CC BY
14
в рамках приоритетных направлений.
Выбор Российской Федерацией модели инновационного развития во многом зависит от выбора различных вариантов стратегий экономической политики в процессе модернизации. Eсли в качестве приоритетной остается задача догоняющего развития, то актуальной становится проведение промышленной политики, широкое использование государственного заказа в наукоемких отраслях, увеличение государственных инвестиций через институты развития в производственную инфраструктуру. В рамках модели догоняющего развития целесообразным является проведение мероприятий по стимулированию частных инвестиций на основе развития частно-государственного партнерства. При этом предстоит устранить основной недостаток проводимой в стране модернизации. Проводимая в настоящее время модернизация, по мнению И. Дискина, "не создает спроса на российский интеллектуальные ресурсы, на качественное образование - на инновационный потенциал в целом" [17, с. 42].
Для ускоренного экономического развития по инновационной модели (хотя и в долгосрочной перспективе) в России имеется относительно значимый потенциал конкурентоспособности. Hа это указывают результаты анализа качественного уровня российского среднего образования по итогам стандартных международных тестов. Hесмотря на отставание от стран-лидеров и умеренно негативную тенденцию последних двух десятилетий, оно остается пока лучшим, чем в других странах, принадлежащих к той же, что и Россия, группе по объему доходов на душу населения" [1B, 32-36].
Развитие по инновационному пути развития предполагает разработку программы действий, исходящей из осознанной необходимости ликвидации отставания от передовых для своего времени образцов организации экономики и общества. Таким на сегодня является План реализации Стратегии-2020.
В заключении отметим, что инновации являются системным фактором экономического роста любой национальной экономики. Роль государства заключается в создании конкурентной среды, в выборе национальных приоритетов и в системе мер, направленных на стимулирование инновационной деятельности.
Решение задачи модернизации России обусловливается выбором направлений и модели модернизации и зависит от эффективности основных параметров - институтов, инноваций, инфраструктуры и инвестиций.
Hа вопрос, что же такое модернизация, следует ответить, что это, по своей сути, стимулирование повышения управленческой эффективности в следовании по пути развития России со ставкой на инновации и инновационное развитие, на создание инновационной экономики.
Литература
1. International Comparison of Labor Productivity - Japan Productivity Center for Socio-Development. December 2A, 2ÜÜB.
2. Экономика России: рост возможен. Исследование производительности ключевых отраслей. M.: McKinsey Global Institute, 1ЯЯЯ.
3. Бессонов B.A., Гимпельсон B.E., Кузьминов Я.И., Ясин Е.Г. Производительность и факторы досрочного развития российской экономики. M.: Издательский дом ГУ BШЭ, 2ÜÜЯ.
A. Россия в цифрах. Статистический сборник. M.: Росстат, 2ÜÜЯ.
б. Гэдди Клиффорд, Икес Барри. Сможет ли Россия слезть с сырьевой иглы? -Pro et Contra, 2Ü11, № б (бЗ).
6. Россия и мир: в поисках инновационной стратегии (Mатериалы международной научно-практической конференции). - M.: Издательский дом "Дело" РАНХиГС, 2Ü11
T. Россия в цифрах: 2Ü1Ü. Краткий статистический сборник. M.: Федеральная служба государственной статистики, 2Ü1Ü.
B. Индикаторы инновационной деятельности: 2ÜÜT. Статистический сборник. - M.: ГУ-BШЭ,2ÜÜT.
Я. Российский инновационный индекс. M.: Mинистерство образования и науки Российской Федерации. 2Ü11.
1Ü. Индикаторы инновационной деятельности: 2ÜÜЯ. Статистический сборник. - M.: ГУ-BШЭ, 2ÜÜЯ.
11. Наука России в цифрах: 2Ü1Ü. статистический сборник. - M.: ЦИСН, 2Ü1Ü.
12. Jaumotte, F. and Pain N. "From Ideas to Development: The Determinants of R&D and Patenting", Economics Department Working Papers, 2üü5 c No. АбТ, OECD, Paris, http//www.oecd.org/datdoecd/AЯ/2Я/2Ü6B63Ü1.htm.
1З.OECD Reviews of Innovation Policy: Russian Federation. OECD 2Ü11.
IA. Olken, B "Corruption Perceptions vs. Corruption Reality", Journal of Public Economics, 200Я, Vol. ЯЗ, No T-B.
1б. Российская экономика в 200Я году. M.: Институт экономики переходного периода. 2Ü1Ü.
16. Doing Business in 2Ü11, International Bank for Reconstruction and Development and World Bank, Washington, D.C.
1T. Дискин Иосиф. Mодернизация России: сохранится ли после 2Ü12 года?. Уроки по ходу. M.: Издательство "Европа", 2Ü11.
IB. Капелюшников Р.И. Записки об отечественном человеческом капитале - Препринт WP3- 2ÜÜB-Ü1. M.: ГУ-BШЭ, 2ÜÜB.
yaK 330.115
Дудко П.Г.,
^¿оський нацюнальний уыверситет технолопй та дизайну (м. Krnß)
IHHOBAÔIÉHA ДтЛЬШСТЬ ÓCTAHOB BИЩOÏ OCBIT^ ПPOБЛEMИ I ПEPCПEKTИBИ
Актуальнють теми дослщження. Радикальн трансформации перетворення в геоекономiчнiй сферi св^у, як роз-почалися наприкшц XX стол^тя, все бтьше пщсилюють вщрив розвинутих кра|'н з постiндустрiальною економкою вщ шших, до числа яких належить i Укра|'на. Eфективною можливютю скоротити цей розрив та забезпечити випер-
48 Eкономiчний вюник университету | Випуск № 1B/2
© Дудко П.Г., 2012
eджaльнi тeмпи poзвиткy нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки e пepexiд ÏÏ нa peйки iннoвaцiйнoгo poзвиткy [1].
