CC BY
103
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 378.091
Н. М. ПЕТРОВА
1ННОВАЦ1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ВЧИТЕЛЯ ЯК КЛЮЧОВА КАТЕГОР1Я ПЕДАГОГ1ЧНО1 1ННОВАТИКИ
З'ясовано суттсть поняття «тнова^йна dí^bmcmb» у KOHmeKcmi педагогiчноi тноватики. Охарактеризовано головт засади й етапи функ^онування ÍHHoea^mux проце^в. На ocHoei aHanisy HayKoeoi лтератури розкрито завдання педaгогiчноi тноватики, вказано критерй iнновaцiйноi дiяльностi i принципи управлтня тновацтними процесами, а також закони, яким ц процеси тдпорядковуються. Обгрунтовано, що тновацшна дiяльнiсть забезпечуе устшний розвиток i поширення тнова^йних трансформацш в освтнш гaлyзi, сприяе формуванню у майбуттх педaгогiв нових способiв diü, тновацшного мислення i культури.
Ключовi слова: педaгогiчнa тнова^я, педaгогiчнa тноватика, тновацшна дiяльнiсть, тновацшний процес.
Н. М. ПЕТРОВА
ИННОВАЦИОННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ УЧИТЕЛЯ КАК КЛЮЧЕВАЯ КАТЕГОРИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ИННОВАТИКИ
Определена сущность понятия «инновационная деятельность» в контексте педагогической инноватики. Охарактеризованы основы и этапы функционирования инновационных процессов. С учетом анализа научной литературы раскрыты задачи педагогической инноватики, указаны критерии инновационной деятельности и принципы управления инновационными процессами, а также законы, которым эти процессы подчиняются. Обосновано, что инновационная деятельность обеспечивает развитие и распространение инновационных трансформаций в сфере образования, а также способствует формированию у будущих педагогов новых способов действий, инновационного мышления и культуры.
Ключевые слова: педагогическая инновация, педагогическая инноватика, инновационная деятельность, инновационный процесс.
N. M. PETROVA
TEACHER'S INNOVATIVE ACTIVITY AS A KEY CATEGORY OF PEDAGOGICAL
INNOVATION
This article presents a research of the essence of the term "innovative activity" in the context of pedagogical innovation, and the characteristics of principles and stages of running the innovative processes. On the grounds of scientific literature ananlysis, there have been clarified the objectives of pedagogical innovation, the criteria of an innovative activity, principles of management of innovative processes, and the laws, that these processes are subjects to. There has been substantiated the fact, that innovative activity provides successful development of implementation of innovative transformation in the sphere of education, enfavors the intending teachers' formation of new ways of acting, innovative thinking and culture.
Keywords: pedagogical innovation, innovative activity, innovative process.
Цившзацшний розвиток певною мiрою залежить вщ усвщомлення шноващй як важливого фактора виршення рiзноманiтних матерiальних та духовних проблем суспшьства. Поширення шновацш означае 1х сприйняття шдивщуальною та сустльною сввдомютю, зародження прогресивних та значимих вдей, що виявляеться у змш засобiв техшки, шформацшних
технологiй, управлiнських стратегiй, дидактичних систем, у нових типах поведшки, стилях мислення, способах дiй тощо.
З розвитком iнновацiйностi та прюритетним використанням сучасних технологiй мiняeться конф^ращя освiти. Iнновацiя е тим мехашзмом, який забезпечуе перебудову всiх освггшх систем, пiдсистем, моделей, сприяе пошуку нових пiдходiв до вирiшення проблем освиньо! галузi, не лише оновлюе, а й трансформуе новi знания у технологи, методологи освинього процесу, адекватнi сучасним соцiокультурним вимогам.
Основоположниками вихвдних теорiй iнноватики були В. Зомбарт, В. Метчерлiх, Й. Шумпетер, якi застосували цю проблематику у контекст соцiально-економiчних i технологiчних процеав. Оскiльки поняття «шновашя» набуло широкого значення у педагогiчних дослiджениях, з'явилася особлива наука - педагопчна шноватика (виникла в кiнцi ХХ ст.), що перебувае на стику загально! iнноватики, методологи, теори та ютори педагогiки, психологи, соцюлоги, теори управлшня, економiки тощо.
Проблеми педагопчно! шноватики дослiджували К. Ангеловск1, I. Дичшвська, М. Кларiн, С. Лазарев, Б. Марпросян, В. Паламарчук, I. Шдласий, Л. Подимова В. Полонський, С. Поляков, М. Поташник, В. Самохш, В. Сластьонш, В. Слободчiков, А. Хуторський, В. Чернилевський, В. Чорнолю, Н. Юсуфбекова та iншi вчеш.
У контекстi iнноватики вагомого значення набувае шновацшна дiяльнiсть, яка не лише забезпечуе процес iнновацiйних змш, внесення нових елеменлв у традицшну систему освпньо! практики, i е важливою характеристикою професшно! дiяльностi кожного сучасного педагога.
