CC BY
23УДК 330.142
Шаповалова Т.В.,
к.е.н., доцент, директор ННШСТ СНУ 1мет Володимира Даля
СОЦ1АЛЬНИЙ КАП1ТАЛ В ЕКОНОМ1Ц1: СП1ЛЬН1 ТА В1ДМ1НН1 ВЛАСТИВОСТ1
У статт на пiдставi аналiзу наукових джерел, в яких вивчаються рiзнi аспекти категорiй «каттал» i «сощальний каттал», автор видшив i проаналiзував ''хт схожi та вiдмiннi властивоси, характеристики капiталiв соцiального та фiзичного (як одте' iз загальноприйнятих форм катталу в економiцi). Порiвняльним аналiзом встановлено, що со-цiальний каттал мае бшьше вщмшностей, нiж подiбностей з фiзичним капiталом. Автор схиляеться до науково'' точки зору захщних економюив, що термiн «соцiальний каттал» недостатньо розроблений як економiчна категорiя, що ставить пiд сумтви коректтсть, валiднiсть його використання в наущ i практицi економiки та зумовлюе необхiднiсть його замiни на «сощальний потеищал».
Ключовi слова: сощальний каттал; фiзичний капiтал; види катталу; властивост капiталу; економiчний розвиток; економжа.
ВСТУП
Термш «каттал», як наукова категор1я, перебувае вщдавна на вютр1 пильно' уваги, як мисли-тел1в давнини, так \ сучасних дослщниюв \ науковщв. Вщомо, що вперше цей термш ще в середин XVIII ст. використав у сво'х працях Франсуа Кене, вщомий французький економют, основоположник школи ф1зюкрапв. Адам См1т, шотландський економют, засновник сучасно' економ1ч-но' теори, надавав важливого значення людському катталу [24, с. 89].
При всьому тому, що каттал е здебшьше економ1чною категор1ею, немае, мабуть, поняття, яке б так часто \ неоднозначно в значнш м1р1 використовувалося в економ1чнш теори та практищ. Ниш поширеною е наукова думка, що сучасш реали економ1чного розвитку, яю характеризуються штенсифшащею глобал1заци, вщкрипстю св1тово' економши, тдвищенням рол1 нематер1альних чинниюв економ1чного розвитку, зокрема сощального катталу, яю кидають все нов1 виклики на-щональним економшам та вщповщно вносять сво' корективи в визначення та розумшня категори «каттал».
А вщтак, питання анал1зу сутносп катталу, його особливостей, типолопзаци в реал1ях сучас-ного економ1чного розвитку не тшьки не втрачають, а навпаки, набувають все бшьшо' актуальность Залишаеться поки що недостатньо дослщженим \ сощальний каттал, як р1зновид катталу та економ1чна категор1я. У викладеному вище контекст й актуал1зуеться потреба у бшьш грунтов-ному вивченш категорш «каттал» та «сощальний каттал», як економ1чно' категори.
Фундаментальш дослщження поняття «сощальний каттал» на науковому р1вш проведено у наукових роботах \ публшащях таких захщних учених \ дослщниюв, як Г. Беккер, Р. Берт, П. Бурд'е, Г. Вестланд, П. Вшсон, О. Вшьямсон, М. Вулкок, Д. Гаггю, К. Грутаерт, Дж. Коулмен, Д. Нараян, Р. Патнем, А. Портес, Г. Свендсен, Р. Роуз, М. Шифф, Б. Файн, П. Франкоюа, Ф. Фукуяма, Ф. Херрерос та ш. При шдготовщ дано' статп щнними \ корисними виявилися результати наукових дослщжень р1зних аспектов сощального катталу, проведених такими вточизняними вченими \ дослщниками як А.Л. Багнюк, С.1. Бандур, Н.В. Бобро, А.А. Бова, Л.Г. Богуш, М.С. Горожанина, О.А. Гршнова, М.С. Доронша, €.С. Драгом1рова, Ю.К. Зайцев, Ю.Р. Мшин, А.1. Нечепуренко, М.Д. Лесечко, 1.1. Семюв, О.Г. Сидорчук, О.О. Убейволк та ш. Росшсью дослщники, зокрема О.Т. Коньков, О.О. Конев, А.В. Ланцман, Н.1. Ларюнова, Д.В. Меркулов, Д.Д. Попов, В.В. Радаев, С.В. Ракша, О.М. Татарко, Н.М. Лебедева, М.Я. Фейзба, С.А. Штирбул, в сво'х дисертацшних роботах грунтовно дослщжували положення сучасно' теори сощального катталу, зробивши тим самим доробок у и розроблення.
Автор статп, базуючись на результатах зробленого анал1зу робгт \ публшацш зазначених вище вчених \ дослщниюв, подшяе наукову точку зору, що сощальний каттал мае значення в розвитку економши та суспшьства. Цей вид катталу е нематер1альним чинником, який сприяе розвитку, як економ1чному, так \ суспшьному в цшому.
