CC BY
50
УДК 658.818.2:621
iH03EMHИЙ досвiд iHЖИHiPИHГOBOÏ Д1ЯЛЬН0СТ1
® 2014 КУЗЬМ1Н о. е., жежуха в. й., городиськА Н. А.
УДК 658.818.2:621
Кузьмш О. €., Жежуха В. й., Городиська Н. А. 1ноземний досвiд iнжинiринговоï дiяльностi
Метою cmammi е вивчення 'тоземного досв1ду тжишрингу, а також його пор'вняння iз втчизняним для виявлення сильних i слабких бошв остан-нього, визначення основних напрям/в його розвитку та з'ясування можливостi використання свтових здобутшв 'тжишрингу в умовах втчизняноï економки. Наведено загальну характеристику свтового ринку шжишрингу, охарактеризовано його структуру. Розглянуто географ'мну структуру попиту i пропозицИ' на iнжишринговi продукти. Виокремлено етапи еволюцонування 'тжишрингових компашй. Описано правов'> аспекти регулю-вання 'тжишрингових правов'дносин в економ'нно розвинутих державах. Наведено основт м'жнародт об'еднання 'тжишрингових компанш та най-б'шьших окремих представниюв цього б'внесу. З урахуванням 'тоземного досв'ду вказано на важливкть формування тжишрингових консор^ум/в. Охарактеризовано роль i значення 'тоземних тжишрингових компан'й у сфер'! iнновацiйного розвитку економки, а також описано масштаби iхньоÏ д'тльност'и Наведено приклади формування тжишрингових кластер'в. Розкрито в'1дм'тност'1 м!ж втчизняним та 'тоземним тжишрингом щодо змстового наповнення текст'в тжишрингових угод, пiдходiв до проведення робт Ыд час надання тжишрингових послуг, прийняття управл'тських ршень, а також використання 'тструмент'в ттелектуал'ваци б'внесу. Наведено основт конкурентт переваги тоземних тжишрингових компанш пор'вняно !з втчизняними, а також об(рунтовано низьку представлешсть перших на втчизняному тжишринговому ринку. Перспективи подаль-ших доМжень у цьому напрямi повинт полягати у виявлент прюритетних завдань розвитку втчизняного тжин'рингу на найближчу перспективу з урахуванням тоземного досв'ду.
Кпючов'1 слова: тжишринг, 'тжин'ринговий кластер, тжишрингова компашя, тжишринговий консорщум, тжитринговий проект Рис.: 1. Б'бл.: 11.
Кузьмн Олег бвгенович - доктор економ'мних наук, професор, директор, 1нститут економки i менеджменту, Нацональний утверситет «Льв'в-ська полтехтка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украта) Email: okuzmin@lp.edu.ua
Жежуха Володимир Йосипович - кандидат економiчних наук, доцент, заступник декана, Навчально-науковий 'тститут економки i менеджменту, Нацональний утверситет «Льв'вська пол'техн'ша» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украта) Email: zezukhavj@gmail.com
Городиська Наталiя АндрП'вна - асистент, кафедра зовнiшньоекономiчноïта митноÏд'тльност'1, Нацональний утверситет «Льв'вська пол'техш-ка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украта) Email: nataliagoroduska@mail.ru
УДК 658.818.2:621
Кузьмин О. Е., Жежуха В. И., Городиская Н. А. Иностранный опыт инжиниринговой деятельности
Целью статьи является изучение зарубежного опыта инжиниринга, а также его сравнение с отечественным для выявления сильных и слабых сторон последнего, определения основных направлений его развития и выяснения возможности использования мировых достижений инжиниринга в условиях отечественной экономики. Приведена общая характеристика мирового рынка инжиниринга, охарактеризована его структура. Рассмотрена географическая структура спроса и предложения на инжиниринговые продукты. Выделены этапы эволюционирования инжиниринговых компаний. Описаны правовые аспекты регулирования инжиниринговых правоотношений в экономически развитых государствах. Приведены основные международные объединения инжиниринговых компаний и крупнейшие отдельные представители этого бизнеса. С учетом зарубежного опыта ставится ударение на важности формирования инжиниринговых консорциумов. Охарактеризованы роль и значение иностранных инжиниринговых компаний в области инновационного развития экономики, а также описаны масштабы их деятельности. Приведены примеры формирования инжиниринговых кластеров. Раскрыты различия между отечественным и иностранным инжинирингом по содержательному наполнению текстов инжиниринговых соглашений, подходам к проведению работ при предоставлении инжиниринговых услуг, принятию управленческих решений, а также использованию инструментов интеллектуализации бизнеса. Приведены основные конкурентные преимущества иностранных инжиниринговых компаний по сравнению с отечествен-
UDC 658.818.2:621 Kuzmin O. Ye., Zhezhukha V. Yo., Gorodyska N. A.
