CC BY
46
Н.М. Малюга
академк АЕН Украти
1.В. Замула
канд. екон. наук, доцент, м. Житомир
ПРИРОДНИЙ КАП1ТАЛ: 1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ТА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ВИМ1Р
Актуальнiсть теми дослщження. Усвiдомивши мас-штаби та наслщки антропогенного впливу на навко-лишне природне середовище, людство наприкшщ ХХ ст. почало розробляти економiчнi iнструменти та методи, що дозволяють враховувати екологiчнi фак-тори при прийнятт господарських рiшень. Так, було розроблено та прийнято концепцш стшкого розвит-ку, яка актуалiзувала проблему вимiру та аналiзу фак-торiв природного середовища, що змiнюються шд впливом антропогенно! дiяльностi, у комплекс з параметрами господарсько! дiяльностi. Масштаби та характер природокористування призвели до того, що на сучасному еташ критичним елементом в системi економiчних вiдносин е природнi ресурси, а можли-востi стiйкого розвитку значно залежать вщ ефектив-ностi !х використання та вiдновлення. Аналiз взаемоди економiки та навколишнього природного середовища повинен виявляти найефективнiшi механiзми досяг-нення стiйкостi. У результатi виникае необхщшсть дослiдження поняття «природний каштал» як еконо-мiчноl категорп, роль якого у нацюнальному багатствi
зi зростанням дефiцитностi природних ресурсiв вихо-дить на перший план.
Макроекономiчнi показники, що використовують-ся на сьогодш, не враховують екологiчнi фактори, а саме природш ресурси та антропогенний вплив на навко-лишне природне середовище, та не сприяють стiйкому розвитку. Одним з показниюв, який визначае становище держави у свгговш економiцi, е забезпечешсть еко-номiки кра!ни первинними сировинними ресурсами. Використання природного катталу в макроекономiчних показниках вiдображаеться як дохщ, а насправдi вщбу-ваеться його вичерпання, в тому чи^ й невщновлюва-ного або повiльновiдновлювального, що збщнюе май-бутнi поколiння.
«Прихований в методах розрахунку системи на-цiональних рахункiв перекiс вiдносно фондiв, що ут-ворюються природними ресурсами, — зазначае Р. Ре-петто, — дае помилковi вказiвки полггакам. Вiн тдси-люе iлюзiю, що економша i навколишне середовище роздшеш, i веде до того, що полггаки iгнорують про-блеми навколишнього середовища або сприяють його
руйнуванню заради економiчного зростання. Змен-шення активiв, що мають цiннiсть, вiн маскуе отри-манням доходу. В результат кра!на мае iлюзорне зростання нацюнального доходу при реальному неухиль-ному зменшеннi И нацiонального багатства» [1, с. 62]. Тому потребуе удосконалення система бухгалтерского облшу, в частинi забезпечення формування досто-вiрноi шформаци для оцiнки рiвня нацiонального багатства, що мае стратепчне значення для будь-яко! кра!ни.
Наявшсть i використання достсшрно! та своечас-но! iнформацii щодо розмiрiв i структури нацiонального багатства мае важливе значення для обГрунтованого формування сучасно! економiчноi стратеги, розробки активно! сощально!, фшансово-кредитно!, внутршньо! i зовшшньо! полггики, вибору прiоритетiв розв'язання широкого спектру проблем сустльного та економiчно-го розвитку кра!ни.
Огляд останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Проблематику природного капталу у сво!х працях дослщжували вичиз-нянi вченi: О. О. Веклич, Л. М. Горбач, С. I. Дорогунцов, Д. М. Колотило, М. Лесечко, Л. Максимiв, Л. Г. Мельник, П. П. Пастушенко, В. П. Руденко, М. А. Хвесик, А. Чеме-рис; росiйськi вченк Р. Голдсмит, I. П. Деревяго, Д. Г Мас-лов, Т Сэндлер, С. Ю. Шаров. Та невиршеними питання-ми на сьогодш залишаються: мiсце природного капiталу у нацюнальному багатствi, структура природного капталу, iнформацiйне забезпечення формування показника «при-родний капiтал» з метою включення його до нацiонально-го багатства.
