CC BY
34
УДК 330.15
СУТН1СТЬ ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА ЗНАЧИМ1СТЬ ЗЕМЕЛЬНОГО
КАП1ТАЛУ В АГРАРН1Й ГАЛУЗ1
С.М. Остапчук
Нацюналъний науковий центр «1нститут аграрное економжи», КиХв, Украта
Остапчук С.М. Суттстъ та соцгалъно-економгчна значимость земельного катталу в аграрнш галузг.
В стагп здшснено аншиз процесу еволюци поняття «каштал» в еконсишчнш думщ та выявлено об'ективш передумови введения економ1чно1 категори' «земельный капрал» в науковий o6ir. Обгрунтовано вщповщшсть земель сшьськогосподарського призначення характеристикам катталу та запропоновано визначення еко-HOMi4HOÏ категори' «земельний каштал» в сшьському господарствь Розкрито сощальио-економ1чиу значи-MicTb земельного капралу в аграрнш галузь
Ключовг слова: каштал, суспшьш блага, здатшсть прнноснти дохщ, земл1 сшьськогосподарського призначення, земельний каштал
Остапчук С.Н. Сущность и социально-экономическая значимость земельного капитала в аграрной отрасли.
В статьи осуществлен анализ процесса эволюции понятия «капитал» в экономической мысли и выявлены объективные предпосылки введения экономической категории «земельный капитал» в научный оборот. Обоснованно соответствие земель сельскохозяйственного назначения характеристикам капитала и предложено определение экономической категории «земельный капитал». Раскрыто социально-экономическую значимость земельного капитала в аграрной отрасли.
Ключевые слова: капитал, общественные блага, способность приносить доход, земли сельскохозяйственного назначения, земельный капитал
Ostapchuk S.M. Essence of land capital and its social and economic significance in agriculture.
The analysis of evolution of the term "capital" in economic thought was conducted in the article. The objective prerequisites of introduction of economic category "land capital" in the scientific circulation have been revealed. It is proved that the agricultural land which used in the production process, have the characteristics of capital. The definition of economic category "land capital" was proposed. The social and economic significance of land capital in agriculture was discovered.
Keywords: capital, public goods, ability to generate income, agricultural land, land capital
Протягом тисячолгть вчет та практики пе-ресвщчились, що земля вщграе доле-носне значення як для розвитку економжи, так i для добробуту суспшьства в цшому. На основi використання земельних ресу-рсiв формуються продовольча, природно-ресу-рсна, виробнича та шфраструктурна складовi со-цiально-економiчного розвитку краши.
Тенденцп двох остантх десятилггь засвщчили i те, що в сучасних умовах землi сшьськогосподарського призначення стали новим класом акти-вiв, обсяги швестицт в як щорiчно лише зрос-тають [1]. Це вказуе на вщновлення юторично'и ролi землi в примножент багатства, нове усвщом-лення ïï економiчноï природи як особливого виду катталу - земельного. Як зазначае з цього приводу В.М. Жук, «Очевидно, що розгляд земельно! складово'1 в економiчному оборов мае широк рамки, проте першочерговим, а вщтак i прюри-тетним, е ïï сприйняття як активу та катталу» [2].
Функщонування земельного катталу в ринко-вому середовищi неможливе без його вщповщно'и реестрацп в цифровому вимiрi на рахунках бухгалтерского облку. Однак, як показуе практика, сьогодт в бухгалтерскому облшу вщсутт пщхо-ди до повнощнного вiдображення земельного капiталу. У фтансовш та статистичнiй звiтностi пiдприемств фрагментарно вщображет лише окремi об'екти, що формують земельний каттал. Вiдтак розкриття економiчноï сутностi земельного капiталу можна розглядати як одну з основних пе-редумов для обгрунтування та виртення про-блеми його облкового вiдображення.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш
Роль землi в примножент багатства нацп була справедливо ощнена ще у XVIII ст. фiзiократами на чолi з Франсуа Кене. Однак протягом трива-лого часу внесок фiзiократiв у формування теорГл земельного катталу не мав подальшого розвитку. В традицгйних моделях економгчного розвитку, сформованих представниками класично'1 еконо-мгчно'1 теорп (А. Смгт, Д. Ргкардо, Дж.С. Мглль та гн.), земля в основному виконувала функци основного засобу виробництва в сгльському господа-рствг та просторового базису в промисловостг. З II пол. XIX ст. где*1 фгзгократгв набули подальшого розвитку в працях С.А. Подолинського, B.I. Вер-надського, а згодом i М.Д. Руденка, В.О. Шевчука. Означеннг дослщження сприяли вщокремленно
eKOHOMi4HOi категорп «земельний каттал», введе-ння яко1 в науковий o6ir в Украш вiдбулось у 90-х роках ХХ ст. Як вважае А.М. Третяк, необхвд-тсть вживання категорп «земельний каттал» бу-ла викликана потребою розмежування агрегапв, що характеризують запаси i потоки в економщ. Земля як природний каштал, що утворений вна-слiдок самооргашзуючих процесiв у природi, бере не лише участь у здшсненш виробничо! функцл як традицiйний капiтал, а й забезпечуе функцюну-вання обмшних механiзмiв у бiосферi, тобто ви-конуе екологiчну функцiю [3].
На ввдмшу вiд проведено! численними вичиз-няними i зарубiжними вченими вдентифжацп рiз-них видiв капiталу - майнового, iнтелектуального, природного, економiчна сутшсть земельного кат-талу сьогоднi залишаеться майже не розкритою. Це призводить до недооцiнки сотально-еконо-мiчно! значимосп земельного капiталу, насам-перед, в аграрнш галузi, фрагментарного ввд обра-ження процесiв землекористування в бухгалтерскому облiку та визначае актуальтсть нашого дослiдження.
Метою cmammi е розкриття сутностi земельного капiталу та обгрунтування його сотально-економiчноl значимостi в аграрнiй галузi як одше! з передумов для обгрунтування i вирiшення про-блеми облжового вiдображення сiльськогоспо-дарського землекористування. Виклад основного MaTepi&tty досл1дження
Тривалий час загальноприйнятим було твер-дження про те, що термш «каштал» характеризуе об'ект, створений за участю людини, який вико-ристовуеться для отримання доходу. В широкому розумшш «каптал» (вiд лат. Capitalis - головний, домiнуючий, основний) - це майно, що здатне приносити дохiд [4].
На раншх етапах суспiльного виробництва каттал уособлював майно та нагромаджене ба-гатство. Представники меркантилiзму (XV-XVII ст.) ототожнювали капiтал iз грошима (золото, срь бло, скарби). Поява та розвиток меркантилiзму обумовленi розпадом феодального устрою, великими географiчними ввдкриттями, розвитком това-рно-грошових вiдносин, зародженням кашталюти-чного ладу. Свiтова торпвля сприяла зосереджен-ню багатства як в окремих оаб, так i в окремих держав. Як наслвдок, сформований торговельний капiтал вiдiграв велику роль у розвитку кашта-лютичного виробництва.