Foreign Experience in Engineering Activities
The objective of the article consists in studying foreign engineering experience and comparing it with the domestic experience in order to reveal the strengths and weaknesses of the latter, determining the primary lines of its development and establishing the possibility of utilization of the world engineering achievements in the domestic national economy. A general description is provided for the world engineering market, characteristics of its structure are presented. The geographical pattern of demand and supply of engineering products is considered. Evolution stages of engineering companies are singled out. Legal aspects of regulating legal relations in the engineering sphere in economically developed countries are described. Primary international engineering company consolidations are listed as well as the largest individual representatives of this business. Considering the foreign experience, the importance of forming engineering consortia is emphasized. The role and importance of foreign engineering companies in the sphere of innovative economic development is described, as well the range of their activities. Examples of formation of engineering clusters are listed. Distinctions between the domestic and foreign engineering are elaborated on concerning the subject matter of the texts of engineering agreements, approaches to conducting working operations while providing engineering services, making managerial decisions, as well as utilization of business intellectualization tools. Principal competitive advantages of foreign engineering companies in comparison with the domestic ones are listed, and explanation is provided
ными, а также обоснована низкая представленность первых на отечественном инжиниринговом рынке. Перспективы дальнейших исследований в этом направлении должны заключаться в выявлении приоритетных задач развития отечественного инжиниринга на ближайшую перспективу с учетом зарубежного опыта.
Ключевые слова: инжиниринг, инжиниринговый кластер, инжиниринговая компания, инжиниринговый консорциум, инжиниринговый проект
Рис.: 1. Библ.: 11.
Кузьмин Олег Евгеньевич - доктор экономических наук, профессор, директор, Институт экономики и менеджмента, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) Email: okuzmin@lp.edu.ua
Жежуха Владимир Иосифович - кандидат экономических наук, доцент, заместитель декана, Учебно-научный институт экономики и менеджмента, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) Email: zezukhavj@gmail.com
Городиская Наталья Андреевна - ассистент, кафедра внешнеэкономической и таможенной деятельности, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
Email: nataliagoroduska@mail.ru
for low diversity of the former on the domestic engineering market. The prospects of further studies in this field should consist in determination of top-priority tasks for domestic engineering in the short term taking into account foreign experience. Keywords:
engineering, engineering cluster, engineering company, engineering consortium, engineering project Pic.: 1. Bibl.: 11.
Kuzmin Oleh Ye. - Doctor of Science (Economics), Professor, Director, Institute of Economics and Management, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine) Email: okuzmin@lp.edu.ua
Zhezhukha Volodymyr Yo. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Deputy Dean, Educational and Research Institute of Economics and Management, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine) Email: zezukhavj@gmail.com
Gorodyska Nataliia A. - Assistant, Department of foreign trade and customs operations, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine) Email: nataliagoroduska@mail.ru
Постановка проблеми у загальному виглядi та И зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Досв^ економiчно розвинутих кра!н св^чить, що одшею iз основних передумов економiчного зростан-ня та шновацшного розвитку економжи е шжишринг i дь яльшсть шжишрингових тдприемств. Завдяки останшм модершзуються технологи, впроваджуються шновацшт технолопчт процеси, тдвищуеться енергоощадшсть ви-робництва, знижуються експлуатацшт витрати, покращу-еться гнучисть виробничих систем тощо. Зах^ш шжиш-ринговi компани мають чималий досв^ у цьому.
