CC BY
17
УДК 378.147
Драч М.П., проректор НП i НМ роботи, доцент ©
Смолшська O.G., керiвник методичного пщрозд^ НМВ, доцент Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
МИ ПРАЦЮ ЛЮБИМО, ЩО В ТВОРЧ1СТЬ ПЕРЕЙШЛА, АБО ВНУТР1ШН1 РЕЗЕРВИ ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕТОДИЧНО1 РОБОТИ В УН1ВЕРСИТЕТ1
У статтi еисетлено енутрштй контекст методичног роботи утеерситету, естаноелено зе 'язок мiж психологiчним та оргатзацтно-упраелтським планами педагогiчног дiяльностi. Акцентоеано уеагу на необхiдностi змти стаелення еикладачiе та керiеникiе до методичног теорчостi з емтричного на наукоео-креатиене.
Ключовi слова: методична робота, плануеання, наечально-методичне забезпечення, педагогiчна майстертсть.
Цшсне функщонування ушверситету як навчально-науково! установи базуеться на рядi факторiв, серед яких важливим е баланс навчально! та науково! роботи. Болонським процесом акту^зовано чимало позицш, реалiзацiя яких покликана забезпечити гармоншшсть внутршньо! оргашзаци ВНЗ. Одною з них е творення „Свропи знань", що поеднуе науку та навчання. Таке поеднання е щкавим для укра!нських унiверситетiв вiдразу з декшькох позицiй. По-перше, оптимiзуе шлях вщ наукових досягнень до практичних результат завдяки реалiзацi! одного iз провщних дидактичних принципiв -науковостi. Студент, який навчаеться у науковця, здобувае можливють крокувати в ногу з прогресом, одержувати науково достовiрну шформацш у момент !! найвищо! актуальности отже, певною мiрою, застрахований щодо старiння вiдомостей, мае вищий професшний потенцiал. По-друге, диверсифiкацiя галузей науки забезпечуе викладачевi можливiсть дослiдницького пошуку не лише у виробничiй сфер^ а й у професшно-педагогiчнiй, тобто до спектру наукових защкавлень потрапляють проблеми якюного проведення знань шляхом „наука-аудиторiя-виробництво". Таким чином, викладач може самореалiзуватися не тiльки у фахово-науковiй творчоси, а й у педагогiчнiй, зокрема методичнiй, бо, за словами К.Д. Ушинського: „Зв'язок фактiв у !х iдеальнiй форм^ iдеальний бiк практики i буде теорiею у такiй практичнiй справ^ як виховання" [5, 162]. Саме тому актуальною е проблема створення таких умов внутршньоушверситетського життя, за яких, посередництвом фахових методик викладання, оптимально поеднуються наука i навчання.
© Драч М.П., Смолшська O.G., 2010
171
Мета статт1 - укласти структурну модель методично! роботи в ушверситеи, описавши кожен з елеменив з позицш можливост ре^заци науково-творчого пiдходу до викладацько! дiяльностi.
Необхiднiсть планування методично! роботи, здавалось би, не викликае заперечень, тим не менше, саме цей етап подекуди видаеться позбавленим творчостi. Перспективне бачення власно! роботи психологiчно ускладнюеться переважанням у повсякденному життi матерiальних потреб, що, як вiдомо, вимагають негайно! реалiзацi!, отже, будь-який з поглядiв у майбутне може внутршньо усвiдомлюватися як зайвий, позбавлений ращональность Саме таке бачення функцi! планування перетворюе з акту творчостi в акт рутини, що, згщно iз сучасними тенденцiями в менеджментi осв^и, е мобiнгом -негативним фактором, що ускладнюе професiйну дiяльнiсть. Методично правильний пiдхiд до планування полягае у тому, щоб, володiючи цшсною iнформацiею про органiзацiю навчального процесу, вiдобразити послiдовнiсть викладацьких зусиль, покликаних сприяти пiдвищенню ефективностi навчальних взаемодш. Наприклад, складання робочих програм рiвносильне розподiлу зусиль спортсмена на стари тривалих i виснажливих змагань, адже слiд володiти неабиякими прогностичними здiбностями [4, 55], щоб розподiлити тематику за формами занять, обравши для нових теоретичних положень лекцi!; штегрованих з iншими дисциплiнами - самостшну роботу; для практичних та лабораторних занять - т^ що бшьше орiентованi на здобуття вмiнь та навичок; тематику, в якш закладена наукова альтернативнiсть - для семiнарiв. У зв'язку iз цим до планування варто залучати тих викладачiв, чи! професiйнi знання i досвщ, досконале володiння вiдповiдною науковою i навчальною дисциплiнами можуть доповнити (чи компенсувати) недостатш прогностичнi якостi, аби перетворити передбачення навчального процесу з гадання на усвщомлене бачення спшьно! зi студентами працi.