У II пол. XVIII ст. французький економiст Франсуа Кене, розробивши «Економiчну табли-цю», доводить, що постшно ввдтворюване ба-гатство сшьського господарства сприяе розквiту торпвл^ добробуту населення, приводить у рух промисловють i пiдтримуе процвiтання наци. Вперше в економiчнiй теорп Ф. Кене досить гли-боко обгрунтував положення про капiтал. На ввд-мiну вiд меркантилiстiв, як1 ототожнювали каттал з грошима, Ф. Кене вважав грошi безплiдним ба-гатством, яке саме по собi шчого не виробляе. За-
соби, як1 використовуються у землеробств1 про-тягом дешлькох виробничих цикл1в (альського-сподарсьш знаряддя, буд1вл1, тварини та iH.), вче-ний iдентифiкував як «початковi аванси» (в сучас-ному розумшш - основний каштал). Витрати, що здшснюються протягом одного виробничого циклу (насшня, оплата працi прашвнишв та iн.), згвд-но з його трактуванням, е «щорiчними авансами» (оборотний каштал). Таким чином, Ф. Кене класи-фшував капiтал на основний та оборотний за ви-робничою ознакою i змiг переконливо довести, що основний каттал перебувае у руа разом з обо-ротним [5].
Дослвдження взаемозв'язку основного та оборотного кашталу поглибив основоположник кла-сично! економiчно! теорп А. Смiт. Вiн розглядав каштал як «частину майна власника, iз яко! той розраховуе отримати дохвд» [6]. Згiдно вчення А. Смгга, будь-який основний капiтал первинно виникае iз оборотного капiталу та потребуе пос-тiйного поповнення iз цього ж джерела. «Нiякий основний каттал не може приносити будь-який дохвд в шший споаб, як iз допомогою оборотного капiталу. Земля ... потребуе для свое! експлуатацп як основного, так i оборотного капiталiв. I продукт вiдшкодовуе з прибутком не тiльки цi капiтали, але i всi загалом капiтали суспшьства» [7].
Ф. Кене та А. Сми; будучи представниками рiзних наукових течiй економiчно! думки, переконливо вказали на здатшсть альськогосподарських земель приносити дох1д не лише фермеру, але нарощувати багатство держави та всього су-стльства в цшому. На наш погляд, !х науковi тве-рдження можна розглядати як одну iз перших сходин до виокремлення особливого виду кат-талу - земельного.
Д. Ржардо охарактеризував категорш «каттал» як «частину багатства кра!ни, котра викори-стовуеться у виробницга та складаеться з !ш, одя-гу, iнструментiв, сировини, машин й iншого, що необхвдне, щоб привести в рух працю» [5]. Заува-жимо, що в твердженнях Д. Рiкардо та А. Смгга земля вiдiгравала важливу роль як фактор, який визначае доходи.
Британський економiст Дж.С. Мiлль розкривае сутнiсть поняття каттал через його функ-цiональне призначення в процесi виробництва. «Функцiя катталу у виробництвi полягае у тому, що вш забезпечуе необхiднi для виробничо! дiяльностi споруди, охорону, знаряддя i матерiали, а також харчування та iншi засоби iснування для пратвнишв пвд час виробничого процесу. Це ва послуги, як1 поточна праця повинна отримати за рахунок минуло! працi i продукту минуло! працг Все, що призначене для дано! цш, для забезпечен-ня продуктивно! працi цими рiзноманiтними умо-вами, - все це i е капiтал» [8]. Дж.С. Мшль наго-лошуе, що капiтал не може бути ототожнений з грошима, так як вони самi по собi не можуть виконувати будь-яку частину функцiй капiталу та
нездатш виявляти яке-небудь сприяння вироб-ництву.
В цей юторичний перiод (XVIII ст.) земельна власшсть була i ознакою влади. Ось як про це пише Дж.К. Гелбрейт: «...вважалось, що влада по праву належить тим, хто володie землею. Винят-ковi привше!, пов'язанi з володiнням землею, 1 стимули до !! придбання мали глибок1 економiчнi коренi. Власнiсть на землю або контроль над землею забезпечували, таким чином, мщш позици в ключовiй галузi економiчно! дiяльностi ... Мiж тим iншi фактори виробництва виконували значно менш важливу роль» [9].
Промислова револющя, яка розпочалась в Англп у II пол. XVIII ст. та тривала протягом XIX ст., змшила прiоритетнiсть факторiв виробництва, ввдтак змшилися i погляди вчених на розумшня сутностi капiталу.
Французький лiберальний економют Ф. Бастiа стверджував, що каттал, незалежно вiд його скла-дових, характеризуеться кориснiстю i цiннiстю. Аналiзуючи кругообiг капiталу на основi принципу «послуга за послугу», вш зазначае, що «зав-дяки дивовижному механiзму обмiну всяка послу-га являеться катталом або може стати кашталом»
[10]. Ф. Бастiа писав сво! роботи напередоднi 1 безпосередньо тд час революцiй 1848-1849 рр. В цей же час заявив про себе ! Карл Маркс. Однак позицп цих двох економюпв були д!аметрально протилежнi.
Як показують результати дослвдження, харак-терним для класично! полггично! економи е отото-жнення будь-яких засобiв працi з ф!зичним кат-талом. Нiмецький фшософ та економiст К. Маркс вважав такий п1дх1д неточним i характеризував термш «капiтал» як «самозростаючу вартють»
[11]. К. Маркс не ототожнюе капiтал з певним видом майна, а шдкреслюе значения комплексу сус-п1льних в1дносин, як1 вш розглядав необхвдною умовою «самозростання» вартосп. На думку К. Маркса, зааб працi може стати капiталом (при-несе бiльше вартостi, н1ж його власна вартють) лише тод1, коли його власники вступлять в еконо-м1чн1 ввдносини з власниками робочо! сили.
сутн1сть капiталу А. Маршалл розкривае нас-тупним чином: «каттал людини визначаеться ... як та частина його багатства, яку вш видiляе на отримання доходу у форм! грошей або, ще 61льш ширше, на придбання шляхом торгово-проми-слово! д1яльност1». Виходячи з цього визначення, А. Маршалл використовуе у сво!х працях термiн «торгово-промисловий капiтал» та визначае його складовi як т1 зовн1шн1 блага, як людина використовуе у своему шдприемств^ або зберiгае !х з метою продати за грош1 або використовуе для виробництва речей, яш будуть проданi за грош1 [6].
А. Маршалл також дае визначення термшв «земля» i «капiтал» з сустльно! точки зору для дослщження того, як кожен 1з трьох виробничих факторiв виробництва (земля, праця i капiтал) сприяе створенню нацюнального доходу i як цей
дохвд розподiляеться мiж цими трьома факторами. В його розумшш термiн «земля» включае всi дари природи на кшталт родовищ, рибних промислiв i т.i., якi приносять дохiд. Каттал же включае все, що призначено для торгово-промислових цiлей, ... яш складають власнiсть тих, хто гх використовуе. Ввдтак, пiдсумовуе вiн, праця, каттал i земля служать джерелами всього того доходу, який вра-ховуеться при розрахунку «нацюнального до-ходу»[6].