На жаль, сл^ констатувати, що ринок шжишрингу в УкраМ фактично перебувае лише на стадп становлення. Понад 80 % вгтчизняних шжишрингових компанш займа-ють частку ринку, що менша за 0,3 %. Причому бкьшкть iз них виникла iз колишнк проектних шститупв чи шляхом реоргашзаци виробничих тдприемств, увiбравши в себе i надалi уа недолжи адмМстративно-командно! економь ки. Частка шжишрингових компанш, що створен «з нуля», на вгтчизняному ринку е незначною. Вгтчизняний шжиш-ринговий бiзнес у бкьшосп не спроможний формувати комплексш портфелi шжишрингових продуктш, пропо-нувати гнучю схеми розрахункш iз замовниками, вести активну маркетингову полiтику, запропонувати комплекс ршень у сферi захисту прав штелектуально! власностi, ре-алiзовувати iнжинiринговi проекти «пiд ключ» тощо.
Вищенаведене свiдчить про необх^шсть вивчення iноземного досвiду iнжинiрингово'¿ дiяльностi, по-перше, з метою виявлення можливост його використання в умо-вах вггчизняного бiзнесу, а по-друге, - задля прогнозу-вання розвитку шжишрингу в УкраМ на найближчi роки, адже зрозумко, що попит на iнжинiринговi продукти у на-шш державi, як i в усьому свт, з кожним роком зроста-тиме.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, вид1лення невиршених рашше частин загаль-но! проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Чималi здобутки у формуванш i розвитку теоретико-прикладних положень щодо розвитку М жишрингу й дiяльностi iнжинiрингових пiдприемств як в УкраМ, так i у свт зробило чимало вггчизняних та зарубiжних науковцiв, серед яких варто виокреми-ти працi I. Александрова, I. Альтшулера, В. Байнева, I. Балабанова, В. Бандурова, В. Белшсько!, Р. Бiрбраера, I. Боярко, Б. Буркинського, О. Виноградово!, В. За-харченка, Д. Кокурiна, В. Кондратьева, I. Кузнецово!, К. Литвинова, Б. Малиновського, С. Меховича, В. Мяс-никова, М. Окландера, О. Редькша, А. Савчука, В. Со-ловйова, Л. Федулово!, П. Харiва, В. Хобти та багатьох шших. Основними науковими доробками авторiв у цш сферi е обгрунтування сутностi поняття «шжишринг», виокремлення видiв iнжинiрингу, типолопя шжишрин-гових компанiй, характеристика складових шжишрин-гово! iнфраструктури, оцiнювання ефективност шжиш-рингово! дiяльностi, обгрунтування напрямiв розвитку iнжинiрингу залежно вiд рiзних обмежень тощо. Попри це низка важливих завдань iз вказано! тематики доа не розв'язана. Зокрема, вЦсутш комплекснi й системнi на-працювання щодо шоземного досвiду iнжинiрингових компанш i можливостi його використання в умовах вь тчизняно! економiки. Усе це свЦчить про актуальнiсть обрано! тематики та 11 важливiсть для шновацшних пе-ретворень нашо! держави.
Формулювання цiлей стати (постановка завдан-ня). Завданням до^дження е вивчення iноземного досвь ду шжишрингу, а також його поршняння з вичизняним для виявлення сильних i слабких боюв останнього, визначення
основних напрям1в його розвитку та з'ясування можливос-тi використання свiтових здобуткiв шжишрингу в умовах вгтчизняно! економiки.
Виклад основного матерiалу дослiдження з по-вним обгрунтуванням отриманих наукових результаив. Вивчення теорп i практики шжишрингу дае змогу ствер-джувати, що здебкьшого реалiзацiя переважно! бiльшостi шжишрингових проекпв зосереджена в економiчно роз-винутих кра!нах бвропи, Швшчно! Америки та Ази. За iнформацiею Конференци ООН iз торгiвлi та розвитку [6], у 2011 р. у свт понад 90 % шжишрингових проектш на-давались шдприемствами iз цих кра!н. Згiдно з цим дже-релом, 25 % свиового ринку iнжинiрингу належить тд-приемствам США, 16 % - Канади, 10 % - Великобритани, 10 % - Шдерландш, 7 % - Шмеччини, 22 % - тдприемствам шших кра!н. Загалом iнжинiринговi пiдприемства бвропи згiдно зi статистичною шформащею контролюють майже 45 % свиового ринку iнжинiрингу.
