CC BY
54
УДК 332.122:330.341.1
1ННОВАЦ1ЙН1 КЛАСТЕРИ: СУТН1СТЬ, ПРИРОДА, ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1
ЗАСАДИ вИЗНАчЕННя
© 2017
Н1КОЛЕНКО С. С., ЗАВОРОТН1Й С. I.
УДК 332.122:330.341.1
Нiколенко С. С., Заворотнiй С. I. Ыновацшш кластери: cyTHicTb, природа, теоретико-методологiчнi засади визначення
1нновацйний кластер у сучаснш економц - це одна з найб'льш ефективних форм штеграцивиробництва, науки й держави з метою забезпечення конкурентних переваг. 1нновац:йнi кластери сприяють формуванню новоi iнновацшно} модел'> розвитку економки, для яко} характерна висока конкурентоспроможнсть. У статтiрозкрито теоретико-методолог/чних основи природи iннова^йних кластер'в, сутшсть поняття «шнова-цйний кластер», встановлено зв'язок нновацшного кластера з iнновацiйною системою, визначено основних учаснит нновацшного кластера, окреслено конкурентт переваги нновацшного кластера й охарактеризовано р'вт iнновацiйностi кластера. Висвтлет в статт'> теоретико-методолог'мт основи природи iнновацiйних кластерв можуть бути використат в подальших наукових досл'дженнях iз проблем нновацшного розвитку економки та ii конкурентоспроможности
Ключов'! слова: кластер, iнновацiйний кластер, р/вн/ iнновацiйностi кластера, iнновацiйна система, конкурентоспроможшсть. Рис.: 2. Табл.: 1. Вбл.: 13.
Нколенко Сергй Степанович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри економ'мноi теорита прикладно}економ'жи, Полтавський утверситет економ'жи iторгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: s.nikolenko55@gmail.com
Заворотнй Святослав 1горович - асшрант кафедри економiчноi теорП та прикладноi економки, Полтавський утверситет економ'ши i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: zavorotniysviatoslav@gmail.com
УДК 332.122:330.341.1 Николенко С. С., Заворотний С. И. Инновационные кластеры: сущность, природа, теоретико-методологические основы определения
Инновационный кластер в современной экономике - это одна из наиболее эффективных форм интеграции производства, науки и государства с целью обеспечения конкурентных преимуществ. Инновационные кластеры содействуют формированию новой инновационной модели развития экономики, для которой характерна высокая конкурентоспособность. В статье раскрыты теоретико-методологические основы природы инновационных кластеров, сущность понятия «инновационный кластер», установлена связь инновационного кластера с инновационной системой, определены основные участники инновационного кластера, очерчены конкурентные преимущества инновационного кластера и охарактеризованы уровни инновационно-сти кластера. Освещенные в статье теоретико-методологические основы природы инновационных кластеров могут быть использованы в дальнейших научных исследованиях по проблемам инновационного развития экономики и ее конкурентоспособности. Ключевые слова: кластер, инновационный кластер, уровни инноваци-онности кластера, инновационная система, конкурентоспособность. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 13.
Николенко Сергей Степанович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономической теории и прикладной экономики, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: s.nikolenko55@gmail.com
Заворотний Святослав Игоревич - аспирант кафедры экономической теории и прикладной экономики, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: zavorotniysviatoslav@gmail.com
UDC 332.122:330.341.1
Nikolenko S. S., Zavorotniy S. I. The Innovation Clusters: Essence, Nature, Theoretical-Methodological Bases of Definition
Innovation cluster in the modern economy is one of the most effective forms of integration of production, science and the State in order to ensure competitive advantages. Innovation clusters contribute to the formation of a new innovative model of economic development, which is characterized by high competitiveness. The article discloses the theoretical-methodological foundations of the nature of innovation clusters, essence of the concept of «innovation cluster», establishes the connection of the innovation cluster with the innovation system, defines the main participants of the innovation cluster, outlines competitive advantages of the innovation cluster, and describes the levels of innovativeness of cluster. The theoretical-methodological foundations of the nature of innovation clusters covered in the article can be used in further scientific researches on problems of innovative development of economy and its competitiveness.
Keywords: cluster, innovation cluster, levels of innovation of the cluster, innovation system, competitiveness. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 13.
