CC BY
34
УДК 328.184(71)
А.В. Трофименко
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ 1НСТИТУТУ ЛОБ1ЗМУ В ПОЛ1ТИЧН1Й
СИСТЕМ1 КАНАДИ
У робот1 автор досл1джуе процес розвитку та становления лоб1зму як полтичного iнституту Канади. Автором представлено характерн риси полтично! системи Канади, як детермтували особливостi, що притаманн сучасному канадському лобiзму. Виокремлено основн етапи iнституцiоналiзацii канадського лобiзму. У статтi автор провiв аналiз структури лобiзму в Канадi. Визначено об 'eктiв лобЮвання, якими виступають органи виконавчог та законодавчог гшок влади на федеральному, провтцтному та мунщипальному рiвнях. Встановлено суб'eктiв цього процесу (групи бiзнес-iнтересiв та групи сустльних ттереЫв). До^джено основн мехатзми та методи здтснення лобштських кампант.
Ключовi слова: лобiзм, лобЮвання, iнституцiоналiзацiя, Система реестраци лобiстiв, Спонсорський скандал, груп бiзнес-iнтересiв, груп сустльних ттереЫв, СЕТА.
Прозорий та ефективний канал взаемодп держави з суспшьством, доступний мехашзм участ громадськосп в державному управлшш виступають невщ'емними чинниками демократично! пол^ично! системи. Ц функцп покладено на такий пол^ичний шститут як лобiзм. Найбшьший штерес для дослщження ролi цього шституту в пол^ичнш системi представляють кра!ни з довгою демократичною традищею та розвинутою системою парламентаризму, до яких належить Канада, де лобЮвання штереав в органах державно! влади вщбуваеться в рамках широко! нормативно-правово! бази з урахуванням 25^чного досвщу застосування, де лобЮвання виступае одним iз напрямкiв дiяльностi як фшансово-промислових груп, так i громадських об'еднань. Особливо актуальним дослiдження досвiду становлення цього поличного феномена видаеться для Укра!ни, де iнституцiоналiзацiя лобiзму е одним з нагальних питань демократизацп пол^ично! системи держави, формування громадянського суспшьства та упередження корупцiйних ризиюв.
Об'ектом даного дослiдження е шститут лобiзму в Канадi, предметом виступають тенденцп розвитку та становлення цього шституту в пол^ичнш системi Канади. Метою статп е встановити основш етапи та виокремити тенденцп розвитку шституту лобiзму в полiтичнiй системi Канади. Тематика канадсько! моделi лобЮвання не стала предметом окремих вггчизняних дослiджень, укра!нсью вченi бiльше зосереджують увагу на правових рамках процесу лобЮвання в Канадi, залишаючи поза увагою специфшу його функцiонування в пол^ичнш системi. Серед робiт укра!нських науковцiв слiд виокремити працi Зущика Ю., Одшцово! А., Свгеньево! А., Гросфельд О., Мацкевича Р., Нестеровича В.Ф., Сумсько! В.В., Тихомирово! С. та шших.
Лобiзм у Канадi як полiтичний iнститут розвивався в контекст формування та трансформацп !! пол^ично! системи. Полiтична система Канади, що нараховуе бшьше двохсот роюв, е унiкальною, не мае аналопв нi в Свропi, нi в Азп. Отримавши незалежнiсть вiд Великобританп всерединi Х1Х ст., Канада йшла за Великобританiею по шляху конституцшно! еволюци, але при цьому процес формування пол^ично! системи Канади збагачувався щеями та iнститутами, що були позичеш в США. Тому на сьогодш полiтична система Канади представляе собою щось середне мiж англшською монархiею i американським федералiзмом.
До фундаментальних констант пол^ично! системи Канади можна вщнести лiберально-демократичну конституцiйну еволюцiю, федералiзм, стабшьшсть, ефективнiсть, масову законослухнянiсть, домiнуючу двополюсну модель оргашзацп партiйного життя при наявносп незначного третього опозицiйного центра, адекватну систему стримування та противаг вщносно трьох гшок влади, впливовють громадянського суспiльства (наявнiсть значно! кшькосп неурядових об'еднань громадян, що здшснюють постiйний вплив на функцiонування держави та пол^ично! системи в цшому) тощо.
Усi цi характеристики детермшували тi особливостi, що притаманнi канадському лобiзму. З урахуванням iсторичних умов становлення пол^ично! системи Канади ми видшили наступнi етапи iнститущоналiзащi канадського лобiзму.
Перший етап вiдноситься до колошального перiоду, до часiв Ново! Францп та Британсько! Швшчно'1 Америки. Головним об'ектом лобютсько! дiяльностi того перюду були британськi та французью уряд та парламент, а тсля Семирiчноi вiйни, у результатi яко! в 1763 р. Францiя вщмовилася вiд сво'1'х американських володiнь на користь Англп, канадськi пiдприeмцi зосередили увагу тшьки на британських шститутах влади.
До прикладiв успiшних лобютських кампанiй, органiзованих протягом цього часу, вщноситься дiяльнiсть Лiги проти Хлiбних законiв (Anti-Corn Law League) - одше'1 з найбiльш вiдомих та могутшх лобi-груп того перiоду. У 1842 р. Л^а здiйснювала тиск на уряд з метою внесення змш до закошв, що утримували щну на зерно на високому рiвнi. Органiзацiя проводила зустрiчi з впливовими пол^иками, виступала з доповщями та зверненнями до населення, оргашзовувала демонстраций публiкувала статтi в ЗМ1, i в результатi досягла устху в впливi на змiну закошв [12].
Ще одну велику впливову лобьгрупу того часу сформували прибiчники будiвництва залiзноi дороги. Компанп, що фшансували будiвництво Канадсько! Тихоокеансько! залiзницi (Canadian Pacific Railway), у середиш Х1Х ст. переконували населення в вигодах для суспшьства, пiдкреслюючи загрозу американського експансюшзму та пiдвищення якост життя, яке забезпечать новi технологи.
Навколо цього проекту розгорнувся один з найбшьш вщомих та гучних корупцшних скандалiв того часу, який увшшов в iсторiю Канади як Тихоокеанський скандал. Вш був пов'язаний з прем'ер-мшютром Джоном Макдональдом, який для участ в виборах 1872 р. отримав фшансування в розмiрi 360 тис. дол. США вщ промоутерiв, зокрема вiд пiдприeмця Хью Алана. Пюля перемоги консерваторiв на виборах на чолi з Дж. Макдональдом Алан здобув перемогу в тендерi на будiвництво Тихоокеансько! залiзницi. У вiдповiдь переможенi лiберали звинуватили Дж. Макдональда в пщписанш цього контракту за винагородження. У результат скандалу, що розгорнувся в засобах масово! шформацп, Макдональд був змушений пiти у вiдставку, а консерватори програли наступнi вибори. Контракт було анульовано, а будiвництво Тихоокеансько! залiзницi було завершено тiльки в 1885 р. [4].