Згiдно з результатами досл^жень Д. Рибця [10, с. 91], у США, наприклад, налiчувалось бкя 500 великих проектних оргашзацш, у т. ч. бкьш нiж 40 проектно-будiвельних, частка яких складала близько 25-30 % за-мовлень на проектш послуги. У робот Е. Заюрова [1, с. 32] вказано, що у США на початок 2009 р. зареестрова-
но понад 25 тис. рiзноманiтних шжишрингових тдприемств. Деяю з них е вузькоспецiалiзованими. Трапляеть-ся нер^ко i так, що такий суб'ект господарювання представлений лише одним експертом у визначенш сфер^ який самостшно надае iнжинiринговi послуги та виконуе в^пов^ш роботи. О^м того, у США працюють також велию оргашзаци, якi спецiалiзуються на комплексному шжишрингу.
Важливо зауважити, що географiчна структура ринку шжишрингових послуг характеризуеться переважанням експорту у кра!ни, що розвиваються, насамперед у нафто-видобувш кра!ни Ближнього i Середнього Сходу та Ази [2, с. 41]. В останш роки iнжинiринговi компани економiчно розвинутих кра!н зустрiчаються iз загостренням конку-ренци з боку мюцевих компанiй та компанiй-експортерiв iз кра!н, що розвиваються, - Бразилп, Мексики, Ыди, Коре!, Китаю тощо [10, с. 91].
На пiдставi огляду й узагальнення лiтературних дже-рел можна стверджувати, що у своему еволющонуванш тдприемства, що надають iнжинiринговi послуги, про-йшли три основш етапи розвитку (рис. 1). Знання i розу-мiння цього дае змогу виявити ретроспективу розвитку ш-жишрингу як такого крiзь призму вивчення характеристик тих чи шших шжишрингових тдприемств.
I ЕТАП
(1900 - 1950)
Спецiалiзацiя на проектуванш та експлуатацп промислових o6'£ktíb Инженеры пiдпри£мства)
II ЕТАП
(1950 - 1990)
Спецiалiзацiя на системному створены o6'£KTÍB iнфраструктури (iнжинiринговi пiдпри£мства та консор^уми)
III ЕТАП
(1900 - по сьогоднО
Спецiалiзацiя на комплексному виршены будь-яких завдань 3Í створення об'£кпв сучасно! iнфраструктури (гнучкi системы штегратори)
Рис. 1. Етапи розвитку тдприемств, що надають iнжинiринговi послуги
Примтка: виокремлено авторами на тдст^ [3, с. 12]
Чимало для розвитку шжишрингу зроблено в 1970 -1980-х роках, коли шжишринг почали розглядати не т1ль-ки в нащональних межах, але й в м1жнародних [3, с. 12]. Саме у цей час, зокрема, бвропейська економ1чна ком1сИ ООН розробила Кер1вництво по складанню м1жнародних договор1в шжишрингу, Кер1вництво по складанню м1ж-народних договор1в консорщуму, а також шш1 документи, що е рекомендованими до використання у м1жнароднш практищ. Окр1м того, р1зноман1тн1 нащональш асощацИ 1нженер1в (наприклад, американська, великобританська та im) розробили та рекомендували до вжитку р1зномаштш локальш регламенти i кер1вництва. Сьогоднi значний об-сяг робгг у сферi унiфiкaцiI та стандартизаци зроблено пiд егiдою Свггового банку i бвропейського банку реконструк-ци та розвитку.
Досвiд економiчно розвинутих кра1н свiту свiдчить, що функщонуе низка об'еднань iнжинiрингових компанш та рiзних оргaнiзaцiй, що прямо або опосередкова-
но пов'язаш Í3 iнжинiрингом. Найбiльш вiдомими Í3 них е «Construction Industry Institute» (CII) [7], об'еднання iнженерiв-електрикiв [8], об'еднання шженер!в [9] i низка шших. Зокрема, «Construction Industry Institute» npoBiB понад 280 шжишрингових досл^жень, задокументував чимало кращих способiв закутвель для капiтального бу-дiвництва, постшно здiйснюе програму бенчмаркiнгу, проводить рiзноманiтнi навчальнi програми. Його учасниками е понад 120 рiзних оргашзацш. 1нститут володiе надпотуж-ною базою щодо бкьш нiж 2000 проекпв iз загальним бюджетом 110 млрд дол. США [7].
Серед найбкьш в^омих захiдних iнжинiрингових компанш, як приклад, варто згадати «S&B Engineers and Constructors, Ltd.»,«Innovative DesignEngineering Associates, Inc.», «Day & Zimmermann», «Dresser-Rand Company», «Emerson Process Management», «eProject Management, LLC», «Flint Energy Services Ltd.», «Apex Engineering, Inc.», «Aker Solutions», «Bentley Systems Inc.», «Gross Mechanical
Contractors, Inc.», «GS Engineering & Construction Corporation», «Lauren Engineers & Constructors, Inc.».