B циx yмoвax вeльми aктyaльним e зaвдaння щoдo зaбeзпeчeння пpoцecy вiдтвopeння, який пpизвoдив би дo пo-cтyпoвoгo пoлiпшeння якocтi pecypciв iннoвaцiйнoгo poзвиткy. Bиcoкий piвeнь poзвиткy iнфopмaцiйнo-iнтeлeктyaльнoÏ cклaдoвoÏ cycпiльcтвa пoвинeн дoпoвнювaтиcь нe мeнш виcoким piвнeм poзвиткy тpyдoвиx pecypciв, тoбтo пo cyтi -виcoким piвнeм люд^гаго poзвиткy. Зaвдaння пiдгoтoвки кoмпeтeнтниx cпeцiaлicтiв мoжe виpiшyвaтиcя нa ocнoвi ви-coкoякicнoÏ cиcтeми вищoÏ ocвiти, щo викopиcтoвye cyчacнi ocвiтнi тexнoлoгiÏ. Bкaзaнi тexнoлoгiÏ e peзyльтaтoм ^o-вaцiйнoÏ дiяльнocтi y cфepi вищoÏ ocвiти.
Cлiд тaкoж вpaxoвyвaти, щo cyчacнa пapaдигмa дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ пoлiтики мae виxoдити з тoгo, щo пepexiд eкoнoмiки нa iннoвaцiйнy мoдeль poзвиткy вимaгae нe лишe нapoщyвaння нayкoвoгo, нayкoвo-тexнiчнoгo тa iнфopмa-цiйнo-iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy, a й пiдтpимкy дocтaтньoгo piвня людcькoгo пoтeнцiaлy. Цe, в cвoю чepгy, визнaчae нeoбxiднicть вiдпoвiдниx iнвecтицiй y poзвитoк людcькoгo пoтeнцiaлy, тобто iнвecтицiй y фiзичний, iнтeлeктyaльний, дyxoвний poзвитoк гpoмaдян [2, c. 12].
Bиpiшeння кoмплeкcy oзнaчeниx зaвдaнь нeмoжливe бeз вжиття зaxoдiв iз стимулю^ння poзpoбки тa впpoвaджeн-ня iннoвaцiй y cфepi вищoÏ ocвiти.
Aiaëiç HayKOBOÏ лiтepaтypи. Пpoблeмaм opгaнiзaцiÏ iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв пpиcвячy-eтьcя чимaлo нayкoвиx пpaць [1-11]. Пpoтe мaють бути виpoблeнi нayкoвo oбгpyнтoвaнi peкoмeндaцiÏ з питaнь aктивi-зaцiÏ iннoвaцiйнoгo зaбeзпeчeння poзвиткy вищиx нaвчaльниx зaклaдiв в yмoвax виклиюв пocткpизoвoгo пepioдy, який xapaктepизyeтьcя звyжeнням тpaдицiйниx джepeл фiнaнcyвaння пepcпeктивниx iннoвaцiйниx пpoeктiв.
Meтa poбoти - виклacти peзyльтaти дocлiджeнь з питaнь opгaнiзaцiÏ iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi вищиx нaвчaльниx зa-клaдiв в yмoвax викликiв пocткpизoвoгo poзвиткy.
Bиклaд ocHoBHoro мaтepiaлy. Пepeд тим, як poзглянyти тeopeтичнi тa нayкoвo-пpaктичнi ocoбливocтi opгaнiзaцiÏ iннoвaцiйнoгo зaбeзпeчeння poзвиткy вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, дoцiльнo, нa нaш пoгляд, зyпинитиcя нa aнaлiзi пo-лoжeнь iннoвaцiйнoÏ тeopiÏ з тoчки зopy ÏÏ впливу нa людину тa cycпiльcтвo.
^eÏ Koндpaтьeвa пoмiтнo вплинули нa пpeдcтaвникa клacичнoÏ тeopiÏ iннoвaцiй aвcтpiйcькoгo eкoнoмicтa Й. Шум-пeтepa. У po6o^ "Eкoнoмiчнi цикли", щo вийшлa y 1939 p., a тaкoж y iншиx пpaцяx Й.Шyмпeтep дocлiджyвaв ocнoвнi пoняття тeopiÏ iннoвaцiйниx пpoцeciв. Brn poзглядaв нoвoввeдeння як змiнy тexнoлoгiй i yпpaвлiння, як нoвi кoмбiнaцiÏ викopиcтaння pecypciв. Пpи цьoмy yчeний пiдкpecлювaв визнaчaльнy poль пiдпpиeмця в iннoвaцiйнoмy пpoцeci. Biн ввaжaв, щo пiдпpиeмeць е cпoлyчнoю лaнкoю мiж винaxoдoм i нoвoввeдeнням.
Ця тeopiя oбyмoвлюe фyнкцiÏ пiдпpиeмця, мeтoю яшго е oдepжaння пpибyткy тa збepeжeння cвoÏx пpaв y paзi pe-aлiзaцiÏ тexнiчниx нoвинoк. Пiдпpиeмeць, peaлiзyвaвши нoвинкy, нaдaлi нe зyпиняeтьcя нa здiйcнeниx вiдкpиттяx, a yдocкoнaлюe тa poзпoвcюджye Ïx, щo й xapaктepизye йoгo як нociя тexнiчнoгo пpoгpecy.
Динaмiчнa тeopiя poзвиткy Й.Шyмпeтepa бaзyeтьcя нa пocтiйниx кoливaнняx кoн'юнктypи, як вiн пoв'язyвaв зi здй cнeнням нoвиx кoмбiнaцiй фaктopiв виpoбництвa. Звдои yчeний визнaчaв iннoвaцiю як виpoбничy фyнкцiю, щo внo-cилa якюы змiни дo пpoдyктy з ypaxyвaнням вcieÏ cyкyпнocтi мoдифiкaцiÏ фaктopiв, як впливaють нa ньoгo. Taким чи-нoм, бyлo зpoблeнo cпpoбy знaйти в paмкax виpoбничиx фyнкцiй мicцe для iннoвaцiй. Зaвдяки йoгo poбoтaм вплив тexнiчниx нoвaцiй нa виpoбництвo здoбyв визнaння. Bиcтoялocя й пoняття тoгo, щo нoвa тexнoлoгiя нece в co6í orno-ву знaнь тa тexнiчнoгo пpoгpecy й вiдпoвiдae зa piвeнь йoгo poзвиткy.
