CC BY
28
ЗА РУБЕЖЕМ
1рина ДАЦЕНКО
АВТОРСЬК1 ПРОГРАММ ПОДГОТОВКИ УЧН1ВСЬКО1 МОЛОД1 ДО ЖИТТЯ
В С1М'1 У РЕСПУБЛ1Ц1 ПОЛЬЩА
Стаття присвячена проблемI пгдготовки учтвськоХ молодI до життя в см 'г у навчальних закладах Польщ1. В1дображено особливостг авторських програм «Виховання до життя в ам "г» в школах крагни, визначено основт тдходи релггшних оргатзащй до виргшення проблеми тдлгтковог сексуальност11 пгдготовки молодI до подружнього життя.
Польська система освгш сто!ть на позищях плюралiзму. Держава вщмовилася вщ створення однотипних програм навчання для шкш публiчних, а Мшстерство освгги не обмежуе рамки програм для рiзних предмета, зокрема «Виховання до життя в им'!». Програми допомагають у плануванш занять, оптимальнiй пiдготовцi до них, тому вчитель може скласти власну програму, внесену у шкшьний перелш навчальних програм зпдно iз зобов'язуючою до цього процедурою (програма мае бути затверджена консультантом-методистом в шституп удосконалення вчителiв) або скористатися з програми, затверджено! Мiнiстром освгш.
Метою статтi е аналiз змюту авторських програм «Виховання до життя в им'!», визначення !х ролi та впливу на формування особистосп.
Коротко охарактеризуемо авторськi програми загального навчання «Виховання до життя в им'!».
Оголошений Мiнiстром освiти конкурс програм виховно! дiяльностi показав велике защкавлення вчителiв, вихователiв, педагогiв i принiс несподiванi результати, забезпечивши 192 конкурсних роботи. Вiдзначенi i нагороджеш роботи можуть стати в пригодi всiм учителям пiд час проведення виховних занять i пiдготовки виховних заходiв. Нагороду в конкурсi МЕН1С (Мiнiстерство освiти, науки i спорту) отримала авторська програма виховання детей i молодi Wandy Elzbiety Papis «¿у^ i mtfosC» («Життя i любов»), яка е спробою вщповда на одну з найнеобхiднiших потреб учшв, !х батькiв i вчителiв у сферi дiяльностi, що мае на мет виховання до вщповщального життя i любовi [5].
Програма «¿у^ i mtfosC» складаеться з 5 частин, кожна з яких мютить методичний поибник для вчителя, тдручник для учня i роздатковий дидактичний матерiал. Вона отримала тдтримку вчителiв i вихователiв i впроваджена в багатьох школах Польщу Метою програми е тдтримка розвитку через змщнення в дiтях i молодi особистого фундаменту, заснованого на ушверсальних загальнолюдських вартостях. Йде мова про тдтримку творчих роздумiв дiтей i молодi над реалiями життя, щоб самi вони могли шукати вщповщ на основнi питання: як жити, як чинити в рiзних ситуащях, що таке добро, а що зло? Правильна вщповщь залежить вщ знайомства з правдою про людину як особистiсть. Тому програма закладае знання про людську природу i пошуки в нiй рекомендацiй до виховання i самовиховання. Вона повинна допомогти учневi в самоусвiдомленнi, в шзнанш i розвитку сво!х можливостей i здiбностей. Важливим е здобуття знань не тiльки iнтелектуальних, а й моральних, щоб молода людина могла самостшно робити вибiр, складати плани, а також брати на себе вщповщальнють у ставленш до шших.
Крiзь всi роки, охоплеш програмою, проходить проблема, що стосуеться важливо! галузi людського життя — доростання до зршо! любовi — юнування, функцiонування i реалiзацiя себе як ютоти певно! статi. Програма шсшруе положення прородиннi: допомагае хлопцям готуватись до батьювства, а дiвчат готуе до материнства. Вона дае можливють отримати знання на прикладi власного розвитку про свое покликання, а також iз статево! сфери. Галузь статi пов'язана iз людиною, !! фiзичним, психiчним, духовним життям, а отже, з !! свободою,
самостшнютю, особистим, шмейним, суспшьним усвiдомленням з усieю його дiяльнiстю. Саме так багатоаспектно, хоч i оглядово, проблема статi розглядаеться в программ
Шкiльний вiк — це час становлення, ключовий перiод для цшого життя. Програма наголошуе на особистш культурi i культурi суспшьного спiвжиття, на формуваннi здатностi до сшвпращ, громадянських чеснот, а також на поглибленш екологiчних знань i охорони здоров'я. Виховна програма «¿уше i шйойс», хоч стосуеться дггей i молодi, спрямована також для вчителiв. У нiй мають мюце поняття, якi протягом кiлькох десятюв рокiв були вiдсутнi у шкшьному навчаннi. Завдяки завданням навiть найважчi питання представленi в доступний спошб, а фiлософськi знання поданi у виглядi дидактично! гри. Програма не дае готових рецешгв для життя, але заохочуе до !х пошукiв.