Представник економiчноl думки XX ст. Й. Шумпетер розглядае капiтал «як важ1ль, що до-зволяе пiдприемцю отримувати в свое повне роз-порядження потрiбнi йому конкретнi блага ..., як засiб, що дае тдприемцю можливiсть використо-вувати цi блага для досягнення нових цiлей, i також орiентувати виробництво в новому напрямку. Це едина функщя капiталу, i саме нею характеризуеться його мюце в органiзмi народного го-сподарства» [12]. На думку вченого, щоб зрозу-мгги суть явища капiталу, потрiбно виходити з його функци, а не з термшолопчного застосуван-ня.
1дентифшуючи капiтал як фонд купiвельноl сили, Й. Шумпетер визначае його як суму грошей та шших платiжних засобiв, яка в будь-який момент часу може бути надана в розпорядження тд-приемця [12].
Нiмецький економiст Луйо Брентано одним iз перших (I пол. ХХ ст.) зробив висновок, що земля в сучасних умовах стала капталом. Ось як пояс-нюе причини такого висновку Й. Шумпетер: «Коли були зняп законодавчi обмеження на переход земельних дмнок iз одних рук в iншi i наступило загальне пожвавлення економiчноl дiяльностi, то в колах землевласнишв стало прийнято розглядати земельнi дшянки з точки зору !х цшносп в грошах, тобто !х кушвельно! сили» [12]. Саме в тих якостях, яш набула земля, Л. Брентано вбачав вщмшш властивосл капiталу.
Наприкiнцi 70-х рок1в ХХ ст. канадськими вче-ними була розроблена концептя природного кат-талу. Згодом, у 1992 роцi, Х. Дет, Р. Костанца за-стосували термiн «капiтал» для вдентифжацп су-купностi природних ресурсiв, використавши у сво!х дослвдженнях економiчну категорш «при-родний капiтал». Якщо в класичнш економiчнiй науцi земля, будучи природною складовою еконо-мiки, вважаеться одним iз факторiв виробництва, то прихильники концепцп природного капiталу розглядають земельний капiтал як складову природного кашталу. Зокрема, Р. Костанца зазначае, що природний капiтал - це запас природних еко-систем, що породжуе потiк цiнних екосистемних товарiв i послуг в майбутньому. Осшльки потiк послуг вiд екосистем вимагае, щоб вони фун-кцiонували як шлют системи, то структура i рiз-номанiтнiсть системи е важливими компонентами природного капiталу [13]. Серед таких компонента чи не найбшьш цiнними е землi альсько-господарського призначення.
.3k BBa®aMTb n. Ekihc Ta iH., TepMiH «npupog-hhh KaniTan» TaKO® Bigo6pa®ae o6Me®yMHy ponb npupogHux pecypciB Ta eKOCHCTeM b co^anbHO-eKOHOMinHOMy po3BHTKy HapogiB i Ha^n [14]. B ^OMy acneKTi oco6nHBO Bupa3HO nocTae nuraHHa co^anbHO-eKOHOMiHHoi 3HaHHMocTi 3eMni. b
XIX ct., no 3aBepmeHHM HanoneoHiBcbKux BiHH,
PiKapgo i T. Manbryc 3BepHynu yBary Ha o6Me®e-HicTb 3eMenbHHx pecypciB aK Ha BupimanbHHH $a-KTop po3BHTKy cycni^bCTBa. -3k BBa®aB PiKapgo, no Mipi BHCHa^eHHH 3eMna BHMaraTHMe Bce 6inbm BHCOKOi nnaTH 3a cbom po6oTy [9], to6to b yMOBax nocTiHHoro pocTy HaceneHHa nnaHeTH ^aKTop o6Me-®eHocTi 3eMenbHHx Ta rnmux npupogHux pecypciB cnpHHHHHTHMe 36inbmeHHM ix BapTocTi Ta BenuHHHH BHTpaT, noB'a3aHHx 3 ix BHKopucTaHHaM, a TaKO® nocuneHHM ix co^&ibHO-eKOHOMiHHOi 3HaHHMocri y cycninbHOMy po3BHTKy. Ha Ham nornag, noaBa koh-^n^i npupogHoro, a 3rogoM i 3eMenbHoro KaniTany b HayKOBin nno^HHi BKa3ye Ha ycBigoMneHHa HayKO-bom cninbHOTOM o6rpyHTOBaHocTi Ta Ba®nHBocTi BH^eHaßegeHHx nono®eHb.
ApoHcoH, C. MiHTOH, ,3®. BnirHayr HaBO-gaTb HacTynHe BH3HaneHHa npupogHoro KaniTany. npupogHHH KaniTan - цe eKOHOMiHHa MeTa^opa, ^o xapaKTepH3ye 3anac ^yHKqioHyMHHx eKocHcreM, BKnMHaMHH 6iopi3HOMaHiTTa, aKi 3a6e3nenyMTb no-TiK TOBapiB i nocnyr, Heo6xigHHx gna 3a6e3neneHHa eKOHOMiKH i go6po6yry nMgeH [14]. Ha ocHOBi aHa-ni3y gaHoro BH3HaneHHa MO®Ha KOHcTaTyBaTH, ^o caMe npogyKTHBHi 3eMni e ronoBHHM KOMnoHeHTOM ^yHKqioHyMHHx eKocucTeM, a BigTaK i HaH6inbm Ba-roMOM cKnagoBOM npupogHoro KaniTany.
Ha Hamy gyMKy, BH3HaneHHa cyKynHocTi npu-pogHHx pecypciB Ta eKocucTeM aK ogHoro 3 BugiB KaniTany - npupogHoro, o6yMOBneHe ix 3gaTHicTM nopog®yBaTH noTiK TOBapiB i nocnyr, Heo6xigHHx gna 3a6e3neneHHa go6po6yTy nMgen, a BigTaK, bh-xogaHH 3 ix BHHepnHocri Ta o6Me®eHocTi, i BH3-HanaTH Me®i co^anbHO-eKOHOMiHHoro po3BHTKy Ha-pogiB i Ha^n.
3,o^nbHicrb BHOKpeMneHHa 3eMenbHHx pecypciB b OKpeMHH Bug KaniTany - 3eMenbHHH KaniTan, ^o ogHOHacHO e i cKnagoBOM npupogHoro KaniTany, mo-®Ha apryMeHTyBaTH HacrynHHM. no-nepme, 3eMna aK ^aKTop внpo6ннцтвa e He nume o6'eKTOM eKono-riHHux BigHocuH, ane h eKOHOMiHHHx, noB'a3aHux 3 внpo6ннцтвoм gogaTKOBoro npogyKTy Ta orpuMaH-HaM goxogy. no-gpyre, 3eMna BHKOHye 3HaHHO 6inbme ^yH^in b pi3Hux c^epax rocnogapcbKoro ®HTTa, Hi® iHmi npupogm pecypcu. I no-TpeTe, bh-KopucTaHHa 3eMni Mae nnaTHHH xapaKTep, ^o BnnuBae Ha ^opMyBaHHa ^maHcoBux pe3ynbTaTiB rocnogapcbKoi gianbHocTi. KpiM цboro, MO®nHBicTb 3MiHH aKicHoro cTaHy 3eMenbHHx ginaHOK nig Bnnu-BOM BHpo6HHHoi gianbHocTi cy6'eKTiB rocnoga-pMBaHHa neBHOM MipoM go3Bonae roBopuTH npo npuHeTHicTb nMgcbKoi npaцi go ^opMyBaHHa 3e-MenbHoro KaniTany. HanpuKnag, KaniTanbHi nonin-meHHa npu3BogaTb go 3MiHH pogMHocTi cinbcbKO-rocnogapcbKHx 3eMenb, aKy 3 ornagy Ha цe MO®Ha
po3rnagaTH aK c^opMOBaHy 3a ynacTM nMgcbKoi пpaцi.
