцiальнi мережi тiсно взаемопов'язанi з соцiальним катталом — вони е його структурноï основою. Соцiальний капiтал реалiзуеться через сощальш мережi та розкриваеться в них. Популярним нинi е i мере-жевий пiдxiд, який широко використовуеться економютами i соцiологами для проведення наукових дослщ-жень аспекпв соцiального капiталу та iншиx об'екпв. Мережевий пiдxiд, який базуеться на спещальному програмному забезпеченнi, уможливлюе здшснювати кiлькiсний i якiсний аналiз сощальних мереж, вiзу-ально i графiчно зображувати ïx конфiгурацiï [4, с. 6].
Мережевi форми органiзацiï економжи зумовили появу так званого «нового економiчного порядку», який призводить до еволюцп сучасних економiчниx систем. Важливого значення в цьому процесi набувае сощальний каштал — нематерiальний чинник економiчного розвитку. А вщтак, феномен соцiальниx мереж ви-магае поглибленого наукового вивчення, обгрунтування та розроблення адекватних меxанiзмiв ïx викорис-тання в економiцi та в штересах суспiльства взагалi. Дане питання мае практичну значущiсть, оскiльки концепщя соцiального капiталу розглядаеться нинi в Украш, як фiлософiя для впровадження реформ в ïï економiчнiй, сощальнш та полiтичнiй сферах.
Фундаментальнi дослщження соцiального капiталу проведено цiлiй низщ наукових робiт i публiкацiй, зокрема Г. Беккера, П. Бурд'е, Г. Вестланда, П. Вшсона, О. Вшьямсона, М. Вулкока, Д. Гаггю, К. Грутаерта, Дж. Коулмена, Д. Нараяна, Р. Патнема, Г. Свендсена, Р. Роуза, М. Шиффа, Б. Файна, П. Франкоюа, Ф. Фуку-ями, Ф. Херрероса та ш. Кращому розумшню аспектiв соцiальниx мереж, зв'язюв i взаемодiï сприяли нау-ковi працi та публiкацiï таких захщних дослiдникiв i вчених, як М.Н. Астон, С. Берковщ, Р. Берт, П.М. Блау, С. Вассермен, Б. Веллмен, М. Грановеттер, М. Джексон, П. Дiмаджiо, Ч. Кадушш, М. Кшдафф, Д. Кноук, Н. Лш, К. Насансон, А. Портес, Х. Уайт, К. Фауст, Х. Флеп, Л. Фрiмен та ш. Рiзнi аспекти сощального кашталу поглиблено вивчалися автором в наукових роботах росшських дослщниюв, зокрема О.Т. Конькова, О.О. Конева, А.В. Ланцман, Н.1. Ларюново^ Д.В. Меркулова, Д.Д. Попова, В.В. Радаева, С.В. Ракш^ О.М. Татарко, М.Я. Фейзби, С.А. Штирбул та ш.
Цiнним i корисним для науки е доробок, який здшснили в розвитку сучасноï теорiï сощального кашталу таю вггчизняш дослщники, як Ю.М. Бажал, С.1. Бандур, М.€. Горожанкiна, В.М. Геець, О.А. Гршнова, М.С. Доронiна, С.С. Драгомiрова, Ю.К. Зайцев, Е.М. Лiбанова, Ю.Р. Мiшин, О.О. Убейволк та ш.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
У сучасних наукових працях i публжащях, автори яких вказано вище, висвiтлюеться широке коло питань сощального кашталу та сощальних мереж. Незважаючи на юнування великого масиву наукових джерел, питання економiчноï сутносп соцiальниx мереж, ïx економiчноï природи, сучасних особливостей та визна-чення мiсця в соцiальному кашталу залишаеться наразi недостатньо вивченим у вггчизнянш економiчнiй науцi та практищ. Потребуе проведення дослiджень i процес розвитку мережевих форм оргашзацп економь ки в сучасних економiко-господарськиx системах. Серед учениx-економiстiв i практикiв i дои не мае загаль-ноприйнятого тлумачення поняття «сощальш мережЬ. В контексп викладеного вище актуалiзуеться не-обxiднiсть у вивченнi соцiальниx мереж через призму сощального кашталу та обгрунтовуеться вибiр автором теми дослщження, якiй присвячено дану статтю.
