CC BY
5
УДК 330.35.01 JEL: L65
1НОЗЕМНИЙ ДОСВ1Д П1ДТРИМКИ РОЗВИТКУ Б1ОЕКОНОМ1КИ
®2019 ЛИМАР В. В.
УДК 330.35.01 JEL: L65
Лимар В. В. 1ноземний досвщ тдтримки розвитку бюекономюи
Стаття присвячена анал'ву 'ноземного досв1ду тдтримки розвитку бюеконом'ши. Визначено, що розвиток бютехнологш став базисом для фор-мування та розвитку концепту бюекономки, яка базуеться на таких основах: використання знань генноi та клтковоi шженери для розробки та виробництва новоi продукцИ; використання бтлогмноi сировини для стимулювання стйкого зростання; iнтернацюналвацт знань у сферi бютехнологш та використання ix у рзних секторах. Визначено, що важливими факторами розвитку б'юеконом'ки е економ'мт мотиви, а саме: завоювання лдерства у сферi бюшдустри, формування мереж'> iнновацiйниx центрiв. Щодо iноземного досвiду, визначено так мотиви для при-йняття документ'¡в щодо тдтримки розвитку б'юеконом'ки в рзних кранах: завоювання лдерства у сферi бюшдустри; формування мереж'> iнновацiйниx центрiв. Стосовно фактор'в тдтримки розвитку бюекономки, визначено таю: нвестування венчурних бiотеxнологiчниxпроект'в; розвиток в'дпов'дноiнфраструктури для стимулювання взаемодП науки, б'внеса та уряду; iнституцiональна тдтримка захисту прав нтелек-туальноi власности
Ключов'! слова: бюекономка, бютехнологи, бюшдустр'т, л'штоваш ресурси, iнновацiйнi центри. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-48-52 Табл.: 1. Ббл.: 14.
Лимар Валер'т Валерпвна - кандидат економiчниx наук, директор навчально-наукового центру мiжнародноi освти, Донецький нацюнальний ушверситет 'меш Василя Стуса (вул. 600-р'тя, 21, Внниця, 21021, Украна) E-mail: limval555555@gmail. com
УДК 330.35.01 JEL: L65
Лимарь В. В. Иностранный опыт поддержки развития биоэкономики
Статья посвящена анализу иностранного опыта поддержки развития биоэкономики. Определено, что развитие биотехнологий стало базисом для формирования и развития концепта биоэкономики, которая базируется на таких основах: использование знаний генной и клеточной инженерии для разработки и производства новой продукции; использование биологического сырья для стимулирования устойчивого роста; интернационализация знаний в сфере биотехнологий и использование их в разных секторах. Определено, что важными факторами развития биоэкономики являются экономические мотивы, а именно: завоевание лидерства в сфере биоиндустрии, формирование сети инновационных центров. Что касается иностранного опыта, определены следующие мотивы для принятия документов относительно поддержки развития биоэкономики в разных странах: завоевание лидерства в сфере биоиндустрии; формирование сети инновационных центров. Также определены следующие факторы поддержки развития биоэкономики: инвестирование венчурных биотехнологических проектов; развитие соответствующей инфраструктуры для стимулирования взаимодействия науки, бизнеса и правительства; институциональная поддержка защиты прав интеллектуальной собственности. Ключевые слова: биоэкономика, биотехнологии, биоиндустрия, лимитированные ресурсы, инновационные центры. Табл.: 1. Библ.: 14.
