9SOCIOLOGY
ШНОВАЦШНА ЦИКЛ1ЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ СОЦ1ОЛОГ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
1Шеломовська О. М., 2Соротна Л. М., 3Познанська К. В., 4Мачулта 1.1., 5Богомаз К. Ю.,
1 кандидат наук з державного управл1ння, доцент, доцент кафедри сощологИ', 2кандидат соц1олог1чних наук, доцент, доцент кафедри сощологИ', 3кандидат ¡сторичних наук, доцент, доцент кафедри сощологИ', 4кандидат соц1олог1чних наук, доцент, доцент кафедри сощологИ',
5доктор ¡сторичних наук, професор, професор кафедри сощологИ', академ1к Украгнськог академИ' пол1тичних наук,
Цнтровського державного техмчного умверситету, м. Камянське, Украгна DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30092019/6673
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 23 July 2019 Accepted 22 September 2019 Published 30 September 2019
KEYWORDS
teaching model, sociological research, subject-subjective paradigm of educational process, interaction of the teacher and the student, communication, interactive learning, competencies.
The article proposes a process of introducing a cyclic model in the teaching of sociology courses, which allows students to combine the acquisition of theoretical and practical competences, and the teachers to use the latest sociological data in their own teaching activities are absent in modern scientific discourse. According to the authors, the development of a cyclical model of interaction between the teacher and the student gives an opportunity to open new perspectives in the matter of improving the quality of higher education and integration into the world scientific and educational space.
Citation: Шеломовська О. М., Сороюна Л. М., Познанська К. В., Мачулша I. I., Богомаз К. Ю. (2019) Innovatsiina Tsyklichna Model Vykladannia Sotsiolohichnykh Dystsyplin u Zakladakh Vyshchoi Osvity.
International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 6(18). doi: 10.3143 5/rsglobal_ij itss/30092019/6673
Copyright: © 2019 Шеломовська О. М., Сорокша Л. М., Познанська К. В., Мачулша L L, Богомаз К. Ю. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. З наближенням сучасного украшського суспшьства до постшдустр1ально1 стади свого розвитку вщбуваеться становлення Украши як р1вноправного учасника Свропейського простору вищо1 освгги. Активно й плщно розглядаються проблеми створення й вживання шновацш у вищш школ1, анал1зуються умови ефективного ïx функщонування, розробляються методики навчання, проектування шновацшних педагопчних технологш викладач1в i студенев. У той же час спостертаеться стиxiйнiсть процесiв створення та впровадження
шновацш, вщсутшсть ч^ко1 цшьово1 спрямованостi нововведень, неузгоджешсть iнновацiйних пошукiв, що провадяться в теори i практицi освггньо1 дiяльностi у вищiй школi, невщповщшсть окремих нововведень один одному, слабюсть розробки шновацшно1 стратеги розвитку вищо! освiти. В цих умовах необхщним стае пошук ефективних пiдходiв до покращення взаемоди викладачiв i студенев в контекстi суб'ект-суб'ектно! парадигми вищо! освгги.
Проблема пошуку iнновацiйних технологш налагодження взаемоди суб'ектiв освiтнього процесу набувае все бшьшо1 ваги та значення. Це, у свою чергу, детермiнуе активiзацiю наукових дослiджень цього питання у всiх кранах свггу. Значний внесок у вивчення та розробку нових технологiй i методiв для шновацшно1 педагогiки в обласп IКТ-iнструментiв, електронного навчання та мiжкультурних компетенцiй здiйснили такi дослiдники як С. Смiрнова-Трiбульська, Н. Морзе, Т. Лях, Р. Махачашвш, О. Буйницька, М. Гладун, А. дос Рейс, I. Альварес, П. Пшто, Т. 1сса, М. Дрлiк, М. Сапай, Ю. Туманова, С. Полторак, Р. Еспада, С. Дельгато, П. Естебан, Л. Алонсо-Дас, С. Огродська-Мазур, О. Глазунова, О. Куузьмшська, I. Воротшкова, Т. Носкова, Т. Павлова, О. Яковлева, та ш У сво1х наукових публiкацiях вони дослiдили низку важливих аспектiв модершзаци викладання у вищш школi шляхом впровадження i реалiзацil нових iнтерактивних технологiй, зокрема дистанцшно1 освiти, корпоративного навчання, сощальних технологiй в освiтi, прикладних аспекпв гуманiтарних студiй (цифрова гуманiтаристика тощо).
Автори дано1 статтi (O. Shelomovska, L. Sorokina, K. Bohomaz) опублшували цикл публiкацiй, присвячених рiзноманiтним аспектам оптимiзацil освiтнього процесу у закладах вищо! осв^и на основi впровадження закордонного досвщу налагодження ефективно1 взаемоди викладача i студента, а саме: сучасш комушкаци та спiвпраця в ушверситет з використанням спецiальних шформацшних засобiв, мережева комунiкацiя як зашб пiдвищення ефективностi взаемоди педагог-студент, самостшне навчання студентiв у вищих навчальних закладах, особливостi використання освiтнiх штернет-ресуршв у викладаннi соцюлоги, можливостi використання шформацшно-комушкацшних технологiй при викладаннi соцюлопчних дисциплiн (Shelomovska, Sorokina, Bohomaz, 2015, 2016, 2017, 2018).
У контексп нашого дослщження вважаемо за доцшьне проаналiзувати напрацювання щодо реалiзацil шновацшних моделей iнтерактивного навчання та навчання через досвщ/емшричного навчання, оскiльки саме вони стали базисом розроблено1 нами циктчно1 моделi. Процеси впровадження штерактивних технологiй навчання, що базуються на використанш iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй i мереж, а також проблеми, що виникають при цьому дослщили Р. Гуревич, М. Кадемiя. До таких технологш вчеш вiднесли електронну пошту, форум, чат, вщеоконференщю, проектнi технологil, Веб-квест, Блог, Блог-квест, проаналiзували !х вплив на характер навчально-пiзнавальноl дiяльностi студентiв та на !х включешсть до процесу пiзнання. Автори довели, системне застосування цих технологш в навчально-виховному процеш iстотно сприяе тдвищенню якостi професiйноl пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у вищих навчальних закладах (НигеууЛ, Kademiia, 2014).
