Научная статья на тему 'Інноваційні методи у викладанні дисципліни анатомія людини'

Інноваційні методи у викладанні дисципліни анатомія людини Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
280
64
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ИННОВАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ / ПРИЕМЫ ОБУЧЕНИЯ / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ / АНАТОМИЯ ЧЕЛОВЕКА

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Тарасенко Я. А.

Успішність майбутньої професійної діяльності студента-медика визначається не тільки комплексом придбаних протягом навчання у вищому навчальному закладі знань, умінь і навичок, а й системністю знань, які придбав студент. Крім того, майбутньому лікарю важливо володіти такими психологічними якостями, як здатність швидко сприймати великі обсяги інформації, аналізувати і розділяти засвоєну інформацію, систематизувати її відповідно до значущості, формуючи тим самим системні знання в цілях можливого її використання, забезпечуючи тим самим розвиток клінічного мислення з метою досягнення діагностичного та лікувального результату. Застосування інноваційних методів навчання дозволяє істотно полегшити засвоєння студентами фундаментальних основ медицини, підняти роль самостійної роботи студентів і, що особливо важливо, сформувати у них клініко-анатомічне мислення, забезпечити безперервність і спадкоємність між традиційною освітою та новаціями.Успешность будущей профессиональной деятельности студента-медика определяется не только комплексом приобретенных в течение учебы в высшем учебном заведении знаний, умений и навыков, но и системностью знаний, которые приобрел студент. Кроме того, будущему врачу важно владеть такими психологическими качествами как способность быстро воспринимать большие объемы информации, анализировать и разделять усвоенную информацию, систематизировать ее в соответствии со значимостью, формируя таким образом системные знания в целях возможного ее использования, обеспечивая развитие клинического мышления с целью достижения диагностического и лечебного результата. Применение инновационных методов учебы позволяет существенно облегчить усвоение студентами фундаментальных основ медицины, поднять роль самостоятельной работы студентов и, что особенно важно, сформировать у них клинико-анатомическое мышление, обеспечить непрерывность и преемственность между традиционным образованием и новациями.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Інноваційні методи у викладанні дисципліни анатомія людини»

МЕДИЧНА 0СВ1ТА

© Тарасенко Я. А. УДК 611 : 378. 147 Тарасенко Я. А.

1НН0ВАЦ1ЙН1 МЕТ0ДИ У ВИКЛАДАНН1 ДИСЦИПЛ1НИ АНАТ0М1Я ЛЮДИНИ

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолог\чна академ\я» (м. Полтава)

Вивчення будь-яко! навчально! дисципл\ни у ви-щому медичному навчальному заклад\ ¡, особливо, таких як анатом\я людини студентами, як\ навчають-ся за б\льш\стю медичних спец\альностей, в\дно-ситься до фундаментальних процес\в формування профес\йних навичок майбутнього л\каря-спец\ал\с-та. В\дб\р, п\дготовка \ виховання майбутнього л\ка-ря е складним осв\тн\м \ виховним процесом установ вищо! школи та установ, що зд\йснюють профес\йну п\дготовку. 1нтелект та навички в\д\грають важливу роль в професи л\каря, так само як \ \нш\ психолог\ч-н\ якост\ особистост\, \ вм\ння зд\йснювати в\дб\р як для навчання у вищому медичному навчальному за-клад\, так \ в подальшому - для п\дготовки у певн\й сфер\ профес\йно! д\яльност\ е найважлив\шим за-вданням [2].

Усп\шн\сть майбутньо! профес\йно! д\яльнос-т\ студента-медика визначаеться, не т\льки комплексом придбаних протягом навчання у вищому навчальному заклад\ знань, ум\нь \ навичок, а й системн\стю знань, як\ придбав студент. Кр\м того, майбутньому л\карю важливо волод\ти такими психолог\чними якостями, як здатн\сть швидко сприймати велик\ обсяги шформацп, анал\зувати \ розд\ляти засвоену \нформац\ю, систематизувати II в\дпов\дно до значущост\, формуючи тим самим системн\ знання в ц\лях можливого II використання, забезпечуючи тим самим розвиток кл\н\чного мис-лення з метою досягнення д\агностичного та л\ку-вального результату.

