CC BY
96_Sciences of Europe # 44, (2019)
ШНОВАЦШШ ФОРМИ ОРГАШЗАЦП МЕТОДИЧНОÏ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСIЙНОÏ
(ПРОФЕСIЙНО-ТЕХНIЧНОÏ) ОСВ1ТИ
Гриженко В.
Заступник директора з методично'1' роботи Навчально-методичного центру професiйно-технiчноï освти
у Полтавськш областi
INNOVATIVE FORMS OF ORGANIZATION OF METHODICAL WORK IN PROFESSIONAL (PROFESSIONAL-TECHNICAL) EDUCATION INSTITUTIONS
Hryzhenko V.
Deputy director for methodological work of Training and methodological center of vocational education
in Poltava region
АНОТАЦ1Я
У статп запропоновано шновацшш форми оргашзацп методично1' роботи в закладах професшно1' (професшно-техшчноГ) освгга. Встановлено, що в закладах професшно1' (професiйно-технiчноï) освiти по-виннi бути такi форми методично1' роботи, як1 дозволять розширити й збагатити поняття професiоналiзму викладача новими складовими. Описано груповi й шдиввдуальш форми органiзацiï методично1 роботи, визначено характеристики, яш визначають iнновацiйну спрямовашсть зазначених форм. Наголошуеться, що груповi i iндивiдуальнi форми методичноï роботи повинш мати творчий характер, осшльки одним iз завдань методично1' роботи в закладах професшно1' (професiйно-технiчноï) освгга е активiзацiя творчих здiбностей викладачiв.
ABSTRACT
The article proposes innovative forms of organization of methodological work in institutions of vocational (vocational-technical) education. It is established that in the institutions of professional (vocational-technical) education there should be such forms of methodical work that will allow to expand and enrich the notion of professionalism of the teacher with new components. Group and individual forms of organization of methodical work are described, characteristics that determine the innovative orientation of these forms are defined. It is emphasized that group and individual forms of methodological work should be creative, since one of the tasks of methodical work in the institutions of professional (vocational-technical) education is the activation of the creative abilities of teachers.
Ключовi слова: шновацшш форми оргашзацп методично1' роботи, заклад професiйноï (професшно-техшчноГ) освгга, викладач, професiоналiзм, творчють.
Keywords: innovative forms of organization of methodical work, institution of professional (vocational-technical) education, teacher, professionalism, creativity.
Сучасний ринок пращ гостро реагуе на освгтш, сощальт, економiчнi та iншi чинники оточуючо1' дшсносп, яка висувае новi вимоги до професшно1' шдготовки кадав уах напрямiв. Одним iз проввд-них завдань ПТНЗ на сучасному етапi модернiзацiï системи професшно1' освiти Украïни е пошук форм ïï iнтеграцiï з наукою i виробництвом, пiдвищення ролi та вщповвдальносл фахiвця, забезпечення яко-стi шдготовки фахiвцiв на рiвнi мiжнародних ви-мог, зокрема, подолання розриву мiж рiвнем теоре-тичних знань учшв i практичними навичками 1'х за-стосування в процесi професiйноï дiяльностi. Така дiйснiсть актуалiзуе розвиток фахових компетент-ностей як складово1' професiоналiзму викладачiв за-кладiв професiйноï (професшно-техшчноГ) освiти, оскiльки лише професiонал свое1' справи здатний ефективно i результативно вирiшувати завдання професiйноï (професiйно-технiчноï) освгга. Сучас-ний стан пiдготовки викладачiв ПТНЗ диктуе необ-хiднiсть пошуку нових шляхiв пiдвищення якостi 1'хньо1' теоретично!' пiдготовки, здатностi до само-стiйноï творчо1' працi, засобiв i методiв професiй-ного саморозвитку.
Метою статгi е вивчення iнновацiйних форм i методiв розвитку фахових компетентностей викла-дачiв закладiв професiйноi (професiйно-технiчноi) освiти.
