CC BY
19
14. Rozporz^dzenie Ministra Gospodarki, Pracy i Polityki Spolecznej z dnia 28 kwietnia 2003 r. w sprawie szczególowych zasad stwierdzania posiadania kwalifikacji przez osoby zajmuj^ce si§ eksploataj urz^dzen, instalacji i sieci. (Dz. U. z 2003 r. Nr 89, poz. 828)
15. Rozporz^dzenie Ministra Gospodarki i Pracy z dnia 20 lipca 2005 r. Zmieniaj^ce rozporz^dzenie w sprawie szczególowych zasad stwierdzania posiadania kwalifikacji przez osoby zajmuj^ce si§ eksploataj urz^dzen, instalacji i sieci (Dz. U. z 2005r. Nr 141, poz. 1189).
16. Rozporz^dzenie Ministra Edukacji Narodowej i Sportu z dnia 4 grudnia 2002 r. w sprawie egzaminów kwalifikacyjnych na tytuly czeladnika i mistrza w zawodzie, przeprowadzanych przez komisje egzaminacyjne izb rzemieslniczych (Dz.U. z 20031. Nr 20, poz. 171)
1рина ДАЦЕНКО
1ННОВАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 ПОЛЬСЬКИХ УЧИТЕЛ1В НА ЗАНЯТТЯХ З ПРЕДМЕТУ "ВИХОВАННЯ ДО ЖИТТЯ В CIM'I"
У cmammi сфокусовано увагу на використанн iнновацiйних nidxodie, впроваджент нових педагогiчних технологш в навчальний процес nid час викладання курсу "Виховання до життя в ам'г" в школах Польщi. Анал1зуються iнтерактивнi форми роботи з учнями, гх ефективнiсть у формуванн позитивног мотиваци на здоровий споаб життя учтвськог молодi. Представлено досвiд польських учителiв-nрактикiв у niдвищеннi ефективностi навчання та виховання, орган1зацИ навчально-виховного процесу, вдосконаленн уроку.
Початок XXI столГття означений складним пошуком ново! фшософп виховання та навчання д^гей та юнацтва. I! стрижень — розвивальна, життстворча домшанта, виховання вщповщально! особистостГ, здатно! до саморозвитку, самостшно будувати свою долю, реалГзувати життеве призначення через особистий вибГр.
В концептуальних розробках теорп змюту загально! освгги в ПольщГ найбшьш характерний е розгляд освгти як структури форм i галузей знань, структури навчально! дГяльносп, педагопчних технологш. Предметом змюту освГти у ПольщГ е поеднання навчання, виховання i ошки як единого цшого. Законодавство шдкреслюе, що процес навчання i виховання взаемопов'язаш, однак виховання набирае pолi домiнaнти. Тобто, мова йде про виховний аспект змiсту освiти. Щоб задовольнити цi потреби, з одного боку, потpiбнa модеpнiзaцiя змiсту освггаього процесу, використання iнновaцiйних пiдходiв, розробка i впровадження нових педaгогiчних технологш. З шшого — створення нового середовища навчання i виховання дитини. Головна роль у цьому процес належить вчителю, який повинен мати такий свггогляд i систему цшностей, якi б дали змогу створити це нове середовище i виховати людину.
Метою cmammi е спроба анатзу нових форм, методiв, способiв, пpийомiв виховних зaсобiв, що становлять педагопчну технологiю морально-статевого виховання в школах Польщi на заняттях "Виховання до життя в сГм'!".
Структура педагопчного процесу складаеться з оргашчно пов'язаних компонентiв, що включають особистють вихователя, особистiсть вихованця, змiст, оргашзацшно упpaвлiнськi структури i педaгогiчне середовище. Отже, технолопя педaгогiчного процесу являе собою сукупшсть психолого-педaгогiчних установок, що визначають спецiaльний пiдбip форм, методiв, способiв, пpийомiв виховних зaсобiв.
Разом з реформою освгги в школах Польщi з'явився новий предмет "Виховання до життя в сГм'!" [2]. В початковш школГ це е так звана навчальна ланка, в пмназГях, лiцеях — сaмостiйний предмет. Польський досвщ шдготовки молодГ до сГмейного життя е повчальним i вартим глибоко! уваги. Адже у цш державГ впродовж багатовГково! юторп склалася добре сформована та перевГрена часом система шдготовки молодГ до сГмейного життя.
