CC BY
79
умови, встановлеш в даному вищому навчалъному закладг длярозробки крос-кулътурног' взаемоди, допомагаютъ студентам, як1 зашнчити середню школу, засвогти демократичт цтностг i активно брати участъ в розробщ та експлуатаци р1зних елементгв громадянсъкого сустлъства в нашШ крагш. Цъому сприяе умкалъна моделъ мiжнародних вiдносин, розроблена цим украгнсъким утверситетом, що сприяе як його ттеграци, так i ттеграци рiзноманiтних оргатзацт, як дттъ при унiверситетi, в систему глобалъного громадянсъкого сустлъства.
В Mарiуполъсъкому державному унiверситетi створено атмосферу толерантностi, творчостi та iдей, вищий навчалъний заклад оргатзував належш умови для реалiзацiï та розвитку ттелектуалъного, кулътурного, духовного i творчого потенщалу кожного студента та студентсъких оргатзацт сучасного типу. Студенти, яш навчаютъся в унiверситетi, отримаютъ не тмъки профестм знання. Mарiуполъсъкий державний утверситет сприяе вступу молодi в мiжнародне кулътурний простiр, i це дозволяе студентству дiзнатися бшъше про кулътурш цтностейрiзних сустлъств.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, вищий навчалъний заклад, крос-кулътурний обмiн, громадянсъке сустлъство, Mарiуполъсъкий державний утверситет.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Войналович В.А., д.полт.н, проф.
УДК 328.184
А.В. Трофименко
КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО РОЗУМ1ННЯ ЛОБ1ЗМУ
У роботi автор до^джуе теоретичн тдходи до^днишв до визначення поняття «лобiзм», його ролi та м^ця в полтичнт системi крагни. Представлено етимологт термта «лоб1зм». Автором надано власну класифжащю концептуалъних пiдходiв до розвитку лобiзму, серед яких полiтологiчний, правовий, економiчний тдходи, а також тдходи, що розглядаютъ лобiзм як частину «паблт ршейшнз» i як окремий вид профестног дiялъностi. У статтi автор запропонував власне визначення поняття «лобiзм».
Ключов1 слова: лобiзм, лобтвання, advocacy, PR (public relations), групи ттереЫв, полтична комуткащя, тформацтний лобiзм, PA (public affairs), GR (government relations), GPR (government public relations), GR-спецiалiст.
Лоб1зм e одним з важливих сустльно-пол1тичних шстшупв сучасних демократичных пол1тичних систем, проте на сьогодш не ¡снуе единого наукового тдходу до розумшня самого поняття «лоб1зм». У в1тчизняних та заруб1жних наукових колах юнують р1зш, а шод1 й протилежш, точки зору щодо сутност явища лоб1зму, його шституцюнал1зацп та суспшьного значення. Це обумовлено тим, що власне феномен лоб1зму юнуе в оточенш великого кола сум1жних понять, його прояви вщр1зняються залежно вщ пол1тичних систем, вш е результатом конкретно'1 практики професшно'1 комушкацп з державними органами в р1зних сферах д1яльносп. Усе це робить неможливим однозначне трактування лоб1зму як поличного феномену.
Об'ектом даного дослщження е лоб1зм, предметом - теоретичш тдходи дослщниюв р1зних галузей науки до розумшня феномену лоб1зму, того мюця, що вш займае в пол1тичнш систем! держави. Наявшсть р1зних точок зору на явище лоб1зму, його некоректне висв1тлення засобами масово! шформацп суттево деформували розумшня справжньо! сутносп цього феномену як ефективного поличного шституту, що забезпечуе взаемод1ю суспшьства та влади, дозволяе членам суспшьства долучитися до процесу ухвалення р1шень та розробки пол1тики. Тому метою статп е висв1тлення концептуальних тдход1в до розумшня лоб1зму для науково-теоретичного уточнення його сутносп.
Теоретико-методолопчнш розробщ проблематики лоб1зму присвячено низку праць в1тчизняних та закордонних дослщниюв. Серед в1тчизняних дослщниюв слщ вщзначити пращ Ю. Зущика, П. Кислого та Ч. Вайза, М. Лопати, В. Нестеровича, В. Сумсько!, G. Тихомирово!, А. Одшцово!, О. Гросфельд, Р. Мацкевича та шших. Актуальна тема лоб1зму i в росшських наукових колах, дослщженню лоб1зму присвячеш роботи О. Люб!мова, О. Автономова, П. Толстих, П. Фельдмана, О. Шестаково! та багатьох шших науковщв.
Термши «лоб!зм» та «лоб!ювання» мають досить довгу ютор1ю, вони е похщним вщ англшського слова «lobby» («коридор»), яке у середин! XVI ст. використовувалося для позначення мюць для прогулянок в монастирях, а вже в середин! XVII ст. !м стали називати примщення для прогулянок в англшськш палат! общин.
Пол!тичний в!дт!нок слово набуло наприк!нц! XVIII ст. в Сполучених Штатах Америки. Перша поправка Конституцп США, що декларуе право громадян звертатися до уряду з петищями, вперше заклала основу для розвиту явища через систему правових норм. У 1808 рощ слово «лоб!» було вперше зафшсовано в протоколах Конгресу США. Пщ цим поняттям розумши мюце, де защкавлеш особи мали змогу донести свою позищю до члешв Палати представниюв та сенатор!в. Цим мюцем виступали холи та коридори, адже вхщ приватним особам до зал засщань був заборонений, а сам! особи визначалися як «лобюти» (lobbyists). За шшою вераею, розповсюдження термшу «лоб!» пов'язане з холом готелю «Вшлард» у Вашингтон!, де на рубеж! XVIII - XIX ст.ст. зупинялися парламентарий що пршжджали на сеаю. Саме у вестибюл! цього готелю, особи мали змогу донести свою позищю щодо ухвалення того чи шшого закону [25].
До початку XX ст. лоб!зм був невщдшьним вщ корупцп, засновувався на фаворитизм!, не носив профес!йний характер. У 1862 р. у США на баз! лексеми «лоб!» виникае поняття «лобшвання» (lobbying), у 1863 р. - «лобют» (lobbyist) та у 1883 р. -«лоб!зм» (lobbyism), як! упродовж друго! половини XIX ст. вживалися для позначення р!зновиду корупцшних д!янь та !х суб'екпв.
З розвитком парт!й та ростом повноважень представницьких орган!в влади, як! переймали законодавч! функц!! ! автоматично ставали основними регуляторами економ!чного життя сусп!льства, формувався новий тип в!дносин м!ж владою та п!дприемцями. Ц! в!дносини характеризувалися переходом в!д прямого лоб!ювання штереав на р1вш шдивщуальних контакпв (за чаав абсолютистських монархш) до опосередкованого за участю парламентських посередниюв [10].
У англомовному сусп!льств! б!льшого поширення як базового терм!ну отримала категор!я «лоб!ювання», яка починаючи з к!нця XIX - початку XX ст. набувае нового значення та вживаеться у якост! лег!тимно! форми впливу на владу. У рос!йськомовних та укра!нськомовних досл!дженнях, як правило, одночасно використовуються терм!ни «лоб!зм» та «лоб!ювання». Деяю дослщники не розр!зняють щ поняття, вживаючи !х як р!внозначш. У той же час, бшьшють автор!в роздшяють !х сутшсть, говорячи про
113
лoбiзм в кoнтeкcтi от^теми, iнcтитyтy, a пpo лoбiювaння - y ^mmcn дiяльнocтi, пpoцecy [8].