Безпосереднiй аналiз використання штерактивних технологш та мережi штернет у процесi викладання соцiологiчних дисциплш мiститься у напрацюваннях А. Воронцова i В. Лук'янова, Л. Д^ковсько1, Н. Малiковоl, А. Слободянюка, С. Щеглово1 та iн. Так, А. Воронцов i В. Лук'янов розкривають можливостi по «перекладу» звичних лекцшних курсiв з соцiологil в режим мультимедiа-технологiй, використання електронних хрестоматiй з метою програмування самостшно1 роботи студенпв (Vorontsov, Lukianov, 2011). Дослiджуючи шновацшш пiдходи в навчаннi соцiологil, Н. Малшова встановила, що якiсний шдхщ в навчаннi соцiологil в сучасних умовах передбачае можливють збору сощально1 iнформацil в вiртуальних мережах 1нтернет-спiльнот, де вiдбуваеться iнтерактивна взаемодiя респондентiв, експертiв, представникiв рiзних модальних i референтних соцiальних груп (Malykova, 2011). Напрямки використання 1нтернет-технологш у викладаннi соцiологiчних дисциплiн наведеш у працi С. Щеглово1, яка вщзначае, що сьогоднi у мережi представлено безлiч сайтiв, якi мютять багатий рiзноманiтний матерiал для вторинного аналiзу, що сприяе розвитку шзнавально1 культури студентiв пiдвищуе !х штерес до проведення власних дослiджень i презентацil сво1х матерiалiв (Shchehlova, 2002).
На противагу украшському науковому дискурш у закордонних державах моделi емтричного навчання придiляеться значна увага. Так, у зарубiжнiй теорil i практищ освiти iснують такi моделi навчання, засноваш на трансформацil та штерпретаци практичного досвiду, як моделi Блума, Фрая, Л. Джоплш, Г. Дша, Дж. Пфайффер i Дж. Джонс та ш. Грунтовний аналiз зарубiжних моделей емпiричного навчання здiйснено у статтях М. Дерново1 (Dernova, 2015) та О. Ярошинська i Т. Осадченко (Yaroshynska, Osadchenko, 2015). ВЫ вище окресленi
Mogeni eMnipuHHoro HaBHaHHa 6e3yMOBHO MaroTb BenuKy цiннiстb gna OKpecneHHa mnaxiB onTHMi3a^i' npaKTHKH po6oth 3aKnagiB bh^oi ocBiTH BignoBigHO go yMOB cborogeHHa, ogHaK i'x ronoBHHM HegoniKOM 3anumaeTbca Te, ^o Bei bohh po3paxoBaHi Ha HaBHaHHa gopocnux nrogeM, aKi B^e MaroTb c^opMOBam компeтeнцii i nparayrb ix ygocKOHanuTH. npu цbомy 3anumaeTbca npaKTHHHO He po3rnaHyraM aeneKT BnpoBag^eHHa eMnipuHHoro HaBHaHHa 3go6yBaHiB 6aKanaBpebKoro i MaricTepebKoro piBHa, aKi He MaroTb 3HaHHoro goeBigy npaKTHHHoi gianbHocri. Ha BupimeHHa цbого 3aBgaHHa i cnpaMOBaHa gaHa cTarra.
BHKnag pe3y^BTaTiB gocmg^eHHH. B cyHacHux yMOBax aK HiKonu eTae aKTyanbHoro npo6neMa pe^opMyBaHHa cynacHoi cucTeMH BH^oi ocBiTH, nomyK hobhx nigxogiB nepegaH 3HaHb, HaBHHOK, HeipagH^HHHx MeTogiB HaBHaHHa i ^opMyBaHHa H0B0i napagurMH.
BiKaMH HaBHanbHHH пpоцec yKnagaBca y ^opMyny S^O, ge cy6'eKTOM 6yB BHKnagaH, a 06'eKTOM - CTygeHT. 3apa3 TaKe cniBBigHomeHHa Hee^eKTHBHe, ag^e CTygeHT TaKO^ CTae cy6'eKTOM HaBHaHHa. B HOBiM Mogeni BHKnagaH i CTygeHT - цe He Tpagu^Mm BHHTenb i yHeHb, a gBa BHeHux gocnigHHKa, 3aMHaTux cyMicHHM nomyKOM icTHH. 3 tohkh 3opy n. CKOTTa gna nocTMogepHoro yHiBepcHTeTy xapaKTepHi «gianoroBe, gucKyciMHe 3HaHHa» i 3pocTaHHa 3HaHeHHa «noKanbHoro 3HaHHa», 3aBgaKH HOMy BHHHKaroTb HOBi crpyKTypu aBTopuTeTy i BigKpuBaroTbca MO^nuBocri gna KOHCTpyroBaHHa anbTepHaTHBHux igeHTHHHocreM.