Сучасш аспекти професiйноi школи у впчиз-нянiй науцi розглядали I. Бендера, Н.Брюханова, £. Громов, С. Гура, С. Демченко, I. Каньковський, О. Коваленко, М. Лазарев, В. Лобунець, О. Макаренко, Н. Ничкало та шшгПроблеми формування i вдоско-налення професiйноi компетентностi учителя, розвитку його педагогiчноi культури, розглядаються у працях В. Адольфа, I. Зимньо1', Н.Кузьмшо1', А. Мь щенко, В. Сластьонша, та iншх вчених. Методичну роботу як компонент оргашзацшно1' структури уп-равлiння освiтнiм процесом i його контролю розглядали С.Батишев, Ю. Гiльбух, М.Дробноход, I. Ра-ченко. Цi дослiдники вiдзначають, що шдвищенню професiоналiзму вчителiв i керiвникiв у системi освiти сприяють саме рiзнi форми шновацшно1' роботи, як комплекс шновацшних стандартiв, прин-ципово ново1' практики освiти на основi описаних i сертифiкованих зразшв дiяльностi. Зважаючи на те, що освпнш процес у закладах професiйноi (профе-
Бекш^ of Бигоре # 44, (2019)
7
сшно-техшчно!) освiти мае свою специф^, то i пе-дагопчна дiяльнiсть викладачiв цих закладiв мае сво! особливостi. Викладачi закладiв професшно! (професшно-техшчно!) освiти здiйснюють теорети-чну i практичну подготовку учнiв з вщповвдного на-вчального курсу, предмета, циклу дисциплш; забез-печують умови для засвоення ними освiтнiх про-грам на рiвнi обов'язкових державних вимог; планують матерiал, що викладають; використову-ють ефективнi форми, методи, засоби педагопчно! роботи.
Щоб бути на рiвнi сучасних вимог, викладач мае постшно удосконалювати свiй фаховий рiвень. Для цього у закладах професшно! (професшно-техшчно!) освiти мають бути оргашзоваш так1 форми i методи методично! роботи, як дозволять розши-рити й збагатити поняття професiоналiзму викла-дача новими складовими. Вибiр конкретно! з них залежить ввд педагогiчно! культури викладачiв, мо-рально-психолопчного клiмату в колективi, матерь ально-техшчних можливостей закладу, шновацш-но! вщкритосп та активностi викладачiв та адмшс-трацi! закладу.
Методична робота визначаеться як систематична колективна та iндивiдуальна дiяльнiсть педаго-гiчних ка,^в, спрямована на пвдвищення !х нау-ково-теоретичного, загальнокультурного рiвня, психолого-педагогiчно! подготовки i професiйно! майстерностi [1].
Категорiя «форма навчання» належить до ос-новних у дидактицi. Як вщзначають вченi, форма органiзацi! навчання як дидактична категорiя озна-чае зовшшнш бiк органiзацi! навчального процесу, пов'язаний з шльшстю учнiв, часом i мiсцем навчання, а також iз порядком його здiйснення [4].
Основна методична робота викладачiв оргаш-зовуеться в колективних, групових та шдивщуаль-нiй формах.
На сьогодшшнш день iснуе широкий спектр шдиввдуальних i групових форм методично! роботи. Однак, у нашому дослвдженш розглянемо ш-новацiйнi форми методично! роботи, осшльки вва-жаемо, що шновацшна дiяльнiсть висувае особливi вимоги до професiоналiзму викладача. Розгляда-ючи теорш i практику нововведень, О. Темченко вщзначае, що iнновацi! не замкнут у сферi людсь-ко! дiяльностi, вони мають загальний характер, що вимагае також вивчення суб'еклв iнновацiй ввд одиничного працiвника до сустльства в його цшс-ностц вiд людини, котра формуе шновацп у сво!й власнiй дiяльностi, до суспшьного вiдтворення у щ-лому. Одним iз важливих аспектiв вивчення висту-пае людина - суб'ект шновацш. Людина завжди пе-ребувае мiж прагненням формувати iнновацi!, змь нювати, вдосконалювати свою дiяльнiсть, сво! вiдносини тощо i страхом перед шноващями, !х де-структивними наслщками [6].