Лимарь Валерия Валерьевна - кандидат экономических наук, директор учебно-научного центра международного образования, Донецкий национальный университет имени Василя Стуса (ул. 600-летия, 21, Винница, 21021, Украина) E-mail: limval555555@gmail. com
UDC 330.35.01 JEL: L65
Lymar V. V. The Foreign experience in Supporting the Development of Bioeconomics
The article is concerned with analyzing of foreign experience in supporting the development of bioeconomics. It is defined that the development of biotechnologies became the basis for the formation and development of the concept of bioeconomics, which is based on the following fundamentals: use of the gene and cellular engineering knowledge for the development and production of new products; use of biological raw materials to stimulate sustainable growth; internationalization of biotechnology knowledge and its use in different sectors. It is defined that economic motives serve as important factors of development of bioeconomics, namely: conquest of leadership in the sphere of bioindustry, formation of a network of innovation centers. As for foreign experience, the following motives for the adoption of documents on support of the development of bioeconomics in different countries are defined: conquest of leadership in the sphere of bioindustry; formation of a network of innovation centers. The following factors of support of development of the bioeconomy are also defined: investment of venture biotechnological projects; development of appropriate infrastructure to stimulate interaction between science, business and government; institutional support for the protection of intellectual property rights.
Keywords: bioeconomics, biotechnology, bioindustry, limited resources, innovative centers. Tbl.: 1. Bibl.: 14.
Lymar Valeriia V. - PhD (Economics), Director of the Educational and Scientific Center for International Education, Vasyl' Stus Donetsk National University (21 600-richchia Str., Vinnytsia, 21021, Ukraine) E-mail: limval555555@gmail. com
Економша сучасних розвинених краш характеризуемся превалюванням високотехнолопч-них галузей та сфери послуг у свош структура Особливого значення в даному контекст набувають нано- та бютехнологи, як вже стали певного роду вь зипвкою не лише краш бвропи, а й багатьох розвинених краш iз рiзних регюшв свиу.
Розвиток бютехнологш став базисом для формування та розвитку концепту бюекономши. У по-передшх роботах неодноразово увага фокусувалася на тому, що iз повною впевненютю стверджувати, що бюекономша е стов^дсотковим новим явищем, неможливо. Це обумовлено тим, що окремi и сфери, а саме, скьське господарство, харчова промисло-
вкть, лiсiвництво та рибництво, мають довгу кторш розвитку i якщо рашше вони в лiтературi розгляда-лись окремо, наразГ !х можна аналiзувати як складовi бiоекономiки.
З точки зору сучасно! економГчно! науки бю-економiка до свого складу включае не лише вищезаз-наченi сфери, а й виробництво палива на основi вГд-новлюваних бiологiчниx ресурав (бiопаливо), фармацевтику та окремi сфери хГмГчно! промисловостi. Так, бачимо, що бiоекономiка охоплюе достатньо значний спектр галузей, яй, на додаток, виробляють продукцш iз високою доданою вартктю, тому внесок бiоекономiки у ВВП певно! кра!ни не варто недоощ-нювати. Саме ця думка й обумовлюе актуальшсть та важливкть вивчення даного питання.
Зауважимо, що достатньо невелика ильшсть су-часних укра!нських науковцiв визначае бюеко-номку як свiй науковий iнтерес. Однак роботи деяких авторiв дослiджено досить детально, i вони реально варт уваги. Зокрема, вiдмiтимо напрацюван-ня Байдали В. [1], Талавирi М. [2], Кравчука Н., Ккь-ницько! О., Тарасович Л. [3]. Також вiдмiтимо, що i нами зроблено вагомий внесок у дослГдження рiзниx аспектiв даного питання [4-7].
Стосовно закордонного досвГду, вiн е набагато ширшим i фундаментальнiшим. На особливу увагу за-слуговують роботи авторiв: Bugge M. M., Hansen T., Klitkou A. [8], Maciejczak M., Hofreiter K. [9], Wield D. [10], McCormic K., Kautto N. [11] та Zechendorf B. [12].
З огляду на актуальшсть даного наукового питання визначимо мету дослГдження, яка полягае в аналiзi шоземного досвГду пiдтримки розвитку бю-економiки та визначеннi внутрiшнix можливостей та потенщалу для розвитку даного концепту в Укра!ш
Як уже було зазначено, розвиток бюекономки ткно пов'язаний iз розвитком бiотеxнологiй, проте вона не е обмеженою лише ними. Базисом концепту бюекономки е переход вiд економки необмеженого використання лiмiтованиx природнix ресурав до ро-зумно! переробки бюлопчно! сировини на кiнцевий високоякiсний еколопчний продукт, що обумовлюе формування високо! додано! вартостi.