CborogHi CTygeHTH, ^o npuxogaTb b HaBHanbHy aygmopiro, opiemoBam Ha 3MiHy Tpagu^MHoro nigxogy. Bohh Hane^aTb go <^H$poBoro noKoniHHa» i 3BHKnu go aKTHBHoro cninKyBaHHa 3 KOMn'roTepoM, ^o nepeg6aHae Bu6ipK0Be i BinbHe cnpuMHarra iH^opMa^i, a TaKO^ gocTyn go ii pi3HOcnpaMOBaHux noTOKiB. CaMe Mepe^a, a He Tpagu^MHa aygmopia Bce 6inbme CTae c^eporo gianory i o6MiHy 3HaHHaMH, no cyTi c^eporo 3pocraroHoi' CBo6ogu. CTygeHTH BHMararoTb HaBHaHHa y gyci «plug-and-play» HacTO He MaroTb 3bhhkh i 6a^aHHa yHHTuca nocnigoBHO, cnigyroHH nigpyHHHKaM, a mBugme cxunbHi go HaBHaHHa y $opMi yHacTi i eKcnepuMemyBaHHa
OaKTHHHO yHiBepcHTeT nepeTBoproeTbca Ha KOHCTpyKTop cnoco6y ^uiTa, b CTpyKTypy, aKa gae iHguBigy HaBHHKH 6e3nepepBHoro npucrocoByBaHHa. B HaBHaHHi HOBoro Tuny caM CTygeHT Bu6upae CBoro ocBiTHro TpaeKTopiro, ^opMye HaBHHKH 6e3nepepBHoi ocBiTH aK nocriMHoi' 3MiHH igeHTHHHocri. 3po3yMino, ^o npu цboмy noBHHeH MiHaTuca i cnoci6 cnoBi^aHHa 3HaHb: 3 Ha6opy BcraHOBneHux icTHH, TpaHcnbOBaHHx aygHTopii, 3HaHHa nepeTBoproeTbca Ha cnoci6 po3B'a3aHHa KOHKpeTHux npo6neM.
B gaHuM Hac BHKnagaH Mae BigMOBHTuca Big Tpagu^MHoi' poni «nepegaTHHKa» 3HaHb i craTH, mBugme, npoeKTyBanbHHKOM пpoцecy HaBHaHHa i Moro cepegoBH^a. Цe O3HaHae TaKO^ nepexig cTygeHTa Big BigoKpeMneHoi po6oTH y $opMi BnacHoro gocBigy po3B'a3aHHa npo6neM go cнтyaцii KoneKTHBHoro HaBHanbHoro gocBigy, cyMicHoro, KOonepaTHBHoro HaBHaHHa. npu TaKiM ^opMi HaBHaHHa BHKnagaH cTae KOHcynbTaHTOM, TpeHepoM cTygeHTa, cryp6oBaHHM He crinbKH igemu^iKa^ero i noganbmoro nepegaHero iHTeneKTyanbHoro 3MicTy, cKinbKH HanpaMOM HaBHanbHoi gianbHocri cTygeHTiB. ^k^o go цнх nip ochobhhm g^epenoM iH^opMa^i Bucrynanu nigi6paHi i peKOMeHgoBaHi BHKnagaHeM KHuru, gocTOBipHicTb aKux He BHKnuKae cyMHiBiB, to po3Mi^eHa b iH^opMa^a He copTyeTbca, He nepeBipaeTbca, ii gocTOBipHicTb HeBigoMa.
y hobhx cy6'eKT-cy6'eKTHHx BigHocuHax BHKnagaH y^e He crinbKH HaBHae, cKinbKH gonoMarae cTygeHTOBi BHHTuca caMocTiMHO. S-^-S-BigHomeHHa - цe aKTHBHa cпiвпpaцa, b pe3ynbTaTi aKoi cTygeHT 3go6yBae 3HaHHa, Ha6yBae yMiHb i HaBHHOK, a BHKnagaH - MaMcTepHocTi. y цнx BigHocuHax cninbHHM 06'eKTOM gna hhx e ^ax, Ha aKHM cnpaMOBaHa cпiвпpaцa. Pa3OM i3 thm, cborogHi HaBiTb y ryMaHiTapHux HayKax TaKi BigHocuHH onocepegKOBaHi cninbHHMH yMOBaMH HaBHaHHa - cyHacHHMH TexHonoriaMH aK 3aco6aMH aктнвiзaцii Ta cnpaMyBaHHa HaBHanbHoro npo^cy, ^o nepeTBoproe KnacuHHy guxoTOMiro Ha TpuHneHHe BigHomeHHa.
Цro кoнцeпцiro, aKa BH^e onucaHa goBoni cxeMaTHHHO, aMepuKaHcbKi BHeHi P. Eap i fl. Tar Ha3Banu «H0B0ro napagurMoro BH^oi' ocBiTH» (Bar R. B., Tagg J., 1995). y coцionoгiнннx TepMiHax igeTbca npo 3MiHy poneM aremiB HaBHanbHoro пpoцecy. Ha cTygeHTiB nepeKnagaeTbca BignoBiganbHicTb 3a ixHe HaBHaHHa. Bh^hm HaBHanbHuM 3aKnag Mo6ini3ye cTygeHTiB, a He npocTO 3a6e3neHye BHKnagaHHa, aK paHime. ^k^o cTapa napagurMa nepeg6aHana, ronoBHHM hhhom, po3po6neHHa hobhx nporpaM Ta KypciB i тpaнcnaцiro ix Big BHKnagaHa go cTygeHTiB, to HOBa -nepeg6aHae cTBopeHHa aTMoc^epu BignoBiganbHocTi, cepegoBH^a, ^o cTHMynroe caM0nigr0T0BKy, oцiнroвaннa 3HaHb Ha noHaTKy, b cepeguHi Ta нaпpнкiнцi HaBHanbHoro Kypcy (MogynbHi 3aniKu), po6oTy 3 ko^hhm cTygeHTOM. Pe3ynbTaT0M po6oTH cTygeHTa 6yge ogep^aHHa «KpeguTy», ^o 3acBigHye onaHyBaHHa hhm Heo6xigHux 3HaHb, yMiHb i HaBHHOK, He3ane^H0 Big Toro, ge i aKHM hhhom BiH ix 3go6yB. CaMe TOMy cTygeHT (3go6yBaH BH^oi' ocBiTu) noBHHeH 6yTH aKTHBHHM areHTOM HaBHanbHoro пpoцecy, nomyKy M HaKonuHeHHa BnacHux 3HaHb.