Другий етап становлення лобiзму в Канадi пов'язаний з виникненням та становленням незалежно! держави Канади, що вщбувалося з середини Х1Х ст. Канада на вщмшу вiд свого пiвденного сусiда Сполучених Штатсв Америки досягла незалежностi не революцшним шляхом, а шляхом поступових конституцшних змiн. З метою недопущення захвату земель Британсько! iмперii у Швшчнш Америцi з боку США, у 1867 р. щ землi були об'eднаннi пiд назвою Канада, що стала домшюном Великобританп i повнiстю копiювала британську полiтичну систему.
Пюля 1867 р., коли Канада фактично здобула незалежшсть, отримавши вщ Британп право формувати власний уряд, канадсью лобiсти переорieнтувалися на федеральну та провшцшну владу, зосередивши увагу з початку на пол^ичних париях та
законодавчiй владi, а коли вплив уряду поширився практично на Bci аспекти суспiльного та eK0H0Mi4H0r0 життя, лобiсти почали придшяти велику уваги i виконавчiй владь
Яскравим прикладом лобютсько'1 кампанп тсля отримання незалежностi слугуе дiяльнiсть Асощацл канадських вiтчизняних виробникiв, якi переконували, як полiтикiв, так i представниюв суспiльства, що запропонована прем'eр-мiнiстром Ушфредом Лорье зона вшьно'1 торгiвлi, не е вигщною для Канади. У результат ще'1 кампанп Лорье програв вибори 1911 р. Роберту Бордену.
Лобютська дiяльнiсть потягом цього перюду носить тшьовий характер, нерозривно пов'язана з корупцiею. Пiдтвердженням цього став корупцшний скандал, що розгорiвся в Канадi у цей час. Пюля згаданого Тихоокеанського скандалу, наступники Дж. Макдональда також опинялися тд пщозрою в корупцп. Серед них лiберальний лiдер Маккензi Кiнг, чия вщпустка 1930 р. на Бермудах, як тзшше з'ясувалося, була сплачена лiберальним сенатором, що просував сумнiвний гщропроект у Борнуа (Квебек).
Третт етап розвитку лобiзму характеризуеться його законодавчим закршленням та розробкою правових механiзмiв функцiонування. Низка корупцiйних скандалiв, досвщ США з легалiзацii лобiювання, зростання занепокоення суспшьства через законшсть ухвалення полiтичних рiшень призвели в 60-х рр. ХХ ст. до актуалiзацii питання про необхщшсть регламентацп лобютсько'1 дiяльностi в Канадi для забезпечення прозоросп державного управлiння, яке стало одним з центральних завдань пол^ики уряду П. Трюдо, спрямованого на формування незалежного «справедливого суспшьства» шляхом низки пол^ичних та сощальних перетворень.
Цей перюд характеризуеться процесом розробки законопроекпв з регламентацп iнституту лобiзму, закрiплення правових статусiв учасникiв лобi-дiяльностi, у результатi якого в 1988 р. було ухвалено Закон про реестращю лобютсв (Lobbyists Registration Act), метою якого було покращення прозоросп та вiдкритостi ведення полiтики шляхом перетворення лобютсв на полiтичних акторiв, зареестрованих на нацiональному рiвнi.
Проте ухвалення лобшгового законодавство не виршило всiх етичних питань навколо лобютсько'1 дiяльностi. У Канадi продовжували розгоратися корупцшш скандали. Пiд офiцiйним розслщуванням опинився i колишнiй консервативний прем'ер-мiнiстр Б. Малрунi, який у 90х рр. ХХ ст. прийняв вщ лобiста Карлейнз Шрейбер значш кошти, проте у результатi розслщування порушення закону не було доведено. Репутащя колишнього лiберального прем'ер-мiнiстра Ж. Кретьена також постраждала через Шавшганський скандал, пов'язаний з сумнiвною позикою федерального банка готелю його виборчого округу, хоча його вина не була доведена.
Великий резонанс серед громадськосп мав Спонсорський скандал 2004 - 2006 рр., пов'язаний iз позаправною витратою представниками лiберальноi партп федеральных коштiв, призначених для просування ще'1 нащонально'1 едностi Квебеку. Ц поди створили сприятливi умови для виборчо'1 кампанп консерваторiв, основною тезою яких стало запевнення в «очищенш» влади вiд корупцп. У результат федеральних парламентських виборiв 2006 р. лiберали потерпiли поразку. Дотримуючись сво'1'х обiцянок, консервативний уряд на чолi з прем'ер-мiнiстром Стiвеном Харпером тсля перемоги на виборах розробив та подав на розгляд парламенту Федеральний закон про пщзв^шсть (Federal Accountability Act), частиною якого став реформований Закон про лоб^вання [10].
З ухваленням Закону про лобшвання у 1988 р. лобiзм перетворився на повноправний шститут пол^ично'1 системи Канади. Сьогодш лоб^вання е окремим видом бiзнесу i грае все бшьш важливу роль у поличному процесi краши. Лобiсти здiйснюють значний вплив на визначення та реалiзацiю пол^ики та законiв, а лоб^вання стало невiд'емною частиною функцiонування пол^ичних iнститутiв Канади,
325
набуваючи рiзних форм вщ простого листування до оргашзаци широкомасштабних кампанiй з залученням широких мас громадськост та засобiв масово! шформацп.
Введення лобiзму в правове коло канадського законодавства упорядкувало, але й водночас ускладнило контакти представниюв суспшьства з державними посадовцями. Але, не дивлячись на це, кшькють лобютв тсля ухвалення закону не тшьки не зменшилася, а збшьшилася майже в два рази з 2 828 активних лобютв у 1990 р. до 5 223 - у 2014 р.
Протягом 90-х рр. ХХ ст. лоб^вання поступово перетворювалося на обов'язкову частину дiяльностi оргашзацш та корпорацiй Канади. 1х лобi-дiяльнiсть спрямована на великий перелш полiтичних рiшень, що згщно Системи реестрацп стосуються бiля 50 рiзноманiтних сфер життeдiяльностi суспiльства. Найбшьш активно лобiюють у Канадi з приводу питань промисловосп, далi йдуть питання в сферi оподаткування та фшанав, мiжнародноi торгiвлi, мiжнародних вщносин, оборонно! полiтики. Традицiйно активно лоб^ють iнтереси i в таких сощально значимих сферах, як охорона навколишнього середовища, охорона здоров'я, наука та технологи, трудове законодавство, освiта тощо.