Nikolenko Serhii S. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Theory and Applied Economics, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: s.nikolenko55@gmail.com
Zavorotniy Svyatoslav I. - Postgraduate Student of the Department of Economic Theory and Applied Economics, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: zavorotniysviatoslav@gmail.com
rAo6aAi3a^rni процеси, як ниш вцбуваються у свь товш економщ, й загострення мiжнародноí конку-ренци спонукають краши до пошуку факторiв, яю б сприяли створенню конкурентоздатно'1 нацюнально! економжи. Виявлено, що на сучасному еташ рушшною силою зростання конкурентоспроможност нацюнально! економжи е шноваци. З огляду на це актуальними е шновацшш кластери, яю активно використовують у сучаснш свиовш практищ як шновацшш фактори.
Особливого значення шновацшш кластери набувають у контекст сучасних науково-техшчних трансформацш i в процей формування «економжи знань». Зростае роль шновацшних кластерiв у контекст розвитку регюналь-них i нацюнальних шновацшних систем.
Природу шновацшних кластерiв дослцжували експерти мiжнародних оргашзацш, зокрема Оргашзацп Економiчного Сшвробп'ництва та Розвитку (ОЕСР) i 6в-ропейсько'1 Комки. Ti чи iншi аспекти шновацшних клас-
терiв були висвгглеш в працях закордонних науковцiв: А. Амдуша, I. Бортагарей, М. Дудiан, Ч. Карлсона, 6. Мо-настирного, Дж. Сеннет, Дж. Оммъ С. Тiффiн, Д. Хар-та. Теоретико-методологiчнi основи природи кластерiв, у тому числi й шновацшних, аналiзували украш^к вче-нi: З. Варналш, О. Варяниченко, М. Войнаренко, О. Гарма-шова, К. Оксенюк, С. Соколенко, Л. Федулова та ш. Про-те глибшого вивчення потребують питання, пов'язанi зi з'ясуванням сутностi поняття «iнновацiйний кластер» i зв'язку iнновацiйного кластера з шновацшною системою, iз визначенням конкурентных переваг шновацш-них кластерiв, рiвнiв !хньо! iнновацiйностi тощо.
Метою стати е висвiтлення теоретико-методоло-гiчних основ природи шновацшних кластерiв, зокрема трактування поняття «шновацшний кластер», визна-чення зв'язку шновацшного кластера з шновацшною системою, основних учасникiв iнновацiйного кластера та його конкурентних переваг, рiвнiв iнновацiйностi кластера.
У зв'язку зi зростанням ролi iнновацiй у контекстi пiдвищення конкурентоспроможност нацю-нальних економiк вiд середини 1990-х рр. у нау-ковш економiчнiй лiтературi виокремився й поширився термiн «iнновацiйний кластер». Нинi, як свцчить свпо ва практика, шновацшний кластер е одшею з найефек-тивнiших форм оргашзаци iнновацiйних процейв.
За визначенням одного з основоположниюв клас-терно'1 теори в економщ, американського економiста М. Портера, «кластери - це сконцентрованi за географiч-ною ознакою групи взаемопов'язаних компанш, спеща-лiзованих постачальникiв, постачальникш послуг, фiрм у спорiднених галузях, а також пов'язаних з !хньою дiяль-нiстю органiзацiй (наприклад, унiверситетiв, агентств зi стандартизаци, торгових об'еднань) у певних сферах, якi конкурують, але при цьому спiвпрацюють» [13, с. 15].
У сучасних економiчних джерелах кнують рiзнi трактування сутностi поняття «шновацшний кластер». Зокрема, зпдно з визначенням бвропейського Союзу (6С), «шновацшний кластер - це група незалежних шд-приемств - iнновацiйних старташв, малих, середни та великих шдприемств, а також науково-дослiдних орга-шзацш, якi дiють у певнiй галузi та регiонi й покликанi стимулювати шновацшну дiяльнiсть шляхом штенсив-но! взаемоди, спкьного використання потужностей i обмiну знаннями та компетенцшми, забезпечення вне-ску у трансфер технологш, створення мереж i поширен-ня шформаци мiж суб'ектами кластера» [3, р. 10].
Британськ вченi Дж. Сiммi та Дж.Сеннет (Б1тт1е, ]., БеппеП, ].) визначили iнновацiйний кластер «як велику юльюсть взаемопов'язаних промислових Уабо сервк-них компанiй, якi мають високий ступшь сшвробини-цтва, зазвичай через ланцюжки поставок, i яю функцю-нують в однакових ринкових умовах» [8].
