8ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х МАГ1СТР1В ФАРМАЦIÏ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ÏX РОЗВ'ЯЗАННЯ
Людмила Миколалвна Клос
астрант кафедри медичног i б1олог1чног ф1зики та ¡нформатики Нащонального медичного утверситету iM. О.О. Богомольця, Украгна, Кшв
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30042019/6457
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 28 February 2019 Accepted 21 April 2019 Published 30 April 2019
KEYWORDS
distance learning, educational institution, educational process, information technologies, master's degree, training, preparation, pharmacy, pharmacist.
The article deals with the issues of organizing the preparation of future masters of pharmacy in the conditions of society's informatization. An analytical review of the specifics of the professional training of specialists in the pharmaceutical industry is carried out. The problems caused by the need for pharmacists to effectively treat and prevent viral diseases are outlined. The author has proved that the profession of pharmacist in its essence is a process of constant development, self-development and improvement and self-improvement, where raising the level of knowledge and the formation of practical skills form the basis of its activities. Considering that the pharmaceutical industry is undergoing significant changes and requires continuous scientific and educational support. It is concluded that a modern pharmacist should be able to increase his personal professional qualification at a convenient time for him, remotely, including both online and offline.
Citation: H. M. K^oc. (2019) Remote Training of Future Pharmacy Masters: Problems and Ways of Their Responses. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 3(15). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/30042019/6457
Copyright: © 2019 J. M. Kroc. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Входження нашо! держави до европейського простору, шформатизащя сустльства, розвиток технологш в рiзних галузях здшснюють поштовх до реатзацп штеграцшних процешв в освт. Важливим компонентом системи освгги Укра1ни е вища фармацевтична освгга, природа яко1 спрямовуеться на формування компетентностей фахiвцiв у галузi охорони здоров'я, рiвень яких мае бути е^валентним тенденцiям, що вщбуваються в суспiльствi. Звiдси виходить, що в остант роки проявляеться потреба перегляду та оновлення системи тдготовки зазначених фахiвцiв. Адже збереження здоров'я громадськост е запорукою добробуту та процвггання Укра1ни як i сустльства в цшому.
Мiцне здоров'я е неодмшною умовою активного якiсного життя, високого рiвня працездатностi, розвитку духовних i фiзичних сил, забезпечення здорового продовження роду та розв'язання демографiчних проблем держави. Розв'язанню проблем охорони та збереження здоров'я завжди выводилось чiльне мiсце в суспiльно-економiчному та культурному плат життедiяльностi нацiI - про стан здоров'я мае турбуватися як кожен громадянин, так i вщповщш органи системи охорони здоров'я, а також фахiвцi медичних та фармацевтичних спещальностей.
Аналiтичний огляд специфши професiйноI пiдготовки фахiвцiв фармацевтично! галузi вказав на низку взаемопов'язаних проблем, що потребують вирiшення:
- обгрунтування теоретичних та практичних засад управлшня фармацевтичною освiтою в умовах динамiчних соцiально-економiчних змiн;
- 3a6e3neHeHHa aKocri ^axiBuiB ^apMauil BignoBigHo go BHMor, aKi HenepepBHO 3MmroroTbca Ta BignoBigHO ^opMyroTbca b gHHaMiHHy CHCTeMy;
- BH3HaneHHa HanpaMiB iHHoBauiMHHx nepeMiH y po3BHTKy ^apMaueBTHHHol ocbhh;
- nomyK Ta po3po6neHHa THnoBoI Mogeni CHCTeMH ^apMaueBTHHHol nigroTOBKH, aKa BKnroHae pi3HOMaHiTHi $opMH Ta Merogu HaBHaHHa.
MeTa CTaTTi. 06rpyHTyBaTH aKTyanbHicTb noTpe6u gucTaHuiMHoro HaBHaHHa MaM6yTHix MaricrpiB ^apMauil b iH^opMauiMHoMy cycninbCTBi Ta oKpecnura mnaxu Moro opram3aun b 3aKnagax ocBiTH YKpalHH.