131
Метою дослiдження статп е визначення соцiальних мереж як детермшанти соцiального капiталу. Для досягнення визначено1 мети поставлено такi завдання: на mдставi аналiзу наукових джерел визначити еко-номiчну природу та мюце соцiальних мереж у категорп соцiального капiталу.
РЕЗУЛЬТАТИ
На початку дослщження доречно здiйснити аналiз понять сощального капiталу та соцiальних мереж, роз-глянемо окремi 1х трактування та визначимо найбiльш прийнятним для проведення в дант статтi дослщження.
Експерти Свiтового банку М. Вулкок i Д. Нараян [13, с. 225] визначають соцiальний капiтал як «норми та мережi, якi дають змогу особам дiяти колективно». В поданому визначеннi поняття соцiального катталу важливе мiсце вiдводиться мережам, члени яких отримують можливiсть взаемодiяти.
Дж. С. Коулмен вважае, що будь-яка сощальна мережа, органiзацiя е ношем соцiального капiталу, при умовi якщо 11 норми та потоки тформацп можуть бути використанi 11 членами для отримання особистих або групових благ [1, с. 122-139].
Вщповщно до П. Бурд'е [5, с. 249] сощальний каттал — це:
• своерщний ресурс, отримуваний шдив^умом вiд членства в асоцiацiях, який дае йому реальт мож-ливосп та переваги;
• соцiальнi зв'язки, яю можуть виступати ресурсом отримання вигод.
На думку американського сощолога обсяги сощального катталу залежать вщ ступеня мережевих зв'язкiв i взаемодп, якi власне i мобiлiзують його накопичення членами ще1 мережi та його розвиток.
Аналiз поданих вище дефiнiцiй дае пiдстави визначити сощальний каттал, як форму катталу, що ба-зуеться на сощальних мережах, зв'язках, вщносинах, взаемодiях, нормах (формальних i неформальних), якi е ресурсом отримання вигод i сприяють економiчному розвитку.
Китайський вчений-соцiолог Н. Лт [9, с. 19, 29], який у сво!х наукових роботах Грунтовно дослiджував соцiальнi взаемодп, ототожнюе сощальний каттал з ресурсами сощально! мережi та соцiальними вщноси-нами, яю забезпечують доступ до таких ресуршв. Вiн дае визначення соцiального катталу, як «твестищй iндивiдiв в сощальт вiдносини, за допомогою яких вони одержують доступ до ресурсiв, що дають 1м змогу тдвищувати оч^ват доходи вiд взаемодш». Учений вважае за дощльне розмежовувати мережевий i ре-сурсний аспекти соцiального катталу Вт доводить, що необхiдною умовою здобуття ресурсiв е мережi та зв'язки, без яких 1х досить складно отримати.
Таким чином, сощальт мережi (мережевi взаемодп, дiяльнiсть) е рушшною силою та невiд'емною компонентою сощального катталу Сощальт мережi поеднують норми (формальнi та неформальш) з шститу-тами соцiального катталу, утворюючи його тститущональне середовище. 1ншими словами соцiальнi ме-режi, норми та шститути е «трьома китами» сощального катталу, утворюючи умовну «трiаду» важливих складових ще1 категорп.
Структура зв'язюв i взаемовiдносин мiж рiзними його iнститутами формуе мережi, яю поеднують мiж собою всiх 1х учасниюв. 1нститути визначають вибiр економiчних агентiв i обумовлюють формування зв 'язюв мiж ними, якi, в свою чергу призводять до виникнення вщносин. Норми, на яких базуеться сощальний каттал, визначають характер ствпращ з шститутами, економiчними агентами.
У контексп проаналiзованого вище мережею е сукуптсть осiб, рiзних iнститутiв, економiчних агентiв, якi пiдтримують мiж собою певт зв'язки, перебувають у вщносинах та взаемодiють задля досягнення спшьно визначено1 мети. Досить доречними для даного дослщження е дефшщп професора Калiфорнiйського уш-верситету Акоса Рона-Таса, який визначае поняття:
• мереж^ як стабшьт моделi безпосередньо1 взаемодп мiж людьми;
• iнститутiв, як правил, за допомогою яких таю взаемодп вщбуваються (набiр взаемозалежних норм) [3, с. 396-411].