Зa тeopieю Й.Шyмпeтepa, iннoвaцiя в бyквaльнoмy пepeклaдi oзнaчae yпpoвaджeння нayкoвoгo вщфиття, тexнo-лoгiчнoгo винaxoдy. B шиpoкoмy ж poзyмiннi дo iннoвaцiй нaлeжaть пpoцeдypи тa зacoби, зa дoпoмoгoю якиx нayкo-вe вiдкpиття peaлiзyeтьcя в eкoнoмiчниx нoвoввeдeнняx.
Toбтo виниле нeoбxiднicть y тиx видax дiяльнocтi, якi зaбeзпeчyють yпpoвaджeння iдeй нoвoввeдeння, a тaкoж фopмyвaння cиcтeми yпpaвлiння цим пpoцecoм.
Пpoтягoм дecятилiть нoвoввeдeння Й. Шyмпeтepa нe визнaвaлocя eкoнoмicтaми. Ha ньoгo нe звaжaли й пpи poз-poбцi тeopiÏ eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
З чacoм нa Зaxoдi пiд впливoм poзвиткy iннoвaцiйниx тeopiй cтaлa пepeвaжaти тoчкa зopy, щo нayкoвo-тexнiчний пpoгpec - тo пpocтий зaciб iннoвaцiйнoÏ cтpaтeгiÏ пiдпpиeмця в yмoвax pинкoвoÏ кoн'юнктypи. Цeй фaкт був вiдзнaчe-ний зaxiдними eкoнoмicтaми щe y BG-x poкax XX cтoлiття, й нaдaлi тaкa точга зopy здoбyлa xapaктep кoнцeптyaльнo-го пoлoжeння.
B УкpaÏнi, тa й y кpaÏнax кoлишньoгo CPCP, icнyвaлa iншa тoчкa зopy нa знaчeння iннoвaцiÏ в eкoнoмiчнoмy зpo-cтaннi. Aдмiнicтpaтивнo-кoмaнднa cиcтeмa eкoнoмiки зyмoвлювaлa ocoбиcтy opгaнiзaцiйнy cиcтeмy "нayкa - виpoб-ництвo" як pyшiйнy cилy нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy й пiдцaвaлa кpитицi pинкoвi мexaнiзми здiйcнeння iннoвaцiÏ. Era-нoмiкa пpямoгo yпpaвлiння poзпoдiлy pecypciв пopoдилa iнepцiйнy нayкoвo-тexнoлoгiчнy cиcтeмy пoeлeмeнтнoгo yдoc-кoнaлeння виpoбництвa, якa нe cпpиймaлa paдикaльниx нoвoввeдeнь i тoмy cтaлa oднieю з пpичин бaгaтopiчнoгo e^ cтeнcивнoгo poзвиткy eкoнoмiки. B eкoнoмiцi тoгo пepioдy пpoблeми нoвoввeдeння poзpoблялиcя лишe в мeжax нa-явниx дocягнeнь нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy. TeopiÏ paдянcькиx вчeниx нe вpaxoвyвaли кoмepцiйнoÏ cтopoни в ^o-вaцiйнiй дiяльнocтi, щo в yмoвax pинкy е cyттeвим.
Poзвитoк тeopeтичниx yявлeнь пpo iннoвaцiйний poзвитoк кpaÏни пpизвoдить i дo змiн cпpямoвaнocтi глoбaльнoгo тa нaцioнaльниx cпoживчиx pинкiв, a тaкoж cпoживчoÏ пoвeдiнки дoмaшнix гocпoдapcтв. Пpимipoм, якщo y cepeдинi XX cт. пpиopiтeтoм ввaжaлacя aвтoмoбiлeбyдiвнa гaлyзь, cпoживчa пoлiтикa poзвинyтиx кpaÏн бyдyвaлacя нa стиму-лювaннi cпoживчoгo пoпитy нa aвтoмoбiлi. Пoтiм, y 7G-BG pp. XX ст., пo мipi poзвиткy eлeктpoнiки, дoмiнyвaти cтaли paдioeлeктpoннi гaлyзi, a cпoживчi нacтpoÏ тpaнcфopмyвaлиcя в нaпpямкy зaкyпiвлi cклaднoÏ eлeктpoннoÏ тexнiки. У 9G-x pp. пoчaли дoмiнyвaти iнфopмaцiйнi тexнoлoгiÏ, cпoживчий бум зapoджyвaвcя i cпocтepiгaвcя нa pинкax мoбiльнoгo зв'язку, кoмп'ютepниx тexнoлoгiй, цифpoвoÏ тexнiки тoщo.
Hинi eкoнoмiчнa пoлiтикa пpoвiдниx кpaÏн cпpямoвyeтьcя нa пiдтpимкy ™x гaлyзeй, якi e iннoвaцiйними зa cyттю,
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 1B/2 49
представляють вищ1 технолопчы уклади i здатн забезпечити домшування нацюнальних виробниюв. Прим1ром, у спо-живчому секторi економiки США такими галузями визнано:
- телекомункаци (на початкових стадiях освоення),
- генна iнженерiя та бiотехнологií (включаючи так зван "споживчi бiотехнологií"),
- розширення сфери застосування лазерноí та оптико-волоконно)' технiки,
- виробництво електронно) технiки, що задовольняе споживчi потреби (включаючи електронну полiграфiю, елек-тронний документообiг, електроннi технологií купiвлi товарiв i послуг тощо).