Подальший методичний прогрес навчально! дисциплiни в !! передаудиторнiй фазi рухае до наступного логiчно обумовленого етапу - ревiзi! навчально-методичного забезпечення. Змiст такого вщстороненого перегляду полягае у тому, щоб, застосувавши наукову (зокрема педагогiчну) уяву, побачити навчальний процес очима непосвяченого у тонкощi науки студента, з точки зору професшно-педагопчно! комунiкацi! - це квазюпшкування [3, 30]. Прочитана лекщя (навiть найкраща) залишиться струсом пов^ря, якщо не знайде пщкршлення у самостiйнiй роботi з навчальною л^ературою, яка, у свою чергу, не повинна ш дублювати сказане, ш бути так званою „новою сутшстю". Оптимальним е спiввiдношення, за якого лекщя i пiдручник (чи поЫбник) мають спiльнi гранi, спов^ють единi науково-методичнi пiдходи або е альтернативними, проте не антагонiстичними. Якщо в асортимент бiблiотечних чи видавничих фондiв наявна навчальна лiтература, що вщповщае цим параметрам, то формування навчально-методичного забезпечення полягатиме у розробцi актуально! нов^ньо! тематики, яка, через свою „свiжiсть", ще не опрацьована. У випадку, коли часовий шар наявно! лiтератури надто великий (бiльш шж 10 рокiв) чи е проблема з !! доступнiстю, слiд
172
планувати ширшi власш методичш розробки з метою уможливлення Bcix видiв роботи студента. Приблизно те ж стосуеться методично обгрунтованого пiдбору 3aco6iB навчання (педагогiчнi программ засоби, технiчнi, демонстрацiйнi, iлюстративнi тощо). Лише глибоке розумiння специфiки засвоення дисциплши та навчального процесу з позицш шшого боку студентсько! лави вщкрие новi можливостi у визначенш доцiльностi та змiстi й методичнш органiзацiï роботи.
Наступним етапом методичноï творчостi викладача е його взаемодiя в аудиторiï. Складнiсть, отже й практично-педагопчна проблема, полягае у втшенш зв'язку „наукова дисциплiна - навчальна дисциплiна - професiйнi знання, вмшня, навички" в режимi реального часу спшкування. Тут на переднiй план висуваеться шдивщуальна педагогiчна майстернiсть, що е тим вищою, чим бшьшу кiлькiсть варiантiв прийняття методичних ршень передбачае. Формування цiеï якостi - першочергове завдання не лише конкретноï людини, яка обрала для самореалiзацiï викладацтво, а й унiверситету, оскшьки це найлегший спосiб формування його авторитетности пряма дорога до публiчного визнання високо1' якостi освiтнiх послуг, що надаються. Отже, способами методичное' роботи у цариш формування шдив^альнох' педагогiчноï майстерностi, вироблення ефективних шдив^альних викладацьких методик е, перш за все, система справдi вiдкритих занять (не тшьки для членiв кафедри), якюне взаемовiдвiдування з подальшим обговоренням; iнституцiя викладацького наставництва (iндивiдуального шефства); школи професшно-педагогiчноï майстерностi; постшно дiючi кафедральнi чи унiверситетськi методичш семшари; збiр, узагальнення та пропаганда методичного досвщу (у рiзних формах, наприклад виставок-презентацiй, дня вiдкритих дверей кафедри, клмчних днiв, майстер-класiв тощо). Основними ознаками, що могли б гарантувати ефектившсть таких органiзацiйних зусиль повинш бути ïx системнiсть та сила, тобто створення цшого стилю життя ушверситету з його можливостями сприяння якiсно позитивним пiдxодам та протистояння негативним. З цiею метою можна опиратися на здобутки менеджменту, акмеологи, соцiальноï психологи, адже високий професiоналiзм - це не лише яскравий розвиток здiбностей людини, але й глибокi та широкi знання щодо певноï дiяльностi, здатнiсть до нестандартного мислення i сильна установка на здшснення саме даноï дiяльностi, на досягнення в нiй неординарних результатiв [2, 226].