Очевидно, що стрижневим поняттям дослщження статп е поняття «сощальт мережЬ, що робить лопч-ним i значимим здшснення аналiзу пiдходiв до його аналiзу. Дефiнiцiя «соцiальнi мережi» бере сво1 витоки в сощологп та означае: сукуптсть акторiв1 i вiдносин (спшкування, консультацil, довiра та iн.) мiж ними, якi 1х поеднують [7, с. 135]; певне поеднання акторiв та визначених ними вщносин [12, с. 20]; структурна основа сощального катталу; вщносно стала конф^ращя сощальних зв'язюв [4, с. 6].
Вщразу варто вщмггити, що термш «актор», який упродовж останнiх роюв став широко вживатися i застосовуватися економiчних, соцiологiчних i полiтичних виданнях, перекладаеться по-рiзному: «актор», «економiчний агент», «сощальний учасник» тощо. На думку автора, найбшьш вдалим перекладом поняття «актор» для даного дослщження е суб'ект дiяльностi, тобто рiзнi установи, оргатзащй, економiчнi агенти, фiзичнi, юридичт особи та iн.
Узагальнюючи подат вище визначення поняття «мережа», можна стверджувати, що ключовими елемен-тами його структури е: актори; вщносно сталi зв'язки та рiзнi форми взаемозв'язюв мiж ними; суб'ективнi ощнки акторами цих зв'язкiв залежно вщ позицiй в системi зв'язкiв; прийняп акторами правила взаемодil.
Поняття «сощальна мережа» стало популярним i загальновживаним у колах захщних дослiдникiв у другш половинi XX ст. 1снуе думка, що термiн «соцiальнi мережЬ вперше в науковий обiг було введено в 1954 р. Джеймсом Барнзом, а тзтше вш поширився в iнших галузях науки. До одних iз перших дослiдникiв, яю
1 Терм1н «актор» (англ. — actor) у переклад! на украшську мову означав актор, виконавець, д1яч, суб'ект д1яльност1
132
здшснили анал1з сощальних мереж, вщносять американського соцюлога Марка Грановеттера, який ще в 1973 р. опу&ткував в «Американському журнал! соцюлогп» статтю «Сила слабких зв'язюв» [10, с. 13501380]. У публжацп вш показав, що для виршення такого завдання, як пошук роботи «слабю зв'язки» е бшьш ефективними, шж «сильш зв'язки». Цей феномен соцюлог назвав «силою слабких зв'язюв».
Захщш дослщники С. Вассермен 1 К. Фауст [12, с. 4] анал1з сощальних мереж вщносять до важливих сучасних методолопчних тдход1в проведення м1ждисципл1нарних наукових дослщжень та виокремлюють таю притаманш для нього характеристики : актори та 1хш дп розглядаються як взаемозалежш одинищ; в1дносинев1 зв'язки м1ж акторами е каналами передач! ресуршв (матер1альних 1 нематер1альних); мережев1 модел1 зор1ентован1 на шдивщуальних д1ях актор1в, яю використовують можливост мережц мережев1 мо-дел1 (сощальш, полгтичш, економ1чн1 1 т.д.) можна визначити як тривал^ систематичш вщносини серед актор1в.
Для анал1зу сощальних мереж застосовують щлу низку юльюсних 1 яюсних параметр1в, зокрема таких як стутнь централ1зац11, кластеризацп, зв'язност й ш. На практищ сощальш мереж1 е досить складними конструктами, але !х можна подати також 1 в граф1чнш виглад та вщповщно штерпретувати.
У даному дослщженш побудуемо найпроспшу гшотетичну сощальну мережу та зробимо 11 анал1з. II можна подати у вигляд1 матриц та прошюструвати (рис. 1), що дасть змогу показати р1зш зв'язки та взае-модп, яю вщбуваються м1ж II членами (акторами).
А Б В Г Д Е Загалом
А 1 1 1 1 0 4
Б 1 1 1 0 0 3
В 1 1 0 0 0 2
Г 1 1 0 0 0 2
Д 1 0 0 0 0 1
Е 0 0 0 0 0 0
Зага-лом 4 3 2 2 1 0 12
В таблищ використовуеться бшарна система знаюв, яка тшьки фжсуе: 1 — зв'язок юнуе; 0 — зв'язок вщсутнш.