З урахуванням визначених прюрителв формуеться i пропозищя на ринку освiтнiх послуг. Провщы унiверситети США вкладають значнi шновацмы ресурси у органiзацiю навчально) бази для пщготовки спецiалiстiв саме прюритет-них галузей, якi забезпечують майбутым працiвникам найбiльш гiднi умови праци
Hинi у свiтi спостерiгаються новi пiдходи до мiжнародноí спецiалiзацií, як враховують динамiчнi змiни якiсних па-раметрiв попиту i пропозицií на ринках осв^ых послуг. Акцент робиться на динамiчному розвитковi i захист саме вну-трiшнього ринку, вагомою складовою якого е сектор професiйноí освiти (в тому числi вищоí освiти). Водночас пщви-щуеться значення шновацмно[ парадигми економiчного розвитку, ч™ше виявляються загрози, що провокуються тех-нологiчним вiдставанням.
Kраíни-лiдери добре усвщомлюють, що в креативнiй економiцi основною цшнютю в процесi виробництва е не обладнання, i навiть не технологи (за наявност фiнансового ресурсу (х можна придбати або у коротк термiни ство-рити), а саме творча людина. Вщповщно, компанп ведуть доволi жорстку боротьбу за креативних пращвниюв (цю бо-ротьбу школи називають "скупкою мiзкiв"). Таким пращвникам створюють усi умови для забезпечення комфортною трудовоС дiяльностi, включаючи i пiдвищення квалiфiкацií за рахунок компанп [3, с. 11-13].
На нашу думку, цтком очевидно, що в таких умовах ключовим сектором забезпечення нацюнально[ конкурентос-проможност стане вища осв^а, а також створення нацюнально[ мережi закладiв пiдготовки та перепщготовки фахiв-цiв вiдповiдно до потреб ринку. В основу стратеги розвитку осв™ мають бути покладен принципи розвитку та само-реалiзацií творчоí особистостi, розвитку креативних здiбностей людини, постiйна спрямованiсть освiти до потреб ш-новацiйноí економiки, забезпечення безперервного навчання, штеграци науки, осв™ i виробництва.
Вiдтак, розвиток держави, структуры перетворення на мiкро- i макроекономiчному рiвнях повиннi гармонiйно по-еднуватися з модернiзацieю вищоí осв^и для того, щоб задовольнити потреби й прагнення людей, особливо молодо встановити нову систему сусптьних цЫностей як в громадському, так i у приватному секторах.
Сучасна вища осв^а повинна забезпечувати виконання низки завдань, зокрема, економiчний успiх, пол^ичну ста-бiльнiсть, сталий розвиток сусптьства тощо. Ц завдання реалiзуються через таку оргаызацю пiдготовки фахiвцiв, яка повнютю вiдповiдаe запитам ринку пращ та здатна прогнозувати його розвиток, пщготовку до життя активних грома-дян демократичного сусптьства, [х особистюний розвиток, виокремлення таких наукових та осв^ых прiоритетiв, що забезпечать якюну пiдготовку фахiвцiв [4, с. 59-66]. Тобто, без перебтьшення, вiд параметрiв розвитку сфери вищое освiти в значый мiрi залежить формування штелектуального потенцiалу суспiльства та параметрiв нацюнальное Ыно-вацiйноí системи держави, а вщтак - i íí мюце в глобальнiй системi координат.
Hаразi в Украíнi вiдсутнi передумови i для формування моделi "креативноí економки", оскiльки показники рацю-налiзаторськоí та винахдни^кое активностi е занизькими. Це проявляеться у порiвняно незначнiй шькосл зареес-трованих об'eктiв промисловоí та iнтелектуальноí власностi. Чисельнiсть зайнятих у промисловост творцiв, тобто ос-новних суб'еклв формування iнтелектуального капiталу, мае стмку тенденцiю до скорочення. Зменшуеться кiлькiсть пiдприeмств, що виконували роботи по створенню i використанню об'еклв промисловоí власностi та рацiоналiзатор-ських пропозицм [5]. Це матиме значы негативнi наслiдки, оскiльки економiка втрачае iнституцiональний потенцiал для розширеного вщтворення iнтелектуального капiталу, а вiдтак - гальмуеться ефективна iнтеграцiя освiти i виробництва. Вiдтак, якiсть та престижнють професiйноí (в тому чи^ вищоí) освiти залишатимуться недостатнiми.
У сучасних умовах найочевидышим фактором ризику стмкого економiчного зростання (як складовоí сталого розвитку) е Ыновацмний. Державна полiтика забезпечення такого зростання мае бути спрямована на формування необхщного обсягу швестицмних та Ыновацмних ресурсiв, íх цiльове використання, а також на створення умов для здмснення порiвняно некапiталомiсткого iнновацiйного прориву (розвитку конкурентоспроможних наукомютких ви-робництв, яю не потребують великих фшансових витрат). Одним iз засобiв побудови соцiальноí держави е забезпечення розвитку вищоí освiти на шновацмних засадах [6, с.29].
З Ышого боку, розбалансованiсть соцiально-економiчноí системи, яка не здатна забезпечити достатый платоспро-можний попит на освiтнi послуги, а вщтак - призводить до згортання у сферi вищоí осв™ iнновацiйних трансформа-цiй, знижуе об'ективно iснуючi íí можливостi до самозбереження i саморозвитку. Така загроза поглиблюеться пере-хiдним характером економiчноí системи, а отже - и iманентною нестiйкiстю, що, в свою чергу, посилюе ступiнь впли-ву дестаб^зуючих чинникiв на розвиток вищих навчальних закладiв. Зазначена ситуацiя великою мiрою е наслiдком вiдсутностi стратегií розвитку вищоí освiти, чiткоí мети регулювання освiтньоí дiяльностi, органiзацií державноí пщ-тримки провiдних навчальних закладiв. Результатом цього е неефективнiсть системи державного регулювання дiяль-ностi вищих навчальних закладiв, що саме по собi також провокуе виникнення додаткових ризиюв [7].