Cьoгoднi лoбiзм e нeвiд'eмнoю чacтинoю пoлiтичнoï peaльнocтi, a caм тepмiн «лoбiзм» yвiйшoв дo зaкopдoннoгo тa вiтчизнянoгo пoлiтoлoгiчнoгo диcкypcy. У нayкoвиx кoлax пocтyпoвo cфopмyвaвcя пepeлiк тeopeтичниx кoнцeпцiй, qo poзкpивaють cyтнicть ^oro пoняття кpiзь пpизмy взaeмoдiï дepжaви тa cycпiльcтвa, впливу нa пpoцec yxвaлeння дepжaвниx piшeнь. Tepмiнoлoгiчнa iнтepпpeтaцiя лoбiзмy дocить шиpoкa, вiдpiзняeтьcя зa acпeктaми тa pиcaми лoбiзмy, та якиx зocepeджyютьcя дocлiдники, зa викopиcтaними пiдxoдaми aвтopiв.
У шиpoкoмy ce^i пiд лoбiзмoм poзyмieтьcя бyдь-якa дiяльнicть гpoмaдян, cycпiльниx гpyп, acoцiaцiй бiзнecy, пapтiй тa iншиx opгaнiзoвaниx oб'eднaнь, cпpямoвaнa нa дepжaвнi opгaни влaди з мeтoю пpocyвaння влacниx iнтepeciв. Пpи цьoмy лoбiзм тaкoж включae дiяльнicть влaдниx cyб'eктiв, cпpямoвaнy та пpocyвaння cвoïx кopпopaтивниx iнтepeciв, oтpимaння влaдниx пpeфepeнцiй. У тaкoмy тpaктyвaннi лoбiзм фaктичнo дopiвнюeтьcя дo тepмiнy «advocacy» (в пepeклaдi з aнглiйcькoï мoви -aктивний пyблiчний зaxиcт, пiдтpимкa, пpoпaгaндa пoглядiв тa пoзицiй), який тaкoж oзнaчae opгaнiзaцiю шт^к^в з мeтoю пpocyвaння iнтepeciв, пpoтe мoвa йдe пpo кoнтaкти да тiльки чepeз opгaни дepжaвнoï влaди, aлe й чepeз бyдь-якi cyOT^rn тa кoмepцiйнi opгaнiзaцiï, пoлiтичнi пapтiï, впливoвиx OCÍ6 тoщo [13].
Пpибiчники iншoгo пiдxoдy виcтyпaють пpoти тaкoгo шиpoкoгo тлyмaчeння лoбiзмy чepeз нeoбгpyнтoвaнe poзшиpeння кoлa yчacникiв лoбicтcькoï дiяльнocтi. Ha ïx ДУМКУ, вищeнaвeдeнe визнaчeння нe вiдoбpaжae cпeцифiки лoбiзмy, poбить мoжливим викopиcтaння цьoгo тepмiнy ^и oзнaчeннi будь-яш'1' кoмyнiкaцiï з мeтoю вiдcтoювaння iнтepeciв.
^eï тoчки зopy дoтpимyeтьcя i pociйcький вчeний A. Apтaмoнoв, який ввaжae пoмилкoвим пpиpaxoвyвaти дo лoбicтiв rapi^i, дeпyтaтcькi ^упи, дepжaвниx пocaдoвцiв тoщo. У PO6OTC <^збу^ лoбiювaння» вiн пpoпoнye ч^^ визнaчити лoбiзм як дiю пpeдcтaвникiв нeдepжaвниx opгaнiзaцiй у xoдi ^m^™ з пpeдcтaвникaми дepжaвниx opгaнiв i opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння з мeтoю дoмoгтиcя yxвaлeння (чи нe yxвaлeння) opгaнaми влaди piшeнь згiднo iнтepeciв cпeцiaльниx гpyп, щo виpaжaють yкaзaнi opгaнiзaцiï [4, c. 13].
Kpiм циx двox пiдxoдiв дo тлyмaчeння «лoбiзмy» icнye щe вeликий пepeлiк piзнoмaнiтниx клacифiкaцiй. Haпpиклaд, нa думку pocm^^ra дocлiдникa K. Kiceльoвa, iraye двa ocнoвниx пiдxoди дo poзyмiння cyтнocтi лoбiзмy. Пpиxильники пepшoгo пiдxoдy poзyмiють лoбiзм як дiяльнicть cyб'eктiв, щo впливaють нa iнcтитyти дepжaвнoï влaди з мeтoю yxвaлeння чи да yxвaлeння piшeнь у ïx irnepecax. 3a дpyгим пiдxoдoм, лoбiзм пoв'язyють виключнo з пpoфeciйнoю дiяльнicтю з пpocyвaння iнтepeciв у cтpyктypax дepжaвнoï влaди. Пpи цьoмy, пepший пiдxiд e бiльш шиpoким тa включae yci визнaчeння, мoжливi в paмкax дpyгoгo. Пpaвoвi визнaчeння лoбiзмy здeбiльшoгo знaxoдятьcя в paмкax дpyгoгo пiдxoдy, у тoй чac, ^ли пoлiтoлoгiчнi тa coцiaльнi - в paмкax пepшoгo [11, c. 67].
У cвoю чepгy, бpитaнcький eкcпepт K. Kyмe, пpoaнaлiзyвaвши тлyмaчeння «лoбiзмy» зaxiдниx нayкoвцiв, визнaчив, щo у зaxiднiй лiтepaтypi чacтiшe викopиcтoвyeтьcя двa визнaчeння лoбiзмy. Пepшe: лoбiзм - да peaлiзaцiя пpaвa кoжнoгo гpoмaдянинa звepтaтиcя з клoпoтaнням дo cвoгo ypядy. Дpyгe: лoбiзм - да пpoфeciйнa дiяльнicть cпiвpoбiтникiв aбo cпeцiaльниx кoнcyльтaнтiв, нaймaниx кoмпaнieю, дiлoвими тa пpoфeciйними acoцiaцiями, пpoфcoюзaми тa шшими гpyпaми для пpeдcтaвництвa iнтepeciв циx opгaнiзaцiй в пpoцeci фopмyвaння дepжaвнoï пoлiтики [16, c. 14].
Pociйcький дocлiдник M. Зяблюк, po6oto якoгo пpиcвячeнi aмepикaнcькoмy лoбiзмy в зaкoнoдaвчиx, викoнaвчиx тa cyдoвиx opгaнax влaди, виoкpeмив чoтиpи ocнoвнi гpyпи пiдxoдiв дo poзyмiння лoбiзмy:
1. У зaгaльнoпpийнятoмy ceнci тд лoбiзмoм poзyмieтьcя cyкyпнicть зacoбiв тa мeтoдiв впливу нa opгaни дepжaвнoï влaди, щo зacтocoвyютьcя piзними зaцiкaвлeними гpyпaми з мeтoю дoмoгтиcя rap^^^nx для ceбe piшeнь.