OT®e, BHHHKHeHHa eKOHOMiHHoi KaTeropii «3e-MenbHHH KaniTan» e noriHHHM npogoB®eHHaM eBO-nмцii yaBneHb HayKOBoi cninbHOTH npo cyTHicTb KaniTany.
Cepeg BiTHH3HaHux BHeHux cyTHicTb 3eMenbHoro KaniTany b cyHacHux yMOBax po6uTb cnpo6y po3-KpuTH y cboi'h MOHorpa^ii A.M. TpeTaK. npuHMaM-hh 3a ocHOBy yaBneHHa, ^o noHarra «KaniTan» «Mic-THTb y co6i «6nara» (pecypcu, TOBapu), ^o 6e3-nocepegHbo He 3agoBonbHaMTb noTpe6u nMguHH, a cnyryMTb gna cTBopeHHa hobhx 6nar, aKi 3ago-BonbHaMTb цi noTpe6u» [3], BHeHHH igeHTH^iKye 3e-MenbHHH KaniTan aK 3eMenbHi 6nara. «3eMenbHHH KaniTan - цe cyKynHicTb 6nar (3eMenbHux), akhmh po3nopag®aeTbca nMguHa Ha BignoBigHux npaBax (a6o aKi BOHa MO®e BHKopucTOByBaTu) i aKi aBnaMTb co6oM cuHTe3 npupogHoi eHeprii b pi3Hux $opMax Ta nMgcbKux 3gi6Hocren (npaua, iHTeneKT nMguHH), a TaKO® 3eMenbHi noninmeHHa Ta iHme npegMeTHe 6araTcTBo (gopo®Ha iH®eHepHa, MeniopaTHBHa iH^pacrpyKTypa i T.n.), ^o Hepo3puBHO noB'a3aHe i3 3eMneKopucTyBaHHaM hh ginaHKOM 3eMni Ta pagme cTBopeHe nMguHOM y Burnagi MaTepianbHux i He-MaTepianbHux 3aco6iB, pecypciB, iн$opмaцii» [3].
CKnagoBHMH 3eMenbHoro KaniTany, aK BBa®ae A.M. TpeTaK, e: 1) npnpogHHn KaniTan (3eMenbHi, iHmi npupogHi pecypcu Ta npupogHa eHepria); 2) iHTeneKTyanbHHH KaniTan (nnaHyBaHHa BHKopucTaH-Ha i oxopoHH 3eMenb Ta iHmux npupogHux pecypciB, 3eMneycrpiH, 3eMneBnopagKyBaHHa, 3eMenbHHH Ka-gacTp Ta iH.); 3) ManHOBun KaniTan (mnaxoBa, iH®e-HepHa Ta MenioparHBHa iH^pacTpyKTypa 3eMneKopu-cTyBaHHa).
Ha Ham nornag, TaKe TpaKTyBaHHa 3eMenbHoro KaniTany BHMarae gogaTKOBoro po3'acHeHHa Ta o6rpyHTyBaHHa.
no-nepme, He 3OBciM o6rpyHTOBaHHM e B®HBaH-Ha TepMiHy «KaniTan» no BigHomehhm go BHOKpeMneHHa cKnagoBux 3eMenbHoro KaniTany, ^o MO®e npuBecTH go nnyTaHHHH b iepapxii pi3HHx BugiB KaniTany. 3oKpeMa, 3axogu Ta npoцegypн, BKnMHeHi go gpyroro KOMnoHemy, caMi no co6i He MO®yTb 6y-th po3rnaHyTi aK KaniTan b KnacuHHOMy po3yMiHHi, ag®e bohh nume ^opMyMTb «iH^opMaqiÖHy paMKy» пpoцecy BHKopucTaHHa 3eMenbHHx pecypciB Ta He npuHocaTb goxogy. Ix MO®Ha po3rnagaTH aK ^aKTop, ^o cnpuae тpaнc$opмaцii 3eMenbHux pecypciB b 3e-MenbHHH KaniTan, 36inbmeHHM goxigHocTi ix bhko-pucTaHHa.
no-gpyre, ManHOBun KaniTan oxonnMe He nume KOMnoHeHTH, HanpaMy noB'a3aHi i3 3eMenbHHMH ginaHKaMH, ane Bce MaHHO nignpueMcTBa. ToMy b ga-HOMy BunagKy BKnMHeHi go TpeTboi cKnagoBoi o6'eKTH pagme xapaKTeproyMTb HacTHHy 3eMenbHO-ro KaniTany, c^opMOBaHy 3a ynacTM nMgcbKoi npa-
HoriHHO, ^o OKpeMi i3 цнx o6'eKTiB, aKi MO®yTb 6yTH BiggineHi Big 3eMenbHoi ginaHKH, e TaKO® ko-MnoHe HTaMH MaHHOBoro KaniTany.
nonpu цe, npu gocnig®eHHi cyTHocri 3eMenbHO-ro KaniTany BapTO BpaxyBaTH h iHmi xapaKTepucTHKH
катталу, запропонованi визначними вченими ХУШ-ХХ ст., позивд! яких розглянуп нами вище (табл. 1).
Ввдштимо, що землi сiльськогосподарського призначення вiдповiдають основним характеристикам кашталу саме тодi, коли вони е об'ектом виробничого процесу. Зокрема, земельна дмнка, яка не використовуеться у власному виробницта або не передана у користування iншому суб'екту господарювання, не приносить дохвд своему влас-
Ввдмггимо, що земл сшьськогосподарського призначення ввдповвдають основним характеристикам катталу саме тод1, коли вони е об'ектом виробничого процесу. Зокрема, земельна д1лянка, яка не використовуеться у власному виробницта або не передана у користування шшому суб'екту господарювання, не приносить дохвд своему власнику. Це твердження справедливе i по ввдно-шенню до землекористувачiв. Так, надана пвд-приемству на правах користування земельна д!ля-нка приноситиме дохвд, якщо вона буде залучена у процес виробництва сусшльних благ. Збiльшення И ринково! вартосп слiд оцiнювати не як отриман-ня доходу власником, а швидше як рiст !! цiнностi в умовах обмеженосп земельних ресурсiв та заго-стрення продовольчо! проблеми у свт.
Формування земельного, як i iнших видiв кат-талу, теж ввдбуваеться за участю людини. Для об-
нику. Це твердження справедливе i по ввдно-шенню до землекористувачiв. Так, надана пiд-приемству на правах користування земельна дшянка приноситиме дох1д, якщо вона буде залучена у процес виробництва сусшльних благ. Збшьшення И ринково! вартосп слвд оцiнювати не як отримання доходу власником, а швидше як рют !! цiнностi в умовах обмеженосп земельних ресур-ав та загострення продовольчо! проблеми у свт.
