CC BY
43
- не налагоджена розробка украшомовного програмного забезпечення навчального призначення, вщсутш контролюючi програми;
- школи недостатньо забезпечеш комп'ютерами;
- практично вщсутне комп'ютерне науково-методичне забезпечення навчання рiзних предметiв, що забезпечувало би сучасну комп'ютерну пiдтримку навчального процесу;
- методичш кафедри педагогiчних ВНЗ не готують майбутнiх учителiв до використання комп'ютерiв на уроках в школц
- вiдсутнi орieнтованi системи навчання в 1'хнш майбутнiй професiйнiй дiяльностi для глибокого використання Н1Т у навчанш.
Крiм цього, е причини, яю сповiльнюють процес впровадження комп'ютерних технологiй в загальноосвiтнiх закладах: низьке забезпечення закладiв комп'ютерами, незначний асортимент методично опрацьованих мультимедiйних педагогiчних програмованих засобiв. Ми вважаемо, що виршити вказану проблему можна за рахунок:
- забезпечення ВНЗ i ЗОШ комп'ютерною технiкою;
- створення високояюсних програм;
- розробки сучасно! методики впровадження Н1Т;
- пiдготовки вчителiв-предметникiв до використання Н1Т в школь
Отже, пiдвищити iнформацiйну компетентнiсть вчителiв можна на етапi пiдготовки до тако! дiяльностi пiд час навчання майбутшх педагогiв у ВНЗ шляхом введення комп'ютера у навчальний процес на вшх дисциплiнах, насамперед фахових.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апатова Н. В. Влияние информационных технологий на содержание и методы обучения в СШ: Дис. ... д-ра пед. наук. — К., 1999. — 342 с.
2. Арестенко В. В. Використання навчаючих комп'ютерних програм у шдготовщ майбутшх вчител1в // Зб1рник наукових праць. — Херсон, 2000. — Вип. XV. — С. 36-42.
3. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. — М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
4. Гончарова О. М. Три пвдходи до вивчення обчислювально! техшки на уроках шформатики // Р1дна школа. — 2002. —№ 2. — С. 56.
5. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе. — М., 1989. — 48 с.
6. Казиев В. М. Информатика как фундаментальная наука и образовательная область // Наука и образование на пороге III тысячелетия: Сборник. — Минск, 2000. — С. 318.
7. Попов Е. Г. Компьютеризация и обучение. — К.: Знание, 1988. — 48 с.
8. Роберт И. В. Новые информационные технологии в обучении: дидактические проблемы, перспективы использования. // Информатика и образование. — 1991. — № 4. — С. 6-17.
9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции: технология конструирования // Народное образование.
- 2003. — № 5. — С. 55-61.
10. Триус Ю. В. Комп'ютерно-ор1ентоваш методичш системи навчання математичних дисциплш у вищих навчальних закладах: Дис. ... д-ра пед. наук. — Черкаси, 2005. — 649 с.
11. Фрумин И. Д. Компетентностный подход как естественный этап обновления содержания образования // Материалы 9-й научно-практической конференции «Педагогика развития: ключевые компетенции». — Красноярск, 2002. — 270 с.
12. Якиманская И. С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. — М., 1996. — 226 с.
ЗшаГда П1ДРУЧНА
ФОРМУВАННЯ КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У ПРОЦЕС1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В
В cmammi з 'ясовано суть процесу формування комуткативног KOMnemenmnocmi у процеа фаховог пiдготовки майбутнiх nepemada4ie. Проанал1зоват основт положення, методи, структура i 3Micm навчально-методичног системи щегроботи.
Вивчення шоземних мов е важливим засобом спшкування мiж народами з метою кращого ознайомлення з кра!нами, мови яких вивчаються. Тому перед викладачами англшсько! мови стоять вщповщальш завдання, оскшьки в умовах розширення мiжнародних зв'язюв
Укра!ни шдвищуються вимоги до рiвня практичного володiння мовою, що виявлясться у здатностi студентiв розумiти шоземну мову та правильно i послщовно викладати сво! думки.