Рис. 1. Матриця гшотетично! соц1ально1 мереж1 [12, с. 364]
Подана на рис. 1 модель сощально! мереж1 складаеться з позначених буквами шести актор1в, кожен з яких — ф1зична особа. Розглянемо яким чином функщонуе сощальна мережа, наприклад при розповсюд-женш певно! шформацп, як важливого нематер1ального ресурсу, який можуть отримати актори. В поданому справа на таблищ буквами, розмщених у верхньому рядку в алфавитному порядку — розповсюджувач1 шформацп, а в стовпщ зл1ва — II одержувачг Як це можна бачити на Рис. 1, м1ж акторами гшотетично! сощально! мереж1 е зв'язок, який позначено пунктирними лшями. Внаслщок зв'язку шформащя послщовно поши-рюеться (м1ж акторами, яю з'еднано лшями), а в вщповщнш колонщ таблищ, проставлено цифру 1, яка означае наявнють такого зв'язку та фжсуе факт передач! шформацп.
На Рис. 1 видно, що члени соцiальноI мереж1 можуть по-р1зному бути з'еднаними м1ж собою, що пояс-нюеться рiзними причинами — гстм статусом, штересом в такiй мережi та ш. В даному випадку найкра-щим одержувачем шформацп е актори А, яю отримали iнформацiю вiд 4-х шших акторiв, а найгiршими — актори Е, яю не отримали шформацп. Таким чином, дана матриця (рис. 1) дае тдстави стверджувати про юнування асиметрп в розповсюдженш шформацп мiж акторами.
Про нерiвномiрнiсть розподiлу мiж економiчними агентами сощального капiталу вiдмiчае в свош робот П. Бурд'е, яка, на його думку, визначаеться: становищем актора в сощальнш мережц розмiром мережi зв'язюв, яю вiн може ефективно мобЫзувати; обсягом капiталу (економiчного, соцiального та ш.), яким володiе кожен з акторiв [5, с. 258].
На пiдставi узагальнення викладеного вище можна стверджувати, що сощальна мережа — це: певне коло ошб, суб'екпв, яю знайомi, тiсно взаемопов'язанi мiж собою в соцiальнiй, економiчнiй або в шшш
133
сферц стшю сощальш структури, в яких ïx члени (актори) взаемозалежш, доповнюють один одного, об-мшюються ресурсами i поеднують ïx, спшьно дшять витрати, тюно взаемодшть i дов1ряють один одному з метою задоволення спшьних штерешв, потреб. У соцiальниx мережах актори за подiбнiстю займаних по-зицш, зв'язкiв i ресурсiв, що циркулюють мiж ними об'еднаються у певш групи.
В минулому, коли не було сучасних телекомушкацшних теxнологiй, сощальними мережами можна роз-глядати зв'язки в суспшьств^ якi були побудоваш на звичайних людських взаемовiдносинаx. Основу таких мереж становили не настшьки коло ошб, наскiльки ïx позицп (сукупнiсть щей, iнтересiв, правил, поступюв та iн.). В умовах сьогодення, сощальш мереж^ охоплюючи значну юльюсть осiб, суб'ектiв (акторiв), можуть утворювати складнi конструкт-системи, якi за своею побудовою можна уподiбнити, наприклад, до всесвггнього павутиння, мережi 1нтернет, мережi роздрiбноï торгiвлi, телефонного зв'язку, телебачення, радю тощо.
Соцiальний капiтал вщповщно до його визначень, якi розглянуто вище, базуеться на взаемодiï мiж еко-номiчними агентами, якi спрямовано на досягнення визначеноï ними спiльноï мети. А вiдтак, на думку китайського дослщника Н. Лiн [8, с. 28-51], обсяг сощального катталу можна визначити за розмiрами сощ-альноï мережi та обсягом ресуршв, якi вона в змозi залучити.