У попередн1х роботах [4-7] дуже детально до-слГджено науковi пiдxоди до розумiння поняття «бюекономка». У данiй статтi аналiз визначень не е метою, тому не будемо на цьому загострювати ува-гу. Зупинимося на дефшщй, наданiй ОЕСР у 2009 р.: бюекономка - це «свп, де бютехнологГ! е джерелом значно! частки економiчного виробництва» [13]. Бюекономка базуеться на таких основах: f використання знань генно! та клпково! ш-женерГ! для розробки та виробництва ново! продукци;
+ використання бюлопчно! сировини для сти-
мулювання стiйкого зростання; f iнтернацiоналiзацiя знань у сферi бюекономки та використання !х у рiзниx секторах.
Наведенi основи пiдкреслюють цшшсть бюло-гiчниx ресурсiв та визначають прюритетшсть розвитку бiоекономiки як тако! та и економiчну перспек-тивнiсть.
Сучаснi експерти також наголошують на низцi переваг бiоекономiки. Для сощально! сфери - це: f диверсифiкацiя економiки сiльського госпо-
дарства та його стале зростання; f розвиток с1льських регiонiв та територш; f покращення соцiально! ситуацГ! у мктах; f покращення здоров'я сусшльства, екологГ! та якостГ життя.
Економка, своею чергою, мае такi переваги: f зниження собiвартостi продукцГ! та контроль
якост продукцГ!; f поява нових видГв продукци; f зниження залежноси вГд викопних енергоре-сурав.
Для екологГ! xарактернi такi переваги: f зменшення забруднення довкГлля; f створення нових матерiалiв та палива Гз бю-
логГчно! сировини; f використання продуктГв багаторазового ви-користання та переробки.
европейськими експертами розроблено три сценарГ! можливого розвитку бюекономки: вГропдний та два белетристичнГ ВГрогГдний сценарГй передбачае розвиток бютехнологш з ураху-ванням кнуючих темпГв технологГчного розвитку та стабГльного полГтичного середовища. Решта сценарГ-!в ураховують вплив рГзноманГтних факторГв як реп-онального, так i глобального масштабу.
За вГрогГдним сценарГем, сектори бюекономки розвиватимуться за рахунок бютехнологш, тому вш мае еволюцГйну спрямовашсть.
Щодо белетристичних сценарГ!в, до 2030 р. ре-волюцГйнГ ефекти бютехнологш позитивно вплива-тимуть на ва сфери економГки. Стосовно промис-ловостГ, бютехнологГ! вГдкривають можливостГ для виробництва нових, покращених продуктГв у хГмГчнш галузГ та виробництвГ бГопалив, проте виникае необ-хГднГсть радикальних шновацш, якГ пГдвищать еколо-гГчнГсть даних розробок.
Так, визначено, що на розвиток бюекономки впливають таю фактори: яшсть управлшня та еко-номГчна конкурентоспроможнГсть бГотехнологГчних ГнновацГй.
Один Гз наведених сценарГ!в аналГзуе та вГдобра-жае, як збГльшення обсягГв фшансування позитивно впливатиме на рГвень шновацшно! активностГ у сферГ регенеративно! медицини. Наприклад, темпи розвит-ку предикативно! та превентивно! медицини стануть бГльш швидкими, прогрес яких пГдлягае впливу пу-блГчного несприйняття. На додаток, даш сценарГ! аналГзують зростання рГвня конкуренцГ! мГж бюпа-ливом, яке виробляеться Гз бюлопчно! сировини, та електричними транспортними системами.
На вектор розвитку даних сценарГ!в впливае по-лiтика нацiональних урядiв, тобто швидшсть реакци на тi або iншi виклики. Також важливу роль вщграе тiснота кооперацiйних зв'язкiв мiж кра!нами, особливо тими, що розвиваються. У даному випадку необ-хiдним е акцент на бютехнолопях, якi характеризу-ються високим рiвнем комерцiалiзацГi.