Анал1з джерельно' бази статп дае тдстави зробити висновок, що впродовж остантх деся-тилпъ тематика катталу, як економ1чно' категори, та його р1зновиду — сощального катталу, е предметом проведення багатьох емшричних дослщжень, як серед в1тчизняних, так \ серед зару-б1жних науковщв. Анал1зом також виявлено, що ниш юнуе неодностайшсть, як економют1в, так \ вчених шших галузей науки, в шдходах до визначення поняття «каттал». Наявш в наукових пра-
110
цях i публшащях дефшщи сощального катталу е в значнш Mipi моза1чними i фрагментарними, а положения дано! концепци характеризуються суперечливiстю та неоднозначтстю пiдходiв до 1х трактування. Не в повнш мiрi дослiдженим наразi залишаеться i соцiальний капiтал, як рiзновид капiталу та економiчна категорiя. Вкрай неоднозначними та суперечливими е i точки зору еко-номю^в щодо коректностi вiднесення соцiального катталу до вищв капiталу, якi сьогодт юну-ють в економiцi.
Дшсно, якщо зробити поверхневий аналiз дефшщш соцiального капiталу, наведених у науко-вих роботах i публiкацiях, то можна виявити !х строкатiсть, неоднозначтсть, мозаiчнiсть, фраг-ментарнiсть i суперечтсть тлумачень. Недосконалiсть положень концепци та слабка розроблетсть понятiйно-термiнологiчного апарату не дае змогу дослщникам, зокрема економютам, здiйснити повноцiнну оцiнку дано! категори, об'ективно ускладнюе кiлькiсну та яюсну оцiнку впливу сощ-ального катталу на економiчний розвиток i життедiяльнiсть суспiльства. Термiнологiчна неви-значенiсть також призводить закономiрно до iснування цшо! низки палких наукових диспутiв на-вколо цього поняття, кiлькiсть яких в остант роки тiльки невпинно збшьшуеться [26, с. 243]. З огляду на викладене вище й зумовлюеться необхiднiсть у виокремленнi даних питань в окремий напрям дослщження i його проведення в межах дано! стат. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е теоретичне обгрунтування сощального капiталу як економiчноi категори.
Для досягнення зазначено! мети поставлено таю завдання:
• розкрити суттсть поняття «каттал» як економiчноi категори;
• проанатзувати поняття «капiтал» i «сощальний каттал», виявити й охарактеризувати !х спiльнi та вiдмiннi властивостi та на цш базi уточнити мюце другого поняття серед визнаних в економщ форм капiталу.
РЕЗУЛЬТАТИ
Доречним, на думку автора, видаеться на початку дослщження зробити стислий термшолопч-ний аналiз категорiй «капiтал» i «соцiальний капiтал». «Вихiдним пунктом» дослщження стане розкриття змiсту та сутност поняття «капiтал» в економiцi. Слово «каттал», яке походить вщ латинського слова — capitalist, означае головний, дом^ючий. У процес господарсько1 взаемоди суб'ектам господарювання, пiсля того як вони визначили конкретт цiлi та мотиви, яю спонука-ють !х до тако1 взаемодii, слiд мати в своему розпоряджент певну сукуптсть та обсяги ресурсiв, якi вони зможуть задiяти для реалiзацii визначених цiлей. В економiчнiй термiнологii таю ресур-си називають «капiталом».
Н.Г. Менк'ю, американський економiст украiнського походження, професор економiки Гар-вардського утверситету, пiд капiталом (capital) розумiе обладнання, будiвлi та споруди, а також структури, якi використовуються для виробництва товарiв i послуг [10, с. 773; 19, с. 833]. Тобто поняття «каттал» поширюеться на найрiзноманiтнiшi об'екти, спшьною рисою яких е спро-можнiсть приносити економiчний прибуток.
Пщ капiталом розумiють здебiльше фiнансовi активи, обладнання та iнструменти, заводи i фабрики, сировину i готову продукщю, складськi примiщення i транспортт комунiкацii, знання, вмiння людини тощо [2, с. 257].
На шдст^ аналiзу джерел [2, с. 259; 6, с. 121-123; 7, с. 21-31] виокремимо й охарактеризуемо базовi властивосп, яю притаманнi катталу (рис. 1).
Першою властивiстю, яка характерна катталу, е те, що вш е обмеженим ресурсом, тобто його запаси мають певт меж^ якi визначенi в кiлькiсних, просторових i часових вимiрах. Капiталу, як ресурсу, притаманна проблема його дефщиту та абсолютного вичерпування, внаслiдок чого на-стае неможливiсть одночасного задоволення всiх потреб, як суб'ектiв господарювання, так i сус-пiльства в цшому. Кiлькiсна обмеженiсть i граничтсть ресурсiв, а також рiдкiснiсть окремих особливо цiнних ресурсiв зумовлюють певт !хш обмеження у виробничш дiяльностi. До цього блоку властивостей катталу слщ також вiднести можливють його залучення та використання в госпо-дарському процесi, а також привласнення.
Другою властивiстю капiталу е можливють його накопичення — каттал, як ресурс, можна не тшьки збертати, але й поповнювати, кооперувати та примножувати. Накопичення капiталу означае перетворення частини прибутку в каттал, розширення виробництва, його збшьшення за раху-нок вкладання у каттал (машини, обладнання, будiвлi, робоча сила, сировина та iн.). Накопичення може вщбуватися в таких формах катталу, як грошовш i реальнiй (будiвлi, споруди, устатку-вання, обладнання тощо).