За новою парадигмою викладач^ зазвичай, створюють активне навчальне середовище для студентiв, але сам не обов'язково мають бути залученими до окремих форм навчально1 активносп. Головне - сформувати потяг i творче ставлення до навчання, створити для цього вщповщш умови. Саме тому захiднi унiверситети переходять на цшодобовий доступ до бiблiотек, штернету та шшо! iнфраструктури навчання для забезпечення самостшно! роботи студентiв. Викладач таким чином, виступае радше не в ролi аудиторного «всезнайки», а як тренер, котрий розробляе план гри, вправи, дае поради й контролюе роботу членiв команди.
Отже, в плаш нашого дослiдження замють розповсюджено1 схеми S^O впроваджуеться схема 3—3, рiвнопартнерского спiвробiтництва по виршенню завдань, що дидактично органiзованi сумюно педагогом i студентом. Таким чином, реалiзуеться принцип колективно1 комунiкативностi навчання.
Принцип активносп людини орiентуе на те, що в нових суб'ект-суб'ектних вщносинах викладач уже не стшьки навчае, скшьки допомагае студенту вчитися самостшно. S•^■S-вiдношення - це активна ствпраця, в результатi яко! студент здобувае знання, набувае умшь i навичок, а викладач - майстерносп. У цих вiдносинах спшьним об'ектом для них е фах, на який спрямована ствпраця.
Особливютю такого тдходу е те, що на студенпв перекладаеться вiдповiдальнiсть за 1хне навчання. Вищий навчальний заклад мобшзуе студентiв, а не просто забезпечуе викладання, як ранiше. Якщо стара парадигма передбачала, головним чином, розроблення нових програм i куршв i трансляцiю !х вiд викладача до студентiв, то нова передбачае створення атмосфери вщповщальносп, формування оточуючого середовища, що стимулюе самотдготовку, оцшювання знань на початку, в середин та наприкiнцi навчального курсу (модульш залiки), роботу з кожним студентом. Результатом роботи студента буде одержання «кредиту» що засвщчуе опанування ним необхщних знань, умшь i навичок, незалежно вiд того де i яким чином вiн !х здобув. Саме тому студент повинен бути активним агентом навчального процесу, пошуку й накопичення власних знань.
На основi досвщу викладання соцюлопчних дисциплш та виходячи з вищезазначеного, нами пропонуеться циктчна модель взаемодп викладача i студента основою яко! е рiвнопартнерська iнтеракцiя двох найважливiших суб'екпв освiтнього процесу (рис. 1).
Рис. 1. Елемент циклгчно!модели, що демонструе суб'ект суб'ектний nidxid
Викладач надае програмш 6a30Bi знання студентам та здшснюе керiвництво ix застосуванням на прaктицi. Студенти отримують знання i компетенц^' для оргaнiзaдii соцюлопчного дослiдження згiдно з освiтньою програмою зi спедiaльностi «Содiологiя», а саме:
1. Розумшня содiaльниx продесiв, трендiв, можливостей i виклик1в содiaльниx змш в Укрaiнi та свiтi.
2. Здатнють зiстaвити методологiю та результати рiзниx содiологiчниx дослiджень.
3. Здатнють зiстaвити наявне знання з практичними викликами.
4. Здатнють проанатзувати, представити та проiнтерпретувaти числовi й нечисловi содiaльнi дaнi.
5. Здaтнiсть застосувати соцюлопчний дослiднидький iнструментaрiй.
6. Здатнють розробити програму соцюлопчного дослщження.
В процеш навчання студенти вже на другому курш мають компетенд^' зi створення програми содiологiчного дослiдження, мають навички aнкетерiв/iнтерв'юерiв для здiйснення польовоi роботи по збору содiологiчноi шформаци i здaтнi провести aнaлiз результата дослiдження (рис. 2).
Обов'язковим етапом тако! практично! роботи студенпв е обговорення результатiв дослiдження в процес аудиторно! роботи. В цьому процесi студенти набувають професiйних компетенцш а викладач мае змогу впровадження результатiв опитування в матерiали навчальних дисциплiн для пiдвищення якостi осв^нього процесу.
Навчальна програма спецiальностi «Соцюлопя» мiстить достатню кiлькiсть дисциплiн галузево! соцюлогп, навчати яким неможливо без новгтшх даних соцiологiчних дослiджень. Результати таких доошджень наявно демонструють певш змiни, що вiдбуваються у суспшьних iнститутах укра!нського суспшьства, дозволяють продемонструвати змiни у суспiльних процесах. На основi проведеного дослiдження студент як суб'ект освгтнього процесу отримуе можливють отримання професiйних компетенцiй шляхом обговорення результата дослщження в процесi аудиторно! роботи. У подальшому студенти вибудовують стратегiю наступних дослiджень, що знаходять вияв у наукових публiкацiях, практичних роздiлах курсових та дипломних робгт (рис. 3).
Викладач як другий суб'ект осв^нього процесу успiшно використовувати у викладанш рiзноманiтнi iнновацiйнi педагопчш методики, основою вибору яких е штерактившсть та максимальна наближенiсть до реально! професшно! дiяльностi майбутнього фахiвця-соцiолога.
Досвiд викладання соцiологiчних дисциплiн у ЗВО Укра!ни свiдчить про те, що студентам важливше, цiкавiше i кориснiше навчатися i засвоювати нову шформащю шляхом практично! дiяльностi, а не лише читання науково! лтератури. Як зазначав вiдомий американський дослщник технологiй навчання К. Роджерс навчання ефективно, коли його предмет е актуальним для людини i коли особистосп людини (його «Я») нщо не загрожуе; професiйнi компетенцi! досягаються дiею, при збереженнi вiдкритостi досвщу; самокритика i самооцiнка сприяють творчосп, пiдвищення незалежностi i впевненостi в собi (Rogers, 2002). Саме тому залучення студентiв до органiзацi! та проведення соцюлопчних дослiджень всеукра!нського та регюнального рiвня мае неабияке значення для формування !х компетентностей. Необхщшсть використання циклiчно! моделi навчання у практищ укра!нсько! вищо! школи визначаеться радикальними змiнами в свiдомостi сучасно! молодi та забезпечення реалiзацi! суб'ект-суб'ектно! парадигми вищо! освiти.