Пiдсумовуючи сказане, слiд пiдкреслити: ця програма наголошуе, що не кожна людина повинна бути математиком, бюлогом, iнженером чи лiкарем, але кожна — для свого добра i шших — мусить бути людиною. Дiти i молодь становлять особливе багатство Польщ^ багатство надп i майбуття. Мова йде про те, щоб Польща була «шмейна» — ставала домом людей з мщними зв'язками, домом гармони i розвитку, домом любов^ а не ворожнеч^ домом життя, а не смерти Виховна програма «¿ус1е i шйойс» може бути засобом до реатзацп ще! мети [5, 17].
Розглянемо змют програми по класах:
4-й клас <^2га81ат w ш4drosci» («Дорослшаю в мудростi»),
5-й клас «Б21е1ио8С па со dzien» («Енергiйнiсть на щодень»),
6-й клас «Бога81аш do wo1nosci» («Доростаю до свободи»),
7-й клас zgodzie z паШг^» («У згодi з собою»),
8-й клас «Zycz^ а szcz^scia ^уЬог: шalzenstwo, rodzina, Zycie bezZenne)» («Бажаю тобi щастя (Вибiр: подружжя, шм'я, самотне життя)».
Окремi роздiли подшеш на тематичнi частини (модулi), в кожнш з яких подано мету заняття, тему, способи проведення занять, а також змют i форми контролю. Визначення мети заняття стосуеться не лише того, що вчитель мае зробити з учнями, а й яку користь у свщомосп, зовшшньому життi мае з того заняття винести учень.
Аналiз змiсту програм для кожного класу показав, що автор звертае увагу на таю важливi питання:
Частина 1. «Wzrastam w mqdrosci» («Доросл1шаю вмудрост1»).
Свгг, в якому ми живемо; про мудре використання радю i телебачення; звщки беруться дiти; основш людськi вартостi — правда, добро, любов; загальнолюдсью цiнностi i щнносп християнськi; iерархiя цiнностей; значення людського тша i статi людини; в чому полягае жшочнють i чоловiчнiсть; iсторiя найбiльших дитячих органiзацiй та ш.
Частина 2. «Dzielnosc па со dzien» («ЕнергШтстъ на щодень»).
Реальнють i фiкцiя; значення стал для людини; стать i секс; таемнищ хлопцiв i дiвчат; моральна вщповщальнють у статевiй сферi; про послушнють; значення авторитету; про моральний обов'язок охорони здоров'я; про фiзичний i духовний бiль; дотримання законодавства ; iсторiя польських молодiжних оргашзацш.
Частина 3. «Dorastam do wolnosci» («Доростаю до свободи»).
Релтя i вiра; про етичну поведiнку, свободу i незалежнiсть; механiзм втрати зовшшньо! i внутршньо! свободи; права людини; поняття мистецтва; суть статц в чому полягае зршсть; поняття дружби i братерства; патрiотизм i нацiоналiзм.
Частина 4. zgodzie z тШщ» («У згод1 з собою»).
У чому полягае щастя; що таке любов; поняття щеалу хлопця i дiвчини; перетворення сексуально! енерги; шкiдливi звички; поняття еротизму; значення порнографп; венеричнi хвороби; проблема СН1Ду; про конфлiкт поколiнь; законопослушнiсть i свобода; поняття про державу; в чому полягае сенс життя.
Частина 5. «Zyczq С szczqscia (Wyb6r: та!йетШо, rodzina, ¿уае bezzenne)» («Бажаю тоб1 щастя (Виб1р: подружжя, ам'я, самотне життя)».
Поняття про щастя, любов, подружжя, шм'ю; дар батьювства; вплив дошлюбних i позашлюбних зв'язюв; ефективнють контрацептивiв для здоров'я людини, !х вплив на сiмейнi зв'язки; влада шмейна i батькiвська; охорона шм'!; проблема гомосексуалiзму.