111
Третя властивють полягае в тому, що каттал — це господарський ресурс, який волод1е певною лшвщнютю — здатнютю швидко перетворюватися в грошь Тобто невщ'емною рисою катталу е його спроможнють швертування в грошову форму безпосередньо або опосередковано незалежно вщ сво'х форм. Л1квщнють катталу забезпечуеться завдяки наявносп вартосп, шд якою розум1-
еться кшькюно визначена величина, яку можливо обм1няти на шш1 ресурси, яку ще називають
*
м1новою варт1стю .
Четверта властивють розкриваеться в спроможност катталу до конвертаци — до його постш-ного руху, змши форм, переведення з одше! форми в шшу. Варто вщм1тити, що взаемоперетворен-ня форм катталу е основою його вщтворення. Рух катталу, що передбачае послщовну зм1ну його функцюнальних форм, характеризуе кругооб1г катталу Так, каттал перебувае в процес безпе-рервного кругооб1гу: грошовий каттал перетворюеться на виробничий, який перетворюеться в товарний, а останнш знову спроможний прийняти грошову форму катталу Кругооб1г катталу (послщовне його перетворення з одше! форми в шшу) складаеться з трьох стади перетворення: грошовий каттал ^ продуктивний каттал ^ товарний каттал ^ грошовий каттал. 1ншими словами, каттал е динам1чним ресурсом: його, як правило, не залишають у пасивному, «закон-сервованому» стат, а його накопичення аж тяк не означае звичайне збирання ресурс1в { складу-вання !х у скарби. Каттал постшно включають у процес кругооб1гу вартост1, в якому грошова форма визначае одночасно вщправну та кшцеву точки його руху.
П'ята властивють — каттал у процес свого кругооб1гу не тшьки вщтворюе свою вартють, але { приносить певну дельту — додаткову вартють. Це прибуток, отриманий внаслщок проданого товару, наданих послуг з вирахуванням вартосп ресурс1в, витрачених на його виробництво (на-дання послуг), витрат на зароб1тну плату, оренду тощо. Придбання або привласнення катталу змушуе його власника забезпечувати функцюнування та використання цього катталу, як фактора виробництва. Це передбачае наявнють у нього достаттх для цього кошт1в, призначених для ви-робництва та отримання додатково! вартосп, яю в економ1чнш теори визначають поняттям «аван-сований каттал». Зазвичай це грошов1 кошти, яю використовуються для придбання предмет1в виробництва, наймання робочо! сили, здатних виробити товар, надати певт послуги, реал1защя яких дасть змогу отримати дохщ, що мютить додаткову вартють. У цьому випадку каттал вихо-дить за меж1 фактора виробництва та набувае специф1чного економ1чного змюту — каттал по-стае як вартють, що приносить додаткову вартють або самозростаючу вартють. Тобто, каттал е самозростаючою вартютю. На думку К. Маркса «життевий процес катталу полягае в його рус як самозростаючо! вартостЬ» [4, с. 320]. Мова ведеться вже не просто про накопичення ресурсу в його натуральному вигляд1, а про його вартюний прирют, який виникае в результат конвертаци катталу з одте! його форми в шшу.
* Мшова вартють — стввщношення, що постшно змшюеться в залежност вiд часу i мюця, И можна подати у виглядi юльюсного стввщношення, пропорцп, в якш споживчi вартост одного виду обмшюються на споживчi вар-тост iншого виду [4, с. 44].
112
В контекст викладеного вище сповна аргументованою видаеться позищя сучасного росшського економюта та сощолога В.В. Радаева, вщповщно до яко' тд кашталом вш пропонуе розум1ти будь-який «накопичуваний господарський ресурс, який включений у процеси вщтворювання \ зростання вартосп шляхом взаемно' конвертаци сво'х р1зномаштних форм» [7, с. 21]. З викладе-ним вище узгоджуеться \ визначення О.В. Сорокша, професора кафедри полтоично' економи Мос-ковського державного ушверситету 1меш М.В. Ломоносова, який трактуе поняття «каттал», як вартють, яка : авансуеться; збершаеться в обшу; приносить додаткову (пор1вняно з авансованою) вартють. У ход1 свого руху каттальна вартють набувае форми грошей \ товар1в, але каттал не зводиться ш до грошей, ш до товар1в. До того ж можна спостертати та фшсувати тшьки окрем1 моменти (фази) руху катталу, в якому вш постае або в якост грошей або у форм1 предмету (запасу предмет1в, майна, статюв тощо) [8, с. 116].
Розр1зняють таю базов1 форми каштал1в [6, с. 124; 7, с. 22-23; 2, с. 258-259]: ф1зичний; еконо-м1чний; грошовий; людський; сощальний; полтоичний; адмшютративний; символ1чний; культур-ний. Слщ вщмгтити, що перелш форм катталу можна продовжити. Це пояснюеться тим, що в сучасних реатях екожмчного розвитку коло форм катталу, що використовуеться у господарськш д1яльност1, розширюеться. Це, в свою чергу, призводить до внесення змш у трактування самого поняття «каттал». Сучасне визначення терм1ну «каттал» виходить за меж1 економши, оскшьки його вим1ри мають не тшьки вартют вим1ри та виключно економ1чт властивосп. Свщченням цього е сощальний каттал — нееконом1чний чинник економ1чного розвитку.