грунтування цього положення правомiрно викори-стати твердження К. Маркса, що зааб працi стае кашталом (принесе бiльше вартостi, нiж його вла-сна вартiсть) лише коли його власник вступить в економiчнi ввдносини з власниками робочо! сили. Зокрема, на наш погляд, земельна д!лянка в Г! пер-винному природному станi для залучення у вироб-ництво потребуе ввдповвдно! тдготовки (вирубка чагарник1в, очищення ввд камшня, поверхнева пвд-готовка грунту та in), тобто затрат людсько! правд. З iншого боку необхвдною умовою надання !! у власшсть е здiйснення землевпорядкувальних робiт. Щ аспекти визначають умови, за яких земельна д!лянка трансформуеться в земельний капiтал (рис. 1).
Таблиця 1. Вiдповiднiсть земель сiльськогосподарського призначення характеристикам кашталу
№ Вчений Характеристика капiталу В!дпов!дшсть земель с/г призначення данш характеристик
1 Ф. Кене, А. Смгг А. Маршалл, К. Маркс Здатшсть капiталу приносити дохiд власнику Притаманнiсть цiе! характеристики землям сшьсько-господарського призначення в достатнш м!р! обгрунто-вана в працях Ф. Кене, А. Смiта, частково в дослвд-женнях А. Маршалла. Даний висновок пiдтверджують i останш рядки IV тому «Катталу» К. Маркса: «Основою абсолютно! додатково! вартосп ... е природна ро-дючють землi, природи, тод! як ввдносна додаткова вар-тгсть базуеться на розвитку сусшльних продуктивних сил» [15].
2 Д. Ржардо Каптал являеться части-ною багатства кра!ни В!дпов!дно до статп 14 Конституци Укра!ни основним нащональним багатством е земля.
3 Д. Ржардо Використання у виробництвi для приведення в рух пращ Сшьськогосподарсью земл! е головним засобом виробництва в сшьському господарств!. Сьогодш в галуз! ri-льського господарства, мисливства, люового господар-ство зайнято понад 18 % працездатного населення, а щор!чш посгвш площ! основних сшьськогосподарських культур становлять понад 25 тис. га.
4 Дж. С. Мшль Функцюнальне призначення у процес виробництва В аграрнш галуз! земля виконуе не лише функцта за-собу виробництва та предмета пращ, але i просторового базису для розмщення виробничо! шфраструктури.
5 Ф. Баспа Кориснiсть i цiннiсть катталу Як зазначае професор Г.Г. Юрейцев, земля е продуктом природи, а не результатом д1яльносп людини, вона як основний заиб виробництва мае свою цштсть (а не вартгсть) i може вщображатися на рахунках бухгалтер-ського облжу [16]. Отже, земельна д!лянка може бути оцшена в грошовому вим!р! для здшснення !! обмшу (продажу).
Рис. 1. Економ1чна сутшсть земельного катталу
На основ1 вищесказаного пропонуемо власне визначення земельного катталу. Земелъний каттал - складова природного катталу, надат у властсть або користування ф1зичнш чи юри-дичнш особ1 земельт ресурси, надшет приро-дною енерпею, щодо яких здшснет землевпо-рядкувальт та rnmi види тдготовчих робгт та як1 будуть використат у виробничому процеа. Вико-ристання земельного катталу з метою отримання
доходу передбачае прикладення людсько! прат, цшлю яко! е виробництво сустльних благ.
Сотально-економ1чна значимють земельного катталу в аграрнш галуз1 обумовлена функтями земл1 у цш сфер1, положенням у площиш загальних багатоцшьових штересш, а також рольовим навантаженням, яке несе земля та и специф1чними економ1чними характеристиками (рис. 2).
Продуктивнi землi (земл1 сiльськогосподарського призначення) -об'ект загальних багатоцiльових штереав:
- держави;
- власниюв;
- землекористувачш;
- швесторш;
- шших суб'ектв.
У Уз
Рольове навантаження:
- головний зааб виробництва;
- предмет пращ;
- просторовий базис для розмщення виробничо! шфраструктури та розселення сшьського населення;
- основа формування продовольчо! безпеки будь-яко! краши;
- швестищйний актив;
- об'ект застави;
- шдив1дуальне та суспiлъне багатство (земельна властсть).
Соцiально-економiчна значимiсть земельного катталу в аграрнш галуз1
Специфiчнi економiчнi характеристики:
- незамшшсть;
- кшьюсна обмежешсть;
- здаттсть продуктивних земель працювати «автоматично»;
- здаттсть формувати нов1 якiснi характеристики предметiв пращ;
- можливють вщновлення природно! продуктивное!! - родючост Грунту.
Функцiональне призначення
(грунту продуктивних земель):
- акумулятор сонячно! енергп на планета;
- особливе бiологiчне середовище в якому вiдбуваються процеси перетворення зародка в рослину;
- джерело задоволення фiзичних, психологiчних та гнших потреб людей.
Рис. 2. Соцiально-економiчна значимють земельного капiталу в аграрнш галузi
1) Продуктивш землi (землi сшьськогоспо-дарського призначення) як ушверсальний фактор суспiльного житгезабезпечення е об'ектом за-гальних багатоцiльових штересш держави, влас-ник1в, землекористувачiв, iнвесторiв, iнших су-б'ектiв та сощальних груп. Всi цi iнтереси вини-кають з приводу розподiлу прав володшня, кори-стування i розпорядження земельними дiлянками. А.М. Третяк, беручи за основу визначення землi як природного тша i як товару, який включений в систему товарно-грошових вщносин, видiляе двi групи сусшлъних земельних економiчних штере-сiв [3]:
— штереси з приводу ефективного освоения при-родних властивостей земельного ресурсу (те-хнiко-технологiчнi iнтереси);
— штереси з приводу товарно-грошових парамет-рiв земельно! власностi (соцiально-економiчнi штереси).
Перша група iнтересiв спрямована на продук-тивне освоення та ефективне використання земельних ресурав, !х охорону та вiдтворення i збе-реження !х природно! родючостi. Ввдтак важли-вими критерiями використання землi е визначення видiв i категорш земель, !х цiльового призначення, рiвня iнтенсивностi експлуатацп й антропогенного впливу. На практищ реалiзацiю ще! групи ште-ресiв забезпечуе земельне законодавство, зокрема Земельним кодексом Украши визначено склад та щльове призначення земель, засади !х рацiона-льного використання й збереження.
Соцiально-економiчнi штереси обумовлеш тим, що земля в економiчному аспектi е об'ектом права власносп та iнших прав, як випливають з нього. 1нтереси окремих власнишв землi спря-мованi на збереження за кожним з них прав володшня, користування i розпорядження земельними дiлянками, незалежно вщ того, наск1льки продуктивно вони використовують землю i якою мь рою l! експлуатацiя вiдповiдае критерiям ефекти-вностi. Стосовно земельного кашталу 1х цiль - це його перетворення з одше! вартостi в шшу [3]. Зазначимо, що нацшешсть землекористувачiв на максимiзацiю доходiв вщ використання землi часто призводить до li природного виснаження. Звщ-си виникають протирiччя мiж штересами окремих власник1в, користувачiв та сощальних груп, яш, виливаючись в радикальш форми суспiльного протистояння, можуть приводити до перерозпо-дiлу прав власносп i користування землею.