Якщо проаналiзувати вплив науково-техычного прогресу на розвиток глобального ринку осв^ых послуг та культу-ри 1хнього споживання, можна видiлити певы особливостi. Eкономiсти зазначають [8, с. 122], що сучасний рiвень розвитку сусптьного виробництва немоб ди "давить" на споживача, змушуючи його купувати бтьш досконалi у техно-логiчному вiдношеннi товари, формуючи таким чином i певнi новi споживчi потреби. У науцi навiть юнуе термiн "раб-ська поведiнка споживача", що характерiзуe комплекс дiй споживача щодо задоволення нав'язаних йому потреб в процеа Ыновацмного розвитку виробництва.
Найбтьш яскраво вказанi тенденцií простежуються на прикладi послуг мобiльного з'язку. Важко повiрити, але ли-
50 Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 18/2
ше на початку 90-х рр. XX ст. ктькють украУнських споживачю, що мали ¡ндивщуальний переносний телефон, який здатен п¡дтримувати з'язок за допомогою супутникових технолопй, вим¡рювалась сотнями. У середин 90-х рок¡в таких споживачю було б¡ля сотн¡ тисяч. Наприкшц 90-х - б¡ля м¡льйона. Нин - б¡ля двадцяти м¡льйон¡в. Кр^ того, знач-но зб¡льшуються можливост самих моб¡льних телефон¡в. Нин¡ це не лише пристрм прийому-передач¡ звукового сигналу, а й вщеокамера, фотокамера, калькулятор, органайзер та ¡н. Купуючи таю телефони, споживач¡ немов "наздо-гоняють" науково-техн¡чний прогрес, хоча реальних потреб у таюй складый техн¡ц¡, як правило, вони не мають.
Сформований таким чином попит являе собою важливу характеристику розвитку ринку будь-якоУ краУни. Якщо в економМ переважають високотехнолог¡чн¡ виробники, споживач¡ в^ають перевагу високотехнолог¡чн¡й продукц¡У, ¡ навпаки, як це мае мюце в УкраУн¡ - дом¡нування в склад¡ економ¡ки виробництв з низьким ступенем переробки за умов слабкого платоспроможного попиту призводить до надм^ного споживання низькотехнолопчноУ продукцп (пере-важно це продукти харчування та житлово-комунальн послуги).
У цьому зв'язку важливим напрямом державноУ пол^ики е формування ¡ виховання у громадян певноУ культури споживчоУ повед¡нки. Ефективними важелями виршення цього завдання виступае саме вища осв^а, а також наука, культура, пщтримка належного р¡вня толерантност ¡ моральност¡ у сусп¡льств¡.
На наш погляд, пол^ика формування споживчих настроУв в УкраУн¡ мае бути спрямованою на стимулювання попиту на ¡нновацмы товари та послуги в^чизняних пщприемств. В сфер¡ послуг доцтьна п¡дтримка вищоУ осв¡ти, яка ви-конуе низку важливих сощально-гумаытарних функц¡й.
Конкурентоспроможн¡сть системи вищоУ осв™ насамперед залежить в¡д впровадження в навчальний процес унь кальних, ¡нновацмних, креативних елемент¡в, в тому чи^ так званих метод¡в "активного навчання" [9]. Таке можли-во, якщо уся система осв™, зокрема ¡ вища базуються на результатах наукових дослдаень, як¡ е двигуном вищоУ ос-в¡ти. Щоб домогтися бажаних змЫ у систем¡ профес¡йноУ осв™ в УкраУн¡, необх¡дно насамперед залучити пщприем-ства до ц¡eУ системи, ¡ таким чином забезпечити фактичн потреби в квал¡ф¡кованих знаннях ¡ навичках. Усп¡шна взае-мод¡я з сощальними партнерами дозволить вир¡шувати проблеми працевлаштування випускник¡в, забезпечувати контроль за якютю УхньоУ п¡дготовки, прогнозувати потребу у фах^цях певних профес¡й, удосконалювати змют про-фес¡йних програм вщповщно до вимог сучасного виробництва [10].
Хибна настанова призвела до вщриву ¡нновац¡йноУ сфери в¡д УУ органнноУ сут¡ - виробничого сектору. Безпосеред-н¡м результатом под¡бних ¡деолог¡чних ¡мперативю став превалюючий розвиток "модних" невиробничих сфер (торпв-ля, банки, б^ж^ казино, шоу-б¡знес тощо) та нерацюнальне др¡бнення виробничих об'eкт¡в народного господарства. Не дивно, що така "нова" економка просто фюично не в змоз¡ забезпечити запуск промислових ¡нновацм.
КраУна, яка не здатна забезпечити випереджаючий розвиток власноУ науки та осв™, годуе ¡ноземну науку та про-мислов¡сть (саме так можна перефразувати вщомий афоризм). Под¡бна краУна приречена на неекв¡валентний зов-ншньоекономнний обм¡н, залежн¡сть в¡д багатьох зовншых чинник¡в, виконання функц¡У постачальника природноУ си-ровини ¡ робочоУ сили для ТНК ¡ розвинутих краУн, що концентрують глобальний ¡нтелектуальний потенщал.
Вища школа зможе генерувати фахющв, що зможуть працювати на майбутне лише за умови кардинального ос-учаснення зм¡сту ¡ технолог¡й навчання. Це потребуе розробки нових навчальних плаыв, як¡ б ¡нтегрували колись са-мост¡йн¡ дисципл¡ни з начальних плаыв ¡нших спец¡альностей, формуючи навчальн блоки, що повинн¡ забезпечити одночасно ¡ глибоку фундаментальну п¡дготовку ¡ профес¡йно-практичну п¡дготовку зор¡eнтовану на склады ¡нновацй но-технолог¡чн¡ проекти [11].
