CC BY
22
Перспективами подальших дослiджень у цьому напрямi е необхiднiсть перiодичного проведення аналопчних дослiджень, здiйснення монiторингу стану та тенденцш розвитку оптово! торгiвлi втизняними товарами, бо це цiкавить фахiвцiв, пiдприемцiв, споживачiв; сприяе максимiзацп задоволення потреб роздрiбних пiдприемств у вггчизнянш продукци, уможливлюе розроб-лення нових методолопчних основ структурно! оргашзаци галуз^ i взагалi, дае змогу виявити шляхи спрямування оптово! торгiвлi у цившзоване русло, а також сприяе створенню цивiлiзованого споживчого ринку, змщненню еко-номiки кра1ни, покращенню життя та пiдвищення добробуту 11 громадян.
Л^ература
1. Голошубова Н. Оптова торпвля споживчими товарами// Дшовий вюник. - 2002, № 7. - С. 24-25.
2. Д1яльн1сть тдприемств оптово! торг1вл1 Укра!ни за 2004 р. - К.: Держ. ком. статистики, 2005 р.
3. Мазник Л. Територ1альна диференщащя споживного ринку// Економша Укра!ни. -2003, № 2. - С. 36-39.
4. Тр1шк1на Н. Оптова торпвля Укра!ни: стан 1 напрями розвитку// Пщприемство, гос-подарство 1 право. - 2002, № 6. - С. 111-114.
5. Родюнов Ю.Ф. Тенденцп та проблеми розвитку внутршньо! торпвл1 в Укрш'ш// Маркетинг и реклама. - 2002. - С. 5-6.
УДК338.24:330.342+334.722.8.(477) Асист. Т.1. Городиський -
Дрогобицький державний nedazozÎ4n^ утверситет
ШНОВАЩЙИИЙ ПОТЕНЦ1АЛ PEnOHA^bHOÏ АГЛОМЕРАЦП "ДРОГОБИЧЧИНА": ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА
РЕАЛ1ЗАЦП
На OCHOBÏ офщшно1 статистики та власних дослщжень окреслено ochobhï тенденци формування та використання шновацшного потенцiалу регюнально1 агломе-раци "Дрогобиччина" в розрiзi ïï структурно1 будови.
Assist. T.I. Gorodys'kyj - Ivan Franko Drohobytch state pedagogical university
The innovational potential regional agglomeration "Drohobytchyna": particularities composition and realization
It is outlines the general tendencies composition and using of the innovational potential regional agglomeration "Drohobytchyna" at the context of it structural building into basis official statistics.
Основним руш1ем розвитку регiональноï, нацiональноï та свiтовоï еко-номжи у сучасних умовах е шновацшна дiяльнiсть. Проте, далеко не завжди шновацшна дiяльнiсть приводить до позитивних змш економiчного стану тiеï чи iншоï системи, а при певних умовах вона може викликати негативний результат. Щоб цього не трапилось, необхщна високофахова, науково обгрун-тована стратепя iнновацiйного розвитку, яка б враховувала ступiнь вщповщ-ностi до потреб економiчноï системи в шновацшному розвитку та до реаль-них можливостей ïï задоволення.
Стратепя розвитку регiону, зокрема на думку Г.М. Самостроенка, виз-начаеться як напрям послiдовноï трансформацiï дiючоï регiональноï сощально-
економiчноl системи i 11 позици у стан, який вщповщае бажаним, наперед ви-значеним параметрам у просторi i часi. Основна функцiя стратеги - забезпе-чення досягнення споживачами бажаного стану, позици або шшо! цш за до-помогою здiйснення наперед визначених трансформацш. Сила, джерела, можливосл, ресурси, запаси, якi можуть бути використаш для вирiшення яко1-небудь задачi чи досягнення конкретно! цiлi, а також можливост окре-мо1 особи, суспшьства, держави у визначенiй област е потенцiал. Вiдповiдно, кориснiсть стратеги розвитку, а звщси 11 оцшка i вибiр кращого варiанту стратеги визначаеться 11 потенцiалом [1].