Мета статт - з'ясувати сутнiсть шновацшно1 дiяльностi як важливо1 категори педагопчно! iнноватики.
Аналiз науково1 лiтератури [4; 5; 7; 10; 11; 12] свщчить, що педагопчна шноватика - це наука, яка вивчае походження, закономiрностi виникнення та розвиток педагогiчних iнновацiй у сферi освiти, а також забезпечуе взаемозв'язок педагопчних традицiй з проектуванням майбутнього.
Педагогiчну iнновацiю В. Делiя розумiе як нове знання, що ввдображае суттеву сторону синергетичних процесiв в освт та системно впливае на базовi компоненти педагогiки, радикально перетворюючи !х на майбутнiй змiст: парадигму, концепщю, теорiю, систему, технологи тощо. На думку автора, основними характеристиками шновацшно! педагопки е вiдкритiсть, дiалог, спiвпраця, прогнозування майбутнього, варiативнiсть та iндивiдуалiзацiя освiти [2, с. 29-30].
I. Шдласий наголошуе, що педагопчш шноваци - це нерозривна едшсть iдей, процесiв, засобiв i результапв якiсного вдосконалення педагопчно! системи [6, с. 403].
С. Поляков вважае шноваци педагопчними, якщо вони гумашстичш за змiстом, суб'ектнi стосовно позици учасник1в iнновацiйноl дiяльностi i спрямоваш на розвивальнi змiни у взаемоввдносинах м1ж ними [7, с. 30].
В. Самохш ! В. Чорнолю стверджують, що педагогiчнi iнновацil - це комплексний процес створення, розповсюдження i використання нового практичного засобу для формування у того, хто навчаеться, !нновацшного мислення та шновацшно1 культури [8, с. 8].
Отже, в сучасних умовах модертзаци осв1ти педагогiчна iнноватика та И методолопчний апарат е дiевим засобом анал!зу, обгрунтування i проектування осв1тн1х трансформацш. Так, на думку А. Хуторського, методолопя педагогiчноl iнноватики - це система знань ! дiяльностей, що належать до передумов i структури вчення про створення, освоення ! застосування педагогiчних нововведень [10; 11].
Об'ектом педагопчно1 iнноватики е процес виникнення, розвитку та освоення шновацш в осв1т1, а предметом - система ввдносин, як1 виникають в шновацшнш осв1тн1й д1яльност1 i спрямоваш на особиспсне становлення суб'ектiв осв1ти [11, с. 14-15].
В. Лазарев ! Б. Мартiросян вважають, що основними завданнями педагогiчноl iнноватики е: 1) побудова теоретичних опис1в, створення засоб!в пiдвищения ефективностi та технологш аналiзу i вдосконалення iнновацiйноl д1яльност1; 2) вивчення i вдосконалення шновацшно1 д1яльност1 щодо створення, поширення ! освоення новизни в осв1тн1х системах. Саме щ ознаки, на думку науковщв, структурують предмет педагог^чнох шноватики [5, с. 20].
Ключовим поняттям педагопчно! шноватики е поняття «шновацшна дiяльнiсть». Ан^з науково! лиератури свiдчить, що шновацшна дiяльнiсть - це:
- метадiяльнiсть, спрямована на перетворення комплексу особислсних характеристик суб'екта, яка забезпечуе не лише адаптащю до швидкозмшно! сощально! та професшно! реальностi, й можливють впливу на не! [4, с. 24].
- цшеспрямоване перетворення практики освиньо! дiяльностi на основi створення, поширення та освоення нових освггшх систем чи окремих компонентiв [5, с. 16].
- дiяльнiсть, що забезпечуе перетворення вдей у нововведення, а також формуе систему управлшня цим процесом; основними функцiями шновацшно! дiяльностi е змiна компонентiв педагопчного процесу: цiлей, змiсту освiти, форм, методiв, технологiй, засобiв навчання, системи управлшня тощо [10].
Отже, шновацшна дiяльнiсть - це системне поняття, яке передбачае комплекс захода, необхвдних для забезпечення iнновацiйних процесiв на певному рiвнi освiти. Вона передбачае позитивш перетворення освиньо! системи i спрямована на розвиток педагога як творчо! особистостi, переключення його з репродуктивно! дiяльностi на самостiйний пошук професiйних рiшень, становлення його як розробника й автора шновацшних методiв, методик, технологiй. Iнновацiйна дiяльнiсть педагога пов'язана iз самовизначенням, становленням професшно! позицп, саморозвитком, самореалiзацiею та самовдосконаленням.