Анатз сучасно! методично! польсько! лГтератури дозволив нам визначити i видшити тГ форми, методи, способи, прийоми шдготовки молодГ до сГмейного життя, яю, на нашу думку, i становлять педагопчну технолопю морально-статевого виховання в школах Польщг
Творчють у практичнш дГяльност польського вчителя настшьки рГзномаштна, що необхщно говорити про можливГ аспекти !! виявлення, про рГвш творчостг Зокрема, новизна у практичнш робот педагопв виявляеться у нестандартних шдходах до розв'язання проблем, у
розробленш нових методiв, форм, прийомiв, засобiв та 1'х оригшальних поеднань, в ефективному застосуваннi досвщу в нових умовах, в удосконаленш рацюнатзацп, модершзацп вiдомого вiдповiдно до нових завдань, у вдалш iмпровiзацil на основi як точних знань i компетентного розрахунку, так i високорозвинено1 штущи, в умiннi трансформувати методичш рекомендаций теоретичнi положення в конкретш педагогiчнi ди, тощо. Звичайно, все це — взаемопов'язаш прояви творчосп. Вищим рiвнем творчостi в практичнш дiяльностi е створення принципово нових, високоефективних систем навчання, виховання i розвитку школярiв.
Реалiзацiю змюту i цiлей, передбачених в програмi "Виховання до життя в им'Г', полегшуе використання пiд час занять рiзних форм, методiв i прийомiв роботи [1]. Активнi методи, яю використовуються пiд час проведення уроюв даного предмету, пробуджують зацiкавлення учшв i стимулюють 1'х, створюють можливють представлення i вираження учнями власних поглядiв, почуттiв, пошукiв розв'язань проблем, яю виникають пiд час занять. Сприяють також груповiй спiвпрацi. Тож, так проведет уроки формують вмшня спiлкування, мотивують учнiв до дiяльностi, полегшують засвоення знань, впливають на формування вiдповiдних основ.
Кожен урок у межах навчального виховного процесу постае як предмет мислення, спшкування, де iстина подаеться як суперечка про ютину, як дiалог. У зв'язку з цим, у стратеги викладання предмета втшюегься еднiсть змютового, почуттево-емоцiйного у пiзнавальнiй дiяльностi учш. Пiд час конструктивно1 взаемоди мiж учнем i вчителем та мiж самими учнями вiдбуваегься розвиток дiалогiчноl форми мислення кожного партнера, формування рефлексивних механiзмiв мислення: крiм власно1 позици, яка розкриваеться при висуненш гiпотези, И реалiзацil, оцiнцi гшотези партнера, поступово формуеться позицiя шшого; тобто, дитина, нiби ставши на мюце партнера, починае оцiнювати власну гiпотезу, брати участь у творенш гiпотези iншого.
Весь навчально-виховний процес у школах Польщi будуеться на щеях гуманiзму, демократичностi, 1де1 добровшьносп, коли вчитель у процесi обмiну духовними цiнностями прагне до саморегуляцл природних сил, власно1 iнiцiативи й творчосп у виконаннi дiй кожного учня.
Ефективнiсть процесу формування позитивное' мотивацil на здоровий спосiб життя залежить вiд вiдповiдноl спрямованостi виховного процесу, форм та методiв його оргашзаци, серед яких прiоритетна роль належить активним методам, що грунтуються на демократичному стилi взаемод^ i сприяють формуванню критичного мислення шщативи й творчостi. До них належать сощальне проектування, метод "вiдкритоl трибуни", ситуацiйно-рольова гра, соцiально-психологiчний тренiнг, штелектуальний аукцiон, метод аналiзу соцiальних ситуацш з морально-етичним характером, гра-iнсценiзацiя.
Зокрема, на практичних заняттях у польських школах учителями практикуеться використання активного навчання за моделлю "Цикл Д. Кольба" з метою активiзацil навчально1 дiяльностi учнiв [6, 3].
На будь-якому етат органiзацil занять "Виховання до життя в имТ' в школах Польщi застосовуються методи як iндивiдуальноl, так i групово1 роботи, залежно вiд вiкових особливостей учшв. Застосування цих методiв сприяе творенню у д^ей адекватно1 морально1
самоощнки, оргашзаци дieвоï роботи з формування позитивно!' мотивацiï на здоровий cnoci6 життя, перебудовi i змiнi асоцiальних форм у 1хнш поведiнцi на соцiально значущi, шдтримщ посиленню позитивних моральних спонук, активiзацiï ïx проявiв чи загальмуванню негативних мотивiв, утриманню дiтей вiд прояву деструктивноï мотивацiï на здоровий croci6 життя.