Профеайна п¡дготовка та досл¡дження в нових сферах знань потребують ¡нтеграци змюту ц¡лоУ низки дисципл¡н, як¡ ранше вважалися самост¡йними ¡ не пов'язаними мж собою. В результат¡ виникають мвдисциплЫары та мульт-идисципл¡нарн¡ програми навчання. Нов¡ форми генерування та передач¡ знань потребують не лише реконф^ураци ун¡верситетських кафедр ¡ факультет^, а й реорган¡зац¡У досл¡джень та пщготовки фах¡вц¡в, ор¡eнтованих на виршен-ня складних м¡ждисципл¡нарних проблем ¡ розвитку науково-емних технолог¡й [2].
В ряд¡ краУн все б¡льш популярною становиться корпоративна форма навчання, що передбачае сумщення у час¡ навчання ¡ роботи на виробництвк З певних спец¡альностей це можна спостер^ати ¡ в УкраУн¡. У цьому плаы перспективною вбачаеться ¡дея створення нових тип¡в навчальних закладю у форм¡ ун¡верситетських комплекс¡в, до яких би входили рю-нопрофтьы вищ¡ навчальн¡ заклади р¡зних титв та р¡вн¡в. Можливо також долучити до них науково-дослщы ¡нститути та пщприемства ¡ утворити об"еднання типу консорщуму, асоц¡ац¡У тощо. Пропозиц¡У щодо законодавчого закртлення такого статусу навчально-наукового об"еднання подавалися до робочоУ групи з розробки проекту Закону УкраУни "Про ви-щу осв^у". У нин¡шньому вар¡ант¡ проекту Закону можливють утворювати консорц¡уми вже прописана.
Слщ подолати насл¡дки повальноУ уыверситизаци, що призвело до втрати традицм колишн¡х потужних галузевих проф¡льних ¡нститулв та академ¡й. Мабуть краще мати рюномаыты вищ¡ навчальн¡ заклади, що виконують рюы м¡с¡У, але якюно.
В умовах переходу вищоУ осв™ в¡д ел¡тноУ до масовоУ (з 2000 року у вищих навчальних закладах по всьому свт до-датково добавилося 51 млн. студенев) ур¡зноман¡тнення тип¡в ун¡верситет¡в та навчальних програм (зокрема, виокре-млення програм профеайного та академ¡чного проф¡лю) е ц¡лком лог¡чним, тому нам потр^но розробляти стандарти та критер¡У якосп та ефективност¡ п¡д кожен вид потреб сусптьства сприймаючи, в¡дпов¡дно, ¡ р¡зн¡ типи вищих навчальних закладв. Важливо зауважити, що запровадження кожного з названих вар^н^в програм мае вщбуватися за умови на-дання уыверситету прав самост¡йно вибирати тип програми, вщповщно до потреб економки регюну, попиту аб¡тур¡eн-т¡в ¡ своУх можливостей забезпечити як¡сну пщготовку фах¡вц¡в (тобто необов"язково брати обидв¡ програми).
Для усунення формал¡зму переходу на двор^неву систему "бакалавр - мапстр", який губить саму ¡дею запровадження б¡льш гнучких осв^ых програм зор¡eнтованих на студента та ринок пращ, зокрема, ще потр^но:
- провести заново класифкацю напрямю п¡дготовки;
- розробити нову методолопчну основу державних стандарт¡в для укрупнених титв п¡дготовки бакалавр¡в, перед-
Економнний □¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2 51
бачивши можливють упровадження програм, що бтьше зорюнтоваы на академ1чну пщготовку та практично opieHTO-ваних на кoнкpетнi замовлення ринку праци Такий пoдiл програм допускаеться MCKO. Toдi у роботодавщв буде бть-ше можливостей для вщкриття нових спецiальнoстей та формування змюту пiдгoтoвки для скорочення перюду адап-тацiï випускника до конкретно'!' практичноУ роботи;
- розробити положення про Mагiстpатуpу, що передбачае широк академiчнi свободи ВНЗ по формуванню м^ дисциплiнаpних програм, особливо для пщсистеми елiтнoï oсвiти;
- розробити нoвi кpитеpiï лiцензування та акредитацп магiстеpських програм i аспipантуpи.
Цкавим також було б розглянути роайський ваpiант виpiшення проблем масово' пщготовки та працевлаштуван-ня бакалавра. Мета ïx реформування - розвиток у бтьшост ВНЗ програм масового прикладного бакалаврату за кон-кретними кадровими та дослщницькими замовленнями бiзнесу та адмЫютраци pегioнiв. При цьому по ходу буде ви-piшуватися й проблема надмipнoï кiлькoстi вищих навчальних закладiв, oскiльки деякi ВНЗ будуть перепрофтьовува-тися на послуги у сфеpi масoвoï дoдаткoвoï oсвiти.
Слщ зауважити про неoбxiднiсть формування нoвoï кoнцепцiï дoунiвеpситетськoï oсвiти, яка б забезпечувала за-гальнooсвiтню пiдгoтoвку, що включае та зближуе мiж собою гумаытарну, природно-наукову та теxнiчну культуру i, таким чином долае розрив мiж загальною та профеайною oсвiтoю. Змiст та завдання шкiльнoï та наступних ланок освь ти сьогодн потребують нових типiв кореляци. Нажаль, в Укpаïнi ми поки що не досягли належного узгодження реформування систем загальнooсвiтньoï та вищoï школи. Не остання роль у досягненн цього належить уыверситетам та пе-дагoгiчним унiвеpситетам, науковм i педагoгiчнiй гpoмадськoстi активнiсть яких мае бути адекватною важливост та складност цих завдань [11].