Щд «сощальним кашталом» в економ1чнш сфер1 автор пропонуе розум1ти систему визнаних \ усталених норм (формальних або правових; неформальних або сощальних), шститут1в (держав-них, недержавних, приватних), зв'язюв \ взаемовщносин м1ж ними, економ1чними агентами, яю базуються здебшьше на розумшш, дов1р1 та формуються в межах шститущонального середовища сощального катталу, яке сприяе бшьш ефективнш економ1чнш д1яльносп суб'екпв, об'еднаних сощальними мережами. Проявом сощального катталу е здатнють 1ндивщуум1в до взаемодш, спри-яння 'м у колективнш д1яльност1, кшцевим результатом яко' е досягнення спшьно' мети. Сощаль-ний каттал виникае та формуеться в ход1 взаемоди економ1чних агент1в у певних структурах економ1чно' та господарсько' д1яльносп, внаслщок чого виникають конкретш вщносини партнерства та взаемодов1ри. 1ншими словами, базою сощального катталу е дов1рч1 та партнерсью вщносини, як встановлюються та шдтримуються м1ж економ1чними агентами — учасниками сощальних мереж — та стимулюють кожного з них робити свш внесок у досягнення визначено' спшьно' мети. Як правило, стутнь вщдач1 кожного з економ1чних агент1в корелюеться р1внем дов1ри, яка встановлюеться м1ж ними.
В.Л. Римський [9, с. 13-14] вважае, що поняття «сощальний каттал», яке було введено для врахування впливу сощально-культурних фактор1в на економ1чний розвиток, можна розумгти, як: внесок оргашзацш в економ1чну д1яльнють; сукупнють сощальних зв'язюв \ вщносин, встановле-них взаемних зобов'язань, як нар1вш з економ1чним \ фшансовим кашталами можуть накопичу-ватися { витрачатися, швестуватися в види економ1чно' д1яльносп, та приносити опосередковано конкретш фшансов1 прибутки.
З метою виявлення спшьних { вщмшних рис сощального катталу з усталеним в економ1щ поняттям «каттал» стисло охарактеризуемо одну з найбшьш поширених { загальновизнаних форм катталу — ф1зичний каттал. На шдстав1 результапв анал1зу можна буде зробити пор1вняння властивостей, притаманних сощальному та ф1зичного кашталам, а також встановити якою м1рою сощальний кап1тал можна вщнести до економ1чно' категорй'.
Ф1зичний (виробничий або реальний) кап1тал (англ. — рИу8юа1 еар11а1) — це форма катталу, яка безпосередньо використовуеться у виробництвь 1ншими словами, це засоби виробництва — запас обладнання, буд1вель { споруд, як1 використовуються для виробництва товар1в { надання послуг [10, с. 517].
Слщ зауважити, що ф1зичний кап1тал е результатом процесу виробництва : чим досконалшим 1 сучасн1шим в1н е, тим бшьше можна за його допомогою виробити товар1в { надати послуг. Ф1зич-ний кап1тал втшений в матер1альних активах, в1н помтоний { його можна в1дчути на дотик. А вщтак, будь-як1 засоби виробництва можна розглядати ф1зичним кашталом. Однак засоби виробництва можуть стати кашталом тшьки тод1, коли його власник безпосередньо або опосередковано вступить в економ1чш вщносини (наймання робочо' сили, здача в оренду тощо). Карл Маркс за-значав, що «каттал виникае тшьки там, де власник засоб1в виробництва знаходить на ринку роб1т-ника в якосп продавця свое' робочо' сили ... каттал з часу свого виникнення сповщае початок епохи суспшьного процесу виробництва» [4, с. 181].
113
Важливою рисою ф1зичного катталу е те, що Bei матер1альн1 активи, основш засоби тривало-го користування, KpiM землi, мають обмежений термiн експлуатаци. Основною причиною цього е фiзичний i моральний зноси. Несвоечасна замша морально та фiзично застарiлих засобiв виробництва призводить до того, що собiвартiсть продукци пiдвищуеться, а ïx якiсть знижуеться по-рiвняно з продукцiею, яку виготовлено на бшьш досконалих машинах та устаткуванш. Новiтнi теxнологiï сприяють створенню прогресивних, економiчно ефективнiшиx i продуктивнiшиx машин, вцщв устаткування. Це також зумовлюе доцiльнiсть замiни дiючиx засобiв виробництва ще до ïxнього фiзичного та морального зносу.
Фiзичний каттал виконуе й iншi функцiï та мае властивосп, притаманнi «катталу» як еко-номiчнiй категорiï, а саме [1, с. 98-103; 3, с. 3-11; 5, с. 77-82]: нагромадження ^зичний каттал може накопичуватися у формi запасiв засобiв виробництва, матерiальниx активiв, товарно-матер> альних оборотних активiв тощо); чинник виробництва (виробничий ресурс, який характеризуемся певною продуктивтстю та який можна задiяти, передуем, в виробничому процесi); е об'ектом власност та розпоряджання (на фiзичний капiтал поширюються права власностi та розпоряджан-ня з боку окремих суб'екпв економiки — власникiв катталу, яю можуть передавати права розпо-рядження iншим фiзичним i юридичним особам); можливiсть конвертаци у фiнансовi ресурси, якi можна оцiнити в грошових одиницях; iнвестицiйний ресурс, який мае економiчну природу та е об'ектом для швестування; джерело доходу, прибутку ^зичний капiтал е ресурсом, який потен-цiйно здатний завжди приносити його власнику прибуток за умови ефективного його застосуван-ня, використання); довготривалий ресурс, який е об'ектом кутвл>продажу (придбання, передусiм, як швестицшного ресурсу та чинника виробництва) на певному ринку катталу, який характеризуемся попитом i пропозищею, щною та певними ринковими вщносинами; лiквiдний (може бути реалiзованим за своею ринковою вартютю, що забезпечуе постшну можливiсть його решвесту-вання в разi настання несприятливих економiчниx умов.