HeoöxigHiCTb HenepepBHoro niflBH^eHHH ^axoBoro piBHH npoBhopiB, OCHOBHOW Miciero ^apMaueBTHHHoro puHKy e CBoeHacHe 3a6e3neHeHHa кiнцeвoгo cno^HBana aKicHHMH M gocTynHHMH niKapcbKHMH 3aco6aMH. BipycHi 3axBoproBaHHa nepeBa^aroTb b iH^eKuiMHiM naTonoril nrogHHH, cnpHHHHroroTb TaKi MacoBi enigeMiHHi 3axBoproBaHHa, aK rpun, rocTpi pecnipaTopHi iH^eKun, Kip, BiTpaHy Bicny, renaTHTH Ta iH. npoTe icHye npo6neMa e^eKTHBHol Tepanil i npo^inaKTHKH BipycHHx 3axBoproBaHb. EaraTo 3axBoproBaHb, aKi paHime He Hane^anu go xBopo6 iH^eKuiMHol erionoril, CborogHi BBa^aroTb BipycHHMH. HanpuKnag, e gaHi npo ponb BipyciB b eTionoril mH3o$peml, aTepocKnepo3y. Bipyc iMyHoge^iumy nrogHHH cnpuHHHroe 3axBoproBaHHa Ha CHIfl. Po3bhtok Bipyconoril Mae po3B'a3aTH ogHy 3 HaM6inbmux npo6neM nrogcTBa - npo6neMy 3noaKicHoro pocTy nyxnHH, ToMy ^o CborogHi BipycoreHeTHHHa Teopia noxog^eHHa nyxnHH e HaM6inbm o6rpyHTOBaHoro [6].
Bce 3a3HaneHe gocuTb nigBH^ye 3HaHeHHa gianbHocTi ^apMaueBTHHHHx npaцiвннкiв y 3a6e3neneHHi piBHa 3gopoB'a Hauil. BenHKa HacTHHa yKpalHuiB, aKi 3aMManuca caMoniKyBaHHaM rpuny Ta 3acTygu, y piBHiM Mipi 3acrocoByroTb niKH M Merogu HapogHol MeguuuHH (41%). npu uboMy nepeBary niKaM Hag MerogaMH HapogHol MeguuuHH BiggaroTb ygBini 6inbme - 36% npoTH 18%.
Big3HanuMo, ^o «6araTo 3axBoproBaHb po3BHBaroTbca Ha $om HegocTaTHbol ^yHKuil iMyHiTeTy a6o e HacnigKoM HegocTaTHbol ^yHKuil iMyHHol cucreMH, npu geaKHx 3axBoproBaHHax Mo^yTb po3BHBaTHca no6inm ypa^eHHa iMyHHol cucreMH, ToMy niKap noBHHeH po3yMiTH iMyHonorinHi MexaHi3MH naToreHe3y, 3HaTH iMyHonoriHHi MeTogH giarHocTHKH i BMiTH BHKopHCToByBaTH pe3ynbTaTH iMyHonoriHHHx gocnig^eHb y npaKTHHHiM gianbHocri» [8].
TaK, 3oKpeMa, gocnig^eHHa noKa3yroTb, ^o b YKpalHi enigeMiHHa CHTyauia b 2019 p. ^ogo 3axBoproBaHocTi Ha Kip 3anHmaerbca HecnpuaraHBoro [12]. 3a HeTBepTHM TH^geHb HaMBH^i noKa3HHKH 3axBoproBaHocri Ha 100 thc. HaceneHHa Ha Kip ManH Micue y PiBHeHCbKiM - 24,5; HepHiBeubKiM - 23,2; BiHHHUbKiM - 19,4; HbBiBCbKiM - 18,6; TepHoninbCbKiM - 17,5; 3aKapnaTCbKiM - 15,0; XMenbHHUbKiM - 14,6 o6nacri (no YKpalHi - 7,7). 3apeecrpoBaHo 1 neTanbHHM BHnagoK y XMenbHHUbKiM o6n. - gopocnuM, noMep 21.01.2019 p., giarHo3 - Kip, b^khm nepe6ir, gBo6iHHa nHeBMoHia, MioKapgHT.