Таким чином, аналiз питань, що розглядаються в певних темах частин програми, дозволив нам встановити, що мова йде про загальний сукупний розвиток дггей i молодо який дозволяе ознайомити ïx з реалiями життя, знайти те, що найважливше, найцiннiше i служить людям вщ найдавнiшиx часiв. Змiст положень дае вщповда на питання, яю ставить кожна псиxiчно здорова дитина: Що це?, 3eidKU?, Чому?, Для чого? Позитивним, ми вважаемо, е те, — i це засвщчуе програма, що в польському суспшьсга сформувалось розумне ставлення до пщготовки молодi до имейного життя i визнаеться ïï необxiднiсть в штересах пiдлiткiв. Пiдручники для учнiв, що входять до складу програми, дають можливють вмiлого шукання значень невщомих речей, вчать розрiзняти правду вщ фальшi i не пiддаватись негативним впливам.
На основi нашого вивчення виявлено, що сьогодш програмами, якi в тому чи шшому обсязi стосуються проблем сексуального виховання, пiдготовки молодi до сiмейного життя, охоплено майже уи школи Польщi незалежно вщ ïx типу. Педагоги в школах Польщу проводять заняття «Виховання до життя в имЪ>, вибираючи програму, яка найбiльш iмпонуе 1м та учням. З цього виходить, що навчальш заклади Польщi не мають единоï робочоï програми в зазначеному напрямку. Найбшьш популярними серед учителiв е такi програми: «Виховання до життя в имЪ> (програма для 5-6 класiв школи подставовоï), «Ким я е, ким можу бути» (програма для 4-6 клаив школи подставовоГ), «Знання про суспшьство» (для пмназш), програма навчання iсторiï, культури, традицiï патрiотичного виховання та ш.
Аналiз ïx змiсту дае пщстави для висновку, що у школах забезпечуеться поступове збiльшення обсягу обговорюваних проблем, розвитку сексуальностi людини (ппена, здоровий спосiб життя, анатомiчнi, псиxофiзiологiчнi змiни в пiдлiтковий перiод) i дальший перехщ на обговорення медичних i гiгiенiчниx аспектiв статево1' активности Однак обсяг обговорюваних проблем у рiзниx програмах не е рiвнозначним, як i кшьюсть годин, вщведених на той чи iнший модуль.
Вважаемо за потрiбне охарактеризувати найбшьш популярну серед учителiв програму «Wychowanie do zycia w rodzinie» («Виховання до життя в им'].'») для 5-6 клапв школи подставово1' за редакщею Т. Круль, К.Масьнiк, Г. Венглярчик [2]. Автори ще1" програми вважають, що поступова ïï реалiзацiя забезпечить учням емоцiйну зрiлiсть i дасть можливють зайняти таку позищю в житп, яка зробить можливим Тхне життя в сiм'ï, повнш спокою i радостi. Свiт вартостей, переданий вчителями своïм вихованцям, внесе у ïx життя добро, правду, красу i усвщомлення вщповщальносп. Таким чином, мета занять розподшяеться на таю модулi [2, 8]:
1. niзнання:
• Питань, пов'язаних з фiзичним, псиxiчним i суспшьним розвитком людини; шляxiв емоцшного i почуттевого розвитку;
• Функцш сiмейного життя.
2. Формування:
• Рефлексивного ставлення до себе;
• Переконання необхщносп керування власним розвитком; реакцп на потреби оточення; урахування потреб iншиx людей i служшня 1'м.
3. Виховання:
• Збагачення внутршнього життя i чуттевих потреб; прагнення до вищих потреб як умова саморозвитку.
Отже, як бачимо, вище наведеш завдання вказують на основний напрямок навчальноï дiяльностi. Зокрема, на формування безпосередшх мiжстатевиx стосункiв, сприйняття своеï статi i пiдготовки до правильного вибору в майбутньому.
Програма передбачена для реалiзацiï як на окремих заняттях, видшених з годин шкшьного компоненту, так i може бути врахована при викладанш iнтегрованиx блочних дисциплш. Автори, беручи до уваги рiзний темп психосексуального розвитку дiвчат i xлопцiв, передбачають заняття з подшом на групи за статтю. Подiл цей мотивуеться не тшьки «делiкатними» темами, але й тим, що в час дозрiвання внутршнш свiти дiвчат i xлопцiв, ïx защкавлення i псиxiчнi потреби настшьки рiзнi, що в одностатевих групах виховна робота буде бiльш творча i ефектившша. Тому пропонуеться для вчителя 19 годин на рш, а для учшв — по 14 годин: 9 зус^чей загальних i 5 з подшом на групи.