Використовуючи науковi джерела [13, с. 300-325; 14; с. 2-21; 18, с. 3-20; 20, с. 1-21], побудуемо дiаграму (рис. 2), на яюй порiвняемо фiзичний та сощальний каттали за окремими параметрами, зокрема такими як : форми втшення та сприйняття, джерела виникнення, зносостшюсть, продук-тивнiсть, характер власносп, можливостi вимiрювання та оцiнки, передача прав власносп або успадкування.
Використовуючи матерiали, якi вмiщено на рис. 2, виокремимо властивосп, за якими каттали фiзичний i соцiальний е схожими. Як можна бачити на рис. 2, схожою для обох капiталiв рисою е продуктивтсть, яка для фiзичного катталу (вироблення потоку товарiв та надання послуг) е фактором виробництва, а сощальний каттал е продуктивним в частит зменшення трансакцшних витрат. З огляду на викладене вище сощальний каттал можна розглядати економiчною катего-рiею, оскiльки вiн мае ознаки, як притаманнi капiталу, зокрема, соцiальний каттал може: накопичуватися; конвертуватися в iншi форми катталу; сприяти принесенню прибутку.
Порiвняння по всix шших позицiяx критерив (рис. 2), дае тдстави стверджувати, що сощаль-ний каттал i фiзичний капiтал мають здебшьше вiдмiннi властивостi. Втiм, сощальний каттал не е кашталом, який агенти можуть вшьно отримати, розпоряджатися та використовувати з метою забезпечення зростання 1'хнього сукупного капiталу. Сощальний каттал е «моральним ресурсом», який при його використант збiльшуеться, а не зменшуеться i який, на вщмшу вiд капiталу фiзич-ного, зменшуеться, якщо його не використовувати. Тобто це сощальт активи, яю сприяють в подальшому ефективному та результативному сшвроб^ництву в сферi господарювання.
Отже, сощальний каттал е особливою формою катталу, якш притаманш таю властивосп, як (рис. 2):
• неможливють бути приватною властстю, осюльки е колективним або суспшьним благом;
• сощальна природа цього виду каттал, який е результатом взаемовщносин мiж iндивiдуумами, економiчними агентами в сощальних мережах i базуються переважно на неформальних нормах, моральних щнностях, якi сприяють досягненню ix членами кращих результатiв i спiльноï мети;
• може зменшувати трансакцiйнi витрати та сприяти досягненню мiж економiчними агентами консенсусу та взаемовигiдноï згоди;
• входить в структуру активiв суб'екпв господарювання, може використовуватися ними та впли-вати на рiвень розвитку економiки.
Науковi точки зору захщних дослiдникiв на соцiальний каттал як економiчну категорiю е до-сить неоднозначними та розбiжними. Зокрема, професор Н. Лiн в спрощенш формi подае нейтрально визначення сощального капiталу, як «iнвестицiï з очшувану прибутковiсть на ринку», «шве-стицй' в соцiальнi вiдносини з очшуваною прибутковiстю на ринку» [18, с. 6, 9, 19].
114
(Ф13ИЧНИЙ КАИГГ^Т) ( СОЩАЛЬНИИ КА1ИТАЛ )
Матер1альш активи, засоби виробницгва (устатку вання, обладнання, шструменти та Ш.), 6уД1ВЛI, споруди, земля, цапаем сировини и а ¡н._
Так, Ф1зичний каштал можна спостер]гати в матергальних формах та вщчути на дотик.
Створюеться в процее! кругообну кашталу, перетворення з одша його форм и в шшу та ИринОСИТь додаткову вартать або ирибуток.
Довгочасний 1 вщносно стшкий до зносу вид кашталу. Вим, у випадку яюцо його запшмати довш незадпяним. не використовувати, то вж може знецшюватися,
змешпуватися.
_|__
^ --
Так. С фактором виробницгва. 1 Пддаеться виробленню потоку товар!в або послуг мевнии иерюд часу,
'Прстатпс благо, на яке попшр. права власност! (майж>Б1 права). Виробництво, вкладання в нього приносить прибуток, а
його власники с капиталистами.
^ _
Можна ошнити в кшьюсних, екон, моказннки, виразиги в ^грошових та ¡нших одиницях.
Передача права власност!
шшому власнику
регул юеться правим актом.
И
/05 N —
—
к '~™1 1 \ н /
ч 1=0 /
( /
ч1/ = 1
\
/
/
ш
\
■в /
РЭ
щ £ И 5
\ 3-Х
/ \ ( £ \ ! ^ 1 I нЗ
г
I—Н |—|
М Ь
1 а и
I — о
1 е-, о 1но I
\ го / \ /
/
/ \ > - \
\ 3 I
V \/
ч* О/
( \
V 3 /
^
в ^ <
Зв'язки, вщносини, зобов'язання, взасмодн мЬк ¡ндивщуумамн, економгшимм агентами.