Тому досить поширеною серед польських учителiв е форма проведення занять за методом "Аркуш "Автопортрет," що мае на метi моделювання i виявлення у виxованцiв рiвня самоусвiдомлення i позитивноï самооцiнки через поглиблення самосвщомосп i побудови адекватного образу власноï особи. Позитивна самоощнка спричиняе появу iстотного, з виxовноï точки зору, почуття впливу на реальнють, а також виникнення почуття вiдповiдальностi за себе i найближчих людей.
Аркуш Автопортрет допомагае дгам у визначеннi власних сильних сторш, потенцiйною його вартiстю е запис дтми актуальних знань i думок про себе, спостережень за собою. Вчителi використовують його пiд час зютавлення молодих людей iз сучасним образом себе або як тдсумок запланованих i реалiзованиx намiрiв i досягнень останшх рокiв.
Доцiльними, на наш погляд, е передбачеш на уроках традицшш методи: бесiда, диспут, лекщя, роз'яснення, переконання, позитивний i негативний приклади, методи вправ, контролю й самоконтролю, робота з текстом, тренувальш завдання. На думку польських вчених-дидакпв [1; 5; 6], ЛЕКЦ1Я повинна бути старанно шдготовлена вчителем, може передувати бесад або дискусп. Позитивною рисою лекцiï е можливють передачi всьому класу систематизованих знань. Цим методом вони пропонують користуватись, розглядаючи теми, що стосуються будови статевих оргашв, утробного розвитку, змш перюду дозрiвання та iн.
РОЗМОВА КЕРОВАНА дае учням шанс висловити свою думку тд час лекци, яку проводить вчитель, збiльшуе активнють учнiв пiд час лекцiï. Цей метод використовуеться при розглядi таких теми: "^мейш традищГ', "Роль сiм'ï в життi людини", "Способи проведення вшьного часу", "Роль материнства i батьювства".
БЕС1ДА — це форма, яка часто замшюе лекцiю. Учитель звертае увагу на те, щоб питання були правильно сформульоваш i лопчно пов'язувались мiж собою. Вони мають проблемний характер, що сприяе розвитку в учшв самостшносп. Цим методом вивчаються таю теми: "Змши перюду дозрiвання", "Права дитини". Бесща може мати також характер шдсумковий пiд час вивчення теми "Будова статевих шляxiв".
Однак з метою активiзацiï i стимулювання навчальноï дiяльностi учнiв виxователi впроваджують новi штерактивш форми роботи. Проаналiзувавши методи i техшки навчання при викладаннi предмету "Виховання до життя в имТ', рекомендован авторами програм "Виховання до життя в имТ' (за ред. Терези Круль, Кристини Масшк, Гражини Венглярчик [1]), "Життя i любов" (За ред. Ванди Ельжбети Папю [7]), можемо зробити висновок, що штерактивне навчання, яке вже сьогодш посiдае чiльне мiсце в робот багатьох учителiв Польщi, показуе, що подолати ускладнення застосування iнтерактивниx технологш навчання i перетворити слабкi сторони роботи вчителя на сильш можна, якщо спочатку описати дидактичне забезпечення, дiï, якi повинен виконувати вчитель. Наприклад:
- наявнють у кожноï дитини навчального матерiалу, з яким вона буде працювати (текст, поняття, опис ситуаци, проблеми тощо);
- кшцева мета роботи учня з навчальним матерiалом — створення певного власного продукту, а не просте репродукування навчального матерiалу;
- учитель при конструюванш уроку за штерактивними методами i прийомами повинен орiентуватися на забезпечення умов для самостiйноï дiяльностi учня (алгоритм, за яким працюе дитина, i форма представлення кiнцевого продукту);
- iнформацiя при штерактивному навчаннi — вiдповiдна точка в робоп учня, а не кшцевий продукт;
- головна задача запровадження iнтерактивного навчання — це формування в учшв умшь здобувати знання, проводити самокорекцiю у процеш проведення дискусiï-дiалогу;
- оцiнюватися може окремо власна продукщя пiсля проведеного шдивщуального iнтерактивну i продукт, сформований пюля процесу коректування як активноï форми прояву набутих знань.