М1ста Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець та Схщниця утворю-ють агломерацiю (конурбацш) мiст, якi мають iнтенсивнi економiчнi та куль-турно-побутовi зв'язки, завдяки сшльному ринку працi, однаковiй системi цш-ностей мiсцевого населення та нацюнально-ментальних чинникiв. Незбалансо-ваний економiчний розвиток агломераци призвiв до того, що розвиток одного мiста суперечить розвитку шшого. Адже ефективний розвиток курортополюу Трускавець та ефективне використання наявних у регюш рекреацiйних ресур-сiв, можливе тiльки при збалансованому розвитку iнфраструктури всього реп-ону, оскшьки у Дрогобичi розвиваються нафтопереробний та машинобудiвний комплекси, а в Бориславi та Стебнику - функцюнують пiдприемства видобув-но1 та хiмiчноl промисловостей. Це створюе надзвичайно велике навантаження на ландшафт регюну, який володiе потужними рекреацiйними ресурсами, особливо ушкальними за сво1ми властивостями мшеральними водами та вале-ологiчною флорою. У регюш е також чималi запаси калшних та кам'яно! солей, озокериту та нафти, керамiчноl та карбонатно! сировини.
Збалансування розвитку агломераци вимагае проведення вiдповiдних наукових дослщжень, розроблення та реалiзацil нових оргашзацшно-управ-лiнських та правових механiзмiв регуляци розвитком. Дослiдження повиннi проводитись за наступними напрямами:
• розроблення шноващйно! модел збалансованого розвитку агломераци "Дрогобич - Борислав - Стебник - Трускавець - Схщниця" та регюну загалом;
• розроблення фундаментальних 1 прикладних проблем побудови регюнальних шноващйних структур, формування 1нноващйного середовища, оргатзаци шноващйних процешв у вс1х сферах д1яльност1 регюну;
• впровадження в економ1ку регюну сучасних, науково обгрунтованих тдхо-д1в до технолопчних змш та шноващйних процешв, удосконалення системи тдготовки та переподготовки шноващйних кадр1в;
• створення оргатзацшно-економ1чного забезпечення ресурсних, технолопч-них, продуктових, ринкових, управлшських та оргатзащйних 1нновацш в умовах агломераци, для забезпечення регюну енерго- та ресурсозбер1гаючи-ми, наукомшткими технолопями;
• розроблення 1 впровадження нових шформащйних технологш та штелекту-альних систем в шфраструктуру агломераци, забезпечення 11 штелектуальни-ми та шформащйними ресурсами;
• розроблення методолопчних щдход1в щодо включения всх сфер д1яльност1 агломераци в горизонтальт та вертикальт 1нновацшш цикли;
Отже, оцшка та дослiдження наявного шновацшного потенцiалу регь ону е початковим етапом у досягненш поставлених цшей.
Проанашзуемо основнi тенденци формування та використання шнова-цiйного потенцiалу регiону в розрiзi його структурно! будови.
На жаль, офщшна статистика не надае достатнього обсягу шформаци щодо вЫх структурних елементiв iнновацiйного потенцiалу регюну. Тому, автором для отримання необхщно1 iнформацii була розроблена методика дослщ-ження iнновацiйного потенцiалу шдприемства, основною складовою части-ною яко1 е анкета керiвникiв промислових шдприемств i науково-технiчних органiзацiй [2-4]. Для шдвищення ефективностi збору шформаци дослщжува-нi пiдприемства було згруповано вщповщно до галузей народного господар-ства в яких вони функцюнують. Зокрема, дослiджувались пiдприемства ма-шинобудiвного комплексу (ВАТ "Дрогобицький долотний завод", ВАТ "Дро-гобицький завод автомобшьних кранiв", Холдингова компанiя "Доброта"), нафтохiмiчноi промисловостi (ВАТ "НПК-Галичина", ВАТ "Галол", ДГХП "Полiмiнерал", ВАТ "Галлак", НВО "Синтез", Бориславське НГВУ), шдприемства санаторно-готельного комплексу (ЗАТ "Трускавецькурорт", СЕЗ "Курортополю Трускавець", ЗАТ СГК "Дншро-Бескид", Санаторiй "Карпати", Реабiлiтацiйний центр "Елгга").