У залежностi вiд питання, стосовно якого вщбуваеться лобiювання, обираеться i об'ект лобi-дiяльностi. У Системi реестрацп лобiстiв нараховуеться бiля 120 державних структур, на яких лобiсти намагаються здiйснити вплив. У цiлому, лобшвання в Канадi спрямоване на урядовi органи трьох рiвнiв:
- федерального (Federal government), що вщповщае за загальнонащональну полiтику, до компетенцп якого входять питання iммiграцii та громадянства, податкова полiтика, мiжнароднi вiдносини, оборона тощо;
- провшцшного (Provincial government), вщповщальний за стан справ у провшцл, включаючи питання освiти, охорони здоров'я, сощально! допомоги, розвитку економши та шфраструктури в провшцп та багато шших напрямкiв дiяльностi;
- мунщипального (Municipal або Local government), що вщповщае за систему мюцевого суспшьного транспорту, мiсцевих дорiг, енерго- та водопостачання у своему регюш тощо.
Здшснюючи лобiювання, лобiст може спрямовувати свою дiяльнiсть як на законодавч^ так i на виконавчi органи влади, вплив на структури судово! влади заборонений нацiональним законодавством i передбачае юридичну вiдповiдальнiсть.
Законодавча влада представлена в Канадi Парламентом, що складаеться з двох палат. Керiвна роль у парламент належить нижнш палатi - Палатi громад (House of Commons). На не! покладена законодавча дiяльнiсть у Канад^ пщтримка чи критика уряду. Члени Палати громад (308 оаб) обираються шляхом прямого голосування за виборчими округами на федеральних виборах, пропорцшно представляють населення уае! кра!ни. Палата приймае закони та законодавчi акти, а також державний бюджет, основна законодавча шщатива належить уряду. Верхня палата - Сенат (Senate) -складаеться з оаб, призначених генерал-губернатором за поданням прем'ер-мшютра кра!ни (не бшьше 105 оаб), кожна провшщя та територiя Канади мають свою квоту на кшьюсть сенаторiв. Сенатори можуть залишатися на посадi до 75^чного вiку. Завданням Сенату е перевiрка та вивчення законiв, ухвалених Парламентом, тобто фактично вiн виконуе функщю контролю якостi прийнятих закошв.
Отже, вплинути на законодавчий процес лобют може на стадп пщготовки закону в Палатi громад (шщшвання пропозицп, проведення слухань, детальний розгляд законопроекту в спещальних комiтетах) чи його експертизи в Сенат (вивчення законопроекту на предмет конституцшносп та вщповщносп штересам суспiльства). У цьому випадку об'ектами лоб^вання слугують як члени Парламенту (Members of Parliament) i сенатори, так i ствроб^ники окремих комггег1в. На практищ ком^ети
мають широке коло повноважень, мають право вiдхилити будь-яку статтю законопроекту, виокремити частину бшя в окремий законопроект, просити в палат надати право роздiлити законопроект на декшька частин чи об'еднати два бiля в один. При цьому Палата громад не може втручатися в роботу ком^ету чи вимагати повернення законопроекту з ком^ету до завершення його розгляду та внесення поправок. Як правило, законопроекти направляються в один чи декшька постшних ком^етв палати, що визначасться ïx характером, iнодi - в спещальш комiтети чи об'eднанi ком^ети обох палат парламенту.
Серед представниюв виконавчо!.' влади об'ектами лобiювання слугуе великий перелiк державних посадовцiв: прем'ер-мшютр, мiнiстри Кабiнету, члени Таемно!.' ради, службовщ Казначейства, спiвробiтники усix мшютерств, незалежних комiсiй та урядових вщомств, очолених заступниками мiнiстрiв. Крiм того, залучаючи на свiй бiк члешв уряду (представникiв виконавчо!.' влади), лобют може з його допомогою впливати i на законодавчий процес, враховуючи належшсть Канади до англосаксонсько!.' правово!.' ам% згiдно яко!.' парламентська система побудована на моделi Вестмiнстера - члени уряду е одночасно членами парламенту або сенаторами [1].
На рiвнi провшцш об'ектами лобiювання е губернатори, функцп яких аналогiчнi головi держави, а також члени однопалатних Законодавчих зборiв (у Квебецi -Нащонально!.' Асамбле'].') та iншi ствробггники. На мунiципальному рiвнi лобiювання може бути спрямованим на мерiв та члешв мюьких рад, посадовцiв мунщипальних округiв.
Багато полiтичниx рiшень приймаеться на радах представниюв федерального та провшцшного урядiв, це питання оподаткування, виплати пенсш, медичного обслуговування, а також конституцшш проблеми.
Згiдно Системи реестрацп лобiстiв протягом 2010 - 2014 рр. найбшьш активно лоб^вали в Палатi громад, Офiсi прем'ер-мЫстра, Таемнiй радi, Сенатi, Мiнiстерствi фшанав, Мiнiстерствi закордонних справ та мiжнародноï торгiвлi, Мiнiстерствi навколишнього середовища, Мшютерсга охорони здоров'я, Мiнiстерствi транспорту тощо.
Суб'ектами лобютсько!.' дiяльностi в Канадi, тобто кшцевими замовниками, бенiфiцiарами лобiювання, виступае широке коло рiзноманiтниx корпорацiй та неурядових органiзацiй, яких ми подшили на групи бiзнес-iнтересiв та групи суспiльниx iнтересiв. До груп бiзнес-iнтересiв входять оргашзацп, члени яких е представниками бiзнес спiльноти i мають за мету вплинути на урядовi структури для просування власних штереав та отримання прямо!.' економiчноï вигоди для сво!.'х членiв. Групи ж суспшьних iнтересiв як i групи бiзнес-iнтересiв також зацiкавленi у впливi на законодавство, але ïx члени не переслщують економiчноï' вигоди, а виступають за полiтичнi змiни, що потенцшно вплинуть на суспiльство краши в цшому. Бiльш детально роль груп штереав у полiтичнiй системi Канади ми розглянемо в наступному роздш нашого дослiдження.
З суб'ектами лобi-дiяльностi пов'язанi ключовi особливiсть лоб^вання Канади -протистояння груп бiзнес-iнтересiв та груп суспiльниx iнтересiв, з огляду на протилежшсть ïx цшей, а також дисбаланс сил та ресурав, що залучають цi групи для лобi-дiяльностi.