В цьому сенс\ ряд загальноосв\тн\х дисципл\н, таких як \ноземн\ мови та латину, фундаментальна - анатом\я людини, на первинних етапах вивчення медично! професи е предметами, розвиваючими функц\ю засвоення великого обсягу навчального матер\алу \, тим самим, створюють базу для розви-тку профес\йних навичок \ ум\нь та л\карського мис-лення [1]

Разом з тим не завжди вдаеться досягти бажано! результативност\ навчання, спираючись на розви-ваюч\ функц\! багатьох навчальних предмет\в з курсу п\дготовки майбутнього л\каря Це обумовлено тим, що для молодших курс\в б\льшост\ вищих навчальних заклад\в (в тому числ\ \ навчальних заклад\в ме-дичного проф\лю) найб\льш прийнятий традиц\йний репродуктивний п\дх\д до навчання , що тягне за

собою негативн\ насл\дки для формування майбут-нього л\каря

Спроби п\двищення ефективност\ системи осв\-ти, або II модерн\зац\!, заснован\ на використанн\ р\зних методик навчання, тому без впровадження \нновац\йних осв\тн\х технолог\й домогтися цього не представляеться можливим.

Основним завданням вищо'| медично^ осв\ти на сучасному етап\ виявляеться не ст\льки зб\льшення к\лькост\ знань, ск\льки пол\пшення якост\ осв\тньо-го процесу. Це означав, що \нновац\йна осв\та представляеться не як передача знань (вони швидко застар\вають), а як отримання базових компетенции як\ допомагають здобувати нов\ знання самими студентами, а в подальшому застосовувати ц\ знання та вм\ння для усп\шноI д\яльност\ в певн\й га-луз\ медицини. По сут\ справи, базов\ компетенц\,|, е основою серйозно^ фундаментальное п\дготовки майбутнього л\каря. Кр\м цього необх\дно розум\ти, що процес навчання фах\вця не обмежуеться т\льки одержанням ним профес\йних знань. Поряд з ними, у майбутнього фах\вця формуються культурн\ навички, досв\д роботи у соц\ально-економ\чних умовах, як\ пост\йно зм\нюються, психолог\чн\, деонтолог\чн\ та ряд \нших компетенц\I, що дозволить йому само-ст\йно зор\ентуватися в ситуацп \ квал\ф\ковано ви-р\шити складн\ завдання [3, 5].

Визначальними умовами сучасного осв\тнього процесу е: високий профес\йний р\вень викладач\в вузу, рац\ональне поеднання класичних (як\ тради-ц\йно добре себе зарекомендували) метод\в з ак-тивними, \нтерактивними, методами, пост\йн\ нау-ков\ досл\дження викладач\в кафедри \з залученням до них студент\в, достатне (сучасне) матер\ально-техн\чне забезпечення осв\тнього процесу, грамот-ний методичний його супров\д.

Все це дозволить сформувати у студента ст\йк\ компетенцп - знання, вм\ння та навички. Педагог\чн\ технолог\I передбачають взаемод\ю двох складових частин - педагог \ студент. В сучасних умовах вза-емов\дносини м\ж ними будуються не на колишн\й систем\, коли педагог е передавачем, а студент -приймачем знання, а формуються в принципово новому формат\, коли студент за допомогою викла-дача сам формуе сво^ знання. Однак, кр\м педагога \

62

В\сник проблем бюлош \ медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)

cTyfleHTa, cyrreBora cK/afloBora HacTMHora ocBiTHboro npouecy e cynacHi TexHiHHi 3aco6M y BMr/afli My/bTM-MefliMHMX TexHo/oriM. A/e c/ifl iie pa3 Haro/ocMTM Ha Heo6xiflHocTi pauioHa/bHoro noeflHaHHa K/acMH-hmx i cyHacHMX MeTofliB HaBHaHHa 3 BMKopMcTaHHaM My^bTMMefliMHMX TexHo/oriM (iHTepaKTMBHi floniKM, KoMn'raTepM, My/bTMMefliMHi npoeKTopM, cneuia/bHi nporpaMHi npoflyKTM, BifleoKoH^epeHui'i Ta iH.). By3iB-cbKa neflaroriKa flocMTb KoHcepBaTMBHa i, aK npaBM/o, BMKopMcToBye flaBHo c^opMoBaHi MeToflM HaBHaHHa -/eKuil, ceMiHapM, npaKTMHHi a6o /a6opaTopHi 3aHarra, Ko/oKBiyMM.