2. У пpaктичнiй пoлiтицi лoбiзм викopиcтoвyeтьcя тaкoж вiднocнo викoнaвчoï тa зaкoнoдaвчoï влaди: кoли зaкoнoпpoeкт ypядy зycтpiчae мльну пpoтидiю, ypяд змyшeний вдaвaтиcя дo лoбicтcькиx зa xapaктepoм зycиль, щoб дoмoгтиcя вiд дeпyтaтiв пoтpiбнoгo piшeння. Пpoтe icнye i звopoтнiй пpoцec, кoли вжe пapлaмeнт з того чи iншoгo пpивoдy здiйcнюe тток нa викoнaвчy влaдy.
3. Tepмiни «лoбiзм» тa «гобют» мoжe викopиcтoвyвaтиcя в вyзькoмy (пpямoмy) тa шиpoкoмy poзyмiннi. Taк, y вyзькoмy ce^i лoбiзм - цe пpoфeciйнa дiяльнicть пeвниx opгaнiзaцiй aбo ïx cпiвpoбiтникiв, якi пocтiйнo чи пepioдичнo вистутають y poлi лoбicтiв. У шиpoкoмy ceнci лoбicтoм нaзивaють будь-яку пocaдoвy ocoбy, пpeзидeнт ^propa^'i чи мшстр, якщo вoнa вдaeтьcя дo дш, щo мoжнa квaлiфiкyвaти як лoбiзм.
4. З юpидичнoï тoчки зopy лoбicтoм в CШA ввaжaeтьcя будь-я^ ocoбa, зapeecтpoвaнa в тaкiй яшат згiднo чиннoгo зaкoнy пpo peгyлювaння лoбicтcькoï дiяльнocтi [5].
У ташш poбoтi нa ocнoвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy нayкoвиx джepeл ми пpeдcтaвили шшу клacифiкaцiю пiдxoдiв дo визнaчeння «лoбiзмy». Bpaxoвyючи, щo тeopeтичнa кapтинa лoбiзмy пpeдcтaвляe coбoю мiждиcциплiнapнe знaння, пiдxoди дo poзyмiння цьoгo пoняття ми yмoвнo пoдiлили нa нacтyпнi ^упи: пoлiтoлoгiчний, пpaвoвий, eкoнoмiчний, a тaкoж пiдxiд, щo poзглядae лoбiзм як чacтинy «пaблiк piлeйшнз».
Haйбiльш щ^вим в paмкax нaшoï poбoти е пoлiтoлoгiчний пiдxiд. У мeжax ^oro пiдxoдy дocлiдники poзглядaють лoбiзм в я^ст! нeвiд'eмнoгo eлeмeнтy пoлiтичнoï cиcтeми, щo нepoзpивнo пoв'язaний з ïï тpaнcфopмaцieю, aкцeнтyють yвaгy нa йoгo знaчeнi в пpoцeci yxвaлeння p^em влaдними cтpyктypaми.
У кoнтeкcтi пoлiтoлoгiчнoгo пiдxoдy тeopeтичнi ocнoви явищa лoбiзмy були зaклaдeнi в paмкax meopiï гpyn wmepeЫв, пoчaтoк poзpoбки яш'1' вiднocитьcя дo 20-x po^ XX cт. Teopiя гpyп iнтepeciв бyлa впepшe cфopмyльoвaнa aмepикaнcьким пoлiтoлoгoм Apтypoм Бeнтлi, йoгo poбoтa «Qpo^c yпpaвлiння. Bивчeння cycпiльниx тиcкiв» (1908 p.) cтaлa ocнoвoпoлoжнoю в poзвиткy ще'1 тeopiï. A. Бeнтлi cтвepджyвaв, щo ocнoвy пoлiтичнoгo пpoцecy cклaдaють пpoтиpiччя тa взaeмoдiя зaцiкaвлeниx ^уп. Дiяльнicть циx гpyп дocлiдник poзглядaв як пpoцec, щo пocтiйнo змiнюeтьcя, y xoдi якoгo здiйcнюeтьcя тток нa ypяд з мeтoю змуотти йoгo пiдкopятиcя ïx вoлi. Дaлi цeй пiдxiд oтpимaв пiдтpимкy тa poзвитoк в пpaцяx P. Дaля, Д. Icтoнa, Г. Лacки тa iншиx.
Teopiя гpyп iнтepeciв poзглядae лoбiзм як eлeмeнт cиcтeми фyнкцioнaльнoгo пpeдcтaвництвa. Haйбiльш oднoзнaчним мicцe лoбiзмy як eлeмeнтa цieï cиcтeми пpeдcтaвляeтьcя в paмкax кoнцeпцiй плюpaлiзмy, дe лoбiзм poзглядaeтьcя як ocнoвний мexaнiзм взaeмoдiï гpyп iнтepeciв тa дepжaви, a тaкoж як гoлoвний cпociб пiдтpимaння piвнoвaги пoлiтичнoï cиcтeми тa бaлaнcy cил y cycпiльcтвi [7].
Шк пoпyляpнocтi тepмiнa «лoбi» y aнглoмoвнiй нayкoвiй лiтepaтypi пpипaв та 50-60-тi pp. XX ст. Oднe з пepшиx визнaчeнь нoвoмy тepмiнy дaв iнший дocлiдник ^н^п^'х' гpyпoвoï yчacтi aмepикaнcький пoлiтoлoг Д. Tpyмeн, нa думку якoгo, лoбiювaння - цe пpиpoднe пpaвo гpoмaдян пpeдcтaвляти влacнi iнтepecи зa дoпoмoгoю лiдepiв гpyп впливу.
Бiльш глибoкo ця тeopiя бyлa poзpoблeнa в poбoтax M. Oлcoнa, P. Ceлcбepi, якi фopмyють тeopiю фyнкцioнyвaння гpyп iнтepeciв, згiднo я^ гpyпи, знaxoдячиcь y cram пocтiйнoï кoнкypeнцiï, виcyвaють пeвнi вимoги oдин дo oднoгo i дo влaди, дepжaвa зi cвoгo 6O^ викoнye фyнкцiю фiльтpyвaння iнтepeciв, пpoпycкaючи iнтepecи oдниx гpyп тa зaтpимyючи iнтepecи iншиx, кepyючиcь пpи щюму пpинципoм збepeжeння бaлaнcy cил y cyra^cm [29].
Taкий пiдxiд i cьoгoднi зaлишaeтьcя дocить пoпyляpним cepeд дocлiдникiв. Taк, pociйcький пoлiтoлoг M. Myrn^ poзглядae лoбiзм як «фopмy зaкoннoгo впливу «гpyпи iнтepeciв» та кepiвнi piшeння дepжaвниx opгaнiв з мeтoю зaдoвoлeння iнтepeciв пeвниx coцiaльниx cтpyктyp (opгaнiзaцiй, acoцiaцiй, тepитopiaльниx yтвopeнь, пpoшapкiв гpoмaдян i т.д.)» [19]. Дocлiдник T. Macлoвcькa пiд лoбiювaнням poзyмie пpoцec взaeмoдiï гpyп iнтepeciв з cyб'eктaми влaди, cпpямoвaний та peaлiзaцiю гpyпoвиx iнтepeciв пpи yxвaлeннi piшeнь. Taкi тлyмaчeння лoбiзмy ypiвнюють cyб'eктiв лoбiзмy з гpyпaми iнтepeciв (тиcкy), фaктичнo oтoтoжнюючи цi пoняття.