Якщо масштаби соцiальниx мереж поширюються на суспiльство в цiлому, то здшснюваш колективна взаемодiя i зусилля ïx членiв (для прикладу, щодо пiдвищення вiдкритостi, прозоростi та шдзвггаосп в дiяльностi органiв державноï влади) тдвищують рiвень ефективностi державного управлшня, сприяють економiчному зростанню та примножують суспiльний добробут. У такому випадку соцiальний капiтал упо-дiбнюеться до вщкритих соцiальниx мереж (bridging), яю виконують функцiю «мостового з'еднання». 1ншими словами соцiальний капiтал сприяе сощальнш взаемодiï шляхом «наведення моспв», результатом якоï е акумулювання так званих «груп Патнема», метою яких е примноження суспшьного блага.
Разом з тим, на практищ часто трапляються випадки переслiдування тими чи шшими соцiальними мережами, групами вузьких корпоративних i особистюних цiлей. Це призводить до отримання окремими членами таких мереж так званих «кулуарних» благ, що генеруе утворення та функцюнування закритих сощальних мереж (bonding2). В такому випадку сощальш мережi трансформуються в «групи Олсона», яю не створюють суспшьного блага, нових суспшьних щнностей тощо. Бшьш того, суспшьна вiддача такого сощального катталу е «нульовою» або навпь негативною, оскiльки члени закритих сощальних мереж вступають в конку-ренцiю за обмеженi ресурси, протирiччя з iншими зорганiзованими суспiльно значимими штересами, як в економiцi, так i сустльст в цiлому. Закрип соцiальнi мережi можуть також призводити до виникнення та юнування дискримшацп, оскiльки аутсайдери (особи, якi не мають членства в таких сощальних мережах) мають обмежеш можливост для досягнення економiчного i професiйного устху з причини вiдсутностi необxiдниx для цього контакпв, зв'язкiв i взаемодш [2, с. 53-54].
Закрип сощальш мережi можуть негативно вiдображатися на економiчному розвитку i управлiннi державою. Як свщчить практика, в умовах закритих сощальних мереж полггаки дотримуються зачасти принципу «роздшяй i володарюй», а досягнутi мiж ними в групах iнтересiв домовленост е пiдrрунтям для коруп-цшних проявiв, лобiювання корпоративних, корисливих штерешв, сепаратистських поривань, iншиx нега-тивних екожмчних i соцiальниx явищ. Шдабну думку обстоюють заxiднi дослiдники [11, с. 458, 507-508], яю вщзначають, що не всi соцiальнi мережi та взаемодiï призводять до позитивних наслщюв i результатiв. «Закритi» сощальш мережi чиновникiв в органах державноï влади та керiвникiв державних шдприемств е здебiльше протекцiонiстськими утвореннями, яю спотворюють конкуренцiю, як важливу умову функцюнування ринку та стоять на завадi розвитку новостворених приватних шдприемств.
Узагальнюючи викладене вище можна стверджувати, що сощальш мережi генерують накопичення сощального катталу, е його важливим детермшантом та розкривають його структурну основу Соцiальнi мережi е своерiдним ресурсом, який дае змогу економiчним агентам через членство в них отримувати доступ до матерiальниx i нематерiальниx ресурсiв, реалiзувати наявнi можливостi, отримувати вигоди i переваги. Сощальш мережi е, передушм, джерелом iнформацiï — важливого ресурсу в умовах сьогодення, посилення сощ-альноï ренутацiï, дiевостi шститупв, формальних i неформальних норм сощального катталу.
ВИСНОВКИ
1. Аналiзом встановлено, що мереж^ пiд яким автор пропонуе розумгга сукупнiсть оиб, рiзниx шсти-тутiв, економiчниx агенпв, якi пiдтримують мiж собою певш зв'язки, перебувають у вщносинах та взаемо-дiють задля досягнення спшьно визначеноï мети, е рушiйною силою, детермшантом i невщ'емною компонентою розвитку сощального катталу. Сощальш зв'язки трансформуються в сощальних мережах у тюш взаемозв'язки, взаемодто та дають змогу накопичувати сощальний каттал. Сощальш мереж^ норми (формально неформальш) та шститути е «трьома китами» сощального катталу.