В офiцiйних джерелах статистики, зокрема, у статистичному збiрнику "Iнновацiйна дiяльнiсть у Львiвськiй областi, наведено таю даш: кадрова складова представлена тшьки чисельнiстю винахiдникiв, авторiв промислових зразюв i рацiоналiзаторських пропозицiй у районах та мютах обласного значення. 1нформащя про осiб, якi втшюють результати НДДКР у серiйному виробнищш, займаються доведенням новацп до споживача, 1х вiковий склад, освiтньо-професiйний рiвень, плиннiсть кадрiв вiдсутня [3].
Як випливае з даних, наведених на рис. 1. на початок 2005 р. порiвня-но з 1995 роком кшьюсть винахщниюв зменшилась майже втрич^ i хоча в ос-таннi роки ситуацiя стабiлiзувалась, це вщбулось винятково за рахунок росту чисельност в мiстi Дрогобич, на всш iншiй територи вiдбуваеться подальше зменшення осiб, якi виступають генераторами шновацшних iдей. Основнi причин, як зумовили таку ситуацiю можна подшити на двi групи. 350
300 250 200 150 1004Н 50 0
□ Борислав
□ Дрогобич
□ Трускавець
□ Дрогобицький
□ Всього
Рис. 1. Чисельшсть
винахiдникiв, авторiв промислових
зразшв i ращоналЬаторських пропозицш
1995 2000 2001 2002 2003 2004
До першо1 групи належать причини, пов'язаш з економiчним занепа-дом у регюш:
1) падшня основних показнишв життед1яльносп регюну;
2) вщсуттсть бюджетного фшансування або шшо!" форми державноi фшан-сово!" тдтримки в регют винахщництва та рацюнал1заторства;
3) важке фiнансово-економiчне становище пiдприeмств регiону, що призве-ло до значного скорочення витрат на охорону прав на об'екти штелекту-ально!' власностi та ращонаизаторських пропозицiй, а це по-своему зу-мовило скорочення чисельностi або закриття вiддiлiв рацiоналiзаторства та винахщництва, що пiдтверджують офiцiйна статистика та дат, отри-манi автором у ходi проведення анкетування пiдприемств. До друго! групи належать причини, зумовлеш неефектившстю фун-кцюнування мюцевих оргашв самоврядування:
1) вiдсутнiсть ефективно! регюнально! програми розвитку та пiдтримки ви-нахiдництва та рацiоналiзаторства;
2) припинення функдiонування на територп регiону Товариства винахщни-юв та рацiоналiзаторiв.
Що стосуеться зростання кшькосл винахщниюв та рацюнал1затор1в у м1ст Дрогобич, то, на нашу думку, воно вщбулось не завдяки створенню сприятливих умов для розвитку винахщництва та рацюнал1заторства, а шляхом ситуативного формального збшьшення чисельност пращвниюв вщдшв рацюнал1заторства та винахщництва на тдприемствах. Зокрема цей висновок шдтверджують дат про подаш заявки на отримання охоронних документ1в на об'екти штелектуально! власност та отримання охоронних докуменлв на об'екти штелектуально! власност1, де рют кшькост винахщниюв та рацюна-л1затор1в з 2001 до 2004 р. в три рази призв1в до збшьшення кшькост пода-них заявок тшьки на дв1 одинищ. Тод1 як, наприклад, у Львов1 при збшьшенш кшькост винахщниюв та рацюнал1затор1в з 1035 до 1207 оЫб, кшьюсть заявок збшьшилась з 197 до 286 [3].