У тoй жe чac, пopяд з тeopieю гpyп iнтepeciв, щo poзглядae лoбiювaння виключнo як пpoцec peaлiзaцiï гpyпoвиx iнтepeciв шляxoм впливу та opгaни влaди, poзвивaeтьcя шн^пщя лoбiзмy як caмocтiйнoгo irnmumymy noлimuчнoï cucmeмu, щo включae oкpeмy чacтинy пoлiтичнoï cфepи життя cycпiльcтвa i яшму пpитaмaннi cпeцифiчнi якocтi тa xapaктepиcтики. Цeй пiдxiд xapaктepний для cyчacниx дocлiдникiв лoбiзмy, якi пpoпoнyють poзглядaти лoбiзм як cпeцифiчний пoлiтичний iнcтитyт, щo являe coбoю мexaнiзм впливу iндивiдiв тa ïx oб'eднaнь нa пpeдcтaвникiв дepжaвнoï влaди з мeтoю yxвaлeння чи вiдxилeння пeвнoгo пoлiтичнoгo piшeння.
Taк, aнглiйcький дocлiдник C. Фaйнep y cвoïи po6o^ «Aнoнiмнa iмпepiя» (1958 p.) визтачив лoбiзм як «будь-яку дiяльнicть opгaнiзaцiй, щo впливaють нa opгaни дepжaвнoï влaди з мeтoю cпpияння влacним iнтepecaм, пpи цьoмy цi opгaнiзaцiï, нa вiдмiнy вiд пapтiй, да гoтoвi caмocтiйнo здiйcнювaти бeзпocepeдню влaдy в ^ami» [23].
Фpaнцyзький нayкoвeць Ф. Фapнeль y poбoтi «Лoбiювaння: cтpaтeгiï тa тexнiки втpyчaння» (1994 p.) poзглядae лoбiювaння як дiяльнicть, cпpямoвaнy нa пpямий чи нeпpямий вплив нa пpoцec poзpoбки, зacтocyвaння aбo тлyмaчeння зaкoнoдaвчиx тa нopмaтивниx aктiв, a тaкoж нa будь-яю д^' чи piшeння opгaнiв дepжaнoï влaди [28].
Kaнaдcький дocлiдник ^л Пpocc визнaчae лoбiювaння як ^o^c, з дoпoмoгoю якoгo iндивiдyyми тa ïx гpyпи фopмyлюють cвoï irnepeOT тa пpoштoвxyють ïx cepeд пocaдoвцiв, щo пpиймaють piшeння, з мeтoю впливу нa визнaчeння дepжaвнoï пoлiтики [2].
Pociйcькi дocлiдники A. Дaнкoв тa O. Шoмкo y po6o^ «Пoлiтичнa eкoнoмiя лoбiювaння» пiд лoбiювaнням poзyмiють пpoцec взaeмoдiï гpyп iнтepeciв з пoлiтичними aгeнтaми, qo вiдбyвaeтьcя пpoтягoм ycьoгo eлeктopaльнoгo циклу, нaбyвae piзниx фopм, cпpямoвaний нa peaлiзaцiю iнтepeciв гpyп пpи yxвaлeннi пoлiтичниx piшeнь [8].
Укpaïнcькi дocлiдники П. ^алий тa Ч. Baйз y мoнoгpaфiï «Cтaнoвлeння пapлaмeнтapизмy в Укpaïнi» гoвopять пpo пpoцec лoбiювaння як cпpoбy opгaнiзaцiй, oкpeмиx гpoмaдян вплинути нa пpийняrтя чи вiдxилeння зaкoнy y пapлaмeнтi, cпиpaючиcь нa пiдтpимкy дeпyтaтiв, пoлiтичниx пapтiй, ycтaнoв тa гpoмaдcькocтi чepeз зacoби мacoвoï iнфopмaцiï. Лoбicти пpeдcтaвляють шиpoкий cпeктp cycпiльнoï дiяльнocтi: бiзнec, тopгiвлю, ciльcькe гocпoдapcтвo, ocвiтy, нayкy, мeдицинy, кyльтypy i т.п. [12].
Cьoгoднi y paмкax пoлiтoлoгiчнoгo пiдxoдy пoшиpeним тaкoж e дocлiджeння лoбiзмy як oднoгo з вuдiв noлimuчнoï кoмyнiкaцiï. У цьoмy нaпpямкy цiкaвoю e poбoтa pocm^^re дocлiдникa O. Шecтaкoвoï «Iнфopмaцiйний лoбiзм як ocoбливий тип кoмyнiкaтивниx зв'язюв», y якiй aвтop ввoдить пoняття «iнфopмaцiйний лoбiзм» -
116
дiяльнicть гpyп тиcкy iз здiйcнeння впливу нa ocí6, щo пpиймaють piшeння в paмкax шститупв дepжaвнoï влaди, якa здiйcнюeтьcя шляxoм opгaнiзaцiï кoмyнiкaтивниx oбмiнiв мiж yчacникaми взaeмoдiï з мeтoю пpийняття чи нeпpийняття пeвнoгo вapiaнтy piшeння та кopиcть зaцiкaвлeниx OCÍ6. Уpaxoвyючи тaкe тлyмaчeння, oб'eкт лoбiювaння - дepжaвнa ocoбa чи дepжaвний opгaн - виcтyпae в якocтi peципieнтa, a cyб'eкт лoбiювaння - влacнe ocoбa, щo здiйcнюe чи нaмaгaeтьcя здiйcнити вплив - виcтyпae кoмyнiкaтopoм. To6to лoбiзм e видoм пoлiтичнoï кoмyнiкaцiï, cпpямoвaний нa yxвaлeння дepжaвнoгo piшeння в iнтepecax кoмyнiкaтopa з зaлyчeнням пpямиx (зycтpiчi, кoнcyльтaцiï, виcтyпи) тa нeпpямиx (чepeз 3MI) мeтoдiв пepeдaчi пoлiтичнoï iнфopмaцiï peципieнтy [30, c. 98].
Бpитaнcький дocлiдник Л. Зeттep у cвoïй poбoтi «Лoбiювaння: миcтeцтвo пoлiтичнoгo пepeкoнyвaння» (2008 p.) тaкoж нaгoлoшye нa кoмyнiкaтивнoмy acпeктi лoбiювaння, пpoпoнyючи poзyмiти йoгo як <^po^c cпpoб здiйcнити вплив нa cтpyктypи дepжaвнoгo yпpaвлiння шляxoм iнфopмyвaння гpoмaдcькocтi щoдo пoлiтичниx питaнь, щo ciwib нa пopядкy дeннoмy» [3, c. 30].
Kpiм poзглянyтиx нaми вищe пoлiтoлoгiчниx кoнцeпцiй, щo poзглядaють лoбiзм як нeвiд'eмний тa лoгiчний eлeмeнт пoлiтичнoï cиcтeми, пoшиpeним cьoгoднi тaкoж зaлишaeтьcя пiдxiд дo лoбiзмy як дo кopyпцiйнoï тexнoлoгiï.