Навчальний матерiал вище згадано! програми укладений на ochobî дотримання принципу наступносп. Кожна тема вщповщае вшу учнiв, ïx перцептивним можливостям, i становить базу для засвоення знань на наступних рiвняx навчання. Усвщомлення того, що цей процес довготривалий, який веде до внyтрiшньоï гармони молодоï людини, вимагае вщ учителя чyйностi i еластичностi в робота Тому представленi у програмi частини треба сприймати як певну пропозищю. Учитель, креатор зyстрiчi, повинен враховувати специфшу кожного класного колективу, сподiвання yчнiв, ïx реальнi потреби.
У програмi часто пропонуеться використання змютовних фiльмiв, наприклад: «W drodze ku doroslosci» («По дорозi до дорослосп») I частина серiï «Ja — Ty — My» («Я — Ти — Ми»), «Tajemnice kobiecosci» («Таемницi жiночостi»), «Tajemnice mçskosci» («Таемницi чоло вiчностi») з сери «Czlowiek. Milosc. Rodzina» («Людина. Любов. ^м'я») [2].
З метою полегшення пiдготовки вчителiв та забезпечення ефективносп занять програма передбачае короткий огляд штерактивних теxнологiй навчання.
G у програмi також рекомендаций як реалiзовyвати предмет «Виховання до життя в амЧ»:
• проводити заняття цiкаво i несхематично; на заняттях повинна домшувати атмосфера тепла, взаеморозyмiння i доброти (без страху i невпевненосп);
• деяк теми повиннi пропонувати учш, так звана «скринька питань»;
• використовувати дидактичнi засоби: вщеофшьми, плакати, свiтлини, фолiо грами, аудюзаписи;
• предмет не повинен оцшюватися, що дае можливiсть учням вшьно висловлюватись, не боячись критики.
Таким чином, можемо зробити висновок, що таке програма може бути легко адаптована до вимог конкретно!' школи та мiсцевостi, в процес ïï впровадження можливi рiзнi уточнення i коректування як за формою, так i в змють Спещалюти, що працюють в цiй сфер^ можуть самостiйно вибирати форму викладу матерiалy i способи його реалiзацiï.
Цiкавою, на наш погляд, е структура вищезгаданоï програми [2;18].
Тема Мета i завдання Змiст Методи i форми роботи з учнями Дидактичш засоби Досягнення
^м'я 1.Усвщом- 1. Поняття сiм'ï — хто 1. Робота в 1. Фотографiï i Учень:
в житп лення гворить сiм'ю ближчу i групах. журнальш • Усвщом-
людини учнями дальню. Дiти як 2. 1ндивщуал витинанки. мить повне
ролi сiм'ï в обов'язковий елемент ьна робота. 2. Кольоровi значення
житп повноï сiм'ï. 3. Дискyсiя. сигнальнi термiнy
людини. 2. Ситуаци i явища, якi 4. Пiдсyмок. картки. <^м'я»
2. Змiцне- поеднують людей в сiм'ï: Лпература для • Дiзнаеться
ння почу- спiльне проживання, учня: про основнi
ття зв'язку родинна атмосфера, Т. Круль, функци
з шм'ею спшьне виконання Мандруючи до сiм'ï
3. Визна- обов'язкiв. дорослосп. — • Зрозyмiе
чення 3. Значення сiм'ï в жигтi Кракiв 1999. значення
учнями людини: забезпечення Лiтератyра для стосyнкiв
власного побуту члешв сiм'ï, вчителя: мiж
мiсця в народження i виховання Г. Венглярчик. членами
сiм'ï. потомства, допомога i Сценари занять з сiм'ï для
опiка, наука життя серед виховання до власного
людей, передача звича1в i життя в сiм'ï для розвитку.
традицш. пмназш. —
Кракiв, 1999.
Розглянемо тематику, пропоновану авторами для засвоення учнями на заняттях «Виховання до життя в шм'!».
5-й клас. Ознайомлення зi змютом програми. ^м'я в життi людини. Навчання в «Академи добра». Я як частина генеалопчного дерева. Мистецтво имейного життя. Батькiвство, мама, тато i я. Народжуеться людина. Дозрiвання: що зi мною вiдбуваеться? Важкий час дозрiвання. Сфера iнтимностi — сфера безпеки. Вщповщальтсть за слово. В колi друзiв. Роль чоловiка в имейному життi. Роль жiнки в имейному життi.