Iнновацiйними груповими формами методично! роботи в закладах професшно! (професшно-те-хшчно!) освiти вважаемо фокус-групи, тренiнги, фестивалi педагогiчних щей, вебшари, Школу но-ваторського педагопчного досв1ду, майстер-класи,
конкурси професiйно! майстерносп, наукове това-риство.
Фокус-групи е одшею iз iнновацiйних групових форм методично! роботи. 1х дiяльнiсть сконце-нтрована на реалiзацi! конкретно!, чггко окреслено! проблеми. Кiлькiсть члешв фокусно! групи та тер-мш !! роботи визначаеться залежно вщ проблеми та мети дослiдження (група може працювати 30-40 хвилин i бiльше). Основнi переваги фокусно! групи: розумшня викладачем важливостi педагогiчно! пращ, необхвдносп !! удосконалення; вирiшення нагальних проблем за короткий промiжок часу, тво-рчо, ефективно; отримання зворотно! iнформацi!; мотивацiя учасник1в до саморозвитку, самореалiза-цi!, iнновацiйно! дiяльностi. Така форма роботи особливо ефективна при плануванш системи методично! роботи у закладах професшно! (професшно-техшчно!) освiти. Напрямами дiяльностi членiв фо-кус-групи виступають органiзацiйний, дiагностич-ний, шформацшний, креативний.
Тренiнги в структурi методично! роботи про-водяться з метою моделювання певних управлiнсь-ких, професiйних, психологiчних, нестандартних рiшень у тш чи iншiй ситуацi!, !х аналiзу i вироб-лення оптимальних ршень. Перевагами проведения треншпв е конкретна мета заходу, комфортш умови, за яких кожен учасник ввдчувае свою успiш-нiсть та штелектуальну спроможиiсть, водночас маючи можливють не тiльки оприлюднити власну думку, а й довести !! Проведення тренiнгiв у сис-темi методично! роботи уможливлюе безпосеред-нiй зв'язок навчально-методично! роботи з на-вчально-виховним процесом, з конкретним педагогом, допомагае скоротити вщстань м1ж навчанням педагогiв працювати по-новому та результатами роботи, позитивними зрушеннями в розвитку та са-мовдосконаленнi кожного педагога.
Фестивалi педагогiчних iдей - це своерщний майданчик для обговорення найб№ш важливих пе-дагогiчних здобутк1в i аиалiзу практичних рiшень у сферi освiти. Органiзацiя таких фестивалiв дае мо-жливiсть викладачам вiдкрити для себе новi iде!, за-рядитися натхнениям вiд тренерiв та колег, перей-няти кращi розробки i подiлитися сво!ми вiдкрит-тями. Автори вдей i знахiдок бiля спещальних стендiв надають бажаючим консультацi!. Заявки на виховш заходи, методичнi вде!, цiкавi педагогiчнi знахiдки учасники фестивалю подають завчасно, лише пiсля цього складаеться програма фестивалю. Схожими за змютом можуть бути i таш форми ко-лективно! методично! роботи, як «Клуб творчих пе-дагопв», «Педагогiчний ринг», «Ярмарок педагогi-чно! творчостi» тощо.
Вебiнари - це сучасна форма навчання, оргаш-зована в штернеп за наявностi спещального про-грамного забезпечення, за допомогою якого здшс-нюеться очна передача й контроль знань, перева-жно в iнтерактивному режимi. Виглядае це як веб-сторiнка, на якш розмiщено: вiкио ведучого вебi-нару, вшно чату учасник1в, вiкио з файлами вебь нару, вiкио презентаци. Вебiнару властива головна ознака семшару - iнтерактивнiсть. 1накше кажучи, викладач робить доповвдь, слухачi задають питання
8_
i викладач вiдповiдае на них. Можливють задавати питання представлена у чап. На вебiнарi, як i на звичайному семiнарi, е можливють взаемодiяти з ведучим, тобто виконувати його завдання, ввдповь дати на його запитання i задавати свог
Методичними перевагами вебiнарiв е те, що вони можуть бути використаш для проведения лек-цш зi зворотним зв'язком з викладачем у реальному часi, а це, в свою чергу, дае бшьш репрезентативний зворотнiй зв'язок з аудиторiею; тематичних семша-рiв з опитуванням; захисту виконаио1' самостiйноi роботи; групово1' роботи в проектi; проведения тес-тування з вiзуальним контролем процесу виконання тестiв.