OflHaK, He3BaxaraHM Ha Te, iio ui 0opMM He 3MiHM-/Mca, BiH MoxyTb 6yTM HanoBHeHi cyHacHMM 3MicToM. ripaKTMHHe 3aHaTTa b ceKuiMHoMy 3a/i 3 i3o/boBaHMMM npenapaTaMM flo3Bo/ae bk/iohmtm y cTyfleHTiB npoflyK-TMBHe MMc/eHHa, ToMy iio BMK/aflaH cTaBMTb nepefl hmmm pea/bHi npo^eciMii npo6/eMM. npM uboMy bm-K/aflaH Mae Mox/MBicTb 3aflaBaTM cTyfleHTaM nMTaH-Ha BiflKpMToro TMny 3 6e3/iHHra BapiaHTiB npaBM/bHoi BiflnoBifli. CaMe ue cnpMae cTMMynaui'i flMBepreHTHo-ro MMc/eHHa, aKe i e ochoboio KpeaTMBHMx 3fli6ioc-TeM. Po6oTa Ha Ka^eflpi 3 Bo/orMMM MaKponpenapaTM TaKMM xe hmhom Ha6/Mxae cTyfleHTa flo BMpiweHHa pea/bHMx npo6/eM i cTBoprae Mox/MBicTb Mofle/ra-BaHHa Ta ouiHKM cMTyauiM, 3 aKMMM MoMy floBefleTbca 3iTKHyTMca nic/a 3aKiHHeHH^ By3y. l~lofli6Hi xMTTSBi bm-naflKM, Ha BiflMiHy Bifl TeopeTMHHMx cxeM, HeoflHo3HaH-Hi M 6araTon/aHoBi, ToMy Ix aHa/i3 3Myi±iye cTyfleHTa po3r/aflaTM npo6/eMy nifl pi3HMMM KyTaMM i 3 pi3HMx tohok 3opy, |o po3BMBae rHyHKicTb MMc/eHHa [5].

TaKMM hmhom, BMBHeHHa MaKponpenapaTiB cTae MeTofloM KoHKpeTHMx cMTyauiM, MeTofloM aKTMBHo-ro npo6/eMHo-cMTyauiMHoro aHa/i3y, 3acHoBaHoro Ha HaBHaHHi in/axoM BMpiweHHa KoHKpeTHMx 3aflaH-cMTyauiM. BMBHeHHa npeflMeTa Ha uboMy eTani 3a-6e3neHyeTbca He Ti/bKM MaKponpenapaTM, Ha6opoM i3o/boBaHMx npenapaTiB, a M iHWMMM TexHiHHMMM 3a-co6aMM - My/bTMMefliMHMM npoeKTopoM, iHTepaKTMB-Hora floniKora, BifleoKaMepora. HaBiTb TaKMM He3HaHHMM npMMoM, aK BMKopMcTaHHa po6oHoro 3oi±iMTa 3 i±ia6/o-HaMM-onMcaMM floc/iflxyBaHMx npenapaTiB, flo3Bo/ae ckopotmtm pyTMHHy TexHiHHy po6oTy cTyfleHTa i BMBi/b-hmtm Hac fl/a Moro aHa/iTMHHoi po6oTM [7].