Циклiчна модель навчання вимагае вщ викладача, студента, студентсько! групи альтернативних, несподiваних способiв взаемодi!. Вiддаючи перевагу цiй моделi навчання, необхiдно розумiти, що сучасний студент - це теж складна система, що самооргашзуеться,
особиспсть, яка може юнувати тшьки в умовах pi3HOMaHiTHOCTi, яке з необхщшстю включае щось випадкове, спонтанне, непередбачуване, несподiвaне, неоднозначне (рис. 4).
Впровадження результатов опитування в навчальнi курси для забезпечення студентов новiтньою шформащею та пщвищення якосп освiтнього процесу
Обговорення результатов дослщження в процео. аудиторно! роботи з метою отримання професшних компетенцш
Рис. 3. Елемент цикл1чногмоделi, що демонструерезультат iнновацтноТ штеракцп суб'ект1е
освтнього процессу
Ци^чна модель взаемодп викладача i студента мае складатися з декiлькох етaпiв:
1. Надання провiдними викладачами студентам базових знань з методологи, методики i технiки проведення соцiологiчних дослiджень у процеа аудиторно! роботи;
2. Робота студенев над оргашзащею та проведениям конкретних соцiологiчних дослiджень регiонaльного рiвня (розробка та aпробaцiя iнструментaрiю, обгрунтування вибiрки тощо);
3. Спiльнa робота виклaдaчiв i студентiв над обробкою результaтiв практичних дослiджень;
4. Оновлення викладачами соцюлопчних курсiв спецiaльного спрямування на основi новiтнiх даних дослщжень;
5. Формування у студентiв вмшня aнaлiзувaти, робити висновки та розробляти прогнози подальшого розвитку суспiльствa у процеа обговорення результалв соцiологiчного дослщження.
Програмн1 базов1 знання
Кер1вництво застосуванням базових знань на практищ
S
Студент-сощолог
Организация соц1олог1чного дослщження
Розробка програми дослщження
Впровадження результатов опитування в навчальн1 курси для забезпечення студентов новпньою шформащею та пщвищення якост1 освпнього процесу
А
Зб1р первинно! шформацц
Ж -
X1-\г
г
Анализ результатов дослщження
Обговорення результат1в дослщження в процеа аудиторно! роботи з метою отримання професшних компетенций
Рис. 4. Циктчна модель взаемодп викладача i студента
На наш погляд, студенту сьогоднi не вистачае практики рiзномaнiтностi. Йому вже не щкаво лише слухати викладача двi aкaдемiчнi години i лише писати конспект лекцп. Студенту вже
roipi6He штерактивне навчання, де вш зможе проявити себе як дослщник. А обговорення результата дослщжень як раз i сприятиме досягненню цих цiлей. Циклiчна модель дозволяе використовувати штерактивш методи в iншiй атмосфеpi навчання, коли актуалiзуеться спiвpобiтництво вае! системи, а результат не можна запрограмувати i передбачити. Це сприяе формуванню нелiнiйного стилю мислення, так необхвдного сучасному соцiологу.
Для демонстрацп функцiонування iнновацшно! цикшчно! моделi приводимо наступну схему (рис. 5), що вщображае елемент сумюно! роботи викладачiв та студентiв кафедри сощологп над дослщженням фактоpiв, що чинять вплив на сощальш референцп сучасного украшського студента в рамках масштабного сощолопчного дослiдження «Студентська молодь в умовах украшських реформ», проведеного у травш-червш 2018 р. кафедрою сощологп Дшпровського державного технiчного унiвеpситету. Блоки програми дослiдження були pозpобленi студентами сощологами пiд кеpiвництвом викладачiв кафедри.
Аналiз i обговорення pезультатiв дослiдження в процес аудиторно! роботи надае можливють сформувати у студента таю професшш компетенции
- усвiдомлення культурного розмаггтя суспiльств i викликiв взаемоди в мiжкультуpному контекстi;
- pозумiння сощальних пpоцесiв, тpендiв, можливостей i виклиюв соцiальних змiн в Укpа!нi та свт;
- здатнiсть зiставити наявне знання з практичними викликами.
В результат навчання здобувач вищо! осв^и мае змогу:
- визначати сощальш проблеми, !хш можливi стpуктуpнi та культурш чинники;
- узагальнювати та зютавляти результати piзних дослiджень;
- користуватися ключовими вiдкpитими базами / банками сощальних даних.
Фактори, що чинять вплив на сощальн референцп сучасного украшського студента
JF
JF
TF
JF
Засоби масово! шформацп
Iнформацiйне середовище
Девiацiйнi практики в iHTepHeTi
Мовнi практики навчання
Студентська молодь в умовах укршнських реформ
I . Г
Впровадження результатiв опитування в навчальнi курси для забезпечення сгудентiв новiтньою iнформацieю га пщвищення якосгi освiгнього процесу
Аналiз результата дослщження
Обговорення результатiв дослщження в процеа аудиторной робоги з мегою отримання професiйних
Рис. 5. Реал1зац1я циклично!модел1 у осв1тньому процеа
При викладанш соцюлопчних дисциплш у техшчних ВНЗ основне завдання викладача полягае в тому, щоб отримання знань вщбувалося не пасивним механiчним способом, а було активним конструктивним i творчим. Нараз^ однiею з важливих педагопчних проблем е пасивнiсть студента в спшкуванш, неготовнiсть до конструктивного дiалогу з викладачем, невмiння в повнш мiрi показати сво! здiбностi та творчу iнiцiативу. Формування здiбностей, що дозволяють студенту вловлювати неочевидш асощаци, продукувати нестандартнi ще! i рiшення проблем, цiлком ймовiрно, е одшею з найактуальнiших i в той же час найскладшших педагопчних задач. Об'ективно подiбне розкрiпачення мислення може стати можливим завдяки комплексним властивостям шформацшного осв^нього середовища, що дозволяе студенту стльно з педагогом проектувати iндивiдуальну освiтню траекторiю, шдбираючи найбiльш пiдходящий графiк навчання, шформацшш ресурси, нарештi, методи навчання. Суб'ективно ж дуже велику роль тут вщпрае можливють самовираження для кожного, коли педагог i iншi студенти не роблять посшшних висновкiв i необгрунтованих суджень, надаючи можливiсть прояву шщативи. У асинхронно! середовищi за допомогою листування по електроннiй пошт з педагогом або участi в електронно! конференци у кожного студента, навт сором'язливого або замкнутого по натур^ з'являеться можливiсть представити свш погляд на проблему, що йде врозрiз iз загальноприйнятим.