EnigeMiHHi noporH nepeBH^eHo y 8 o6nacTax: HepmriBCbKiM (Ha 31,8%), HepHiBeubKiM (Ha 23%), iBaHo-OpaHKiBCbKiM (22,6%), ^HTOMupcbKiM (Ha 10%), XMenbHHUbKiM (7,2%), MHKonalBCbKiM (4%), KmBCbKiM (Ha 1,8%) Ta 3aKapnaTCbKiM (Ha 0,3%). 3aranoM no YKpalHi 3axBoproBamcTb Ha 0,5% HH^Ha 3a enigeMiHHHM nopir. Y KpalHi HH3bKa iHTeHCHBHicTb enigeMiHHol aKTHBHocTi rpHny i TPBI Ta perioHanbHe reorpa^iHHe nomHpeHHa. 3a 3BiTHHM TH^geHb 3apeecTpoBaHo 3 neTanbHi BHnagKH Big rpHny, ^o nigTBepg^eHo MeTogoM noniMepa3Hol naHuroroBol peaKuil; i3 nonaTKy enigeMiHHoro ce3oHy - 28, 3oKpeMa, 4 giTeM BiKoM go 17 poKiB. ^ogeH noMepnHM He 6yB BaKuuHoBaHuM npoTH rpHny.
^k noKa3yroTb pe3ynbTaTH couionoriHHoro onHTyBaHHa [9], y pa3i noaBH CHMnToMiB rpHny a6o iHmHx 3acTygHHx 3axBoproBaHb 6inbma HacTHHa yKpalHuiB (56%) 3a3BHHaM niKyroTbca caMocTiMHo, a go niKapa 3BepTaroTbca name b KpaMHboMy pa3i. Hume TpeTHHa ^HTeniB YKpalHH (30%) HaBnaKH - Bigpa3y 3BepTaroTbca go niKapa i TinbKH b KpaMHboMy pa3i BgaroTbca go caMoniKyBaHHa. 8% ^HTeniB KpalHH b uboMy nHTaHHi He BH3HaHHnHca, a ^e 6% - HiKonH He xBopinH Ha rpHn a6o 3acTygHi 3axBoproBaHHa.
Po3mHproeTbca acopTHMeHT rpyn npenapaTiB peuenTypHoro i 6e3peuenTypHoro BignycKy, 3pocTae ocBiHeHicTb HaceneHHa b nHTaHHax niKyBaHHa CHMnToMiB 3axBoproBaHb. Bce BH^e3a3HaHeHe nigBH^ye npo^eciMHe i ncHxonoriHHe HaBaHTa^eHHa Ha ^axiBua ^apMaueBTHHHol rany3i Ta nigBH^ye piBeHb BignoBiganbHocTi ^apMaueBTHHHHx npauiBHHKiB nepeg kohkpeTHHM xbophm Ta eyeninbeTBoM b uinoMy.
Ag^e npoBi3op noBHHeH gocKoHano 3HaTH ^apMaKogHHaMiKy, ^apMaKoKiHeruKy niKapcbKoro npenapaTy, aKi icHyroTb noKa3aHHa Ta npoTHnoKa3aHHa go 3acTocyBaHHa. npoBi3op, ^o npauroe b anTeui, npuMMae i nepeBipae peuenTH, Bugae Ha lx nigcTaBi niKapcbKi npenapaTH, KoHcynbTye BigBigyBaHiB anTeKH cTocoBHo npaBHnbHoro i 6e3neHHoro npHMMaHHa niKiB, Bege o6niK peuenTiB,
стежить за запасами TOBapiB, а також займаетъся виршенням скарг Bi4Bi4yBa4iB аптеки, що стосуються видачi лiкарсъких препарата, яю видаютъся на пiдставi рецепта. Вш повинен вмiти оцiнити чи достатнъо хворому тшьки лiкiв, яю можна отримати без рецепта в вщцш ручного продажу або ж йому все ж слщ звернутися до лiкаря. Робота провiзора дуже вщповщальна. Помилка в приготyваннi лшарського препарату або iнодi навiтъ видача лiкiв у вiдцiлi ручного продажу може викликати серйознi порушення здоров'я пащента або навiтъ його смерть.