Проблемами навчання аудiювання як одному з вцщв комушкативно! дiяльностi i питаннями основних методичних категорiй — таких, як принципи методично! системи навчання перекладу, компоненти навчання перекладу тощо — займалось багато методистiв: Н. Драб [1], А. Климентенко, А. Миролюбов [2], В. Комiсаров [3], Л. Латишев, В. Проворотов [4], М. Ляховицький, С. Ншолаева [5], Н. Скляренко [6] й ш. Незважаючи на значнi теоретичнi доробки з цього питання, до теперiшнього часу не вироблена рацюнальна навчально-методична система шдготовки майбутнiх перекладачiв у процес фахово! пiдготовки. В зв'язку з цим порушена нами проблема е актуальною i потребуе вирiшення в сучасних умовах.
До компонент навчання майбутшх перекладачiв входить: мовна тдготовка, пiдготовка з перекладу, лшгвокра!нознавча тдготовка. Для !х професшно! пiдготовки не вистачае ще одше! складово!, а саме: навчально-методично! тдсистеми навчання ауддавання та навчального курсу «Аудiювання в практищ усного та писемного мовлення».
Мета статтi — охарактеризувати сутшсть процесу формування комунiкативно! компетентностi у процес фахово! пiдготовки майбутнiх перекладачiв, проаналiзувати основнi положення, методи, структуру i змiст навчально-методично! пiдсистеми зазначено! роботи у ВНЗ.
Матерiалом дослщження стали методичнi розробки i тдручники, науковi працi методистiв, досвiд роботи викладачiв, власне експериментальне дослiдження.
Пщсумувавши дослiдження науковцiв [3; 5], подаемо сучасш вимоги до системи методичних принцишв практичного методу навчання як формування комушкативно! компетентностi майбутнiх перекладачiв.
- органiзацiя i методи навчання зумовлеш цiлями, що ставляться перед майбутшми перекладачами як мовними посередниками, котрi виконують певну суспiльну функщю i мають вiдповiдне суспiльне призначення;
- навчально-методична тдсистема викладу матерiалу будуеться з урахуванням вживаних у практищ навчання положень, яю грунтуються на концептуальному апаратi i системi термiнiв комунiкативно! моделi перекладу;
- процес навчання ауддавання спрямований на формування комушкативно! перекладацько! компетентностi, складовими яко! е лiнгвiстична, наочна, комушкативна, прагматична, когнiтивна, iнформативна компетенцi!;
- процес навчання майбутшх перекладачiв спрямований на оволодшня принципами, методами i прийомами аудiювання та формування вмшня вибирати i застосовувати !х по-рiзному в конкретних умовах, до рiзних текстiв i для рiзних цiлей;
- у процесi навчання повинш бути повiдомленi знання, сформоваш вмiння i навички перекладацько! роботи.
Формування професшно! готовностi до здiйснення дiяльностi припускае збагачення перекладацько! i розвиток комушкативно! компетентност майбутнiх перекладачiв. Вони проходять курс навчання вщповщно до навчального плану ВНЗ. У зв'язку з цим навчально-методичш принципи системи шдготовки майбутшх перекладачiв, хоч i враховують специфiку !х пiдготовки, мають вщображати також особливостi викладацько! дiяльностi.
Професiйна спрямованiсть навчання майбутнiх перекладачiв будуеться вiдповiдно до наступних принцишв:
- формування навчально-методично! системи фахово! шдготовки вказаних спецiалiстiв здiйснюеться з урахуванням комушкативно! компетентности i визначаеться цiлями та завданнями, що стоять перед викладачем;
- змiст дiяльностi викладача викладений в навчальному предмет «Аудiювання в практицi усного та писемного мовлення», який охоплюе весь теоретико-практичний курс i включае цш, завдання викладача i студентiв на кожному еташ навчання, характер навчального матерiалу, органiзацiйнi форми, методичнi прийоми i засоби навчання;
- теоретичш знання i практичнi навички апробоваш в ходi експериментального дослiдження формування у студенев комунiкативно! компетентностi у процеш фахово! пiдготовки.
Навчально-методична тдсистема шдготовки майбутшх neperaa4a4iB спрямована на формування як загальних для Bcix видiв перекладу вмшь i навикiв, так i характерных для кожного конкретного виду. У процес навчання вивчаються методи виршення типових перекладацьких завдань, способи ix проведення, застосовуеться стратегiя пошуку iндивiдуальниx творчих рiшень.