Так, перед нацiональними урядами постало пи-тання щодо активiзацГi iнновацiйноi дГяльнос-тi та шдвищення рiвня комерцiалiзацГi науко-вих розробок. У даному випадку стимулюючими факторами е податковГ стимули, кредитш гаранти та ГншГ Гнструменти сприяння. ¡нновацшна полГтика повинна розроблятися паралельно Гз науково-технГчною. I тут важливою е ствпраця европейських урядГв, якГ мають враховувати регГональнГ особливостГ шнова-цшно! дГяльностГ сфер, що належать до бюекономши.
Розвиток бюекономши в рГзних кра!нах зале-жить вГд наявностГ та особливостей природного, фГ-зичного та людського потенщалГв.
Незалежно вГд пГдходГв до визначення понят-тя бГоекономГки важливо наголосити на значенш бГотехнологГй, якГ являють собою переробку та мо-дифшацго бюлопчно! сировини для практичного !х застосування у харчовГй промисловостГ, медицин та фармацевтицГ [11, с. 2589-2608].
За визначенням Харчово! ольськогосподар-сько! оргашзацГ! ООН, бютехнологи - це будь-яю технологй, якГ використовують бюлопчш системи, живГ мГкроорганГзми або !хш похГднГ з метою виго-товлення або змши продуктГв та процесш для !х практичного використання [13].
Бюекономша базуеться на таких бютехнолопях: + «червот бютехнологи» - виробництво ме-дичного обладнання (розвиток нових видГв дГагностики та терапГ!) на основГ використання результатГв геномГки та протеомГки; + «зелет бютехнологи» - запровадження аг-ропромислових бГотехнологГй, включаючи вГдновлювану енергГю, вироблену Гз залишшв продукцГ! скьського господарства; + «бш бютехнологи» - запровадження бю-процесГв у виробництво бюхГми, бГофарма-цевтики, харчових ГнгредГентГв з метою зро-бити промисловГсть бГльше екологГчною та менш шкГдливою для довкГлля; + «блакитт бютехнологи» - використання продукцГ! аквакультури для виробництва еколопчно! продукцГ! [7, с. 47].
Ставлення свГтово! спкьноти до розвитку бГоекономГки не е однозначним. ВГдзначимо, що науков-цГ пГдкреслюють позитивнГсть факту, що поступово зменшуються викиди парникових газГв та продуктГв життедГяльностГ людства через все бГльш широке за-стосування вГдновлюваних ресурсГв та бГотехнологГй.
З шшого боку, новий економГчний устрш викли-кае хвилювання через дуже активне використання природних ресурсГв.
На додаток, незважаючи на швидке поширення поняття бГоекономГки серед наукових кк, воно е не-достатньо зрозумГлим у повсякденному життГ пере-сГчних громадян. 1ншими словами, спостерГгаеться низький рГвень ГнформованостГ суспГльства в даному аспектГ.
СьогоднГ достатньо гостро сто!ть питання щодо маншуляци генетичними даними людини, клонування тварин, генно! шженерГ! рослин для виробництва вакцин, фармацевтично! продукцГ! та методГв проведення клГнГчних дослГджень. Сус-пкьство дуже скептично ставиться до генетично мо-дифГкованих продуктГв та культур Г клонування тварин, що може призвести до згортання розвитку таких бГотехнологГй. Таким чином, мають використовува-тись ГншГ додатковГ Гнструменти шдтримки.
Незважаючи на велику кГлькГсть опозицГонерГв, бюекономка набувае все бкьшого розвитку в рГзних кра!нах та регюнах свГту. Як уже вГдшчалося, курс на розвиток даного концепту був взятий ще у 2009 р. Г прогнозуеться, що до 2030 р. сектори бГоекономГки будуть генерувати приблизно 3% ВВП. На додаток, СвГтовий Банк також сьогоднГ пГдтримуе розвиток бГоекономГки Г так звано! «зелено!» економки. Бага-то розвинених кра!н та тих, що розвиваються, вже мають власний досвГд щодо розробки концепцГй та стратегГй розвитку бГоекономГки на нацГональному рГвш (табл. 1).