Оскшьки сучасне сyспiлъство постiйно диктуе потребу пошуку нових засобiв для боротъби з важкими захворюваннями, що мутують i постiйно формуютъ новi проблеми для громадсъкостi, пiдтверджyетъся необхщшсть у неперервному розвитку та шдвищент рiвня працiвникiв фармацевтично! галyзi та провiзорiв, зокрема. Адже, сучасна фармаколопя е високотехнологiчною наукою, що:
- по-перше, перебувае в постшному пошуку найбшьш ефективних методiв лiкyвання;
- по-друге, потребуе неперервного вдосконалення знань провiзорiв - тдвищення рiвня 1хньо1 професшно! компетентностi - вщповщно до стрiмкого розвитку технологiй дiялъностi людини;
- по-трете, вимагае пiдключення шновацшних освiтнiх технологiй.
Зазначене вище грунтуеться на тому, що профешя провiзора - це процес постiйного розвитку та саморозвитку, вдосконалення та самовдосконалення, де тдвищення рiвня знань i формування практичних yмiнъ та навичок становлять основу його дiяльностi. Отримання освгти е лише першим кроком у траекторп становлення провiзора як професюнала - вимагаеться стале тдвищення його квалiфiкацiйного рiвня.
Слiд зауважити, що протягом багатьох останнiх роюв вiтчизнянi заклади освiти вже стали перейматися питаннями дистанцшно! освiти. Очевидт переваги дистанцшно! форми навчання вже шдтверджеш багаторiчним yспiшним досвiдом його застосування в освгтшх закладах рiзного рiвня. Тенденцп впровадження ЕОР дослщжуються В. Биковим, С. Семерiковим, Л. Карташовою, М. Карпенко, N. Antonopoulos, M. Armbrust, R. Griffith, B. Butler, C. J. B. L. Roux, G. Chen, S. Holzner, J. Horrigan, J. Dunn, Y. Karaliotas, K. Lepi, Liu Jiayi, E. A. Marks, M. K. Barboura, T. C. Reevesb, D. Nagel, N. Sclater, C. Study, D. Weave та im, однак проблема тдготовки провiзорiв, зокрема у вивченш мшробюлогп, вiрyсологii та iмyнологii майбуттми мапстрами фармацп е вщносно новою, актуальною i до кшця не розв'язаною.
Оновлення форм навчання майбутшх MaricTpiB фармацп' в УкраТш. Аналiтичний огляд процесiв, що спостер^аються останнiм часом у фармацевтичнiй галyзi показують, що фармацевтична галузь зазнае значних змш та потребуе неперервно! науково! та навчально! пiдтримки. Однак, як зазначаеться науковцем (В. Запорожан), [8, с.5] «розбудовуючи незалежну Украшу, дбаючи про майбутне, слiд турбуватися про збереження i примноження юторичних, культурних i наукових цiнностей для нащадюв. Найкращим засобом для цього слугуе хороша книжка. С й iншi причини, яю спонукали нас до роботи.
- По-перше, недостатня юльюсть i якiстъ сучасних шдручниюв, виданих державною мовою. Тому ми прагнули створити серда пiдрyчникiв i навчальних посiбникiв, яка б мютила як класичнi вiдомостi з рiзних галузей медицини, так i новпта досягнення та великий досвiд наших провщних фахiвцiв.
- По-друге, останшм часом згiдно з навчальними планами та типовими програмами запроваджено цшу низку нових дисциплш i куршв, з яких немае нiяких шдручниюв».
У останнi роки завдяки впровадженню ЕОР, а саме веб-технологiй провiзор отримуе можливiстъ пiдвищyвати особисту професшну квалiфiкацiю в комфортний для нього час, дистанцшно, в тому чи^ як в режимi online, так i в режимi offline.
За нашим баченням провiзори повиннi мати неперервний вщкритий доступ до ЕОР, що мютять необхiднy iнформацiю та вщповщш навчалънi та навчально -методичш матерiали i рекомендац^', yправлiння якими покладаеться на викладачiв вишiв. У свою чергу викладач^ для оновлення необхщного прикладного матерiалy повиннi вщстежувати iнновацiйнi повiдомлення, якi опрацьовують та вщкривають для використання студентам та працюючим провiзорам у якостi навчального матерiалy.