Вiдсутнiсть системних дослщжень природного ка-пiталу, як складово! нацiонального багатства, не дае можливост у повнiй мiрi використовувати його з метою виходу з кризово! ситуацп, що сформувалася у 2008— 2009 рр., а також зберегти його для майбутнiх поколшь.
Метою дослiдження е визначення сутност природного капiталу, належностi його до складових нацюналь-ного багатства, а також виявлення можливост шфор-мацiйного забезпечення формування макроекономiчних показниюв в частинi природного капiталу на основi даних, що формуються в системi бухгалтерського облiку суб'екта господарювання.
Викладення основного матер1алу. Нацiональне багат-ство будь-яко! кра!ни характеризуе наявш ресурси i потенцiал и розвитку. Укра!на володiе значним обсягом природних ресурав, якi е одним iз факторiв економiч-ного зростання кра!ни. Досi точаться дискуси щодо до-цiльностi вiднесення природних ресурсiв до складу нацюнального багатства. Зазначеш розбшносп спровоко-ванi неоднозначним тлумаченням сутност нацюнально-го багатства кра!ни.
У результатi дослiдження визначення нацюнального багатства у економiчнiй i довiдковiй лiтературi за перiод з XVI до початку XXI ст. iз застосуванням прийо-му випадково! вибiрки встановлено, що 54 % авторiв до складу нацiонального багатства вщносять природнi ресурси; 6 % авторiв категорично заперечують належшсть останнiх до нацiонального багатства; решта (40 %) — взагалi ^норують зазначене питання у вiдношеннi до нацюнального багатства.
Невщнесення природних ресурав до нацiонально-го багатства зумовлене:
— невiдповiднiстю тезi про те, що нацiональне ба-гатство формуе суспiльно необидна праця. Але тверд-ження про те, що природш ресурси не залучаються у господарський оборот без витрат на них суспшьно не-обхщно! працi змусило переглянути наведену тезу;
— вщсутшстю методики !х оцшки. Такий бар?ер е необГрунтованим та може бути подоланий через розроб-ку та наукове обГрунтування методики оцiнки природних ресуршв.
Виявлено тенденцiю включення природних ресуршв до нацiонального багатства кра!ни з середини XX ст., одшею з причин чого стало ускладнення еколопчно! ситуаци у свiтi та виснаженням основно! маси життево важливих природних ресурсiв. У цей час задекларовано, що втрати вщ безгосподарного використання природних ресурав пiдлягають облшу у зв?язку зi зменшенням можливост задоволення певних потреб суспiльства та недостовiрностi розрахунку нацiонального багатства за умови !х неврахування. Таким чином, природш ресурси вщповщають ознакам, яю дозволяють !х включати до складу нацюнального багатства.
Згщно з методикою, розробленою Свгтовим банком наприкiнцi XX ст. для визначення iндикаторiв сталого розвитку [2, 3], природний каттал поруч з виробленим, людським та сощальним катталом включаеться до складу нацюнального багатства кра!ни, а також вважаеться одним з факторiв економiчного зростання кра!ни та добробуту !! населення [4]. За дiючою методикою до складу нацюнального багатства включаються економiчнi активи (у яких е власник), що оцшеш за ринковими цшами на момент !х включення до розрахунку та при-носять економiчнi вигоди (рис. 1).
До складу економiчних активiв включаються фшан-совi та нефiнансовi активи, до нефшансових — вироб-ленi та невироблеш, до вироблених — бюлопчш активи (рослини i тварини, вирощеш людиною у результатi ведення сшьського господарства), до невироблених — природш ресурси.
Рис. 1. Дюча методика та пропозици щодо включення природних активiв у нацюнальне багатство
Вщповщно до ще! методики, у свт частка природ-них активiв у структурi нацiонального багатства коли-ваеться вщ 2 % до 39 % [5, с. 110]. За ощнками Свггово-го банку, частка природних активiв у складi нацюналь-ного багатства по вщношенню до вироблених активiв змшюеться залежно вiд регiону свiту вщ 11 % у бвроп до 215 % на Близькому Сходi [6, с. 11].