III. Сошальний каштал неможливо в1зуально побачитита вщчути на дотик, оскшьки цси вид кап ¡талу локалоова ний у в]дносинах.
Створюеться в соц. вщносинах м1ж ОкреМими ф1шчними та юрид. особами. Може виникати м!ж ¡нсгатутами, взаемовщносини яких врсгульовуються неформальными та фор мал ы[ими нормами, цшностями. £ результатом щльового швее гу вання. ; I
Вразливий, нснадшний. може бути короткойасним. Соц. камлал базугться на эв'язках м!ж агентами, ЯК1 можугь «а фофува гися», повн1стю зникати. якшо одна сторона припиняе в1дносини через в трачу ¡нтересу, конфл1кттощо. Використання соц. каиггалу 1пдвищуе його цшшеть, а нсвикористання знси1нюг його.
^ I -
Так. Зменшуе варт1сть (транзакц1йн1 вт рати), сирине ДОСягненню ПСП![ИХ шлей, визначених екин. агентами в
соц. мережах, базованих на дов<р1.
Суспшьне (колективне) благо, на яке не ношир, права власность Екон. агента можутьотримати вигоди вщ встановлених зп'язюв.
Неможливо встановити точну ц1ну: складно виразиги » гропюв1й форм1, привести в сконокцчних показниках,
Можлив1сть передач! обмежена. Напр и клад, дов1ру, рспуташю неможлиоо передати.
_ _
Рис. 2. Д1аграма пор1вняльного анал1зу кап1тал1в ф1зичного та соц1ального за окремим параметрами (Складено автором)
115
Разом з тим, варто вщм^ити, що багато захщних економюив, критиюв ведуть палю та неви-черпт дебати щодо доцшьносп вщнесення сощального катталу до форм катталу [11, с. 285289]. Американсью дослщники, зокрема, С. Смгг i Дж. Кулинич [21, с. 149-186], Дж. Собель [22, с. 139-154], дшшли висновку про невщповщнють термiну «сощальний каттал» критерiям, за якими визначаеться каттал в економщь Виникае багато питань i непорозумiнь, пов'язаних з асо-цiацieю соцiального капiталу з юторично усталеним в економiцi поняттям «каттал», вносячи анал^ичт дослiдження багатьох дослщниюв плутанину та «розмиваючи» !х результати, а серед громадян — це призводить до поширення закликiв «стати сощальними капiталiстами». Щоб усу-нути такий недолiк вони запропонували замшити термiн «соцiальний капiтал» на «сощальний потенщал» (social capacity). Останнiй, на думку авторiв, е евристичним термшом, який вмiщуе в собi вс притаманнi термiну «соцiальний капiтал» властивость Термiн «соцiальний потенцiал» позбавляе прим^ивносп, «iлюзорностi» та «теоретично! обмеженостi» дефшщп «соцiальний ка-пiтал», а також сприяе адекватному його розумiнню в трикутнику «фшансовий капiтал — люд-ський капiтал — соцiальний каттал».
Росшська дослiдниця С.А. Штирбул у дисертацшнш роботi [12, с. 6, 13-15, 25] зробила висно-вок, що до феномену сощального катталу неприйнятною е така форма катталу, як самозростаю-ча вартiсть. Коректнють вживання поняття «соцiальний капiтал» е сумтвним, якщо врахувати один принципово важливий аспект та властивiсть катталу, яко! немае в соцiальному каттал^ а саме вартiсть, що приносить додаткову вартють. Тобто, закони К. Маркса щодо функщонування катталу можуть бути адекватними виключно для фiзичного капiталу, а не для сощального катталу Автор в повнш мiрi погоджуеться з С.А. Штирбул та вказаними захщними науковцями, що в самому понятп «соцiальний каттал» закладено протирiччя, а саме несумюнють компонентiв: ринково! «капiтал» та неринково! «соцiальний».
Останнi дослiдження, якi проведено Л. Робшсоном, А. Шмiдтом i М. Сайлсом [20, с. 1-21], дали !м пiдстави для аргументованих заперечень, що сощальний каттал можна вщнести власне як каттал. Вони також досить резонно пропонують модертзувати поняття «сощальний каттал» у «сощальний потенщал», який повтше вщбивае сутнють i змiст першого. Слово «сощальний»
— категорiя неринкова або така, що виходить за межi ринку та означае суспшьний, тодi як каттал
— категорiя, що безпосередньо вщноситься до ринку. 1ншими словами «каттал» виступае як теза, а «сощальний» — як антитеза. Словосполученням, яке усувае це протистояння е «сощальний потенщал». Перехщ вщ поняття «сощальний каттал» до «сощальний потенщал» е позитив-ним кроком: сощальт ресурси можна буде розглядати не тшьки з точки зору ринку або катталу (виходячи з ринкових, кашталютичних критерив), що важливо для виршення завдань сощально-орiентованоi' економiки, розвитку людських якостей.
Подiбну наукову точку зору обстоюе великобританський економют, професор Кембриджсько-го утверситету П. Дасгупта [14, с. 2-21], який аргументовано доводить, що сощальний каттал мае цшу низку вщмшностей вщ фiзичного капiталу, а тому сумшвною е коректнiсть вiднесення сощального катталу до форм катталу Б. Файн i Д. Мшонакос вiдмiчають, що !хне ставлення до концепцп соцiального капiталу е категоричним i негативним. Словосполучення «соцiальний капi-тал» е, на !хню думку, взагалi несумiсним з економiчною наукою: якщо сощальний, то не каттал, а якщо каттал, то не сощальний. 1ншими словами, з економiчноi' точки зору мiж цими двома словами не може бути взаемозв'язку [15, с. 2-8].