Змiст процесу навчання майбутшх перекладачiв охоплюе сфери комушкативно! дiяльностi, якi визначаються необxiднiстю застосувати той чи шший вид прослуховування (усний, письмовий переклад, анотування або реферування, iншi види мовного посередництва). Тут же розглядаються теми, ситуацп i програми ïx розгортання, мовш дiï i мовний матерiал (тексти, мовш зразки). Теоретичш положення з аущювання е вiдправним етапом до формування перекладацьких умшь i навичок. Комушкативш перекладацькi умiння i навички е результатом оволодшня прийомами i методами перекладу, освоення перекладацько].' стратеги i техшки.
У навчанш поглиблюються мовнi знання i навички користування ними, тобто вдосконалюються рецептивнi i продуктивш граматичнi та лексичнi знання, вмшня i навички. На базi текстiв вiдбуваеться формування комунiкативноï компетентносп майбутнix перекладачiв. Тексти мають велике значення в процесi навчання, тому методисти вщносять ïx до змюту навчання. На нашу думку, буде лопчно доповнити цей компонент вправами, що виконують аналогiчну роль. Як вважае Н. Л. Драб, усшшнють навчання розумiння англiйськоï розмовно'' мови може бути гарантована лише завдяки ращональнш системi вправ [1, 22].
Загальш навчальнi вмiння дозволяють ращонально органiзувати навчальну дiяльнiсть: здатнiсть працювати в рiзниx режимах iндивiдуально, колективно, об'ективно ощнювати свою дiяльнiсть, порiвнювати, аналiзувати тощо. Компенсаторнi навчальнi вмшня дають змогу заповнити пропуски в комушкативнш, мовнш i соцiокультурнiй складових перекладацько'' компетентностi. В результатi накопичуеться досвiд творчо'' дiяльностi шляхом учасп в науково-пошуковiй дiяльностi, виступах на конференщях, написання статей, розвитку самоосв^и. Для визначення компонентiв ми керувалися загальними принципами вiдбору змюту навчання, яю застосовуються в методищ навчання iноземниx мов:
- достатнють змiсту навчання для реалiзацiï цшей пiдготовки перекладачiв;
- наявнiсть можливосп засвоення змiсту навчання в конкретних умовах, при певнiй органiзацiï навчання;
- облш особливостей рецептивного i репродуктивного засвоення навчального матерiалу [2, 89-90].
На практищ умови здшснення процесу ауддавання виглядають так: перекладач перекладае однiею або iншою мовою невелик висловлювання двох або бшьше учасникiв комунiкацiï. Цей процес вимагае умшь, необхщних для всix вцщв усного перекладу. Такий перекладач студент повинен вм^и сприймати без зусиль: волод^и теxнiкою усноï мови; грамотно оформляти мову перекладу; використовувати лексико-синтаксичну рiзноманiтнiсть усноï мови; володiти достатньою для роботи короткочасною (оперативною) i довгостроковою пам'яттю, активним запасом ^в i структур; ум^и перефразовувати своï думки, виступати перед рiзною аудиторiею i в рiзниx умовах комушкацп.
Кожен вид усного навчання аущювання мае специфiчнi особливостi, якi допускають розвиток вщповщних умiнь. При цьому вщ перекладача вимагаеться виконати декшька одночасних дiй, поеднати мовнi операцп рiзного типу. Наприклад, для синхронного перекладу властивий практично одночасний процес сприйняття iноземноï мови на слух i його транслящя. Для послщовного перекладу iз записом характерно одночасне сприйняття значного обсягу iноземноï мови, ведення перекладацьких нотаток (кодування тексту), далi — декодування запису з практично одночасним перекладом. Умшня аущювання необxiднi в усних видах перекладу i е взаемопов'язаними: розвиток умшь кожноï наступноï групи спираеться на вже засвоеш, що визначае послщовнють навчання рiзниx видiв перекладу на вех етапах.