1з наведено! табл. 1 видно, що рГзш кра!ни мають рГзш мотиви та передумови для прийняття доку-ментГв щодо пГдтримки розвитку бГоекономГки. На-приклад, США, ФшляндГя та РФ мають значш запаси лГсових ресурсГв, НГмеччина активно розвивае енер-гетичнш сектор на основГ бГологГчно! сировини, ГншГ кра!ни 6С активно проводять дослГдження в галузГ генно! шженери. Стосовно Укра!ни, групою науковцГв (Талавиря М. П., Байдала В. В. Г Лимар В. В.) Нацю-нального ушверситету бюресурав Г природокорис-тування Укра!ни запропоновано Проект концепцГ! цГльово! програми розвитку бГоекономГки Укра!ни до 2020 року, метою яко! е формування на територГ! Укра!ни високотехнологГчних секторГв ГнновацГйно! економГки, орГентовано! на використання бГотехно-логГй в уск сферах дГяльностГ [14].
Дуже важливими факторами розвитку бю-економГки е економГчнГ мотиви, а саме - завоювання лГдерства у сферГ бюшдустрн (Канада), формування мережГ ГнновацГйних центрГв (НГмеччина). На до-даток, кра!ни вГдрГзняються за вигодами, якГ вони отримують вГд розвитку бГотехнологГй. Наприклад, 1ндГя розробляе патенти, у результат реалГзацн яких отримуе значнГ надходження до бюджету, а ГншГ кра!-ни цього регГону (Пакистан, ШрГ-Ланка) знаходяться на початковому етапГ розвитку бГоекономГки.
Таблиця 1
Пщтримка розвитку бюекономюи: шоземний досвщ
Кража (група краш) Документи щодо пщтримки розвитку Прюритетш ^y3Ï
£С Innovation for sustainable growth: a bioeconomy for Europe (2012) Бюеконом^а
Horizon 2020
Seventh Framework Programme (2007-2013)
США National Bioeconomy Blueprint (2012) Бютехнологи' (генна iнженерiя, автоматизоваш мантуляцп' i3 бюмолекулами)
Канада The Canadian Blueprint: Beyond Moose and Mountains (2009) Бютехнологи'
Ымеччина National Research Strategy: Our Route Towards a Biobased Economy (2011) Сiльське господарство, харчова промисловкть, енергетика
lндiя National Biotechnology Development Strategy (2014) Бютехнологи'
Фiнляндiя Distributed Bio-based Economy; Driving Sustainable Growth (2011); Finnish Bioeconomy Strategy (2014) Ефективне використання ресурав та переробка бюмаси
ЮАР The Bioeconomy Grand Challenge (2012) Бютехнологи'
РФ Технолопчш платформи «Медицина майбутнього», «Бютех 2030», «Бюенергетика» Бютехнологи'
УкраТна Концепфя цтьовоТ програми розвитку бюекономш Украши до 2020 року (проект) Бiоекономiкa
Джерело: авторська розробка.
Так, розвиток бiоекономiки та бiотехнологiй зо-крема потребуе обов'язково! участi та тдтримки дер-жави. Важливо розробити шдикатори та iнструменти оцiнки рiвня розвитку секторiв бiоекономiки. На сьо-годнi такi унiфiкованi iндикатори в^дсутш. Однiею iз причин е неузгоджешсть ц1лей, поставлених у Стра-тепях та Програмах розвитку на нацюнальних рiвнях.
Важливо взяти до уваги розробку так званих глокальних ршень. Як уже зазначалося, бюекономь ка - це глобальне явище, яке носить мiжнародний характер. Проте бюмаса як базова сировина не е дешевою та не може бути легко транспортована на далей в^дсташ. Таким чином, необх^дно побудувати таку локальну шфраструктуру та розробити лопстичну систему, яка б найбкьш ефективно забезпечувала транспортування та переробку бюлопчно! сировини.