Табл. 1. Подано заявок на отримання охоронних документiв на об'екти _1нтелектуально1 власностi [3]_
Райони та м1ста обласного значения 2000 2001 2002 2003 2004
Борислав 1 2 1 - -
Дрогобич 11 13 12 13 14
Трускавець - - 1 - -
Дрогобицький - - - - -
Всього 12 15 14 13 14
Табл. 2. Отримано охоронних докумепт'ш на об'екти ттелектуальног власност'1 [3,4]
Райони та м1ста обласного значення 2000 2001 2002 2003 2004
Борислав 3 1 - 2 -
Дрогобич 6 5 9 - 15
Трускавець - - - - -
Дрогобицький - - 1 1 1
Всього 9 6 9 3 16
Наступною складовою, яку необхщно проанал1зувати е матер1ально-техшчна складова.
Джерела офщшно! статистики мютять обсяг фшансування шнова-цшно! д1яльност1 регюну [4]:
25000
20000
15000
10000
5000
0
■ .-ni.
2001 2002
JU
□ Борислав
□ Дрогобич
□ Трускавець
□ Дрогобицький
□ Всього
Рис. 2. Обсяг фшансування шновацшно'1 дiяльностi,
в тис. грн.
2003 2004
Для кращого розумшня ситуаци з забезпеченням шновацшно1 дiяль-ност фiнансовими ресурсами необхщно розглянути джерела фiнансування.
Табл. 3. Розподт загального обсягу фшансування шновацшно'1 дiяльностi
за джерелами, в тис. грн. [3,4]
Райони та м1ста обласного значення Всього У тому числ1 за рахунок кошт1в
влас-них держ-бюджету позабюджет-них фонд1в кредиив шших
2001
Борислав 33,0 33,0 — — — —
Дрогобич 726,4 726,4 — — — —
Трускавець — — — — — —
Дрогобицький - — — — — —
Всього 759,4 759,4 — — — —
2002
Борислав 3,0 3,0 — — — —
Дрогобич 1311,3 1124,3 187,0 — — —
Трускавець 1233,0 1233,0 — — — —
Дрогобицький - — — — — —
Всього 2547,3 2360,3 187,0 — — —
2003
Борислав — — — — — —
Дрогобич 1572,0 1572,0 — — — —
Трускавець 55,0 55,0 — — — —
Дрогобицький — — — — — —
Всього 1627,0 1627,0 — — — —
2004
Борислав 4,0 4,0 — — — —
Дрогобич 23332,0 23332,0 — — — —
Трускавець 29,5 29,5 — — — —
Дрогобицький 20,1 20,1 — — — —
Всього 23385,6 23385,6 — — — —
Проанашзувавши наведеш дат, можна вщзначити наступш тенденцп:
1) спостер1гаеться динамша зростання обсяпв фшансування шновацшно! д1яльност1 в Регюнальнш агломерацн "Дрогобиччина" в цшому;
2) в розр1з1 суб'ект1в Агломерац11 спостер1гаеться значна диференц1ац1я у залучених фшансових ресурсах;
3) майже в1дсутня диверсифшащя джерел ф1нансування 1нноваи1йно1 ддяльност!.
Оскiльки основним джерелом фшансування е власнi кошти суб'еклв шновацшно! дiяльностi, то головними причинами виникнення першо! тен-денцн можуть бути:
• по-перше, зростання юлькосп шновацшно активних шдприемств;
• по-друге, усвщомлення кер1вництвом шдприемств необхвдносп здшснення шноващйно! д1яльност1 та поступовий перерозподш фшансових ресуршв з1 сфери традицшного виробництва у сферу шновацшно! д1яльност1;
• по-трете, отримання 1нновацшно активними тдприемствами прибутшв та решвестування !х в шновацшну д1яльшсть.