Висновок французького вченого А. Амдуша (Нат-йвиек, А.) полягае в тому, що шновацшний кластер е сукупшстю рiзних оргашзацш та iнститутiв, якi визна-чеш вiдповiдною географiчною локалiзацiею й мають мксце у змiнних просторових масштабах i в особливих iнституцiйних умовах. Таю оргашзаци та iнститути вза-
емодiють формально i/або неформально через мiжор-ганiзацiйнi i/або мiжособистiснi постшш чи менш по-стiйнi взаемозв'язки й мережi та спiвпрацюють iз метою досягнення рiзних видiв шновацш у певнiй галузi, тобто у сфер^ визначенiй конкретними знаннями, компетенщ-ями й технологшми [9, р. 18].
1нновацшш кластери, на думку румунсько'1 до-слiдницi М. ДудДан (ФиНап, М.), являють собою таю ш-новацiйнi середовища, в яких вiдбуваеться поширення локальних знань i прискорення процесу колективного навчання, сощальний когнiтивний процес, синергш та сшвробп'ництво [4, р. 1].
Укра!нсьи науковщ З. Варналiй i О. Гармашова пiд iнновацiйним кластером розумiють неформальне об'еднання рiзних органiзацiй (науково-дослiдних цен-трiв, ВНЗ, промислових компанiй, оргашв державного управлiння тощо) у строго орiентовану систему поширення нових знань, технологiй та iнновацiй [10, с. 330].
Експерти ОЕСР акцентують на тому, що шновацшний кластер - це «зменшена форма нацюнально! ш-новацшно! системи» [1, с. 8]. Отже, шновацшний кластер можна розглядати як важливий складник не лише регюнально!, але й нацюнально! та глобально! шновацшних систем (рис. 1). При цьому шновацшний кластер перебувае у взаемозв'язку з кожною iз систем.
Рис. 1. 1нновацшний кластер -складник шновацшних систем Джерело: авторська розробка.
Аналiзуючи наявш трактування сутност поняття «шновацшний кластер», можна констатувати, що саме шновацшшсть е основною характеристикою шновацшних кластерiв.
На нашу думку, шновацшний кластер - це кластер, який характеризуеться рiзною штенсившстю ш-новацшно! активност його учасникiв, орiентований на створення та реалiзацiю конкурентоспроможного шновацшного продукту як на внутрiшньому, так i зовнiш-ньому ринках.
До iнновацiйного кластера можуть бути залучеш такi учасники (рис. 2):
+ ключовi iнновацiйнi пiдприемства (великi, се-реднi, мгш) переважно приватно! й державно! форм власносй, якi зазвичай формують ядро шновацшного кластера; + допомiжнi виробники-постачальники, якi за-безпечують основне виробництво необхцними ресурсами чи компонентами;
Рис. 2. Основы учасники iнновацiйного кластера
Джерело: авторська розробка.
+ 6a30Bi оргашзаци-генератори нових знань та цей (науково-дослiднi центри, iнститути, уш-верситети);
f обслyговyючi оргашзаци (iнновацiйна шфра-структура), яю надають фiнансово-кредитнi, страхов^ консалтинговi, юридичнi, маркетин-roBi, рекламно-шформацшш та iншi послуги, iнвестицiйнi компани, венчyрнi фонди, закла-ди з подготовки та перепiдгoтoвки кадрiв, науково-технолопчш парки, iннoвацiйнi бiзнес-iнкyбатoри, центри трансферу технологш тощо; f органи державно! влади й управлшня регю-
нального чи мiсцевoгo рiвня; f iншi зацiкавленi сторони.
Модель шновацшного кластера, розроблена шв-денноамериканськими дослцниками I. Бортагарей та С. Иффш (Bortagaray, I., Tiffin S.), вцображае сyкyпнiсть матерiальних i нематерiальних елеменпв та взаeмoдiю мiж ними [2, р. 14-18]. До матерiальних елементiв вони зараховують:
f фiрми, засноваш на знаннях, якi виготовля-ють iннoвацiйнi продукти (ядро iннoвацiйнoгo кластера);
ресурси знань (yнiверситети, дoслiдницькi ла-боратори, квалiфiкoванi кадри); спецiалiзoванi кoнсалтингoвi послуги (трансфер i кoмерцiалiзацiя технологш, юридичш та iнжинiрингoвi послуги, маркетинг); спецiалiзoванi ресурси (матерiали, iнстрyмен-ти, обладнання);
ринки (oбiзнанi пoкyпцi, держава-замовник тощо);
пiдтримкy кластера (бшнес-шкубатори); фiнансyвання (стартовий капiтал, венчурний капггал).