Протидiя мiж групами бiзнес-iнтересiв та групами суспiльниx штереав знаходить свое вiдображення i у внутршнш, i у зовнiшнiй полчищ Канади, коли дiяльнiсть бiзнес-груп в нафтогазовш, машинобудiвнiй, транспортнiй та шших промислових сферах зiштовxуються iз протистоянням екологiчниx руxiв, профспiлок, правозахисних органiзацiй, етнiчниx меншин тощо.
Прикладом протистояння бiзнес-груп та груп, що захищають суспiльнi iнтереси, може слугувати процес укладання угоди про Всебiчну зону вшьно!.' торгiвлi мiж
327
Канадою та Свропейським союзом (Comprehensive Economic and Trade Agreement, CETA). Початок neperopiB стосовно угоди було покладено на самт Канада - €С у npa3i 6 травня 2009 р., а згоди стосовно вах положень угоди вдалося досягти 18 жовтня 2013 р.. За умовами договору два ринки стануть практично вщкритими один для одного. За оцшками Свропейсько'1 комсп, зона вшьно'1 торгiвлi мiж GC та Канадою усуне бшя 99 % усiх митних зборiв. Експерти прогнозують, що зона вшьно'1 торгiвлi сприятиме зростанню европейсько'1 та канадсько'1 економiки в рiчному розрахунку на 26 млрд. евро [2].
Обидва уряди i ix торпвельш переговори на шляху до угоди значною мiрою залежали вiд промислових лобьгруп у визначенi торпвельних бар'ерiв, що обмежують вигоди для кожно'1 сторони. Найбiльш завзятим прихильником СЕТА залишаеться Канадсько-европейський круглий стiл для бiзнесу (Canada-EU Round-table for Business). Ця органiзацiя слугуе платформою для впливу на економiчну полiтику шляхом дiалогу високого рiвня мiж представниками промисловосп та уряду в Канадi та в Свропейському Союзi, ii дiяльнiсть нараховуе бiльше десяти роюв. Створення цього об'еднання було шщшоване двома канадськими гигантами - «Алкан» (зараз належить «Рю Тiнто», Великобриташя) та Нортел. Найбiльш крупними членами круглого столу сьогодш е таю транснащональш корпораци, як французький пгант енергетики та урану «Areva», мiжнародна металургшна корпорацiя «Arcelor», канадська аерокосмiчна та транспортна компанiя «Bombardier», компанп оборонного сектору «Bell Helicopter» та «EADS», металургiйнi компанп «ThyssenKrupp», «Monsanto», «Nexen», «Siemens», «Vale Inco» тощо. Прiоритети ix дiяльностi включали взаемне визнання стандартiв, усунення теxнiчниx бар'ерiв для Канади та СС у торгiвлi ресурсами [7].
1нша тдтримка СЕТА надходить з боку лобi брендових фармацевтичних компанiй, бiотеxнологiчниx фiрм та комерцшно'1 шдустрп медичного обслуговування Канади. Ц групи розгорнули кампашю пiд назвою «Заxистiть охорону здоров'я Канади», вимагаючи вiд канадського уряду погодитися зi всiма вимогами СС, яю повиннi розширити патентний захист та ексклюзивш умови на брендовi лiки, надаючи фiрмам право блокувати постачання дешевих генеричних форм препаратв на канадський ринок. Цi змши за оцiнками додадуть до прибутку з продажу лтв у Канадi близько 3 млрд. дол. США щорiчно [7].
3i свого боку, групи суспшьних iнтересiв Канади наголошували на тому, що надаючи прюритет iнтересам промислових лобi-груп, канадська влада слугуе не штересам народу, а штересам великих транснацiональниx компанiй. Так, бшьше 100 неурядових органiзацiй Канади, СС та США опублшували так звану «трансатлантичну заяву» пiд назвою «Зупинггь корпоративну зраду! Трансатлантична заява про розсудливють у европейсько-канадських переговорах щодо СЕТА». У створеннi ще'1 заяви взяли участь бiльше 50 неурядових оргашзацш Канади, включаючи еколопчш об'еднання, професiйнi спiлки, органiзацii в сферi захисту прав людини, демократичних принципiв, миру та розвитку, охорони здоров'я, дослщницью центри тощо.
У цш заявi органiзацii вимагають усунення iз проекту СЕТА роздiлу про захист швестицш та процес урегулювання спорiв мiж iнвестором та державою, наголошуючи що «надмiрний корпоративний захист, побудований на тисячах швестицшних угод та договорiв про вiльну торпвлю, слугуе не соцiальним та економiчним цiлям, а навпаки пiдривае демократичш права громадян вирiшувати державну пол^ику та регулювати державнi iнтереси». На думку оргашзацш, що тдписалися тд заявою, у разi укладання СЕТА, включно iз зазначеним роздiлом, канадська та европейська демократя постраждае, у той час, коли корпорацп отримують новi iнструменти для порушення низки полггичних програм [13].
У такому протистоянш мiж корпорацiями та громадськими оргашзащями спостерiгаеться дисбаланс впливу груп бiзнес-iнтересiв i груп суспiльниx iнтересiв. Так, на вщмшу вiд канадських корпорацш, якi щорiчно витрачають бiльше 25 млрд. дол. на свою лобютську дiяльнiсть та промоушн (рекламнi компани), наймаючи для цього бiля 10 тис. лобютв по всiй крш'ш, соцiальнi групи Канади, що представляють суспшьш iнтереси, долучають до свое' дiяльностi тiльки 500 лобiстiв, витрачаючи на лоб^вання бiля 50 млн. дол. щорiчно [9, с. 6].
Асиметрiя ресурсiв, якi можуть долучати велик компанiй та неурядовi оргашзацп тд час лобi-дiяльностi, позначаеться на активносп ïx взаемоди з владними структурами. Прикладом цього, може слугувати протидiя нафтогазових корпорацiй та еколопчних руxiв. Так, згiдно дослiдженню, проведеному канадським «мозковим центром» Polaris Institute, у перюд з липня 2008 по листопад 2012 рр. 27 нафтових компанш та 8 промислових асощацш Канади, членство в яких мае переважна бшьшють пщприемств, яю спецiалiзуються на видобутку, виробництвi та транспортуванш канадського викопного палива, мали 2 733 контакти з призначеними державними посадовцями канадського уряду. У той же час, еколопчш неурядовi оргашзацп практично непом^ш в реес^ лобютв порiвняно iз зазначеними компашями. За той же перiод було зареестровано 11 еколопчних оргашзацш, що надали 485 звтв про контакти з представниками влади, 116 з яких мали мюце в 2012 рощ, i тшьки одна оргашзащя доповша про зустрiч з мшстром протягом 2012 р. [7, с. 4].