6-й клас. Родинна спшьнота i стосунки, що в нш вiдбуваються. Дiм мо1'х мрш. Вирiшення конфлiктiв. Вмiння святкування. Рiзниця статi — краса i взаемо доповнення. Ппена часу дозрiвання. Мое тшо заслуговуе на повагу. Я в груш ровесниюв. Свiтло i тшь дружби. Розсудливе користування гршми. TV — конкурент нашо1' уяви. Як не загубитись в гшермаркет свггу. Про сiмейнi цiнностi. Цшносп, традицiï i звича1' сiм'ï.
Таким чином, на основi аналiзу змюту програми спостерiгаемо, що автори в рамках морально-статевого виховання, тдготовки молодi до сiмейного життя вирiшують рiзнi завдання, дiапазон яких вмiщуе як збереження репродуктивного здоров'я шдлггюв, так i формування моральних стосунюв мiж пiдлiтками рiзноï статi як прюритетне завдання.
Як бачимо, автори вищезгадувано1' програми вважають за необxiдне створення довiрливоï атмосфери в стосунках мiж учнями i вчителем. Процес навчання, на ïx думку, слщ розглядати як взаемноконструктивний процес, в якому вчитель i учень вчаться один в одного. Учитель повинен володгги не тiльки шформащею з предмету, а й бути творчою особистютю.
Другою особливiстю цiеï програми е не подача знань про фiзiологiчнi особливостi людського тша, а навчання ставлення учнiв до власного.
Вщомо, що формування загальнолюдських цшностей, моральних стосункiв мiж людьми рiзноï статi здiйснюеться не тшьки в процесi дiяльностi школи, але й вщбуваеться пiд впливом навколишнього середовища. У польському суспшьсга передбачеш й iншi форми роботи з виршення проблеми пiдлiтковоï сексуальностi i тдготовки до подружнього життя, яю проводяться тд егiдою релiгiйниx оргашзацш.
Спископат Польщi 1 травня 2003 року оголосив Директиву душпастирства родин, що е новим документом, який мютив поради для широкого загалу имей у Польщу Це результат сшвпращ Ради до справ им'].', Конференци польського епископату i Комюи католицького виховання цiеï ж конференций За Директивою обидва органи Конференци епископату уклали також програму.
Перш шж перейти до роздумiв, що мають на мет розгляд змiсту припарафiяльниx занять, яю готують передгiмназiйну молодь до подружжя i сiм'ï, зупинимось над процесом його формування. Змют цих занять став результатом довготривалоï i систематичноï душпастерськоï опiки костелу в Польщi про сiм'ю, бо його запис i еволюцшний розвиток спостертаемо у змiстi вiдповiдниx документiв польського епископату. Вказують вони на змшнють форм катехизму у зв'язку iз змшою умов його реалiзацiï. Постшно йде мова про покликання душпастерiв i катеxитiв. Незмiнною залишаеться програмна частина, тобто дальша, ближча i безпосередня тдготовка до подружжя i сiм'ï.
Таким чином, у шдготовщ молодi до життя в пм^ вирiзняються три етапи: пiдготовка дальня, тдготовка ближча i тдготовка безпосередня [8].
1. Подготовка дальня.
Ця тдготовка полягае у здобувант вщповщних знань i на здобуттi вщповщних чеснот, пов'язаних iз сiмейним життям. Процес цей розпочинаеться ще в дитинсга, а продовжуеться на вих етапах шкiльниx i катехитичних. Мова тут ще про формування власного характеру, повагу до кожноï людськоï вартостi, вмiння спiвжити з шшими, розумiння розпiзнавання свого покликання, повагу до чистоти, вщповщне ставлення до власноï сiм'ï i iнституцiï подружжя.
Слщ пщкреслити незамiнну виховну роль родини в реалiзацiï зазначених положень. Щоденна спiльна молитва з дггьми, щонедiльнi участi з ними в службi Божiй, пiдготовка до комуни, власна участь у побудовi спшьного добра в оточеннi, взаемоповага i любов батьюв — це найефективтша пiдготовка дiтей до майбутнix ролей в дорослому житп.
2. Пщготовка ближня.
Стосуеться понадгiмназiйноï молодi i мае бути для неï видом катехизму перед одруженням. До завдань цiеï тдготовки належить: поглибити науку про подружжя i им'ю,
попередити про фальшивi теори в цш галyзi, пристосувати до мiжyсобного життя в подрyжжi i сiм'ï, наповнити спшьно-лпурпчне життя.