He ocTaHHe Micue b iHHoBauiMHMx MeToflax 3aMMa-raTb TecT-cMcTeMM Ta cMTyauiMii 3aflaHi 3 ycix po3fli/iB 3ara/bHoI Ta cneuia/bHoi aHaToMil /raflMHM, po6oTa 3 aKMMM Moxe npoBoflMTMca cTyfleHToM a6o caMocTiM-ho, a6o nifl KoHTpo/eM BMK/aflaHa, |o icToTHo 3aKpi-n/rae 3HaHHa, oTpMMaHi b npoueci npaKTMHHoro (/a6o-paTopHoro) 3aHaTTa a6o npM niflroToBui flo Hboro [4].

BifloMy e^eKTMBHicTb TaKox Mae MeTofl 0opMy-BaHHa «Ma/Mx rpyn» 3 flBox-Tpbox oci6, oco6/mbo npM npoBefleHHi or/afloBMx 3aHaTb. CyTb flia/bHocTi cTyfleHTiB b «Ma/Mx rpynax» no/arae b ToMy, |o BMK/aflaH nponoHye rpyni npo6/eMy (3 floc/iflxyBaHol TeMM), aKa noBMHHa 6yTM po3KpMTa cTyfleHTaMM y BMr/afli cTBopeHHa 3aBflaHHa-cMTyauiI 3 nepe/iKoM nMTaHb 3 TeMM oflMH flo oflHoro i 3 nofla/bWMM 0opMyBaHHaM ocTaToHHoro oflHoro a6o 6e3/iHi mox/mbmx BiflnoBi-fleM. E^eKTMBHicTb po6oTM cTyfleHTiB b «Ma/Mx rpynax» no/arae b neBHiM cBo6ofli MMc/eHHa, He3a/exHocTi Bifl BMK/aflaHa, flMcKycil b npoueci BMpiweHHa npo6/eMM i, HapewTi, caMocTiMHoMy 3HaxoflxeHHi npaBM/bHMx Bifl-noBifleM (pimeHHa cMTyauiMHol 3aflaHi). BMK/aflaH Ti/b-km 3fliMcHrae KoHTpo/b Hafl po6oTora TaKol rpynM cTyfleHTiB i HanpMKiHui BM3HaHae cM/bHi i c/a6Ki ctopohm II flia/bHocTi.

Oco6/MBe Micue b MeToflax BMK/aflaHHa 3aMMae «fli/oBa rpa», 3oKpeMa, npoBefleHHa HaBHa/bHoI K/i-HiKo-aHaToMiHHoI KoH^epeHui'i. fli/oBa rpa - ue MeTofl iMiTauil (Hac/iflyBaHHa) npo^eciMHol flia/bHocTi, npM-MHaTTa piweHb b WTyHHo cTBopeHol cMTyauil, Ha6/M-xeHiM flo xmttbboI w/axoM po3irpyBaHHa BiflnoBiflHMx po/eM 3a 3aflaHMMM npaBM/aMM. CyTb II - b ui/ecnpa-MoBaHol Ko/eKTMBHoI flia/bHocTi cTyfleHTiB 3a flono-Morora fli/oBoro iMiTauiMHoro Mofle/raBaHHa. fli/oBa rpa oco6/mbo e^eKTMBHa, TaK aK cTyfleHTM noHyBaraTb ce6e /erKo i Bi/bHo, ToMy |o bohm fliMcHo «rparaTb»

[5].

npeflcTaB/eHi b cTaTTi MeToflM iHHoBauiMHoro Ha-BHaHHa cTyfleHTiB He e samhmmm. 3acTocyBaHHa umx Ta iH0Mx npMMoMiB HaBHaHHa flo3Bo/MTb icToTHo no-/erwMTM 3acBoeHHa cTyfleHTaMM 0yHflaMeHTa/bHMx ochob MeflMuMHM, niflHaTM po/b caMocTiMHol po6oTM cTyfleHTiB i, |o oco6/mbo Bax/MBo, c^opMyBaTM y hmx K/iHiKo-aHaToMiHHe MMc/eHHa, 3a6e3neHMTM 6e3ne-pepBHicTb i cnaflKoeMHicTb Mix TpaflMuiMHora ocBiTora Ta HoBauiaMM.