Цжавим e aocbîa Росшсько1 Федерацй. 3rÎAHO з до-сидженнями росiйських вчених [5], iнжинiринговi ком-панй у РФ утворюються здебкьшого на 6a3i або за участ крупних Aистриб'юторiв обладнання i технологш. Вони ведуть тiсну спiвпрaцю i3 провiAними виробниками обладнання, а також володшть знаннями щодо останшх досяг-нень у розвитку технологш.
Вивчення теорп i практики дае змогу стверджувати, що в економiчно розвинутих крашах нaйбiльш поширеним е виконання робгг i надання послуг у формi комплексного iнжинiрингу. Доволi часто реaлiзaцiя iнжинiрингових проект «пiA ключ» у цих крашах передбачае створення тим-часових стльних пiAприeмств-консорцiумiв, коли спiвпрa-цюють мiж собою кредитори, постачальники, пiAряAники, iнжинiринговi пiAприeмствa тощо. 1нколи поширеною е практика, коли в межах такого консорщуму шжишрингова оргaнiзaцiя не координуе весь проект, а е лише його окре-мою ланкою, виконуючи визнaченi роботи з проектування, консультування чи шших завдань.
Ще одшею важливою особливiстю iнжинiринговоï Aiяльностi в економiчно розвинутих крашах е виконання шжишринговими компaнiями ролi генпiAряAникa модер-нiзaцiï i буAiвництвa нових виробництв. Вони визначають, якi виробничi площi повиннi бути, пiA якi потужносп, яким повинно бути технологiчне наповнення нових цехiв тощо. Основне завдання таких компaнiй - створення продукту (дкьнищ, цеху, заводу тощо), який буде виготовляти ви-роби iз очiкувaними параметрами (собiвaртiстю, ефектив-шстю, якiстю, енергоощaAнiстю, екологiчнiстю, гнучкiстю та ш.). Як слушно визначено у роботах В. Мясникова [5] та А. Чупрша [11], в економiчно розвинутих крашах шжинь ринговi компанй проектують не цехи чи заводи, а вироб-ництво конкретних виробiв з максимальною ефективнiстю i мшмальною собiвaртiстю.
Варто зауважити, що у розвинутих крашах практику-еться утворення так званих шжишрингових клaстерiв. Зо-крема, як визначено у робот [4, с. 28], непоAaлiк Лондона поруч iз аеропортом Фарнборо функцюнуе шжишринго-вий кластер, у якому знаходяться офюи значно'1 кiлькостi запдних компaнiй. ВiAтaк, це дае змогу персоналу, що залу-чений у реaлiзaцiю конкретних iнжинiрингових проектiв, на основi принципiв лiзингу персоналу швидко переходити iз одного проекту на шший.
Порiвнюючи нaцiонaльний та шоземний AосвiA ш-жинiрингу, варто зауважити, що вггчизняш мaшинобуAiвнi пiAприeмствa мають чималий резерв здобування мiжнa-родного досвiду i практик реaлiзaцiï шжишрингових проект, а також налагодження взаемодп мiж iнвестицiйними, венчурними, шжишринговими та шшими оргaнiзaцiями. ЗгiAно зi статистичною iнформaцieю, масштаби Aiяльностi запдних iнжинiрингових компaнiй тaкi ж, як i масштаби Ai-яльностi великих промислових вггчизняних суб'eктiв гос-подарювання [4, с. 15]. З шшого боку, як свiдчить вивчення запдного AосвiAу розвитку iнжинiрингу, переважна бкь-шiсть вiAомих iнжинiрингових компaнiй пройшли свою понад столиню iсторiю, беручи початок всього iз кiлькох ойб. СьогоAнi ж кiлькiсть ïхнiх пращвни^ нерiAко сягае i кiлькох тисяч.
Одшею з в^мшностей вiтчизняного та запдного ш-жинiрингу е змютове наповнення текспв вiдповiдних угод. У колишньому СРСР таю договори складались i3 1-2 сто-рiнок, адже регулювання взaемовiдносин мш надавачем шжишрингових послуг та '¿хшм замовником здшснювалось цeнтрaлiзовaно aдмiнiстрaтивним способом через систему державних стaндaртiв. Цей досвiд характерний зараз i для Украши. Заидш ж iнжинiринговi контракти - це угоди на сотш i тисячi сторiнок.