Для розумшня такого великого розриву мiж масштабами дiяльностi нафтогазового лобi та неурядових екологiчниx оргашзацш можна порiвняти звiти про лоб^вання однiеï з найбiльшиx екологiчниx об'еднань Канади «Мережi клiматичниx дш» (Climate Action Network - CAN) з Канадською асощащею нафтопромисловщв (Canadian Association of Petroleum Producers - CAPP). У перюд з 2008 по 2012 рр. CAN представила тшьки 6 звтв про контакти з державними посадовцями, у той час коли CAPP - 536. Фшансове становище цих двох оргашзацш знаходиться в рiзниx л^ах, враховуючи, що членами CAPP е найбагатшi компанш свггу. З шформацш щодо контакпв у Системi реестрацп також зрозумшо, що рiвень впливу та доступу до пол^июв та законодавцiв також дуже асиметричний на користь нафтопромисловщв.
Лобютська дiяльнiсть i груп бiзнес iнтересiв, i груп суспiльниx штереав може вiдбуватися декiлькома шляхами: по-перше, з допомогою власних спiвробiтникiв, яких Закон про лоб^вання визначае як «вбудованих» лобiстiв; по-друге, через найнятого фаxiвця, що надае професiйнi послуги, якого Закон визначае як «лобюта-консультанта», при цьому ним може бути як сшвроб^ник лобi-фiрми, так i приватний пщприемець.
Для просування певного ршення в органах державноï влади i групи бiзнес-iнтересiв, i групи, що вщстоюють суспiльнi штереси, згiдно даних Системи реестрацiï лобютв бiльшу перевагу надають власним сшвроб^никам, нiж найнятим лобiстам. У 2014 р. кшьюсть «вбудованих» лобiстiв, що вщстоюють штереси сво1х компанiй та оргашзацш у поличному процесi склала 4 414 чол., кiлькiсть лобютв-консульташив, що представляють iнтереси сво1х ^еш!в, сягае тiльки 782 чол. Проте, слщ враховувати, що кiлькiсть зареестрованих лобютив не дорiвнюе кiлькостi проведених ними лобютських кампанiй.
Вибiр того, чи залучати лобюта-консультанта, чи лоб^вати з допомогою власних спiвробiтникiв, залежить вщ багатьох факторiв: вiд специфши дiяльностi компанiï (органiзацiï), частоти контакпв iз представниками державних органiв влади до ступеню конфщенцшносп iнформацiï, яка е предметом лоб^вання. Великий вплив мае можливють фiнансовиx витрат на замову лобютських послуг в лобi-фiрмаx.
«Вбудованими» лобiстами корпорацiï чи оргашзацп можуть бути як ствроб^ники GR-вщдшв, так i iншиx структурних пщроздшв компанiï. До основних завдань
329
«вбудованих» лобютв входять взаемодiя з органами влади з метою впливу на ухвалення або змшу певного полiтичнi ршення, на реалiзацiю певно'1 пол^ично!' програми. 1х обов'язки включають визначення потреби компанп у взаемозв'язках з органами державно'1 влади; монiторинг дiяльностi оргашв державно'1 влади i прогнозування ii впливу на функцiонування компанп; координащя побудови взаемозв'язкiв компанп з органами державно'1 влади; вплив на органи державно'1 влади для забезпечення штереав компанп; забезпечення пiльг i державних замовлень для компанп тощо. Робота GR-вiддiлiв багато у чому перепл^аеться з PR-дiяльнiстю, адже одним з ключових завдань е створення та тдтримка позитивного iмiджу компанп, як в органах влади, так i серед партнерiв i ^ентв.
На вiдмiну вiд GR-вiддiлiв, робота яких спрямована на побудову довгострокових вщносин з профiльними для компанп пол^ичними дiячами та реалiзацiю потенцшних можливостей корпорацп через участь в пол^ичних дiяx, метою лобiста-консультанта е досягнення конкретного поличного рiшення на користь свого ^ента.
За час чинност законодавства Канади в сферi лобiзму було створено велику чисельшсть компанiй, що спецiалiзуються на наданш лобiстськиx послуг, легально взаемодiючи з представниками законодавчих та виконавчих оргашв влади для просування штереав свого ^ента. Найбшьшими з таких фiрм у Канадi сьогоднi е Capital Hill Group, Hill and Knowlton Strategies Canada, Global Public Affairs, Prospectus Associates, Temple Scott Associates Inc., Sussex Strategy Group Inc., Fleishman-Hillard Canada Inc., Earncliffe Strategy Group, Impact Public Affairs тощо.
Ц фiрми надають послуги в сферi адвокаа, GR, РА, урядово! дiяльностi та монiторингу, презентацiй та звернень до уряду тощо. Крiм лоб^вання, вони також надають низку шших послуг в сферi стратепчного консультування та позицiонування, можливостi тдвищення дiлового розвитку, можливостi фiнансування, планування заxодiв, управлiння проблемами, полiтичного дослщження та аналiзу, проведення тренiнгiв, котрайтингу тощо.
Дiяльнiсть бiльшостi великих лобютських фiрм нараховуе бiльше 20 роюв, здебiльшого вони створювалися як компанп з надання юридичних консультацш, поступово розширюючи коло послуг, що вщповщають сучасним вимогам дiлового життя. Бшьшють iз службовцiв цих компанiй мають юридичну осв^у i досвiд роботи у владних структурах, що дае можливють бшьш ефективноi лобi-дiяльностi iз використанням вже встановлених контактiв з посадовцями. Так, наприклад, ус GR-консультанти компанп Sussex Strategy Group Inc. працювали в урядових структурах, слоган ix компанп - «Ми були по шшш бш стола. Ми знаемо, що працюе, i чого слщ уникати» [14].
Досвщ роботи в урядових структурах е одним з найбшьш сильних мотивiв для корпорацiй у зверненнi за послугами лобютв-консультантв. Наприклад, згiдно системи реестраци, у перiод з 2008 по 2012 рр. найбiльшi нафтогазовi компанii крайни найняли 45 консультантв, що мали видатну кар'еру в федеральному керiвництвi. Декiлька лобiстiв-консультантв, що активно лобiювали iнтереси енергетичних пгантв в урядi, були пов'язаш з консервативним урядом С. Харпера, це:
- Кен Боессенкул (Hill and Knowlton Strategies Canada), колишнш радник С. Харпера 2002 - 2004 рр., що також грав велику роль на виборах 2011 р.;
- Крютш Андерсон (Global Public Affairs), колишня ствроб^ниця офюу лщера опозицп С. Харпера у 2002 - 2005 рр. та пращвниця його штабу на виборах 2004 р.;
- Голдi Хайдер (Hill and Knowlton Strategies Canada), спещалют iз стратепчного планування консервативноi партп на федеральних виборах 2004, 2006, 2008 та 2011 рр.;
- Джеоф Норкуей (Earncliffe Strategy Group), що у 2004 - 2005 рр. займав посаду директора iз зв'язюв у офiсi лiдера опозицп С. Харпера.