Важливим фактором, який вже неодноразово шдкреслювався, е швестування наукових та шнова-цшних розробок. На жаль, не ва краши мають до-статнiй обсяг фшансових коштiв, проте без них розвиток бютехнологш неможливий.
На додаток, необх^дно стимулювати взаемодш науки, бiзнесу та уряду шляхом розробки в^пов^дно! iнфраструктури. Наукове середовище та бiзнес мають можливiсть пропонувати концептуальш рiшення для урядiв щодо управлшня фондами, якi формуються для тдтримки НДДКР.
На особливу увагу також заслуговуе захист прав штелектуально! власносп, що може шдвищити ефек-тившсть обмiну досвiдом та технологiями мiж уш-верситетами та бiзнесом i сприяти розвитку науково-дослiдних консорцiумiв.
ВИСНОВКИ
У ходi проведення до^дження визначено, що базисом концепту бюекономши е перехiд вiд економь ки необмеженого використання лiмiтованих природ-шх ресурсiв до розумно'1 переробки бюлопчно!' сировини на кiнцевий високояшсний екологiчний продукт, що обумовлюе формування високо'1 додано'1 вартостi.
Бiоекономiка мае низку переваг, серед яких: f диверсифiкацiя економiки сiльського госпо-
дарства та його стiйке зростання; + розвиток с1льських регiонiв та територiй; f покращення соцiальноï ситуаци' у мктах; f покращення здоров'я сусшльства, екологи' та
якостi життя; f зниження собiвартостi продукцй' та контроль
якост продукцй'; f поява нових видiв продукцй'; f зниження залежност вiд викопних енергоре-сурсiв;
f зменшення забруднення довкiлля; f створення нових матерiалiв та палива iз бю-
логiчноï сировини; f використання продукйв багаторазового ви-користання та переробки.
Щодо шоземного досвiду, визначено такi мотиви для прийняття докуменпв щодо шдтримки розвитку бiоекономiки в рiзних кра'шах:
f завоювання лiдерства у сферi бiоiндустрiï; f формування мережi iнновацiйних центрiв.
Стосовно факторiв шдтримки розвитку бюеко-номiки, визначено таю:
+ швестування венчурних бютехнолопчних проекпв;
+ розвиток вiдповiдноi iнфраструктури для стимулювання взаемоди науки, бiзнесу та уряду;
+ iнституцiональна пiдтримка захисту прав ш-телектуальноi власностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Байдала В. В., Бутенко В. М. Методичн пiдходи до оцшки потенцiалу бiоекономiки в Укра'1'Hi. Бiзнес 1нформ. 2015. № 4. С. 29-34.
2. Talavyria M. P., Lymar V. V., Baidala V. V., Talavyr-
ia O. M. Bioeconomy development in Europe in conditions of the globalization challenges. Економка АПК. 2015. № 8. С. 20-26.
3. Кравчук Н. I., Кшьнщька О. С., Тарасович Л. В.
Бюеконом^а: генезис i сучасн iMnepa^B^ Бiзнес 1нформ. 2018. № 2. С. 8-18.
4. Lymar V. Indicators for analysis of the bioeconomy in Ukraine. Економка АПК. 2017. № 3. С. 44-50.
5. Лимар В. В. Розвиток 6i00pieHT0BaH0Í аграрно''' еко-номш: шновацмний аспект. Агросвт. 2018. № 5. С. 21-27.
6. Лимар В. В. Фактори сприяння створенню та роз-витку бiокластерiв. Молодий вчений. 2018. № 2. С. 399-402.
7. Лимар В. В. 1нституцюнальна пщтримка розвитку бюекономш, засновано''' на знаннях: европейський досвщ. Б'внес 1нформ. 2018. № 2. С. 46-51.
8. Bugge M. M., Hansen T., Klitkou A. What is the bioeconomy? A Review of the Literature. Sustainability. 2016. Vol. 8. P. 1-22.
9. Maciejczak M., Hofreiter K. How to define bioeconomy? Srowarzyszenie Ekonomostow Rolnictwa i Agrobiznesu. Roczniki Naukowe. 2015. Tom XV. Zeszyt 4. S. 243-248.