^¡TepaTypa

1. BMHTep E. M. Bonpocb opraHM3auMoHHo-cTMMy/Mpyraiero conpoBoxfleHMa npo<£eccMoHa/bHo-TBopHecKoM noflroToBKM 6yflyiMx cneuMa/McToB / E. M. BMHTep // Bbicwee o6pa3oBaHMe ceroflHa. - 2008. - № 8. - C. 64-67.

2. MBaHoB A. B. OcHoBHbie no/oxeHMa My/bTMMeflMMHoM TecToBoM TexHo/orMM o6pa3oaHMa / A. B. MBaHoB // «Mop^o/orMa»: apxMB aHaToMMM, rMcTo/orMM m 3m6pmo/otmm. - CI16. : «3cKy/an», 2002. - T. 121, № 2-3. - C. 57-61.

3. ,Tla3apeB B. C. CoBpeMeHHoe o6pa3oBaHMe: npo6/eMb m noMcKM / B. C. ,Tla3apeB, 5. n. MapTMpocaH, P. A. OaxpyTflMHoB // M3BecTMa YpO PAO. - 2006. - № 1. - C. 44-49.

4. Ococ6eHHocTM npenoflaBaHMa MeflMKo-6Mo/orMHecKMx flMcuMn/MH noflroToBKe ncMxo/oroB / l. K. AHTponoBa, r. flBype-HeHcKaa, l. A. Ko3/oBa [m flp.] // neflarorMHecKMe HayKM. - 2010. - № 3. - C. 25-33.

5. CMpoTMHcbKa I. fl. Oco6/MBocTi opraHi3auii caMocTiMHoi po6oTM cTyfleHTiB-neprnoKypcHMKiB MeflMHHoro yHiBepcMTeTy: TpyflHoii Ta 0/axM ix BMpiweHHa / I. fl. CMpoTMHcbKa // MeflMHHa ocBiTa. - 2013. - № 3. - C. 87-90.

6. flKyweBa l. M. MHHoBauMoHHaa fleaTe/bHocTb npenoflaBaTe/a BbcrneM 0Ko/b KaK cpeflcTBo noBbrneHMa KBa/M^MKauMM npenoflaBaTe/bcKoro cocTaBa / l. M. ^KyrneBa // CoBpeMeHHbe HayKoeMKMe TexHo/orMM. - 2011. - № 1 -C. 130-131.

7. Carnevale D. Accreditors offer on distance programs / D. Carnevale // The chronicle of higher education. - 2002. - Vol. 24, № 37. - P. A36-A41.

BicHMK npo6.neM 6io.norm ¡ MeAHUHHH - 2014 - Bwn. 4, Tom 2 (114)

63

МЕДИЧНА OCBITA

УДК 611 : 378. 147

1ННОВАЦ1ЙН1 МЕТОДИ У ВИКЛАДАНН1ДИСЦИПЛ1НИ АНАТОМ1Я ЛЮДИНИ

Тарасенко Я. А.

Резюме. YcnirnHicTb майбутньо! професмно! д1яльност1 студента-медика визначаеться не ттьки комплексом придбаних протягом навчання у вищому навчальному закладi знань, умЫь i навичок, а й системнютю знань, якi придбав студент. ^м того, майбутньому лiкарю важливо володiти такими пcихологiчними якостя-ми, як здатнють швидко сприймати велик обсяги iнформацiI, аналiзувати i роздтяти засвоену iнформацiю, систематизувати II вщповщно до значущоcтi, формуючи тим самим системы знання в цтях можливого II використання, забезпечуючи тим самим розвиток кгмычного мислення з метою досягнення дiагноcтичного та лiкувального результату.

Застосування iнновацiйних методiв навчання дозволяе icтотно полегшити засвоення студентами фунда-ментальних основ медицини, пiдняти роль самостмно! роботи cтудентiв i, що особливо важливо, сформува-ти у них клiнiко-анатомiчне мислення, забезпечити безперервнють i cпадкоeмнicть мiж традицiйною освтою та новацiями.

Ключов1 слова: шновацмы методи, прийоми навчання, педагогiчнi технологи, анатомiя людини.