Зaхiдний iнжинiринг вiд вггчизняного вiдрiзняеться також пiдходaми до проведення робгг тд час надання ш-жинiрингових послуг. В eкономiчно розвинутих крашах переважна бкьшкть шжишрингових проект рeaлiзуеться за активно'1 спiвпрaцi iнжинiрингових компaнiй та замов-ни^ iнжинiрингових послуг. Пeршi максимально в^крип на таку спiвпрaцю. З шшого боку, замовники шжишрингових послуг мають право вимагати замши персоналу вико-навця, а також змши умов виконання робт Нaтомiсть, як св^чить вивчення теорй i практики шжишрингу в Украш, для вгтчизняних iнжинiрингових контрaктiв характерний зовсiм шший рiвeнь спiвпрaцi. Нaйчaстiшe замовники на-дають тeхнiчнe завдання, через деякий перюд часу одержу-ють в^ виконавця результат i здiйснюють оплату. В^так, здeбiльшого замовники не втручаються у дiяльнiсть вико-нaвцiв тд час рeaлiзaцiï iнжинiрингових проeктiв.
Управлшсьи рiшeння зaхiдними iнжинiринговими компaнiями приймаються на основi Грунтовних тeхнiко-eкономiчних обГрунтувань. Тaкi пiдприемствa зосереджу-ють у своему штaтi фaхiвцiв-iнтeлeктуaлiв, що спроможш формувати й впроваджувати рiзномaнiтнi крeaтивнi про-екти. В УкраМ ж рiвeнь aктивностi iнжинiрингових тд-приемств е невисоким, а проектш рiшeння здeбiльшого приймаються без належного тeхнiко-eкономiчного обГрун-тування. Ще 20-30 роив тому у цiй сфeрi активно працю-вали aкaдeмiчнi i гaлузeвi iнститути, якi фактично сьогодш не працюють.
На високому рiвнi в eкономiчно розвинутих кра'1-нах iнжинiринговими тдприемствами використовуються сучaснi iнструмeнти iнтeлeктуaлiзaцiï бiзнeсу, зокрема, захисту прав iнтeлeктуaльноï власносп, а комплекс вiдпо-вiдних робгт доволi часто е обов'язковою складовою iнжи-нiрингового контракту.
Дiяльнiсть шжишрингових тдприемств в еконо-мiчно розвинутих крашах базуеться на основi чгтко врегу-льованого правового поля, що унеможливлюе або iстотно зменшуе можливкть виникнення правових суперечностей. В УкраШ ж ситуaцiя зовсiм iншa. Зокрема, сл^ наголосити на тому, що за чаав СРСР у жодному енциклопедичному виданш не було наведено трактування поняття «iнжинi-ринг». Це пов'язане в першу чергу iз тим, що вгтчизняна iн-женерна практика того часу використовувала свш власний понятiйний апарат, який вiдрiзнявся вiд свiтового. Зокрема, те, що у розвинутих крашах ототожнювалось з шжишрин-гом, в Укрaïнi в 80-90-ri роки називалось проектуванням, авторським наглядом, нaуково-дослiдними розробками тощо. Станом на сьогодш ситуащя не змшилась.
Iнжинiринговi компанй eкономiчно розвинутих кра-1н володiють надпотужним творчим i науково-техшчним потeнцiaлом, а також спроможш реамзувати iнжинiринго-вi проекти «тд ключ». В Укрaïнi ж навпъ не усi суб'екти
пiдприeмницькоï дiяльностi, якi називають себе шжинь ринговими, насправдi е такими. Значна 1хня частина спещ-алiзуються лише на наданш окремих послуг, що входять до складу шжишрингу.
1ноземш шжишринговi компани мають сформовану потужну шформацшну базу щодо постачальникiв техноло-гш та обладнання, а також субтдрядниив i лiцензiарiв, на високому ршш органiзовують проектне фiнансування усiх необх^них робiт в межах iнжинiрингу, використовують дiевi iнструменти захисту комерцiйноï таемнищ, сучасне спецiалiзоване програмне забезпечення, формують гнучкi органiзацiйнi структури управлiння шжишринговими проектами, здiйснюють за необх^носп швидке формування проектних груп, використовують постшний монiторинг кожно'1 стади проекту, розвинену регламентну базу тощо.