10. Wield D. Bioeconomy and the global economy: industrial policies and bio-innovation. Technology Analysis & Strategic Management. 2013. Vol. 16. Issue 10. P. 1209-1221.
11. McCormic K., Kautto N. The Bioeconomy in Europe: An Overview. Sustainability. 2013. Vol. 5. P. 2589-2608.
12. Zechendorf B. Regional Biotechnology: Establishing performance indicators for bioclusters and bioregions relevant to the KBBE area. The Concept. Directorate E - Biotechnologies, Agriculture, Food. European Commission, 2008. 56 p.
13. The Bioeconomy to 2030: Designing a Policy Agenda. Main Findings and Policy Conclusions. Paris, 2009.
14. Концеп^я цтьовоТ програми розвитку бюеконо-мш Укра'ни до 2020 року (проект). НУБ^ Укра'ни, НД1 еко-номш та менеджменту: Ки'в, 2016. 32 с.
Kontseptsiia tsilyovoi prohramy rozvytku bioekonomiky Ukrainy do 2020 roku (proekt) [Concept of the target program of development of bioeconomy of Ukraine till 2020 (project)]. Kyiv: NUBiP Ukrainy, NDI ekonomiky ta menedzhmentu, 2016.
Lymar, V. "Indicators for analysis of the bioeconomy in Ukraine". Ekonomika APK, no. 3 (2017): 44-50.
Lymar, V. V. "Faktory spryiannia stvorenniu ta rozvytku bioklasteriv" [Factors promoting the creation and development of biocluster]. Molodyi vchenyi, no. 2 (2018): 399-402.
Lymar, V. V. "Instytutsionalna pidtrymka rozvytku bioekonomiky, zasnovanoi na znanniakh: yevropeiskyi dosvid" [Institutional support for the development of bioeconomy based on knowledge: European experience]. Biznes Inform, no. 2 (2018): 46-51.
Lymar, V. V. "Rozvytok biooriientovanoi ahrarnoi ekonomiky: innovatsiinyi aspekt" [Development of a bioregional agrarian economy: an innovative aspect]. Ahrosvit, no. 5 (2018): 21-27.
Maciejczak, M., and Hofreiter, K. "How to define bioeconomy?" Srowarzyszenie Ekonomostow Rolnictwa i Agrobiznesu. Roczniki Naukowe, vol. XV, no. 4 (2015): 243-248.
McCormic, K., and Kautto, N. "The Bioeconomy in Europe: An Overview". Sustainability, vol. 5 (2013): 2589-2608.
Talavyria, M. P. et al. "Bioeconomy development in Europe in conditions of the globalization challenges". Ekonomika APK, no. 8 (2015): 20-26.
The Bioeconomy to 2030: Designing a Policy Agenda. Main Findings and Policy Conclusions. Paris, 2009.
Wield, D. "Bioeconomy and the global economy: industrial policies and bio-innovation". Technology Analysis & Strategic Management, vol. 16, no. 10 (2013): 1209-1221.
Zechendorf, B. "Regional Biotechnology: Establishing performance indicators for bioclusters and bioregions relevant to the KBBE area". The Concept. Directorate E - Biotechnologies, Agriculture, Food. European Commission, 2008.
REFERENCES
Baidala, V. V., and Butenko, V. M. "Metodychni pidkhody do otsinky potentsialu bioekonomiky v Ukraini" [Methodological approaches to assessing the potential of bioeconomy in Ukraine]. Biznes Inform, no. 4 (2015): 29-34.
Bugge, M. M., Hansen, T., and Klitkou, A. "What is the bioeconomy? A Review of the Literature". Sustainability, vol. 8 (2016): 1-22.
Kravchuk, N. I., Kilnitska, O. S., and Tarasovych, L. V. "Bioekonomika: henezys i suchasni imperatyvy" [Bioeconomy: genesis and modern imperatives]. Biznes Inform, no. 2 (2018): 8-18.