Серед лобютв, що мають зв'язки з лiбералами, можна видiлити таких лобютв, як:
- Ден Сiкiнгс (Global Public Affairs), кар'ера якого у федеральнш владi нараховувала бiля 33 роюв, включаючи посаду геолога Нащонально'1 ради енергетики (1983 - 1990 рр.), радника Мшютра природних ресурав (1990 - 2002 рр.), начальника штабу лщера уряду в Палат громад (2002 р.), начальника штабу Мшютра суспшьних робот та державних послуг (2002 - 2006 рр.);
- Каролш Юшолм (Global Public Affairs), колишнш полiтичний аналiтик лiбералiв у 1994 - 1996 рр. та старший пол^ичний радник Лiберальноi партш у Сенатi (1997 - 1999 рр.) [7, с. 8].
Не дивлячись на встановлений «охолоджуючий перюд», згщно якого колишнiм державним посадовцям забороняеться займатися лобютською дiяльнiстю протягом п'яти рокiв, цi особи можуть працювати на лобютсью фiрми у якостi консультантiв чи волонтерiв. Колишнi посадовцi, що мають тюш зв'язки у владних структурах, регулярно наймаються лобi-фiрмами для надання порад лобютам-консультантам з певних питань, проте це не пщлягае обов'язковiй реестрацп, не мають рееструватися i колишш посадовцi, що працюють лобiстами в якост волонтерiв.
Лiдируючою приватною лобi-фiрмою Канади сьогоднi е Capital Hill Group, що спецiалiзуеться на проведенш GR та РА кампанiй. Дiяльнiсть компанп нараховуе бiля 30 роюв i охоплюе Оттаву, Торонто, Монреаль та iншi канадськi мiста, що дозволяе встановити основш точки доступу до урядовщв на федеральному, провшцшному та мунiципальному рiвнях. Послуги компанп включають створення та пiдтримку позитивних вщносин з урядом, забезпечення обiзнаностi уряду про позитивну роль компанп ^ента в соцiальнiй та економiчнiй сферах, позитивний та конструктивний вплив на порядок денний уряду та процес ухвалення ршень, надання нових щей у пол^ичнш та швестицшнш сферах тощо. Виходячи з вимог ^ента та питання, що потребуе просування, компашя формуе спещальну групу, що мiстить експерт1в у потрiбнiй сферi дiяльностi, до таких сфер вщносяться державнi закупки, оборона, фшанси, iнформацiйнi технологи, злиття та придбання компанiй, природнi ресурси, оподаткування, торпвля, телекомушкацп, транспортування, полiтика вiдносно коршних народiв, культурна полiтика, охорона здоров'я [6].
Лобютсью кампанii зазначених фiрм включаються такi основнi етапи:
- урядовий аналiз (government analysis): збiр та надання клiенту iнформацii щодо уряду, його основних гравщв, 1'х взаемовiдносин i iсторii дiяльностi з приводу питання клiента;
- збирання розвщувальних даних з урядових питань та плашв стосовно iнтересу ^ента (intelligence gathering);
- аналiз полгтики (policy analysis): детальна оцiнка пол^ики в сферi, що iнтересуе;
- коректування меседжу (polishing of message) компанп ^ента та його дiяльностi;
- планування (mapping): детальне планування шляху до устху, враховуючи, що штерес ^ента просуваеться через комплексний мехашзм ухвалення питань уряду та парламенту;
- позицюнування (positioning): гарантування, що кожна можливють клiента досягти поставлену мету добре розроблена та протестована;
- вибудовування профайлу (profile building): вибудовування вщносин з державними посадовцями, у тому чист через ЗМ1;
- створення союзiв (alliance building): зв'язок ^ента та його штереав з потенцшними союзниками, групами суспiльства;
- управлшня кампанieю (campaign management): проведення лобютсько'1 кампанп, масштаб яко'1 визначаeться iндивiдyально зпдно вимог клieнта;
- аудит та ощнка резyльтатiв (audit and performance review) [14].
Крiм цих основних етатв роботи, зовнiшня дiяльнiсть канадських професiйних лобiстiв, крiм безпосередньо'1 взаeмодiï з представником державно'1 влади, також включаe медiйнy дiяльнiсть (прес-конференцп, вщвщування редакцiйних колегiй, допомога репортерам), роботу з групами сyспiльства та шшими об'eднаннями та особами з метою тдвищення iнтересy сyспiльства до потрiбного питання, зyстрiчi з групами чи особами, що мають вплив на суб^кт лобiювання тощо.
Професiйнi лобютсью послуги в Канадi можна замовити не тшьки через зазначенi лобi-фiрми. У крш'ш такi послуги надають i приватш пiдприeмцi (self-employed consultants), що також пройшли систему реeстрацiï згiдно законодавства. Серед найбiльш активних приватних лобiстiв-консyльтантiв слiд виокремити вщомого канадського юриста Трумена Така, кшькють активних реeстрацiй якого налiчye бшьше 100 контакт1в, а також Дуга Хорш, Мiшелiн МакКей, Гордона КьюетЫ, Хенi Боса тощо. Серед 1'х клieнтiв здебiльшого переважають великi корпораци та асощацп, такi як Виробники молочних продуктв Канади (Dairy Farmers of Canada), Сшьськогосподарський iндyстрiальний альянс Канади (Canadian Agriculture Industry Alliance), Канадська федеращя сiльського господарства (Canadian Federation of Agriculture), корпоращя «Вугшля Канади» (Canada Coal Inc.), Канадська медична асоцiацiя (Canadian Medical Association), Канадська асощащя телерадiокомпанiй (Canadian Association of Broadcasters) тощо.
З метою збереження та сприяння сyспiльнiй довiрi канадським демократичним iнститyтам та процесу лоб^вання полiтичних iнтересiв компанп професшних лобiстiв об'eдналися в Канадську л^у лобiстiв та професiоналiв у сферi адвокасi (Canadian League of Lobbyists and Advocacy Professionals). Метою оргашзацп e тдвищення статусу професи лобюта через всебiчне просування етичних норм та стандартв на основi розробленого нею «Кодексу лобютсько!' етики». Л^а видаe бюлетенi, проводить тренiнги, займаeться пропагандою особливо'1 ролi лобiста, тдкреслюючи ïï значення та важливiсть у об^ктивному yхваленнi державних рiшень [5].