Отже, внутршню структуру методичноï роботи в ушверситет можна зобразити як на рисунку 1.
У графiчнiй моделi внутршньоструктурш компоненти зображенi з коментарями щодо ïx змiсту. Використанi двостороннi стрiлки демонструють, що всi цi форми, з одного боку, е продуктом органiзованоï методичноï роботи, з шшого - ïï складовими елементами. Така динамiчнiсть та взаемопов'язанiсть виявляе справжню сутнiсть складного поняття методики, що може вживатися вщразу у декшькох значеннях:
- методика - це мистецтво, сплав змiсту навчального матерiалу, особистих якостей педагога та студенев;
173
- методика - це система оргашзащ! тзнавально! дiяльностi студенев;
- методика - це те, що створюе умови для засвоення змiсту навчально! дисциплiни;
- методика - це логжа засвоення навчально! дисциплши;
- методика - це невидима оргашзацшна структура, канва, в яку вплетеш знання та навички як тих, хто навчае, так i тих, хто навчаеться;
- методика - це форма штелектуально!' власностi, що втiлюеться через педагопчну майстернiсть педагога на кожному окремому занята i яку теж можна переймати [1, 12].
Рис.1. Внутр1шня структура методично! роботи в ушверситет1
Пщсумовуючи публiкацiю, звертаемо увагу, що первиннiсть наукового пiдходу (як в аспект фаху, так i в педагогiчному ceHci); подолання розумшня методично! роботи як формальностi, що переважно зумовлюеться незнанням основ методики викладання як науки; вихiд за межi iндивiдуального педагогiчного досвiду, що обмежуе викладача в розкриттi його творчих можливостей, - все це реальш шляхи оптимiзацi! дiяльностi ушверситету, пiдвищення !! ефективностi з внутршшх резервiв, що практично не потребують додаткового фiнансування.
Л1тература
1. Аксьонова О.В. Методика викладання економiчних дисциплш / О.В. Аксьонова. - К.:КНЕУ, 2006. - 708 с.
174
2. Власова О.1., Никоненко Ю.В. Сощальна психолопя оргашзацш та управлшня / О.1. Власова, Ю.В. Никоненко. - К.: Центр учбово! л^ератури, 2010. - 398 с.
3. Лобанов А. А. Основы профессионально-педагогического общения / А.А. Лобанов. - М.: Академия, 2002. - 192 с.
4. Митина Л.М. Психология труда и профессионального развития учителя / Л.М. Митина. - М.: Академия, 2004. - 320 с.
5. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения. В 6 т. - Т.1. - М., 1988.
Summary Drach M.P., Smolinska O.Y.
INHERENT OF EFFICIENCY OF METHODICAL WORK AT THE
UNIVERSITY
The article deals with the inherent context of methodical work of the university, it was determined the connection between the psychological and organization and management plans of pedagogical activity. It was payed attention on necessary changes of teacher's relation to methodical creation from empiric to scientifical and creative.
Key words: methodical work, planning, scientifical and methodic improvement, pedagogical skill.
Стаття надшшла до редакци 21.09.2010
175