Успiх навчально-шзнавально! та пошуково-продуктивно! дiяльностi виступае головним фактором особистюного зростання активного студента, який проявляе рефлексившсть i шщатившсть, i почуття особистiсно! цiнностi i гiдностi, здатнiсть до самоконтролю, що шдтримуе усвiдомлену саморегуляцiю. Одночасно розвиваються i новi потреби в самозмш. Вiдбуваеться ломка стереотипу взаемин мiж викладачем - педагогом i студентом: педагог з рангу наставника i «всезнаючого оракула» переходить в ранг керiвника, консультанта спiльно! дiяльностi, а студент, вщчуваючи пiдтримку та довiру старшого, виявляе iстинний iнтерес i iнiцiативу, взаемодiючи з ним (Shelomovska, Sorokina, Romaniukha, БоЬошаЕ, 2017).
Сучасш викладачi соцiологiчних дисциплiн повиннi активно використовувати на заняттях i рекомендувати як основш i додатковi джерела шформаци електроннi навчальнi книги i тематичнi сайти; окремi цифровi мультимедшш навчальнi об'екти з доступних колекцш, унiверситетський репозитарiй, електроннi навчальнi програми ресурси наукових баз даних. Використання означених ресуршв при викладанш соцюлогп в умовах реалiзацi! циклiчно! моделi пiдвищуе пiзнавальну активнiсть студентiв, розвивае дослщницью, творчi здiбностi, сприяе ефектившшому формуванню загальних i спецiальних компетенцш. Це сприяе бiльшiй проiнформованостi студенев i можливостi дiзнатися та обговорити рiзнi точки зору щодо певного сощального факту, тому що кожен студент може обирати, яким джерелом йому користуватися для отримання пе! чи шшо! шформаци. Завдяки сайтам перюдичних видань студенти мають доступ до нов^нш публiкацiй за актуальними темами в соцiологiчних журналах. Тобто, використання осв^шх веб-сайтiв при викладанш соцюлогп робить процес навчання бшьш рiзноманiтним, привабливим, динамiчним i таким, що стимулюе творчу активнiсть студенпв i сприяе всебiчнiй пiдготовцi професiоналiв. З iншого боку, використання 1КТ у викладаннi соцiологiчних дисциплiн е свщченням високого професiйного рiвня сучасних педагопв (8Ье1ошоу8ка, Sorokina, Romaniukha, 2018).
Практичний досвiд кафедри соцiологi! Дшпровського державного технiчного унiверситету з використання цикшчно! моделi у процесi шдготовки фахiвцiв зi спецiальностi «Соцюлопя» свщчить, що в межах !! реалiзацi! використання викладачами у освiтньому процеа результатiв дослiдження щодо споживання студентами засобiв масово! iнформацi! та рiвня довiри до них дозволяе яюсно i результативно сформувати у студенпв професiйнi компетенцi!. До обговорення студенти залучаються активно тому, що вони самi органiзовувати i проводили дослщження, а тому вiдчувають потребу його обговорення у колективi таких же учасниюв подiй. Загалом, циклiчна модель штеракцп дозволяе налагодити спiвпрацю м1ж викладачами i студентами як рiвноправними суб'ектами освiтнього процесу, де об'еднання зусиль, знань i вмiнь кожного в кшцевому рахунку приводять до отримання позитивного ефекту взаемодi!. Дискуая, яку передбачае циклiчна модель буде корисною як для становлення професшних компетенцiй студентiв-соцiологiв так i для формування сощальних референцiй молодих людей.
Висновки. Зважаючи на все вищезазначене, слщ тдкреслити, що фактори, яю чинять вплив на соцiальнi референцп сучасного укра!нського студента, були визначеш у дослiдженнi невипадково. Кожний з них е дуже вагомим викликом суспшьного життя, що впливае на свщомють студентства, !х самовизначення та сощальш референцi!. Саме соцiальнi референцп
присутш в мисленш, свщомосп й розумi кожно! людини пов'язують разом вiртуальнi об'екти та матерiальне середовище оточуючого свiту, позначаються на особливостях чуттевого досвiду, цшшсних орiентацiй та соцiальному конструюваннi. Сощальш референцп надзвичайно важливi для особистосп, особливо на життевому етапi становлення в студентсью роки.
Впровадження шновацшних пiдходiв до взаемодi! викладача i студента вимагае вiдповiдних дiй до реалiзацi! можливих iнновацiй. Однiею з них може стати застосування циктчно! модел^ яка дозволяе планомiрно реалiзовувати визначеннi напрямки впровадження iнновацiйних технологш Створення циклiчно! моделi взаемодi! учасниюв освiтнього процесу ЗВО, дозволило виявити найважливiшi та найвагомiшi фактори суспшьного та громадського життя, що впливають на сощальш референцп студентсько! молодi в Укра!нi.