До нематершльних складнитв шновацшного кластера належать:
f сoцioкyльтyрне середовище; f фoрмальнi чи нефoрмальнi зв'язки мiж особами й oрганiзацiями; f якiсть життя людей.
+
+
+ + + +
Отже, в моделi iнновацiйного кластера нематерь aAbHÎ елементи е такими ж важливими, як i матер1альш.
У процеа формування й розвитку шновацшних кластерiв необхiдно враховувати сукупнiсть рiзних чин-никiв та умов. Наприклад, вiтчизняний учений М. Вой-наренко видкив так званi «5/», тобто п'ять необхцних умов для того, щоб кластер вiдбувся як життездатна, са-модостатня, успiшна й ефективна органiзацiя: iнiцiатива, iнновацiï, iнформацiя, штеграцш та iнтерес [11, с. 28].
Деяю вченi асоцiюють iнновацiйнi кластери з на-укомiсткими чи високотехнолопчними, пiдкреслюючи, що такi кластери охоплюють одну або деккька галузей 3i значним обсягом НДДКР, маючи при цьому високу частку пращвниюв iз вищою освiтою. Зокрема, на думку шведського економiста Ч. Карлсона (Karlsson, C.), ви-сокотехнологiчний кластер в1д самого початку володiе динамiчними конкурентними перевагами, якi з часом мають тенденцш до зростання за умови успшност кластера [7, р. 4-5]. Проте iншi досл^дники вважають, що iнновацiйний кластер не обов'язково належить до висо-котехнологiчноï галуз1 Так, англiйський учений Д. Харт (Hart, D. A.) зазначае, що фiрми, яю входять до складу шновацшних кластерiв, можуть дiяти в найрiзноманiтнi-ших галузях, починаючи в1д високотехнологiчних (фармацевтика, комп'ютернi технологи, виробництво науко-вих iнструментiв i мобкьних телефонiв) до бкьш тради-цiйних виробництв (автомобiлi, одяг, взуття) [6, р. 9].
Очевидним е те, що шновацшш кластери володь ють низкою конкурентних переваг порiвняно з iншими економiчними об'еднаннями: отриман-ня позитивного синергетичного ефекту; динамiчнiсть, гнучкiсть, висока адаптивнiсть до зовншнк змш; наяв-нiсть як вертикальних, так i горизонтальних зв'язкiв мiж учасниками; володiння потужним науково-досл^дним потенщалом; стимулювання iнновацiйноï дiяльностi; на-лагоджешсть системи комерцiалiзацiï результатiв ново-введень; ефективне використання залучених iнвестицiй, у тому чит зовншнк; тiсна сшвпраця бiзнесу, науки та влади («модель потршно'1 спiралi»); взаемодiя освiти, наукових дослiджень та iнновацiй («трикутник знань»);
налагоджешсть комушкацшних взаемозв язкгв м1ж учас-никами; сприяння створенню нових шдприемств 1 робо-чих м1сць; зростання продуктивност1 п1дприемств та ор-гашзацш; скорочення обсяг1в р1зних видш витрат, у тому числ1 1нновац1йних; комплексний розвиток шфраструк-тури, зокрема шновацшно'!; сприяння розвитку малих 1 середни 1нновац1йних п1дприемств.
Нин1 не кнуе ч1тко! класифжацГ! шновацш-них кластер1в. Так, американський учений М. Енрайт (Enright, М. ].) залежно в1д шновацшно! здатност1 вид1-лив кластери з високою 1нновац1йною активн1стю, тобто т1, як1 здатн1 генерувати шноваци, та кластери з низькою шновацшною активн1стю, природа яких гальмуе шнова-щ! [5, р. 8].
На думку росшського досл1дника 6. Монастирно-го, будь-який кластер волод1е тим чи тим р1внем шно-вацшносй, який в1дображае ступ1нь штеграцГ! у склад1 кластера центр1в генераци наукових знань та б1знес-1дей, центр1в подготовки висококвал1ф1кованих спец1ал1ст1в, частку випуску шновацшно! й наукомктко! продукцГ! в загальному обсяз1 виробництва, характеристики ринк1в збуту ще! продукцГ! [12, с. 40].