Пpибiчники кoнцeпцiï omomoжнeння no6i3My i шрупцп ^pe^ram, щo peaльний вплив нa влaдy вiдбyвaeтьcя кopyпцiйним шляxoм, тoбтo для yxвaлeння вигiдниx piшeнь влaдними cтpyктypaми зaцiкaвлeнi ocoби чи ïx ^упи фiнaнcoвo cтимyлюють пocaдoвцiв. Haпpиклaд, pociйcький дocлiдник пpoфecop C. Зягpaeвcький cтвepджye, щo нacпpaвдi в ycix цивiлiзoвaниx ^arnax лoбiзм дaвнo poзглядaeтьcя лишe як пoм'якшyючa фopмa кopyпцiï, i будь-який фaкт зaкyлicниx пepeгoвopiв вжe e пpивoдoм для «кopyпцiйнoгo cкaндaлy». Biн нaгoлoшye, щo нe дивлячтеь нa тe, щo в лoбicтa нeмae пpямoï oco6totoï мaтepiaльнoï вигоди, caм фaкт зaкyлicниx пepeгoвopiв мae poзцiнювaтиcя як ocoбиcтa вигoдa, пpинaймнi в фopмi вcтaнoвлeння пeвниx нeфopмaльниx вiднocин, щo мoжyть бути кopиcними в мaйбyтньoмy [9].
Дoктop юpидичниx нayк, пpoфecop A. Miндaгyлoв пишe щe бiльш кaтeгopичнo, щo лoбiзм викopиcтoвyeтьcя для oзнaчeння будь-я^ нeчecнoï yгoди, лoбicтcькa дiяльнicть пepeдбaчae дocягнeння cпocoбiв, щo пepecлiдyютьcя зaкoнoм, a лeгaлiзoвaний лoбiзм oзнaчae yзaкoнeння кopyпцiï. Biн нaгoлoшye: «Лoбiзм зacнoвaний та кopyпцiï, кopyпцiя пpoцвiтae тaм, дe дiють лoбicти» [17].
Kpитики вкaзaнoгo пiдxoдy нaмaгaютьcя зупинити диcкyciю ^o cпiввiднoшeння кopyпцiï тa лoбiзмy, poзмeжoвyючи цi явищa нa пoнятiйнoмy piвнi: лoбiзм - цe лeгaльнa, та вщмшу вiд кopyпцiï, тexнoлoгiя впливу.
Taким чинoм, з oглядy та cклaднicть явищa лoбiзмy, щo виcтyпae i як пoлiтичний iнcтитyт зi cклaднoю cтpyктypoю i нaбopoм функцш, i як пpoцec взaeмoдiï cyra^o^a тa влaдниx cтpyктyp, пoлiтoлoгiчнa тау^ нaлiчye цiлy низку piзниx тлyмaчeнь тepмiнy «лoбiзм». У цiлoмy, нeзвaжaючи нa тe, у плoщi я^ пoлiтoлoгiчнoï кoнцeпцiï poзглядaeтьcя фeнoмeн лoбiзмy, у paмкax пoлiтoлoгiчнoгo пiдxoдy дo визнaчeння цьoгo тepмiнy yвaгa зocepeджyeтьcя нa впливi iндивiдiв тa ïx нa пpoцec пpийняття
пoлiтичниx тa пpaвoвиx piшeнь.
З aктyaлiзaцieю питaння пpo нeoбxiднicть зaкoнoдaвчoгo зaкpiплeння iнcтитyтy лoбiзмy в пpaвoвiй cиcтeмi дepжaви oфopмивcя правовий пiдxiд дo poзyмiння цьoгo пoняття, для я^го xapaктepний aкцeнт нa лeгiтимнocтi лoбicтcькoï дiяльнocтi.
Щe у 50-x po^x XX cт. aмepикaнcькi дocлiдники Дж. Фepгюcoн тa Д. MaкГeнpi нaгoлoшyвaли нa нeoбxiднocтi poзглядaти лoбiювaння як peaлiзaцiю кoнcтитyцiйнoгo
пpaвa кoжнoгo гpoмaдянинa звepтaтиcя iз звepнeннями дo opгaнiв дepжaвнoï, здeбiльшoгo зaкoнoдaвчoï влaди [20].
Пpaвoвe (iнcтитyцiйнe) визнaчeння лoбiзмy дaв дoктop юpидичниx нayк
A. Любiмoв, визтачивши лoбiзм як «cyкyпнicть нopм, щo peгyлюють взaeмoдiю (yчacть) гpoмaдян, cycпiльниx oб'eднaнь, opгaнiзaцiй, щo cпeцiaлiзyютьcя та лoбicтcькiй дiяльнocтi, тa iншиx cyб'eктiв пpaвoвiднocин з opгaнaми дepжaвнoï влaди тa opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння для здiйcнeння впливу нa пpийняrтя нeoбxiдниx лoбicтaм piшeнь» [15].
Дocить шиpoкe тa вceoxoплюючe визнaчeння лoбiювaння як юpидичнoï кaтeгopiï зaпpoпoнyвaв cyчacний yкpaïнcький дocлiдник, кaндидaт юpидичниx нayк
B. Hecтepoвич. Biн пpoпoнye визнaчaти пoняття «лoбiювaння» як пpoцec лeгiтимнoгo впливу та ч^ш визнaчeнi зaкoнoм opгaни влaди, a тaкoж нa ïx пocaдoвиx i cлyжбoвиx ocí6 з 6o^ зapeecтpoвaниx тa aкpeдитoвaниx y вcтaнoвлeнoмy пopядкy ocí6 з мeтoю зaкpiплeння влacниx iнтepeciв чи iнтepeciв тpeтix ocí6 (зaмoвникiв) y нopмaтивнo-пpaвoвиx aктax, щo пpиймaютьcя [20].
Пpoaнaлiзyвaвши нopмaтивнo-пpaвoвi дoкyмeнти дepжaв, дe пpoцec лoбiювaння peглaмeнтoвaнo зaкoнoдaвчo, a тaкoж зaкoнoпpoeкти ^arn, дe питaння зaкoнoдaвчoгo peгyлювaння лoбiзмy зaлишaeтьcя нa пopядкy дeннoмy, B. Hecтepoвич виoкpeмив пeвнi пpeдикaтивнi cклaдoвi y бiльшocтi нaвeдeниx y дoкyмeнтax пoнять лoбiзмy:
- виключнo лeгiтимний вплив зaцiкaвлeниx ocí6, якi зapeecтpoвaнi й aкpeдитoвaнi y вcтaнoвлeнoмy пopядкy та ч^ш визнaчeнi зaкoнoм opгaни влaди тa пocaдoвиx i cлyжбoвиx ocí6 циx opгaнiв;
- виникнeння пpaвoвiднocин мiж cyб'eктoм лoбiювaння тa вiдпoвiдним влaдним opгaнoм;
- peзyльтaти лoбiювaння - пpийняrтя чи вiдxилeння та ^p^ra зaцiкaвлeниx ocí6 пeвниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв [20].