На нашу думку, техшко-технолопчш iнтереси тiсно пов'язат з функцiональним призначенням земельних дмнок, а соцiально-економiчнi штере-си - з сукупшстю ролей, якi може виконувати земля в сферi сiльськогосподарського виробництва.
2) Рiзноманiтнiсть ролей, яш може виконувати земельний каттал, характеризуе його рольове навантаження. Земля е невiд'емною умовою роз-витку для всiх, навiть i неземлеробських, галузей народного господарства, але и роль рiзна залежно ввд характеру суспiльного виробництва [17]. Головний операцшний базис, одночасно засiб та предмет пращ, надшний iнструмент генерування
доходу, основа формування продовольчо1 безпеки, ефективний об'ект iнвестування та застави, - i це ще не повний перелш ролей земельного кашталу в альському господарствi.
Прiоритетнiсть пе! чи шшо! ролi земельного кашталу змiнюеться в залежностi ввд умов со-цiокультурного та економiчного розвитку сус-пiльства. До середини Х1Х ст. «все, що давала вла-снiсть на землю - ввдповщну степiнь багатства, повагу, военний статут i право своевiльно розпо-ряджатися життям звичайного люду, - все це за-безпечувало !х володарю керiвну роль в сус-пiльствi i владу в держава Виключнi привше!, по-в'язаш з володiнням землею, i стимули до и прид-бання мали глибоке економiчне корiння. Ще до порiвняно недавнього часу сiльськогосподарське виробництво ... складало значну частку всього виробництва» [9]. Будучи головним засобом альськогосподарського виробництва, земля вико-нувала роль джерела примноження багатства та створення додаткового продукту.
В ринковш економщ земля приносить стшкий дохвд не лише як чинник виробництва, як нату-рально-речова форма капiталу, що функцюнуе у виробництвi та шших видах шдприемницько! дiяльностi, але й передуам як об'ект власностi.
Сьогодш, в умовах розвитку постiндустрiаль-но! економiки, загострення еколопчно! та продо-вольчо! проблем, актуалiзуеться роль землi як не-замiнного природного ресурсу, швестицшного активу, а для аграрних пiдприемств в умовах фша-нсово! нестабiльностi - об'екта застави. «Мотиви iнвесторiв, що вкладають в землi сшьськогоспо-дарського призначення, в^^зняються: фiнансовi iнвестори шукають можливостi для довгостро-кових вкладень з фшсованим рiвнем ризику i ди-версифшаци сво!х портфелiв, а державнi i суве-реннi фонди - гарантию, що в довгостроковiй пер-спективi запасiв 1ж1 буде достатньо. Ва усвь домили, що в довгостроковш перспективi земля буде тiльки дорожчати, тому не дивно, що такими вкладеннями защкавились навiть найконсерватив-нiшi iнвестори [1]. На наш погляд, такi процеси вказують на нове усвщомлення економiчноl при-роди землi як особливого виду капiталу - земельного. Як вважае В.М. Жук, залучений в еко-номiчний оборот земельний капiтал може сформу-вати ресурсну базу для залучення кредитiв та iнвестицiй в аграрну галузь [2].
Поза сумнiвом, базовою залишаеться соцiальна роль земельного кашталу - його здатшсть задо-вольняти фiзичнi, психологiчнi та iншi потреби людей. Адже, врештi-решт, все, що необхвдно лю-динi для життя, вона отримуе ввд землi.
3) Функцюнальне призначення земельного капiталу. У альському господарсга для виробництва альськогосподарсько! продукцп, здiйснення альськогосподарсько! науково-дослщно! та навча-льно! дiяльностi, розмщення вщповщно! виробни-чо! iнфраструктури, в тому чи^ iнфраструктури оптових риншв альськогосподарсько! продукцп, використовуються землi сшьськогосподарського призначення. Данiй категорп земель притаманна
cneuu^iHHa 6ionoriHHa BnacTHBicTb - pogromcra rpyHTy. B cinbcbKoMy Ta nicoBoMy rocnogapcTBax rpyHT BHKoHye TaKi ocHoBHi ^yHKuii [3]:
— cnpuHMae coHaHHy eHepriro, nepeTBoproroHH ii b TennoBy eHepriro, aKa BnnuBae Ha cTBopeHHa rpy-htoboi pogro^ocTi, to6to aBnae co6oro npunMan eHeprii;
— yTBoproe «poöonHH cTin», Ha aKoMy Big6y-BaroTbca npouecu nepeTBopeHHa 3apogKa b poc-nHHy (mocb nogiÖHe go $yHgaMemy gna 3Hapagb i 3aco6iB BHpoÖHHUTBa, $yHKuii aKHx BHKoHyroTb caMi pocnHHH h TBapuHu);
— yTBoproe cepegoBume, y aKoMy opraHiHHa MaTepia po3KnagaeTbca Ha eneMemu, Heo6xigHi gna ®HBneHHa pocnuH (cBoepigHa «$a6puKa» 3 bh-po6HHUTBa go6pHB);
— yTBoproe cucreMy «rpy6onpoBogiB», no aKHx bo-nora Ta no®HBHi penoBHHH nogaroTbca go Kope-HeBoi cucTeMH pocnuH.
.3k nucaB M. PygeHKo, «... pogroHHH map nna-HeTH - ue TaKo® ®HBa penoBHHa a6o npuHaÖMHi cy-Mim opraHiHHoro Ta HeopraHiHHoro», i caMe 3aBgaKH cboim 6ionoriHHHM BnacTHBocTaM «3eMna 3gaTHa bh-po6naTH 6inbme, Hi® y Hei BKnageHo npaui» [18]. TaKe TBepg®eHHa po3KpuBae ogpa3y gBa acneKTH igeHTH^iKami' 3eMni aK 6ionoriHHoro aKTHBy Ta oco-6nuBoro Bugy Kanirany, 3gaTHoro gaBaru npupicT b npoueci BHKopucTaHHa.
HaBegeHi ^yHKuii BepxHboro pogronoro mapy 3e-Menb cinbcbKorocnogapcbKoro nproHaneHHa He mo-®yTb 6yTH peani3oBaHi ctocobho rnmux Kareropifi 3eMenb (3eMni nig 3a6ygoBoro, rpaHcnopTHHMH mna-xaMH i T.n.), mo, no BigHomeHHro go npouecy Bupo6-HHUTBa gogaTKoBoro npogyKTy, BKa3ye Ha ix Henpo-gyKTHBHHH, a pagme o6cnyroByroHHH xapaKTep.
TaKHM hhhom, nume b cinbcbKoMy rocnogapcTBi 3a6e3nenyeTbca BHKoHaHHa 3eMnero ycix ^yHKmn. mo xapaKTepu3yroTb ii npogyKTHBHHH xapaKTep, a TaKo® Han6inbm Bupa3Ho po3KpuBaeTbca ii $yH-KqioHanbHa BigMiHHicTb Big MaHHoBoro KaniTany. «Ha BigMiHy Big MaHHoBoro KaniTany, 3eMna aBnae co6oro aKTHBHy cKnagoBy npogyKTHBHux cun, aKa 3aBgaKH coHaHHin Ta reoTepManbHiä eHeprii 3gaTHa npogyKyBaTH 3a ynacTro nroguHH ®HrreBi Ta TpygoBi 6nara gna Hei» [3]. B rnmux rany3ax, 3oKpeMa b npoMucnoBocri, 3eMna ^yHKuioHye nume aK npocro-poBa 6a3a gna po3MimeHHa nignpueMcrBa, a ii npu-pogHi npogyKTHBHi aKocTi go yBaru He 6epyTbca.