За даними статистики кшьюсть iнновацiйно активних промислових шдприемств становила [3, 4]:
Табл. 4. Кшьтсть шновацшно активних промислових шдприемств
Райони та м1ста обласного значения 2001 2002 2003 2004
Борислав 5 2 2 2
Дрогобич 7 6 7 7
Трускавець - 2 1 1
Дрогобицький - - - 1
Всього 12 10 10 11
Табл. 5. Кшьтсть промислових шдприемств
Райони та м1ста обласного значення 2001 2002 2003 2004
Борислав 77 88 84 83
Дрогобич 118 123 118 120
Трускавець 42 42 37 35
Дрогобицький 29 31 29 32
Всього 266 284 268 270
Отже, як видно з наведених даних на територп Агломерацй не спосте-р^аеться збшьшення кшькосп iнновацiйно активних пiдприемств.
В економiчнiй лiтературi можна зустрiти рiзноманiтну класифiкацiю iнновацiйних пiдприемств, однак з нашо! точки зору, для анашзу шнова-цiйного потенцiалу регiону найбшьш доцiльною е класифiкацiя на основi пе-реважаючого типу iнновацiй, як реалiзуються на iнновацiйному шд-приемствь Залежно вiд цього iнновацiйнi шдприемства можуть бути розбитi на наступш класи, з яких найбiльш повним е подш на iнноватори-лiдери та шноватори-послщовники. Iнноватори-лiдери - це шновацшш пiдприемства, якi е iнiцiаторами шновацш, якi потiм пiдхоплюються iншими шновацшними пiдприемствами - iнноваторами-послiдовниками.
Iнноватори-лiдери працюють в умовах пiдвищеного ризику, але при вда-лiй реалiзацil шновацш, яю носять випереджальний (стратегiчний) характер, ма-ють запас "економiчно! надшносп", який виражаеться в наявностi портфеля ново! конкурентоздатно! продукцi! i в бiльш низьких порiвняно з середшми пито-мими витратами виробництва. 1нноватори-послщовники, навпаки, менше ризи-кують, !х iнновацi! е, зазвичай, вщповщдю (реакцiею) на iнновацi! лiдерiв, але мають бiльш низьк економiчнi показники конкурентоздатносп [5, с. 26].
Зрозумшо, що запорукою поступального iнновацiйного розвитку регь ону е наявнiсть на його теренах iнноваторiв-лiдерiв, а стабшьшсть забезпечу-ють iнноватори-послiдовники.
Для тoгo, щoб пiдпpиeмcтвo cталo iннoватopoм-лiдepoм, нeoбxiднo пoeднати значнy кiлькicть чинниюв, cepeд яких важливiшим e poзyмiння та cпpoмoжнicть кepiвництва yтpимyвати пepeдoвi пoзицiï на pинкy. Самe вщ тoгo, яку cтpатeгiю oбpалo пiдпpиeмcтвo i залeжать cтаттi витpат на фшатеу-вання iннoвацiйнoï дiяльнocтi. Зoкpeма, для iннoватopа-лiдepа xаpактepним e фша^ування влаcниx дocлiджeнь та poзpoбoк, тexнoлoгiчнoï пiдгoтoвки ви-poбництва та eфeктивнoï маpкeтингoвoï i peкламнoï кампанiï. Для ш^вато-piв-пocлiдoвникiв xаpактepнe витpачання ф^н^вта pecypciв на пpидбання нoвиx тexнoлoгiй, пpав влаcнocтi на винаxoди, rap^rn мoдeлi, пpoмиcлoвi зpазки та л^нзи на ïx викopиcтання, тexнoлoгiчнy шдготовку виpoбництва, маpкeтинг та peкламy. О^м цьoгo, icнyють пiдпpиeмcтва, якi вшрачаючи фiнанcoвi pecypcи на пpидбання заcoбiв виpoбництва, пoкpащyють eкoнoмiч-нi шказники влаcнoï пpoдyкцiï, oднак ïx дiяльнicть нe маe icтoтнoгo тозитив-шго впливу на poзвитoк iннoвацiйнoï дiяльнocтi в peгioнi.