Можна вiдзначити, що в останш роки розроблено велику кшьюсть веб-ресyрсiв iнформацiйного та методичного спрямування, що призначеш для користування медичними пращвниками та провiзорами. Зокрема серед них вiдомi та попyлярнi:
- Фармацевт-практик. Спецiалiзоване медичне 1нтернет-видання для провiзорiв, фармацевтiв, лiкарiв, стyдентiв медичних та фармацевтичних навчальних закладiв [11];
- AnTEKA online. Cneuiani3oBaHe MegHHHe iHTepHeT-BHgaHHa gna npoBi3opiB, ^apMaueBTiB, niKapiB, CTygeHTiB MegHHHHx Ta ^apMaueBTHHHHx HaBHanbHHx 3aKnagiB [12];
- YKpalHCbKHM MeguHHuM Haconuc [10];
- OapMaueBTHHHa eHuHKnonegia [5];
- KoMneHgiyM. floBigHHK №1 niKapcbKHx 3aco6iB b YKpalHi [5].
npoTe, MaM6yTHi Maricrpu ^apMauil noTpe6ywTb TaKo^, aK 3a3HaHanoca BH^e, HenepepBHocTi ocBiTHboro npouecy. Hapa3i BigoMi geaKi Be6 -pecypcu, aKi npH3HaHeHi gna ocBiTHix uineM, cepeg aKux Ha3BaHuM BH^e «OapMaueBT-npaKTHK» [11]. Pecypc, oKpiM MogyniB, ^o HecyTb m^opMauiMm ^yHKuil, MicTHTb geaKi Mogyni, npu3HaHeHHaM aKHx ocBiTHi ^yHKuil Ha BigcTaHi (HaBHaHHa Ha gucTaHuil).
TaK, HanpuKnag, BigMiHae HH3Ky nepeBar BHKopucraHHa iH^opMauiMHHx TexHonoriM b npoueci HaBHaHHa MaM6yraix MaricTpiB ^apMauil [2].
- «no-nepme: KoMn'wTep - ue ogHa 3i CKnagoBHx cyHacHHx MeTogHK BHKnagaHHa npegMeTy KoMn'wTepHoro 3a6e3neHeHHa o6niKy i 3BiTHocTi b anTeHHHx ycraHoBax.
- no-gpyre: KoMn'wTep - ue HygoBuM 3aci6 aKTHBi3auil HaBHanbHoro npouecy Ha eTanax BHBHeHHa HoBoro MaTepiany, TpeHyBaHHa Ta Komponw 3a Moro 3acBoeHHaM.
Mo^nHBocri nepcoHanbHoro KoMn'wTepa go3BonawTb nogaBaTH HaBHanbHuM MaTepian HaoHHo, y $opMi rpu, pe6yciB, KpocBopgiB, TecroBHx 3aBgaHb. BenHKow nepeBarow KoMn'wTepa e iHgHBigyani3auia HaBHaHHa - Ko^eH crygeHT npauwe y CBoeMy TeMni. TaK, KoMn'wTep gae 3Mory BunpaBHTH noMHnKy; CTygeHT caM BH3HaHae, aKy KinbKicTb BnpaB MoMy BHKoHaTH, npauwwHH 3 «eneKrpoHHHM peneTHTopoM». Yci npaBHnbHi Ta He npaBHnbHi gil CTygeHTa $iKcye KoMn'wTepHa nporpaMa». Thm 6inbme, ^o gna niKapiB i npoBi3opiB 3HaHHa b rany3i iH^opMauiMHHx TexHonoriM Mo^yrb 3a6e3neHHTH CTpyKTypyBaHHa Ta 36epiraHHa 3anuciB nauieHTiB, opraHi3yBaTH agMimcipyBaHHa niKapcbKHx 3aco6iB i BugaHy niKiB, 3giMcHWBaTH MomTopuHr e^eKTHBHocri Ta 6e3neKH BHKopucTaHHa niKapcbKHx 3aco6iB. Oi^e 3HaHHa iH^opMauiMHHx TexHonoriM Ta BHKopHCTaHHa EOP Mo^yrb go3BonHTH npoBi3opaM noKpa^HTH aKicTb HagaHHa ^apMaueBTHHHol gonoMoru.