Ухвалення та впровадження законодавства в сферi лобiзмy в Канадi значно змшили способи взаeмодiï бiзнес-стрyктyр та неурядових оргашзацш з федеральними, провшцшними та мyнiципальними посадовцями. Пiд час представлення зв^у про лобiювання до Системи реeстрацiï лобiст маe шформувати про метод впливу, що вш використовував пiд час контакт1в з посадовцями.
I «вбудоваш» лобiсти, i лобюти-консультанти при проведеннi лобiстськоï дiяльностi використовують широкий спектр методiв лоб^вання, включаючи як прямi (безпосередня робота з суб^ктом ухвалення рiшення), так i непрямi форми впливу. До прямих методiв лобiювання належать особисп зyстрiчi, дiловi обiди, неформальнi консультацп, надання доповiдей та дослiджень, листування, телефоны розмови, участь в пyблiчних слуханнях, експертних радах. Для тдвищення ефективносп лобiстськоï дiяльностi лобiсти прагнуть створити певне враження в суб^кта з приводу того чи шшого питання, у цьому допомагають непрямi методи впливу, у багато чому пов'язаш з PR. Це рекламш кампанп, широкомасштабш кампанiï в засобах масово'1 iнформацiï та мереж1 Тнтернет, що iнформyють про певнi поди тд потрiбним кутом, проведення соцюлопчних опитувань та рейтингiв, органiзацiя PR-акцш, страйкiв, здiйснення масових дзвiнкiв та лиспв громадян. Особливостями непрямих методiв впливу e вiдсyтнiсть конкретного адресата, а також те, що m акцп проходять за межами державних оргашв [3].
Здебiльшого i прям^ i непрямi методи лобiювання використовуються лобютами в комплексi, що тдвищуе ефективнiсть лобютсько"1 кампани. Згiдно звтв, представлених у Системi реестрацп, бшьшють канадських лобiстiв надае перевагу прямим методам впливу - усним та письмовим контактам, телефонним розмовам, неформальним зус^чам тощо. Серед непрямих методiв найбiльш поширеною е «grass roots lobbying», тобто «лобiзм широких мас» чи «стиxiйний лобiзм» [11].
Отже, становлення лобiзму в Канадi як полiтичного iнституту вiдбувалося в контекст формування та трансформацп ïï полiтичноï системи i мае досить виразш iсторичнi коренi. Увiйшовши до полiтичноï системи ще в колошальний перiод, з плином часу вш набув цивiлiзованоï форми, здебiльшого завдяки його офщшному визнанню та законодавчому врегулюванню. Канадський лобiзм мае ч^ко виражену структуру. Об'ектом лобiювання в Канадi виступають законодавчi та виконавчi органи влади федерального та провшцшного рiвнiв, при цьому, останнiм часом спостер^аеться перенесення значних об'емiв лобютсько"1 дiяльностi на рiвень провiнцiй. Суб'ектами лоб^вання виступають представники комерцiйниx та суспшьних об'еднань, з якими пов'язана ключова особливють лобiювання Канади - протистояння груп бiзнес-iнтересiв та груп суспшьних штереав, яке знаходить свое вщображення i у внутрiшнiй, i у зовшшнш полiтицi Канади, у такому протистоянш мiж корпорацiями та громадськими оргашзащями спостерiгаеться асиметрiя ресурав, якi можуть долучати великi компанш та неурядовi оргашзацп для лобi-дiяльностi, що позначаеться на активностi ïx взаемодп з владними структурами. Лобютська дiяльнiсть зазначених груп iнтересiв може проводитися декшькома шляхами: з допомогою власних ствроб^ниюв («вбудованих» лобiстiв), або через найнятого фаxiвця, що на замовлення надае професшш послуги (лобюта-консультанта), при цьому лобiстом-консультантом може виступати представник лобi-фiрмi, чи приватний тдприемець (self-employed consultants). Проведений аналiз свщчить, що канадськi групи iнтересiв бшьшу перевагу надають власним спiвробiтникам, шж лобiстам-консультантам, що пояснюеться не стшьки ефективнiстю ïx дiяльностi, скiльки фшансовими витратами. У проведеннi лобiстськиx кампанш використовуеться широкий спектр методiв впливу, яю умовно можна подiлити на традицшш (прямi) методи (особистi зус^ч^ дiловi обiди, неформальнi консультацiï, надання доповiдей та дослiджень, листування, телефоны розмови, участь в публiчниx слуханнях, експертних радах тощо) та «непрямий» лобiзм нового типу, який полягае не тшьки в органiзацiï масових кампанш, що вщображають думку бшьшосп населення, але й у формуванш суспiльноï думки шляхом комбiнування методiв лобiювання, теxнологiй зв'язкiв з громадськютю та реклами.
Список використаноУ лггератури
1. Свгеньева А. Законодавче регулювання лобiстськоï дiяльностi [Електронний ресурс] / А. Свгеньева // Часопис Парламент. — 2004. — № 1. — Режим доступу : http://www.parlament.org.ua/index.php?action=magazine&id=9&ar_id=400&iar_id=523&as =2
2. Магомедов М. ЕС и Канада подписывают договор о зоне свободной торговли [Электронный ресурс] / М. Магомедов // Швейцария деловая. — Режим доступу : http://business-swiss.ch/2013/10/eu-kanada-freihandelsabkommen.
3. Профессиональный словарь лоббистской деятельности [Электронный ресурс] / сост. П. А. Толстых // Центр по изучению проблем взаимодействия бизнеса и власти, 2011. — Режим доступу : http://www.lobbying.ru/dictionary_word.php?id=1http://www.twirpx.com/file/853273/.
4. Boswell R. A short history of political corruption - and moral corrosion [Electronic resource] / R. Boswell. — Mode of access : http://o.canada.com/news/national/a-short-history-of-political-corruption-and-moral-corrosion.
333
5. Canadian League of Lobbyists web-site [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.canadianleagueoflobbyists.com.
6. Capital Hill Group web-site [Electronic resource]. - Mode of access : http://capitalhillgroup. ca/our-team.
7. Cayley-Daoust D. Big Oil's Oily Grasp [Electronic resource] / D. Cayley-Daoust, R. Girard. — Mode of access : http://polarisinstitute.org/flles/BigOirsOilyGrasp_O.pdf.