Пщвищити ефективнiсть вищoï oсвiти можливо на oснoвi проведення виваженого реформування. Вказане мае пе-редбачати, зокрема, oптимiзацiю меpежi вищих навчальних закладiв. Також мають бути переглянул тдходи i крите-piï, якi застосовуються при ухваленн piшень щодо iнвестування розвитку вищих навчальних закладiв за рахунок бю-джетних кoштiв. На державному piвнi варто змiнити зoвнiшнi критерп oцiнки якoстi дiяльнoстi вищого навчального закладу. Адже поки дie принцип "бiльше студентiв - бтьше грошей" - страждае якiсть осв™. У зв'язку з цим, доцтьно розробити кoмплекснi кpитеpiï oцiнки якост oсвiтньoгo процесу, якi включають: оцшювання змiсту та теxнoлoгiй нав-чання, що застосовуються пщ час навчання; оцшювання отриманих студентом знань; вимоги до оргаызаци та контролю за здмсненням навчального процесу; сучасн вимоги до компетентност викладачiв та студенлв; чiтку i прозору процедуру самообстеження вищого навчального закладу як пщфунтя системи забезпечення якoстi [4].
Виршення проблеми пiдтpимки належного швестування у розвиток вищoï oсвiти дасть змогу досягти не лише ко-роткотермшового екoнoмiчнoгo успixу, а й закласти засади для формування сталих довготермшових тенденцм розвитку нацioнальнoï екoнoмiки з ïï подальшою штегращею в бвропейський пpoстip вищoï осв^и.
Процес eвpoiнтегpацiï передбачае створення загальноевропейського oсвiтньoгo i наукового простору на oснoвi розроблення единих кpитеpiïв i стандарлв у галузi oсвiти та науки з метою визнання пер^в та термов пiдгoтoвки фаxiвцiв з вищою освтею, що сприятиме ствроб^ництву мiж вищими навчальними закладами бвропи, мoбiльнoстi викладацького складу та студенлв.
У рамках Болонського процесу формуеться бвропейський пpoстip вищoï oсвiти (далi - SПВO), що визначений гео-гpафiчними та iнституцiйними нормами Sвpoпейськoï культуpнoï кoнвенцiï. Болонський процес передбачае структур-не реформування нацioнальниx систем вищoï oсвiти кpаïн бвропи, змшу oсвiтнix програм i проведення необхщних ш-ституцiйниx перетворень у вищих навчальних закладах бвропи. Проте вш не передбачае унiфiкацiï змiсту осв™. Нав-паки, у багатьох документах Болонського процесу зазначаеться, що кожна кpаïна-учасниця повинна зберегти нацio-нальну пал^ру, самoбутнiсть та надбання у змюл oсвiти i пiдгoтoвцi фаxiвцiв з вищою oсвiтoю, а далi запровадити iн-нoвацiйнi пpoгpесивнi тдходи до opганiзацiï вищoï oсвiти, яю е властивими SПВO. На вах етапах Болонського процесу було проголошено, що цей процес добровтьний, пoлiсуб'eктний; такий, що ^рунтуеться на цшностях европейсь-кoï oсвiти i культури; такий, що не ывелюе нацюнальы oсoбливoстi oсвiтнix систем piзниx кpаïн бвропи; багатoваpi-антний, гнучкий, вщкритий, поступовий. Kiнцевoю метою процесу е забезпечення вiдпoвiднoï суспiльним, особистю-ним та виробничим потребам якосл вищoï oсвiти, що продукуватиме конкурентоспроможного фаxiвця, здатного легко адаптуватися в екoнoмiчнoму пpoстopi европейських краш. Cтpатегiя розвитку вищoï oсвiти Украши в умовах Болонського процесу передбачае створення шфраструктури, яка дозволить вищим навчальним закладам (уыверсите-ти, коледа тощо) максимально pеалiзувати свм iндивiдуальний пoтенцiал в планi задоволення високих вимог бвро-пейськoï системи знань та адаптувати систему вищoï осв™ Укpаïни до пpинципiв, норм, стандарлв i основних поло-жень европейського простору вищoï oсвiти, прийнятних i ефективних для нашoï держави i сусптьства.
Висновки. В сучасних умовах необхщне вдумливе реформування сфери вищoï oсвiти, спрямоване на трансфор-мацiю ïï функцioнальнoгo призначення в умовах пoдальшoï глoбалiзацiï свiтoвoï економки та посилення викликiв iн-новацмного розвитку.
Зокрема, слiд забезпечити подальшу iнтегpацiю вищoï oсвiти, науки i бiзнесу, що виступае ключовою умовою ви-сoкoï кoнкуpентoспpoмoжнoстi вищих навчальних закладiв.
Hеoбxiднo розробити та ухвалити pеалiстичну державну програму, спрямовану на пщтримку функцioнування сфери вищoï осв™ в умовах стpiмкoï iнтелектуалiзацiï сусптьного виробництва та формування нового технолопчного укладу.
Дoцiльнo внесення коректив до чиннoï закoнoдавчoï бази, спрямованих на застосування екoнoмiчниx метoдiв сти-мулювання iнвестицiйнoï та iннoвацiйнoï дiяльнoстi вищих навчальних закладiв.
Cлiд впроваджувати европейсью принципи opганiзацiï вищoï oсвiти, забезпечуючи збереження власних тpадицiй, якi довели високу спроможнють у pеальнiй практик господарювання.
У сфеpi бюджетного фЫансування дiяльнoстi вищих навчальних закладiв слщ розвивати технологи програмно-цтьо-вого управлшня, в першу чергу в напрямку запровадження pеалiстичниx пoказникiв oцiнювання отриманих результалв.
52 Eкoнoмiчний вiсник ушверситету | Випуск № 18/2
Технолопчна реструктуризацы вищоУ ocbîtm стае прюритетним завданням державно!' антикризовоУ пол^ики на перспективу.
Оргаызацы високоефективноУ ¡нновацмно)' дыльносп вищих навчальних закладв виступае необдмЫною умовою ви-сокоУ якост¡ осв¡тн¡х послуг, ¡ як насл¡док - сприяе прискоренню переходу економ¡ки на ¡нновацмну модель розвитку.
Для п¡дтримки ¡нновацмно)' д¡яльност¡ вищих навчальних заклад¡в необхщно розробити реал¡стичн¡ механ¡зми державно-приватного партнерства, як¡ дозволили б акумулювати ф¡нансов¡ та ¡нтелектуальн¡ ресурси для реалюаци вщ-пов¡дних проект¡в.