Oтжe, пpaвoвий пiдxiд як i пoлiтoлoгiчний poзглядae лoбiзм як вплив нa влaдниx ocí6, aкцeнтyючи пpи цьoмy виключнo та лeгaльниx фopмax лoбi-дiяльнocтi, щo мaють бути peглaмeнтoвaнi нa зaкoнoдaвчoмy piвнi. Пpи цьoмy пpaвoвими нopмaми мaють бути зaкpiплeнi пpaвoвi cтaтycи yчacникiв лoбi-дiяльнocтi, ïx пpaвa тa oбoв'язки, ocнoвнi мexaнiзми взaeмoдiï лoбicтiв з пpeдcтaвникaми влaди тa iншi ключoвi пoняrтя. Зaкoнoдaвчi нopми, щo peгyлюють лoбicтcькy дiяльнicть, cтpyктypyють пpoцec пpeдcтaвництвa iнтepeciв piзниx aктopiв в oprarax дepжaвнoï влaди тa cпpияють лeгiтимaцiï iнcтитyтy лoбiзмy в cycпiльcтвi.
У paмкax eкoнoмiчнoгo пiдxoдy дo лoбiзмy дocлiдники aнaлiзyють цe явищe з точки зopy eкoнoмiчнoï пapaдигми, oцiнюючи eкoнoмiчнy eфeктивнicть лoбicтcькиx фyнкцiй.
Ta^ pociйcький дocлiдник лoбiзмy П. Toлcтиx y cвoïи poбoтi «Eкoнoмiчнa тeopiя лoбiзмy: oцiнкa eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi» poзyмie пiд лoбiзмoм дiяльнicть cпeцiaльнo yпoвнoвaжeниx cпiвpoбiтникiв кopпopaцiй, лoбicтcькиx фipм, щo пpeдcтaвляють ïx iнтepecи, a тaкoж пpoфeciйниx acoцiaцiй, cпpямoвaнy нa пiдвищeння iнтeгpaльнoï пpибyткoвocтi тa зaбeзпeчeння cтiйкoгo poзвиткy бiзнecy зa paxyнoк вибyдoви дoвгocтpoкoвoï, кoмфopтнoï cиcтeми взaeмoвiднocин з пpoфiльними для кoмпaнiï пoлiтичними cтeйкxoлдepaми фeдepaльнoгo тa peгioнaльнoгo piвнiв [27].
У зpiзi цьoгo пiдxoдy A. Apтeмoв визнaчae лoбiзм як мexaнiзм peaлiзaцiï вiднocин мiж дepжaвнoю eкoнoмiчнoю пoлiтикoю i cycпiльнoю фopмoю yпpaвлiння гocпoдapcтвoм [5].
Цiкaвим e пiдxiд дo лoбiзмy нiмeцькoгo вчeнoгo Kлeмeнca Джyca, який y cвoïи po6o^ «Лoбiзм в нoвiй Gвpoпi» poзглядae лoбicтcькy дiяльнicть як чacтинy
11B
корпоративно'1 комушкацп. Корпоративну комушкашю вш визначае як управлшня комушкативним процесом м1ж корпоращею та зовшшшм св1том, пщ час якого вщбуваеться гармошзашя загально'' концепцп д1яльност1 компанп i3 зовшшшм сприйманням ïï дiяльностi (iмiджем). Доктор Джус подiляе корпоративну комушкащю на внутршню (всерединi компанп) та зовшшню. Остання, у свою чергу, мае чотири напрямки:
1) вщносини з швесторами;
2) зв'язки з громадсьюстю (public relations - PR), нацшеш на зовнiшню середу компанп (споживачiв, конкурентiв та iншi компанп), головний канал яких - засоби масово'' шформацп;
3) зв'язки з державними установами та громадськими оргашзащями (public affairs
- PA), яю можуть розглядатися як частина PR, нацшена на розвиток та пщтримку конструктивних вiдносин з обмеженим сектором громадськостк адмiнiстративними органами, полiтиками, неурядовими оргашзащями,
4) лобдавання або представництво штереав.
Лобiювання, на думку дослщника, на вiдмiну вiд PA, нацшене виключно на полiтикiв та органи управлшня, хоча не завжди можна провести межу, де закшчуеться PA, i починаеться лобiювання, ключова вщмшшсть полягае в метi дiяльностi, адже лобдавання нацiлене на здiйснення впливу на певш полiтичнi рiшення, а PA - на побудову та тдтримку вщносин. Автор також видшяе спещальну форму лобiювання -зв'язки з владними структурами (government relations - GR), якщо лобдавання нацшене на певне ршення за короткий строк, то GR е довгостроковою дiяльнiстю з бшьш структурованим тдходом, розробленого для впливу на законодавчу дiяльнiсть державного органу, яка починаеться до розгляду певного законодавчого ршення, а iнодi може впливати i на весь процес ухвалення ршень [1].
На вiдмiну вiд Клеменса Джуса, який чгтко розмежуе поняття лобiзму та PR, розповсюдженим сьогодш залишаеться пiдхiд до лобiювання як до складово!' частини зв'язк1в з громадськктю (PR). Пiдставою для включення лобiзму в сферу PR е той факт, що лобiзм е важливим елементом зворотного зв'язку пол^ично'' системи, а PR, зi свого боку, е сферою знань, яка вивчае саме зворотний зв'язок рiзних сощальних структур.
Особливо цей тдхщ розповсюджений серед американських дослiдникiв, проте останшм часом у вiтчизняних наукових колах також з'являються дослщження в його рамках.
Як специфiчний вид PR розглядае лобдавання укра'нський вчений кандидат фшософських наук Тихомирова С.Б., акцентуючи на зв'язку лобдавання з комунiкацiями рiзних соцiальних груп i органiзацiй з представниками влади для захисту сво'х штереав пiд час прийняття тих чи шших рiшень органами державно'' влади i управлшня [24].
Укра'нський дослщник В. Королько у сво'й роботi «Основи паблiк рiлейшнз» зазначае, що за своею сутшстю лобдавання забезпечуе гласнiсть полiтичного процесу, робить його передбачуваним, розширюе коло учасниюв поличного життя, обмежуючи всесилля апарату державно'' влади, виступае шструментом функцюнування системи плюралiстичноï демократiï, який розкривае очi законодавцям та державним службовцям на ri наслiдки, що можуть мати законодавчi акти та адмшютративш розпорядження, якi вони приймають [14].
Поряд з таким тдходом популяртсть сьогодш також набувае тдхщ до лобдавання як до особливо'' професшно!' д1яльност1 - GPR (government public relations
- громадсью зв'язки з владними структурами) або бшьш поширена назва, яка
119
згадувалася вище - GR. У наукових колах немае одностайного тдходу до стввщношення понять «лоб1зм» та GR. Одна група дослщниюв не бачить м1ж ними р1знищ, вважаючи ix щентичними [18]. Друга група - розглядае лоб1зм як одну з функцш спещалюта з GR [21], або як «технологию» GR [6].