Ванда Ельжбета Патс, розглядаючи методи проведения занять, каже, що вони "можуть бути прирiвненi не стiльки до пращ каменяра, котрий з безформеного мармуру робить витвiр згiдио власно! концепци, скшьки до садiвника, який схиляеться над квiткою, якш допомагае в розвитку. Так само i вчитель схиляеться над учнем — кимсь единим i неповторним, повним знаних i незнаних ще можливостей" [5, 15]. Мова йде про те, щоб у школi було щкаво i радiсно, як говорив проф. О. Камшський, щоб "атмосфера школи мала в собi щось iз тепла добро! ам'!" [5, 15-16].
Порадник учителя, що додаеться до програми "Життя i любов"[5], мютить докладний опис рiзних методiв реалiзацi! тем, а також способiв застосування дидактичних матерiалiв. Стимулом для вчителя, на думку авторiв, в реалiзацi! програми може бути харцерський метод у навчант i вихованнi, опрацьований проф. О. Камiнським [5, 18-19], головними елементами якого е:
1. Базування на штересах впровадження забави i гри.
2. Праця в групах.
3. Створення особливо! атмосфери життя в школг
На думку вченого, забави та ^ри не для суперництва, а для спшьно! радосп, веселого проведення часу разом, ^м того, виховання i самовиховання. О. Камiнський подае вказiвки щодо впровадження даного методу в школ^ серед яких такi: мiра у застосуванш цього методу, переплетення з бесщою, читанням, виконанням завдань; застосування !х у тих частинах занять, в яких йде мова про "вщкривання очей на факти i проблеми"; радiсть i певна доза свободи не можуть приводити до хаосу i безладу; дотримання правил охороняе перед негативною поведшкою; потрiбно вщмовитись вiд гри, коли стае нещкаво.
Ефективними, на наш погляд, е методи навчання в грут. Це кооперативне навчання, мозковий штурм, групова дискушя, рольове моделювання. Стиль управлшня групою повинен залежати вщ рiвня розвитку мотивацi! учнiв i рiвня !х умiнь [6, 5]:
Вмшня низьк1
Стиль пгдтримки
Стиль партнерський
Висош вмшня
Мотиващя низька
Стиль автократичний
Стиль клубний
Мотиващя висока
Праця в груш дае шанс на створення добро! атмосфери, осюльки формуе вмшня спшкуватись, мотивуе учшв до бшьших зусиль, дае почуття безпеки i можливiсть висловитись несмiливим учням. Така форма пращ дае можливють вчитися навзаем через спостереження дiяльностi колег i обмiн поглядами.
До найбшьш поширених методiв групово! роботи вщносять тренiиги, що забезпечують активну участь i творчу взаемодiю учасникiв мiж собою i вчителем; дискусi!, яю допомагають кожному учаснику з'ясувати i уточнити сво! уявлення, усвiдомити власш почуття i ставлення; iитерактивнi презентацп як альтернативу лекцiям; мозковi штурми (це метод опитування, при якому приймаються всi вiдповiдi учасниюв, що мають вiдношення до обговорюваного питання або теми); рольовi iгри, що становлять неформальну постановку, пiд час яко! учасники розiгрують сценки або ситуацл; аналiз iсторiй i ситуацш, що становить докладний розбiр реально! чи вигадано! життево! iсторi!' або ситуацл; дебати — оргашзований процес формулювання й захисту власних позицш двома чи бiльше учасниками щодо обговорювано! проблеми.
На думку авторiв програми "Виховання до життя в шм'!" [1], репертуар способiв i технологiй навчання на даних заняттях повинен бути багатий i рiзнобiчний. Метою програми е представлення такого змюту методiв, який скеруе вихованщв на розвиток як iнтелектуальний, так i психiчний, моральний i суспшьний. У зв'язку з цим, вони пропонують такi форми i методи роботи, яю змiцнюють комунiкативнiсть в таких вщношеннях: учень — вчитель, учень — учень. Тому завданням вчителя е побудова тако! концепци уроку, яка дозволить викликати емоцшну атмосферу. Серед шших форм роботи, яю можна використовувати на заняттях, Тереза Круль пропонуе такi [1, 10-16]:
ДРАМА — СИМУЛЯЦ1Я РОЛЕЙ. Полягае вона на аналiзi даного питання через входження в ситуащю осiб, яю, звичайно, переживають обговорювану проблему.
ДИСКУС1Я, яка полягае у загальному розв'язку проблеми, формуе навички обмiнюватися думками, виробляе вмiння активно слухати, стимулюе учшв до творчого мислення.
МЕТОДИ СИТУАТИВН1 полягають на аналiзi прикладiв певних ситуацiй — з листав, фiльмiв, iсторiï з життя.