Розроблена модель наявно демонструе позитивний взаемозв'язок студента i викладача, що робить освiтнiй процес демократичним, цiкавим та взаемокорисним для двох найважливших його суб'ектiв. З одного боку, дозволяе студенту набути професшних компетенцш шляхом обговорення результата дослщження в процесi аудиторно! роботи та використати !х практично у наукових публiкацiях, практичних роздiлах курсових та дипломних робiт. Пiд час навчання в ушверситет студенти повинш засво!ти не лише теоретичнi знання, а ще й навчитися !х застосовувати у практичнiй дiяльностi, паралельно адаптуючись до майбутньо! професi!. Цикшчна модель дозволяе студентам займати активну та iнiцiативну позицiю в освгтньому процесi. Особливого значення для формування професiйних компетенцiй студентiв стають змши в професiйнiй ролi викладача i активiзацi! пiзнавально-творчих можливостей людини.
З шшого боку, викладач мае змогу значно збагатити лекцiйний матерiал даними сощолопчного дослщження для подальшо! роботи зi студентами, тим самим усшшно використовувати у викладаннi рiзноманiтнi шновацшш педагогiчнi методики, основою вибору яких е штерактившсть та максимальна наближешсть до реально! професiйно! дiяльностi майбутнього фахiвця-соцiолога.
Впровадження iнновацiй в осв^нш сферi е процесом дуже складним i багатогранним. У зв'язку з тим, що сам осв^нш процес мае багато як оргашзацшних, так i операцiйних аспектiв, то розробка та впровадження шновацш у закладах вищо! осв^и вимагае подальших розробок та грунтовних дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Capay M., Drlik M., Nakaznyi M., Romaniukha M., Shelomovska O., Sorokina L., Svec P., Tomanova J. Aspects of distance and e-Learning in Ukraine and Slovak Republic. Int. Innovations in higher education -modern communications and collaboration at the university using specific IT tools [International collective monograph] / [Collective of authors]; (editor in chief Dr of pedagogy, professor Nakaznyi M. O.). -Dniprodzerzhynsk: DSTU, 2015. - РР. 40-58.
2. Shelomovska O., Sorokina L., Romaniukha M., Bohomaz K. Network communication as a means of improving the efficiency of teacher-student interaction. In E-learning. Vol. 9. Effective Decelopment of Teacher' Skills in the Area of ICT and E-learning. Monograph Sc. Editor Eugenia Smyrnova-Trybulska, University of Silesia, Studio-Noa, Katowice-Cieszyn, 2017.
3. Romaniukha M., Shelomovska O., Sorokina L., Voronova Z. Students' independent learning in higher education. Int. Collected Scientific Works "Open educational E-environment of modern university". No 2, 2016. P. 67 - 75.
4. Shelomovska O., Sorokina L., Romaniukha M. Educational online resources in teaching sociology: Ukrainian experience. In E.Smyrnova-Trybulska (ed.). E-learning and Smart Learning Environment for the Preparation of New Generation Specialists. Monograph. Vol. 10 (2018) Katowice-Cieszyn: Studio Noa for University of Silesia. Pp. 291-310
5. Shelomovska O., Sorokina L., Romaniukha M., Bohomaz K. The ICT potential for teaching sociological courses. Int. Collected Scientific Works « Open educational E-environment of modern university », No 3, 2017. P 121 - 129.
6. Люецький К.А. Модель змшаного навчання в системi вищо!' освгги / К.А. Люецький. - Режим доступу: http://www.kamts1.kpi.ua/sites/default/files/files/lisetskyi_model.pdf.
7. Кривонос О. Змшане навчання як основа формування ЖТ-компетентносп вчителя / О. Кривонос, О. Коротун // Науковi записки Проблеми методики фiзико-математичноi i технолопчно!' освии. -2015. - Том-№ 8. - С. 19-23.
8. Хомишак О. Теоретичш аспекти змшаного навчання / О. Хомишак // Молодь i ринок. - 2013. - № 8.
- С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2013_8_17
9. Ручинська Н. С. Педагопчш тдходи до використання змшаного навчання у вищш школi / Н. С. Ручинська, I. В. Семененко // Педагопчш науки: теорiя, iсторiя, шновацшш технологи. - 2015. - № 2.
- С. 382-388. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_2_50.
10. EyraMHyK K. H. 3MimaHe HaBHaHHa: TeopeTHHHuM aHani3 Ta cTpaTeria BnpoBag^eHHa b ocBrraiM пpoцec Bumux HaBHanbHux 3aKnagiB / K. H. EyraMHyK // iH^opMamMrn TexHonorii' i 3aco6u HaBHaHHa. - 2016. - T. 54, Bun. 4. - C. 1-18. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2016_54_4_3
11. CiKopa Peani3aqia 3MimaHoro HaBHaHHa y BumoMy HaBHanbHOMy 3aKnagi / CiKopa // HayKOBuM BicHHK y^ropogcbKoro HaqioHanbHoro yHiBepcmeTy. Cepia : negaroriKa. Coцianbнa po6oTa. - 2016. -Bun. 2. - C. 236-239. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2016_2_64.
12. npuxogbKiHa H.O. BuKopucTaHHa TexHonorii' «nepeBepHeHoro HaBHaHHa» y npo^eciMmM gianbHocri BHKnagaHiB bh^oi mKonu / H.O. npuxogbKma // HayKOBuM BicHHK y^ropogcbKoro HaqioHanbHoro yHiBepcuTeTy. Cepia : negaroriKa. ComanbHa po6oTa. - 2014. - Bun. 30. - C. 141-144. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2014_30_53.