Проте низка спещалютсв проводить ч1тку межу м1ж спещалютами ¿з зв'язюв з органами державно!' влади (GR-спецiалiстами) та лобютами. Так, П.О. Толстих розглядае GR як дiяльнiсть спещально уповноважених спiвробiтникiв крупних комерцшних структур ¿з супроводження дiяльностi компанп в полiтичному середовищi. Мета GR - побудувати довгострокову, комфортну, передбачену систему вщносин з профшьними для компанп полiтичними стейкхолдерами, на вщмшу вiд ключово!' мети лобiзму - досягти конкретного результату в органах державно!' влади: ухвалення конкретного поличного рiшення тощо. Основне завдання GR - запоб^ати можливим загрозам вiд дiяльностi полiтичниx стейкxолдерiв та реалiзувати потенцiйнi можливостi компанп через участь в пол^ичних дiяx [26].
Росшський дослiдник А. Сергунш, аналiзуючи рiзницю термiнiв лобiзм та GR, пропонуе розглядати GR як сферу загального менеджменту, а лобiзм як канал, штерфейс, шститут суспшьства, через який оргашзацп прагнуть передати сво!' рiшення. Ключова задача GR-спецiалiста - передбачати можливi проблеми та потенцшш можливостi з боку оргашв державно'1 влади та вчасно шформувати керiвництво. На думку Сергунiна А.А., виникнення GR як сфери робочо!' спецiалiзацii пiдтверджуе тенденцiю лобютсько!' дiяльностi до ускладнення та професiоналiзацii. Лобюти виконують найбiльш складну роль безпосереднього просування штереав, а GR-менеджери надають !'м iнформацiю, координують та тдтримують !'х дiяльнiсть. GR-менеджери лише новий вид вузькоспецiалiзованиx експер^в, зайнятих у лобiстськiй дiяльностi на рiвнi з юристами, психологами, мадiапланерами та ¿ншими людьми [22].
Деяю дослiдники проводять межу мiж лобютами та GR-спецiалiстами за мiсцем ix роботи, стверджуючи, що GR-спецiалiст вбудований в структуру компанп та постшно працюе над реалiзацiею ii стратеги вщносно органiв влади, а лобют, як правило, залучаеться на проектнш основi, лобiст може надавати сво'1 послуги багатьом клiентам, у той час як GR-спецiалiст закрiплений за одшею органiзацiею [22].
Таким чином, у сучаснш науцi iснуе велика кшьюсть трактувань, теорiй, пiдxодiв до визначення вищезазначеного поняття. Враховуючи, що теоретична картина лобiзму представляе собою мiждисциплiнарне знання, ми запропонували класифшувати цi пiдxоди за наступними групами: пол^олопчний (як складова полiтичноi системи та пол^ично! комунiкацii), правовий (як реалiзацiя конституцiйного права громадян звертатися до оргашв державноi влади), економiчний (акцент на оцiнцi економiчноi ефективносп лобiювання), пiдxоди, а також тдходи, що розглядають лобiзм як частину «паблш рiлейшнз» (як елемент зворотного зв'язку пол^ично'! системи) i як окремий вид професiйноi дiяльностi.
На основi дослiджениx концептуальних пiдxодiв до розумшня лобiзму можна запропонувати наступне визначення лобiзму: це сукупнiсть зусиль шдиввдв та представникiв недержавних оргашзацш, спрямованих на здiйснення легального впливу на органи державно!' влади стосовно розробки, застосування, тлумачення нормативних акпв та шших пол^ичних рiшень з метою реалiзацii власних iнтересiв чи штереав третix осiб (клiентiв).
Список використано¥ л1тератури
1. Joos K. Lobbying in the new Europe [Electronic resource] / K. Joos. — Mode of access : http://www.wiley-vch.de/books/sample/3527505970_c01.pdf.
2. Pross P. Lobbying [Electronic resource] / P. Pross. — Mode of access : http://www.thecanadianencyclopedia.com/articles/lobbying.
3. Zetter L. Lobbying: The Art of Political Persuasion [Electronic resource] / L. Zetter. — Mode of access :
http://www.lobbying.ru/Dokuments/Lobbying%20The%20Art%20of%20Political%20Persuas ion.pdf.
4. ABTOHOMOB A. C. A36yKa noöönpoBaHHa / A. C. ABTOHOMOB. - M. : npaßa ne.OBeKa, 2004. — 112 c.
5. AHTOHeHKO T. O. Ho66h3m. norarae h cnocoöw pery.HpoBaHHA [3^eKTpoHHHH pecypc] / T. O. AHTOHeHKO. — Pe^HM AOCTyna : http://refdb.ru/look/2641919.html.
6. EapBHH O. Cy6teKTH .o66hctckoh AeaTe.bHocTH b CfflA [3.eKTpoHHbiH pecypc] / O. EapBHH. — Pe^HM AocTyna :
http://lobbying.ru/content/sections/articleid_1182_linkid_62.html.
7. BacH^beBa B. M. Ho66h3m: npo6.eMbi TeoperanecKon HHTepnpeTauHH [3^eKTpoHHHH pecypc] / B. M. BacH.beBa. — Pe^HM AocTyna : http://www.intelros.ru/readroom/mir-i-politika/mir-i-politika-1-2012/14007-lobbizm-problemy-teoreticheskoy-interpretacii.html.
8. fl,aHKOB A. H. no.HTHHecKaa 3kohomha mo66HpoBaHHA [3.eKTpoHHbiH pecypc] / A. H. fl,aHKOB, O. A. fflaMKO. — Pe^HM flocTyna :
http://www.politlab.org/_aldankov/dankov19.pdfhttp://www.twirpx.com/file/853273.
9. 3arpaeBcKHH C. B. O bo3mo^hhx cnoco6ax 6opb6bi c KoppynuHen b Pocchh [3^eKTpoHHHH pecypc] / C. B. 3arpaeBcKHH. — Pe^HM AocTyna : http://www.zagraevsky.com/corruption.htm.
10. 3ymHK ro. Ho66h3m b YKpaHHe [3.eKTpoHHbiH pecypc] / ro. 3ymHK. — Pe^HM AocTyna : http://www.ucipr.kiev.ua/publications/lobbizm-v-ukraine-chastina-ihttp://www.twirpx.com/file/853273/.
11. KHce.eB K. B. HO66H3M H 06pa30BaHHe / K. B. KHce.eB // YHHBepcHTeTcKoe ynpaB.eHHe — 2000. — № 2. — C. 67-73.
12. KHC.HH n. CTaHOB^eHHa nap.aMeHTapH3My B YKpäim: Ha T.i cBiTOBoro AocBi^y [E^eKTpoHHHH pecypc] / n. Khc.hh, H. Ban3. — Pe^HM AocTyny : http://pdp.org.ua/files/stanovlennya_parlamentaryzmu_kyslyi.pdf.
13. KoHbirneB B. H. O hohathhhom annapaTe b Hccme^OBaHHax ^eHOMeHa mo66H3Ma [3^eKTpoHHHH pecypc] / B. H. KoHbirneB, A. A. CepryHHH. — Pe^HM AocTyna : http://journals.kantiana.ru/upload/iblock/706/gnycuovquxpgsc%20mm.%20cg.,%20sdzqhziyf aljmrwl%20tr.%20ap.%20_100-107.pdfhttp://www.twirpx.com/file/853273.
14. K0p0.bK0 B. Ochobm na6.HK pH.eHmH3 [3.eKTpoHHbiH pecypc] / B. Kopo.bKO. — Pe^HM AocTyna : http://yanko.lib.ru/books/cultur/korolko-pr.htm#_Toc528280072.