Як бачимо, ближча тдготовка до сiм'ï е бшьш специфiчною, щоб сакрамент подружжя виконувався i переживався з вщповщним моральним i духовним настроем. Релiгiйна формащя молодих людей мае бути наповнена тдготовкою до життя удвох, а в дальшш перспективi до створення сiмейноï спiльноти. Така пiдготовка передбачае шм'ю як взаемнi стосунки чоловша i жiнки, поглиблюе проблеми сiмейноï статi i вiдповiдального батькiвства. Пщготовка до життя в сiм'ï повинна вчити розв'язувати важю i болючi питання, а також духовного товариства шшш особi, з якою прагне пов'язати свое життя в майбутньому.
3. Пщготовка безпосередня .
Пщготовка передбачае зyстрiчi з душпастирем в парафiяльнiй канцеляри хоча б за три мюящ перед запланованим шлюбом, зyстрiчi в дyшпастирськiй консyльтацiï шмейного життя, встановлення термiнy дошлюбних катехиз, зyстрiчi в сiмейнiй консультаций дошлюбну сповiдь i розмови, що перевiряють знання наречених, якi стосуються проблематики подружжя i сiм'ï.
Таким чином, проаналiзyвавши змiст цього етапу пщготовки до сiм'ï, ми бачимо, що епископат у виршенш морально-статевих проблем передбачае формування етики шмейного життя: вщповщальнють за святiсть кожного з члешв подружжя, неприпyстимiсть i шюдливють контрацептивiв i засобiв, що викликають переривання ваптносп, еднiсть i свободу члешв подружжя, недопущення штучного заплщнення i вбивство зачатоï дитини.
У 1977 рощ вщдш душпастирства родин опрацював програму «Пщготовка до життя в шлюбi i имЪ» в рамках катеxизацiï молодi понадподставових шюл, яка реалiзовyвалась протягом кiлькоx роюв [1]. В 1983 роцi до кожноï парафiï був переданий збiрник катехичних матерiалiв, пристосованих до програми «До християнського життя в подрyжжi i им^». Ця програма i допомiжнi матерiали були представленi катехитам пщ час серпневих катехичних дшв 1983 року.
Дошлюбний катехизм ставив перед собою таю завдання:
а) поглиблення католи^^ науки про подружжя i шлюб.
Таким чином, катехизм забезпечуе шанс передачi цшсного, систематизованого i компактного тдходу до антропологiчноï проблематики, що визначае людину як особистють. Опираючись на науку про подружжя i шм'ю, робиться акцент на грунтовш фшософсько-теологiчнi основи i здоровi моральнi принципи. Це мае велике значення в наш час, коли поширюються фальшивi теори i моделi шмейного життя, яю для молодоï людини становлять велику спокусу — цившьш або вшьш зв'язки, сiм'ï «на пробу», розлучення чи проблема надмiрноï розкyтостi, завуальована в евфемiзмi. У рамках такоï пiдготовки з допомогою приходять, без сумшву, знання про змiст психологи i соцюлоги.
б) виховання до суспшьного життя в сiмейнiй стльнот1.
Катехизм дошлюбний не повинен обмежуватись поданням тшьки iнтелектyальниx знань. Вш повинен формувати вмiння, потрiбнi у функцюнуванш родинноï спiльноти, яка прямуе до щастя вшх членiв суспшьства. Катехизм загалом повинен готувати до життя в имейнш спiльнотi, до взаемовщповщальносп, спiвпрацi, а також до прийняття самостiйниx рiшень з опиранням на християнську мотиващю.
Рiчна тдготовка до життя в имЧ у свош програмi передбачае проблему небезпеки i охорони сiм'ï: «Не можна оминати пщготовки до родинного апостольства, до братерства i сшвпращ з шшими шм'ями, до активного включення в товариства, рухи та шщативи, що мають на метi людське i християнське добро им^», — вчив папа 1оан Павло II.
в) втаемничення молодi у глибше релтйне життя (спiльнолiтyргiчне).
Мова йде передуем про спiльнy молитву, об'еднану з читанням Святого Письма i про життя сакраментальне, особливо про свщому i повну участь в евхаристи, яка е головним проявом як родинноï i парафiяльноï спшьноти, так i костелу.
Парафiяльний катехизм для молодi мае чiтко окреслену мету. ïï реалiзацiя здiйснюеться таким шляхом:
- показ багатства i рiзноманiтностi покликань у костелц
- допомога на шляху вщкриття покликання;
- поглиблення знань щодо спшьноти i вдосконалення умшь життя у спшьнотц
- показ бачення сiм'ï як спшьноти оиб;
- допомога у шзнанш завдань спiльноти;
- поглиблення знань про функцюнування спiльноти;
- допомога у налагодженш взаемостосункiв мiж людьми.