За дослщженнями Р. Голдсмгга, питома вага земель-них ресуршв у складi нацiонального багатства краши зав-жди була значною: у США у XIX ст. — 45 %, 1900 р. — 35%, 1929 р. — 25%, 1955 р. — 17%; у европейських крашах у ХХ ст. — вщ 14 до 26 %; в азiатських крашах у ХХст. — вщ 30 до 50 % [7], що е одшею з найбтьших складових нацюнального багатства.
На Укршш значний вклад у дослщження питання включення природних ресуршв до складу нацюнально-го багатства зробив В. П. Руденко, який доводив не-обхщшсть вщнесення природних ресурсiв до нацюналь-ного багатства i робив спроби його ощнити. У працях В. П. Руденка питома вага природно-ресурсного потен-щалу в нацiональному багатствi складае 33,3 % [8]. Динам^ частки природних ресурсiв у складi нацюналь-ного багатства Укра!ни наведено на рис. 2.
З 2000 р. до 2005 р. частка природних ресурав у структурi нацюнального багатства Укра!ни в середньо-му складае 34 % i мае тенденцш до зростання. Коливан-ня частки протягом дослщжуваного перiоду зумовлене в основному зниженням загально! суми нацюнального багатства, а не зростанням вартост природних ресурав.
Згiдно з дшчою методикою (див. рис. 1) тшьки частина з природних активiв — природнi ресурси — включена до складу нацюнального багатства. Такий пщхщ не дозволяе:
1) достовiрно визначати i оцiнити реальнi розмiри багатства наци;
2) встановити i вимiряти антропогенний вплив на навколишне природне середовище.
З огляду на вищевикладене, запропоновано до складу невироблених активiв включати природний капiтал. З приводу визначення зазначеного поняття на сьогодш виникають науковi дискуси, тому для визначення мож-ливостi вiднесення природних ресуршв до капiталу вини-кае необхщшсть у дослiдженнi сутностi поняття «каштал».
Рис. 2. Динамка частки природних ресурав у структурi нацюнального багатства Украгни за 2000—2005рр. (розраховано за даними до^дження Ради по вивченню продуктивних сил Украгни)
Погляди на визначення поняття «каштал» змшюва-лися з плином часу. Виявлено, що каштал протягом ХУШ-ХХ1 ст. тлумачився як: вид запашв [9], грошi [10, 11, 12], сукупш ресурси [12, 13, 14], фактор виробництва [13, 14, 15, 16] у поеднанш зi здатнютю безперервно себе вщтворювати [13, 17, 18] i приносити дохщ [14, 16, 19].
Як зазначав Тоффлер Э. «каштал втрачае залишки свое! «матерiальностi» [20, с. 88] «замють того щоб три-матися за стару класифшащю, ми повинш подивитись далi ...» [20, с. 102]. Вважаемо, що ресурси навколишнь-ого природного середовища е капталом, адже вони:
а) е активом;
б) здатш приносити дохщ у результата !х експлуа-тадГ!. «Каштал у виглядi природних ресурсiв, — зазна-чае Р. Репетто, — якщо ним правильно управляти, може приносити значний дохщ. Його втрати повинш вщби-ватися в балансових звггах кра!ни» [1, с. 63];
в) здатне до самовщтворення.
В економiчнiй лiтературi починаючи з кшця ХХ ст. з'являеться поняття «природний каштал».
Природний каштал науковцями та вченими трак-туеться як: природний спадок краши [21]; фонд, який продукуе потш природних ресурав i послуг [22, 23]; запас природних виробничих ресуршв [24]; сукупшсть природних ресурав [25, 26]; природш багатства [27]; каштал, який використовуе «первинш компонента» [28]; джерело життя людини [29]; «багатство», що включае зовншш природнi умови [30]; фактори природного середовища [31]; ресурси [31]; природш об'екти та явища [31]; бюсфера [32]; загальний обсяг активiв навколиш-нього середовища [6]. Призначення природного кашта-лу авторами вбачаеться у використанш для виробничих цшей [24, 26, 31]; здшсненш внеску в прирощення на-цiонального багатства [25]; використанш як засобу пращ, джерела енерги [27]; безпосередньому споживанш [29, 33]; здатностi приносити дохщ [31]; сприянш ство-ренню матерiальних багатств [33]. Рiзнi пiдходи до визначення сутносп природного кашталу та його функцiй зумовленi зростанням ролi навколишнього природного середовища у економiчному життi людини та виснажен-ням його з плином часу.