Важливу роль у формуванш умшь i навичок ауддавання мае технолопя навчання. Практичнi заняття з аудiювання, на думку науковщв [4], повиннi супроводжуватися коротким теоретичним коментарем. Вщповщно до навчальноï тематики студентам необхщно нагадати про поняття «аудiювання», «еквiвалентнiсть та адекватнiсть перекладу», «одинищ перекладу», «прийоми перекладу», «методи аналiзу i синтезу», «стилi i жанри тексту», «особливосл рiзниx
вищв перекладу», «перекладацью стратеги» й ш. Такi посилання треба вводити у безпосереднш роботi над рiзними видами прослуховування на практичних заняттях при читаннi текстiв i виконанш вправ.
Вiдзначимо деякi особливостi тдготовки майбутнiх перекладачiв до аудiювання, яю зумовленi компонентами професшно! компетентностi перекладача, кiнцевою метою i завданнями курсу:
- в навчанш майбутнiх перекладачiв повиннi моделюватися варiанти його шдключення до мовно! i лшгвокогштивно! картин св^у iнофону, тобто залучення майбутнього перекладача до вторинного мовного i когштивного (соцiокультурного) коду, а отже, до шофонно! мовно! i глобально! картин свггу;
- головний акцент при навчанш мае ставитися на формування текстоутворювально! компетенци, розумiння мови текспв як продуктiв текстово! дiяльностi, вмiння прослуховувати тексти рiзного типу вщповщно до правил i стереотитв, прийнятих у певному мовному колективц
- необхiдно формувати технiчну компетенщю, тобто професiйнi знання, вмiння i навички аудiювання;
- моделювати процес дiяльностi аудiювання треба не лише залежно вiд виду прослуховування, а й з урахуванням обстановки спшкування комунiкантiв, що вимагае прояву вщповщних морально-етичних якостей професi! перекладача.
Таким чином, обгрунтування поняття навчально-методично! тдсистеми у процесi фахово! пiдготовки майбутшх перекладачiв, визначення методичних принципiв навчання шоземних мов i методичних принцишв цiе! роботи дали змогу нам сформувати основш методичнi принципи тдготовки майбутшх перекладачiв.
У результатi нашого дослiдження розроблено навчально-методичну пiдсистему тдготовки майбутшх перекладачiв, створено навчальний курс «Ауддавання в практицi усного та писемного мовлення», який включае цшеспрямовану систему вправ i може бути використаний при оргашзаци вiдповiдного курсу на базi мовного ВНЗ; обгрунтоваш принципи вибору i вживання педагопчних засобiв формування у студентiв комушкативно! компетентностi у процесi фахово! тдготовки майбутшх перекладачiв. Вказаний курс призначений як для студенев ВНЗ — майбутшх перекладачiв, так i на допомогу фахiвцям, що здiйснюють !х пiдготовку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Драб Н. Л. Комплекс вправ для навчання шшомовного професшно спрямованого монолопчного мовлення студенпв-економ1спв // 1ноземш мови. — 2002. — № 1. — С. 22-25.
2. Климентенко А. Д., Миролюбов А. А. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе. — М., 1981.
3. Комиссаров В. Н. Теоретические основы методики обучения переводу. — М., 1997.
4. Латышев Л. К., Проворотов В. И. Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом вузе. — К., 1999.
5. Ляховицький М. В., Школаева С. Ю. Про систему вправ для розвитку мовно!' аудитивно!' пам'яп студенпв-першокурснишв мовного вузу // Питання романсько-германсько! фшологп та методики викладання шоземних мов: Респ. наук.-метод. зб1рник. — К., 1975. — Вип. 2. — С. 143-145.
6. Скляренко Н. К. Як навчати сьогодш шоземних мов // 1ноземш мови. — 1995. — № 1. — С. 5-8.
Зоя КУЧЕР
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ОРГАШЗАЦИ САМОСТШНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В У СИСТЕМ1 КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ
У статтi викладено результати до^дження педагогiчних умов ефективно'1 оргашзацИ самостшно1 роботи студентiв. Ефективтсть цiei роботи можлива за використання системи навчальних задач i системного пiдходу загалом, де особливе мiсце вiдводиться сутностi взаeмовiдносин викладача i студента та забезпеченню свободи вибору з метою становлення особистостi.
Головне завдання у шдготовщ квалiфiкованих фахiвцiв — навчити молодь самостшно тзнавати, самостшно працювати, вм^и застосовувати отримаш знання на практищ. Новi