Таким чином, зпдно з вказаними катехитичними документами костелу, розпорядженнями епископату Польщi наука рел^п в школi i парафiяльний катехизм мають свш власний характер, не е тотожними, але взаемодоповнюють один одного. Це дозволяе нам зробити висновок, що процес виховання молодi в рамках дошлюбного катехизму намагаеться мати характер не лише шформацшний, але й формацшний, з особливою турботою костел намагаеться залучити молодь до свiдомого релiгiйного життя i формувати в неï католицький погляд на питання подружжя i сiм'ï.
Нашим завданням було представлення змюту припарафiяльниx занять, якi готують молодь до имейного життя. Ця модель описуе те, якими, на думку представниюв Костелу, вони мають бути. Така модель становить програмну конструкщю, що мютить завдання, мету i методику катехизму.
У статп ми намагались показати процес виникнення цiеï моделi в систематично вдосконалюванiй програмi «Подготовки до життя в сiм'ï» костелу в Польщу а також зосередилися на зразку однорiчного курсу парафiяльного катехизму, що готуе понадгiмназiйну молодь до подружжя i сiм'ï.
Вщзначимо, що пiдготовка молодi до имейного життя дала певнi позитивнi результати шкшьного навчання, якi досягнуто, незважаючи на наростаючу хвилю деморалiзацiï i антиимейних зразкiв, що масовано передаються засобами масовоï iнформацiï. Молодiжна польська преса (за винятком малотиражних католицьких журналiв), радiостанцiï, комерцiйне i громадське телебачення в основному пропагують антицшносп: розкутють, фальшивi зразки сiмейного життя, часто також неправду про ефективнють презервативiв у заxищеннi вiд СН1Ду, вiдсутнiсть побiчниx наслiдкiв контрацептивiв, ïx, так би мовити, «стопроцентноï» ефективносп.
Уже на початку так званоï сексуальноï революцiï на Заxодi деяю науковцi застерiгали перед ïï наслщками не тiльки у дуxовнiй сфер^ але також i у сферi здоров'я.
Критично оцiнюючи бiльшiсть польських мас-медiа, можна все-таки вибрати т молодiжнi журнали, що можуть бути рекомендован педагогам i вихователям: мюячник католицькоï молодi «Droga», мiсячник «Wzrastanie», двомiсячники «Milujcie siç», «Wychowawca», «Problemy opiekunczo-wychowawcze», «Rodzice w szkole», «Wychowanie na co dzien», «Po lekcjach», «Charaktery», «Niebieska linia» та ш [7, 12].
Варто також звернути увагу на пропоноваш пiдлiткам молодiжнi програми на радю «Марiя», стки Радiо плюс, а також амейне телебачення «Пульс» i телебачення «Niepokalanow» (монастирський комплекс franciszkanow; мюце паломництва; видавничий осередок, мюце фестивалю католицьких фiльмiв), як обговорюють питання проблем дозрiвання, питання вибору життевоï дороги, системи имейних i моральних норм; порушують проблеми загальнолюдських цшностей, моделювання поведшки — здшснюють псиxопрофiлактику имейного життя, яка е важливою передумовою подружнього щастя, що веде до щастя дггей, псиxiчного здоров'я вих членiв родини, виконання виховних завдань.
Цшавим, на наш погляд, е той факт, що Польща придшяе велику увагу вивченню динамiки впливу реформ, проведених в суспшьствг Встановлено, що досвщ, отриманий в результат освггшх програм, пов'язаних з подготовкою до сiмейного життя, виявився позитивним в боротьб1 за молоде поколшня.
Л1ТЕРАТУРА
1. Jurczak W. Malzenstwo i rodzina: geneza, sens i powolanie. — Lwow, 2003. — 96 s.
2. Krol T., Masnik K., Wçglarczyk G. Wychowanie do zycia w rodzinie, Program nauczania dla klas V-VI szkoly podstawowej. — Krakow, 1999. — 44 s.
3. Laskowski J. Na drodze do dobrej szkoly, [w:] red. K. Paclawska, «Tradycja i wyzwania, Edukacja i niepodleglosc». — Krakow, 1998. — 129 s.
4. Ministerstwo Edukacji Narodowej o wychowaniu w szkole // «Biblioteczka reformy». — Warszawa, marzec 2001 — nr 13. — 120 s.