8. CETA and Corporate Lobbying [Electronic resource]. - Mode of access : http://canadians.org/sites/default/files/publications/CETA-corporations-1010.pdf.
9. DePape B. An Investigation of Canada, its Corporate Allies, and Resistance at COP17 [Electronic resource] / B. DePape. — Mode of access : https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad=rja&ved=0 CD4QFjAC&uri=http%3A%2F%2Framshom.ca%2Fsites%2Framshorn.ca%2Ffiles%2FBriget te%2520-%2520holes%2520-
%2520edited%2520feb%252015.doc&ei=wcvXUp6yAoW24AS3wIG4Bw&usg=AFQjCNEH b87LEM3fj7sZpCLn2MfsFz5wGg&sig2=9-uVlDf9iHH0K-Uioao_lw.
10. Federal sponsorship scandal [Electronic resource]. - Mode of access : http://www .cbc.ca/news/background/ group action.
11. OECD's Governance Arrangements to Ensure Transparency in Lobbying: Comparative Overview [Electronic resource]. - Mode of access : http://search.oecd.org/officialdocuments/publicdisplaydocumentpdf/?cote=GOV/PGC/ETH(20 06)5&docLanguage=En.
12. Prospectus Associates Canada web-site [Electronic resource]. - Mode of access : http://prospectusassociates.com.
13. Stop the Corporate Giveaway! A transatlantic plea for sanity in the EU-Canada CETA negotiations [Electronic resource]. - Mode of access : http://corporateeurope.org/sites/default/files/attachments/stop_the_corporate_giveaway_-_a_transatlantic_plea_for_sanity_in_the_eu-canada_ceta_negotiations.pdf.
14. Stoyanov A. FTA Trade Policy in the Presence of Foreign Lobbying [Electronic resource] / A. Stoyanov. — Mode of access : http://economics.ca/2007/papers/0242.pdf.
OraTra Hagrnmna go pega^'i 25.03.2016 p.
A. Trofimenko
TRENDS OF LOBBYING DEVELOPMENT IN POLITICAL SYSTEM OF
CANADA
Lobbying in a modern world is essential factor of any political system, which largely influences political process and socio-economic life of a state. Research of the role of lobbying in countries with have a long democratic tradition and developed parliamentary system, such as Canada, has a great scientific interest for Ukraine, where institutionalization of lobbying is one of topical issues of democratization of political system, establishment of civil society and prevention of corruption risks.
On the basis of study of Canadian lobbying development the author has determined its three main stages. The first stage concerns colonial period, when British and French authorities were central lobbying objects. The second stage is connected with the formation of Canada as an independent state and reorientation of lobbyists to Canadian federal and provincial authorities. The third stage is characterized by developing of legal mechanisms of lobbying functioning.
Canadian lobbying has a clearly defined structure. The object of lobbying in Canada is the legislative and executive authorities of federal, provincial and municipal levels. Subjects of lobbying have been classified in accordance with their interests and goals and divided into groups of business interests (representatives of business community) and public interest groups (representatives of non-governmental organizations).
334
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15
There are several main mechanisms of lobbying activity: using their own staff (in-house lobbyist) or with help of hired specialist who provides professional services (consultant lobbyist). Consultant lobbyist can act as the representative of lobby firm, or as private entrepreneur (self-employed consultants).
During their activity lobbyists use traditional (direct) methods (such as personal meetings, business lunches, informal consultations, providing reports and studies, correspondence, telephone conversations, participation in public hearings, expert councils, etc.) and indirect methods, which includes organization of mass campaigns and shaping public opinion by combining methods of lobbying, technologies ofpublic relations and advertising.
Key words: lobbyism, lobbying, institutionalization, Lobbyists Registration System, Sponsorship Scandal, groups of business interests, public interest groups, СЕТА.
УДК 327.8(510):061.1(045)
М.В. Трофименко
1НСТИТУТ КОНФУЦ1Я ЯК МЕХАН1ЗМ РЕАЛВАЦП ПУБЛIЧНОÏ ДИПЛОМАТП MTATCbKOÏ НАРОДНОÏ РЕСПУБЛ1КИ
Починаючи з 70-х роюв ХХ ст. eKonoMi4nuu розвиток е головним прюритетом КНР. Однак на початку ХХ ст. кeрiвництво КНР почало ставити бшьш амбщйт цт з перетворення Китаю на глобальну велику державу. Для цього були запущен серйозн мехатзми впровадження та рeалiзацlï публiчноï дипломами КНР задля формування образу Китаю як однiеï з найдавнших та найвеличнШих цивтзацт свту, eкономiчно, втськово, культурно найбшьш розвинених сучасних держав свту. Одним з таких потужних мeханiзмiв рeалiзацlï публiчно'ï дипломатг^ безумовно, е 1нститут Конфущя. У ро6ом1 розглядаються основн засади дiяльностi iнститутiв Конфущя як мехатзму рeалiзацi 'ï публiчно'ï дипломатlï КНР. Розглядаеться дiяльнiсть iнститутiв Конфущя в якосм1 мeрeжeвоï модeлi рeалiзацlï культурно'ï та публiчно'ï дипломатlï КНР. Розглядаеться структура взаемоди iнститутiв Конфущя. Робиться огляд дiяльностi iнститутiв Конфущя, та ïï аналiз на основi трьох аспeктiв мeрeжeвоï комуткаци: структура мeрeжi, взаемодiя всередиш мeрeжi та стратeгiя мeрeжi.
Ключовi слова: 1нститут Конфущя, публiчна дипломатiя, м'яка сила, культурна дипломатiя. мережа.
Китайська дипломатя в другш половиш XX ст. зазнала значних змш. З вщстало'1 краши Китай перетворився на ядерну державу з твторамшьярдним населенням, з потужною економшою, що бурхливо розвиваеться [1, с.18].
В умовах економiзащï мiжнародних вщносин, змщнення анал^ичного потенщалу МЗС КНР i його велика орiентацiя на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вщбуваються головним чином за рахунок залучення до роботи в МЗС вчених i експертв у галузi економши, особливо мiжнародноï валютно-фiнансовоï сфери. Розширюються контакти мшютерства з величезною кшькютю дослщних шститупв, ствроб^ники яких, у першу чергу анал^ики свiтовоï економши, перюдично направляються «вахтовим методом» на роботу в зарубiжнi установи i представництва КНР при мiжнародних оргашзащях. Починаючи з 80-х роюв, практично весь персонал мшютерства мусив пройти через систему рiчних економiчних курав, щоб бшьш ефективно сприяти втизняному бiзнесу.