РОЛЬОВА ГРА дае можливють навчатись через участь в вигаданих ситуащях. Це метод, що активiзуе учнiв шд час занять.
МОЗКОВА АТАКА дае можливють швидкого нагромадження рiзниx думок, сприяе також комплексному погляду на дану проблему.
ЛАНЦЮГ АСОЦ1АЦ1Й викликае швидке, спонтанне мислення, що дае можливють вибору рiзноманiтниx понять, розв'язкiв i думок, яю асоцiюються з поданим вчителем поняттям.
НЕЗАК1НЧЕН1 РЕЧЕННЯ — це один iз способiв iндивiдуальноï роботи на урощ, використовуеться як форма перевiрки знань.
МЕТОД КАРО. Учш iндивiдуально або в групах отримують 9 листюв у формi ромбу, на яких умiщенi твердження, що стосуються обговорюваних питань, далi укладають карти i листки у формi КАРО: помiщуючи найвище листок з гаслом, найважлившим серед них, нижче — з менш iстотним, а в самому низу — листок з питанням найменш важливим. Ця теxнiка допомагае учням усвiдомити, що юнують рiзнi iерарxiï вартостей i тому стимулюе учшв до дискуси i роздумiв. Пiдсумок навчання полягае на порiвняннi розмiщення листкiв ушма групами.
МЕТОД СНIГОВОÏ КУЛ1. Вш полягае на переxодi вiд iндивiдуальноï роботи до роботи в цшш групi.
Варто також, на думку авторiв програми, використовувати пiд час уроюв фрагменти фiльмiв, таблицi, схеми i малюнки, кросворди, якi можуть полегшити учням розумiння обговорюваних питань, ^м того, вони розвивають можливють аналiзувати, логiчно мислити i робити висновки, а також розвивають абстрактне мислення.
Отже, як бачимо, польсью вчителi — головнi проектанти дидактичноï ситуацiï — добирають до змюту навчання найбiльш доцiльнi методи. Репертуар способiв i теxнiки дiяльностi на заняттях рiзноманiтний i багатий.
Враховуючи вище сказане, можемо прийти до висновку, що морально-статеве виховання, шдготовка до шмейного життя е ефективним лише тод^ коли учень активно включиться в процес дидактично-виховний i свщомо з вибору прийме запропоноваш цiнностi. Завдання вчителя — побудова такоï концепцiï занять, щоб викликати емоцшний фактор. Вiдвертiсть вчителя i його розсудливють в данiй ситуаци — найважлившь Вiд його штенци залежить, чи процес навчання стане щкавшим, а уроки будуть щкавою подiею як для вихователя, так i для вихованця.
Щирiсть стосунюв Учитель — Учень е необхщною умовою виникнення i змiцнення необxiдноï атмосфери в класi. Професiйнi вмшня вчителя спрямованi не лише на контроль знань i вмшь учшв, а й на дiагностику дiяльностi та розвитку.
Успiшнiсть навчання залежить не лише вщ методiв навчання, а також вщ форм оргашзаци пiзнавальноï дiяльностi школярiв. Рiзне поеднання у використанш форм органiзацiï пiзнавальноï дiяльностi дае можливiсть польським учителям у процес навчання перебороти шдивщуалютичний характер дiяльностi школярiв, пiдвищити роль колективних начал, шдняти соцiальну активнють i розвивати кожного зпдно з його потребами i можливостями. Отже, рiзнi форми оргашзаци пiзнавальноï дiяльностi на уроках "Виховання до життя в имТ' забезпечують формування в учшв умшь слухати пiд час фронтальноï роботи, обговорювати проблеми шд час колективноï дiяльностi, зосереджуватися на iндивiдуальнiй роботi.
Сучасна псиxологiчно-педагогiчна наука i виховна практика своï прагнення щодо вдосконалення процесу формування та розвитку особистоста пов'язують з особистюно-орiентованим пiдxодом до дитини. Цей шдхщ маемо можливiсть спостерiгати в робота з дiтьми на навчальних заняттях "Виховання до життя в имТ' у школах Польщi. Вш мае суттево гуманiзувати навчально-виховний процес, наповнити його високими морально-духовними
переживаннями, максимально розкрити потенцшш можливосп дитини, стимулювати ïï до 0с0бистюн0-р03вивальн01 творчосП.
Л1ТЕРАТУРА
1. Krol Teresa, Masnik Krystyna, Wçglarczyk Grazyna, Wychowanie do zycia w rodzinie, Program nauczania dla klas VI — VI szkoly podstawowej. — Krakow, 1999. — 53 s.