Наведемо класиф1кац1ю кластер1в за р1внем шно-вац1йност1, запропоновану в процей наукових дискусш у рамках четверто! М1жнародно! кон-ференцГ! з проблем шновацшно! пол1тики та технолог1й (Бразил1я, 2000 р.):
1. Залежний (уачений кластер). Складаеться з ланок технолопчно взаемопов'язаних п1дприемств, шко-ли розр1знених територ1ально. Д1яльн1сть кластера об-межена набором типових функц1й (видобуток ресурйв, обробка тощо). Застосовуються сучасш, але не передов1 технологЦ; нов1 технологи надходять на виробництво у вигляд1 готового до негайного використання продукту.
2. Iндустрiальний. Група компанш, яю працюють спкьно й виробляють типов1 продукти або надають типов! послуги. Використання нових технологш обмежене сферою контролю якост й управлшня персоналом.
3. Ыновацшно-тдустршльний. Група компанш, яю працюють спкьно й виробляють продукти або надають послуги, що потребують постшного оновлення, по-л1пшення якост1, впровадження нових функцюнальних можливостей. Налагоджено пост1йн1 та стшю зв'язки з науково-досл1дними центрами й осв1тшми установами.
4. Протновацшний. Кластер, нацкений на пере-дов1 св1тов1 стандарти та ор1ентований на якнайшвидше придбання необх1дних знань 1 технологш з метою по-кращення поточно! конкурентоспроможност1.
5. 1нновацшно оркнтований (зриий). Кластер, який визначае промислову, швестицшну й сощальну структуру регюну. Створюе динам1чн1 групи компан1й, що використовують передов1 знання та технологи, за-лучае талановит1 трудов1 ресурси з усього св1ту, е спо-живачем 1 генератором венчурного кашталу, визначае 1 спрямовуе науков1 досл1дження ун1верситет1в та 1нших освггнк установ [2, р. 8-9].
Отже, штенсившсть шновацшно! д1яльност1 в кластерах може бути р1зною. 1нновац1йн1 кластери - це категор1я 1ндустр1альних кластер1в, яку подкяють на
три пiдкатегорil вцповцно до iнтенсивностi шновацш-но! дiяльностi:
1) шновацшно-шдустршльт кластери - з неви-соким рiвнем iнновацiйностi, зосереджеш на шкремен-тальних (поступових) iнновацiях;
2) протновацшт кластери - з вищим рiвнем шно-вацiйностi, зосереджеш на субстанщальних iнновацiях;
3) зрш шновацшт кластери - з високим рiвнем iнновацiйностi, зосередженi на радикальних iнновацiях.
Звiсно, у сучасних конкурентных умовах найбкьш необхiдним вважаеться розвиток прошновацшних та iнновацiйно орiентованих кластерiв, тобто кластерiв з пiдвищеною й високою шновацшнктю.
На думку Д. Харта, ступшь iнновацiйно! д1яльнос-т - вiд радикально! до поступово! - приводить до кну-вання рiзних типiв iнновацiйних кластерiв. Учений ви-значив i порiвняв чотири типи шновацшних кластерiв залежно вц типу зв'язкiв, складу учасникiв i мiсця роз-ташування: тип А - зв'язаш кластери; тип В - новi про-мисловi райони; тип С - шновацшт середовища; тип D -сусiдськi кластери. Ключовi характеристики чотирьох типiв шновацшних кластерiв наведено в табл. 1.
Разом ш тим Д. Харт акцентував увагу на тому, що видкет типи iнновацiйних кластерiв на практищ можуть перескатися й накладатися один на одного [6, р. 12].
ВИСНОВКИ
Отже, шновацшний кластер у сучаснш еконо-мiцi - це одна з найбкьш ефективних форм iнтеграцi! виробництва, науки й держави з метою забезпечення конкурентних переваг. 1нновацшш кластери сприяють формуванню ново! шновацшно! моделi розвитку еконо-мiки, яюй характерна висока конкурентоспроможнiсть.