flocBig npoBegeHHa 3aHaTb 3 MiKpo6ionoril, Bipyconoril Ta iMyHonoril y $opMi Kpyrnoro CTony 3i CTygeHTaMH-iHo3eMuaMH, aKi HaBHawTbca yKpalHCbKow mobow Ha Ka^egpi MiKpo6ionoril Ta Bipyconoril EyKoBHHCbKoro gep^aBHoro yHiBepcuTeTy onucywTb [3]. OgHHM i3 HanpaMiB HaBHanbHo-ni3HaBanbHol gianbHocTi Ha Ka^egpi 6yno o6paHo aKTHBHi MeTogu HaBHaHHa, 3acTocyBaHHa aKHx go3Bonae 6inbm pe3ynbTaTHBHe Ta e^eKTHBHe oTpuMaHHa 3HaHb Ha npaKTHui, 3acBoeHHa m^opMauil Ta 3aKpinneHHa HaBHHoK Ta BMiHHa.
B YKpalHi MogepHi3auia TpaguuiMHol CHCTeMH oxopoHH 3gopoB'a e gocuTb CKnagHow i cynepeHnHBow. OcTaHHiMH poKaMH BoHa 3a3Hana KoHCTHTyTHBHHx 3MiH, ^o 3yMoBnwwTbca BnnHBoM aK BHyTpimHix, TaK i 3oBHimHix ^aKTopiB. BignoBigHo CTpaTeriHHi HanpaMH peopram3aun CHCTeMH BH^ol MeguHHol ocBiTH BH3HaHawTbca, aK 3a3HaHanoca BH^e, TeHgeHuiaMH 3aranbHocBiToBoro po3BHTKy Ta BHyrpimHbogep^aBHHMH npouecaMH. Bohh nepeg6aHawTb nepe^opMaTyBaHHa ll 6ygoBH, oHoBneHHa 3MicTy Ta 3acrocoByBaHHx 3aco6iB Ta $opM HaBHaHHa BignoBigHo aK go noTpe6 gep^aBH Ta BHMor CHCTeMH oxopoHH 3gopoB'a, i goTpuMaHHa Mi^HapogHHx CTaHgapTiB.
fflpgo gocBigy gucTaHuiMHoro HaBHaHHa MaM6yraix MaricTpiB ^apMauil b HamiM gep^aBi Mo^Ha HaBecTH aK npuKnag ocBiTHiM npoeKT «YHiBepcuTeT - gucraHuiMHa ocBiTa on-line», ^o 3giMcHweTbca cninbHHMH 3ycunnaMH HOaY Ta «^oTH^HeBHKa AnTEKA» [13].
^k noBigoMnawTb HayKoBui, (B. HepHux Ta O. niMiHoB) [13] «KoHuemyanbHe nigrpyHTa npoeKTy CTBopwwTb cyHacHi MrnHapogm CTaHgapTH Ta 3acagu ^apMaueBTHHHol gianbHocTi. 3rigHo 3 HoBiTHiMH yaBneHHaMH, 6e3nepepBHe npo^eciMHe HaBHaHHa Mae TpuBaTH npoTaroM ycboro nepiogy ^axoBol gianbHocri npoBi3opa. Y KHH3i, aKa He^ogaBHo CTana gocrynHow i gna mupoKoro Kona yKpalHcbKHx HHTaHiB, - cninbHoMy noci6HHKy BcecBiTHbol opraHi3auil oxopoHH 3gopoB'a (B003) Ta Mi^HapogHol ^apMaueBTHHHol ^egepauil (MOO) «po3bhtok ^apMaueBTHHHol npaKTHKH. OoKyc Ha gonoMo3i nauieHToBi» - HiTKo goBegeHo, ^o ocTaHHiMH poKaMH $ax npoBi3opa noMiTHo eBonwuioHyBaB, a npo^eciMHa nocTaTb ^apMaueBTHHHoro npauiBHHKa nepeTBopweTbca 3 Toro, xto BuroToBnae Ta npogae niKH, Ha nocTaHanbHHKa nocnyr Ta m^opMauil».
TaKo^ gna MaM6yTHix MaricTpiB ^apMauil Hag3BHHaMHo Ba^nHBo HaBHHTHCb BHKopHCTOByBaTH TexHonoril gna po3mupeHHa anTeHHHx nocnyr Ta Buxogy 3a paMKH TpaguuiMHHx ^yHKuiM. «TexHonoril nponoHywTb npoBi3opaM Mo^nHBicTb KoHcynbTyBaTH 6inbme nauieHTiB, Ta po3mupwBaTH KniHiHHi poni» [1].