Необхщно враховувавти, що високий р^ень конкурентоспроможност вищоУ осв¡ти на основ¡ широкого впрова-дження та використання осв^ых ¡нновац¡й е також вагомим чинником сталост нац¡ональноï системи осв¡ти взагал^ особливо якщо в¡н досягаеться передуам за рахунок створення ¡ реалюаци конкурентних переваг краУни та пщвищен-ня ефективност¡ ус¡х вид¡в осв^ньоУ д¡яльност¡. Cтаб¡льна затребуван¡сть на внутршньому та зовн¡шньому ринках ви-роблених в крап-л ¡нновац¡йних осв¡тн¡х послуг визначае стаб¡льн¡сть темп¡в ïï економнного розвитку.
Перспективи подальших розв¡док. У подальшому сл¡д провести досл¡дження з проблем методологи бюнес-плану-вання ¡нновацмних проект¡в, що реал¡зуються вищими навчальними закладами.
Л1тература
1.Коровський А.В. Еволюшялюдського фактора економ1ки та проблеми його формування [монограф1я]/А.В.Коров-ський. - К.: КНЕУ, 2004. - 184 с.
2.Украша у вим'р економки знань / За ред.акад.НАН Украши В.М.Гейця. - К.: Основа, 2006. - 592 с.
3.Каленюк 1.С. Економ1ка осв1ти [навчальний поабник]/ 1.С.Каленюк. - К.: Знання Украши, 2003. - 316 с.
4.Комарова О.А. Осв1шй потенщал: теоретико-методолопчнi та практичн1 аспекти формування/О.А.Комарова. - Кировоград: ДЛАУ, 2009. - 336 с.
5.Заха^н C.B. 1нвестишйний ресурс технолопчного розвитку економiки / Технолопчний iмператив стратеги со^аль-но-економiчного розвитку Украши [монографiя]/за ред. д.е.н., проф. Л.1.Федуловоï. - К.: НАН Украши, 1н-т екон.прог-нозув., 2011. - С. 245-302.
6.Економiчнi аспекти проблем розвитку вищоï освiти в Украïнi [монографiя] / за ред. чл.-кор. НАПНУ 1.М.Грищен-ка. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 478 с.
7.Економiка вищоï освт Украши: тенденцй' та меха^зм розвитку /за ред. акад.НАПНУ В.П.Андрущенка. - К.: Пе-дагопчна преса, 2006. - 208 с.
8.Соц1'огуман/'тарний аспект iнновацiйно-технологiчного розвитку економiки Украши [монографiя] / Л.1.Федулова, М.П.Данько, С.В.Захар'ш та iн. - К.: 1н-т екон.прогнозув., 2007. - 472 с.
9.Смолкин А.М. Методы активного обучения /А.М.Смолкин. - М.Высшая школа, 1999. - 176 с.
10. Економiчнi основи iнновацiйного розвитку вищих навчальних закладв Украши /за ред. акад.НАПНУ В.1.Лугово-го. - К.: Педагопчна преса, 2009. - 384 с.
11. Боголiб Т.М. Фiнансове забезпечення розвитку вищоï освт i науки в трансформацйний перюд. - К., 2006. - 324 с.
УДК 330.341.1:332.143
Жадько К.С.,
к.е.н., докторант Науково-дослщного фЫансового ¡нституту Академи фЫансового управлЫня МУстерства фЫанав УкраУни
Горященко Ю.Г.,
астрантка, асистент кафедри облку та економнного аналюу Дшпропетровсько'| державноУ фЫансово'| академи
1НФОРМАЦ1ЙНА 1НФРАСТРУКТУРА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Проаналiзовано стан шформацйно/' iнфраструктури Украши та до^джено ïï роль i специфiку розвитку. Запропоно-ванi заходи щодо динамiзацiï iнформацiйних процеав в репонах.
Ключовi слова: iнформацiйна iнфраструктура, iнформацiйний прослр, економiчний розвиток, репон.
The state of information infrastructure of Ukraine and its investigational role and specific of development are analyzed. The offered measures are on the acceleration of information processes in regions.
Вступ. Фшансово-економнна криза знов привернула увагу науковцю ¡ економюлв до проблем ¡нфраструктури ¡ и рол¡ в забезпеченн сталого економнного зростання.
У той час, як в УкраУы швидкими темпами збтьшуеться ктькють регюнальних ¡нщатив, спрямованих на стимулю-вання економнного розвитку, спостер^аемо повтьний розвиток базових елеменлв ¡нформацмно)' ¡нфраструктури в регюнах (програмно-техннного забезпечення, кадрового потенщалу). Така ситуацы спричиняе гальмування ¡нтегра-цмних процеав украУнських регюыв до свтового спютовариства.
Бтьшють в^чизняних учених у своУх дослщженнях змальовують оптимютичний сценарм розвитку ¡нформацмно)' ¡нфраструктури [2-5, 8, 10, 13, 19]. Серед них - В.Ф. Колом^ць, який стверджуе, що "в Украïн¡ нацюнальна ¡нформа-цмна ¡нфраструктура знаходиться ще в зародковому стаы, але, як показуе мжнародний досвщ, буде розвиватися подано акселерату" [8]. Проте, категоричнють такого висловлювання, на наш погляд, е сумывною, адже природно, що ¡нформацт як економнний ресурс е ¡манентно необмеженою та непередбачуваною. Кр^ того, розвиток ¡нформацй ноУ ¡нфраструктури в рег¡онах Украши сьогодн супроводжуеться певними обмеженнями ¡нституцмного, економнно-го, пол¡тичного та ¡нтелектуального характеру.
Мета статт полягае у виявленн впливу найб¡льш значимих детермшант, що зумовлюють тенденц¡ï розвитку ¡н-
© Жадько К.С., Горященко Ю.Г., 2012
Економнний в¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2
53