В. Слободчшов виокремлюе так1 критерп шноващйно! дiяльностi:
• iнновацiйну дiяльнiсть необхiдно вивчати в контекстi певно! сощально! практики;
• iнновацiйна дiяльнiсть повинна бути спрямована на виршення комплексних проблем, як1 виникають у результата невiдповiдностi традицiйних норм щодо нових соцiальних очiкувань;
• дiяльнiсть стае iнновацiйною тодi, коли передбачае фшсащю iнновацiйного досвiду, його культурне оформлення i механiзми трансляцп;
• шновацшнш дiяльностi мае бути властивий вектор «шституцюналiзацп»: оргашзацшно-управлiнське оформлення нововведень та !х нормативне закршлення у практику, що змiнюеться [9, с. 7].
Для здшснення шновацшно! дiяльностi в освiтнiй галузi важливо усвiдомлювати та осмислювати закони переб^ iнновацiйних процесiв.
Н. Юсуфбекова вважае, що шновацшш процеси пiдпорядковуються таким законам:
- закон незворотно! дестабшзаци iнновацiйного педагогiчного середовища полягае в тому, що шновацшний процес вносить у педагопчне середовище незворотнi деструктивш змiни; це призводить до руйнацп юнуючо! цшсно! системи та потребуе певного часу для створення ново! на основi нових елементiв або асишляцц старо! системи;
- закон обов'язково! реалiзацi! iнновацiйного процесу передбачае стихшну або свiдому реалiзацiю будь-якого шновацшного процесу, основою якого е педагопчне ввдкриття;
- закон стереотишзаци педагогiчних iнновацiй полягае в тому, що будь-яка шноващя, котра реалiзуеться в iнновацiйному процесi, мае тенденщю до поступово! трансформацi! та набуття статусу стереотипно!; в цьому значенш вона приречена на рутинiзацiю (перетворення в системi освiти на стереотип - бар'ер на шляху реалiзацi! шших нововведень);
- закон циктчного повторения педагогiчних iнновацiй передбачае повторне вiдродження iнновацiй в нових умовах.
Вказаш закони е суттевими для розумшня суперечностей i динамiки розвитку шновацшних процеив в системi освпи, для конкретизацi! принцитв управлiння шновацшними процесами. Такими принципами е:
• принцип керовано! iнновацiйно! змши стану системи освiти - зорiентовуе на необхiднiсть свiдомо! дiяльностi, яка забезпечуе перехвд з одного стану системи освии в iнший;
• принцип переходу ввд стихiйних механiзмiв протiкання iнновацiйних процесiв до сввдомо керованих - передбачае вивчення та розробку ефективних механiзмiв свiдомого управлшня шновацшними змшами;
• принцип шформацшного, матерiально-технiчного, кадрового забезпечення реалiзацi! шновацшних процеив в освiтi - передбачае врахування вищеназваних аспектiв щодо забезпечення шновацшних процеив на трьох основних етапах !х реалiзацi!;
• принцип прогнозованосп зворотних чи незворотних структурних 3mîh в шновацшному педагогiчному середовищi - зорieнтований на унеможливлення стихiйних, непередбачуваних змш, що можуть перешкоджати реалiзацiï iнновацiйних процесiв, через прогнозування результатiв впровадження елементiв педагогiчноï новизни в шновацшне середовище;
• принцип посилення стшкосп iнновацiйних процесiв - полягае у посиленш здатност iнновацiйних процесiв до самозахисту та самоадаптацiï;
• принцип прискорення розвитку iнновацiйних процесiв в освт - е закономiрнiстю сощально-педагопчного розвитку суспiльства, характеризуе ефективнiсть оргатзацп та механiзми реалiзацiï iнновацiйних процеив.
На думку Н. Юсуфбековоï, щ принципи е найбiльш значущими для виршення проблем управлiння iнновацiйними процесами, хоч 1'х к1льк1сть i змют можуть змiнюватися [11, с. 11-15].
Особливютю iнновацiйних процесiв е 1'х циклiчний характер, що виявляеться в структурi етапiв, як1 проходить нововведения. Назваш закони та принципи зумовлюють етапи функцiонування iнновацiйних процесiв або стади життевого циклу новизни. С. Поляков називае три основнi стади:
- зародження, становлення (результат процесу - факт iнновацiй);
- дифуз!я (поширення вiд новацiй до нововведень);
- рутишзащя (перетворення нововведення у традищю) [7, с. 22-23].
Осшльки iнновацiйна дiяльнiсть е дiяльнiстю, зорiентованою на створення нового освiтнього простору на основi використання iнновацiйиих освггшх технологiй i формування iнновацiйного науково-освинього середовища, важливо модернiзувати професiйну тдготовку майбутнiх фахiвцiв освiтньоï галузi, ям будуть реалiзовувати iнновацiйнi процеси в навчально-виховному середовищi. Отже, важливо, щоб професшна пiдготовка педагогiчних фахiвцiв до iнновацiйноï дiяльностi здiйснювалась за допомогою шновацшних технологiй.