Професор Г. Вестланд, вщомий економют зi Швецн, та iншi захщш науковцi [25] також зроби-ли висновок, що поняття сощальний каттал е несумюним з економiчною теорiею капiталу. Феномен тд назвою «соцiальний капiтал» не мае тякого вiдношення до факторiв виробництва, а тому не може бути вщнесеним до традицiйного, в економiчному сенсi, капiталу. На пiдставi отриманих результатiв дослiдження автори внесли пропозищю замiни в термiнi «сощальний каттал» слово «каттал» на «мережЬ>, а концепщю соцiального капiталу трансформувати в концепщю соцiаль-них мереж, яка е бшьш прийнятною для розумшня сутностi першого поняття.
Ф. Херрерос, державний експерт юпансько! Нащонально! науково-дослiдноi' ради, також виявив, що сощальний каттал мае досить незначну причетнють до загальновизнаних в екожмщ видiв капiталу. Вiн вважае, що дана категорiя здебiльше пов'язана з морально-етичними якостями iндивi-дуумiв. Сутнють сощального катталу експерт пропонуе розумгги через встановлення зв'язкiв i членство в сощальних мережах, метою яких е отримання доступу до певних ресурсiв [17, с. 17, 123].
Експерти з 1нституту економiчних дослiджень при Урядi Фiнляндii' [23, с. 179-181], також звер-тають увагу на необхщнють змiни поняття «сощальний каттал» на «сощальт мережЬ». Внесення
116
таких змш придасть першому термiну коректност та валiдностi з точки зору економiчноï науки. Цiннiстю таких мереж е обмш iнформацiею мiж 1'хшми членами, а взаемодiя мiж ними на мiкрорiвнi може справляти позитивний вплив на макрорiвнi. Фiнський економют-дослщник Р. Херппе [16, с. 20-21] з вказаного вище iнституту, на пiдставi результатiв проведеного ним дослщження стверд-жуе, що залишаеться проблемним питання оцiнки соцiального капiталу, який, на вiдмiну вiд фiзич-ного, людського та шших видiв катталу, неможливо ощнити з причини повно1' вiдсутностi показ-никiв вартостi.
ВИСНОВКИ
Опрацювання наукових джерел дае тдстави стверджувати, що соцiальний капiтал можна пев-ною мiрою розглядати як економiчну категорiю, яка мае ознаки та властивосп, притаманнi уста-леному в економщ поняттю «капiтал». А саме, сощальний каттал : можна накопичувати; шддаеть-ся конвертуванню в iншi форми капiталу; може сприяти принесенню економiчного прибутку та шдвищенню рiвня продуктивностi шляхом зменшення трансакцшних витрат. Разом з тим, по-рiвняльним аналiзом фiзичного капiталу, як найбшьш виражено1' форми капiталу в економщ, та соцiального капiталу за такими параметрами, як форми втшення та сприйняття, джерела виник-нення, зносостiйкiсть, характером власностi, можливостями вимiрювання та оцiнки, передачi прав власносп, лшвщтсть, додаткова вартiсть, успадкування, виявлено здебшьше вiдмiннi ознаки та властивосп. З'ясовано, що специфiчною ознакою сощального катталу, яка вирiзняе його вщ iншиx форм капiталу, е те, що вш втiлюеться не в конкретних економiчно-господарськиx об'ектах i суб'ектах, а у вщносинах мiж такими суб'ектами. Виявлено, що сощальний каттал, який мае сощальну природу та е результатом взаемоди iндивiдуумiв, економiчниx агентiв, неможливо нi, придбати, m передати iншiй особi, тобто на цей вид катталу не поширюеться право власносп, осюльки вш е суспшьним благом. Соцiальний капiтал, який базуеться соцiальниx мережах, довiрi, репутаци, iншиx неформальних усталених цiнностяx, е ресурсом, який може сприяти досягненню встановлених економiчними агентами цшей, отриманню економiчного ефекту.
Аналiз зарубiжниx джерел дае пiдстави стверджувати про неоднозначтсть пiдxодiв щодо роз-гляду та ощнки термiну «соцiальний каттал» як економiчноï категори. Нинi багато захщних еко-номiстiв i критиюв ставлять тд сумнiв доцiльнiсть вщнесення соцiального капiталу до форм катталу та роблять висновки про невщповщтсть даного термшу iсторично усталеним критерiям, за якими визначаеться каттал в економщь З огляду на виявлет автором в xодi дослщження роз-бiжностi мiж соцiальним та фiзичним капiталом достатньо аргументованою видаеться внесена ними пропозицiя щодо замши термiну «соцiальний капiтал» на «сощальний потенщал». У першому понятп закладено протирiччя — несумiснiсть його складових: «соцiальний» (неринкова) та «каттал» (ринкова). Тобто, «каттал» е тезою, а «сощальний» — антитезою. «Сощальний потенщал» е евристичним термшом, який усувае вказат протирiччя, бшьш адекватно та повно вщби-вае суттсть i змiст феномену сощального катталу.