15. HonaTa M. Ho6iroBaHHa: cBiTOBa npaKTHKa Ta yKparncbKi peamii [E^eKTpoHHHH pecypc] / M. HonaTa. — Pe^HM AocTyny : http://postua.info/lopata.htm.
16. HW6HMOB A. n. HcTopHA mo66H3Ma B POCCHH / A. n. HW6HMOB // M. : OOHA «HH6epambHaa mhccha», 2005. — 208 c.
17. MHHflarymoB A. X U,HBH.H30BaHHbiH .o66h3m KaK cnoco6 y3aK0HeHHa KoppynuHH [3meKTpoHHHH pecypc] / A. X. MHHflary.OB. — Pe^HM AocTyna : http://www.eurasialaw.ru/index.php?option=com_jcontentplus&view=article&id=1063:-7-26-2010-&catid=154:2010-08-18-06-27-10&Itemid=196.
18. Минченко Е. Н. Современные тенденции в технологиях лоббизма [Электронный ресурс] / Е. Н. Минченко, Н. В. Студеникин. — Режим доступа : http://www.stratagema.org/publications/lobby/item_68.html.
19. Мунтян М. А. Лоббизм и лоббистская деятельность [Электронный ресурс] / М. А. Мунтян. — Режим доступа : http://www.viperson.ru/data/200710/politiceskiilobbizm.doc.
20. Нестерович В. Ф. Основн тдходи до визначення поняття «лобдавання» [Електронний ресурс] / В. Ф. Нестерович. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlduvs/2010_1/10_1_1_6.pdf.
21. Павроз А. В. Government Relations как институт социально-политического взаимодействия [Электронный ресурс] / А. В. Павроз. — Режим доступа : http://www.politex.info/content/view/138/30.
22. Сергунин А. А. Об уточнении понятия лоббизма [Электронный ресурс] / А. А. Сергунин. — Режим доступа : http://www.jurnal.org/articles/2011/polit1.html.
23. Сумська В. В. Теоретичн тдходи до визначення поняття "лобдавання" [Електронний ресурс] / В. В. Сумська. — Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2010-2/doc/4Z03.pdf.
24. Тихомирова С. Лобiзм як складова мiжнародного PR [Електронний ресурс] / С. Тихомирова. — Режим доступу :
http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=36&c=672.
25. Толстых А. П. Профессиональный словарь лоббистской деятельности [Электронный ресурс] / П. А. Толстых. // Центр по изучению проблем взаимодействия бизнеса и власти. — 2009. — Режим доступа : http://www.lobbying.ru/dictionary_word.php?id=1.
26. Толстых П. А. Субъектный статус лоббизма и Government Relations [Электронный ресурс] / П. А. Толстых. — Режим доступа : http://lobbying.ru/Dokuments/VAKTolstykh.pdf.
27. Толстых П. А. Экономическая теория лоббизма: оценка экономической эффективности [Электронный ресурс] / П. А. Толстых. — Режим доступа : http://journal-s.org/index.php/sisp/article/view/1201326/pdf_4.
28. Фарнель Ф. Ж. Лоббирование : стратегии и техники вмешательства [Электронный ресурс] / Ф. Ж. Фарнель. — Режим доступа : http://www.frankfarnel.com/wp-content/uploads/2011/08/lobbying_russian-v.pdf.
29. Фельдман П. Я. Социальный лоббизм: сущность явления и инструменты реализации [Электронный ресурс] / П. Я. Фельдман. — Режим доступа : http://mir-politika.ru/102-socialnyy-lobbizm-suschnost-yavleniya-i-instrumenty-realizacii.html.
30 Шестакова О. Информационный лоббизм как особый тип коммуникативных связей / О. Шестакова // Власть. — 2008. — № 11. — С. 98-101.
Стаття надшшла до редакцп 09.12.2014.
A. Trofimenko
CONCEPTUAL APPROACHES TO UNDERSTANDING OF "LOBBYISM"
Lobbyism is one of important social and political institutes of modern democratic political systems. Today there is no unique scientific approach to understanding of the concept "lobbyism". Ukrainian and foreign scientific worlds have different and even opposite points of view to essence of such phenomenon as lobbyism, its institutionalization, and its importance in society. It is caused by the fact, that lobbyism as phenomenon is surrounded by a large number of related concepts, it differs depending on political systems, it is result of particular practice of professional communication with governmental authorities in different
spheres of human activity. All abovementioned makes impossible to find unique definition of "lobbyism" as political phenomenon.
The concept "lobbyism" and "lobbying" have long history. They are derivative from English word "lobby", which in the middle of XVI century was used for designation of places for walks in monasteries. In the middle of XVII century it was used for designation of places for walks in English House of Commons. This concept obtained political overtones at the end of XVIII in the USA. Till the beginning of XX century lobbyism was inseparable from corruption, was based on favoritism. But started from XX century, the concept "lobbyism" obtained new meaning and started to be used for definition of legal form of influence to power authorities.
Based on study of scientific sources we proposed our classification of conceptual approaches to definition "lobbyism". Taking into consideration, that lobbyism is attribute of interdisciplinary knowledge, we proposed to classify these approaches into the following groups: political (as part of political system and political communication), legal (as realization of constitutional right of citizens to apply to government), economic (emphasis on economic efficiency of lobbying activity) approaches, as well as approaches, which define lobbyism as part of public relations and as separate sort of professional activity.
On the basis of analysis of abovementioned approaches we propose to define lobbyism as complex of efforts of individuals and representatives of non-governmental organizations, aimed at legal influence to governmental authorities regarding development, application, and interpretation of normative acts and other political decisions with a view to realize their own interests or interests of the third party (client).
Key words: lobbyism, lobbying, advocacy, PR (public relations), interest groups, political communication, informational lobbyism, PA (public affairs), GR (government relations), GPR (government public relations), GR-manager.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., д.полт.н, проф.; Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
УДК 327.82(410)(045)
M.B. Трофименко
ТРАДИЦ1ЙНА ТА ПУБЛ1ЧНА ДИПЛОМАТ1Я ВЕЛИКО1 БРИТАН11
У po6omi розглядаютъся основт засади diwibHOcmi Британсъког зовтшнъополтичног служби, робитъся аналiз структури Форт-оф^у. Aналiзyemъcя нацюналъна моделъ традицтно'г та nyблiчнoг дипломаты одтег з найбшъш потужних крагн Свропейсъкого Союзу - Сполученого Kopoлiвcmва Великог Британи та Швшчног фландИ Aналiзyemъcя структура та ocoбливocmi дiялънocmi дипломатичног служби Великог Британи, яка е одтею з найбшъш давтх, традицтних, профестних, сучасних, ефективних та забезпечуе головування Британсъког дипломаты серед крагн Британсъког Сniвдpyжнocmi у свimi.
Knwnoei слова: традицтна диnлoмаmiя, nyблiчна диnлoмаmiя, Форт-офic, BBC, nyблiчна диnлoмаmiя, цифрова диnлoмаmiя, твтломат, Твттер, Фейсбук.
Мшютерство закордонних справ та у справах ствдружносп Велико! Британи (Форш-оф1с) разом i3 заруб1жними дипломатичними представництвами збер1гають
123