Iнновацiйнi освггш технологiï - це технологiï активного навчання, як! вiдрiзияються вiд традицшних активiзацiею поведiнки та мислення, високим ступенем включеносл у навчальний процес, обов'язковою взаемодiею студентiв м!ж собою та викладачем, шдвищеною мотивацiею, емоцшшстю та творчим характером занять, особливою спрямовашстю на засвоення матерiалу у стисл! термiни [3, с. 22].
Найактуальшшими iнновацiйними технологiями навчання е таш: iнформацiйнi, модульно-рейтинговi, !гров!, проектш, тренiнговi, технологiя проблемного навчання, технолопя розвитку творчосп тощо.
Завдяки штеграци iнформацiйних технологiй з педагогiчним простором виникае можливють побудови на цш основ! iнновацiйноï педагогiчноï системи. Адже те, що сьогодт може стати шноващею i потенцiалом, завтра стане втраченою можливютю. Однак тдвищення ефективносп, активiзацiï чи оптимiзацiï педагогiчного процесу на основ! шформацшно-комунiкацiйних технологш залежить не в!д 1'х технолопчних характеристик, а ввд того, як вони використовуються оргашзацшно, як1 методичш завдання вир!шують [1, с. 422].
Щоб максимально наблизити педагопчний процес до досягнень сучасно! науки, вчитель повинен використовувати сучасш шформацшш i педагопчш технологи в предметному навчанш, формувати умшня i навички самостшного проектування, моделювання та конструювання з урахуванням поставлених педагопчних цшей та завдань.
1нформацшш технологiï не можуть замшити педагога, учителя, викладача. Так, вони е лише засобом i жодна з них не здатна виршити проблеми освiтньоï галуз!, забезпечити належний особиспсний та штелектуальний розвиток, якщо не розроблено педагопчш стратеги, яю супроводжують та змютовно визначають хх застосування. Для цього потр!бен педагог, котрий здатен системно мислити, керувати процесом оволодшня учнями новими когштивними шструментами, визначати потенщал шновацшних технологш та використовувати ^х для трансформацп навчально-шзнавального процесу.
Отже, шновацшна д!яльшсть, як ключова категор!я педагогiчноï !нноватики та найскладшший вид д!яльносп, забезпечуе усшшний розвиток i поширення шновацшних трансформацш в освгшш галуз!, сприяе формуванню у майбутшх педагопв нових способ!в дш, шновацшного мислення, iнновацiйноï культури, генеруючи особиспсть фах!вця зор!ентованого у майбутне.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атанов Г. А. Обучение и искусственный интеллект, или Основы современной дидактики высшей школы / Г. А. Атанов, И. Н. Пустынникова. - Донецк: Изд-во ДОУ, 2002. - 504 с.
2. Делия В. П. Инновационная образовательная среда гуманитарного вуза / В. П. Делия // Актуальные проблемы педагогической инноватики: материалы Междунар. науч.-практ. конф., 22-23 апр. 2009 г.); под ред. В. П. Делия. - Балашиха, ИСЭПиМ, 2009. - С. 13-67.
3. Дунченко Н. И. Инновационные подходы к формированию образовательной программы / Н. И. Дунченко, Л. В. Калинина, А. В. Ионов // Компетентность. - 2009. - № 5 - С. 17-22.
4. Карпова Ю. А. Введение в социологию инноватики: учеб. пособие для студ. вузов / Ю. А. Карпова. - СПб.: Питер, 2004. - 192 с.
5. Лазарев В. С. Педагогическая инноватика: объект, предмет и основные понятия / В. С. Лазарев, Б. П. Мартиросян // Педагогика. - 2004. - № 4. - С. 11-21.
6. Подласый И. П. Педагогика: в 3 кн. Кн. 1: Общие основы / И. П. Подласый. - М.: ВЛАДОС, 2007. -527 с.
7. Поляков С. Д. Педагогическая инноватика: от идеи до практики / С. Д. Поляков. - М.: Центр «Педагогический поиск», 2007. - 176 с.
8. Самохин В. Ф. Педагогические инновации в системе профессионального образования: цели и сущность / В. Ф. Самохин, Чернолес В. П. // Инновации в образовании. - 2006. - № 6. - С. 4-9.
9. Слободчиков В. И. Проблемы становления и развития инновационного образования // Инновации в образовании. - 2003. - № 2. - С. 4-18.
10. Хуторской А. В. Педагогическая инноватика - рычаг образования [Електронний ресурс] / А. В. Хуторской. - Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-19.htm.
11. Хуторской А. В. Педагогическая инновация: учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / А. В. Хуторской. - М.: Академия, 2008. - 256 с.
12. Юсуфбекова Н. Р. Педагогическая инноватика: возникновение и становление / Н. Р. Юсуфбекова // Вестник Московского городского педагогического университета. Сер.: Педагогика и психология. -2010. - № 4 (14) - С. 8-17.