2. З'ясовано, що сощальш мережi е «судинною системою» сощального катталу, а обсяги його накопичення залежать вщ ступеня мережевих зв'язюв, взаемовщносин i взаемодш. Для економiчниx агенпв членство в сощальних мережах : створюе можливост для отримання певних конкурентних переваг; е джерелом шформацп, отримання доступу до матерiальниx i нематерiальниx ресуршв та ïx обмiну. Виявлено, що в сучасних реалтях розвитку сощальш мережi е досить складними конструктами. Аналiзом встановлено, що
2 Bonding (вщ англ.: зв'язування, склеювання) — процес, при якому особи стають емоцшно прив'язаними один до одного.
134
зв'язки, вщносини м1ж членами сощальних мережах мають тенденщю до диспропорцшносп, що пояснюеться обсягами наявного в них катталу, статусом, розм1рами мереж1 та ш.
3. Результати дослщження дають тдстави стверджувати, що сощальш мереж1 можуть бути позитивним ресурсом економ1чного розвитку та суспшьства в щлому (сприяють активному обмшу шформацшними потоками та економ1чному зростанню), утворюючи вщкрит сощальш мереж1 та виконуючи функщю «мостового з'еднання» (bridging). Разом з тим, окрем! iндивiди та групи в соцiальних мережах можуть домагатися реалiзащi сво!х корисливих, корпоративних, а не суспшьно значущих iнтересiв, використовуючи сво! зв'язки i взаемодп, що призводить до отримання ними «кулуарних» благ, утворення та функщонування закритих соцiальних мереж (bonding) та навггь корупцiйних кланiв. Такi трансформацп негативно позначаються на економiчному i соцiальному розвитку, так як !х члени «поглинають» обмеженi ресурси, дискримшують суб'ектiв господарювання, якi не е членами таких мереж, вступають в протирiччя з економiчними та сус-пiльними iнтересами. Закритi соцiальнi мережi потенцiйно мiстять в собi загрозу виникнення фаворитизму, зловживання у розподЫ ресурсiв, сепаратних поривань та шших негативних економiчних i соцiальних явищ. А вiдтак, актуальним постае питання щодо виваженого пiдходу до формування та розвитку соцiальних мереж, як складово! соцiального капiталу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Коулмэн Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулмэн // Общественные науки и современность. — 2001. — №3. — С. 122-139.
2. Полищук Л.И. Экономическое значение социального капитала / Л.И. Полищук, Р.Ш. Меняшев // Вопросы экономики: журнал. — 2011. — №12. — C. 46-65.
3. Рона-Тас А. Устойчивость социальных сетей в посткоммунистической трансформации Восточной Европы / Акос Рона-Тас // Неформальная экономика: Россия и мир / [Под ред. Т. Шанина]. — М.: Логос, 1999. — 568 с.
4. Шихирев П.Н. Социальный капитал как научная категория / П.Н. Шихирев // Общественные науки и современность. — 2004. — № 4. — С. 5-23.
5. Bourdieu P. The forms of capital / P. Bourdieu // Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education / [Ed. by J.G. Richardson]. — N.Y.: Greenwood Press, 1986. — P. 241-258.
6. Jackson M. Social and Economic Networks / Matthew O. Jackson. — Princeton, N. J.; Woodstock: Princeton University Press, 2008. — 544 p.
7. Kilduff М. Social Networks and Organizations / Martin Kilduff, Wenpin Tsai. — London: SAGE Publications Ltd, 2003. — 172 р.
8. Lin N. Building a Network Theory of Social Capital / N. Lin // Connections. — 1999. — Vol. 22 (No. l). — P. 28-51.
9. Lin N. Social Capital: A Theory of Social Structure and Action (Structural Analysis in the Social Sciences) / Nan Lin. — the 1st ed. — Cambridge: Cambridge University Press, 2001. — 280 p.
10. Granovetter M. The strength of weak ties / M. Granovetter // American Journal of Sociology. — 1973. — No. 78. — P. 1350-1380.
11. The Handbook of Social Capital / Ed. by Dario Castiglione, Jan W. van Deth, Guglielmo Wolleb. — USA: New York; Oxford University Press, 2008. — 600 p.
12. Wasserman S. Social Network Analysis: Methods and Applications / Stanley Wasserman, Katherine Faust. — the UK: Cambridge; Cambridge University Press, 1994. — 827 p.
13. Woolcock M. Social Capital: Implications for Development Theory / M. Woolcock, D. Narayan // The World Bank Research Observer. — 2000. — № 15. — Р. 225-251.
Стаття надшшла до редакцп 22 березня 2013 року
135