5. Papis Wanda Elzbieta, Zycie i milosc, Wyrastam w m^drosci, autorski program wychowania dzieci i
mlodziezy. Poradnik nauczyciela. — Warszawa, 1995. — 128 s.
6. Papis Wanda Elzbieta. Zycie i milosc. Program wychowania dzieci i mlodziezy. Poradnik dla nauczycieli.
- Warszawa, 1993. — 45 s.
7. «Sluzba Zyciu». Zeszyty problemowe. — Krakow. — 2002. — nr I. — S. 4-22.
8. http://www. duszpasterstworodzin.rzeszow. opoka. org.pl/page/katech/katechezy. html
1нна ШИМК1В
«ПОРТФОЛЮ» В СИСТЕМ1 ОСОБИСТ1СНО ОРШНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ШКОЛАХ Н1МЕЧЧИНИ APyrOÏ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛ1ТТЯ
У cmammi зроблена спроба розкрити суть концепцИ' «портфолiо» як odmeï i3 новттх технологш навчального процесу та висвтлити ключовi тдходи щодо aHcrni3y основних eudie учнiвського «портфолю» в сuстемi особuстiсно орieнтованого навчання у школах Шмеччини.
Розробка сyчасноï концепцп вiтчизняноï осв^и в умовах гумашзацп суспшьства значною мiрою спираеться саме на свiтовi надбання. Тому виникае потреба об'ективного порiвняльно-педагопчного вивчення змюту та форм навчання в крашах, що просунулися далеко вперед, використовуючи шновацшш процеси з метою радикальних перетворень у галyзi освгш та подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу. На особливу увагу заслуговуе Нiмеччина, освггая система якоï вибудовуеться на засадах внесення новоутворень у традицшну систему навчання, що передбачае найвищий стутнь педагогiчноï творчостi.
Аналiз останнix дослщжень засвiдчyе неабиякий iнтерес нiмецькиx науковщв до проблеми монiторингy якостi навчання в œ^^i iндивiдyально орiентованиx технологш у школах Шмеччини. Особлива увага прикута до пошуку максимально ефективних технологш мониторингу якосп освiтньоï дiяльностi, нових форм дiагностики у свил радикального переосмислення iснyючоï традицiйноï системи оцшок, про що свiдчать роботи К.-Х. Арнольда, С.-I. Бойтель, Т. Боля, Ф. Вштера, Х.-У. Грундера, В. Лютгерта, К.-Й. Тшльманна, В. Фольштедта, А. Юргенса та ш. Значний iнтерес в умовах творчого тдходу до застосування знань на практищ викликае теxнологiя «портфолiо», яка передбачае здатнють до самореалiзацiï, самовщповщальносп, самостiйного мислення та самоконтролю. У процес наукового пошуку ми виявили, що у впчизняних пyблiкацiяx ця проблематика висвгшена недостатньо. Це спонукало нас до проведення дослщження.
Метою статт е спроба виявити особливостi «портфолiо» в системi iндивiдyально орiентованиx теxнологiй навчання в нiмецькиx школах.
Мету статп плануемо досягти реалiзацiею таких завдань:
• окреслити сутнють поняття «портфолiо»;
• визначити особливосп впровадження «портфолiо» в навчальний процес;
• розкрити ключовi пiдxоди щодо аналiзy основних видiв «портфолiо»;
• окреслити переваги та недолши учшвського «портфолiо».
У Нiмеччинi концепцiю «портфолю» в 70-х роках запропонував Р. Фiрлiнгер [10] як альтернативу до традицiйноï системи оцшок. Хоча рекомендована модель нового бачення ощнювання була теоретично добре обгрунтованою, проте на практищ вона тривалий час не знаходила тдтримки в шмецьких педагопчних колах.
В умовах сьогодення вщбулись змiни, спрямованi головним чином на забезпечення високоякiсноï освiти на вшх ïï етапах i рiвняx. У цьому сенш виникае потреба у переглядi завдань навчального процесу, який пов'язують насамперед iз методами навчання, що дають учням можливiсть самостшно дослiджyвати проблеми, спостерiгати, аналiзyвати, оргашзовувати своï власнi прийоми навчання, вщстоювати власну позицiю, вмiло використовувати новi теxнологiï iнформацiï i комyнiкацiï, розвивати творчий шдхщ до застосування отриманих знань на практищ, вмгш ствпрацювати у грyпi. Особливоï ваги набувае формування необхщних у сучасному свт життевих навичок навчання протягом життя та вмшня жити в сусшльсга. У цьому контекстi концепцiя «портфолю» набула поширення в шмецьких школах на рiзниx ступенях навчання.