УДК [378.011.3:796.035]-057.87
А. М. ЗД1ХОВСЬКИЙ
ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬН1 ТЕХНОЛОГИ У КОНТЕКСТ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО РОБОТИ В ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОР1
Розглянуто сучасю тдходи щодо трактування поняття «здоров'язбережувальн технологи», 1х значення в тдготовщ майбуттх учителiв початкових кла^в до роботи в закладах оздоровлення та вiдпочинку. Сформульовано завдання, виршення яких сприяе створенню здоров'язбер^аючого освтнього середовища. Запропоновано форми дiяльностi з елементами здоров 'язбереження, котрi доцыьно використовувати в роботi дитячого оздоровчого табору (ДОТ). Визначено головю етапи тдготовки студентiв до застосування здоров 'язбережувальних технологт у ДОТ.
Ключовi слова: здоров'язбереження, здоров'язбережувалью технологи, здоров'язберiгаюче освтне середовище, тдготовка, дитячий заклад оздоровлення та вiдпочинку.
А. Н. ЗДИХОВСКИЙ
ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩИЕ ТЕХНОЛОГИИ В КОНТЕКСТЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ К РАБОТЕ В ОЗДОРОВИТЕЛЬНОМ ЛАГЕРЕ
Рассмотрены современные подходы в трактовке понятия «здоровьесберегающие технологии», их значения в подготовке будущих учителей начальных классов к работе в учреждениях оздоровления и отдыха. Сформулированы задачи, решение которых способствует созданию здоровьесберегающей образовательной среды. Предложены формы деятельности с элементами здоровьесбережения, которые целесообразно включать в работу детского оздоровительного лагеря (ДОЛ). Выделены основные этапы подготовки студентов к применению здоровьесберегающих технологий в ДОЛ.
Ключевые слова: здоровьесбережение, здоровьесберегающж технологии, здоровьесберегающая образовательная среда, подготовка, детское учреждение оздоровления и отдыха.
А. M. ZDIHOVSKYY
HEALTH PROTECTION TECHNOLOGIES IN THE CONTEXT OF TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO WORK IN A HEALTH CAMP
The article considers the modern approaches to the interpretation of the concept of «health protection technologies», and the role of such technologies in future primary school teachers's training to work at health and recreation centres. There have been formulated tasks, the solution of which promotes the creation of health protection educational environment. The article suggests various forms of activities with elements of health protection, which are appropriate in the work of a children's health camp. The research defines main stages in student's training to use health protection technologies in a health camp.
Keywords: health protection, health protection technologies, health protection educational environment,, training, children's institution of recreation and leisure.
Питання покращення та збереження здоров'я дитини, тдттка займае одне з провщних мюць в сучасному науковому пошуку. За даними до^джень, лише 12% випускнишв шил можуть вважатися здоровими, 40% мають рiзноманiтну хрошчну патолопю; в кожного другого школяра виявлено сполучення шлькох хрошчних захворювань. Найбшьш значне збшьшення частоти уих видiв хвороб ввдбуваеться у вiковi перюди, якi сшвпадають iз здобуттям дитиною повно! загально! середньо! освии. Фiзичне, психiчне та моральне навантаження на дитину пiд час навчального процесу в школi зумовлюе значне накопичення втоми, а к1льк1сть соматичних захворювань учнiв збiльшуеться з наближенням канiкул. Саме тому перiод линього оздоровлення спрямований на максимальне вiдновлення ресурсiв органiзму школяра, вiдкривае хорошi перспективи накопичення сил для подальшого продовження навчання.
Заклади оздоровлення та вщпочинку, на думку А. Баранова, дедалi бiльше стають сучасним засобом забезпечення безперервного виховання та всебiчного розвитку школярiв, збереження та змщнення !хнього здоров'я, адже сталiсть несприятливих тенденцiй у станi здоров'я молодого поколшня вимагае як1сно нових ршень щодо оргашзаци та проведения заходiв, спрямованих на збереження здоров'я дпей [1, с. 12].
Одним iз суб'ектiв оздоровлення е працiвники дитячого оздоровчого табору (ДОТ). До роботи в школi залучаються квалiфiкованi вчител^ вихователi, тренери, проте велику частину персоналу складають студенти педагогiчних спещальностей ВНЗ, котрi виконують завдання педагопчно! практики.
У Закош Украши «Про оздоровлення та ввдпочинок дпей» зазначено, що науково-методичне забезпечення дитячих закладiв оздоровлення та вiдпочинку здшснюеться шляхом оргашзаци спiвпрацi iз закладами, установами, оргашзащями для пiдвищения ефективносп наукового та навчально-методичного забезпечення [3]. Отже тдготовка студенлв - майбутшх педагопв здiйснюеться у ВНЗ в рамках гхньо! професшно! шдготовки. Одними з головних засад дiяльностi вожатого, вихователя, сощального педагога е створення умов для змщнення, тдтримки фiзичного та психiчного здоров'я дiтей шляхом належно! оргашзаци оздоровлення та ввдпочинку, збереження життя та здоров'я дией, захист !х iнтересiв, створення умов для оволодшня навичками накопичення власного здоров'я, пропаганда здорового способу життя.