Хоч цея кластерного розвитку економiки не е новою, проте проблема шновацшних кластерiв виникла порiвняно недавно, i тому вона потребуе Грунтовншо-го дослцження. Донинi вiдсутне чiтке розумшня понять «кластер», «iнновацiйний кластер» тощо з огляду на кнування рiзних наукових пiдходiв та наукових шюл кластерно! теори. Бкьшо! уваги потребуе дослцження впливу iнновацiйних кластерiв на конкурентоспромож-нiсть нацiонально! економжи. У вiтчизнянiй економiч-нiй лiтературi малодослiдженим залишаеться питання щодо визначення рiвнiв iнновацiйностi кластера. Все ще тривають науковi дискуси й вцповцно вiдсутне чiтке розумiння того, в яких галузях економiчно! дiяльностi можуть функцюнувати iнновацiйнi кластери. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bergman, E. M., Charles, D., Den Hertog, P. In pursuit of innovative clusters. In: Innovative Clusters. Drivers of National Innovation Systems. Paris: OECD Publishing, 2001. P. 7-15. URL: http://www.nist.gov/public_affairs/releases/upload/spi-the-plas-tics-industry-trade-association-attachment.pdf
2. Bortagaray, I., Tiffin S. Innovation clusters in Latin America. In: Paper presented at 4th International Conference on Technology Policy and Innovation. Curitiba, Brazil. Aug. 28 - 31, 2000. 40 p. URL: http://www.ic2.utexas.edu/ictpi/mirror/curitiba2000/ papers/S11P01.PDF
Таблиця 1
Основн характеристики iнновацiйних кланов
Тип шновацшного кластера Тип зв'язмв Характеристики ^acrepiB Приклади виробництв/ мiсцевостей
Тип А Зв'язан кластери (Cohesive Clusters) - Mi^eBi BMpo6HM4Í ресурси, галузь, робоча сила; - HeToproBi екстерналп; - максимальний шформацш-ний noTÍK; - високий ступшь внутршых виробничих зв'язш - В основному малi фipми; - розташування в мiстi, часто в цeнтpi; - швидке реагування на змiни; - гнучюсть; - вiдкpитiсть кластера: легкий вхщ i вихiд Квартал Джуeлpi в Бipмiнгeмi (Вeликoбpитанiя); виробництво мeблiв (район Хакнi в ЛондонО
Тип В Новi промисловi райони (New Industrial Districts) - ToproBi й HeTC^roBi екстерналп'; - встановлеш roproBi зв'язки, у тому чиш транспорты та шформацшнь мiж фipмами; - стабтьне ви-робництво; - взасмовщносини мiж фipмами - По£днання великих, серед-нiх i малих пщпри£мств; - розташування за межами мiста; - макроглобальна торпвля; - спроби впливу на змши шляхом планування дiй виpoбникiв i постачальниш; - стiйкi вза£мoвiднoсини -«Закритий клуб» Силiкoнoва Долина (Калiфopнiя, США); шосе М 4 (Вeликoбpитанiя)
Тип С 1нновацшы середовища (Innovative Milieux) - Взасмовщносини, засновав на дoвipi мiж учасниками; - висoкopизикoвi проекти 3i сптьними цтями; - високий ступшь торгових i неторгових зв'язюв мiж фipмами - Переважно малi й сepeднi пiдпpи£мства; - розташування за мiстoм; - важливiсть со^ального капiталу; - високий ступiнь «укоршення» в мiсцeвiсть Емiлiя-Рoманiя (И^я); Пiвнiчний Схiд Miлана
Тип D Суадсью кластери (Proximity Clusters) - Вщносно близьке розташу-вання фipм одна вщ одно''; - новаторськ щеТ; - бтьш сильн зовшшш, ыж внутpiшнi зв'язки; - сершне виробництво, opi£Hтoванe на споживача - Mалi, середн пiдпpи£мства i мiкpoфipми; - розташування за мiстoм; - мiкpoглoбальна торпвля; - мкцевий пpoстip як мкце розташування, а не частина виробничо''' системи -«нeвкopiнeння» в мiсцeвiсть Хертфордшир (Великобриташя)
Джерело: складено за [б, p. 10].
3. Community Framework for State Aid for Research and Development and Innovation (2006/C 323/01). Official Journal of the European Union. 2006. Vol. 49. 26 p.