4) 3eMenbHHH Kaniran Bonogie cneuu^iHHHMH eKoHoMinHHMH xapaKTepucTHKaMH. 3eMna BKnroneHa b eKoHoMinHHH o6opoT aK pecypc, aKHH He Mae anbTepHaTHB mogo noro 3aMiHH hh KoMneHcauii, noro KinbKicTb BH3HaneHa npupogoro.
He3aMiHHicTb e katohoboto BigMiHHoro pucoro 3eMenbHoro KaniTany Big rnmux BugiB KaniTany. 3 no3Huii HeoKnacuHHoi Mogeni npupogHHH i ctbo-peHHH nroguHoro Kaniran e B3aeMo3aMiHHHMH, BigTaK 3aMimeHHa nepmoro, 3a yMoBH cTBopeHHa eKBi-BaneHTHoi BapTocTi gpyroro, BBa®aeTbca gony-cthmhm. OgHaK 3 no3Hmn Teopii cTanoro po3BHTKy 3eMenbHHH KaniTan i Kaniran, crBopeHHH nroguHoro, e nume toctkobo B3aeMo3aMiHHHMH i gonoBHroroTb oguH ogHoro b eKoHoMiHHoMy Kpyroo6iry KaniTany.
^na 3a6e3neneHHa eKonoriHHoi 6e3neKH Ta cTanoro po3BHTKy eKoHoMiKH Ko®Ha i3 cKnagoBux KaniTany noBHHHa 3anumaTucb He3MiHHoro - oKpeMo hh pa3oM y neBHoMy cniBBigHomeHHi.
IcHye BaroMa BigMiHHicTb BHKoHaHHa ^yHKuifi 3eMenbHHM Ta MaÖHoBHM KaniTanoM y cinbcbKoMy rocnogapcTBi, aKa po3KpuBae me ogHy cneuu^iHHy oco6nuBicTb 3eMni aK o6'eKTa eKoHoMiHHux BigHo-chh. MaHHo, cTBopeHe nroguHoro, npuBoguTb y pyx nrogcbKa npaua. 3eMna ®, 6ygyHH oco6nuBHM 6iono-riHHHM cepegoBumeM, Mo®e npauroBaTH «aBToMa-thhho», 6e3 ynacTi nroguHH. BuKoHaHHa rpymoM cboi'x ^yHKqin 3ane®HTb nume Big 3MiHH nip poKy, mo BKa3ye Ha B3aeMo3B'a3oK 6ionoriHHux nponeciB b 6ioc$epi.
y c$epi MaTepianbHoro Bupo6HHUTBa npupogHa eHepria 3eMni BucTynae HacaMnepeg aK TexHonoriH-hhh ^aKTop, mo $opMye HoBi aKicHi xapaKTepuc-thkh npegMeTiB npani, a BignoBigHo - i HoBy ix Ba-pTicTb [3]. ^k BBa®anu $i3ioKpaTH, Ha BigMiHy Big cinbcbKoro rocnogapcTBa, b iHmux rany3ax Bupo6-HHUTBa Big6yBaeTbca nume 3MiHa $opMH penoBHHH, cuporo MaTepiany, aKHH cTBopeHHH b 3eMnepo6cTBi 3a ynacTro npupogHoi eHeprii 3eMni. CborogHi Bigo-mo, mo gogaTKoBa ®HBa eHepria cTBoproeTbca 3a 3a-KoHaMH $oTocuHTe3y. ToMy 3po3yMino, mo npoMH-cnoBicTb He Mo®e npuHMaTH HoBy (gogaTKoBy) eHe-priro CoHua, aKy npuHMaroTb nume pocnHHH, mo e ocHoBoro HaKonuHeHHa ®hbo1' penoBHHH. yci Bupo-6h, aKi Heo6xigHi nroguHi, Bupo6naroTbca i3 3eMHoi penoBHHH, to6to 3 MiHepaniB. «OT®e, - nigcyMoBye M. PygeHKo, - npoMucnoBicTb e bhpo6hhkom $op-mh, ane He Marepii» [18].
ogHa oco6nuBicTb 3eMenbHoro KaniTany - ue Heo6xigHicTb nigTpuMaHHa noro 6ioeHepreTHHHoro noTeHuiany. TaK, npupogHi pecypcu noginaroTbca Ha HeBigHoBATOBam Ta BigHoBnroBaHi. BigHoBnroBaHi npupogHi pecypcu BonogiroTb 3gaTHicTro go caMo-BigTBopeHHa nig BnnuBoM eHeprii coHua. ocTaH-Hix Hane®aTb i 3eMni cinbcbKorocnogapcbKoro npu3-HaneHHa. HaKonnneHa b rpyHTi npupogHa eHepria BHKopucTOByeTbca b npoueci Bupo6HHUTBa cinbcbKo-rocnogapcbKoi npogyKuii, a ToMy 3eMna aK 6ionoriH-hhh aKTHB Mo®e BucHa®yBaTHca i BHMarae 6e3ne-pepBHoro BigHoBneHHa ii pogronocTi gna noganbmoi eKcnnyaTauii. npoTe 3a yMoB pauioHanbHoro 3eMne-KopucTyBaHHa BoHa npoTaroM TpuBanoro Hacy He BTpanae, a 36epirae i HaBiTb 36inbmye cBin npogyK-thbhhh noTeHuian.
Cnig BigMiTHTH, mo couianbHo-eKoHoMiHHy 3Ha-HHMicTb 3eMenbHoro KaniTany nigTBepg®yroTb i TeH-geHuii b c$epi iHBecTyBaHHa Ta $opMyBaHHa rapa-HTin npogoBonbHoi 6e3neKH. TaK, 3a ocraHHi gBa gecaTunirra 3eMni cinbcbKorocnogapcbKoro npu3Ha-HeHHa cTanu ogHHM i3 ochobhhx nnaugapMiB gna iHBecTHuin. 3a gaHHMH BcecBiTHboro 6aHKy, TinbKH b 2009 poui b cBiTi 6yno o6'aBneHo npo yrogu mogo npug6aHHa 45 mah. ra cinbcbKorocnogapcbKux 3e-Menb - ue npu6nu3Ho gopiBHroe nnomi Bciei fflBeuii i BgecaTepo 6inbme, Hi® 3a$iKcyBaB BcecBiTHin 6aHK b cepegHboMy 3a piK npoTaroM nonepegHboro geca-THpiHHa. KepiBHHKH 54 iHBecTHuinHux ^oHgiB, onu-TaHi aMepuKaHcbKoro KoHcanrnmoBoro KoMnaHiero
High Quest, оцшили загальну суму швестицш з боку приватного фшансового сектора в земл1 сiльськогосподарського призначення та об'екти аграрно! iнфраструктури в 10-25 млрд. дол. На !х думку, ця цифра подво!ться або потропъся в середньо- i довгостроковш перспективi [1].