У наущ багато уваги придшено теоретичному й практичному аспектам збереження здоров'я дией. В останш роки предметом до^дження науковщв е впровадження здоров'язбережувальних технологiй фахiвцями рiзних освггшх закладiв. Проблеми використання здоров'язбережувальних технологш у системi школьно! освiти до^джують Т. Бойченко, Н. Денисенко, А. Мияева, В. Gфiмова, М. Смiрнов, М. Степанова, Л. Тiхомiрова, I. Чупаха та ш. Ученi вважають, що цей аспект дiяльностi е достатньо важливим у вирiшеннi завдань збереження та змщнення здоров'я шдростаючого поколшня в сучасному суспшьствг
Мета статт — обгрунтувати необхiднiсть забезпечення ефективно! пiдготовки студентiв -майбутшх учителiв щодо застосування ними здоров'язбережувальних технологш. Вона передбачае виршення таких завдань: охарактеризувати шдходи щодо трактування поняття «здоров'язбережувальнi технологи»; визначити напрями та форми роботи в ДОТ, що сприяють
здоров'язбереженню; представити вмшня майбутшх педагогiв, як1 вдосконалюються в процес пiдготовки до роботи в закладi оздоровлення та вiдпочинку.
Важливим аспектом дiяльностi педагога е створення умов для збереження, змiцнення та вадновлення здоров'я дитини, розвиток ïï фiзичних якостей та збiльшення рухово1 активности формування в школярiв компетентностi здоров'язбереження. Така компетентшсть здобуваеться в процес активноï дiяльностi щодо засвоення позитивних життевих навичок, якi сприяють фiзичному, соцiальному, психiчному та духовному здоров'ю. При цьому педагог повинен застосовувати рiзноманiтнi здоров'язбережувальнi технологiï для досягнення бажаного результату.
У сучаснiй педагогiчнiй наущ поняття «здоров'язбережувальнi технологи» використовують дуже часто, однак зазначимо, що юнують рiзнi думки в трактуваннi цього поняття. Так А. Мiтяева визначае здоров 'язбережувальн освiтнi технологiï як «яшсну характеристику будь-яко1' освiтньоï технологи, ïï «сертифшат безпеки для здоров'я» i сукупнiсть тих принципiв, методiв, прийомiв педагогiчноï роботи, яш, доповнюючи традицiйнi технологiï навчання i виховання, надiляють 1'х ознакою здоров'язбереження» [9, с. 100].
I. Срохша здоров 'язбережувальш технологи в освт розглядае як сукупшсть форм, засобiв i методiв, що спрямованi на досягнення оптимальних результалв у пiдтримцi фiзичного, психiчного, етичного й соцiального благополуччя людини, формуваннi здорового способу життя [4, с. 165].
В. Кучма i М. Степанова вважають, що здоров'язбережувальн технологи - це так педагопчш технологи навчання, ям заснован на вiкових особливостях пiзнавальноï' даяльносп дiтей; навчаннi на оптимальному рiвнi складностi; варiативностi методiв i форм навчання; оптимальному поеднанш рухових i статичних навантажень; створеннi емоцшно сприятливоï атмосфери; формуваннi позитивноï мотиваци до навчання («педагогiка успiху»); культивуванш в дiтей знань з питань здоров'я [7, с. 23].
Науковщ вiтчизняноï вищоï школи О. М. 1онова та Ю. С. Лук'янова розглядають поняття здоров'язберiгаючi освиш технологи як сукупшсть засобiв, методiв, форм, прийомiв оргашзаци, проведення, управлiння навчально-виховного процесу, спрямоваш на забезпечення ефективносп здоров'язбереження учнiв [5, с. 70].
Здоров 'язбережувальт технологи в робот окремого педагога-оргашзатора, вихователя, вожатого можна уявити як системно органiзоване на единому методолопчному фундаментi поеднання принцитв педагогiки спiвробiтництва, ефективних педагогiчних техшк, елементiв педагогiчноï майстерносп, що спрямоваш на адаптацш вихованця до нового виховного середовища у закладi оздоровлення та ввдпочинку, турботу про збереження його здоров'я i виховання у нього культури здоров'я на власному приклада
Розглянувши рiзнi трактування поняття «здоров 'язбережувальн технологiï», можемо констатувати, що 1'х ефективнiсть та позитивний вплив на особислсть вихованця залежить вiд системноï' та злагодженоï' роботи в уих напрямах, а не хаотичного застосування окремих елементiв та складових технологiï в освiтньо-виховному процесс
Посадова особа, котра задiяна до оргашзаци оздоровлення дiтей, повинна забезпечити створення такого педагопчного середовища, яке було б життевим простором дитини, активно чи пасивно впливало б на ïï сввдомють, почуття, вчинки, ставлення. Основними завданнями щодо виршення цiеï проблеми нами видiляеться наступне:
• реалiзацiя системи профiлактичних заходiв;
• проведення системи лiкувально-оздоровчих заходiв;
• органiзацiя спортивно-масових заходiв;
• покращення системи психологiчноï допомоги вихованцям;
• формування сприятливого морально -психолопчного клiмату в дитячому та педагопчному колективах;
• введения здоров'язбережувальних технологш у виховний процес позашк1льних закладiв (лiтнiх таборiв).