4. Dudian, M. Innovative clusters: the case of Romania. Management Research and Practice. 2011. Vol. 3. Issue 3. P. 1-11. URL: http://mrp.ase.ro/no33/f1.pdf
5. Enright, M. J. Survey on the Characterization of Regional Clusters: Initial Results. Working Paper, Institute of Economic Policy and Business Strategy: Competitiveness Program, University of Hong Kong, Sun Hung Kai, 2000. 21 p.
6. Hart, D. A. Innovation Clusters: Key Concepts. UK: The University of Reading, 2001. 15 p. URL: http://www.reading.ac.uk/ LM/LM/fulltxt/0600.pdf
7. Karlsson, C. Introduction. In: Handbook of research on innovation and clusters: Cases and policies/ed. by Charlie Karlsson. Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA: Edward Elgar, 2008. P. 1-16.
8. Simmie, J., Sennett, J. Innovative clusters: Global or local linkages? National Institute Economic Review. 1999. Vol. 170. P. 8798. URL: https://www.researchgate.net/publication/246477067
9. Hamdouch, A. Innovation clusters and networks: a critical review of the recent literature. In: 19th EAEPE Conference, Uni-versidade do Porto, 1-3 November 2007. 30 p. URL: www.fep.up.pt/ conferencias/.../Hamdouch.pdf
10. Варналш З. С., Гармашова О. П. Конкурентоспро-можнкть нацюнально!' економки: проблеми та прюритети Ыно-вацмного забезпечення: монографiя. Ки!'в: Знання, 2013. 387 с.
11. Войнаренко М. П. Кластери як полюси зростання кон-курентоспроможносп регюшв. Економкт. 2008. № 10. С. 27-30.
12. Монастырный Е. А. Инновационный кластер. Инновации. 2006. № 2. С. 38-43.
13. Портер М. Конкуренция. М.: Издательский дом «Ви-льямс», 2005. 608 с.
REFERENCES
Bergman, E. M., Charles, D., and Den Hertog, P. "In pursuit of innovative clusters" Innovative Clusters. Drivers of National Innovation Systems. http://www.nist.gov/public_affairs/releases/upload/ spi-the-plastics-industry-trade-association-attachment.pdf
Bortagaray, I., and Tiffin, S. "Innovation clusters in Latin America" Paper presented at 4th International Conference on Technology Policy and Innovation. http://www.ic2.utexas.edu/ictpi/ mirror/curitiba2000/papers/S11P01.PDF
"Community Framework for State Aid for Research and Development and Innovation (2006/C 323/01)". Official Journal of the European Union. Vol. 49 (2006).
Dudian, M. "Innovative clusters: the case of Romania" Management Research and Practice. 2011. http://mrp.ase.ro/no33/ fl.pdf
Enright, M. J. Survey on the Characterization of Regional Clusters: Initial Results. Working Paper, Institute of Economic Policy and Business Strategy: Competitiveness Program, University of Hong Kong, Sun Hung Kai, 2000.
Hart, D. A. "Innovation Clusters: Key Concepts". http://www. reading.ac.uk/LM/LM/fulltxt/0600.pdf
Karlsson, C. "Introduction". In Handbook of research on innovation and clusters: Cases and policies, 1-16. Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA: Edward Elgar, 2008.
Monastyrnyy, Ye. A. "Innovatsionnyy klaster" [Innovative cluster]. Innovatsii, no. 2 (2006): 38-43.
Namdouch, A. "Innovation clusters and networks: a critical review of the recent literature". 19th EAEPE Conference, Universidade do Porto, 2007. www.fep.up.pt/conferencias/.../Hamdouch.pdf
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Viliams, 2005. Simmie, J., and Sennett, J. "Innovative clusters: Global or local linkages?". National Institute Economic Review. 1999. https:// www.researchgate.net/publication/246477067
Varnalii, Z. S., and Harmashova, O. P. Konkurentospromozh-nist natsionalnoi ekonomiky: problemy ta priorytety innovatsiinoho zabezpechennia [Competitiveness of the national economy: problems and priorities of innovation support]. Kyiv: Znannia, 2013.
Voinarenko, M. P. "Klastery yak poliusy zrostannia konkuren-tospromozhnosti rehioniv" [Clusters as poles of growth of competitiveness of regions]. Ekonomist, no. 10 (2008): 27-30.
УДК 330.322.01.(477)
МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 БЕЗПЕКИ
© 2017 МОРОЗ М. О.