Як слушно зауважуе В. Мясников [5], в економiчно розвинутих крашах iнжинiринговi компани е з'еднувальною ланкою мiж конструкторським бюро i заводом. Перше оби-рае таку компанш та призначае ïï геншдрядником. 1нжи-шрингова компанiя розробляе технологiю i обирае субш-дрядника, який проектуе споруду. Причому така споруда й уся iнфраструктура проектуються пiд конкретнi технологи, враховуючи розмiщення технологiчних лiнiй. В УкраМ ж проблема полягае у тому, що технологи розробляе сам замовник - завод. I нечасто трапляеться так, щоб це було зроблено на високому ршш. Справа у тому, що у бкьшост iнженерiв заводу немае фахових знань (а якщо вони е, то, здебкьшого, застарш) та в^пов^ного досв^у. В^так, таи технологи нер^ко мютять значну ильисть ручно'1 працi, а також не в^пов^ають сучасним досягненням НТП. Як насл^ок, сьогоднi практично усе вичизняне машинобуду-вання використовуе технологи 1950-х, 1960-х чи в кращому випадку 1970-х роив.
Варто звернути увагу на те, що у радянсьи часи про-мисловкть функщонувала за зовсiм iншим неринковим принципом: розроблялась конструкторська документацiя i передавалась у численш на той час конструкторсьи бюро. У них на пiдставi тако'1 документаци створювались в^по-вiднi технологй для серiйного виробництва. На наступ-ному етапi обирався проектний шститут, що проектував в^пов^но до технiчного завдання споруду, цех, дкьницю чи навiть увесь завод. На тдприемств^ куди передавалось виробництво нового виробу, технологш впроваджували шститути, якi ïi писали. На самих тдприемствах набирались технологи, завданням яких було тдтримання тако'1 технологй. ïхнiми повноваженнями було внесення незна-чних змiн у конструкторську документащю, якi, однак, надалi також повинш були бути затвердженi розробником. Результати досл^жень свiдчать, що вже згодом, на початку 90-х роив ХХ ст., такий шдид до здшснення iнжинiрингу зазнав краху. Зокрема, практично уа галузевi технологiчнi iнститути припинили свое кнування або iстотно занепали. Уа проектнi розробки 1980-х роив не були доведет до ин-ця i, тим бкьше, не були впроваджеш у виробництво. Як насл^ок, сьогоднi в Украïнi на в1дмшу вiд економiчно розвинутих краш немае хоча б одше'1 iнжинiринговоï компани, яка за масштабами свое'1 дiяльностi i за асортиментом послуг може зршнятись iз захiдними, а за понад 20 роив неза-лежностi повноцiнний ринок шжишрингу в нашiй державi так i не сформувався.
В аналiзованому KOHTeKCTi варто звернути увагу ще на одну важливу законом1ршсть розвитку вiтчизняного ринку iнжинiрингових послуг на в1дмшу вiд iнозeмного: незважа-ючи на стрiмкий розвиток шжитрингу в eкономiчно розвинутих крашах свгту, захiднi iнжинiринговi компани активно в УкраМ не представлеш. Навгть бкьше: у значно! частини вггчизняних потенцшних замовник1в шжишрингових послуг сформувалося негативне ставлення до таких суб'ектш. На одну 1з причин цього вказуе у сво!й пращ С. Мшин [4, с. 41]. На його думку, протягом тривалого перюду часу зах1дш шжишрингов1 компани в1дносились до вгтчизняно-го ринку як до другорядного, де потр1бно не впроваджу-вати висои технологи, а просто «вимивати» грош1. Очевидно, що це не едина проблема. Огляд й узагальнення лгтературних джерел дае змогу зробити висновок про те, що шшими причинами низького ргвня присутност1 зах1д-них шжишрингових компанш на вгтчизняному ринку е: наявшсть значно! к1лькост1 ДСТУ (зокрема i таких, акту-альшсть яких в умовах сьогодення втратилась); супереч-лив1сть зах1дноевропейських та вгтчизняних стандартгв; низький ргвень правового захисту штересш надавач1в ш-жин1рингових послуг та 1н.