Таке здоров 'язбертаюче освiтне середовище формуе в дией позитивну мотивацiю до здорового способу життя, забезпечуе формування та розвиток навичок збереження та змоднення здоров'я. Створення здорового середовища мае велике значення для цшсного розвитку
особистосп, оск1льки оргашзащя навчально-виховного процесу в таких умовах дозволяе вихованцям реал!зувати своï зд!бносп в р!зних сферах д!яльност!
Вважаемо, що досягнути такого результату можна через включения до розпорядку дня ДОТ специф!чних заход1в, дшств, конкурав та шших форм роботи, як! сприятимуть формуванню ввдповвдального ставления до здоров'я, розвитку компетентност здоров'язбережения д!тей [8; 10].
Пропонуемо включати до режиму дня, кр!м загальноприйиятий конкурив i, розважальних програм, так! заходи з елементами технологш здоров'язбережения, як: музикотератя, арттератя, см!хотератя, !маготератя, психопмнастика, дихальна пмнастика, пмнастика для очей, кротерашя, рухлив! та спортивш !гри, ритмопластика, релаксащя, скретчшг, теренкур, самомасаж та ш.
Запропоноваш заходи сприятимуть виконанню основних завдань з оздоровления та ввдпочинку д!тей: ввдновления ф!зичних i духовних сил дитини; оргашзащя сощально значущоï д!яльносп д!тей i тдлггкш у ввдкритому мшросередовищ!, вплив на розумну оргашзащю дозвшля; шклувания про душевну р1вновагу дитини, ïï в!дчуття i переживания; оргашзащя системи профшактичних заход!в щодо попередження поведшки, яка ввдхиляеться (девiантноï), та злочинноï (делшквентноГ) поведшки дпей i тдттюв у ДОТ; допомога у вщмов! ввд звичок, що завдають шкоди здоров'ю. Здорова дитина ¡з задоволения включаеться у ва види д!яльносп, як запропоноваш педагопчним колективом ДОТ, вона оптишстична, позитивна, вщкрита до спшкувания i сшвпращ з шшими диьми та педагогами закладу.
З огляду на назван! завдания професiйноï д!яльносп майбутшх учител!в у систем! линього вщпочинку д!тей та особливосп роботи оздоровчоï установи ми пропонуемо умови, яш забезпечать кращу готовшсть студеипв до роботи в ДОТ, оскшьки лише теоретична база без практичного шдкршления не дае необхвдного очшуваного результату. Хоча студенти мають теоретичш знания, але 75% опитаних не вважають себе достатньо тдготовленими до роботи в ДОТ, 3,1% - в!дчувають недостатню або й, навпь, повну неготовшсть працювати з дитячим колективом. I лише 21,9% майбутшх вожатих ствердно ввдповши на питания щодо готовносп до роботи в ДОТ. Так результати опитувания дають нам змогу стверджувати недостатню професшну компетентшсть студеипв, як1 проходитимуть практику в дитячих закладах оздоровления та ввдпочинку.
Ми пропонуемо поеднания теоретичноï та практичноï шдготовки майбутшх учител!в початкових клаив шляхом вивчення дисциплш «Робота в линьому оздоровчому табор!» i «Методика виховноï роботи в дитячих оздоровчих таборах», спецкурсу «Лпия педагопчна практика» i проведения Мiжиародноï лiтньоï педагогiчноï школи для студеипв педагопчних спещальностей ВНЗ р!зних р!вшв акредитацп, а також забезпечення взаемодп викладач!в i студеипв з метою розвитку в останшх професшних навичок. До сшвпращ залучаються за можливосп студенти шоземних ВНЗ, котр! мають сум!жш спещальносп. Мюцем проведения школи ми рекомендуемо дшчий заклад оздоровления (ДОТ, санаторш, дитячий центр), базу практики ВНЗ.
Така взаемод!я, особливо в структур! «Мiжиародноï лiтньоï педагогiчноï школи», дае можливють студенту повшстю вщчути специфшу роботи в закладах оздоровления та ввдпочинку, оск1льки динамша змши вид!в д!яльносп буде наближена до реальних умов. Дотримания розпорядку дия допоможе якиайкраще спланувати черговють використания окремих форм роботи. Кр!м того, практичне застосувания елемеипв технологш здоров'язбережения «на мюцевосп» виявляе прогалини у теоретичнш шдготовщ, як1 можиа i необхвдно скоригувати.