Школа новаторського педагопчного досввду реалiзуе цiлi й завдання вдиввдуального та колек-тивного наставництва. Основне и призначення по-лягае в методичнш допомозi досввдченого викла-дача менш досввдченим колегам. Формуеться вона на добровiльних засадах. Цштсть И роботи в двос-тороннш ефективностi. Керiвник закладу, вщввду-ючи уроки викладачiв, консультуючи 1'х щодо пла-нування, методики й технологи уроку, обговорю-ючи теоретичнi проблеми освгга, удосконалюе й власну педагопчну майстернiсть, переконуеться в правильностi педагопчних позицiй. А викладачi мають змогу безпосередньо вивчати творчу лабора-торiю педагога-майстра. Варто вiдмiтити, що Школа новаторського педагопчного досвщу набу-вае новаторства тод^ коли розглядаеться новатор-ський педагогiчний досвiд. Новаторський педагоп-чний досввд - це педагогiчнi ввдкриття та винаходи, досвiд утiления в життя оригiнальних iдей, методiв, прийомiв навчаиия, виховаиня, управлiння тощо. Досвщ педагога-новатора вимагае ввд керiвникiв навчальних закладiв, працiвникiв навчально-мето-дичних служб, учених ретельно1' уваги, грунтовного вивчення й обгрунтування, бо цей досввд, як правило, мае прогностичш функцii, оскiльки випере-джае практику. Новаторство виступае шдгрунтям передового педагопчного досввду. Вважаемо, що функцiонувания Школи новаторського педагопч-ного досвiду, яка набувае шновацшносп при ви-вченш новаторського педагогiчного досввду, мае вь дбуватися з урахуваниям зазначених показнишв, що характеризують новизну досвiду [2]:
• вщкриття нових форм, методiв, способiв педагопчно1' дiяльностi, вихвд за меж1 ведомого в наущ й масовiй практицi;
• творча реалiзацiя в досвiдi нових теоретич-них концепцiй, вдей;
• творче впровадження нових форм, методiв, способiв педагопчно1' дiяльностi з урахуваниям мь сцевих умов;
• рацiоналiзацiя окремих сторiн педагопчно1' дiяльностi;
• використания методичних рекомендацш, розроблених ученими, методистами, кращими ви-кладачами;
• оптимальна оргаиiзацiя педагогiчноi дiяль-ностi, яка служить зразком для навколишньо1' практики;
_Sciences of Europe # 44, (2019)
• можливють творчого наслвдування досввду i педагогами.
Однieю i3 сходинок професшного росту е орга-шзащя майстер-класiв. До характерних особливос-тей майстер-клаав, в першу чергу, взноситься гли-бокий зв'язок теорii з практикою, активна взаемодiя учаснишв заходу, висока наочшсть i доступнiсть, прояв творчостi, iнiцiативностi тощо. Специфiч-ними ознаками, що вирiзняють майстер-клас вщ ш-ших форм методичноi' роботи, е демонстрация перед учасниками заходу окремих шновацшних прийомiв i способiв дiй з детальним коментарем кожноi з них i вiдповiдним методичним супроводом; колективне обговорення запропонованих авторських техноло-гiй i методик викладання дисциплiн, засобiв нав-чання; надання суттевоi методичноi допомоги менш досввдченим викладачам з запровадження педагопчних i виробничих iнновацiй в професшно-практичну дiяльнiсть ПТНЗ.