З даниx, навeдeниx у "Статиcтичнoмy щopiчникy Львiвcькoï oблаcтi за 2004 p.", виднo, шр ocнoвна чаcтина фiнанcoвиx pecypciв (80 %) пiдпpиeмcт-вами витpачаeтьcя cамe на пpидбання заcoбiв виpoбництва, ш^ cвiдчить пpo вiдcyтнicть чiткoï cтpатeгiï iннoвацiйнoгo poзвиткy пiдпpиeмcтва та cиcтeм-нocтi здiйcнeння iннoвацiйнoï дiяльнocтi [4, c. 26]. Однак, пoява ^д^^меть, якi займаютьcя влаcними дocлiджeннями та poзpoбками, а цe пiдпpиeмcтва машинoбyдiвнoгo та нафтoxiмiчнoгo кoмплeкcy cвiдчить npo тe, шo ycвiдoм-лeння нeoбxiднocтi poзвиткy cамe iннoвацiйним шляxoм та пepepoзпoдiл pe-cypciв на ^p^ra iннoвацiйнoï cфepи пoвiльнo, 8ne вiдбyваeтьcя, а цe crao-pюe xopoшi пepeдyмoви iннoвацiйнoгo poзвиткy peгioнy.
Тpeтя, пpичина бeзпocepeдньo пoв,язана з дpyгoю. Аджe, якшo тд-пpиeмcтвo oбpалo cтpатeгiю iннoватopа-лiдepа та вдалo ïï peалiзoвye, тo вoнo зoбoв,язанe значну чаетину cвoгo пpибyткy, peiнвecтyвати в тшвацыну дь яльнicть. Пiдпpиeмcтвo, яга oбpалo cтpатeгiю iннoватopа-пocлiдoвника, шoб втpимати cвoï пoзицiï, такoж змyшeнe вкладати значну чаетину cвoгo ^ибут-ку у шдальшу peалiзацiю iннoвацiйниx пpoeктiв. I тiльки, тi пiдпpиeмcтва, яю, мoдepнiзyвавши виpoбничy базу та oтpимавши тимчаcoвий eкoнoмiчний eфeкт у виглядi здeшeвлeння coбiваpтocтi влаcнoï пpoдyкцiï, алe нe маючи чiткo poзpoблeнoï cтpатeгiï iннoвацiйнoгo poзвиткy, будуть займатиcь e^^y-атацieю виpoбничoï бази дo мoмeнтy пoки вoна мopальнo та фiзичнo нe заета-pie. На жаль, як шказують дocлiджeння та етатиетичш данi бiльшicть тд-пpиeмcтв perio^ cамe так i дie.
Щрдo дpyгoï тeндeнцiï, яка cпocтepiгаeтьcя у залyчeннi фiнанcoвиx pe-cypciв, то нeoбxiднo вiдмiтити, шo cepeд ycix cyб,eктiв peгioнальнoï аглoмepа-цiï "Дpoгoбиччина" найбiльш пoзитивнi peзyльтати маe м. Дpoгoбич. 3o^e-ма, у 2001 p. - ^ 95 % ycix ф^антов^ pecypciв, залyчeниx cyб,eктами шдо-вацiйнoï дiяльнocтi Аглoмepацiï, у 2002 p. - 51 %, 2003 p. - 96 % i у 2004 p. -99 %. Пopiвнявши дат табл. 4 i 5, дoxoдимo дo вставку, шo у пpoцeнтнoмy вiднoшeннi кiлькicть iннoвацiйнo активниx пiдпpиeмcтв у м. Дpoгoбич cra^-вить вiдпoвiднo у 2001 p. 58 %, у 2002 p. - 60 %, 2003 p. - 10 %, у 2004 p. -63 % дo ycix ш^ва^й^ активниx пiдпpиeмcтв Аглoмepацiï.
Щодо третьо1 тенденцiï, то основними причинами ïï виникнення мож-на вважати наступне:
1) вщсуттсть ефективноï науково обгрунтовано1" швестицшно-шновацшно1" стратегiï розвитку Агломерацiï;
2) вщсуттсть на територiï Агломераци необхщжд iнновацiйноï iнфраструктури.