На основi систематизацГ! поглядiв вчених встанов-лено, що з метою включення вах об'ектiв навколишнього природного середовища до нацюнального багатства кра!ни, пщ природным капталом необхщно розумiти сукупнiсть природно-ресурсного потенцiалу, що приносить вигоди через використання його у дiяльностi суб'екпв господарювання, й асимшяцшного потенцiа-лу, що приносять вигоди за допомогою саморегулюючо!, самовiдновлювальноl функци навколишнього природного середовища.
Здатнiсть природного кашталу до саморегулюван-ня та самовщновлення можна розглядати як природний прирют або «проценти» з кашталу. Використання тшьки «проценпв» з природного кашталу е запорукою його збереження та основною з умов забезпечення стшкого розвитку. Виходячи з цього проблемою е визначення розмiру таких «проценпв». «Скоро можуть наступити часи, — зазначае Т. Сендлер, — коли виграш у виглядi збшьшення кашталу не компенсуватиме зби-ток вщ скорочення природного кашталу, таким чином, подальшi поколшня знедолюються сво!ми пращурами.
Отже, економiчний вибiр, зроблений одним поколш-ням, впливае на можливкть розподiлу доходу мш на-ступними поколiннями» [32, с. 223]. Використовуючи природний каштал або його приркт, необхiдно врахо-вувати принципи сталого розвитку, адже природний каштал мае велике значення для розвитку людства, так Гришв Л. С. висловив думку про те, що «природний каштал ... затримуе на планета впорядковану енергш i речовину, е за своею сутшстю абсолютним кашталом i здшснюе функцш, яку можна вважати ноосферною функщею» [34, с. 50].
1снуе науковий пiдхiд, згiдно з яким синошмом природного капiталу вважають поняття «еколопчний капiтал» [35]. Вважаемо, що еколопчний каштал — це мМмальний розмiр природного капiталу, необхiдний для виживання людини на Земль На вщмшу вiд природного кашталу, який е одним з обмежувачiв зростан-ня економiки, екологiчний каштал характеризуе мож-ливостi стiйкого розвитку, виходячи з необхщноста пiдтримки запаав природного капiталу шляхом неви-користання то! його частини, яка необхщна для його самовщтворення. Тому ототожнювати зазначеш поняття недоцiльно.
Шдтверджуючи актуальнiсть видiлення еколопч-ного кашталу, виходячи з концепцп сталого розвитку, С. I. Дрогунцов зазначае, що «сучасний свп" переходить вщ ери, в якiй обмежуючим фактором був каштал, створений людиною, до ери, в якш обмежуючим фактором стае природний каштал, який залишився. Економiчна лопка вимагае, щоб поведшка стосовно обмежуючого фактора керувалась наступною настано-вою — необхщно максимально шдвищувати його про-дуктившсть та iнвестувати у його збшьшення» [26, с. 128].
У складi природного кашталу вчеш видiляють певнi компоненти. Росшський вчений Д. Г. Маслов [36, с. 81— 82] видiляе наступш складовi:
1) власне природнi ресурси — та частина природ-но-ресурсного потенщалу, яка використовуеться у ви-робництвi, результат видобутку i споживання невщнов-люваних i вiдновлюваних ресурав, i в цьому розумiннi частина, вже вилучена з природи (виробнича сфера);
2) асимшяцшний потенцiал — та частина природ-но-ресурсного потенцiалу, яка може вщтворюватися природним чином (при дотриманш порогових значень) i яка використовуеться в рекреацшних цiлях, у тому чи^ i як середовище для видалення виробничих вiдходiв (сфера послуг);
3) критичний природний капiтал — та частина природно-ресурсного потенщалу, яка виконуе ландшаф-тоутворюючу та ^матоутворюючу функци, забезпечуе збереження бiорiзноманiття та загальне вщновлення природно-ресурсного потенцiалу.
Наведена класифшащя е недосконалою у зв'язку з тим, що, як зазначае сам автор [36, с. 82], критичний природний каштал може тлумачитися подвшно: як за-борона на зниження запашв природно-ресурсного потенщалу або як необхщшсть понесення витрат на вщнов-леня вiдновних i розробку субститутiв невiдновних запаяв природно-ресурсного потенцiалу, що зумовлюе необхщшсть визначення частки антропогенно! складо-во! в структурi природно-ресурсного потенцiалу.