Ефектившсть оргашзацп майстер-класа зале-жить ввд забезпечення iндивiдуального подходу до професшного i методичного розвитку фахiвцiв. В першу чергу, мають бути створеш умови для виконання самостшно!' роботи в малих групах, що сприяе активному обмiну думкою; включения вах учасник1в заходу в активну дiяльнiсть; сприяння вибору бiльш ращональних форм взаемодii (сшвро-бiтництво, сотворчють, сумiсний пошук); ство-рення атмосфери вщкритосп та доброзичливостi [5].
Отже, майстер-клас - це форма заняття, в якш сконцентроваиi так1 характеристики:
• виклик традицiйнiй педагогiцi;
• особиспсть вчителя з новим мисленням;
• не повiдомления нових знань, а споаб 1'х са-мостшно1' побудови за допомогою всiх учаснишв заняття;
• плюралiзм думок та висловлювань.
I. Заднiпрянець [3] пропонуе видшити головнi особливостi майстер-класу, а саме:
1. Новий шдхвд до фшософп навчання, що руй-нуе усталеш стереотипи;
2. Метод самостiйноi роботи в малих групах, що дозволяе проводити обмш думками;
3. Створення умов для включення всiх учаснишв в активну дiяльнiсть;
4. Постановка проблемно!' задачi та розв'язання ii через програвання рiзних ситуацш;
5. Прийоми, що розкривають творчий потен-цiал як Майстра, так i учасник1в майстер-класу;
6. Форми, методи, технологи роботи повинш пропонуватись, а не нав'язуватись учасникам;
7. Процес тзнання набагато важливiший, щн-нiший, н1ж саме пiзнания;
8. Форма взаемодп - спiвробiтництво, ствтво-рчiсть, спiльний пошук.
Конкурси фаховох' майстерностi - форма трудового змагання, найбiльш ефективна форма де-монстрацii сво!х здiбностей, впровадження передо-вих прийомiв i методiв пращ, ново! техшки i про-гресивно!' технологii, пвдвищення рiвня професiйноi подготовки, виявлення кращих iндивi-
Беюп^ of Бигорс # 44, (2019)
9
дуальних показник1в, пiдвищения штересу до про-фесi! та и популяризацп. Метою проведення таких конкурав е заохочення викладачiв до використання сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у сво!й повсякденнiй освiтнiй роботi. Основними завданнями конкурсiв професiйно! майстерностi серед педагопчних працiвникiв е: пiднесения ролi майстра виробничого навчания/викладача у суст-льствi та пiдвищения престижиостi ще! професп; привернення уваги громадськостi, оргашв влади до проблем освiти; сприяння творчим педагогiчним пошукам, удосконаленню фахово! майстерностi майстра виробничого навчання/викладача вияв-лення i поширення передового педагопчного дос-вiду; забезпечення незалежно! експертно! оцiнки педагопчно! дiяльностi.
Наукове товариство. Для закладiв професшно! (професшно-техшчно!) освiти функцiонуваиня та-ко!' школи е iнновацiйною формою роботи. Ефекти-внiсть процесу подвищення професiйних i фахових компетентностей потребуе наукового тлумачення до його оргашзацп. До складу такого товариства може входити адмiнiстрацiя навчального закладу, методисти, члени методичних кошсш. На засодання наукового товариства можуть бути запрошеш нау-ковщ за напрямом дОяльносп навчального закладу. Осшльки методична робота е цшсним, складним утворенням, то важливо забезпечити науковий подход до и оргашзацп. У ходО дОяльносп наукового товариства визначаються напрями взаемоди навчального закладу з громадськими оргашзацОями, освгт-шми закладами рОзних рОвшв, особливосп сшвпращ Оз сощальними партнерами; здшснюеться обгрунтування проведення рОзних методичних заходОв на науковш основц розробляються критерп ощнювання педагопчно! дОяльностц проведення дослщжень з актуальних питань розвитку професь оналОзму викладачОв О майстрОв виробничого нав-чання.
Беручи за основу одею С. Шевчук [7], визнача-емо особливосп Ондивщуальних форм методично! роботи.