Жоден суб'ект Агломераци, як i Агломерацiя в цшому, не мае ч^ко розроблено1' стратеги шновацшного розвитку регiону, яка повинна у загаль-ному вiдображати основш цiлi та шляхи ïx досягнення. Одним з тдпунклв у досягненш цiлей повинно бути забезпечення шновацшно1" дiяльностi необхщ-ними фiнансовими ресурсами.
Наступною складовою iнновацiйного потенцiалу регюну е шформа-цiйно-методична. Офiцiйна статистика жодним чином не вщображае дану скла-дову. За анкетними даними проведеного автором дослщження можна зробити наступш висновки:
• по-перше, шформацшному наповненню 1нновац1йно1 дiяльностi на тдприем-ствах прид1ляеться недостатньо уваги, зокрема, основними джерелами отри-мання шформацн е перюдичт видання украшського та росшського поход-ження та шформащя, отримана тд час участ тдприемств у виставках та ярмарках. Однак практично не використовуеться для отримання необхвдно1 ш-формацл таке потужне на сьогодт джерело як всесвггня мережа INTERNET, тшьки шлька тдприемств, зокрема, ВАТ НПК "Галичина", ВАТ "Дрогобицький долотний завод" мають власт web-сайти. Та основним недолшом е вщ-суттсть системного тдходу в отримант, обробщ та збер1гант шформацл. Зокрема, жодне тдприемство не мае бази даних щодо: розробок, як здшснюються як в Укралш, так i за ïï межами у цьому напрямц наявност охо-ронних докуменпв на штелектуальну властсть з проблем, як щкавлять тд-приемство;
• по-друге, на р1вт суб'екпв Агломерацiï, не здшснено жодноï спроби щодо розробки ефективного мехатзму формування шформащйних фонд1в з проблем iнновацiйноï д1яльност1. Це призводить до того, що Департаменти з пи-тань економiки не володшчи iнформацiею щодо стану розвитку iнновацiйноï дiяльностi в регiонi, не можуть впливти на цей процес, залучати фiнансовi та iншi ресурси, надавати консультацшну та iншу необxiдну допомогу суб'ектам iнновацiйноï дiяльностi.
Що ж до оргашзацшно-управлшсько1" складово1', то офщшна статистика знову ж таки не надае жодно1' iнформацiï. За результатами проведеного автором дослщження можна зробити наступш висновки: шдприемства недостатньо використовують сучаснi методи оргашзацп iнновацiйного процесу. Зокрема, здебшьшого застосовуеться тiльки метод матерiального стимулю-вання, який в умовах нестачi фiнансовиx ресурсiв набувае дедалi бшьшого статистичного значення. Управлiнська структура шновацшного процесу за-лишаеться бюрократичною, багаторiвневою, а звiдси неефективною та нег-нучкою. Жодне пiдприемство не використовуе такий ефективний метод як формування творчих колективiв.
За отриманими результатами можна зробити ще один висновок: мiж-регiональне та мiжнародне сшвробгтництво суб,ектiв iнновацiйноï дiяльностi регiону в шновацшнш сферi скорочуеться здебiльшого через вщсутшсть фь нансових ресурсiв та зводиться часто до придбання засобiв виробництва.