У системi комплексного еколого-економiчного об-лку1 природнi активи (у результатi дослщження встанов-лено, що це природний каштал) подщено на три групи:
1) природш ресурси — для використання вилуча-ються з природного середовища;
2) земля та поверхневi води — просторова основа дiяльностi людини;
3) екосистеми — приносять вигоди непрямого значення [6, с. 9].
Наведена класифшащя не включае асимщяцшного потенцiалу, що не передбачае охорону навколишнього природного середовища.
У результата дослщження (див. рис. 1) встановлено, що природний каштал складаеться з природно-ресурсного (природш активи, що приносять вигоди шляхом використання !х у процеш жип^яльноста людини) й асимщяцшного потенщалу (природш активи, що приносять вигоди за допомогою саморегулюючо!, самовщновлювально! функцй навколишнього природного середовища).
Природно-ресурсний потенщал складаеться з при-родних ресуршв (це ресурси, яю вилучаються з навколишнього середовища для !х використання) та землi й поверхневих вод, яю е просторовою основою для дiяль-ностi людини.
Запропонованi змiни у структурi нацiонального багатства дозволять: по-перше, включити весь природний каштал, який е на територи держави, до показника «нацiональне багатство»; по-друге, враховувати яюсть природних ресурсiв i здатнiсть навколишнього середовища виконувати екосистемш функцГ! з огляду на вплив на них антропогенно! дiяльностi.
Як було доведено у наших попередшх дослщжен-нях, природно-ресурсний потенщал е облшовим об-'ектом [38, с. 181—185], тому шформацш для формуван-ня макроекономiчних показникiв може надавати система бухгалтерського обл^ суб'екта господарювання.
Iнформацiя щодо вироблених i невироблених ак-тивiв формуеться в системi бухгалтерського облiку:
— щодо вироблених — бюлопчш активи (каштал-iзованi витрати на !х створення), доходи вiд експлуатацГ!, лшвщаци;
— щодо невироблених — а) природно-ресурсний потенщал — природш активи за складовими (кашталь зованi витрати на !х придбання, права на !х використання), доходи вщ !х експлуатац1!; б) асимiляцiйний потенщал — витрати на охорону навколишнього середовища.
Ще одним неузгодженим моментом стосовно вклю-чення природного кашталу до складу нацюнального багатства е характеристика економiчних активiв щодо !х можливостi приносити економiчнi вигоди. «Природш ресурси, — пишуть Р. М. Моторин та Т. М. Моторина, — яю не можуть дати економiчноi користi !хнiм власни-кам, перебувають поза сферою активiв» [39, с. 48].
Економiчнi вигоди — це вигоди вщ використання об'ектав у дiяльностi суб?екта господарювання, у формi доходiв вiд власностi або у результата збереження вартоста
1 Це спещальна система сателл1тних рахуныв для описання взаемов1дносин мiж навколишшм середовищем та економ-1кою, створена Статистичним вщдшом ООН — промiжний вар1ант у 1994 р., перероблений 1 доповнений вар1ант у 2000 р. [37]
(щнноста) [6, с. 10]. Виходячи з наведеного визначення, бтьша частина складових природного капталу приносить не тiльки економiчнi вигоди (вигоди рекреацй, екосис-темт вигоди тощо) або не приносять економiчних випд взагалi. Включення у розрахунок економiчних акгивiв, якi приносять тшьки економiчнi вигоди, iгноруe також при-родоохороннi заходи. Тому вигоди, яи повиннi прино-сити економiчнi активи, запропоновано розширити, до-повнивши наступними, з урахуванням функцiй, що ви-конуються природними активами:
— прямi вигоди, якi включають економiчнi вигоди, вигоди рекреацй, мисливства та шш^ що не включенi до наступних груп;
— екосистемт вигоди, пов'язаш з виконанням природними активами екосистемних функцш, якi включають антропогенне збереження та вщновлення середови-ща проживання, а також саморегулювання, самовiднов-лення навколишнього природного середовища;
— потенцiйнi вигоди, пов'язаш з використанням природних активiв у майбутньому, для чого останш необидно як мМмум не втратити та не зiпсувати без мож-ливостi вiдновлення;
— вигоди наявност включають цiннiсть iснування самого природного активу.