2. Ministerstwo Edukacji Narodowej o wychowaniu do zycia w rodzinie. — "Biblioteczka reformy", Warszawa, 2001. — 120 s.
3. Ostrowska Krystyna, Rys Maria (red.), Przygotowanie do zycia w rodzinie, cz. 1. — Warszawa, 1997. — 228 s.
4. Ostrowska Krystyna, Rys Maria (red.), Przygotowanie do zycia w rodzinie, cz. 2. — Warszawa, 1997. — 156 s.
5. Papis Elzbieta Wanda, Zycie i milosc. Poradnik dla nauczycieli. — Warszawa, 1996. — 128 s.
6. Zdislaw Hofman, Metody aktywizuj^ce na lekcjach jçzyka polskiego w klasach starszych. — PCN, Lublin, 2005. — 28 s.
Сташслава Данута ФРЕЙМАН, Мирослав ФРЕЙМАН
АКТИВНЕ В1ДВ1ДУВАННЯ СТУДЕНТАМИ ДИДАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ П1Д ЧАС ПЕДАГОГIЧНОÏ ПРАКТИКИ В ПОЛЬЩ1
Дидактичний процес вищоï школи реалiзуeться викладачами й студентами. "Щд дидактичним процесом, — пише В. Оконь, — ми будемо розумгти комплекс заходiв, що охоплюе такi дiï викладачiв i студенпв й застосування таких засобiв i умов, якi служать появi бажаних змiн у студенпв" [1]. Обидва комплекси знаходяться в певних умовах i ддать рiзним чином, застосовуючи випробуванi в дидактицi методи й форми для досягнення передбачених програмою цшей навчання. Застосовуванi оргашзацшш форми й методи проведення дидактичних занять добираються, звичайно, з точки зору ix мети й змiсту, оскiльки кожен вид вправ повинен призвести до досягнення iншоï категорн дидактичних завдань: пiзнання, закрiплення, зрозумшня, обмiну знаннями й вмiннями, дослщження ефектiв навчання [2].
Пiд час навчання у вуз^ яке е тдготовкою до практичноï участi студенпв у формуваннi якоïсь царини життя, з'являеться багато рiзниx нагод, яю сприяють розвитковi iнструментальниx i спещальних рис особистостi, бажаних у кожнш професiï.
Мета cmammi - звернути увагу на цiкаву форму дидактичних занять у вузах, яю готують майбутнix учителiв, форму, що гарантуе розвиток рис особистосл, бажаних в цш професiï, — заняття тд час педагогiчноï практики. Не тдлягае сумнiву, що в рамках педагопчно1' практики — важливого фактору професшно1' адаптацiï, важливою формою контакту студенпв iз працею вчителя — урочною й позаурочною крiм пробних (самостшних) урокiв е взаемне вiдвiдування уроюв колег. Матерiал, який ми хочемо представити, мютить розроблеш нами принципи оргашзацн процесу взаемного вiдвiдування уроюв працi пiд час як пасивно1', так i активно!' тривало1' практики в базових, пмназшних i понадпмназшних школах.
Заняття взаемного вiдвiдування уроюв дають можливiсть кандидатам у вчителi нагромаджувати спостережений матерiал, який стосуеться конкретних дидактично-виховних ситуацiй, служить ознайомленню iз застосуванням теоретичних вказiвок в практичнш педагогiчнiй дiяльностi. Посередньо збагачують також загально педагогiчнi й методичш знання.
Завдання, поставлене перед взаемним вщвщуванням, вимагае, щоб це було не тшьки пасивне спостереження за дидактичними заняттями. Придатним з цiеï точки зору може бути комплекс питань (якi формулюються кожного разу стосовно кожного взаемного вщвщування), що направляють спостереження. Спрямоване спостереження виключае некритичне ставлення до перебiгу вщвщаних занять i дозволяе зосередити увагу навколо основних методичних проблем.
Проведення спрямованого спостереження дидактичних занять за достатнього рiвня педагогiчноï спостережливостi, що базуеться на знаннi теорй, збагачуе досвщ i розвивае професiйнi вмшня студенпв. Пiд час вiдвiдування уроку студент повинен помiчати одночасно вчителя й учтв та записувати 1х дiï, 1х роль на заняттях i взаемостосунки. Органiзованi таким чином вщвщування урок1в готують студентiв-майбутнix вчит^в не тiльки до повнiшого розумшня процесу навчання, але й до процесу учення, який е значно складшшим i менш вловимим.