Висновки
Введення в науковш обiг категори «земельний каттал» е логiчним продовженням еволюцп уяв-лень вчених про сутнiсть кашталу та реакцiею науково! думки на вимоги сьогодення. Адже в су-часних умовах землi сiльськогосподарського призначення стали новим класом активiв, що ви-ступають не лише базисом формування продо-вольчо! безпеки будь-яко! краши, але е об'ектом для довгострокових фiнансових вкладень та дже-релом примноження багатства.
Як сввдчать результати нашого дослвдження, земельний капiтал, який функцiонуе переважно в аграрнiй галузi, вiдповiдае уам характеристикам капiталу, як1 обгрунтували у сво!х працях вiдомi вченi-економiсти Ф. Кене, А. Смгт, А. Маршалл, К. Маркс, Д. Ркардо, Дж.С. Мiлль, Ф. Бастiа. Розвиток економiчноl думки подтвердив також i справедливють поглядiв нiмецького економiста Луйо Брентано, який ще в I пол. ХХ ст. дшшов ви-сновку, що земля в сучасних умовах стала кат-талом.
Земельний каттал виступае визначальним ви-робничим фактором розвитку сiльського го-сподарства. Його соцiально-економiчна значи-мiсть в цiй галузi розкриваеться через фун-кцiональне призначення, сукупшсть ролей, як1 ви-конуе земля завдяки ll специфiчним економiчним характеристикам, а також через позицюнування земельного капiталу в площинi загальних багато-цiльових iнтересiв.
Рiзновекторнiсть штереав землевласник1в, зе-млекористувачiв, окремих сощальних груп, дер-жави стосовно використання земельного кашталу приводить до неминучого протирiччя м1ж ними, а вщтак i до необхiдностi !х згладжування. Ввдтак земельний капiтал, як обгрунтований з позици економiчноl теори об'ект соцiально-економiчних вiдносин та багатоцiльових штереав, повинен знайти адекватне вiдображення в бухгалтерському облiку, який в сучасних умовах виступае шсти-тутом, що забезпечуе порозумiння та керованiстъ у соцiально-економiчному середовищi. Завдяки такому облшу його iндикатори стануть дзеркалом ефективносп або неефективностi господарських операцiй iз земельним капiталом та слугуватимуть тдставою для прийняття управлiнських рiшень -вщповвдно! реакцп на факти та явища, штер-претоваиi на мову цифр.
Список лггератури:
1. Международные инвесторы скупают сельхозугодия // Экономика сельского хозяйства России. - 2011. - № 5. - С. 77-84.
2. Жук В.М. Прюритетшсть облшово-фшансово1 складово! у залученш земель сшьськогосподарського призначення до економiчного обороту / В.М. Жук // Збiрник наукових праць Вiнницького нацiонального аграрного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки / Редколепя : Калетнiк Г.М. (головний редактор) та шш^ - Вшниця : ВНАУ, 2012. -Випуск 1(56). - С.37-47.
3. Третяк А.М. Земельний каттал: теоретико-методолопчш основи формування та функцiонувания: [монографiя] / А.М. Третяк. - Львiв: СПОЛОМ, 2011. - 520 с.
4. Бернар И. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: В 2-х тт. - Т. I : Пер. с фр. / Бернар И., Колли Ж.-К. - М.: Междунар. отношения, 1994. - 787 с.
5. Юхименко П.1. Iсторiя економiчних учень: Навч. поаб. - 3-те вид., випр. / П.1. Юхименко, П.М. Леоненко. - К. : Знання-Прес, 2002. - 514 с. - (Вища освгга XXI столитя).
6. Маршалл А. Основы экономической науки / А. Маршалл; [предисл. Дж. М. Кейнс; пер. с англ. В.И. Бомкина, В.Т. Рысина, Р.И. Столпера]. - М. : Эксмо, 2007. - 832 с. - (Антология экономической мысли).
7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит; [пер. с англ.; предисл. В.С. Афанасьева. - М.: Эксмо, 2007. - 960 с. - (Антология экономической мысли).
8. Милль Дж.С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии / Дж.С. Милль; [пер. с англ.; биограф. Очерк М.И. Туган-Барановского]. - М. : Эксмо, 2007. - 1040 с. - (Антология экономической мысли).
9. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество. Избранное / Дж.К. Гэлбрейт. - М. : Эксмо, 2008. - 1200 с. - (Антология экономической мысли).
10. Бастиа Ф. Экономические гармонии. Избранное / Фредерик Бастиа; [предисл. Гр.Г. Сапова; пер. с франц. Ю.А. Школенко. - М. : Эксмо, 2007. - 1200 с. - (Антология экономической мысли).
11. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. (Пер. И.И. Скворцова-Степанова). Т.1. Кн. I. Процесс производства капитала / К. Маркс. - М. : Политиздат, 1978. - 907 с.
12. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / Й.А. Шумпетер; [предисл. В.С. Автономова; пер. с нем. В.С. Автономова, М.С. Любского, А.Ю. Чепуренко; пер. с англ. В.С. Автономова, Ю.В. Автономова, Л.А. Громовой, К.Б. Козловой, Е.Й Николаенко, И.М. Осадчей, И.С. Семененко, Э.Г. Соловьева]. - М. : Эксмо, 2008. - 864 с. - (Антология экономической мысли).
13. Costanza R. (2008). Natural capital // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. eoearth.org/view/article/154791.
14. Lacombe M., Aronson J., 2009. Restoring Natural Capital in Arid and Semiarid Regions. Combining ecosystem health with human wellbeing. Les dossiers thématiques du CSFD. N°7. June 2009. CSFD/Agropolis International, Montpellier, France. 36 pp.
15. Маркс К. Теории прибавочной стоимости. (4-й том «Каштала»). Ч. 3. / К. Маркс. - М. : Политиздат, 1978. - 674 с.
16. Юрейцев Г.Г. Розвиток бухгалтерского облшу: теорiя професгя, мiжпредметнi зв'язки: [монографiя] / Г.Г. Юрейцев. - Житомир : ЖДТУ, 2007. - 236 с.
17. Класифжатя сшьськогосподарських земель як наукова передумова ïx екологобезпечного використання. - 2-ге вид., допов. / Д.С. Добряк, О.П. Канаш, Д.1. Бабмiндра, 1.А. Розумний. - К. : Урожай, 2009. - 464 с. - Бiблiогр.: с. 456-460.
18. Руденко М.Д. Енерт прогресу. Гносис i сучасшсть Метафiзична поема. Публщистика. Поема / М.Д. Руденко. - К. : Журналют Украши, 2008. - 716 с.
Надано до редакци 15.12.2013
Остапчук Сергш Миколайович / Serhiy M. Ostapchuk
ostapchuk@faaf.org. ua
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Суттсть та co^anbuo-eKonoMiHua значим1сть земельного капталу в аграртй галузi [Електронний ресурс]/ С.М. Остапчук // Економка: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2 (12). — С. 165-174. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n2. html