Наведеш пропозицп можливо реалiзувати за умови удосконалення системи бухгалтерского облiку суб'екта господарювання в частинi методологи бухгалтерского вiдображення бiологiчних активiв i природного кашта-лу, що зумовлюе необхщшсть узгодження методик об-лiку на макро - i мiкрорiвнях. Так, наявшсть вигiд вiд природного катталу може бути iдентифiкована за до-помогою системи бухгалтерського облiку суб'екта господарювання (табл. 1).
Таблиця 1
Вщображення випд в1д природного катталу в систем! бухгалтерського облжу
ж> з/п Вигоди eid природного капталу ТНдображення в бухгалпкрському об.шу
об 'скти рахуики об.ику
1 Пряли Доходи В1д сксплуатацп природного катталу Рахунки класу 7
2 Екосистсмж Витрати на охорону навколишнього природного середовища Рахунки класу 9
3 Потеншйж Витрати на охорону навколишнього природного ссрсдовища Рахунки класу 9
4 Паявносп 1. Природний каштал у власноси суб'екта господарювання 2. Права ко рис гувашш нриродпим кап ¡талом 10 «Основш засоби» 12 «Heмaтepiaльнi акгиви»
Впровадження запропонованих випд дозволить включити природний каттал до складу нацюнального багатства та враховувати на мшро - та макрорiвнях при-родоохоронш заходи.
Щодо оцiнки природного кашталу для його включення у розрахунок нащонального багатства, то природш ресурси, землi несiльськогосподарського призначення та водш об'екти мають методику ощнки, затверджену на законодавчому рiвнi. Методику ощнки земель сшьсько-господарського призначення розроблено та описано у [40]. Порядок ощнки асимшяцшного потенцiалу зали-шаеться питанням, що потребуе розробки.
Висновки. Для нашо'1 краши, як на державному, так i на рiвнi суб'екта господарювання, облiк природного катталу набувае актуальности адже Украша багато в
чому залежить вщ природно-ресурсного потенщалу, яким володie. Тому, як i фiнансовi ресурси, природний каттал необидно вимiрювати, оцiнювати та контролю-вати за допомогою шструментав бухгалтерського облiку В ходi юторичного розвитку природний капiтал i3 без-корисного блага перетворився у корисне i як наслiдок у складову об'eктiв бухгалтерського спостереження.
Встановлено, що природний каттал (як сукупшсть природно-ресурсного потенщалу, що приносить вигоди через використання його у дiяльностi суб'екпв господарювання, й асимiляцiйного потеншалу, що приносять вигоди за допомогою саморегулюючо!, самовщновлю-вально! функцп навколишнього природного середови-ща) необхiдно включати до складу нацiонального багатства кра!ни. Це дозволить достовiрно визначати розмiр нацiонального багатства, прогнозувати тенденци розвитку кра!ни, а також бшьш компетентно використовувати цей показник при макроекономiчних розрахунках ефек-тивност суспiльного виробництва.
У зв'язку з включенням природного капiталу до нащонального багатства, запропоновано доповнити перелш вигщ економiчних активiв наступними: прями-ми, екосистемними, потенцшними та вигодами наяв-ностi. Це сприятиме: а) врахуванню всiх вигiд вiд природного катталу як складово! нацiонального багатства; б) одержанню глобальних, нацiональних i мiсцевих вигiд вiд збереження природного кашталу кра!ни, а, отже, свггу в цiлому; в) вирiшенню сощальних проблем, пщви-щенню добробуту народу, а також економiчного престижу держави у свгговому спiвтовариствi.
Суттсть екологiчного капiталу (мiнiмальний розмiр природного катталу необхщний для виживання людини на Землi) проявляеться як основа для забезпечення ста-лого розвитку кра!ни, як запоруки пiдтримання илькост та якостi природного капiталу в обсягах, необхщних для забезпечення життeдiяльностi майбутнiх поколiнь.