Результати проведеного дослщження засвщчили, що економiчнi аспекти категори «сощальний каттал» потребують проведення подальших наукових дослщжень, зокрема такi аспекти, як уточ-нення i внесення змш до дефшщи «соцiальний капiтал», визначення та наукове обгрунтування показникiв, методологи та ефективних пiдxодiв до вимiрювання дано1' категори.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Абакумов Р.Г. Основной капитал: сущность и определение в современных условиях / Р.Г. Абакумов // Белгород. эконом. вестн. — 2004. — № 3-4. — С. 98-103.
2. Бардовский В.П. Экономика: учеб. / В.П. Бардовский, О.В. Рудакова, Е.М. Самородова. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2011. — 672 с.
3. Бугаева Т.Ю. Особенности основного капитала как объекта управления / Т.Ю. Бугаева // Белгород. эконом. вестн. — 2002. — №3. — С. 3-11.
4. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. — Изд 2. — Т. 23. — М.: Гос. издат. полит. л-ры, 1960. — 907 с.
5. Минина М.А. Экономическая природа основного капитала / М.А. Минина, А.М. Михайлов // Вестн. мол. ученых Самар. гос. экон. акад. — 2002. — №1. — С. 77-82.
6. Радаев В.В. Экономическая социология : учеб. пособ. для вузов / В.В. Радаев. — М.: Гос. унт Высшая школа экономики; Изд. дом ГУ ВШЭ, 2005. — 603 с.
7. Радаев В.В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В.В. Радаев // Эконом. социология. — 2002. — Т. 3. — №4. — С. 20-33.
117
8. Сорокин А.В. Теория общественного богатства. Основания микро- и макроэкономики / А.В. Сорокин. — М.: ЗАО «Изд-во «Экономика», 2009. — 587 с.
9. Социальный капитал как научная категория // Общественные науки и современность: журнал. — 2004. — №4. — С. 5-23.
10. Мэнкью Н.Г. Принципы Экономикс / Н.Г. Мэнкью. — СПб.: Питер Ком, 1999. — 784 с.
11. Шаповалова Т.В. Сощальний каттал як економ1чна категор1я: критичний анал1з / Т.В. Шаповалова // Вюн. Донецького нац. ун-ту: наук. журнал [Ред. Ю.В. Макагон та ш.]. — Донецьк: Донецький нац. ун-т. — 2012. — Спецвипуск. — Т. 1. — С. 285-289.
12. Штырбул С.А. Социальный капитал и социальный потенциал: субъекты и функции: авто-реф. дис.....канд. экон. наук: [спец.] 08.00.01 / С.А. Штырбул; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. — М., [б. и.], 2010. — 27 с.
13. Coleman J. Foundations of Social Theory / James Coleman. — Cambridge, MA: Harvard University Press, 1994. — 814 p.
14. Dasgupta P. Economics of Social Capital / Partha Dasgupta // Economic Records. — 2005. — August. — Vol. 81. — Issue Supplement S 1. — P. S2-S21.
15. Fine B. Social Capital Versus Social Theory: Routledge Studies in Contemporary Political Economy / Ben Fine. — London: Routledge, 2001. — 304 р.
16. Hjerppe R. Social Capital 8nd Economic Growth / Reino Hjerppe. — Finland: Government Institute for Economic Research, 2003. — 26 р.
17. Herreros F. The Problem of Forming Social Capital: Why Trust? (Political Evolution and Institutional Change) / Francisco Herreros. — USA: New York; Palgrave Macmillan, 2004. — 160 р.
18. Lin N. Social Capital: A Theory of Social Structure and Action (Structural Analysis in the Social Sciences) / Nan Lin. — 1st ed. — Cambridge: Cambridge University Press, 2001. — 280 p.
19. Mankiw N.G. Principles of Economics / N.G. Mankiw. — 6th ed. — USA: Mason; Harvard University, South-Western Cengage Learning, 2011. — 888 р.
20. Robison L. Is Social Capital Really Capital? / L. Robison, A. Schmid, M. Siles // Review of Social Economy. — 2002. — Vol. 60. — Issue 1. — P. 1-21.
21. Smith S.S. It May be Social, But Why is it Capital? The Social Construction of Social Capital, the Politics of Language / S.S. Smith, J. Kulynych // Politics & Society. — 2002. — March. — Vol. 30. — No. 1. — P. 149-186.
22. Sobel J. Can We Trust Social Capital? Journal of Economic Literature / Joel Sobell // Journal of Economic Literature. — 2002. — Vol. XL (March). — Р. 139-154.
23. Social capital: Global and Local Perspectives / Jouko Kajanoja, Jussi Simpura (Eds.). — Finland: Helsinki, Government Institute For Economic Research; Vatt Publications, 2000. — 188 р.
24. Social Capital: Reviewing the Concept and its Policy Implications, Research Paper. — Australia: Canberra; Productivity Commission, AusInfo, 2003.
25. Westlund H. Social Capital in the Knowledge Economy: Theory and Empirics (Advances in Spatial Science) / Hans Westlund. — Sweden: Ostersund; National Institute forWorking Life; Springer, 2010. — 222 p.
26. Woolcock M. Social Capital: Implications for Development Theory / M. Woolcock, D. Narayan // The World Bank Research Observer. — 2000. — No 15. — Р. 225-251.
Стаття надшшла до редакцп 7 червня 2013 року
118