Професори також зазначають, що колектив НФаУ з давшх nip займасться проблематикою дистанцшного навчання - ïx досвiд становить бшьше десяти pокiв (В. Черних та О. ПГмшов) [13]. Вони ретельно i прискшливо ознайомлювались з практичними напрацюваннями заpубiжниx колег з медичних закладiв та вiдповiдниx установ. Вивчався досвщ США, Великобpитанiï, Фpанцiï та багатьох шших кpаïн Свропи. Результати пpоведеноï роботи засвiдчили, що в цих крашах заклади вищо1' освгги давно впроваджують дистанцiйну форму навчання як найбшьш розповсюджений i найбшьш дшовий формат освiти. Освiтнi заклади, через застосування тако1' форми навчання, не тшьки отримали змогу заробляти велик кошти, а й яюсно навчати студентiв з piзниx краш, не залежно вiд мiсця 1'хнього проживання.
Можна стверджувати, що дистанцшна форма навчання магiстpа фаpмацiï може вщноситись до iнновацiйниx способiв та пpийомiв педагогiчного впливу, що пщштовхують студентiв до розумово1' активностi, прояву креативного, дослщницького пiдxоду в освггаьому пpоцесi. Переваги використання дистанцiйного навчання з використанням ЕОР вбачаються у спрощенш сприймання нового матеpiалу як результату залучення студентiв безпосередньо процес засвоення знань та формування професшних навичок. Наприклад, лекцiйний матеpiал формуе мислення, практичний - мислення й дда, обговорення - мислення, дискусда, особистiсне сприйняття. За тpадицiйниx форм навчання викладач та навчальш засоби беруть на себе роль фiльтpiв навчально1' iнфоpмацiï. В умовах дистанцшного навчання освггаш процес здiйснюеться в умовах вщповщного пpофесiйно-зоpiентованого iнфоpмацiйно-освiтнього середовища (1ОС). В 1ОС викладач стае кеpiвником самостiйноï роботи магiстpiв фармацп i в pолi помiчника бере активну участь у процес 1'х взаемодiï з навчальним матеpiалом.
Однак, на сьогодш ще залишаються вщкритим питання вiдбоpу iнстpументаpiю (е-платформ) для створення 1ОС (зокрема серед яких Udemy, Teachable, CourseCraft, Thi nkific, Skillshare, LearnWorlds, Academy of Mine, Ruzuku, WizIQ, Educadium та im). У його pозв'язаннi можна скористатися наступними кpитеpiями оцiнювання е-платформ [4]: спрямованють на особистiснi якосп користувача - магiстpа фаpмацiï; наявнють ЕОР, що легко адаптуеться до мобшьних пристро1'в; наявнiсть iнтуïтивно зрозумшого у викоpистаннi вipтуального навчального середовища (VLE) - онлайн-середовища з необхщними iнстpументами для проведення навчання, можливютю вiдстеження успixiв магiстpiв фаpмацiï, додавання контенту тощо; ваpiативнiсть плагiнiв; можливють адаптацiï.
Особистий досвiд автора показуе, що у якосп такого шструменту можна пропонувати розробку останнix роюв - mobiSchool [4, с. 6]. Його переваги: для кожного освпнього закладу формуеться е-середовище як його цифровий прототип з усГма необхщними цифровими складниками, що у взаемозв'язку утворюють електронну освпню систему; забезпечуеться взаемодiя всГх функцiй системи: управлшська, методична, оpганiзацiйна, навчальна. Ресурс включае кабiнет адмiнiстpатоpа, навчальнi кабiнети, веб-бГблютеку тощо. MobiSchool повнiстю адаптовано до умов освгги Украши, до його переваг також слщ вщнести кросплатформеннють, вiдсутнiсть придбання додаткового обладнання, можливють функцюнування на гаджетах рГзного стану застаpiвання, збереження цшсносн системи навчання закладу, техшчна та методична пщтримка 7х24.