Головним напрямом подальшого збiльшення нацю-нального багатства Укра!ни е нарощування, рацюналь-не використання i збереження природного капiталу кра!ни. Тому облiк природного капiталу та вивчення факторiв його вiдтворення та способiв використання мають стратегiчне значення для будь-яко! краши. Наведет у статтi пропозици щодо вщображення вигiд вiд природного капiталу в системi бухгалтерського облiку сприяють бшьш ращональному управлiнню природними ресурсами як на мкро-, та i на макрорiвнях.
Л1тература
1. Репетто Р. Природные ресурсы в системе национальных счетов / Роберт Репетто // В мире науки. — 1992. — № 8. — С. 62.
2. Estimating National Wealth: Methodology and Results. — The World Bank, 1998.
3. Expanding the measure of wealth. Ch. 3. — The World Bank, 1997.
4. Яюсть економiчного зростання/ В. Томас, М. Дай-лам^ А. Даремвар та ш. ; пер. з англ.; наук. ред. пер. О. Кшевич. — К. : Видавництво Соломи Павличко «Ос-нови», 2002. — 350 с.
5. Нестеров Л. Национальное богатство и человеческий капитал / Л. Нестеров, Г. Аширова // Вопросы экономики. — 2003. — № 2. — С. 110.
6. Шаров С. Ю. Учет экологического фактора в рамках системы макроэкономической информации (на примере водных ресурсов) : автореф. дис. ... канд. экон. наук / Сергей Юрьевич Шаров. — М., 2004. — 20 с.
7. Голдсмит Р. Национальное богатство США в послевоенный период / Р. Голдсмит. — М. : Статистика, 1968. — С. 5- 26.
8. Руденко В. П. Природно-ресурсний потенщал i ме-тоди його економiко-географiчного дослщження (на при-кладi Украши) : автореф. дис.. докт. геогр. наук: спец. 11.00.02 «Економiчна та сощальна географ1я», 11.00.11 «Ращональне використання i охорона природних ре-суршв» / Валерiй Петрович Руденко. — К., 1992. — 40 с.
9. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит. — М., 1976. — 654 с.
10. Кларк Дж. Б. Распределение богатства / Дж. Б. Кларк. — М., 1992. — 364 с.
11. Шумпетер Й. История экономического анализа. В 3 т. / Й. Шумпетер — СПб. : Экономическая школа, 2004.
12. Слшушко О. Полггичний i фiнансово-економiч-ний словник / О. Слшушко. — К. : Вид-во «Криниця», 1999. — 392 с.
13. Бухгалтерський словник / за ред. проф. Ф. Ф. Бу-тинця. — Житомир : ПП «Рута», 2001. — 224 с.
14. Вiкiпедiя. Вшьна енциклопедiя [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk. wikipedia. org
15. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Франсуа Кенэ ; пер. с англ. — М., 1960. — 551 с.
16. Бланк И. А. Управление формированием капитала / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, Эльга, 2002. — 512с.
17. Сисмонди С. Новые начала политической экономии или О богатстве в его отношении к народонаселению / Жан Шарль Леонар Симонд Де Сисмонди. — М. : Соцэкгиз, 1935. — в 2-х т. — 227 с.
18. Маркс К. Капитал: Т. 1. Критика политической экономии / К. Маркс, Ф. Энгельс. — Соч., изд. 2-е. — М. : Политиздат, 1961.
19. Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов. — М. : Книжный мир, 2001. — 895 с.
20. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер ; пер. с англ. — М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. — 669 с.
21. Веклич О. O. Врахування еколопчного чинника в системi нащональних рахунтв / О. O. Веклич // Еконо-мка Украши. — 1997. — № 12. — С. 50- 74.
22. Вовк В. I. Еколопчна економша вщ доктрини до политики [Електронний ресурс] / Вктор 1ванович Вовк. — Наукой записки НаУКМА. Том 29. Бюлопя та еколопя. — 2004. — С. 65-73. — Режим доступу до журн.: http:// www. clubofrome. org. ua.
23. Лебединский Ю. П. Ресурсосбережение и екология / Ю. П. Лебединский, Ю. В. Склянов, И. И. Попов. — К. : Политиздат Украины, 1990. — 223 с.