13. CnymHuM O. M. TexHonoria "nepeBepHyToro" HaBHaHHa aK mHOBaqiMHuM 3aci6 nigBumeHHa aKocri ocbIth [EneKTpoHHuM pecypc] / O. M. CnymHuM // HayKOBi 3anucKH Biнннцbкoro gep^aBHoro negaroriHHoro yHiBepcmeTy iMeHi MuxaMna Koцro6ннcbкoro. Cepia : negaroriKa i ncuxonoria. - 2016. -Bun. 48. - C. 19-23. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2016_48_6
14. TepemyK C.I. TexHonoria Mo6inbHoro HaBHaHHa: npo6neMH Ta mnaxu BupimeHHa / C.I. TepemyK // BicHHK ^epHiriBcbKoro HaqioHanbHoro negaroriHHoro yHiBepcmeTy. Cepia : negaroriHHi HayKH. - 2016.
- Bun. 138. - C. 178-180. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2016_138_40
15. Tpuyc ro. B. OpraHi3aqiMHi M TexHiHHi acneKTH BHKopucTaHHa cucTeM Mo6inbHoro HaBHaHHa [EneKTpoHHuM pecypc] / ro. B. Tpuyc, B. M. ®paHHyK, H. n. ®paHHyK // HayKOBuM Haconuc Hny iMeHi M. n. flpar0MaH0Ba. Cepia 2 : K0Mn'roTepH0-0pieHT0BaHi cucTeMH HaBHaHHa. - 2012. - №. 12. - C. 53-62.
- Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_2_2012_12_8
16. Hy6iHa £. Mo6inbHe HaBHaHHa y gngaKram Bumoi' mKonu [EneKTpoHHuM pecypc] / £. Hy6iHa // HayKOBi 3anHcKH [Haцioнanbнoro yHiBepcmeTy "OcTpo3bKa aKageMia"]. Cep. : ncuxonoria i negaroriKa. - 2009. -Bun. 13. - C. 282-287. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2009_13_30
17. Tarrna H.B. KoonepaTHBHe HaBHaHHa y BumiM mKoni / H.B. rariHa // BicHHK ^moMHpcbKoro gep^aBHoro yHiBepcmeTy iMeHi iBaHa ®paHKa . - 2012. - Bun. 64. - C. 98-102. - Pe^HM gocTyny: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDU_2012_64_21
18. BopoH^B A.B. O6 ucnonb30BaHHH HH^opMaqnoHHbix TexHonornM b npenogaBaHun coiinonomHecKux gнcцнпnнн / A.B. Bopoнцoв, B.T.HyKbaHOB // Co^onomHecKne uccnegoBaHua = COUHC. - 2011. - № 6. - C. 94-98.
19. fliTKOBcbKa H. A. iH^opMa^MHO-KOMyrnKa^Mm TexHonorii y ^axoBiM пigroтoвцi coцianbннx npaqiBHHKiB / H. A. fliTKOBcbKa // 36ipHHK HayKOBux пpaцb Хмenbннцbкoro iHcTHTyTy coцianbннx TexHonoriM yHiBepcmeTy "yKpaiHa". - 2013. - № 1. - C. 78-81.
20. ManuKOBa H.P. HHHOBaquoHHbie nogxogbi b o6yHeHHH coцнonorнн: H3 onbrra npenogaBaHua b By3e / H.P. ManuKOBa // Coцнc. Coцнonorннecкнe uccnegoBaHua. -2011 . - № 10 . - C. 120-126
21. Cno6ogaHroK A.B. flocBig BUKopncTaHHa cyHacHux iH^opMaqifiHux TexHonoriM y пpoцeci BHKnagaHHa coцionoriнннx gn^HnniH // CyHacHi iH^opManifiHi TexHonorii Ta iHHOBaumm MeTogHKH HaBHaHHa b пigroтoвцi $axiB^B: MeTogonoria, Teopia, gocBig, npo6neMH : 36. HayK. пpaцb. -2007. - Bun. 14. - C.415-419.
22. ^ernoBa C.H. Hcnonb3OBaHue HmepHeT-TexHonoruM b npenogaBaHun coцнonorннecкнx gнcцнпnнн / C.H. ^ernoBa // COUHC: coцнonorннecкнe uccnegoBaHua. - 2002. - №4.-C.130-134.
23. HroTKO O. M. Mogenb "HaBHaHHa Hepe3 gocBig" aK e^eKTHBHa Ta nepcneKTHBHa $opMa HaBHaHHa gopocnux / O. M. HroTKO // BicHHK ^eprnriBcbKoro HaqioHanbHoro negaroriHHoro yHiBepcuTeTy. Cepia : negaroriHHi HayKH. - 2015. - Bun. 132. - C. 80-83.
24. Kolb D. Experiential learning / D. Kolb. - Englewood Cliffs (N.J.), 1984. - 40 p.
25. Joplin, L. On defining experiential education / Lora Joplin // Journal of Experiential Education. - 1981. -№4(1). - P. 17-20.
26. Mellander K. The Power of learning: fostering employee growth / Klas Mellander. - New York: McGraw-Hill, 1993. - 197 p.
27. Pfeiffer, J. W., & Jones, J. E. (Eds.). (1969-1985). A handbook of structured experiences for human relations training (Vols. I-X). San Diego, CA: Pfeiffer & Company.
28. Dean, G. J. (1993). Developing experiential learning activities for adult learners. American Association for Adult and Continuing Education National Conference, Dallas, TX.
29. Rogers, A. Teaching Adults / A. Rogers. - 3id ed. - Buckingham and Philadelphia: Open University Piess, 1998, 2002.
30. Scott P. The Meanings of Higher Education. - Buckingham: Open University Press, 1995, c.96.
31. Bourdieu P. The Forms of Capital / Halsey A.H., Lauder H., Brown Ph., Wells A.S. (eds.) //Education: Culture, Economy, Society. - NY: OxfordUniversityPress, 2002 (1997). - P. 46-58.
32. Bar R. B., Tagg J. From Teaching to Learning. A New Paradigm for Undergraduate Education // Change. -1995. - November - December. - P. 13-25.