Висновки з даного досл^дження i перспективи по-дальших розвiдок у даному напрямку. Вищенаведен1 по-ложення дають змогу зробити висновок про кнування зна-чного досв1ду шоземних шжишрингових компанш у сфер1 реал1зац11 шжишрингових проект1в, на в1дмшу в1д вгтчиз-няних. Те, що на Заход1 усп1шно використовуеться роками, в УкраМ т1льки починае формуватись. В1дтак, в1тчизняний шжишринговий б1знес мае чималий резерв здобування м1жнародного досв1ду реал1заци шжишрингових проектгв.
Перспективи подальших досл1джень у цьому напрям1 повинш полягати у виявленн1 прюритетних завдань розвитку в1тчизняного шжишрингу на найближчу перспективу з урахуванням шоземного досв1ду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закиров Е. Консалтинговый инжиниринг в Узбекистане: de facto / Е. Закиров // Технология и дизайн. - 2009. -№ 1. - С. 31 - 33.
2. Караваев Е. П. Промышленные инвестиционные проекты. Теория и практика инжиниринга : [учебник] / Е. П. Караваев. - М. : МИСИС, 2001. - 216 с.
3. Кондратьев В. Даешь инжиниринг! Методология организации проектного бизнеса : [навч. поабник] / В. Кондратьев, В. Лоренц. - М. : Эксмо, 2007. - 446 с.
4. Мишин С. А. Инжиниринг. Россия 2012. Актуальные рекомендации / С. А. Мишин [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mishin-s.ru/library/11eng.pdf
5. Мясников В. Фиктивную модернизацию остановят инжиниринговые компании / В. Мясников // Независимая газета. - 23.08.2013.
6. Офщшний сайт Конференци ООН з торгiвлi та розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unctad.org
7. Офщшний сайт Construction Industry Institute (CII) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.construction-institute.org
8. Офщшний сайт Institute for Engineers Private Limited [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ieee.org
9. Oфiцiйний сайт AACE International [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.aacei.org
10. Рыбец Д. В. Инжиниринг (инженерно-консультационные услуги) на мировом рынке / Д. В. Рыбец // Российский внешнеэкономический вестник. - 2011. - № 8. - С. 84 - 95.
11. Чуприн А. В. Методические основы проектного управления конкурентоспособностью инжинирингового предприятия : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 - экономика и управление народным хозяйством / А. В. Чуприн. - М., 2008. -16 с.
REFERENCES
Chuprin, A. V. "Metodicheskie osnovy proektnogo upravleniia konkurentosposobnostiu inzhiniringovogo predpriiatiia" [Methodological foundations of project management engineering enterprise competitiveness]. avtoref. dis. ... kand. ekon. nauk : 08.00.05, 2008.
Karavaev, E. P. Promyshlennye investitsionnye proekty. Teoriia i praktika inzhiniringa [Industrial investment projects. Theory and practice of engineering]. Moscow: MISIS, 2001.
Kondratyev, V., and Lorents, V. Daesh inzhiniring! Metodologiia organizatsii proektnogo biznesa [Give engineering! Methodology of the organization of the project business]. Moscow: Eksmo, 2007.
Mishin, S. A. "Inzhiniring. Rossiia 2012. Aktualnye rekomendatsii" [Engineering. Russia 2012 Actual recommendations]. http://mishin-s.ru/library/11eng.pdf
Miasnikov, V. "Fiktivnuiu modernizatsiiu ostanoviat inzhiniringovye kompanii" [Fictitious stop upgrading engineering companies]. Nezavisimaia gazeta, 2013.
Ofitsiinyi sait Konferentsii OON z torhivli ta rozvytku. http:// unctad.org
Ofitsiinyi sait Construction Industry Institute (CII). http://www. construction-institute.org
Ofitsiinyi sait Institute for Engineers Private Limited. http:// www.ieee.org
Ofitsiinyi sait AACE International. http://www.aacei.org Rybets, D. V. "Inzhiniring (inzhenerno-konsultatsionnye uslugi) na mirovom rynke" [Engineering (engineering services) in the world market]. Rossiyskiy vneshneekonomicheskiy vestnik, no. 8 (2011): 84-95.
Zakirov, E. "Konsaltingovyy inzhiniring v Uzbekistane: de facto" [Consulting engineering in Uzbekistan: de fact]. Tekhnologiia i dizayn, no. 1 (2009): 31-33.