24. Герасимчук В. Г Економiчна складова сталого роз-витку: дiагностика, стратепя, ефектившсть [Електрон-ний ресурс] / В. Г. Герасимчук. — Режим доступу: http: / / www. netreferata. com/ukr/referat-5193. html-36k.
25. Деревяго И. П. Анализ воспроизводственных процессов в системе устойчивого развития / И. П. Деревяго // Проблемы современной экономики — 2008. — № 2 (26). — С. 56- 62.
26. Дорогунцов С. I. Екосередовище i сучаснють: у 8 т. Т 3. Економiчна ощнка природного середовища / С. I. Догорун-цов, М. А. Xвесик, Л. М. Горбач, П. П. Пастушенко. — К. : Кондор, 2006. — 426 с.
27. Колотило Д. М. Еколопя i економша: [навч. пошб] / Д. М. Колотило. — [Вид. 2-ге, доп. i перероб.]. — К. : КНЕУ, 2005. — 576 с. — 286 с.
28. Кривик Т. В. Еколого-економiчна ефектившсть використання земельних ресурав / Т. В. Кривик // «Облк: i аудит: теорiя, практика, перспективи»: М1жнар. наук-практ конф магiстрiв та студенпв: 17—19 червня 2005, Мелггополь: збiрник наукових праць — № 5. — 190 с.
29. Лесечко М. Сощальний каштал: проблеми розвит-ку й оцiнки / М. Лесечко, А. Чемерис // Суспшьш ре-форми та становлення громадянського суспшьства в Укра!нi: науково-практ. конф.: матерiали конф. [За ред. В. I. Лугового, В.М.Князева]. — К. : Вид-во УАДУ, 2001. — 424 с.
30. Маркс К. Сочинения. 2-е изд. Т. 24. / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. — М.: Госполитиздат, 1962. — 793 с.
31. Мельник Л. Г. Еколопчна економка: [пщручник] / Л. Г. Мельник. — [2-ге вид., випр. i доп.]. — Суми: ВТД «Ушверсальна книга», 2003. — 348 с.
32. Сэндлер Т. Экономические концепции для общественных наук: пер. с. англ. / Сэндлер Тодд. — М. : Издательсьво «Весь Мир», 2006. — 376 с.
33. Ора О. Економiчнi проблеми рацюнального при-родокористування / О. Ора // Соцiально-економiчнi, полггачш та культурш оцшки i прогнози на рубежi двох тисячолiть: V Мiжнар. наук.-теорет. конф. студентiв, асшрантав i молодих вчених : тези доповщей. Вiдп. ред. З. В. Гуцайлюк. — Тернополь, 2007. — 487 с.
34. Гришв Л. С. Еколопчно збалансована економiка: проблеми теори: [монографiя] / Л. С. Гришв. — Л., 2001. — 240 с.
35. Ландик В. I. Формування шновацшно! стратеги великих машинобудiвних пщприемств : дис. ... доктора екон. наук: 08.06.01 / Ландик Валентин йанович. — Донецьк, 2003. — 359 с.
36. Маслов Д. Г. Проблемы выбора показателей устойчивости эколого-экономической системы региона / Д. -Г. Маслов // Вестник Московского университета. — 2005. — № 6. — С. 80- 88.
37. Иванов Ю. Н. Основы национального счетоводсва: учебник [с предисл. акад. Садовничего В. А.]. / Ю. Н. Иванов, С. Е. Казаринова, Л. А. Карасева. — М. : ИНФРА-М, 2005. — 480 с.
38. Замула I. В. Природно-ресурсний потенщал як об'ект бухгалтерського обл^ // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. — Том 19 (58). — 2006. — № 2. — С. 181- 185.
39. Моторин Р М. Система нащональних рахуныв: навч. пошбник. / Р. М. Моторин, Т. М. Моторина. — К. : КНЕУ, 2001. — 336 с.
40. Замула И. В. Оценка земли в бухгалтерском учете: история, проблематика, пути развития / Бухгалтерский учет, анализ и контроль: теория, методология, организация. Результаты научных исследований проблем бухгалтерского учета и контроля Житомирской бухгалтерской научной школы : [монография] / Коллектив авторов. — Житомир : ЖГТУ, 2007. — 448 с.