Висновки. Базова пiдготовка майбутшх магiстpiв фармацп повинна здiйснюватися як за очно1' так i в умовах дистанцшно1' форми навчання. Така форма може слугувати ресурсом для магютранпв як динамГчний сучасний ресурс для навчання та, у подальшому, з метою неперервного тдвищення професшно1' квалiфiкацiï - адже в часи шформатизацп суспiльства не можна обмежувати освггаш процес стiнами аудитоpiй чи лабораторш освггаього закладу. Здебiльшого, вш вiдбуваеться в очнш та/або заочнш формг Виявлено, що в закладах вищо1' освГти, як здшснюють пщготовку майбутнix магiстpiв фармацп, проблема оргашзацп цього процесу в дистанцiйнiй формГ потребуе, що найперше, розв'язання у напрямГ вщбору веб-iнстpументаpiю для формування шформацшно-освггаього середовища. Його умови повинш бути гнучкими та динамГчними зГ спpямованiстю на сталi змши в сустльсга, розвиток здоров'язбережувальних технологш тощо. Дистанцшне навчання майбутшх мапстрГв фармацп мае свою реалГзащю в рГзних крашах, украшським дослщникам та практикам в найближчш перспективГ необхщно ретельно здшснювати вщбГр ЕОР серед наявного арсеналу вщповщного шструментарГю, забезпечивши тим виклики шформацшного сустльства.
REFERENCES
1. «Technology: Will it help or hurt the future of pharmacy practice?», (2015), available at: https://www.pharmacist.com/article/technology-will-it-help-or-hurt-future-pharmacy-practice
2. Bardzhadze, R.V., (2016), «Vykorystannia kompiuternoi tekhniky v protsesi pidhotovky farmatsevtiv. Cherkaskyi medychnyi koledzh. Aktualni pytannia pidhotovky maibutnikh farmatsevtychnykh ta medychnykh fakhivtsiv v umovakh suchasnoi osvity», Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Zhytomyr, KVNZ Zhytomyrskyi bazovyi farmatsevtychnyi koledzh im. H.S. Protasevycha, 290 s.
3. Rotar, D. V., (2015), «Dosvid provedennia zaniat z mikrobiolohii, virusolohii ta imunolohii u formi kruhloho stolu zi studentamy-inozemtsiamy, yaki navchaiutsia ukrainskoiu movoiu», Aktualnaia ynfektolohyia № 3, S. 67-69, available at: agpecoro: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2015_3_13
4. Kartashova, L.A., (2016), «Vidkrytyi merezhevyi resurs «Accent»: innovatsiini mozhlyvosti dlia osvitian», Zhurnal «Kompiuter u shkoli ta simi» №5, S. 3-8.
5. Farmatsevtychna entsyklopediia, Kompendium, Dovidnyk №1 likarskykh zasobiv v Ukraini, available at: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/
6. Virusolohiia. Medychni terminy. Medychni terminy na literu V. Medychnyi slovnyk, available at: http://medterms.com.ua/publ/medichni_termini_na_literu_v/virusologija/3-1-0-1842
7. Kartashova, L. A., Plish, I., Shalda, T., (29 sentiabria-6 oktiabria 2016) «Dystantsiine navchannia v shkoli: vykorystovuiemo ukrainski innovatsii.», Sb. trudov KhI Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsyy, h. Yerusalym, Yzrayl, S. 16-19.
8. Protchenko, P. Z., (2002), Zahalna mikrobiolohiia, virusolohiia, imunolohiia. Vybrani lektsii, Navch. posibnyk, Odesa: Odes. derzh. un-t, 298 s.
9. «Samolikuvannia hrypu chy zvernennia do likaria - shcho obyraiut ukraintsi?» (2019), available at: https://www.apteka.ua/article/487896
10. Ukrainskyi medychnyi chasopys, available at: https://www.umj.com.ua
11. Farmatsevt-praktyk, available at: http://fp.com.ua/articles/shho-potribno-znati-farmatsevtu-pro-grip-grvi-ta-inshi-gri/
12. Shchotyzhnevyi zvit pro ryzyky u sferi hromadskoho zdorovia - tyzhden 4-y 2019 r., available at: https://www.apteka.ua/article/488128
13. Shchotyzhnevyk «APTEKA», available at: https://education.apteka.ua/