УДК 611 : 378. 147

ИННОВАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ В ПРЕПОДАВАНИИ ДИСЦИПЛИНЫ АНАТОМИЯ ЧЕЛОВЕКА

Тарасенко Я. А.

Резюме. Ycпешноcть будущей профессиональной деятельности студента-медика определяется не только комплексом приобретенных в течение учебы в высшем учебном заведении знаний, умений и навыков, но и системностью знаний, которые приобрел студент. Кроме того, будущему врачу важно владеть такими психологическими качествами как способность быстро воспринимать большие объемы информации, анализировать и разделять усвоенную информацию, систематизировать ее в соответствии со значимостью, формируя таким образом системные знания в целях возможного ее использования, обеспечивая развитие клинического мышления с целью достижения диагностического и лечебного результата.

Применение инновационных методов учебы позволяет существенно облегчить усвоение студентами фундаментальных основ медицины, поднять роль самостоятельной работы студентов и, что особенно важно, сформировать у них клинико-анатомическое мышление, обеспечить непрерывность и преемственность между традиционным образованием и новациями.

Ключевые слова: инновационные методы, приемы обучения, педагогические технологии, анатомия человека.

UDC 611 : 378. 147

Advanced Methods in Teaching "Human Anatomy" Subject

Tarasenko Ya. A.

Abstract. The success in prospective professional activity of medical student is determined not only by the complex of knowledge, skills and abilities, acquired in the process of study at higher educational institution, but also their systemacy. In addition, future physician should possess such psychological qualities as the ability to perceive much information rapidly, analyze and select acquired information, systematize it according to meaningfulness, subsequently forming the systemic knowledge with the purpose to use it, providing afterwards the development of clinical thinking to achieve diagnostic and therapeutic result.

In this connection, at the initial stage of acquiring skills of medical profession such set of general subjects, as foreign languages and Latin, and fundamental one as Human Anatomy, are subjects, facilitating the development of function of acquiring a big amount of study material and, consequently, create the background for the development of professional skills and abilities as well as medical thinking.

At the same time it is not always possible to achieve the desired effectiveness of learning, which is based on the developing functions of various study subjects from the course of training for future physician. Traditional reproductive approach to study is turned out to be the most preferable for the undergraduate students at the majority of higher educational institutions (HEI), including medical ones, which, consequently, leads to negative effect while developing as a future physician.

The attempts to increase the efficiency of education system, or its enhancement, are based on the use of various teaching techniques. Consequently, no progress can be achieved without implementation of advanced methods of teaching into the learning process.

The principal goal of higher medical education at the current stage is rather to enhance the quality of education than to enlarge the amount of knowledge. It means that advanced education is to be understood not as a transfer of knowledge (they rapidly become outdated), but as the acquisition of basic competences, facilitating fresh knowledge acquisition by the students with further application of acquired skills and abilities into specific branch of medicine. Apparently, general competences are the basis for profound fundamental training of future physician.

64

Вюник проблем бюлош i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 2 (114)

Furthermore, it should be understood that learning process for a future specialist in medicine is not limited to acquiring professional expertise only. In addition to it medical students should obtain cultural skills, experience in socio-economic conditions, which are constantly changing, psychological, deontological and number of other competences. All these allow him or her finding independently the appropriate solution in this or that situation and solve complicated problems with proper expertise.

The determinant conditions of contemporary educational process are the following: high professional level of the HEI's educators; reasonable combination of conventional (which traditionally have their advantages) approaches with active and interactive ones; constant scientific research, carried out by the faculty, involving students; appropriate (state-of-the-art) supplies for learning process; expert methodology.

Implementation of advanced methods of teaching significantly facilitates mastering of essentials of medicine by the students, popularization of students self-study and, especially, developing clinical-anatomic thinking in students, as well as provision of continuity and succession between conventional education and novelties.

Keywords: advanced methods, essentials of medicine, medical thinking, human anatomy.

CTarrfl Haflrnrn.a 21. 08. 2014 p.

BicHMK npo6.eM 6io.oriV i MeAHUHHH - 2014 - Bun. 4, Tom 2 (114)

65

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.