УДК 330.322.01.(477)
Мороз М. О. Моделювання системи забезпечення швестицшноТ безпеки
У статтi дотджено тдходи до моделювання системи забезпечення iнвестицiйноi безпеки. Обфунтовано необхiднiсть дотримання нвестицш-но} безпеки Украни. Наведено авторське бачення сутностi моделювання. Доведено правом'ртсть розгляду системи забезпечення iнвестицiйноi безпеки Укра/ни у функцональному, структурному, процесному, утворюючому та чинниковому аспектах. Визначено цльову установку та завдан-ня функцюнально'}модел'> системи забезпечення нвестицшно} безпеки. Охарактеризовано функцп, суб'ект'в та органiзацiйно-економiчнiмеханз-ми системи забезпечення нвестицшно} безпеки Укра/ни. Представлено структурну модель системи забезпечення iнвестицiйно¡безпеки. Особливу увагу прид'лено визначенню об'ект'ю прямого й опосередкованого впливу, керуючо} та керовано} тдсистем, сукупностi шдикатор'в, безпечних р'вн'ю, принципiв формування системи iнвестицiйно¡ безпеки. Детально проанал'вовано процесна й утворююча модел'> системи забезпечення швес-тицйно} безпеки та алгоритм комплексноiоцнки р'вня iнвестицiйноiбезпеки. Визначено заходи iз забезпечення iнвестицiйно¡безпеки Укра/ни. Ключов'1 слова: моделювання, iнвестицiйна безпека, система забезпечення iнвестицiйноi безпеки, модел'> системи забезпечення iнвестицiйноi безпеки.
Рис.: 5. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Мороз Максим Олександрович - астрант, Ушверситет банювськоi справи (вул. АндрИвська, 1, Кию, 04070, Украна) E-mail: mma588525@gmail.com
УДК 330.322.01.(477) Мороз М. А. Моделирование системы обеспечения инвестиционной безопасности
В статье исследованы подходы к моделированию системы обеспечения инвестиционной безопасности. Обоснована необходимость соблюдения инвестиционной безопасности Украины. Приведено авторское видение сущности моделирования. Доказана правомерность рассмотрения системы обеспечения инвестиционной безопасности Украины в функциональном, структурном, процессном, образующем и факторном аспектах. Определена целевая установка и задачи функциональной модели системы обеспечения инвестиционной безопасности. Охарактеризованы функции, субъекты и организационно-экономические механизмы системы обеспечения инвестиционной безопасности Украины. Представлена структурная модель системы обеспечения инвестиционной безопасности. Особое внимание уделено определению объектов прямого и косвенного влияния, управляющей и управляемой подсистем, совокупности индикаторов, безопасных уровней, принципов формирования системы инвестиционной безопасности. Детально проанализированы процессная и образующая модели системы обеспечения инвестиционной безопасности, а также алгоритм комплексной оценки уровня инвестиционной безопасности. Определены мероприятия по обеспечению инвестиционной безопасности Украины. Ключевые слова: моделирование, инвестиционная безопасность, система обеспечения инвестиционной безопасности, модели системы обеспечения инвестиционной безопасности. Рис.: 5. Табл.: 1. Библ.: 9.
Мороз Максим Александрович - аспирант, Университет банковского дела (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: mma588525@gmail.com
UDC 330.322.01.(477) Moroz M. O. Modelling the System of Ensuring the Investment Security
The article explores approaches to modelling the system of ensuring the investment security. Necessity of observance of investment security of Ukraine has been substantiated. The author's own vision of the modelling essentials has been provided. The eligibility for consideration of the system of ensuring the investment security of Ukraine in the functional, structural, process, formative, and factor aspects has been proved. The target setting and tasks of a functional model of the system of ensuring the investment security have been defined. The functions, subjects, organizational-economic mechanisms of the system of ensuring the investment security of Ukraine have been characterized. A structural model of the system of ensuring the investment security has been presented. Special attention has been given to the definition of objects of direct and indirect influence, control and controlled subsystems, aggregate of indicators, safe levels, principles of formation of the investment security system. The process and formative models of the system of ensuring the investment security, as well as the algorithm of the complex assessment of the level of investment security, were analyzed in detail. Measures to ensure the investment security of Ukraine have been defined. Keywords: modelling, investment security, system of ensuring the investment security, models of system of ensuring the investment security. Fig.: 5. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Moroz Maxim O. - Postgraduate Student, University of Banking (1 Andriivska Str., Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: mma588525@gmail.com