Д!яльшсть школи дозволяе покращити студентам таш вмшия:
• оргашзаторсьш: оргашзовувати р!зномаштш форми роботи загону з урахуваниям елемеипв здоров'язбережения, формувати актив загону, контролювати доручения;
• комушкативш: реал!зовувати м!жособиспсну комушкащю з дпьми, колегами, кер!вництвом установи, застосовувати дощльш стил! та форми спшкувания з вихованцями;
• креативш: створення власного творчого продукту (написания тсень, масовок, конкурив, розважальних програм, сценарив), удосконаления акторськоï та виконавськоï майстерностц
• дослiдницькi: вивчення та спостереження розвитку тимчасового дитячого колективу, узагальнення та систематизацiя результатiв свое! професшно! дiяльностi;
• гностичнi: робота з науковою, методичною лпературою, вивчення передового та новаторського педагопчного досвiду в сферi оздоровлення та ввдпочинку;
• проективнi: постановка виховних цшей на визначений перiод, участь колективному плануваннi, проектуваннi результатiв колективних справ.
За результатами опитування кiлькiсть студенпв, як1 вважають себе бiльш практично тдготовленими, зросла до 84,4% (порiвияно з 36,5%).
Спiлкувания i ствпраця з iншими студентами та педагогами, перебування почергово як в ролi педагога, так i вихованця дають можливють проектувати рiзнi способи поведшки, передбачати результати роботи, уникати значних помилок у сво!й професiйнiй дiяльностi.
Здоров'я дитини повинно стати прюритетом у дiяльностi будь-яко! освiтньо! установи ввд дошкольного навчального закладу до системи закладiв позашк1льно! освiти, включаючи лiтнi табори. Працiвник закладу оздоровлення та вiдпочинку (вихователь, вожатий, шструктор, органiзатор дозвiлля тощо) мае постшно працювати з метою формування в дией вiдповiдального ставлення до здоров'я, здорового способу життя, а не лише для досягнення позитивного педагопчного результату будь-якою цшою.
Узагальнивши зазначене, ми дшшли висновку, що тдвищення готовностi майбутнiх фахiвцiв до здоров'язбережувально! даяльносп в ДОТ залежить ввд ефективностi системи методично!, навчально! та прикладно! роботи ВНЗ з тдготовки вчителiв до застосування здоров'язбережувальних технологш у професiйнiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баранов А. А. Окружающая среда и здоровье / А. А. Баранов // Педиатрия. - 1994. - № 5.1. - С. 5-6.
2. Бартюв О. Дiяльнiсть сощального педагога в дитячому оздоровчому табора навч.-метод. поибник / Бартюв О., Дурманенко в., Грановський В. - Луцьк, 2010. - 168 с.
3. Закон Укра!ни «Про оздоровлення та ввдпочинок дггей». [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/375-17
4. Ерохина И. А. Здоровьесберегающие технологии в профилактике наркозависимости подростков: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / И. А. Ерохина. - Тамбов, 2005. - 272 с.
5. 1онова О. М. Здоров'язбереження особистост як психолого-педагопчна проблема / О. М. 1онова, Ю. С. Лукьянова // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: наукова монографiя за ред. проф. С. С. врмакова. - Харкав: ХДАДМ, 2009. - ХХП1 - № 1. - С. 69-72.
6. Ляюшева А. В. Навчально-методичне забезпечення курсу «Робота в лiтньому оздоровчому таборЬ / А. В. Ляюшева, А. М. Здiховський // Сощальна педагогiка: навч.-метод. посiбник. У 2 ч. / за ред. П. М. Гусака, Л. К. Грицюк. - Луцьк: Волин. нац. ун-т ш. Леи Укра!нки, 2010. - Ч. 2. - С. 384-390.
7. Кучма В. Р. Концепция «Общие подходы к формированию гигиенических требований к условиям реализации основных общеобразовательных программ» / В. Р. Кучма, М. И. Степанова // Проект «Разработка компонентов стандарта общего образования второго поколения»: разработка гигиенических требований к условиям реализации основных общеобразовательных программ. -М., 2006. - 56 с.
8. Лгго барвшкове: навч.-метод. поибник щодо оргашзаци дозвшля у дитячих оздоровчих таборах / упоряд. В. В. Андруив. - Луцьк: Волинська книга, 2007. - 332 с.
9. Митяева А. М. Здоровьесберегающие педагогические технологи: учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / А. М. Митяева. - М.: Изд. центр «Академия», 2008. - 192 с.
10. Проскурина Е. Святкове лггс> / Е. Проскурина, О. Братчук. - Х.: Торсшг+, 2005. - 144 с.