Стан poзвиткy та викopиcтання iннoвацiйнoï iнфpаcтpyктypи в peгioнi мoжна oцiнити як нeгативний. Зoкpeма, дo ocнoвниx пpoблeм, якi icнyють у данiй cфepi мoжна вiднecти:
1) нeyзгoджeнicть дepжавниx i eкoнoмiчниx фopм i мexанiзмiв yпpавлiння iннoвацiйними пpoцecами, в peзyльтатi чoгo наyкoвi, виpoбничi, фшан-coвi й iншi pecypcn peгioнy абo ne викopиcтoвyютьcя, абo викopиcтoвy-ютьcя чаcткoвo;
2) npn peальнiй мoжливocтi cтвopeння piзнoманiтниx фoндiв пiдтpимки mno-вацiйнoï дiяльнocтi вiдcyтнicть irnepecy opганiв влади дo цьoгo дieвoгo фь нанcoвoгo важeля пiдтpимки i poзвиткy iннoвацiйнoï peгioнальнoï пoлiтики;
3) в^ута^ть eфeктивнoï закoнoдавчoï бази, яка peгламeнтye i cтимyлюe дь яльнicть пiдпpиeмcтв, як ocвoюють виpoбництвo наyкoмicткoï ^o^^n;
4) cлабка iнфopмoванicть вчeниx, в^ута^ть мoжливocтi ïx виïздy для o6-мiнy дocвiдoм на пpoвiднi пiдпpиeмcтва Укpаïни i cвiтy ne даe змoгy ï^ адeкватнo opieнтyватиcь в oблаcтi пepeдoвиx тexнoлoгiй, тoдi ж, як те-piвники пpoвiдниx пiдпpиeмcтв закyпoвyють тexнoлoгiï, як ne адаптова-ni дo мicцeвиx yмoв;
5) в^ута^ть cпeцiалicтiв у cфepi iннoвацiйнoгo мeнeджмeнтy, як знають cпeцифiкy галyзeй;
6) вiдcyтнicть мexанiзмiв peгyлювання Bpo^cm лiдeнзyвання i oxopoни iнтeлeкIy-альжд влаcнocтi, ocoбливo npn пpoдажi шу-кау, тexнoлoгiй, coprá за кopдoн. Щoдo iннoвацiйнoï кyльтypи, як cкладoвoï ^^ва^й^го пoтeнцiалy
peгioнy, яка набyваe дeдалi бiльшoï ваги в yмoваx кoнкypeнтнoгo cepeдoви-ща, тo нeoбxiднo зазначити, шo ocнoвними пpичинами ïï низь^го piвня e:
1) вiдcyтнicть cтpатeriï до шoдo пiдвишeння pißm iннoвацiйнoï кyльтypи в peгioнi;
2) вiдcyтнicть абo нeдocтатня увага з бoкy cyб,eктiв iннoвацiйнoï дiяльнocтi пpoблeмi.
За peзyльтатами пpoвeдeнoгo дocлiджeння мoжна вста^вши шo oc-нoвними заxoдами, яю пpoвoдятьcя на пiдпpиeмcтваx для шдвиш£ння piвня iннoвацiйнoï кyльтypи e: участь ^ащвниюв у ceмiнаpаx та кoнфepeнцiяx з пpoблeм здiйcнeння iннoвацiйнoï дiяльнocтi; пpoвeдeння piзнoманiтниx заxo-дiв для тдвиш£ння квалiфiкацiï пpацiвникiв iннoвацiйнoï cфepи.
Лiтeрaтурa
1. Сaмocтрoeнкo Г.Пoтeнциaл М. cтpатeгии pазвития peгиoна// Иннoвации. - 2003-№ 9 [http://transfer.eltech.ru/innov/archive.nsf].
2. Лисин Б.К., Фридляюв В.Н. Иннoвациoнный пoтeнциал как фактop pазвития. Мeж-гocyдаpcтвeннoe coциальнo-экoнoмичecкoe иccлeдoваниe// Иннoвации. - 2002, № 1 [http://transfer.eltech.ru/innov/archive.nsf].
3. Indaim^ д1яльнють у Львiвcькiй oблаcтi. - Льв1в: Гoлoвнe yпpавлiння статистики у Львiвcькiй oблаcтi, 2005.
4. Стaтиcтичний шopiчник Львiвcькoï oблаcтi за 2004 p. Частина II. - Льв1в, 2005.
5. Иннoвaциoнный мeнeджмeнт Cпpавoчнoe пocoбиe. Пoд peдакциeй П.Н. Завлина, А.К. Казанка, Л.Э. Миндeли. - СПб.: Наука, 1991 г. - 560 c.
5. lM(opMaiiMMi тeхнoлoгïi гaлузi
251