Системне вивчення, аналОз та ощнювання ре-зультативносп роботи викладачОв, майстрОв виробничого навчання, класних керОвнишв, вихователОв та шших пращвнишв. Оцiнюваиия вщбуваеться з метою розвитку, покращення та вдосконалення О пов'язане з дОагностуванням, що веде до прийняття ршення та удосконалення. Це надае можливосп для сшвпращ мОж тими, кого ощнюють, та тими, хто проводить ощнювання.
Надання допомоги педагопчним пращвникам у виборО форм, методОв та засобОв навчання О вихо-вання учшв, в удосконаленш методики оргаиiзацi! О проведення навчальних занять О позаурочних нав-чальних О виховних заходОв. Факторами, що стиму-люють роботу з надання методично! допомоги, на наш погляд, е: налагоджена система методично! роботи в навчальному закладц наявшсть фахОвщв, у яких можна повчитися; вплив висококвалОфшова-них колег; подтримка адмшютраци; налагоджена система стимулювання тощо.
Персональне проведення водкритих урошв, ш-ших занять, шдивщуальних О групових консульта-цш, надання допомоги викладачам О майстрам виробничого навчання у розробщ навчально-програ-мно! документацп (на основО типово!), методичних рекомендацш, дидактичних матерОалОв та шших педагопчних засобОв навчання. Значущють методичного супроводу для професшного зростання викла-дача доводиться можливютю надання досить широкого вибору способОв та прийомОв педагопчно! взаемоди, як б дозволяли об'екту супроводу вияв-ляти такий стушнь свободи, за який вш може нести водповщальшсть.
Надання допомоги педагопчним пращвникам у самоосвт, шдготовщ ними доповщей та вистушв на конференщях, педагопчних читаннях, прове-денш експериментально-дослодно! роботи, запро-вадженш у навчально-виховний процес результати наукових дослоджень, передового педагопчного досвщу, шновацшних педагопчних та освгтшх тех-нологш.
ВибОр форми здшснення методично! роботи за-лежить в1д того, яка тема, мета та завдання став-ляться при плануванш методичного заходу. Обов'язковою умовою будь-яко! форми е активна включешсть викладача в оргашзацш О проведення такого заходу. Це сприяе подвищенню рОвня фахових компетентностей, створюе можливосп для ви-явлення загально! ерудицп викладачОв. Також варто враховувати, що груповО О Ондивщуальш форми методично! роботи повинш мати творчий характер, оскшьки одним Оз завдань методично! роботи в закладах професшно! (професшно-техшчно!) освгга е активОзащя творчих здОбностей викладачОв. Цш-шсть творчого характеру полягае у орОентаци осо-бистосп викладача на розкриття власного штелек-туального О творчого потенщалу, створенш сприят-ливо! атмосфери сшвпращ, впровадження у практику шновацшних одей.
Лiтература
1. Базелюк О. В. (2017) Подготовка педагогч-них пращвнишв професшно-техшчних навчальних закладОв до дистанцшного навчання квалОфшова-них робггаишв. 76 с.
2. Дичшвська 1.М. (2004) 1нновацшш педаго-пчш технологи : навчальний поабник . 352с.
3. Задншрянець, 1рина 1ванОвна (2011) Мастер-класс как форма обучения учителей. ФОзика (8(452)). С. 5-8.
4. Кравець С. Г. (2016) Суть О компоненти го-товносл педагопв до впроваджен ня дистанцОйного навчання квалОфшэваних робОтник1в / С. 88-97.
5. Михнюк, М.1. (2014) Майстер-клас як форма обмту передовим досвгдом Професшно-тех-шчна освОта, 2. стор. 49-51.
6. Темченко О. (2013) Розвиток професюналь зму вчителя в умовах шновацшно! дОяльностО зага-льноосвггаього навчального закладу. ПедагогОка формування творчо! особистостО у вищОй О загаль-ноосвОтнОй школах. Вип. 29 (82). С. 487-492.
7. Шевчук С. С. (2012) Науково-методична дь яльшсть педагога професОйно! школи: Методичний поабник. 116 с.
